< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 7 по 13 грудня 2022 року Попередній допис Наступний допис Аграріям розкажуть про 9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування. Agravery.-12.12.2022 14 грудня у Харкові відбудеться круглий стіл на тему: «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування». Про це повідомляють в Всеукраїнській Аграрній Раді. На заході представлять актуальні дані щодо оцінки втрат, завданих агросектору внаслідок військових дій, а також обговорять можливі механізми відшкодування збитків аграріям з огляду на прийняття Резолюції Генеральної асамблеї ООН 14 листопада 2022. Окрім цього, аграріїв ознайомлять із алгоритмом дій для формування доказової бази про злочини, вчинені російським військами проти їх підприємств, а також дадуть вичерпні відповіді на запитання аграріїв щодо практичних аспектів документування збитків. https://agravery.com/uk/posts/show/agrariam-rozkazut-pro-9-misaciv-vijni-zbitki-agrosektoru-ta-perspektivi-ih-vidskoduvanna GRAIN FROM UKRAINE: З УКРАЇНИ ВИЙШЛО ТРЕТЄ СУДНО ІЗ ПШЕНИЦЕЮ В РАМКАХ ІНІЦІАТИВИ Аграрії разом.-11.12.2022 В рамках ініціативи Grain from Ukraine. відправлено 25 тис. тонн продовольчої пшениці 9 грудня з одеського порту до Сомалі Це вже третє судно, яке вирушило до африканських країн, що потребують гуманітарної допомоги. Доставка вантажу до Сомалі реалізується за підтримки країн партнерів, а також Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Перші два кораблі, в рамках Grain from Ukraine, були направлені до Ефіопії із вантажем 55 тис. тонн пшениці. Результати роботи ініціативи Grain from Ukraine за перші тижні роботи - відправка 80 тисяч тонн пшениці в країни, які цього потребують.Всього в рамках роботи Зернового Коридору з України відправлено 533 судна із 13,3 млн тонн української агропродукції. Grain from Ukraine – гуманітарна ініціатива президента Володимира Зеленського. Суть продовольчої програми полягає в закупівлі країнами-партнерами аграрної продукції українських виробників та постачанні її до країн Африки й Азії, що перебувають на межі голоду. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/grain-ukraine-z-ukraini-viyshlo-trete-sudno-iz-psheniceyu-v-ramkah-iniciativi ООН обрала 15 найкращих аграрних проєктів України AgroNews.ua. -12.12.2022 В рамках освітнього проекту SEED Глобального договору ООН в Україні обрали 15 найкращих аграрних проєктів. 150 учасників надіслали свої ідеї або ж розповіли вже про готовий бізнес, 10% із них отримали гранти. «Збереження та благополуччя країни – спільна справа. Завдання підприємців зараз – забезпечувати функціонування економіки України. Ми як організація, яка навчає бізнеси працювати, працювати стало для майбутнього, ставимо перед собою завдання підвищити конкурентоспроможність українських аграріїв та дати поштовх до розвитку та пошуку інноваційних рішень», – розповіла Тетяна Сахарук, гендиректор Глобальної угоди ООН в Україні. https://agronews.ua/news/oon-obrala-15-najkrashhyh-agrarnyh-proyektiv-ukrayiny/ Дефіцит електроенергії призведе до дефіциту продуктів AgroNews.ua. -09.12.2022 Через відключення електроенергії підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва та звільняти персонал. Одним із найбільш уразливих виявився ринок харчових продуктів. Адже тут практично кожен етап від зберігання сировини до зберігання готової продукції на складах вимагає електроенергії. В умовах нестачі електроенергії в Україні виникне дефіцит їжі, і ціни на продукти неминуче зростуть. Регулярні перебої в електропостачанні перешкоджають нормальній роботі та завдають шкоди птахофабрикам, молокопереробним підприємствам та овочесховищам. https://agronews.ua/news/deficzyt-elektroenergiyi-pryzvede-do-deficzytu-produktiv/ Озвучено прогнози щодо роботи агросектору України наступного сезону AgroNews.ua. -07.12.2022 Наразі основною проблемою вітчизняного агросектору є мінімальна ліквідність агропродукції. Ціна продажу зерна — досить низька, логістика значно подорожчала, тому аграрії зазнають значних збитків. Усе це — наслідки, спричинені воєнним вторгненням. Про це розповів Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. За словами Миколи Сольського, проблеми АПК надзвичайно гострі та потребують невідкладного вирішення. Також він окреслив прогнози щодо роботи агросектору на наступний сезон. Зокрема, за його словами, очікується зменшення площі посіву кукурудзи. Це спричинено високою вартістю азотних добрив, пізнім збором поточного урожаю, а отже, й неможливістю якісної підготовки с/г угідь на наступний сезон. Натомість українські аграрії надаватимуть більшу перевагу соняшнику і сої. Спостерігається зменшення площ під посіви пшениці та ячменю. Водночас ріпак має утримати торішні показники. Міністр також розповів про низку ключових факторів, які цього року дозволили підтримати агроринок: робота зернового коридору, яка дозволила відновити експортні можливості агросектору; спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів (основною заставою було зерно і держава надавала гарантію банку за позичальника); спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах; реалізація програми допомоги малим агровиробникам, яка фінансувалася коштом бюджетної підтримки Європейського Союзу. https://agronews.ua/news/ozvucheno-prognozy-shhodo-roboty-agrosektoru-ukrayiny-nastupnogo-sezonu/ У листопаді Україна побила рекорд за обсягами експорту сільгоспродукції альтернативними шляхами AgroPolit.com. – 12.12.2022 Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич в ефірі Всеукраїнського марафону «Єдині новини», повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «У листопаді ми побили рекорд експорту агропродукції через так звані “Шляхи солідарності”, досягши позначки в 3,3 млн тонн. Загалом за 9 місяців війни наземними шляхами вже вивезено 19 млн тонн. Тому подальша реалізація ініціативи “Шляхи солідарності” є життєво важливою для нашого експорту як альтернатива морським портам», — зазначив Маркіян Дмитрасевич. https://agropolit.com/news/24738-u-listopadi-ukrayina-pobila-rekord-schodo-obsyagiv-vidvantajennya-silgosproduktsiyi-alternativnimi-shlyahami Логістика — один із ключових факторів, який впливає на виробничі плани аграріїв AgroPortal.ua.- 13.12.2022 Про це повідомляє пресслужба Співтовариства виробників і споживачів бобових України. «Логістика стає одним із ключових факторів, який буде впливати на рентабельність сільгоспвиробництва, відповідно, на виробничі плани аграріїв у 2023 році. Восени посіви озимини вже зменшені на 30-40%. Можна очікувати зниження посівних площ в Україні під зерновими та олійними культурами під час весняної посівної», — відмічається в повідомленні. Наразі актуальним є пошук нових логістичних можливостей, орієнтація експорту на автоперевезення та річкові порти. Це детально обговорюватиметься під час форуму Trade&Logistics Christmas Meet Up 21 грудня 2022 р. https://agroportal.ua/news/ukraina/logistika-staye-odnim-z-klyuchovih-faktoriv-yakiy-vplivaye-na-virobnichi-plani-agrarijiv Споживання молочної продукції зросте на 3-5% AgroPortal.ua.- 10.12.2022 Міграція і окупація знизили цього року споживання молочної продукції на 20-22%. На наступний рік очікується зростання споживання на 3-5%, що зумовлене очікуванням стабілізації економіки, а також фактором зворотної міграції. Про це повідомив провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастєєв під час конференції «Молочний бізнес в умовах війни». «Попит на продукти харчування залежить від війни і макроекономіки. Загальна споживча інфляція в Україні вже перевищила 25%. Молочна інфляція (ріст цін на сировину та здорожчання оптової вартості продуктів) складає 10-12%, але на полицях ціни зросли на 20% порівняно з минулим роком, що зумовлене зростанням вартості логістики і послуг ритейлу», — пояснює Максим Фастєєв. https://agroportal.ua/news/ukraina/spozhivannya-molochnoji-produkciji-zroste-na-3-5 Поступове відновлення економіки почнеться з третього кварталу 2023 року AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Це пов’язують із ймовірним закінченням гарячої фази війни. Такі дані представила директор аналітичного департаменту інвесткомпанії Dragon Capital, член наглядової ради ЦЕС Олена Білан. Оцінка руху ВВП загалом та без сільського господарства. Агросектор відділяють, оскільки збір урожаю неритмічний і не показує загальний стан економіки. «Після різкого падіння у березні економіка поступово відновлювалася протягом року. Обстріли енергосистеми у жовтні змінили ситуацію», — зазначає експерт. За оцінками Dragon Capital, до жовтня виробництво і споживання е/е впало приблизно на 30-35% порівняно з довоєнним рівнем. Після атак на енергетичну інфраструктуру виробництво продовжило падіння, а от споживання навпаки зросло у зв’язку з погодними умовами. Відтак утворився дефіцит електроенергії, який погіршив показник щодо ВВП — 32-33% на кінець року (попередній показник складав 30%). https://agroportal.ua/news/ukraina/postupove-vidnovlennya-ekonomiki-pochnetsya-z-tretogo-kvartalu-2023 Стартували переговори щодо закупівлі та постачання пшениці за програмою Grain from Ukraine AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Державна служба України з надзвичайних ситуацій оголосила про початок проведення переговорів щодо закупівлі та постачання зерна пшениці в межах реалізації гуманітарної продовольчої ініціативи Grain from Ukraine. Про це повідомила пресслужба Мінагрополітики України. Як зазначається, предметом переговорів є забезпечення постачання у 2022 р. двох партій пшениці не нижче 3 класу. Заходи з надання гуманітарної допомоги відповідним країнам у межах ініціативи Grain from Ukraine здійснюються на виконання постанови КМУ від 24 листопада п.р. №1313 «Про надання гуманітарної допомоги державам Африки та Азії». https://agroportal.ua/news/ukraina/startuvali-peregovori-shchodo-zakupivli-ta-postavki-pshenici-za-programoyu-grain-from-ukraine Україна навіть в умовах війни — лідер з інтеграції роботизованих технологій в агро AgroPortal.ua.- 09.12.2022 Валерій Яковенко , співзасновник компанії DroneUA,повідомив під час конференції FTradeclub 2022, що р оботизовані технології в агробізнесі уже зараз надають українським підприємцям надійну підтримку як в економічному еквіваленті, так і в показниках ефективності технології. Крім цього, агродрони створюють додаткові місця у регіонах, розширюючи екосистему інноваційних взаємовідносин у галузі. Він наголосив, що Україна навіть в умовах війни — лідер з інтеграції роботизованих технологій в агро. У 2022 р. український ринок агродронів став №1 у Європі як за кількістю дронів, так і за кількістю оброблених гектарів. «Активний розвиток екосистеми інноваційних рішень у сільському господарстві формує позитивну динаміку у створенні сервісних команд, які надають послуги з внесення ЗЗР агродронами. Таким чином, завдяки агродронам в Україні спостерігається створення додаткових робочих місць та залучення молоді у сільське господарство», — зазначив Валерій Яковенко. https://agroportal.ua/news/tekhnika/ukrajina-navit-v-umovah-viyni-lider-iz-integraciji-robotizovanih-tehnologiy-v-agro Переробна продукція має становити ядро українського експорту, - Мінекономіки Дело.-09.12.2022 Міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що в умовах обмежених логістичних можливостей Україні важливо експортувати товар, який фізично займав би меншу площу, але мав додану вартість. Тому держава має фокусуватися на збільшенні експорту саме переробної продукції. За її словами, експорт для України – це кисень, який формує валютну виручку, а отже і збільшує доходи держави, що впливає на фінансування потреб армії. "На сьогодні основними експортними позиціями залишаються зернові культури, руда і олія, які ми й надалі експортуватимемо. Разом з тим, для розширення нашого експортного потенціалу, ми застосовуємо додаткові інструменти. Програма "5-7-9", яка також спрямована на аграріїв – дає можливість брати кредити до 1 млн грн під державні гарантії. Також діє програма доступного фінансування через страхування кредитів Експортно-кредитним агентством. Важливо, що програма ЕКА спрямована на несировинний експорт", - зазначила Свириденко. https://delo.ua/economy/pererobna-produkciya-maje-stanoviti-yadro-ukrayinskogo-eksportu-minekonomiki-407939/ Зеленський анонсував важливі міжнародні події наступного тижня УНІАН: Новини України.- 09.12.2022 Пре зидент Володимир Зеленський анонсував важливі міжнародні події наступного тижня. "Сьогодні я представив українське бачення кроків до миру на Міжнародному форумі в Стамбулі. Там зосередився на продовольчій безпеці – на українських ініціативах, які додають нашій державі глобальної ваги. Це експортна зернова ініціатива та ініціатива Grain from Ukraine – "Зерно з України", - сказав глава держави у своєму вечірньому відеозверненні наприкінці 289-го дня війни. Він наголосив, що на цих прикладах, прозорих і корисних для ук раїнського народу, для Чорноморського регіону й для всієї глобальної спільноти Україна демонструє, що повернути безпеку цілком реально. https://www.unian.ua/politics/zelenskiy-anonsuvav-vazhlivi-mizhnarodni-podiji-nastupnogo-tizhnya-12073320.html В Україні у грудні зросла вартість продовольчого кошика: експерт дав тривожний прогноз УНІАН: Новини України.- 07.12.2022 На вартість продуктів однозначно буде впливати ситуація з енергоносіями. В Україні у грудні вартість продовольчого кошика зросла в середньому на 38-39% порівняно з минулорічним показником. Про це сказав член економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі інформаційного телемарафону. За словами експерта, традиційний новорічний салат "Олів'є" подорожчав приблизно на стільки ж, як і загальний продуктовий кошик, - на 35-37%.Пендзин підкреслив, що на вартість продуктів одно значно буде впливати ситуація з енергоносіями. "Якщо і далі будуть продовжуватись відключення, що будуть перекриватись за рахунок генерації, а це є достатньо дорого. Безперечно, це буде вкладатись в ціну товару. І це додатково стимулюватиме плюс 1-2% на місяць до цін", - сказав він. Крім того, як зазначив експерт, овочі є лідером зростання цін, і найближчим часом нічого з продуктів дешевшати не буде. https://www.unian.ua/economics/agro/v-ukrajini-u-grudni-zrosla-vartist-prodovolchogo-koshika-ekspert-dav-trivozhniy-prognoz-12070659.html У Мінагрополітики повідомили, скільки в Україні зібрали зерна в умовах війни Українські новини.-10.12.2022 Про це йдеться у офіційному повідомленні на порталі Мінагрополітики. За даними міністерства збирання зернових та зернобобових культур наближається до завершення, наразі намолочено вже 43,6 млн тонн зерна. Збір проведено на площі 9,7 млн га (87%) при врожайності 45,1 ц/га. https://ukranews.com/ua/news/900993-u-minagropolityky-povidomyly-skilky-v-ukrayini-zibraly-zerna-v-umovah-vijny

< Назад Яскравий кекс з гарбуза Інгредієнти Інгредієнти 400 г гарбуза 3 яйця 100 г цукру дрібка солі 250 г манки 100 г вершкового масла 100 г сметани 10 г розпушувача 20 г масла (для змащування форми) 1 ст. л. манки (для підготовки форми) Кроки Кроки 400 г гарбуза помийте, очистьте від шкірки та натріть на дрібну терку. У окремій мисці збийте 3 яйця з цукром до білого кольору, додайте 100 г розм'якшеного вершкового масла та перемішайте. Поступово додайте 250 г манки, 10 г розпушувача, дрібку солі та 100 г сметани. Ретельно вимішайте тісто. Духовку розігрійте до 180 градусів. Додайте у тісто натертий гарбуз і ще раз перемішайте масу. Форму для кексу змастіть 20 г вершкового масла та присипте 1-2 ст. л. манки. Розподіліть манку рівномірним шаром по дну та бокам форми, а надлишок висипте. Викладіть тісто у форму та випікайте кекс 45 хв при температурі 180 градусів до красивої рум'яної скоринки. Готовність перевірте дерев'яною шпажкою: якщо вона суха та без шматочків сирого тіста — кекс готовий. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад М’ясо - молочне виробництво №1 2026 Вербицький, С.Б. Біопакування молочних продуктів. Зрозумілі переваги та аргументовані застереження/ С.Б. Вербицький, Н.М. Пацера //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 38-40. - Бібліогр. в кінці ст. Замотаєв, П.В. Пакування м'яса та м'ясопродуктів. Аналіз основних тенденцій/ П.В. Замотаєв //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 26-29. Лич, І.В. Біотехнології в переробці молочної сироватки: отримання цінних продуктів/ І.В. Лич, Г.В. Стаднік //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 76-91. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: утилізація, біопластик, біоетанол, екологічна безпека, органічні кислоти Лотки для пакування м'яса із пресованого картону //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 2. Кл. слова: фотографічний друк--інноваційні технології, переробка Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 4 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні будують сучасний завод з випуску дитячого харчування та соків AgroNews.ua. -04.06.2020 Агропідприємство «Гадз» (Тернопільська область) планує відкрити завод з виробництва соків, джемів, пюре і дитячого харчування. Про це повідомила пресслужба Тернопільської ОДА на своїй сторінці в Facebook, пише agronews.ua . Агропідприємство вже підписало угоду на поставку обладнання для переробки фруктів з Італії. Як розповів заступник голови підприємства «Гадз» Олег Грицак, завод почне роботу в квітні 2021 року. Він буде працювати 20 годин на добу, потужність заводу – 3 т за годину. Перші партії продукції на підприємстві планують виробляти з урожаю 2020 року. Відповідно до публікації, завод буде включати цех з прийому сировини, переробки фруктів, камери зберігання готової продукції. Виробництво також матиме власну лабораторію. «Такі інвестиції – це, перш за все, нові робочі місця з конкурентною зарплатою. Люди отримують альтернативу, щоб не їхати на роботу за кордон. Це є для нас пріоритетом», – зазначив заступник голови Тернопільської ОДА Віктор Устенко. agronews.ua В Україні ціни на агропродукцію після пандемії можуть зрости кратно AgroNews.ua. -03.06.2020 Криза 2020 року, незважаючи на пандемічний фактор, багато в чому повторює кризу 2008-2011 років. Це дає підставу аналізувати її подальший розвиток та зробити висновки про те, як будуть змінюватися ціни на сировинні товари, зокрема рослинна продукція агросектору. Про це повідомляє agronews.ua . “Світова фінансова криза 2008 році змусила центральні банки та уряди всього світу обрушити на ринки потік ліквідності для стабілізації економіки. З червня по вересень 2008 року Міністерство фінансів США зайняло рекордні 530 мільярдів доларів для фінансування програм стимулювання. Станом на травень 2020 року пандемія коронавирусу змусила Мінфін зайняти вже 3 трильйони доларів, і це, швидше за все, ще не кінець”, – пише в аналітичному огляді для ru.investing Енді Хект, експерт та оглядач Daily News. Істотною причиною ралі сировинного ринку в 2011 році є відкладений прояв наслідків стимулюючих заходів. Потік ліквідності позначився на купівельній спроможності всіх традиційних валют. Більш того, падіння попиту на ризикові активи після кризи 2008 року змусило багатьох виробників скоротити пропозицію, вважає він. У світі сировини ліками від низьких цін є ще більш низькі ціни. Попит зріс на тлі падіння виробництва, що призвело до зниження рівня запасів. До 2011 року дефіцит викликав зростання цін багатьох товарів. У 2020 році хвиля ліквідності розрослася до масштабів цунамі. Аналогічну відповідь ринків в найближчі місяці і роки може спровокувати ралі сировинних товарів, яке повторить або, можливо, навіть затьмарить ціновий рух, який привів їх до піку 2011 року. Якщо сировинний ринок у 2020 році повторить алгоритм 2011 року, то через якийсь час ціни на рослинну агропродукцію можуть злетіти, можливо навіть кратно, з подальшим поступовим зниженням. І значно перевищити рівень 2017-2019 років. agronews.ua Експорт м’яса птиці з України суттєво впав AgroNews.ua. -03.06.2020 У травні 2020 року вітчизняні виробники продали за кордон м’яса та їстівних субпродуктів мяса птиці свіжих, охолоджених та заморожених на загальну суму 45,12 млн доларів США. Про це повідомляє Державна митна служба України, пише agronews.ua . У травні 2019 року продуктів цієї товарної групи було експортовано на суму 56,97 млн доларів. Відповідно, зменшення експорту за цією групою склало 11.8 млн доларів. Загалом за січень-травень 2020 року українські експортери відвантажили м’яса та субпродуктів птиці на суму 225,67 млн доларів США. Це на 12% менше, ніж за той же період 2019 року, оскільки тоді було експортовано продукції на суму 256,5 млн доларів. Варто зазначити, що низхідний рух спостерігався і щодо імпорту. Так, у січні-травні 2019 року імпортували птиці та її субпродуктів на суму 20,42 млн доларів. За той же період цього року було імпортовано продукції на суму 15,35 млн доларів. agronews.ua В Україні названо прогнозні обсяги виробництва цукру у 2020/2021 МР AgroNews.ua. -03.06.2020 У 2020/2021 маркетинговому році виробництво цукру в Україні може скоротитися до 1,2-1,3 млн тонн. У 2019/2020 МР виробництво цукру в Україні склало 1,48 млн т. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька область – 331,9 тис. тонн цукру, Хмельницька область – 192,8 тис. тонн, Тернопільська область – 186,4 тис. тонн. Всього у поточному сезоні 2019/2020 МР працювало 33 цукрових заводи, переробили 9,84 млн тонн цукрового буряка, що майже на третину менше ніж роком раніше. agronews.ua Єгипет закупив на тендері лише українську пшеницю AgroNews.ua. -02.06.2020 За повідомленнями операторів ринку, державне агентство Єгипту зі закупівель продовольства GASC в ході тендеру законтрактувало лише українську пшеницю із усіх пропозицій. Про це повідомляє АПК-інформ, пише agronews.ua . Мова йде про 120 тис. тонн української пшениці. Нагадаємо, граничний дозволений обсяг експорту української пшениці нового врожаю сезону 2020/2021 МР може скласти 14,9 млн тонн. Цьогоріч раніше було підписано Меморандум між основними українськими експортерами, борошномелами та Мінекономіки України та зафіксувано поточний граничний обсяг експорту зерна в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. agronews.ua За 5 місяців 2020 року український аграрний експорт склав понад $9 млрд AГРОПОЛІТ. -03.06.2020 За період січень-травень 2020 року експорт товарів АПК та харчової промисловості склав $9 072,3 млн, що на 2% або $180,3 млн більше, ніж за відповідний період 2019 року. Про це повідомляє прес-служба уряду. В структурі експорту традиційно переважає продукція рослинництва, зокрема, зернові культури, олії та продукти переробки. Загалом, у порівнянні з попереднім періодом, збільшилося постачання на зовнішні ринки: олії соняшникової, сафлорової або бавовняної — на $421,3 млн (+22,4%); ячменю — на $107,6 млн (у 2,4 раза); пшениці — на $100,0 млн (+10,3%); макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій — на $44,2 млн (+9,2%). Крім того, суттєво збільшився попит на українську олію свиріпову, ріпакову та гірчичну (у 18,7 раза). agropolit.com/news/ Переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока, — експерт AГРОПОЛІТ. -03.06.2020 Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Згідно із прогнозами, переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський , йдеться у матеріалі AgroPolit.com. «Час «Ч» для молочної галузі настане у 2020 році, якщо нічого не змінювати. Щоби бути конкурентоспроможними у світі та забезпечити своїх споживачів молочними продуктами, необхідно переробляти 6 млн т молока в Україні щороку. Україна ж переробила у 2019 році 3,8 млн т за темпів щорічного падіння виробництва молока до 5% (хоча цифра зниження значно більша)», — зазначив експерт. Він додав, що цього року очікується 3,6 млн т молока на переробку. Відбувається скорочення: за І квартал 2020 року молокопереробна галузь недоотримала 30 тис. т молока, тобто по 10 000 т молока на місяць.Помножимо цю цифру на 12 місяців і побачимо, що переробна галузь зменшить переробку до кінця року на 120 тис. т молока. Це одне велике молокопереробне підприємство. Фактично, щороку в Україні через зменшення надходження молока на переробку зникає 1 велике підприємство», — зазначив Вадим Чагаровський. agropolit.com/news/ Мінекономіки готує зміни регулювання ГМО AgroReview.- 03.06.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України утворило робочу групу, яка займатиметься питаннями регулювання генетично модифікованих організмів (ГМО). Про це повідомляє прес-служба Насіннєвої асоціації України (НАУ). «До складу групи увійшли експерти міністерства, а також представники провідних галузевих організацій та асоціацій, зокрема і НАУ. Робочу групу створено з метою розроблення заходів з адаптації українського законодавства до актів права Європейського Союзу у сфері державного регулювання ГМО», – зазначається у повідомленні. Робоча група стане тимчасовим консультативно-дорадчим органом.За даними Міжнародної служби з моніторингу за застосуванням агробіотехнологій (ISAAA), площа під сільського господарськими культурами з генно-модифікованими джерелами (ГМО-культурами) в 2018 році досягла 191,7 млн га проти 189,8 млн га у 2017 році: з 1996 году вона зросла майже у 113 разів з 1,7 млн га. agroreview.com/ “В конце сезона зерно четыре раза продали”. Куда уходят закрома родины Вести.-03.06.2020 В последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы Государственное агентство резерва Украины одним своим названием должно внушать украинцам ощущение стабильности и веру, что если завтра случится беда, то сахара и гречки всем хватит. Но в последнее время Госрезерв все больше напоминает поле битвы. Последняя новость: народная избранница от "Слуги народа" Дарья Володина опубликовала ответ Государственной аудиторской службы на запрос о финансовых нарушениях в Госрезерве, и приведенные в документе суммы не могут не шокировать. "Вести.ua” разбирались, почему структура, которая "должна была стать опорой страны в кризисный период", трещит по швам и кто в этом виноват. "Госрезерв пуст", - заявил на пресс-конференции, посвященной первой годовщине в должности, президент Владимир Зеленский. И буквально на днях стало известно, что в Госрезерве исчезли 2700 вагонов с зерном . Как иронично прокомментировал пропажу советник министра внутренних дел Украины Михаил Апостол, зерно съели мыши. Сумма убытков составила более 800 миллионов гривен, по факту хищения было открыто уголовное производство - виновные рискуют оказаться за решеткой минимум на семь лет. Интересно, что о недостаче в Госрезерве сообщил его бывший руководитель Ярослав Погорелый. Он продержался на должности всего 5,5 месяцев и был уволен распоряжением правительства 13 мая. Без боя экс-чиновник не сдался и заявил, что министр развития экономики, торговли и сельского хозяйства Игорь Петрашко якобы хочет возглавить коррупционные схемы в структуре. Он высказал уверенность, что Госрезерв заставят закупить зерно по завышенной цене у агрохолдинга "Укрлендфарминг", где Петрашко работал замгендиректора. vesti-ukr.com/ Глобальное изменение климата усугубило проблемы на пасеках Украины — исследование Дело.-01.06.2020 На заболевание пчел и их массовую гибель влияет рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений Глобальное изменение климата усугубляет проблемы в пчеловодстве, что приводит к еще более массовому мору пчел и убыткам пасечников. Об этом идет речь в расследовании AgroPortal.ua. Как отмечается, хотя сами украинские пчеловоды списывают мор на отравления пчел средствами защиты растений, официальные данные говорят о другом. "На заболевание пчел и их массовую гибель влияет изменение климатических условий — рост среднегодовой температуры и увеличение количества опасных метеорологических явлений", — отметила заведующая сектором изучения болезней пчел ННЦ "Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины" Елена Сиренко. К тому же, добавила она, изменение климата приводит к быстрому и активному распространению паразитарного заболевания варроатоз, что в дальнейшем снижает иммунитет у пчел и приводит к вирусным, грибковым и бактериальным заболеваниям. В то же время эксперты не отрицают и наличия проблемы токсикозов — отравления пчел средствами защиты растений. Однако соглашаются, что в этом случае ответственность несут обе стороны — и аграрий, и пасечник. Первый должен вовремя уведомить об обработке и правильно ее провести, второй — изолировать пчел на необходимый срок и обеспечить им питание. delo.ua/ Менше імпорту! День.-02.06. 2020 Українські виробничі компанії скаржаться на несправедливу конкуренцію Багато економічних проблем роками залишаються непоміченими. У всякому випадку ми не помічаємо їх, аж поки не вдарить криза. Так, пандемія оголила наявні економічні прогалини та змусила уряд активніше генерувати ідеї задля їх ліквідації. На жаль, не всі проблеми держава може розв’язати одночасно. Наразі досить гостро стоїть питання імпорту в Україну — його занадто багато. Національний виробник потерпає від цієї ситуації, тягнучи вниз показники економіки.За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за перші два місяці 2020 року до України завезено імпортного товару на 8,6 млрд доларів. Переважна кількість країн-імпортерів знаходиться в ЄС, за ними йдуть Китай, Росія та США. Найчастіше товари експортуються через Одеську, Київську та Львівську області. Якщо аналізувати по галузях, то структура імпорту в Україну виглядає наступним чином: машинобудування, хімічна промисловість, мінеральні продукти, АПК та харчова промисловість, легка промисловість, металургійний комплекс, різні промислові товари, деревина і папір. Звісно, глобальна коронакриза посприяла скороченню показників зовнішньої торгівлі. Державна митна служба повідомила, що за підсумками січня-квітня Україна експортувала товарів на суму $16,08 млрд, на імпорт витратила $16,86 млрд. У порівнянні з аналогічними періодом минулого року на 11% зменшився експорт до країн Європейського Союзу, до країн СНД — на 9% менше. При цьому імпорт з ЄС скоротився на 6%, а імпорт з країн СНД знизився на 30%. Здавалося б, цифри демонструють скорочення імпорту. Але це виключно зовнішні чинники, без яких ситуація могла би бути навіть гіршою з точки зору впливу на українську економіку. Іншими словами, за умови відсутності карантину, скорочення імпорту навряд чи відчувалося б, а от негативні наслідки від нього для місцевого бізнесу — так. Найкраще, що може зробити держава в цій ситуації — це обмежити імпортні потоки. Це не означає повної відмови від імпорту, створення неконкурентного середовища або позбавлення українців продукції з ЄС, США, Китаю. Це означає організацію сприятливих умов, де можна у повному обсязі використовувати потужності, розбудовувати підприємства, залучати фахівців та створювати якісний продукт, що має попит у тому числі і в інших країнах.Захист внутрішнього ринку дозволить будувати довгострокові плани з інвестицій в галузь, відкривати нові лінії, нарощувати темпи виробництва на існуючих підприємствах і створювати нові, тим самим збільшуючи кількість робочих місць і надходження податків державі. www.day.kiev.ua/ Ціни на фрукти і ягоди в Україні піднялися до історичного максимуму УНІАН: Новини України.- 03.06.2020 Зокрема, гуртова ціна на полуницю перевищує торішню у 2,6 раза.Ціни на фрукти та ягоди в Україні піднялися до історично високого рівня унаслідок негативного впливу погодних умов на врожай. Про це повідомляє прес-служба Української плодоовочевої асоціації (УПОА). "Попри зниження доходів споживачів унаслідок коронакризи, ціни на фрукти та ягоди на ринку України знаходяться на історично високих рівнях", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що найбільше, станом на початок червня, зросли оптові ціни на суницю садову (полуницю) - в середньому в 2,6 разу. Кілька хвиль заморозків, остання з яких була у другій половині травня, знищили значну частину врожаю. "Тому пропозиція суниці різко знизилася порівняно з торішнім показником, а ціни, відповідно, залишаються високими. Ситуація ускладнюється прохолодною і похмурою погодою в більшості виробничих регіонів, що відтягує сезон дозрівання ягоди", - зазначається у повідомленні. Згідно з повідомленням, так само різко в Україні подорожчала й черешня - основна частина її врожаю загинула через приморозки. Ціни на яблука залишалися високими протягом усього сезону через скорочення виробництва у 2019 році. Зазначається, що на сьогодні запаси яблук у сховищах українських садівників практично вичерпані, а на ринку домінують імпортні яблука, ціни на які високі через попит в Європі. Ціни на груші за рік зросли на 30-35%, і зараз на українському ринку ці фрукти переважно імпортні. www.unian.ua

< Назад Східний сніданок - шакшука Інгредієнти 50 мл рослинної олії, 2 свіжих помідора або 1 банка консервованих томатів, 3 ст. л. томатної пасти, 2 цибулини, 4 шт. свіжого або консервованого перцю, 3 зубчики часнику, 5 яєць. Спеції: копчена паприка, кумин, мускатний горіх, сіль, цукор, зелень. Кроки Цибулю нарізати кубиками, обсмажити до прозорості на олії. Скибочки хліба натерти часником і підсушити на окремій сковороді. Додати до цибулі подрібнені томати, часник і болгарський перець. Потім додати томатну пасту і тушкувати, поки суміш трохи не загусне. Всипати спеції за смаком і перемішати. Зробити в овочевій суміші поглиблення і розбити в них яйця. Накрити фольгою і залишити на 5 хвилин, щоб яйця схопилися. Подавайте з часниковими тостами. Попередній допис Наступний допис

< Назад Лютий 2023. Видавництва України 637.1 Д18 Даниленко, І.П. Санітарний контроль виробництва молока на фермах/ І.П. Даниленко. - Київ: Урожай, 1973. - 114 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.112-113. Розглянуто методи мікробіологічного контролю санітарної якості молока, доїльних апаратів, молочної посуди, цистерн автомолоковозів та води. 663 З-41 Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів / Б.В. Лесик та ін. - 2-ге вид., перероб. и доп. - К.: Вища школа, 1980. - 416 с: табл., іл. 663 З-41 Збірник інструктивних матеріалів з харчової санітарії / Київ. обл. держ. саніт. інспекція. Київ. обл. саніт.-харч. ст.. - Київ, 1938. - 39 с. В збірник включені інструкції з санітарних норм харчових продуктів і сировини, санітарні правила по боротьбі з домішками - дрібними кусочками скла, соломи, металодомішками, інструкції з торгівлі харчовими виробами влітку, з транспортування, боротьби з ослизненням безалкогольних напоїв, норми бактеріальної обсіванності. 663 З-41 Збірник інструктивних матеріалів з харчової санітарії / Київська обласна державна санітарна інспекція, Київська обласна санітарно-харчова станція. - К., 1938. - 40 с. Представлені постанови та інструкції по боротьбі з ослизненням безалкогольних напоїв, санітарні правила транспортування печеного хліба, правила торгівлі продуктами на літній період, методика визначення домішки скла у харчових продуктах. 664.8 К17 Каліський, С. Виготовлення та контроль виробництва джему/ С. Каліський, І. Матюшенко, Г. Бурляй; Наркомпостач - У.С.Р.Р., Всеукр. наук.-дослід. ін-т ферментативної та плодоовочевої пром-сті. - Харків: Вид-во Наркомпостачання УСРР, 1933. - 44 с: іл. - Бібліогр.: с.42. У виданні розглядається джем як високоякісний, більш дешевий продукт в порівнянні з варенням та повидлом. Подається коротка характеристика садово-ягідної сировини, технологічні процеси, рецептура джемів із малини, полуниці, порічки, яблук, а також хіміко-технічний контроль виробництва джему. 663 К38 Київський технологічний інститут харчової промисловості. 36 наукова конференція інституту/ за ред. П.С. Циганкова; КТІХП. - К., 1970. - 307 с. Розглянуті роль і завдання місцевої харчової промисловості, попит на хлібобулочні вироби. принципи економічного зростання. 663 К56 Ковалевська, У.П. Високоякісні товари - народу/ У.П. Ковалевська. - К.: Товариство "Знання" Української РСР, 1978. - 47 с. - Бібліогр.: с. 46. Висвітлюються головні завдання десятої п'ятирічки по розвитку харчової та легкої промисловості, розширенню й поліпшенню їх кількісних і якісних показників, а також аналізується досягнення в галузі виробництва найважливіших товарів народного споживання: продовольчих і непродовольчих, культурно-побутового призначення тощо. Розглядається роль важкої індустрії у забезпеченні населення високоякісними товарами народного споживання. 637.1 К59 Козлов, В.М. Чудовий продукт/ В.М. Козлов . - К.: Техніка, 1979. - 122 с.: іл. - (Бесіди про молоко) В книзі викладено матеріал про історію розвитку і стан молочної промисловості України, про найважливіші речовини, які визначають харчову цінність молочних продуктів, про їх роль у харчуванні людини, про особливості вироблення різних видів молочних продуктів, про асортимент і вимоги до якості продуктів. Наведено оригінальні рецепти виготовлення різних молочних блюд в домашніх умовах. Назад Далі

< Назад До кінця вересня з наших морських портів може бути експортовано до 3 млн тонн агропродукції, - Володимир Зеленський 9 вер. 2022 р. Триває реалізація зернової експортної ініціативи, яка є вагомим інструментом і для нашої економіки, і для всіх партнерів нашої держави. До кінця цього місяця з наших морських портів може бути експортований обсяг у не менш як 3 млн тонн агропродукції. І значна частина експорту української агропродукції спрямовується в найбідніші та найнужденніші країни пише Agravery Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення, про це передає пресслужба Мінагрополітики. Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду. Загалом же, як підкреслив Глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу. «Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він. Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою. «На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені винайшли спосіб виробництва олії та молока з кісточок фруктів 19 трав. 2024 р. Вчені з усього світу активно працюють над винайденням нових способів виготовлення харчових продуктів. Нещодавно стало відомо, що австрійці навчились виготовляти олію та молочні продукти, переробляючи кісточки фруктів. Про нову технологію розповіла директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова на своєму Telegram-каналі. Зокрема, її розробкою займаються представники австрійського стартапу BayWa Venture. Їм вдалося перетворити кісточки сливи, вишні, абрикоси та персика на сировину для харчової промисловості. “Тільки в Європі щорічно викидається понад півмільйона тонн кісточок. Насіння кісточкових плодів є джерелом цінних поживних речовин, мінералів і вітамінів. Вміст білка в кісточках становить 25% – приблизно стільки ж, скільки в грудці індички”, – пише Алла Стоянова. До слова, партнер стартапу Kern Tec використовує сировину для виробництва олії та альтернатив молоку, йогурту та морозиву. “Оболонки, що залишилися після розколювання кісточки, також йдуть у справу, наприклад для виготовлення стаканчиків або упаковування косметики – у вигляді альтернативи мікропластику”, – додала Алла Стоянова. Наразі відомо, що Kern Tec переробила вже понад 1000 тонн кісточок і продала переробникам по всій Європі. https://harch.tech/2022/09/16/vcheni-znaishly-sposib-vyrobnyctva-voloka/ Попередній допис Наступний допис

Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. < Назад ХЛІБ Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. Україна – країна з давньою і багатою культурою хліборобства. Для українського народу хліб не лише їстівна страва, це святиня, втілення божественної сили. Само слово «жити» і «жито» в українській мові мають один корінь. Українське селянство вміло і вирощувати хліб, і випікати смачні паляниці. Французький письменник Оноре де Бальзак писав «…як ви приїдете в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба». Про хліб наш народ склав багато прислів’їв та приказок: «Хліб – всьому голова», «Хліб – батько, вода – мати», «З хлібом і стіл – престіл, і хата багата», «Без хліба шматка і рибка бридка», «Хліб житній – батько рідний», «З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша», «Нема хліба без роботи, а роботи без хліба». Є в українському живопису картина, яка так і називається «Хліб». Автор цього монументального полотна (3,7 м завширшки) - легендарна українська художниця Яблонська Тетяна Нилівна, яка протягом багатьох десятиліть відігравала принципову роль у розвитку всього образотворчого мистецтва. Навчалася у майстерні Федора Кричевського і у 1941 році закінчила академію. В евакуації пізнала селянське життя: працювала у колгоспі. Можливо, цей досвід і допоміг їй створити одну з найвідоміших своїх картин. Художниця написала її у 1949 році, коли країна вже відновлювалася від післявоєнної розрухи. Вона випромінює композиційну та кольорову енергетику, віру у мирне прекрасне життя. На передньому плані картини усміхнені жінки стоять посеред розсипаних на землі зернах пшениці. Чоловіки на задньому плані грузять у машини зібрану пшеницю. Як пишуть критики, своїм твором Т.Н.Яблонська прославляє хліб. Це гімн селянському труду, який годує всіх людей. За цю картину художниця отримала визнання не тільки у своїй країні, а й бронзову медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі у 1958 році. Цікава історія створення картини. Влітку 1948 року Тетяна Яблонська, викладач Київського художнього інституту, відправилась на творчу практику зі своїми студентами у село Летаву Чемеровецького району Кам’янець-Подільської (нині - Хмельницької) області. Вибір місця практики не був випадковим: колгосп у Летаві здивував усю країну неймовірним врожаєм. Варто зауважити, що у післявоєнному селі серед 767 жителів 717 були жінки. Досягнення летовчан були відзначені державними нагородами. Для популяризації трудових успіхів подільських селян до Летави були направлені журналісти для написання репортажів, письменник С.Скляренко та поет О.Підсуха для створення нарисів про трудівників, студенти-художники на чолі з Т.Яблонською. Художниця згадувала: «Я писала «Хліб» з цілковитою віддачею, із серцем, повним любові до цих жінок, до зерна, до сонця. Я найбільше намагалася передати захоплення від самого життя, передати правду життя» і вважала її найважливішим своїм твором, бо передала багато справжньої радості від першого врожаю в голодні повоєнні роки. Те, що дія на картині відбувається в Україні, художниця підкреслює написами на мішках і плакатах, а також зображенням елементів національного українського одягу на трудівницях. Яблонська продовжувала спілкування з летовчанами, листувалась з ними, приїжджала до Летави на зустріч із селянами. У Кам’янець-Подільському організувала свою персональну виставку. Про художницю говорили, що їй не цікаві були звання та нагороди, її приваблював процес творчості. Звання самі приходили, бо вона яскрава була, не можна було її не помітити. Указом Президента України у 2001 році за самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги художниці Тетяні Нилівні Яблонській присвоєно звання Герой України. На жаль, з героїв картини «Хліб» вже немає нікого в живих. Пішла у вічність і художниця. Але залишилась картина, яка нині зберігається у Третьяківській галереї серед найвидатніших творів 20 століття. Авторська копія зберігається у Київському художньому музеї, декілька копій в інших музеях України. З гордістю і любов’ю до свого славного минулого та з надією на майбутнє зберігають летовчани картину у своєму сільському музеї. Адже ця картина стала знаковою для цього подільського села. Про таких людей, як з картини Яблонської, кажуть: на них світ тримається. Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 https://www.wikiart.org/uk/yablonska-tetyana-nilivna https://ridna.ua/2021/02/24-lyutoho-1917-roku-narodylasya-vidoma-ukrajinska-hudozhnytsya-tetyana-yablonska/ Назад Далі

< Назад Львівські крафтярі сушать хрусткі бурякові чіпси, що покращують зір 18 лип. 2026 р. Український бренд Pole, що об'єднує кав’ярню та крамницю крафтових продуктів, презентував новий продукт – хрусткі бурякові чіпси, виготовлені з натурального буряка без жодних зайвих добавок. Чіпси створюються шляхом сушіння тонко нарізаних кілець буряка за низьких температур, що зберігає їх природний смак і корисні властивості. ІДЕЯ СТВОРЕННЯ НАЛЕЖИТЬ ВЛАСНИЦІ БРЕНДУ НАТАЛІЇ ТАБІНСЬКІЙ, ЯКА МАЛА НА МЕТІ ЗАПРОПОНУВАТИ ЗДОРОВИЙ, МІСЦЕВИЙ І СМАЧНИЙ ПЕРЕКУС ДЛЯ СПОЖИВАЧІВ Чіпси виготовляють у Львівській області з високоякісного українського буряка, що робить їх відмінною альтернативою звичайним чіпсам, адже вони не містять консервантів та штучних барвників. Бурякові чіпси від Pole мають легкий солодкуватий смак, чудово хрустку структуру та багаті на поживні речовини, такі як антиоксиданти, вітамін С, калій і бета-каротин. Завдяки своєму складу цей продукт сприяє зміцненню імунітету, покращує зір і знижує ризик серцево-судинних захворювань. До речі, бренд Pole – уже не перший, хто пропонує українцям натуральні перекуси з неочікуваної сировини. Наприклад, кілька років тому на ринку з’явився hi Snack, який спеціалізується на фруктових та овочевих чіпсах з таких інгредієнтів, як яблука, ананас, ківі, буряк, апельсини, полуниця та гарбуз. Засновник hi Snack Олександр Янов розповідає, що створення ідеальних чіпсів включало безліч експериментів з нарізкою та методами сушіння, щоб досягти ідеальної хрусткості та смаку. Інший український бренд, кондитерська Candy Buffet виготовляє у Києві навіть шоколадні цукерки з буряком. Також Candy Buffet міксує шоколад з алкоголем, спіруліною, рожевим перцем, зеленою гречкою та чорною морквою. https://newfood.ua/2024/11/11/lvivski-kraftiari-sushat-khrustki-buriakovi-chipsy-shcho-pokrashchuiut-zir/ Попередній допис Наступний допис

Назад Збірник інструктивно-інформаційних матеріалів харчової санітарії №4 Сторінки Попередня Наступна

< Назад Скандинави питимуть український іван-чай, ферментований за традиційними рецептами 1 лют. 2023 р. Молодий український бренд чаю «Мольфар Еко», заснований у 2016 році, попри війну продовжує виробництво унікальних чаїв та розглядає вихід на ринок Скандинавії. Цього року компанія прийняла участь у найбільшій скандинавській виставці Nordic Organic Food Fair 2022, яка проходила у Швеції. Ринок Скандинавії — один з найперспективніших для постачання органічної продукції, на якій спеціалізується «Мольфар Еко». Виробничі потужності органічного підприємства знаходяться в мальовничому районі Карпат біля с. Пилипець Хустського району. Чай має сертифікат Органік Стандарт. ⠀ За 6 років «Мольфар Еко» вдалося створити лінійку чаїв із 7 позицій на основі кипрію вузьколистого (іван-чаю), ферментованого з різними добавками та інгредієнтами. КИПРІЙ ЗБИРАЮТЬ НА МАЛЬОВНИЧИХ СХИЛАХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ Процес виготовлення чаю поділяють на 6 основних етапів. Перший етап – збір кипрійного листа у горах. Далі його підв’ялюють у сушарні і ферментують – окислюють, а потім прожарюють. “Щоб листя почало окислюватися, його скручують на спеціалізованому обладнанні (листокруті). Важливо, що саме така технологія дозволяє не ламати та не подрібнювати сам лист, а лише розриває мембранні зв’язки між клітинами листа, після чого листя пускає сік та розпочинає процес бродіння і окислення”, – розповідає засновник «Мольфар Еко». Прожарка передбачає сушку в спеціальному приміщенні зі сталою температурою та вологістю до повної готовності. І, нарешті, готовий чай MOL’FAR міксується за авторськими рецептами технологів, та фасується у крафтову упаковку. У підприємстві зазначають, що план на 2022 рік попри війну, залишається незмінним: фабрика працює, як екскурсійний об’єкт й приймає відвідувачів та провідних сомельє країни. Також є плани на розширення асортименту і запуску нової лінійки трав’яних чаїв із ферментованими компонентами, розширення експорту.⠀ Засновник підприємства Євген Гончаренко займається зараз не тільки виробництвом чаю, а й очолює гуманітарний напрямок тероборони Пилипецької ОТГ на Закарпатті. Зокрема, він допомагає тим, хто вимушено покинув свої домівки. Наталія Рекуненко Попередній допис Наступний допис