Дайджест періодичних on-line видань
з 4 по 10 серпня 2023 року
Зміст стор.
1. Високопротеїнова пшениця буде дефіцитною і дорогою у новому сезоні 1
2. Виробники молока шукають шляхи ефективної співпраці з переробниками 1
3. На Черкащині добудовують два переробних заводи 2
4. Європейські продукти витісняють вітчизняні з полиць магазинів 2
5. Кому потрібен український цукор: виробники назвали основних покупців 2
6. Експортна криза: замість зерна українські фермери можуть виробляти
біогаз чи біопаливо 3
7. Вистачить для внутрішніх потреб і експорту: українські аграрії намололи
більше 16 млн т зерна 3
8. Україна привітала позицію Ізраїлю по зерновій угоді 3
9. Ольга Трофімцева розповіла про наслідки візиту Дмитра Кулеби до Африки 4
10. Частка агропродукції в експорті України перевищує 60% 4
11. Дорога логістика послаблює позиції української курятини на світовому
Ринку 4
12. Виноробам змінять правила роботи: Рада затвердила новації 5
---------------------------------------------------------
1. Високопротеїнова пшениця буде дефіцитною і дорогою у новому сезоні
Україна зібрала 12, 5 млн тонн пшениці з рекордними показниками врожайності. Проте ключовою проблемою нового врожаю стала його низька якість: через погодні умови зерно має низький вміст білка. У більшості країн-експортерів також спостерігаються проблеми з якістю зерна. Експерти кажуть: “В кого є високобілкова пшениця, продають на Литву, на Німеччину, а на малих портах пропозиція є низькою. Якщо в минулому сезоні ринки були профіцитними, трейдери “диктували” ціни, то зараз переходимо до дефіцитної моделі. Фермери не везуть пшеницю у порти, ціни будуть зростати. Наразі умовні позначки, на базисі СРТ Дунайські порти, становлять 170-175$/т, до кінця тижня можна очікувати рівня 180$/т. До кінця серпня цінники можуть сягнути вище 200$/т, оскільки світовий попит тільки починає зростати, будуть з’являтися новини щодо проблем з якістю і в інших регіонах”.https://agravery.com/uk/posts/show/visokoproteinova-psenica-bude-deficitnou-i-dorogou-u-novomu-sezoni
2. Виробники молока шукають шляхи ефективної співпраці з переробникамиAgravery.-04.08.2023
Ради директорів Асоціації виробників молока та Спілки молочних підприємств України провели спільну нараду щодо можливості напрацювання і впровадження спільних ініціатив, передає АВМ. «Учасники висловили розуміння необхідності злагоджених дій та постійного діалогу у просуванні законопроєктів, що стосуються як виробників молока, так і переробників. У тривалій гарячій дискусії відбувся пошук точок дотику в спірних питаннях», – зазначили в АВМ. Ця домовленість дасть поштовх розвитку конструктивних відносин для молочних галузевих об’єднань.
3. На Черкащині добудовують два переробних заводи
AgroNews.ua. -10.08.2023
Засновник інвестгрупи Time (Черкаська обл.) Юрій Ткаченко повідомляє, що група інвестувала понад 100 млн грн у будівництво заводу з переробки проса на пшоно, а також 180 млн грн — у завод із переробки кукурудзи на крупу та борошно. За його словами, Time проводить тендер для реалізації проєкту з переробки картоплі. Усі проєкти буде введено в дію протягом 2023-2024 років. «Ми давно визначилися зі своєю стратегією і цілеспрямовано інвестуємо в переробку. Україні доцільно нарощувати розвиток власної переробної промисловості в аграрній галузі — це додана вартість, нові робочі місця та нові ринки збуту», — зазначає Юрій Ткаченко.
https://agronews.ua/news/na-cherkashhyni-dobudovuyut-dva-pererobnyh-zavody/
4. Європейські продукти витісняють вітчизняні з полиць магазинів
AgroNews.ua. -09.08.2023
На українському ринку продуктів харчування дуже суттєво збільшилася конкуренція й збільшився ризик витіснення вітчизняних продуктів. Таку думку озвучив голова правління Союзу виробників харчової промисловості України “Укрхарчопром”, директор асоціації “Борошномели України” Родіон Рибчинський. Він зазначив: “Проблема, з якою ми живемо й вона нікуди не дінеться — Європа нам відкрила свої кордони, але так само зробила й Україна. Тому конкуренція на українському ринку продуктів харчування дуже суттєво збільшилася”. За його словами, така ситуація склалася через те, що наразі до України постачається великий обсяг продовольства саме з-за кордону. “У першу чергу Польща — це номер один, особливо по молочній продукції. Туреччина, яка дуже активно постачає свої продукти. Та й інші європейські країни. Тобто нас вже не дивують продукти з Данії, Румунії, Болгарії, які з’явилися на наших прилавках”, — підкреслив Родіон Рибчинський.
https://agronews.ua/news/yevropejski-produkty-vytisnyayut-vitchyznyani-z-polycz-magazyniv/
5. Кому потрібен український цукор: виробники назвали основних покупців
AgroNews.ua. -09.08.2023
Через вторгнення Росії в Україну покупцями українського цукру зараз є тільки країни Євросоюзу, і там продукт користується попитом, повідомляє директор НПЦ «Цукробурякового виробництва» Олександр Коротинський. Українські цукровики відвантажували товар через Чорноморський та Одеський порти та постачали до Туреччини, Азербайджану, інших країн Азії й Африки. За словами Олександра Коротинського, у сусідніх європейських країнах внутрішні гуртові ціни за тонну цукру становлять 800–850 євро/т., а в країнах, що залежать від експорту (Італія, Іспанія, Португалія, Греція, Болгарія) — 1000 євро. Власне тому український цукор має високий попит на європейському ринку. «Середня вартість найдешевшого пакованого цукру у європейських супермаркетах становить 52 грн, а в Німеччині найдешевша пачка коштує 60 грн. А вітчизняні торгові мережі пропонують кілограмову пачку цукру за 34 гривні», – сказав Олександр Коротинський. Але немає впевненості, що така різниця в ціні спостерігатиметься тривалий час. За умов відкритих ринків будь-яка суттєва розбіжність у ціні має з часом зрівнятися. Тож існує ймовірність зростання вартості вітчизняного цукру на полицях магазинів, який буде отримано з нового врожаю цукрових буряків.
https://agronews.ua/news/komu-potriben-ukrayinskyj-czukor-vyrobnyky-nazvaly-osnovnyh-pokupcziv/
6. Експортна криза: замість зерна українські фермери можуть виробляти біогаз чи біопаливо
AgroNews.ua. -06.08.2023
Якщо українські сільгоспвиробники не зможуть експортувати зерно в умовах російської агресії, вони можуть скоротити його виробництво і перейти на інші види виробництва, наприклад, біопалива, висловив думку президент Української зернової асоціації Микола Горбачов. Він каже: «Якщо нашій країні цьогоріч буде задорого експортувати, виробники отримують збитки чи, не дай Боже, збанкрутують, Україна просто не буде виробляти такий великий обсяг зерна. Ми не потребуємо тих 100 млн тонн зерна, які вирощували до війни, а цілком забезпечимо себе, якщо будемо працювати учетверо менше. У той же час фермери можуть сконцентруватись на чомусь іншому: наприклад, на виробництві біогазу чи якогось біопалива. І тоді вже важко інвестиційно буде перевести їх на вирощування сільгосппродукції, яка годувала світ». «Продукти переробки також потребують ринків збуту. Ну, зробимо ми з вами утричі більше борошна, ніж зможемо з’їсти, і що робити? Будемо шукати логістичні шляхи, як його продати, тому логістика на сьогодні є головним питанням», –зазначив Микола Горбачов.
7. Вистачить для внутрішніх потреб і експорту: українські аграрії намололи більше 16 млн т зерна
AgroPolit.com. – 09.08.2023
Цього продовольства вистачить не тільки для внутрішніх потреб нашої країни, але і для експорту, заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на засіданні уряду. Він зазначив:«Завдяки самовідданості українських аграріїв ми збираємо другий урожай воєнного часу. За цифрами в мільйони т зерна стоїть щоденна важка праця десятків тисяч людей, які часто ризикують своїм життям. Розраховуємо на солідарність наших партнерів. Нам потрібно більше ППО, щоб краще прикрити наші порти, а особливо дунайський портовий кластер». Слід зазначити, що важливість України для продовольчої безпеки визнали і в США, бо держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що «безкоштовного путінського зерна» недостатньо для Африки.
8. Україна привітала позицію Ізраїлю по зерновій угоді
AgroPolit.com. – 09.08.2023
Ізраїль приєднався до міжнародної ініціативи з засудження порушень російською стороною зернової угоди, прокоментували у посольстві України в Ізраїлі. Українська сторона підкреслила, що цінує таку значну підтримку з боку Ізраїлю. У посольстві зазначили, що використання їжі в якості засобу ведення війни пробачення не має.
Слід зазначити, що зернову блокаду рф першим подолав саме ізраїльський корабель Ams1. Офіційна позиція України полягає в тому, що корабель справді зміг дістатися українського порту, але це не є проривом блокади. 30 липня три цивільні кораблі пройшли турецькі протоки. Ams1 походженням з Ізраїлю став першим з них. Пунктом призначення цього корабля відразу значилася Україна. Ams1 31 липня, незважаючи на погрози російської сторони, зайшов на українську гілку Дунаю. Безпеку корабля забезпечував протикорабельний літак США P8.
https://agropolit.com/news/26268-ukrayina-privitala-pozitsiyu-izrayilyu-po-zernoviy-ugodi
9. Ольга Трофімцева розповіла про наслідки візиту Дмитра Кулеби до Африки
AgroPolit.com. – 08.08.2023
Візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Африки має велике значення для розбудови відносин України з країнами цього континенту, зазначила Ольга Трофімцева, екс-посол з особливих доручень МЗС України. «Турне міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Африки вже само по собі є непересічною новиною, тому що такої щільності дипломатичних візитів високого рангу ці країни точно не бачили за всі тридцять років з моменту встановлення дипломатичних відносин. Така активізація є однозначним сигналом з боку України в нашій зацікавленості інтенсифікувати і наповнити відносини з країнами Африки», – зазначила Трофімцева. Країни Африки хочуть рівного партнерства з іншими і бажають, щоб їх перестали вважати нужденними. Україна має будувати рівноправні двосторонні відносини з країнами Африки в АПК, має робити ставку на довгострокову перспективу, оскільки не може конкурувати з КНР та США, має налагодити бізнесові зв’язки з країнами Африки і обрати найбільш вдалі для співпраці країни Африки і сконцентруватись на роботі з ними.
10. Частка агропродукції в експорті України перевищує 60%
AgroPortal.ua.- 05.08.2023
Як говориться у повідомленні ННЦ «Інститут аграрної економіки», частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2023 року складає 61%. Експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2023 року збільшився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року і склав $11,85 млрд. Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони — країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2023 року їх сумарна частка склала майже 82% вартості українського експорту сільгосппродукції. Водночас спостерігається нарощування постачань до Євросоюзу, який другий рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Азії, тоді як експорт продовольства до Африки знижується.
Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції від початку повномасштабної війни утримують країни-члени Європейського Союзу. За січень-червень 2023 року вони закупили понад 44% українського продовольства — на $5,27 млрд, на 8% перевищивши показник за відповідний період минулого року. Країни Азії закупили українського продовольства на $3,76 млрд, що на 5% більше, ніж за відповідний період 2022 року. Частка Азії за цей період склала приблизно 32% від загального експорту аграрної продукції. Обсяги експорту до країн Африки становили близько $684 млн. Частка цього регіону склала 6% від загального експорту аграрної продукції з України.
https://agroportal.ua/news/ukraina/chastka-agroprodukciji-v-eksporti-ukrajini-perevishchuye-60
11. Дорога логістика послаблює позиції української курятини на світовому ринку
AgroTimes.-08.08.2023
Зміни логістичних маршрутів експорту вітчизняної курятини призводять до її подорожчання, розповів заступник директора компанії «К-Агроінвест Трейд» Юрій Яковлев. «Відповідно Україна стає менш конкурентоздатною на зовнішніх ринках. Виробники м’яса бройлерів із Бразилії й Америки дедалі більше завойовують світові ринки», – додав він. Для українського виробника курятини дуже важливо налагоджувати експорт і виходити на зовнішні ринки. «Традиційно нас цікавлять Близький Схід, країни Європи, Африки. Тут дуже важлива державна політика, домовленості, налагодження ділових відносин із країнами, до яких ми хочемо постачати продукцію. Наприклад, вже є домовленості з Молдовою. Нині частину продукції, що експортують, транспортують через цю країну», – зазначив Юрій Яковлев.
12. Виноробам змінять правила роботи: Рада затвердила новації
UBR.- 09.08.2023
9 серпня, Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект №9030 щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення госпдіяльності малих виробників. Про це повідомив голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. Законопроект передбачає вдосконалення нормативної бази відповідно до міжнародних правил: привести національне законодавство у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі, зняття адміністративних бар'єрів для діяльності виробників виноградних вин, плодово-ягідних і медових напоїв, створює сприятливі умови для розвитку малих виробництв виноробної продукції. Передбачається скасування необхідності одержання малими підприємствами ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, зменшаться вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників і буде спрощено процедуру звітності та ін.