Зміст стор.
1. Українська молочна галузь закликає переглянути квоти та
спростити торгівлю з ЄС 1
2. В Україні перевірили кисломолочні сири на підробку 2
3. Регуляторні норми ЄС загрожують існуванню українського
мікробізнесу 2
4. Дефіциту гречки в Україні не буде, – експерт 2
5. ЄС змінив правила пакування для молочної продукції: що потрібно
українським експортерам 3
6. В Україні визначили правила застосування Міжнародного
енологічного кодексу у виноробстві 3
7. В Україні запровадили перехідні правила для імпортованих
харчових продуктів 3
8. Агросектор ЄС ризикує замкнутися на внутрішньому ринку
без потенціалу України 4
9. Fat-and-Oil Industry: які перспективи глобального олійного
ринку в сезоні-2026/27 4
10. ЕКА підтримало експорт на 590 млн грн: серед лідерів —
консерви та равлики 4
11. Не-ГМО соя може стати одним із найперспективніших
напрямків українського експорту до ЄС 5
---------------------------------------------------------------------------
1. Українська молочна галузь закликає переглянути квоти та спростити торгівлю з ЄС
AgroNews.ua. - 30.09.2026
Спілка молочних підприємств України закликає перейти від постійного перегляду окремих тарифних квот до системної інтеграції українського молочного сектору до єдиного ринку Євросоюзу. Стратегічна мета галузі - це повна лібералізація торгівлі молокопродукцією за умови відповідності європейським вимогам.
СМПУ пропонує спростити адміністрування тарифних квот. За 9 місяців поточного року квоту на сухе знежирене молоко було використано на 70,2%, на рідке та згущене молоко — на 32,4%, на вершкове масло та молочні пасти — лише на 16,2%.
Однією з причин неповного використання квот у спілці називають систему Import Licence, яка створює додаткові часові процедури та фінансові гарантії для європейських імпортерів.
У СМПУ пропонують на наступний рік відмовитися від Import Licence для основних молочних товарних груп і перейти до принципу First Come – First Served, що зменшіть адміністративні та фінансові бар’єри, прискоріть експорт і дозволіть повніше використовувати доступ до ринку ЄС. Повноцінна інтеграція українського молочного сектору до єдиного європейського ринку залишається довгостроковою метою галузі.
2. В Україні перевірили кисломолочні сири на підробку
AgroNews.ua. - 29.09.2026
Не завжди висока ціна кисломолочного сиру свідчить про його якість. Експерт із контролю якості Максим Несміянов перевірив п’ять зразків продукції різних виробників у державній лабораторії та в одному з найдорожчих продуктів виявив значну частку замінників молочного жиру.
Кисломолочний сир «Здоров’я 45%» був без належного маркування. За результатами дослідження, 95,5% жиру в продукті становили замінники молочного жиру. Несміянов зазначив, що через відсутність належного маркування цей товар не мав продаватися як сир.
Пройшов перевірку кисломолочний сир, придбаний у мережі «Галя Балувана», з якого виготовляють сирники. Продукт не містив дешевих рослинних замінників. Без порушень щодо жирового складу пройшов лабораторне дослідження і сир «Молочний острів» жирністю 9% Малороганського молочного заводу. Його продавали за 69,98 грн за упаковку вагою 350 грамів.
Кисломолочний сир з магазину «Молочний» за ціною 210 грн/кг також не містив замінників молочного жиру. Результати перевірки показали, що вартість сиру не завжди є показником його якості, а варто звертати увагу й на склад продукту та його маркування.
https://agronews.ua/news/v-ukrayini-pereviryly-kyslomolochni-syry-na-pidrobku/
3. Регуляторні норми ЄС загрожують існуванню українського мікробізнесу
AgroNews.ua. - 28.09.2026
На думку експертів, європейські регуляторні вимоги можуть створити надмірне навантаження на український мікро- та малий бізнес, якщо під час їх імплементації не враховувати масштаб підприємств і вартість дотримання нових правил.
Як зазначає старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації, асоційований експерт CASE-Україна В’ячеслав Черкашин, Україні варто переглянути зобов’язання щодо імплементації норм ЄС та оцінити їхній вплив на бізнес.
Він сказав: «Майбутня допомога у межах структурних фондів ЄС, зокрема малому бізнесу, повинна стати важливим предметом перемовин, публічною темою для обговорення та демонстрації переваг інтеграції. Україні треба провести ревізію усіх ЄС зобов’язань, оцінити вартість для бізнесу кожної регуляції та, визначивши найбільш обтяжливі та вартісні, шляхом оновлення переговорної позиції прагнути отримати відтермінування з імплементації»,
Олексій Мовчан, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку, підкреслив, що наразі немає дослідження впливу регуляторних норм ЄС на український мікробізнес.
https://agronews.ua/news/regulyatorni-normy-yes-zagrozhuyut-isnuvannyu-ukrayinskogo-mikrobiznesu/
4. Дефіциту гречки в Україні не буде, – експерт
AgroPolit.com. – 30.09.2026
Попри зростання цін на гречку, українцям не варто очікувати дефіциту крупи. Виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий зазначив, що подорожчання є поєднанням сезонних факторів і підвищеним попитом. За його словами, гречка традиційно є однією з перших круп, яку українці купують у сімейні запаси. Наразі на ринку відчувається недостатня кількість старих запасів, а кінець сезону додатково посилив ціновий тиск. Ситуацію підсилюють панічні настрої серед споживачів, що призводить до ажіотажного попиту та додаткового зростання вартості крупи.
Громовий наголошує, що в Україні вже триває надходження нового врожаю. Його має вистачити для забезпечення внутрішнього ринку до зими, тому дефіциту гречки не очікується. Але це не означає зниження цін, після надходження нового врожаю гречка навряд чи стане дешевшою. Тим часом продовжують зростати ціни на борошно, макаронні вироби, які є однією з основних альтернатив гречці, подорожчали значно менше.
Зростання цін відбувається на тлі складної ситуації з експортом зерна: через обмежені можливості його вивезення значні обсяги залишаються на внутрішньому ринку.
https://agropolit.com/news/32323-defitsitu-grechki-v-ukrayini-ne-bude--ekspert
5. ЄС змінив правила пакування для молочної продукції: що потрібно українським експортерам
AgroPolit.com. – 29.09.2026
З 12 серпня 2026 року українські виробники, які експортують молочну продукцію до Євросоюзу, мають підтверджувати відповідність пакування європейським вимогам. Для кожного типу пакування необхідно мати декларацію відповідності ЄС та технічну документацію.
Нові правила також поширюються на запаси продукції, виготовлені до 12 серпня, якщо їх розміщують на ринку ЄС після цієї дати. Тому українським експортерам необхідно перевірити документацію не лише на основну тару, а й на всі інші елементи пакування, які постачаються разом із продукцією на європейський ринок.
Документ встановлює єдині правила для країн Євросоюзу і поширюється на споживче, групове та транспортне пакування незалежно від матеріалу. Для молочної галузі – це пляшки, стаканчики, кришки, плівки для сирів, пергамент для масла, гофроящики та стретч-плівка.
6. В Україні визначили правила застосування Міжнародного енологічного кодексу у виноробстві
AgroPolit.com. – 29.09.2026
Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило вимоги до застосування Міжнародного енологічного кодексу під час виробництва продукції виноградарства та виноробства.
Відповідні правила затверджені наказом Мінагрополітики від 8 вересня 2026 року №16. Документ визначає порядок використання положень Міжнародного енологічного кодексу Міжнародної організації виноградарства та вина (OIV), а також процедури його оприлюднення, оновлення та доступу до нього.
Кодекс застосовуватимуть для визначення енологічних матеріалів, аналітичних і контрольних методів, а також реагентів і титрованих розчинів, які використовуються під час фізико-хімічних досліджень продукції.
7. В Україні запровадили перехідні правила для імпортованих харчових продуктів
AgroPolit.com. – 28.09.2026
Зміни передбачені постановою Кабінету Міністрів №1167 від 23 вересня 2026 року, якою внесено зміни до урядової постанови №980 від 29 липня 2026 року.
На період воєнного стану дозволяється ввозити як гуманітарну допомогу продукти для спеціальних медичних цілей та дитяче харчування, марковані мовою, відмінною від державної. Їхнє визнання гуманітарною допомогою, митне оформлення та подальший розподіл здійснюються відповідно до встановленого порядку.
Окремі перехідні правила стосуються фасованих імпортованих харчових продуктів. До 1 квітня 2027 року дозволяється їхнє ввезення, введення в обіг та реалізація, якщо обов’язкова інформація на упаковці або етикетці зазначена не державною мовою. У такому випадку повна інформація державною мовою має міститися у супровідних документах, а споживач повинен мати безоплатний доступ до неї до моменту придбання товару.
8. Агросектор ЄС ризикує замкнутися на внутрішньому ринку без потенціалу України
AgroPortal.ua.- 29.09.2026
Президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса під час конференції висловив думку, що Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз, повідомила пресслужба об'єднання.
Ліссітса зазначив, що українське сільське господарство нині — це фундамент економіки держави. Незважаючи на те, що через війну було втрачено 5 млн га сільгоспугідь та 28 млн т потенційного виробництва, Україна продовжує виробляти близько 80 млн т зерна, залишаючись ключовим гравцем на світовому ринку.
«Водночас ці результати забезпечуються в умовах безпрецедентного тиску на галузь — українські аграрії продовжують працювати під щоденними атаками ворога. Обмежений доступ до чорноморських портів змушує виробників шукати альтернативні шляхи — через дунайські порти або європейську залізницю. Через високу вартість такої альтернативної логістики маржинальність агровиробництва суттєво падає», — наголосив Алекс Ліссітса.
Президент УКАБ пояснив, що, попри складні умови, український агросектор продовжує розвиватися та поглиблювати зв’язки з європейським ринком Ця взаємодія вже давно не обмежується лише торгівлею: сучасна сільськогосподарська техніка з Франції, Німеччини та Бельгії, високопродуктивні гібриди й передові технологічні рішення стали важливим складником успіху українського агросектору. Зі свого боку, Україна постачає на європейський ринок агропродукцію, а натомість імпортує європейські товари з доданою вартістю. Майбутня інтеграція зможе посилити позиції як України, так і ЄС, вважає фахівець.
9. Fat-and-Oil Industry: які перспективи глобального олійного ринку в сезоні-2026/27
AgroPortal.ua.- 26.09.2026
До 30 вересня діє акційна ціна на участь у конференції Fat-and-Oil Industry-2026, яка відбудеться 30 жовтня у Києві. Про це повідомляє організатор заходу — ІА «АПК-Інформ». На конференції очікується насичена програма, в межах якої провідні фахівці олійно-жирової галузі України поділяться актуальною інформацією щодо перспектив глобального олійного ринку в сезоні-2026/27, професійні дискусії, ексклюзивна аналітика від світових та українських експертів, а також спеціальний семінар від юридичного партнера заходу — AGA Partners.
Детальніше ознайомитись з умовами участі.
10. ЕКА підтримало експорт на 590 млн грн: серед лідерів — консерви та равлики
AgroPortal.ua.- 26.09.2026
Пресслужба «Експортно-кредитне агентство» повідомила, що у серпні ЕКА підтримало понад 587,32 млн грн українського експорту, а також допомогло залучити понад 1,4 млрд грн інвестицій в експортно орієнтовані виробництва. Українські товари, застраховані ЕКА, постачалися до 12 країн світу. Найбільшими ринками збуту стали Польща (415,02 млн грн), Німеччина (118 млн грн) та країни Бенілюксу (30,76 млн грн).
«Найбільшу частку підтриманого експорту сформувало виробництво інших меблів (342,79 млн грн). До лідерів також увійшли перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків та виробництво какао, шоколаду і цукрових кондитерських виробів», — уточнили в ЕКА.
11. Не-ГМО соя може стати одним із найперспективніших напрямків українського експорту до ЄС
UkrAgroConsult.-27.09.2026
Запровадження нових правил щодо обігу ГМО в Україні та посилення вимог до простежуваності продукції в ЄС можуть створити додаткові можливості для українських виробників не-ГМО сої. Директор комерційного департаменту «ТАС Агро» Антон Жемердєєв зазначив, що одним із пріоритетних ринків для такої продукції залишається Євросоюз, де сертифікована не-ГМО соя може продаватися з додатковою премією.
Важливим фактором стане відповідність вимогам EUDR, який охоплює, зокрема, сою та передбачає підтвердження того, що її виробництво не пов’язане з вирубуванням лісів. Для великих і середніх операторів регламент почне застосовуватися з 30 грудня 2026 року.
Можливість отримувати премію особливо важлива на тлі нинішньої економіки вирощування сої. Собівартість її виробництва становить близько $320–330/т, тоді як продаж звичайної сої за поточної ринкової кон’юнктури забезпечує мінімальну маржу або результат, близький до нульового, вважає Жемердєєв. У таких умовах сертифікація та підтвердження не-ГМО статусу можуть суттєво підвищити привабливість поставок до ЄС. Альтернативними напрямками для української сої залишаються Туреччина та Єгипет із поставками через Дунай.
Таким чином, для українських виробників дедалі важливішою стає не лише ціна самої сої, а й можливість підтвердити її походження, не-ГМО статус та відповідність європейським вимогам. На тлі низької маржинальності звичайної сої преміальний сегмент ЄС може стати одним із напрямків, що дозволить виробникам підвищити прибутковість культури.