Зміст стор.
1. Європейські сири захопили український ринок 1
2. Україна оновлює правила органічного виробництва за стандартами
ЄС 2
3. ЗВТ з Туреччиною стане підготовкою України до відкриття ринків ЄС
— експертка 2
4. Уряд перейменував Мінекономіки та відновив Мінагрополітики 2
5. Морозиво вийшло в лідери експортованих з України молочних
продуктів 3
6. Українські фермери випереджають європейських за впровадженням
цифрових технологій у агросекторі 3
7. Липового й гречаного меду цього року ледь вистачить для
внутрішнього ринку 3
8. Агросектор має один із найбільших потенціалів для розвитку
власної генерації 4
9. В Україні за пʼять місяців виробили менше згущеного молока 4
10. На Карпатських полонинах можуть з’явитися сучасні мініцехи
з виробництва сирів за старовинними рецептами гуцулів 5
11. Експорт українського вершкового масла впав удвічі: виробники
працюють на межі рентабельності 5
--------------------------------------------------
1. Європейські сири захопили український ринок
AgroNews.ua. - 22.07.2026
Український ринок сирів дедалі більше залежить від імпортної продукції. Значне зростання поставок європейських сирів на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію та змушує вітчизняних виробників скорочувати обсяги виробництва.
За підсумками першого півріччя імпорт твердих і напівтвердих сирів зріс на 27% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті частка імпортної продукції в цьому сегменті вже перевищує третину продажів. Імпорт «білих сирів» також збільшився — на 15%, а в окремих категоріях імпорт уже займає близько половини ринку. Найменше зростання зафіксовано у сегменті плавлених сирів.
Європейські сири залишаються дешевшими за українські аналоги, тому виробники змушені активно застосовувати акційні знижки, які часто нівелюють прибутковість продажів.
Експерти ринку зазначають, що без розширення експортних можливостей та підвищення конкурентоспроможності українським виробникам буде дедалі складніше конкурувати з дешевшою європейською продукцією як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
https://agronews.ua/news/yevropejski-syry-zahopyly-ukrayinskyj-rynok/
2. Україна оновлює правила органічного виробництва за стандартами ЄС
AgroPolit.com. – 21.07.2026
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що Президент України підписав закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», який гармонізує українське законодавство з вимогами Європейського Союзу. Документ має спростити доступ українських виробників органічної продукції до європейського ринку та запровадити сучасну систему державного контролю.
Документ передбачає низку ключових змін. Буде запроваджено сучасну систему державного контролю. Закон гармонізує вимоги до виробництва та маркування органічної продукції з європейськими стандартами, розширює перелік органічної продукції та визначає нові категорії сертифікації.
Новий закон імплементує норми європейського законодавства щодо органічного виробництва, сертифікації, контролю та маркування продукції. Його ухвалення є частиною виконання Україною зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС та переговорного процесу щодо вступу до Євросоюзу.
3. ЗВТ з Туреччиною стане підготовкою України до відкриття ринків ЄС — експертка
AgroPolit.com. – 17.07.2026
Директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівниця Центру економічних досліджень Вероніка Мовчан заявила, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Туреччиною стане своєрідною підготовкою до ширшої лібералізації торгівлі в межах майбутнього членства України в Європейському Союзі. За її словами, до моменту можливого вступу України до ЄС завершаться перехідні періоди, передбачені угодою з Туреччиною, після чого обидві сторони зможуть значно більше відкрити свої ринки.
За її словами, більшість аграрних товарів матимуть тарифні квоти, виключення або часткове зниження мит. Серед прикладів вона назвала цукор, для якого діє 50% мита, а також низку інших товарів із обмеженим доступом до ринків. Навіть за умови повного скасування торговельних бар’єрів імпорт аграрної продукції з Туреччини, за оцінкою Мовчан, міг би зрости приблизно на 15%.
4. Уряд перейменував Мінекономіки та відновив Мінагрополітики
AgroPortal.ua.- 21.07.2026
Кабінет Міністрів України перейменував Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на Міністерство економіки та довкілля України.
Згідно з документом, Міністерству економіки та довкілля України необхідно підготувати та внести на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт положення про міністерство. Постанова відміняє рішення про ліквідацію Міністерства аграрної політики та продовольства України.
https://agroportal.ua/news/ukraina/uryad-pereymenuvav-minekonomiki-ta-vidnoviv-minagropolitiki
5. Морозиво вийшло в лідери експортованих з України молочних продуктів
AgroPortal.ua.- 20.07.2026
Як повідомляє Асоціація виробників молока, Україна у червні 2026 року експортувала 11,53 тис. т молочних продуктів на суму $35,06 млн. Натуральні обсяги експорту скоротилися на 23%, а грошова виручка впала на 31% відносно травня 2026 року. Відносно червня 2025 року натуральні обсяги експорту знизилися на 7%, а грошова виручка скоротилася на 23%.
Головними експортними категоріями були: морозиво — 28%; молоко та вершки, згущені — 26%; сири — 14%; масло вершкове — 10%; казеїн — 8%.
Відносно червня 2025 року Україна наростила натуральні обсяги експорту кисломолочних продуктів на 30%, морозива на 20,4%, молока та вершків незгущених до 3,24 тис. т (+8%), молочної сироватки до 1,51 тис. т (+32%), але скоротила обсяги постачань інших молочних продуктів. Відносно червня минулого року збільшилася грошова виручка за відвантажені молоко та вершки згущені до $9,28 млн (+22%), молоко та вершки незгущені на 4%, кисломолочні продукти на 18%, молочну сироватку на 110% та морозиво на 20%. Водночас імпорт молочної продукції до України становив 8,68 тис. т, що на 72% більше відносно травня 2026 року і на 95% більше відносно червня 2025 року.
«Зовнішньоторговельне сальдо у червні 2026 року було негативним і становило $2,37 млн», — резюмували в асоціації.
6. Українські фермери випереджають європейських за впровадженням цифрових технологій у агросекторі
AgroReview. -23.07.2026
Керівниця аграрного підрозділу Bayer в Україні Ганна Громаковська повідомила, що, згідно з результатами опитування «Голос фермера» за 2024 рік, впровадження цифрових рішень серед українських аграріїв демонструє значно вищі показники порівняно із сусідніми країнами.
Лідерство України у цифровізації агросектору
Дослідження показало, що 79% українських фермерів активно використовують цифрові інструменти у своїй діяльності. Для порівняння, у сусідніх країнах цей показник становить 67%. Серед тих, хто впроваджує цифрові технології, 88% застосовують їх для підвищення врожайності, 85% — для оптимізації ресурсів, а 84% — з метою покращення якості врожаю.
Перспективи розвитку цифрових платформ
За словами Ганни Громаковської, значна частина аграріїв наразі сприймає цифрові рішення як додатковий елемент у роботі, а не як основний інструмент. Такий підхід впливає на якість управлінських рішень та фінансові результати підприємств. У компанії Bayer очікують на зростання популярності платформи Climate FieldView серед українських господарств, адже її застосування сприяє ефективнішому управлінню агровиробництвом.
https://agroreview.com/content/tech/bayer-ukrayinski-fermery-aktyvnishe-korystuyutsya/
7. Липового й гречаного меду цього року ледь вистачить для внутрішнього ринку
АgroTimes.-20.07.2026
Цьогоріч врожаю липового й гречаного меду ледь вистачить для внутрішнього ринку. повідомив голова ради директорів «Пасіка 21» Сергій Шаронін. Хоча масово їх ніколи й не експортували. Він зазначає, що підсумки врожаю липового меду можна буде підбити вже за тиждень-два. Але вже зараз зрозуміло, що дива не станеться.
«Більшість місць впевненого липового медозбору ‒ на небезпечних з погляду бойових дій територіях. А безпечні місця біля липових масивів тепер переповнені пасіками», ‒ пояснює Сергій Шаронін.
Гречку ж перестали сіяти, оскільки погода не сприяє врожайності. А та, що посіяна, і пасіками навколо перевантажена, і погано за такої погоди виділяє нектар, зазначає експерт.
8. Агросектор має один із найбільших потенціалів для розвитку власної генерації
АgroTimes.-20.07.2026
Про це повідомляє пресслужба Української бобово-соєвої асоціації за результатами першої робочої зустрічі , присвяченій новій державній програмі підтримки розподіленої генерації для великого та середнього бізнесу.
Учасники заходу, організованого УБСА , обговорювали постанову КМУ від 29 квітня 2026 року № 594 «Деякі питання реалізації експериментального проєкту щодо надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання, які реалізують проєкти у сфері розподіленої генерації», згідно якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних генеруючих потужностей.
Президентка асоціації Антоніна Скляренко зазначила: «Для аграріїв, зокрема з огляду на можливість використання відходів сої, соняшника та іншої сировини, власна генерація енергії є надзвичайно важливою. Потрібно розповісти бізнесу, як працює нова програма і які можливості вона відкриває. Ми вперше зібрали компанії, які вже зацікавилися державною програмою енергонезалежності».
Новий механізм фінансування був розроблений після опитування підприємств, які прагнуть інвестувати у власну генерацію, однак раніше не мали відповідних інструментів державної підтримки. Під час заходу учасники розглянули практичні аспекти реалізації проєктів розподіленої генерації.
Директор ТОВ «Котлоенергопроект» Володимир Ліфшиць звернув увагу, що ключовим фактором успішності будь-якого проєкту є правильний вибір паливної бази та конфігурації майбутньої теплоелектростанції: «На прикладі станції, яка працює на елеваторних відходах вартістю 2 тис. грн за тонну, собівартість виробництва електроенергії становить близько 2 грн за кВт·год. Водночас на природному газі цей показник може сягати майже 11 грн за кВт·год. Тому правильний вибір палива є ключовою умовою економічної ефективності проєкту. Відповідно, для зниження собівартості генерації електроенергії компанія «Котлоенергопроект» розробила та виробляє енергетичні котли для промислових ТЕЦ, які можуть працювати на різних видах біомаси».
Високий інтерес аграрних компаній до зустрічі підтвердив значний попит бізнесу на практичну інформацію щодо розвитку власної генерації.
Учасники заходу наголосили, що розвиток розподіленої генерації в агросекторі потребує не лише фінансових інструментів, а й постійного діалогу між державою, виробниками обладнання та бізнесом. Тому Українська бобово-соєва асоціація планує продовжити такі зустрічі для аграріїв, щоб допомогти підприємствам максимально використати можливості нової програми державної підтримки.
9. В Україні за пʼять місяців виробили менше згущеного молока
Bizagro. – 14.07.2026
Згідно даним Державної служби статистики, у січні-травні 2026 року в Україні виробили 13,2 тис. тонн згущеного молока ‒ на 6,4% менше, ніж за такий самий період минулого року. На перероблення за п’ять місяців цьогоріч надійшло на 3,7% більше молока. Попри спад світового ринку закупівельні ціни на молоко в країні продовжили зростання. Порівняно з травнем середня закупівельна ціна молока від сільськогосподарських підприємств збільшилася на 0,4%, хоча залишалася на 12% нижчою, ніж у червні 2025 року.
https://bizagro.com.ua/v-ukrayini-za-p%ca%bcyat-misyacziv-vyrobyly-menshe-zgushhenogo-moloka/
10. На Карпатських полонинах можуть з’явитися сучасні мініцехи з виробництва сирів за старовинними рецептами гуцулів
SEEDS.-17.07.2026
Традиційне полонинське господарювання у Карпатах — це не лише про автентичний побут та смачну бринзу, а й про збереження унікальної природи гір. Днями науковці Карпатського біосферного заповідника провели дослідження на полонині Лисичий, аби з’ясувати, як випасання овець впливає на екологічний баланс високогір’я та які перспективи має локальний екотуризм.
Під час польового виїзду науковці зустрілися з власниками отар і обговорили амбітні плани щодо розвитку традиційного промислу. Наразі розглядається можливість створення сучасних мініцехів безпосередньо в горах. Там виготовлятимуть сертифіковану органічну продукцію за старовинними гуцульськими рецептами.
Для реалізації готового сиру, вурди та будзу планують відкрити спеціалізовані магазини локальних брендів у найбільших містах Закарпаття: Рахові, Мукачеві та Ужгороді.
11. Експорт українського вершкового масла впав удвічі: виробники працюють на межі рентабельності
УСІ.- 20.07.2026
Український ринок вершкового масла продовжує переживати кризу. За даними ІНФАГРО, пропозиція продукції суттєво перевищує попит, експорт скорочується, а ціни залишаються низькими. За І-е півріччя цього року поставки масла за кордон зменшилися вдвічі, тоді як виробники дедалі більше орієнтуються на внутрішній ринок, де прибутковість також залишається низькою. Можливості для реалізації надлишків залишаються обмеженими, а закупівельні ціни не забезпечують виробникам достатньої рентабельності.
У липні ситуація на ринку вершкового масла України не покращилася. Попри незначне зростання цін на європейському ринку, експорт до країн Євросоюзу залишається економічно невигідним для більшості українських підприємств, поставки до країн ЄС залишаються незначними. Разом із падінням обсягів знизилися й експортні ціни. Головною перепоною для експорту є не митні чи тарифні обмеження, а недостатньо приваблива цінова кон’юнктура європейського ринку. Відчутного збільшення експорту до Євросоюзу у ІІ-му півріччі також не прогнозується.
Водночас експорт спредів і рослинно-вершкових сумішей скоротився значно менше. Найбільший попит на цю продукцію зберігається на ринках країн Близького Сходу. Найвигідніші пропозиції надходять від покупців із країн Кавказу
Через складну ситуацію із зовнішніми продажами українські виробники дедалі активніше переорієнтовуються на внутрішній ринок. Однак навіть внутрішні ціни часто не покривають повною мірою витрат на виробництво. Прибутковим залишається переважно сегмент фасованого вершкового масла за умови ефективної організації продажів.
Виробництво масла продовжує зростати, тоді як експорт суттєво скоротився. Через це значні обсяги продукції залишаються на складах у очікуванні поліпшення ринкової кон’юнктури. Накопичення запасів і надалі тисне на ціни, а тривале зберігання продукції стає дедалі складнішим для підприємств, які не мають достатнього фінансового ресурсу. Ситуацію ускладнює й зниження цін на зовнішніх ринках, через що експортні поставки до більшості напрямків залишаються економічно невигідними.
https://usionline.com/post/13686