Рекультивація порушених земель: монографія. - Вид. друге, допов./З.Томашівський, Г.Коник, Г Періг та ін., за ред.Г.С.Коника; Ін-т сільського господарства Карпатського регіону.-Оброшине, 2023.-330 с. - Бібліогр.: с.328-335.

Монографія підготовлена авторським колективом Інституту Карпатського регіону. 

При підготовці роботи науковцями було опрацьовано великий масив літературних вітчизняних та літературних джерел.: монографії, наукові публікації, законодавчі документи, державні стандарти України. 

В монографії викладено науково-теоретичні основи та експериментальний матеріал з питань рекультивації порушених земель гірничодобувних розробок корисних копалин на території України. 

Матеріал монографії згруповано за чотирнадцятьма розділами.

В першому розділі охарактеризовано сучасний стан рекультивації, відновлення родючості порушення земель, їх суть і зміст за визначенням вітчизняних та зарубіжних авторів.

Висвітлюється досвід рекультивації земель в зарубіжних країнах та в Україні.

В США перші роботи з рекультивації порушених земель були проведені ще в 1917 році, коли на одному з вугільних кар’єрів штату Індіана був створений фруктовий сад.

Великобританія – одна з найстаріших гірничопромислових регіонів світу, мала багато проблем в справі рекультивації порушених земель. До сьогоднішнього часу в країні діє указ 1974 року про правила видобування залізних руд, постанови уряду про рекультивацію порушених земель під час проектування міст і сіл. 

В Німеччині віддавна рекультивацію земель ведуть на двох вугільних басейнах - Рейнському та Рурському. Там в перші два роки на рекультивованих землях вирощують багаторічні трави, які оструктурюють грунтові породи, активізують життєдіяльність грунтових мікроорганізмів, що служать матеріалом для утворення гумусу. 

У Франції діють декрети, якими передбачено, що всі землі, порушені від промислового видобування корисних копалин, мають бути рекультивовані. Показано також досвід рекультивації в Польщі,Чехії, Словаччині, Китаї.

Початок досліджень з рекультивації порушених земель в Україні зазначається 1948-1951 роками. В Дніпропетровському буровугільному басейні значне поширення має лісогосподарський напрям рекультивації. Великий досвід з рекультивації  має Звенигородський район Черкаської області. Заслуговує уваги досвід відновлення порушених земель в Нікопольському марганцеворудному басейні.

В другому розділі описані методи обстеження грунтового покриву на землях, які підлягають рекультивації, відновленню родючості грунту. 

Матеріал третього розділу подає гірничо-геологічну характеристику територій на різних родовищах. Розглядаються способи видобування самородної сірки в Передкарпатському басейні. Представлена класифікація порушених цих родовищ з урахуванням порушення грунтового покриву в процесі гірничих робіт з видобування сірки. 

В четвертому розділі висвітлюються екологічні наслідки промислового видобування сірки та інших корисних копалин.

Розділ п’ятий «Рекультивація порушених земель при промисловому видобуванні корисних копалин», детально розглядається класифікація розкривних порід і грунтів за їх придатністю для рекультивації та відновлення  родючості. В підготовленій таблиці вказуються групи порушених земель за напрямом рекультивації та відповідний вид використання рекультивованих земель.

В наступних розділах аналізуються дослідження сільськогосподарської рекультивації порушених земель, лісогосподарської рекультивації. Розглядається екосистемна функція травостоїв у відновленні рекультивованих угідь, підвищенні родючості грунту.

Окремий розділ подає інформацію про технологію вирощування сільськогосподарських культур на рекультивованих землях. Розглядається технологія вирощування багаторічних, однорічних трав і проміжних культур; вплив проміжних посівів на продуктивність ріллі та родючість грунту. Детально викладена технологія вирощування озимих та ярих зернових культур.

Матеріал заключного розділу висвітлює сучасну систему захисту рослин на рекультивованих землях. Однією з важливих умов, що впливає на ефективність систем землеробства, є підбір правильного захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Докладно описана система захисту рослин пшениці озимої, жита і ячменю від бур’янів на рекультивованих землях. В підготовлених таблицях вказані рекомендовані назви сучасних препаратів, норми витрат, вид бур’янів.

Монографія рекомендована науковцям, спеціалістам сільського господарства, інженерно-технічним працівникам гірничо-хімічних підприємств, викладачам та студентам вузів.

Наукова робота розкриває актуальну екологічно-соціальну і народногосподарську проблему – рекультивацію порушених територій після видобутку корисних копалин, що є «важливою складовою вирішення комплексної проблеми охорони навколишнього природного середовища та відтворення родючості порушених земель».