Зміст стор.
1. Мережа напівфабрикатів співзасновника «Галі Балуваної» Multi
Cook вийшла на ринок Сербії 1
2. Частина меда може зникнути з полиць через нові правила ЄС 2
3. ЄС може обмежити доступ України до аграрного ринку та субсидій
після вступу 2
4. Україна за сім місяців імпортувала 46,7 тис. тонн кави, чаю та какао:
основні постачальники 2
5. Україна за роки великої війни втратила майже третину млинів: як
змінилася борошномельна галузь 3
6. Завод на Волині уже виготовив понад 1,5 тис. т цукру 3
7. Україна нарощує темпи агроекспорту: які товари зростають
найшвидше 3
8. Цукровий сезон розпочали усі заводи Вінниччини 4
9. Лихо не без добра: імпорт сирів скорочується через обстріли 4
10. Україна вибула з топ-10 найбільших покупців європейської
агропродукції 4
11. Пріоритет олійних в експорті посилить проблему переповнених
зерносховищ 4
12. Сегмент птахівництва МХП у І півріччі зростав, у Європі ‒
особливо стрімко 5
13. Затвердили нову форму заявки для сертифікаторів вин з
географічним зазначенням 5
14. Український молочний сектор пропонує змінити правила торгівлі
з ЄС у 2027 році 6
-------------------------------------------------------------------
1. Мережа напівфабрикатів співзасновника «Галі Балуваної» Multi Cook вийшла на ринок Сербії
Agravery. -07.10.2026
Засновник української мережі магазинів заморожених харчових напівфабрикатів Multi Cook Володимир Матвійчук повідомив, що мережа вийшла на ринок Сербії, у Белграді.
Матвійчук зазначив: "Сербія – наша нова країна на карті Multi Cook. Сьогодні Multi Cook – це вже набагато більше, ніж просто франшиза. Це глобальний український продукт, який став справжнім символом нашої країни у світі. Наш бренд має величезну довіру покупців і є мегавпізнаваним завдяки тому, що ми успішно працюємо вже у багатьох країнах Європи та світу. І кожне таке відкриття – це ще один доказ сили нашої команди та незламності нашої справи. Дякуємо за віру в бренд, круті результати та те, що масштабуємо українське далеко за межі країни",
2. Частина меда може зникнути з полиць через нові правила ЄС
AgroNews.ua. -06.10.2026
У Євроооюзі набули чинності нові правила щодо використання назви «мед» та вимог до його якості. Зміни, зокрема, стосуються продукції, яка проходить інтенсивну фільтрацію з видаленням значної частини природного квіткового пилку. Під час фільтрації мед стає прозорішим, а з нього видаляються дрібні частинки. Водночас пилок є одним із показників, за якими можна визначати походження та характеристики продукту. Тому його надмірне видалення ускладнює перевірку справжності та походження меду.
Нові вимоги мають зробити європейський ринок прозорішим і допомогти споживачам краще розуміти, який продукт вони купують. Мед, що продається в ЄС, має зберігати природні характеристики, зокрема відповідний вміст пилку, ферментів та інших властивих йому компонентів.
https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-yakyj-med-mozhe-znyknuty-z-polyts-cherez-novi-pravyla-yes/
3. ЄС може обмежити доступ України до аграрного ринку та субсидій після вступу
AgroPolit.com. – 05.10.2026
Financial Times із посиланням на документ Єврокомісії пише, що Європейська комісія розглядає можливість запровадження спеціальних обмежень для України у сфері доступу до аграрного ринку та аграрних субсидій у разі вступу країни до Євросоюзу.
Запропоновані механізми мають врахувати побоювання окремих країн ЄС щодо можливого різкого зростання поставок української аграрної продукції, передусім зернових та олійних культур.
Брюссель може надати Україні лише обмежений доступ до продовольчого ринку ЄС та спільної аграрної політики. Це система субсидій, загальний бюджет якої становить близько €55 млрд на рік. У Єврокомісії пояснюють можливість таких обмежень масштабами українського аграрного сектору та його високою продуктивністю. Зазначається, що для України доцільно розглянути спеціальні механізми, які могли б суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих товарів, зокрема зернових.
4. Україна за сім місяців імпортувала 46,7 тис. тонн кави, чаю та какао: основні постачальники
AgroPolit.com. – 05.10.2026
Держпродспоживслужба України повідомила, що за січень–липень цього року фахівці Держпродспоживслужби перевірили на державному кордоні 46,7 тис. тонн імпортних кави, чаю та какао. Найбільшу частку становила кава — майже 31 тис. тонн.
Основними країнами-постачальниками стали Німеччина, Польща, Бразилія, В’єтнам та Італія. Також каву в Україну постачали з Індії, Ефіопії, Уганди, Колумбії, Перу та Кенії. Серед менш традиційних напрямків імпорту — Папуа-Нова Гвінея, Східний Тимор, Ямайка, Непал і Домініканська Республіка. Обсяг перевіреного імпортного чаю за січень–липень перевищив 5,1 тис. тонн. Найбільше продукції надходило з Кенії, Китаю, Індії, Шрі-Ланки та Польщі. Крім того, Україна імпортувала чай із Японії, В’єтнаму, ОАЕ, Азербайджану та Танзанії.
5. Україна за роки великої війни втратила майже третину млинів: як змінилася борошномельна галузь
AgroPolit.com. – 29.09.2026
За роки повномасштабної війни кількість діючих борошномельних підприємств в Україні скоротилася на 31% — з 678 до 466. Внутрішнє споживання борошна зменшилося приблизно на 30%, а російські атаки створюють ризики для роботи підприємств та експорту, повідомили у спілці «Борошномели України».
У 2024 році українські підприємства виробили 2,3 млн тонн борошна за загальної встановленої потужності близько 3,5 млн тонн. Внутрішній попит у 2025 році скоротився до 2,1 млн тонн проти приблизно 3 млн тонн до початку повномасштабної війни. Український ринок втратив близько 30% споживання. Операційна маржа борошномельних підприємств знизилася з 12% до 8%.
Додатковим викликом для галузі стало скорочення морського експорту. Після 22 липня перевалка вантажів у портах Великої Одеси впала більш ніж у 15 разів. Наприкінці липня кількість суднозаходів скоротилася до одного-двох на добу, а в серпні була близькою до нуля. Попри погіршення показників, компанії продовжують інвестувати у виробництво. Середній річний обсяг капітальних інвестицій у 2023–2025 роках зріс до 1,21 млрд грн.
6. Завод на Волині уже виготовив понад 1,5 тис. т цукру
AgroPortal.ua.- 06.10.2026
На Волині розпочався сезон переробки цукрових буряків. Гнідавський підрозділ ТзОВ «Радехівський цукор» уже переробив 19,1 тис. т сировини та виробив 1 567 т цукру. Загалом у сезоні підприємство планує переробити 365 тис. т коренеплодів.
Паралельно на Волині триває збирання цукрових буряків. Під урожай-2026 аграрії засіяли близько 9 тис. га. Станом на 5 жовтня викопано 1,9 тис. га, або 21% площ, та накопано 95 тис. т буряків. Середня урожайність становить 500 ц/га.
https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-volini-startuvav-sezon-cukrovarinnya
7. Україна нарощує темпи агроекспорту: які товари зростають найшвидше
AgroPortal.ua.- 06.10.2026
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» повідомила, що країна у вересні 2026 року експортувала 3,04 млн т агропродукції, що на 41,5% більше, ніж у серпні. Обсяги експорту частково зросли передусім завдяки зерновим, олійним культурам та продуктам їх переробки.
Основні групи аграрної продукції — зернові, олійні культури, рослинні олії та макухи — забезпечили у вересні близько 2,65 млн т експорту, або 87,2% загального обсягу проти 83,1% у серпні. Найбільшу частку традиційно сформували зернові культури — 1,49 млн т, що на 50,4% більше, ніж місяцем раніше. Основним фактором зростання стало збільшення експорту пшениці з 612,7 тис. т у серпні до 1,09 млн т у вересні — на 78,6%. Постачання кукурудзи залишилося практично без змін і становило 306,8 тис. т, тоді як експорт ячменю зріс на 16,9% — до 80,3 тис. т.
Експорт олійних культур збільшився — до 494,5 тис. т. Основний обсяг припав на ріпак — 428,7 тис. т, що на 46,5% більше, ніж у серпні. Експорт сої зріс на 24,3% — до 36,2 тис. т. Обсяги експорту рослинних олій у вересні становили 323,5 тис. т, що на 15,8% більше за серпневий показник. Експорт соняшникової олії залишився майже на рівні попереднього місяця — 146,6 тис. т.
https://agroportal.ua/news/ukraina/tempi-ukrajinskogo-agroeksportu-zrostayut
8. Цукровий сезон розпочали усі заводи Вінниччини
AgroPortal.ua.- 05.10.2026
Усі п'ять цукрових заводів Вінницької області розпочали сезон переробки, повідомляє Вінницька обласна військова адміністрація.
Підприємства прийняли 105 тис. т цукрових буряків, перероблено 61 тис. т сировини, вироблено 6,7 тис. т цукру. Також аграрії Вінниччини продовжують збирання зернових і технічних культур, а також посів озимих під урожай 2027 року. Розпочалося збирання кукурудзи на зерно — обмолочено майже на 2 тис. га, середня урожайність становить 75,8 ц/га. Сою зібрано на 61% площ із середньою урожайністю 26,7 ц/га, соняшник — на 40% площ за врожайності 31 ц/га.
https://agroportal.ua/news/ukraina/cukroviy-sezon-rozpochali-usi-zavodi-vinnichchini
9. Лихо не без добра: імпорт сирів скорочується через обстріли
AgroPortal.ua.- 02.10.2026
Після тривалого періоду стабільності намітились зміни на ринку сирів України, імпорт продукції скорочується, тоді як українські виробники вперше за тривалий час почали переглядати ціни в бік підвищення.
Експерти зазначають, що однією з причин скорочення імпорту стали безпекові ризики. Через масовані обстріли польські постачальники побоюються відправляти сир в Україну без попередньої оплати. Водночас імпортери не поспішають брати на себе додаткові ризики, це може призвести до подальшого зменшення обсягів ввезення.
З’являється більше можливостей для українських сироварів. Вітчизняні виробники можуть частково зайняти нішу імпортної продукції, хоча асортимент українських та європейських сирів відрізняється.
На тлі очікуваного покращення продажів окремі великі виробники вже підвищують ціни, а більшість компаній скорочує активність у проведенні акцій. Відтак найближчим часом сир у роздрібній торгівлі може помітно подорожчати.
За підсумками трьох кварталів загальне виробництво сичужних сирів залишалося близьким до торішнього рівня. Однак стабільність забезпечувалася переважно завдяки збільшенню випуску білих сирів, тоді як виробництво напівтвердих продовжило скорочуватися.
Виробництво плавлених сирів та сирних продуктів також залишається близьким до показників минулого року. Випуск напівтвердих сирних продуктів дещо зріс, хоча темпи цього зростання залишаються незначними.
https://agroportal.ua/news/ukraina/import-siriv-skorochuyetsya-cherez-obstrili
10. Україна вибула з топ-10 найбільших покупців європейської агропродукції
AgroPortal.ua.- 01.10.2026
За даними звіту Європейської комісії, Євросоюз у січні – липні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,68 млрд. Це на €239 млн, або 10% більше показника аналогічного періоду 2025 року. Україна вибула з топ-10 країн-імпортерів європейської продукції, пропустивши вперед Саудівську Аравію (€2,74 млрд), і за темпами збільшення закупівель посідає другу сходинку після Єгипту (+22%).
За 7 місяців року Євросоюз імпортував з України агропродукції на €6,47 млрд. Це €37 млн, або 1% більше продукції, ніж за аналогічний період минулого року. Україна утримується на 4-му місці за обсягом імпорту ЄС агропродукції. Попереду Бразилія (€11,17 млрд), Велика Британія (€8,7 млрд) та США (€7,7 млрд).
11. Пріоритет олійних в експорті посилить проблему переповнених зерносховищ
AgroPortal.ua.- 30.09.2026
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що надання пріоритету в логістиці олійним культурам та продуктам їх переробки є неприпустимим в умовах обмежених можливостей експорту української агропродукції. В асоціації наголошують, що за умов переповнених зерном складів такий підхід ускладнить його збут і створить додатковий тиск на ціни.
Через обмежений експорт склади залишатимуться заповненими зерном, можливості реалізації продукції скорочуватимуться, закупівельні ціни продовжать зниження. Особливо це вдарить по виробникам із прифронтових територій.
Денис Марчук підкреслює: «Якщо вже запроваджувати певні преференції в експорті, то насамперед потрібно думати про аграріїв із прифронтових регіонів. Там також переповнені склади, а виробники через складну логістику не можуть отримати належну ціну за свою продукцію. Тому, якщо ми хочемо надати комусь першочергове право на експорт, його мають отримати саме аграрії прифронтових територій — і це має стосуватися всіх сільськогосподарських культур, а не окремих видів продукції».
12. Сегмент птахівництва МХП у І півріччі зростав, у Європі ‒ особливо стрімко
AgroTimes.-06.10.2026
Виторг сегмента птахівництва та переробленого м’яса агрохолдингу МХП у І півріччі 2026 року зріс на 9%, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, і склав $976 млн, повідомили у компанії. Виторг європейського сегмента МХП зріс у 2,3 раза ‒ до $738 млн завдяки придбанню іспанської Uvesa Group.
У січні-червні МХП на 7,3% наростив експорт м’яса птиці з України проти аналогічного періоду 2025 року ‒ до 199,1 тис. тонн. Uvesa протягом І півріччя цього року виробила 121,2 тис. тонн м’яса птиці та 32,2 тис. тонн свинини.
Середня ціна на м’ясо птиці в Україні за шість місяців поточного року знизилася на 6% проти такого ж періоду минулого року. В європейському сегменті (без урахування Uvesa) за звітний період також ціна знизилася (на 1,4%) ‒ до 3,57 євро/кг.
13. Затвердили нову форму заявки для сертифікаторів вин з географічним зазначенням
Мінагрополітики затвердило три порядки ведення реєстрів органів сертифікації: для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, для спиртних напоїв, а також для вин і продуктів винних ароматизованих. Усі три реєстри стають підсистемами Виноградарсько-виноробного реєстру.
Органи сертифікації у сфері географічних зазначень тепер мають лише 5 робочих днів, щоб повідомити Мінагрополітики про будь-які зміни у своїх даних. Правила стосуються сертифікаторів агропродукції, спиртних напоїв і вин.
Рішення про внесення до реєстру ухвалюють за 10 календарних днів. До 01.01.2028 реєстри працюватимуть як електронні бази даних на сайті Мінагрополітики та порталі відкритих даних.
Для винної сфери вперше затверджено форму заявки. Вона вимагає перелік штатних аудиторів із персональними даними та декларацію, що заявник не пов'язаний з оператором ринку.
Наказ Мінагрополітики від 31.08.2026 № 4 набирає чинності з дня офіційного опублікування. Повний аналіз наказу, таблиця строків і форма заявки уже доступні в LIGA360. Функція постановки документа на контроль сповістить про зміни в порядках і нові роз'яснення Мінагрополітики, а перевірка контрагентів допоможе оцінити орган сертифікації до підписання договору.
14. Український молочний сектор пропонує змінити правила торгівлі з ЄС у 2027 році
UkrAgroConsult.- 06.10.2026
Партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв під час Осінньої зустрічі Eucolait 2026 у Брюсселі зазначив, що молочний сектор Украъни пропонує у 2027 році спростити механізм торгівлі з ЄС, замінивши систему імпортного ліцензування AGRIM на принцип «першим прийшов — першим обслуговується» (FCFS) для всіх тарифних квот на молочну продукцію.
За його словами, український молочний сектор зберігає стійкість попри наслідки війни. Очікується, що до кінця 2026 року на переробку в Україні надійде близько 3,4 млн тонн сирого молока — більше, ніж у 2021 році. Зростає частка продукції з високою доданою вартістю в поставках до ЄС. Наразі на неї припадає понад 30–40% загального експорту української молочної продукції до Євросоюзу.
Чинна система AGRIM передбачає отримання імпортних ліцензій, надання фінансових гарантій та виконання додаткових адміністративних процедур. Найбільше це ускладнює торгівлю готовою продукцією.
Українська сторона пропонує перейти на механізм FCFS, який уже використовується в межах Угоди про асоціацію України з ЄС. Очікується, що такий підхід дозволить зменшити фінансові гарантії та витрати, спростить використання тарифних квот у торгівлі.