Зміст стор.
1. Цукровий ринок під загрозою: Україна скоротила площі буряків,
Європа втрачає врожай 1
2. ЄС підтримуватиме українських аграріїв через існуючі фінансові
механізми 2
3. Понад 75% експорту яєць з України прямує до ЄС 2
4. Птахівники попередили, що нові вимоги ритейлу можуть ударити
по виробництву м’яса 3
5. Сільгоспвиробництво в Україні різко пішло уверх 3
6. Сума штрафів за фальсифікацію молочки в Україні перевищила
пів мільйона 3
7. Виробник соку та сидру заклав власний сад, щоб не залежати від
чужої сировини 4
8. Борошномельні підприємства утримують обсяги виробництва
попри війну 4
9. Експертка назвала категорію харчових товарів, на яку зростуть
ціни 4
10. Зниження мита в Туреччині може активізувати експорт
українського соняшнику 5
--------------------------------------------------------
1. Цукровий ринок під загрозою: Україна скоротила площі буряків, Європа втрачає врожай
AgroNews.ua. - 27.08.2026
Через посуху та спеку виробництво цукрових буряків у Європі у сезоні 2026/27 може впасти більш ніж на 20%, а в окремих регіонах – на 50-60%, що загрожує найнижчим виробництвом цукру за 38 років. На тлі скорочення посівних площ і зменшення запасів ціни на цукор уже почали зростати, а подальший дефіцит може підтримати їхнє підвищення.
Ще на початку літа ситуація для аграріїв виглядала відносно сприятливою. Посівна кампанія пройшла за хороших умов, а до початку червня було засіяно понад половину запланованих площ. Однак із середини червня ситуація різко змінилася. У ключових районах вирощування цукрових буряків почалася тривала посуха, яка супроводжувалася високими температурами та повторними хвилями спеки. Через відсутність достатньої кількості опадів рослини не змогли нормально розвиватися.
Урожайність цукрових буряків у сезоні 2026/27 прогнозується більш ніж на 20% нижчою, ніж роком раніше. У деяких регіонах ситуація значно гірша – падіння врожайності вже сягає 50-60%. Крім того, очікуваний урожай приблизно на 15% нижчий за середній показник останніх п’яти сезонів. Для цукрової галузі це означає серйозне скорочення доступної сировини. Адже саме цукровий буряк є основою виробництва цукру в більшості європейських країн.
Галузь ризикує повернутися до рівнів виробництва, яких не спостерігали протягом приблизно чотирьох десятиліть. Проблема полягає не лише в погоді. Цукровий ринок Європи вже кілька років стикається зі скороченням площ, відведених під цукрові буряки. За останні три роки площі посівів скорочувалися як у Франції, так і в інших європейських країнах. Тому нинішня посуха накладається на вже наявну проблему зі зменшенням виробничої бази.
Проблеми європейського ринку важливі й для України, яка також залишається великим виробником та експортером цукру. За даними асоціації Укрцукор, у 2026 році в Україні цукровими буряками засіяли близько 162,1 тис. гектарів, це на 18% менше, ніж роком раніше, і є найнижчим показником із 1991 року.
2. ЄС підтримуватиме українських аграріїв через існуючі фінансові механізми
АgroReview. – 23.08.2026
Українські сільгоспвиробники, які постраждали від атак росії на морську інфраструктуру, звернулися до Євросоюзу з проханням про фінансову допомогу для подолання наслідків агресії. Міністерство аграрної політики та продовольства подало запит на 220 мільйонів євро безповоротної підтримки, аргументуючи це значними збитками, спричиненими пошкодженням портів.
За словами Мінагрополітики, унаслідок російських ракетних атак на порти суттєво зросли логістичні витрати, частина врожаю була втрачена, а доходи аграріїв скоротилися. Відтак, запитувані кошти мають на меті частково відшкодувати збитки фермерів і стабілізувати галузь, яка відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки України та світу.
"Мінагрополітики України обґрунтувало своє звернення прямими наслідками російської агресії, яка суттєво ускладнила експорт сільськогосподарської продукції через морські порти. Ці атаки призвели до зростання логістичних витрат, втрати врожаю та зменшення доходів аграріїв".
Як зазначив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт, ЄС не планує створювати нових окремих фінансових програм для українських фермерів. Натомість підтримка буде надаватися через уже діючі європейські механізми фінансування, які охоплюють гранти, кредити та інші форми допомоги країнам-партнерам. Це означає, що українські аграрії можуть скористатися вже доступними програмами для отримання необхідної фінансової підтримки.
https://agroreview.com/content/agropolitics/yes-pidtrymuvatyme-ukrayinskyh-agrariyiv-cherez/
3. Понад 75% експорту яєць з України прямує до ЄС
AgroPortal.ua.- 27.08.2026
«Союз птахівників України» повідомив, що Україна у липні поточного року експортувала 216,9 млн яєць на суму $17,7 млн. Зазначається, що обсяг відвантажень порівняно з липнем 2025 року зріс на 13,8%, а до попереднього місяця — на 7%. За січень-липень експорт яєць склав 1,4 млрд штук на $148,1 млн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги експорту збільшилися на 17,2%, а грошові — на 43,6%.
Головними покупцями українських яєць протягом перших 7 місяців 2026 року були Іспанія (26,6%), Великобританія (13,7%), Польща (8,8%) та Бельгія (7,0%). Частка країн ЄС в експорті складає 75,7%.
https://agroportal.ua/news/ukraina/ponad-75-eksportu-yayec-z-ukrajini-pryamuye-do-yes
4. Птахівники попередили, що нові вимоги ритейлу можуть ударити по виробництву м’яса
AgroPortal.ua.- 26.08.2026
«Союз птахівників України» повідомив, що дефіциту м'яса птиці та яєць в Україні немає, а скорочення асортименту цієї продукції в окремих торговельних мережах пов’язане виключно з ракетними ударами по розподільчих центрах.
Мережі пропонують перебудувати логістику постачань м'яса птиці та яєць безпосередньо до самих супермаркетів, минаючи РЦ, однак такий підхід не прийнятний для багатьох постачальників і потребує додаткових фінансових вкладень, зазначають в об’єднанні.
«Для цього виробникам необхідно збільшувати парк власного транспорту для вчасної доставки товару (порушення термінів штрафується мережами), необхідні водії, яких зараз дефіцит і ще потрібно їх забронювати для нормальної роботи, збільшується навантаження на бухгалтерію через ріст документообігу, затримки з вивантаженням великої кількості товару в різних точках, де не завжди є технічна і фізична можливість приймати таку кількість вантажних автомобілів ускладнюють логістику», — пояснюють в асоціації.
Є мережі, які пропонують всі 100% втрат від знищеного товару внаслідок військових дій перекладати на постачальника, деякі — 50/50%. У «Союзі» обурені вимогою частини мереж до постачальників щодо розподілу ризиків майнових наслідків випадкового знищення, пошкодження або втрати нереалізованого товару у РЦ, магазинах чи в дорозі до них.
І додали, що відмова постачальників приймати нові умови ритейлу може призвести до зниження конкуренції, скорочення асортименту та виробництва, що зрештою викличе зростання цін для споживачів.
5. Сільгоспвиробництво в Україні різко пішло уверх
AgroPortal.ua.- 26.08.2026
За даними Державної служби статистики, в Україні у січні — липні 2026 року обсяг виробництва продукції аграрної галузі зріс на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – червні показник знизився на 1,6%).
Виробництво продукції тваринництва зросло на 0,1%, промисловий сектор збільшив обсяги на 10,6%, проте господарства населення — зменшили на 17%. Виробництво рослинницької продукції за звітний період зросло на 28,5%.
Зросли показники найбільше у таких областях: Херсонська (+64,1%), Хмельницька (+60,3%), Тернопільська (+36,8%), Миколаївська (+27,2%), Рівненська (+25,1%), Волинська (+24%).
https://agroportal.ua/news/ukraina/silgospvirobnictvo-v-ukrajini-rizko-pishlo-uverh
6. Сума штрафів за фальсифікацію молочки в Україні перевищила пів мільйона
AgroPortal.ua.- 26.08.2026
Про ситуацію в молочної галузі країни йшлося під час робочої наради «Про стан ринку молочної продукції, заходи щодо забезпечення добросовісної конкуренції та захисту прав споживачів». Держпродспоживслужба, попри обмеження щодо здійснення державного нагляду в умовах воєнного стану, продовжує в межах повноважень контролювати дотримання вимог законодавства та реагувати на виявлені порушення.
«У 13 випадках встановлено порушення, зокрема щодо достовірності інформації про харчові продукти та їх маркування. Видано 11 приписів, до відповідальності притягнуто 8 осіб, загальна сума штрафів становила 570,7 тис. грн», — зазначили у Держпродспоживслужбі.
Учасники наради наголосили на необхідності системних рішень для протидії фальсифікату: удосконалення законодавства, зокрема визначення понять «фальсифікований харчовий продукт» та «харчове шахрайство», встановлення відповідальності за виробництво й обіг такої продукції, а також перегляд обмежень на проведення планових заходів державного контролю.
7. Виробник соку та сидру заклав власний сад, щоб не залежати від чужої сировини
AgroPortal.ua.- 23.08.2026
Співвласниця крафтового виробництва «Сади Лонго Май» на Закарпатті, що займається переробкою яблук на сік, сидр та оцет, Ольга Зубик розповідає, що плоди купують у місцевих жителів, а до збору залучають друзів і знайомих. Збирають місцевий сорт Ферковня або Пепін шафранний. Цей сорт яблук багатий на поліфеноли та пектини.
Та залежати лише від старих сільських садів ставало дедалі складніше. «Тоді ми зрозуміли: якщо займатися яблуком серйозно, потрібен власний сад», — каже Ольга.
Разом із СОК «Селиський маєток» вони взяли в оренду 14 га землі. Перші дерева висадили у грудні 2020 року, наступна ділянка була засаджена наприкінці 2021 року. Перші декілька кілограмів плодів очікують лише з цього сезону.
8. Борошномельні підприємства утримують обсяги виробництва попри війну
AgroPortal.ua.- 25.08.2026
Спілка «Борошномели України» повідомляє, що за минулий МР млини, які входять до об’єднання, виробили 606,6 тис. т, що на 1% більше показника попереднього сезону (601,8 тис. т) і на 17% більше, ніж у 2021/22 МР (571,8 тис. т). Сумарне виробництво борошна у 2025/26 МР в Україні залишилось на рівні попереднього сезону.
Лідером за обсягами випуску продукції став «Вінницький КХП №2», який виробив понад 113 тис. т. На другому місці «Столичний млин» (106,8 тис. т), на третьому — КВФ «Рома» (66,7 тис. т).
4 підприємства з 13 найкращих знаходяться у прифронтовій зоні. А дві найбільші — «Столичний Млин» та «Дніпромлин» — у найбільших українських містах, які зазнають постійних масштабних обстрілів ракетами та БПЛА.
9. Експертка назвала категорію харчових товарів, на яку зростуть ціни
Bizagro. – 21.08.2026
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас заявила, що вартість виробництва в Україні зростає – разом з тим торговельні мережі зазнають збитків через втрату складів. Через це молочна група товарів здорожчає на понад 10%.
Вона зазначила:“Подорожчання буде однозначно. Ми маємо розуміти, що всі ці втрати бізнесу – вони тим чи іншим чином ляжуть на плечі звичайного українського споживача. Я думаю, що здорожчання буде не на 5% і не на 10%. 5–10% ми очікували подорожчання у вигляді інфляції – у нас майже 9% річної інфляції. Я думаю, що подорожчання буде більшим, тому що треба буде якимось чином перекривати всі ці збитки”.
Молочні ферми в країні вже пів року працюють собі у збиток, проте здорожчання всієї лінійки продуктів не принесе їм фінансового полегшення, додала Олена. Експертка пояснює майбутнє зростання цін виключно інтересами великих торговельних мереж.
«І свої ризики вони також хочуть перекласти на переробні підприємства. А вони, своєю чергою, перекладуть на фермерів як на початок усього ланцюга”, – каже Жупінас.
https://bizagro.com.ua/ekspertka-nazvala-kategoriyu-harchovyh-tovariv-na-yaku-zrostut-cziny/
10. Зниження мита в Туреччині може активізувати експорт українського соняшнику
UkrAgroConsult.- 27.08.2026
Туреччина достроково знижує мито, щоб сформувати запаси сировини на тлі ризиків для поставок із Чорноморського регіону та посухи в Європі. Зниження Туреччиною мита на імпорт насіння соняшнику з 20% до 12% вже восени. може суттєво активізувати попит на українську олійну. Нова ставка почне діяти з 1 жовтня замість запланованого 30 листопада, що фактично відкриває турецький ринок для вигіднішого імпорту майже на два місяці раніше.
Для України ця пропозиція особливо важлива, оскільки Туреччина є найбільшим покупцем українського насіння соняшнику. Зниження тарифу підвищує конкурентоспроможність української сировини на турецькому ринку та може стимулювати збільшення поставок у вересні-листопаді.
Для внутрішнього ринку України активізація турецьких закупівель означатиме посилення конкуренції між експортерами та переробниками за соняшник нового врожаю. Відповідно, додатковий експортний попит може надати підтримку закупівельним цінам на соняшник в Україні.