Дайджест періодичних on-line видань
з 7 по 13 березня 2026 року
Зміст стор.
1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України
наразі залишається обмеженим 1
2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї 1
3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов
інтеграції до ЄС 2
4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження
до бюджету України 2
5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва 3
6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців
– аграрій 3
7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон 3
8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із
часткою майже 92% 4
9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови 4
10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського
продукту 4
11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти
українським виробникам цукру вийти з кризи 5
-------------------------------------------------------
1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України наразі залишається обмеженимAgravery. -12.03.2026
Про це розповів аналітик зернового ринку, «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко. Обсяги зернових та продуктів переробки, які Україна постачає на ринки країн Близького Сходу, зазвичай не транспортуються через Персидську затоку, тому прямого логістичного впливу на український експорт зернових наразі немає.
Він зазначив: “Основними постачальниками на цей ринок виступали Бразилія та росія. З огляду на це, ми не очікуємо суттєвого тиску на ціни на кукурудзу ані в Україні, ані на світовому ринку через можливе обмеження поставок до Ірану”.
2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї
AgroNews.ua. - 07.03.2026
Генеральний директор Китайської асоціації виробників олії (Zhejiang Provincial Oils & Fats Co., Ltd) Фанг Ганг на міжнародній конференції «Chinese Grains&Oils Congress 2026» повідомив, що у 2025 році імпорт соняшникової олії в Китаї скоротився майже вдвічі, внаслідок значного зростання цін на неї, попит на різко зменшився.
Прогнози зменшення урожаю соняшника в Україні та рф з середини 2024 року внаслідок посухи призвели до зростання як світових цін на соняшникову олію, так і внутрішніх цін в Китаї. Ціни на фасовану продовольчу олію в країні залишалися стабільними, що змусило імпортерів віддати перевагу дешевшим соєвій та пальмовій олії. Якщо у 2023 році Китай імпортував 1,5 млн т соняшникової олії, у 2024 році – 1,09 млн т, то у 2025 році – лише 500 тис т.
Частка української олії в китайському імпорті скоротилася з 53% у 2022 році до 10-15% у 2025 році внаслідок складної логістики та переорієнтації експорту на європейський ринок. Водночас частка казахстанської олії виросла з 10% у 2024 році до 28% у 2025 році завдяки логістичним перевагам та кращому співвідношенню ціни та якості в умовах дефіциту.
За прогнозами, у 2026 році Китай активізує імпорт соняшникової олії, щоб поповнити запаси, які скоротилися до історичного мінімуму – 70 тис т.
https://agronews.ua/news/ukrayina-vtratyla-znachnu-chastynu-rynku-sonyashnykovoyi-oliyi-v-kytayi/
3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов інтеграції до ЄС
AgroPortal.ua.- 05.03.2026
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до ЄС.
Документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників. Мета його — необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього потрібно: - перехідний період приблизно 10 років, підтримка Спільної аграрної політики ЄС, доступ до структурних фондів ЄС, лібералізація торгівлі з ринком країн Євросоюзу.
Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що запропоновані умови захищають не лише Україну, а й стабілізують європейський ринок. Голова ВАР Андрій Дикун звернув увагу на катастрофічні наслідки занадто швидкої інтеграції для галузі.
Агроспільнота вкотре наголошує, що український агросектор беззаперечно підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури виробництва, масштабів господарств і економічних реалій.
4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження до бюджету України
AgroPortal.ua.- 01.03.2026
Сьогодні в Україні діє заборона на виробництво ігристих вин за спрощеною ліцензією для малих виноробів і вимоги законодавства прописані доволі неоднозначно, тому профільна асоціація планує домогтися їх перегляду. Про це розповіла голова Асоціації крафтових виноробів України Світлана Цибак.
Незрозуміло, чому дані обмеження досі не зняті, адже частка крафтових виноробів на ринку є дуже незначною і не створює конкуренції великим виробникам, але може додати досить вагомий внесок у державний бюджет. Оскільки акцизний податок на ігристі вина становить 12,23 грн за літр, тоді як на тихі вина — лише 0,01 грн. Особливо це стосується петнатів — натуральних ігристих вин, де газ утворюється природним шляхом, зазначила Світлана Цибак.
Вона додала: «Ця категорія активно розвивається в Україні, відповідає світовим тенденціям і має попит серед споживачів. В Україні вже є багато малих виробників, які працюють із цією технологією, і ринок готовий до розвитку даного сегмента».
5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва
Bizagro. – 07.03.2026
ІНФАГРО пише, що традиційна шипучість кефіру, ферментованого молочного напою, все частіше зникає в західних продуктах. Цей зсув пояснюється виробничими процесами, які уникають використання кефірних зерен, що забезпечують природне шипіння завдяки дріжджовому бродінню.
У багатьох продуктах використовують кефірні культури для більш гладкої текстури, що відповідає вподобанням споживачів. У дегустаційному тесті лише кефір польської марки Krasnystaw зберіг шипучість, характерну для традиційного кефіру, оскільки він містив кефірні зерна. Інші бренди, такі як Activia від Danone та Biotiful Gut Health від Müller, обрали кефірні культури, що призвело до отримання більш гладкого, схожого на йогурт продукту.
Професор Пол Коттер з Дослідницького центру харчових продуктів Teagasc зазначає, що Кодекс Аліментаріус ООН пропонує визначення кефіру, але воно не застосовується повсюдно. Ця відсутність регулювання дозволяє продуктам без традиційних кефірних мікробів виходити на ринок під кефірною етикеткою.
Зі зростанням обізнаності споживачів існує потенціал для майбутніх стандартів на кефір, які пріоритезують кількість живих бактерій над шипучістю. Наразі споживачі, здається, віддають перевагу більш м’яким кефірним продуктам, які відповідають їхнім смакам та очікуванням.
https://bizagro.com.ua/shho-bude-v-kefirom-rynok-reaguye-na-novi-sposoby-vyrobnycztva/
6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців – аграрій
Bizagro. – 06.03.2026
Представник агропромислової групи «Пан Курчак», директор представництва Польсько-української господарчої палати в Луцьку Юрій Горбенко заявив, що нині споживання м’яса птиці в Україні ‒ близько 28-29 кг на особу, а кілька років тому це показник був 26,5 кг. Імовірно, після війни ця цифра може сягнути 30 кг на людину, що відповідає європейським стандартам споживання.
Він зазначив: «Щороку в країні виробляють близько 1,3-1,4 млн тонн м’яса птиці. І вітчизняні підприємства мають можливість для подальшого нарощування обсягів.». Це означає, що єдиний вихід ‒ це пошук нових ринків збуту.
Необхідно працювати над якістю продукції й дотриманням стандартів, зокрема європейських. Саме через підвищення якості можна утримати позиції на наявних ринках і відкрити нові.
7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон
Bizagro. – 06.03.2026
Головний спеціаліст із бджільництва «Пасіка 21» Юрій Білик заявив, що справжня зима з сильними морозами й достатнім сніговим покривом, як поточного року, несе не лише випробування для бджолярів, а й сподівання на успішний медоносний сезон-2026.
Менше проблем із накопиченням вологи в осінньо-зимовий період. І якщо не буде заморозків навесні та спеки чи посухи влітку, перспективи врожаю видаються непоганими, зазначив він.
https://bizagro.com.ua/ukrayinski-bdzholyari-spodivayutsya-na-uspishnyj-sezon/
8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із часткою майже 92%
borg.expert..- 09.03.2026
Україна зберегла позицію найбільшого постачальника соняшникової олії до Євросоюзу. Як свідчать дані Єврокомісії, з 1 липня 2025 року до 1 лютого 2026-го країни ЄС імпортували з України близько 0,95 млн тонн цієї продукції, що становить майже 92% ринку. Водночас обсяг експорту до ЄС зменшився порівняно з минулим роком, коли поставки становили близько 1,2 млн тонн. Причиною стало скорочення внутрішньої сировинної бази. Менший врожай скоротив обсяги переробки і, відповідно, експортний потенціал соняшникової олії.
Україна традиційно є найбільшим виробником і експортером соняшникової олії у світі. Галузь залишається одним із ключових сегментів аграрного експорту країни. Ключовий ринок для української олії – Індія. У 2024-му українські аграрії експортували в Індію 14% олії, в Іспанію – 12%, у Румунію – 9%, у Нідерланди – 9%, в Італію – 8%.
9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови
borg.expert.- 09.03.2026
Україна та Молдова узгодили кроки для відновлення експорту м’яса птиці. Сторони погодили алгоритм дій для якнайшвидшого відновлення ринку для замороженого та охолодженого м’яса птиці за умови підтвердження його безпечності.
Як повідомила прес-служба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, її представники разом із Національним агентством з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова провели робочу зустріч щодо оперативного відновлення експорту української м’ясної продукції до Молдови. Після відновлення експорту сторони домовляться про умови та частоту додаткових лабораторних досліджень
Зазначається, що для відновлення експорту замороженого та охолодженого м’яса птиці українські виробники, які мають право постачати продукцію до Євросоюзу і використовують власні бійні, мають пройти лабораторні дослідження, а саме перевірити 10 проб сироватки крові у лабораторіях ЄС.
У свою чергу Україна вже зробила практичні кроки. Було оперативно відібрано зразки та направлено їх до лабораторії ЄС для проведення досліджень.
https://borgexpert.com/news/ukrainska-kuriatyna-mozhe-povernutysia-na-rynok-moldovy
10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського продукту
Bizagro. – 05.03.2026
ІНФАГРО повідомляє, що, завдяки короткому періоду зниження імпорту сиру, українські виробники отримали тимчасове полегшення, але вже в найближчому місяці на ринку очікується нова хвиля завезення європейського продукту. Для реалізації надлишків польські постачальники орієнтовані на український ринок і готові активно демпінгувати.
Щоб не втратити частку ринку вітчизняним сироварам потрібно думати, як переглянути цінову політику,. Програма «Купуй українське» з кешбеком може частково стимулювати продажі, але без промоції та активної роботи з мережами торгівлі ефект напевно буде обмежений. Більшість покупців обирає дешевший товар, і кешбек не завжди може спрацьовувати.
Ситуація на ринку свідчить, що без корекції цін і активної промоції українським виробникам буде складно протистояти європейському імпорту.
https://bizagro.com.ua/na-rynku-syru-ochikuyetsya-nova-hvylya-zavezennya-yevropejskogo-produktu/
11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти українським виробникам цукру вийти з кризи
NV. -12.03.2026
Конкуренція на світовому ринку цукру посилюється через зростання виробництва в Індії та Таїланді. І це погана новина для України. Але військові дії в Ірані повністю змінили ситуацію у світі. Як це вплинуло на українських виробників?
Виробники цукру розвантажують заводи, а сільгоспвиробники — скорочують площі під цукровим буряком. Експорт цукру з України впав на третину, а його вартість на світових ринках досягла мінімуму за останні п’ять років, що робить цей бізнес непривабливим. Усе — через надлишкові обсяги цукру, вироблені світовими гравцями. Проте військова операція на Близькому Сході може кардинально змінити ситуацію. Як саме — вивчав NV Бізнес.