Зміст стор.
1. На ринку з’явилися нові смаки вівсяних рослинних напоїв 1
2. З полиць українських магазинів може зникнути частина
молочної продукції 1
3. В Україні масово підробляють молочні продукти та ковбасу:
експерт назвав масштаби фальсифікату 2
4. Експерт розповів, як захиститися від підроблених продуктів в
Україні 2
5. Імпорт сирів вийшов на рекордний рівень 2
6. Україна та ЄС збільшили торгівлю агропродукцією: які країни
забезпечили 70% обороту 3
7. Виробники вершкового масла очікують вищих цін та орієнтуються
на експорт 3
8. До 2027 року Україна здатна сформувати нову модель винної індустрії:
головні тенденції у виноробстві 3
9. Чи загрожує Україні дефіцит продуктів: експерти оцінили ситуацію з
м’ясом, яйцями та крупою 4
--------------------------------------------------------
1. На ринку з’явилися нові смаки вівсяних рослинних напоїв
AgroNews.ua. - 19.08.2026
Бренд Vega Milk, що належить компанії Vitmark, розширив асортимент і вивів на ринок нові смаки вівсяних рослинних напоїв. Лінійку Vega Milk доповнили два нові смаки. Запуск нових смаків відповідає ринковим трендам, зокрема зростанню попиту на продукти з натуральними інгредієнтами та готові до споживання напої,
Манго-маракуйя-куркума — напій із поєднанням манго, маракуї та куркуми. Манго надає солодкості, маракуя — кислинки, а куркума — легкої пряної ноти.
Полуниця — рослинний напій на основі ферментованого вівса з додаванням полуничного пюре. Він має кремову текстуру та ягідний смак.
Обидва напої виготовлені на основі ферментованого вівса із сертифікованої безглютенової сировини. У складі — фруктово-ягідні пюре без штучних добавок. Продукти не містять лактози, глютену та доданого цукру.
https://agronews.ua/news/na-rynku-z-yavylysya-novi-smaky-vivsyanyh-roslynnyh-napoyiv/
2. З полиць українських магазинів може зникнути частина молочної продукції
AgroNews.ua. - 19.08.2026
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас каже, що через знищені рф розподільчі склади в Україні не повністю працюють ланцюжки поставок до великих торговельних мереж. У зв’язку з цим продукції значно складніше потрапити від виробника до споживача через пів країни.
Торговельні мережі шукають альтернативні склади, тож поки що підприємствам буде простіше забезпечувати продукцією той регіон, де вони виробляють продукцію.
Жупінас зазначає: «Зараз ми маємо перебої з усім, тобто молочна продукція не виключення. Можливо, будуть самі заводи шукати якісь альтернативні шляхи. Можливо, на ринку Києва ми не побачимо деякий час продукцію, наприклад, зі Львова – «Галичину», чи з Тернополя – «Молокію», – каже Жупінас.
3. В Україні масово підробляють молочні продукти та ковбасу: експерт назвав масштаби фальсифікату
AgroPolit.com. – 20.08.2026
Директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.розповів, що в Україні поширене фальсифікування харчових продуктів, зокрема молочної продукції та ковбасних виробів. Виробники можуть замінювати натуральні компоненти дешевшими аналогами, через що продукт втрачає свої властивості.
Найбільше підробок припадає на сметану, кисломолочний сир, тверді сири та ковбасні вироби. «Масово у нас підробляють саме молочку — сметану, сири кисломолочні, сири. Також ковбасні вироби — оці дві групи товарів найбільше підробляють», — зазначив експерт.
Йдеться про продукти зі зміненим складом і властивостями. Зокрема, у молочних продуктах молочний жир можуть замінювати рослинним, а у ковбасних виробах — зменшувати частку м'яса та додавати більше дешевих компонентів.
4. Експерт розповів, як захиститися від підроблених продуктів в Україні
AgroPolit.com. – 20.08.2026
Директор Союзу споживачів України Максим Несміянов зазначає, що українцям під час купівлі продуктів варто уважно перевіряти маркування та склад товару, однак навіть це не гарантує захисту від фальсифікату. Остаточно визначити справжність продукції без лабораторного дослідження часто неможливо.
Насамперед споживачам варто звертати увагу на етикетку. Інформація про товар має бути українською мовою та містити повний перелік інгредієнтів, дату виготовлення й умови зберігання. На упаковці має бути зазначена юридична особа, до якої покупець може звернутися з претензією, зокрема у випадку отруєння чи іншої шкоди від продукту. Але навіть правильне маркування не дає повної гарантії якості, наголошує експерт. І перевіряти кожен придбаний продукт у лабораторії для пересічного споживача практично нереально через високу вартість таких досліджень.
5. Імпорт сирів вийшов на рекордний рівень
AgroPortal.ua.- 18.08.2026
Стрімке збільшення пропозиції європейської продукції загострює конкуренцію на ринку сирів України, повідомляє «Інфагро». Конкуренція посилюється і в сегменті білих та плавлених сирів. Найбільше на український ринок традиційно постачають польські виробники, однак інтерес до українського ринку зростає і з боку інших європейських експортерів.
Певною підтримкою залишаються вищі експортні ціни порівняно з вартістю імпортної продукції. Водночас посилення конкуренції з боку російських постачальників на ринку Казахстану може додатково тиснути на український експорт.
Експерти зазначають: «На внутрішньому ринку основні виробники поки не переглядають базові ціни на напівтверді сири. Значну частину продукції, втім, доводиться реалізовувати зі знижками. Надалі можливості для таких акцій можуть скоротитися через очікуване зростання собівартості виробництва, зокрема через подорожчання сировини».
https://agroportal.ua/news/ukraina/import-siriv-viyshov-na-rekordniy-riven
6. Україна та ЄС збільшили торгівлю агропродукцією: які країни забезпечили 70% обороту
AgroPortal.ua.- 18.08.2026
Пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» (ННЦ ІАЕ) повідомляє, що оборот торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною та Євросоюзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд. Позитивне для України сальдо зросло до $3,47 млрд.
Головними торговими партнерами в сегменті аграрної продукції для України серед країн цього регіонального об’єднання виступають Польща, Італія, Іспанія, Нідерланди, Німеччина та Франція.
За даними науковців, станом на початок липня 2026 року Україна повністю використала лише річну квоту на пшеницю, передбачену оновленими умовами торгівлі продовольством між Україною та ЄС. Крім цього, високими показниками характеризується заповнення квот по яблучному соку (91%), м’ясу птиці (75%, квартальні квоти), яйцях у шкаралупі та яєчних продуктах (по 75%, квартальні квоти), етанолу (64%), меду (61%), цукру (59%) та цукровій кукурудзі (59%).
7. Виробники вершкового масла очікують вищих цін та орієнтуються на експорт
AgroPortal.ua.- 17.08.2026
Український ринок вершкового масла у серпні демонструє ознаки стабілізації. Попри значні запаси у виробників, оператори вже не поспішають продавати продукцію за мінімальними цінами, повідомляє «Інфагро».
«Частина компаній стимулює продажі фасованого масла акціями, інші ж очікують на подорожчання восени. Дешевих пропозицій на внутрішньому ринку стає менше, а нижня межа цінового діапазону фактично стабілізувалася», — констатують аналітики.
Підтримку цінам надає і зовнішній ринок: експортні котирування дещо зміцнилися на тлі позитивних змін у Європі. Учасники ринку очікують, що восени європейські ціни можуть зрости ще більше. «Значну частку експорту традиційно становило фасоване масло, що є позитивним сигналом для торгівлі продукцією з вищою доданою вартістю», — додають експерти.
На українському ринку є значні обсяги імпортного масла, переважно недорогого фасованого продукту з Польщі та Литви.Фахівці зазначають:«Загалом ринок масла входить в осінь без очевидних передумов для нового здешевлення. Виробники дедалі більше розраховують на покращення можливостей продавати продукцію до країн ЄС».
8. До 2027 року Україна здатна сформувати нову модель винної індустрії: головні тенденції у виноробстві
AgroPortal.ua.- 09.08.2026
Результати «Дослідження ринку вина України», проведеного командою Diia.Business з ініціативи Wines of Ukraine свідчать, що за п’ять воєнних років в українському виноробстві відбулося падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей. Та попри всі складнощі вже в 2024–2025 роках на теренах України з’явилися перші ознаки відновлення галузі.
Виноградники: Миколаївщина може стати новим центром відродження виноградарства.
За 2019–2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі:
Три області формують фактичне ядро виноградарства: Одеська, Миколаївська, Закарпатська. Таким чином можна вивести цифру середньої урожайності: 40,4 ц/га.
Переробка винограду: виробники повертаються до активної роботи
Середньорічне зниження обсягу переробки винограду за 2019–2025 роки становить –24%. Це означає, що галузь втрачала майже чверть щороку. Але у 2025 році відбулося +25,4% до показників попереднього періоду.
Обсяги переробки в 2025 році становлять 40 тис. т. Це перший серйозний сигнал, що виробники повертаються до активної роботи, а галузь — до позитивної динаміки.
Сортова структура: класика тримає ринок: Піно — 6,3%; Каберне Совіньйон — 9,3%; Сапераві — 5,6%; Совіньон — 5,1%; Мерло — 4%.
Оператори ринку: зростає кількість нових невеликих виноробень
На 2024 рік галузь нарахувала 204 оператори, переважна більшість із яких — мікро- та малі підприємства. Це робить галузь гнучкою до експериментів і пошуків стилю, але водночас обмежує технічні можливості та й загалом масштабування без співпраці з більш сильними донорами.
Результати дослідження засвідчили, що виноробство відновлюється швидше, ніж виноградарство. Аналітики припускають, що ця динаміка зумовлена тим, що частина виробників імпортує виноматеріали або використовує резерви. Зрозумілий фактор: переробка менш залежна від кліматичних ризиків. Крім того, зростають експортні можливості для українського вина.
Так чи інакше, судячи зі статистики доходів юросіб галузі, у 2023 році це був плюс: +4,2%, а в 2024 році сума склала 4 509 млн грн. Якщо зростання 2023 року повториться у 2025–2026 роках, галузь може дійти до докризових показників уже за два роки.
Стратегічні висновки та прогнози для галузі України
Вирощування винограду, відповідно до прогнозів аналітиків, демонструватиме: помірне зростання, але з високою волатильністю; очікується поступове розширення площ у безпечних регіонах (Закарпаття, Одещина, Миколаївщина — частково); інвестиції у збільшення та технології; збільшення у виноградарстві кількості малих фермерських господарств.
Звичайно, не можна забувати про такі ризики для виноградарів, як кліматичні коливання, висока собівартість, регіональні безпекові фактори.
Що ж до виробництва вина, то воно, судячи з усього, взяло курс на зростання 5–12%: можна передбачати подальше відновлення експорту; зростання внутрішнього попиту на локальні вина; активний розвиток крафтових виноробень; інтеграція українських вин у міжнародні винні рейтинги.
Прогнозується, що до 2027 року Україна здатна сформувати нову модель винної індустрії, орієнтовану на крафтовість, експорт, технологічність і регіональну диверсифікацію.
9. Чи загрожує Україні дефіцит продуктів: експерти оцінили ситуацію з м’ясом, яйцями та крупою
Комерсант Український .-17.08.2026
Сьогодні полиці магазинів на деякі види продуктів напівпорожні, і це природно викликає тривогу в українців. Ширяться побоювання щодо можливої нестачі базових продуктів харчування. Хоча експерти заспокоюють, що про глобальний колапс не йдеться, ситуація виявляється набагато складнішою, ніж здається на перший погляд. Адже кожен сектор стикається зі своїми унікальними викликами, від логістики до загрози майбутнього врожаю.
М’ясо та яйця: чому виникають затримки на полицях.
Виконавчий директор Асоціації птахівників України Сергій Карпенко наголошує: виробники повністю готові забезпечити ринок продукцією у будь-яких обсягах.“Проблеми з присутністю на полицях товарів пов’язані з порушенням логістики у національних торговельних мереж. Ми як виробники готові забезпечити продукцією у будь-якому обсязі, проблема лише у доставці до магазинів”, — пояснює Карпенко. “Проблема вирішується, думаю що за 2-3 тижні все нормалізується, дефіциту нашої продукції точно немає”, – додає Сергій Карпенко.
Цю тезу підтримує і президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він зазначає, що логістичні ланцюжки руйнуються через щоденні ворожі атаки на логістичні центри, які акумулюють продукцію для подальшої дистрибуції по магазинах.
«Не потрібно боятися дефіциту. Він може тимчасово виникати тільки у зв’язку з логістикою. Логістика порушується, тому що ми бачимо щоденні атаки на наші логістичні центри, які накопичують цю продукцію, щоб робити відповідне розвезення, дистрибуцію по магазинах та інших торгових майданчиках. І якщо це трапляється, то тимчасово виникають проблеми. Але про реальний дефіцит якихось продуктів харчування не може бути й мови. Цього не станеться”, — підкреслює Леонід Козаченко.
Чи буде дефіцит молочних продуктів?
Останнім часом українці помічають певні перебої з поставками молочних товарів та зміни на полицях магазинів. Проте заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас запевняє: дефіциту молочної продукції в Україні не буде, оскільки переробні підприємства працюють і виробляють достатню кількість товарів.
Труднощі, які спостерігаються на ринку, пов’язані виключно з логістикою та ушкодженнями інфраструктури. Як пояснює експертка, через руйнування великих автоматизованих складів рітейлу доводиться перебудовувати схеми постачання.
Підсумовуючи ситуацію, експертка наголошує, що жодного глобального дефіциту молочних продуктів немає і не передбачається.