Результати пошуку

< Назад Вчені представили технологію, яка перетворює пісок на родючий ґрунт 14 лист. 2022 р. Норвезький стартап Desert Control винайшов метод боротьби з опустелюванням. Після обприскування піску рідкою наноглиною він перетворюється на ґрунт. Про це повідомляє Desert Control, пише agronews.ua. Рідка наноглина, винайдена на початку 2000-х норвезьким ученим Крістіаном Олесеном, є секретом дивовижних досягнень Desert Control. Під час розпилення цей винахід просочується крізь пісок, перетворюючи його на водоутримуючий ґрунт, де рослини можуть проростати. Desert Control планує насамперед продавати свою наноглину в ОАЕ, де практично немає сільського господарства через те, що пустелі займають більшу частину території держави. Вартість застосування технології варіюється від $2 до $5 за кв. м, що не зовсім дешево з огляду на обсяг оброблюваної площі. Попередній допис Наступний допис

В аграрному секторі економіки багатьох країн світу працює система аграрного консалтингу (з англ. – поширення знань), надання порад для найкращого досягнення мети, прийняття правильних рішень в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств. < Назад Основи аграрного консалтингу:підруч./М.Ф.Безкровний,М.Ф.Кропивко, Ю.І.Палеха, Т.Д.Іщенко; М-во освіти і науки України - К.:Ліра.- 2020. - 260 с.:іл. В аграрному секторі економіки багатьох країн світу працює система аграрного консалтингу (з англ. – поширення знань), надання порад для найкращого досягнення мети, прийняття правильних рішень в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств. На сучасному етапі розвитку аграрного сектору економіки України важливу роль відіграють дорадчі служби, експерти-дорадники з інформаційно-консультаційної діяльності. Дорадча діяльність пов’язана з наданням інформаційно-консультаційних послуг, впровадженням нових та якісних технологій, поширенням нової професійної інформації. Підручник призначений для студентів аграрних вищих навчальних закладів, викладачів, науковців, керівників, фахівців сільськогосподарських підприємств, працівників дорадчих служб. У підручнику розкрито суть організації інформаційно-консультаційної діяльності у світі та особливості її становлення і функціонування в Україні. Навчальне видання складається з восьми розділів: В першому розділі «Поняття, мета та завдання агроконсалтингової діяльності» викладено матеріал, що розкриває перспективи розвитку дорадчої діяльності в Україні. Державне регулювання сільськогосподарської дорадчої діяльності в Україні забезпечує Міністерство аграрної політики та продовольства. Розроблена Програма з питань формування мережі сільськогосподарських дорадчих служб, які повинні забезпечувати систему професійних знань, вдосконалення практичних навичок, підвищення якості та ефективності господарювання, а також розвитку сільської місцевості. Розділ «Становлення та тенденції розвитку аграрного консалтингу в світі та в Україні» знайомить з різними моделями служб аграрного консалтингу: державна університетська, державна міністерська моделі; громадська модель; приватні консультаційні служби в складі комерційних фірм; служби, що функціонують при органах управління АПК, служби на базі вищих навчальних закладів. Розділ «Нормативно-правове забезпечення роботи сільськогосподарських дорадчих служб» Подається перелік основних законодавчих актів України в дорадчій діяльності. Розкриті питання: інфраструктура ринку агроконсалтингових послуг, соціально спрямовані дорадчі послуги, комерційні дорадчі послуги, визначення вартості інформаційно-консультаційних послуг, порядок та умови проведення конкурсу на соціально спрямовані послуги та інші. Четвертий розділ присвячений питанням комунікацій, комунікаційного процесу. В розділі «Методи агроконсалтингової діяльності» розглядається класифікація методів агроконсалтингової діяльності, а саме: масові, групові та індивідуальні методи роботи із сільськогосподарськими товаровиробниками. Поряд з традиційними груповими методами пропонується активні форми - мозковий штурм, ділова гра.Представлена організація та порядок проведення Дня поля з відвідуванням демонстраційних полів. Розділ шостий «Сучасні інформаційні технології в агроконсалтинговій діяльності» пропонує матеріали: інформаційно-комунікаційнІ технології, бази даних науково-технічної і ринкової інформації, веб-технології, системи підтримки прийняття управлінських рішень. Розділ сьомий докладно висвітлює консультаційний процес консалтингової діяльності: етапи процесу, діагноз проблеми, збір та аналіз інформації, аналіз фактів, планування дій, угода про консультування, презентація рекомендацій клієнту, впровадження, завершення консультування. У восьмому розділі визначені загальні питання консультування сільськогосподарських товаровиробників. Це аналіз фінансового стану і виробничо-фінансової діяльності підприємства, експрес-аналіз підприємства, SWOT - аналіз, аналіз на основі часткових бюджетів, баланс підприємства, збір інформації для прийняття рішень. В окремий розділ ввійшли розроблені додатки: Орієнтовне положення про регіональну комісію з проведення конкурсу серед об’єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги Орієнтовний регламент роботи регіональної комісії з проведення конкурсу серед суб’єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, що надаватимуть соціально спрямовані дорадчі послуги Кваліфікаційна характеристика «Сільськогосподарський дорадник», код КП 2213.2 Кваліфікаційна характеристика «Сільськогосподарський експерт-дорадник», код КП 2213.2 В кінці підручника подається глосарій та список літератури. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 8 по 14 червня 2022 року Попередній допис Наступний допис Україна може залишитись без закордонного вина AgroNews.ua. -12.06.2022 Через війну і валютні обмеження Україна може залишитись без закордонного вина, яке домінує на українському ринку. Частка імпорту становить 69%. Чи скористаються цим шансом українські винороби, розбиралося Forbes, пише agronews.ua. Виноградники частково заміновані, колекція вина на $5 млн, серед якої вина виробництва 60-х років – розкрадена, каже Андрій Стрілець, керівний менеджер виноробні «Князь Трубецький» з Херсонської області біля Нової Каховки. Він хвилюється та обережно добирає слова. Нову Каховку російські війська захопили в перший день війни – 24 лютого. «Там залишилось понад 100 наших співробітників. Хто знає, що з ними може трапитись», – каже він. Виноробня одразу зупинилась, як і догляд за виноградниками. В Херсонській області 4 500 га виноградників, з яких виробляється близько 12% вина в країні, за даними Херсонської облдержадміністрації. До війни «Князь Трубецький» виробляв 500 000 пляшок вина на рік з 200 га виноградників. З середнього чеку в 200 грн, вино приносило компанії близько 100 млн грн виторгу на рік. В Україні «Князь Трубецький», за власною оцінкою, займає 55% виробництва преміальних вин. Головні конкуренти: «Колоніст», «Бейкуш», Stakhovsky та Shabo Reserve. Всього в Україні за рік виробляється біля 120 млн пляшок вина, каже Стрілець. Обсяг ринку вина в Україні в 2021 році — 10,9 млрд грн, за даними Pro-Consulting. Внутрішнє виробництво поступово зменшувалось, тоді як імпорт збільшується, каже консультант Pro-Consulting Дарʼя Бритавська. За данними компанії «Баядера Груп», частка імпорту в ритейлі у 2021 році становила 69%. Минулого року імпорт вина збільшився на 20% — до $215,4 млн. З 1 січня 2021 року Україна скасувала мито на ввезення вин з ЄС відповідно до зобовʼязання з економічної частини асоціації з Євросоюзом. Це зробило імпортні вина ще більш конкурентноздатними в порівнянні з українськими, каже Світлана Цибак, виконавчий директор винзаводу «Бейкуш». Наприклад, в мережі Wine Time доля українського вина до війни складала лише 4–5% від асортименту, каже керівник департаменту алкоголю мережі Юрій Саченко. Через домінування на ринку дешевих імпортних вин та на фоні зростання цікавості населення до якісних місцевих продуктів, український ринок вина після 2014 року почав трансформуватись, каже Євгенія Ніколайчук, співласниця мережі барів Like a local’s wine bar. «Зростали маленькі, крафтові виноробні, – каже вона. – Або великі виробники, які в своєму портфелі мають лінійки якісного вина, наприклад, Shabo». «Бейкуш» планував в цьому році збільшити площі виноградників майже на 40%, до 15 га. «Нам не вистачало вина, щоб закрити український ринок», – каже Цибак. agronews.ua В Україні запускають нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни AgroNews.ua. -12.06.2022 Уряд запускає нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни, допоможе вітчизняній економіці вистояти та стане фундаментом для повоєнного відновлення. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні Кабміну, передає Укрінформ , пише agronews.ua. «Уряд на доручення Президента України запускає нову економічну стратегію, яка діятиме в умовах війни, допоможе нашій економіці вистояти та стане фундаментом для післявоєнного відновлення. Всього це 8 програм», – сказав очільник Кабміну. Зокрема, він поінформував про 6 програм безповоротної грантової підтримки малого й середнього бізнесу. За його словами, перша інціатива – це мікрогранти на створення власного бізнесу, в межах якої держава надасть безповоротні витрати для створення тисяч нових мікробізнесів. Також можна взяти пільговий кредит у межах «5-7-9». Заявки будуть подаватися через Дію. Друга програма, зазначив Шмигаль, – це безповоротні гранти на розвиток переробних підприємств. Мова також йде й про аграрну переробку. Грант можна буде витратити, зокрема, на придбання обладнання. Як зауважив глава уряду, програма в агросекторі стосуватиметься часткової компенсації вартості теплиць. Зокрема, буде надаватись безповоротний грант на проєкт модульної теплиці розміром 2 гектари. Заявка також подається через Дію. Передбачається будівництво до 3-х тисяч таких теплиць. У межах четвертої програми, за словами прем’єр-міністра, передбачаються гранти на висадку нових фруктових і ягідних садів. Перші очікування від проєкту – висадження нових садів загалом на площах до 10 тисяч гектарів. Ще одна ініціатива стосується ІТ-сфери, зазначив Шмигаль. Передбачається, що Український фонд стартапів буде викуповувати частку у новостворених компаній. Цільова аудиторія програми — це ІТ-підприємці-початківці, які мають ідею створення стартапу та шукають фінансування на стадію створення тестової моделі. Гроші можна направляти лише на розвиток, найом співробітників, підготовку моделі та початкове фінансування. Бюджет програми на рік — 10 млрд грн. Пріоритет надаватиметься компаніям, які орієнтуються на експорт. Шоста програма також пов’язана з ІТ. В її межах, українці, які бажають здобути кваліфікацію junior developer або графічний дизайнер, або іншу технічну спеціальність, матимуть змогу отримати грант, який можна буде витратити на навчання на ІТ-курсах. Держава направить фінансування для 60 тисяч українців, які зможуть після цього знайти роботу в цій сфері, зауважив глава уряду. «Загалом ці шість грантових програм можуть стати справжнім драйвером зростання для економіки. Це ставка на малий і середній бізнес. Це мотивація для людей залишатися і працювати в Україні. Працювати задля нашої перемоги зараз, а також для розбудови сильної України в майбутньому», – наголосив Прем’єр-міністр. agronews.ua В Україні урожай наступного року може скоротитись на 40% AgroNews.ua. -11.06.2022 Урожай в Україні наступного року може скоротитися до 40% через воєнні дії, які ведуться в країні. Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє CNN , пише agronews.ua. «Ми втратили 25% ріллі. За обсягами, звичайно, більше. Ми очікуємо, що врожай буде приблизно на 30 млн т меншим, тобто на 35-40%, майже на половину врожаю минулого року», — сказав Тарас Висоцький. Заступник міністра також повідомив, що приблизно 500 тис. т зерна було вкрадено росією на територіях, які контролюються російськими військами. agronews.ua Стало відомо, чи буде дефіцит продуктів харчування в Україні AgroNews.ua. -10.06.2022 В Україні не очікується дефіциту продуктів через те, що внутрішнє виробництво значно перевищує споживання. Проте окупація півдня України та схильність населення робити запаси може призвести до певних проблем. Про це в коментарі РБК-Україна сказала Світлана Литвин, аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), пише agronews.ua. “Україна – велика аграрна країна, яка не лише годує себе, а й забезпечує ключовими продуктами харчування велику частку населення нашої планети. Тому глобально говорити про дефіцит продуктів харчування підстав немає”, – сказала вона. Водночас вона зазначила, що є певні виключення. По-перше, вони спричинені тимчасовою обмеженістю доступу до територій України, що спеціалізуються на вирощуванні певних культур. Зокрема, окуповані Херсонська та частина Запорізької областей спеціалізуються на промисловому вирощуванні черешні, перців, цибулі, баклажанів, динь та кавунів. Крім того, проблеми виникають через ажіотажний попит зі сторони населення, що пов’язане з бажанням зробити запаси продовольства під час військового стану (гречка). “Однак нестача цих продуктів може бути перекрита за допомогою імпортних поставок нашими партнерами та надходженням врожаю нового року на інших територіях України”, – сказала вона. agronews.ua У м’ясній галузі склалася критична ситуація AgroNews.ua. -09.06.2022 Ціни на м’ясо в Україні зростають через те, що в галузі склалася критична ситуація. Багато виробників опинились у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях. Про це повідомив голова Комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної ради Данила Гетманцев, пише agronews.ua. «На жаль, в м’ясній галузі і галузі свинарства України склалася критична ситуація, яка впливає на основу національної продовольчої безпеки України в період війни», – написав він у Facebook. За його даними, внаслідок військової агресії Росії суттєва частина великих сільськогосподарських підприємств, що займаються вирощуванням свиней та переробкою м’яса, опинились у зоні бойових дій та на тимчасово окупованих територіях («АПК-Інвест», Агрокомбінат «Слобожанський», «М’ясокомбінат М’ясний», «Салтівський м’ясокомбінат», Східно-Український м’ясокомбінат та інші). Гетманцев повідомив, що в межах роботи Національної ради відновлення України від наслідків війни він провів зустріч з Асоціацією «М’ясної галузі» України. «Обговорили нагальні питання щодо зростання цін на м’ясо, розблокування імпорту генетики свиней та подальшого стимулювання розвитку м’ясної галузі», – повідомив він. agronews.ua Названо фактори, які зупиняють експорт молочної продукції AgroNews.ua. -09.06.2022 Ключовою проблемою експорту молочної продукції на сьогодні є неконкурентна вартість автологістики. Про це повідомив заступник голови «Спілки молочних підприємств України» Арсен Дудур під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції», пише agronews.ua. За його словами, вартість доставки контейнера до морського порту зросла з $1500 до $4000. Також серед факторів, які гальмують експорт молочної продукції, виробники називають низьку пропускну здатність пунктів пропуску та наявність великих черг на митниці. Крім того, водії, які перевозять молочну продукцію, не мають можливості отримати дозвіл на виїзд водіям фур. Ще одним важливим фактором є відсутність доступу молочників до залізничних перевезень внаслідок відсутності вільних вагонів, адже увесь ресурс спрямований на зерно. agronews.ua МІНАГРОПОЛІТИКИ РОЗГЛЯДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ МОБІЛЬНИХ СХОВИЩ Аграрії разом.- 08.06.2022 В Україні розпочинається підготовка до збирання врожаю зважаючи на виклики, які стоять перед аграріями. Про прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив у Телеграмі. “Посівна кампанія, попри безпрецедентні виклики, була проведена успішно. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, засіяно 75% від минулорічних площ”, - зазначив Шмигаль. За його словами, у межах програми пільгових кредитів «5-7-9» для підтримки сільськогосподарських товаровиробників банки видали 38,5 млрд грн, з них — 24 млрд грн за програмою державних портфельних гарантій. “Тепер розпочинаємо підготовку до збирання врожаю. І розуміємо основні виклики, які стоять зараз перед аграріями. Перше - необхідність вивезення врожаю. Мінінфраструктури пропрацьовує заходи щодо збільшення пропускної спроможності на західному кордоні України. Адже через блокування росією українських портів у нас залишається 23,5 млн тонн зернових та олійних культур”, - наголосив глава уряду. Другий виклик, за його словами, - збереження нового врожаю. “Мінагрополітики розглядає можливість організації мобільних сховищ, ураховуючи міжнародний досвід. Це дозволить Україні збільшити обсяги для зберігання на 10-15 млн тонн”, - повідомив Шмигаль. Також важливим питанням є забезпечення пального для аграріїв. “Під час наради дав завдання профільним міністерствам та ВЦА забезпечити необхідну кількість дизельного пального на сезон збирання врожаю. Уряд ужив усіх заходів, щоб успішно провести найскладнішу в історії посівну кампанію. Тепер маємо не менш успішно провести жнива та збирання врожаю”, - наголосив глава уряду. agrarii-razom.com.ua/ У СОТ пообіцяли підтримувати агровиробництво та експорт української продукції AГРОПОЛІТ. -13.06.2022 Понад 50 членів Світової організації торгівлі (СОТ) висловили солідарність з Україною та пообіцяли підтримати сільгоспвиробництво та експорт, а також відбудову країни після війни . Про це йдеться у спільній заяв і, ухваленій на XII міністерській конференції СОТ у Женеві. «Ми, міністри торгівлі/глави делегацій членів СОТ, зустрілися сьогодні в Женеві з нагоди 12-ї конференції міністрів СОТ, щоб підтвердити нашу повну підтримку та солідарність з народом України. Висловлюємо глибокий сум у зв’язку з величезними людськими втратами та глибокими стражданнями, завданими агресією проти України. Роблячи це, ми підтверджуємо нашу підтримку резолюцій Генеральної Асамблеї ООН від 2 березня 2022 року (A/RES/ES-11/1) і 24 березня 2022 року (A/RES/ES-11/2)», – сказано у заяві, підписаній понад 50 членами організації. У СОТ наголосили, що серйозно стурбовані наслідками руйнувань в України та впливу наслідків російської агресії на світову економіку, зокрема, поставки на міжнародні ринки низки ключових товарів, вироблених Україною, включаючи сільськогосподарську та харчову продукцію, добрива, соняшникову олію та важливі мінерали. Ми також глибоко стурбовані численними повідомленнями про розкрадання зерна з України. Ці дії суперечать принципам і цінностям СОТ», — зазначається у заяві. Також члени СОТ наголосили на необхідності забезпечення того, щоб торгові шляхи, особливо морські шляхи та порти, не були перекриті загрозою застосування сили. Вплив на продовольчу безпеку є драматичним для тих, хто безпосередньо постраждав в Україні, але не обмежується лише Україною та її громадянами. Україна є одним із провідних світових експортерів таких ключових сільськогосподарських продуктів, як пшениця, кукурудза, ячмінь та соняшникова олія. Вона є основним постачальником Всесвітньої продовольчої програми. Наслідки війни, зокрема блокування доступу України до Чорного моря, серйозно ставлять під загрозу постачання продовольства в деякі з найбільш вразливих частин світу. Це може призвести до того, що мільйони людей зіштовхнуться з відсутністю продовольчої безпеки, що посилить і без того важку ситуацію, спричинену COVID-19», — йдеться у заяві. У цьому контексті підписанти наголосили, що підтримуватимуть Україну та сприятимуть її експорту. agropolit.com/news/ Зеленський заявив інвесторам, що в Україні вигідно розвивати агропереробку AГРОПОЛІТ. -09.06.2022 В Україні вигідно розвивати переробку аграрної продукції, наш аграрний ринок є ключовим для десятка країн. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час Dragon Capital's Ukraine Virtual Investor Conference, повідомляє пресслужба глави держави. «Україна – це аграрний сектор, глобальне значення якого вже всі бачили, коли Росія заблокувала наші порти. Саме наш агросектор – ключовий для ринків десятків країн. Розвивати переробку в Україні – це справді вигідно», – сказав він. Він наголосив, що Україна – це індустріальні парки, які дають особливі можливості для розміщення будь-яких виробничих підприємств. Величезний потенціал у різних галузях – від аерокосмічної до деревообробки», – сказав він. Зеленський наголосив, що Україна демонструє стійкість інституцій навіть у час повномасштабного вторгнення російських військ. agropolit.com/news/ Інфляція прискорилась до 18%: овочі — лідер подорожчання AgroPortal.ua.-10.06.2022 Споживча інфляція в Україні у травні поточного року становила 18% порівняно з травнем минулого року, а відносно квітня — 2,7%. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Базова інфляція за травень становила 1,4% до попереднього місяця та 9,6% з початку року. За даними відомства, за звітний місяць ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 23,6% до травня минулого року. Найбільше за цей час подорожчали овочі — на 77,1%, хліб та хлібопродукти — на 29,8%, рибопродукти — 28%, макаронні вироби — на 26,6%, масло вершкове — 23,4%, фрукти — 20,3%. Водночас у порівнянні з минулим роком подешевшали яйця — на 28,5%. Також стрімко зросли ціни на паливо та мастила (+57,5%), транспортні послуги подорожчали на 26,9%. agroportal.ua У РНБО назвали умови для експорту зерна з українських портів AgroPortal.ua.-09.06.2022 Україна відновить експорт зерна морським шляхом після забезпечення безпеки. Якщо це питання не вирішать, то продукцію не можна вивозити. Про це заявив голова Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов в ефірі національного марафону, пише «Фокус» . «Нещодавно була заява Міністерства закордонних справ нашої країни, де чітко визначено, що перше питання — це безпека, друге — це безпека, третє питання — це безпека. Якщо це питання не буде вирішене, що наша країна буде у безпеці, жодне зерно нікому не поїде. Тому що для нас питання безпеки — номер один», — сказав він. За словами Данілова, це питання стоїть на контролі, тому що Україна має зобов'язання перед іншими країнами, й ніхто не хоче, щоб у світі почався голод. Голова РНБО також назвав причини, через які росія блокує вивіз українського зерна на світові ринки: захопити весь ринок собі; шантажувати Україну через нестачу їжі; шантажувати Європу, щоб та тиснула на Україну. agroportal.ua Україна розробила маршрути через Польщу та Румунію для експорту зерна, - МЗС РБК-Україна.-12.06.2022 Уряд України розробив два маршрути для експорту зерна. Вони проходять через Польщу та Румунію. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на коментар заступника міністра закордонних справ Дмитра Сеника виданню Reuters . На безпековому саміті в Сінгапурі він зазначив, що на території України зберігається до 30 млн тонн зерна, які потрібно експортувати. Через блокаду морських портів Україна може вивезти зерно лише автомобільним та річковим транспортом, а також залізницею. Уряд розробив маршрути для експорту через Польщу та Угорщину. Також ведуться переговори про створення третього коридору через країни Балтії. "Ці маршрути не ідеальні, але ми робимо все можливе, щоб розвивати їх", - сказав Сеник. Нагадаємо, Володимир Зеленський розповів, що розблокувати українські порти допомагають Туреччина, Великобританія, Канада, ООН та інші європейські країни. Також президент під час свого виступу у Сінгапурі розповів про наслідки продовольчої кризи та війни в Україні. Уряд Німеччини створює грошовий фонд для перевезення зерна з України УНН .-12.06.2022 Німецький уряд має намір якнайшвидше доставити зерно з України до ЄС по суші та шукає для цього способи та засоби, пише УНН. «Ми робимо все можливе, щоб зерно можна було перевозити з України залізницею, щоб запобігти глобальному голоду», — сказав уповноважений уряду з залізничних перевезень Міхаель Тойрер у коментарі Handelsblatt. За його словами, через брак вагонів слід створити фонд для закупівлі контейнерів для пшениці. Також потрібні і гарантії для перевізників. Може бути надано допомогу у будівництві перевалочних терміналів на кордоні з Україною, оскільки залізниці в країні використовують ширші рейки порівняно з країнами ЄС. З 23 млн тонн зерна передбачається експорт десяти. Західні чиновники звинувачують Москву у використанні загрози голоду як зброї. www.unn.com.ua/ Експорт українського зерна наближається до 2 мільйонів тонн на місяць – єврокомісар УНН.- 10.06.2022 Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський заявив, що експорт українського зерна наближається до 2 мільйонів тонн на місяць. Про це повідомляє видання DW, передає УНН . Войцеховський повідомив, що об’єм експорту зерна з України поступово росте та наближається до 2 мільйонів тонн на місяць. Через блокаду морських портів зі сторони рф Україна не може вивезти від 22 до 25 млн тонн зерна. Це загрожує голодом у низці країн світу, адже майже половина поставок в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН припадає на українське зерно. Група реагування на глобальні кризи ООН заявила , що війна "поглибила глобальну кризу вартості життя, небачену щонайменше протягом життя одного покоління", і підриває прагнення ООН покінчити зі злидням у всьому світі і досягти 16 інших цілей для кращого світу до 2030 року. www.unn.com.ua/

< Назад Британський стартап створив багаторазову пляшку з сировини, яка раніше росла тільки у тропіках 13 трав. 2023 р. Британська екологічно чиста та вуглецево-нейтральна пляшка для води Bottle Up відтепер буде продаватися у понад 300 магазинах мережі Morrisons. Пляшка для води Bottle Up виготовляється з цукрової тростини, що потребує менше води та енергії, ніж виготовлення пляшки зі звичайного пластику. Використання тростини робить кінцевий продукт вуглецево-нейтральним, оскільки рослини при вирощуванні поглинають CO² з повітря. Ба більше, сама тростина росте практично без поливу. Пляшка на основі цукрової тростини міцна та не містить бісфенолу А, котрий є шкідливим для організму, тому безпечна для багаторазового використання. Її можна мити у посудомийній машині. Продається Bottle Up з прісною джерельною водою, що наповнюється з місцевого джерела Елмхерст у Стаффордширі, де колись знаходилася заміська резиденція короля Едуарда VII. Morrisons буде реалізовувати дві моделі пляшок багаторазового використання Bottle Up — Champaign Pink і Beau Blue. Пляшка продаватиметься за доступною ціною, тож цілком зможе конкурувати з одноразовим пластиком. Виробник пляшок об’єднав свої зусилля з постачальником чистої питної води Made Blue, щоб додатково забезпечити 100 літрів води на кожну продану пляшку. Це означає, що до кінця 2021 року у більшості магазинів Morrisons можна буде повторно «заправити» свою пляшку. newfood.media Британський стартап створив багаторазову пляшку з сировини, яка раніше росла тільки у тропіках Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис

< Назад Одноразові горнятка для кави після використання розпадаються на пил 7 січ. 2024 р. Технологічна компанія GaeaStar, яка базується в Сан-Франциско та Берліні, створює надтонкі глиняні харчові ємності як альтернативу одноразовому пластику. Розроблені за допомогою 3D-друку, глиняні контейнери, тарілки та горнятка виготовлені лише з трьох простих інгредієнтів – глини, води та солі. Компанія називає глиняний посуд «геонейтральними», адже він створений з природних земних матеріалів і не залишає жодних шкідливих відходів, розпадаючись на пил. Після використання посуд можна просто розбити. Засновник GaeaStar Санджив Манкотія надихнувся ідеєю виробництва біорозкладаних горняток у давньої індійської культури під час одного із візитів у країну свого походження. НА СТВОРЕННЯ ГЛИНЯНОГО ГОРНЯТКА ЗА ДОПОМОГОЮ 3D-ПРИНТЕРУ ПОТРІБНО МЕНШЕ 30 СЕКУНД “З нашими чашками ми створили абсолютно нову категорію в харчовій промисловості. Зазвичай у вас є одноразовий пластиковий стаканчик, який коштує кілька центів, і викидається після використання. Або ви купуєте за кілька доларів керамічну чашку, яка служить роками. Посередині нічого не було. Тепер ми створили унікальну посудину, яка забезпечує зручність фарфору та можливість екологічного одноразового використання”, – ділиться засновник GaeaStar. Перша мікрофабрика GaeaStar була запущена в Берліні в 2022 році. Тут же вони провели свій перший pop-up і швидко розпродали 3500 виготовлених чашок. Після цього Манкотія наважився на повноцінний запуск і зараз його компанія виготовляє десятки тисяч ємностей на місяць, у тому числі, стакани для німецького магазину морозива Rosa Canina. Завдяки фінансовому вливанню у $6,5 млн компанія також будує невелику фабрику в США, яка виготовлятиме мільйони чашок на рік.. https://newfood.media/category/tekhnolohii/ Попередній допис Наступний допис

Назад Методи дослідження харчових продуктів та напоїв. Випуск 1. Молоко. Кумис. Кефір. Сири. Масло Сторінки Попередня Наступна

< Назад Тисячолітню воду з діючого вулкана випускатимуть у бутильованому форматі 2 лют. 2025 р. Південноамериканський виробник напоїв Splendor випустить новий бренд мінеральної бутильованої води в січні 2022 року на південному сході США. Splendor Water походить з природного водоносного джерела одного з найвищих діючих вулканів світу — Котопахі, розташованому в місті Ла-Мана, Еквадор. Зразки вулканічної води були досліджені в більш ніж 14 аналітичних лабораторіях США та Австрійському інституті води. Південноамериканський виробник напоїв Splendor випустить новий бренд мінеральної бутильованої води в січні 2022 року на південному сході США. Splendor Water походить з природного водоносного джерела одного з найвищих діючих вулканів світу — Котопахі, розташованому в місті Ла-Мана, Еквадор. Зразки вулканічної води були досліджені в більш ніж 14 аналітичних лабораторіях США та Австрійському інституті води. Було виявлено, що мінерали, які містяться у воді, точно кількісно та якісно відповідають суміші, яку може засвоїти людський організм. Низький рівень загальної кількості розчинених речовин — 31 мг/л, полегшує процес поглинання поживних речовин клітинами і виведення токсинів. «Це відмінний показник якості та чистоти води», — кажуть виробники Століттями вода з джерела фільтрується через вулканічну лаву і базальт. Природно збагачена електролітами, колоїдним золотом та сріблом, іншими мінералами. Збалансований склад мікроелементів робить Splendor Water ізотонічним та енергетичним напоєм, який до того ж сприяє розумовій концентрації та підвищенню працездатності. Система розливу має особливу технологію, оскільки перекачувальна труба активується магнітами для збереження унікального складу. Розливається «жива вода» біля джерела у тару синього кольору для «збереження енергії води», — пояснюють у Splendor. Випускатимуть Splendor Water у пляшках з переробленого пластику об’ємом 500 та 750 мл, 1 та 1,5 л; а також у скляній тарі об’ємом 350 та 750 мл. https://newfood.ua/2021/12/14/tysiacholitniu-vodu-z-diiuchoho-vulkana-vypuskatymut-u-butylovanomu-formati/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 5 по 9 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Коронавірус завдає шкоди ланцюжкам поставок свіжих овочів і фруктів — AgroNews AGRI-GATOR .- 07.06.2020 Перед сектором постали проблеми, такі як обмеження у пересуванні, висока вартість транспортування, закриття ринків. Про це передає пресслужба ФАО, пише agronews.ua. Змінюються також попит і ціни. Ціна на окремі продукти, особливо ті, які, ймовірно, зміцнюють імунітет, наприклад лимон і часник, зросла до небес. У той же час інші продукти дешевшають на очах. У цей неспокійний час життєво важливо мати доступ до інформації про ринки. Для того, щоб допомогти виробникам фруктів і овочів розібратися в цій новій ситуації, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) спільно з ФАО доклали всіх зусиль для надання інформації про нову ринкову дійсність.«Фрукти і овочі – продукти, які надзвичайно швидко псуються, їх потрібно доставляти на ринок настільки швидко, наскільки можливо. Торгові можливості, однак, обмежені, так як всі ланки ланцюжка виробництва порушені: ринки закриті, країни посилили правила перетину кордонів, порти не працюють, ціни на транспортування зросли, і так далі», — сказав економіст ФАО Андрій Ярмак. Він також пояснив, що ФАО та ЄБРР прагнуть надати найактуальнішу інформацію про стан ринків виробникам і агробізнесу, використовуючи широко поширені платформи в таких країнах, зокрема, як Грузія, Молдова, Таджикистан, Україна, Узбекистан, окрім інших. Ярмак зазначив, що мета полягає в тому, аби «якомога більше зменшити втрати, які торкнуться всього ланцюжка доданої і, ймовірно, будуть значними, не дивлячись на наші зусилля». Наталія Жукова, директор ЄБРР з питань агробізнесу, зазначила, що ЄБРР і ФАО мають багатий досвід об’єднання зусиль громадського та приватного секторів з метою усунення проблем у ланцюжках виробництва та збуту продукції.«І ми будемо продовжувати сприяти політичному діалогу, спрямованому на пошук рішень, відповідно до директив із забезпечення безпеки в умовах COVID-19», — заявила вона. agri-gator.com.ua Украинское мороженое успешно прошло проверку качества AGRI-GATOR .- 07.06.2020 Ведущие отечественные предприятия, члены Ассоциации украинских производителей «Мороженое и замороженные продукты» (АУПМ и ЗП), пятый год подряд провели добровольное тестирование их мороженого и полуфабрикатов в рамках программы контроля качества пищевых продуктов. За это время в лабораториях «Укрметртестстандарт» и «Киевоблстандартметрология» было исследовано более 70 образцов мороженого и около 40 образцов замороженных полуфабрикатов, говорится в сообщении ассоциации.«В рамках последнего тестирования в торговых сетях были отобраны следующие образцы продукции: мороженое «Крем-пломбир» в вафельном стаканчике (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое пломбир 12% жира с наполнителем клубничным в вафельном стаканчике (ООО «Хладопром»), мороженое пломбир «Стакан Великан» в вафельном стаканчике с кондитерской глазурью (ООО «Ласунка»), мороженое «100% мороженое» (АО «Житомирский маслозавод»), мороженое «Super puper» с комбинированным составом сырья с какао в вафельном стаканчике (ООО «Ласунка»), мороженое с комбинированным составом сырья с наполнителем «Сгущенное молоко» ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка»), мороженое с комбинированным составом сырья с вишневым наполнителем ТМ «Розумний Вибір» (ПОО АПОТ «Фирма «Ласка») и мороженое 12% жирности фисташковое «Морозко» (ООО «Хладопром»)», — отмечают эксперты.На этот раз фирма «Ласка» была представлена в тестировании также замороженными полуфабрикатами — пельменями «Манюням» с мясом индейки и кролика. «Традиционно отобранные образцы передали для исследований в ГП «Всеукраинский государственный научно-производственный центр стандартизации, метрологии, сертификации и защиты прав потребителей». Чтобы получить целостную и объективную картину данных качества, продукцию проверяли по физико-химическим, органолептическим, микробиологическим и молекулярно-генетическим показателям. Результаты нынешнего тестирования, как и в предыдущие разы, порадовали, ведь специалисты центра снова дали заключение о том, что все протестированные образцы полностью соответствуют нормам и требованиям соответствующих ДСТУ», — подытожили в ассоциации. agri-gator.com.ua В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Мінекономрозвитку AgroNews.ua. -09.06.2020 Відділення Міністерства аграрної політики від Міністерства економічного розвитку і торгівлі “на етапі дискусії”. В аграрному комітеті Верховної ради незадоволені міністром Ігорем Петрашко. Про це повідомляє РБК-Україна, пише agronews.ua. Як повідомляється, міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігорем Петрашко незадоволені в аграрному комітеті Верховної ради, де більшість членів фракції “Слуга народу”. У Зеленського заявили, що вирішити цей конфлікт можна розділивши міністерство. “Мабуть, заглушити ці розбіжності можна буде за рахунок поділу Мінекономіки і Мінагро, яке може відбутися найближчим часом”, – пояснив співрозмовник в команді Зеленського. Зазначимо, сам міністр Ігор Петрашко заявив, що його відносини з фракцією “Слуги народу” знаходяться в абсолютно нормальною, робочої і конструктивній площині. agronews.ua ЄБРР збільшив ліміт фінансування програм українських експортерів до 170 млн дол AgroNews.ua. -07.06.2020 Європейський банк реконструкції та розвитку на 90 млн доларів (до 170 млн) збільшив програму підтримки торгівлі, яку реалізує в Україні через Укргазбанк. Про це повідомляється на офіційному сайті ЄБРР, пише agronews.ua. Програма підтримки торгівлі спрямована на фінансування експортноорієнтованих компаній, стимулювання економічного розвитку України та створення нових робочих місць. Вона має на меті допомогти місцевим експортерам продовжити свою підприємницьку діяльність після спалаху коронавірусу. В рамках програми ЄБРР надає часткові або повні гарантії для окремих торговельних операцій, а також покриває платіжний ризик банків-емітентів у різних країнах. В ЄБРР наголошують, що банк є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. На сьогодні Банк взяв на себе сукупне зобов’язання на майже 15 мільярдів євро в 466 проектах країни. agronews.ua Коньяк в Україні будуть виробляти за новими правилами AgroNews.ua. -05.06.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства пропонує змінити правила виробництва коньяків в Україні. Проект наказу, який вносить зміни в правила виробництва коньяків року, опублікований на сайті Мінекономіки. Про це повідомляє agronews.ua Зокрема, пропонується скасувати обов’язкове використання спиртів українського походження, частка яких має бути не меншою за 20% у 2020 році, 25% – у 2021 році, 30% – у 2022 році та інше, при використанні імпортних спиртів для виробництва коньяку. Відповідний абзац у новому проекті наказу звучить наступним чином: “При виробництві ординарних коньяків України допускається використання витриманих не менше трьох років спиртів коньячних неукраїнського походження”. Також пропонується дозволити відвантаження коньяків на інші підприємства для їх подальшого розливу в споживчу тару виключно для експорту, для реалізації на території України це буде заборонено. Крім того, пропонується дозволити перегонку коньячних виноматеріалів у термін, який визначає керівник підприємства, тоді як зараз це необхідно робити в термін до 1 квітня наступного після врожаю року (максимум – до 1 липня). За даними Держстату, виробництво коньяку та бренді в Україні у 2019 році збільшилися на 1,7% – до 2,3 мільйона дал. Україна до кінця 2025 року повинна відмовитися від використання географічних назв “шампанське” та “коньяк” згідно з вимогами Європейського Союзу в рамках проекту “Географічні зазначення в Україні” (реалізується у 2017-2020 роках). Проект покликаний допомогти Україні розробити систему позначення товарів з властивостями та репутацією, зумовленими переважно місцем походження. agronews.ua Торговельні мережі України анонсували підвищення ціни на гречку до рекордного рівня AgroNews.ua. -05.06.2020 Експерти вважають, що вже наступного місяця в Україні значно подорожчає гречка. За прогнозами, ціна може зрости до 80 грн/кг. Про це повідомляє today, пише agronews.ua. Зазначається, що підвищення цін анонсували вже десятки магазинів. Деякі мережі повідомили, що гречка подорожчає майже на 50%. Якщо наразі крупа коштує 47-52 грн/кг, то протягом місяця ціна підніметься до 75-80 грн. Також, частина виробників заявили, що за тиждень гречка подорожчає лише на 10-15%. Нагадаємо, в Україні названо, яким буде врожай гречки. Погодна нестабільність весни 2020 року внесла свої корективи в посівну кампанію круп’яних культур. Багато господарств відклали сівбу гречки, зважаючи на її біологічні властивості”,- повідомляють фахівці Інституту землеробства НААН України, пише agronews.ua. agronews.ua Україна може економити $16 млрд щорічно завдяки переходу на чисті джерела енергії, – МХП AГРОПОЛІТ. -09.06.2020 Україна могла б щорічно економити по $16 млрд у разі переходу на чисті джерела енергії. Про це заявив президент компанії-електропостачальника МХП Еко Енерджи Олександр Домбровський в інтерв’ю виданню «Новое время». За словами фахівця, таку суму країна витрачає щороку в рамках підтримки необхідних умов для зберігання ядерних відходів, а також за імпорт вугілля, нафти, ядерного палива та інших ресурсів, споживання яких можна було б скоротити при переході на джерела відновлюваної енергетики. «Україна, як аграрна країна має, величезний біоенергетичний потенціал. За оцінками біоенергетичної асоціації України, ми можемо замінити близько 20 млрд м³ газу внутрішніми біоресурсами. І мова йде про відновлюваний ресурс, який забирає CO2 з повітря і дає позитивний мультиплікативний ефект економіці», – розповів фахівець. Експерт вказав, що країні в своїх рішеннях потрібно координуватися більше на інноваційно-технічний ринок електроенергії, зробивши основою галузі чисту енергетику. Як зазначив Домбровський, цього можна досягти лише за умови створення адаптивної системи державного управління. agropolit.com/news/ Експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні AГРОПОЛІТ. -07.06.2020 Україна практично не експортує молочну продукцію. За І квартал 2020 року ми експортували лише на $22 млн. Це майже нічого. Про це повідомив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. Зазначається, що експерт озвучив три кроки для відновлення молочного експорту в Україні. Перше – субсидії на експорт, такі ж, як у Європі (21% – розмір субсидії); друге – ті заходи, яких слід вжити всередині країни для зниження цін на молочну сировину. Без справедливої ціни на молочну сировину нічого не буде; третє – модернізація галузі. В цьому плані слід поєднати дуже багато пов’язаних питань: Національна програма розвитку та модернізації галузі, яку необхідно провести, державні механізми підтримки молочної галузі, орієнтація на цільові ринки, де нас можуть чекати. Наш експорт раніше на кого був орієнтований? На Росію. Ми виробляли, і нічого змінювати не треба було. Нові ринки вимагають нових продуктів і проведення модернізації», — сказав він. agropolit.com/news/ Названо основні виклики для українських бджолярів AgroPortal.ua.-06.06.2020 Тема мору бджіл в Україні, яка з кожним роком набирає обертів, — комплексна проблема, що вимагає комплексного підходу. Таку думку висловила громадська діячка, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 р. Ольга Трофімцева в інтерв’ю «ПроАгро Груп». На її думку, основними питаннями, що потребують вирішення, є: недостатня комунікація між агровиробниками та бджолярами; недосконалість державного регулювання щодо життєвого циклу ЗЗР в Україні; робота українських пасічників у офіційній площині. «Як показує практика, у тих регіонах, де сільгосптовировиробники налагодили ефективний діалог із пасічниками, випадків потрави бджіл фіксується набагато менше. Така комунікація — це, насамперед, довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів. З боку пасічників, на мою думку, більш проактивна і конструктивна позиція має бути на рівні регіональних об’єднань виробників/асоціацій. Аграрні підприємства в усіх галузях АПК також мають керуватися принципами сталого виробництва з урахуванням аспектів охорони навколишнього середовища, збереження біорізноманіття тощо», — вважає Трофімцева. Вона зазначає, що однією з передумов недостатньої комунікації є те, що в Україні досі мало зареєстрованих пасік. «Виведення бджільництва з тіні є одним з найактуальніших питань для галузі. Виробництво меду в Україні в основному зосереджене в господарствах населення — 98%, і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання. Виробництвом меду в Україні займаються близько 400 тис. пасічників, які у разі їхньої реєстрації є потенційними суб’єктами малого бізнесу у формі фермерських господарств та кооперативів. Фактично, на сьогодні кожен 100-й українець займається бджільництвом. Реєстрація пасік, подальша консолідація виробників — це також питання чесної ціни, яку вони зможуть отримувати за свій продукт», — пояснює експерт. Трофімцева підкреслила, що держава має розуміти потенціал даної підгалузі АПК і створювати відповідні умови та стимули для комерціалізації бджільництва і його становлення як цивілізованої ланки мікро- і малого бізнесу на селі. Такими стимулами можуть бути фокусні програми держпідтримки, податкові важелі тощо. Це питання також важливе у контексті подальшої європейської інтеграції України. agroportal.ua Україна та Німеччина посилять співпрацю в галузі сільського господарства та безпеки харчових продуктів AgroTimes.-05.06.2020 Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко обговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анкою Фельдгузен стан та перспективи торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між країнами, а також реалізації спільних проектів та обмін досвідом у економічному відновленні після COVID-19. Про це повідомляє прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.«Німеччина є нашим надійним партнером, яка за результатами 2019 року посіла перше місце серед торговельних партнерів України з країн Європи. Зокрема, за минулий рік обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною збільшився на 3,1% та склав $9,3 млрд. Ми вдячні нашим німецьким колегам за участь у проектах технічної допомоги, та експертну підтримку в реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС», – зазначив Ігор Петрашко. За його словами, у нинішніх умовах продовольча безпека є одним із пріоритетів усіх країн. Україна, як гарант світової продовольчої безпеки, докладає усіх зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань та постачає продукцію АПК на зовнішні ринки. www.agrotimes.net/ Украина вышла на первое место по поставкам органической продукции в ЕС БизнесЦензор.-05.06.2020 По итогам 2019 года Украина заняла 1 место в Европе и 2 место в мире (из 123 стран) по объемам импортируемой органической продукции в ЕС, поднявшись на две ступеньки по сравнению с предыдущим годом. Об этом говорится в обнародованном ежегодном отчете Европейской Комиссии "Импорт органических агропродовольственных товаров в ЕС ключевые изменения в 2019 году", передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Министерства развития экономики, торговли и сельского хозяйства."Растущий спрос европейских потребителей на украинскую органическую продукцию свидетельствует о ее высоком качестве и конкурентоспособности. Лидирующие позиции Украины в мировой торговле органической продукцией демонстрирует активное развитие этой отрасли, что является приоритетом в аграрной политике министерства", – прокомментировал заместитель министра - торговый представитель Украины Тарас Качка.Так, в 2019 году в ЕС было ввезено 3,24 млн тонн органической агропродовольственной продукции, более 10% которой приходится на Украину. В целом украинский импорт в ЕС увеличился на 27% – с 265,82 тыс. тонн в 2018 году до 337,86 тыс. тонн в 2019 году. В основном, в ЕС из Украины экспортируются зерновые (кроме риса и пшеницы, 76,9% зерновых украинского происхождения), пшеница (31,8% – из Украины), масличные культуры (кроме сои, 18,2%, и второе место после Турции), соя (4 место и 13% импорта сои из Украины), фрукты (11% и 3 место). Также Украина входит в группу крупнейших экспортеров жмыха, фруктовых соков и овощей, которые являются ключевыми экспортными продуктами. В целом импортированная органическая продукция составляет около 2% общего импорта агропродовольственных товаров в ЕС. https://biz.censor.net.ua/ В пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Відзначаємо Всесвітній день безпеки продуктів Газета по-українські.-07.06.2020 7 червня відзначають Всесвітній день безпечності продуктів. Це ініціатива Організації Обʼєднаних Націй, започаткували його 2019-го. "Питання безпечності продуктів актуальне для України. У нас контроль значно нижчого рівня, ніж у східноєвропейських країнах. Чим далі від Києва, тим більший масштаб проблем. Зрозуміло, що у регіонах товарообіг нижчий. Продавці не хочуть втрачати прибуток, намагаються продати товар будь-якою ціною. Маємо сильно розвинуту стихійну торгівлю. На такі базари часто потрапляють продукти, які не пройшли контроль у супермаркетах. Наприкінці травня у Запоріжжі виявили тонну ранніх овочів з високим вмістом нітратів. Не виключаю, що їх успішно продають у містах області", - розповів Gazeta.ua директор Союзу споживачів України Максим Несміянов. За його словами, з Європи на український ринок заходять фури простроченого м'яса."Ніхто не закриває заводи, які виробляють неякісне масло. Продукція і далі потрапляє у магазини. Пам'ятаємо, як у великий столичний супермаркет поставили партію риби з ботулізмом, а він досі працює. Бізнес не турбується про свою репутацію. Штрафи за такі порушення у законодавстві прописані на рівні 100 тисяч гривень. На півдні України продають ковбасу першого сорту по 39 гривень за кілограм. Нещодавно цю ж марку побачив у столичному магазині біля одного з метро, але по 69 гривень. Почали продавати морозиво з термінами придатності 2-3 роки. Хоча при певних температурах продукт можна зберігати не більше одного року і 10 місяців. Виробники посилаються на державні стандарти. Водночас споживачам перевірити їх складно. Потрібно платити кошти за доступ до спеціальних реєстрів", - говорить експерт. Додає, що із запровадженням карантину покращилася ситуація з чистотою та дезінфекцією приміщень магазинів. Але це ситуативні зміни. У більшості міст система уже дала збій. Персонал скоротили. А люди, які залишилися, недовго будуть працювати за трьох, а отримувати зарплату за одного."Коли у населення падає дохід, з'являється велика кількість простроченого товару, бо його довго не купують. Наприклад, покупці скаржаться, що в пакети фасують 30% зіпсованого товару і 70 якісного. Така ситуація з яблуками, картоплею. Бізнес намагається розпродати все, що залежалося і не понести втрат. На великій столичній торговій базі зберігають товар без дати виробництва. Бо не відомо, коли доведеться реалізовувати його", - наголошує Несміянов. Не радить купувати на пляжах вино на розлив, шаурму, пахлаву, креветки. Щороку як тільки починається спека люди масово труяться. Gazeta.ua Виробництво сільгосппродукції в Україні помітно скоротилося 24Агро. – 03.06.20203 Державна служба статистики оприлюднила витрати на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2020 року. За даними Держстату , витрати на виробництво продукції сільського господарства на початку року скоротилися на 7% у порівнянні з аналогічним періодом-2019. Зокрема, витрати на продукцію рослинного походження зменшилася на 8,4%, на тваринництво – на 5,4%, на матеріально-технічні ресурси промислового походження, що використовуються в сільськогосподарському виробництві, – на 11,3%. Ще серйозніші втрати України в обсязі інвестицій в аграрний сектор – на 35% менше, ніж у січні-березні-2019. Це один з найбільших спадів капіталовкладень за останні 5 років після початку війни на сході України і тимчасової втрати територій АР Крим, частини Донецької і Луганської областей, повідомляє УНІАН з посланням на Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". Найбільше зниження обсягів інвестицій в агропромисловій сфері зафіксовано у лісовому господарстві та лісозаготівлі. Тут у порівнянні з першим кварталом-2019 капіталовкладення зменшилися на 67,1% – до 33,5 мільйонів гривень. Таку динаміку можна було б пов'язати з карантинними обмеженнями, які запроваджено через епідемію коронавірусу. Однак спад інвестиційного забезпечення стався ще раніше – у 2019 році. Він є наслідком непослідовної та недосконалої інвестиційної політики держави в аграрній сфері, у якій переважає принцип залишкового виділення бюджетних коштів на інвестиції в сільському господарстві, – каже завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки Олександр Захарчук. Експерт назвав інші важливі дані Держстату: загальні капітальні інвестиції в економіку України у січні-березні-2020 становили лише 76,9 мільярда гривень, що одразу на 29% менше показника за відповідний період минулого року (108,3 мільярда гривень). В той же час, Кабмін України повністю зберіг суму державної підтримки аграріїв на 2020 рік після внесення змін до бюджету, необхідних для боротьби з поширенням коронавірусу. Це 4 мільярда гривень, які підуть на тваринництво, фермерство, садівництво, компенсації вартості сільгосптехніки та компенсації відсотків за кредитами. 24tv.ua/agro/ В Україні знизилася прибутковість виробництва молока УНІАН: Новини України.-05.06.2020 У річному вираженні прибутковість молочного бізнесу у травні впала на 13%.Прибутковість виробництва молока в Україні в травні 2020 року знизилася на 5,6% щодо квітня, а в річному вираженні – на 13%, повідомив економіст інвестиційного центру Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак. "Зниження в травні 2020 року до квітня досягла 5,6% – показник близький до середнього багаторічного. Але це означає, що показник падав кожен місяць 2020 року, а сукупне зниження протягом 5 місяців вже склало 37,2%", – написав він на своїй сторінці у соцмережі Facebook. Прибутковість виробництва молока в травні 2020 року скоротилася на 13% стосовно травня 2019 року, при цьому в цілому за 5 місяців поточного року показник все ще перевищував показник попереднього року на 5,8%. За словами Ярмака, в травні ціни на кормові компоненти продовжували рости, а на молоко - навпаки, знижуватися. Експерт зазначає, що прибутковість молочного бізнесу в червні, як правило, падає не так різко, як у травні, однак тенденції на світовому ринку в цьому році непередбачувані. "Дуже багато втручання з боку держави, дуже багато різких сплесків і падінь прогнозування попиту роблять практично неможливим", - зазначив Ярмак. www.unian.ua Украина удвоила импорт сыров UBR.-05.06.2020 А экспорт сыров в январе-мае сократился на 28,7% В январе-мае 2020 года Украина экспортировала 2,08 тыс. тонн сыров, что на 28,7% меньше, чем за аналогичный период 2019 года. В денежном выражении экспорт сократился на 23,4% и составил $7,99 млн. Об этом сообщает Государственная таможенная служба. В свою очередь импорт сыров с начала года вырос в 2,3 раза, до 16,54 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,1 раза, до $71,59 млн. Сообщается, что экспорт украинского сливочного масла упал в 1,9 раза, до 4,95 тыс. тонн, в денежном выражении – в 1,7 раза, до $22,67 млн. Импорт сливочного масла составил 5,81 тыс. тонн ($22,17 млн), в то время как в прошлом году это была 451 тонна ($2,8 млн). Таможенники информируют, что экспорт молока и сливок (сгущенных) за пять месяцев снизился на 32%, до 10,94 тыс. тонн, на общую сумму $23,14 млн, что на 31,6% ниже за аналогичный период прошлого года. Импорт этой группы товаров вырос в 2,2 раза, до 1,72 тыс. тонн, в денежном выражении – в 2,5 раза, до $3,98 млн. ubr.ua/ З початку року Україна заробила на експорті курятини понад 220 млн доларів УНН.-05.06.2020 Експорт м'яса птиці з початку року приніс Україні 223,5 млн дол. Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН. Так, з початку року Україна експортувала 175 тис. тонн курятини загальною вартістю 223,5 млн дол. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року поставки української курятини за кордон зросли на 25% (у грошовому вираженні). При цьому, у січні-травні в Україну завезли лише 35,3 тис. тонн імпортної курятини загальною вартістю 15,3 млн дол. Тобто, експорт продукту України перевищує імпорт в 5 разів (у ваговому виразі). ТОП-споживачами українського продукту є Нідерланди, Саудівська Аравія і ОАЕ. За 5 місяців Україна поставила Нідерландам курятини на 39,3 млн дол. Водночас Саудівська Аравія купила українського м'яса птиці на 34,2 млн дол., ОАЕ - на 29 млн дол. www.unn.com.ua/

< Назад Шведи створили біо-кришечки з ялини і сосни, які закривають напої зсередини 18 лют. 2022 р. Шведська компанія UniCup Scandinavia AB розробила нову, екологічно чисту кришечку для напоїв, яка завдяки своїй конструкції покращує зручність застосування у дорозі. Зі слів розробників, сучасні пластикові кришечки для напоїв окрім того, що являють собою серйозну екологічну проблему, мають низку проблем із зручністю використання. Натомість, засновники компанії Ларс Бендікс та Хокан Льофхольм запропонували потенційне вирішення. ЦЕ АБСОЛЮТНО НОВА «ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТА КРИШКА LIPLID, ЯКА ЗНАХОДИТЬСЯ ВСЕРЕДИНІ ЧАШКИ» Така конструкція «покращує стабільність напою та загальне враження від пиття, не лишаючи післясмаку пластику чи паперу». Liplid виготовлена з волокнистого матеріалу на біологічній основі зі шведської сировини: ялини та сосни; шляхом сухого формування волокна. Виконана таким чином, що є стабільною та довговічною і потребує на 25% менше матеріалу. Вона досить функціональна та на 100% підлягає переробці. Девайс розроблений UniCup Scandinavia AB спільно з Дослідницьким інститутом Швеції (RISE). «Існує масштабний ринок для Liplid. Ми контактуємо з великими мережами, які дуже зацікавлені в придбанні кришки», — коментує Джеспер Бертольд, генеральний директор компанії. А тим часом Abb Robotics спільно з Zume налагоджують виробництво упаковки для їжі з бамбуку та соломи, що повністю розкладається за 84 дні Попередній допис Наступний допис

< Назад Молода картопля в духовці Інгредієнти Інгредієнти 700 г молодої картоплі; 2 столові ложки оливкової олії; 1 чайна ложка паприки; сіль — за смаком; мелений чорний перець — за смаком. Кроки Кроки Добре промийте картоплю. Викладіть в каструлю, залийте водою і доведіть до кипіння на середньому вогні. Варіть ще 10 хвилин, потім відкиньте на друшляк, щоб стекла рідина. Викладіть картоплю на деко і злегка роздушіть кожну бульбу товкачиком. Полийте олією, посипте сіллю і спеціями. Поставте в розігріту до 200 °C духовку на 20 хвилин. Готова картопля повинна покритися рум'яною хрусткою скоринкою. Попередній допис Наступний допис

< Назад 4000 ПАКЕТІВ СУХИХ НАБОРІВ – ЦЕ 24 000 ПОРЦІЙ АБО 14 000 ЛІТРІВ ГОТОВОЇ СТРАВИ 24 черв. 2023 р. Серед наборів – борщі, горохові та грибні супи, бограчі. Також військовим відправили 40 кг яблучних, апельсинових та мандаринових чіпсів, звітує компанія. Пакет сухого борщу на 5 порцій важить всього 330 г. На його виготовлення йде 2 кг свіжих продуктів. Термін зберігання сухого борщу – 1 рік. Завдяки технології інфрачервоного сушіння у страві зберігаються вітаміни, мікроелементи та смакові властивості готового борщу чи супу. У склад борщу входить картопля, свиняча шинка, червоний буряк, морква, капуста,цибуля, часник, томат, а також сіль, цукор, перець, лавровий лист та оцет. Готову страву із сухого набору можна отримати за 15-20 хвилин. Для цього у «Фрут банк» уже зробили усі підготовчі етапи – помили овочі, почистили, нарізали, а м‘ясо і картоплю зварили, висушили і запакували по 1, 2, 5 порцій. Лишається лише 5 хв проварити вмістиме пакета і дати 10-15 хвилин настоятися готовій страві. Окрім забезпечення військових, сухі страви «Фрут банк» доступні для всіх бажаючих. Їх можна замовити онлайн або придбати в роздрібних магазинах. https://newfood.media/2023/06/19/lviv-iany-stvoryly-unikalnyy-sukhyy-borshch-ta-bohach-24-tysiachi-portsiy-vidpravyly-viyskovym/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 22 червня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна стрімко наростила експорт соняшникової олії в країни Азії AgroNews.ua . -22.06.2020 Експорт олій і шротів в країни Азії в січні-травні досяг $ 1,7 млрд, що становить 39% від загального обсягу експорту української агропродукції в зазначений регіон. Про це повідомила пресслужба асоціації «Укроліяпром», пише agronews.ua. Загалом, за підсумками січня-травня 2020 року частка олієжирової продукції в загальному обсязі експорту сільгосппродукції і продтоварів з України зросла до 34,3%. Зокрема, за звітний період в країни ЄС було експортовано рослинних олій і шротів на загальну суму $ 936,3 млн, або 35,6% від загального обсягу експорту продукції АПК України в даному напрямку. Також експерти фіксують зростання відвантажень соняшникової рафінованої олії в США з України, експорт якого в звітний період оцінюється в $ 21,8 млн (28,7% від загального обсягу відвантажень). agronews.ua На Київщині будують великий завод, який експортуватиме готові продукти харчування у 40 країн світу AgroNews.ua . -22.06.2020 Як повідомив Петро Мельник, виконавчий директор компанії-власника «Агріком груп», американський ринок нині потребує класичний геркулес з гарною українською упаковкою та латинською транслітерацією. Серед ринків, де вже добре знають продукцію компанії, Петро Мельник відзначив Європу, Африку, Азію та Північну Америку. Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, пише agronews.ua . Наступного року «Агріком груп» планує відкрити другу чергу власного переробного заводу, що виготовляє продукти харчування, адже зростає попит на продукцію підприємства як в Україні, так і закордоном. Експорт продукції ТМ «Добродія» до країн СЄ у 2020 році складає більш ніж 150 тонн на місяць. Загальні обсяги постачання на світовий ринок продукції цього українського виробника перевищили понад 400 тонн. «Це буде нетрадиційна цікава упаковка та нові смаки відомої продукції», – розповів Петро Мельник. agronews.ua Стало відомо, чому подорожчає курятина в Україні AgroNews.ua . -21.06.2020 Перед українськими виробниками курятини скоро постане серйозний виклик: ціна на м’ясо курки падає, а її собівартість зросте, якщо здійсняться прогнози щодо низького цьогорічного врожаю зернових. Про це в інтерв’ю журналу «Наше птахівництво» розповіла голова наглядової ради акціонерів Володимир-Волинської птахофабрики Аліна Сич, пише agronews.ua. Через неврожай зростуть ціни на зернову частину раціону, подорожчає вартість кормів, і оскільки вони становлять 70% собівартості курятини, ціна на м’ясо курки також зросте, пояснила вона. «Тому, ймовірно, на українському ринку виробників курятини відбудеться певна трансформація: невеликі підприємства будуть змушені відмовлятися від посадки птиці через нерентабельність, – зазначила Аліна Сич. – Уже сьогодні можна констатувати факт, що дрібні виробники опинилися на межі виживання, багато хто з них тимчасово зупинив посадку птиці. У них більша собівартість виробництва одиниці продукції, як порівняти з потужними підприємствами, і не надто тісні зв’язки з мережами». На думку Аліни Сич, виходом зі скрутної ситуації для невеликих господарств стануть різні об’єднання, колаборації з великими і потужними підприємствами на умовах взаємодії. agronews.ua В Україні ще дві птахофабрики офіційно виробляють курятину без антибіотиків AgroNews.ua . -20.06.2020 Асоціація «Союз птахівників України» інформує про завершення аудитів на двох підприємствах-членах асоціації щодо підтвердження вирощування птиці без застосування антибіотиків. Аудити проводилися представництвом міжнародного органу з сертифікації ТОВ «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна» з 25 по 28 травня 2020 року на підприємствах – ПрАТ «Миронівська птахофабрика» та ТОВ «Вінницька птахофабрика». Повідомляє прес-служба асоціації, , пише agronews.ua . Відповідно Вимог до птахопідприємств із технологією вирощування птиці без застосування антимікробних засобів, підприємствами було затверджено та погоджено з асоціацією плани моніторингу залишків інгібіторів та токсинів у кормах, воді, кінцевій продукції та продуктах життєдіяльності птиці, які є основою для підтвердження відповідності зазначеним вимогам. Крім цього, результати аудитів ґрунтувалися на переліках питань щодо відповідності Добровільним вимогам до птахогосподарств по вирощуванню птиці та забійного (переробного) підприємства із технологією отримання продукції птахівництва без застосування антимікробних засобів та їх залишків. На основі них, визначалися критерії відповідності принципам вирощування птиці та отримання продукції без застосування антибіотиків. Згідно висновків проведених аудитів, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» та ТОВ «Вінницька птахофабрика» відповідають задекларованим Добровільним вимогам до птахогосподарств по вирощуванню птиці та забійного (переробного) підприємства із технологією отримання продукції птахівництва без застосування антимікробних засобів та їх залишків. agronews.ua Українські аграрії нарощують експорт продуктів з амаранту: борошна, олії і навіть цукерок і макаронів AgroNews.ua . -19.06.2020 Наразі експорт амарантової олії, борошна і макухи займає 80% всього амарантового експорту. Україна, також, може експортувати амарантову крупу, пластівці, трав’яні гранули, цукерки та макарони, вважає голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції Олександр Дуда. Про це розповідає Агравери, пише agronews.ua . “На сьогодні перспективними продуктами експортного напрямку вважаю амарантове цільнозернове борошно, крупу та пластівці», — додає голова асоціації. Олександр Дуда, що наразі ціна амаранту коливається в межах 20−25 тис. грн/тонна з ПДВ. Наразі ціна амаранту коливається в межах 20−25 тис. грн/тонна з ПДВ, тож наразі українські аграрії мають усі шанси скласти вагому конкуренцію вже на експортному ринку, – вважає фахівець. Характерно, що Україна у 2020 році здатна експортувати продукти переробки із амаранту з високою доданою вартістю, а не сировину. Загалом, серед країн, які найбільше закуповують амаранту та продукції із нього, Олександр Дуда називає: Індію, Пакистан, Перу. Купують цю культуру і в ЄС.“Імпортерів цікавить амарантова олія, борошно і макуха з цієї високопротеїнової культури”, – каже він. В той же час вітчизняний виробник здатен запропонувати набагато різноманітнішу лінійку виробів. agronews.ua Проведено оцінку 4 державних аграрних компаній на здатність гарантувати продовольчу безпеку країни AГРОПОЛІТ. -22.06.2020 Проведено оцінку чотирьох державних компаній ДПЗКУ, Держрезерву, ДСБУ «Аграрний фонд» і АТ «Аграрний фонд» на здатність гарантувати продовольчу безпеку України. Дослідження здійснено у відповідь на заяву директора ФАО Цюй Дуньюй, який наголосив, що в умовах дії в усьому світі карантину для запобігання поширення коронавірусу існує небезпека голоду в низці країн. Про це читайте у дослідженні AgroPolit.com . Збитки компанії ДПЗКУ у 2019 році склали 1,9 млрд грн, нестача зернових на підприємстві по філіях становила 52 тис. т., фінансовий ресультат Держрезерву — це понад 1 млрд грн. збитків по зерну, ДСБУ «Аграрний фонд» також залишається неприбутковою організацією. АТ «Аграрний фонд» звітує про збитки компанії, хоч за підсумками 2018 року він зайняв 13-е місце серед 100 найприбутковіших держкомпаній за 2018 рік. Якщо в уряду є бачення, що Аграрному фонду потрібно забезпечити продовольчу безпеку в довготривалій перспективі, то ми готові виступити гарантом такої безпеки. Та й взагалі з власною переробкою Аграрний фонд може бути успішною та ефективною державною компанією, з часткою на ринку борошна не менше 20%. Адже ми й на чужих потужностях робимо до 12−14%, а на своїх ця кількість значно виросла б. Тоді вдалось б говорити про вигіднішу ціну для кінцевого споживача та про вищу якість продукту», – в.о. голови правління АТ «Аграрний фонд» Богдан Банчук. agropolit.com/news/ Міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігоря Петрашка можуть звільнити з посади вже цього тижня AГРОПОЛІТ. -22.06.2020 Як стало відомо AgroPolit.com з власних джерел в уряді, міністра Ігоря Петрашка можуть звільнити з посади через незадовільні результати роботи відомства, яке він очолює. За інформацією від нашого джерела, останньою краплею в історії очільника МЕРТу стала низка скандалів, пов'язаних з введенням мита на імпорт палива та квотуванням імпортних добрив. Також незадовільною залишається ситуація з фінансуванням АПК. Нагадаємо, Аграрний комітет у повному складі звернувся до президента Володимира Зеленського, прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашко з проханням не вводити квотування на імпорт добрив. Ситуація з митом на дизельне паливо та продукцію нафтопереробного комплексу також не залишила аграріїв байдужими. agropolit.com/news/ Тарас Качка розповів, що буде з цінами на хліб та молоко AГРОПОЛІТ. -22.06.2020 Ціна на хліб в Україні не зросте, натомість підніметься ціна на молочні продукти. Про це заявив заступник міністра економічного розвитку, торгівлі і сільського господарства Тарас Качка в ефірі каналу «Україна 24». «За великим рахунком, ціна на хліб буде достатньо стабільною. Ті дощі і холод, які спотворили м'яку ягоду, врятували урожай зернових. У нас досить непогані прогнози. Це такий баланс – було б менше дощів в травні, можливо врятувалася б полуниця, але було б менше пшениці», – зазначив заступник міністра. Щодо цін на молоко Качка висловив протилежну думку. На його думку, Україна проходить досить специфічний період, який відчутно впливає на ціноутворення. З одного боку, у нас повільно створюється ринок, широко застосовуються практично скрізь, але насправді він є більш вузьким, недостатньо широким, тому ціни на молоко в Україні досить високі в порівнянні з іншими державами, – пояснив він. agropolit.com/news/ ТОП-5 цьогорічних країн-імпортерів української молочної продукції Главком.- 21.06.2020 Напрямки експортної торгівлі молочними продуктами з України різноманітні з акцентом на азіатські і європейські ринки Найбільше українських молочних продуктів купували у Молдові, Грузії, Азербайджані, Китаї та Польщі – асоціація. Асоціація виробників молока повідомила, що у січні-травні цього року ТОП-5 країн, які купували українську молочну продукцію потрапили: Молдова - на суму $ 13,5 млн, Грузія - $ 8,6 млн, Азербайджан - $ 7,5 млн, Китай - $ 6,1 млн, Польща - $ 5,2 млн. У прес-службі Асоціації відзначають, що напрямки експортної торгівлі молочними продуктами з України різноманітні з акцентом на азіатські і європейські ринки.«У січні-травні відбулися певні зміни в рейтингу експортних контрагентів. Так, в порівнянні з квітнем 2020 р на четверте місце вийшов Китай ($ 6,1 млн), змістивши при цьому Казахстан ($ 5,2 млн) на п'яте. Нідерланди піднялися на дев'яте місце, взагалі витіснивши США з десятки найбільших покупців української молочки», - відзначили аналітики. При цьому імпорт молочної продукції в Україну в основному європейський. ТОП-5 країн, з яких в Україну надходить молочка: Польща - $ 52,8 млн, Німеччина-$ 15,6 млн, Франція - $ 7,9 млн, Нідерланди - $ 3,4 млн, Білорусь - $ 2,7 млн. «ТОП-5 імпортерів молочної продукції протягом січня-травня залишається незмінним, окремі перестановки відбувалися лише нижче в рейтингу. Так, Чехія піднялася на восьме місце, витіснивши Португалію, а в ТОП-10 увійшла Греція», - уточнили в Асоціації glavcom.ua/ В Україні продавали свинину, інфіковану африканською чумою Діло.- 21.06.2020 Держпродспоживслужба провела моніторинг ситуації з поширення збудника африканської чуми свиней через стихійні ринки. У ході моніторингу відібрано 3,5 тис. зразків свинини, з яких отримано всього 8 позитивних результатів на АЧС. Про це інформує Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, пише agravery. “У ході моніторингу протягом 2019/20 років на стихійних ринках відібрано 3,5 тис. зразків продукції тваринного походження (сировина та продукція із свинини) в чотирьох областях України: Закарпатській, Одеській, Рівненській та Харківській», — йдеться в повідомленні. В результаті були проведені лабораторні дослідження зразків в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (м. Київ). Отримано всього 8 позитивних результатів на АЧС в Закарпатській — 2, Одеській — 4 та Харківській — 2 областях, що становить 0,23% від загальної кількості”.Варто додати, що на основі отриманих результатів територіальними органами Держпродспоживслужби в Закарпатській, Одеській та Харківській областях, спільно з органами національної поліції, органами місцевого самоврядування вживаються заходи посилення контролю, зокрема щодо переміщення живих тварин, сировини і продукції тваринного походження та ліквідації місць стихійної торгівлі. dilo.net.ua/ Українські м'ясопереробні підприємства завантажені менш ніж наполовину - експерт УНІАН: Новини України.- 19.06.2020 Споживання свинини в Україні становить 15 кг в рік на одну людину, тоді як в Європі - 45 кг. Українські м'ясопереробні підприємства завантажені менш ніж на половину, при цьому у світі спостерігається дефіцит свинини, який нікому покрити. Про це повідомила прес-служба асоціації "М'ясної галузі" із посиланням на виконавчого директора Миколи Бабенка. "Обсяги внутрішнього споживання свинини мають потенціал для збільшення як мінімум удвічі. М'ясо повинно стати доступним для населення України. Крім того, існує світовий дефіцит свинини, який нікому закрити, а це ще 10 млн тонн", - наводяться в повідомленні слова експерта. В асоціації відзначають, що, навіть за оптимістичними прогнозами, такий дефіцит залишиться на найближчі 10 років. В Євросоюзі ціни на свинину в 2019 році зросли в півтора раза, що приносить місцевим свинарям і переробникам надприбуток і забезпечує рентабельність інвестицій 100% на рік і більше. В Україні, за даними асоціації, станом на 1 червня чисельність поголів'я свиней встановило антирекорд - 5,7 млн голів, із яких лише 3,3 млн голів вирощуються в промисловому свинарстві. Для порівняння, поголів'я свиней у невеликий по площі Данії оцінюється в 12 млн голів, Бельгії - 6,2 млн голів. При цьому споживання свинини на одного жителя в рік становить: у країнах Європейського Союзу - 45 кг, в Китаї - 40 кг, у Білорусі - 38 кг, в Росії - 30 кг, а в Україні - лише 15 кг. Як повідомляв УНІАН, "Інститут аграрної економіки" прогнозує скорочення обсягів продукції свинини в 2020 році на 1,4% – до 930,8 тис. тонн. За оцінками експертів, Україна продовжить нарощувати обсяги виробництва тваринницької продукції в 2020 році шляхом зростання обсягів вирощування птиці та виробництва яєць. www.unian.ua Україна опустилася на четверте місце серед експортерів курятини до ЄС УНІАН: Новини України.- 19.06.2020 Україна скоротила експорт курятини на чверть, а в рейтинг експортерів увійшла Великобританія, залишила ЄС. Україна в першому кварталі 2020 року опустилася на четверте місце зі стабільного третього в рейтингу експортерів курятини до Євросоюзу. Про це свідчить звіт Європейської комісії. За звітний період Україна експортувала 23,46 мільйона тонн м'яса птиці, що на 25,5% менше у порівнянні з першим кварталом минулого року, коли було експортовано 31,5 мільйона тонн. Україна скоротила імпорт курятини з ЄС на 36,6% - до 26,5 мільйона тонн (з більш ніж 41,8 мільйона тонн у 2019 році). Найбільшим експортером курятини в ЄС за звітний період була Великобританія, яка офіційно вийшла з Євросоюзу 31 січня поточного року. Британія експортувала 62,9 мільйона тонн м'яса птиці, що на 27% менше, ніж у першому кварталі 2019 року. Друге місце за обсягом експорту курятини в ЄС посіла Бразилія (57,79 мільйона тонн), третє - Таїланд (40,79 мільйона тонн). Як повідомляв УНІАН, за даними Державної митної служби, Україна за п'ять місяців 2020 року скоротила експорт курятини до 223,5 мільйона доларів, що на 27% менше, ніж у січні-травні минулого року. www.unian.ua В Украине резко просели рекордные цены на голубику Сегодня.-21.06.2020 Сезон продажи ягоды начинается с двухнедельной задержкой Несмотря на то что цены на ягоды и фрукты в Украине взлетели до исторических рекордов , аномально высокая стоимость первых партий голубики начала снижаться буквально в самом начале сезона. Об этом сообщили аналитики проекта "АПК-информ: овощи и фрукты". "Еще на прошлой неделе украинские садоводы предлагали к продаже первые партии голубики закрытого грунта по цене 400-450 грн/кг (14,96-16,83 долл./кг). На данный момент производители предлагают к продаже местную голубику не дороже 300-400 грн/кг (11,22-14,96 долл./кг)", – отмечают аналитики. Таким образом, только за прошлые выходные цена на украинскую голубику упала в среднем на 25%. "Голубика открытого грунта на украинском рынке появится не раньше, чем в начале июля, что на две недели позже, чем в 2019 году. Задержка сезона ягод открытого грунта объясняется волной весенних заморозков, а также затяжными дождями в основных регионах производства, что не способствует быстрому созреванию данной культуры", – объяснили эксперты. При этом пока что голубика в Украине стоит в среднем в 1,5 раза дороже, чем в аналогичный период прошлого года. Но украинские садоводы практически не сомневаются в том, что эта ягода снова будет снижаться в цене, особенно когда на рынок массово выйдут производители голубики открытого грунта. Как отмечали ранее в Украинской плодоовощной ассоциации (УПОА), снижение урожайности голубики, скорее всего, будет компенсировано ростом площадей под ней. "Общее предложение этой ягоды может даже возрасти. Соответственно, не исключено, что голубика станет единственной ягодой, цены на которую в этом сезоне будут ниже, чем годом ранее", – заявляли в УПОА. www.segodnya.ua/ Импортный алкоголь может подорожать и его станет меньше - ЕБА УНН.-19.06.2020 Кабинет министров хочет ввести побутылочный учет алкогольной продукции при производстве и продаже. Таким образом, помимо электронной акцизной марки, на бутылки планируют наносить еще один уровень защиты – дополнительные элементы для ее проверки на предмет легальности. Так власти намерены побороть фальсификат и контрабанду. Об этом рассказала руководитель FMCG направления Европейской бизнес ассоциации (ЕБА) Кристина Линиченко, передают УНН со ссылкой на сайт ЕБА. По словам эксперта, это повлечет за собой необходимость переоборудования производства. К тому же у импортеров нет отдельных линий для производства алкогольных напитков непосредственно для Украины. У них также нет возможности устанавливать отдельное оборудование для дополнительной маркировки. "Помимо этого, для запуска такой системы бизнесу необходимо будет установить дополнительные сканеры для считывания марок на всех этапах дистрибуции, чтобы просканировать каждую бутылку на каждом этапе вплоть до реализации. Цена одного сканера составляет порядка 150-200 долл.", - отметила Линиченко. И такая ситуация, по ее словам, негативно может сказаться на импортерах алкоголя. Кроме того, есть идея увеличить втрое стоимость акцизной марки, чтобы сделать ее качественнее и чтобы ее было сложнее подделать (сейчас стоимость марки составляет 19 коп., предлагаемая стоимость – более 60 коп.). www.unn.com.ua/