Дайджест періодичних on-line видань
з 9 по 15 травня 2026 року
Зміст стор.
1. На Хмельниччині та Одещині створять ще два індустріальні парки
з агропереробки 1
2. В Україні можуть переглянути акцизний податок для виноробної
галузі 2
3. Україна відкрила для експорту агропродукції 23 нові зовнішні ринки 2
4. Україна може втратити вершкове масло 2
5. Україна разом із ЄС може стати світовим лідером у виробництві
агропродукції – експертка 3
6. Україна стабільно нарощує експорт органічної продукції 3
7. Українська високоолеїнова соняшникова олія змінює географію
експорту 3
8. Обсяги виробництва м'яса птиці МХП у 2025 році в Україні та ЄС
наближаються до 1 млн тонн 4
9. За 5 років виробники кондитерських виробів майже утричі збільшили
прибуток 4
10. Виробництво вершків в Україні скорочується 4
11. Україна може відкрити понад 300 нових експортних ринків,
зосередившись на п'яти країнах 4
12. Український консорціум планує восени відкрити другий агрохаб в
Африці 5
---------------------------------------------------------------------------------
1. На Хмельниччині та Одещині створять ще два індустріальні парки з агропереробки
AgroNews.ua. -09.05.2026
Мінекономіки повідомляє, що КМУ включив до Реєстру індустріальних парків одразу два нові об’єкти — «Меджибіж Інвест Парк» (Хмельницька область) та «БІОІНДАСТПАРК». (Одеська область).
В індустріальному парку «Меджибіж Інвест Парк» планують розмістити підприємства з виробництва будівельних матеріалів, харчової промисловості, а також переробки та зберігання агропродукції. В індустріальному парку «БІОІНДАСТПАРК» планують розвивати підприємства харчової промисловості, агропереробки, машинобудування та виробництва пакувальних матеріалів.
Обидва індустріальні парки працюватимуть за принципами циркулярної економіки із застосуванням сучасних технологій та екологічних виробничих рішень.
2. В Україні можуть переглянути акцизний податок для виноробної галузі
AgroPolit.com. – 12.05.2026
У ВРУ зареєстрували законопроєкт №15187-1, що є альтернативним документом до основного проєкту №15187, який стосується реформування акцизного податку для виноробної галузі. Законопроєкт спрямований на наближення законодавства України до стандартів Євросоюзу в частині оподаткування продуктів виноградарства. Передбачається:
Оновлення термінології: перехід від застарілого терміна «виноматеріали» до сучасних класифікацій, що використовуються в ЄС; - вирощування сировини до реалізації готового продукту.
Зміни в акцизах: перегляд підходів до нарахування акцизного податку на різні категорії виноробної продукції для гармонізації з європейськими директивами.
Законопроект удосконалює законодавчу базу, створює економічні передумови для розвитку виноробства в Україні Прийняття законопроекту забезпечить приведення податкового законодавства України щодо акцизного податку на алкогольні напої до норм законодавства ЄС.
3. Україна відкрила для експорту агропродукції 23 нові зовнішні ринки
AgroPolit.com. – 11.05.2026
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства повідомили, що понад половини українського експорту забезпечує аграрна продукція, і для вітчизняних виробників уже відкрито 23 нові зовнішні ринки. Держава планує й надалі розширювати географію поставок та просувати продукцію з вищою доданою вартістю. У Мінекономіки наголошують, що перехід від експорту сировини до постачання продукції з високою доданою вартістю є одним із ключових завдань.
В минулому році Україна відкрила 19 нових ринків для агропродукції, а у 2026 році до переліку додалися Алжир, Кот-д’Івуар, Грузія та В’єтнам. Загалом держава працює над відкриттям понад 300 експортних напрямків. Серед пріоритетних ринків для подальшого просування української продукції визначені Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В’єтнам.
4. Україна може втратити вершкове масло
AgroPolit.com. – 09.05.2026
Заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас повідомила, що через зростання тиску з боку європейських виробників імпортне вершкове масло може витіснити українську продукцію з полиць магазинів.
На ринку ЄС спостерігається перевиробництво молочної продукції, а також зростає імпорт із країн Латинської Америки та Нової Зеландії. Водночас європейські компанії втрачають частину зовнішніх ринків збуту через конкуренцію зі США, тому активніше переорієнтовуються на Україну.
За її словами, раніше основний тиск імпорту припадав на сирну продукцію, однак тепер аналогічна ситуація виникла й на ринку вершкового масла. Це вже впливає на українських виробників молока, які працюють зі збитками.
https://agropolit.com/news/31531-ukrayina-moje-vtratiti-vershkove-maslo
5. Україна разом із ЄС може стати світовим лідером у виробництві агропродукції – експертка
AgroPolit.com. – 08.05.2026
Експертка з аграрних питань Олександра Авраменко висловила таку думку, що, якщо Україна та країни Євросоюзу об’єднають зусилля у сфері аграрного виробництва, це може зробити їх одним із найбільших виробників продовольства у світі.
За її словами, інтеграція українського аграрного потенціалу з європейськими ринками відкриває нові можливості для нарощування виробництва та експорту. Українські фермери та агрохолдинги мають великий ресурсний та технологічний потенціал, який у поєднанні з європейськими стандартами та ринками може забезпечити суттєве зростання виробництва.
Авраменко вважає, що Україна вже демонструє високі темпи розвитку сільського господарства та має шанси не лише відновити довоєнні обсяги виробництва, а й значно їх перевищити. Це, може зміцнити продовольчу безпеку ЄС та світу загалом.
6. Україна стабільно нарощує експорт органічної продукції
AgroPortal.ua.-10.05.2026
У І-му кварталі поточного року Україна експортувала понад 40 тис. т органічної продукції. Як повідомляє компанія «Органік Стандарт», свіжа статистика експортерів свідчить, що постачання органічної продукції на зовнішні ринки залишається пріоритетним каналом продажів і продовжує впевнено зростати щороку Березень став найбільш продуктивним місяцем кварталу — обсяги перевищили 15,4 тис. т.
У компанії надали, що за підсумками 2024 року Україна увійшла до топ-3 постачальників органічної продукції до ЄС. «Зважаючи на поточну динаміку, маємо всі шанси втримати лідерські позиції й у 2026 році», — вважають в «Органік Стандарт».
https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-stabilno-naroshchuye-eksport-organichnoji-produkciji
7. Українська високоолеїнова соняшникова олія змінює географію експорту
AgroPortal.ua.-09.05.2026
По прогнозу «АПК-Інформ», експорт високоолеїнової соняшникової олії в 2025/26 МР може проскоротитися до близько 207 тис. т (-8% до 2024/25 МР). Фахівці пояснили, що український сектор високоолеїнового соняшнику поки що не може повернутися до довоєнних позицій — часткове відновлення посівної площі останніми роками фактично нівелюється погодними ризиками та нестабільними преміями.
Водночас спостерігаються певні зміни в географії експорту: поточного сезону за вересень – березень основний імпортер української високоолеїнової соняшникової олії — Євросоюз — скоротив закупівлі до 84,3 тис. т (-22%), що становить 60% від загального обсягу постачань проти 72% попереднього сезону за цей же період. Активно відкриваються нові ринки зростання поза Європою: Малайзія, Сінгапур збільшив імпорт більш ніж у 30 разів, США та Канада демонструють стабільне зростання, розширення географії експорту на Близькому Сході, зокрема, по Саудівській Аравії приріст 47%.
Фахівці зазначають: «Хоча загалом географія експорту даного продукту і була досить широкою, охоплюючи близько 50 країн, фактично ми бачимо зниження залежності від одного регіону, що може стати головним драйвером для українського ВО сегмента найближчими роками».
8. Обсяги виробництва м'яса птиці МХП у 2025 році в Україні та ЄС наближаються до 1 млн тонн
AgroTimes.-13.05.2026
Агрохолдинг МХП у 2025 році сукупно виробив 926,3 тис. тонн м’яса птиці, що на 8% більше, ніж роком раніше, повідомили у компанії. Зокрема, виробництво м’яса птиці в Україні торік втратило 5%, скоротившись до 677,1 тис. тонн. Натомість спостерігалося нарощування обсягів виробництва в європейському сегменті МХП ‒ Perutnina Ptuj та Uvesa Group ‒ на 70%, як порівняти з 2024 роком, ‒ до 249,2 тис. тонн. Із яких 84,1 тис. тонн м’яса птиці виробила Uvesa Group за п’ять місяців від моменту її придбання МХП 31 липня 2025 року. Обсяги експорту м’яса птиці з України в 2025 році були сталими: 368,6 тис. тонн.
9. За 5 років виробники кондитерських виробів майже утричі збільшили прибуток
AgroTimes.-13.05.2026
У минулому році сукупний дохід виробників кондитерських виробів в Україні склав 75,2 млрд грн — більш ніж удвічі більше, ніж у 2021 році (35,5 млрд грн). Однак мільярдний прибуток серед 272 зареєстрованих виробників зафіксовано лише в однієї компанії.
За даними VKURSI Market BI, сервісу аналізу ринків на основі даних з держреєстрів, сукупний дохід галузі виробництва кондитерських виробів (відповідно до КВЕДу 10.82) у 2025 році становив 75,2 млрд грн.
В порівнянні з 2021 роком відбувається зростання більш ніж у два рази за 5 років, в середньому на близько 20% щороку. Прибуток галузі зростав ще активніше.
Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 272 компанії, які займаються виробництвом какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів. Із них 17 мають іноземних бенефіціарних власників, однак іноземний капітал не домінує. 136 із 272 зареєстрованих виробників завершили 2025 рік із позитивним фінансовим результатом, 41 — з від’ємним.
Зареєстровано 10 виробників кондитерських виробів за прибутком у 2025 році: ДП «Кондитерська корпорація «Рошен» (Roshen); ТОВ «АВК Конфекшінері» (АВК); ПП «Укркорн» («Їж Наше», «Хрустішка», «Tucha»); ПрАТ «Вінницька кондитерська фабрика» (Roshen); ТОВ «ІТС Вілтон» (Olacao); ТОВ «Риф» («Vale», «Monssters», «Bono bar», «Strong max», «Excellent», «Infanta», «Nutty Way») тощо.
10. Виробництво вершків в Україні скорочується
AgroTimes.-12.05.2026
Згідно даним Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року в Україні виробили 4,9 тис. тонн вершків жирністю до 29% включно, що на 11,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Крім того, було вироблено 8,2 тис. тонн вершків жирністю понад 29% ‒ на 17,8% менше, ніж у І кварталі 2025 року.
https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnycztvo-vershkiv-v-ukrayini-skorochuyetsya/
11. Україна може відкрити понад 300 нових експортних ринків, зосередившись на п'яти країнах
Latifundist.com. – 10.05.2026
Питання щодо відкриття нових ринків для експорту аграрної продукції та збільшення продажів продукції з вищою доданою вартістю, включаючи птицю, свинину та перероблені харчові продукти обговорювалося під час зустрічі під головуванням Міністра закордонних справ Андрія Сибіги. На зустрічі також обговорювалося розширення торгівлі з Туреччиною, зокрема, постачання цукру, а також покращення доступу української продукції до ринків ЄС, Молдови та Великої Британії.
Агропродукція вже становить понад половину експорту України, що робить розширення географії експорту одним із ключових пріоритетів країни. До пріоритетних ринків належать Японія, Саудівська Аравія, Південна Корея, США та В'єтнам.
Щоб отримати доступ до цих ринків, Україна працює над гармонізацією ветеринарних та санітарних вимог, завершенням аудитів та забезпеченням визнання своєї системи контролю якості. Останні події – відновлення експорту Миронівської птахофабрики до Саудівської Аравії, завершення дистанційного аудиту ЄК щодо термічно обробленої свинини та затвердження річної квоти у розмірі 120 000 тонн на експорт птиці до ЄС.
12. Український консорціум планує восени відкрити другий агрохаб в Африці
UkrAgroConsult.- 11.05.2026
Консорціум «Рідне», який у квітні цьогоріч відкрив перший український гуманітарний продовольчий хаб у Гані в Західній Африці, планує вже восени запустити ще один центр у Східній Африці, розповів голова наглядової ради консорціуму Майкл Пенроуз.
За його словами, якщо із Західної Африки, зокрема з Гани, можна працювати з такими регіонами, як Судан чи країни Сахелю, то зі Східної Африки відкривається можливість охопити Сомалі, Демократичну Республіку Конго та інші країни, які потребують допомоги. Однією з потенційних країн для створення наступного гуманітарного хабу є Кенія. Запуск нового хабу планують уже цьогоріч — восени або ближче до кінця року. Перед цим команда хоче протестувати поставки разом із великими гуманітарними організаціями, зокрема до Судану та ДР Конго.
У консорціумі «Рідне» зазначають, що створення центрів гуманітарної допомоги в Африці почали з Гани, оскільки там стабільна економіка та зручна логістика для роботи з регіонами, які потребують гуманітарної підтримки. Країна має великий порт поблизу Аккри, який забезпечує доступ до імпорту, а сам хаб розташований приблизно за 20 км і від порту, і від столиці, що робить його зручним для операцій.
Для порівняння, у ДР Конго створення хабу навіть не розглядають через небезпеку, нестабільність виробництва та проблеми з електроенергією.