Дайджест періодичних on-line видань
з 25 по 30 квітня 2026 року
Зміст стор.
1. Держпродспоживслужба пояснила, як обрати безпечну полуницю 1
2. Експорт українських молочних продуктів скоротився на 9% 2
3. Агросектор України готують до правил ЄС: стартувала нова фаза 2
4. Торкнулося і України: у світі виник надлишок виробництва масла 2
5. Попит на українське сухе молоко зріс до максимуму 2
6. В Україні схвалили програму розвитку виробництва біометану 3
7. Україна втрачає соняшник: що буде з переробною 3
8. Близький Схід потроху витісняє ЄС в закупівлі українського борошна 3
9. Ніжинський консервний завод наростив частку експорту до 51% 4
10. Вінницький виробник круп і соусів випускатиме сидр і ком бучу 4
11. Україна відкриває агрохаби для постачання продуктів у країни
Африки 4
12. Оновлені правила міжнародної сертифікації експорту харчових
продуктів та кормів 5
13. Україна є найбільшим експортером соняшникової олії у світі, але
«у спину постійно дихає Росія» 5
14. Посівні площі під цукровим буряком в Україні цього року можуть
стати найменшими за часи незалежності 6
------------------------------------------------------
1. Держпродспоживслужба пояснила, як обрати безпечну полуницю
Аграрії разом.-28.04.2026
Щоб отримати максимум користі та мінімізувати ризики для здоров’я при купівлі полуниці, Держпродспоживслужба України нагадала, на що звертати увагу. Радять обирати перевірені місця продажу та оцінювати зовнішній вигляд ягід. Купувати полуницю слід на офіційних агропродовольчих ринках, де є державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби і фахівці служби перевіряють ягоди у лабораторіях за показниками безпечності, зокрема на вміст нітратів та інших небезпечних речовин, а також закладах роздрібної торгівлі (магазинам, супермаркетам), у яких забезпечено належний контроль харчових продуктів. У магазинах споживач має право отримати інформацію про походження продукції, постачальника та умови зберігання — це важлива складова безпечності харчових продуктів.
Стихійна торгівля у невстановлених місцях не передбачає жодного контролю якості продукції. У такому випадку відсутні гарантії, що ягода вирощена з дотриманням агротехнічних норм, не містить перевищеного рівня нітратів та транспортувалася і зберігалася належним чином.
https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/derjprodspojivslujba-poyasnila-yak-obrati-bezpechnu-polunicyu
2. Експорт українських молочних продуктів скоротився на 9%
AgroNews.ua. - 25.04.2026
Служба Спілки молочних підприємств України повідомила, що у першій половині квітня поточного року обсяги зовнішньої торгівлі українськими молокопродуктами склали $ 23,2 млн, що на 6,1% менше аналогічного періоду попереднього місяця. Зазначається, що обсяги експорту знизилися на 9,1% проти березня 2026 року і на 6,3% проти лютого поточного року. Імпорт скоротився на 3,9% проти березня, проте додав 0,6% відносно лютого.
Частка імпорту знизилася на 16% по молочній сироватці та на 12% по кисломолочних продуктах, водночас по сирах усіх видів залишилася практично без змін.
https://agronews.ua/news/eksport-ukrayinskyh-molochnyh-produktiv-skorotyvsya-na-9/
3. Агросектор України готують до правил ЄС: стартувала нова фаза
AgroPolit.com. – 30.04.2026
Міністерство економіки України повідомило, що запускає новий етап підготовки аграрного сектору до роботи за правилами Євросоюзу. Йдеться про старт третьої фази проєкту IPRSA III, яка переводить реформу з підготовчого рівня у практичну площину.
Проєкт спрямований на адаптацію агросектору України до норм ЄС, зміцнення інституцій та підготувати виробників до функціонування в європейській аграрній системі. Серед ключових напрямів — розвиток Державного аграрного реєстру, цифровізація сервісів для фермерів, посилення підтримки малих і середніх господарств, впровадження екологічних стандартів та стимулювання розвитку сільських територій.
Загалом проєкт IPRSA III має забезпечити гармонізацію української аграрної політики з нормами ЄС, підвищити конкурентоспроможність галузі та відкрити доступ до європейських програм підтримки.
https://agropolit.com/news/31496-agrosektor-ukrayini-gotuyut-do-pravil-yes-startuvala-nova-faza
4. Торкнулося і України: у світі виник надлишок виробництва масла
AgroPolit.com. – 28.04.2026
Іnfagro повідомляє, що на глобальному ринку вершкового масла зафіксовано суттєве зниження цін, яке торкнулося всіх основних регіонів-виробників: Європи, Океанії та США. Головною причиною цього став дисбаланс між попитом і пропозицією — обсяги виробництва значно перевищили потреби споживачів. Незважаючи на очікуване пожвавлення попиту та активний експорт, ціни в європейському регіоні втримати не вдалося. Виробництво зростає швидше, ніж ринок встигає поглинати продукцію.
Світова молочна галузь увійшла у фазу перевиробництва, що призвело до скорочення прибутків виробників, особливо в Європі, де тиск ринкових факторів відчувається найгостріше. І ця тенденція вже почала проявлятися і в Україні.
https://agropolit.com/news/31482-torknulosya-i-ukrayini-u-sviti-vinik-nadlishok-virobnitstva-masla
5. Попит на українське сухе молоко зріс до максимуму
AgroPolit.com. – 27.04.2026
Повідомляється, що світовий ринок молокопродуктів переживає справжній бум, а ціни на сухе молоко стрімко йдуть угору, що автоматично підігріло інтерес до українського продукту.
На ринку спостерігається нетипово висока активність. Це стимулює зростання цін і всередині країни, виробництво молочної сировини стає дедалі вигіднішим. Рейтинг країн-імпортерів очолили: Сирія — 30% (неочікуваний лідер), Малайзія — 14%, Японія — 13%, Грузія — 7%, Ізраїль — 6%, інші країни — 29% сукупного експорту. Очікується, що у І-му півріччі експорт до ЄС зросте, зокрема завдяки використанню квот на рівні 7,5 тисяч тонн.
Але експортери не відмовляються від альтернативних напрямків, які вже показали свою ефективність. Що стосується сухого незбираного молока, то тут обсяги експорту поки що залишаються стриманими, але напрямки поставок чітко визначені.
https://agropolit.com/news/31478-popit-na-ukrayinske-suhe-moloko-zris-do-maksimumu
6. В Україні схвалили програму розвитку виробництва біометану
AgroPolit.com. – 23.04.2026
В Міненерго повідомили, що КМУ затвердив програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року та План заходів із її реалізації, де одним із головних виконавців є міністерство енергетики.
За словами першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля, програма активує можливості України стати великим виробником біогазів та експортером їх до ЄС, що допоможе Європі позбутися залежності від російських вуглеводнів. Це сприятиме зміцненню енергетичної стійкості України й дає імпульс розвитку відновлювальної енергетики через залучення інвестицій до цього сектору.
Програма передбачає будівництво нових біометанових заводів, модернізацію наявних, формування інвестиційних стимулів для бізнесу, дерегуляцію щодо підключення виробників біометану до газотранспортної та газорозподільчих мереж.
https://agropolit.com/news/31466-v-ukrayini-shvalili-programu-rozvitku-virobnitstva-biometanu
7. Україна втрачає соняшник: що буде з переробною
AgroPolit.com. – 18.04.2026
У сезоні 2026/27 в Україні очікується скорочення виробництва основних олійних культур і найбільше це торкнеться соняшника, оскільки його врожай може зменшитися приблизно на 15% і скласти близько 12,8 млн т. Прогнозується зниження виробництва ріпаку і сої. На тлі цього переробна галузь продовжить нарощувати обсяги. Очікується, що країна переробить більше соняшника — до 12,7 млн тонн (+1,7 млн т), збільшить переробку ріпаку до 2 млн тонн. Переробка сої, навпаки, трохи скоротиться — до 3 млн тонн.
Виробництво соняшникової олії може зрости на 15% і досягти 5,5 млн тонн. Виробництво ріпакової олії також суттєво збільшиться — приблизно на чверть. Натомість обсяги соєвої олії трохи знизяться. Експорт соняшникової олії також може зрости до 5 млн тонн, а ріпакової — майже подвоїтися. Євросоюз залишатиметься основним ринком збуту
Але, попри зменшення врожаю соняшника, Україна зможе компенсувати це за рахунок глибшої переробки і збільшення експорту готової продукції, зберігаючи позиції одного з ключових гравців на світовому ринку олії.
https://agropolit.com/news/31432-ukrayina-vtrachaye-sonyashnik-scho-bude-z-pererobnoyu
8. Близький Схід потроху витісняє ЄС в закупівлі українського борошна
AgroPolit.com. – 17.04.2026
У спілці «Борошномели України» повідомили, що у сезоні 2025/26 МР експорт вітчизняного пшеничного борошна демонструє відносну стабільність за обсягами, але суттєво змінюється за географією поставок. Україна поступово диверсифікує ринки збуту борошна: частка ЄС знижується, натомість зростає значення Близького Сходу та сусідніх країн. Це свідчить про переорієнтацію експорту в умовах змін логістики та конкуренції на європейському ринку.
Україна експортувала 48,3 тис. тонн борошна протягом липня – березня, це трохи менше, ніж 49,8 тис. тонн за аналогічний період минулого сезону. Ключовою зміною є скорочення частки ЄС у структурі експорту. На країни Євросоюзу припадає лише 35% поставок проти 44% роком раніше. Основними покупцями залишаються Молдова, Палестина, Чехія, Ізраїль, Іспанія. Попри зниження частки ЄС, європейські країни все ще входять до топ-імпортерів, але значну роль відіграють і ринки поза Європою. Паралельно з експортом Україна збільшує імпорт борошна: за дев’ять місяців сезону він зріс до 2,3 тис. тонн.
9. Ніжинський консервний завод наростив частку експорту до 51%
AgroPortal.ua.- 28.04.2026
Директорка з маркетингу «Ніжинський консервний завод» (бренди «Ніжин», «Грінвіль») Анастасія Ярошовець під час конгресу FMCG Expo 2026 розповіла, що експорт продукції ТМ «Ніжин» здійснюється до понад 25 країн світу. З 2023 по 2025 рік частка експорту даного бренду до Європи та інших країн склала 51%. Вона зазначила, що сезон консервації на заводі стартує з червня і продовжується до листопада, за цей період працівники виготовляють продукцію з овочів нового сезону.
Анастасія Ярошовець також повідомила, що завод пішов у колаборацію з українською художницею, роботи якої прикрасять кришечки для банок. Крім того, до сторічного ювілею «Ніжинського консервного заводу», який підприємство відзначатиме наступного року, випустять кришечки з написом «100 років». Партія продукції з новими кришечками буде лімітована і поїде світом. «Мета такого маркетингового рішення в тому, аби популяризувати українське, а також порадувати тих, хто збирає, колекціонує кришечки», — пояснила директорка з маркетингу.
10. Вінницький виробник круп і соусів випускатиме сидр і комбучу
AgroPortal.ua.- 26.04.2026
Дмитро Кисилевський, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, повідомив, що «Вінницька харчосмакова фабрика», яка виробляє соуси, крупи та борошно, створила новий цех з виробництва сидру. Він зазначив: «Вінницька харчосмакова фабрика» нещодавно взяла державний грант на переробку. Завдяки отриманим 8 млн грн підприємство створило новий цех. На ці кошти були закуплені великі металеві ємності та пастеризатори, вироблені теж на Вінниччині — на Калинівському машзаводі».
На фабриці виробляють квас і лимонад, а також 16 видів пива, пиво поки продають на регіональному рівні, але планують виходити на національний масштаб. Крім сидру, також планується виробляти комбучу.
https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/vinnickiy-vrobnik-krup-ta-sousiv-vipuskatime-sidr
11. Україна відкриває агрохаби для постачання продуктів у країни Африки
AgroReview.-30.04.2026
Україна розширює свою присутність на африканському ринку продуктів харчування шляхом створення інноваційних агрохабів. Після успішного запуску першого агрохабу у Гані для Західної Африки, який був створений за сприяння Міністерства економіки України, вже розробляються плани щодо відкриття аналогічного центру для Східної Африки.
За словами комерційного директора консорціуму “Рідне”, завдяки якому з’явився агрохаб у співпраці з місцевими бізнес-структурами, Сергія Ковальчука, головна мета хабу — об’єднання невеликих фермерських господарств Гани та українських виробників. В результаті такого партнерства спільно виробляються продуктові набори, до яких входять рис, гаррі (борошно з маніоки), а також макаронні вироби з українського борошна.
За його словами, діяльність хабу поступово поширюватиметься і на інші країни, що мають складнішу економічну ситуацію. Зокрема, у пріоритеті — Ліберія, Сьєра-Леоне, Сенегал, які отримуватимуть допомогу через ганійський агрохаб. Він також підкреслив, що Гана та Кот-д’Івуар не традиційно отримують гуманітарну допомогу, оскільки є відносно забезпеченими країнами регіону.
У другій половині 2026 року планується відправлення пробних партій українських продуктів до Судану, східних регіонів Демократичної Республіки Конго та Чаду, де гуманітарна ситуація залишається складною.
https://agroreview.com/content/ukrayina-vidkryvaye-agrohaby-dlya-postachannya/
12. Оновлені правила міжнародної сертифікації експорту харчових продуктів та кормів
AgroReview.-24.04.2026
З 7 квітня в Україні набули чинності нові правила щодо видачі міжнародних сертифікатів для експорту харчових продуктів і кормів. Це є важливим етапом у вдосконаленні державного контролю за якістю та безпечністю продукції, що експортується.
Оновлений Порядок тепер охоплює не лише харчові продукти, а також корми, що дозволяє українським експортерам більш ефективно виходити на нові міжнародні ринки. Завдяки цим змінам міжнародні партнери отримують додаткові гарантії щодо безпечності та якості української продукції.
Важливою зміною для експортерів є перехід на нові стандарти сертифікації. З 1 березня 2026 року втратили чинність попередні форми сертифікатів для кормів, затверджені наказом Мінагро у 2014 році. Виняток становлять зміни до наказу Мініагрополітики № 2252 від 13.09.2024 ‒ важливий крок до сучасної й ефективної системи державного контролю, зазначили у Держпродспоживслужбі.
https://agroreview.com/content/agropolitics/onovleni-pravyla-mizhnarodnoyi-sertyfikacziyi-eksportu/
13. Україна є найбільшим експортером соняшникової олії у світі, але «у спину постійно дихає Росія»
Bizagro. – 27.04.2026
Аналітик «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко заявив, що Україна зберігає позицію найбільшого експортера соняшникової олії у світі з часткою близько 33%. Водночас росія активно нарощує переробку та посилює конкуренцію на ключових ринках.
Українська переробка критично залежить від експорту, адже внутрішнє споживання не перевищує 300 тис. т. Потенціал експорту оцінюється у 6 млн т на рік, однак останніми роками фактичні відвантаження не перевищували 5 млн т через логістику та врожайність. У лютому 2026 року маржинальність переробки становила близько 7%. До п’ятірки найбільших експортерів соняшникової олії входять Україна (33%), Росія (30%), Аргентина (14%), Туреччина та Казахстан (по 5%).
Харченко каже: «Українська олія залишається у преміальному сегменті. Очікуємо, що пропозиція у Чорноморському регіоні зросте, що може дещо притиснути ціни. Проте за умови нестабільності на Близькому Сході та подорожчання соєвої олії, наш продукт почуватиметься впевненіше і збереже конкурентоздатність», — вважає Харченко.Конкуренція посилюється і в інших сегментах. Зокрема, у сезоні 2026/27 РФ збільшила площі під озимим ріпаком більш ніж на 50% із фокусом на Китай.
Водночас Україна активно нарощує експорт ріпакової олії — обсяги вже вдвічі перевищують торішні. Основні покупці — країни ЄС (Польща, Іспанія, Італія) та Таїланд. Схожа динаміка і в сегменті сої: експорт шроту зріс у 1,5 раза, ключовим ринком стала Польща.
Стимулом для внутрішньої переробки став запроваджений у 2025 році 10% експортний збір на насіння ріпаку та сої, що дозволило залишити більше сировини в країні.
14. Посівні площі під цукровим буряком в Україні цього року можуть стати найменшими за часи незалежності
UkrAgroConsult.- 27.04.2026
Голова правління «Укрцукор» Яна Кавушевська повідомила, що через погодні умови посівна цукрового буряку сповільнюється, ситуація ускладнюється приморозками та буревіями. Цьогоріч Україна може встановити антирекорд за посівними площами буряку. За її словами, зараз йде третя хвиля приморозків, і, відповідно, буряк, який був посіяний найраніше, потерпає вже найдовше і найбільше.
Вона зазначила:«Ще рано давати якісь прогнози — картина буде більш зрозумілої після завершення поточних приморозків, однак ми вже бачимо більше 3000 га посівів буряку, «видутих» внаслідок пилової бурі і які потрібно пересівати на Заході та Південному Заході. Ще оціночно понад 15% посівів перебувають в зоні ризику через приморозки».
В асоціації вважають, що не усі фермерські господарства будуть готові сіяти буряк другий раз і переключаться на інші культури, тож фактична цифра посівів ще буде зменшена. «Таким чином ми матимемо антирекорд — найменшу площу посівів буряку в Україні принаймні з моменту створення «Укрцукру» в 1997р., і очевидно раніше, оскільки в 80-90рр Україна сіяла понад 1,5 млн. га», — підсумувала Кавушевська.