Результати пошуку

Дайджест харчової промисловості Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 травня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 травня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 8 травня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 30 квітня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 квітня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 квітня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 квітня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 3 квітня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 31 березня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 березня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 березня 2026 року Переглянути Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 березня 2026 року Переглянути

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 березня 2026 року Зміст стор. 1. Як вибрати найкорисніший хліб у магазині 1 2. Світовий ринок масла тисне на Україну 2 3. Європейські молочники хочуть інтеграції українських виробників до ЄС 2 4. В Україні почав діяти новий закон про благополуччя тварин 2 5. Німеччина планує імпортувати біоментан з України 3 6. Молдавське вино постраждає через утиски української курятини 3 7. В Україні лише п'ять виробників органічної продукції сертифіковані як безглютенові 3 8. Україна має значний потенціал для експорту продукції аквакультури 3 9. Радивилівмолоко випустило на ринок нову смакову ряжанку 4 10. Виробництво цукру в Україні у новому сезоні може скоротитися майже на чверть 4 11. Дефіцит гречки в Україні: чому скорочується виробництво та як зміняться ціни у 2026 році 4 12. Кенія отримала першу партію продовольства в межах Food from Ukraine 5 ------------------------------------ 1. Як вибрати найкорисніший хліб у магазині AgroNews.ua . - 28.02.2026 Дієтологи назвали чотири найважливіші моменти, які варто враховувати при купівлі хліба в магазині. Якщо знати, на що звертати увагу і чого уникати, хліб може стати поживним і багатим на клітковину доповненням до вашого раціону. Як перший інгредієнт - цільнозерновий хліб. Дієтолог Ліза Ендрюс рекомендує шукати слово “цільний” перед першим інгредієнтом. “Цільний” означає, що хліб містить всі частини зерна – висівки, зародок і ендосперм – які забезпечують клітковину, вітаміни групи В та інші важливі поживні речовини, які часто втрачаються при обробці рафінованого борошна. При виборі хліба дієтолог Ана Прутяну рекомендує шукати такий, який містить не менше 3 грамів харчової клітковини на скибочку. Клітковина відіграє безліч важливих ролей в організмі – вона допомагає насититися, підтримує травлення, регулює рівень цукру в крові і може знижувати рівень холестерину. Більшість дієтологів рекомендують в ідеалі вибирати хліб з нульовим вмістом доданого цукру. Дієтолог Джессіка Строун зазначає, що в деяких видах хліба в якості натурального підсолоджувача можуть використовуватися фруктові соки, що є більш здоровим варіантом. Строун рекомендує уникати хліба з кукурудзяним сиропом або штучними добавками. Дієтолог Мадлен Путці каже, що хліб із пророщених зерен може містити більше білка і сприяти кращому засвоєнню вітамінів і мінералів. Такий хліб виготовляється з цільних зерен, які почали проростати. Процес пророщування активує ферменти, які розщеплюють крохмаль і білки, що часто робить хліб більш легкозасвоюваним, показують дослідження. https://agronews.ua/news/yak-vybraty-najkorysnishyj-hlib-u-magazyni/ 2. Світовий ринок масла тисне на Україну AgroPolit.com . – 03.03.2026 « Інфоагро » повідомляє, що с вітовий ринок вершкового масла демонструє суттєві цінові коливання, а Україна залишається під тиском через збільшені складські запаси та малоприбуткові ціни. Експортери України орієнтуються на середній ціновий сегмент ЄС. Різниця у вартості продукції залежно від країни-експортера залишається відчутною. Найдорожче масло пропонує Нова Зеландія, найдешевше — США. Поки що немає сформованого глобального тренду: ринок коливається між періодами зростання та зниження. В останні тижні ціни на масло в ЄС знову пішли вгору після попередніх коливань. Проте це підвищення поки що не вплинуло на вартість українського продукту: трейдери обережно підходять до закупівель і не поспішають змінювати свої цінові орієнтири, орієнтуючись на альтернативні пропозиції всередині ЄС. https://agropolit.com/news/31203-svitoviy-rinok-masla-tisne-na-ukrayinu 3. Європейські молочники хочуть інтеграції українських виробників до ЄС AgroPolit.com . – 02.03.2026 « Інфоагро » повідомляє, що європейська молочна асоціація (EDA) підтримує українських виробників молочної продукції та їх інтеграцію до єдиного ринку ЄС, підкреслюючи стійкість галузі під час війни та важливість для продовольчої безпеки Європи. Молочна галузь України проявляє надзвичайну стійкість, продовжуючи роботу навіть в екстремальних умовах. EDA відзначає, що завдяки зусиллям українських виробників молока, полиці магазинів залишаються заповненими, що свідчить про ефективність виробничого ланцюга та надійність молочної промисловості. Асоціація бере участь у Комітеті СМПУ, який займається інтеграцією галузі України до європейського ринку. З населенням близько 40 мільйонів людей, виробництвом молока близько 7 мільйонів тонн та сучасним промисловим обладнанням, українська молочна промисловість добре вписується у європейську лактосферу. https://agropolit.com/news/31194-yevropeyski-molochniki-hochut-integratsiyi-ukrayinskih-virobnikiv-do-yes 4. В Україні почав діяти новий закон про благополуччя тварин AgroPolit.com . – 02.03.2026 Держпродспоживслужб а повідомила, що 2 березня 2026 року, в Україні офіційно набрав чинності Закон « Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин ». Це ключовий етап євроінтеграції українського агросектору, що наближає вітчизняні норми до стандартів ЄС. Вперше на законодавчому рівні закріплено поняття «благополуччя» як фізичного та ментального стану тварини. Запроваджено гуманні вимоги до утримання, транспортування та забою сільськогосподарських тварин. Посилено контроль за реєстрацією та обігом ветеринарних препаратів, щоб забезпечити високу якість продукції тваринництва і прибрати з ринку фальсифікати. Гармонізація правил відкриває ширший доступ українським виробникам м'яса та молока на ринки ЄС та світу. Передбачено перехід на електронні ветеринарні сертифікати та рецепти. Цей закон створює сучасну правову базу для всієї галузі. https://agropolit.com/news/31193-v-ukrayini-pochav-diyati-noviy-zakon-pro-blagopoluchchya-tvarin 5. Німеччина планує імпортувати біоментан з України AgroPolit.com . – 02.03.2026 Уряд Німеччини хоче збільшити використання біогазу. Міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе пропонує імпортувати біометан з України для опалення. Таке рішення ухвалили у межах реформи закону про опалення. Для власників будинків під час заміни опалення планується суттєве полегшення вимог: буде скасовано чинне правило, згідно з яким щонайменше 65% енергії для опалення має надходити з відновлювальних джерел. Щоб виконати плановану квоту «зеленого газу», системи опалення повинні використовувати більше біометану та синтетичного палива, зазначила міністерка. «Зелений газ» — це екологічно чисте відновлюване паливо. Біометан (біогаз, збагачений до рівня природного газу) виробляється з відходів сільського господарства, харчової промисловості осаду стічних вод та органічної фракції побутових відходів. Біометан називають повним аналогом природного газу. https://agropolit.com/news/31192-nimechchina-planuye-importuvati-biomentan-z-ukrayini 6. Молдавське вино постраждає через утиски української курятини AgroPolit.com . – 01.03.2026 Молдавське вино, спирт та виноград можуть опинитися під фактичним ембарго в Україні – це контрзаходи у відповідь на заборону поставок української курятини та продукції з неї у Молдову. Продукція молдавської сторони підлягатиме ліцензуванню до припинення дискримінаційних дій щодо України. Як сказано в пояснювальній записці до постанови, причиною обмежень є рішення Національного агентства з безпеки харчових продуктів Молдови (ANSA) від 26 січня цього року про заборону імпорту української курятини та продукції з неї. До цього в кормах для птахів, які поставлялися до Молдови, було нібито виявлено антибіотик метронідазол. Віце-прем'єр-міністр України Тарас Качка попередив молдавську сторону щодо можливості введення дзеркальних заборон у відповідь на рішення ANSA. Уряд України вже готує відповідну постанову. https://agropolit.com/news/31189-moldavske-vino-postrajdaye-cherez-utiski-ukrayinskoyi-kuryatini 7. В Україні лише п'ять виробників органічної продукції сертифіковані як безглютенові AgroPortal.ua .- 05.03.2026 Вітчизняні виробники вирощують багато органічних зернових культур. При цьому гречка, просо, кукурудза, амарант, льон, коноплі, овес — безглютенові, розповіла під час онлайн-конференції «Візія експорту органічної продукції з України у 2026 році» експертка відділу експортних сервісів ГС «Органічна ініціатива» Ксенія Гулієва . «Ми програємо в тому, що у нас немає системної переробки, яка переважно забезпечує контроль перехресного забруднення, щоб перероблений продукт міг мати значок не тільки «органік», а й «безглютен» (gluten free AOECS). У нас є сотні сертифікованих підприємств щодо органіки, з них по безглютену — лише п'ять», — пояснила Ксенія Гулієва. Продукцію з двома стандартами можна продавати з більшою доданою цінністю. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-lishe-p-yat-virobnikiv-organichnoji-produkciji-sertifikovani-yak-bezglyutenovi 8. Україна має значний потенціал для експорту продукції аквакультури AgroPortal.ua .- 01.03.2026 Під час форуму директор державної установи «Методично-технологічний центр з аквакультури» Юрій Шарило заявив, що е кспортна орієнтація аквакультури може стати шляхом для розвитку цього бізнесу. Він зазначив: «Україна має значний і нереалізований потенціал для експорту продукції аквакультури. Це і чорна ікра, і делікатесні види риб, які чекають і в Європі, і у світі в цілому».Фахівець пояснив, що реалізувати цей потенціал можливо тільки після запровадження системи екологічної сертифікації і, звичайно, сертифікації походження, інших критеріїв. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-maye-znachniy-potencial-dlya-eksportu-produkciji-akvakulturi 9. Радивилівмолоко випустило на ринок нову смакову ряжанку AgroPortal.ua .- 01.03.2026 ТОВ «Радивилівмолоко», Рівненська область, розширило лінійку продукції під ТМ «Радимо» ряжанкою з курагою. «Густа й надзвичайно ніжна, з м’якою кремовою текстурою, Це не просто ряжанка, це смачний десерт». — характеризують новинку у ТОВ «Радивилівмолоко». Жирність ряжанки з курагою — 2,5%. Її фасують у ПЕТ-стакани по 180 г. Підприємство вже випускає густу ряжанку зі смаком «груша-карамель». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/radivilivmoloko-vipustilo-na-rinok-novu-smakovu-ryazhanku 10. Виробництво цукру в Україні у новому сезоні може скоротитися майже на чверть AgroTimes.-27.02.2026 Пресслужба Національної асоціації цукровиків України « Укрцукор » повідомляє, що станом на кінець лютого, прогноз посівних площ під цукровим буряком в Україні становить 170 тис. га. Таким чином виробництво цукру цього року може скоротитись майже на чверть і становити 1,3 млн. тонн. Практично на 20% зменшились площі під цукровим буряком У 2025/26 МР, з 250 тис. до 198 тис. гектарів. https://agrotimes.ua/agromarket/vyrobnycztvo-czukru-v-ukrayini-u-novomu-sezoni-mozhe-skorotytysya-majzhe-na-chvert/ 11. Дефіцит гречки в Україні: чому скорочується виробництво та як зміняться ціни у 2026 році Дело.-03.03.2026 У 2026 році ціни на гречку можуть вдарити по гаманцях українців. Оскільки фермери засіяли гречкою набагато менше полів, країні прогнозують ріст цін на гречку, слід готуватися до нових цінників на цей продукт. У перші роки повномасштабної війни ринок гречки в Україні зростав. Посівні площі розширювали на тлі підвищення економічної привабливості культури. Однак у 2024 році ситуація почала різко змінюватися. Після періоду аномального зростання у 2022–2023 роках, коли виробництво гречки в Україні перевищувало внутрішні потреби у понад два рази, галузь зіткнулася із серйозним спадом, розповіла науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна . Вона зазначає, що за умови традиційного споживання на рівні 100–110 тисяч тонн на рік, нинішній врожай покриває потреби ринку лише частково. Сформований дефіцит оцінюється у 30–35 тисяч тонн. Проте критичної нестачі продукту на полицях магазинів не очікується, оскільки ринок балансується завдяки перехідним залишкам крупи з минулих рекордних сезонів. Імпорт гречки залишається на мінімальному рівні, що робить внутрішній ринок залежним від локального виробника. "До початку надходження нового врожаю споживча ціна на гречану крупу може досягти орієнтовно 55 – 60 гривень за умови збереження поточних ринкових тенденцій та відсутності різкого збільшення пропозиції", – говорить Черемісіна. https://delo.ua/news/deficit-grecki-v-ukrayini-comu-skorocujetsya-virobnictvo-ta-yak-zminyatsya-cini-u-2026-roci-461141/ 12. Кенія отримала першу партію продовольства в межах Food from Ukraine UkrAgroConsult.- 02.03.2026 У рамках гуманітарної ініціативи Food from Ukraine до Кенії доставили партію продовольства обсягом 2618 тонн. Загальний обсяг партії продовольства складає понад 3600 тонн. Вантаж доставили у координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка забезпечуватиме його подальший розподіл серед найбільш уразливих категорій людей, зокрема біженців у таборах Дадааб і Какума. Реалізація проєкту відбулася за сприяння Словенії та Австрії. Офіційна церемонія передачі вантажу пройшла у порту Момбаса за участі посла України в Республіці Кенія Юрія Токаря, посла Республіки Словенія Крістіни Радей (за сумісництвом у Кенії), представників WFP у Кенії. Україна послідовно продовжує реалізацію ініціативи Food from Ukraine, яка відкрила новий етап ініціативи Grain from Ukraine, започаткованої у 2022 році з метою посилення ролі України у боротьбі зі світовою продовольчою кризою, у взаємодії з міжнародними партнерами та профільними організаціями системи ООН. https://ukragroconsult.com/news/keniya-otrymala-pershu-partiyu-prodovolystva-v-mezhah-food-from-ukraine/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 березня 2026 року Зміст стор. 1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України наразі залишається обмеженим 1 2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї 1 3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов інтеграції до ЄС 2 4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження до бюджету України 2 5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва 3 6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців – аграрій 3 7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон 3 8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із часткою майже 92% 4 9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови 4 10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського продукту 4 11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти українським виробникам цукру вийти з кризи 5 ------------------------------------------------------- 1. Вплив війни в Ірані на експортні потоки агропродукції з України наразі залишається обмеженим Agravery. -12.03.2026 Про це  розповів аналітик зернового ринку, «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко. Обсяги зернових та продуктів переробки, які Україна постачає на ринки країн Близького Сходу, зазвичай не транспортуються через Персидську затоку, тому прямого логістичного впливу на український експорт зернових наразі немає. Він зазначив: “Основними постачальниками на цей ринок виступали Бразилія та росія. З огляду на це, ми не очікуємо суттєвого тиску на ціни на кукурудзу ані в Україні, ані на світовому ринку через можливе обмеження поставок до Ірану”. https://agravery.com/uk/posts/show/vpliv-vijni-v-irani-na-eksportni-potoki-agroprodukcii-z-ukraini-narazi-zalisaetsa-obmezenim 2. Україна втратила значну частину ринку соняшникової олії в Китаї AgroNews.ua . - 07.03.2026 Генеральний директор Китайської асоціації виробників олії (Zhejiang Provincial Oils & Fats Co., Ltd) Фанг Ганг на міжнародній конференції «Chinese Grains&Oils Congress 2026» повідомив, що у 2025 році імпорт соняшникової олії в Китаї скоротився майже вдвічі, внаслідок значного зростання цін на неї, попит на різко зменшився. Прогнози зменшення урожаю соняшника в Україні та рф з середини 2024 року внаслідок посухи призвели до зростання як світових цін на соняшникову олію, так і внутрішніх цін в Китаї. Ціни на фасовану продовольчу олію в країні залишалися стабільними, що змусило імпортерів віддати перевагу дешевшим соєвій та пальмовій олії. Якщо у 2023 році Китай імпортував 1,5 млн т соняшникової олії, у 2024 році – 1,09 млн т, то у 2025 році – лише 500 тис т. Частка української олії в китайському імпорті скоротилася з 53% у 2022 році до 10-15% у 2025 році внаслідок складної логістики та переорієнтації експорту на європейський ринок. Водночас частка казахстанської олії виросла з 10% у 2024 році до 28% у 2025 році завдяки логістичним перевагам та кращому співвідношенню ціни та якості в умовах дефіциту. За прогнозами, у 2026 році Китай активізує імпорт соняшникової олії, щоб поповнити запаси, які скоротилися до історичного мінімуму – 70 тис т. https://agronews.ua/news/ukrayina-vtratyla-znachnu-chastynu-rynku-sonyashnykovoyi-oliyi-v-kytayi/ 3. Аграрії України представили у Брюсселі спільну позицію щодо умов інтеграції до ЄС AgroPortal.ua .- 05.03.2026 Асоціація « Український клуб аграрного бізнесу » (УКАБ) спільно з ГС « Всеукраїнська Аграрна Рада » (ВАР) презентували у Брюсселі Спільну позицію провідних аграрних асоціацій України щодо умов інтеграції вітчизняного аграрного сектору до ЄС. Документ підготовлено галузевими об’єднаннями, які представляють більшість українських агровиробників. Мета його — необхідність забезпечити передбачуваний, економічно збалансований і реалістичний перехід українського сільського господарства до норм ЄС. Для цього потрібно: - перехідний період приблизно 10 років, підтримка Спільної аграрної політики ЄС, доступ до структурних фондів ЄС, лібералізація торгівлі з ринком країн Євросоюзу. Президент УКАБ Алекс Ліссітса підкреслив, що запропоновані умови захищають не лише Україну, а й стабілізують європейський ринок. Голова ВАР Андрій Дикун звернув увагу на катастрофічні наслідки занадто швидкої інтеграції для галузі. Агроспільнота вкотре наголошує, що український агросектор беззаперечно підтримує стратегічний курс України на членство в ЄС, однак інтеграція має відбуватися з урахуванням структури виробництва, масштабів господарств і економічних реалій. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrariji-ukrajini-sformulyuvali-spilnu-poziciyu-shchodo-umov-integraciji-do-yes 4. Виробництво ігристого вина крафтярами принесе значні надходження до бюджету України AgroPortal.ua .- 01.03.2026 Сьогодні в Україні діє заборона на виробництво ігристих вин за спрощеною ліцензією для малих виноробів і вимоги законодавства прописані доволі неоднозначно, тому профільна асоціація планує домогтися їх перегляду. Про це розповіла голова Асоціації крафтових виноробів України Світлана Цибак . Незрозуміло, чому дані обмеження досі не зняті, адже частка крафтових виноробів на ринку є дуже незначною і не створює конкуренції великим виробникам, але може додати досить вагомий внесок у державний бюджет. Оскільки акцизний податок на ігристі вина становить 12,23 грн за літр, тоді як на тихі вина — лише 0,01 грн. Особливо це стосується петнатів — натуральних ігристих вин, де газ утворюється природним шляхом, зазначила Світлана Цибак. Вона додала: «Ця категорія активно розвивається в Україні, відповідає світовим тенденціям і має попит серед споживачів. В Україні вже є багато малих виробників, які працюють із цією технологією, і ринок готовий до розвитку даного сегмента». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/virobnictvo-igristogo-vina-malimi-virobnikami-prinese-znachni-nadhodzhennya-v-byudzhet-ukrajini 5. Що буде в кефіром: ринок реагує на нові способи виробництва Bizagro. – 07.03.2026 ІНФАГРО пише, що традиційна шипучість кефіру, ферментованого молочного напою, все частіше зникає в західних продуктах. Цей зсув пояснюється виробничими процесами, які уникають використання кефірних зерен, що забезпечують природне шипіння завдяки дріжджовому бродінню. У багатьох продуктах використовують кефірні культури для більш гладкої текстури, що відповідає вподобанням споживачів. У дегустаційному тесті лише кефір польської марки Krasnystaw зберіг шипучість, характерну для традиційного кефіру, оскільки він містив кефірні зерна. Інші бренди, такі як Activia від Danone та Biotiful Gut Health від Müller, обрали кефірні культури, що призвело до отримання більш гладкого, схожого на йогурт продукту. Професор Пол Коттер з Дослідницького центру харчових продуктів Teagasc зазначає, що Кодекс Аліментаріус ООН пропонує визначення кефіру, але воно не застосовується повсюдно. Ця відсутність регулювання дозволяє продуктам без традиційних кефірних мікробів виходити на ринок під кефірною етикеткою. Зі зростанням обізнаності споживачів існує потенціал для майбутніх стандартів на кефір, які пріоритезують кількість живих бактерій над шипучістю. Наразі споживачі, здається, віддають перевагу більш м’яким кефірним продуктам, які відповідають їхнім смакам та очікуванням. https://bizagro.com.ua/shho-bude-v-kefirom-rynok-reaguye-na-novi-sposoby-vyrobnycztva/ 6. За споживанням м’яса птиці українці наближаються до європейців – аграрій Bizagro. – 06.03.2026 Представник агропромислової групи « Пан Курчак », директор представництва Польсько-української господарчої палати в Луцьку Юрій Горбенко заявив, що нині споживання м’яса птиці в Україні ‒ близько 28-29 кг на особу, а кілька років тому це показник був 26,5 кг. Імовірно, після війни ця цифра може сягнути 30 кг на людину, що відповідає європейським стандартам споживання. Він зазначив: «Щороку в країні виробляють близько 1,3-1,4 млн тонн м’яса птиці. І вітчизняні підприємства мають можливість для подальшого нарощування обсягів.». Це означає, що єдиний вихід ‒ це пошук нових ринків збуту. Необхідно працювати над якістю продукції й дотриманням стандартів, зокрема європейських. Саме через підвищення якості можна утримати позиції на наявних ринках і відкрити нові. https://bizagro.com.ua/za-spozhyvannyam-myasa-ptyczi-ukrayinczi-nablyzhayutsya-do-yevropejcziv-agrarij/ 7. Українські бджолярі сподіваються на успішний сезон Bizagro. – 06.03.2026 Головний спеціаліст із бджільництва «Пасіка 21» Юрій Білик заявив, що справжня зима з сильними морозами й достатнім сніговим покривом, як поточного року, несе не лише випробування для бджолярів, а й сподівання на успішний медоносний сезон-2026. Менше проблем із накопиченням вологи в осінньо-зимовий період. І якщо не буде заморозків навесні та спеки чи посухи влітку, перспективи врожаю видаються непоганими, зазначив він. https://bizagro.com.ua/ukrayinski-bdzholyari-spodivayutsya-na-uspishnyj-sezon/ 8. Україна зберігає лідерство на ринку соняшникової олії в ЄС із часткою майже 92% borg.expert ..- 09.03.2026 Україна зберегла позицію найбільшого постачальника соняшникової олії до Євросоюзу. Як свідчать дані Єврокомісії, з 1 липня 2025 року до 1 лютого 2026-го країни ЄС імпортували з України близько 0,95 млн тонн цієї продукції, що становить майже 92% ринку. Водночас обсяг експорту до ЄС зменшився порівняно з минулим роком, коли поставки становили близько 1,2 млн тонн. Причиною стало скорочення внутрішньої сировинної бази. Менший врожай скоротив обсяги переробки і, відповідно, експортний потенціал соняшникової олії. Україна традиційно є найбільшим виробником і експортером соняшникової олії у світі. Галузь залишається одним із ключових сегментів аграрного експорту країни. Ключовий ринок для української олії – Індія. У 2024-му українські аграрії експортували в Індію 14% олії, в Іспанію – 12%, у Румунію – 9%, у Нідерланди – 9%, в Італію – 8%. https://borgexpert.com/news/ukraina-zberihaie-liderstvo-na-rynku-soniashnykovoi-olii-v-ies-iz-chastkoiu-majzhe-92 9. Українська курятина може повернутися на ринок Молдови borg.expert .- 09.03.2026 Україна та Молдова узгодили кроки для відновлення експорту м’яса птиці. Сторони погодили алгоритм дій для якнайшвидшого відновлення ринку для замороженого та охолодженого м’яса птиці за умови підтвердження його безпечності. Як повідомила прес-служба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , її представники разом із Національним агентством з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова провели робочу зустріч щодо оперативного відновлення експорту української м’ясної продукції до Молдови. Після відновлення експорту сторони домовляться про умови та частоту додаткових лабораторних досліджень Зазначається, що для відновлення експорту замороженого та охолодженого м’яса птиці українські виробники, які мають право постачати продукцію до Євросоюзу і використовують власні бійні, мають пройти лабораторні дослідження, а саме перевірити 10 проб сироватки крові у лабораторіях ЄС. У свою чергу Україна вже зробила практичні кроки. Було оперативно відібрано зразки та направлено їх до лабораторії ЄС для проведення досліджень. https://borgexpert.com/news/ukrainska-kuriatyna-mozhe-povernutysia-na-rynok-moldovy 10. На ринку сиру очікується нова хвиля завезення європейського продукту Bizagro. – 05.03.2026 ІНФАГРО повідомляє, що, завдяки короткому періоду зниження імпорту сиру, українські виробники отримали тимчасове полегшення, але вже в найближчому місяці на ринку очікується нова хвиля завезення європейського продукту. Для реалізації надлишків польські постачальники орієнтовані на український ринок і готові активно демпінгувати. Щоб не втратити частку ринку вітчизняним сироварам потрібно думати, як переглянути цінову політику,. Програма « Купуй українське » з кешбеком може частково стимулювати продажі, але без промоції та активної роботи з мережами торгівлі ефект напевно буде обмежений. Більшість покупців обирає дешевший товар, і кешбек не завжди може спрацьовувати. Ситуація на ринку свідчить, що без корекції цін і активної промоції українським виробникам буде складно протистояти європейському імпорту. https://bizagro.com.ua/na-rynku-syru-ochikuyetsya-nova-hvylya-zavezennya-yevropejskogo-produktu/ 11. Цукор — біла нафта. Війна на Близькому Сході може допомогти українським виробникам цукру вийти з кризи NV. -12.03.2026 Конкуренція на світовому ринку цукру посилюється через зростання виробництва в Індії та Таїланді. І це погана новина для України. Але військові дії в Ірані повністю змінили ситуацію у світі. Як це вплинуло на українських виробників? Виробники цукру розвантажують заводи, а сільгоспвиробники — скорочують площі під цукровим буряком. Експорт цукру з України впав на третину, а його вартість на світових ринках досягла мінімуму за останні п’ять років, що робить цей бізнес непривабливим. Усе — через надлишкові обсяги цукру, вироблені світовими гравцями. Проте військова операція на Близькому Сході може кардинально змінити ситуацію. Як саме — вивчав NV Бізнес. https://biz.nv.ua/ukr/markets/zakon-pro-pidtrimku-vidnovlyuvanoji-energetiki-stimuli-dlya-galuzi-prodovzheno-do-2034-roku-50590789.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 березня 2026 року Зміст стор. 1. Світовий ринок сухого молока: попит перевищує очікування аналітиків 1 2. Продовольча криза від війни з Іраном, буде більшою за ту, що почалася після нападу рф на Україну 2 3. Україна експортувала 106 млн тонн зерна до 55 країн світу 2 4. Україна отримала право постачати саджанці вишні на ринок ЄС 2 5. Україна та Молдова домовились про механізм відновлення експорту м'яса птиці 2 6. Вперше в Україні відбудеться тижневий аграрний форум Agro Ukraine Week 3 7. Експорт продовольчих товарів з України у січні-лютому 2026 року сягнув $4 млрд 3 8. Україна у лютому експортувала 5 млн тонн агропродукції 3 9. Теофіпольська енергетична компанія запустила біометановий завод із найбільшою потужністю в Україні 4 10. Україна у 2025/26 МР виробить на 22% менше соняшникової олії, ніж у середньому за останні 5 років 4 11. Західний Буг приєднався до Спілки борошномелів і планує влітку 2026 року запустити нові переробні потужності 4 ----------------------------------- 1. Світовий ринок сухого молока: попит перевищує очікування аналітиків AgroPolit.com . – 18.03.2026 Вже на початку цього року світовий ринок сухого молока демонструє несподівано швидке зростання цін і попиту. І українські виробники отримують вигідні умови для експорту, а дешеві пропозиції на внутрішньому ринку скорочуються, повідомляють в Інфоагро. З середини січня спостерігається стабільне зростання попиту та цін на сухе знежирене молоко, зокрема українського виробництва, вартість продукту суттєво піднялася, і трейдери готові платити за українську продукцію значно більше. Ціни наблизилися до історичних максимумів, які спостерігалися кілька років тому. Активізація експорту призвела до скорочення дешевих пропозицій на внутрішньому ринку.Учасники ринку сподіваються, що негативні прогнози не справдяться, а ціни залишатимуться стабільними в найближчій перспективі. Вигідну позицію наразі займають виробники, які не поспішали реалізовувати продукцію на початку року. https://agropolit.com/news/31301-svitoviy-rinok-suhogo-moloka-popit-perevischuye-ochikuvannya-analitikiv 2. Продовольча криза від війни з Іраном, буде більшою за ту, що почалася після нападу рф на Україну AgroPolit.com . – 16.03.2026 Війна на Близькому Сході може викликати глобальну продовольчу кризу, яка буде гіршою від тієї, що виникла через повномасштабне вторгнення рф в Україну в 2022 році, адже дефіцит добрив загрожує виробництву продовольства на багатьох континентах. Іранські атаки вивели з ладу значну частину виробництва карбаміду на Близькому Сході, який є найпоширенішим у світі азотного добрива, а дефіцит газу викликав скорочення виробництва добрив у Південній Азії. Це свідчить про те, що з 2,1 млн. тонн карбаміду, які в основному мали бути відвантажені на експорт протягом останніх тижнів, близько половини не було відправлено. Дефіцит розпочався під час посівної кампанії у північній півкулі, і керівники галузі попередили про зниження врожаїв таких основних культур, як рис. https://agropolit.com/news/31279-prodovolcha-kriza-vid-viyni-z-iranom-bude-bilshoyu-za-tu-scho-pochalasya-pislya-napadu-rf-na-ukrayinu 3. Україна експортувала 106 млн тонн зерна до 55 країн світу AgroPolit.com . – 06.03.2026 Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що від початку роботи українського морського коридора було транспортовано 177,7 млн тонн вантажів, серед яких 106,4 млн тонн становить агропродукція. Створений Україною у серпні 2023 року для забезпечення експорту агропродукції та інших вантажів після виходу рф із «зернової угоди», український морський коридор — це тимчасовий транспортний маршрут у Чорному морі, який функціонує завдяки силам ВМС ЗСУ та міжнародному страхуванню суден. Україна самостійно встановила маршрути, які проходять через територіальні води Болгарії та Румунії, що мінімізує ризики обстрілів у відкритому морі. Експорт через морський шлях наразі здійснюється до 55 країн світу. Наша країна продовжує інтеграцію до європейської транспортної системи, https://agropolit.com/news/31231-ukrayina-eksportuvala-106-mln-tonn-zerna-do-55-krayin-svitu 4. Україна отримала право постачати саджанці вишні на ринок ЄС AgroPortal.ua .- 09.03.2026 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що Україна відкрила ринок Євросоюзу для експорту рослин для посадки вишні звичайної (Prunus cerasus) та вишні сизої (Prunus canescens), що походять з України, а також їх гібридів. Держпродспоживслужба підготувала та подала до Європейської комісії (ЄК) технічне досьє щодо можливості експорту гібриду Prunus cerasus × Prunus canescens. За результатами розгляду поданих матеріалів ЄК ухвалила Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1949, яким внесено зміни до Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) 2018/2019. Окрему увагу Єврокомісія звернула на імпорт садивного матеріалу Prunus cerasus, який підпадає під дію Директива Ради 2008/90/ЄС. Для повноцінного експорту такого матеріалу Україна має подати запит на визнання еквівалентності системи сертифікації ЄС для цього виду. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/ukrajina-otrimala-pravo-postachati-sadzhanci-vishni-na-rinok-yes 5. Україна та Молдова домовились про механізм відновлення експорту м'яса птиці AgroPortal.ua .- 05.03.2026 Представники Держпродспоживслужби і Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова погодили чіткий алгоритм дій, що дозволить якнайшвидше відновити торгівлю замороженим та охолодженим м'ясом птиці за умови підтвердження його безпечності. Держпродспоживслужба зазначає, щойно результати досліджень підтвердять відповідність безпечності встановленим стандартам, буде відкрито експорт як замороженого, так і охолодженого м'яса птиці для відповідної потужності. Такий крок стане важливим сигналом про стабільність і надійність українського аграрного сектору. «Україна вже зробила практичні кроки: відібрано репрезентативну кількість зразків і направлено їх до лабораторії ЄС для проведення досліджень. Це свідчить про готовність української сторони діяти оперативно та прозоро», — підкреслили у відомстві. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-ta-moldova-domovilis-pro-mehanizm-vidnovlennya-eksportu-m-yasa-ptici 6. Вперше в Україні відбудеться тижневий аграрний форум Agro Ukraine Week AgroPortal.ua .- 28.02.2026 Компанія ProAgro Group повідомила, що з 17 по 19 червня 2026 року вперше в Україні відбудеться у нікальний тижневий форум Agro Ukraine Week, який охопить усі ключові напрями АПК країни та об’єднає головні галузеві події в межах єдиної платформи. Головні події Agro Ukraine Week: - Agro Ukraine Summit — міжнародний саміт, платформа щодо розвитку АПК України та його ролі у світовій продовольчій безпеці; - Ukraine Grain Conference — міжнародна зернова конференція; - Agro Ukraine Farming — конференція з великого та малого фермерства; - FARMERS DAY — святкування Дня фермера в межах Agro Ukraine Week зі святковою та культурною програмою. Відбудуться також галузеві форуми з питань зберігання та сушіння зерна, переробки зернових культур, енергоефективністі в агросекторі, цифрових та інноваційних агротехнологій, інновацій у тваринництві тощо. Місце проведення: м. Київ, КВЦ «Парковий» Дізнатися детальніше про подію https://agroportal.ua/news/ukraina/vpershe-v-ukrajini-vidbudetsya-tizhneviy-agrarniy-forum-agro-ukraine-week 7. Експорт продовольчих товарів з України у січні-лютому 2026 року сягнув $4 млрд АgroReview. -10.03.2026 У перші два місяці 2026 року зовнішньоторговельний обіг України досяг $21,3 млрд. За цей період імпорт до країни становив $14,8 млрд, а експорт склал $6,5 млрд. Основні країни-партнери , з яких Україна імпортувала товари, лідирує Китай із показником $4 млрд. Далі Польща та Туреччина. Найбільше продукції було експортовано до Польщі (на $713 млн), Туреччини (на $563 млн) і Італії (на $428 млн). Структура імпорту: машини, устаткування та транспортні засоби; паливно-енергетичні товари; продукція хімічної промисловості. В структурі експортованих товарів лідирують продовольчі товари — $4 млрд; метали та вироби з металу — $589 млн; машини, устаткування та транспорт — $532 млн. https://agroreview.com/content/eksport-prodovolchyh-tovariv-ukrayiny-sichni/ 8. Україна у лютому експортувала 5 млн тонн агропродукції AgroTimes.-02.03.2026 Пресслужба УКАБ повідомила, що у лютому поточного року було експортовано 5,0 млн т продукції АПК, що на 0,3% більше аналогічного показника попереднього місяця. Це вже четвертий місяць поспіль обсяги експорту продукції АПК залишаються на рівні 5,0 млн т з мінімальними відхиленнями. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. Структура експортованої агропродукції виглядала так: – зернові культури – 3,4 млн т (кукурудза – 81% та пшениця – 19%). Зростання до показника попереднього місяця: +1%; – олійні культури – 303,5 тис. т (соя – 72%, ріпак – 25% та соняшник – 2%). Падіння: -14%; – рослинні олії – 437,7 тис. т (соняшникова олія – 83%, ріпакова – 10% та соєва – 7%). Падіння: -9%; – макухи після вилучення рослинних олій – 470,4 тис. т; – інші види продукції АПК – 359,7 тис т. Зростання: +3%. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-u-lyutomu-eksportuvala-5-mln-tonn-agroprodukcziyi/ 9. Теофіпольська енергетична компанія запустила біометановий завод із найбільшою потужністю в Україні Elevatorist.com – 17.03.2026 Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха повідомив, що «Теофіпольська енергетична компанія» запустила біометановий завод у Хмельницькій області. «На сьогодні в Україні є шість виробників біометану. Останній — Теофіпольська енергетична компанія — запустився буквально цього місяця. Їхня загальна потужність становить 106 млн куб. м на рік», — зазначив він. Ще у минулому році повідомлялося , що цей завод вироблятиме більше біометану, ніж усі інші українські підприємства разом. Його потужність становить 56 млн куб. м на рік. Це також найбільший проєкт у галузі, підключений безпосередньо до газотранспортної системи, а не до газорозподільчих мереж. За слолвами Георгія Гелетухи, у 2026 році в Україні очікується запуск ще одного, сьомого біометанового заводу. Наразі загальна потужність виробництва біометану в Україні становить близько 0,1 млрд куб. м на рік, що значно менше від внутрішнього споживання газу — близько 20 млрд куб. м на рік. https://elevatorist.com/novosti/22372-teofipolska-energetichna-kompaniya-zapustila-biometanoviy-zavod-iz-naybilshoyu-potujnistyu-v-ukrayini 10. Україна у 2025/26 МР виробить на 22% менше соняшникової олії, ніж у середньому за останні 5 років Elevatorist.com – 16.03.2026 В УКАБ повідомили, що у 2025/26 МР виробництво соняшникової олії в Україні очікується на рівні 4,3 млн т, що на 13,1% менше, ніж у попередньому сезоні, і на 22,2% нижче середнього показника за останні п’ять років. Виробництво соняшникової олії в Україні демонструє тенденцію до скорочення. У 2024/25 МР воно становило 5,0 млн т, що на 23,9% менше, ніж у попередньому МР. «Зниження було зумовлене високими обсягами виробництва у 2023/24 МР, що стало результатом великих запасів насіння соняшнику, сформованих через обмежений експорт і неможливість вільно експортувати соняшникову олію на початку війни, — зазначають в УКАБ. Україна залишається нетто-експортером соняшникової олії. У 2025 році ця продукція забезпечила найбільшу експортну виручку серед усіх товарів АПК. За прогнозом аналітиків, у 2025/26 МР обсяг експорту соняшникової олії складе 4,1 млн т, що на 14% менше, ніж у торік. https://elevatorist.com/novosti/22354-u-2025-26-mr-ukrayina-virobit-na-22-menshe-sonyashnikovoyi-oliyi-nij-u-serednomu-za-ostanni-5-rokiv 11. Західний Буг приєднався до Спілки борошномелів і планує влітку 2026 року запустити нові переробні потужності Elevatorist.com – 13.03.2026 Компанія « Західний Буг » приєдналася до Спілки « Борошномели України » , повідомила пресслужба організації. За інформацією Спілки, компанія активно масштабує свою присутність на ринку зернопереробки. В планах компанії передбачають запуск сучасних потужностей з випуску борошна, семоліни (борошна з твердих сортів пшениці — дуруму) та макаронних виробів влітку 2026 року. Компанія «Західний Буг» має власний парк спеціалізованого автотранспорту, сертифікований за стандартом GMP+ B4, що дозволяє забезпечити повний логістичний цикл постачання готової продукції як на внутрішній ринок, так і на експорт. https://elevatorist.com/novosti/22343-zahidniy-bug-priyednavsya-do-spilki-boroshnomeliv-i-planuye-vlitku-2026-roku-zapustiti-novi-pererobni-potujnosti

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 31 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 31 березня 2026 року Зміст стор. 1. Галузь біоетанолу в Україні може зіткнутися з профіцитом потужностей 2 2. «Зелена» генерація: на Львівщині планують запустити 62 нові об’єкти 2 3. На Київщині випробують японську технологію вирощування овочів без використання ґрунту 2 4. Українські пасічники об’єднуються заради просування меду на національному та європейському рівнях 3 5. В Україні зростає переробка сої попри скорочення врожаю 3 6. Українська заморожена малина завойовує європейський ринок 3 7. Сироварня на Чернігівщині переробляє 15 т молока щомісяця 4 8. ОптімусАгро підтвердила кошерність продукції 4 9. Україна готується до інспекції ЄС для відкриття ринку свинини 4 10. В Україні з'явиться Національний реєстр алкогольних напоїв 5 11. Молочний альянс випустив сметану в новому пакованні 5 12. Українське пиво отримало три нагороди на престижному європейському конкурсі 5 13. Світова продовольча криза: дефіцит добрив і його вплив на аграрний сектор 6 14. Які молокопереробники потрапили в десятку найприбутковіших у 2025 році 6 15. Обсяги виробництва соняшникової олії впадуть на 10% 6 16. «Київський млин» наростив виробництво борошна 7 17. Українська молочна галузь має дуже великі перспективи ‒ експерт 7 18. Свинина з України: падіння експорту і шанс прориву на ринок ЄС 7 19. Три агрокомпанії увійшли в топ-10 найбільших переробних компаній України — Опендатабот 8 20. Україна почне постачати до Китаю незвичний продукт 8 ---------------------------------------------------------------------------- 1. Галузь біоетанолу в Україні може зіткнутися з профіцитом потужностей Agravery. -23.03.2026 Під час конференції Soybean Market: Growing. Processing. Trade директор Української асоціації виробників біоетанолу Тарас Миколаєнко зазначив, що, попри активне будівництво біоетанольних заводів в країні, галузь ризикує зіткнутися з профіцитом потужностей. Підприємства, які займаються біоетанольним бізнесом ще до початку вторгнення рф, змогли окупити інвестиції протягом перших шести місяців, що спровокувало хвилю нових проектів, і подальше нарощування виробництва може виявитися надлишковим. У разі повного завантаження всіх потужностей Україна вироблятиме більше біоетанолу, ніж бензину вироблялося до війни. https://agravery.com/uk/posts/show/galuz-bioetanolu-v-ukraini-moze-zitknutisa-z-proficitom-potuznostej 2. «Зелена» генерація: на Львівщині планують запустити 62 нові об’єкти / Агробізнес Сьогодні.-30.03.2026 П ресслужба Львівської ОВА повідомляє, що в поточному році у Львівській області планується запуск 62 нових об’єктів «зеленої» генерації загальною потужністю понад 300 МВт. В регіоні вже працюють 144 об’єкти відновлюваної енергетики сумарною потужністю понад 537 МВт. Окрім цього, понад 4 тисячі домогосподарств встановили власні сонячні електростанції. Раніше повідомлялося, що станом на вересень 2025 року в області було встановлено майже 500 МВт потужності з відновлюваних джерел енергії, а потенціал додаткового розширення оцінюється ще приблизно у 700 МВт у найближчі роки. Основні проєкти у сфері ВДЕ реалізуються українськими приватними інвесторами, що визначає інвестиційний характер розвитку енергетики регіону, зазначає керівництво області, https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/35077-zelena-heneratsiia-na-lvivshchyni-planuiut-zapustyty-62-novi-obiekty.html 3. На Київщині випробують японську технологію вирощування овочів без використання ґрунту Агробізнес Сьогодні.-24.03.2026 В Україні почала працювати перша теплиця-лабораторія нового типу, де огірки та томати вирощують за допомогою спеціальної наноплівки. Плівка фактично виконує функцію ґрунту: поглинає воду та добрива, але блокує шкідливі мікроорганізми. Замість традиційного ґрунту використовується прозорий матеріал, що за властивостями нагадує ущільнений гідрогель. Коренева система рослин розвивається безпосередньо в цій плівці, яка вбирає воду разом із поживними речовинами. При цьому вона не пропускає віруси та бактерії, що дозволяє вирощувати продукцію без пестицидів та гербіцидів. За результатами досліджень, рівень нітратів у таких овочах у рази нижчий від допустимих показників. Ця розробка, передана японськими фахівцями, вона дозволяє отримувати врожай навіть за нестачі води та на територіях, що постраждали від бойових дій або замінування. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/35026-na-kyivshchyni-vyprobuiut-iaponsku-tekhnolohiiu-vyroshchuvannia-ovochiv-bez-vykorystannia-gruntu.html 4. Українські пасічники об’єднуються заради просування меду на національному та європейському рівнях AgroNews.ua . - 23.03.2026 Всеукраїнська ініціатива зі збору реальних даних про виробництво меду набирає обертів. Українські пасічники формують спільну галузеву позицію: 15 областей уже в опитуванні. На міжнародному рівні посилюється увага до проблеми фальсифікації меду та прозорості його походження, що актуалізує необхідність підтвердження якості й обсягів українського меду на європейському ринку. Єдиний спосіб дати аргументовану відповідь – це реальні дані від пасічників. До проєкту долучилися провідні організації галузі: Спілка пасічників України, Асоціація професійних пасічників України, Комерційні бджолярі України та Фундація жінок пасічниць. Наразі в опитуванні представлені 15 областей України, однак дані з дев’яти регіонів досі відсутні.Організатори наголошують: зібрана інформація буде використана для формування офіційної позиції галузі та представлення українського меду на національному й європейському рівнях. Долучитися до опитування можна за посиланням: https://forms.gle/oDLWaauc6YbtcRWr5 «Сильні дані — сильна позиція українського меду», — підкреслюють у Фундації жінок пасічниць. https://agronews.ua/news/ukrayinski-pasichnyky-obyednuyutsya-zarady-prosuvannya-medu-na-naczionalnomu-ta-yevropejskomu-rivnyah/ 5. В Україні зростає переробка сої попри скорочення врожаю AgroNews.ua . - 21.03.2026 У 2025/26 МР обсяг внутрішньої переробки сої в Україні становитиме 2,9 млн тонн, що на 51,4% перевищил середній показник за останні 5 років, повідомили в асоціації « Український клуб аграрного бізнесу ». За словами експертів, попередній сезон вирізнявся найбільшими посівними площами сої за всю історію незалежної України, а у 2025/26 МР українські аграрії засіяли олійною близько 2,1 млн га, що на 30 менше, ніж у попередньому МР. При середній урожайності 2,4 т/га врожай сої оцінюється в 5 млн тонн, що на 30,8% менше, ніж минулого МР. Головним фактором такого зниження врожаю стало саме скорочення площ посіву.У 2025/26 МР прогнозується скорочення експорту соєвої олії на 3,7%, до 501 тис. тонн. В повідомленні підкреслюється: «Трансформація підходу до вирощування та переробки сої у 2025/26 МР демонструє поступовий перехід українського агросектору від експорту сировини до генерації продукції з доданою вартістю. Спрямовуючи суттєву частину експорту олії до ЄС, Україна закріплює за собою статус надійного постачальника готової переробленої продукції, що забезпечує більшу фінансову стійкість економіки», – резюмується в https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zrostaye-pererobka-soyi-popry-skorochennya-vrozhayu/ 6. Українська заморожена малина завойовує європейський ринок AgroNews.ua . - 20.03.2026 Віталій Сидоренко , директор ТОВ «Ярофрут », яке експортує заморожену малину у Європу, повідомив, що Україна – в лідерах з продажу замороженої малини в Європу вже другий рік поспіль. Країна випередила за об’ємами поставок Сербію та Польщу, і ще має потенціал для збільшення. Він розповів, що займається замороженою ягодою з 2013 року і на власному досвіді спостерігав, як змінювалося ставлення іноземних партнерів до українських ягідників. За цей час збільшилася кількість країн, де споживаються заморожену малину, і ягода стала популярною в Європі. «Об’єми експорту становили близько 75 тис. тонн, з яких майже 10% – це поставки ТОВ «Ярофрут», – наголосив Віталій Сидоренко. І він порадив українським фермерам збільшувати плантації малини, бо це бізнес, який має перспективу для розвитку. https://agronews.ua/news/ukrayinska-zamorozhena-malyna-zavojovuye-yevropejskyj-rynok/ 7. Сироварня на Чернігівщині переробляє 15 т молока щомісяця AgroPortal.ua .- 28.03.2026 Крафтове виробництво молочної продукції на Чернігівщині демонструє стабільний розвиток навіть в умовах енергетичних викликів, забезпечуючи ринок якісною продукцією з локальної сировини. У селі Лукашівка працює мінісироварня, заснована сестрами — Оленою Холодною та Наталією Войтенко. Щомісяця підприємство переробляє близько 15 т молока, яке постачає ФГ «Напорівське». Сировину використовують екстра-класу, а для виробництва застосовують, зокрема, італійські закваски. Асортимент налічує понад 30 видів продукції — від твердих і м’яких сирів до йогуртів, кефіру, айрану, сметани та десертів. Найбільший попит мають кисломолочний сир, сметана, вершки, молоко та масло. Ключову роль у якості продукції відіграє не лише сировина, а й закваски. Значний інтерес споживачі проявляють до йогуртів із натуральними наповнювачами. Попри високу ціну порівняно з супермаркетом, крафтова продукція має свою постійну аудиторію. Виробники пояснюють це якістю сировини та дотриманням технологій. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/sirovarnya-na-chernigivshchini-pereroblyaye-15-tonn-moloka-shchomisyacya 8. ОптімусАгро підтвердила кошерність продукції AgroPortal.ua .- 26.03.2026 ТОВ «ОптімусАгро Трейд» повідомляє, що компанія оновила сертифікат Kosher, підтвердивши відповідність своєї продукції міжнародним стандартам якості та виробництва. П ідтвердження кошерної сертифікації є важливим кроком для зміцнення позицій на міжнародних ринках та розширення співпраці з іноземними партнерами. «ОптімусАгро Трейд» в Україні об'єднує мережу елеваторів в Дніпропетровській, Кіровоградській, Харківській, Запорізькій, Херсонській, Донецькій і Черкаській областях. Потужності з переробки соняшнику «Запорізького олійноекстракційного заводу» складають 900 тис. т/рік. Наразі підприємство пропонує до постачання соняшникову та ріпакову олію і шроти, а також шукає партнерів з Ізраїлю, Європи та країн Близького Сходу. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/optimusagro-pidtverdila-koshernist-produkciji 9. Україна готується до інспекції ЄС для відкриття ринку свинини AgroPortal.ua .- 24.03.2026 Віцепрезидентка асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська , повідомила, що Україна в квітні готується приймати верифікаційну місію Євросоюзу, яка перевірятиме систему державного контролю з метою відкриття доступу термічно обробленої продукції зі свинини до ринку ЄС. Ц ей крок має стратегічне значення для галузі. «Будь-яке відкриття ринку свинини для нас — це вже великий прогрес. Українська свинина, отримавши доступ до європейського ринку, заявить про себе світові: що ми є, що ми можемо, що ми відповідаємо європейським вимогам щодо якості та безпечності. А це означає, що ми можемо бути цікавими й для інших країн», — зазначила Олександра. Відкриття ринку ЄС — навіть часткове — стане важливим сигналом для міжнародних партнерів і запустить ефект «доміно» у розширенні експортної географії, - вважають в асоціації. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-gotuyetsya-do-inspekciji-yes-dlya-vidkrittya-rinku-svinini 10. В Україні з'явиться Національний реєстр алкогольних напоїв AgroPortal.ua .- 22.03.2026 Україна має власні історичні національні напої. Але на відміну від Америки, Франції, Італії чи країн Східної Європи вони досі не захищені як географічні зазначення, ведеться робота зі створення Національного реєстру алкогольних напоїв, розповіла голова спілки «Асоціація крафтових дистилерів України» Катерина Камишева . Вона зазначила: «Горілка, оковита, старка, варенуха, запіканка, перцівка — це напої загальнонаціональні. Локальні варіанти, наприклад, закарпатські фруктові дистиляти, галицькі настоянки або подільські зернові традиції, можуть стати національним надбанням та продуктами, захищеними за географічною ознакою». Це реальний економічний інструмент для захисту регіону, бренду країни та доходів виробників. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/v-ukrajini-z-yavitsya-nacionalniy-reyestr-alkogolnih-napojiv 11. Молочний альянс випустив сметану в новому пакованні AgroPortal.ua .- 22.03.2026 ГК «Молочний альянс» об'єднує Пирятинський і Баштанський сирзаводи, Золотоніський маслоробний комбінат, Яготинський маслозавод, філію «Яготинське для дітей» під ТМ «Пирятин», «Славія», «Яготинське» і «Яготинське для дітей», «Хопси» та ін. Компанія розширила лінійку фасування сметани ТМ «Яготинська». Відтепер сметана жирністю 15% та 20% доступна у компактному пакованні об’ємом 200 г у м’якій плівці. Новий формат відповідає сучасним споживчим запитам, таке фасування передбачає зручну порцію для приготування страв, дозволяє уникати залишків продукту та раціонально планувати витрати. Склад сметани залишився незмінним , вона виготовляється з натуральних вершків і закваски молочнокислих бактерій. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molochniy-alyans-vipustiv-smetanu-u-novomu-pakovanni 12. Українське пиво отримало три нагороди на престижному європейському конкурсі AgroPortal.ua .- 20.03.2026 Українська пивоварня «Уманьпиво» вперше взяла участь у міжнародному конкурсі European Beer Challenge™ - щорічному міжнародному пивному конкурсі, що проводиться в Лондоні, та здобула три нагороди. Цей конкурс ще називають «найважливішим європейським пивним конкурсом». Участь беруть виробники з усього світу. «Вайсбург лагер» ТМ Waissburg отримав найвищу відзнаку конкурсу — подвійне золото, «Уманське медове» та «Мілк Стаут Уманьпиво» — золоті медалі, повідомила пресслужба підприємства. «Уманьпиво» стала єдиною українською пивоварнею серед нагороджених учасників цього року. Серед нагороджених цьогоріч — пивоварні з Великої Британії, Бельгії, Чехії, Німеччини, Італії, США та інших країн. «Такі конкурси для пивоварів це насамперед великий досвід і цінний зворотний зв'язок. Завдяки ним ми розуміємо, де і як можна вдосконалити наше пиво. А для компанії загалом — це впізнаваність на європейських ринках. Мережеві магазини, бари й ресторани звертають увагу на такі нагороди. Це своєрідна путівка для виходу на нові ринки збуту», — коментує директор з виробництва пивоварні «Уманьпиво» Станіслав Омельчук. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinska-pivovarnya-otrimala-tri-nagorodi-na-prestizhnomu-yevropeyskomu-konkursi 13. Світова продовольча криза: дефіцит добрив і його вплив на аграрний сектор AgroReview .-31.03.2026 У країнах Північної півкулі розпочинається посівна кампанія, проте фермери зіштовхуються з гострим дефіцитом добрив і зростанням цін. Ланцюг постачання – від природного газу до хліба на полицях магазинів – став більш вразливим, ніж будь-коли. Україна, як і багато інших держав, опинилася перед загрозою власної кризи добрив, яка вже суттєво впливає на сільське господарство. Український агросектор: подвійний тиск Глобальна нестача добрив для України ускладнюється власними проблемами, які стали особливо помітними навесні 2026 року. Якщо до війни Україна щорічно виготовляла понад 5,2 мільйона тонн азотних добрив, то у сезоні 2025–2026 років цей показник знизився до 1,016 мільйона тонн – менш ніж п’ята частина довоєнного обсягу. Причиною стали атаки на енергетичну інфраструктуру та перебої з електропостачанням. Стабільну роботу зберегли лише два підприємства: «Рівнеазот» і «Азот» у Черкасах. За рік ціни на добрива суттєво зросли: аміачна селітра подорожчала на 37%, карбамід – на 43%, КАС-32 – на 54%. Експерти ВАР та УКАБ попереджають, що недобір врожаю ярих культур через нестачу азоту може сягнути 20%. Найбільше постраждають кукурудза, яра пшениця і соняшник. Мінеральні добрива складають 20–25% усіх витрат у рослинництві. Водночас аграрна продукція забезпечує 56–60% валютних надходжень країни, тож дефіцит добрив стає питанням не лише агросектора, а й економічної стабільності держави загалом. https://agroreview.com/top/svitova-prodovolcha-kryza-deficzyt-dobryv/ 14. Які молокопереробники потрапили в десятку найприбутковіших у 2025 році AgroTimes.-27.03.2026 У 2025 році молочна галузь України покращила фінансові результати. Чистий прибуток збільшився майже вдвічі ‒ до 2,64 млрд грн, як порівняти з 2024 роком. За даними сервісу аналізу ринків на основі даних із публічних реєстрів - VKURSI Market BI, визначиили 10 найприбутковіших молокопереробних компаній минулого року: Вінницький молочний завод «Рошен» – 365,67 млн грн.; Кременчуцький міськмолокозавод («Данон Кремез») – 328,07 млн грн.; Яготинський маслозавод – 245,1 млн грн.; Комбінат «Придніпровський» – 211,3 млн грн.; Молочна компанія «Галичина» – 177,61 млн грн.; «Білоцерківська агропромислова група» – 160,93 млн грн.; «Террафуд» – 138,19 млн грн.; «Люстдорф» ‒ 127,22 млн грн.; Андрушівський маслосирзавод – 109,44 млн грн.; «Радивилівмолоко» – 76,8 млн грн. У цілому сектор демонструє позитивну динаміку, попри незначні відхилення в окремих гравців. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/yaki-molokopererobnyky-potrapyly-v-desyatku-najprybutkovishyh-u-2025-roczi/ 15. Обсяги виробництва соняшникової олії впадуть на 10% AgroTimes.-27.03.2026 Асоціація « Укроліяпром » повідомляє, що у 2025/26 МР обсяги виробництва соняшникової олії порівняно з минулим роком скоротяться на 10% й становитимуть 4,6 млн. тонн. Внаслідок зменшення урожаю соняшника на 16,8% спостерігається скорочення виробництва та експорту олії та шроту. Експорт соняшникової олії впаде на 6,4%, прогнозується, що на міжнародні ринки Україна спрямує 4,4 млн. тонн продукції, зменшення валютної виручки від експорту соняшникової олії не спостерігається. https://agrotimes.ua/agromarket/obsyagy-vyrobnycztva-sonyashnykovoyi-oliyi-vpadut-na-10/ 16. «Київський млин» наростив виробництво борошна AgroTimes.-24.03.2026 ТОВ «Київський млин» продемонстрував зростання виробничих показників на 8% порівняно з попереднім роком. За даними Держстату, протягом звітного періоду підприємство переробило понад 105 тис. тонн пшениці та 14 тис. тонн жита при загальному обсязі ринку України 1,1–1,3 млн тонн. Це повідомила пресслужба ALVIVA GROUP , до складу якого входить борошномельне підприємство. «Головним драйвером зростання показників борошномельного напряму групи стали інвестиції в переоснащення та модернізацію потужностей. За останні два роки в систему контролю якості було інтегровано низку цифрових рішень та оновлено парк вальцевих верстатів KYIV MILL. Власна аналітична лабораторія стала гарантом технологічної стабільності продукції, забезпечивши повний цикл хлібопекарської оцінки: від аналізу об’ємного виходу й пористості до перевірки органолептичних властивостей м’якуша та скоринки в умовах реальної випічки. Це дозволяє мінімізувати ризики як для українських партнерів, так і для замовників на зовнішніх ринках», - розповів Костянтин Ігнатенко, CEO KYIV MILL (ТОВ «Київський млин»). У роздрібному сегменті середньомісячна реалізація борошна під брендом КИЇВМЛИН досягла 700 тонн. Зокрема, у 2025 році через національні торговельні мережі було реалізовано понад 2 000 000 пакувань борошна (фасуванням 2 кг), а в сегменті B2B — 32 000 мішків (по 50 кг). https://agrotimes.ua/agromarket/kyyivskyj-mlyn-narostyv-vyrobnycztvo-boroshna/ 17. Українська молочна галузь має дуже великі перспективи ‒ експерт Bizagro. – 27.03.2026 Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський заявив, що українська молочна галузь має дуже великі перспективи і зможе годувати Європу. «Щодо розвитку молочної галузі України я ‒ оптиміст, як порівняти з Європою. Той уклад, який є в Європі ‒ до 100 голів ВРХ на фермах ‒ недієздатний. У 2019 році 45% європейського бюджету складала підтримка аграріїв, а в 2026 році ‒ тільки 29%. І європейський фермер не виживе, бо існує тільки за рахунок дотацій», – сказав він. Він навів приклад Польщі. Сьогодні ця країна виробляє 16 млн тонн молока. «Коли Польща вступала до Євросоюзу, то мала квоту 8,5 млн тонн молока, більше їй не дозволяли виробляти. А в 2010 році відпустили. І от за 16 років країна досягла надоїв у 16 млн тонн. Нині 30% молока там ‒ надлишок», ‒ зазначив Чагаровський. https://bizagro.com.ua/ukrayinska-molochna-galuz-maye-duzhe-velyki-perspektyvy-%e2%80%92-ekspert/ 18. Свинина з України: падіння експорту і шанс прориву на ринок ЄС GrowHow.in.ua .- 24.03.2026 19 березня у Києві відбулася щорічна конференція MeatForum, участь у якій взяла віцепрезидентка Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська . У своєму виступі вона окреслила ключові виклики і перспективи розвитку експорту української свинини. За її словами, попри наявність зовнішніх поставок, експорт свинини з України залишається вкрай обмеженим. Зокрема, у 2025-му році Україна експортувала близько 2,2 тис. тонн свинини, що на 30% менше, ніж роком раніше, а у 2026-му обсяги залишаються мінімальними — менше 100 тонн з початку року. Основним ринком збуту української свинини наразі є ОАЕ, де вже представлена українська продукція в роздрібних мережах. Також зберігається обмежена торгівля з Гонконгом та Південною Кореєю. Серед потенційно цікавих напрямків — країни Азії та Африки, зокрема Малайзія, Бахрейн, В’єтнам, Сінгапур, Індія. Спостерігається часткове відновлення традиційних ринків, зокрема Грузії, що також є позитивним сигналом для галузі. В АСУ зазначають, що відкриття ринку ЄС — навіть часткове — стане важливим сигналом для міжнародних партнерів і запустить ефект «доміно» у розширенні експортної географії. Асоціація активно долучена до процесу підготовки: співпрацює з технічними експертами та координує взаємодію з компетентним органом і підприємствами, які можуть стати першими експортерами. https://www.growhow.in.ua/svynyna-z-ukrainy-padinnia-eksportu-i-shans-proryvu-na-rynok-yes/ 19. Три агрокомпанії увійшли в топ-10 найбільших переробних компаній України — Опендатабот Elevatorist.com – 30.03.2026 За підсумками 2025 року до десятки найбільших компаній переробної промисловості України увійшли три представники агросектору, свідчать дані індексу Опендатабота. Лідером рейтингу стала компанія « Кернел-Трейд » з виторгом 105,9 млрд грн і часткою понад 22%. Далі: « Катеринопільський елеватор » , який посів шосте місце з виторгом 35,84 млрд грн; « Дельта Вілмар Україна » — дев’яте місце з виторгом 18,29 млрд грн (+19,08%). Загалом виторг топ-10 компаній переробної галузі сягнув 477,3 млрд грн, що на 16% більше, ніж роком раніше. https://elevatorist.com/novosti/22476-tri-agrokompaniyi-uviyshli-v-top-10-naybilshih-pererobnih-kompaniy-ukrayini--opendatabot 20. Україна почне постачати до Китаю незвичний продукт УНІАН: Новини України.-25.03.2026 Для перших двох українських підприємств відкрився ринок Піднебесної. Китай відкрив свій ринок для українського гороху. Пекін розширює експортну присутність України на одному з найбільших світових ринків продовольства. Держпродспоживслужба України повідомляє, що першим двом українським підприємствам зі зберігання та переробки гороху, які брали участь в аудиті, надано дозвіл здійснювати продажі гороху до Китаю. Наразі три компанії включено Держпродспоживслужбою до переліку підприємств, які планують експорт гороху до Китаю, а ще чотири – до переліку підприємств, які вирощують горох для експорту у цю країну. https://www.unian.ua/economics/agro/eksport-ukrajini-kitay-kuplyatime-nezvichniy-produkt-13327377.html?utm_source=ukrnet_news

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 28 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 21 по 28 лютого 2026 року Зміст стор. 1. «АгроШум Одеса»: аграрна конференція про економіку врожайності та управління ризиками на Півдні 1 2. На Закарпатті родина переселенців відкрила крафтовий консервний цех 2 3. Українська компанія постачатиме молоко на європейський ринок 2 4. Експорт українського агропродовольства до ЄС скоротився 2 5. Україна та Гана планують створити зерновий хаб в Західній Африці 3 6. Борошномели в Україні працюють у збиток 3 7. Український агросектор у січні 2026 року зріс на 3,2% 3 8. МХП затвердила Стратегію сталого розвитку до 2030 року 4 9. Одна з українських компаній почала виробляти «зелений» цукор 4 10. Зупинка заводів і здешевлення олії тиснуть на ринок: ціни на соняшник в Україні пішли вниз 5 11. Новий цех із заморожування ягід відкрили на Львівщині: основні потужності 5 12. Польща залишається найбільшим постачальником агропродукції до України вже майже 10 років і нарощує обсяги 5 ----------------------------------------------------------------- 1. «АгроШум Одеса»: аграрна конференція про економіку врожайності та управління ризиками на Півдні Агробізнес Сьогодні.-26.02.2026 6 березня 2026 року в Одесі відбудеться регіональна аграрна конференція «АгроШум Одеса» — подія для аграріїв, експертів і технологічних компаній, присвячена управлінню економікою господарства в умовах кліматичних ризиків, дефіциту вологи та зростання собівартості, яка стане майданчиком для відкритої розмови про те, як зберігати рентабельність на Півдні України, адаптувати технології до складних погодних умов і приймати управлінські рішення на основі цифр. Організатором події є AGGEEK — аграрне медіа та подієва платформа, що працює безпосередньо з аграріями в регіонах, фокусується на практиці, економіці та технологіях і створює події з локальним контекстом та прикладною користю. Участь у «АгроШум Одеса» візьмуть власники малих і середніх агропідприємств, керівники господарств, головні агрономи, фінансисти та представники технологічних компаній Південного регіону. Подія об’єднає тих, хто ухвалює рішення і відповідає за економіку гектара. В програмі заходу: фінанси та економіка господарства; управління ризиками; грунтообробка і живлення; захист рослин; овочівництво як інструмент диверсифікації. Деталі та реєстрація на сайті події. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/34797-ahroshum-odesa-ahrarna-konferentsiia-pro-ekonomiku-vrozhainosti-ta-upravlinnia-ryzykamy-na-pivdni.html 2. На Закарпатті родина переселенців відкрила крафтовий консервний цех AgroNews.ua . - 26.02.2026 «Від насінини до готового продукту» — такий проєкт у Нижньому Селищі на Закарпатті реалізує родина переселенців із Запорізької області. Вирощують лікарські й пряні рослини, виготовляють сиропи, маринади, чаї та варення. Господарство має неопалювані теплиці. Попри приморозки, вони продовжують давати урожай і восени: «Наш сезон посівний починається в березні. Цього року через ранні приморозки урожай ми отримали пізній. Тому нам і довелося придумувати додаткові укриття. В нас безперервний процес, наш проєкт називається «Від насінини до готового продукту». Ми збираємо насіння і з нього вирощуємо рослини — помідори, перці й пряно-лікарські рослини». Ще один напрямок діяльності родини — крафтовий консервний цех. Тут створюють сиропи, маринади, чаї та варення. «Я маю освіту технолога з переробки продукції рослинництва, працювала технологом з переробки, то в деяких технологічних картах прекрасно розумілась. Все, що вирощуємо, ми закладаємо в баночку і відправляємо по Україні», —підприємиця Анастасія Соколовська. Основну частину продукції продають через соцмережі, також почали реалізацію в крафтових магазинах в Нижньому Селищі, Мукачеві, Ужгороді, Яремчі. Свою історію родина називає доказом того, що навіть після втрати дому можна знайти сили почати все заново: «Не боятися, пробувати, ризикувати, не опускати рук, займатися тим, що приносить тобі задоволення. Я знаходжу сили в тій справі, яка мені подобається. Я працюю, бо це мені приносить задоволення». https://agronews.ua/news/na-zakarpatti-rodyna-pereselencziv-vidkryla-kraftovyj-konservnyj-czeh/ 3. Українська компанія постачатиме молоко на європейський ринок AgroNews.ua . - 20.02.2026 Під час онлайн-конференції «Візія експорту органічної продукції з України у 2026 році» генеральна директорка ТОВ «Органік Мілк» Олена Стретович розповіла, що підприємство експортує молочну продукцію до 9 країн світу. У 2025 році постачання молочної продукції зросли вдвічі порівняно з 2024-м. Минулого року вдалося додати ще декілька країн і масштабувати тих партнерів, які вже були. В планах Organic Milk на 2026 рік — масштабування на 100% експорту від 2025 року. Олена зазначила, що експорт буквально врятував молочну компанію, оскільки обсяги продажів на внутрішньому ринку знижуються. «2025 рік був найскладнішим з усіх, які тільки були. Падіння обсягів, не зовсім партнерська поведінка ритейлу… Експорт нас і врятував». Плани Organic Milk на 2026 рік — налагодження співпраці з великим європейським дистриб’ютором, що працює з усіма європейськими ритейлерами. З ним укладено контракт на молоко А2 — спеціальне молоко, де відсутній певний ген. Воно вважається більш корисним і безпечнішим, особливо для людей з Азії. https://agronews.ua/news/ukrayinska-kompaniya-postachatyme-moloko-na-yevropejskyj-rynok/ 4. Експорт українського агропродовольства до ЄС скоротився AgroPolit.com . – 27.02.2026 Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов повідомив, що у 2025 році зовнішньоторговельний оборот агропродукцією між Україною та ЄС знизився і склав 15,7 млрд доларів, це на 9% менше, ніж рекордні 17,2 млрд доларів у 2024 році. За словами науковця, це відбулося через зменшення експорту продукції аграрної галузі до країн ЄС, що відобразилося на торговельному сальдо. Хоча воно залишилося позитивним, його обсяг скоротився до 5,9 млрд доларів. Основними європейськими партнерами України у галузевій торгівлі залишаються Польща, Італія, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Франція, Румунія та Бельгія. Найбільше Україна витратила на закупівлю алкогольних та безалкогольних напоїв, різних харчових продуктів, екстрактів та концентратів, продуктів для годівлі тварин, какао та шоколадних виробів, тютюнових виробів https://agropolit.com/news/31179-eksport-ukrayinskogo-agroprodovolstva-do-yes-skorotivsya 5. Україна та Гана планують створити зерновий хаб в Західній Африці AgroPolit.com . – 26.02.2026 Україна та Гана провели історичні переговори на рівні міністрів закордонних справ у Києві і домовилися посилити економічну співпрацю, зокрема у створенні продовольчого зернового хабу на території Гани. Сторони розглянули спільні гуманітарні проєкти, що допоможуть підтримувати стабільність із продовольством у світі. Андрій Сибіга підтвердив, що Україна готова відкрити зерновий хаб у Гані, оскільки ця держава є ключовою для продовольчої безпеки всього регіону. «Україна готова залишатися надійним постачальником аграрної продукції та водночас зацікавлена у спільних проєктах з доданою вартістю, зокрема у сфері переробки та логістики» – зазначив Сибіга. https://agropolit.com/news/31173-ukrayina-ta-gana-planuyut-stvoriti-zernoviy-hab-v-zahidniy-afritsi 6. Борошномели в Україні працюють у збиток AgroPolit.com . – 23.02.2026 Електронна зернова біржа повідомляє, що ціна продажу борошна в Україні майже зрівнялася з його собівартістю, а рентабельність виробництва зараз становить лише 3%. Виробники хліба часто наполягають на зниженні цін на борошно, вважаючи, що переробники отримують надто високий прибуток. Але реальні ціни на борошно суттєво нижчі за офіційні. Голова ревізійної комісії ГС «Борошномели України» Сергій Сакіркін зазначає: «Проте якщо реальні ціни на хліб ми бачимо в магазинах, то ціни на борошно, які називають млини, є декларативними, а фактичні ціни реалізації на 10-15% нижчі", — пояснив Сергій Сакіркін. https://agropolit.com/news/31151-boroshnomeli-v-ukrayini-pratsyuyut-u-zbitok 7. Український агросектор у січні 2026 року зріс на 3,2% AgroPolit.com . – 20.02.2026 Згідно з даними Державної служби статистики, у січні поточного року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні зріс на 3,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Сільське господарство залишається критично важливим для економіки. Аграрна галузь забезпечує близько 17% ВВП країни та майже половину валютної виручки. У 2025 році агроекспорт приніс Україні $ 22,7 млрд. Галузь проходить етап адаптації до європейських стандартів та модернізації в умовах триваючих воєнних ризиків. У поточному 2025/2026 маркетинговому році (МР) Україна станом на лютий експортувала майже 17 млн т зернових. Промисловий сектор тваринництва показав зростання на 11,9%, тоді як господарства населення скоротили виробництво на 15%. Сільськогосподарське виробництво в країні демонструє неоднорідну динаміку: значне зростання спостерігається у центральних і західних регіонах, тоді як деякі східні та гірські області відчувають суттєве скорочення. Наразі існує загроза втрати до 20% врожаю 2026 року через затримки з імпортом необхідних добрив, активно впроваджується точне землеробство та цифрові рішення для підвищення ефективності в умовах обмежених ресурсів. https://agropolit.com/news/31142-ukrayinskiy-agrosektor-u-sichni-2026-roku-zris-na-32 8. МХП затвердила Стратегію сталого розвитку до 2030 року AgroTimes.-23.02.2026 Пресслужба МХП повідомила, що МХП ухвалила Стратегію сталого розвитку до 2030 року, яка визначає єдині пріоритети компанії у сфері клімату, довкілля, безпеки та добробуту співробітників, підтримки громад та інтеграції ESG у корпоративне управління. Документ фіксує вимірювані цілі для бізнес-напрямів і узгоджує інвестиційні рішення, операційні процеси та цифрові системи управління з вимогами європейських ринків і стандартами нефінансової звітності. МХП переходить до повнішого обліку викидів у виробництві та логістиці, підвищує енергоефективність підприємств і розширює використання відновлюваних джерел енергії. До 2030 року компанія планує скоротити викиди парникових газів більш як на 20% та перейти на «зелену» електроенергію для власних потреб. У сільгоспвиробництві МХП масштабуватиме практики ощадного землеробства та оновлюватиме техніку з урахуванням екологічних вимог. Окремий напрям — забезпечення високих стандартів добробуту тварин. Принципи відповідального тваринництва вже інтегровані у виробничі процеси, системи ветеринарного контролю та біобезпеки, і компанія продовжує їх системне вдосконалення. Стратегія поширюється на всі ключові напрями діяльності МХП — птахівництво, переробку м’ясної продукції, тваринництво, рослинництво, комбікорми та олії, логістику, ритейл і кулінарні сервіси. Затвердження Стратегії сталого розвитку до 2030 року закріплює єдині принципи роботи МХП із кліматичними, екологічними та соціальними ризиками в Україні та на міжнародних ринках. Документ задає спільні орієнтири для управлінських рішень, інвестицій і розвитку бізнесів компанії в різних країнах. Для МХП це основа системної присутності на експортних ринках і роботи з міжнародними партнерами, інвесторами та фінансовими інституціями. https://agrotimes.ua/agromarket/mhp-zatverdyla-strategiyu-stalogo-rozvytku-do-2030-roku/ 9. Одна з українських компаній почала виробляти «зелений» цукор Bizagro. – 27.02.2026 Генеральний директор компанії Компанія «Галс Агро» Сергій Кравчук повідомив, що компанія «Галс Агро» першою в Україні використала біометан для виробництва цукру. Це дозволило отримати сертифікований «зелений» продукт. За його словами, біометан подали безпосередньо на цукровий завод, а вироблений цукор отримав відповідне підтвердження походження за сертифікатами. Кравчук зазначив, що виробництво цукру з використанням біометану відповідає кліматичній політиці Євросоюзу, яка передбачає скорочення використання викопного палива. За його словами, цукрові заводи ЄС продовжують споживати значні обсяги природного газу замість того, щоб купити біометан. Євросоюз поки ще не повністю готовий до масштабного впровадження біометану. Не всі країни імплементували єдиний реєстр біометану, що створює певні технічні та регуляторні складнощі.і в питаннях цифровізації та впровадження відповідних механізмів Україна вже рухається швидше. https://bizagro.com.ua/odna-z-ukrayinskyh-kompanij-pochala-vyroblyaty-zelenyj-czukor/ 10. Зупинка заводів і здешевлення олії тиснуть на ринок: ціни на соняшник в Україні пішли вниз GrowHow.in.ua .- 25.02.2026 На внутрішньому ринку проблеми з енергопостачанням та зниження світових котирувань на соняшникову олію спричинили корекцію цін на соняшник. Після досягнення максимуму минулого тижня закупівельні ціни почали знижуватися. Кілька переробних підприємств тимчасово зупинили роботу, що зменшило попит на сировину. Додатковий тиск створили новини про закупівлю Болгарією соняшнику з Аргентини, що посилило конкуренцію на чорноморському ринку олії. Високий урожай в Аргентині і збільшення аргентинської пропозиції створює додатковий тиск на світовий ринок рослинних олій. Прогноз аргентинського виробництва зберігається на рівні 6,2–7,2 млн тонн, що значно перевищує показники попередніх років. Ключовим чинником залишається активна пропозиція аргентинського соняшнику на ринку Індії та в Болгарії. Остання планує переробляти імпортовану сировину, що потенційно збільшить обсяги постачання олії до ЄС. Національна асоціація виробників зерна Болгарії (НАЗ) повідомила, що імпорт аргентинського соняшнику може сягнути приблизно шостої частини внутрішнього виробництва країни, що посилить тиск на місцевий ринок. За словами керівника асоціації Іллі Проданова, наразі на складах болгарських виробників зберігається близько 600 тис. тонн нереалізованого соняшнику. Існує висока ймовірність, що вже на початку березня ринок знову зіткнеться із сезонним зниженням цін на рослинні олії та зростанням пропозиції олійних культур, що може продовжити корекцію цін на соняшник в Україні. https://www.growhow.in.ua/zupynka-zavodiv-i-zdeshevlennia-olii-tysnut-na-rynok-tsiny-na-soniashnyk-v-ukraini-pishly-vnyz/ 11. Новий цех із заморожування ягід відкрили на Львівщині: основні потужності Комерсант Український.-25.02.2026 В м. Дрогобич Львівської області відкрили новий виробничий цех із заморожування ягід на території підприємства компанії «Вест Бері», яка є одним із провідних українських експортерів заморожених ягід, З 2016 року з локального виробника підприємство стало одним із лідерів галузі, що постачає сертифіковану за міжнародними стандартами продукцію до більшості країн Європи. Зараз компанія перебудовує переробний комплекс, поетапно вводячи в експлуатацію нові виробничі ділянки. Будівництво було реалізовано у стислий термін, на сьогоднішній день комплекс повністю зведений та оснащений необхідним обладнанням. «Сьогодні ми відкриваємо новий цех, запускаємо сучасне обладнання та створюємо додаткові робочі місця. Наша мета – забезпечити повний цикл виробництва: від вирощування та збирання ягід до заморожування та реалізації готової продукції на європейських ринках», – зазначив керівник компанії Володимир Самбірський. https://komersant.ua/novyy-tsekh-iz-zamorozhuvannia-iahid-vidkryly-na-lvivshchyni-osnovni-potuzhnosti/ 12. Польща залишається найбільшим постачальником агропродукції до України вже майже 10 років і нарощує обсяги Latifundist.com . – 24.02.2026 Згідно даним Державної митної служби, у 2025 році Польща зберегла статус найбільшого постачальника агропродукції до України, збільшивши експорт на 24% — до $1,15 млрд, повідомив провідний науковий співробітник Інституту аграрної економіки Богдан Духницький. З 2017 року Польща утримує перше місце серед постачальників аграрної продукції до України. Загалом країни ЄС залишаються основним джерелом імпорту агропродовольства в Україну. У 2025 році поставки з країн ЄС зросли майже на 15% — до $4,91 млрд, а їх частка у загальному імпорті досягла 53,9%. Окрім Польщі, серед найбільших постачальників агропродукції до України були Німеччина ($692 млн), Туреччина ($654 млн), Італія ($575 млн) та Нідерланди ($417 млн). У структурі традиційно домінують фрукти, риба та морепродукти, напої, какао-продукти, корми для тварин, кава та спеції. Разом ці категорії сформували близько 70% вартості імпорту агропродукції. https://latifundist.com/novosti/69597-polshcha-zalishayetsya-najbilshim-postachalnikom-agroproduktsiyi-do-ukrayini-vzhe-majzhe-10-rokiv-i-naroshchuye-obsyagi

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 31 січня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 17 по 31 січня 2026 року Зміст стор. 1. Україна експортувала 168 тисяч тонн сої за 24 дні січня 1 2. Українська картопля у найближчій перспективі може стати експортним продуктом 2 3. Українським виробникам доведеться активніше шукати нові канали збуту масла 2 4. Переробка стала одним з головних донорів бюджету України 2 5. В Україні запроваджують контроль стійкості мікроорганізмів до протимікробних речовин 3 6. Понад 70% українського експорту яєць прямує до ЄС 3 7. Відкликання дитячих сумішей: збитки молочних гігантів перевищать $1 млрд 3 8. Заводи УПІ-АГРО виробили 226 тис. т цукру 4 9. Інтеграція України до ЄС: треба не поглинати і витісняти, а формувати спільні правила 4 10. Повна автономія. Виробник олії Щедрий дар випускає бутильовану продукцію на енергії з лушпиння 4 11. Індустріальний парк з агроперобки та альтернативної енергетики на Буковині включили до реєстру 5 12. Переробники закрили близько 70% потреб у соняшнику на лютий: зниження закупівельної активності тисне на ціни — ПУСК 5 ---------------------------------------------------------------- 1. Україна експортувала 168 тисяч тонн сої за 24 дні січня AgroNews.ua . - 27.01.2026 Попит на українську сою зберігається високим, що підтверджується активним експортом. Ринок сої демонструє зростання індикативних цін — CPT-переробка підвищилась до $457 з ПДВ, додавши $3 за тиждень, тоді як експортна CPT-порт досягла $426 без ПДВ. За перші 24 дні січня Україна вже експортувала понад 168 тисяч тонн сої. Основним покупцем стала Туреччина, яка придбала понад 85 тисяч тонн української сої. Нідерланди 27 тисяч тонн, а Німеччина — 17 тисяч тонн. Це свідчить про стабільний попит на українську сою на ринках. Утримує високі темпи і переробка. За даними USDA, рекордний врожай сої очікується в Бразилії на рівні 178 мільйонів тонн. Глобальні запаси перевищує попередні очікування, Ці прогнози створюють тиск на ціни в довгостроковій перспективі, хоча поточний високий попит на українську продукцію підтримує котирування на стабільному рівні. https://agronews.ua/news/ukrayina-eksportuvala-168-tysyach-tonn-soyi-za-24-dni-sichnya/ 2. Українська картопля у найближчій перспективі може стати експортним продуктом AgroNews.ua . - 27.01.2026 Костянтин Шитюк , операційний директор компанії «Контінентал Фармерз Груп», висловів думку, що розвиток картоплярства в Україні обмежує відсутність виходу української продукції на експортні ринки. Він додав: «Робота над відкриттям ринку ЄС ведеться, але швидких рішень не буде». Георг фон Нолкен, гендиректор холдингу, на думку якого, карантинні зони та невеликий обсяг промислового професійного виробництва картоплі в Україні обмежує обсяг ринку і спричиняє високу волатильність ціни з року в рік. https://agronews.ua/news/ukrayinska-kartoplya-u-najblyzhchij-perspektyvi-mozhe-staty-eksportnym-produktom/ 3. Українським виробникам доведеться активніше шукати нові канали збуту масла AgroNews.ua . - 26.01.2026 Вже тривалий час вершкове масло залишається ключовим товаром, який формує ситуацію в українському молочному секторі. Завдяки вигідному експорту в попередній період саме цей продукт став драйвером зростання закупівельних цін на молоко, що призвело до подорожчання всієї молочної продукції на внутрішньому ринку, повідомляють аналітики Інфагро . Експерти зазначають: «Втім наприкінці минулого року ситуація різко змінилася. Падіння світових цін на масло викликало невдоволення аграріїв, адже закупівельні ціни на сировину суттєво знизилися, а виробництво масла протягом кількох місяців залишалося збитковим через слабкий зовнішній попит». За підсумками року виробники змогли зберегти прибутковість, експортні ціни залишалися високими, що забезпечило середній рівень виручки значно вищий, ніж у попередні роки. «На внутрішньому ринку масло нині продається дешевше, ніж на експорт у низку пострадянських країн. Ознак швидкого покращення цінової ситуації учасники ринку поки що не бачать і не виключають подальшого погіршення кон’юнктури найближчим часом», – додають експерти. https://agronews.ua/news/ukrayinskym-vyrobnykam-dovedetsya-aktyvnishe-shukaty-novi-kanaly-zbutu-masla/ 4. Переробка стала одним з головних донорів бюджету України AgroPolit.com . – 20.01.2026 Виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби України Леся Карнаух повідомила, що переробна промисловість та сфера торгівлі стали ключовими донорами державного бюджету України за підсумками 2025 року, забезпечивши понад третину всіх податкових надходжень. Переробна промисловість забезпечила 17,9% від загального обсягу податкових надходжень, тоді як оптова та роздрібна торгівля внесла 16,6%. Сільське, лісове та рибне господарство продемонстрували приріст на 35,8%, що еквівалентно 27,9 млрд грн у 2025 році. Переробна промисловість зросла на 23,6% (+70,2 млрд грн). Станом на січень 2026 року переробна промисловість є одним із ключових драйверів економічного відновлення України. За підсумками 2025 року частка переробної галузі у структурі ВВП зросла до 8,5%. Стратегічна мета уряду — довести цей показник до 20% у межах політики реіндустріалізації. Галузь продемонструвала стійкість, що сприяло загальному зростанню ВВП на 2,2%. Уряд продовжує видавати гранти на створення нових переробних підприємств. Пріоритет на експорт продукції з доданою вартістю замість сировини. https://agropolit.com/news/31009-pererobka-stala-odnim-z-golovnih-donoriv-byudjetu-ukrayini 5. В Україні запроваджують контроль стійкості мікроорганізмів до протимікробних речовин AgroPolit.com . – 20.01.2026 Держпродспоживслужба повідомляє, що з 1 березня в Україні запроваджують контроль стійкості мікроорганізмів до протимікробних речовин. Порядок набирає чинності одночасно із введенням у дію закону №1206-IX «Про ветеринарну медицину». Документ затверджено наказом Міністерства економіки. Мета — отримання порівнюваних даних щодо виникнення стійкості збудників зоонозів та коменсальних бактерій до протимікробних речовин, що становить загрозу для здоров’я людини. Він - забезпечить моніторинг стійкості збудників зоонозів та коменсальних бактерій, ізольованих від тварин, призначених для виробництва харчових продуктів; - стандартизує методи лабораторних досліджень та оцінювання рівнів стійкості відповідно до міжнародних стандартів; - створить загальнодержавну систему звітності; - дозволить підтримати реалізацію національних і міжнародних стратегій боротьби зі стійкістю мікроорганізмів до протимікробних речовин. https://agropolit.com/news/31005-v-ukrayini-zaprovadjuyut-kontrol-stiykosti-mikroorganizmiv-do-protimikrobnih-rechovin 6. Понад 70% українського експорту яєць прямує до ЄС AgroPortal.ua .- 27.01.2026 Союз птахівників України повідомив, що за підсумками 2025 року виробники України експортували 2,05 млрд яєць, що на 65,6% більше, ніж у 2024 році. Водночас експортна виручка галузі сягнула $201,9 млн, що у 2,8 раза перевищує показник попереднього року. Найбільшими покупцями українських яєць у 2025 році стали Іспанія (16,4%), Велика Британія (11,9%), Чехія (10,3%), Польща (10,0%), Хорватія (8,7%) та Ізраїль (7,8%). Також Україна наростила постачання яєчних продуктів. За минулий рік їх експорт склав 8,2 тис. т. Найбільшими імпортерами цієї продукції стали Латвія (24%), Італія (23,8%), Польща (17,2%) та Данія (12,6%). Порівняно з 2024 роком фізичні обсяги експорту зросли на 2,6%, а валютна виручка — на 40,3%. Наша країна суттєво посилила свою присутність на європейському ринку. За підсумками минулого року частка країн ЄС у загальному експорті яєць досягла 73,4%, а у сегменті яєчних продуктів — 92,6%. Зростанню попиту на українську продукцію сприяло значне скорочення виробництва яєць у країнах ЄС через складну епізоотичну ситуацію та тривалий період відновлення галузі, що призвело до підвищення цін на європейському ринку. https://agroportal.ua/news/ukraina/ponad-70-ukrajinskogo-eksportu-yayec-pryamuye-do-yes 7. Відкликання дитячих сумішей: збитки молочних гігантів перевищать $1 млрд AgroPortal.ua .- 27.01.2026 Акції Danone і Nestle впали 26 січня після того, як французька компанія Vitagermine розширила відкликання дитячих молочних сумішей. Три найбільші молочні концерни світу, Nestlé, Danone та Lactalis, відкликали великі партії дитячих молочних сумішей через ризик забруднення церулідом. Це термостійкий токсин, який виробляється бактеріями роду Bacillus cereus, здатний розмножуватися в харчових продуктах. Найбільш поширеними симптомами можливого ураження цереулідом є блювання та діарея. Симптоми дуже схожі на симптоми шлункового грипу. Французькі слідчі перевіряють, чи існує зв'язок між смертю двох немовлят та сумішами, які відкликані. Джерело забруднення пов'язане з єдиним китайським постачальником олії ARA (арахідонової кислоти) — критично важливого інгредієнта преміальних дитячих сумішей. Lactalis стала останньою компанією, яка оголосила про відкликання шести партій бренду дитячої суміші Picot, що продавався у 18 країнах. Забруднені партії перебувають у продажу з січня 2025 року з терміном придатності до березня 2027 року. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/vidklikannya-dityachih-sumishey-zbitki-molochnih-gigantiv-perevishchat-1-mlrd 8. Заводи УПІ-АГРО виробили 226 тис. т цукру AgroPortal.ua .- 26.01.2026 Заводи «Укрпромінвест-Агро» ( УПІ-АГРО ) завершили переробку цукрових буряків 2025/26 року. УПІ-АГРО — це вертикально інтегрована агропромислова компанія. Земельний банк на даний час складає 116,5 тис. га. Основні напрями діяльності: вирощування сільськогосподарських культур, виробництво цукру, молочне і м'ясне тваринництво, виробництво борошна. П ерероблено 1,6 млн т цукрового буряку із понад 30 тис. га посівних площ, Сезон сокодобування на Гайсинському цукровому заводі завершився 16 січня, на Крижопільському — 18 січня; вироблено 226 тис. т цукру; виведено на зберігання у ГЦЗ 47,6 тис. т сиропу, що формує додатковий потенціал виробництва ще 26,7 тис. т цукру в міжсезоння; 92% — цукор І категорії. У компанії зазначили, що частка заводів УПІ-АГРО у загальному виробництві становить близько 14%, що підтверджує позиції компанії у топ-3 виробників цукру в Україні. Зокрема, Гайсинський цукровий завод та Крижопільський цукровий завод — 2-й і 3-й цукрові заводи в країні за масштабом переробки буряку та випуском цукру. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/zavodi-upi-agro-virobili-226-tis-t-cukru 9. Інтеграція України до ЄС: треба не поглинати і витісняти, а формувати спільні правила AgroPortal.ua .- 22.01.2026 Питання євроінтеграції України сьогодні полягає вже не в тому, «чи потрібно», а в тому, як швидко та ефективно її реалізувати, і що для цього необхідно зробити. П ід час панельної дискусії «Поглиблення співпраці між Україною та ЄС у стратегічних секторах», що відбулася в межах Ukraine House Davos на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, CEO Kernel Євген Осипов зазначив, що, попри війну, агросектор країни залишається опорою національної економіки та водночас є частиною продовольчої інфраструктури Європи. Українська агропродукція допомагає ЄС не лише покривати власні потреби, а й зміцнювати позиції європейських країн на глобальному ринку як експортерів продовольства. У центрі уваги дискусії був практичний вимір євроінтеграції України — через економіку, стратегічні галузі та реальні ланцюги постачання в умовах війни. Kernel, як одна з найбільших компаній агропромислового сектору України, виступив голосом українського бізнесу, представивши його позицію щодо інтеграційних процесів та майбутнього місця України на європейському ринку. Коментуючи одне з ключових питань у контексті євроінтеграції агросектору — чи становить Україна загрозу для європейських фермерів, він сказав, що підстав для таких побоювань немає. Інтеграція України не замінює Європу, а підсилює її. Сильна Україна у спільному економічному просторі означає стійкіші ланцюги постачання, швидший енергетичний перехід, більшу стабільність ринків і спільну відповідь на глобальні виклики. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/integraciya-ukrajini-do-yes-treba-ne-poglinati-i-vitisnyati-a-formuvati-spilni-pravila 10. Повна автономія. Виробник олії Щедрий дар випускає бутильовану продукцію на енергії з лушпиння NV Бізнес. -30.01.2026 Кернел — найбільший в Україні виробник та експортер соняшникової олії та найбільший агроекспортер в цілому. У 2025 фінансовому році Кернел отримав $238 млн чистого прибутку, збільшивши його за рік на 42%. Власником понад 95% акцій Kernel Holdings через компанію Namsen Ltd. є бізнесмен Андрій Веревський . Кернел випускає бутильовану олію Щедрий Дар і Стожар, використовуючи енергію із соняшникового лушпиння. Компанія агрохолдинг Кернел перевів виробництво бутильованої олії на енергію із соняшникового лушпиння. Такий підхід замикає виробничий цикл і підвищує енергетичну стійкість виробництва. За перше півріччя 2026 фінансового року Кернел виробив близько 40 тисяч тонн бутильованої олії. «Наш завод пройшов відповідну перевірку та отримав міжнародний сертифікат від Bureau Veritas Group. Це міжнародне підтвердження того, що 100% всієї бутильованої олії на підприємстві виробляється виключно на відновлюваній енергії. Відповідне маркування вже з’явилося на етикетках наших брендів Щедрий Дар і Стожар», — зазначив Сергій Нерощин, директор з маркетингу та продажу фасованої продукції Кернел. https://biz.nv.ua/ukr/markets/kerel-vipuskaye-butilovanu-produkciyu-na-energiji-z-lushpinnya-sonyashniku-50579734.html 11. Індустріальний парк з агроперобки та альтернативної енергетики на Буковині включили до реєстру Elevatorist.com – 29.01.2026 Пресслужба Мінекономіки повідомляє, що Кабмін включив індустріальний парк « БУКОВИНА 1 » до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Це перший об'єкт, що отримав офіційний статус у 2026 році. Індустріальний парк розташований на території Кельменецької громади Дністровського району Чернівецької області. Ініціатором створення виступило ТОВ «ММ АГРО», термін функціонування — 49 років. Загальний обсяг інвестицій у проєкт оцінюється у 698,3 млн грн. В «БУКОВИНА 1» розвиватимуть харчову промисловість та альтернативну енергетику для забезпечення потреб виробництва. На території парку площею 18,01 га планується розвиток глибокої переробки агропродукції, зокрема виробництво олії, борошномельно-круп’яної продукції, крохмалів та готових кормів для тварин. https://elevatorist.com/novosti/22022-industrialniy-park-z-agroperobki-ta-alternativnoyi-energetiki-na-bukovini-vklyuchili-do-reyestru 12. Переробники закрили близько 70% потреб у соняшнику на лютий: зниження закупівельної активності тисне на ціни — ПУСК Elevatorist.com – 29.01.2026 В аналітичному департаменті сільськогосподарського кооперативу ПУСК , створеного в межах ВАР, повідомили, що в Україні переробники закрили близько 60–70% потреб у соняшнику на лютий завдяки значній пропозиції. Наразі заводи стримані у закупівлях, а соняшник, який ще нещодавно тримав високі цінові позиції, поступово дешевшає. За словами аналітиків, закупівельна активність переробників знижується, а готовність платити премії до індикативів фактично зникла. У пікові періоди соняшник з олійністю 48% торгувався на рівнях 29,5–29,7 тис. грн/т за невеликі партії, наразі ціни здебільшого перебувають у діапазоні 28,8–29 тис. грн/т. Експерти вважають, що підстав для різкого обвалу ринку немає. Пропозиція соняшнику залишається обмеженою, що формує відносно стабільні ціни. Якщо у лютому–березні не з’являться суттєві негативні чинники ринок може знову повернутися до рівнів 29,5–30 тис.грн/т. https://elevatorist.com/novosti/22021-pererobniki-zakrili-blizko-70-potreb-u-sonyashniku-na-lyutiy-znijennya-zakupivelnoyi-aktivnosti-tisne-na-tsini--pusk

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 6 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному енергозабезпеченні 1 2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок експорту соняшникової олії 2 3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50% 2 4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України 2 5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для переробників змін 3 6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам: озвучено рішення 3 7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2% 3 8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС 4 9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України 4 ---------------------------------------------------------- 1. Хмельницька макаронна фабрика майже повністю на автономному енергозабезпеченні AgroNews.ua . - 03.02.2026 Хмельницька макаронна фабрика (бренд « Тая ») в період відсутності енергопостачання повністю працює на автономному енергозабезпеченні, не зменшуючи робочого темпу, та закриває понад 50% місячної потреби в електроенергії альтернативними джерелами. Загальна місячна потреба фабрики в електроенергії становить 300–350 тис. кВт·год. Щоб зменшити енергетичні ризики, виробник розпочав будувати власну систему енергетичної автономності ще у 2022 році, роблячи ставку на диверсифікацію джерел. Собівартість продукції стрімко зростає, і це неминуче призведе до перегляду цін. У компанії зазначають, що на відміну від вартості електроенергії, виробник не має можливості змінювати відпускні ціни щодня, оскільки зобов’язаний дотримуватися контрактних умов. Через затяжні відключення електроенергії фабрика вимушена працювати в переважній більшості часу на автономному енергозабезпеченні. В регіоні централізоване електропостачання відсутнє фактично по 19 годин, і бізнес тут не виняток. Для фабрики зупинка виробничих ліній — критичний сценарій. У момент аварійного вимкнення на лініях може одночасно перебувати до 25 тонн напівфабрикату, і зупинка процесу сушіння призведе до дуже вагомих виробничих втрат. https://agronews.ua/news/hmelnyczka-makaronna-fabryka-perejshla-na-avtonomne-energozabezpechennya-zberigayuchy-povnu-potuzhnist-vyrobnycztva/ 2. Стало відомо, скільки Україна втратить валютної виручки від зупинок експорту соняшникової олії AgroNews.ua . - 02.02.2026 Завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук , зазначає, що втрати валютної виручки у 2026 році в країні від зупинок експорту соняшникової олії через обстріли російських окупантів можуть перевищити $0,6 млрд. Це прогнозування він зробив на основі даних, які свідчать, що обсяг експорту української соняшникової олії у 2020 році (до повномасштабного вторгнення) становив 6,1 млн тонн, в наступному – 4,6 млн тонн. За 10 місяців 2025 року Україна відвантажила лише 3,5 млн тонн продукту. «За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у 2025/26 МР експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 млн тонн, навіть за умови часткового відновлення зернового коридору через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину», – підкреслив Захарчук. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-skilky-ukrayina-vtratyt-valyutnoyi-vyruchky-vid-zupynok-eksportu-sonyashnykovoyi-oliyi/ 3. Частка вітчизняного сиру на ринку України може впасти нижче 50% AgroPolit.com . – 03.02.2026 Сироваріння в Україні має глибокі історичні корені, але зараз галузь стикається з високою конкуренцією: частка імпортних сирів у 2025 році зросла до 45%. Ринок України пропонує широкий асортимент від твердих ( Комо, Звенигора ) до кисломолочних сирів, проте через зростання імпорту (на 13% у 2025 році) обговорюються заходи підтримки вітчизняних виробників. Виконавчий директор Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Арсен Дідур заявив, що у 2025 році присутність закордонних сирів на вітчизняному ринку збільшилася з 38% до 45% і за умови збереження поточної динаміки, вже у березні-квітні 2026 року частка української продукції може впасти нижче критичної позначки у 50%. Ситуація на ринку сирів стала критичною для харчової безпеки України, тому уряд має відреагувати оперативно. За умови відсутності перспективи розслідувань проти європейських постачальників через політичні чинники, владі варто переключити увагу на посилення державної допомоги місцевим виробникам, вважає Дидур. https://agropolit.com/news/31062-chastka-vitchiznyanogo-siru-na-rinku-ukrayini-moje-vpasti-nijche-50 4. ЄБРР допоможе впровадженню інновацій в агробізнесі України AgroPolit.com . – 03.02.2026 В Європейському банку реконструкції та розвитку повідомили, що банк схвалив програму технічного співробітництва New Horizons («Нові горизонти»), спрямовану на стимулювання інноваційних інвестицій в агропродовольчу систему України. Ключовими напрямками програми New Horizons є стимулювання інвестицій на основі поєднання галузевої аналітики та мапування можливостей для прийняття обґрунтованих інвестиційних рішень; підтримка high-potential сегментів шляхом підтримки таких сфер, як виробництво альтернативних протеїнів і стале інтенсивне сільськогосподарське виробництво. Проєкт повинен стати ключовим інструментом для відновлення національної економіки та прискорення євроінтеграції агробізнесу. Програма орієнтована на підтримку бізнесів, що впроваджують передові технології у виробництво продуктів харчування та сільське господарство. https://agropolit.com/news/31059-yebrr-dopomoje-vprovadjennyu-innovatsiy-v-agrobiznesi-ukrayini 5. Програма підтримки тваринництва: названо топ-3 важливих для переробників змін AgroPortal.ua .- 01.02.2026 Генеральний директор молочної компанії « Волошкове поле » Андрій Табалов , вважає, що д ержавна програма підтримки тваринництва до 2033 року передбачає довгостроковий підхід, якого у молочній галузі давно бракувало. Він зазначив, що ціль у 4 млн т молока на переробку на рік виглядає цілком досяжною. У 2025 році на промислову переробку направлено 3,6 млн т, тобто Україна вже досить близько до цієї позначки. Він додав: «Важливе завдання програми — поступово змінити структуру виробництва молочної сировини, роблячи акцент на розвитку сучасних ферм і зберігаючи важливу роль господарств населення. Наразі співвідношення між молоком від населення та організованих виробників залишається близьким до 50 на 50 і коливається залежно від сезону». Для ринку ця програма має правильний і своєчасний сигнал, виглядає як системний крок. https://agroportal.ua/news/ukraina/programa-pidtrimki-tvarinnictva-nazvano-top-3-vazhlivih-dlya-pererobnikiv-zmin 6. Як ЄС може сприяти агроекспорту України без шкоди своїм фермерам: озвучено рішення AgroPortal.ua .- 01.02.2026 Перспективним напрямком для українського агроекспорту є країни Африки, проте посилення присутності України на цих ринках потребує нарощування конкурентоспроможності, заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко , під час форуму. Експерт підкреслив, що розвиток експортної стратегії базується на прагматичному розрахунку: бізнес інвестує лише туди, де бачить потенційну нішу та прибуток. Беззаперечним є європейський вектор, але він залишається серйозним викликом для українських виробників. Євроінтеграція вимагає не лише гармонізації законодавства, а й реальної адаптації виробничих потужностей до стандартів ЄС — від норм захисту рослин і добробуту тварин до кліматичних й екологічних вимог. Додатковим бар'єром є фінансові ризики — африканські контрагенти часто мають проблеми з платоспроможністю та дотриманням строків розрахунків. У таких умовах бізнес потребує гарантій, які дозволять мінімізувати вірогідність несплати за поставлений товар. Олег Хоменко зазначає: «Одним із рішень може бути розвиток «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА), яке б могло забезпечити гарантії під час експорту до африканських країн. Якщо держава наразі не має достатнього ресурсу для повного фінансування агентства, варто ініціювати діалог з європейськими партнерами». https://agroportal.ua/news/ukraina/rinok-agroprodukciji-afriki-yak-yes-mozhe-dopomogti-ukrajini-bez-shkodi-svojim-fermeram 7. Виробництво молока в 2025 році просіло на 5,2% AgroTimes.-03.02.2026 Згідно з даними Держстату, протягом минулого року в Україні виробили 6,86 млн тонн молока, що на 5,2% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року. Сільгосппідприємства виробили 3,19 млн тонн молока, що на 7% більше, ніж у 2024 році. Натомість у господарствах населення обсяги надоїв молока в 2025 році скоротилися на 13,6%, як порівняти з попереднім роком, ‒ до 3,67 млн тонн. Отже, за підсумками 2025 року частка підприємств у виробництві молока-сировини склала 46,5%, а господарств населення – 53,5%. Попри блекаути та російські атаки, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України році були одними з найкращих у Європі та світі, вважає Георгій Кухіашвілі , аналітик Асоціації виробників молока. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnycztvo-moloka-v-2025-roczi-prosilo-na-52/ 8. Українсько-корейський проєкт виведе перші партії цибулі на ринок ЄС AgroWeek .-06.02.2026 Південна Корея розглядає експорт української цибулі як один із напрямів сталого розвитку агробізнесу. В межах українсько-корейського проєкту заплановано відправляти перші партії продукції до Європи під брендом зимової корейської цибулі, при цьому продажі всередині України не будуть обмежені. Цим проектом займаються « Пан Білан » з Одеської області у співпраці з корейськими партнерами. Окрім організації експорту, проєкт передбачає впровадження рідких органічних добрив і сучасних засобів захисту рослин для підвищення якості продукції та екологічності виробництва. Ключовим елементом проєкту є модель, за якою малі фермери формують товарні партії, концентруючись довкола однієї площі — логістичного центру. Продукція учасників надходитиме на цей майданчик, де її сортуватимуть, зберігатимуть і готуватимуть до експорту, що дозволить знизити витрати і підвищити стандарти якості упаковки та маркування для європейського ринку. Проєкт передбачає створення Smart Village — моделі цифровізації, яка охоплює як виробничі процеси, так і соціальну інфраструктуру громади. Цифрові рішення дбатимуть про моніторинг технологій вирощування, логістику та облік продукції. У 2026 році партнери розраховують розпочати експорт як брендованої продукції до європейських країн, водночас зберігаючи можливість реалізації цибулі на внутрішньому ринку. https://agroweek.com/agrobiznes/ukrayinsko-korejskyj-proyekt-vyvede-pershi/ 9. Європі бракує індичатини: вікно можливостей для України AgroWeek .-06.02.2026 Європі бракує індичатини, і це створює відчутне вікно можливостей для українських виробників. Зростання попиту в країнах ЄС може відкрити додаткові ринки збуту для експортерів України за умови приведення продукції у відповідність до європейських стандартів якості та харчової безпеки. Для агропідприємств це можливість збільшити обсяги виробництва та диверсифікувати продуктові лінійки — від свіжого та охолодженого м’яса до перероблених продуктів. Ключовим фактором залишається відповідність санітарним і фітосанітарним вимогам імпортних ринків, підвищення контролю якості, сертифікація за міжнародними стандартами. Необхідні кроки для виходу на зовнішні ринки: потрібні скоординовані дії - розвиток холодового ланцюга, модернізація пакувальних і переробних потужностей, налагодження логістичних маршрутів та пошук надійних торгових партнерів у ЄС. Важливими є інвестиції в сертифікацію та відповідність правилу походження продукції https://agroweek.com/agroekonomika/yevropi-brakuye-indychatyny-vikno-mozhlyvostej/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни 1 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році 1 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році 2 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині 2 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини 3 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України 3 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд 3 8. Сировари в Україні просять державної підтримки 4 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої 4 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль 5 --------------------------------------------------------------- 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни Аграрії разом.-14.02.2026 Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд, заявив під час конференції президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко. Він зазначив, що майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрачено понад 7 тис. одиниць сільгосптехніки та сотні логістичних споруд, додав Леонід Козаченко. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/agrosektor-ukraini-vtrativ-ponad-120-mlrd-kapitalizacii-za-chas-viyni 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році Agravery. – 20.02.2026 Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов зазначає, що характерною рисою 2025 року стало зменшення обсягів вітчизняних поставок аграрної сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок, зменшенням експорту до ЄС, внаслідок частих змін умов торгівлі з сусіднім інтеграційним формуванням, відставання темпів збирання минулорічного урожаю. Головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім, торік знизилась вартість експорту до ЄС та Азії, але вдалось наростити поставки до Африканського континенту. У минулому році обсяги поставок аграрної продукції нашої країни до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2024 року у. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала 47,6 % від усього українського агроекспорту, поінформував Пугачов.Характерною ознакою 2025 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції. Рейтинг очолила Туреччина, яка три роки поспіль посідала 3 місце у топ-10. Якщо у 2024 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1658 млн дол. США, то 2025 року збільшилася на третину (+33 %) – до 2211 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2025 року 9,7 %. Нідерланди зберегли за собою друге місце у рейтингу. Здійснивши закупівлі української агропродукції на суму 1696 млн дол. США. Італія, яка 2024 року посідала 6 місце, перемістилася торік на третє місце. Третій рік поспіль ця країна продовжує нарощувати обсяги імпорту сільгосппродукції. Італія, закупивши українського продовольства на 1579 млн дол. США (+20 %), забезпечила собі частку у 7,0 %. https://agravery.com/uk/posts/show/evropejskij-vektor-ta-zmina-lideriv-tureccina-ocolila-rejting-importeriv-ukrainskoi-agroprodukcii-u-2025-roci 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році Аграрії разом.-13.02.2026 Україна має найбільший у Європі потенціал виробництва біометану завдяки величезній кількості аграрної сировини. За оцінками спеціалістів, до кінця 2026 року кількість працюючих біометанових об’єктів у країні може подвоїтися. У 2026 році для українського аграрного сектору відходи, такі як солома, гній або жом, перетворилися зі складної логістичної задачі на цінний енергетичний ресурс. На тлі нестабільних зовнішніх постачань енергії та зростання цін на газ, біометан став для фермерів ключем до енергонезалежності та стабільного прибутку. Нова реальність фермерських господарств це мобільні біометанові установки. Активне впровадження мобільних біометанових модулів стало головним трендом лютого 2026 року. Сучасні технології дозволяють переробляти органічні залишки прямо на місці їх утворення. Після очищення отриманий біогаз стає біометаном — повноцінним аналогом природного газу. Виробництво біометану дарує ще одну важливу перевагу — дигестат. Це залишкова маса після переробки біомаси, яка використовується як високоякісне органічне добриво. Дигестат містить підвищені концентрації азоту, фосфору та калію у формі, легкодоступній для рослин. Завдяки використанню дигестату фермери можуть зменшити закупівлі мінеральних добрив на 30-40%. Таким чином, біометанові установки забезпечують повний цикл: від виробництва енергії до підвищення врожайності наступних посівів. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/biometan-v-agrosektori-yak-agrarii-ukraini-zaroblyayut-na-vidhodah-u-2026-roci 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині AgroNews.ua . - 17.02.2026 Українська пивоварня « Уманьпиво » відкрила філію у Білій Церкві площею 2000 кв. м. Це вже третє представництво компанії в Україні – після головного виробництва в Умані та логістичної філії у Вінниці. Новий підрозділ включає повноцінну інфраструктуру: офісні приміщення, склад для готової продукції та власний автопарк для логістики. Ключовою перевагою філії є можливість працювати напряму з виробником, отримуючи доступ до повного асортименту продукції. Компанія випускає понад 40 найменувань різних напоїв – від класичного та крафтового пива до сидрів та лимонадів. У Білій Церкві вже відкрили пʼять фірмових магазинів. СЕО компанії «Уманьпиво» Ігор Кисіль зазначає: «Наша ціль – представити споживачам повний асортимент виробленої продукції. Філіал дає торговим точкам можливість працювати напряму без посередників». Відкриття філії є частиною стратегії «Уманьпиво» з забезпечення прямого доступу споживачів до продукції компанії та підвищення якості обслуговування клієнтів у ключових регіонах України. https://agronews.ua/news/pyvovarnya-umanpyvo-vidkryla-filiyu-ploshheyu-2000-kv-m-na-kyyivshhyni/ 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини AgroNews.ua . - 16.02.2026 Під час профільної конференції «Прибутковий агробізнес 2026» президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник заявив, що за підсумками 2025 року Україна впевнено закріпила за собою статус світового лідера в експорті замороженої малини . Ключовою стратегією для вітчизняного плодоовочевого сектору на 2026 рік залишається агресивна експансія на зовнішні ринки. Попри складні умови виробництва, потенціал для подальшого нарощування обсягів залишається високим,. Аналогічне зростання спостерігається і в сегменті лохини, де виробництво щороку додає 15–20%. Проте тут аграрії стикнулися з обмеженням внутрішнього попиту. Внутрішній ринок: досяг максимуму споживання — близько 10 тис. тонн, експортний потенціал: Україна наразі постачає за кордон 8–10 тис. тонн лохини. Україна має величезний простір для заміщення інших гравців на глобальному ринку та збільшення своєї частки. https://agronews.ua/news/ukrayina-trymaye-liderstvo-v-eksporti-zamorozhenoyi-malyny/ 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України AgroNews.ua . - 16.02.2026 Олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби та м’ясо птиці. увійшли до списку найбільш прибуткових категорій українського агроекспорту у минулому році, повідомила керівниця аналітичного відділу Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Світлана Литвин . За її словами, трійка лідерів експорту за рік не змінилася, проте всередині п’ятірки відбулися ротації. Зокрема, соя піднялася на четверту сходинку, хоча її виторг залишився на рівні минулого року. Натомість ріпак вибув із рейтингу через скорочення валютних надходжень. Найбільшим покупцем української продукції АПК залишаються країни ЄС. Проте у 2025 році спостерігається скорочення частки експорту в цей регіон через запровадження торгівельних змін з ЄС – повернення торгових квот та мит. Якщо в 2024 році частка країн ЄС в українському експорті становила 52%, то за попередніми оцінками в 2025 році – 49%. Зросла частка країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, але зменшилась в Азію (в основному через мінімальний експорт до Китаю). За сім місяців 2025/26 МР, з липня 2025 по січень 2026 року, з України було експортовано 18,6 млн т зернових, що на 24% менше, ніж за попередній період. У грошовому еквіваленті падіння експорту буде на рівні 18%. https://agronews.ua/news/opublikovano-rejtyng-najprybutkovishyh-agroproduktiv-ukrayiny/ 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд AgroPolit.com . – 16.02.2026 Микола Пугачов , заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН повідомив, що продукція аграріїв забезпечила понад половину загального експорту України минулого року, при цьому суттєво зріс експорт агропродукції з доданою вартістю, а саме товарів переробної промисловості. Сумарно Україна відправила за кордон продукції АПК на 22,71 млрд дол., імпортувала – на 9,12 млрд дол. Загальні показники погіршилися порівняно з 2024 роком: експорт зменшився на 9%, а імпорт зріс на 13%. «Позитивним став факт збільшення продажів на зовнішніх ринках товарів переробної промисловості, тобто готових харчових продуктів, молокопереробки, борошна, крохмалю, маргарину і т. д. У 2025 році виручка за них досягла 4,4 млрд доларів, тоді як частка такої продукції в галузевому експорті становила майже 20%», – зазначив Пугачов. В Інституті аграрної економіки зазначають, що обстріли окупантами одеських та дунайських портів значно посилилися з грудня 2025 року. Це призвело до уповільнення агроекспорту та сировини та переробленої продукції. https://agropolit.com/news/31116-pererobka-zrostaye-ukrayina-vidpravila-za-kordon-produktsiyi-apk-na-2271-mlrd 8. Сировари в Україні просять державної підтримки AgroPolit.com . – 16.02.2026 Іnfagro повідомляє , що українські виробники сирів продовжують втрачати частку ринку на користь європейського імпорту, тому сировари звертаються до держави з проханням про підтримку. Вони пропонують ввести такі заходи: - розширення програм кешбеку на вітчизняну продукцію; - перегляд податкового навантаження; - обмеження імпорту субсидованих європейських сирів. На думку фахівців, більш ефективним кроком, могло б стати врегулювання взаємин із торговельними мережами, оскільки високі націнки ритейлерів підвищують кінцеву вартість продукції. Виробникам радять самостійно домовлятися з мережами та дистриб’юторами, не розраховуючи на масштабну державну підтримку. Водночас імпорт сирів демонструє тенденцію до скорочення як у порівнянні з попереднім місяцем, так і у річному вимірі. Це може свідчити про ускладнення роботи імпортерів на українському ринку. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель залишатимуться стабільними через підвищення цін у Європі та валютні коливання. https://agropolit.com/news/31113-sirovari-v-ukrayini-prosyat-derjavnoyi-pidtrimki 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої AgroTimes.-16.02.2026 ІА « АПК-Інформ » повідомило, що український ринок сої продовжував отримувати підтримку з боку світового сектору даної культури, зокрема, на тлі активного нарощування імпорту Китаєм сої нового урожаю з Бразилії, а також подальші закупівлі з США. Збільшення оцінок виробництва сої в Бразилії та Аргентині поки що не знаходить суттєвого відображення в цінах внаслідок збереження погодних ризиків в регіоні: деяка частина урожаю в Бразилії постраждала від надмірних дощів, тоді як посіви в Аргентині пригнічені тривалою спекою, що впливає на темпи продажу сировини місцевими виробниками. На внутрішньому ринку сої ціни переробників теж продовжували зростати на тлі активного попиту на соєвий шрот, що спостерігався з боку європейських покупців внаслідок сезонного скорочення поставок з Аргентини. https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-narazi-ye-osnovnym-napryamkom-zbutu-ukrayinskoyi-soyi/ 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль Kurkul. сom. – 13.02.2026 Світова увага до бобових культур стрімко зростає. Україна традиційно вирощує горох, люпин, квасолю, а в останні десятиліття надзвичайно вагому роль відіграє соя, розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він зазначив: «Ми — найбільший виробник соєвих бобів у Європі. Це звучить просто, але ємко». Виробництво сої в Україні досягало 6 млн тонн . Попри певні коливання площ, світові ціни на сою демонструють тенденцію до зростання, що зберігає її привабливість для аграріїв. Українські соєві шроти відповідають європейським вимогам якості, а потенціал поглибленої переробки дозволяє формувати додану вартість всередині країни, додав Павло Коваль. https://kurkul.com/news/40568-ukrayina-lidiruye-za-virobnitstvom-soyevih-bobiv-v-yevropi--koval

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 7 по 13 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Україна наростила імпорт свинини 1 2. Україна зможе експортувати 65 тис. тонн пшеничного борошна 2 3. Продовольчий експорт з України у січні сягнув $2 млрд 2 4. Держцентр сертифікації та експертизи сільгосппродукції видаватиме міжнародні сертифікати на овочеві 2 5. Головний тренд сезону — високоолеїновий соняшник 2 6. Fonterra інвестує у розширення виробництва халяльного і кошерного вершкового масла 3 7. Експорт українського меду перевищив 50 тис. т 3 8. Заборона імпорту українського м'яса птиці й кормів до Молдови необґрунтована, ‒ Союз птахівників України 3 9. Названо види агропродукції із найбільшою валютною виручкою 4 10. В Україні на 10% зменшилось виробництво борошна 4 ------------------------------------------------------- 1. Україна наростила імпорт свинини AgroNews.ua . - 07.02.2026 У минулому році імпорт свинини суттєво збільши вся й залишатиметься важливим чинником ринку, проте він не становить критичної загрози для внутрішнього виробництва, тоді як експорт скоротився, і географія залишається дуже обмеженою, повідомила керівниця аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська. Вона зазначила, що у другій половині року щомісячні темпи надходжень вийшли на рівень імпортної активності 2022 року через підвищення котирувань на внутрішньому ринку на тлі зворотної динаміки на ринках ЄС. Разом із тим, обсяги закордонної свинини склали менш ніж десяту частину внутрішнього промислового виробництва свинини. Експорт свинини у 2025-му був менш активний ніж торік, а загальний річний доробок склав 2,2 тис. т (-28,6%), що принесло 6,6 млн дол. США валютної виручки. «Загалом зацікавленість м’ясопереробників у закордонній м’ясній сировині залежить від співвідношення внутрішніх та європейських котирувань: імпортна активність пожвавлюється, коли такі операції економічно виправдані»,- розповіла Бондарська. Вона додала, що доки цінова ситуація дозволяє, інтерес європейських постачальників у поставках до України в межах збільшеного обсягу квот на безмитні поставки свинини (з 2026 року – 40 тис. т) залишатиметься, а актуальність їх пропозицій для української м’ясопереробки зберігатиметься, доки це дозволяє знизити витрати на сировину. https://agronews.ua/news/ukrayina-narostyla-import-svynyny/ 2. Україна зможе експортувати 65 тис. тонн пшеничного борошна AgroPolit.com . – 10.02.2026 АПК-Інформ повідомляє, що у 2025/26 МР Укаїна може скоротити експорт пшеничного борошна до 65 тис. тонн, що на 2,6% менше, ніж у попередньому сезоні. За підсумками семи місяців 2025/26 МР країна експортувала 37,5 тис. тонн пшеничного борошна, що на 7% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього сезону. У січні обсяги відвантажень скоротилися до 4,3 тис. тонн, що на 23% нижче за торішній показник.В поточному сезоні ключовими ринками збуту борошна залишаються Молдова, Палестина та Чехія, на які припадає 30%, 20% та 16% експорту відповідно. Водночас усі ці країни зменшили обсяги закупівель. Молдова у липні–січні імпортувала 11,4 тис. тонн борошна, що на 8% менше, ніж роком раніше. Поставки до Палестини скоротилися на 10% — до 7,3 тис. тонн, а Чехія зменшила імпорт на 32%, до 5,9 тис. тонн. Ізраїль та Іспанія наростили закупівлі українського борошна, придбавши 3 тис. т та 2,7 тис. т відповідно. Зазначається, що перегляд прогнозів експорту зумовлений очікуваним скороченням виробництва борошна в Україні. У липні – січні 2025/26 МР в країні було вироблено 510,5 тис. т борошна, що на 10% менше, ніж за аналогічний період сезону 2024/25. https://agropolit.com/news/31088-ukrayina-zmoje-eksportuvati-65-tis-tonn-pshenichnogo-boroshna 3. Продовольчий експорт з України у січні сягнув $2 млрд AgroPortal.ua .- 11.02.2026 Згідно даним Державної митної служби, з овнішній товарообіг України у січні 2026 року склав $9,9 млрд. Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму $6,7 млрд, а експортували — на $3,2 млрд. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $1,9 млрд, Туреччина — $703 млн, Польща — $623 млн. Експорт з України найбільше надходив до Польщі — на $358 млн, Туреччини — на $276 млн, Італії — на $232 млн. ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів: - продовольчі товари — $2 млрд; - метали та вироби з них — $286 млн; - машини, устаткування та транспорт — $253 млн. https://agroportal.ua/news/ukraina/prodovolchiy-eksport-z-ukrajini-u-sichni-syagnuv-2-mlrd 4. Держцентр сертифікації та експертизи сільгосппродукції видаватиме міжнародні сертифікати на овочеві AgroPortal.ua .- 08.02.2026 У 2026 році ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» планує розширити перелік культур, за якими проводитиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався, розповів директор підприємства Юрій Заставний. За його словами, підприємство тісно співпрацює з виробниками та вже схвалило використання перших автоматичних пробовідбірників. Їх застосування значно прискорює процес відбору проб насіння, а також забезпечує збереження посівних якостей під час відбору проб, що є важливим для подальшого проведення дослідження. Цьогоріч центр планує ще більше розширити сферу послуг та надавати міжнародні сертифікати на насіння овочевих культур. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/derzhcentr-sertifikaciji-ta-ekspertizi-silgospprodukciji-vidavatime-mizhnarodni-sertifikati-na-ovochevi 5. Головний тренд сезону — високоолеїновий соняшник AgroPortal.ua .- 08.02.2026 За словами головного агронома Групи АГРОТРЕЙД Геннадія Малого, головний тренд сезону — соняшник, зокрема високоолеїновий. Культура залишається однією з найбільш маржинальних і має стабільний попит на внутрішньому та експортному ринках. Геннадій Малий прогнозує, що площі зростатимуть під соняшником, ріпаком і кукурудзою. Ці культури залишаються високомаржинальними та добре вписуються в сівозміну. Він зазначає: «Пшениця, соняшник і ріпак залишаються стабільними на ринку. Потенційний дефіцит можливий у сегменті ріпаку та високоолеїнового соняшнику, тоді як профіцит може сформуватися по пшениці та ячменю за сприятливої погоди». Потенціал мають культури, які опиняться «у правильному місці й у правильний момент». Зокрема: пивоварний озимий ячмінь як альтернатива пшениці, високоолеїновий соняшник, а також льон. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/golovniy-trend-sezonu-visokoolejinoviy-sonyashnik 6. Fonterra інвестує у розширення виробництва халяльного і кошерного вершкового масла AgroPortal.ua .- 08.02.2026 Пресслужба компанії.к ооператива Fonterra повідомляє, що кооператив інвестував $75 млн у розширення маслозаводу в Південному Кентербері (Нова Зеландія). Проєкт є частиною стратегії кооперативу з інвестування до $1 млрд протягом наступних 3–4 років у виробничі потужності, що мають підвищити додану вартість молочної продукції та операційну ефективність. Розширення спрямоване на збільшення випуску високовартісних продуктів із молочного жиру та оптимізацію асортименту. У січні проєкт перейшов у активну фазу: завершуються проєктні, демонтажні та підготовчі роботи, земляні, фундаментні й дренажні. Також розпочнеться встановлення нових трубопроводів між системою обробки молока та лінією виробництва масла. Нова лінія дозволить збільшити виробничі потужності та розширити асортимент, зокрема випускати халяльне і кошерне вершкове масло, орієнтоване на міжнародних клієнтів інгредієнтного сегмента та професійні кухні. Реалізація проєкту також посилить виробничу гнучкість і стійкість мережі Fonterra на Південному острові. Введення лінії в експлуатацію заплановане на початок наступного року, а випуск першої продукції очікується у квітні 2027 року. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/fonterra-investuye-u-rozshirennya-virobnictva-halyalnogo-i-koshernogo-vershkovogo-masla 7. Експорт українського меду перевищив 50 тис. т AgroPortal.ua .- 07.02.2026 Україна у минулому році експортувала 50,5 тис. т меду, розповів керівник компанії «Мед України» Едуард Кричфалушій. Він зазначив, що головними і традиційними країнами-покупцями українського меду є Німеччина, Польща та Франція. Кричфалушій підкреслив, що на внутрішньому ринку меду недостатньо, відсутність певних сортів меду в торговельних мережах - це перша ознака дефіциту. І додає, що дефіцит призведе до зростання цін. «Сьогодні ціна українського меду на полицях магазинів в Україні вища, ніж на полицях у Німеччині на той же український мед», — резюмував Едуард Кричфалушій. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-ukrajinskogo-medu-perevishchiv-50-tis-t 8. Заборона імпорту українського м'яса птиці й кормів до Молдови необґрунтована, ‒ Союз птахівників України AgroTimes.-10.02.2026 26 січня Національне агентство з безпеки харчових продуктів (ANSA) Республіки Молдова ввело тимчасову заборону імпорту м’яса птиці й кормів для птиці з України. Підставою для запровадження обмежень стали випадки виявлення в готових кормах для птиці з України метронідазолу ‒ антибіотику широкого спектру дії, який заборонено використовувати для продуктивних тварин в Україні, країнах ЄС і Молдові. Під час перевірки в Україні готових кормів для птиці наявність метронідазолу була підтверджена лише в одному зразку. Асоціація «Союз птахівників України» заявляє , що такі обмеження ‒ штучні, і мають на меті усунути на молдовському ринку мʼяса птиці Україну як конкурента, та виступає за негайне скасування цих необґрунтованих і упереджених заборон. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/zaborona-importu-ukrayinskogo-myasa-ptyczi-j-kormiv-do-moldovy-neobgruntovana-%e2%80%92-soyuz-ptahivnykiv-ukrayiny/ 9. Названо види агропродукції із найбільшою валютною виручкою AgroTimes.-10.02.2026 Пресслужба УКАБ повідомила, що у 2025 році до топ-5 агропродуктів за експортною виручкою увійшли: олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби та м’ясо птиці. Керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин, зазначила: якщо порівнювати результати з попереднім роком, то перші 3 місця залишаються без змін. Проте, позиція сої піднялася з 5-го місця в рейтингу до 4-го, маючи такий же експортний виторг, як і минулого року. Але покинув рейтинг ріпак, експортний виторг якого навпаки зменшився. Тож маємо такі результати експортної виручки: олія соняшникова – 5,2 млрд USD (23%); кукурудза – 3,9 млрд USD (17%); пшениця – 3,0 млрд USD (13%); соєві боби – 1,3 млрд USD (6%); м’ясо птиці – 1,1 млрд USD (5%). Найбільшим покупцем української продукції АПК залишаються країни ЄС. Однак у 2025 році спостерігається скорочення частки експорту в цей регіон через запровадження торгівельних змін з ЄС – повернення торгових квот та мит. Якщо в 2024 році частка країн ЄС в українському експорті становила 52%, то за попередніми оцінками в 2025 році – 49%. Зросла частка країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, але зменшилась в Азію (в основному через мінімальний експорт до Китаю). https://agrotimes.ua/agromarket/nazvano-vydy-agroprodukcziyi-iz-najbilshoyu-valyutnoyu-vyruchkoyu/ 10. В Україні на 10% зменшилось виробництво борошна Elevatorist.com – 09.02.2026 АІ «АПК-Інформ» повідомляє, що за липень-січень 2025/26 МР в країні виробили 510,5 тис. т борошна, що на 10% менше, ніж в аналогічний період 2024/25 МР. Аналітики прогнозують на цьому тлі зменшення експорту українського пшеничного борошна в 2025/26 МР до 65 тис. т, що на 2,6% поступається обсягам експорту за 2024/25 МР (67 тис. т). За 7 місяців на зовнішній ринок пішло 37,5 тис. т борошна, що на 7% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Основними імпортерами цього сезону залишились Молдова (30%), Палестина (20%) та Чехія (16%). При цьому обсяг поставок знизився порівняно з попереднім сезоном. А Ізраїль та Іспанія збільшили обсяги закупівель пшениці, придбавши за вказаний період 3 тис. т та 2,7 тис. т відповідно. https://elevatorist.com/novosti/22098-v-ukrayini-na-10-zmenshilos-virobnitstvo-boroshna

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 10 по 16 січня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 10 по 16 січня 2026 року Зміст стор. 1. Україні вдалося експортувати 11 млн куб м біометану за рік 1 2. USDA підвищив прогноз світового виробництва олійних культур: що в Україні 1 3. Компанія-виробник хліба ALVIVA GROUP завершила перший агросезон: врожай перевищив 5 тис. тонн 2 4. Україна різко скоротила присутність на європейському ринку зернових, при цьому лідирує в експорті олійних до ЄС — Spike Brokers 2 5. Україна не змогла повністю використати європейську квоту на імпорт пшениці у 2025 році: ЄС закриває попит французькою та балтійською зерновою 3 6. Єврокомісія перевірила, як в Україні контролюють якість продуктів – результати аудиту 3 7. Україна втратила більше половини ринку ЄС за популярним експортним товаром 3 ----------------------------------------------------------- 1. Україні вдалося експортувати 11 млн куб м біометану за рік AgroPolit.com . -09.01.2026 У 2025 році приватні компанії України експортували понад 11,2 млн куб м газоподібного біометану власного виробництва. Експорт біометану розпочався у лютому 2025 року, коли перша українська компанія (Вітагро) експортувала 67,5 тис. куб м біометану власного виробництва газотранспортною системою до Словаччини. До цього в історії України біометан не експортувався. Всього, у минулому році три українські компанії експортували газоподібний біометан. Найбільше біометану у 2025 році експортував Холдинг МХП – близько 8,7 млн куб м або 77% усього експорту. На другому місці за обсягами експорту українського біометану Група Вітагро – близько 2,5 млн куб м у 2025 році.«Галс Агро» здійснила одну експортну поставку біометану власного виробництва – понад 75 тис. куб м. Галузь біометану в країні активно розвивається, що є стратегічним напрямом енергетичної незалежності та експорту. В Україні вже працюють 4 біометанові заводи. У 2026 року очікується запуск ще 5 нових заводів загальною потужністю близько 20 млн кубічних метрів на рік. Експорт став можливим завдяки прийняттю законодавства про митне оформлення біометану, що дозволило транспортувати його через ГТС. https://agropolit.com/news/30963-ukrayini-vdalosya-eksportuvati-11-mln-kub-m-biometanu-za-rik 2. USDA підвищив прогноз світового виробництва олійних культур: що в Україні 24Агро. -14.01.2026 Міністерство сільського господарства США у січні збільшило прогноз світового виробництва олійних культур на 2,89 мільйона тонн порівняно з груднем. Зростання забезпечили насамперед соя у Бразилії та США, а також соняшник в Аргентині. За оцінками USDA, світове виробництво олійних культур у 2025/26 МР році становитиме 693,15 мільйона тонн, що на 2,89 мільйона тонн більше порівняно з грудневим прогнозом. Водночас урожай олійних у 2024/25 МР аналітики оцінюють у 684,34 мільйона тонн. Прогнози для України залишилися без змін, 6 мільйонів тонн сої та 10,5 мільйона тонн соняшнику, хоча фактичний збір є дещо нижчим. У 2026 році в Україні не очікується суттєвого подорожчання соняшникової олії через світові ціни, споживчі вподобання та логістичні чинники. Попит на дешевшу пальмову олію в Європі та логістичні проблеми сприяють стабільності цін на соняшникову олію в Україні. Аналітики зазначають, що ринки олійних культур і надалі перебуватимуть під тиском через очікуване зростання пропозиції сої з Бразилії у січні – лютому, а також сезонне збільшення пропозиції ріпаку й соняшнику навесні. https://24tv.ua/agro24/svitove-virobnitstvo-oliynih-kultur-zroste-prognoz-usda_n2988650 3. Компанія-виробник хліба ALVIVA GROUP завершила перший агросезон: врожай перевищив 5 тис. тонн Elevatorist.com – 13.01.2026 ALVIVA GROUP — провідний виробник борошна, хліба, випічки, сніданків та кондитерських виробів в Україні під брендами « Київхліб », « Тарта », « Супер Тост », « Тенді », « Норден Брод », « Брітіш Сендвіч » та « Київмлин ». Група успішно завершила перший рік роботи в агросекторі України. У сезоні 2024/25 група зібрала свій перший врожай озимої пшениці та соняшнику в Київській і Чернігівській областях, повідомила пресслужба компанії. «Загальний валовий збір сягнув 5,42 тис. т при врожайності пшениці 3,16 т/га та соняшнику 1,9 т/га», — зазначили в ALVIVA GROUP. Увесь обсяг вирощеної продукції спрямували на потреби підприємств групи. Це дозволило зміцнити вертикальну інтеграцію бізнесу, оптимізувати виробничі ланцюги та гарантувати стабільне постачання високоякісної сировини. https://elevatorist.com/novosti/21903-kompaniya-virobnik-hliba-alviva-group-zavershila-pershiy-agrosezon-vrojay-perevischiv-5-tis-tonn 4. Україна різко скоротила присутність на європейському ринку зернових, при цьому лідирує в експорті олійних до ЄС — Spike Brokers Elevatorist.com – 12.01.2026 Spike Brokers повідомляє, що у сезоні 2025/26 європейський імпорт зернових та олійних помітно змінився: попит на українське зерно впав, тоді як у сегменті олійних Україна зберігає ключові позиції. З липня минулого року ЄС загалом скорочує імпорт зернових, а частка України в постачанні м’якої пшениці, ячменю та кукурудзи суттєво зменшилася. Лідерство в цих сегментах перейшло до Канади, США та Бразилії. Зокрема: кукурудза — частка зменшилась з 56% до 26%; м’яка пшениця — падіння з 67,3% до 22,3%. Брокери зазначають: «Україна втратила значну частину своїх ринкових позицій у межах європейського аграрного ринку. Єдиними культурами, де вона збільшила свою частку, стали овес і сорго, які мають нішеве значення». Крім того, ЄС скоротив імпорт олійних культур і продуктів переробки на 14%. Україна зберегла лідерство в постачанні ріпаку, однак її частка знизилася через високий європейський врожай та нижчий попит з боку біопалива. Ріпак — частка зменшилась з 62% до 57% (1,06 млн т); Ріпаковий шрот — падіння з 75% до 13%. Ринок олійних ЄС рухається до більшої диверсифікації, але залишається структурно залежним від української продукції у високододаних товарах (олії) та сировині для біопалива (ріпак). https://elevatorist.com/novosti/21889-ukrayina-rizko-skorotila-prisutnist-na-yevropeyskomu-rinku-zernovih-pri-tsomu-lidiruye-v-eksporti-oliynih-v-yes--spike-brokers 5. Україна не змогла повністю використати європейську квоту на імпорт пшениці у 2025 році: ЄС закриває попит французькою та балтійською зерновою Elevatorist.com – 09.01.2026 У 2025 році Україна не змогла повністю використати квоту ЄС на імпорт пшениці обсягом 758,3 тис. т. За даними Єврокомісії, нереалізованими залишилися 232,5 тис. т. Це відповідає й українській статистиці: у червні–грудні 2025 року Україна експортувала до ЄС близько 534 тис. т пшениці, повідомила Вікторія Блажко, керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri. Квоту на імпорт української пшениці ЄС відновив 6 червня 2025 року на рівні 583,3 тис. т до кінця року. Наприкінці жовтня її збільшили до 758,3 тис. т у межах перегляду річного ліміту — з 1 млн до 1,3 млн т.,що знову задало жорсткі рамки для річного експорту. Водночас фактичні обсяги експорту української пшениці до ЄС були обмежені не лише квотними умовами. У ІІ половині минулого року стримуючим чинником стала висока внутрішня пропозиція зерна в самому Євросоюзі. За оцінками Єврокомісії, виробництво м’якої пшениці в ЄС у 2025 році сягнуло 134,4 млн т — другого найвищого показника за всю історію спостережень. За таких умов потреба блоку в імпорті суттєво знизилася навіть за наявності доступної квоти. Водночас конкуренція з боку російської пшениці й надалі залишатиметься потужною з огляду на високу експортну квоту зерна РФ — 20 млн т, встановлену на період з 15 лютого по 30 червня 2026 року. https://elevatorist.com/novosti/21881-ukrayina-ne-zmogla-povnistyu-vikoristati-yevropeysku-kvotu-na-import-pshenitsi-yes-zakrivaye-popit-zdebilshogo-frantsuzkoyu-ta-baltiyskoyu-zernovoyu 6. Єврокомісія перевірила, як в Україні контролюють якість продуктів – результати аудиту Укрінформ.-09.01.2026 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомляє, що аудит Єврокомісії підтвердив надійність системи державного контролю в Україні за залишками ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин у продуктах тваринного походження. У повідомленні йдеться: "З 29 вересня по 10 жовтня 2025 року в Україні працювала місія Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів (DG SANTE). Метою аудиту було оцінити, як в Україні здійснюється державний контроль за залишками ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин у тваринах і продуктах тваринного походження". https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4078696-evrokomisia-perevirila-ak-v-ukraini-kontroluut-akist-produktiv-rezultati-auditu.html 7. Україна втратила більше половини ринку ЄС за популярним експортним товаром УНІАН: Новини України.-12.01.2026 Частка України на ринку імпортної кукурудзи ЄС за рік впала більш ніж вдвічі – з 56% до 26%, або з 5,78 млн тонн до 2,15 млн тонн в ваговому вимірі. На зміну вітчизняній продукції прийшли бразильська та американська, які сумарно покрили понад дві третини європейських потреб в кукурудзі. Варто зазначити, що і самі потреби ЄС значно скоротилися – з 10,33 млн тонн до 8,22 млн тонн, або ж на 20%. Аграрії називають головною причиною погоду, яка суттєво затримала збиральну кампанію наприкінці літа та восени. Майже 9% вітчизняної кукурудзи й досі залишаються незібраними в полях. Зараз це зробити фактично неможливо через сильні морози. Додатково затримали відвантаження української продукції обстріли російськими окупантами портової інфраструктури. Тож у американської кукурудзи було достатньо часу, аби закріпитися на ринку ЄС та розширити свою частку на ньому. В таких умовах українським аграріям доводиться знаходити нові ринки збуту, якими стали Туреччина та країни регіону MENA – Північна Африка та Близький Схід. Серед країн ЄС продовжує активно купувати українську кукурудзу Італія. https://www.unian.ua/economics/agro/eksport-kukurudzi-ukrajina-vtratila-bilshe-polovini-rinku-yes-13253505.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 9 січня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 9 січня 2026 року Зміст стор. 1. Українські сировари масово скорочують виробництво 1 2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному експортному продукту 2 3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв 2 4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років 2 5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків 3 6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями — агропереробка та харчі 3 7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується 3 8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі працюють 4 9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними 4 10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь – Укроліяпром 4 11. Українське молоко домінує на молдовському ринку 4 12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув чинності з 1 січня 2026 5 --------------------------------------------------------------- 1. Українські сировари масово скорочують виробництво AgroNews.ua . - 08.01.2026 У грудні споживання сирів в Україні традиційно зросло, однак дедалі більше споживачів віддають перевагу європейським сирам через нижчу ціну. Наприкінці року пропозиція недорогого імпортного сиру суттєво збільшилася. Продажі вітчизняної продукції вдалося підтримати переважно за рахунок активних акцій, але навіть у межах акцій українські сири часто дорожчі за імпортні аналоги, що змушує виробників або йти на глибокі знижки, або скорочувати випуск. За підсумками року випуск твердих і напівтвердих сирів зменшився порівняно з минулим роком. І у наступному році вітчизняні сировари не очікують зниження імпорту, адже європейський сир залишається конкурентним за ціною. За оцінками, значна частка продажів напівтвердих сирів припадає на продукцію з ЄС, і ця тенденція, ймовірно, посилиться. Альтернативою внутрішньому ринку для частини виробників залишається експорт, де цінові умови є привабливішими. https://agronews.ua/news/ukrayinski-syrovary-masovo-skorochuyut-vyrobnycztvo/ 2. Україна ризикує втратити світове лідерство по головному експортному продукту AgroNews.ua . - 03.01.2026 Керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин повідомила, що Україна залишається найбільшим експортером соняшникової олії у світі, але ситуація може змінитися – нас активно наздоганяє росія. Водночас виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК) Олександр Буюклі звертає увагу на те, що нарощення експортних потужностей країни-агресорки відбулося в тому числі за рахунок тимчасово окупованих територій. С початку вторгнення росії на територію України, значна частина площ, де вирощували соняшник, була окупована. Це негативно вплинуло на виробництво в Україні. Соняшник з окупованих територій йде до росії. Тому, ймовірно, за обсягами виробництва вони нас випереджають, - зазначає Буюклі. Поки що Україна зможе втримати лідерство, як головний експортер соняшникової олії в світі, прогнозує директор ПУСК – принаймні, ще в цьому році. https://agronews.ua/news/ukrayina-ryzykuye-vtratyty-svitove-liderstvo-po-golovnomu-eksportnomu-produktu/ 3. Логістика, обстріли овочесховища: названі основні проблеми аграріїв AgroPolit.com . – 03.01.2026 У поточному сезоні українські аграрії стикнулися з високою конкуренцією, нестачею овочесховищ та ускладненою логістикою через війну. «В Україні – хронічний дефіцит потужностей по зберіганню. На виході маємо ситуацію, коли на полях багато овочів борщового набору, і фермери не хочуть їх зберігати – особливо, коли ми говоримо про ситуативних гравців, а не системних. Вони не хочуть брати на себе ризики: прилетить – не прилетить, буде світло – не буде. Краще кошти отримати зараз, навіть продаючи дешевше», – зазначив президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник. В січні ціни на овочі ще можуть бути низькими, але потім і вони почнуть дорожчати. Картопля закінчиться в середині весни – і українці почнуть їсти імпортну польську, просто тому, що в сусідній Польщі є сховища. Головними викликами в 2026 році для українських аграріїв лишатимуться питання логістики. Неможливість експортувати достатні обсяги врожаю не тільки призведе до збитків українських фермерів, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу. https://agropolit.com/news/30937-logistika-obstrili-ovocheshovischa-nazvani-osnovni-problemi-agrariyiv 4. Експорт соняшнику з України упав до мінімуму за 20 років AgroPortal.ua .- 08.01.2026 За перші чотири місяці сезону експорт українського соняшнику на найнижчому рівні за останні два десятиріччя — 12 тис. т., розповіла аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. У сегменті шроту відповідна ситуація — низькі темпи експорту та зниження потенціалу всього сезону. «Затримки у зборі врожаю та стримування продажів соняшнику з боку аграрія тримають показники експорту олії на низьких рівнях. У грудні додались воєнні ризики та наслідки, що призвели до зниження експортного потенціалу грудня. За чотири місяці експортовано приблизно 1,3 млн т, тоді як зазвичай останнім часом це рівень близько 2,0 млн т», — зазначила Купрєєва. Логістичні проблеми можуть вплинути не лише на експорт сезону 2025/26, а й на виробничі рішення під урожай 2026 року — скорочення інвестицій у технології, врожайність і ресурси. https://agroportal.ua/news/ukraina/eksport-sonyashniku-z-ukrajini-na-minimumi-za-20-rokiv 5. Українська агропродукція за рік вийшла на 19 нових ринків AgroPortal.ua .- 07.01.2026 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що упродовж 2025 року було відкрито 19 нових ринків для експорту української аграрної продукції. Відкрито ринки таких країн : Республіка Молдова — консервовані корми для домашніх тварин, перероблені корми для домашніх тварин (окрім консервованих), молоко, продукти на основі молока; Турецька Республіка — консервовані корми для домашніх тварин; Республіка Чилі — мука з нутрощів, м’ясо-кісткове та пір’яне борошно, олії або жири від птахів, свиней і коней; Боснія і Герцеговина — топлені жири, не призначені для споживання людиною, що використовуються як кормовий матеріал, перероблений протеїн тваринного походження; В’єтнам — молоко, продукти на основі молока не призначених для споживання людиною; Албанія — яйця для споживання людиною; Канада — яйця столові; Малайзія — яєчні продукти. Також до Малайзії з України поїде молоко та молочні продукти, призначені для споживання людиною. Продукція птахівництва : Султанат Оман — м’ясо, субпродукти та інші продукти птахівництва; Грузія — композитні продукти з вмістом м’яса птиці та молочних продуктів, доведені до кулінарної готовності, призначені для споживання людиною. Водночас розширено доступ української продукції рибного господарства до азійських ринків, зокрема до Китаю (морські ссавці, водні продукти дикого вилову). Держава Кувейт дозволила постачати з України перероблені харчові продукти. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajinska-agroprodukciya-za-rik-viyshla-na-19-novih-rinkiv 6. В індустріальних парках розмістились 37 заводів: основні напрями — агропереробка та харчі AgroPortal.ua .- 06.01.2026 В Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що на кінець 2025 року в індустріальних парках країни збудовано або будується 37 промислових підприємств, значна частина яких працює у сфері агропереробки та виробництва харчових продуктів. 22 заводи вже введені в експлуатацію, ще 15 перебувають на етапі будівництва. Ці підприємства забезпечили створення 3716 робочих місць. Окрім агропереробки та харчової галузі, в індустріальних парках розвиваються галузі машинобудування, меблева та деревообробна промисловість. У минулому році держава надала підтримку 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-industrialnih-parkah-rozmistilis-37-zavodiv-osnovni-napryami-agropererobka-i-harchi 7. Агроекспорт України сягнув $22,5 млрд: частка ЄС зменшується AgroPortal.ua .- 06.01.2026 За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на суму $22,53 млрд, що на 8,8%, або на $2,15 млрд менше за результат попереднього року, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Зазначається: «Попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%. Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі». За даними експертів, найбільш помітним трендом, стало скорочення агроекспорту до ЄС. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то 2025 року вона впала до 47,5% . На тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У минулому році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років $8,75 млрд. 2025 року понад 53% від усього агроімпорту ($4,64 млрд) надійшло з країн ЄС, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським. https://agroportal.ua/news/ukraina/agroeksport-ukrajini-syagnuv-22-5-mlrd-chastka-yes-zmenshuyetsya 8. В Україні виготовили понад 1,5 млн т цукру: шість заводів досі працюють AgroPortal.ua .- 05.01.2026 НАЦУ «Укрцукор» повідомила, що 26 цукрових заводів, які входять до асоціації, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн т цукрових буряків і виробили 1574 тис. т цукру. У документі йдеться: «Вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) за цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника)», В асоціації зазначили, що у січні переробку цукрових буряків продовжать 6 цукроварень. По прогнозам, сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-vigotovili-ponad-1-5-mln-t-cukru-shist-zavodiv-dosi-pracyuyut 9. Молочна галузь: прогнози на 2026 рік залишаються стримано-песимістичними Bizagro. – 07.01.2026 ІНФАГРО пише, що ознак швидкого завершення війни немає, а світова кон’юнктура розвивається не на користь експортерів. Аналітики Rabobank прогнозують зниження світових цін на молочну продукцію через значні запаси та експортні надлишки, з ризиком затяжного спаду до середини або кінця 2026 року. Для українських товаровиробників молочної галузі 2026 рік може стати ще одним складним роком. Водночас у довгостроковій перспективі експерти оцінюють шанси галузі позитивніше: аграрії та переробники, які збережуть поголів’я, інвестуватимуть у сталість і модернізацію, можуть отримати конкурентні переваги вже після 2026 року. https://bizagro.com.ua/molochna-galuz-prognozy-na-2026-rik-zalyshayutsya-strymano-pesymistychnymy/ 10. Росія цілеспрямовано знищує українську олійну галузь – Укроліяпром Bizagro. – 07.01.2026 Генеральний директор асоціації « Укроліяпром » Степан Капшук заявив, що російські удари по підприємствах олійно-жирової галузі України мають системний характер і спрямовані на знищення бюджетоформуючої та експортоорієнтованої індустрії. Галузь формує понад 15% валютної виручки та близько 20% товарного експорту країни. «Останні удари по заводах у портах, тепер — по Bunge. Це планове знищення галузі. Росіяни нищать бюджетоформуючу й експортоорієнтовану індустрію», — зазначив Капшук. https://bizagro.com.ua/rosiya-czilespryamovano-znyshhuye-ukrayinsku-olijnu-galuz-ukroliyaprom/ 11. Українське молоко домінує на молдовському ринку Kurkul. – 02.01.2026 Республіка Молдова у минулому році значною мірою залежала від імпорту молочних продуктів, а Україна забезпечила понад дві третини постачань цього продукту на місцевий ринок. У період січень–листопад Молдова імпортувала молоко та молокопродукти на загальну суму $23,4 млн із обсягом 26,7 тис. т. І найбільший обсяг сирого молока надійшов саме з України — 16,8 тис. т (66,1% від загального імпорту). На другому місці за обсягом поставок опинилася Румунія, а Польща і Білорусь теж забезпечували частину імпорту. Експерти галузі наголошують, що така залежність Молдови від імпорту молока з України пов’язана з тісними торгівельними зв’язками між країнами та географічною близькістю, що істотно зменшує логістичні витрати для імпортерів. https://kurkul.com/news/40282-ukrayinske-moloko-dominuye-na-moldovskomu-rinku 12. Новий Закон про вино та продукти виноградарства набув чинності з 1 січня 2026 LIGA ZAKON.-01.01.2026 На початку 2026 року в Україні набуває чинності Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» . Цей Закон встановлює сучасні вимоги до галузі, наближуючи українське законодавство до стандартів ЄС. Закон регулює всі суспільні відносини, пов'язані з: виробництвом, переробкою, реалізацією, маркуванням та обігом винограду, продуктів виноградарства, винних ароматизованих продуктів; продукцію із зареєстрованим географічним зазначенням; ввезення/вивезення зазначеної продукції. Наводяться ключові інструменти та інновації: захист географічних зазначень (ГЗ): встановлюються чіткі правила для офіційного визнання й охорони назв вин та виноградної продукції, пов'язаних з певною місцевістю, кліматом чи традицією, виноградарсько-виноробний реєстр: державна система, що акумулює інформацію про виноградники, виробників та інших учасників ринку, забезпечуючи простежуваність продукції, дана класифікація та термінологія, встановлюються вимоги до виноградарства та виробництва, обмеження щодо пакування, заборонені матеріали. https://biz.ligazakon.net/news/241091_noviy-zakon-pro-vino-ta-produkti-vinogradarstva-nabuv-chinnost-z-1-schnya-2026