Дайджест періодичних on-line видань
з 6 по 12 червня 2026 року
Зміст стор.
1. Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови про Національну
програму сільського розвитку України на 2027–2032 роки 1
2. Зерновий і олійний ринок за 30 років: як Україна стала глобальним
гравцем 2
3. Індія втратила першість: хто став головним покупцем української
соняшникової олії 2
4. Експерти попереджають про нову продовольчу кризу: подробиці 2
5. Danone почала випускати питні йогурти без цукру 3
6. Молочні підприємства просять повернути повне маркування
харчових продуктів 3
7. У Франції представили результати масштабного дослідження
якості української пшениці та борошна 3
8. Тереблянське родовище вийшло з конфлікту і хоче замінити
"Артемсіль" у технічному сегменті 4
-------------------------
1. Мінекономіки оприлюднило проєкт постанови про Національну програму сільського розвитку України на 2027–2032 роки
Аграрії разом.-11.06.2026
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України оприлюднило проєкт постанови КМУ «Про затвердження Національної програми сільського розвитку України на 2027–2032 роки» для отримання зауважень та пропозицій.
У міністерстві зазначили, що проєкт постанови розроблено відповідно до розпорядження КМУ від 15 листопада 2024 року № 1163-р «Про схвалення Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках» (із змінами).
Документ визначає стратегічні напрями розвитку аграрного сектору та сільських територій у середньо- та довгостроковій перспективі. Національна програма спрямована на формування комплексної державної політики, що поєднує економічний розвиток, підвищення якості життя населення, екологічну стійкість та інституційний розвиток.
Проєкт постанови розроблено з урахуванням міжнародних зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, він відповідає підходам та принципам Спільної аграрної політики ЄС (EU Common Agricultural Policy, САП) та узгоджується з основними актами права ЄС, ключовою метою яких є надійний захист фінансових інтересів як України, так і ЄС шляхом створення ефективних систем управління та контролю, зазначається у повідомленні Мінекономіки.
Електронну версію проєкту постанови та пояснювальної записки до нього розміщено на сайті міністерства в розділі «Обговорення проєктів документів».
2. Зерновий і олійний ринок за 30 років: як Україна стала глобальним гравцем
AgroNews.ua. - 09.06.2026
Генеральний директор аналітичної компанії Top Lead Станіслав Шум на конференції Grain Ukraine 2026 представив огляд трансформації українського зернового та олійного ринків за останні три десятиліття. За його словами, минуле дозволяє зрозуміти, яке місце Україна займатиме на світових ринках та в системі ЄС.
З 1995 по 2025 рік виробництво ключових культур зросло значно швидше, ніж загальний ВВП країни (6% за той самий період). Виробництво кукурудзи збільшилося у 10 разів, пшениці у 1,5 рази. Найсильніша зміна торкнулася олійних: ріпак і соя, зросли у виробництві в сотні разів.
Якщо у 1995 році виробництво зернових було зосереджено в південних і центральних областях, то тепер лідерами стали Поділля та північні регіони. Олійні культури «мігрували» зі сходу на Поділля, центральні та західні області. Разом із зростанням обсягів змінився і вектор збуту. Раніше ключовими покупцями були Єгипет, Саудівська Аравія та ЄС, сьогодні Євросоюз став безальтернативним стратегічним партнером. Кукурудза залишається основною культурою українського агроекспорту. За прогнозом USDA, у сезоні 2026/2027 Україна вироблятиме понад 80 млн тонн зернових.
Станіслав Шум, зазначив, що Україна посідає потужну конкурентну позицію в цьому сегменті: «Ми сильний конкурентний гравець на цьому ринку, треба вміти використовувати цю позицію. Назвіть мені ще якийсь продукт, який з такими обсягами генерує таку виручку».
https://agronews.ua/news/zernovyj-i-olijnyj-rynok-za-30-rokiv-yak-ukrayina-stala-globalnym-gravczem/
3. Індія втратила першість: хто став головним покупцем української соняшникової олії
AgroNews.ua. - 08.06.2026
У сезоні 2025/26 найбільшим покупцем української соняшникової олії стала Іспанія, випередивши Індію, яка ще кілька місяців тому очолювала рейтинг імпортерів. За цей період Україна експортувала до Іспанії 578,5 тис. т соняшникової олії, що становить 14,5% загального експорту. Індія посіла друге місце з показником 571,5 тис. т та часткою 14,3%.
За підсумками липня–березня Індія залишалася найбільшим покупцем української соняшникової олії із закупівлями на рівні 484,4 тис. т та часткою 15,3%. Іспанія займала другу позицію з обсягом 445,7 тис. т і часткою 14,1%. Протягом квітня-травня Іспанія імпортувала додатково 132,8 тис. т української соняшникової олії, тоді як Індія — 87,1 тис. т. Це дозволило іспанським покупцям вийти на перше місце серед експортних напрямків. Третім найбільшим ринком збуту української соняшникової олії залишаються Нідерланди, які за липень–травень імпортували 460,2 тис. т продукції. До першої п’ятірки також увійшли Італія (407,9 тис. т) та Франція (233 тис. т).
Загалом за 11 місяців сезону країни ЄС забезпечили 51% експорту української соняшникової олії, або 2,04 млн т. Частка азійського напрямку становила 37,6% (1,5 млн т), африканського — 7,8% (312 тис. т).
4. Експерти попереджають про нову продовольчу кризу: подробиці
AgroPolit.com. – 08.06.2026
Світові ціни на продукти наближаються до найвищих показників за останні три роки, тому аналітики дедалі частіше попереджають про можливість нової глобальної продовольчої кризи.
Основними чинниками тиску на ринок стали подорожчання зернових, зростання витрат на добрива, перебої в їх постачанні та зростання вартості енергоресурсів, а також несприятливі прогнози щодо майбутніх врожаїв, інфляційний тиск. У США погіршення ситуації прогнозують уже на 2027 рік, тоді як європейські споживачі можуть відчути хвилю подорожчання продуктів наприкінці поточного року. Багато виробників харчової продукції вже готуються до перегляду цін.
За думою фахівців, найбільших ризиків зазнають країни, які залежать від імпорту продовольства та добрив. Наслідки подорожчання продуктів можуть відчути споживачі по всьому світу через зростання виробничих і логістичних витрат.
https://agropolit.com/news/31655-eksperti-poperedjayut-pro-novu-prodovolchu-krizu-podrobitsi
5. Danone почала випускати питні йогурти без цукру
AgroPortal.ua.- 06.06.2026
Компанія «Данон Україна» вивела на ринок нові питні йогурти під ТМ «Активіа» з 0% вмісту цукру, повідомляється на сторінці бренду в Facebook. Група компаній Danone (Франція) — одна з провідних компаній світу з виробництва молочних продуктів. Представлена в 130 країнах світу. Продукція компанії випускається під ТМ «Активіа», «Живинка», «ПростоНаше», «Ростишка», «Деліссімо», Paw Patrol, Alpro, Danone, Nutrilon, Milupa, Nutrison, Cubitan, KetoCal.
Новинка представлена трьома смаками: персик–ананас–банан, черешня–яблуко–банан, манго–банан. У повідомленні йдеться: «Мільярди пробіотиків для щоденного комфорту травлення. І все це у зручному форматі 250 г, який легко взяти з собою». У компанії зазначили, що продукція уже є на торговельних полицях.
https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/danone-pochala-vipuskati-yogurti-bez-cukru
6. Молочні підприємства просять повернути повне маркування харчових продуктів
AgroPortal.ua.- 01.06.2026
Спілка молочних підприємств України виступає за повернення базового принципу відповідності маркування фактичному складу харчових продуктів та перегляд дії постанови Кабінету Міністрів України №186 щодо спрощеного маркування в умовах воєнного стану.
У галузевій асоціації нагадують, що на початку війни спрощення правил маркування були необхідними через руйнування логістики, дефіцит сировини та вимушені зміни рецептур продукції. Однак нині більшість виробників уже адаптували постачання та знайшли альтернативні канали забезпечення сировиною.
Окремі виробники фальсифікованої продукції використовують чинну постанову як механізм легалізації недобросовісних практик. На думку представників молочної галузі, подальше збереження спрощених вимог до маркування може створювати ризики для здоров’я споживачів, вводити покупців в оману та сприяти розвитку нелегального бізнесу і продуктового шахрайства.
7. У Франції представили результати масштабного дослідження якості української пшениці та борошна
Elevatorist.com – 09.06.2026
Директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський та CEO KYIV MILL (ТОВ «КИЇВСЬКИЙ МЛИН») Костянтин Ігнатенко взяли участь у European Flour Millers' Congress, який відбувся 4–6 червня 2026 року в Марселі (Франція), повідомляє пресслужба Спілки.
У межах конференційної сесії Костянтин Ігнатенко представив результати масштабного незалежного дослідження якості та безпечності української пшениці й пшеничного борошна. Проєкт реалізували за підтримки Швейцарської програми просування імпорту SIPPO в межах ініціативи SECO. Дослідження охопило понад 14 тис. зразків пшениці та 200 зразків борошна вищого сорту (T55) і підтвердило відповідність української продукції стандартам ЄС.
«Мета дослідження — надати міжнародним імпортерам і покупцям доказову базу щодо якості та безпечності українського борошна як повноцінного гравця глобального продовольчого ринку», — йдеться в повідомленні. У Спілці також зазначили, що участь представників «Борошномелів України» в конгресі підтверджує стратегічний курс галузі на інтеграцію в європейський ринок.
8. Тереблянське родовище вийшло з конфлікту і хоче замінити "Артемсіль" у технічному сегменті
РБК-Україна.- 03.06.2026
Після корпоративного конфлікту між власниками і зупинки у 2024–2025 роках Тереблянське соляне родовище відновило поставки продукції. У 2024 році компанія ТОВ "Катіон Інвест", яка володіє спецдозволом на видобування солі на Тереблянському родовищі, призупинила роботу через корпоративний конфлікт.
Однак вже минулої осені підприємство розпочало поставки технічної солі, підтвердив у коментарі РБК-Україна директор "Катіон Інвест" Сергій Кондратьєв. Зараз українські компанії активно закуповують тереблянську сіль на сезон 2026–2027 років.
"У листопаді 2025 року нас намагалися рейдерськи захопити. Незаконно змінили директора – поставили колишнього депутата Прилуцької міськради, людину, підконтрольну Омельяненко. І той одразу продав спецдозвіл на користування надрами якійсь компанії з Прилук", – зазначив РБК-Україна Сергій Кондратьєв.
Головне: Відновлення роботи: восени 2025 року підприємство повернулося до роботи й розпочало поставки технічної солі українським компаніям. Рішення Держгеонадр: робоча група відомства залишила спецдозвіл чинному надрокористувачу. Плани: у 2026 році родовище планує вийти на проєктний показник у 450 тисяч тонн солі на рік, що закриє внутрішній дефіцит.
Тереблянске родовище має значні запаси кам'яної солі: 15,5 млн тонн за категорією С1 і 505,4 млн тонн із невизначеним промисловим значенням за категорією С2. Особливість місцевої солі полягає у низькій ціні, завдяки високій плавильній здатності.
У 2026 році підприємство планує вийти на проєктну потужність 450 тисяч тонн на рік. Повне відновлення роботи на Тереблянському родовищі дозволить не лише закрити дефіцит технічної солі в Україні, а й суттєво покрити попит на харчову.
https://www.rbc.ua/rus/news/tereblyanske-rodovishche-viyshlo-konfliktu-1780475039.html