top of page

Результати пошуку

Знайдено 1499 результатів із порожнім запитом

  • Про цікаве | cntb

    Цікаві факти харчової індустрії. Харчові родзинки - цікаві рецепти на кожен день. Дозвілля - тема їжі в мистецтві. Цікаві факти харчової індустрії Харчові родзинки Дозвілля

  • Списки статей періодичних видань | cntb

    Статті по галузям: Виробництво алкогольних та безалкогольних напоїв; Економіка. Організація виробництва; Консервне виробництво; М'ясо-молочне виробництво; Обладнання. Тара; Олійно-жирове виробництво; Сільське господарство; Харчова промисловість; Хлібопекарське виробництво; Цукрове виробництво Виноробне, алкогольне і безалкогольне виробництво Економіка. Менеджмент. Організація виробництва Консервне та харчоконцентратне виробництво М'ясо-молочне виробництво Обладнання. Тара. Упаковка Олійно-жирове виробництво Сільське господарство. Землеробство. Тваринництво Харчова промисловість (загальні питання) Хлібопекарське та борошномельно- круп'яне виробництво Цукрове виробництво (солодощі)

  • День сміху. Які свята відзначаються 1 квітня.

    1 квітня відзначається День сміху, Міжнародний день птахів та Міжнародний день веселощів на роботі. Віряни вшановують пам’ять преподобної Марії Єгипетської. < Назад День сміху. Які свята відзначаються 1 квітня. 1 квітня відзначається День сміху, Міжнародний день птахів та Міжнародний день веселощів на роботі. Віряни вшановують пам’ять преподобної Марії Єгипетської. День сміху Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху – позитивне, жартівливе та веселе весняне свято, особливістю якого є дотепні розіграші. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших – Днем дурня. В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються. Зазвичай жартувати і обманювати один одного саме цього дня виник досить давно. Тому сьогодні існує багато суперечок стосовно витоків цього свята. За одними джерелами, історія Дня сміху бере свій початок ще з міфу про викрадення Прозерпіни, дочки богині Деметри, володарем підземного царства Аїдом. Говорять, що дівчина кликала на допомогу, але ці звуки виявлялися оманливими. Ще одна версія цього свята пов’язана з історією приготування страви з риби для неаполітанського короля Монтерея. Вона йому так сподобалася, що він забажав повторити куштування тієї страви через рік на те ж святкування, але, не знайшовши саме таку рибу, кухар вирішив приготувати йому схожу рибу аналогічним чином. Однак повелитель помітив підміну і дзвінко розсміявся. І, згідно з легендою, так і народилась традиція жартувати 1-го квітня. Міжнародний день птахів День птахів – екологічне свято, було засноване Чарльзом Альманзо Бебкоком, директором шкіл Ойл-Сіті, у 1894 році. 1 квітня 1902 року одинадцять європейських держав підписали Міжнародну конвенцію з охорони птахів, корисних у сільському господарстві. Конвенція вступила в дію 12 грудня 1905 року. У різних країнах її було ратифіковано протягом 1906-1932 років. Вважають, що саме ця подія стала приводом для святкування Міжнародного дня птахів. Традиційно День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки», проводяться акції «зустрічі птахів». Повернення птахів святкується також як прихід весни. Міжнародний день веселощів на роботі 1 квітня кожного року відзначається нестандартне, проте дуже цікаве свято – Міжнародний день веселощів на роботі. Подія з’явилась у 1996 році. Міжнародний день веселощів на роботі має за мету залучення суспільства до згуртування з колегами, виховання дружніх відносин на робочому місці та сприяння розвитку творчих здібностей. До 1 квітня влаштовують веселі змагання, розіграші, різноманітні ігри тощо. День веселощів на роботі покликаний створити позитивний настрій кожному співробітнику. 1 квітня в церковному календарі – День преподобної Марії Єгипетської. Вона є однією з найвідоміших постатей у християнській історії покаяння. Її життя символізує перетворення від грішного шляху до духовного просвітлення та святості. Народилася вона в Єгипті в середині V століття. У віці 12 років Марія вирішила залишити батьківську домівку і вирушити до Олександрії. Вела там блудливе життя, але покаялася і прийшла до Бога. Якось на вході до храму дівчина зрозуміла, що її спосіб життя неправильний. Відтоді провела 50 років в пустелі на самоті, де молилася за відпущення гріхів. Пам’ятні події 1 квітня 527 – початок правління римського імператора Юстиніана І. 1579 – Стефан Баторій заснував перший у Балтії Віленський університет. 1889 – у Чикаго з'явилася в продажу перша у світі посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн. 1890 – бельгійський емігрант Шарль ван Деполь отримав у США патент на перший тролейбус. 1906 – підписана міжнародна конвенція з охорони птахів. Відзначається Міжнародний день птахів. 1917 – у Києві відбулося Свято Свободи – одна з найбільших національних маніфестацій в історії України (дата за н.ст.). 1918 – сформовані Королівські повітряні сили Великої Британії. 1919 – Асканію-Нову оголошено народним заповідним парком (розвивався Ф. Фальц-Фейном з 1874 р.). 1924 – Адольф Гітлер засуджений на п'ять років неволі за Пивний путч. 1933 – нацисти організували бойкот єврейських підприємств у відплату за «змову євреїв усього світу проти Німеччини». 1937 – Бірму відокремлено від Індії. 1939 – після капітуляції останніх республіканських сил генерал Франко проголосив перемогу в Громадянській війні в Іспанії. 1946 – Сінгапур став британською коронною колонією; утворено Малайський Союз. 1976 – Стів Джобс та Стів Возняк заснували Apple. 1979 – за результатами всенародного референдуму аятола Хомейні проголосив Іран ісламською республікою. 1981 – в СРСР уперше введено літній час. 1999 – набрав чинності Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (діяв до 2019 р.) 2001 – Нідерланди легалізували одностатеві шлюби. 2002 – Нідерланди легалізували евтаназію. 2009 – Албанія і Хорватія приєдналися до НАТО. 2016 – наступ військ Азербайджану на Карабах, або так звана «4-денна війна» 2022 – Київська область була повністю звільнена від російський окупантів. Назад Далі

  • Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво

    < Назад Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво 664.6 К29 Каталог всей продукции [борошняно-кондитерське виробництво]/ FIMAK. - К., [2024]. - 105 с.: ил. У виданні представлено обладнання для хлібопекарного виробництва турецької фірми ФИМАК. 664.6 Л72 Лозова, Т.М. Інноваційні наукові розробки щодо поліпшення якості харчових продуктів на основі борошна: моногр./ Т.М. Лозова; Львівський торговельно-економічний ун-т. - Львів: ВД Львів. торг.-екон. ун-ту, 2023. - 236 с.: іл. - Бібліогр.: с.209-236 В монографії викладені результати інноваційних наукових розробок щодо поліпшення якості харчових продуктів, які виготовляються на основі борошна. Показана можливість і доцільність використання різних інгредієнтів у складі хліба, макаронних виробів, печива, бісквітів, кексів, тортів, вафель, що здатні зебезпечити високий рівень якості продуктів. 664.6 С91 Сучасні технології та енергетичні потоки при формуванні борошняних напівфабрикатів: моногр/ І.Я. Стадник, В.А. Піддубний, О.В. Хареба и др. - Тернопіль, 2021. - 372 с.: іл. - Бібліогр.: с.360-363 . - ISBN 978-966-305-113-0 В монографії проаналізовано основні конструктивні, технологічні та фізико-хімічні аспекти й принципи формування борошняних виробів. Подано матеріал інноваційних технологій безглютенових напівфабрикатів. Розроблені рекомендації шляхів розрахунку нових робочих органів машин. Окремий розділ розкриває основні можливості використання різної сировини в технології оздоблювальних напівфабрикатів оздоровчого призначення. Попередня Далі

  • ХЛІБ

    Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. < Назад ХЛІБ Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. Україна – країна з давньою і багатою культурою хліборобства. Для українського народу хліб не лише їстівна страва, це святиня, втілення божественної сили. Само слово «жити» і «жито» в українській мові мають один корінь. Українське селянство вміло і вирощувати хліб, і випікати смачні паляниці. Французький письменник Оноре де Бальзак писав «…як ви приїдете в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба». Про хліб наш народ склав багато прислів’їв та приказок: «Хліб – всьому голова», «Хліб – батько, вода – мати», «З хлібом і стіл – престіл, і хата багата», «Без хліба шматка і рибка бридка», «Хліб житній – батько рідний», «З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша», «Нема хліба без роботи, а роботи без хліба». Є в українському живопису картина, яка так і називається «Хліб». Автор цього монументального полотна (3,7 м завширшки) - легендарна українська художниця Яблонська Тетяна Нилівна, яка протягом багатьох десятиліть відігравала принципову роль у розвитку всього образотворчого мистецтва. Навчалася у майстерні Федора Кричевського і у 1941 році закінчила академію. В евакуації пізнала селянське життя: працювала у колгоспі. Можливо, цей досвід і допоміг їй створити одну з найвідоміших своїх картин. Художниця написала її у 1949 році, коли країна вже відновлювалася від післявоєнної розрухи. Вона випромінює композиційну та кольорову енергетику, віру у мирне прекрасне життя. На передньому плані картини усміхнені жінки стоять посеред розсипаних на землі зернах пшениці. Чоловіки на задньому плані грузять у машини зібрану пшеницю. Як пишуть критики, своїм твором Т.Н.Яблонська прославляє хліб. Це гімн селянському труду, який годує всіх людей. За цю картину художниця отримала визнання не тільки у своїй країні, а й бронзову медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі у 1958 році. Цікава історія створення картини. Влітку 1948 року Тетяна Яблонська, викладач Київського художнього інституту, відправилась на творчу практику зі своїми студентами у село Летаву Чемеровецького району Кам’янець-Подільської (нині - Хмельницької) області. Вибір місця практики не був випадковим: колгосп у Летаві здивував усю країну неймовірним врожаєм. Варто зауважити, що у післявоєнному селі серед 767 жителів 717 були жінки. Досягнення летовчан були відзначені державними нагородами. Для популяризації трудових успіхів подільських селян до Летави були направлені журналісти для написання репортажів, письменник С.Скляренко та поет О.Підсуха для створення нарисів про трудівників, студенти-художники на чолі з Т.Яблонською. Художниця згадувала: «Я писала «Хліб» з цілковитою віддачею, із серцем, повним любові до цих жінок, до зерна, до сонця. Я найбільше намагалася передати захоплення від самого життя, передати правду життя» і вважала її найважливішим своїм твором, бо передала багато справжньої радості від першого врожаю в голодні повоєнні роки. Те, що дія на картині відбувається в Україні, художниця підкреслює написами на мішках і плакатах, а також зображенням елементів національного українського одягу на трудівницях. Яблонська продовжувала спілкування з летовчанами, листувалась з ними, приїжджала до Летави на зустріч із селянами. У Кам’янець-Подільському організувала свою персональну виставку. Про художницю говорили, що їй не цікаві були звання та нагороди, її приваблював процес творчості. Звання самі приходили, бо вона яскрава була, не можна було її не помітити. Указом Президента України у 2001 році за самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги художниці Тетяні Нилівні Яблонській присвоєно звання Герой України. На жаль, з героїв картини «Хліб» вже немає нікого в живих. Пішла у вічність і художниця. Але залишилась картина, яка нині зберігається у Третьяківській галереї серед найвидатніших творів 20 століття. Авторська копія зберігається у Київському художньому музеї, декілька копій в інших музеях України. З гордістю і любов’ю до свого славного минулого та з надією на майбутнє зберігають летовчани картину у своєму сільському музеї. Адже ця картина стала знаковою для цього подільського села. Про таких людей, як з картини Яблонської, кажуть: на них світ тримається. Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 https://www.wikiart.org/uk/yablonska-tetyana-nilivna https://ridna.ua/2021/02/24-lyutoho-1917-roku-narodylasya-vidoma-ukrajinska-hudozhnytsya-tetyana-yablonska/ Назад Далі

  • Fashion Park – чудове місце для прогулянок у вихідні для любителів мистецтва

    Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. < Назад Fashion Park – чудове місце для прогулянок у вихідні для любителів мистецтва Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. Відкрийте для себе перший у Києві парк сучасної скульптури! Тут ви знайдете неймовірні інсталяції та скульптури, які переносять в іншу реальність, де кожна форма та деталь вражає уяву. Це місце, де поєднуються частинки різних світів і оживає справжня казка. Fashion Park – ідеальна локація для неспішних прогулянок, де можна не тільки насолодитися роботами відомих майстрів, але й зробити дивовижні фотографії, що передають магію світового мистецтва. Де : вул. Володимирська, 6, за 10 хвилин пішки від м. Золоті ворота. Назад Далі

  • У БЕРЕЗНІ КИЯНИ ЗМОЖУТЬ БЕЗКОШТОВНО ВІДВІДАТИ 11 СТОЛИЧНИХ МУЗЕЇВ

    Культурна програма розпочнеться вже 5 березня < Назад У БЕРЕЗНІ КИЯНИ ЗМОЖУТЬ БЕЗКОШТОВНО ВІДВІДАТИ 11 СТОЛИЧНИХ МУЗЕЇВ Культурна програма розпочнеться вже 5 березня ПОВНИЙ РОЗКЛАД БЕЗКОШТОВНИХ ДНІВ У МУЗЕЯХ КИЄВА Культурна програма розпочнеться вже 5 березня з безкоштовного входу до Музею Ханенків, розташованого на вулиці Терещенківській, 15-17. Цей день стане чудовою нагодою для киян познайомитися з унікальною колекцією світового мистецтва. Музей працюватиме з 10:30 до 17:30. 9 та 10 березня, у дні вшанування пам'яті Тараса Шевченка, одразу три музеї, пов'язані з видатним Кобзарем, відкриють свої двері для безкоштовного відвідування: Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) — з 10:00 до 18:00; Будинок-музей Тараса Шевченка (провулок Тараса Шевченка, 8А) — з 09:00 до 18:00; Музей Хата на Пріорці (вулиця Вишгородська, 5) — з 10:00 до 18:00. 25 березня безкоштовний вхід діятиме у Національному музеї історії України у Другій світовій війні за адресою вулиця Лаврська, 27. Музей працюватиме з 08:30 до 17:00, надаючи відвідувачам можливість ознайомитися з експозиціями, що відображають складний і трагічний період української історії. Національний музей літератури України (вулиця Хмельницького, 11) запрошує на день відкритих дверей 26 березня. Години роботи музею — з 10:00 до 18:00. Шевченківський район У центральному Шевченківському районі Києва безкоштовно можна буде відвідати кілька визначних музеїв: Національний музей Тараса Шевченка (бульвар Шевченка, 12) — 9 та 10 березня з 10:00 до 18:00. Національний музей літератури України (вулиця Хмельницького, 11) — 26 березня з 10:00 до 18:00. Меморіальний музей-квартира Косенка (вулиця М. Коцюбинського 9, кв. 4) — 31 березня з 10:00 до 17:00. Тут відвідувачі зможуть зануритися в атмосферу, в якій жив і творив видатний український композитор. Печерський район Печерськ порадує шанувальників культури найбільшою кількістю музеїв з безкоштовним входом: Музей Ханенків (вулиця Терещенківська, 15-17) — 5 березня з 10:30 до 17:30. Національний музей історії України у Другій світовій війні (вулиця Лаврська, 27) — 25 березня з 08:30 до 17:00. Музей Івана Гончара (вулиця Лаврська, 19) — 28 березня з 10:00 до 18:00, представляючи багату колекцію народного мистецтва. Музей Рильського (вулиця Рильського, 7) — 30 березня з 10:00 до 18:00, розповідаючи про життєвий і творчий шлях відомого українського поета. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України (вулиця Лаврська) — 31 березня з 10:00 до 17:00, де можна ознайомитися з багатою історією українського сценічного мистецтва. Подільський район У історичному Подолі відкриє свої двері безкоштовно: Музей Гетьманства (вулиця Спаська, 16B) — 28 березня з 10:00 до 17:00, запрошуючи відвідувачів дізнатися більше про визначний період в історії України. Оболонський район На Оболоні любителі історії зможуть відвідати: Музей Хата на Пріорці (вулиця Вишгородська, 5) — 9 та 10 березня з 10:00 до 18:00. Голосіївський район У Голосіївському районі буде доступний: Музей Заньковецької (вулиця Велика Васильківська, 121) — 30 березня з 10:00 до 17:00. Тут відвідувачі зможуть ознайомитися з життям і творчістю видатної української акторки. Назад Далі

  • Структура бібліотеки | ЦНТБ харчової та переробної промисловості України

    Структурні підрозділі бібліотеки охоплюють усі направлення діяльності, що необхідні для розвитку та просування профільної літератури серед представників харчової та переробної промисловості. На допомогу бібліотекарю Законодавчі матеріали Методичні матеріали

  • ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО

    < Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО Список нових надходжень №2 2023 р. 664.6 Б83 Борошняні кондитерські вироби: технологія та устатковання: навч. посіб./ В.І. Оболкіна, С.Д. Дудко, Є.Б. Сидорченко, Ю.Г. Кожанов; НУХТ, Ін-т післядиплом. освіти НУХТ. - К.: ІНКОС, 2021. - 350 с.: іл. - Бібліогр.: с.345-349 . - ISBN 978-617-598-143-6 У посібнику розглянуті особливості технологічних процесів та наведене сучасне устатковання для вироблення широкого асортименту борошняних кондитерських виробів: цукрового, здобного затяжного печива, крекерів, галет, пряників, вафель, кексів та інших виробів. Попередня Далі

  • ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р.

    < Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р. ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р. Бісквіт збагачений буряковим порошком та пастою мангольда: поживні та органолептичні властивості/ Т.М. Головко, О.Г. Бордунова, Н.В. Болгова //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 . вип.1. - С. 12-20. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Виробництво спеціального борошна для заморожених продуктів шляхом змішування потоків борошна/ Д.О. Жигунов, С.М. Соц, Ю.С. Барковська //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 51-62. - Бібліогр. в кінці ст.. - Текст анг. мовою. - ДНТБ Вплив поліпшувача "Свіжість" на реологічні властивості пшеничного тіста з висівками / О.А. Білик, А.М. Грищенко, Е.Ф. Халікова и др //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 119-127. - Бібліогр. в кінці ст. Гапонюк, І.І. Особливості технології та теплоаеродинаміки апаратів сушіння зерна американського виробництва/ І.І. Гапонюк //Харчова промисловість. - 2022. - №31-32 . - С. 102-113. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Дослідження функціональних властивостей борошна пшениці ваксі/ Г.В. Запаренко, В.В. Дорожко, С.Ю. Діденко //Харчова наука і технологія. - 2023. - Том 17 , вип.1 . - С. 63-72. - ДНТБ. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою Махинько, В.М. Перспективи використання елементів штучного інтелекту в хлібопеченні/ В.М. Махинько, Л.В. Махинько, О.М. Козир //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 181-188. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. Сильчук, Т.А. Удосконалення технології та аналіз харчової цінності хлібних виробів з вівсяного толокна/ Т.А. Сильчук, А.О. Різник //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 139-149. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко , А.О. Вплив концентрату рисового протеїну в поєднанні з фосфоліпідами на якість і харчову цінність пшеничного хліба/ А.О. Шевченко , О.П. Фурсік //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №3 . - С. 150-158. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

  • ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2023 р.

    < Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2023 р. Сюаньсуань, Цинь Вплив харчових волокон рисових висівок і знежиреного кунжутного борошна на кисломолочний напій / Цинь Сюаньсуань, М.М. Самілик, Луо Янхе //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 97-107. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Теоретичні аспекти доцільності створення безглютенових кексів, збагачених сиром кисломолочним, для закладів ресторанного господарства / А.С. Погорельська та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 151-162. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, А.О. Білкові речовини рисового борошна та його використання в технології пшеничного хліба / А.О. Шевченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 .- С. 141-150. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, А.О. Вплив гарбузової клітковини на перерозподіл структурних груп у тісті та хлібі з пшеничного борошна/ А.О. Шевченко, С.І. Літвинчук, О.В. Коваль //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 162-171. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

  • Музей Ханенків планує частково відкрити бібліотеку

    Востаннє бібліотека приймала відвідувачів у 1920-их роках. < Назад Музей Ханенків планує частково відкрити бібліотеку Востаннє бібліотека приймала відвідувачів у 1920-их роках. Музей Ханенків хоче частково відкрити бібліотеку для відвідувачів. Про це повідомила директорка музею Юлія Ваганова, передає "Суспільне. Культура". За словами Ваганової, востаннє бібліотека була доступна для широкого загалу у 1920-х роках. "У Музеї Ханенків є прекрасна бібліотека. Ця бібліотека за традицією пострадянською була переважно закритою, хоча у 1920-х роках вона була відкритою. І люди могли приходити й вільно користуватися нею [...] Ми б хотіли показати окремі частини цієї бібліотеки, зробити її частково публічною, розказати історію цієї бібліотеки", — зазначила очільниця музею. Вона додала, що у бібліотеці зберігаються книжки від кінця 19-го сторіччя, усі вони належали Варварі та Богдану Ханенкам. Крім того, є у колекції цінні екземпляри, надруковані за часів СРСР. Що відомо про Музей Ханенків Офіційна назва - Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків - музей світового мистецтва, який презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Його заснували у 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Колекція музею включає оригінальні твори живопису європейських майстрів, як-от Пітера Пауля Рубенса та Франсуа Буше. Є збірки скульптури та прикладного мистецтва Європи, колекції красного й ужиткового мистецтва Ірану, Тибету, Китаю та Японії, невеликі збірки мистецтва давнього Єгипту, Греції та Риму. https://lb.ua/culture/2024/01/05/592410_muzey_hanenkiv_planuie_chastkovo.html Назад Далі

© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page