< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 6 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис Україна має шанс наростити переробку та експорт ягід у 2020 році AgroNews.ua. – 03.04.2020 Нестача робочої сили для сбору врожаю ягід у країнах ЄС та зменшення обсягів зібраної сировини, надає Україні можливість наростити власне виробництво, переробку та експорт плодовоягідної продукції, пише agronews.ua. Наприклад, у Польщі, через карантин, може виникнути проблема з працівниками для збору полуниці, ревеню, літньої малини, тож обсяг сировини буде дуже обмежений. Більша частка піде на ринок свіжої продукції, – вважає Олег Мочалюк, директор з виробництва Групи компаній T.B. Fruit. В той же час плантації ягід та фруктів в Україні зростають і при хорошій урожайності здатні на 75-80% забезпечити, як «свіжий» ринок, так і переробні підприємства. Фахівець вважає, що плюсом для України є повернення з заробітків багатьох українців, які при хорошому урожаї ягід займуться його збором. В таких умовах можна спрогнозувати посилення конкурентності України на ринку свіжих та заморожених ягід та продуктів їх переробки. Також фахівці зауважують, що карантин змусить сільське населення України приділяти більше уваги присадибному господарству, тож виробництво ягід та фруктів в індивідуальних господарствах цьогоріч зросте. agronews.ua Конкурентність українських пасічників на ринку ЄС буде зростати AgroNews.ua. – 02.04.2020 Один з найбільших ринків меду в Європі – німецький. Так, Німеччина щорічно закуповує 12 млн рамок для вуликів. Тим не менш, український мед і в Нимеччині, і в цілому в ЄС теж високо цінують. А українських пасічників в останні кілька років вважають найбільшими конкурентами. З посиланням на інформацію компанії-імпортера меду в Німеччині Kellmann Produktions GmbH, пише agronews. Що стосується впізнаваності українського меду, то наразі в ЄС вже добре знають та цінують мед з України. “Дуже рада бачити наш український мед в ЄС! Самий поганий болгарський, а наш відчувається, як дуже якісний і не є таким солодким. Я завжди шукаю півлітрові баночки, щоб було на довший час, адже у нас дві внучки, і нас четверо, без меду ми не уявляємо наш сніданок!”, – написала у Фейсбук мешканка одного з міст в Італії Тетяна. А фермерка з України Антоніна Васіцька зауважує: “В Україні є пасічники, які готові без цукру, без канді давати чистий високоякісний, органічний, до того ж смачний мед, лісових сортів. І медоносна база дозволяє. Проблема в ціні”. Її підтримує пасічник Олександр Мірошніченко: “Не будемо здавати мед в Європу за копійки. Потрібно, щоб Європа сама приїздила по наш український МЕД!”. В той же час обсяги виробництва меду в Україні такі, що реалізувати його в межах України просто неможливо. Так, за даними віцепрезидента Спілки пасічників України Андрія Бажина, лише за офіційною статистикою, Україна вже давно виробляє близько 70 тисяч тонн меду на рік. При цьому експорт до ЄС складає приблизно 60-65% від виробленого. agronews.ua Без агропродукції України європейське сільське господарство не витримає, – Качка AgroNews.ua. – 01.04.2020 Під час глобальної пандемії коронавірусу продукція України матиме велику роль у продовольчій безпеці по всьому світу.Про це розповів заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка. Пише agronews.ua з посиланням на ZN.UA. «Україна є нетто-експортером, тобто виробляємо більше, ніж споживаємо. Українська аграрна промисловість «годує увесь світ», експортуючи соняшникову олію та кукурудзу», прокоментував Тарас Качка. Однак, за словами заступника міністра, зовнішня торгівля пшеницею має здійснюватись дуже обережно, щоб не призвести до нестачі в Україні. А деякі традиційні продовольчі товари в Україні не перекривають попит власною промисловістю. «Є ринки, де ми залежимо від імпорту, наприклад, як не дивно, це гречка. Тут ми маємо негативну тенденцію скорочення посівних площ в Україні. Це пов’язано зі зміною клімату та структури українського сільського господарства. Посіви гречки мігрують у більш сприятливі регіони. Тому у нас зростає частка імпорту в такому товарі як улюблена українцями гречка», – зазначив Качка. agronews.ua В Україні на ринку молока починається кризова ситуація, – Слободяник AgroNews.ua. – 01.04.2020 Епідемія в Україні лишень починається, а економічні наслідки вже дають про себе знати. Початок кризової ситуації, спричиненої карантином, спостерігається на ринку молока. Про це повідомив на своїй фейсбук сторінці голова Агро-Продовольчої Ради Іван Слободяник, пише agronews.ua. «Принаймні до 24 квітня в країні закриті ринки та обмежені експортні потужності. Відповідно виробники молока – і населення, і ферми – втрачають ринок збуту. Зараз вони вимушені продавати продукцію переробникам за дуже низькими цінами. Проте навіть дешеве молоко переробники подекуди не приймають, бо без експорту їхні ємності перевантажені», – йдеться в повідомлені. Він акцентує, що ситуація дуже серйозна і потребує втручання держави, бо скоро селяни почнуть виливати молоко в землю та залишаться без грошей, адже для багатьох корова – єдине джерело заробітку. «Тож я вважаю, що Аграрний фонд та Держрезерв мали б зараз скуповувати сухе молоко і масло, щоб зняти надлишки з ринку, дати можливість селянам заробляти хоча б з мінімальною маржою та зберегти поголів’я. Зараз це має стати основною функцією Агрофонду і Держрезерву щодо агросектору», – вважає голова Агро-Продовольчої Ради. Слободяник додав, що на щоденній онлайн нараді з асоціаціями організованій Мінекономіки за ініціативи Тараса Висоцького він звернувся до Міністерства економіки з відповідними пропозиціями, закликав відреагували. agronews.ua В «Укроліяпромі» назвали основну проблему олійної галузі України AgroNews.ua. – 01.04.2020 Затримки в розрахунках – наразі одна з головних проблем олійної галузі України, – вважає генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук. Про це пише agronews.ua. “Олія залишається одним з найдоступніших для населення продуктом. За 2019 рік олія здорожчала незначно – в межах 2%”, – заявляє генеральний директор асоціації. Серед основних проблем олійників – затримки в розрахунках, які можуть становити чималий термін. “До 60-90 днів затримки можливі. Але це більше стосується майонезної та маргаринової продукції”, – каже Степан Капшук. Що стосується можливого дефіциту на ринку олій та продуктів їх переробки, то за інформацією гендиректора “Укроліяпрому,” цього не буде. “В Україні виробляється в десятки раз більше олії, ніж споживає внутрішніій ринок”, – підсумував він. agronews.ua В структурі експорту України агропродукція досягла 46% AgroNews.ua. – 01.04.2020 Експорт агропродовольчої продукції з України у січні-лютому 2020 року зріс на 8% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року та склав $3,7 млрд, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Про це повідомляє пресслужба УКАБ, пише agronews.ua.Таким чином частка агропродовольчої продукції в структурі загального експорту України склала 46%. Імпорт агропродовольчої продукції у січні-лютому зріс на 16% і склав $1,1 млрд, його частка у загальному імпорті склала 12%. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $2,6 млрд. У товарній структурі експорту найбільше зросли поставки з України олії – на 31% або ($229 млн), в тому числі: соняшникової олії (+26%), ріпакової (в 23 рази), соєвої (+66%). На 8% зріс експорт готової продукції за рахунок збільшення поставок соняшникового шроту (+16%) та цигарок (+38%). Експорт продукції рослинництва зріс лише на 1%. Експорт продукції тваринництва скоротився на 12%, в основному внаслідок скорочення поставок молочної продукції на 24%.У товарній структурі імпорту збільшилися закупівлі продукції рослинництва на 16% (за рахунок закупівлі цитрусових, картоплі та бананів). agronews.ua Уряд ввів квотування на експорт гречки до 1 липня 2020 року AГРОПОЛІТ. -03.04.2020 Уряд ввів квотування на експорт гречки до 1 липня 2020 року. Про це на своїй сторінці у facebook написав торговий представник України Тарас Качка. «Наше завдання – знайти правильний баланс між розвитком експорту і продовольчою безпекою. Ми вкрай обережно ставимося до будь-яких обмежень. Обмеження по експорту гречки (як сирої так і крупи) є виваженим і добре обрахованим. Воно зумовлене тим, що вже кілька днів РФ, Казахстан і Білорусь намагаються відновити баланс на своїх внутрішніх ринках через обмеження експорту. Зрештою вони обмежили експорт на рівні ЄАЕС», – написав Качка . Він додав, що впевнений, що «це не до кінця вірне рішення для цих країн, бо завдає шкоди їхнім фермерам, які вирощують гречку». Очевидно, що заборони з боку цих країн будуть переглядатися. Вчора я вже провів розмови з колегами з Білорусі і Казахстану, ми будемо вести діалог щодо нормалізації торгівлі між нами. Тим часом заборона експорту це також сигнал для внутрішнього ринку — ми проходимо період збільшеного попиту, що може порушити нормальне функціонування ринку. В умовах заборони експорту переробники і мережі мають зрозуміти, що ринок формують лише вони і вони мають всі можливості для нормального постачання гречки споживачам, – додав Качка agropolit.com/news/ Обмеження експорту під час карантину може привести до дефіциту продовольства у світі,– спільна заява ФАО, ВООЗ та СОТ AГРОПОЛІТ. -02.04.2020 Країни переходять до заходів, спрямованих на припинення зростаючої пандемії COVID-19, і варто подбати про мінімізацію можливого негативного впливу на постачання продовольства або непередбачувані наслідки для світової торгівлі та продовольчої безпеки. Про це йдеться у спільній заяві Цюй Дуньюя, Тедроса Адханома Гебрейесуса і Роберто Азеведо, генеральних директорів ФАО, ВООЗ та СОТ, повідомляє сайт ФАО. У заяві наголошується, що діючи для захисту здоров'я та добробуту своїх громадян, країни повинні гарантувати, що будь-які заходи, пов'язані з торгівлею, не порушать ланцюг постачання продовольчих товарів. Такі перебої, включаючи ускладнення переміщення працівників сільського господарства та харчової промисловості, затримки продовольчих контейнерів на кордонах, призводять до псування продуктів та збільшення кількості харчових відходів. Невизначеність щодо наявності продовольства може викликати хвилю обмежень на експорт, створюючи дефіцит на світовому ринку. Така реакція може змінити рівновагу між пропозицією та попитом на продукти харчування, що призведе до різкого збільшення цін та підвищення їхньої нестабільності, запевнили керівники світових організацій. agropolit.com/news/ Експортерам відкрили інформаційну платформу для роботи в умовах карантину AГРОПОЛІТ. -01.04.2020 Офіс із просування експорту запустив онлайн-платформу для інформування підприємців про оновлення, пов'язаних із профілактичними заходами з протидії поширенню Covid-19. Про це повідомляють в Офісі з просування експорту. Зокрема, на платформі міститься план дій для експортера в умовах карантину, оцінка бізнес-ризиків від Covid-19, посилання на сервіси для підприємців, інформація про запобігання поширенню вірусу, інструменти державної підтримки бізнесу і освітні програми для бізнесу. Крім зазначених опцій підтримки, на платформі також системно висвітлювати новини з протидії Covid-19 в усьому світі. Таким чином, кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні сервіси та програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг. На платформі також розміщена інформація від центральних органів виконавчої влади (Міністерства закордонних справ України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства охорони здоров'я України та ін.). З урахуванням поширення коронавирусу і враховуючи чутливість всіх обставин, всі заплановані експортерами процеси і дії вимагають певних змін, а бізнес-середовище має бути готовою до викликів і вносити відповідні коригування в власні стратегії і бізнес-плани. Для цього ми підготували поради експортерам, щоб мінімізувати негативні наслідки, пов'язані з поширенням вірусу, — відзначають в Офісі з просування експорту. agropolit.com/news/ Для врегулювання ціни на хліб Аграрний фонд відправив на переробку перші 10,5 тис. тонн пшениці AgroTimes.-01.04.2020 ПАТ «Аграрний фонд» для недопущення підвищення цін на хліб відправив на переробку перші 10,5 тис. тонн пшениці, у тому числі до м. Києва та Київської області – 2,5 тис. тонн, до Дніпропетровської – 3 тис. тонн, до Запорізької – 2 тис. тонн, до Одеської – 3 тис. тонн. Про це повідомляє прес-служба Аграрного фонду. Загалом з цієї кількості пшениці буде отримано близько 8 тис. тонн борошна, і найближчим часом воно надійде у продовольчі магазини та хлібопекарні для забезпечення потреб населення. Крім цього, Аграрний фонд уже зараз переміщує на переробні підприємства Запорізької області 6 тис. тонн, Одеської – 1,5 тис. тонн пшениці. Це дозволить забезпечити безперебійні поставки борошна в роздрібні торговельні мережі та виробникам хліба і таким чином врегулювати ціни на ринку. www.agrotimes.net/ У Кам'янському районі можуть запустити відразу два спиртових заводи Газета по-українські.-01.04.2020 У Кам'янському районі хочуть запустити два спиртових заводи – Косарський і Кам'янський. Про це розповів голова райдержадміністрації Богдан Солошенко. – Шанси є, – каже Богдан Миколайович. – Корпорація Укрспирт дала добро на запуск. Косарський завод має впускати харчовий спирт класу "люкс". Але проблема в тім, що немає необхідних фахівців. Бюрократичні моменти ми вже владнали, але коли дійшли до пошуку спеціалістів справа застопорилася. Усі, хто працювали в часи розквіту заводу, або вже на пенсії, або поїхали в Київ чи Польщу на заробітки. Нам потрібен головний технолог, щоби з першого разу виготовив якісний спирт. Якщо не вдасться з першого разу виготовити продукт потрібної якості, то другого шансу нам можуть і не дати. Фахівці-теоретики, які щойно закінчили вузи в нас є, але хотілося би ще й мати фахівця-практика, який міг би показати хлопцям усі підводні течії технологічного процесу. За словами голови РДА спеціалістів шукатимуть за межами району. – Всього в Україні є 40 спиртових заводів, – каже Богдан Солошенко. – З них працює лише 17. Інші простоюють. Саме там ми і шукаємо і, якщо хочете, переманюємо фахівця до себе. Певні домовленості існують. Якщо все вдасться, то до середини квітня таку людину маємо знайти. Богдан Миколайович упевнений, що є шанси і на відродження Кам'янського спиртового заводу. Gazeta.ua До 30 июня запрещен экспорт лука и чеснока из стран, входящих в ЕАЭС EastFruit.- 01.04.2020 Коллегия Евразийской экономической комиссии (ЕЭК) в свете пандемии COVID-19 приняла решение запретить вывоз из ЕАЭС ряда продуктов, в том числе гречки, ржи, риса, семян подсолнечника, до 30 июня, пишет Sputnik со ссылкой на сообщение комиссии. "По итогам заседания Коллегии ЕЭК, состоявшегося 31 марта, принято решение о введении "второго пакета" мер, направленных на установление временного запрета на вывоз из стран Евразийского экономического союза отдельных видов продовольственных товаров. Среди них – репчатый лук, чеснок, репа, рожь, рис, гречиха, просо, крупа, мука грубого помола и гранулы из зерна злаков, обрушенное гречневое зерно, готовые пищевые продукты из гречки, дробленые и недробленые соевые бобы и семена подсолнечника. Их вывоз запрещается на период до 30 июня", - говорится в сообщении. Отмечается, что решение вступит в силу по истечении 10 дней с даты его публикации на сайте Евразийской экономической комиссии. "Введение запрета позволит обеспечить население достаточным количеством таких товаров во время обострения санитарно-эпидемиологической обстановки", - подчеркнули в ЕЭК. east-fruit.com/ Радник Зеленського заявив про створення координаційної ради з продовольчої безпеки УНІАН: Новини України.-02.04.2020 До неї увійдуть представники влади, профільних відомств, АПК, хімпрому та низки інших суміжних галузей. Радник Володимира Зеленського з питань економіки Олег Устенко вважає, що сьогодні Україна перебуває на передовій боротьби з розповсюдженням коронавірусу, проте у країні йдуть процеси, зупиняти які не можна. Серед них Устенко виділив якісне забезпечення та проведення весняно-польових робіт, а також досягнення високих показників врожайності. Про це Олег Устенко заявив у коментарі УНІАН. «Ми вже сьогодні маємо серйозно думати про те, як під час надзвичайної ситуації підготувати та забезпечити також і осінню посівну кампанію. У цьому процесі активно задіяні не лише сільськогосподарські підприємства, але і суміжні галузі. Треба вносити добрива – це означає, що важлива безперебійна робота українських хіміків. Важливе постачання палива. Важлива робота всієї логістичної системи у масштабах країни – все, що стосується питань роботи складів, транспортування вантажів як в один, так і в інший бік – і до полів, і з полів», - заявив Устенко. Радник Зеленського зазначив, що на даний час національний пріоритет номер один в Україні – це боротьба з коронавірусом, однак після епідемії країна не має опинитися в ситуації продовольчої кризи. «Тому пріоритетом номер два за нинішніх обставин я би назвав захист продовольчої безпеки нашої країни. Від того, які будуть справи в АПК та галузях, що його забезпечують – реально буде залежати чи буде у нас хліб на столі в цьому і наступному році», - вважає радник президента. «Усвідомлюючи всі ризики та загрози, які є на сьогодні, ми ініціюємо створення оперативної координаційної ради під робочою назвою «Врожай 2020», - додав Устенко. www.unian.ua Для продовольчої безпеки країни держкомпанія запускає виробництво борошна на чотирьох заводах УНІАН: Новини України.-01.04.2020 У квітні ДПЗКУ планує виробити близько 15 тис. тонн борошна.Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) запускає виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах для забезпечення попиту на внутрішньому ринку в період карантину. Про це повідомила прес-служба корпорації. "ДПЗКУ готова до роботи над забезпеченням продовольчої безпеки країни у період карантину та боротьби з COVID-19. Вже цього тижня ДПЗКУ запустить виробництво борошна на чотирьох власних підприємствах у Житомирській, Львівській, Сумській та Тернопільській областях для забезпечення поточного попиту на внутрішньому ринку. У квітні корпорація планує виробити близько 15 тис. тонн готової продукції", - йдеться у повідомленні. У прес-службі уточнили, що в активи ДПЗКУ входять 10 борошномельних підприємств у 7 регіонах України загальною виробничою потужністю 1000 тонн готової продукції на добу, все обладнання технічно справне і готове до безперебійної роботи. У разі необхідності, корпорація готова до одночасного запуску всіх своїх виробничих потужностей. Також повідомляється, що запаси продовольчої пшениці на елеваторах ДПЗКУ становлять понад 100 тис. тонн, чого вистачить для максимального завантаження всіх борошномельних підприємств корпорації протягом трьох місяців. "Запасів продовольчої пшениці на елеваторах корпорації достатньо для забезпечення безперебійних поставок борошна на внутрішній ринок на початку червня, тобто до початку надходження зерна нового врожаю, яке вже частково закуплено в рамках нашої форвардної програми", - наводяться в повідомленні слова директора комерційного департаменту ДПЗКУ Івана Мащенка. www.unian.ua На 20% зріс попит на курятину в Україні AGRI-GATOR.-04.04.2020 Під час перших тижнів карантину в Україні посилився попит на м’ясо. Це, зокрема, пов’язано з обмеженнями щодо пересування і бажання споживачів робити запаси харчових продуктів на довший час. Так, найбільший український виробник м’яса птиці, компанія МХП, повідомляє про зростання продажів на 20%. Такі дані представники МХП надали у відповідь на запит видання Latifundist.com. Також у компанії зазначили, що не збираються підвищувати ціни на свою продукцію під час пандемії. “МХП є стабільним, а також соціально відповідальним виробником, який розуміє необхідність забезпечення українців якісними, доступними та безпечними продуктами харчування. МХП не підвищував ціни на свою продукцію. Компанія і надалі буде забезпечувати українців необхідними обсягами м’яса курки, щоб уникнути паніки і дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, МХП продовжує здійснювати експорт продукції до більш ніж 80 країн світу”, – зазначили в компанії. agri-gator.com.ua Вплив пандемії на ринок зерна вдвічі менший за кризу 2008-2009 років AgroNews.ua. -06.04.2020 Незважаючи на те, що попит на зерно в харчовій промисловості знизився, борошно та інші продукти на основі зерна швидко зникають з продуктових полиць по всьому світі, оскільки споживачі запасаються недорогими продуктами на випадок, якщо пандемія триватиме довго. Як результат, загальний попит на пшеницю навіть зріс протягом кількох перших тижнів пандемії. В той час, як криза 2008-2009 років вдвічі більше обвалила ринок за такий же термін. Повідомляє Арвін Донлі, редактор World Grain, пише agronews.ua. “Поки ще зарано точно визначати, як пандемія вплине на галузі зернової, борошномельної та кормової промисловості. Під час останньої світової економічної рецесії у 2008-2009 роках ціни на кукурудзу та сою впали майже на 50% протягом перших чотирьох тижнів кризи”, – розповідає експерт. Зниження цін на сою та кукурудзу після початку цієї кризи становило близько 15%, але з нижчої вихідної точки. Тобто, темпи падіння цін у 2020 році поки що вдвічі нижчі за попередню кризу. Що стосується світової індустрії кормів для тварин, то вона все ще одужує після спалаху африканської чуми свиней, яка вплинула на поголів’я свиней на більшій частині Азії та Європи у 2019 році. Спад у галузі може тривати і далі, оскільки попит на м’ясо зазвичай знижується під час сильних економічних криз. agronews.ua В Україні достатньо обсягу пшениці у разі зростання попиту, – Лещенко AgroNews.ua. -05.04.2020 Уповноважений президента України з земельних питань Роман Лещенко заявив про те, що в країні досить зернових для виробництва хліба та хлібобулочних виробів у разі зростання попиту. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua. Він підкреслив, що Україна не має наміру вводити додаткові обмеження на експорт пшениці. Зростання цін на зерно Лещенко назвав “сезонним фактором”. “Ми прогнозуємо, що залишок пшениці на кінець червня, тобто на кінець маркетингового року, буде на 21% перевищувати прогнозований сукупний річний обсяг використання пшениці на внутрішньому ринку. А це означає, що в Україні буде достатньо хліба, всіх хлібобулочних виробів і зерна, навіть якщо буде різке збільшення попиту”, – заявив Лещенко. Такий прогноз зроблений через ріст цін на пшеницю на внутрішньому ринку на 400-500 грн/тонну. agronews.ua Яблука з Донеччини вперше експортували до Катару AgroNews.ua. -04.04.2020 Підприємство з Донецької області «Сади Донбасу» вперше експортувало партію яблук на Близький Схід. Про це повідомляє проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» на своїй сторінці у Facebook, пише agronews.ua. Зазначається, що в лютому представники підприємства взяли участь в плодоовочевих виставках в Берліні і Дубаї, знайшли потенційних партнерів і дізналися про вимоги міжнародного ринку до поставок товару. Днями перший контейнер з яблуками успішно прибув до Катару. «Покупці поставили нам вимогу – вони люблять червоні яблука, тому 70% продукції становив червоний колір. Також були вимоги до упаковки – по 18 кг в ящик з підкладкою під кожне яблуко. З цим ми впоралися, але мали певні виклики. У Донецькій області відсутні великі контейнери-холодильники, тому шукали в інших регіонах. В результаті авторефрижератори яблука відправили до Одеси, а звідти по морю в контейнерах в Катар. На цю доставку пішло 27 днів», – розповів фінансовий директор компанії Сергій Остапець. Також на цих виставках яблуками з Донецької області зацікавилися інші покупці з ОАЕ, Індії, Єгипту. Зараз компанія розглядає умови подальшої співпраці з ними. Крім того, великий інтерес у зарубіжних покупців викликала можливість поставки черешні. Фахівці підприємства обговорюють можливість кооперації з запорізькими колегами, щоб використовувати доставку літаком. «Черешня зберігається менше, ніж яблука. Але цей новий виклик – і нові можливості одночасно. З саду ягоду потрібно швидко охолодити, так вона буде зберігатися довше. Щоб зробити поставку черешні, нам потрібна нова сортувальна лінія, у покупців щодо ягід високі вимоги. Зараз розглядаємо варіанти будівництва лінії. Ми почали обговорювати цей експорт із запорізькими колегами, які теж вирощують черешню. Ведемо переговори ще з одним підприємством Донецької області. Якщо кооперуватимемося, партія товару буде більша, так вигідніше і нам, і їм. Нами активно цікавляться в Азії і на Близькому Сході», – зазначив Остапець. agronews.ua Як українському овочевому виробництву пережити коронавірус: китайський досвід AgroNews.ua. -04.04.2020 Компаніїя Hortipolaris з Пекіна вирощує овочі, зелень і полуниці з акцентом на екологію, тобто намагається мінімізувати застосування агрохімії. Менеджер компанії Ден Сюй розповіла, як вони пережили і не втратили виробництво під час сурового карантину. З посиланням на hortidaily, пише agronews.ua. Ситуація з коронавірусів стала викликом для підприємства – адже компанія пообіцяла, незважаючи ні на що, підтримувати постійну поставку свіжих продуктів, зберігаючи при цьому низькі ціни для клієнтів. “Наше тепличне господарство площею 3,3 га в Міюнь, передмістя Пекіна, виробляє помідори черрі, полуницю і салат. В основному, продукція реалізується в супермаркетах вищого класу і престижних ресторанах в містах першого і другого рівня по всьому Китаю. Більшість наших працівників живуть в селах недалеко від Пекіна і близько до тепличного господарства. Тому їм не довелося долати бар’єри карантинних зон, вони добиралися на роботу вчасно і процеси вирощування культур не були порушені”, – розповідає менеджер Ден Сюй. Хоча в багатьох районах країни були встановлені перешкоди для обмеження трафіку, це також не вплинуло на компанію, оскільки власні канали збуту в Пекіні і околицях менеджери сформували набагато раніше, ніж почалася пандемія. Проте, транспортні витрати виявилися в три рази дорожче в порівнянні з минулим роком. Крім нестабільного обсягу замовлень, виробництво постраждало від перебоїв з поставками добрив і пакувальних матеріалів. “У нас були продукти, які ми не могли продати, тому що не змогли їх упакувати. У цей непростий період ми займали у дружніх підприємств витратні матеріали, щоб не зупиняти виробництво”, – каже менеджер. За словами Дена, спалах вірусу показала спроможність китайських компаній швидко реагувати на мінливу ситуацію. «Що стосується нашої продукції, то обсяг замовлень на листові овочі швидко збільшився, і для того, щоб задовольнити щоденний зростаючий попит на ринку, ми застосували технологію нагрівання для вирощування розсади і скорочення періоду дозрівання листових овочів на 30%”, – заключив він. agronews.ua Україна та Південна Корея посилять співпрацю в агросекторі AГРОПОЛІТ. – 06.04.2020 Україна та Південна Корея мають намір посилити співпрацю в аграрному секторі, зокрема, збільшити товарообіг між країнами. Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за підсумками зустрічі міністра Ігоря Петрашка з послом Республіки Корея в Україні Квон Ки-Чангом. «За словами міністра, перспективним напрямком у відносинах з Кореєю є сільське господарство, зокрема, нарощування експорту і розширення номенклатури с/г та харчової продукції, реалізація спільних проектів з виробництва сільськогосподарської техніки, прискорення процесу сертифікації в Кореї молочної продукції та продуктів птахівництва, залучення корейських інвестицій в сільське господарство України та інше», — сказано в повідомленні. Зазначається, що Корея є одним з основних торговельних партнерів України в Східній Азії, а у 2019 році товарообіг між країнами збільшився до $831,7 млн. Крім того, в ході зустрічі представники держав обговорили співробітництво для боротьби з поширенням коронавірусу. Зараз дуже важлива взаємна підтримка та обмін досвідом з нашими міжнародними партнерами протидії цій загрозі. Ми будемо вдячні корейським колегам за будь-яку допомогу в медичному обладнанні, тестах, спеціальному профілактичному одягу для медичного персоналу і масках», — цитує прес-служба міністра Петрашко. agropolit.com/news/ У владі прокоментували залишки зернових і загрозу продовольчої безпеки України AГРОПОЛІТ. – 04.04.2020 Продовольчій безпеці України ніщо не загрожує, а підстав для заборони експорту зернових немає. Про це повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський. Він підкреслює, що про це свідчать дані моніторингу аграрних ринків країни. І наводить деякі цифри по балансу пшениці поточного маркетингового року (липень–червень 2019-2020 років). «Україна виробляє 28,3 млн т, а споживає близько 8 млн т. Станом на 1 квітня 2020 року ми експортували 17,7 млн т пшениці. Тому до кінця червня в нашому запасі близько 2,5 млн т пшениці для експорту», – пояснює він. Аналогічна ситуація з іншими зерновими, зокрема, кукурудзою, продовжує голова аграрного комітету Микола Сольський. На внутрішньому ринку на 1 квітня доступно 8,5 млн т кукурудзи при потребі у внутрішньому споживанні до кінця поточного маркетингового року 1,8 млн т та та необхідності в перехідних залишках 1 млн т. Як результат – 5,7 млн т доступно для експорту протягом квітня-червня 2020 року», — пояснює він. Те ж саме – з ячменем, стверджує Сольський, для експорту в квітні-червні доступно 0,7 млн т. Україна не лише повністю забезпечує власні потреби в усіх соціально значущих продуктах харчування, а й є одним із провідних світових експортерів пшениці, кукурудзи, ячменю, сої», – нагадує Микола Сольський. Він пояснює, що за рахунок експорту аграрним сектором формується до 40% валютної виручки, що є одним із факторів стабілізації фінансового сектору, тому ніякого долара по 50!». agropolit.com/news/ Агробизнес после карантина: многие процессы останутся в онлайне AgroPortal.ua.-06.04.2020 В Украине, как и в мире, не осталось сферы, которой не коснулась пандемия коронавируса. Аграрная отрасль — не исключение. Такое мнение высказал председатель ОС «Аграрный союз Украины» Геннадий Новиков. Он отметил, что карантин и распространение болезни обнаружили слабые места в системе госуправления, экономике, бизнесе, социальной сфере. Однако ситуация несет не только неизбежный кризис, но и ряд возможностей.«Сейчас как никогда хорошая возможность для каждого владельца бизнеса и управленца проанализировать допущенные ошибки и слабые места. Стрессовые ситуации заставляют мозг работать быстрее, а любые ограничения делают людей более гибкими и изобретательными. Так почему бы этим не воспользоваться?» — объясняет эксперт. По словам Геннадия Новикова, если рассматривать проблему масштабно, то с экономической точки зрения негативное влияние на агробизнес сейчас чуть ли не наименьшее, ведь предприятия, которые производят или реализуют продовольственные товары, одни из немногих продолжают работать в штатном режиме. «Ощутимые трудности со сбытом продукции были разве что у производителей фруктов и овощей в период закрытия продовольственных и оптовых рынков. С другой стороны — конкуренция снизилась (в том числе из-за осложнений импорта), и цены на эту продукцию выросли, а сами аграрии начали задумываться над кооперацией, в частности, что касается логистики», — добавляет он. Эксперт подчеркнул, что некоторые производители перешли на онлайн-продажи и начали реализовывать свою продукцию через страницы в соцсетях, сервисы объявлений и т.п., а это предполагает и организацию собственной доставки. agroportal.ua Мінекономрозвитку запускає онлайн-платформу для експортерів AgroTimes.-03.04.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України запускає онлайн-платформи для оперативного інформування експортерів про зміни під час карантину. За повідомленням відомства, на спеціальній платформі будуть зібрані всі оновлення, пов’язані з профілактичними заходами для протидії поширенню захворювання COVID-19. Зокрема, на ній можна буде відстежувати ситуацію з переміщенням товарів ті зміни у торгівлі. «Кожен підприємець знайде для себе важливу інформацію: кейси, ідеї, корисні сервіси та програми підтримки від держави, а також зможе отримати професійні консультації щодо експортних послуг», – зазначається у повідомленні. www.agrotimes.net/ Стало известно, какие продукты подорожали больше всего: подробности Сегодня.-05.04.2020 Ажиотажный спрос пропал, но выросли в цене продукты, которые традиционно наделяют витаминными и "антисептическими" свойствами В Украине наибольшими темпами дорожают овощи из борщового набора, крупы и цитрусовые. Такие данные приводятся в экономическом обзоре недели от Национального банка. Так, в НБУ отметили, что рост цен на отдельные товары отражает как повышенный спрос, так и снижение предложения. Повышение цен на мясо и овощи борщового набора можно объяснить закрытием рынков и отсутствием международного сообщения, что влечет уменьшение поставок со стороны мелких домохозяйств. "Своеобразным индикатором кризиса стала гречневая крупа и туалетная бумага. Также значительно подорожали продукты-антисептики – чеснок, лук, лимоны. Ажиотажный спрос на них наблюдался и во время свиного гриппа 2009 года. Однако девальвация гривни также влияла на цены импортных лимонов и чеснока", – отмечено в отчете НБУ. www.segodnya.ua/ Петрашко обговорив з аграрними асоціаціями питання агросектору УНН. -03.04.2020 Міністр розвитку економіки Ігор Петрашко провів зустріч з провідними аграрними асоціаціями та обговорив питання аграрного сектору. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу уряду. “Сьогодні ми намагаємося, щоб усі обмеження, які дійсно потрібні для протидії COVID-19, мали мінімальний вплив на бізнес. Ми працюємо над тим, щоб не зупиняти вантажоперевезення, не зупиняти експорт. Ми моніторимо ціни, слідкуємо, що відбувається в торгових мережах. Зараз вирішуємо питання з продовольчими ринками. Одним з ключових питань для нас було і є збереження максимальної кількості робочих місць”, — зазначив Петрашко. Зазначається, що з боку представників асоціацій були підняті такі питання, як важливість державної підтримки аграріїв (її збереження та удосконалення), розвиток тваринництва, необхідність прийняття законопроекту про кооперацію, підтримка фермерства, необхідність зменшення ставки податку на додану вартість для окремих продовольчих товарів, програма здешевлення кредитів, скасування соєвих правок, питання податку на гектар, вирішення логістичних проблем, питання зрошення, насінництва, с/г техніки та ін. “Вирішуючи поточні і нагальні питання, які обговорювались, ми маємо переслідувати глобальну мету — це збільшувати виробництво продукції з високою доданою вартістю та розширювати експортні можливості для малих та середніх підприємств”, — додав міністр. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 9 по 15 червня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Дорога європейська свинина не користується попитом в Україні AgroNews.ua . -10.06.2023 У повідомленні асоціації «Свинарі України» говориться, що протягом травня 2023 року імпорт свинини залишився на низькому рівні. С укупні надходження свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней (УКТ ЗЕД 0203) склали 603,5 т на $1,7 млн у валютному вираженні. Це трохи більше, ніж місяцем раніше, проте значно слабше за звичну імпортну активність у попередні роки. В асоціації зазначили: «Так, лише минулого травня, стимульований податковими пільгами, обсяг імпорту свинини був у 10 разів більшим. А сукупний обсяг завезеної свинини за п’ять місяців більш ніж уп’ятеро поступається показнику аналогічного періоду 2022 року та у 2,5 раза менший порівняно з позаминулим роком: 4,2 тис. т проти 22,4 тис. т і 10,3 тис. т відповідно». https://agronews.ua/news/doroga-yevropejska-svynyna-ne-korystuyetsya-popytom-v-ukrayini/ 2. Виробництво сиру рекордно зростає AgroNews.ua . -09.06.2023 «Виробництво сиру поточного року зростає скоріше, ніж реальний попит. Переробники намагаються уникати виробництва біржових товарів і направляють сировину на випуск сиру, де ще є позитивна рентабельність», — повідомляють аналітики «Інфагро» . Сировари не знижують базові ціни, сподіваючись на їх зміцнення. Але вже є випадки зниження базових цін виробниками, які таким чином покращують свої позиції в конкуренції з провідними гравцями. «У червні випуск і сиру, і сирного продукту буде залишатися приблизно на рівні травня або несуттєво скоротиться», — прогнозують експерти. https://agronews.ua/news/vyrobnycztvo-syru-rekordno-zrostaye/ 3. Зернова угода працює на 20% AgroPolit.com . – 10.06.2023 За словами заступника міністра інфраструктури України Юрія Васькова, з ернова угода зараз працює на 20% від своєї пропускної спроможності, а через позицію російської сторони з кожним днем стан справ погіршується. Представників Туреччини та ООН поінформували, продовжуються переговори. Васьков підкреслив, що немає підтвердження покращання ситуації з зерновою угодою. «У нас із 1 травня до сьогоднішнього дня інспекцію на вхід пройшли всього 43 судна. Відповідно в середньому з 1 травня Російська Федерація пропускає на інспекції трохи більше одного судна на добу. В очікуванні зараз 54 судна, деякі з них очікують інспекції понад три місяці. Порт Південний не працює повністю. Якщо говорити в цифрах, то ініціатива вже зараз працює менш ніж на 20% своєї нормальної пропускної здатності» – зазначив Юрій Васьков. https://agropolit.com/news/25835-zernova-ugoda-pratsyuye-na-20 4. Ринок переробки буде рухатися в бік біоенергетики AgroPortal.ua .- 11.06.2023 Це пов’язано зі світовими тенденціями зменшення карбонового сліду, висловлює думку власник і генеральний директор Interprojekt Gmbh Іван Кунь під час Grain Storage Forum ELEVATOR 2023. Він зазначив: «Я цим напрямом займаюсь з 2006 року і до цього часу бачив дуже мало успішних проєктів, а це означає лише одне — не створені умови та правила гри на ринку. Маючи таке аграрне лобі, можна відкрити ці можливості. Адже агробізнес зараз може забезпечити не тільки харчову безпеку України, а й енергетичну». Іван Кунь додав, що значним трендом у переробці є біорозкладне паковання, яке робиться з крохмалю та заміняє пластик. За цим — майбутнє. https://agroportal.ua/news/ukraina/rinok-pererobki-bude-ruhatisya-v-bik-bioenergetiki 5. Декомунізація пива: в Україні більше не виготовлятимуть “Жигулівське” Вizagro.-11.06.2023 Повідомляється, що Бердичівський пивзавод більше не буде випускати пиво “Жигулівське ”, не хоче виробляти пиво, назва якого пов’язана з радянсько-російським минулим. “Ми знаємо, зникнення чого ви бажаєте найбільше, але поки зникне тільки Бердичівське Жигулівське. Назві з радянсько-російським минулим не місце на полицях наших магазинів. Так, ми повинні були зробити це вже давно, але через багато технічних нюансів, робимо лише зараз”, – йдеться у повідомленні. Але про нову назву сорту пивзавод обіцяє повідомити згодом. Пиво, що настільки прийшлося до смаку всім у СРСР та продовжили виробляти у пострадянську епоху, насправді прийшло до нас з Австрії, його засновник Альфред фон Вакано, орендувавши землю в Самарі під будівництво заводу ще у 1880 році терміном на 99 років. Назвав він свій напій “Віденським”. Пиво сподобалося громадянам у всіх куточках країни, і темпи виробництва швидко зростали. У 1918 році завод націоналізували більшовики, і родині Вакано довелося брати свій колишній завод в оренду у влади. У 1923 році виробництво відновилося, рецепт затвердили ГОСТом, а назву змінили з “буржуазійного” віденського на патріотичне “Жигулівське”. https://bizagro.com.ua/dekomunizatsiya-piva-v-ukrayini-bilshe-ne-vigotovlyatimut-zhigulivske/ 6. Канада продовжила безмитний імпорт українських товарів Дело.-09.06.2023 Канада продовжить дію Указу про ремісію українських товарів до 9 червня 2024 року. Це забезпечить продовження безмитного імпорту українських товарів до Канади, допоможе підтримати економіку України. Тимчасове звільнення від сплати мита Канадою для українських товарів є одним із пакетів звільнень від мит у G7 та світі. Продовження безмитного режиму для українського імпорту ґрунтується на угоді про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) та її модернізації, оголошеній у квітні цього року. Йдеться про рибу та морепродукти, соняшникову олію та мінерали, 99,9% промислових товарів, та 99,9% сільськогосподарської продукції. https://delo.ua/economy/kanada-prodovzila-bezmitnii-import-ukrayinskix-tovariv-419019/

Назад Методи дослідження харчових продуктів та напоїв. Випуск 1. Молоко. Кумис. Кефір. Сири. Масло Сторінки Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 3 по 9 травня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Уряд схвалив Стратегію розвитку рибної галузі до 2030 року Agravery.-04.05.2023 Для того, щоб перезапустить галузь рибного господарства, що дасть поштовх для її розвитку, Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року. Мета її - збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів, спрямованість на Європейський зелений курс, Також Уряд затвердив операційний план заходів з її реалізації у 2023—2025 роках. Стратегія передбачає створення умов для ефективного управління рибальством. Зокрема, сприяння відновленню зруйнованого майна та інфраструктури суб’єктів галузі, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України. Передбачається розвиток рибальства, аквакультури, рекреаційного рибальства, науки та освіти в цій галузі. У Стратегії враховано євроінтеграційні процеси. Йдеться про розширення регіонального співробітництва в рамках Спільного морського порядку денного для Чорного моря, розвиток співробітництва з іншими міжнародними регіональними рибогосподарськими організаціями. agravery.com Уряд схвалив Стратегію розвитку рибної галузі до 2030 року Збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів, спрямованість на Європейський зелений курс та перезапуск галузі рибного господарства, що дасть поштовх для її розвитку. Це одні з основних цілей Стратегії розвитку галузі рибного господарства України на період до 2030 року, яку схвалив Кабінет Міністрів України. Також Уряд... 2. Агроекспорт України сягнув рекордного мінімуму AgroNews.ua . -05.05.2023 В Україні в квітні 2023 року експортовано 5,3 млн т продукції АПК, що на 31% менше аналогічного показника попереднього місяця. Експорт скоротився на третину, і це найгірший показник за останні 8 місяців, говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Структура експорту наступна: зернові культури — 3,9 млн т (кукурудза — 59%, пшениця — 36%, ячмінь — 5%), падіння до показника минулого місяця: -31%; олійних культур — 216,6 тис. т (соя — 77%, насіння соняшнику — 18% та ріпаку — 4%), падіння: -68%; рослинні олії — 564,2 тис. т (соняшникова олія — 96%, соєва — 4%), зростання: 1%; макухи після вилучення рослинних олій — 262,5 тис. т (соняшникова — 89%, соєва — 11%), падіння: -42%. Продемонстрували падіння всі групи продукції АПК, окрім рослинних олій, які зберегли попередні обсяги. Найбільше падіння спостерігалося в експорті олійних культур», — говориться у повідомленні.Проблеми зі здійсненням експортних відвантажень спостерігалися практично за всіма каналами. Найбільшу шкоду завдали: саботаж повноцінної роботи зернового коридору російською стороною; заборона імпорту всієї продукції АПК та тимчасова заборона транзиту Польщею; заборона імпорту певних видів агропромислової продукції Угорщиною, Болгарією та Словаччиною. agronews.ua Агроекспорт України сягнув рекордного мінімуму 3. Замміністра пояснив, чому загальмувались переговори по продовженню зернової угоди AgroPolit.com . – 05.05.2023 Заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков заявив, це викликано поведінкою росіян, а решта сторін готові їх провести у будь-який час. «Наша сторона точно готова брати участь в зустрічах з партнерами щодо продовження і розширення Чорноморської ініціативи. Наскільки мені відомо ООН та Туреччина теж. Останнім часом російська сторона майже не погоджує проведення інспекцій суден, які прямують до порту Південний. Ця інформація доступна на сайті АМПУ і кожен може це побачити», – зазначив Юрій Васьков. За його джерелами, саботаж росіян викликаний тим, що не працює аміакопровід Тольятті-Одеса. Юрій Васьков зазначив, що українська сторона зробила офіційний запит в секретаріат СКЦ, але відповіді досі не отримала. Замміністра підтвердив, що у щоденному плані реєстрації та інспектування викреслюються судна, що прямують до порту Південний. Президент Володимир Зеленський який раніше заявив, що можна піти на деякі умови росіян, якщо вони повернуть з полону велику кількість українських військовополонених та інших осіб, що утримуються рф. agropolit.com Юрій Васьков назвав причину затримок з переговорами по зерновій угоді Юрій Васьков заявив, що у гальмуванні переговорів щодо продовження зернової угоди винна російська сторона. 4. Основний попит на спиртзаводи створюють аграрії, – Ростислав Шурма Вizagro.-07.05.2023 Заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма заявив, що державні спиртзаводи купують для того, щоб перетворити їх на сучасні підприємства. «Спиртзаводи, які фактично збиткові, а інколи законсервовані останні десять років, а зараз дуже великий попит на них. Бачимо, що основний попит створюють аграрії. Не просто щоб купити існуюче виробництво, а для того, щоб використати ці виробничі майданчики для нових сучасних в першу чергу етанолових заводів. Це якраз яскравий приклад перепрофілювання підприємства після приватизації та створення нових робочих місць і нових доволі потужних підприємств», – зазначив представник ОП. «Приватний власник у 99% випадків буде більш ефективним, ніж державний та підкреслив, що коли відбуватимуться процеси приватизації великих підприємств, державу у першу чергу цікавитиме якість інвесторів, їх наміри та плани. Мета – зберегти профільний напрямок діяльності, інвестиції у збільшення виробництва, нові технології та у продуктивність». І додав: «Якщо приватизацію організовувати прозоро через відкриті аукціони, робити правильний маркетинг, то можна отримати справедливу ціну, а також зробити так, що підприємства дійсно ефективно запрацюють та даватимуть робочі місця». bizagro.com.ua Основний попит на спиртзаводи створюють аграрії, – Ростислав Шурма Заступник керівника Офісу Президента України Ростислав Шурма в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив, що державні спиртзаводи купують для того, щоб перетворити їх на сучасні підприємства. «Спирт… 5. Українці відмовляються від імпортного м`яса BusinessUA. -07.05.2023 В квітні 2023 року Україна скоротила закупівлю свинини за кордоном одразу на 16%, що виявилося мінімальним із 2018 року. Причиною стали найвищі ціни. Їхнє зростання відчули і кінцеві споживачі – за квітень вартість м`яса в магазинах зросла на 8,4%. Ці дані оприлюднила профільна асоціація "Свиноводи України". Загалом за січень-квітень до України надійшло 3,58 тис. тонн свинини, що у 4,5 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року. Попит при цьому не падає."Низька імпортна активність створила нетиповий важіль підтримки для внутрішніх цін на ринку свинини, адже сировина з-за кордону поки не створює вітчизняної конкуренції. Це пов'язано з підвищенням цін на свинину в країнах ЄС, яке продовжується", – розповіли в асоціації. Окрім сезонного чинника, цього року на ціни вплинуло рекордне зниження імпорту одночасно з падінням внутрішнього виробництва в Україні. Тобто попит перевищив пропозицію, що неминуче веде до зростання цін. businessua.com Українці відмовляються від імпортного м'яса За підсумками квітня 2023 року Україна скоротила закупівлю свинини за кордоном одразу на 16%. Місячний імпорт виявився мінімальним із 2018 року. Причиною стали найвищі ціни. Їхнє зростання відчули і кінцеві споживачі – з... 6. Зеленський закликав ЄС погоджувати свої рішення щодо торгівлі з Україною Бізнес Цензор.-09.05.2023 Про це він заявив під час спільної з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн пресконференції, передає Інтерфакс-Україна. Президент наголосив, що будь-які обмеження українського експорту наразі неприпустимі, тому що вони посилюють можливості агресора. "Ми обговорили ситуацію щодо експорту нашої аграрної продукції. У нас загальне погодження щодо нашого українського вкладу в глобальну продовольчу безпеку...На жаль, ми зіштовхнулися з проблемами в тому, де й надалі мали бути сильні прояви солідарності...Жорстокі під час війни протекціоністські заходи (щодо торгівлі, – ред.) наших сусідів не можуть не розчаровувати", – сказав Зеленський. У зв'язку з цим очільник країни запропонував створити консультативну групу із сусідніми країнами та державами ЄС для моніторингу проблемних питань у сфері торгівлі. Своєю чергою Урсула фон дер Ляйєн підтвердила створення в перспективі такої консультативної групи з експорту продукції з України. "Тема зерна – це складна ситуація. І нам потрібно шукати, як її вирішити. Пріоритетом є зараз те, щоб транзит зерна йшов зараз безперешкодно за найнижчою можливою ціною з України до ЄС. І це потребує тісної співпраці всіх зацікавлених сторін, тому ми створимо спільну координаційну платформу, у рамках якої забезпечимо наші елементи солідарності повним функціонуванням", – сказала вона. https://biz.censor.net/news/3417231/zelenskyyi_zaklykav_yes_pogodjuvaty_svoyi_rishennya_schodo_torgivli_z_ukrayinoyu_onovleno

< Назад Сирний десерт з желатином Інгредієнти 150 г пастоподібного сиру; 150 г йогурту; 50 г цукру; 40 г желатину; 50 мл охолодженої кип’яченої води; 200 г полуниці; 50 г пакетованого полуничного желе. Кроки Желатин замочують в 50 мл холодної води, залишають до набрякання, нагрівають до розчинення гранул на слабкому вогні. Окремо змішують йогурт і цукор. Залишають на 10 хвилин до повного розчинення кристалів. У йогуртову масу кладуть сир і збивають міксером. Потроху вводять желатин. Готову основу виливають у форму для кексів і прибирають в прохолодне місце до застигання желе. Полуницю миють, нарізають і викладають на сирний десерт. Желе з пакета розводять в гарячій воді згідно з інструкцією. Отриманою масою заливають ягоди. Перед подачею десерт тримають в холодильнику ще 3 години. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО. Список нових надходжень №3 2023 р. 636 А25 Аграрний вісник Причорномор'я = Agrarian Bulletin of the Black Sea Littoral: зб., Вип.102-103/ редкол.: В.М. Балацький, І.Б. Баньковська, А.А. Гетя, Л.П. Горальський, М.В. Скрипка; Одеський держ. аграр. ун-т. - Одеса, 2022. - 137 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. - Тексти укр. та англ. мовами. До збірника ввійшли статті з питань тваринництва, ветеринарії та сільськогосподарських наук. 636 А25 Аграрний вісник Причорномор'я = Agrarian Bulletin of the Black Sea Littoral: зб, Вип.104-105/ редкол.: В.М. Балацький, І.Б. Баньковська, М.М. Брошков, А.А. Гетя, Л.П. Горальський; Одеський держ. аграр. ун-т. - Одеса, 2022. - 240 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. До збірника ввійшли статті з питань тваринництва, ветеринарії, сільськогосподарських наук. 636 А25 Аграрний вісник Причорномор'я = Agrarian Bulletin of the Black Sea Littoral: зб, Вип.106/ редкол.: В.М. Балацький, І.Б. Баньковська, А.А. Гетя, Л.П. Горальський, М.В. Скрипка; Одеський держ. аграр. ун-т. - Одеса, 2023. - 148 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з питань тваринництва, ветеринарії, сільськогосподарських наук. 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб., №2/ НААН України. - К.: Аграр. наука, 2022. - 82 с.: іл. 63 А25 Agriculotural Science and Practice: зб./ НААН України. - К.: Аграр. наука, 2022. - 76 с.: іл. 638 Б34 Бджільництво України: зб./ редкол.:. Л.О. Адамчук, І.Ф. Безпалий, О.М. Бергілевич, І.М. Данилик, А.В. Жук; ННЦ Ін-т бджільництва ім. П.І.Прокоповича, Ін-т біології тварин НААН. - К.: Ліра-К, 2022. - 80 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. Статті збірника розглядають питання розведення, підкормки бджіл, впливу кліматичних умов на якісні показники меду. Запропонована рецептура медово-житнього хліба, дієтичної добавки. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб/ редкол.: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, Л.Н. Кобизєва, гол. ред. В.В. Кириченко; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків, 2022. - 126 с.: іл. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО. Список нових надходжень №4 2023 р. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб, №31/ редкол.: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, Л.Н. Кобизєва; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, НЦ генетичних ресурсів рослин України. - Харків, 2022. - 131 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з теоретичних основ генетичних ресурсів рослин, з питань збереження генофонду рослин, ідентифікації зразків генофонду рослин. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб, Вип.2(4)/ редкол.: Н.М. Асанішвілі, І.М. Біляєва, П.І. Бойко, В.В. Волкогон, В.В. Гангур; Ін-т землеробства НААН України. - К., 2022. - 79 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб., Вип.3(5)/ редкол.: Н.М. Асанішвілі, І.М. Біляєва, П.І. Бойко, В.В. Волкогон , В.В. Гангур; Ін-т землеробства НААН України. - К., 2022. - 109 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб., Вип.4(6)/ редкол.: І.М. Біляєва, П.І. Бойко, В.В. Волкогон, В.В. Гангур, А.В. Голодна; Ін-т землеробства НААН України. - К., 2022. - 91 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 631.1 З-53 Землеробство та рослинництво: теорія і практика: зб., Вип.1(3)/ редкол:. Н.М. Асанішвілі, І.М. Біляєва, П.І. Бойко, В.В. Волкогон, В.В. Гангур; Ін-т землеробства НААН України. - К., 2022. - 87 с.: Іл. - Бібліогр. в кінці ст. 633.1 З-58 Зернові культури = Grain crops: зб, Том 5. №2/ редкол.: Й. Адамчик, Н.А. Боденко, А. Василев, Б.В. Дзюбецький, І.О. Зайцева; Ін-т зернових культур НААН України. - Дніпро, 2021. - 416 с.: табл. - Бібліогр. в кінці ст. 633.1 З-58 Зернові культури = Grain crops: зб, Том 6. №1/ редкол.: Й. Адамчик, Г. Бекавас, Н.А. Боденко, А. Василев, Б.В. Дзюбецький; Ін-т зернових культур НААН України. - Дніпро, 2022. - 200 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО. Список нових надходжень №5 2023 р. 635 І-29 Ідентифікація ознак зернобобових культур (квасоля, нут, сочевиця): навч. посіб./ В. В. Кириченко, Л.Н. Кобизєва; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, Нац. центр генетичних ресурсів рослин України. - Харків, 2009. - 117 с.: іл. - Бібліогр.: с.116-117 . - ISBN 978-966-8691-27-0 У виданні приведені морфологічні, якісні ознаки та біологічні властивості з відповідними ступенями їх прояву, а також діагностичні симптоми впливу біо- та абіотичних чинників на зернобобові культури. 636 Н34 Науково-технічний бюлетень державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин, Вип.23. №1/ редкол.: О.М. Брезвин, В.В. Влізло , Д. Войтисяк, І.В. Вудмаска, В.М. Гунчак; Держ. служба України з питань безпечності харч. продуктів та захисту споживачів, НААН України. - Львів, 2022. - 248 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. У статтях бюлетеня опубліковані результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук у галузі ветеринарних та сільськогосподарських наук. 635 О-32 Овочівництво і баштанництво = Vegetable and Melon Growing: міжвід. тем. наук. зб., вип. 72/ редкол:. С.А. Вдовенко , О.В. Куц, Л.А. Терьохіна , Н.О. Баштан, О.Д. Вітанов; Ін-т овочівництва і баштанництва України. - Вінниця, 2022. - 99 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. Викладено результати наукових досліджень з питань селекції та генетики овочевих і баштанних культур, технології їх вирощування у відкритому та закритому грунті різних природно-кліматичних зон України. Приділено увагу питанням економіки галузі овочівництва, захисту рослин, зберігання і переробки продукції. 635 О-32 Овочівництво і баштанництво = Vegetable and Melon Growing: міжвід. тем. наук. зб., Вип.71/ редкол.: С.А. Вдовенко, О.В. Куц, Л.А. Терьохіна, Н.О. Баштан, О.Д. Вітанов; Ін-т овочівництва і баштанництва України. - Вінниця, 2022. - 86 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. Викладено результати наукових досліджень з питань селекції та генетики овочевих і баштанних культур, технології їх вирощування у відкритому і закритому грунті різних природно-кліматичних зон України. Приділено увагу питанням економіки галузі овочівництва, захисту рослин, зберігання і переробки продукції. 58 О-66 Орлюк, А.П. Генетичний аналіз: навч. посіб./ А.П. Орлюк, В.В. Базалій; Херсонський держ. аграр. ун-т. - Стереотип. вид. - Херсон: Олді-плюс, 2019. - 218 с.: іл. - Бібліогр.: с.214 . - ISBN 978-966-2393-78-1 У посібнику викладено основні методи генетичного аналізу рослин та інших організмів за якісними (альтернативними) та кількісними ознаками. Запропоновано способи, формули і схеми для розрахунків розщеплення ознак у гібридах, визначення частоти кросинговеру. Окремі розділи присвячені цитогенетичному та хромосомному аналізам 636 О-75 Основи анатомії мисливських та диких тварин: навч. посіб./ О.П. Мельник, Н.В. Друзь, О.О. Мельник, М.М. Стегней; Нац. ун-т біоресурсів та природокористування України. - К.: НУБіП, 2023. - 243 с.: іл. - Бібліогр.: с.240-241 . - ISBN 978-617-646-518-8 В посібнику викладена характеристика основних систем організму, серцево-судинної та нервової системи тварин. Окремий розділ подає методи розробки туш диких тварин та птахів, описано поділ туш тварин на окремі ділянки. Видання може бути корисним майбутнім мисливцям. 631.4 О-93 Оцінювання впливу змін клімату на продуктивність агроекосистем за супутниковими даними : рек./ О.Г. Тараріко, Т.В. Ільєнко, Т.Л. Кучма, О.А. Білокінь; Ін-т агроекології і природокористування. - К.: Аграр. наука, 2021. - 40 с.: іл. - Бібліогр.: с.38-39 Обгрунтовано вибір супутникових індикаторів для прогнозування впливу змін клімату. Сформовано за ретроспективними супутниковими даними часові ряди цих показників. Запропоновано методику прогнозного оцінювання впливу змін клімату на продуктивність агросистем із застосуванням кореляційного і регресійного аналізів. 631.5 П27 Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: міжвід. темат. наук. зб., Вип. 72. Ч .2/ редкол:. В.В. Влізло , Г.С. Коник, Г.М. Седіло, Г.Я. Панахид, П.І. Бойко; НААН України, Ін-т сільськ. госп-ва Карпатського регіону. - Оброшине, 2022. - 202 с.: іл. - Бібліогр. в іонці ст. В збірнику опубліковані статті з питань землеробства, рослинництва і тваринництва. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО. Список нових надходжень №6 2023 р. 631.1 С36 Сільськогосподарська мікробіологія : міжвід. темат. наук. зб./ редкол.: В.А. Вергунов, Г.О. Іутинська , А.В. Калініченко, В.Ф. Камінський, В.І. Канівець; Ін-т с.-г. мікробіології та агропромислового вир-ва, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного. - Чернігів: ІСМАВ, 2022. - 77 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті за результатами наукових досліджень з різних аспектів сільськогосподарської мікробіології та вірусології. 631.1 С36 Сільськогосподарська мікробіологія : міжвід. тем. наук. зб., Вип. 35/ редкол.: В.А. Вергунов, Г.О. Іутинська; Ін-т с.-г. мікробіології та агропромислового вир-ва. - Чернігів, 2022. - 89 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. Статті збірника висвітлюють результати наукових досліджень з різних аспектів сільськогосподарської мікробіології та вірусології, що мають теоретичне та практичне значення. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика = Plant Physiology and Genetics: зб, Т.54. №4(318). лип.-серп./ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков, І.М. Гудков; Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2022. - 279-368 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика = Plant Physiology and Genetics: зб, Т.54. №5(319). верес.-жовт./ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков, І.М. Гудков; Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2022. - 371-460 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика = Plant Physiology and Genetics: зб, Т.55. №1(321). січ.-лют./ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков, І.М. Гудков; Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2023. - 92 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 58 Ф50 Фізіологія рослин і генетика = Plant Physiology and Genetics: зб., Т.54. №6(320). листоп.-груд/ редкол.: А. Атанасов, М.В. Борисюк, І.І. Бубряк, Р.А. Волков, І.М. Гудков; Ін-т фізіології рослин і генетики України. - К.: Академперіодика, 2022. - 463-552 с: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 58 Ф64 Фітопатологія : конспект лекцій/ укл.: С.Г. Літвіненко, В.В. Буджак; Чернівецький нац. ун-т ім. Юрія Федьковича. - Вид. 2-ге, випр. і допов. - Чернівці, 2022. - 92 с. - Бібліогр.: с.87-91 Навчальне видання містить коротку інформацію про найпоширеніші хвороби рослин, біологічні особливості збудників хвороб, методи боротьби з інфекційними хворобами. Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 березня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 березня 2025 року Зміст стор. 1. Держпродспоживслужба назвала вимоги до маркування органічних продуктів в Україні 1 2. Країни ЄС закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України 2 3. Болгарські фермери хочуть заборонити фрукти і овочі з України 2 4. В Україні виробництво вершкового масла тепер збиткове 2 5. Україні слід оновити аграрно-експортну стратегію – названо три потенційні ринки 3 6.У Європі заявляють, що потребують імпорту цукру та курятини з України 3 7. Очищення зерна на елеваторі — ключовий етап у збереженні якості продукції 3 8. З 1 га амаранту можна отримати 4 тис. л біоетанолу 4 9. У ВРУ пропонують відновити держконтроль за виробниками харчових продуктів 4 10. Україна стала нетто-імпортером овочів, навіть борщового набору 4 11. Kernel розширять сегмент кулінарної олії у 2,5 раза 5 12. Відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з ЄС матиме негативну реакцію з боку України 5 13. Експерт розповів, скільки українським аграріям коштуватиме весняна посівна 5 14. На Буковині клубні сорти яблук покращать експорт фермера 6 15. Україна як аграрний партнер ЄС: головні підсумки дискусії 6 16. За пів року Україна переробила рекордні 1,45 млн тонн сої 7 17. Легендарна українська виноробня, яку розграбували росіяни, представила новинки на найбільшій винній виставці світу 7 ----------------------------------------------------------------- 1. Держпродспоживслужба назвала вимоги до маркування органічних продуктів в Україні AgroNews.ua . - 18.03.2025 Мільйони людей в світі і українці в тому числі прагнуть до здорового способу життя. І здорове харчування - одна з його складових. Тому зараз органічні харчові продукти користуються у споживачів все більшою популярністю. Органічна продукція – це продукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО. На маркуванні органічних харчових продуктів вітчизняного виробництва наноситься державний логотип для органічної продукції. Обов’язковим є кодовий номер, що розміщується під державним логотипом та містить: данні про державу походження; напис “organic”; реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічної продукції. https://agronews.ua/news/derzhprodspozhyvsluzhba-nazvala-vymogy-do-markuvannya-organichnyh-produktiv-v-ukrayini/ 2. Країни ЄС закріпилися в якості основних імпортерів насіння гібридної кукурудзи з України AgroNews.ua . - 14.03.2025 Про цю характерну рису 2024 року розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, повідомила пресслужба інституту. За словами Захарчука, обсяги постачання до цього регіону порівняно з 2021 роком в минулому році зросли більш ніж у 30 разів і сягнули рекордного показника у $115,0 млн. Цей результат склав 93,8% від загальної суми експортованого торік вітчизняного насіння у $122,6 млн. Основним імпортером насіннєвої кукурудзи українського виробництва є Франція, яка торік закупила 9,7 тис. т цього виду агропродукції митною вартістю $26,1 млн. Також значні постачання насіннєвої кукурудзи Україна здійснила до інших країн Євросоюзу: Австрії — 9,2 тис. т ($23,8 млн), Румунії — 9,1 тис. т ($23,4 млн), Угорщини — 7,7 тис. т ($23,8 млн), Німеччини — 3,2 тис. т ($7,0 млн) та Хорватії — 1,3 тис. т ($3,1 млн). Обсяги експорту до Молдови помітно менші — 0,8 тис. т ($2,5 млн), до Казахстану — 0,6 тис. т ($1,2 млн). https://agronews.ua/news/krayiny-yes-zakripylysya-v-yakosti-osnovnyh-importeriv-nasinnya-gibrydnoyi-kukurudzy-z-ukrayiny/ 3. Болгарські фермери хочуть заборонити фрукти і овочі з України AgroNews.ua . - 14.03.2025 Болгарська асоціація фермерів виступила з позицією, що меморандум, підписаний між протестувальниками та урядом, не повністю задовольняє вимоги протестуючих фермерів щодо захисту болгарського сільськогосподарського виробництва. В листі йдеться: «Обмеження імпорту лише насінням соняшнику є кроком у правильному напрямку, але цього недостатньо». В Асоціації фермерів зазначають: «Немає гарантій, що запропонований механізм квотування імпорту товарів з України на даному етапі запрацює і тому робочим рішенням може стати повна заборона імпорту з України фруктів, овочів, м’яса, молока та меду». https://agronews.ua/news/bolgarski-fermery-hochut-zaboronyty-frukty-i-ovochi-z-ukrayiny/ 4. В Україні виробництво вершкового масла тепер збиткове AgroPolit.com . – 20.03.2025 Аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі повідомив, що через неспроможність молокозаводів переорієнтуватися на молоко з ферм, виробництво вершкового масла в Україні стало збитковим Застаріле обладнання на молокопереробних підприємствах є енерговитратним, що впливає на зростання собівартості виробництва готової продукції. На більшості молокозаводів не впроваджені сучасні технології глибокого перероблення молока та вони потребують модернізації. Підприємства отримують молоко екстраґатунку з кращою якістю та вищою собівартістю, але виробляють з нього готову продукцію з тими самими нормами виходу як у випадку використання молока першого ґатунку, яке має гіршу якість. https://agropolit.com/news/29726-v-ukrayini-virobnitstvo-vershkovogo-masla-teper-zbitkove 5. Україні слід оновити аграрно-експортну стратегію – названо три потенційні ринки AgroPolit.com . – 18.03.2025 Україні варто розробити нову експортну політику та стратегію в частині збуту агропродукції, зважаючи на зміни умов роботи на основних міжнародних торговельних ринках. Таку думку висловив заступник голови аграрного комітету, народний депутат Степан Чернявський. «Сьогодні ми орієнтовані на Європу – і це добре, бо європейський ринок один із найбагатших і зближення з ним – невід’ємна частина євроінтеграції нашої країни. Однак, щоб увійти на нього всім нашим агровиробникам потрібен значний час на імплементацію стандартів якості та освоєння його правил роботи», – зазначив Чернявський. Наразі Держпродспоживслужба проводить роботу над відкриттям 31 нового експортного ринку. Чернявський говорить, що оновлена експортна стратегія України в нинішніх умовах має орієнтуватися на такі потенційно цікаві для АПК ринки. https://agropolit.com/news/29714-ukrayini-slid-onoviti-agrarno-eksportnu-strategiyu--nazvano-tri-potentsiyni-rinki 6. У Європі заявляють, що потребують імпорту цукру та курятини з України AgroPortal.ua .- 19.03.2025 18 березня в Європарламенті вперше від початку повномасштабної війни відбулися слухання щодо переваг агроторгівлі між Україною та ЄС, повідомила асоціація «Український клуб аграрного бізнесу». Захід зібрав європейських представників агрохарчової індустрії, депутатів Європарламенту, представників Єврокомісії та країн ЄС, які обговорили вигоди імпорту української агропродукції. Президент Асоціації європейських промислових споживачів цукру (CIUS) Юрій Шаранов зауважив, що Європа стикається з хронічним дефіцитом цукру та щороку потребує імпорту 2-3 млн т. «Український цукор відіграє важливу роль у забезпеченні стабільності постачань і підтримці позитивного балансу європейського агропродовольчого експорту. Лише за 2022-2024 роки ЄС імпортував майже 1 млн т українського цукру, що допомогло зберегти понад 400 тис. робочих місць у 15 тис. компаніях, які представляє наша асоціація, -зазначив Шаранов. Крім того, віцепрезидент Європейської асоціації м'ясної торгівлі та мясопереробної промисловості (UECBV) Калле Рамвалл пояснив необхідність імпорту курятини з України. «Європейські споживачі мають різні смаки та преференції щодо частин і категорій м’ясної продукції, що вимагає гнучкості як від імпортерів, так і від експортерів. Часто місцевого виробництва недостатньо, аби задовольнити попит на певні категорії м’яса, зокрема куряче філе. Саме тому Європа суттєво залежить від імпорту», - підкреслив він. https://agroportal.ua/news/ukraina/yevropa-potrebuye-ukrajinskogo-cukru 7. Очищення зерна на елеваторі — ключовий етап у збереженні якості продукції AgroPortal.ua .- 19.03.2025 Важливу роль у збереженні та переробці зернових культур відіграють елеватори. І одним із ключових етапів підготовки зерна до зберігання та подальшої реалізації є його очищення від сторонніх домішок. Ц е необхідно для забезпечення високої якості продукції, захисту від псування та підвищення ринкової вартості зерна. Зазначається, що очищення зерна від великих домішок у ТОВ «Елеватор Агро» є важливим технологічним процесом, що дозволяє підвищити якість продукції та забезпечити її тривале зберігання. Директор ТОВ «Елеватор Агро» Сергій Назаров пояснює: «Перед сушінням зерно обов’язково очищається від великих домішок за допомогою спеціальних пристроїв — скальпеляторів. Це важливий етап, оскільки наявність сторонніх елементів, таких як стебла, листя, каміння або інше сміття, може значно ускладнити процес сушіння та зберігання зерна. Скальпеляторами видаляємо все, що може заважати нормальному сушінню зерна або погіршувати його якість». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ochishchennya-zerna-na-elevatori-klyuchoviy-etap-u-zberezhenni-yakosti-produkciji 8. З 1 га амаранту можна отримати 4 тис. л біоетанолу AgroPortal.ua .- 17.03.2025 Президент ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» Олександр Дуда під час дискусії «Перспектива використання вегетативної маси амаранту у відновлюваній енергетиці» розповів, що о сновною сировиною для виробництва біоетанолу в Україні є кукурудза, пшениця та меляса. Але розширити спектр сировини для виробництва біоетанолу можна завдяки таким культурам, як цукрове сорго, амарант, топінамбур з меншою собівартістю вирощування та широким спектром переробки. Він додав, що з амаранту також виробляють комбікорми, целюлозу, гранульовані паливні пелети. Відходи газогенерації (дигестат) є цінним добривом, їх внесення на поля забезпечує відновлення й покращення стану ґрунту. https://agroportal.ua/news/ukraina/z-1-ga-amarantu-mozhna-otrimati-4-tis-l-bioetanolu 9. У ВРУ пропонують відновити держконтроль за виробниками харчових продуктів AgroPortal.ua .- 17.03.2025 Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні рекомендував парламенту ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт закону «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів» (№9545). Пропонується визначити основні правові, економічні та організаційні засади забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, які перебувають в обігу на території України, а також тих, що ввозяться на митну територію України та/або вивозяться з неї з метою запобігання незаконному рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню і охороні водних біоресурсів. Також парламентарі обговорили проблемне питання зростання обсягів фальсифікації харчових молочних продуктів під час дії воєнного стану в Україні, висловили стурбованість даною ситуацією, що може мати катастрофічні наслідки для безпечності та якості харчових продуктів, для продовольчої безпеки та економіки України. Комітет вирішив звернутись до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням вжити всіх необхідних заходів щодо відновлення можливості органів Держпродспоживслужби України здійснювати заходи державного контролю за безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів , контролю за суб’єктами, що здійснюють діяльність із виробництва харчових продуктів у цілому. https://agroportal.ua/news/ukraina/u-radi-proponuyut-vidnoviti-derzhkontrol-za-virobnikami-harchovih-produktiv 10. Україна стала нетто-імпортером овочів, навіть борщового набору AgroPortal.ua .- 14.03.2025 Президент «Української плодоовочевої асоціації» Тарас Баштанник розповів, що, попри втрату півдня в результаті російського вторгнення, ф ермери України, досить швидко компенсували виробництво овочів, однак більшість із них доводиться закуповувати за кордоном. Він зауважив, що вже третій рік агресія росії чинила і продовжує чинити тиск на аграрну галузь, зокрема на плодово-ягідний сектор. Було втрачено південь України, та можна впевнено сказати, що за цих неповних три роки Україна більшою мірою компенсувала виробництво овочів. Але ще не компенсувала зберігання. Дефіцит потужностей зі зберігання складно відновити, водночас це досить капіталомісткі інвестиції. До того ж далеко не кожен фермер готовий вкладати в це власні кошти. Однак це не єдина проблема, яка постала перед українськими фермерами сьогодні, зазначив Тарас Баштанник. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/ukrajina-stala-netto-importerom-ovochiv-navit-borshchovogo-naboru 11. Kernel розширять сегмент кулінарної олії у 2,5 раза AgroTimes.-18.03.2025 Kernel експортує 40% переробленої продукції — це значно вище середнього показника в Україні. У Kernel також розширюють сегмент кулінарної олії та планують збільшити його у 2,5 раза протягом наступних 3-5 років. За словами CEO Kernel Євгена Осипова, український агроекспорт орієнтується не лише на ЄС, а й активно розвиває експорт у країни Близького Сходу, Африки та Азії. На його думку, Україна має синхронізувати регуляторні вимоги з міжнародними стандартами, що дозволить вийти на нові ринки збуту та забезпечити стабільність експорту. https://agrotimes.ua/agromarket/u-kernel-rozshyryat-segment-kulinarnoyi-oliyi-u-25-raza/ 12. Відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю з ЄС матиме негативну реакцію з боку України AgroTimes.-17.03.2025 Під час заходу «Чи зупинить ЄС безмитну торгівлю з Україною» заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка повідомив, що переговори щодо продовження дії Автономних торгівельних преференцій між Україною та ЄС тривають. Ще є резервний час щодо пошуку конструктивного рішення й формування остаточної позиції Єврокомісії. «Європейська Комісія задекларувала, що автономні торгівельні заходи не потрібно продовжувати й що їх проведуть по статті 29 Угоди про асоціацію (Скасування ввізного мита, – прим. ред.)», – зауважив він, додавши, що наразі фіналізована позиція Європейського Союзу ще не сформована. «Також потрібно розуміти, що у нас абсолютно негативний баланс з Євросоюзом – мінус 10 млрд. Тому очевидно, що відсутність прогресу щодо перегляду Угоди про вільну торгівлю матиме абсолютно негативну реакцію з боку України. Тоді нам доведеться працювати в негативний сценарій на вирівнювання торгівельного балансу. Це будуть неприємні рішення для країн, які зараз політично сповільнюють переговори по Угоді про вільну торгівлю», – зауважив заступник міністра економіки. Він уточнив, що процедура по статті 29 Угоди про асоціацію – це максимально простий механізм для європейської сторони. https://agrotimes.ua/agromarket/vidsutnist-progresu-shhodo-pereglyadu-ugody-pro-vilnu-torgivlyu-z-yes-matyme-negatyvnu-reakcziyu-z-boku-ukrayiny/ 13. Експерт розповів, скільки українським аграріям коштуватиме весняна посівна Bizagro. – 16.03.2025 Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль зазначив, що цьогорічна весняна посівна кампанія коштуватиме українським аграріям приблизно 200 млрд грн. За його словами, під час весняно-польових робіть аграрії планують відвести до 6 млн га під ярий зерновий клин. Структура посівів, за словами експерта, цього сезону особливо не зміниться, проте посіви сої точно скоротяться, бо торішні 6 млн тонн урожаю обвалили ціни на цю культуру. Разом із цим, забезпеченість посівної міндобривами теж на рівні минулих років. «Водночас викликом для аграріїв, окрім суто воєнних ризиків для прифронтових регіонів, залишається «кадровий голод». Через це Україні доведеться запрошувати іноземців на сезонні роботи. А ще не тішить погода. Через брак опадів земля із зими вийшла з тріщинами, а це означає, що задля збереження вологи для посівів треба буде дуже сконцентровано і швидко сіяти більшість культур», – сказав фахівець. https://bizagro.com.ua/ekspert-rozpoviv-skilky-ukrayinskym-agrariyam-koshtuvatyme-vesnyana-posivna/ 14. На Буковині клубні сорти яблук покращать експорт фермера Bizagro. – 14.03.2025 Співвласник фермерського господарства «Макосад», з Чернівецької області, Владислав Макаренко розповів, що господарство планує розпочати офіційне вирощування клубних сортів яблук. Вони мають сталий попит та високі ціни в країнах Перської затоки. За його словами, південна півкуля, яка конкурує з північною на ринку яблук, далеко не забезпечує попит у країнах нетто-імпортерах яблук. У лютому там розпочинається збирання сорту Гала, Джаз почнеться через місяць, а Енві ще пізніше, Пінк Леді – ще пізніше, і активно експортувати ці сорти вони можуть десь до вересня, коли Україна починає експортувати Галу. А далі можна продавати Близькому Сходу клубні сорти. Тим більше, що ці сорти мають дуже високу щільність і витримують довгі періоди зберігання і логістики. https://bizagro.com.ua/na-bukovyni-klubni-sorty-yabluk-pokrashhat-eksport-fermera/ 15. Україна як аграрний партнер ЄС: головні підсумки дискусії GrowHow.in.ua .- 02.03.2025 Нещодавно в Празі відбулася панельна дискусія “Agrifood. Стратегії виробництва та переробки у відповідь на виклики мінливого світу”, організована Міжнародною Фінансовою Корпорацією (IFC) у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та у співпраці з асоціацією «УКАБ». Захід став частиною 22-ї Міжнародної конференції BLACK SEA GRAIN.EUROPE, організованої УкрАгроКонсалт. Модератором дискусії виступила Катерина Фостер, керівниця проєкту з виробництва, агробізнесу та послуг у Європі Міжнародної Фінансової Корпорації (IFC). Вона представила ключові напрями роботи організації та її внесок у розвиток агропромислового комплексу України та країн Центральної Європи. IFC допомагає компаніям на етапах розробки проєктів, надаючи технічні та фінансові консультації, а також забезпечуючи доступ до різноманітних фінансових інструментів, включаючи кредити, облігації, інвестиції в капітал та фінансування проєктів, пов’язаних зі стійким розвитком. Під час дискусії учасники обговорили ключові виклики, з якими стикається український агробізнес, та можливості розвитку в контексті інтеграції до ЄС. Основні теми: -перспективи розвитку агропереробки; - торгівельні обмеження та експортні можливості; - екологічні стандарти та енергетична незалежність; - конкуренція на ринку ЄС та адаптація українських підприємств до нових реалій. Ольга Трофімцева, керівниця напряму сільськогосподарської та продовольчої безпеки Ukraine Facility Platform, підкреслила важливість України для продовольчої безпеки ЄС. Вона зазначила: «Замість того, щоб розглядати Україну як конкурента, варто бачити її як партнера, що може допомогти Європі розв’язати проблеми з продовольчою автономією». Дискусія засвідчила, що український агросектор має значний потенціал для інтеграції в європейські ринки. Проте необхідними умовами для цього є. Це модернізація виробничих потужностей; зменшення регуляторних бар’єрів; забезпечення стабільності логістики; доступ до довгострокового фінансування. https://www.growhow.in.ua/ukraina-iak-ahrarnyy-partner-yes-holovni-pidsumky-dyskusii/ 16. За пів року Україна переробила рекордні 1,45 млн тонн сої Дело.-18.03.2025 За першу половину 2024/25 МР, з вересня по лютий, в Україні було перероблено близько 1,45 млн т. соєвих бобів, що є рекордним показником. Це на 57% більше, ніж в аналогічний період минулого сезону, і на 43% більше попереднього максимуму, зафіксованого в 2019/20 році. У лютому Україна встановила абсолютний рекорд переробки сої, обробивши близько 320-330 тисяч тонн, що на 27% більше, ніж у січні. Такий суттєвий приріст зумовлений перш за все заходженням у переробку соєвих бобів великих заводів через складнощі із закупівлею соняшнику. Проте збереженню високих темпів переробки вже кілька місяців поспіль сприяє активний експорт соєвого шроту на тлі привабливої для імпортерів вартості. Перспективи переробки сої в Україні на другу половину сезону невизначені через очікуваний рекордний врожай у Південній Америці, збільшення переробки в Аргентині та надлишок соєвого шроту. https://delo.ua/news/za-piv-roku-ukrayina-pererobila-rekordni-145-mln-tonn-soyi-443367/ 17. Легендарна українська виноробня, яку розграбували росіяни, представила новинки на найбільшій винній виставці світу NV.-17.03.2025 Попри складнощі воєнного часу виноробня Artwinery (раніше Артемівський завод шампанських вин) намагається працювати та радувати покупців новинками. Виноробня, яка розташовувалася у Бахмуті, була розграбована російськими окупантами в серпні 2022 року. До початку російського вторгнення Artwinery було одним із провідних підприємств з виробництва ігристих вин класичним методом, не тільки в Україні, а й у Східній Європі. Продукцію експортували у понад 20 країн, включно з Європою, Америкою, навіть Азією. Виробнича потужність заводу становила до 25 мільйонів пляшок на рік. Підприємство змушене було релокуватися в Одеську область. Сам завод у Бахмуті та склади законсервували. Але попри усі ці проблеми винороби продовжують працювати. Компанія виробляє вина, що встигли завоювати прихильність вайнлаверів, а також випустила нові колекції. Найбільш знаковою є оновлена колекція класичного ігристого Артемівське Етно. Вина Artwinery представлені на одній із міжнародних винних виставок ProWein-2025 в Німеччині. Artemivske Victory Brut — класичне біле ігристе з Шардоне, Рислінгу та Аліготе. Тендітне й елегантне вино має складний ароматичний букет з ніжними квітковими відтінками, нотами цитрусу, сухофруктів та легкими фруктовими тонами. Артемівське біле напівсухе з колекції Артемівське Етно — ігристе вінтажу 2020 року, витримане у Бахмутських підземеллях та врятоване у 2022 році. https://nv.ua/ukr/food/drink/vinorobnya-artwinery-predstavila-vina-na-mizhnarodniy-vistavci-prowein-2025-50498506.html

< Назад Пам’ятник печиву: в Дніпрі увічнили смаколик, який 50 років тому став символом міста 30 груд. 2020 р. У Дніпрі увічнили печиво. Бронзовий мініпам’ятник встановили на оглядовому майданчику у парку. Печиво із хвилями і написом «Дніпро» стало візитівкою міста ще півстоліття тому. Смаколик розробила місцева кондитерка. У печиво, крім борошна, масла та цукрової пудри, додавали мед. Після розпаду Радянського Союзу виробництво печива припинили. Та чимало людей сумували за цим смаколиком, називаючи його таким самим символом міста, як котлета по-київські чи віденська кава. Попередній допис Наступний допис

Переглядайте офіційні матеріали уряду пов'язані з АПК, які бібліотека збирає у себе. Офіційні матеріали уряду Офіційні документи з питань АПК та переробної промисловості Перейти Законодавство з питань охорони праці та цивільного захисту Перейти Інші офіційні документи (кадрова політика, міжнародні відносини, підтримка бізнесу тощо) Перейти Антикорупційне законодавство Перейти

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №20 2024 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №20 2024 Довганюк, А. Суниця садова: що в тренді?/ А. Довганюк //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 56-58. - ДНТБ Кл. слова: насадження, ягідні, організація, врожайність, технології, рентабельність, стале, агровиробництво, сировинна, країна, інноваційні, технології, селекційна, програма, сорти, нові, додана вартість Марчук, О. Якісна органічна ягода з бідних грунтів. Як фермерка з Рівненщини Тетяна Мельник успішно розвиває органічне ягідництво/ О. Марчук //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 62-67. - ДНТБ Кл. слова: вирощування, врожайність, збитки, прибуток, живлення, органічне, захист, заморожування Полупан, Ю.П. Співвідносна мінливість росту телиць та екстер'єру первісток з молочною продуктивністю корів/ Ю.П. Полупан, С.В. Прийма //Вісник аграрної науки . - 2024. - №5 . - С. 31-41. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: приріст, продуктивність, молочний, жир, молодняк, оцінювання, вміст жиру, кореляція, середньодобовий приріст Продуктивність бугайців і якість продукції за використання ГМ-сої в раціон/ І.М. Савчук, С.П. Ковальова, З.А. Тимошенко, І.М. Рубан //Вісник аграрної науки . - 2024. - №6 . - С. 46-55. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: жива маса, приріст, люпин, печінки, гм-соя Саідов, Д. Insortex: інноваційні рішення українського виробництва для миття, сортування, перероблення ягід/ Д. Саідов //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 59-61. - ДНТБ Кл. слова: замкнений цикл, виробництва, обладнання, продуктивність, суниця, малина, збирання, осушування, заморожування, лохина, вирощування, розвиток, ефективність Попередня Далі

Огляд тематичних списків для кожної категорії агропромислового комплексу Тематичні добірки Українські продовольчі товари у світі Перейти Забезпечення продовольчими товарами в умовах війни Перейти Співробітництво в аграрній сфері Перейти Публікації керівництва Мінагрополітики Перейти

Статут Центральної науково-технічної бібліотеки харчової і переробної промисловості України Статут СТАТУТ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ ХАРЧОВОЇ І ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ