< Назад Ніжний суп-пюре з гарбуза та грибів Інгредієнти 200 г гарбуза 200 г грибів 2 картоплини 1 помідор корінь петрушки 1 цибулина 2 ст. ложки рослинної олії 5 стаканів води сіль, перець та інші спеції за смаком зелень Кроки Крок 1 Гриби та цибулю нарізати шматочками, подрібнюємо корінь петрушки. Все обсмажити на рослинній олії. Картоплю та гарбуз варимо близко 10-ти хвилин. Крок 2 Додаємо обсмажені овочі, порізані помідори, сіль, перець та інші спеції за смаком і варимо до готовності на невеликому вогні. Крок 3 Готовий суп подрібнюємо в блендері. Перед подачею додаємо зелень для аромату та смаку. В суп можна додати сухарики або їсти його з грінками. Попередній допис Наступний допис

Назад Рецептури, технічні умови та методика техно-хімічного контролю харчової продукції Сторінки Попередня Наступна

< Назад Лимонад із кавуна Інгредієнти м’якоть кавуна без кісточок – 900 г, холодна вода – 4 склянки, свіжий лимонний сік – 3/4 склянки, цукор – 2/3 склянки (можна за смаком), лід, свіжа м’ята. Кроки М’якоть кавуна подрібнюємо блендером до консистенції пюре і переливаємо через сито в глибоку миску. У великому глечику змішуємо воду, лимонний сік і цукор – розмішуємо поки цукор не розчиниться. Додаємо до напою пюре кавуна. Розливаємо готовий лимонад з кавуна у склянки, додаємо лід і м’яту. Попередній допис Наступний допис

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №8 2024 р. Манілов, Альфред Пристрій захисного відключення як засіб забезпечення електробезпеки. Визначаємо його недоліки та методи подолання деяких із них/ Альфред Манілов //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 26-28. – ДНТБ Машкевич, О. Різні види алергій та їх симптоматика: у яких випадках необхідна негайна домедична допомога/ О. Машкевич //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 51-58. - ДНТБ Кл.слова: ЗБУДНИК--симптоми--допомога постраждалому Мережко, Н. Інтернет - аукціони старовинних срібних монет/ Н. Мережко, В. Індутний, К. Пірковіч //Товари і ринки. - 2024. - №1 . - С. 66-78. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: антикварні, вартість, мистецтво, продажі, ринок, створення, показники, зростання--аукціон—інтернет - аукціони Микитенко, Н. Використання штучного інтелекту в ритейлі/ Н. Микитенко, С. Рзаєва //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 4-20. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: ритейл, інтелект, штучний, трансформація, цифрові, технології, інновації, торгівля, нейромережеві, перспективи Моніторинг законодавства: [щодо охорони праці] //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 59-66. – ДНТБ Кл. слова: регулювання, умови праці, працівників, права, захист, воєнний стан, облік, військовий Моніторинг законодавства: [щодо захисту працівників] //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 12-16. – ДНТБ Кл. слова: регулювання, умови праці, працівників, домашніх, права, захист, воєнний стан, облік, військовий Нікішина, О.В. Оцінка тенденцій ресурсовикористання секторами економіки України в координатах екологічної стійкості/ О.В. Нікішина //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 44-59. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: резилієнтність--водні ресурси--енергетичні ресурси--земельні ресурси--продовольча система--валова додана вартість Нікішина, О.В. Роздрібна торгівля в Україні: стан, тенденції та інституційні заходи селективного регулювання/ О.В. Нікішина, А.В. Щербак //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.1 . - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: торгівля, мережеві, збут, селективного, регулювання, практики, недобросовісний, оптимізація, державне, удосконалення, контроль Ніколюк, О.В. Продовольча безпека України в умовах соціально-економічних трансформацій/ О.В. Ніколюк, Г.П. Атамась, Б.Б. Шумілова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: індекс споживчих цін--індекс сільськогосподарської продукції--індекс продовольчої продукції--СПОЖИВАННЯ--аграрний потенціал--фінансова підтримка Особливості методів оцінки вибуття запасів з урахуванням специфіки діяльності як окремий елемент облікової політики підприємства/ К.О. Васьковська, О.П. Володіна, Е.В. Космачевська, С. Сідашова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 25-30. - Текст англ. мовою. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: ФІФО--СОБІВАРТІСТЬ--метод ідентифікації собівартості--нормативні витрати --ціна продажу--управління запасами Полюга, В. Ринок засобів для догляду за волоссям в Україні/ В. Полюга, М. Жалдак //Товари і ринки. - 2024. - №1 . - С. 94-106. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: парфюмерно, виробництво, імпорт, експорт, продажі, асортимент, споживання—шампунь Попередня Далі

< Назад Млинці з куркою Інгредієнти Інгредієнти яйця — 2 шт.; борошно — 250 г; вода — 300 г; молоко — 300 г; цукор — 2 ст.л.; олія — 2 ст.л.; сіль — 1 ч.л. Для приготування начинки : гомілки — 1 кг; цибуля — 400 г; майонез — 3 ст.л.; сіль, перець. Кроки Кроки Гомілки залийте водою та поставте варитися. Дві великі цибулі подрібніть та обсмажте на олії. М’ясо з гомілок зніміть та відправте у блендер. Перемішайте з підсмаженою цибулькою, майонезом, сіллю та перцем. Готуємо тепер тонкі млинці. В миску вбийте яйця. Додайте 1 ч. л. солі, цукор. Перемішуємо. Змішуємо окремо молоко кімнатної температури та воду. В половину рідини вмішуємо борошно. Додаємо олію та підливаємо решту рідини. На сковороді посмажте млинці. Викладіть начинку млинці та закрутіть. Апетитна страва готова, можна куштувати. А самий шик, якщо перед вживанням млинці підсмажити до хрумкої скоринки. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Паска звичайна Інгредієнти 1 кг борошна,400 г молока,10 жовтків,100 г мокрих дріжджів,200 г масла або маргарину,300 г цукру,100 г родзинок,1/2 ч. л. солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Кроки Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте — додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хв., поки тісто не почне відставати від рук! Тісто поставити у тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хв зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хв. Важливо: борошна повинно бути рівно 1 кг. І жир масло потрібно додавати обов’язково наприкінці! З тієї порції виходить 3-4 середніх пасочки. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 лютого 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 лютого 2025 року Зміст стор. 1. Уряд України схвалив Концепцію програми розвитку тваринництва до 2033 року 1 2. Експорт українського продовольства у 2024 році зріс на всіх ключових ринках – ЄС, Азії та Африки 2 3. В Україні зросли обсяги переробки сої 2 4. Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини 2 5. У ЄС вирішили не продовжувати безмитну торгівлю з Україною 3 6. Якісна поліпропіленова стрічка – гарантія цілих яєць 3 7. Нідерланди стали основним покупцем української курятини 4 8. Китай змінив вимоги до транспортування рослинних олій 4 9. Свіжість, якість і емоції: особливості виробництва крафтового сиру 4 10. Україна у 2024/25 МР наростила на 17% експорт цукру 4 11. Імпорт агропродукції в Україну: що купували за кордоном у 2024 році 5 -------------------------------------------------------------------- 1. Уряд України схвалив Концепцію програми розвитку тваринництва до 2033 року Agravery. -05.02.2025 Пресслужба Мінагрополітики повідомляє, що Розпорядження № 76-р, розроблене Мінагро, і ухвалене на засіданні КМУ. Підкреслюється: «Затверджена концепція слугує основою для розробки Державної цільової програми розвитку тваринництва, переліку дієвих заходів, покликаних сприяти розвитку галузей тваринництва». Державна цільова економічна програма розвитку тваринництва має забезпечити: - задоволення потреб внутрішнього ринку у безпечній та якісній харчовій продукції тваринного походження; - створення прогресивної форми підприємницької діяльності; - стабілізацію і збільшення поголів’я сільськогосподарських тварин; - забезпечення стабільного ветеринарно-санітарного стану, запобігання негативним екологічним наслідкам виробничої діяльності тваринницьких підприємств; - просування експорту харчових продуктів тваринництва та відкриття нових ринків. Концепція передбачає підтримку малих та середніх виробників, стимулювання укрупнення та розвитку на кооперативних засадах фермерських і особистих селянських господарств, які можуть бути основними для ремісничої діяльності щодо переробки та органічного виробництва продукції з використанням прямих каналів реалізації продукції. https://agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-shvaliv-koncepciu-programi-rozvitku-tvarinnictva-do-2033-roku 2. Експорт українського продовольства у 2024 році зріс на всіх ключових ринках – ЄС, Азії та Африки Agravery. -04.02.2025 Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов розповів, що у 2024 р. доходи від експорту українського продовольства синхронно зростали на всіх головних регіональних ринках збуту – ЄС, Азії та Африки. «Вирішальним чинником збільшення обсягів зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії держави», - зауважив науковець. Обсяги поставок аграрної продукції з України до країн – членів ЄС збільшилися на 3% проти показника попереднього року у $12,6 млрд і склали $13 млрд. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала минулого року 52,4% від усього українського агроекспорту. Характерною ознакою 2024 р.стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції. «Що стосується перспектив 2025 р. для аграрного експорту України, то він значною мірою залежатиме від безперебійності функціонування контрольованого морського коридору, адже нині близько 90% кількісних обсягів продовольства вивозиться саме морськими шляхами», - зазначив М. Пугачов. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-prodovolstva-u-2024-roci-zris-na-vsih-klucovih-rinkah-es-azii-ta-afriki 3. В Україні зросли обсяги переробки сої AgroNews.ua . - 05.02.2025 АПК-Інформ пише, що кілька місяців поспіль в країні знижується експорт соєвих бобів, тоді як внутрішня переробка їде рекордними темпами. Так, у січні експорт сої з країни склав близько 223 тис. тонн, що на 38% поступається грудневому показнику та стало найнижчим місячним обсягом від початку поточного сезону. Причин зниження активності кілька. По-перше, Пакистан, з травня 2024 р. суттєво збільшив імпорт української сої, а у грудні дозволив імпорт до країни ГМ соєвих бобів, надавши ліцензії на імпорт 39 компаніям, і, як наслідок, українська соя може суттєво втратити свої позиції на даному ринку через конкуренцію з американською соєю. В січні відвантажень сої з України до Пакистану не було зафіксовано. По-друге, світовий ринок в очікуванні нового урожаю соєвих бобів з Бразилії, збирання яких поки що відбувається з затримкою через дощі. І як наслідок, очікується сезонне зниження цін, ключові імпортери займають позицію очікування, зокрема, ЄС, який в першій половині 2024/25 МР суттєво збільшив імпорт даної культури і має її непогані запаси. По-третє, ринок у січні був досить багатим на події, що можуть вплинути на майбутні торговельні відносини між країнами і що теж створювало напругу на ринку та спонукало імпортерів не поспішати з закупівлею. Зокрема, варто відзначити інавгурацію нового президента США та очікувані його рішення щодо мит та політики з біоетанолу, заборону Китаєм закупівлі соєвих бобів у деяких бразильських постачальників через невідповідність якості та ін. Основними імпортерами української сої у січні були Туреччина, Єгипет та Франція, яка відновила закупівлю даної культури з України вперше з грудня 2023 р. Майбутні перспективи переробки сої будуть залежати від цінової кон’юнктури сектору соєвого шроту та конкуренції на європейському ринку, що став основним ринком збуту для українського продукту. . https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zrosly-obsyagy-pererobky-soyi/ 4. Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини AgroNews.ua . - 03.02.2025 Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини, не маючи спеціалізованих плантацій для вирощування журавлини. Вона входить до топ-10 світових постачальників, продовжує утримувати стабільні позиції на світовому ринку органічних ягід, зокрема журавлини та чорниці. Про це розповіла Ольга Денищик, координаторка Фонду Зуккова, який займається захистом природоохоронних територій. Попит на українську журавлину зростає, адже екологічно чисті продукти, які вирощуються в природних умовах, користуються особливою популярністю на міжнародних ринках. Також Україна активно експортує і чорницю, яка знаходить своє місце у виробництві йогуртів в Європі. https://agronews.ua/news/ukrayina-zajmaye-odne-z-providnyh-miscz-sered-krayin-eksporteriv-zhuravlyny/ 5. У ЄС вирішили не продовжувати безмитну торгівлю з Україною AgroNews.ua . - 01.02.2025 Після 5 червня Єврокомісія не планує продовжувати торгівлю з Україною на нинішніх умовах, а хоче повернути мита на аграрну продукцію, які ЄС скасував у 2022 році. Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен анонсував угоду в рамках торговельної угоди DCFTA - Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. Вона є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 2016 року. Мова йде про угоду в рамках ПВЗВТ (DCFTA) (ст. 29), яка означатиме взаємну лібералізацію торгівлі, але не, як у нині чинному регламенті, лише на користь України. Від цього виграють як українські, так і європейські компанії. У деяких випадках це може означати встановлення квот на чутливу сільськогосподарську продукцію з України та нові захисні положення. Угода означатиме, що Україна повинна буде адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в ЄС. Усе це слугувало б поступовій інтеграції України до єдиного ринку з метою її майбутнього членства в ЄС. https://agronews.ua/news/u-yes-vyrishyly-ne-prodovzhuvaty-bezmytnu-torgivlyu-z-ukrayinoyu/ 6. Якісна поліпропіленова стрічка – гарантія цілих яєць AgroNews.ua . - 31.01.2025 Поліпропіленова стрічка для яйцезбору у птахівництві, де кожна деталь має значення, стала справжнім технологічним проривом. Вона забезпечує ефективність, гігієну та комфорт у зборі яєць. Стрічка для яйцезбору — це спеціальний елемент обладнання, який використовується у системах автоматизованого збору яєць на птахокомплексах. Виготовляється вона переважно з міцного та зносостійкого матеріалу, такого як поліпропілен, який витримує інтенсивну експлуатацію, стійкий до механічних пошкоджень, наприклад, тертя чи розтягнення. Важливо, сам поліпропілен не вбирає вологу, а це має велике значення на птахофермах, адже там рівень вологості може бути високим. Він стійкий до дезінфекційних засобів, які досить часто використовуються для санітарної обробки приміщень. Стрічка для яйцезбору легко чиститься, тому відпадає ризик розвитку й поширення бактерій та інфекцій серед птиці. Основне завдання стрічки — транспортувати яйця з місця, де кури їх відкладають, до сортувального обладнання чи пакувальних ліній, що дозволяє суттєво зменшити ризик пошкодження яєць та забезпечити їх чистоту. Сама стрічка досить гнучка, її можна використовувати на різноманітних типах обладнання. А її легка вага сприяє зниженню навантаження на механізми. https://agronews.ua/news/yakisna-polipropilenova-strichka-garantiya-czilyh-yayecz/ 7. Нідерланди стали основним покупцем української курятини AgroPolit.com . – 02.02.2025 У грудні минулого року український експорт м’яса птиці склав 37,8 тис. тонн, тоді як за весь 2024 рік — 446,6 тис. тонн, повідомила профільна асоціація «Союз птахівників України». Головними покупцями українського м'яса птиці у 2024 році стали: Нідерланди — 16,8%; Саудівська Аравія — 13,4%; Словаччина — 7,5%; Ірак — 7,9%. Загальна частка країн ЄС у загальному експорті склала 30,5%, або 136,2 тис. тонн. На українську галузь птахівництва вплинули значне минулорічне подорожчання зернових і олійних культур та продуктів їх переробки, які займають 60-65% у собівартості продукції птахівництва; запровадження Європейською Комісією захисних заходів до українського експорту в країни ЄС; виклики, пов’язані з інфляцією, зменшенням чисельності і платоспроможності споживачів. https://agropolit.com/news/29529-niderlandi-stali-osnovnim-pokuptsem-ukrayinskoyi-kuryatini 8. Китай змінив вимоги до транспортування рослинних олій AgroPortal.ua .- 04.02.2025 З 1 лютого 2025 року. почав діяти новий китайський стандарт GB44917-2024 «Гігієнічні вимоги до транспортування харчової рослинної олії наливом» Норма відповідності встановлює основні вимоги до тари для транспортування олій наливним способом, а також її очищення, обслуговування та контролю. Крім того, позначені умови до відомостей у супровідних документах, транспортування та розвантаження, ведення записів усіх етапів транспортування.Введення нормативного регулювання було ініційовано після повідомлень про те, що автоцистерни в Китаї займаються змішаним транспортуванням харчових продуктів і хімічних рідин в одному транспортному засобі без проміжного очищення. Стандарти впроваджують у спробі вирішити проблему безпеки обладнання для транспортування харчової олії в танкерах з самого початку її виробництва до кінцевих споживачів. https://agroportal.ua/news/mir/kitay-zminiv-vimogi-do-transportuvannya-roslinnih-oliy 9. Свіжість, якість і емоції: особливості виробництва крафтового сиру AgroPortal.ua .- 01.02.2025 Крафтова сироварня «Їж сир» у Кривому Розі добре відома поціновувачам сирної продукції своїм широким асортиментом, який налічує понад 30 позицій. Щоб виготовити таку кількість сиру на місяць, майстерня переробляє 1000-1500 л молока. Співвласниці сироварні Ганна Мельник та Ірина Савченко кажуть: «Наша сироварня почалась із кухні вдома. Спочатку для себе, потім для знайомих, і, як сніговий ком, пішло далі. Людям «заходить» справжня продукція, виготовлена руками, а не автоматизованими машинами». Сьогодні ж на виробництві вже працює технолог, яка постійно проходить навчання у сирних гуру. Основа досконалого смаку – це якісна сировина. Тож до вибору постачальників тут дуже прискіпливі. Наразі він у них один, незмінний, якому довіряють. У майстерні «Їж Сир» кожен гурман знайде для себе щось особливе. Асортимент продукції вражає своєю різноманітністю — молоді сири, витримані, з різною пліснявою, плавлені, сири в баночках зі спеціями в олії, для смаження. А також їхній ексклюзив і найпопулярніша позиція — брюност, виробництво якого — це складний процес переробки сироватки. «Особливість наших сирів — це відсутність домішок: 100% натуральне молоко і ручна робота», — зазначають Ганна та Ірина. https://agroportal.ua/agrocheck/zvidki-jizha/svizhist-yakist-i-emociji-osoblivosti-virobnictva-kraftovogo-siru 10. Україна у 2024/25 МР наростила на 17% експорт цукру Bizagro. – 04.02.2025 Пресслужба Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” повідомляє, що за перші п’ять місяців 2024-2025 МР Україна поставила на зовнішні ринки понад 352 тис. тон цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2023-2024 МР. Сказано, що весь експортований обсяг було спрямовано на світовий ринок, в той час як у 2023- 2024 МР частка експорту на світовий ринок становила лише 9,5%. Головними напрямками експорту 2024-2025 МР стали Туреччина (19% всього експорту), Лівія, Сомалі, Шрі-Ланка, Північна Македонія. https://bizagro.com.ua/ukrayina-u-2024-25-mr-narostyla-na-17-eksport-tsukru/ 11. Імпорт агропродукції в Україну: що купували за кордоном у 2024 році УНІАН: Новини України.- 04.02.2025 Польща утримує перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до нашої країни. В минулому році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 мільярда доларів, що на 9,7% більше, ніж роком раніше. Найбліьшу частку в імпорті зайняла риба і морепродукти. Це повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру " Інститут аграрної економіки ", доктор економічних наук Богдан Духницький. У структурі імпорту традиційно домінують кілька груп: - риба і морепродукти; - плоди, ягоди і горіхи; - алкогольні та безалкогольні напої; - різні харчові продукти; - вироби з какао; - тютюнові вироби; - насіння й плоди олійних культур.; - відходи, корми для тварин . Ці продукти сформували 64% вартості імпорту агропродукції нашою країною. Основним постачальником до України аграрної продукції як і раніше, був ЄС.. Частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3 %. З 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну товарів аграрної галузі на суму 925 млн дол. США, що на 3% менше показника 2023 року у 950 млн дол. https://www.unian.ua/economics/agro/import-produktiv-harchuvannya-v-ukrajinu-nazvani-naypopulyarnishi-tovari-12905382.html

< Назад ТРАДИЦІЇ ТА СЕКРЕТИ ПРИГОТУВАННЯ ПАСКИ В УКРАЇНІ 17 квіт. 2022 р. Свято воскресіння Христового завжди відзначалося в Україні як найвеличніше, найурочистіше свято, недарма мало назву – Великдень. До нього старанно готувалися. Упродовж Великого посту люди намагалися очиститися духовно, а напередодні свята до Страсного четверга – навести лад у хаті, на подвір’ї, в оборі, щоб усе було вичищене, вимите, побілене. А вдосвіта цього дня, до сходу сонця, прагли обмитися «незайманою» водою, тобто тією, якої ще ніхто не брав того дня з колодязя, а то й скупатися в річці, бо вірили, що так можна убезпечитися від хвороби чи вилікуватися, а дівчата наворожували собі красу, купаючись чи вмиваючись вранішньою росою. Пекти паски (їх ще називали папушниками, бабами) розпочинали теж у четвер (подекуди в п’ятницю). Це було справжнє священнодійство. Господиня одягала чисту сорочку й бралася до роботи. Замішували тісто зазвичай опарним способом, коли тісто підходило тричі, господиня промовляла: «Господи, благослови Своїм Духом Святим!» і виробляла паски. За українською традицією, зверху на них із двох смужок викладала хреста, чи шишечку, як на весіллі, чи голуба. Пасок випікали багато: не лише для членів своєї сім’ї, а й для вбогих. Паску пекли раз на рік, тож кожна господиня намагалася зробити її найпухкішою, найсмачнішою, кожна мала свої рецепти, які передавалися по роду. Було, що замішували на 130 яйцях. У наш час рецепти спростили, однак побожне ставлення та головні правила приготування цього ритуального хліба збереглися. По-перше, борошно треба брати високоякісне, сухе, добре його просіяти. Місити слід довго, ретельно (колись казали, що тісто потрібно 300 разів ударити, щоб гості 300 разів похвалили). Тісто має тричі зійти: коли вчиняється опара, замішане тісто, тісто у формах. Протягом усього процесу приготування та випікання пасок забороняється голосно говорити, стукати дверима, влаштовувати протяг, бо тісто дуже ніжне й на все реагує. А виймати паски слід у подушки, застелені рушниками, щоб не прим’яти вершечок. Отож, берімося за приготування пасок, звісно, попросивши помочі в Бога. Паска на опарі 1 кг борошна, 0,5 л молока, 6 яєць, 50 г дріжджів, 300 г масла, 400 г цукру, 5 г солі, 150 г родзинок, 50 г горіхів, 50 г цукатів, ваніль – пачечка. 300 г борошна заварити гарячим молоком і добре розтерти, аби не було грудочок. Масу остудити, влити розведені теплим молоком дріжджі, добре вимішати й поставити в тепле місце, накривши рушником. Як підійде, додати розтерті з цукром та ваніллю жовтки, сіль, решту борошна й добре вимішати. Потім покласти збиті до густої піни білки, продовжувати місити, поки тісто не стане відставати від стінок посуду. Поставити в тепле місце, щоб підходило. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвічі, влити тепле масло, покласти підготовлені родзинки, подрібнені горіхи, цукати, добре вимішати. Не чекаючи, поки тісто підійде, викласти в змащені форми так, щоб воно займало не більше половини висоти, а коли підніметься на три чверті форми, поставити в не дуже гарячу духовку на 1 годину. Папушник столітній 1,5 склянки молока, 8 склянок борошна, 100 г дріжджів, 1,5 склянки масла, 15 жовтків, 7 яєць, 1,5 склянки цукру, 200 г родзинок, 200 цукатів, до смаку солі, ванілін. Половину просіяного борошна всипати в каструлю, заварити гарячим молоком і гарно розтерти. Коли остигне, додати дріжджі, розведені в теплому молоці до густоти сметани, вимішати й поставити в тепле місце. Як підійде, додати добре розтерті жовтки, збиті яйця й потроху всипати решту борошна. Місити тісто, аж поки воно не відставатиме від рук. Тоді додати цукор, тепле масло, сіль, ваніль, вмісити їх, далі родзинки, якщо є, цукати, знову тісто вимішати. Коли знову підійде, викласти його в форми на третину об’єму, а як підійде на три чверті форми, обережно поставити випікатися, попередньо змастивши яйцем, на 1,5 години. Паска звичайна 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 200 г масла, 200 г цукру, 50 г дріжджів, 0,5 ч. л. солі, 100 г родзинок, цедра з половини лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 ст. л. цукру та 6 ст. л. борошна, поставити, щоб підходило. Коли розчина почне бродити, додати її в миску з борошном, а також добре розтерті з цукром жовтки, сіль. Місити до появи пухирців, улити розтоплене масло й місити, поки тісто його не вбере. Тоді додати цедру та підготовлені й пересипані борошном родзинки, вмісити їх і поставити тісто на вистоювання. Коли тісто збільшить вдвічі, розкласти у форми, заповнивши їх на третину. А як добре підійде, змастити верх збитим яйцем і поставити в нагріту до 190-200 С духовку приблизно на 45 хв. Паска прозора 2,5 склянки борошна, 8 жовтків, 0,5 склянки цукру, 50 г дріжджів, 1 склянка молока, 100 г масла, дрібка солі. Розтерти жовтки, влити молоко з розведеними дріжджами, всипати порціями борошно, цукор, добре вимішати, поставити в тепле місце й дати підійти. Далі влити розтоплене масло, знову вимішати, щоб тісто відставало від рук. Заповнити змащені маслом форми на третину, прикрасити. Коли підійде, помастити верх жовтком і поставити в піч. Сирна паска, як і звичайна, готується теж лише раз на рік, щоб вона вийшла смачною, сир має бути дуже свіжим і добре віддушеним. Сирна паска нашвидкуруч 500 г сиру, 2 жовтки, 2-3 ст. л. сметани, 100 г цукру, на кінчику ножа солі, 100 г родзинок, цедра, ваніль для запаху. Сир перетерти через ситечко чи змолоти на млинку для м’яса, добре розтерти жовтки з цукром і змішати з сиром, додавши всі зазначені складники. Добре вимішану масу розкласти у формочки з-під йогурту й поставити на добу вверх дном на сітчасту підставку, щоб стікала сироватка, в холодне місце. Подаючи, обережно вивільнити з посудини на тарілку. Сирна паска з родзинками Розтерти, послідовно додаючи складові, 800 г перетертого сиру, 1 склянку цукру, 200 г сметани, 200 г вершкового масла, 3-5 круто зварених жовтків. Додати 0,5 склянки родзинок, 2 пачечки ванільного цукру, добре вимішати, викласти в мокру марлю, тоді у форму, накласти гніт, поставити в холодне місце на 2 доби. Сирна паска з сирими жовтками 500 г сиру, 150 г масла, 2 сирі жовтки, 200 г цукру, 100 г родзинок, 3 ст. л. сметани, ванілін. Сир перетерти крізь сито, масло розм’якшити, жовтки розтерти з цукром до пухкої маси. Усі складові з’єднати, обережно перемішати, викласти в серветці у формочки з дірочками в дні, а зверху – невеликий гніт, витримати в холодильнику 10-12 годин. Сирна паска з горіхами кг сиру, 100 г вершкового масла, 4 яєць, 100 г вершкового масла, 1 склянка цукру, 1 склянка сметани, 0,5 склянки горіхів, ванілін. Сир перетерти крізь сито, додати цукор, яйця, масло, ванілін, підсмажені перемелені волоські горіхи, сметану. Ретельно вимішати, викласти у форму й накласти гніт, щоб стекла сироватка. Попередній допис Наступний допис

< Назад Фріпси з кавуна та пастила із йогурту: у Рівному варять унікальні фруктові снеки 19 черв. 2026 р. Майстерня пастили Oda Smakot у Рівному перетворила виготовлення пастили на мистецтво. З фруктової основи створюють унікальні продукти та навіть малюють картини. Засновниця бренду Тетяна Новачук почала варити пастилу ще у 2018 році, а тепер і навчає це робити інших. ЗА МІСЯЦЬ ODA SMAKOT ПЕРЕРОБЛЯЄ БЛИЗЬКО 500 КГ ФРУКТІВ ТА ЯГІД Ласощі готуються у власному приміщенні, де останні 4 роки крім Тетяни працює ще команда помічниць. Асортимент майстерні дуже різноманітний. Тут готують 15 смаків фруктової пастили, 5 варіантів пастили на основі йогурту під назвою «Йогуртасики», а також 9 видів курячих джерків – високобілкових снеків на основі курячого м’яса. Тетяна розповідає, що «Йогуртасики» – це насправді пастила зі 100% йогурту з додаванням фруктових наповнювачів, – горішків і полуниці. Також вона додає, що у складі стандартної фруктової пастили завжди є яблуко, банан як природний підсолоджувач і ягода. Таким чином навіть з кислої смородини можна отримати смачну пастилу. Засновниця говорить, що виробництво пастили вимагає не лише знань, але й досвіду. Тетяна самостійно розробляє технологію обробки фруктів і ягід, аби мати можливість виготовляти пастилу протягом усього року. Однак є продукти, які Oda Smakot сушить тільки в сезон, наприклад, полуницю. Тому полунична пастила доступна обмежений час – в сезон збору полуниці. Готовий продукт може зберігатися цілий рік. Окрім пастили, Oda Smakot виготовляє фріпси з кавуна. Це – сушені скибочки цієї ягоди. Хоча процес сушіння кавуна доволі трудомісткий через його водянисту структуру, зазначила засновниця виробництва. https://newfood.ua/2024/09/27/fripsy-z-kavuna-ta-pastyla-iz-yohurtu-u-rivnomu-variat-unikalni-fruktovi-sneky/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Цукрові магнати та меценати: Симиренко, Яхненко, Харитоненко 30 лип. 2021 р. Історія цукроваріння в Україні - це приклади родинного бізнесу, пише agravery.com Родючі українські грунти, на яких гарно ріс цукровий буряк, та популярність цукрової промисловості у 19 столітті призвели до виникнення декількох цукрових імперій. Певно, найвідоміша родина цукрозаводчиків — Терещенки, за ними — Бродські, але крім них на території Наддніпрянщини та Слобожанщини було ще кілька визначних сімей, які займалися не лише виробництвом цукру, а й модернізацією виробництва та меценатством. Без родин, про які редакція Agravery підготувала матеріал, цукрова промисловість України не могла б існувати. СИМИРЕНКО ТА ЯХНЕНКО Перший паровий двигун в імперії Розділяти ці дві родини, розповідаючи про історію цукроваріння в Україні не варто, адже через те, що Федір Симиренко одружився з Анастасією Яхненко (сестрою Михайла, Кіндрата та Степана Яхненків), вони поріднилися. Саме тому партнерство Симиренків та Яхненків не було випадковим чи прорахованим — промисловість це їхня сімейна справа.До того, як перейти до цукрової промисловості, Федір Симиренко та брати Яхненки взяли в аренду два млини на Черкащині та стали реалізовувати борошно та зерно. Ще до відкриття цукрового заводу акціонери вже були відомими купцями та благодійниками. З цукром свою компанію пов’язали Симиренки та Яхненки у 1843 році, коли син Федора, Платон Симиренко, переконав батька та дядьків побудувати у селі Ташлик Черкаської області цукрово-рафінадний завод. Окрім звичайного цукру-піску на заводі виготовляли й цукор-рафінад, який тоді був надзвичайно популярним. Через 5 років, усвідомивши успішність цукрового бізнесу, компанія відкрила ще один цукровий завод в Городищі неподалік Млієва. Було побудовано цукрозаводи ще у двох селах на Черкащині - в селі Руська Поляна та Олександрівка. У самому Млієві Платон Федорович у 1846 році побудував машинобудівний завод, який забезпечував обладнанням цукрові заводи і позбавив українське село необхідності імпортувати машини з-за кордону. Удосконаленням процесу виготовлення цукру займався син Федора Симиренка Платон. Саме завдяки його діяльності на території Російської імперії відбулася революція цукроваріння: на цукрових заводах вперше почали використовувати парові двигуни. За часів керування підприємствами Платона Федоровича, кількість виготовленої продукції на підприємствах у Млієві перевищувала кількість виготовленої в Києві удвічі. Не відставав від свого брата й Василь Федорович. Після розпаду компанії «Брати Яхненки та Симиренко» у 1880-х рр, Василь з дружиною придбав занедбану Сидорівську цукороварню і вирішив її відновити. Він встигав і за технологічними показниками прослідкувати, і креслення обладнання переглянути, і машини відремонтувати. Також Василь винайшов декілька нових способів робити цукор. Не цукром єдиним Симиренки та Яхненки не лише відомі цукрозаводчики, а й меценати. Під час голоду 1830-го року вони забезпечували борошном приблизно 10 тисяч селян, а під час Російсько-турецької війни надали приміщення для воєнного шпиталю. Допомагала фірма «Брати Яхненки та Симиренко» й працівникам своїх заводів. Навколо Мліївської фабрики, завдяки її успіху, виникло й невелике місто. Побудоване воно було за рахунок Яхненків та Симиренків. У містечку використовували газове освітлення, яке можна було побачити лише у великих містах, була створена школа з кваліфікованими вчителями та лікарня на 150 ліжок. У місті турбувалися про добробут, здоров’я та культурний розвиток жителів. Майже в кожного містянина був свій будинок з невеликим городом. Дуже багато грошей Яхненки та Симиренки віддавали на розвиток культури. Особливо Платон та Василь Симиренки. Меценати просили не вказувати їхні імена, тому, коли у 1860 році в «Кобзарі» Тараса Шевченка було надруковано «Коштами Платона Симиренка», Платон був дуже ображений. Василь Федорович пожертвував 600 карбованців на переклад «Іліади» Гомера українською, підтримував фінансово українську друкарню у Швейцарії і таким чином рухав уперед всю українську культуру. Симиренки передавали десяту частину всього прибутку на розвиток української культури та мистецтва, а завдяки їхнім внескам існували такі газети як «Україна» та «Рада», а також журнал «Київська старовина». ХАРИТОНЕНКО Монополія на цукор В історії цукрової промисловості України є місце й для ще однієї родини — Харитоненків. Іван Герасимович та Павло Іванович не лише розвинули цукрову промисловість на українських територіях, а й ініціювали встановлення на неї монополії. Багатство та визнання не з’явилися в Івана Харитоненка просто так — усе було зароблене важкою працею. Батько Івана Харитоненка був доволі заможним купцем, утім продовжувати родинну справу син не захотів. Перший крок у цукровий бізнес не був вдалим — Харитоненко загрузнув у боргах, орендована ним цукроварня в с. Старому зовсім згоріла. Ця невдача не зломила бажання стати цукрозаводчиком, і вдача усміхнулася Івану Герасимовичу в 1861 році, коли відбулася кріпацька реформа. Тоді поміщики жваво продавали свою землю, і, скориставшись можливістю, Харитоненко почав її викупляти й засаджувати цукровим буряком. Невдовзі, у 1867 році, у м. Суми був збудований Павлівський рафінадний завод, який на той час входив у п’ятірку найбільших на території України. Пізніше Іван Герасимович матиме вже 6 цукрових заводів, з яких один рафінадний, а ще два — орендуватиме. Після смерті батька, Павло Іванович продовжив його справу і примножив кількість цукрових заводів — він орендував та володів шістьма цукровими заводами на території Сумської та Чернігівської області.У 1860-х Іван Харитоненко заснував фірму «Харитоненко та син». Головна контора розташовувалася на вулиці Троїцькій в Сумах, сам Харитоненко жив у будинку неподалік. Загалом фірма мала 279 контор у різних куточках світу — український цукор їли навіть в Китаї, Ірані та Фінляндії. Цукрова продукція Харитоненків отримувала нагороди на всесвітніх виставках у Парижі, Філадельфії та Антверпені. Новаторством у виробництві цукру стало створення у 1887 р першого в Російській імперії синдиката цукрозаводчиків. Ініціатором та одним з головних членів став саме Іван Герасимович. Синдикат створив монополію на виробництво цукру, охоплюючи 92% усієї продукції. Товар синдикату реалізовувався як на території Російської імперії, так і експортувався. Діяльність синдикату мала позитивні наслідки для цукрової промисловості та вберегла заводи від банкрутства, але всього через 8 років, у 1895 році, вже після смерті Івана Харитоненка, він розпався. Покровителі міста Іван Харитоненко був простою, набожною, працьовитою та удачливою людиною. Навіть, маючи десятки тисяч десятин землі. він залишався близьким до народу та допомагав матеріально тим, кому це було необхідно. Таким же виростив і сина Павла. Іван та Павло Харитоненки — основні розбудовувачі міста Суми. Всього за 10−20 років населення міста зросло від 10 до 50 тисяч, а в Суми приїжджали спеціалісти з Німеччини та Австро-Угорщини. На кошти Харитоненка було збудовано кілька церков, дитячий будинок, духовне училище, селянський банк та корпус Харківського університету. Місто Суми розвивалося та розбудовувалося завдяки меценатству родини Харитоненків. Павло Іванович продовжував розвивати місто та найближчі території і після смерті батька. На кошти Харитоненка-молодшого у Сумах були побудовані шпиталь для бідних, дитяча лікарня св. Зінаїди та Троїцький собор. Також Павло Іванович був попечителем двох училищ, а свою дачу і 1,5 мільйони карбованців він віддав для заснування Кадетського корпусу. Українські цукрозаводчики 19 століття знали, що якщо вони не інвестують гроші в розвиток міст та українських земель, ніхто інший цього не зробить. Завдяки Терещенкам розбудувався Києв, Харитоненкам — Суми та Харків, Симиренки підтримали розвиток літератури, а всі вони разом зберегли ідентичність України. Попередній допис Наступний допис

< Назад Бутерброди з тунцем і бринзою Інгредієнти Інгредієнти: цільнозерновий багет – 1 шт. консервований тунець – 1 банка бринза – 100 г зелена цибуля або інша зелень за смаком Кроки Кроки: Багет нарізати, викласти на деко і відправити запікатися в духовку на 5 хвилин при 180 °С. З тунця злити рідину. Бринзу покришити. Цибулю або зелень дрібно нарізати. Викласти на скибочки багета бринзу, потім тунець. Присипати зеленню. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені вивели унікальний гібрид огірокавуна 2 серп. 2022 р. Кукамелон або огірокавун є результатом схрещування огірка з кавуном, це наймиліший гібридний овоч. Плоди виноградної лози кукамелону мають довжину лише 2, 5 см або близько того, розміром із виноградину, але вони нагадують крихітні смугасті кавуни. Смак кукамелона схожий на смак огірка, з легким терпким присмаком. Про це повідомляє agronews.ua. Кукамелон також називається мексиканським кислим корнішоном і має багато прізвиськ, таких як мишачі дині, пепкіно, мініатюрні мексиканські кавуни, сандиїта ратон і мексиканські кислі огірки. Плід цілком їістивний, включаючи шкірку. Кукамелони часто використовують як гарнір до їжі та напоїв, а фрукти часто додають до салатів, як овочевих, так і фруктових. Кукамелони найкраще ростуть у теплих регіонах, що має сенс, оскільки вони походять із Центральної Америки та Мексики. Їх слід висаджувати навесні, щоб у них було тепле літо для росту та розвитку. Багато садівників вирощують кукамелони в контейнерах, щоб, якщо температура впала занадто низько то можна було занести в приміщення на ніч. Рослинам потрібна решітка або інша опорна конструкція поруч, щоб їм було на що плестися. Попередній допис Наступний допис