top of page

Дайджест періодичних on-line видань з 24 по 31 жовтня 2026 року


Зміст                                                                                                                               стор.

1. Уряд змінив умови грантів на переробку: хто може втратити кошти                      1

 

2. В Україні крафтовий бренд налагодив виробництво обліпихової олії                     2

 

3. Світові ціни на сухе молоко зростають: українські виробники можуть

збільшити прибутки                                                                                                          2

 

4. Агровиробництво України продовжує сповільнювати темпи зростання                 2

 

5. Україна цьогоріч відкрила 29 нових ринків для експорту агропродукції                3

 

6. Олійний бренд зайшов у м’ясну переробку                                                                3

 

7. Попит стимулює агропідприємство на Київщині нарощувати переробку

продукції                                                                                                                             3

 

8. Переробка може зменшити залежність агроекспорту від портів                              4

 

9. Темпи переробки соняшнику наразі найнижчі за останні 15 років                          4

 

10. За 9 місяців Україна імпортувала свинини на $75 млн                                            5

 

11. ТОП-5 регуляторів кислотності у харчовому виробництві: особливості

та застосування добавок                                                                                                    5

 

12. "Можуть становити загрозу": українські яблука не пустили до ЄС

через небезпечну знахідку                                                                                                 6

                                       ------------------------------------------------------

1. Уряд змінив умови грантів на переробку: хто може втратити кошти

AgroNews.ua. -  29.10.2026

Кабмін України постановою №1326 оновив порядок підтвердження виконання договорів про надання грантів на створення, розвиток і модернізацію переробних виробництв. Зміни стосуються звітності, вимог до зайнятості та умов повернення державної допомоги. 

Нові вимоги до звітування та повернення коштів поширюються на отримувачів грантів із 24 червня 2022 року — від початку дії програми. Після завершення трирічного строку виконання грантового договору підприємства подаватимуть документи адміністратору програми — АТ «Зроблено в Україні», а не Міністерству економіки. Акт про виконання гранту скасували.

Документ набирає чинності з дня опублікування. Основним підтвердженням виконання умов стане довідка уповноваженого банку, до якої потрібно додати розрахунки сплачених податків і єдиного соціального внеску (ЄСВ).

https://agronews.ua/news/uryad-zminyv-umovy-grantiv-na-pererobku-hto-mozhe-vtratyty-koshty/

 

2. В Україні крафтовий бренд налагодив виробництво обліпихової олії

AgroNews.ua. -  17.10.2026

Український крафтовий бренд рослинних олій «Живодар» поповнив свою лінійку новим продуктом — обліпиховою олією. Під час виробничого циклу з 10 кг свіжих ягід після сушіння вийшло 1,8 кг сировини для віджиму, процес тривав близько 20 годин, а в результаті вдалося отримати лише 150 мл чистої олії. У компанії зазначили, що вартість крафтової продукції залежить від витрат на підготовку сировини, складності технологічного процесу та невеликого відсотка виходу готового продукту після віджиму. Через особливості виробництва ціна продукту суттєво відрізняється від традиційних олій: «Живодар» реалізує обліпихову олію у флаконах об’ємом 10 мл за ціною 549 грн.

Особливості виробництва та асортимент бренду: - Обсяги та сировина: Загалом асортимент підприємства налічує 25 видів олій, а річний обсяг виробництва сягає 3 тонн; - Популярні позиції: Найбільшим попитом серед покупців користуються гарбузова, лляна, конопляна олії та олія розторопші; - Партнерство: Для забезпечення безперебійної переробки бренд співпрацює з чотирма українськими фермерами, а окремі види горіхів та сухофруктів постачає компанія-імпортер.

https://agronews.ua/news/v-ukrayini-kraftovyj-brend-nalagodyv-vyrobnytstvo-oblipyhovoyi-oliyi/

 

3. Світові ціни на сухе молоко зростають: українські виробники можуть збільшити прибутки

AgroPolit.com. – 16.10.2026

Зростання світових цін на сухе молоко створює для українських виробників можливості підвищити прибутковість експорту. Найперспективнішим напрямком залишається Євросоюз, однак поставки стримує вичерпання квоти. Водночас виробництво та експорт казеїну скорочуються через несприятливу цінову ситуацію.

Попит на сухе знежирене молоко підтримує активність українських експортерів навіть восени, орієнтуючись передусім на європейський ринок, укладаються нові контракти.

Але, попри сприятливу світову кон’юнктуру, помітного збільшення українського експорту поки не відбулося. За підсумками ІІІ-х кварталів обсяги поставок сухого знежиреного молока майже не змінилися порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, зростання світових цін поки не забезпечило суттєвого збільшення експорту. Одним із чинників, що обмежують можливості молочного сектору, залишається вичерпання квоти на постачання продукції до ЄС.

https://agropolit.com/news/32432-svitovi-tsini-na-suhe-moloko-zrostayut-ukrayinski-virobniki-mojut-zbilshiti-pributki

 

4. Агровиробництво України продовжує сповільнювати темпи зростання

AgroPortal.ua.-27.10.2026

За даними Державної служби статистики, обсяг виробництва агропродукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

Виробництво продукції тваринництва зменшилось на 0,6%, промисловий сектор збільшив обсяги на 9,8%, господарства населення  зменшили на 17,4%. Виробництво рослинницької продукції зросло на 1,4%. На підприємствах показник піднявся на 2,4%, у господарствах населення скоротився на 4,5%

Скорочення агровиробництва зафіксовано у Донецькій, Сумській, Рівненській, Закарпатській та Харківській  областях, зростання відбулось у Херсонській, Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.

https://agroportal.ua/news/ukraina/agrovirobnictvo-ukrajini-prodovzhuye-padinnya

 

 

5. Україна цьогоріч відкрила 29 нових ринків для експорту агропродукції

AgroPortal.ua.-27.10.2026

За повідомленням Держпродспоживслужби, з початку поточного року Україна погодила доступ  агропродукції за 29 новими експортними напрямками  у 13 країнах і ЄС. Це найбільший річний показник щонайменше з 2022 року.

У відомстві підкреслили: «Нові можливості охоплюють різні регіони світу — від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки. До Китаю можна експортувати українське борошно, до В’єтнаму та Єгипту — яєчні продукти, до Чилі — молоко й молочні продукти. Також погоджено доступ на нові ринки для м’яса та м’ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу».

Серед нових напрямків — експорт ВРХ до Алжиру, овець до Єгипту, яловичини та продуктів із неї до Іраку, Грузії й Кот-д’Івуару. До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д’Івуару — також м’яса птиці та продуктів із нього.

Українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Грузії. Для Грузії також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири.

Для рослинництва відкрито можливість експорту до ЄС рослин для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їх гібридів. Погоджено і постачання садивного матеріалу восьми видів клена. До Молдови можна експортувати живих равликів та ікру равликів, а також окремі категорії м’ясних продуктів.

У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м’ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин, що розширює можливості українських підприємств постачати за кордон готові товари та розвивати переробку в Україні. 

https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-cogo-roku-vidkrila-29-novih-rinkiv-dlya-agroeksportu

 

6. Олійний бренд зайшов у м’ясну переробку

AgroPortal.ua.-17.10.2026

Крафтовий виробник із Києва «Живодар», який спеціалізується на виробництві олій, розширив асортимент і запустив перші партії тушкованого м’яса та каш із м’ясом, розповіла співзасновниця бренду Катерина Ніколаєнко. «Асортимент поступово розширюємо відповідно до запитів покупців. Ось нещодавно зробили документи та запустили перші партії тушкованого м'яса і каш із м'ясом. Які часи, такі й продукти», — зазначила вона.

Основою асортименту «Живодару» залишаються рослинні олії — на них припадає близько 65% усієї продукції. Бренд виготовляє 25 видів олії, зокрема гарбузову, лляну, конопляну, з розторопші, амаранту та інших культур, масло гхі. Також підприємці виготовляють горіхові пасти, борошно, соуси та інші продукти. Обсяги виробництва олії сягають 3 т на рік.

https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/oliyniy-brend-zayshov-u-m-yasnu-pererobku

 

7. Попит стимулює агропідприємство на Київщині нарощувати переробку продукції

AgroPortal.ua.- 11.10.2026

Під час навчально-практичного польового семінару «Від ферми до столу: як створювати додану вартість, зміцнювати місцеві громади та розвивати стійкі продовольчі ланцюги в Україні» у межах проєкту FarmForc  власник і керівник ТОВ «Агрофірма «Колос» Леонід Центило розповів, що війна вплинула на переробку продукції в ТОВ, але обсяги виробництва збільшуються, адже потреби  ринку зростають.

Сьогодні «Агрофірма «Колос»  щомісяця виробляє 25-30 т круп. Крім того, має статус племзаводу із розведення коней та української чорно-рябої молочної породи ВРХ. Займається м’ясним скотарством, вівчарством, рибництвом (розведенням коропа та товстолоба), продукцію переробляє на мʼясні та рибні консерви. Також виготовляють короваї на замовлення з власновирощеної пшениці, борошно для підприємства виробляє «Білоцерківхлібопродукт». Має 40 га яблуневого саду, де ростуть приблизно 15 сортів. Переробляють плоди на соки прямого віджиму під власною торговою маркою Charrid, виробничі лінії австрійські, запущені в роботу 2023 року. Продавати яблука нерентабельно, а переробка на соки дозволяє господарству отримувати більше коштів.

Леонід Центило зазначив: «Уся продукція у нас сертифікована, виробляється за стандартами ISO, перевіряється на вміст ГМО, соки прямого віджиму виробляємо за системою НАССР. Проводимо внутрішній контроль якості продукції та за всіма іншими параметрами — щорічний оглядовий контроль».

https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/popit-stimulyuye-agropidpriyemstvo-na-kijivshchini-naroshchuvati-pererobku-produkciji

 

8. Переробка може зменшити залежність агроекспорту від портів

AgroTimes.-23.10.2026

Україні варто нарощувати частку продукції з більшою доданою вартістю в агроекспорті. Розвиток внутрішньої переробки дозволить збільшувати експортну виручку без пропорційного збільшення фізичних обсягів вантажів, залишати більшу частину доданої вартості всередині країни й зменшувати залежність від портової інфраструктури.

Особливого значення ця модель набуває, коли пропускна спроможність портів та сухопутних маршрутів обмежена. Важливим стає не лише фізичний обсяг експорту, а й вартість кожної тонни продукції, яку Україна продає за кордон. До прикладу, експортна вартість тонни зерна може бути близько $200, тоді як тонни готової продукції птахівництва ‒ близько $2 тис.

Приклад такої експортної моделі є Франція – одна з найбільших аграрних країн Євросоюзу. У 2025 році вона експортувала близько 19,25 млрд євро сировинної агропродукції та 64,71 млрд євро переробленої. Отже, близько 77% вартості французького агропродовольчого експорту припало на перероблену продукцію. При цьому Україні не потрібно відмовлятися від експорту зерна. Питання в іншому: яку частину того, що ми сьогодні виробляємо та продаємо як сировину, ми можемо переробити всередині країни й експортувати вже як продукцію з більшою доданою вартістю. Це дозволить збільшувати валютний виторг, не нарощуючи пропорційно фізичний обсяг вантажів, які потрібно вивезти з України.

Але розвиток переробки в Україні нині стримує низка чинників. Серед ключових ‒ воєнні ризики для виробничих потужностей та інвестицій, дефіцит кадрів і нестабільне енергопостачання. Останнє є особливо критичним для переробних підприємств через високу енергоємність виробництва.

https://agrotimes.ua/opinion/pererobka-mozhe-zmenshyty-zalezhnist-agroeksportu-vid-portiv/

 

9. Темпи переробки соняшнику наразі найнижчі за останні 15 років

AgroTimes.-27.10.2026

Минулого тижня ціни на соняшник продовжували падати під впливом обмежених можливостей з переробки, оновивши мінімум з квітня 2024 року

Темпи переробки соняшнику у жовтні прискорювалася, але обсяги все одно поки що лишаються найменшими за останні 15 років. Під впливом великої пропозиції олійної на умовах СРТ- підприємство ціни попиту опустилися до 14500-16000 грн/т, проте в ряді випадків все ще сягали 16500-17000 грн/т СРТ. На експортному ринку соняшнику ціни продовжували падати під впливом насиченості місцевих ринків в країнах-імпортерах олійної, а також під тиском подальшого зниження цін на українському внутрішньому ринку з боку переробного сектору. За 22 дні жовтня з України експортовано 25 тис. тонн соняшнику переважно до Туреччини, Італії та Австрії.

https://agrotimes.ua/agromarket/tempy-pererobky-sonyashnyku-narazi-najnyzhchi-za-ostanni-15-rokiv/

10. За 9 місяців Україна імпортувала свинини на $75 млн

AgroTimes.-20.10.2026

Дані Державної митної служби свідчать, що за січень-вереснь 2026 року імпорт свинини зріс на 49,3%, в порівнянні з аналогічним періодом 2025 року, ‒ до 31,2 тис. тонн. У грошовому еквіваленті імпорт сягнув $75 млн, що на 40,4% більше, ніж за такий самий період минулого року. Протягом трьох кварталів 2026 року свинину ввозили переважно з Данії (46,6%), Німеччини (25,1%) та Польщі (16,7%).

https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/za-9-misyacziv-ukrayina-importuvala-svynyny-na-75-mln/

 

11. ТОП-5 регуляторів кислотності у харчовому виробництві: особливості та застосування добавок

Bizagro. – 27.10.2026

Сучасна харчова промисловість неможлива без ретельного контролю показників середовища, оскільки від цього залежить безпека, стабільність та смак готових виробів. Для досягнення стабільних показників технологи активно застосовують спеціальні харчові добавки. Правильний вибір таких компонентів визначає успіх виготовлення напоїв, соусів, солодощів та молочних продуктів.

Роль регуляторів кислотності у харчових технологіях: Регулювання рівня pH є критично важливим етапом на багатьох виробничих лініях. Зміна кислотності впливає не лише на смакові відчуття споживача, але й на фізико-хімічні властивості сировини, активність ферментів та збереження харчових продуктів. Використання якісних добавок дозволяє досягти стабільних параметрів якості у великих партіях товарів.

Основні технологічні завдання, які вирішують регулятори кислотності на підприємствах це: 1.- підтримання стабільного показника pH протягом усього терміну придатності продукту; 2. - захист від розвитку патогенної мікрофлори та подовження свіжості виробів; 3 - покращення текстури, в’язкості та реологічних властивостей харчових мас; - 4.- посилення або гармонізація природного смаку та аромату готової продукції; 5.- запобігання небажаним окислювальним процесам і зміні кольору.

ТОП-5 регуляторів кислотності та специфіка їх застосування

Різноманіття харчових виробництв зумовлює використання цілого арсеналу кислот та сполук. Кожна з них має свої унікальні характеристики та технологічні переваги, які враховуються при складанні рецептур.

- Ортофосфорна кислота (E338) —широко задіюється у виробництві безалкогольних газованих напоїв, сирних продуктів та кондитерських виробів, виконуючи роль потужного підкислювача та стабілізатора кислотного середовища.

- Лимонна кислота (E330) — використовується як м’який підкислювач, регулятор pH та стабілізатор кольору у соках, нектарах і кондитерській галузі. У взаємодії з харчовою содою вона забезпечує розпушування тіста в борошняних виробах.

- Молочна кислота (E270) — використовується як консервант і регулятор кислотності у виробництві соків, напоїв і солодощів, ефективно перешкоджаючи розмноженню шкідливих бактерій і грибків.

- Оцтова кислота (E260) — вона використовується для консервації, стабілізації кислотного балансу в соусах та маринадах, подовжуючи термін зберігання продуктів харчування.

- Аскорбінова кислота (E300) — застосовується у виноробстві, виробництві плодоовочевих соків та консервації для стабілізації забарвлення і захисту від окиснення.

Вибір відповідних інгредієнтів для промислового харчового виробництва вимагає максимальної уваги до якості та відповідності галузевим стандартам. Сучасні виробники прагнуть оптимізувати витрати без шкоди для рецептури.

https://bizagro.com.ua/top-5-regulyatoriv-kyslotnosti-u-harchovomu-vyrobnycztvi-osoblyvosti-ta-zastosuvannya-dobavok/

12. "Можуть становити загрозу": українські яблука не пустили до ЄС через небезпечну знахідку

УНІАН: Новини України.-28.10.2026

Вантаж з яблуками повернули в Україну

Польські служби на кордоні затримали вантаж свіжих яблук з України, в яких виявили перевищення допустимих рівнів залишків пестицидів. Фрукти не потрапили у продаж і були повернуті відправнику. Також дослідження виявили перевищення норм залишків таких речовин: - спіромесфен – 0,042 мг/кг при допустимому рівні 0,02 мг/кг, тобто перевищення норми більш ніж удвічі; - карбендазим – 0,046 та 0,086 мг/кг при допустимому рівні 0,01 мг/кг. У другому випадку результат перевищив норму аж у 8,6 разів. При цьому карбендазим є речовиною, забороненою до використання в Євросоюзі.

Якість українських продуктів – головні новини

Два тижні тому в курячих яйцях компанії-виробника "Ясенсвіт", поставлених в Велику Британію,  виявили сальмонелу. Про це заявив британський держорган з контролю якості харчових продуктів Food Standards Agency (FSA). В квітні про сальмонелу в українській курятині заявило Агентство харчової безпеки Азербайджану (AQTA). Бактерію нібито виявили у партії замороженого м’яса, яке Україна постачала до цієї країни.

https://www.unian.ua/economics/agro/polshcha-povernula-partiyu-yabluk-do-ukrajini-vseredini-viyavili-nebezpeku-13542276.html

 

 

 

 

 

 

© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page