30 вер. 2026 р.
Всеукраїнський день бібліотек 2026: дата, історія, гасло та ідеї святкування
Всеукраїнський день бібліотек у 2026 році відзначають 30 вересня. Дата свята незмінна — щороку воно припадає саме на 30 вересня. Його встановили 14 травня 1998 року Указом Президента України №471/98 «Про встановлення Всеукраїнського дня бібліотек», щоб відзначити внесок бібліотек у розвиток освіти, науки й культури та підкреслити їхню роль у житті суспільства. Відзначати його вирішили щороку 30 вересня.
Насамперед це професійне свято людей, які працюють у бібліотеках: бібліотекарів, бібліографів та інших бібліотечних фахівців.
Ідея свята від початку була ширшою за професійне привітання працівників бібліотек. Передбачалося, що до цієї дати проводитимуть заходи, які популяризують книгу та читання і привертають увагу до розвитку бібліотечної справи.
За майже три десятиліття змінилася і сама роль бібліотеки. Сьогодні це не лише місце зберігання книжкового фонду. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» визначає бібліотеку як інформаційний, культурний та освітній заклад або структурний підрозділ, покликаний задовольняти інформаційні, наукові, освітні, культурні та інші потреби користувачів.
Яке гасло Всеукраїнського дня бібліотек у 2026 році?
У 2026 році бібліотечна спільнота використовує девіз:
«Бібліотека – місце сили, простір свободи».
Його обрала Президія Української бібліотечної асоціації. На конкурс надійшло близько 140 варіантів від представників бібліотек, закладів освіти, музеїв, бізнесу, військових та читачів. Авторкою ідеї обраного девізу стала Людмила Жирик з Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка. Українська бібліотечна асоціація пропонує використовувати цей девіз у комунікації та інформаційних матеріалах бібліотек. Його зміст пов’язаний зі стійкістю, свободою думки, доступом до перевіреної інформації, збереженням української культури, мови та історичної пам’яті.
Тому напис «Бібліотека – місце сили, простір свободи» цілком доречно використати 30 вересня на афішах, книжкових виставках, інформаційних стендах, сторінках бібліотеки у соцмережах або під час шкільних заходів.
Бібліотеки - один з інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань. Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис. років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських храмів міста Ніппур глиняні таблички, на яких їх сучасники занотовували важливу для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки, серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад дев’ятисот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань.
Іноді книги безповоротно гинули у пожежах і військових баталіях. Згадаємо лише знамениту Олександрійську бібліотеку. У Софіївській бібліотеці збереглися тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє. Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга - Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна, дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої Софіївської бібліотеки.
Активний бібліотечний рух на Західній Україні почався в момент створення Галицько-волинського князівства у ХІІІ столітті. При дворі філософа і книжника князя Володимира Васильковича була створена велика книжкова рукописна майстерня. Звичайно поява друкарства в середині XV століття справило грандіозні зміни по всьому світу, це не могло не торкнутися бібліотечної справи.
Масштабний розвиток і поширення бібліотек почалося в XVI столітті. У Львові та Острозі з’явилися великі книгосховища. Вони створювалися при освітніх установах. Бібліотека Київської академії була організована в XVII столітті.
В XVIII столітті наявність бібліотек увійшло в моду у заможних і шляхетських родів, козацьких старшин, будинків єпископів, при монастирях і різноманітних школах.
До другої половини ХІХ і початку ХХ століття в землях Західної України, що входила тоді під протекцію Австро-Угорщини, стала діяти ціла мережа культурно-освітніх осередків, під назвою «Просвіта». До 1914-го року Просвіта налічувала близько 78-ми філій і 2944-х читальних закладів по всьому краю, покриваючи 75% українських населених пунктів Галичини. До 1939-го рока цей показник виріс до 85%.
На сьогоднішній день в Україні функціонують близько 40 тисяч великих і малих бібліотек. Провідними бібліотеками вважаються Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, і т. д. Загальна кількість бібліотечних працівників, зайнятих у цій справі, становить близько 53-х тисяч фахівців. Щороку українські бібліотеки обслуговують понад 17,5 мільйонів читачів.
У цей день, Всеукраїнський день бібліотек, ми так само поспішаємо приєднатися до привітань на адресу всіх працівників цього безцінного осередку, накопиченого віками, людського досвіду і знань. Бажаємо Вам усіх благ, уваги читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!