top of page

Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 23 жовтня 2026 року


Зміст                                                                                                                               стор.

1. Закарпатські винороби відроджують традиції та нарощують масштаби                 1

 

2. Пріоритет експорту соняшникової олії допоможе Україні зберегти

ринки Сирії, Лівану та Єгипту                                                                                         2

 

3. Україна ризикує втратити частину ринків збуту зерна через проблеми

 з логістикою                                                                                                                       2

 

4. Імпорт сирів в Україну зріс на 36%: виробники підвищують ціни та

втрачають ринок                                                                                                                2

 

5. Імпортні харчові продукти можна продавати без українськомовних

етикеток до квітня 2027 року                                                                                            3

 

6. Перехід на стандарти ЄС може коштувати українським аграріям €2

 млрд щороку                                                                                                                                  3

 

7. Зеленський попередив про можливу продовольчу кризу через

два-три місяці                                                                                                                     4

 

8. На український ринок вийшли крем-десерти на вівсяній основі                              4

 

9. На Хмельниччині зареєстрували індустріальний парк із

виробництвом харчів                                                                                                         4

 

10. Перехід на стандарти ЄС: чи доцільно впроваджувати десятирічний

перехідний період для агросектору                                                                                  5

 

11. На експорт пішло 12 тис. тонн борошна                                                                    5

 

12. Продукцію з ГМО можуть вилучати з обігу та знищувати: уряд

визначив повноваження Держпродспоживслужби                                                        6

 

13. Британія знайшла небезпечну бактерію в яйцях відомого виробника

 з України                                                                                                                            6

                             ---------------------------------------------------------------

1. Закарпатські винороби відроджують традиції та нарощують масштаби

AgroNews.ua. -  10.10.2026

Родинна виноробня KRITSKI з Закарпаття збільшує масштаби діяльності. Господарство, яке відроджує місцеве виноробство, планує розширити площі виноградників та наростити обсяги виробництва вина.

KRITSKI є родинною виноробнею, чия історія налічує понад сто років. За радянських часів багато що було втрачено, і сім’я Крицьких поступово відновлює традиції закарпатського виноробства в Середнянському регіоні, поєднуючи їх із сучасними технологіями.

З 1998 року почалась висадка першіх виноградників. У господарстві працюють з різними сортами, серед яких Сапераві, Іршаї Олівер, Мерло, Трамінер, Йоханітер, Рислінг, Леанка, Неро та Піно Нуар. Розвиток підприємства пов’язаний і з будівництвом власної виноробні. Вона має стати закладом повного циклу: від вирощування винограду до розливу вина в пляшки. Також розглядаються додаткові напрями розвитку, виробництво виноградних соків та вирощування інших ягідних культур. У перспективі планується закладання насаджень смородини та порічки.

https://agronews.ua/news/zakarpatski-vynoroby-vidrodzhuyut-tradytsiyi-ta-naroshhuyut-masshtaby/

 

2. Пріоритет експорту соняшникової олії допоможе Україні зберегти ринки Сирії, Лівану та Єгипту

AgroPolit.com. – 23.10.2026

Партнер Sunstone Brokers Сергій Репецький заявив, що тимчасовий пріоритет перевезення та експорту української рослинної олії може зробити заходи танкерів в українські порти привабливішими, знизити логістичні витрати та допомогти зберегти ключові ринки збуту, насамперед країни східного Середземномор’я — Сирію, Ліван та Єгипет.

Ці країни значною мірою залежать від постачання української соняшникової олії. Тому для збереження торговельних зв’язків і конкурентних позицій України стабільність експорту має важливе значення. Репецький вважає, що пріоритет для олії може підвищити зацікавленість танкерних операторів у заходах до українських портів і здешевити логістику. Це, своєю чергою, допоможе експортерам утримати наявних покупців. Він також зазначив важливість економічного ефекта такого рішення. Переробка соняшнику забезпечує додану вартість, а експорт готової продукції може приносити Україні більше валютної виручки та податкових надходжень, ніж продаж сировини.

https://agropolit.com/news/32468-prioritet-eksportu-sonyashnikovoyi-oliyi-dopomoje-ukrayini-zberegti-rinki-siriyi-livanu-ta-yegiptu

 

3. Україна ризикує втратити частину ринків збуту зерна через проблеми з логістикою

AgroPolit.com. – 21.10.2026

Керівник аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу  Максим Гопка заявив, що тривалі проблеми з експортною логістикою можуть призвести до скорочення частки українського зерна на окремих міжнародних ринках. Найбільші ризики виникають у країнах Північної Африки та Південно-Східної Азії, де українська продукція конкурує із зерном з ЄС, Аргентини, Австралії та США.

В УКАБ попереджають про ризик втрати частки ринку, а не повного зникнення українського зерна з окремих країн. За словами Гопки, найбільше це загрожує напрямкам, де імпортери можуть відносно легко замінити українську продукцію зерном інших постачальників.Через ризики в Чорному морі експортери обережніше укладають контракти на майбутні поставки.

Це насамперед країни Північної Африки та Південно-Східної Азії, які є важливими ринками для української пшениці. Якщо покупці через проблеми з доставкою перейдуть на продукцію конкурентів, повернути втрачені позиції буде складніше.

https://agropolit.com/news/32460-ukrayina-rizikuye-vtratiti-chastinu-rinkiv-zbutu-zerna-cherez-problemi-z-logistikoyu

 

4. Імпорт сирів в Україну зріс на 36%: виробники підвищують ціни та втрачають ринок

AgroPolit.com. – 19.10.2026

Український ринок сиру залишається під тиском імпортної продукції, зростання виробничих витрат і скорочення експорту. За січень–вересень 2026 року імпорт твердих і напівтвердих сирів в країну збільшився на 36% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас зовнішні поставки окремих категорій української сирної продукції скоротилися.

Через зростання поставок з-за кордону українські виробники щомісяця втрачали можливість реалізувати близько 500 тонн сиру. Імпорт інших категорій продукції також зростав. Попри незначне збільшення споживання цієї продукції, українським підприємствам не вдалося повністю втримати позиції навіть у сегменті плавлених сирів.

Фахівці сподіваються, що в четвертому кварталі українські виробники зможуть повернути частину внутрішнього ринку, яку зайняли імпортери. Однак цьому може завадити необхідність підвищувати ціни через зростання собівартості.

https://agropolit.com/news/32439-import-siriv-v-ukrayinu-zris-na-36-virobniki-pidvischuyut-tsini-ta-vtrachayut-rinok

 

5. Імпортні харчові продукти можна продавати без українськомовних етикеток до квітня 2027 року

AgroPolit.com. – 16.10.2026

Кабмін України продовжив перехідний період для маркування імпортованих харчових продуктів і кормів:  ввозити, вводити в обіг і продавати фасовану імпортну продукцію, на упаковці якої обов’язкова інформація зазначена іноземною мовою, дозволяється до 1 квітня 2027 року. Постанова КМУ №1167 набрала чинності 26 вересня 2026 року.

Водночас продовження перехідного періоду не скасовує вимоги щодо інформування споживачів українською мовою.Відповідно до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» кожна партія продукції має супроводжуватися повною інформацією державною мовою в паперовій або електронній формі.

Інтернет-магазини також зобов’язані розміщувати обов’язкову інформацію українською мовою до моменту продажу продукції. Після 1 квітня 2027 року реалізація товарів не обов’язково має припинитися. Продукцію, яку ввели в обіг відповідно до встановлених правил протягом перехідного періоду.

https://agropolit.com/news/32428-importni-harchovi-produkti-mojna-prodavati-bez-ukrayinskomovnih-etiketok-do-kvitnya-2027-roku

 

6. Перехід на стандарти ЄС може коштувати українським аграріям €2 млрд щороку

AgroPolit.com. – 12.10.2026

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко заявив, що адаптація українського агросектору до стандартів Євросоюзу потребуватиме значних інвестицій. Лише перехід на європейські вимоги щодо використання засобів захисту рослин може коштувати агровиробникам близько €2 млрд щороку.

Українським виробникам доведеться адаптуватися до європейських вимог у сферах безпечності харчових продуктів, добробуту тварин, охорони довкілля, а також використання засобів захисту рослин і добрив. Проблемою є те, вважає Хоменко, що частина діючих речовин, які наразі використовуються в Україні для захисту сільськогосподарських культур, заборонена в ЄС, що змусить аграріїв змінювати технології вирощування та шукати альтернативні препарати, а це призведе до збільшення виробничих витрат. Водночас, за словами Хоменка, Україна готова до перехідного періоду, необхідного для адаптації до стандартів ЄС, але не погоджується на постійні обмеження експорту агропродукції після вступу до Союзу. ЄК пропонує обмежити доступ до ринку ЄС для окремих чутливих категорій аграрної продукції.

https://agropolit.com/news/32393-perehid-na-standarti-yes-moje-koshtuvati-ukrayinskim-agrariyam-2-mlrd-schoroku

7. Зеленський попередив про можливу продовольчу кризу через два-три місяці

AgroPolit.com. – 12.10.2026

Через блокування морських шляхів і перебої з постачанням української аграрної продукції Президент України Володимир Зеленський під час Варшавського форуму безпеки попередив про ризик продовольчої кризи у країнах Африки, Азії та Близького Сходу. За словами глави держави, наразі основна увага світу зосереджена на кризі в паливному секторі, однак уже через два-три місяці може загостритися ситуація на продовольчих ринках.

Він додав, що заблоковані морські маршрути створюють проблеми не лише для енергетичного сектору. За його словами, США поки не відчувають цих наслідків так гостро. На тлі обмежень морської торгівлі у вересні почали активно зростати світові ціни на пшеницю. Зокрема, ф’ючерси на Чиказькій товарній біржі піднялися на 40% порівняно з червневими показниками, досягнувши найвищого рівня за три з половиною роки.

https://agropolit.com/news/32397-zelenskiy-poperediv-pro-mojlivu-prodovolchu-krizu-cherez-dva-tri-misyatsi

 

8. На український ринок вийшли крем-десерти на вівсяній основі

AgroPortal.ua.-20.10.2026

Компанія «Добродія Фудз» (входить до Agricom Group) — один із лідерів ринку вівсяних пластівців та продукції на зерновій основі. Виробляє продукцію під ТМ «Добродія», San Grano, WOWOATS, YUMMOJI. Компанія розпочала виробництво кремових десертів на вівсяній основі під ТМ San Grano. Новинка представлена у двох смаках — «Солона карамель» та «Білий шоколад» у форматі порційних паковань по 50 г, повідомляє пресслужба виробника. Кремові десерти на вівсяній основі (Dessert Oats) TM San Grano — це нова для українського ринку категорія продуктів, яка поєднує ніжну вівсяно-молочну текстуру із насиченим десертним смаком. Продукт створений для сучасних споживачів, які прагнуть урізноманітнити свій раціон, не відмовляючись від швидких і зручних рішень.

Керівниця відділу маркетингу «Добродія Фудз» Валентина Онищенко зазначила, що новий продукт орієнтований насамперед на людей, які відкриті до гастрономічних новинок, а також на офісних працівників і всіх, хто шукає оригінальний, смачний та зручний перекус протягом дня.

https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-ukrajinskiy-rinok-viyshli-krem-deserti-na-vivsyaniy-osnovi

 

9. На Хмельниччині зареєстрували індустріальний парк із виробництвом харчів

AgroPortal.ua.-19.10.2026

Складником політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» є створення індустріальних (промислових) парків. До Реєстру індустріальних парків уряд включив індустріальний парк «Клубівка еко парк». Парк створено на території Ізяславської міської територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області строком на 35 років. Ініціатор створення парку — ТОВ «Біо Електрікс», повідомила пресслужба Міністерстава економіки та довкілля.

На території  планується розмістити підприємства переробної промисловості й альтернативної енергетики і створити до 2200 нових робочих місць. Перевага надаватиметься виробництву харчових продуктів, паперу та паперових виробів, хімічних речовин і хімічної продукції, пластмас у первинних формах.

Ініціатор планує залучити майже 2,05 млрд грн з різних джерел. Фінансування передбачає кошти ініціатора, керуючої компанії, учасників та інших суб’єктів індустріального парку, а також державне стимулювання та звільнення від податку на прибуток.

https://agroportal.ua/news/ukraina/na-hmelnichchini-zareyestruvali-industrialniy-park-z-virobnictvom-harchiv

 

10. Перехід на стандарти ЄС: чи доцільно впроваджувати десятирічний перехідний період для агросектору

AgroReview.-15.10.2026

Поступовий перехід українських аграріїв до стандартів Євросоюзу щодо засобів захисту рослин, кормів та добрив істотно підвищить собівартість виробництва в агросекторі. Аграрні об’єднання наполягають на необхідності розтягнути ці витрати на тривалий період, тоді як економісти попереджають про можливі втрати частини прибутку через обмеження доступу до ринку ЄС.

Додаткові витрати та аргументи агропідприємств

За оцінками експертів, додаткові витрати для відповідності українських виробників агропродукції європейським стандартам можуть сягати близько 10% від поточних виробничих витрат. У рослинництві цей показник дещо менший, а у тваринництві — трохи вищий. Як зауважив економіст Київської школи економіки Олег Нів’євський, поступове впровадження нових вимог дозволяє розподілити фінансове навантаження у часі, але водночас відтерміновує вигоди від повноцінного доступу до спільного ринку ЄС, який налічує 450 мільйонів споживачів. Він зазначив: «Чим довший перехідний період – тим довший час обмеженого доступу до спільного ринку ЄС».

Аграрні асоціації, серед яких Всеукраїнська аграрна рада, УКАБ, Асоціація виробників молока, «Свинарі України», Союз птахівників та «Укрцукор», виступили за перехідний період тривалістю щонайменше 10 років після вступу України до ЄС. Відстрочку пропонують застосовувати до вимог, що найбільше впливають на собівартість виробництва: переліку дозволених діючих речовин у засобах захисту рослин, кормових добавок, норм внесення гною та азотних добрив, стандартів GAEC, а також правил поводження з побічними продуктами тваринного походження.

Відстрочка впровадження стандартів і обмеження на ринку ЄС

Олег Нів’євський вважає, що якщо українському агросектору дозволять довше не виконувати обов’язкові стандарти ЄС, це також обмежить можливості продажу продукції на європейському ринку, а додатковий час на адаптацію означатиме втрату частини доходів. На його думку, Україні не потрібен перехідний період, натомість варто зосередитися на залученні інструментів передвступної допомоги ЄС, покращенні бізнес-клімату та впровадженні власних програм підтримки аграріїв. Водночас в Українському клубі аграрного бізнесу наголошують, що від України не можна вимагати повного покриття витрат на євроінтеграцію, але і сам перехідний період не повинен стати перешкодою для виходу української агропродукції на європейський ринок.

Питання перехідних періодів набуває актуальності, оскільки у жовтні ЄС відкрив для України другий і третій переговорні кластери. Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що Україна готова обговорювати перехідні механізми для агросектору, проте не хоче починати з обмежень.

https://agroreview.com/content/agropolitics/perehid-standarty-yes-chy-dotsilno/

 

11. На експорт пішло 12 тис. тонн борошна

AgroTimes.-19.10.2026

На сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України повідомляється, що станом на 19 жовтня у 2026/2027 МР Україна експортувала 5 млн 986 тис. тонн зернових та зернобобових культур, що на 2 млн 300 тис. тонн або на 27,7% менше, ніж торік.Експорт пшениці становить 2 млн 442 тис. тонн, що на 2 млн 487 тис. тонн або майже на 41,9% менше, ніж торік. Експорт  кукурудзи становив 2 млн 065 тис. тонн, що 794 тис. тонн або на 62,4% більше, ніж торік. З початку нового МР українські агровиробники експортували 0,4 тис. тонн жита, також станом на 19 жовтня за кордон відвантажили 473 тис. тонн ячменю – на 553 тис. тонн або на 53,8% менше, ніж торік.

https://agrotimes.ua/agromarket/na-eksport-pishlo-12-tys-tonn-boroshna/

12. Продукцію з ГМО можуть вилучати з обігу та знищувати: уряд визначив повноваження Держпродспоживслужби

Судово-юридична газета. – 20.10. 2026

Контроль поширюватиметься на харчові продукти, корми та продукцію інших категорій.

Постанова Кабміна України від 15 жовтня 2026 року № 1273 визначила повноваження Держпродспоживслужби у сфері державного контролю за генетично модифікованими організмами  та продукцією з них.

Держпродспоживслужба контролюватиме дотримання вимог біологічної безпеки під час генетично-інженерної діяльності в замкненій системі, а також вимог до розміщення ГМО та генетично модифікованої продукції на ринку, вестиме перелік осіб, які виробляють або вирощують генетично модифіковані рослини, тварин, гриби й мікроорганізми, а також перелік лабораторій, що проводять дослідження ГМО, обстежуватимуть місця вирощування рослин, щоб виявляти генетично модифіковані організми, не внесені до Державного реєстру.

Контроль поширюватиметься на харчові продукти, корми та продукцію інших категорій.

Якщо продукція не відповідатиме вимогам законодавства, служба зможе ухвалити рішення про її вилучення з обігу та знищення. Зміни передбачені для виконання Закону України № 3339-IX про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку ГМО і продукції з них. 

https://sud.ua/uk/news/ukraine/375359-produktsiiu-z-hmo-mozhut-vyluchaty-z-obihu-ta-znyshchuvaty-uriad-vyznachyv-povnovazhennia-derzhprodspozhyvsluzhby

 

13. Британія знайшла небезпечну бактерію в яйцях відомого виробника з України

УНІАН: Новини України.-13.10.2026

В курячих яйцях української компанії-виробника "Ясенсвіт", експортованих в Велику Британію, виявили сальмонелу, повідомив британський держорган з контролю якості харчових продуктів у Англії, Уельсі та Північній Ірландії Food Standards Agency (FSA).

FSA радить торговельним мережам не направляти такі яйця на подальшу переробку, вилучити їх з обігу та утилізувати у безпечний спосіб. У разі здійснення роздрібного продажу постачальниками, яйця слід відкликати, тобто повернути товар від споживачів. Так само викинути продукт з кодом 3UA1012066 радять і самим споживачам.

Якість українських продуктів – головні новини

В квітні  сальмонелу в українській курятині виявило Агентство харчової безпеки Азербайджану (AQTA). Бактерію нібито виявили у партії замороженого м’яса з  України. В лютому Молдова відмовилася від поставок курятини з України через нібито виявлений антибіотик метронідазол в кормах для українських птахів, які постачалися до країни. Кабмін класифікував подібні дії, як "дискримінаційні або недружні" і розглядав можливість введення дзеркальних заборон щодо молдавського вина, спирту та винограду.

https://www.unian.ua/economics/agro/yaycya-z-ukrajini-viyavilisya-nebezpechnimi-v-britaniji-vidkoikayut-vsyu-partiyu-13527324.html

 

© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page