top of page

Результати пошуку

Пошук на цьому сайті

Знайдено 1694 результати із порожнім запитом

  • Тунець із сочевиці, крабові палички з водоростей — нові тренди foodtech | cntb

    < Назад Тунець із сочевиці, крабові палички з водоростей — нові тренди foodtech 26 січ. 2025 р. Багато хто чув про рослинне м’ясо, але настав час іншої тенденції. На тлі виснаження рибних запасів все частіше фінансування залучають проекти, які пов’язані з виробництвом рослинних аналогів морепродуктів. У січні 2020 року один з перших гравців на цьому ринку — Good Catch Foods — зібрав $32 млн у другому раунді фінансування. Для свого варіанту овочевого «тунця» в компанії використовують сочевицю, нут та інші бобові. Також з цієї комбінації в компанії виробляють крабові і рибні палички. Також фінансування отримали й найближчі конкуренти з New Wave Foods. Ця компанія створює імітацію креветок із горохового білка та водоростей. https://newfood.ua/2020/11/30/tunets-iz-sochevytsi-krabovi-palychky-z-vodorostey-novi-trendy-foodtech/ Попередній допис Наступний допис

  • Любитель вина говорить зі склянкою, а любитель пива — з сусідом | cntb

    < Назад Любитель вина говорить зі склянкою, а любитель пива — з сусідом 26 груд. 2016 р. Тему сьогоднішньої розповіді підказала неординарна чудова подія - пивоварну культуру Бельгії включили до списку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. Про це повідомляється на сайті організації. Відзначається, що пиво є частиною національної спадщини в країні, де виробляють близько 1,5 тисяч видів цього напою. Головна мета списку Світової спадщини — захистити об'єкти, які є унікальними у своєму роді. Станом на 2015 рік у переліку нараховувався 1031 пункт. У минулому у Бельгії кількість пивоварень не поступалася кількості церков. Кожна мала свій сорт пива, своє джерело води і свого пивовара. Самі бельгійці з споживання пива роблять ціле свято. І сьогодні ми пропонуємо згадати одного з найвидатніших живописців так званого Золотого століття голландського мистецтва Франса Хальса (1582-1666 рр.) У творчості Франса Хальса втілилися життєрадісність і демократизм, властиві голландському мистецтву в роки його підйому, що настали в країні після перемоги буржуазної революції. Син фламандського ткача, Хальс з раннього дитинства жив у Харлемі, другому за розмірами після сусіднього Амстердаму місті Голландії. Пивоваріння, поряд з виробництвом тканин, становило основу економіки Харлема. Фактичним підтвердженням ролі пивоваріння в житті міста було те, що більшу частку місць у міській раді захопили саме пивовари. Всього ж в Харлемі у 1618 році налічувалося 54 пивоварні. Пивовари займали значні посади в місті і часто обиралися навіть на пост бургомістра. Хальсу пивовари любили замовляти свої портрети і портрети своїх сімей. Крім того, Харлемські пивовари були головними покупцями хальсівських жанрових полотен. Так, один з власників великої пивоварні придбав картину «Юнак з кухлем пива». Ця картина заряджає глядача непідробною радістю й оптимізмом, настільки художнику вдалося відобразити посмішку юнака, який наливає пиво з глечика в склянку. Висловити на обличчі більше задоволення від перших ковтків пива неможливо. Цьому зображенню більше чотирьохсот років, але і сьогодні можна побачити людей при тих же обставинах, що зазнають часом величезне задоволення при перших ковтках холодного доброго пива... Нарешті, ті ж пивовари виступили замовниками чотирьох величезних групових портретів, бо саме вони складали кістяк харлемських добровольчих стрілецьких рот, які виконували роль народної міської міліції. «Бенкет офіцерів роти святого Георгія» написаний у 1616 році, коли художнику було близько тридцяти років. Це величезне полотно (175х324 см) — перший монументальний твір у голландському живопису XVII століття. Всього за кілька років до того було укладено перемир'я з іспанцями, була визнана фактична незалежність країни (юридично вона буде визнана тільки у 1648 році). Епоха героїчної боротьби за незалежність ще не відійшла у минуле, харлемські стрілки — вчорашні учасники цієї боротьби. В їх самовпевненості є відтінок добродушного гумору, вони сповнені наполегливого самоствердження, але не протиставляють себе глядачеві. Доброзичливо і невимушено вони звертаються до глядача, як би готові прийняти його в свою компанію. Хальс сам служив у цій роті і добре знав їх усіх. Найбільш великим зібранням картин художника володіє музей Хальса у Харлемі. Ван Гог відмітив, що у Хальса «27 відтінків чорного». Хальс був зображений на нідерландській банкноті у 10 гульденів, що мала ходіння в 1970-1990 роках. У старості Хальс перестав отримувати замовлення і впав у злидні. Художник помер у харлемській богадільні. Це щонайменше дивно, бо всі п'ятеро синів Хальса стали художниками-портретистами і були мабуть далеко не бідними... До речі, один з них, Франс Хальс молодший, підписував власні портрети монограмою батька. Цікаво, що дві українські картини Франса Хальса походять з Ермітажу. Імператор Олександр I розпорядився у 1812 році видати із збірки Ермітажу для оздоблення церков Таврійської губернії чотири картини з образами апостолів. В радянські часи два з чотирьох апостолів потрапили до Одеського Музею західного і східного мистецтва. Науковий працівник Ермітажу Ірина Лінник, перебуваючи в Одесі у відпустці, відвідала музей, де й упізнала в двох апостолах ранішні релігійні роботи Франса Хальса. Відкриття стало сенсацією для фахівців. Це апостоли Лука та Матвій. Мабуть, багато хто пам’ятає про пригоду картини святого Луки, яка сталась під час проведення виставки робіт радянських реставраторів у Музеї образотворчих мистецтв імені Пушкіна у Москві на Волхонці. Там і сталася неприємна несподіванка — злодій вирізав полотно і зник. Музей не знав крадіжок з буремних 1930-х років, коли викрали картини Доссі та Тиціана. Справу передали у відділ розшуку і незабаром був затриманий молодий реставратор. Полотно повернули до Одеси, а злодію присудили десять років ув'язнення. Ці події з полотном одеського музею стали сюжетом для радянського художнього кінофільму «Повернення святого Луки». А в Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків в Києві ми маємо змогу побачити полотно молодшого брата Хальса - Дірка (1591-1656) "Вечірка або Концерт". Попередній допис Наступний допис

  • Британський стартап створив багаторазову пляшку з сировини, яка раніше росла тільки у тропіках | cntb

    < Назад Британський стартап створив багаторазову пляшку з сировини, яка раніше росла тільки у тропіках 13 трав. 2023 р. Британська екологічно чиста та вуглецево-нейтральна пляшка для води Bottle Up відтепер буде продаватися у понад 300 магазинах мережі Morrisons. Пляшка для води Bottle Up виготовляється з цукрової тростини, що потребує менше води та енергії, ніж виготовлення пляшки зі звичайного пластику. Використання тростини робить кінцевий продукт вуглецево-нейтральним, оскільки рослини при вирощуванні поглинають CO² з повітря. Ба більше, сама тростина росте практично без поливу. Пляшка на основі цукрової тростини міцна та не містить бісфенолу А, котрий є шкідливим для організму, тому безпечна для багаторазового використання. Її можна мити у посудомийній машині. Продається Bottle Up з прісною джерельною водою, що наповнюється з місцевого джерела Елмхерст у Стаффордширі, де колись знаходилася заміська резиденція короля Едуарда VII. Morrisons буде реалізовувати дві моделі пляшок багаторазового використання Bottle Up — Champaign Pink і Beau Blue. Пляшка продаватиметься за доступною ціною, тож цілком зможе конкурувати з одноразовим пластиком. Виробник пляшок об’єднав свої зусилля з постачальником чистої питної води Made Blue, щоб додатково забезпечити 100 літрів води на кожну продану пляшку. Це означає, що до кінця 2021 року у більшості магазинів Morrisons можна буде повторно «заправити» свою пляшку. newfood.media Британський стартап створив багаторазову пляшку з сировини, яка раніше росла тільки у тропіках Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис

  • Продукти українських крафтярів об’єднали в неймовірну торбину | cntb

    < Назад Продукти українських крафтярів об’єднали в неймовірну торбину 17 груд. 2022 р. Онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні запустило платформу «Неймовірна крафтова торбина» на підтримку малих українських виробників. Про це повідомляють організатори проєкту. «Платформа об’єднала абсолютно різних виробників крафтової продукції, які виготовляють продукт із душею. Вони не женуться за великим партіями та не поспішають відкривати експортні ринки. Вони просто сушать, варять, консервують, переганяють, чавлять, печуть, витримують та експериментують — роблять чесно свою роботу», — йдеться в повідомленні. Організатори акцентують, що крафтярі локалізують своє виробництво в селах. Так ближче до основного ресурсу — землі. Адже вони своїми руками вирощують продукцію, а потім її переробляють. І все для того, щоб споживачі могли не лише насолодитися неймовірним смаком, а й відчути атмосферу, в якій було вирощене те, що в упаковці. Посольство Королівства Нідерландів в Україні: «Іноземців зазвичай приємно дивує гостинність українців. А в українських селах не тільки нагодують та почастують смаколиками, але й спакують торби з собою. Неймовірних сіл в Україні дуже багато, і кожне варте того, щоб познайомитися з ним ближче, тож обов’язково додавайте їх у свої туристичні маршрути Україною. І запрошуємо всіх спробувати на смак та підтримати місцеві крафтові виробництва своїми замовленнями.». Наразі «Неймовірна крафтова торбина» поєднала у собі продукти від 16 українських виробників. Серед них кооперативи, фермери та жителі неймовірних українських сіл. Реалізують свій продукт вони через Instagram, Facebook і навіть TikTok. Попередній допис Наступний допис

  • Незвичне та цікаве про Польщу з погляду українців | cntb

    < Назад Незвичне та цікаве про Польщу з погляду українців 14 трав. 2022 р. «Поляки нам дуже ментально близькі, наші мови схожі», — часто можна почути від тих, хто приїхав до Польщі з-за східного кордону. Проте тут є речі, які можуть вас сильно здивувати. Особливо якщо Польща стала вашим першим закордоном. По відгуках іноземців, які побували або живуть в Польщі, склався список того, що жителю іншої країни може тут здатися дивним. Нарікання та невдоволення Це, мабуть, одна з типових рис поляків, над якою вони самі постійно сміються. Дуже багато громадян країни обожнюють «narzekać» (нарікати). Насправді переважна більшість громадян Польщі живе в достатку, проте це не заважає їм висловлювати постійне невдоволення цінами, політиками, якістю повітря, гучною музикою в будинку навпроти і т. д. Найчастіше це лише привід для того, щоб, зустрівши на вулиці сусідку, поговорити з нею про життя, родичів, чоловіка, який з ранку до ночі сидить на роботі, кішку, яка зіпсувала пазурами нове покривало, або про щось інше. Тільки не сприймайте нарікання, як невдоволення всім і вся. Насправді поляки цілком задоволені своїм життям! Кожні два роки в Польщі проводять масштабне соціологічне опитування «Громадський діагноз», присвячений якості життя громадян країни. Під час останнього дослідження більше 80% респондентів зізналися, що вони відчувають себе щасливими і задоволеними життям. Це один з найвищих показників в Євросоюзі. Поляки відчувають себе набагато щасливішими, ніж чехи, литовці, словаки, естонці або греки. 74% громадян тут впевнені в тому, що їх доля знаходиться в їхніх руках. У чому секрет польського щастя? Більшість респондентів зізнається, що вони задоволені своїм життям завдяки зростаючим доходам, хорошій сім’ї і цікавій роботі. Закриті магазини на свята На цьому обпікся не один іноземець. Наприклад, 26 грудня він приходив в магазин купити продукти, але виявлялося, що ці і сусідні торгові точки не працюють. З нагоди деяких свят в Польщі кілька днів поспіль можуть бути закриті практично всі магазини. Наприклад, на Різдво супермаркети закриваються 24 грудня о 16:00 і починають працювати тільки 27 грудня. Якщо ви не запаслися продуктами напередодні Великодня, ви також ризикуєте побачити на дверях магазину або торгового центру вивіску «зачинено». Закон про заборону торгівлі в неділю у Польщі набуває чинності Справа в тому, що згідно з польським законодавством, керівники магазинів не мають права змушувати своїх підлеглих працювати в ці дні. Якщо ви опинитеся в Польщі на свята без їжі, пам’ятайте, що тут завжди відкриті заправки, на яких можна придбати щось їстівне. Чіпси, цукерки і вчорашні бутерброди, які там продаються, — це далеко не найкорисніша їжа, проте краще щось, ніж нічого. Працювати на свята можуть також маленькі «osiedlowe» (районні) магазинчики, власники яких самі стають в ці дні за прилавок. Слова схожі з іншими за змістом Не дивуйтеся, якщо в Польщі ви побачите вивіску з написом «салон уроди» (salon urody). Це точно не місце для людей з вродженими фізичними вадами! По-польськи слово uroda означає «краса». Приїжджаючи в Польщу, будьте готові до того, що схожі слова можуть мати зовсім інше значення. Наприклад, слово «kawior», яке звучить точно, як «килим», перекладається як «ікра». «Dywan» — значить не диван, а саме «килим». Будьте також обережні з дієсловом «rozbierać się», який дуже схожий на «розбиратися». Насправді слово перекладається як «роздягатися». Майже хрестоматійною стала історія про одного професора з України, який приїхав в гості до свого польського колеги. Поляк попросив прочитати його студентам лекцію про діалектику. «Порозмавями про діалектику, — почав український гість. — Найперв розбежеми ще, а потем зачнеми дискусію ». Він хотів сказати, що в першу чергу вони розберуться з самим поняттям «діалектика», а потім будуть дискутувати, однак насправді заявив, що на початку лекції всі знімуть з себе одяг, після чого відбудеться дискусія. Можете собі уявити здивування польських студентів. Мовні казуси трапляються з іноземцями часто, однак, незважаючи на це, не варто боятися польської мови. Завдяки таким непорозумінням у всіх з’являється зайвий привід від душі посміятися. Поляки дуже люблять, коли іноземці вчать їх мову, тому говоріть на ній і не бійтеся припуститися помилки. Не помиляється той, хто нічого не робить. Підвищений інтерес до політики Збираючись на вечірку з поляками, пам’ятайте про те, що багато хто з них дуже люблять поговорити про політику. Якщо ви з України, вас обов’язково запитають про ситуацію в країні. Це може статися навіть на першому побаченні. Якщо ви з України, швидше за все, на якомусь етапі виникне розмова про Майдан. Не має значення, скільки вашим новим знайомим років, яка в них освіта і ким вони працюють. Тут просто люблять говорити про політику! Кожен таксист може вам розповісти, що він думає про президента Трампа і яке майбутнє чекає Євросоюз. Якщо ви аполітичні і вас дратують такі теми, просто скажіть, що ви не цікавитеся цими питаннями і ні в якому разі не сприймайте такі бесіди як атаку особисто на вас. Дивні страви Польська їжа неймовірно смачна, а самі поляки дуже пишаються високою якістю своїх продуктів харчування. Проте деякі польські страви можуть вам здатися занадто оригінальними. Наприклад, солодкі фруктові супи, які тут влітку їдять на перше. Їх готують на основі води і різних ягід: малини, полуниці чи черешні. Додають туди макарони, іноді сметану. Ще більший подив у іноземців викликає суп з качиної крові, який в Польщі називають Чернін. Курячий бульйон, кров, спеції, сухофрукти і вермішель — якщо ризикнете, смачного! У XIX столітті цим блюдом прийнято було годувати юнаків, яким батьки панянки відмовляли під час сватання. Вас також може здивувати той факт, що начинка польських «вареників по-російськи» (pierogi ruskie) не має нічого спільного з російськими варениками. Поляки роблять її з картоплі, змішаної з сиром. Багато тут впевнені в тому, що в Росії їдять саме такі вареники. Українцям може здатися дивним польський український борщ (barszcz ukraiński). Найчастіше це блюдо роблять не густим, як це прийнято в Україні, а дуже рідким і нежирним. Український борщ, наприклад, можна купити в польських магазинах у вигляді порошку, який потрібно розбавити водою, або в поліетиленових чи картонних пакетах — як сік. Інші поверхи Це точно здасться дивним, якщо Польща — ваша поки єдиний закордон. Перший поверх тут називають «партер» (з наголосом на перший склад) і позначають цифрою «0». Перший — це ваш другий, другий — третій і т. д. Насправді така нумерація — далеко не польська особливість. Поверхи починають нумерувати з нуля в більшій частині Європи і не тільки. До цього просто треба звикнути. Цікаво, що тема різної назви поверхів — предмет дискусій в середовищі перекладачів. Потяги, що спізнюються По заміським автобусам або трамваям в Польщі, як правило, можна звіряти годинник, однак з міжміським транспортом справи йдуть набагато гірше. В першу чергу це стосується потягів. Вони тут регулярно запізнюються. Найчастіше це відбувається при зміні погодних умов. Поляки навіть люблять іронізувати з цього приводу: «і знову сніг став несподіванкою для наших транспортників». Крилатим також стало висловлювання колишнього міністра інфраструктури Ельжбети Беньковської, яка, виправдовуючись за потяги, що спізнюються, один раз скомпрометувала себе фразою «Соррі, у нас в Польщі такий клімат». Потяги, що спізнюються викликають подив і роздратування як у іноземців, так і у самих поляків, однак цьому є пояснення. Польща серйозно оновила свій залізничний парк, придбала красиві і зручні поїзди, але модернізація ж/д-шляхів проходить не так швидко, як всім хотілося б. Багато залізних доріг просто ще не відповідають рівню поїздів, які по них їздять. Так що обов’язково враховуйте це, плануючи свою подорож по Польщі! Дивні написи на дверях Зайшовши в польський багатоквартирний будинок, ви точно звернете увагу на написи на деяких дверях «K + M + B» або «C + M + B». Щорічно 6 січня під всіма католицькими храмами Польщі проходять богослужіння, на яких ксьондзи освячують крейду. Кожен учасник меси повертається додому з білим шматочком крейди і пише на зовнішній стороні дверей цю абревіатуру, яка в перекладі з латині означає «Нехай Христос благословить цей будинок». Мокрий понеділок Ця традиція все рідше зустрічається в великих містах, проте в маленьких населених пунктах і селах її ще можна побачити. Можливо, ви навіть станете мимовільною «жертвою» того, що відбувається. У понеділок після Великодня молодь тут пустує, обливаючи одне одного, а іноді і перехожих, водою. Великодній понеділок поляки називають мокрим (lany poniedziałek) або «сьмігус-дингус» (śmigus-dyngus). Раніше водою в цей день обливали виключно незаміжніх дівчат. Вважалося, що панночка, яка промокла до нитки, обов’язково швидко вийде заміж. В наші дні поливають не тільки незаміжніх дівчат, а й усіх навколо. Нерідко доходить до абсурду, коли з-за рогу з’являється людина з відром, вихлюпує на вас воду і тікає. Таке відбувається вкрай рідко (частіше молодь бігає з водними пістолетами), проте варто пам’ятати, що вас можуть облити, якщо ви опинилися в Польщі в пасхальний понеділок. Існують і інші традиції, пов’язані з цим днем. Наприклад, в регіоні Кашуби юнаки зривають голки хвойних дерев і колять ними дівчат. У деяких селах регіону Куяви хлопці зафарбовують білою фарбою вікна будинків, в яких є панянка на виданні, або навіть знімають хвіртку в паркані і ховають її. Ось така нетипова форма вираження симпатії. Черги до лікарів З цією проблемою стикаються не туристи, а скоріше ті, хто живе в Польщі. Якщо ви не перебуваєте у вкрай критичному стані, вам буде досить складно швидко потрапити на безкоштовний прийом до лікаря. Обстеження у деяких фахівців можна чекати по кілька місяців. Іноді навіть рік. Це викликає подив у більшості іноземців: в польських лікарнях і поліклініках є сучасна апаратура, польські лікарі роблять надскладні операції, наприклад, з трансплантації обличчя, отримують визнання у всьому світі, з легкістю знаходять роботу в кращих західних клініках, проте потрапити до них вкрай складно. Медичне обслуговування в Польщі Як кажуть самі поляки, виною всьому застарілі та неефективні ZUS (державна установа, що займається соціальним страхуванням) та NFZ (Національний фонд охорони здоров’я). Кожен новий уряд Польщі говорить про те, що необхідно реформувати ці організації, в яких працюють десятки тисяч чиновників, однак поки нікому це не вдалося зробити. Варто зауважити, що в Польщі досить ефективно працюють мережі приватних поліклінік Luxmed і Mediсover, в яких ви досить швидко зможете потрапити на платний прийом до лікаря. Як правило, консультація у лікаря коштує 30-40 євро. Попередній допис Наступний допис

  • Danone створила спеціальне молоко для дітей із суміші вівса та гороху | cntb

    < Назад Danone створила спеціальне молоко для дітей із суміші вівса та гороху 13 трав. 2026 р. Компанія Silk, що належить Danone, представила новий продукт — вівсяне молоко Silk Kids, розроблене спеціально для дітей віком від п'яти років. Випуск нового продукту відображає зростальний попит на рослинні напої для дітей, говорять у компанії. МАЙЖЕ ТРИ З ЧОТИРЬОХ БАТЬКІВ, ЯКІ КУПУЮТЬ РОСЛИННІ НАПОЇ, ЗАЦІКАВЛЕНІ У СПЕЦІАЛЬНИХ ДИТЯЧИХ ВЕРСІЯХ Розробник говорить, що Silk Kids був створений у співпраці з педіатрами, щоб поєднати правильне харчування з привабливим смаком для дітей. До складу Silk Kids входить унікальна суміш на основі вівса та гороху, яка забезпечує 8 грамів рослинного білка на порцію для підтримки м’язового здоров’я. Крім цього, напій містить DHA омега-3 та холін для підтримки здоров’я мозку, а також пребіотики, що позитивно впливають на травлення. “Як мама, я знаю, наскільки вибагливими можуть бути діти в харчуванні, – коментує Келлі Гудвін, старша віцепрезидентка підрозділу рослинних напоїв у Danone North America. – Саме тому ми створили Silk Kids – смачний напій, який забезпечує поживну підтримку під час їхнього росту”. Silk Kids також має привабливу упаковку з інтерактивною грою “Знайди бджіл”, яка розповідає дітям про програми сталого розвитку та додає елемент розваги до приймання їжі. Продукт уже з’явився на полицях окремих магазинів, повноцінний запуск планується на початок 2025 року. https://newfood.ua/2024/11/04/danone-stvoryla-spetsialne-moloko-dlia-ditey-iz-sumishi-vivsa-ta-horokhu/ Попередній допис Наступний допис

  • Найцікавіші факти про морозиво | cntb

    < Назад Найцікавіші факти про морозиво 12 серп. 2023 р. Морозиво – улюблені ласощі практично всіх дітей і багатьох дорослих. Особливо смакує холодний десерт спекотного літа. Що ж цікавого можна дізнатися про цей популярний продукт? Морозиво відоме як мінімум п’ять тисячоліть. «Відкрили» його китайці, які подавали до святкового столу заморожені соки. Олександр Македонський відновлював морозивом свої сили після походів, а Гіппократ рекомендував його як засіб, який рятує від жару. Першим морозивом на вітчизняних просторах можна вважати зимове молоко, яке змішували з медом і заморожували в блюдцях. Згодом його натирали на тертці, або кололи на дрібні шматочки, або просто розсмоктували. У різних країнах цей десерт пропонують з різними смаками: від часникового до морозива зі свинячими шкварками. Найдорожче морозиво продається у США, коштує рівно $1000 за порцію і прикрашене їстівним золотом, ягодами і карамеллю. В літній час кожні три секунди продається одна порція морозива. Взимку одне морозиво збувають раз у 20 секунд. Найчастіше його купують по неділях. Основні категорії споживачів: діти 5 – 12 років і дорослі старше від 45 років. У Чилі в 2002 році заарештували вуличного торговця, який продавав кокаїнове морозиво, що викликало залежність. До Книги рекордів Гіннеса занесений торт з морозива, створений у травні 2011 року канадською компанією Dairy Queen. На виготовлення пішло 9 тонн морозива, 90 кг бісквіту та 136 кг крихт шоколаду. ЛОР-лікарі рекомендують мамам давати дітям морозиво задля профілактики розвитку ангін, загострення хронічних тонзилітів і фарингіту. Морозиво робить слизову менш чутливою до перепадів температур. Морозиво на паличці винайшов американець Френк Епперсон, котрий випадково залишив на морозі склянку содової води із соломинкою. Перше кафе, де стали подавати морозиво, відкрили в Парижі у 1686 році. Кафе «Прокоп» існує і до цього дня. У Вермонті (США) є кладовище морозива. Компанія з виробництва морозива Ben & Jerry’s побудувала його для товарів, знятих із виробництва. Кожне морозиво має свою художньо оформлену надгробну плиту, на якій вказано назву, смак, інгредієнти і роки «життя». У топ-5 країн-споживачів морозива входять: США, Нова Зеландія, Данія, Австралія, Бельгія і Люксембург. У Німеччині готують морозиво з насіння блакитного люпину і протеїнів. Розробили незвичайний сорт для людей з непереносимістю лактози і молока. У Португалії випускається морозиво для собак Mimopet. У ньому немає цукру, щоб у пса не з’явився карієс, зате багато вітамінів, які надають шерсті блиску. Для кінозйомок морозиво заміняють іншими продуктами, адже воно швидко тане. Найчастіше використовують збите картопляне пюре. В одному з лондонських ресторанчиків подають Baby Gaga. В основі справжнє людське молоко. Підносить його офіціантка, переодягнена в образ співачки Lady Gaga. https://t1.ua/porady/15419-naytsikavishi-fakty-pro-morozyvo.html Попередній допис Наступний допис

  • Читач у живописі | cntb

    < Назад Читач у живописі 23 квіт. 2021 р. Книга і читання в образотворчому мистецтві – тема досить популярна, яку художники відображали, починаючи з іконопису і закінчуючи прикладним мистецтвом. Це і портрет, і натюрморт, і пейзаж, і комп’ютерна графіка. У відомій праці західнонімецького книгознавця З.Тауберта «Бібліополе» зібрано більше 570 пам’ятників мистецтва про книгу і читання від античності до новітнього часу. Це твори Ботічеллі, Джорджоне, Тіціана, Рафаеля, Веласкеса, Рембранда, Рубенса, Коро і багатьох інших видатних художників 15 – 18 століть. Це улюблена тема імпресіоністів у 19 столітті - Ренуара, Моне, Мане, Тулуз Лотрека, Ван Гога, Берти Морізо. Сандро Боттічеллі - Мадонна з книгою Як широко поширилася книга по всьому світу і у нас показують твори класичної епохи: Кіпренського, Тропініна, Рєпіна, Крамського, Врубеля, Сєрова, Ге, Ярошенка. І художників минулого 20 століття Нестерова, Грабаря, Ульянова, Дейнеки, Яблонської. Зображення перших книг і читачів з’являються на іконах. Це святі, в руках у них Священне писання. Потім на портретах середньовічних вельмож. Книги дуже коштовні і вказують не тільки на багатство, а й на причетність їх читача до інтелектуальної еліти свого часу. Картина великого Сандро Боттічеллі «Мадонна з книгою» (1480-і) повна символічних образів. Іноді її ще називають «Мадонною, яка навчає Немовля Христа». Книга на столі називається «Часослов Марії», символ церковної мудрості того часу. Терновий вінок на зап’ясті немовляти і цвяхи в його лівій руці свідчать про майбутні страждання, якими Він спокутує гріхи людства. Правою рукою Він благословляє книгу і ніжно торкається своєї Матері, захоплено дивлячись на неї. Мадонна занурена в тиху печаль. Малюнок на її накидці у вигляді перевернутих язиків полум’я виступає символом майбутніх страждань і смерті на Хресті її Сина – Спасителя. Плоди у вазі вказують на відкрите Христом для людей Царство Боже. Портрет Лукреції Панчатіки італійського художника епохи Відродження Аньоло Бронзіно (1503 – 1572) відноситься до найпрекрасніших жіночих образів у світовому живописі. Портрет створювався як парний до портрету чоловіка Лукреції, посла флорентійського герцога при французькому дворі, Бартоломео Панчатіки. У Парижі подружжя потрапило під вплив гугенотів. Після повернення на батьківщину їх таємно передали суду інквізиції. І тільки втручання герцога Козімо Медічі, який високо цінував розум свого підданого, врятувало їх. Саме до цього періоду відноситься створення шедевру. Лукреція тримає на колінах розкриту книгу. Бронзіно часто зображував з книгою тих, у кого хотів підкреслити розум і благородство душі. Аньоло Бронзіно - Портрет Лукреції Панчатіки В італійському мистецтві епохи Відродження виділяється незвичний для свого часу художник, постановник святкових вистав, представник маньєризму в живописі Джузеппе Арчімбольдо (1527 – 1593). Ця людина була наділена невичерпною фантазією і багатою ерудицією. Вражають своєю оригінальністю, неповторністю, а часто і портретною схожістю його картини складені з плодів, квітів, риб, перлин, музичних інструментів, книг і т.п. Перед нами його «Бібліотекар». Забутий на протязі століть художник був у 20 столітті проголошений предтечею сюрреалізму. Його картина «Бібліотекар» названа «тріумфом абстрактного мистецтва у 16 столітті». Джузеппе Арчімбольдо - Бібліотекар Клода Моне - На лузі Протягом наступних століть розвивалася світська література, книга ставала доступнішою, змінювався вигляд читача. У творах 19 століття книга з’являється все частіше. З нею можна побачити і світську даму, і аристократа, і міщанина, і простого селянина. У імпресіоністів чимало сюжетів про читача і книгу. Улюбленою їх темою було читання на природі. У Клода Моне – його картини «На лузі», «В лісах Живерні», «Читець», «Сім’я художника в саду», У Анрі Тулуз-Лотрека – «Дезіре Діо», у Гюстава Кейботта – «Апельсинове дерево. У Огюста Ренуара читання виступає як частина сімейного життя. На його картинах читають під час сніданку, читають одну книгу на двох і особливо багато чарівності випромінюють діти: «Сніданок у Берневале», «Дівчата за читанням», «Дівчина, що читає», «Читаюча жінка». У нашій країні у 19 столітті книга і читання починають відігравати важливу роль у суспільстві. Розвивається портретний живопис і в усьому різноманітті відображає цю тему. Видатний український художник, учень Крамського, Микола Ярошенко (1846 – 1898) бачив завдання портретиста перш за все в тому, щоб пізнати психологію людини. Про це дружина художника говорила: «Він не міг писати осіб, які ніякого духовного інтересу не представляли». Він написав близько ста портретів. Його приваблювали люди інтелектуальної праці: прогресивні письменники, вчені, художники, актори, представники сучасності, писати яких Ярошенко вважав своїм громадянським обов’язком. Киянам знайома його картина «Курсистка», яка знаходиться в колекції музею «Київська картинна галерея». Картина вперше була представлена на XI Пересувній виставці у 1883 році. Деякі дослідники вважали картину «поетичним символом молодої країни». Багата колекція картин художника, нашого співвітчизника, полтавчанина, була подарована Полтавському художньому музею і прибула в рідне місто у 1917 році, де її можна побачити і сьогодні. Вона включає 100 живописних творів та 23 робочих альбоми художника, а також значну кількість картин друзів і колег по Товариству пересувних художніх виставок, розумом якого називали Крамського, а Ярошенка – його совістю. Микола Ярошенко – Курсистка Тему книги можна побачити на картинах видатної української художниці Тетяни Яблонської (1917 – 2005). Про неї і її знамениту картину «Хліб» можна прочитати на нашому сайті, повернувшись до березня 2020 року. У цьому матеріалі пропонуємо подивитись дві картини, написані в один рік, у 1954, і з одним персонажем - картини «Ранок» і «Вдома за книгою». Яблонська зобразила на картинах свою старшу дочку Олену у віці 13 років. Дія на обох картинах відбувається у родинній квартирі художниці у центрі Києва. Картина «Ранок» стала відомою всім мешканцям країни, кожному школяреві, так як була надрукована у підручнику «Рідна мова» і у журналі «Огонек». Картинку вирізали з журналу і вішали на стіну. Перед глядачем виникає світ повсякденного приватного життя. У зображенні дівчинки багато душевності, дитячої безпосередності. Існує історія з продовженням. Репродукція картини висіла і в одного хлопчика у Казахстані, Арсена Бейсембінова. Підліток буквально закохався у дівчину з малюнка. Закінчивши школу, поїхав до Москви і вступив до Строгановського училища. Там зав’язався роман з однокурсницею. Арсен умовив її поїхати на канікули в гості в Алма-Ату. Дома у нього однокурсниця побачила на стіні маленьку репродукцію і зізналася, що це вона, дівчинка з картини. Вона теж поступила до Строгановського училища, тому що не хотіла, щоб у рідному Києві її підозрювали у вступі до художнього інституту по знайомству чи, як тоді це називалось, по блату. І Арсен одружився з дівчиною, у яку був закоханий з дитинства. Олена стала Бейсембіновою, переїхала до чоловіка в Алма-Ату. Працювала мультиплікатором, займалась гобеленами. У них народився син, який теж став художником, є онуки і правнуки. Династія нашої легендарної художниці Тетяни Нилівни Яблонської продовжується. Тетяна Яблонська - Вдома за книгою Тетяна Яблонська – Ранок Яскравий приклад того, як мистецтво зв’язує зовсім різних людей узами любові, дружби, співробітництва, сімейними узами. Незважаючи на те, що ми живемо у час високих технологій, різних хитромудрих гаджетів, найкращим джерелом знань і натхнення залишаться книги і мистецтво. Попередній допис Наступний допис

  • Медове драже – унікальний смаколик з Карпат завойовує світове визнання | cntb

    < Назад Медове драже – унікальний смаколик з Карпат завойовує світове визнання 25 вер. 2023 р. Яких тільки смаколиків не навчилися виробляти українці з меду. Але медове драже вміють виготовляти тільки на Закарпатті за технологією ексклюзивною не тільки для України, а, можливо, і всього світу. Про унікальне ноу-хау “ФАМІЛІЙНОГО БРЕНДУ СТОВП’ЮКІВ”, яке випускає медове драже, розповів у невеличкому інтерв’ю для SEEDS його голова Михайло Стовп’юк. – Як з’явилася ідея робити драже з меду? – Ми маємо багато цікавих проектів. В основному ми виробляємо фіто-чаї і зазвичай працюємо з місцевими інгредієнтами. Все те, що дає нам природа, ми стараємось це використовувати і не залежати від якоїсь імпортної сировини чи інгредієнтів. У нас в Карпатському регіоні є багато високоякісного меду, пилку і прополісу. Ідея зробити з того якийсь цікавий продукт була вже давно. Але було одне дуже важливе питання: щоб наші солодощі могли їсти діти, бо не кожна дитина може споживати мед та пилок (бо окремо вони його взагалі не їдять). А ще було дуже важливо, щоб все те поєднувалося з якоюсь сушеною ягідкою – щоб було корисно смачно і нешкідливо. Саму методологію медового драже ми відпрацьовували досить довго, близько року. Це багатофазне виробництво і потрібно все робити вірно. Драже – це цукерка, яка накатується на дрожувальному апараті. Цікаво, що за самою технологією ми даємо 100% натуральні інгредієнти. Не додаються ані ароматизатори, ані барвники. Спочатку мед розтоплюється за температури до 40 градусів, додаємо цукровий сироп і обов’язково пилок. В спеціальних барабанах відбувається весь цей процес накатування: від маленької цукринки робиться невеличка кулька. В самому кінці цукерки покриваються оболонкою з подрібнених сублімованих ягід. Фінальна стадія – покриття спеціальною восковою сумішшю. Це робиться для того, аби волога не потрапила і не пошкодила медове драже. https://tuca.com.ua Попередній допис Наступний допис

  • Світові виробники алкоголю почали розливати горілку у пляшки з картону | cntb

    < Назад Світові виробники алкоголю почали розливати горілку у пляшки з картону 1 груд. 2024 р. Виробники міцного алкоголю запроваджують інноваційні рішення для пакування своєї продукції – замість звичного скла у хід йдуть паперові пляшки. Це рішення має низку екологічних переваг і може стати масовим стандартом, що зменшить вуглецевий слід індустрії. Паперовими пляшками уже користуються такі великі бренди як Absolut (Pernod Ricard) та Johnnie Walker (Diageo). Паперова пляшка виготовляється з картону та має внутрішню харчову захисну оболонку, що утримує рідину. Перевагами такої упаковки є те, що вона виготовляється з перероблюваних матеріалів і значно легша за скло, що зменшує викиди під час транспортування. Frugal Bottle (паперова пляшка від компанії Frugalpac) важить 83 грами – у п’ять разів менше за скляну Завдяки цьому викиди вуглецю під час виробництва та утилізації скорочуються на 84%. Компанія Absolut випробовує свою першу партію паперових пляшок у Великій Британії. За словами Елін Фурелід, директора з питань майбутнього пакування Absolut Group, основним викликом є адаптація картонної упаковки для забезпечення міцності та збереження якості алкоголю. Для збереження довговічності продукту Absolut планує зменшувати вміст пластику у внутрішньому покритті. Johnnie Walker від Diageo також випробовує паперову пляшку для свого Black Label, виготовлену з 90% паперу та мінімальної пластикової підкладки. Цей варіант на 60% легший і має на 47% менший вуглецевий слід порівняно з традиційною скляною пляшкою. Frugalpac розширює своє виробництво, не лише виготовляючи власні паперові пляшки, а й продаючи технологію іншим виробникам. Їхні виробничі машини можуть виготовляти 2,5 мільйона пляшок на рік. Це дозволяє створювати місцеві виробничі хаби, що додатково знижує вплив транспорту на навколишнє середовище. https://newfood.ua/2024/11/14/svitovi-vyrobnyky-alkoholiu-pochaly-rozlyvaty-horilku-u-pli Попередній допис Наступний допис

  • Україна відправила на експорт уже 3,4 млн зерна | cntb

    < Назад Україна відправила на експорт уже 3,4 млн зерна 26 серп. 2022 р. З початку нового маркетингового року, який розпочався 1 липня, Україна відправила на експорт вже 3,4 млн тонн зерна. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Мінагрополітики. За наведеними даними, станом на 26 серпня, у 2022/23 маркетинговому році Україна експортувала 3,408 млн тонн зернових і зернобобових культур. Це на половину менше, ніж на аналогічну дату 2021/22 МР. При цьому серпні експортовано 1,707 млн тонн зерна, що також на половину менше, ніж торік. Зокрема у 2022/23 МР на експорт вже відправлено: - пшениці - 937 тис. тонн; - ячменю - 274 тис. тонн; - жита - 0,4 тис. тонн; - кукурудзи - 2,18 млн тонн. Експорт борошна становив 8,8 тис. тонн. Україна може розпочати експорт пшениці нового врожаю через порти у вересні, заявляв перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Попередній допис Наступний допис

  • Закарпатські рогалики кіфлики — різдвяна випічка, яка поверне тебе у дитинство | cntb

    < Назад Закарпатські рогалики кіфлики — різдвяна випічка, яка поверне тебе у дитинство 30 груд. 2023 р. Без ванільних кіфликів ми не можемо уявити різдвяні свята! Солодкі та розсипчасті рогалики, здатні за лічені секунди повернути нас у дитинство. Ванільні рогалики кіфлики — ідеальне печиво для різдвяних свят. Воно смачне, ароматне, а при правильному зберіганні залишається свіжим і хрустким протягом кількох днів. Пропонуємо тобі найкращий рецепт кіфликів, завдяки яким твій дім буде пахнути ваніллю, а сусіди проситимуть рецепт! Рецепт кіфликів на Різдво Інгредієнти: 250 г борошна 210 г вершкового масла 100 г мелених волоських горіхів 70 г цукру 1 пакетик ванільного цукру цукрова пудра для декору Приготування: Заміси тісто з борошна, волоських горіхів, цукру, ванільного цукру та вершкового масла. Сформуй кулю і дай їй охолонути в холодильнику щонайменше пів години. Сформуй з тіста рогалики (дивися, як це зробити, на відео нижче) та виклади на деко, застелене папером для випічки. До цукрової пудри, в якій ти обвалюватимеш випечені кіфлики, додай ванільний цукор. Випікай кіфлики за температури 170 градусів 8-10 хвилин, а потім обваляй їх, поки вони гарячі, в суміші ванільного цукру і цукрової пудри. https://lux.fm/yak-pidgotuvatis-do-rizdvyano-novorichnih-svyat-za-godinu-diyevij-lajfhak_n139375 Попередній допис Наступний допис

© Центральна науково-технічна бібліотека харчової і переробної промисловості

bottom of page