8 жовт. 2022 р.
Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості
1943- 1957 рр.
Постановою Ради народних комісарів УРСР і ЦК КП(б)У в лютому 1943 року створюється урядова комісія “сприяння по відбудові харчової промисловості та відновленню радянської торгівлі на території УРСР, звільненої від німецьких окупантів”.
До складу комісії входив Нарком харчової промисловості Ємельяненко С.Д.
Діяльність міністерства відновлюється в м. Харкові відразу після звільнення міста від німецьких загарбників.
Станом на 15 серпня 1943 року за списковим складом міністерство з главками нараховувало 10 чоловік. Нарком - Ємельяненко С.Д.
Згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 березня 1946 року “Про перетворення Народних комісаріатів УРСР в Міністерства УРСР” Народний комісаріат харчової промисловості з 26 березня 1946 р. став Міністерством харчової промисловості. Створюються окремі міністерства м’ясо-молочної та рибної промисловості. В березні 1949 року Міністерство харчової та Міністерство смакової промисловості об’єднуються в одне Міністерство харчової промисловості. На новоутворене Міністерство харчової промисловості покладається керівництво хлібопекарною, дріжджовою, кондитерською, консервною, виноробною, пивоварною, борошномельною, тарною, соляною промисловістю, а також заводами, будівельними організаціями, радгоспами харчової промисловості республіканського, обласного та районного підпорядкування через Головні управління та трести міністерства та управління харчової промисловості виконкомів обласних Рад депутатів трудящих
В 1952 році виходить Постанова Ради Міністрів УРСР “Про заходи по господарському зміцненню і дальшому розвитку районної промисловості Міністерства харчової промисловості УРСР”. Основною формою організації районної харчової промисловості є рай (міськ) харчокомбінат, що об’єднує в межах одного адміністративного району, а також декількох адміністративних районів, різні цехи і виробництва.
В березні 1953 року Верховна Рада СРСР ухвалює Закон про реорганізацію союзних та республіканських міністерств, яка передбачала ліквідацію, об’єднання деяких міністерств.
Реорганізація українських міністерств проведена за схемою: об’єднання Міністерства легкої промисловості, Міністерства харчової промисловості (Міністр – Грицюк), Міністерства м’ясної і молочної промисловості, Міністерства рибної промисловості в одне Міністерство легкої та харчової промисловості До структури нового міністерства входило два Головних управління – цукрової промисловості та спиртової промисловості. Очолював Міністерство Міністр легкої і харчової промисловості Рудницький Петро Васильович.
Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1953 року Міністерство легкої та харчової промисловості ліквідовується і утворюються Міністерство промислових товарів широкого споживання та Міністерство промисловості продовольчих товарів.
В травні 1957 року приймається Закон “О дальнейшем совершенствовании организации управления промышленностью и строительством”.
Відповідно до Закону основною організаційною формою управління промисловістю стають Ради народного господарства, створені в економічних адміністративних районах. Затверджується положення про Раду народного господарства економічного адміністративного району. Сесія Верховної Ради УРСР прийняла рішення про створення на території України 11 економічних адміністративних районів. З метою подальшого удосконалення управлінням народним господарством республіки в червні 1960 року була створена Українська Рада народного господарства.