Результати пошуку

< Назад Українські пасічники привезли з Апімондії 8 відзнак 1 вер. 2022 р. До України повернулася делегація Спілки пасічників України, яка брала участь у 47-му Конгресі Апімондії — з'їзду всіх пасічницьких організацій світу пише AgroPortal.ua Про це повідомляє пресслужба Спілки пасічників України. Відзначається, що присутність української делегації на Конгресі виявилась напрочуд успішною. Окрім ділових зустрічей, укладання контрактів, голосування процедурних моментів, українці завоювали в різноманітних конкурсах на кращу продукцію, оформлення стенду, активність у процесі роботи конференції 3 золотих, 4 срібних і 1 бронзову нагороду. Крім цього, в межах Конгресу, який стартував 24 серпня, українська делегація, одягнена в українські традиційні однострої, заспівала всім своїм складом Гімн України, а також пісню «Ой у лузі червона калина». «У межах нашої діяльності ми від імені українців вручили кожній делегації, яка представляла країну, що допомагає нам у цій війні (країни Рамштайнської групи) хліб-коровай, спечений з української пшениці та меду пасічників, розбомблених агресором. Нашим гаслом було: «Україна, як і бджола, — вічні», — повідомив президент Спілки пасічників України Володимир Стретович. «І надихнуті останньою золотою медаллю, яка Спілці була вручена на закритті самого Конгресу, ми повернулися додому із задоволенням, що змогли в такий складний час прославляти Україну. Про це, до речі, сказав президент Апімондії Джоф Петтіс на закритті: особлива подяка делегації України, яка змогла в такий важкий час бути активно представленою на світовому зібранні пасічників», — розповів Володимир Стретович. Попередній допис Наступний допис

< Назад Створений перший робот зі штучним інтелектом для збору томатів 9 лют. 2023 р. Ізраїльський стартап MetoMotion розробив першого робота зі штучним інтелектом для збору помідорів, який може скоротити потреби у робочій силі під час збирання врожаю приблизно на 90% та знизити виробничі витрати приблизно на 50%. Про це повідомляє The Times of Israel. За даними Світового банку, дедалі менше людей працює у сільському господарстві, в якому зайнято від 5 до 10% робочої сили в ЄС, 6% — у країнах ОЕСР та лише 1% — в Ізраїлі. Повсюдний глобальний брак збирачів фруктів та овочів змусив засновника ізраїльського стартапу MetoMotion Аді Ніра розробити першого у світі робота для збирання помідорів. «Ми багато разів чуємо про фермерів, які залишають урожай гнити, оскільки нема кому його збирати. Сьогодні не можна вирощувати томати, як 30 років тому — щоб вони були якісними та конкурентоспроможними за ціною, потрібно проводити деякі перетворення», — впевннений Аді Нір. MetoMotion вже залучила $10 млн від інвесторів, і зараз стартап шукає ще $8 млн для розширення виробництва. «Ми використовували можливості штучного інтелекту для розробки платформи, призначеної для роботи в тепличних умовах. На відміну від інших роботизованих або промислових додатків, які характеризуються завданнями, що повторюються, у сільському господарстві кожна рослина індивідуальна. Тому ми придумали рішення, що ґрунтується на можливостях штучного інтелекту, щоб дивитися на рослини, розуміти їхню структуру, навколишнє середовище та вимірювати стиглість», — пояснює Аді Нір. Автономний керований транспортний засіб оснащений технологією сенсорного зору 3G на базі штучного інтелекту, що створює карту рослини та її врожаю. Удосконалена система технічного зору виявляє дозрілі для збору помідори і направляє маніпулятор до потрібного місця, зрізає та захоплює томатні гілки за одну операцію та поміщає плоди на конвеєрну стрічку. Роботизований маніпулятор прибирає перешкоди чи приховані стебла, не завдаючи шкоди гілкам чи рослинам. Флоту з п'яти роботів, які працюють у теплиці площею 50 000 м², потрібно близько тижня для збирання врожаю томатів. Коли роботи переміщуються по теплиці для збору врожаю, вони також автоматично зіставляють дані з датчиків про стиглість, кількість, вагу і розмір кожного помідора для кращого управління врожаєм. Використовуючи дані, можна прогнозувати обсяг виробництва у кожній теплиці, щоб допомогти у прогнозуванні врожайності та аналізі розподілу. На даний момент робот для збирання помідорів використовується у двох тепличних господарствах у Нідерландах. В Ізраїлі робот буде вперше представлений у лютому на конференції з сільського господарства. Цього року засновник стартапу сподівається встановити від 10 до 20 роботів. «Наша перша мета — Західна Європа — це Нідерланди, Франція, Німеччина, Бельгія та всі країни цього регіону, а потім — Канада та США. Крім помідорів, ми також хочемо використовувати цю технологію для різних овочів, таких як огірки, баклажани та перець», — зазначає Аді Нір. Хоча MetoMotion зараз займається фруктами та овочами, Нір вже звернув увагу на іншу галузь: «Ми бачимо велику потребу в індустрії канабісу, тому, ймовірно, це також буде додано до нашої дорожньої карти, але вимагатиме додаткових змін». https://agroportal.ua/news/tekhnologii/stvoreniy-pershiy-robot-zi-shtuchnim-intelektom-dlya-zboru-tomativ Попередній допис Наступний допис

< Назад Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька! 30 жовт. 2017 р. Картина відомого українського живописця Миколи Пимоненка «Додому» не є натюрмортом, на ній не відображено ані сніданок, ані інша трапеза, але сама картина та її сюжет пов’язані з харчовим, а якщо точніше, з горілчаним, виробництвом. Син бідного іконописного майстра, Микола Пимоненко, був улюбленим учнем засновника Київської малювальної школи Миколи Мурашка, звернув на себе увагу знаменитого художника Іллі Рєпіна, став академиком Імператорської Санкт-Петербурзької Академії мистецтв, членом Товариства художників-передвижників. Його картини мали великий успіх на виставках. Поштові листівки з репродукціями його полотен розходились великими тиражами. Одна з них з картиною «Додому» попалась на очі московському горілчаному фабриканту Миколі Шустову. На ній гіркого п’яничку, який ледве дістався додому, чекає у дворі жінка з дрючком. Старий пес сидить на призьбі і поглядає, що ж воно буде… Шустов в цей час шукав варіанти для оформлення етикетки для випуску нової горілки під назвою «Спотикач». Фабрикант вирішив, що листівка попала саме в тему і використав її на етикетці до пляшки горілки. От тут і розпочалася для художника дуже неприємна історія, яку сучасні люди можуть і не зрозуміти. Невдовзі Микола Пимоненко одержав листа з Москви від колег з художнього об’єднання Товариства пересувних художніх виставок. Вони були обурені його недостойною поведінкою. Як вони гадали, художник продав право на друкування своєї картини «Додому» горілчаному фабриканту Шустову для етикетки до горілки і тим самим зганьбив Товариство. Микола Пимоненко наступного ж дня відправився до Москви на зустріч з фабрикантом. Шустов поклявся, що ніякої картини «Додому» він не бачив, про художника Пимоненка ніколи не чув і нічого не знав, і взагалі на виставки не ходить. Просто йому сподобалась листівка. Але готовий заплатити автору малюнка. Пимоненко від грошей відмовився і подав на фабриканта до суду. Шустову було присуджено знищити етикетку і вилучити з продажу в магазинах всі пляшки «Спотикача». Розуміємо, що честь і гідність для людей того часу, для творчої інтелігенції значили більше за гроші. Декілька фактів з життя та творчості Миколи Пимоненка: Збереглася фотографія художника в його майстерні. На мольберті стоїть значних розмірів картина «Гопак», на якій зображено танцюючу дівчину. Веселою, гарною, запальною постала українська селянка перед паризькою публікою. Картина з успіхом експонувалась на виставці у Парижі і була придбана всесвітньо відомим музеєм Лувру. У 2006 році на аукціоні була продана картина «Продавщиця полотна» за 160 тисяч доларів, чим був поставлений «абсолютний світовий рекорд продажів художника Пимоненка». У селі Малютянка, яке так любив художник, і де була його дача, діє музей Миколи Пимоненка. Ряд творів зберігається у Національному художньому музеї України. Похований художник у Києві на Лук’янівському цвинтарі. «Яка втрата для «Передвижників»! Він був істинним українцем, і не буде забутий своєю батьківщиною за свої правдиві і милі, як Україна, картини», написав про Миколу Корниловича Пимоненка Ілля Рєпін. Попередній допис Наступний допис

< Назад На Івано-Франківщині варять сир, що врятував долину мамонтів 26 лист. 2023 р. «Мірина майстерня сиру» вирощує на Івано-Франківщині кіз та варить крафтові сири. Серед них – французький Блю Шевр, що зріє у попелі, та сир зі скандинавським характером брюност. Брюност – це коричневий норвезький сир, який готується із сироватки та має цікаву історію. У різних скандинавських країнах такі сири називають по-різному, але суть у них одна: сироватка протягом тривалого часу уварюється на повільному вогні, молочний цукор (лактоза), що міститься в ній, карамелізується. Все це перетворюється на коричневу солодкувату масу з досить незвичним смаком. ЇДЯТЬ БРЮНОСТ ІЗ ЖИТНІМИ ХЛІБЦЯМИ ТА ДЖЕМОМ Колір сиру може змінюватись від карамельного до темно-коричневого, і залежить від додавання вершків, а також ступеня карамелізації лактози. Спочатку сир варили без додавання вершків. Він називався «примом» і мав дуже м’яку текстуру. Але пізніше Ганна Хов, дружина фермера, вирішила додати сметану до «приму». Її «жирний сир» продавався найкраще, тож саме їй належить заслуга порятунку долини Гудбраннсдален від зубожіння в 1880-ті роки. До речі, долина відома тим, що сформувалася під час останнього льодовикового періоду. Там знаходять кістки та бивні мамонтів. Міра Волощук, засновниця «Міриної майстерні сиру» не лише варить брюност, а й популяризує сироваріння в Карпатах. Фермерка вирощує власну їжу пермакультурними та біодинамічними методами і пече хліб. Говорить, що брюност – дуже оригінальний продукт. «Наче не сир зовсім, а такий малесенький шматочок тепла і сонечка. Їсти його треба не спішно, класти до рота і смакувати, замруживши очі. Ковток мадейри, кавалок грушки чи гроно винограду… А може велика кварта чаю з свіжої м‘яти з імбирем», – радить вона. https://newfood.media/2021/11/03/na-ivano-frankivshchyni-variat-syr-shcho-vyzrivaie-u-popeli-dolyny-mamontiv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КВАСОЛЮ 9 лют. 2023 р. До складу багатьох страв входить квасоля, а в деяких країнах вона і зовсім є невід’ємною частиною національної кухні, наприклад, в Мексиці. Хоча і в Україні квасоля давно отримала визнання і знайшла широке застосування. У ній міститься маса корисних речовин, не кажучи вже про те, що вона просто смачна. Хоча, звичайно, все залежить від того, як її приготувати, та й смаки у всіх людей різні. 27 цікавих фактів про квасолю 1. Всього 100 грамів квасолі містять близько половини добової норми клітковини для середньостатистичної дорослої людини. 2. У ній також міститься багато заліза, яке необхідно для нормального кровотворення. Еритроцити, червоні кров’яні тільця, без надходження заліза в організм утворюватися не можуть. 3. За вмістом білка (до 25-30%) квасоля є практично рекордсменом серед всіх продуктів рослинного походження. 4. У темних сортах квасолі вміст корисних елементів і вітамінів вище, ніж у світлих. 5. Судячи з усього, людство почало культивувати квасолю приблизно від 5000 до 7000 років тому. 6. У їжу вживаються як насіння цієї рослини, так і стручки. Всім нам знайома стручкова квасоля, вірно? 7. Батьківщиною квасолі є Південна Америка. В Європу і Азію її звідти пізніше завезли першовідкривачі. 8. У Стародавньому Єгипті з квасолі робили косметику, зокрема, для шкіри обличчя. Є припущення, що подібною квасолевою косметикою користувалася навіть знаменита цариця Клеопатра. 9. Довжина квасоляного стебла може досягати 3 метрів. 10. Першим європейцем, хто познайомилися з квасолею і згодом доставив її в країни Старого Світу, був знаменитий Христофор Колумб. 11. У Великобританії квасоля називається голландськими бобами, через те, що в Англію ця рослина потрапила через Голландію. 12. Всього в світі існує близько 200 різних сортів квасолі. 13. Французький імператор Наполеон Бонапарт вважав, що квасоля сприяє зміцненню м’язів і поліпшенню мозкової активності, а тому наказав завжди включати її в армійський раціон. 14. Перше в світі місце з виробництва квасолі займає Китай. Слідом за ним йдуть Бразилія, США, Індія і М’янма. 15. У ній міститься більше білка, ніж у м’ясі курки. 16. Сорти квасолі під назвою «Пекло Рем» і «Акіто» відчутно пахнуть грибами. 16. Екстракт квасолевих стручків застосовується при лікуванні і профілактиці діабету. 18. Всього щорічно в світі виробляється близько 25 мільйонів тонн квасолі. 19. Вітаміну С в ній міститься більше, ніж в абрикосах, персиках або сливах. 20. Червона квасоля токсична, і, з’ївши її в сирому вигляді, можна отруїтися. Але при термічній обробці токсини розпадаються. 21. Червона квасоля – зміцнює імунітет, позитивно діє на травний тракт, покращує стан шкіри. 22. Біла квасоля – зміцнює кістки і зуби, так як багата кальцієм і залізом. 23. В середньому одна квасолина важить близько 1 грама. 24. Кожної останньої неділі листопада в Болгарії святкується день квасолі. 25. Лімський сорт цієї рослини виробив унікальну систему захисту – як тільки рослина відчуває на собі слину гусениці, вона починає виробляти ароматну речовина, що приваблює до себе ос, які, в свою чергу, є ворогами гусениць. 26. У Китаї, Кореї та деяких інших азіатських країнах з квасолі виготовляють борошно, яке потім використовують для випічки різноманітних тістечок. 27. Квасолевий білок за складом дуже близький до м’ясного, і він засвоюється організмом приблизно на 75%. korusno-znatu.in.ua Цікаві факти про квасолю | 27 цікавих фактів про квасолю Цікаві факти про квасолю для дітей та дорослих. Цікавинки про квасолю, її різновиди та особливості. 27 цікавинок про квасолю Попередній допис Наступний допис

< Назад 15 найніжніших українських страв, які практично зникли з нашого столу 12 січ. 2023 р. Українська традиційна кухня складається з простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Меню українців в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники. Борошняні страви подавали з рибою, ягодами, молоком, маслом, рідше – м’ясом. У щоденному побуті м’ясо використовували переважно у вигляді сала і смальцю, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише на свята. Ось 15 традиційних українських страв, які все рідше стали з’являтися на наших столах: 1.Саламаха, або соломаха Це різновид каші. Її основний компонент – гречана мука (рідко пшенична або житня), з якої готували рідке тісто, вливали його в підсолений окріп і заварювали, розмішуючи. Коли саламаха була готова, до неї додавали масло, заправляли все смальцем з часником. Саламаха була одним з найпоширеніших страв у козацьких походах. 2. Зубці Ця страва схожа на кутю. Її основними інгредієнтами були очищені зерна ячменю, товчені і просіяне конопляне насіння. Зубці на смак були трохи солодкуватими, тому їх дуже любили діти. З раціону українців зубці зникли в кінці XIX століття. 3.Крупник Готували його на простій воді, люди багатші – на м’ясному бульйоні. У хід йшли всі відомі нашим предкам крупи – гречана, перлова, кукурудзяна, пшенична. За консистенцією ця страва нагадувало рідке пюре. Заправка для страви була традиційною – смажене сало з цибулею і морквою. У крупник могли додати і дрібно нарізану картоплю, зелень – кріп або петрушку. 4. Кваша За консистенцією ця ситна страва схоже на кисіль. Готувалося воно знову-таки з борошна – гречаного або житнього. Його заливали окропом і давали настоятися цілу ніч. Вранці це тісто варили в горщику до готовності. Влітку до Кваші додавали сезонні ягоди, а в холодну пору року – сушені або товчені сухофрукти. 5. Тетеря, або Рябко Це проста і невигадлива, але калорійна каша. Готувалася вона з пшона з додаванням розведеного гречаного борошна. Готову тетерю заправляли засмаженою цибулею або тільки маслом. У кращі дні тетерю готували на м’ясному або рибному бульйоні. 6. Книші Книші готували з житнього борошна, іноді пшеничного. Вони мали вигляд коржів, начинених смаженим салом і цибулею. Готували цю страву переважно на свята, які випадали в пост (Святий вечір, Благовіщення), на поминки, проводи. У західних областях України книшем називали пиріг з начинкою з гречаної каші і вареної картоплі. 7. Душенина Це старовинна українська страва, приготоване з м’яса свійської худоби, птиці або їх поєднання, овочів, прянощів. Всі ці інгредієнти, порізані середніми шматочками, укладалися в горщик, гасилися до готовності, подавалися з вареною картоплею або кашею. М’ясо перед закладкою ще й обвалювали в борошні. Ця страва була традиційною для весіль та інших урочистостей. 8. Холодник Дуже схожий на окрошку. Готується на квасі або холодному буряковому відварі. У деяких областях за основу беруть кисле молоко. У нього додають овочі за бажанням. Найчастіше це свіжий огірок, зелена цибуля, також можна використовувати варене яйце. Холодник відмінно підходив для спекотної пори року. 9. Шпундра По суті це м’ясо, тушковане з буряком в буряковому квасі. Для Шпундра ідеально підходить свинина, а саме – ребра. Їх потрібно попередньо обсмажити у борошні до золотистої скоринки. Буряк, реберця і смажену цибулю закладають в каструлю, заливають буряковим оцетом і тушкують до готовності. 10. Шуліки Шуліки – традиційна українська страва, яку готували на свято Маковея. Це чудовий десерт: смачний і корисний. По суті шулики – це коржі з глазур’ю, меду і маку. Тісто готували з пшеничного борошна, додавали в нього яйця і мак. 11. Варенуха Цей відомий напій міг бути як безалкогольним, так і алкогольним. В останньому випадку це була горілка на сухофруктах з додаванням меду. Варенуху настоювали на різних травах – м’яті, чебрецю, додавали в неї сушені груші і сливи, заморські спеції – гвоздику і корицю. 12. Буцики Для цієї страви потрібно замісити тісто з пшеничного борошна, молока і яєць. З нього вирізати квадратики, два протилежних кінця яких з’єднати, зварити їх у воді. Потім підрум’янити Буцики на маслі – соняшниковому або вершковому. Подають їх з медом, сметаною або піджаркою з цибулі. 13. Товченики Це рибні котлетки, заправлені смаженою цибулею. Єдина відмінність від традиційних котлет – товченики відварюють у підсоленій воді, потім поливають засмажкою з цибулі. У тісто для котлет, крім рибного фаршу, додають борошно і масло. 14. Таратута Для цієї страви слід відварити буряк, нарізати його досить великими шматочками. Буряковий відвар не виливати. До буряків потрібно додати нарізаний солоний огірок і цибулю. Все це потрібно залити заправкою з рівних частин бурякового відвару, соняшникової олії і огіркового розсолу. Цей суп слід поставити в холодильник, подавати – на наступний день. 15. Вергуни Це просте печиво, яке готували з прісного тіста на яйці і сироватці або маслянці. Тісто для вергунів готували тонким коржем, різали на прямокутники або ромби, в яких робили внутрішній надріз. Потім вивертали усередину надрізу раз чи два і смажили в киплячій олії до золотистого кольору. Вергуни готували дівчата на вечорниці, хазяйки для колядників, баби-повитухи для онуків. Попередній допис Наступний допис

< Назад Благословенне жіноче ім’я – Україна ​ Презентація книги Тарасенко Олеся Запропонована книга за влучним виразом автора О. Тарасенко «містить розповіді про українських жінок, які відомі кожному і водночас невідомі нікому». Видання складається з портретів 30 видатних жінок, таких як Леся Українка, Катерина Білокур, Софія Окуневська, Гальшка Острозька, Ліна Костенко та інші, які внесли вагомий вклад у різні сфери рідної країни та світу. Тарасенко Олеся. Благословенне жіноче ім’я – Україна (жіночі портрети країни) / Олеся Тарасенко. – К.: ТОВ «Поліпринт», 2021. – 240 с. Відкриває книгу історія життя Христини Алчевської. Вона була просвітителькою народу. Свого часу Христина звела будинок для школи – єдине власне приміщення учбового закладу серед усіх недільних шкіл Російської імперії. Алчевська є автором 3 - томного критико – бібліографічного показчика «Что читать народу», до якого нею написано 1150 анотацій. Ще багато цікавого читач дізнається про сім’ю Алчевських. Про внесок жінок в українське мистецтво дізнаємося з непростих життєвих історій Марії Заньковецької, Лесі Дичко, Євгенії Мірошніченко, Кіри Муратової, Марії Примаченко, Ади Роговцевої, Тетяни Яблонскої, Лариси Кадочнікової та інших талановитих жінок України. З повагою до історичних постатей, прекрасних українок, викладений матеріал про княгиню Ольгу, Анну Київську – королеву Франції, Гальшку Острозьку, Роксолану – правительку імперії, Марусю Чурай… Книга через видатні особистості українських жінок розкриває Україну як для туристів, так і для тих, хто відвідає Україну вперше. Попередня Наступна

< Назад БРЕНД-МЕНЕДЖМЕНТ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ Питання стратегічного управління та розвитку брендів є пріоритетною складовою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Ця сфера діяльності потребує розвитку економічної науки, постійних наукових досліджень та практичних втілень. На сьогодні актуально стоять питання пошуку сучасних механізмів управління брендами підприємств, що базуються на поєднанні класичних форм офлайн і сучасних онлайн-форм. Пропонуємо переглянути роботи науковців Київського національного торговельно- економічного університету, автореферати дисертацій на здобуття наукових ступенів. Файвішенко Д.С. Стратегічне управління брендом на ринку мінеральної води: автореф. дис. ... д-ра екон. наук:08.00.04/Д.С. Файвішенко ; КНТЕУ. – К., 2021.- 44 с. В загальній характеристиці наукової роботи автор відзначає актуальність досліджуваної теми:.«питання стратегічного управління та розвитку брендів на ринку мінеральної води є невід’ємною складовою підвищення конкурентоспроможності національних підприємств і на сьогодні є одним із найбільш актуальних науково-практичних проблем економічної науки». Україна на сьогодні посідає четверте місце в Європі за обсягом розвіданих водних запасів, входить до групи світових лідерів за запасами мінеральних вод, їх розливу та реалізації. В роботі вперше запропоновано методологічні підходи до прогнозування у системі стратегічного управління бренду підприємства, які базуються на ідентифікації методів прогнозування розвитку бренду та обсягів виробленої продукції, формулювання статистичного забезпечення їх реалізації, побудові усереднених трендових прогнозів. Запропонований підхід має забезпечити підвищення достовірності, отримання діапазону найбільш ймовірних значень прогнозу майбутнього стану галузі. Аналіз найпотужніших регіонів-виробників мінеральної води дозволив виділити популярні бренди, які мають найбільший попит серед споживачів даного регіону. Найбільш популярними брендами мінеральної води серед досліджуваних регіонів є «Моршинська», «Миргородська», «Borjomi», «Поляна Квасова», «BonAqua». Розроблено методологічний базис стратегічного управління брендом в існуючій системі бренд-менеджменту. Конкретні методики рекомендовані до запровадження на підприємствах мінеральних вод: ПП «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед, ПП «Крістал Гласс», ТОВ «Клеффманн Груп Юкрейн», ДП «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» та інших підприємствах. Положення, висновки та пропозиції наукової роботи застосовано в освітньому процесі Київського національного торговельно-економічного університету в дисциплінах «Бренд-менеджмент», «Корпоративний бренд-менеджмент», «Основи реклами». Основні положення дисертації висвітлено та обговорено на 37 міжнародних науково- практичних конференціях, круглих столах, форумах, конгресах. Гранат Л.В. Управління брендом підприємства роздрібної електронної торгівлі: автореф. дис. ...канд. екон. наук:08.00.04/Л.В.Гранат; КНТЕУ. - К., 2021- 21 с. В роботі визначено зміст і роль брендів діяльності підприємств роздрібної електронної торгівлі (ПРЕТ), сформовано сутність понять «бренд ПРЕТ» та «інтернет-брендинг». Удосконалено теоретичні підходи до розмежування понять «інтернет-магазин»та «ПРЕТ». Розширено класифікацію брендів та інтернет-магазинів. Розкрито зміст і запроваджено інтегровану структуру системи управління брендом в цілому та її окремими елементами та запропоновано підхід до їх застосування. Охарактеризовано стан і тенденції розвитку ринку роздрібної електронної комерції в світі та в Україні. Існуюча класифікація брендів доповнена класифікаційними ознаками з урахуванням актуальних тенденцій диджиталізації маркетингового середовища; визначені предметна спрямованість: бренди офлайн-підприємств та бренди ПРЕТ; середовище походження (бренди, створені он- та офлайн), що в цілому сприяє підвищенню ефективності бренд- менеджменту завдяки більш обгрунтованому вибору релевантних методів та інструментів управління. До результатів, які мають прикладне значення має сформований портфель бренд-стратегій формування інтернет-магазину та стратегій бренд орієнтованого розвитку ПРЕТ. Для кожної зі стратегій розроблено аналітичну характеристику та рекомендовано алгоритм дій, що спрощує для ПРЕТ вибір оптимального варіанту розвитку бренда. Результати наукової роботи були опубліковані в 11 наукових працях, обговорювалися наукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях. Попередня Наступна

< Назад Вчені створили унікальний овоч — ековадо 27 жовт. 2022 р. Британські вчені створили унікальний овоч — ековадо. Вони впевнені, що їхня розробка допоможе скоротити вирубку лісу для плантацій, де вирощують один із найпопулярніших плодів у світі. Про це повідомляє Тastingtable, пише agronews.ua. Відзначається, що для початку було визначено хімічний та молекулярний склад авокадо. Потім розпочався процес відтворення смаку й текстури. Боби, подрібнений фундук, яблуко та ріпакова олія — ця маса і за кольором, і за смаком дуже схожа на м’якоть авокадо. Щодо кісточки, то для неї було обрано волоський горіх. А шкірка зроблена з воску, який пофарбували в потрібний колір за допомогою харчового барвника. До речі, шкірку ековадо можна переробити на компост. Нагадаємо, авокадо — один із небагатьох овочів, який є на межі зникнення. Вирощувати його — величезні збитки для природних ресурсів, а транспортувати неймовірно затратно. Попередній допис Наступний допис

< Назад Популярний напій джин 7 лип. 2022 р. Джин — класичний приклад аптечного алкоголю. Голландський лікар 16 століття Францискус Сільвіус збирався придумати ліки для покращення травлення, однак дистильована спиртова настоянка ягід ялівцю виявилася набагато приємнішою на смак. Згідно з однією із версій, Великобританія запозичила джин у голландців, поки була їх спільниками у Тринадцятирічній війні. Ялівець у джині пахне потужно і приємно, володіє дезінфікуючими властивостями. Сучасні прогресивні виробники використовують огірки, трояндові пелюстки, різні види м'яти, ромашку, чебрець, тощо. Промисловий недорогий джин представляє собою суміш спирту із настоянками ялівцю, трав та інших потрібних інгредієнтів. Класичний джин робиться ж навпаки: ялівець, коріння і трави закладаються у напій ще до перегонки. Внаслідок чого не здається, що джин штучно ароматизований, а ялівець і трави є повноцінною частиною напою, відчуваються не тільки у букеті, а й у смаку. Джин буває різних стилів: Genever більше всього схожий на віскі, у який додали ялівець. London Dry найбільш поширений стиль — несолодкий. Plymouth - напій схожий на London Dry. Old Tom — вікторіанська класика, більш солодкий, пряний і насичений. Джин-тонік походить з колоніальної частини вікторіанського минулого. Це коктейль, що містить джин та тонік, з додаванням лайма, лимону і льоду. Співвідношення джина до тоніку коливається від рівних пропорцій від одного до трьох. Джин чудово освіжає у лонг-дрінках, ідеально поєднується із цитрусовими, з ягодами, овочами, травами. Відмінне поєднання джину і вермуту. Напій робить свіжішим усе, із чим має справу. Цікаво експериментувати, поєднуючи його з їжею: із насиченими сирами, з пліснявою чи просто витриманими. Оскільки джин — британська класика, то і більш складні поєднання варто шукати у цій традиції: тушкування, запікання у духовці. Джин-тонік при цьому буде чудовим доповненням до морепродуктів, особливо до складних салатів. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сінгапурські вчені знайшли заміну яйцям для майонезу у відходах пивоварень 15 трав. 2023 р. Технологічний університет Наньян у Сінгапурі (NTU Singapore) оголосив про прорив у сегменті продуктів харчування на основі рослин — команда вчених успішно розробила багатий білками і антиоксидантами емульгатор нетваринного походження. Він не містить у складі традиційних яєць чи молочних продуктів. При цьому попередні висновки показують, що емульгатор може замінити продукти тваринного походження у тому ж майонезі чи збитих вершках. Емульгатор NTU виготовляється з використанням відпрацьованого пивоварного зерна, найбільш об’ємного побічного продукту пивоварної промисловості. За підрахунками університету, щороку на сміттєзвалище потрапляє 39 млн т відпрацьованого зерна. Воно виділяє викиди парникових газів та сприяє посиленню поточної кліматичної кризи. Тож зробити з відходів емульгатор було більш ніж чудовим рішенням. Емульгатори використовуються під час виробництва багатьох харчових продуктів. Вони дозволяють рідинам не розділятися. Традиційно у промисловості використовуються такі інгредієнти як яєчний жовток. Проте емульгатор на рослинній основі NTU є більш стійким у плані виробництва. «Наш емульгатор на рослинній основі є ще одним тріумфом для NTU, оскільки ми прагнемо знайти успішні способи використання продуктів, які інакше пішли у відходи», — сказав професор Вільям Чен, директор з харчових наук і технологій NTU. https://newfood.media/2021/12/30/sinhapurski-vcheni-znayshly-zaminu-iaytsiam-dlia-mayonezu-u-vidkhodakh-pyvovaren/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Голландський натюрморт 16 лист. 2018 р. Голландський натюрморт – інтелектуальна гра – головоломка Голландія - найбільш густонаселена країна Західної Європи. ЇЇ столиця Амстердам славиться вишуканою архітектурою. Одним з найяскравіших її прикладів є вузькі будинки вздовж каналів. Їх ширина лише трохи перевищує два метри, а їх жителі можуть витягнути руки в сторони і доторкнутися до протилежних стін. Інша справа з музеями. Тут на просторі не економлять. Створюють всі комфортні умови для картин і аматорів живопису. 17 сторіччя у Голландії вважалося «золотим», тоді ж її називали країною молока і меду. Здобуті у колоніях багатства, розумне, вміле ведення міжнародної торгівлі і банківської справи, заклали фінансову основу, яка послужила базою для виникнення і розвитку великого голландського живопису. На портретах, які щедро оплачувались, голландські купці або члени міської ради Амстердама, виглядають надзвичайно аскетично. Вся розкіш епохи дісталась голландським натюрмортам. На натюрмортах можна бачити що і як їли сучасники «золотого століття». Апетитні сири, різноманітні дари моря, соковиті фрукти, ніжні персики, які доставляли з Італії та Іспанії, надзвичайно складні пироги – все це голландська кухня 17 сторіччя. Як противага помпезним європейським полотнам з їх переважно біблійними сюжетами і монументальними розмірами, які прикрашали лише храми і палаци, з’явились невеликі за форматом твори голландських майстрів, які призначались для прикрашення осель пересічних громадян. Саме через невеликий розмір картин та їх просту побутову тематику художників, які перевернули уявлення про призначення мистецтва, стали називати «малими голландцями». Це вони започаткували натюрморт та жанровий живопис. За виключенням Рембрандта і Хальса, які створювали і монументальні твори, до «малих голландців» можна віднести всіх голландських майстрів 17 сторіччя. Дослідники підрахували, що за сто років Голландія з її невеликим населенням близько двох мільйонів жителів дала світові більше семи мільйонів художніх полотен, що дорівнює третині всіх західноєвропейських музейних колекцій. Голландські натюрморти тієї епохи слугували своєрідною інтелектуальною грою, в якій пропонувалося розгадати певні символи. Значення предметів на картинах, яке легко розшифровувалось сучасниками, сьогодні зрозуміло далеко не всім і не завжди. Спробуємо на прикладі однієї картини зрозуміти, що означають зображені художником предмети. Натюрморт у рибній крамниці Такий натюрморт слугував алегорією водної стихії. Такого роду твори, як рибні, м'ясні крамниці, часто були частиною так званого циклу першостихій і, як правило, створювалися для прикраси столових кімнат. На першому плані картини Франса Снейдерса «Рибна крамниця» зображено безліч риби. Тут є окуні і осетри, карасі, соми, сьомга і інші дари моря. Частина вже оброблена, частина очікує своєї черги. Ці зображення риб не несуть ніякого підтексту - вони оспівують багатство Фландрії. Поруч з хлопчиком ми бачимо кошик з подарунками, які він отримав до Дня святого Миколая. На це вказують прив'язані до кошика дерев’яні червоні черевички. Крім солодощів, фруктів і горіхів, в кошику лежить лозина, як натяк на виховання «батогом і пряником». Зміст кошика говорить про радощі і прикрощі людського життя, які постійно змінюють один одне. Жінка пояснює дитині, що слухняні діти отримують подарунки, а погані - покарання. Хлопчик відскочив від жаху: він подумав про те, що замість солодощів отримає удари лозиною. Праворуч ми бачимо вікно, в яке можна розгледіти міську площу. Група дітей стоїть під вікнами і радісно вітає лялькового блазня на балконі. Блазень - невід'ємний атрибут народних святкових гулянь. Попередній допис Наступний допис