Дайджест періодичних on-line видань
з 4 по 10 липня 2026 року
Зміст стор.
1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх
країнах 1
2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати
тваринництво Європи 2
3. Попит на молочні продукти в Україні падає 2
4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць
під українські вина 2
5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої
безпеки світу 3
6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце 3
7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40% 3
8. Польське вершкове масло тисне на український ринок 4
9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у
Європі 4
10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію:
агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн 4
11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС 5
12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням
сезону 5
13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних
можливостей – Качка 5
-------------------------------------------------------------
1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх країнах
AgroNews.ua. - 06.07.2026
Під час Agro Ukraine Summit 2026 у межах Agro Ukraine Week директор з торгівлі компанії «НІБУЛОН» Володимир Славінський висловив думку що після вступу до Євросоюзу Україна експортуватиме вже європейську продукцію до Європи та до третіх країн. Нині багато українських компаній працюють за євростандартами, і вітчизняний ринок готовий продовжити трансформацію. Значно більша проблема для українського бізнесу буде у постачанні європейської продукції на інші ринки.
Він зазначив, що Україна перестане бути найбільш конкурентним постачальником зернових та олійних, українська продукція буде вимушена боротися за ринки збуту в набагато складніших умовах, і це призведе до зниження рентабельності виробництва та буде стресом для бізнесу. Політика євроінтеграції розрахована на довгострокові цілі, які мають довгострокові можливості, доступ до фінансів, які можуть допомогти аграріям вирішити низку проблем - це питання боротьби зі змінами клімату, розвитку меліоративних систем, модернізації інфраструктури, розвитку переробки тощо.
https://agronews.ua/news/agroprodukcziya-z-ukrayiny-ryzykuye-buty-nekonkurentnoyu-v-tretih-krayinah/
2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати тваринництво Європи
AgroPolit.com. – 09.07.2026
Аналітики Rabobank вважають, що вступ України до Євросоюзу може стати важливим фактором розвитку європейського тваринництва завдяки збільшенню пропозиції зернових культур і здешевленню кормів.
Інтеграція України до єдиного ринку ЄС сприятиме зростанню виробництва зерна, що може чинити тиск на ціни. Водночас це стане перевагою для виробників молока, яловичини, свинини та м'яса птиці, оскільки зниження вартості кормів допоможе скоротити виробничі витрати.
Але, на думку аналітиків, істотних змін на європейських ринках молока, яловичини та свинини не очікується, тому, що Україна виробляє відносно невеликі обсяги цієї продукції і її інтеграція не матиме значного впливу на баланс попиту та пропозиції.
3. Попит на молочні продукти в Україні падає
AgroPolit.com. – 08.07.2026
В Україні у літній період попит на молочну продукцію традиційно зменшується через сезонне здешевлення овочів і фруктів. Також додатково стримує продажі.низька купівельна спроможність населення на тлі війни Через це виробники частіше вдаються до акцій і знижок, однак конкуренція з дешевшим імпортом із країн ЄС продовжує посилюватися, повідомили в Асоціації виробників молока.
За даними асоціації, за останій місяць ціни на молочну продукцію змінювалися нерівномірно. Частина товарів подорожчала, тоді як окремі категорії дещо подешевшали. Попри це більшість молочних продуктів нині коштують дорожче, ніж рік тому.
В Асоціації виробників молока зазначають, що особливо складною залишається ситуація для виробників вершкового масла.
https://agropolit.com/news/31824-popit-na-molochni-produkti-v-ukrayini-padaye
4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць під українські вина
AgroPolit.com. – 01.07.2026
29 червня ВРУ зареєструвала законопроєкт №15364, який передбачає обов’язкову присутність українських вин у торговельних мережах. Документ пропонує зобов’язати магазини, що реалізують алкогольну продукцію, відводити щонайменше 25% асортименту вин під продукцію українських виробників. Ініціаторами цього документу виступили голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду та ще 11 народних депутатів. Згідно з законопроєктом, українські вина мають бути представлені не лише в обсязі не менше 25% від загального асортименту вин, а й розміщуватися у найбільш помітних та доступних для покупців місцях торговельних закладів.
Ці вимоги планують застосовувати на період дії воєнного стану, а також протягом одного року після його припинення або скасування. Необхідність таких змін автори законопроєкту пояснюють значною часткою імпортної продукції на внутрішньому ринку. Наразі понад 50% вина, що реалізується в Україні в натуральному вираженні, становив імпорт. Ініціатива також спрямована на підтримку вітчизняних виноробів, які зазнали значних втрат через повномасштабну війну.
5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої безпеки світу
AgroPortal.ua.- 05.07.2026
Президент «УКАБ» Алекс Ліссітса заявив під час панельної дискусії в межах Ukraine Recovery Conference 2026, що майбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору.
Він зазначив, що сьогодні український агробізнес працює в унікальних і надзвичайно складних умовах. Аграріям доводиться адаптуватися до нових загроз, розробляти антидроновий захист для техніки й елеваторів, інвестувати в безпеку інфраструктури та життя людей. Однак, незважаючи на війну, Україна продовжує виробляти, експортувати та утримувати провідні позиції на світових ринках, гарантуючи продовольчу безпеку мільйонам людей.
Українському агросектору доводиться спростовувати поширені в Європі міфи про те, що він складається виключно з великих агрохолдингів, які прагнуть заполонити європейський ринок дешевою продукцією. Насправді українське сільське господарство є надзвичайно різноманітним: поряд із великими підприємствами працюють мільйони особистих селянських господарств, а також тисячі малих і середніх фермерських господарств. У регіонах активно розвиваються локальна переробка, пекарні та інші виробництва, формуючи нові ланцюги постачання якісної продукції для внутрішнього ринку.
6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце
AgroPortal.ua.- 03.07.2026
Під час конференції Grain Processing Forum 2026 у межах Agro Ukraine Week виконавчий директор Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки Сергій Громовий розповів, що проблеми на українському ринку гречки почалися з 2016 року. Негативно на розвиток галузі впливало виробництво в росії, яка з початку 2022 року накопичила більше мільйона тонн крупи, яку не змогли спожити та експортувати. Це призвело до того, що сьогодні українська гречка посіла мінімальне місце в своїй ніші.
Він вважає, щоб вийти з цієї ситуації, потрібна державна політика. І додає: «Варто розробити програму для спасіння гречки, вона має охоплювати популяризацію культури споживання, підтримку виробників, переробників і стимулювання експорту. - зауважив Сергій Громовий.
https://agroportal.ua/news/ukraina/na-rinku-krup-yanih-kultur-grechka-zaymaye-minimalne-misce
7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40%
AgroPortal.ua.- 01.07.2026
Україна у травні збільшила імпорт молочних продуктів до 7,92 тис. т, що на 41% більше відносно квітня 2026 року і на 57% більше відносно травня 2025 року, повідомляє Спілка молочних підприємств України. Зазначається, що у січні – травні 2026 року Україна імпортувала 30,49 тис. т молочних продуктів на суму $145,35 млн. Натуральні обсяги імпорту збільшилися на 13% відносно минулорічного періоду.
Фахівці вважають, що для покращення збуту молочних продуктів усередині країни потрібні захисні заходи з боку держави від неконтрольованого імпорту молочної продукції з Європи, а також протидія нечесним торговельним практикам торговельних мереж.
https://agroportal.ua/news/ukraina/import-molochnih-produktiv-pidskochiv-na-40
8. Польське вершкове масло тисне на український ринок
AgroPortal.ua.- 18.06.2026
В країні на ринку вершкового масла залишається складна ситуація через низькі ціни та слабку прибутковість виробництва. Як повідомляють аналітики «Інфагро», позитивну рентабельність переважно зберігають лише підприємства, які працюють із дешевшою сировиною, тоді як виробники фасованого масла підтримують продажі завдяки активним маркетинговим кампаніям.
Фахівці зазначають: «Додатковий тиск створює польська продукція, яка активно конкурує як на українському, так і на європейському ринках. Через зниження цін у ЄС експортні можливості для українських виробників суттєво погіршилися, а обсяги постачань за кордон продовжують скорочуватися».
Попри слабкий зовнішній попит, внутрішній ринок залишається привабливішим для реалізації продукції, тому частина виробників відкладає продажі в очікуванні кращої кон’юнктури, пояснюють експерти.
https://agroportal.ua/news/ukraina/polske-vershkove-maslo-tisne-na-ukrajinskiy-rinok
9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у Європі
AgroReview.-21.06.2026
Цього року несприятливі погодні умови суттєво вплинули на врожай дикорослих грибів у Європі. Особливо відчутно це позначилося на лисичках: через посуху та аномальну спеку на Балканах, які традиційно є одним із головних постачальників лисичок на європейський ринок, спостерігається значний дефіцит цієї продукції. У зв’язку з цим європейські компанії активно шукають нових партнерів і звертають увагу на Україну, яка має сприятливий клімат і багаті лісові ресурси.
Попит на українські дикорослі гриби зростає
Представниця однієї з німецьких компаній Ліза Ніклас підкреслює, що цьогорічний неврожай лисичок у балканських країнах істотно вплинув на баланс попиту та пропозиції в Європі. Через це компанії змушені шукати альтернативні джерела постачання, і саме українські лисички розглядаються як якісна та доступна альтернатива.
Вона зазначає: «Литва та Україна є основними потенційними альтернативами». Але додає, що пропозиція з Литви обмежена через невеликі масштаби країни. Це робить Україну ще більш привабливим партнером для європейських компаній. Для українських експортерів з‘явились нові можливості. Підвищений інтерес до українських лисичок відкриває перспективи для місцевих заготівельників та експортерів. Зростання попиту може стимулювати розвиток галузі збору та переробки дикорослих грибів, а також приносити додатковий дохід для населення, зайнятого цим промислом. Для успішної інтеграції на міжнародний ринок особливо важливо приділяти увагу контролю якості та дотриманню сучасних стандартів.
https://agroreview.com/top/ukrayinski-lysychky-mozhut-staty-deficzytom/
10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію: агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн
Дело.-06.07.2026
На Вінниччині збудують електростанцію за понад $21 млн
Агрохолдинг МХП планує залучити 16,8 млн дол. для будівництва когенераційної установки потужністю 10 МВт на соняшниковому лушпинні у Вінницькій області. МХП - міжнародний агрохолдинг у сфері харчових та агротехнологій, який послідовно розвиває напрями біоенергетики та сталого виробництва. Компанія активно інвестує в енергетичну незалежність і впровадження відновлюваних джерел енергії. Компанія розвиває понад 15 харчових брендів і реалізує роздрібні формати спільно з партнерами, зокрема мережі "М’ясомаркет" і Döner Маркет. Земельний банк МХП становить близько 350 тис. гектарів у 12 регіонах України.
Загальна вартість будівництва оцінюється у 21,1 млн доларів. Із цієї суми 4,3 млн доларів МХП готовий профінансувати власним коштом, тоді як решту планує залучити у вигляді акціонерного або проєктного фінансування.
Проєкт передбачає будівництво когенераційної установки, яка використовуватиме соняшникове лушпиння як біопаливо для одночасного виробництва електричної та теплової енергії. Очікується, що об'єкт щороку генеруватиме близько 233 ГВт·год "зеленої" електроенергії, а прогнозована внутрішня норма прибутковості (IRR) становитиме 18,4%.
Вироблену електроенергію планують використовувати для забезпечення потреб розташованих поруч олійноекстракційного та комбікормового підприємств. Надлишки електроенергії компанія реалізовуватиме на оптовому ринку України.
11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС
Kurkul. -10.07.2026
Компанія «Їжа для роздумів» з Полтавщини на 38 га вирощує 3797 дерев п'яти сортів волоських горіхів. Компанія забезпечує повний виробничий ланцюжок — від збору врожаю до миття, сушіння, калібрування, розколу і фасування в пакети на власній лінії з обладнанням французького виробника AMB Rousset.
Цьогоріч органічний виробник вперше вийшов на міжнародні майданчики — Grüne Woche у Берліні. Проте до експорту компанія готувалася системно — пройшла індивідуальну консультацію з маркування в рамках швейцарської програми якості.
Оскільки з 12 серпня 2026 року в ЄС почне діяти новий регламент щодо упаковки, то українським експортерам варто переглянути свої етикетки вже зараз. Маркування стабільно входить до топу причин відмов українській агропродукції на кордонах.
https://kurkul.com/news/41654-virobnik-organichnih-gorihiv-viyshov-na-rinok-yes
12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням сезону
UkrAgroConsult.- 07.07.2026
Український ринок ярових олійних входить у вирішальний період формування врожаю. Спека та дефіцит вологи залишаються основними ризиками для соняшнику та сої, хоча поточна ситуація поки не свідчить про масштабні втрати. УкрАгроКонсалт відзначає, що подальша погода стане ключовим фактором для оцінки потенціалу виробництва.
Соняшник краще витримує стресові умови порівняно із соєю, яка сильніше залежить від доступної вологи. Поточні оцінки виробництва становлять 12,9–13,6 млн т для соняшнику та 4,7–5,6 млн т для сої.
Ринок поки працює за позитивним сценарієм, але повернення тривалої спеки без достатніх опадів може змінити очікування. Прогнозні діапазони виробництва вже були переглянуті через вищу чутливість культур до погодних факторів. Короткострокове покращення погодних умов підтримує позитивні очікування, але не усуває довгострокових ризиків.
За оцінкою УкрАгроКонсалт, додатковим ризиком залишається можливе скорочення доступних площ через безпекову ситуацію. Поєднання погодних та інших факторів може сформувати більш напружений баланс попиту та пропозиції у 2026/27 МР.
https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-sonyashnyk-i-soya-pered-golovnym-vyprobuvannyam-sezonu/
13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних можливостей - Качка
Укрінформ.-09.07.2026
Під час 2-го Міжнародного торговельного форуму віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що після вступу України до Євросоюзу український бізнес отримає не лише доступ до єдиного ринку ЄС, а й ширші можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня.
За його словами, у процесі вступу до ЄС Україна має привести свою систему торговельних угод у відповідність до правил Євросоюзу. Наразі Україна має 19 угод про вільну торгівлю, тоді як ЄС - значно ширшу мережу домовленостей із партнерами по всьому світу.
Він також відзначив важливість інтеграції України до європейських виробничих ланцюгів та приведення українських правил у відповідність до стандартів ЄС. Йдеться про регуляторні вимоги, сертифікацію та інші умови, які визначають можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Окремим напрямком є розвиток торговельної співпраці з країнами Пан’євро-Середземноморського регіону та завершення ратифікації оновлених угод із державами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Важливу роль у цьому процесі відіграє Туреччина. Україна зацікавлена в укладенні угоди про вільну торгівлю з цією країною, оскільки вона є важливою частиною європейського економічного простору та виробничих ланцюгів.
Качка пояснив, що інтеграційні процеси з Туреччиною необхідно поглиблювати вже зараз, бо в разі відсутності на момент вступу України до ЄС окремої угоди про вільну торгівлю з цією країною між нами діятимуть умови митного союзу Євросоюзу з Туреччиною.
Віцепрем’єр також наголосив, що членство України в ЄС розширить можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня. Він уточнив, що йдеться, зокрема, про країни Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки, де Євросоюз уже має широку мережу торговельних угод.