Дайджест періодичних on-line видань
з 13 по 19 червня 2026 року
Зміст стор.
1. Виробництво масла зросло на 15% — але ціни падають і експорт
обвалився на 32% 1
2. Цього року відкрито 23 нових ринки для експорту вітчизняної
продукції 2
3. Загальноєвропейський дефіцит ягід може стати шансом для
українського експорту 2
4. Агросектор стане найскладнішою темою переговорів України з ЄС
— експертка 2
5. Перспективи вільної торгівлі цукром з ЄС 3
6. Японія зацікавилася українською ягодою: на Закарпатті показали
сучасне виробництво лохини 3
7. Експортний рекорд агросектору: хто приносить Україні найбільшу
валютну виручку 4
8. Цукровий завод на Хмельниччині першим в Україні встановить
унікальне обладнання 4
9. Узбекистан увійшов до числа найбільших покупців українського
цукру та м'яса 4
---------------------------------------------------------
1. Виробництво масла зросло на 15% — але ціни падають і експорт обвалився на 32%
Агрономія Сьогодні.-11.06.2026
Парадокс надвиробництва в дії: більше масла — і дешевше. Це не ринковий успіх, а сигнал кризи. Переробники нарощують виробництво, бо молоко стало дешевим — а продати масло нікуди. Експорт впав на третину. Ціни знижуються.
У січні-квітні поточного року в країні виробили 26,9 тис. тонн вершкового масла — на 15% більше ніж за аналогічний період 2025 року. Категорія включає вершкове топлене та інші жовті жирні молочні продукти з умістом молочного жиру 80–90%. Експорт вершкового масла за чотири місяці просів на 32%. І виробники продовжують знижувати ціни на продукт.
Зростання виробництва масла при падінні цін — не успіх, а вимушена реакція переробної галузі на кризу сировини. Закупівельна ціна молока впала до 15–16 грн/л при собівартості 18–20 грн/л. Поголів'я масово скорочується. І надлишок молока-сировини переробники спрямовують у масло — продукт з тривалим терміном зберігання і можливістю накопичення запасів. Так виробництво зростає навіть коли попит не встигає.
Основні ринки для українського масла — ЄС і Близький Схід. Але вхід на ринок ЄС обмежений квотами й вимогами до якості. Висока конкуренція з польським, ірландським і новозеландським маслом Перспективний напрямок – це Близький Схід — але там домінує пакований товар під власними брендами. Українське масло здебільшого йде як сировина або у великому фасуванні — з нижчою маржею. Виробники опиняються між двома вогнями: сировина хоч і дешева, але коштує — і продати готовий продукт з прийнятною маржею дедалі складніше.
2. Цього року відкрито 23 нових ринки для експорту вітчизняної продукції
AgroNews.ua. - 13.06.2026
У Держпродспоживслужбі повідомили, що з початку поточного року Україна погодила 23 нові напрями та торговельні умови для експорту вітчизняної продукції ‒ більше, ніж за весь 2025 рік, коли було відкрито 22 нових ринки.
Які країни та що експортуємо: Албанія ‒ перероблені корми для домашніх тварин. Алжир ‒ м’ясна велика рогата худоба, велика рогата худоба для відгодівлі та племінна велика рогата худоба. В’єтнам ‒ яєчні продукти. Грузія ‒ яловичина та субпродукти, корми рослинного походження, топлені жири нехарчового призначення, побічні продукти тваринного походження. Данія ‒ живі гризуни. Єгипет ‒ вівці для негайного забою, яєчні продукти, рибна продукція, корми для домашніх тварин. Корея ‒ корми для домашніх тварин. Кот-д’Івуар ‒ яловичина, баранина, м’ясо птиці та продукти з них. Кувейт ‒ м’ясо та м’ясні продукти. Молдова ‒ живі равлики та ікра равликів, м’ясні продукти. Чилі ‒ молоко й молочні продукти. ЄС ‒ рослини для посадки вишні звичайної й вишні сизої, а також їхні гібриди. Китай ‒ борошно.
3. Загальноєвропейський дефіцит ягід може стати шансом для українського експорту
AgroNews.ua. - 12.06.2026
Заморозки в Польщі та Іспанії створили дефіцит на всьому європейському ринку, це відкриває вигідні можливості для українських ягідників, розповіла президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна.
Вона зазначила: «Ще у 2025 році наші виробники змогли не лише не втратити, а й навіть збільшити свої прибутки за деякими категоріями ягід. Це стало можливим, зокрема, завдяки так званому відкладеному експорту, коли заморожену продукцію продавали вже після піку сезону за вигіднішими цінами». Переробна промисловість Польщі залишилась без власної сировини й активно закуповує українську ягоду.
4. Агросектор стане найскладнішою темою переговорів України з ЄС — експертка
AgroPolit.com. – 17.06.2026
За думкою експертки Центру європейських політичних досліджень (CEPS) Тінатін Ахвледіані, переговори щодо вступу України до Євросоюзу можуть зіткнутися з найбільшими труднощами саме в аграрній сфері. Вона зазначає, що аграрний сектор є одним із ключових для економіки країни та водночас одним із найскладніших напрямів переговорного процесу. Причиною є значний потенціал українського сільського господарства, який може вплинути на розподіл фінансування в межах Спільної аграрної політики ЄС та змінити конкурентне середовище на європейському ринку.
Інтеграція українського агросектору потребуватиме тривалого перехідного періоду. Особливо складними залишаються питання адаптації до європейських екологічних вимог, стандартів безпечності харчових продуктів, системи державного контролю. Україна активно готується до переговорів за аграрними розділами. проводить гармонізацію законодавства з нормами ЄС, працює над виконанням вимог за розділами, що стосуються сільського господарства, розвитку сільських територій, ветеринарної та фітосанітарної політики.
5. Перспективи вільної торгівлі цукром з ЄС
AgroWeek.-14.06.2026
Українські виробники цукру отримали можливість відновити режим вільної торгівлі з Євросоюзом завдяки механізмам, передбаченим угодою про асоціацію.
Згідно з положеннями угоди про асоціацію перегляд квот на окремі види продукції, зокрема на цукор, має проводитися кожні п’ять років. Проте вторгнення росії та запровадження режиму надзвичайного стану в торгівлі (ATM) спричинили зсув цього графіка. Наразі анонсовано, що наступний офіційний перегляд почнеться з 1 січня 2028 року, тому до цієї дати діятимуть чинні торговельні умови й квоти, якщо не буде досягнуто домовленостей про прискорений розгляд.
Прискорення повернення до вільної торгівлі можливе за рахунок активнішої євроінтеграції України та наближення стандартів до європейських. Поглиблення співпраці з ЄС, демонстрація відповідності санітарним, фітосанітарним та технічним вимогам дозволить ініціювати перегляд торговельних обмежень раніше встановленого терміну. Ключовими факторами є системні реформи в аграрном секторі, підвищення якості продукції.Повернення до вільної торгівлі є реальним, але залежить від темпів інтеграції України до європейських ринкових та регуляторних стандартів.
Досягнення відповідності вимогам ЄС і посилення співробітництва можуть стати вирішальними кроками для ранішого перегляду квот і довгострокового зміцнення позицій українського агросектору на світових ринках.
https://agroweek.com/agroekonomika/perspektyvy-vilnoyi-torgivli-tsukrom-z-yes/
6. Японія зацікавилася українською ягодою: на Закарпатті показали сучасне виробництво лохини
24Агро.-10.06.2026
Українські виробники лохини продовжують розширювати міжнародні контакти та шукати нові ринки збуту. Одним із кроків у цьому напрямку став візит представника японської делегації JETRO на ягідне господарство на Закарпатті. До господарства прибув заступник генерального директора організації Томохіро Йодено.
Під час візиту гостям продемонстрували виробничі потужності підприємства, а також сучасні технології вирощування та післязбиральної доробки лохини. Особливу увагу було приділено якості продукції та відповідності міжнародним стандартам. У компанії зазначили, що JETRO є урядовою структурою Японії, яка допомагає іноземним компаніям виходити на японський ринок. Тому візит представника такого рівня є важливим сигналом для українських виробників ягідної продукції.
Знайомство міжнародних партнерів із можливостями українського агросектору особливо важливе в умовах війни. Попри всі виклики, виробники продовжують інвестувати у розвиток, модернізувати виробництво та працювати над розширенням експорту.
Українська лохина вже відповідає високим міжнародним вимогам щодо якості та безпечності продукції. Саме тому в галузі розраховують на подальше зміцнення позицій українських ягід на світовому ринку та розширення географії експорту.
Подібні зустрічі створюють нові можливості для торговельної співпраці між Україною та Японією, відкривають доступ до одного з найбільш платоспроможних і вимогливих ринків світу.
https://24tv.ua/agro24/zakarpatsku-lohinu-predstavili-yaponskim-partneram-dlya-eksportu_n3084878
7. Експортний рекорд агросектору: хто приносить Україні найбільшу валютну виручку
Комерсант Український.-12.06.2026
Агропродовольчий сектор України традиційно є одним із ключових напрямів зовнішньої торгівлі. У 2025 році він забезпечив 56,1% експортних надходжень країни, що становить $22,5 млрд.
Кукурудза стала лідером за кількістю експортерів, налічується 627 компаній, що на 7,5% більше, ніж серед експортерів пшениці, та у 2,4 раза більше, ніж серед виробників соняшникової олії.
До найбільших експортерів кукурудзи належать: ТОВ “Кернел-Трейд”, ТОВ “Луї Дрейфус Компані Україна” , ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ “АДМ Юкрейн”.
Соняшникова олія демонструє одну з найвищих концентрацій ринку. Із 259 компаній-експортерів найбільші 11 забезпечили понад 100 млрд грн експорту. Ринок соняшникової олії контролюють великі гравці.
Беззаперечним лідером є ТОВ “Кернел-Трейд”, експорт якого оцінюється у 44-44,5 млрд грн. Серед лідерів: ДП “Сантрейд”; ПП “Оліяр”; ТОВ “АДМ Юкрейн”.
За пшеницею зафіксовано 583 компанії. Топ-11 експортерів забезпечують майже половину всього обсягу експорту цієї культури.
Експорт сої є менш концентрованим, ніж ринки олії чи м’яса птиці, у вибірці налічується 421 компанія.
М’ясо птиці: Найвищу концентрацію продемонстрував ринок м’яса птиці. Усього 25 компаній здійснюють експорт продукції, а три найбільші гравці забезпечують понад 80% усіх поставок.
Загалом топ-11 компаній практично повністю формують експорт цієї товарної групи.
Деякі компанії присутні одразу в кількох рейтингах найбільших експортерів. Серед них: ТОВ “АДМ Юкрейн” — входить до топ-11 у чотирьох товарних групах; ТОВ “Кернел-Трейд” — у трьох категоріях; ТОВ СП “Нібулон” — у трьох категоріях; ТОВ “Агропросперіс Трейд” — у трьох категоріях; ТОВ “Західний контейнерний термінал” — у трьох категоріях.
8. Цукровий завод на Хмельниччині першим в Україні встановить унікальне обладнання
Latifundist.com. -15.06.2026
Завод «Старокостянтинівцукор», що на Хмельниччині, будує вакуум-кристалізатор безперервної дії, це буде перша така установка в Україні, повідомила компанія. Вакуум-кристалізатор є одним із ключових елементів у виробництві цукру. Саме в ньому цукровий сироп перетворюється на утфель — суміш кристалів цукру та міжкристального розчину. Робота під вакуумом дозволяє знизити температуру кипіння сиропу, що допомагає зберегти якість продукції та уникнути її перегрівання.
Новий вакуум-кристалізатор працюватиме безперервно: сироп постійно надходитиме до установки, готовий утфель безперервно виводитиметься з неї. В компанії зазначили, що це забезпечить стабільність технологічного процесу, рівномірне формування кристалів цукру та ефективніше використання енергоресурсів.
9. Узбекистан увійшов до числа найбільших покупців українського цукру та м'яса
Fixygen.-09.06.2026
За підсумками трьох кварталів поточного МР Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок. Згідно з інформацією НАЦУ «Укрцукор», серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни ЄС (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу.
Зазначається, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Також Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. Дані Державної митної служби України свідчать, що у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса ВРХ. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджану та випереджаючи Китай.https://www.fixygen.ua/news/20260609/uzbekistan-uviyshov-do-chisla-naybilshih-pokuptsiv-ukrayinskogo-tsukru-ta-myasa.html/