Дайджест періодичних on-line видань
з 20 по 28 червня 2026 року
Зміст стор.
1. Сучасні рішення для контролю якості м’яса та м’ясної продукції 1
2. Вступ України до ЄС збільшить додану вартість агросектору
блоку на 4% 1
3. В Україні розглядають варіанти відновлення аграрного міністерства
для євроінтеграції 2
4. Україна заробляє 6 млрд доларів на експорті олії: причина успіху 2
5. Україна нарощує експорт меду, тоді як для внутрішнього ринку
продукт стрімко дорожчає 2
6. Євроінтеграція вимагає від України зміни екологічної парадигми 3
7. Україна зменшує експорт до ЄС: куди пішла агропродукція 3
8. Завод з переробки соняшнику розширює потужності та додає
рафінацію 4
9. ЄС ужоростив маркування меду: квота зросла, але експорт впаде 4
-----------------------------------------------------------------------
1. Сучасні рішення для контролю якості м’яса та м’ясної продукції
AgroNews.ua. - 10.06.2026
У м’ясопереробній галузі якість продукції починається з точного лабораторного контролю. Від правильного визначення вологи, жиру, білка, pH та інших показників залежить не лише відповідність стандартам, а й економічна ефективність виробництва. Venta Lab пропонує сучасні рішення для лабораторій м’ясокомбінатів, переробних підприємств, виробників ковбасних виробів та харчових лабораторій.
За допомогою цього обладнання можна контролювати: вміст вологи в м’ясі та м’ясопродуктах, масову частку жиру, білка, pH продукції, якість сировини та готової продукції, відповідність вимогам HACCP та міжнародних стандартів
Пропонуються ЯМР-аналізатори для швидкого визначення жиру та вологи без використання реактивів, аналізатори вологості для оперативного контролю технологічних процесів, pH-метри для контролю якості м’яса на всіх етапах виробництва, ваги високої точності, сушильні шафи та обладнання для пробопідготовки.
https://agronews.ua/news/suchasni-rishennya-dlya-kontrolyu-yakosti-myasa-ta-myasnoyi-produkcziyi/
2. Вступ України до ЄС збільшить додану вартість агросектору блоку на 4%
AgroPolit.com. – 25.06.2026
Приєднання України до Євросоюзу суттєво вплине на продовольчий та аграрний сектор ЄС, однак приріст доданої вартості сільського господарства блоку буде відносно незначним. Після вступу Україна стане найбільшою країною-членом ЄС за площею сільськогосподарських земель. До аграрного фонду Євросоюзу додасться близько 41 млн га угідь. Водночас внесок України у створення доданої вартості аграрного сектору буде значно скромнішим. За оцінками аналітиків, цей показник зросте лише на 4%, оскільки українське сільське господарство переважно орієнтоване на виробництво зернових та олійних культур, а також іншої сировинної продукції з нижчою доданою вартістю.
3. В Україні розглядають варіанти відновлення аграрного міністерства для євроінтеграції
AgroPolit.com. – 22.06.2026
Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова парламентського Комітету з питань інтеграції України до ЄС, зазначила, що для успішної адаптації аграрного сектору до вимог Євросоюзу, Україні необхідне окреме профільне міністерство.
Гармонізація українського законодавства зі стандартами ЄС - це складний процес, який передбачає не лише ухвалення необхідних законів, а й забезпечення їхнього виконання. І впровадження європейських вимог потребує значних інвестицій, особливо з боку малих і середніх сільгоспвиробників. Багато господарств не мають достатньо власних ресурсів для модернізації виробництва, тому потребують грантової підтримки або пільгового кредитування.
Також аграрна галузь, за словами Климпуш-Цинцадзе, потребує значного посилення кадрового та технічного потенціалу органів влади, відповідальних за формування та реалізацію державної політики. Питання відновлення окремого Міністерства аграрної політики нині обговорюється у ВР в контексті підготовки України до подальшої інтеграції з Євросоюзом.
4. Україна заробляє 6 млрд доларів на експорті олії: причина успіху
AgroPolit.com. – 19.06.2026
Україна забезпечує близько 50% світового експорту соняшникової олії. Цей результат став наслідком цілеспрямованої промислової політики, заявив президент Української асоціації Римського клубу Віктор Галасюк. Він зазначив, що ключовим фактором розвитку галузі стало рішення Верховної Ради у 1998 році запровадити 23% мито на експорт насіння соняшнику. Це стимулювало розвиток внутрішньої переробки та формування потужної олійно-жирової індустрії в Україні. До запровадження цих заходів Україна переважно експортувала сировину, а готову продукцію імпортувала.
«Ми експортували соняшник і купували соняшникову олію. Уявіть рівень абсурду. Люди їхали в інші країни працювати на заводах, які переробляли нашу ж сировину», — додав він.
За оцінками Галасюка, нині експорт соняшникової олії приносить Україні близько 6 млрд доларів щороку. Економіст вважає, що подібні інструменти можна застосовати для розвитку інших сегментів переробної промисловості.
5. Україна нарощує експорт меду, тоді як для внутрішнього ринку продукт стрімко дорожчає
AgroPolit.com. – 16.06.2026
Україна залишається одним із провідних світових експортерів меду, проте всередині країни цей продукт дедалі більше переходить до категорії преміальних товарів через скорочення виробництва та стрімке зростання цін.
У 2025 році українські пасічники зіткнулися з серйозними труднощами через аномальні погодні умови та наслідки війни. У результаті обсяги збору меду скоротилися приблизно на третину, що призвело до дефіциту продукції та подорожчання на внутрішньому ринку.
На тлі дефіциту врожаю в української торговельної мережі ціни на мед суттєво зросли, порівняно з 2024 роком подорожчання популярних видів меду відбулося на десятки відсотків, а окремі позиції подекуди зросли в ціні майже вдвічі.
Але Україна продовжує активно постачати мед за кордон. Основними покупцями залишаються країни Євросоюзу та США. Понад 70% українського меду експортується до ЄС, де попит на продукцію залишається високим. Виробники дедалі більше орієнтуються на зовнішні ринки, де можуть отримати вищу виручку, що, разом зі скороченням виробництва, призводить до обмеженої пропозиції на внутрішньому ринку.
6. Євроінтеграція вимагає від України зміни екологічної парадигми
AgroPortal.ua.- 14.06.2026
Віцепремʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що у межах переговорного процесу імплементація кліматичних норм вимагає масштабної інтелектуальної роботи та координації зусиль. Він зазначив: «Переговорний Розділ 27 «Довкілля та зміни клімату» є одним із найскладніших і найширших у процесі вступу до ЄС».
Урядовець підкреслив, що європейська інтеграція вимагає від України зміни парадигми сприйняття екологічної політики. В країнах ЄС довкілля дедалі частіше стає центральною, наскрізною темою роботи урядів, що охоплює такі сфери як економіка, торгівля, інфраструктура та сільське господарство.
Імплементація кліматичних норм у межах цього розділу вимагає масштабної інтелектуальної роботи, координації зусиль уряду, бізнесу, громадськості та місцевого самоврядування.
7. Україна зменшує експорт до ЄС: куди пішла агропродукція
AgroPortal.ua.- 07.06.2026
Країни Близького Сходу, Північної Африки та Туреччина стають дедалі важливішими для українського агроекспорту, зокрема з урахуванням переорієнтації обсягів аграрної продукції, які раніше постачалися на ринок ЄС, розповіла голова комітету з європейської інтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко.
У січні – квітні 2026 року частка Туреччини та країн Близького Сходу і Північної Африки перевищила 35% українського агроекспорту. Значення цього регіону для України продовжує зростати на тлі змін у глобальній торгівлі та поступового скорочення постачань окремих видів продукції на ринок Європейського Союзу. Особливо важливими для українських експортерів залишаються Єгипет, який є одним із ключових покупців української агропродукції в регіоні, а також Алжир, що нарощує імпорт зернових культур. Водночас Йорданія залишається перспективним ринком для олії та фасованої продукції.
Олександра Авраменко вважає, що у нинішніх умовах ключовою перевагою стає не лише ціна продукції, а й здатність гарантувати стабільну логістику, довгострокові контракти та безперебійність постачань. Саме ці фактори дедалі більше визначатимуть розподіл часток на світовому аграрному ринку. За оцінками УКАБ, за сприятливого сценарію та відсутності суттєвого падіння врожайності Україна може зберегти агроекспорт на рівні близько $25 млрд завдяки переорієнтації постачань із ЄС на ринки третіх країн.
https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-zmenshuye-eksport-do-yes-kudi-pishla-agroprodukciya
8. Завод з переробки соняшнику розширює потужності та додає рафінацію
AgroWeek.-20.06.2026
ТОВ «Кривоозерський комбікормовий завод» ініціювало розширення олійного заводу в Миколаївській області — відповідні відомості внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля. На майданчику планують спорудити цех дезодорації та рафінації олії разом з очисними спорудами, збудувати склад підлогового зберігання сировини площею 2,6 тис. м² та встановити додаткове технологічне обладнання для завершального оброблення продукту.
Підприємство в селищі Криве Озеро уже переробляє 100 000 тонн насіння соняшника на рік і планує ввести на своїх потужностях цех рафінації та дезодорації, що дозволить отримувати готову рафіновану олію без необхідності транспортування напівфабрикату на інші підприємства. Це дозволить підприємству постачати на ринок уже рафінований продукт, який має вищу вартість і ширше коло потенційних покупців, зокрема харчову промисловість із підвищеними вимогами до якості та очищення
https://agroweek.com/agrobiznes/zavod-pererobky-sonyashnyku-rozshyryuye-potuzhnosti/
9. ЄС ужоростив маркування меду: квота зросла, але експорт впаде
AgroWeek.-17.06.2026
Європейський Союз одночасно підвищив безмитну квоту на імпорт меду та запровадив жорсткіші правила маркування — кроки, що мають неоднозначні наслідки для українських бджолярів. Хоча квота збільшена з 6 до 35 тис. тонн, цього разу Україна збирає один із найменших врожаїв меду за останні роки, а з 14 червня 2026 року в ЄС діють нові вимоги щодо вказання країн походження в кожній банці змішаного продукту.
Що означають нові правила для експортерів
Оновлені вимоги до маркування спрямовані на підвищення прозорості та боротьбу з фальсифікаціями: етикетки мають відображати склад сумішей за країною походження та часткою кожної складової. Одночасно передбачено посилення систем контролю автентичності — зокрема виявлення домішок цукру — та уніфікацію підходів до простежуваності походження продукції.
Європейська комісія ініціює створення спеціальної HoneyPlatform за участю держав-членів, науковців, лабораторій і галузевих представників, щоб централізувати дані про походження та результати лабораторних перевірок. Для українського виробника це означає потребу в документальній готовності: мед, який постачають на експорт, тепер не може «загубитися» в загальній маркіровці сумішей без зазначення частки українського походження.
Квота, виробництво та експортні прогнози
У 2024 році Україна посіла третє місце у світі за обсягами експорту меду з результатом 85,8 тис. тонн, поступившись лише Китаю та Індії. Головні покупці українського продукту: Німеччина, США, Польща, Франція та Бельгія. У 2025 році ЄС майже в шість разів підвищив безмитну квоту експорту меду — з 6 до 35 тис. тонн, що мало відкрити додаткові можливості для постачальників.
Отже, навіть збільшена квота на імпорт до ЄС може залишитися невикористаною повністю, якщо внутрішній дефіцит не буде компенсований. Перевага дістанеться тим виробникам і експортерам, які встигнуть налагодити систему простежуваності та підготувати повну документацію відповідно до нових європейських вимог.
Крім регулювання маркування, ЄС також збільшує фінансову підтримку бджільництва: річний бюджет секторної допомоги підвищено з €40 млн до €60 млн, а держави-члени можуть додатково співфінансувати заходи на рівні до 70%. Це створює сигнали для української галузі щодо адаптації до європейських стандартів та можливого залучення співпраці в межах євроінтеграційних процесів.
https://agroweek.com/agroekonomika/yes-uzhorostyv-markuvannya-medu-kvota/