< Назад Кондитерська у Києві створює десерти із буряком і зеленою гречкою 7 квіт. 2024 р. Кондитерська Candy Buffet виготовляє у Києві шоколадні цукерки-квіти. Цукерки роблять вручну та фарбують натуральним какао-маслом із французькими барвниками. “Ми використовуємо елітний бельгійський шоколад різних видів: чорний, білий, молочний, рубі”, – говорять засновниці бренду Юлія і Дарина. Вони розповідають, що створили сет “Квіти України”, аби відобразити українську квітучість. Він містить шість смаків: Ромашка : лимонний мармелад та ромашковий ганаш з білого шоколаду роза: малиновий мармелад та ганаш з розою із шоколаду Ruby 47,3% фіалка: ганаш з фіалковим лікером та крустілант з пудрою смородини лаванда: лавандовий ганаш з молочного шоколаду мак: крустілант з насінням мака, праліне кешʼю та пудрою йогурту бузина: ганаш з лікером квітки бузини та мигдалевим праліне Тонкий шоколадний корпус цукерки виготовляють із шоколаду за традиційною технологією. Та наповнюють різноманітними начинками. Всередині цукерок може бути поєднання абсолютно різних начинок – із мармеладу, ганашу, маршмелоу, фісташок, кокосу, маракуї, липи та м’яти тощо. Candy Buffet міксує шоколад навіть з алкоголем, спіруліною, рожевим перцем, зеленою гречкою та овочами, наприклад, буряком та чорною морквою. Термін придатності цукерок – 45 діб. https://newfood.media/2024/03/12/kondyterska-u-kyievi-stvoriuie-deserty-iz-buriakom-i-zelenoiu-hrechkoiu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад «Перевернутий» пиріг – яблучний тарт Інгредієнти 200 г борошна вищого ґатунку 150 г масла 50 мл крижаної води 250 г цукру 6-7 яблук Кроки Приготуйте традиційне пісочне тісто. Масло розітріть із борошном та необхідною кількістю холодної води. До тіста додайте дрібку солі. Тісто загорніть у плівку, покладіть у холодильник. Приготуйте карамель. Всипте цукор у сотейник на поставте на невеликий вогонь на плиту. Помішуйте та варіть, доки цукровий пісок не перетвориться на сироп, а ще за кілька хвилин — на коричневу карамель. Додайте в гарячу карамель м’яке масло (50 г) і поверніть на плиту. Активно мішайте карамель за допомогою кулінарного віничка. Готовий карамельний соус вилийте на силіконовий килимок або пергамен. Шар карамелі має бути максимально тонким, щоб вона швидше застигла. Коли карамель повністю охолоне й застигне, поламайте її на шматочки і перетворіть на крихту в блендері. Яблука почистіть та поріжте на тонкі часточки. У формі діаметром 24–26 см зберіть тарт. На дно форми насипте кілька ложок карамельної крихти. Викладайте яблука шарами, чергуючи із шарами карамельної крихти. Форму з яблуками та карамеллю поставте в духовку, розігріту до 180 градусів, на 20 хвилин. Сік, який виділятиметься, прибирайте ложкою. Коли яблука карамелізуються, прикрийте їх розкатаним пісочним тістом. Товщина тіста — максимум 1 см. Запікайте пиріг до гарної скоринки, переверніть яблуками догори та подавайте до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Український АПК покаже неймовірне зростання після війни - експерт 9 вер. 2022 р. Спричинена російським вторгненням криза стала тригером для старту якісних змін в аграрному бізнесі, а потік інвестицій, який очікується після війни, забезпечить швидке відновлення і активний розвиток аграрно-промислового комплексу. Про це повідомляє УНН з посиланням на виконавчого директора транснаціональної торгової компанії "М-Грейн" (Maxgrain International) Кирила Злочевського. Аграрні компанії, які зможуть адаптуватися до нових реалій та не зникнуть до кінця війни, матимуть дуже значний потенціал для розвитку після її завершення, переконаний він. "Сьогодні головне - вижити. Конкретно для аграріїв це означає адаптацію до кризових умов та підтримку діяльності підприємства. Знизити активність і згодом відновити об’єми безпечніше, ніж повністю зупинитися та починати з нуля, коли війна закінчиться", - розповідає Злочевський. При цьому, на його думку, далеко не всі аграрні підприємства мали достатній "запас міцності" на момент початку повномасштабної війни. Крім того, початок активних бойових дій позбавив аграріїв можливості брати нові зовнішні запозичення та перекрив їм доступ до міжнародних ринків. Для продовження діяльності бізнес має адаптуватися до нових умов та шукати підтримку. "Наша компанія - одна зі всього декількох "міжнародників", які продовжили роботу з малими та середніми агропідприємствами України після 24 лютого. Ми мали глобально перебудовувати логістичні ланцюжки, але в результаті вдалося налагодити експорт до Латвії, Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини. Сьогодні поєднуємо українських фермерів з європейськими переробниками навіть в умовах війни, тому що без такої підтримки просто зникатимуть підприємства, які мають колосальний потенціал для розвитку після перемоги", - зазначає виконавчий директор "М-Грейн". Після запуску "зернового коридору" українське зерно знову активно купують на міжнародних ринках, а компанії, які пішли з України в лютому, вже розробляють нові проекти, щоб почати їх втілювати на безпечних територіях або одразу після закінчення війни. www.unn.com.ua/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 07 по 13 грудня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 07 по 13 грудня 2024 року Зміст стор. 1. Галекс-Агро вироблятиме крупи на експорт 1 2. Для розвитку органічного сектору потрібен споживач 1 3. Наступного року програма 5-7-9% фокусуватиметься на переробці 2 4. Польські переробники готові замінити імпорт сої з інших країн на українську сировину 2 5. Частка української кукурудзи в імпорті ЄС перевищила 52% 2 6. Україна утримає статус нетто-експортера свинини 2 7. Туреччина обійшла Іспанію у закупівлі української кукурудзи 3 8. На експорті масла Україна за 11 місяців заробила на 16,7% більше 3 9. Україна експортувала продовольства на $22,6 млрд 3 10. Made in Britain сприятиме просуванню українських виробників на світові ринки 3 11. Зміцнює позиції на світовому ринку. МХП планує інвестувати в UVESA Group 4 12. Мінагро України визначило мінімальні експортні ціни у грудні 4 13. Вже пів року. Активність зовнішніх відвантажень перевищує темпи надходження свинини з-за кордон 4 -------------------------------------------------------- 1. Галекс-Агро вироблятиме крупи на експорт AgroPortal.ua .- 12.12.2024 Компанія «Галекс-Агро» розпочала проєкт із виробництва органічних круп, наразі триває розробка пакування і вже встановлене фасувальне обладнання, розповів виконавчий директор компанії Сергій Леонець . «Сьогодні відбуваються перші відвантаження до Молдови, Канади, Польщі. У нас також є переробка молока і м'яса, але головне — це крупи з фокусом на експорт. На цей проєкт залучалися власні кошти, ми закупили фасувальне обладнання, жорновий млин, що дозволяє виробляти борошно», — зазначив Сергій Леонець. Він додав: «Ринок круп в Україні дуже насичений, у торговельних мережах представлено багато виробників, тому бути цікавішим для споживача і конкурентним за ціною дуже складно. Тож ми орієнтуємося на експорт, уже маємо підписані контракти із США». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/galeks-agro-viroblyatime-krupi-na-eksport-2 2. Для розвитку органічного сектору потрібен споживач AgroPortal.ua .- 10.12.2024 Під час міжнародної конференції «Органічні зернові та олійні культури: виробництво, переробка та експорт» відповідальний за органічне виробництво агропромислової групи «Арніка» Євген Комаров зазначив, що без розвитку внутрішнього споживання органічної продукції розвиток виробництва дуже складний. Він каже: «У Європі розвиток органіки пов'язаний зі зростанням споживання. Якщо ми зможемо постачати свою продукцію в дошкільні, шкільні заклади, у лікарні, державні установи, тоді не потрібно буде залучати виробників, вони самі знайдуть землі для вирощування органічної продукції». https://agroportal.ua/news/ukraina/dlya-rozvitku-organichnogo-sektoru-potriben-spozhivach 3. Наступного року програма 5-7-9% фокусуватиметься на переробці AgroPortal.ua .- 10.12.2024 Заступник міністра економіки Андрій Телюпа під час форума «Курс на агропереробку. Як масштабувати бізнес і де брати гроші?» розповів, що курс програми «5-7-9%» змінюється з підтримки обігових коштів на інвестиційні цілі та переробку. Він також додав, що діє програма «Зроблено в Україні». Мінекономіки хоче зробити так, аби більше людей купували вітчизняну продукцію. Якщо купуєш українське, то 40% з платежів повертається в економіку нашої країни, пояснив урядовець. https://agroportal.ua/news/finansy/nastupnogo-roku-programa-5-7-9-fokusuvatimetsya-na-pererobci 4. Польські переробники готові замінити імпорт сої з інших країн на українську сировину AgroPortal.ua .- 09.12.2024 Соя залишається головною олійною культурою у світі, і саме вона задає тренди на ринку. Тому останніми роками у Польщі незначно, але збільшується вирощування сої та соняшнику, розповів президент Національної асоціації виробників ріпаку та білкових культур Польщі Юліуш Млодецький на конференції Agro&Food Security Forum 2024, яка відбулася у Варшаві. За його словами, українська соя може обʼєднати Україну та Польщу, адже поляки можуть замінити імпорт сої з Південної Америки на українську сировину. Президент асоціації «Польська соя» Емілія Фінк Подима відзначила, що Польща є одним із лідерів виробництва мʼяса та молока, тому потребує великої кількості кормів. «Наша щорічна потреба в кормах складає 20 млн т, і соя є дуже важливою для тваринництва. Тому не було впроваджено заборону на експорт української сої, адже польської сої для виробництва кормів недостатньо, — наголосила Емілія Фінк Подима. https://agroportal.ua/news/mir/polski-pererobniki-gotovi-zaminiti-import-soji-z-inshih-krajin-na-ukrajinsku-sirovinu 5. Частка української кукурудзи в імпорті ЄС перевищила 52% AgroPortal.ua .- 09.12.2024 Аналітики Spike Brokers повідомляють, що частка України в загальному імпорті країнами ЄС кукурудзи зросла до 52,6% в порівнянні з 46,4% у жовтні та 51,2% минулого року. Водночас частка США та Бразилії за місяць знизилася до 15,3% (з 18,6% у жовтні) та до 18,9% (з 20% у жовтні) відповідно. «Також варто зазначити, що попри зменшення частки США за місяць, її річна частка зросла більш ніж у 10 разів порівняно з минулим сезоном, яка становила 1,2%», — зазначають фахівці. https://agroportal.ua/news/ukraina/chastka-ukrajinskoji-kukurudzi-v-importi-yes-perevishchila-52 6. Україна утримає статус нетто-експортера свинини AgroPortal.ua .- 08.12.2024 Вже пів року активність зовнішніх відвантажень перевищує темпи надходження свинини з-за кордону, повідомляє асоціація «Свинарі України» . Упродовж осені до України надійшло трохи менше 193 т охолодженого та мороженого м’яса свиней, що незначно поступається обсягам постачань свинини за червень 2024 року. Сумарний імпорт свинини за 11 місяців склав 2,15 тис. т, що зіставно з обсягами імпорту свинини минулого вересня чи жовтня. Крім цього, це майже на чверть (понад 0,6 тис. т) поступається сумарному експорту свинини за аналізований період. Тож наразі Україна має позитивне зовнішньоторгове сальдо по охолодженій та мороженій свинині (УКТ ЗЕД 0203), яке у валютному вираженні складає майже $1,4 млн. В асоціації зазначили, що статус нетто-експортера Україна має втримати ще активнішими зовнішніми постачаннями свинини, адже цьогоріч його отримати дозволила цінова кон’юнктура внутрішнього ринку, а за її зміни, імпорт, найімовірніше, відродиться. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-utrimaye-status-netto-eksportera-svinini 7. Туреччина обійшла Іспанію у закупівлі української кукурудзи AgroPortal.ua .- 08.12.2024 Туреччина стала головним покупцем української кукурудзи, розповів народний депутат, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук. Він зазначив, що за підсумками листопада 2024 року саме Туреччина обійшла незмінного лідера, Іспанію, в купівлі українського збіжжя. «У фізичній вазі показники значні — 2,5 млн т експорту в листопаді, з них 620 тис. т купила Туреччина», — підкреслив нардеп. В листопаді було експортовано агропродукції на $2,3 млрд, з них кукурудзи — тільки $512 млн. https://agroportal.ua/news/ukraina/turechchina-obiyshla-ispaniyu-u-zakupivli-ukrajinskoji-kukurudzi 8. На експорті масла Україна за 11 місяців заробила на 16,7% більше AgroTimes.- 12.12.2024 Про це свідчать дані Державної митної служби. У січні-листопаді 2024 року на експортовано 6,7 тис. тонн вітчизняного вершкового масла – на 9,5% менше, ніж за аналогічний період 2023 року. В грошовому еквіваленті експорт вершкового масла зріс на 16,7%. Найбільше вітчизняного масла протягом 11 місяців цього року закупили Молдова (42,6%), Азербайджан (14,1%) та Болгарія (8,1%). https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/na-eksporti-masla-ukrayina-za-11-misyacziv-zarobyla-na-167-bilshe/ 9. Україна експортувала продовольства на $22,6 млрд AgroTimes.- 09.12.2024 Пресслужба Державної митної служби України повідомляє, що за 11 місяців 2024 року товарообіг України склав $101,9 млрд. Експортували з України найбільше до Польщі — на $4,4 млрд, Іспанії — на $2,7 млрд, Німеччини — на $2,7 млрд. Трійка найбільш експортованих з України товарів:- продовольчі товари — $22,6 млрд; - метали та вироби з них — $4,1 млрд; машини, устаткування та транспорт — $3,2 млрд. За 11 місяців поточного року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 270,3 млн грн. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-eksportuvala-prod ovolstva-na-226-mlrd/ 10. Made in Britain сприятиме просуванню українських виробників на світові ринки AgroTimes.- 09.12.2024 В Міністерстві економіки України підписано Меморандум про співпрацю у сфері виробництва з представником Made in Britain . Британське об’єднання виробників Made in Britain підтримує програму «Зроблено в Україні», яка спрямована на підтримку українських виробників. Made in Britain ділитиметься своїм досвідом і вивчатиме шляхи розширення співпраці між українськими та британськими бізнесами. Зокрема, до цього процесу долучаються експерти компанії MAP UK & International, яка спеціалізується на консультаційних послугах у сфері міжнародної торгівлі та управління глобальними ланцюгами постачання. https://agrotimes.ua/agromarket/made-in-britain-spryyatyme-prosuvannyu-ukrayinskyh-vyrobnykiv-na-svitovi-rynky/ 11. Зміцнює позиції на світовому ринку. МХП планує інвестувати в UVESA Group Bizagro. –11.12.2024 У повідомленні пресслужби міжнародної компанія у сфері харчових та агротехнологій МХП йдеться, що компанія подала зобов’язуючу пропозицію щодо придбання UVESA Group (“UVESA”) — лідера на ринку іспанської харчової промисловості у сфері виробництва м’яса птиці та свинини. Зазначається: “Це наступний крок МХП у розвитку на міжнародних ринках — ми зміцнюємо позиції компанії як важливого гравця на глобальному харчовому ринку та європейському ринку зокрема”. https://bizagro.com.ua/zmitsnyuye-pozytsiyi-na-svitovomu-rynku-mhp-planuye-investuvaty-v-uvesa-group/ 12. Мінагро України визначило мінімальні експортні ціни у грудні Bizagro. –10.12.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України встановило мінімальні ціни на продукцію аграрної галузі, відносно якої діє режим експортного забезпечення. Встановлені ціни будуть діяти протягом грудня поточного року при експорті пшениці і суміші пшениці та жита, ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олії, макухи, а також меду та горіхів. https://bizagro.com.ua/minagro-ukrayiny-vyznachylo-minimalni-eksportni-tsiny-u-grudni/ 13. Вже пів року. Активність зовнішніх відвантажень перевищує темпи надходження свинини з-за кордон Bizagro. – 08.12.2024 Про це повідомили аналітики Асоціації Свинарі України з посиланням на підсумки митної статистики. За останні пів року активність закупівлі свинини закордонного походження безпрецедентно малопомітна. «Так, упродовж осені до України надійшло трохи менше 193 т охолодженого та мороженого м’яса свиней, що незначно поступається обсягам поставок свинини за червень 2024-го. Сумарний імпорт свинини за 11 місяців склав 2,15 тис. т, що зіставно з обсягами імпорту свинини минулого вересня чи жовтня. Крім цього, це майже на чверть (понад 0,6 тис. т) поступається сумарному експорту свинини за аналізований період. Тож наразі Україна має позитивне зовнішньоторгове сальдо по охолодженій та мороженій свинині (УКТ ЗЕД 0203), яке у валютному вираженні складає майже 1,4 млн дол. США», – кажуть аналітики. https://bizagro.com.ua/vzhe-piv-roku-aktyvnist-zovnishnih-vidvantazhen-perevyshhuye-tempy-nadhodzhennya-svynyny-z-za-kordon/

< Назад Каву в біореакторі можна виростити за місяць: смак та запах не відрізняється 30 груд. 2023 р. Екологічну каву вироблятимуть в будь-якому приміщенні, де можна поставити біореактор. До такого висновку прийшли науковці з Центру технічних досліджень Фінляндії. Протягом серії досліджень вчені вивчали технологію створення кави без ґрунту та ключові тенденції, що стимулюють інновації у виробництві екологічно чистої кави. За словами доктора Хейко Рішера, головного наукового співробітника і керівника відділу біотехнології рослин, біотехнологічний підхід є повністю прозорим із набагато менш складним ланцюжком створення вартості. «Клітини рослини кави розмножуються та вирощуються в стерильних умовах у біореакторі. Потім клітинну біомасу збирають, сушать і обсмажують. Кавовий напій зварений у звичайному режимі і є 100% справжньою кавою, а не замінником», – розповідає він. Для дослідження вчені використовували комерційні саджанці Coffea arabica як джерело листових експлантів. Для виробництва біомаси клітини кави культивували у хвильовому біореакторі. БІОРЕАКТОРИ МОЖУТЬ ЗНАЧНО «ПРИШВИДШИТИ» ВИРОБНИЦТВО КАВИ, ГОВОРЯТЬ ВЧЕНІ Традиційно вирощена кава дає один-два врожаї на рік, тоді як нову партію вирощеної в лабораторії кави можна приготувати за місяць завдяки контрольованому процесу та нескінченно поновлюваній природі клітин кавових рослин, що усуває необхідність вирощувати нові рослини з насіння. Партії кави на основі клітинної культури на запах і смак нагадують звичайну каву. https://newfood.media/2023/12/19/kavu-v-bioreaktori-mozhna-vyrostyty-za-misiats-smak-ta-zapakh-ne-vidrizniaietsia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 січня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 04 по 10 січня 2025 року Зміст стор. 1. Реекспорт яблук допомагає українській продукції потрапляти до Таджикистану 1 2. Поспішна імплементація норм ЄС знищить українських аграріїв, - Денис Марчук 2 3. В Україні скоротилася переробка соняшнику 2 4. Туреччина поступово відновлює імпорт українських висівок 2 5. В Україні сповільнюється експорт молочних продуктів 2 6. Продовжено дію умов вільної торгівлі між Україною та ЄС 3 7. Агробізнес України 2023/24: Новий інфобук про виклики та перспективи галузі 3 8. Половину всього експорту України за минулий рік забезпечив агросектор 3 9. Україна долучається до глобального святкування Всесвітнього дня бобових 4 10. На Полтавщині крафтовий виробник виготовляє джем для сніданку 4 11. Україна експортувала 60% пшениці, узгодженої зерновим Меморандумом 4 12. Впровадження норм ЄС призведе до 10% додаткових витрат українських фермерів 5 13. Україна експортувала до ЄС на $1 млрд більше, ніж торік 5 14. Мінагро встановило мінімально допустимі експортні ціни на січень 5 15. Минулого року експорт до Африки вдалося збільшити на 15% – Зеленський 5 16. Україна встановила історичний рекорд з експорту цукру 6 ----------------------------------------------------------------- 1. Реекспорт яблук допомагає українській продукції потрапляти до Таджикистану Agravery. - 07.01.2025 Українські яблука стали популярними в Таджикистані, де на оптових та роздрібних ринках нерідко можна побачити свіжі яблука у фірмовому пакуванні від українських садівників. Серед брендів України вирізняється бренд Bukovita від компанії « Дністровські сади » із Чернівецької області. Однак за даними офіційної статистики, за останні п’ять років Україна взагалі не поставила до Таджикистану жодного кілограма яблук. Пояснення може бути лише одне – їх реекспортують з третіх країн, наприклад, Узбекистану. Яблука червоних сортів бренда Bukovita дуже добре продаються. Тому попит на них залишається високим. https://agravery.com/uk/posts/show/reeksport-abluk-dopomagae-ukrainskij-produkcii-potraplati-do-tadzikistanu 2. Поспішна імплементація норм ЄС знищить українських аграріїв, - Денис Марчук Agravery. - 06.01.2025 Таку думку висловив заступник голови ВАР Денис Марчук в ефірі "Ми - Україна". Він зазначив, що близько 40% євроінтеграційних змін торкнуться саме цієї галузі, зокрема стандартів простежуваності походження продуктів, їх якості та безпеки. «У Європі політика в агросекторі постійно змінюється через невдоволення їхніх фермерів. Ми ж можемо впровадити правила, які вони вже переглядають, і втратити фінансові можливості для розвитку”», — наголосив Марчук. Потрібно впроваджувати зміни поступово, з перехідним періодом щонайменше на 10 років, щоб врахувати реформування самої європейської агрополітики. https://agravery.com/uk/posts/show/pospisna-implementacia-norm-es-znisit-ukrainskih-agrariiv-denis-marcuk 3. В Україні скоротилася переробка соняшнику AgroNews.ua . -04.01.2025 В грудні переробка соняшнику в Україні скоротилася, склавши близько 1 млн тонн, що на 17% менше показника листопада та є найменшим показником для грудня, починаючи з 2014 р. Основним фактором впливу – доволі жорстка політика стримування продажу сировини аграріями через цьогорічне зменшення виробництва соняшнику, що призвело до суттєвого зменшення запасів олійної на підприємствах. Враховуючи це, частина заводів у грудні призупинили роботу до поліпшення цінової кон’юнктури, низка підприємств тимчасово переорієнтувалися на переробку соєвих бобів. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-skorotylasya-pererobka-sonyashnyku/ 4. Туреччина поступово відновлює імпорт українських висівок AgroNews.ua . -04.01.2025 За період з 1 липня по 25 грудня 2024 р. з України було експортовано 178,8 тис. тонн висівок, що виявилось на 58% більше, ніж обсяги поставок даної продукції за аналогічний період 2023 р. (113,1 тис. тонн). Збільшення експорту відбувається за рахунок збільшення закупівель Туреччиною, яка є провідним імпортером. Протягом звітного періоду 2024 р. до цієї країни було поставлено 115,7 тис. тонн висівок, що на 49% більше, ніж минулого року (77,6 тис. тонн). Активним покупцем в поточному сезоні також є Марокко, куди з 1 липня 2024 р. було поставлено 21 тис. тонн продукції, тоді як у аналогічний період роком раніше поставки в цю країну не здійснювались. https://agronews.ua/news/turechchyna-postupovo-vidnovlyuye-import-ukrayinskyh-vysivok/ 5. В Україні сповільнюється експорт молочних продуктів AgroNews.ua . -04.01.2025 В Асоціації виробників молока повідомляють, що в Україні у листопаді минулого року сповільнився експорт молокопродуктів, його обсяги збільшились лише на 1% проти жовтня цього року, водночас зросли на 31% проти листопада 2023 року. Це сталося через дефіцит молока-сировини, та зростання виробничих витрат через падіння світових цін на молочні продукти. В листопаді 2024 року Україна експортувала 37,4 тис. т молочних продуктів на суму $21,94 млн. За січень-листопад було експортовано 350,6 тис. т молокопродуктів на суму $274,8 млн. В натуральних обсягах молочний експорт збільшився на 9%, а грошовий виторг — на 15% до минулорічного періоду. Головними експортними категоріями в листопаді в грошовому вимірі були сири (28%), молоко сухе та згущене (26%), масло вершкове (21%) та казеїн (12%). З початку року в Україні зросли поставки в грошовому еквіваленті вершкового масла (+17%), сирів (+9%) та морозива (+23%). Водночас по іншим позиціям спостерігалося скорочення. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-spovilnyuyetsya-eksport-molochnyh-produktiv/ 6. Продовжено дію умов вільної торгівлі між Україною та ЄС AgroNews.ua . -03.01.2025 З 01 січня 2025 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2024 року № 4148-IX «Про ратифікацію Рішення № 1/2023 Спільного комітету Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження від 07 грудня 2023 року про внесення змін до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження». Пресслужба Державної митної служби України повідомила, що Україна з 1 січня 2025 року приєдналася до оновленої Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Приєднання України до оновленої Конвенції ПЕМ забезпечить продовження дії з 1 січня 2025 року положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і, відповідно, умов вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Оновлена Конвенція ПЕМ створює сприятливі умови для безмитного доступу українських товарів на ринок ЄС, передбачає для вітчизняних експортерів можливість участі у міжнародному ланцюгу переробки товарів підприємствами Європейського Союзу. https://agronews.ua/news/provdzheno-diyu-umov-vilnoyi-torgivli-mizh-ukrayinoyu-ta-yes/ 7. Агробізнес України 2023/24: Новий інфобук про виклики та перспективи галузі AgroPolit.com . – 07.01.2025 Підготовлено щорічний інфографічний довідник «Агробізнес України» за 2023/24 МР, в якому показано, як трансформується агросектор України на третій рік повномасштабної війни. Довідник доступний для скачування онлайн за посиланням . Роботу над створенням довідника провели фахівці агро медіа холдингу Latifundist Media та агенції візуальних комунікацій Top Lead за підтримки Креді Агріколь Банку . Цей випуск «Агробізнес України» містить 50 сторінок інфографіки, що згруповано за напрямками: агробізнес у 2023/24 МР; рослинництво; тваринництво; переробна промисловість; інфраструктура та послуги; фінансування агросектору; стале сільське господарство. Окрім традиційного аналізу результатів агробізнесу за минулий сезон, додано нові сторінки, які висвітлюють актуальні теми: агроспеціалізацію областей України та її трансформацію за роки повномасштабного вторгнення, окупацію с/г земель і її вплив на виробництво основних культур, наслідки підриву Каховської ГЕС для агросектору, а також зміни клімату в Україні та вплив війни на кліматичні умови. Всі випуски довідника за 11 років можна завантажити на сайті проєкту . https://agropolit.com/news/29420-agrobiznes-ukrayini-2023-24-noviy-infobuk-pro-vikliki-ta-perspektivi-galuzi 8. Половину всього експорту України за минулий рік забезпечив агросектор AgroPolit.com . – 04.01.2025 За 2024 рік аграрний експорт становить більше половини загального експорту України. У Мінагрополітики України повідомили , що частка АПК склала 59% в загальному експорті і становить $24,5 млрд. Структура аграрного експорту: - соняшникова олія – 21%; - кукурудза – 21%; - пшениця – 15%;- ріпак – 7%; - соя – 5%; - макуха і залишки рослинних жирів і олій – 4%; - м’ясо та їстівні продукції свійської птиці - 4%; - цукор – 2%; - ячмінь – 2%. https://agropolit.com/news/29405-polovinu-vsogo-eksportu-ukrayini-za-minuliy-rik-zabezpechiv-agrosektor 9. Україна долучається до глобального святкування Всесвітнього дня бобових AgroPortal.ua .- 07.01.2025 За ініціативи Асоціації бобових України 30 січня 2025 року відбудеться Всесвітній день бобових в Україні. Учасників події очікує дуже насичена програма. Святкування ознаменується історичною подією для аграрної галузі — офіційним злиттям двох профільних асоціацій України, яке консолідує виробників, переробників, експортерів бобових та сої, повідомляють організатори події, відзначаючи, що програма включатиме дискусійну панель «Ринок сої та бобових. Світові баланси»; семінар «Ключові аспекти EUDR в контексті української сої»; пресконференція «Бобові та соя: єдиний голос українського агробізнесу» стане фінальним акцентом святкування, об’єднавши виступи міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля, лідерів новоствореної асоціації та представників бізнесу. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-doluchayetsya-do-globalnogo-svyatkuvannya-vsesvitnogo-dnya-bobovih 10. На Полтавщині крафтовий виробник виготовляє джем для сніданку AgroPortal.ua .- 04.01.2025 Лінійка продукції Endorfine від крафтового виробника з Полтавщини складається з 12 позицій — 8 видів джемів, варення, з них 1 конфітюр, і 4 соуси від солодких до гострих. Також мають сироп із соснових шишок, розповів засновник крафтового виробництва Роман Камалетдінов . Найбільш популярні серед покупців апельсиновий джем із лавандою, полуниця-ревінь-м’ята, вишня з волоським горіхом, грушеве варення з прянощами, груша-манго з анісом та вишневий соус, зазначає Роман Камалетдінов. Наразі продукція компанії на 70% складається з вітчизняних інгредієнтів. Половина сировини українського виробництва — смородина, вишня, слива, фрукти, овочі, які використовуються для соусів, цукор. А імбир, апельсин, лимон —екзотика, це вже імпортна сировина. Соснова шишка йде з Карпат. Тара українська, етикетки місцевого виробництва, а от кришка теж імпортна. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/na-poltavshchini-kraftoviy-virobnik-vigotovlyaye-dzhem-dlya-snidanku 11. Україна експортувала 60% пшениці, узгодженої зерновим меморандумом AgroPortal.ua .- 03.01.2025 Міністерство аграрної політики та продовольства України публікує дані Державної митної служби, що у 2024/25 МР обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України станом на 3 січня склав 21,9 млн т, що на 3,5 млн т, або 19% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Пшениці відправлено близько 9,8 млн т, що на 29% перевищує торішні обсяги. Таким чином, експортовано 60% пшениці від загального обсягу, узгодженого в зерновому меморандумі (16,2 млн т). Ячменю експортовано 1,97 млн т, що в 1,8 раза більше показника за аналогічний період минулого сезону. Кукурудзи - 9,8 млн т, що на 2% більше відвантажень на аналогічну дату минулого сезону. Експорт борошна склав 37,7 тис. т, що на 36% менше за минулорічний показник. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-60-pshenici-uzgodzhenoji-zernovim-memorandumom 12. Впровадження норм ЄС призведе до 10% додаткових витрат українських фермерів AgroTimes.- 07.01.2025 В агрополітичному звіті «Оцінка сценаріїв торгівлі агропродовольчими товарами між Україною та ЄС» Олег Нів’євський і Марія Богонос зазначають, що обширне «сільськогосподарське законодавство» ЄС, яке разом із заходами Спільної аграрної політики включає регулювання ринків і стандарти у сфері агропродовольчої практики, здоров’я тварин і рослин, безпечності харчових продуктів, захисту довкілля та добробуту тварин, вимагатиме від виробників сільського господарства додаткових інвестицій, щоб відповідати йому. Попередні дослідження, які оцінювали витрати, пов’язані з дотриманням аграрного законодавства ЄС (наприклад, EU Commission, 2014), показують, що ці витрати не є основним фактором, що визначає конкурентоспроможність, і що інші компоненти витрат (робоча сила, орендна плата за землю) відіграють набагато важливішу роль. Перехід українського агросектору на нові стандарти ЄС повинен бути поступовим . https://agrotimes.ua/agromarket/vprovadzhennya-norm-yes-pryzvede-do-10-dodatkovyh-vytrat-ukrayinskyh-fermeriv/ 13. Україна експортувала до ЄС на $1 млрд більше, ніж торік AgroTimes.- 02.01.2025 У 2024 році ЄС був ключовим торгівельним партнером України, повідомляє пресслужба Міністерства економіки України. Заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка зазначає: «Попри всі складнощі на наземному кордоні з ЄС цього року ми експортували до ЄС товарів на $24,5 млрд. Це на понад $1 млрд більше, ніж у 2023 році. І це понад 59% нашого цього річного експорту в цілому. Крім того, майже 50% всього імпорту до України становлять товари з ЄС». У листопаді цього року Україна направила офіційний запит до ЄС щодо застосування для України режиму внутрішнього ринку для послуг роумінгу. Це означає повноцінну юридичну інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС навіть раніше, ніж відкриття перегорів про вступ за відповідним розділом. Для України важливо щоб реалізовувалися усі можливості Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а сама вона відповідала реаліям сьогодення. Поза ЄС ключовим торгівельними партнерами України в експорті у 2024 році були: Китай ($2,3 млрд); Туреччина ($2,1 млрд); Єгипет ($1,6 млрд); Індія ($986 млн); Молдова ($935 млн). https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-eksportuvala-do-yes-na-1-mlrd-bilshe-nizh-torik/ 14. Мінагро встановило мінімально допустимі експортні ціни на січень Bizagro. – 09.01.2025 АПК-Інфом повідомило, що Мінагрополітики України оновило мінімально допустимі ціни на аграрну продукцію, відносно якої діє режим експортного забезпечення. Рішення закріплене відповідним наказом міністерства від 9 січня п.р. №37. Встановлені ціни будуть діяти протягом січня 2025 року при експорті пшениці і суміші пшениці та жита (меслин), ячменю, кукурудзи, жита, вівса, соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику, соняшникової, соєвої та ріпакової олії, макухи, а також меду та горіхів. https://bizagro.com.ua/minagro-vstanovylo-minimalno-dopustymi-eksportni-tsiny-na-sichen/ 15. Минулого року експорт до Африки вдалося збільшити на 15% – Зеленський Bizagro. – 03.01.2025 Експорт українських товарів до Африки становив понад 41 мільярд доларів. За словами Президента України Володимира Зеленського, у 2025 році буде більше активності й у роботі з Африкою, і кожне таке нове партнерство – це більші можливості для української дипломатії та більші можливості для економіки. Він сказав: «За минулий, 24-й рік, нам вдалося збільшити український експорт на 15% – це плюс більш ніж 5 мільярдів доларів до рівня 23-го року, а загалом – більш ніж 41 мільярд доларів українського експорту за рік. І в умовах повномасштабної війни це немало”, – сказав Зеленський. https://bizagro.com.ua/mynulogo-roku-eksport-do-afryky-vdalosya-zbilshyty-na-15-zelenskyj/ 16. Україна встановила історичний рекорд з експорту цукру UА.news . - 04.01.2025 Національна Асоціація цукровиків України (Укрцукор) повідомила , що минулого року українські виробники встановили історичний рекорд з експорту цукру. На зовнішні ринки було направлено 746,3 тис. тонн цукру на суму $419 млн грн. «Це найвищий показник експорту цукру в рамках календарного року згідно зі статистикою, що бере свій початок у 1997 році, коли було створено Національну Асоціацію цукровиків України», — заявили в асоціації. 40% експорту 2024 року було спрямовано до країн Європейського Союзу, а 60% становили поставки на світовий ринок. Це Туреччина, Лівія та Камерун. Значна частина продукції була відвантажена також до Північної Македонії, Сомалі, Лівану, Ізраїлю та Шрі-Ланки. https://ua.news/ua/money/ukrayina-vstanovyla-istorychnyj-rekord-z-eksportu-tsukru

<Назад «Ягідний сезон. Технології зберігання та заморожування ягід». 4 серп. 2023 р. Ягідний сезон Технологія зберігання та заморожування ягід Ягоди – це не тільки смачно. Завдяки антоцианам та вітамінам, щоденне споживання ягід допомагає нормалізувати рівень цукру, холестерину в крові та знижує ризик захворювань серця і органів травлення. Тому зараз, у розпал ягідного сезону, варто подбати про запаси на холодний період року, про можливість взимку відчути смак літа. Рубрика «Тематичні виставки» пропонує ознайомитись з виданнями та списком літератури за темою «Ягідний сезон. Технологія зберігання та заморожування ягід». Цікаві матеріали розміщені в інших рубриках сайта. Попередня Наступна

< Назад Скопенко Н.С. Інтеграційні процеси в харчовій промисловості України: сучасна концепція розвитку: моногр. / Н.С. Скопенко, Т.Л. Мостенська; НУХТ. – К.: Кондор, 2016. – 393 с. Монографія підготовлена науковцями Національного університету харчових технологій і присвячена дослідженню сучасної концепції розвитку інтеграційних процесів в світовій економіці. Розглядається концепція розвитку інтеграційних процесів в харчовій промисловості України. В своїх дослідженнях автори керувалися даними Державної служби статистики України, статистичної та бухгалтерської звітності підприємств агропромислового сектору. Використані публікації міжнародних та вітчизняних організацій, наукові праці вчених, монографії та довідкова література. Здійснено обґрунтування теоретико-методологічних засад та надано практичні рекомендації щодо визначення напрямів активізації інтеграційних процесів на підприємствах харчової промисловості України. Монографія укладена за чотирма розділами. В першому розділі висвітлено теоретичні основи інтеграції суб’єктів: сутність та принципи інтеграції, концептуальні підходи до обґрунтування доцільності інтеграції суб’єктів господарювання та організаційні форми інтеграції. Матеріали другого розділу розкривають особливості розвитку інтеграційних процесів. Це світовий досвід формування інтегрованих структур, еволюція процесів інтеграції в Україні, особливості інтеграційних процесів в харчовій промисловості. В третьому розділі «Методичні підходи до забезпечення процесів інтеграції» викладено методики аналізу інтеграційних процесів, визначення доцільності та ефективності інтеграційної взаємодії суб’єктів господарювання. Авторською розробкою запропоновано алгоритм розвитку інтеграційної взаємодії, формування та розвитку інтегрованих структур. В четвертому розділі розглядається концепція розвитку інтеграційних процесів в харчовій промисловості України: обґрунтування стратегії розвитку інтеграційних процесів суб’єктів господарювання з урахуванням стадії консолідації галузі та інтеграційних процесів. Подано обґрунтований процес формування інтегрованих структур з метою підвищення ефективності діяльності підприємств харчової промисловості з врахуванням ризиків інтеграційної взаємодії. В додатках до наукової праці подаються таблиці з різних аспектів інтеграційних процесів суб’єктів господарювання харчової промисловості України. Видання призначене для державних службовців, науковців, студентів і викладачів економічних спеціальностей. Попередня Наступна

< Назад На Львівщині роблять печиво, що покращує настрій, знімає стрес та підтримує мозок 19 січ. 2025 р. Сімейна компанія «Будьмо здорові» випікає на Львівщині печиво «Смакулі» – безглютенове, безлактозне та з пробіотиками. Засновником і натхненником створення здорового печива є Руслана Римарська. Ідея виникла після того, як її сім’я потребувала безглютенової дієти, і вони вирішили пекти смачне та поживне печиво спочатку для власних дітей, а згодом і для всіх, хто потребує продуктів без глютену та лактози. Руслана пекла солодощі за рецептурою зі сімейної книги, що дісталася їй від бабусі. До традиційних рецептів вона додала знання сучасних технології та дієтології. Печиво з пребіотиками виготовляється з автентичних українських інгредієнтів і містить інулін цикорію для допомоги травленню, підвищення енергії та зміцнення імунітету. Пребіотики в печиві живлять корисні бактерії в кишківнику, допомагаючи травленню і покращуючи засвоєння поживних речовин, посянює засновниця Компанія постійно працює над створенням нових продуктів, експериментує зі смаками та тестує рецепти, щоб забезпечити високу харчову цінність та функціональність для здоров’я. Так з’явилося гречане печиво з кмином і коріандром, печиво з сорго зі спеціями, кукурудзяно-рисове печиво з маком, та конопляне печиво з конопляними висівками та каррі. Ці продукти створені як здорова альтернатива хлібу й ідеально підходять до салатів та супів. Снекове печиво несе особливу користь. З кмином та коріандром воно покращує травлення та імунітет, кукурудзяно-макове багате магнієм для зняття стресу, а конопляне насичує організм омега-3, підтримує роботу мозку та покращує настрій. З 2022 року компанія має філію продажів у Польщі, розширюючи асортимент і доступність для споживачів у Європі. https://newfood.ua/2024/07/26/na-lvivshchyni-robliat-pechyvo-shcho-pokrashchuie-n Попередній допис Наступний допис

< Назад Броколі з рисом Інгредієнти Інгредієнти 400 г довгозернистого пропареного рису 1 велику моркву 1 цибулину червоний болгарський перець 3 зубчики часнику 400 г броколі (свіжої або ж замороженої) 3 столові ложки оливкової олії соус соєвий або теріякі 2 чайні ложки кунжуту трохи зеленої цибулі та свіжої петрушки сіль, перець за смаком сушений перець чилі за бажанням — суміш спецій для рису чи плова. Кроки Кроки Промиваємо рис, заливаємо водою. Ставимо варитися. Додаємо дрібку солі. Тим часом подрібнюємо моркву, цибулю, часник і болгарський перець. У глибокій пательні розігріваємо олію, кидаємо туди овочі, часник, сушений чилі, спеції до рису, обсмажуємо на середньому вогні. Броколі розбираємо на суцвіття, ставимо каструлю, доводимо в ній воду до кипіння. На 4–5 хвилин занурюємо в окріп капусту. Зливаємо капусту. До пательні з підсмаженими овочами додаємо рис, ретельно перемішуємо, обсмажуємо кілька хвилин. Капусту не варто готувати занадто довго. Найкраща консистенція — це коли броколі трошки хрумтить. Перед подачею поливаємо соєвим соусом, перемішуємо на сковорідці та посипаємо кунжутом. Подаємо як самостійну страву або гарнір. Разом з овочами можна обсмажити шматочки курячого філе або індички, а також креветки чи інші морепродукти. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сімейна пекарня на Прикарпатті пече давній хліб — малай та струцлі 21 квіт. 2024 р. Родинна пекарня Боєчків пече на Івано-Франківщині унікальний хліб – буряник з картоплею, калачі та струцлі. Пекарню родина заснувала 20 років тому. Поряд з давніми рецептами тут випікають смачний житній хліб, цільнозернові буханці, булочки та круасани. Ярослава Боєчко, співзасновниця родинного бізнесу, розповідає, що пекарню вирішив побудувати її чоловік. Тоді родина заклала все своє майно та взяла кредит у банку на 100 тис. доларів. На виплату кредиту пішло 7 років, лише після цього вільні кошти змогли інвестувати у магазин, де зараз продають випічку та прямо на місці годують жителів селища Яблунів здобою із гарячою кавою – як в Іспанії. Ярослава за фахом — вчителька іноземних мов: французької та англійської. До заснування власної справи два роки працювала у місцевій школі, потім – перекладачкою. “Наша пекарня починалася з приміщення 30 на 50 метрів, був виробничий цех, склад і піч на дровах. Усе ми робили вручну. Тоді, у 2002 році, ми працювали у дві зміни по дві жінки: хто які мав рецепти, те готували”, — розповідає Ярослава. На той час у селище привозили хліб, але був запит на більш різноманітну випічку. Перші булочки розкупили за годину. Тому родина добудувала приміщення, докупила обладнання і почала випікати більше різноманітного хліба. Так само за запитом споживачів у асортименті пекарні з’явився буряник (інші назви – малай, ріп’яник, мандибуряник). Ярослава розповідає, що його печуть із картоплі. У її родині буряник пекли за діда-прадіда. Споживають його по-різному: з салом, або з молоком. З однієї великої каструлі картоплі Ярослава формує 20 хлібин. Додає, що задля творчості печуть весільні струцлі, короваї та калачі. Вони – абсолютно різноманітної форми та з тематичною оздобою. https://newfood.media/2024/04/12/simeyna-pekarnia-na-prykarpatti-peche-davniy-khlib-malay-ta-strutsli/ Попередній допис Наступний допис

Назад Методи дослідження харчових продуктів та напоїв. Випуск 2. М'ясо та м'ясні продукти. Продукти рослинного походження. Сторінки Попередня Наступна