< Назад До кінця вересня з наших морських портів може бути експортовано до 3 млн тонн агропродукції, - Володимир Зеленський 9 вер. 2022 р. Триває реалізація зернової експортної ініціативи, яка є вагомим інструментом і для нашої економіки, і для всіх партнерів нашої держави. До кінця цього місяця з наших морських портів може бути експортований обсяг у не менш як 3 млн тонн агропродукції. І значна частина експорту української агропродукції спрямовується в найбідніші та найнужденніші країни пише Agravery Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення, про це передає пресслужба Мінагрополітики. Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду. Загалом же, як підкреслив Глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу. «Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він. Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою. «На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені винайшли спосіб виробництва олії та молока з кісточок фруктів 19 трав. 2024 р. Вчені з усього світу активно працюють над винайденням нових способів виготовлення харчових продуктів. Нещодавно стало відомо, що австрійці навчились виготовляти олію та молочні продукти, переробляючи кісточки фруктів. Про нову технологію розповіла директор Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА Алла Стоянова на своєму Telegram-каналі. Зокрема, її розробкою займаються представники австрійського стартапу BayWa Venture. Їм вдалося перетворити кісточки сливи, вишні, абрикоси та персика на сировину для харчової промисловості. “Тільки в Європі щорічно викидається понад півмільйона тонн кісточок. Насіння кісточкових плодів є джерелом цінних поживних речовин, мінералів і вітамінів. Вміст білка в кісточках становить 25% – приблизно стільки ж, скільки в грудці індички”, – пише Алла Стоянова. До слова, партнер стартапу Kern Tec використовує сировину для виробництва олії та альтернатив молоку, йогурту та морозиву. “Оболонки, що залишилися після розколювання кісточки, також йдуть у справу, наприклад для виготовлення стаканчиків або упаковування косметики – у вигляді альтернативи мікропластику”, – додала Алла Стоянова. Наразі відомо, що Kern Tec переробила вже понад 1000 тонн кісточок і продала переробникам по всій Європі. https://harch.tech/2022/09/16/vcheni-znaishly-sposib-vyrobnyctva-voloka/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Що пити у спеку: 6 напоїв, які допоможуть організму легше переносити спекотну погоду 5 серп. 2024 р. Аномальна, виснажлива спека ще якийсь час протримається на території України. У дні, коли ані кондиціонер, ані вентилятор та душ не справляються повною мірою, не варто забувати про один з найдоступніших методів полегшення стану — вживання достатньої кількості рідини. Гард.City зібрав для вас невеличку добірку напоїв, які допоможуть тамувати спрагу та пережити спеку. Квас — тонізуючий напій Завдяки вмісту вуглекислоти та амінокислот квас допомагає досить швидко побороти спрагу. Але, звісно, що йдеться саме про домашній квас. Те, що можа купити в магазині — зазвичай псевдоквас із купою стабілізаторів, консервантів, барвників тощо, що не надто вже й корисне для організму, а часто і навпаки — може нашкодити. Лимонад Знову ж таки, спеціалісти говорять про напій домашнього приготування. Рецептів лимонаду безліч. Але найпростіший — це взяти декілька лаймів або лимонів, листя м’яти, корінь імбиру і все це залити водою. Пропорції кожен може обрати під себе. Адже скільки людей, стільки й рецептів. Готовий напій варто залишити на деякий час в холодильнику. Часто вживати лимонад ані медики, ані дієтологи також не рекомендують — організм людини по-різному реагує на кислоту, яка може викликати різні побічні реакції. Сік І знову ж таки найкращий варіант — сік, зроблений власноруч, фреш. Спеціалісти радять будь-який сік розводити водою у пропорції 1:1. Цим напоєм також не рекомендовано зловживати: однієї-двох склянок на день цілком досить. Кисломолочні продукти Також фахівці радять кисломолочні продукти (кефір, питний йогурт, ряжанку), котрі за рахунок органічних кислот добре справляються зі спрагою. Але, якщо маєте проблеми із засвоєнням лактози, то цей варіант не для вас. Навіть розбавлене водою молоко може лише нашкодити і додати до вашої спраги іншого клопоту. Чай Тут вже менше протипоказань і більше варіантів нашвидкоруч зробити тонізуючий напій: чорний чай, з мелісою, м’ятою, імбиром, лимоном тощо. Також радять тамувати спрагу саме гарячим чаєм, як це роблять звиклі до спеки народи Східних країн. Важливо — не забувати про кофеїн, якого у чорному чаї зазвичай більше, ніж у міцній каві. Тому для вгамування спраги у спеку краще обирати зелений чай. Вода Мабуть, найпростіше, що можна собі дозволити у спеку. Також це найбезпечніша і найнеобхідніша для організму рідина. Якщо проста вода вже не «заходить», можна вичавлювати до склянки трохи лимонного соку. Але, що б ми не вигадували, найкращою є саме проста вода — без газу, кислоти, барвників. А усі напої, про які ми згадували вище, краще чергувати зі звичайною водою. Вона точно не нашкодить. Не забувайте — ми ж і самі на 75% складаємось з води. Але зауважте, що вода не має бути крижаною. Як це не дивно звучить, вживання надто холодної води може призвести до перегріву, тому що вона швидко та різко охолоджує організм, тож мозок отримує сигнал організм — потрібно швидко зігріти. Кров від рук, ніг і голови перерозподіляється до шлунку, внаслідок чого можуть виникнути запаморочення, спазми в животі. А ще зростає ризик спіймати ангіну чи бронхіт. Тож опитмальна температура води — кімнатної температури чи на 1-2 градуси нижче. А як же кава та пиво? У спеку варто відмовитися від кави, солодкої газованої води та алкогольних напоїв. Невеличку філіжанку кави варто дозволяти собі тільки уранці, тому що цей напій прискорює виведення рідини із організму. Тож до чи після кави потрібно випити склянку води. Солодкі газовані напої спочатку дають ілюзію втамування спраги, проте через високий вміст цукру незабаром у крові підвищується рівень глюкози, і вам знову хочеться пити. Алкогольні напої у спеку ще більше шкодять організму, ніж зазвичай і можуть призвести до стрибків тиску, запаморочення, непритомності та зневоднення організму. Олександр Гурський Журналіст https://thegard.city/cards/307381/scho-piti-u-speku Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 27 по 30 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис СОТ закликає не встановлювати обмежень щодо експорту агропродукції Agravery. -28.04.2020 22 квітня 2020 року члени СОТ, у тому числі Україна, розповсюдили спільну заяву стосовно забезпечення відкритої та передбачуваної торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією в рамках пандемії COVID-19. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. Відповідний документ було створено у розвиток заяви міністрів сільського господарства G20 щодо необхідності злагодженого співробітництва для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, зокрема й харчування, у відповідь на пандемію коронавірусної інфекції. «У спільній заяві відзначено про важливість недопущення застосування невиправданих обмежень експорту сільськогосподарської продукції, що можуть порушувати глобальні ланцюги постачання та впливати на продовольчу безпеку інших країн», — йдеться в повідомленні. Слід зазначити, що частка від глобального експорту сільськогосподарських товарів і продовольства підписантів заяви становить понад 63%. Також підписанти закликали усіх членів СОТ до координації дій у цьому напрямку. «Своєчасне та точне надання інформації щодо торговельних заходів, що стосуються сільськогосподарської та харчової продукції, рівнів виробництва, споживання та запасів, а також цін зменшує невизначеність і дозволяє урядам, трейдерам, споживачам і виробникам приймати обґрунтовані рішення» — додають учасники спільної заяви. аgravery.com Аграрні асоціації закликають зберегти Висоцького на посаді Agravery. -27.04.2020 Асоціації АПК України звернулася до президента України та прем’єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок.Про це повідомляє прес-служба Всеукраїнської Аграрної Ради. Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» (ВАФ) від імені своїх членів — ГС «Всеукраїнська аграрна рада», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації громад, асоціації «Союз птахівників України», ВГО «Українська аграрна конфедерація» та представників інших громадських об'єднань АПК звернулася до президента України та прем'єр-міністра з приводу можливих кадрових змін в складі уряду та зміни заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, відповідального за аграрний напрямок. «Починаючи з 21 квітня поточного року численні ЗМІ, посилаючись на власні джерела інформації в уряді, розповсюджують новину, що уряд планує звільнити Тараса Висоцького — аграрного заступника Мінекономіки. Зокрема, поширюється інформація, згідно якої наразі розглядаються два варіанти — зміна аграрного заступника Мінекономіки або призначення повноцінного міністра АПК», — йдеться у заяві. Таким чином, представники провідних громадських об'єднань зазначають, що Тарас Висоцький був назначений на посаду у вересні 2019 року та, на їхню думку, за сім місяців своєї роботи, не зважаючи на відсутність повноцінного аграрного міністерства, проявив себе як сумлінний, чесний і компетентний фахівець, що повністю відповідає займаній посаді. «Завдяки зусиллям Тараса Висоцького, в умовах карантину був налагоджений ефективний діалог між профільним міністерством та представниками галузі, який за своєю якістю: відкритості, ефективності та продуктивності перевершує досягнення попередників», — наголошують підписати звернення. На думку представників профільних асоціації, відновлення Міністерства аграрної політики є необхідною умовою для успішного розвитку аграрної галузі. Тож урду необхідно прийняти рішення щодо відновлення відомства. «Враховуючи вищезазначене, ми наголошуємо на необхідності збереження Тараса Висоцького на посаді заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, або рівнозначній посаді, якщо буде прийнято рішення про відновлення профільного аграрного міністерства», — наголошується у листі-зверненні. аgravery.com Український експорт агропродукції у Китай може значно змінитися AgroNews.ua. -30.04.2020 Угода про “першу фазу”, яка закінчила торговельну війну між Китаєм та США, зобов’язує Китай значно розширити свої закупівлі продуктів харчування, сільського господарства та морепродуктів у США, як цього року, так і у 2021 році. Колишній головний економіст USDA Джо Глаубер заявив, що Китаю доведеться різко прискорити свої закупівлі для досягнення цієї мети, повідомляє agriculture. Про це пише agronews.ua. “Я думаю, що нам пощастить досягти рівня продажів, як у 2017 році”, – заявив Глаубер під час вебінару Farmdoc Daily . У лютому 2020 року USDA прогнозував експорт сільськогосподарської продукції в 14 мільярдів доларів до Китаю. Угода “першого етапу” вважає “базовим” показником продажів 2017 року – на рівні 24 мільярдів доларів. “Китай повідомив про імпорт на 5 мільярдів доларів американської сільськогосподарської продукції протягом перших трьох місяців цього року. Китаю потрібно буде вдвічі збільшити цей обсяг, до 10 мільярдів доларів, протягом решти трьох кварталів року, щоб досягти планового показника в 36,5 мільярдів доларів цього року”, – сказав Глаубер. Продажі свинини, бавовни, пшениці, кукурудзи та сорго заохочують, але темпи дуже повільні, сказав він. Повідомлялося про незначні продажі сої, як правило, найбільший експорт сільського господарства до Китаю. Глаубер заявив, що Китай традиційно купує американську сою під час збору врожаю, коли ціни найнижчі. “Я не думаю, що ми побачимо багато продажів чи відправлень до кінця літа.” agronews.ua Україна цьогоріч «грала» на російському експортному зерновому полі AgroNews.ua. -30.04.2020 Українські експортери скористалися тим, що Росія відставала від торішніх показників поставок свого зерна в інші країни, тож Україна досить вільно почувалася на традиційних російських ринках, – повідомляє аналітик “УкрАгроКонсалт” Єлизавета Малишко. Про це пише agronews.ua. У 2019/2020 році українським експортерам вдалося закріпитися на ринках, де раніше традиційно панував російський експорт – в Єгипті, Туреччині, Бангладеш. Досягти цього дозволила гнучка цінова політика.Українські трейдери все більш впевнено почуваються на закордонних ринках, передусім пшениці, не бояться цінової гри. Можна сказати, що цьогоріч вони, можливо вперше, продемонстрували агресивну маркетингову політику на ринку пшениці, яка, зазвичай, не була притаманна Україні раніше. Аналогічна цінова історія відбувається і з ячменем. Спочатку очікувалося, що Україна зможе відправити на зовнішні ринки близько 5 млн тонн ячменю. Але темпи відвантажень в першій половині сезону відставали від цільових. І відповідно, були певні ризики, що експортний потенціал не буде реалізований.«Але зараз, коли ціни пішли вгору, в Україні відзначаються незвичайні темпи експорту ячменю для другої половини сезону. Зараз реалізуються ті тендери, які були проведені в січні. Відвантажується ячмінь по закупкам в Саудівську Аравію, Туніс, Алжир. І оголошений цілий ряд нових тендерів. Правда, частина цих тендерів – вже на майбутній урожай, але це потенційно надає підтримку ринку», – зазначила Єлизавета Малишко. У березні експортовано понад 300 тис. тонн ячменю, в квітні цієї культури відвантажили понад 270 тис. тонн. agronews.ua ЄС може заборонити імпорт етанолу з України AgroNews.ua. -28.04.2020 В ЄС вимагають ввести заборону на імпорт етанолу, так як він здатен поставить під загрозу не тільки європейський сектор етанолу, а й виробництво не ГМО-сировини, повідомляє feednavigator. Про це пише agronews.ua. «Ми повинні відхилити запити на тимчасове призупинення мит на етанол. Ми повинні зберегти антидемпінгові і антидотаційні заходи, які в даний час застосовуються до імпорту біодизеля з США», підкреслює Олександр Бачлер, голова робочої групи Сора-Cogeca з біоенергетики. Очікується, що виробництво ріпаку в ЄС в 2020/2021 маркетинговому році складе близько 17 млн тонн через скорочення посівних площ. Посівні площі з багатими білками культурами приблизно на 30% нижче, ніж в 2017/2018 роках, повідомляють Сора-Cogeca. «Зіткнувшись з карантинними заходами в ЄС і в усьому світі, ринки переробки білкових культур ризикують вступити в фазу сильної нестабільності в результаті більш низького попиту на біотоппіво і низького рівня виробництва білкових культур в Європі. У цьому контексті, європейські фермери, кооперативи і організація закликають до комплексу швидких дій». agronews.ua Україна експортує зерно рекордними темпами – 50 млн т AГРОПОЛІТ. -29.04.2020 З початку 2019/20 маркетингового року (липень 2019 — червень 2020) станом на 28 квітня 2020 року експорт зернових з України досяг 50 млн тонн. Про це свідчать дані «Інформаційно-аналітичного порталу АПК України». Експорт зернових в цьому сезоні на 7,72 млн тонн перевищує результат за аналогічний період минулого маркетингового року (42,29 млн тонн). На звітну дату в розрізі культур з України експортовано: пшениці – 18,89 млн тонн (більше на 4,55 млн тонн); ячменю – 4,64 млн тонн (+1,26 млн тонн); кукурудзи – 25,81 млн тонн (+1,97 млн тонн); жита – 8,2 тис. тонн (-80 тис. тонн). Нагадаємо, що міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства розробило Додаток 2 до Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки України і учасниками зернового ринку, яким пропонується обмежити експортні відвантаження української кукурудзи на поточний МР. agropolit.com/news/ Україна скоротила поставки кукурудзи до ЄС AgroTimes.-28.04.2020 Україна у І кварталі 2020 року скоротила поставки кукурудзи до ЄС на 28%, порівняно з аналогічним періодом минулого року (з $ 887 млн до $636 млн) та на 10,8%, порівняно з попереднім кварталом, коли цієї продукції до ЄС було експортовано на $713 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби. Натомість експорт зернової в країни Азії протягом січня-березня зріс на 46% – із $553 млн у І кварталі 2019 року до $778 млн у І кварталі 2020 року, і на 51%, порівняно з попереднім кварталом. За звітний період зросли також обсяги поставок кукурудзи в країни Африки: порівняно з І кварталом минулого року – на 45% (з $341 млн до $495 млн), порівняно з попереднім кварталом – на 80% (з $274,5 млн до $495 млн). www.agrotimes.net/ Світові ціни на цукор опустилися до 12-річного мінімуму AgroTimes.-28.04.2020 Світові котирування на цукор-сирець уперше за останні 12 років опустилися нижче 10 центів/англо-фунт, сягнувши 9,8 центів/англо-фунт. Про це повідомляють аналітики електронної зернової біржі Grain Trade. Починаючи з 12 березня цукор-сирець подешевшав на 40%, а травневі ф’ючерси на біржі в Нью-Йорку у п’ятницю опустилися до найнижчого з червня 2008 року рівня $215/тонна. Котирування білого цукру у мішках знизилися менше, і серпневі контракти в Парижі 21 квітня торгувалися по $322/тонна, що перевищує локальний мінімуму липня-серпня минулого року. Після двох сезонів профіциту, коли у більшості країн накопичувалися запаси та знижувалися ціни на цукор, у 2019/20 МР у світі спостерігається дефіцит цукру внаслідок скорочення виробництва в Індії, Пакистані, Таїланді, Україні та окремих країнах ЄС через посушливу погоду. Частково ситуацію компенсує збільшення виробництва в Росії з 6,13 до 7,71-7,75 млн тонн та Бразилії завдяки зменшенню переробки тростини на етанол. Через посушливі погодні умови та низькі ціни на цукор, у 2020/21 МР суттєво скоротяться площі сівби цукрових буряків в Німеччині, Україні, Білорусії та на півдні Росії. В Україні наразі цукровими буряками засіяно 199,8 тис. га із запланованих 209 тис. га, тоді як у 2019 році ними було засіяно 220 тис. га. Минулого року країна зменшила виробництво цукру майже на 30% – до 1,48 млн тонн унаслідок зменшення посівних площ та низьких світових цін, а також скорочення експорту через високу конкуренцію з Росією на ринках колишніх радянських республік. «Світовий попит на цукор в цьому році продовжить знижуватися внаслідок скорочення споживання дорогих цукерок, соків та солодкої води, викликаного карантинними обмеженнями», – йдеться в повідомленні. www.agrotimes.net/ Саудівська Аравія закупила 60 тис. тонн української пшениці AgroTimes.-27.04.2020 Державний покупець зерна Саудівської Аравії, компанія SAGO, заявила в понеділок, 27 квітня, що зробила свою першу закупівлю пшениці у саудівського інвестора за кордоном. Про це повідомляється на Телеграм-каналі Refinitiv Agriculture з посиланням на Reuters. SAGO повідомила, що купила 60 тис.тонн української пшениці у компанії SALIC, сільськогосподарського інвестиційного підрозділу фонду національного добробуту країни. За інформацією операторів ринку, українська пшениця з умістом протеїну 11% була закуплена з поставкою у вересні цього року за ціною $248/тонна. www.agrotimes.net/ На Україну очікує нова тютюнова криза - ЗМІ Газета по-українські.-29.04.2020 Підвищення в 4 рази акцизу на тютюнові стіки для нагрівання створить додаткові проблеми з наповненням держбюджету. Скандальний закон №1210, прийнятий ще 16 січня 2020 р., але досі не підписаний президентом України, ще більше розширить недовиконання доходів держбюджету з тютюнового акцизу та ще більше віддалить Україну від законодавства і практики оподаткування Євросоюзу. Про це пише кандидат економічних наук, експерт з питань оподаткування Тетяна Кощук в своїй статті в УНІАН. Закон серед іншого передбачає різке (в 4 рази) підвищення акцизу на тютюнові вироби для нагрівання. "Це нововведення прийнято попри його невідповідність науковим підходам, рекомендаціям Єврокомісії та досвіду країн ЄС щодо оподаткування цієї категорії тютюнових виробів", – пояснює Тетяна Кощук. Експерт нагадує, що у 2018 р. Єврокомісія оприлюднила Звіт для Ради ЄС щодо особливостей застосування положень європейської Директиви 2011/64/ЄС від 21.06.2011 р. до альтернативних тютюнових виробів та їх замінників. У цьому Звіті Єврокомісія рекомендує країнам ЄС визначати ставки акцизу щодо стіків (хітсів) для систем нагрівання тютюну у фіксованій сумі за кожен кілограм продукції – в рамках акцизної категорії "інший тютюн для куріння". Ця категорія, як правило, оподатковується за найнижчими ставками серед тютюнових виробів. Показово, що всі країни-члени Євросоюзу застосовують щодо систем нагрівання тютюну меншу або суттєво меншу ставку акцизу порівняно із сигаретами. Наприклад, у Німеччині така різниця в акцизному навантаженні становить приблизно 9 разів, в Іспанії – 6 разів, в Угорщині – більш як 3 рази. З моменту появи на ринку України тютюнових виробів для нагрівання вони оподатковувались акцизом саме так, як рекомендує Єврокомісія. Але закон №1210 перекреслює європейський підхід. Gazeta.ua Зернова корпорація запустила чотири комплекси з виробництва борошна УНІАН: Новини України.-29.04.2020 Зазначається, що все борошно йде виключно на внутрішній ринок України для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію. Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) у квітні запустила в роботу 4 борошномельних комплекси та нарощує обсяги виробництва борошна. Про це повідомляє прес-служба корпорації. "Починаючи з 1 квітня поточного року, корпорація запустила в роботу чотири борошномельних комплекси: Кролевецький КХП (Сумська область), Черняхівський елеватор (Житомирська область), Львівський КХП та Тернопільський КХП. Зараз підприємства працюють на повну планову потужність, на сьогодні переробили понад 10 тисяч тонн пшениці, з якої виготовлено понад 7 тисяч тонн борошна", - сказано в повідомленні. Зазначається, що все вироблене на цих підприємствах борошно йде виключно на внутрішній ринок - на хлібокомбінати та заводи, для стабілізації цін на хлібобулочну продукцію. "Серед клієнтів ДПЗКУ - найбільші хлібокомбінати та хлібозаводи Волинської, Івано-Франківської, Харківської, Сумської, Житомирської та Київської областей", - йдеться в повідомленні. Також повідомляється, що в травні корпорація планує продовжити виробництво борошна на цих потужностях і запустити виробництво житнього борошна на одному з власних підприємств. www.unian.ua Експерти прогнозують зростання виробництва та експорту соняшникової олії УНІАН: Новини України.-27.04.2020 Виробництво соняшникової олії може досягти 6,7 мільйона тонн, експорт - 6,4 мільйона тонн.Україна може значно збільшити виробництво та експорт соняшникової олії у 2019-2020 маркетинговому році (МР, вересень 2019 - серпень 2020). Про це йдеться в повідомленні на сайті асоціації "Укроліяпром". "Очікується, що за підсумками 2019/20 МР виробництво соняшникової олії досягне рекордної позначки 6,6 - 6,7 мільйона тонн (зростання на 2-3% у порівнянні з 2018/19 МР), експорт зросте до 6,3-6,4 мільйона тонн (зростання на 3-5%)", - йдеться в повідомленні. Зазначається, що у 2019/20 МР олійножирова галузь України продовжує нарощування виробництва та експорту олії, шроту, маргаринової продукції та майонезу. Зокрема, у вересні-березні виробництво маргарину збільшилося майже на 20% - до 159 тисяч тонн, соусів і майонезів - на 13%, до 95,5 тисячі тонн. За першу половину сезону виробництво нерафінованої соняшникової олії збільшилося на 11,7% - до 3,8 мільйона тонн, рафінованої – на 21%, до 536 тисяч тонн. Згідно з повідомленням, валовий збір насіння соняшнику врожаю 2019 року сягнув 15,2 мільйона тонн, що на 7,7% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 квітня 2020 року залишки насіння соняшнику на складах становили 6,2 мільйона тонн. При цьому урожай соняшнику у 2020 році очікується на 5% нижче, ніж минулого року – на рівні 14,5-15 мільйонів тонн. Як повідомляв УНІАН, у 2019 році Україна експортувала насіння олійних на 2,5 мільярда доларів, а соняшникової олії – на 4,3 мільярда доларів. Найбільшим імпортером цього насіння стала Німеччина (19% усіх поставок), а олії - Індія (30%). www.unian.ua В Україні зросте попит на курятину УНН.-30.04.2020 На тлі карантину в Україні зросте попит на доступні у ціні продукти харчування, зокрема курятину. Про це розповів старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Ярослав Навроцький, передає УНН із посиланням на пресслужбу інституту. "У ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве", - розповів фахівець. Разом з тим, попит на інші види продукції тваринництва – впаде. Йдеться, зокрема, про м'ясо великої рогатої худоби. Це - найбільш дорогий вид м’ясної продукції, який з початку року подорожчав на 9,2 % – до 157,22 грн за кг. Крім того, може впасти попит на деякі види молочної продукції, зокрема дорогі сири. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт. "Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання", - розповів Навроцький. При цьому, попит на групи товарів нетривалого зберігання, такі як томати, огірки, ягоди та зелень, знижуватиметься, прогнозує експерт. У свою чергу попит на різні види зерна та крупи буде високим, додає Навроцький. "Якщо з лютого 2019 року до лютого 2020 року середньомісячна ціна гречки у торгівельних мережах зросла на 74,5 % – з 17,30 грн/кг до 30,19 грн/кг, то лише протягом березня-квітня цього року внаслідок ажіотажного попиту вона зросла на 43,2 % – до 43,22 грн/кг", - інформує він. Попит на тропічні види фруктів і овочів, горіхи і органічну продукцію також знизиться. Як на занадто коштовні. "Ця тенденція буде посилюватися в найближчі кілька місяців. При цьому збережеться попит на часник, цибулю, імбир і лимон, як види продуктів, що на думку населення здатні підвищувати імунітет", - розповів він. www.unn.com.ua/ Продовольчий ринок країни стабільний та прогнозований - Мінекономіки УНН.- 28.04.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства здійснює щоденний моніторинг експорту зерна, та загалом констатує стабільну ситуацію на продовольчому ринку країни, повідомляє УНН. “З метою недопущення створення дефіциту продовольчих товарів на внутрішньому ринку та оперативного реагування на ситуації Мінекономіки проводить щоденний моніторинг експорту зерна, у тому числі пшениці”, — зазначає заступник міністра Тарас Висоцький. Загалом продовольча ситуація в країні залишається контрольованою та прогнозованою. “Відповідно до узагальненої оперативної інформації, отриманої від багатьох торговельних мереж, на сьогодні торговельні мережі забезпечені товарами всіх категорій у повному обсязі та мають достатню кількість товарних залишків для забезпечення споживчого попиту у разі його збільшення. Питання наявності продукції на внутрішньому ринку вирішується шляхом діалогу між виробниками і торговельними мережами”, — інформують в Мінекономіки. Україна відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, наголошують посадовці. “Потреба внутрішнього ринку в основних продуктах харчування забезпечується в достатньому обсязі, що відповідає оптимістичному рівню продовольчої безпеки, рекомендованому Продовольчою сільськогосподарською організацією ООН, та дозволяє формувати потужну базу для аграрного експорту”, — констатує Висоцький. www.unn.com.ua/

< Назад Rudiachenko Oleksandr Ukrainian Bulava/ Oleksandr Rudiachenko. - Kyiv: Summit-Book, 2024. -192 p.:il. Rudiachenko Oleksandr Ukrainian Bulava/ Oleksandr Rudiachenko. - Kyiv: Summit-Book, 2024. -192 p.:il. Відповідно до Плану заходів Міністерства культури та інформаційної політики України щодо захисту національного інформаційного простору розроблено модель інформаційного продукту графічного характеру в рамках кампанії «Книга для зміцнення національної єдності», а саме підготовка і реалізація проєкту «Українська булава». Англомовне видання «Ukrainian Bulava» підготував автор Рудяченко Олександр, видавництво «Саміт-книга». Видання знайомить з визначними історичними постатями Української держави: відомий усім бандурист, оповідач XVII століття Козак Мамай; історичний патрон Запорізької Січі Дмитро Вишневецький «Байда»; отамани - Северин Наливайко, Іван Сірко, Іван Підкова; гетьмани - Петро Сагайдачний, Оліфер Голуб, Тарас Трясило, Іван Сулима. Нариси персоналій супроводжуються кольоровими ілюстраціями: портрети, герби, мапи, фрагменти бойових походів. Попередня Наступна

< Назад Майя робили стандартні одиниці солі - коржі. 14 лип. 2024 р. Археолог Хізер МакКіллоп з Університету Луїзіани заявила про те, що майя класичної епохи (300-900 роки нашої ери) могли використовувати сіль в якості валюти. За словами вченої, сіль відповідала таким важливим вимогам для грошей як цінність, корисність, переносимість та подільність, повідомляє N+1. У цивілізаціях Мезоамерики до підкорення їх європейцями в якості грошей виступали різні предмети. Наприклад, у ацтеків валюту замінювали зерна какао, шматки бавовняної тканини, золото, нефрит і різні вироби з міді. Не менш широкий був цей набір і у майя. При цьому, на думку дослідників, деякі предмети могли перебувати в обігу паралельно. Тепер же МакКіллоп вирішила перевірити гіпотезу про те, що майя могли використовувати в якості грошей сіль і коржі з солі. Дослідження вченої базується на даних, отриманих із стародавніх стоянок на солеварнях Пейнс-Крік в південному Белізі. Сіль тут видобували методом кип'ятіння розсолу в глиняному посуді над вогнищами (брікетаж) в особливих кухнях - досить великих будівлях з жердин і соломи. МакКіллоп пояснила на основі етнографічних аналогій, що в ході кип'ятіння з'являлася пухка сіль або затверділі в вогні коржі, які потім транспортували в глиняних горщиках або у твердій формі до споживачів. За словами археолога, сіль, яку використовували в якості грошей, повинна була володіти декількома якостями: корисність, цінність, переносимість, пізнаваність, подільність, незруйновність, стабільність вартість і однорідність. МакКіллоп прийшла до висновку, що сіль для майя була корисним товаром, оскільки посилювала смак. Вона також мала портативністю, була легко впізнавана на вигляд і смак, її легко можна було розділити на частини як в сипучому, так і твердому вигляді. Майя робили стандартні одиниці солі - коржі. МакКіллоп вивчила 400 судин для виробництва солі і прийшла до висновку, що вони були більш стандартизовані, ніж ємності для води. Ймовірно, коржі солі використовувалися на ринках в якості грошей або для бухгалтерського обліку поряд з какао-бобами. Це побічно підтверджується і іншими даними, наприклад, свідченнями про надмірність видобутку солі. https://zn.ua/ukr/TECHNOLOGIES/sil-mohla-vistupati-v-jakos Попередній допис Наступний допис

< Назад Морква - фіолетова, персик розміром з вишню: якими були овочі та фрукти до селекції. 3 груд. 2023 р. Коли ми їмо огірки, моркву чи баклажани, то навіть не підозрюємо, що раніше багато овочів та фруктів виглядали зовсім по-іншому. Огірки були колючими, як кактуси, а морква була фіолетовою. Що являли собою звичні нам овочі, фрукти та ягоди ще до того, як їм почали проводити селекцію, пише adme.media . В даний час ми насолоджуємося різноманітністю баклажанів, представлених у різних формах, кольорах та розмірах. Проте, ранні екземпляри цих рослин не давали їстівних плодів, а були скоріше декоративними та нагадували курячі яйця. Персики раніше були набагато меншими — розміром з вишню. Та й смак у них був не такий солодкий, як сьогодні, а скоріше трохи солонуватий і землістий. Яблуко – це один із найвідоміших фруктів. У його первісному вигляді, відомому як дике яблуко (Malus sieversii), воно було меншим за розміром і круглішим за формою. А за сучасними смаковими стандартами було взагалі неїстівно. Вважається, що вперше моркву почали вирощувати у X столітті. Вона була не того насиченого помаранчевого кольору, як зараз, а фіолетового чи білого, а ще мала роздвоєний корінь. Лимон вивели шляхом схрещування цитрону із гірким апельсином. Цитрон, у свою чергу, — це один із негібридних, оригінальних цитрусів, тож його сміливо можна вважати предком сучасного лимона. А виглядав він так: груба горбиста шкірка, великі плоди (один міг досягати 4-5 кг). М'якуш був кислий або взагалі був відсутній. Огірок. У стародавніх арабських писаннях часто згадується слово "хіяр" - воно означає "огірок". В одному з рукописів плід описували "колючим, наче дикобраз". Ще одне джерело свідчить, що огірок нагадував зміїну диню, але плоди в нього більш короткі та горбисті. Картоплю вирощували ще інки приблизно 400 року до н.е. Щоправда, виглядав він тоді інакше: коренеплоди були кривуватими, маленькими і витягнутими (є навіть гравюра, де зображено, як виглядала картопля до селекції). Ну а про те, як картопля потрапила до Європи, ви точно знаєте: овоч завезли до Іспанії та Британії ближче до кінця XVI століття. Спочатку до нього ставилися без особливої поваги: в основному використовували, щоб годувати худобу чи населення, яке голодує. Завдяки генетиці ми можемо дізнатися, як виглядала кукурудза до селекції. Її диким предком вважається рослина під назвою "теосинте". А качани кукурудзи, знайдені археологами в різний час, демонструють, що раніше кукурудза була значно меншою. Плоди гарбуза раніше були дуже гіркими, маленькими і частіше використовувалися як посудина, ніж як їжа. Наприклад, з них могли робити пляшки та фляги для води. Завдяки картині Джованні Верстати, написаній між 1645 і 1672 роками, багато хто міг побачити, як виглядав кавун до селекції. Судячи з великої кількості білих прожилок та мінімуму червоної м'якоті, він був не таким смачним, як сьогодні. https://gazeta.ua/articles/science-life/_morkva-fioletova-persik-rozmirom-z-vishnyu-yakimi-buli-ovochi-ta-frukti-do-selekciyi/1147851 Попередній допис Наступний допис

< Назад 25 травня – Міжнародний день Шардоне 26 трав. 2023 р. 25 травня відзначають Міжнародний день Шардоне. Це по-справжньому королівський сорт винограду, який приваблює своїм витонченим смаком та багатим ароматом. Завдяки своєму різноманітному спектру смакових нюансів – від свіжих цитрусових нот та зелених яблук до насичених відтінків стиглих персиків та манго – Шардоне вважають одним із найпопулярніших винних сортів. Світові винороби включають його до Великої шістки винних сортів, до якої також входить сорт Совіньйон Блан, міжнародний день якого святкували 5 травня. Про це пише корпорація «Укрвинпром». Батьківщиною цього сорту вважають схід Франції – Бургундію, де він і отримав свою назву на честь села Шардоне, що в перекладі з французької означає «зарослий будяками». Завдяки своєму смаковому різноманіттю та природній пристосованості майже до будь-якої місцевості, він став одним із найпопулярніших технічних сортів у світі. Але особливу любов він здобув за межами Європи – у США та Південній Америці. В Україні його активно культивують винороби Закарпаття, Херсонщини, Одещини та Криму. Шардоне також є одним із придатних сортів винограду для виготовлення шампанських та ігристих вин. Цікаво, що під час свого достигання виноградні ягоди реагують на будь-які температурні перепади, хімічний склад ґрунту, зміну вологості повітря та інші кліматичні чинники. Так, до прикладу, прохолодний клімат додасть вину яскраві цитрусові нотки. Варто також додати, що Шардоне, витримане в діжках, матиме ванільний, майже пікантний аромат. Це пов’язано власне із дубовими бочками, які не тільки насичують вино, а й додають йому особливу масляну текстуру. Шардоне по праву називають універсальним гастрономічним супутником, адже, залежно від витримки та принципів ферментації, цей сорт вдало поєднує в собі квіткові ноти, пряний аромат та помірно-кислотний посмак. Для того, щоб обрати якісний напій, рекомендовано орієнтуватися на такі особливості Шардоне: Вино має ніжний жовтувато-золотистий колір, із зеленуватим відтінком та восковим відблиском, який приємно грає у сонячних променях. Аромат легкий та свіжий, із характерним плодово-ягідним ароматом та медовим шлейфом. Смак залежить від багатьох чинників і не є універсальним, але європейські сорти зазвичай є легкими, мінеральними. https://techdrinks.info/25-travnya-mizhnarodnyj-den-shardone/ Попередній допис Наступний допис

< Назад 12 страв на Святий вечір: перелік та що вони символізують 24 груд. 2023 р. Святвечір або Святий Вечір — традиційна святкова вечеря напередодні Різдва Христового. Віряни, які зустрічають Різдво по григоріанському календарю, сідають за стіл 24 грудня, а християни східного обряду — 6 січня. Готують лише пісні страви. При чому їх повинно бути дванадцять — за кількістю апостолів та місяців у році. Кожна має свій символ для українського народу. Головна українська традиція на Різдво — ставити на покуті дідуха, що вшановує духів пращурів. Біля нього завжди стоять узвар та кутя. Для приготування куті брали нову макітру (горщик). Вся сім'я, крім маленьких дітей та хворих, нічого не їла цілий день, а за стіл сідала тільки з першою зіркою. Кожна з 12 страв на Святий вечір мала для українського народу певний символ. Кутя Кутя — це найголовніша з 12 страв на Святвечір. З неї починалася трапеза. Для приготування куті брали обмолоту пшеницю, яку товкли в макітрі. Так знімається верхня тоненька плівка, але саме зерно не пошкоджується. Деякі господині додавали рис або ячмінь. Обов’язково приправляли медом, варенням та сухофруктами Зерно для наших пращурів було символом вічного життя, багатства, достатку. Мед означав Боже слово, чистоту, християнську віру. Також до куті обов’язково додавали мак. Він символізував невинно пролиту кров, мучеництво. Коли кожен член сім’ї спробує всі 12 страв на Святий вечір, кутю ставили на столі на всю ніч. Вірили, що прийдуть душі покійних пращурів, щоб її скуштувати. Взагалі в українського народу кутя була символом єднання світу живих зі світом мертвих. Узвар Другим за популярністю на столі з 12 страв на Святу вечерю вважається узвар. Він символізує нове життя, народження, яке було дароване людині Богом. Готували узвар з сухофруктів та чистої джерельної води. Остання, зі свого боку, була символом очищення тіла та душі. Також до напою обов’язково додавали мед. Борщ Обов'язково на Святвечір готують пісний борщ. До нього додають лише овочі та заздалегідь заквашений квас з буряка. Саме тому страва виходить насиченою та має темно-червоний колір. Борщ в українській традиції вважався символом крові невинних дітей, яких цар Ірод убив в Вифлеємі. Капусняк Серед українців є ще одна з 12 страв на Святий вечір, яка була дуже популярною. Готують її з квашеної капусти (як символу простоти, міцності і єдності навколо Ісуса Христа). Називається страва капусняк. Карачун, калач або хліб Наші предки називали його символом смерті та подальшого воскресіння. Пояснювалося це тим, що зерно спочатку сіють у землю, де воно “помирає”, а потім проростає та дає плоди (ніби “воскресаючи”). Риба Риба — це особливий символ християн. Три переплетені рибини або рибина з трьома головами є символом Святої Трійці в багатьох народів. Тому в списку 12 страв на Святий вечір вона завжди присутня. Риба живе вільно у водоймах. Тому існує легенда, що так і християни починають повноцінно жити лише після купання в освяченій воді. Знак риби був навіть першою монограмою Ісуса Христа, тому що грецька абревіатура імені Спасителя (ІХТІОС) перекладається як “риба”. Квасоля і горох У християн ця проста страва вважається символом Божої весни, відродження. А ще вона символізує єдність всіх членів сім’ї, адже на Святвечір вони всі збираються за одним столом для святкування Різдва Христового. Голубці з пшоном Назва цієї страви з 12 на Святий вечір співзвучна з “голубом”, який вважається символом Святого Духа, що несе до людей Божу любов. В усьому світі цей птах символізує мир, дружелюбність і спокій. Гриби Можна готувати в будь-якому вигляді. З 12 страв на Різдво лише вони символізують одразу дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка) і божественну або небесну (шапочка). Пампушки Серед наших предків уявити 12 страв на Святий вечір без пампушок було неможливо. Вони вважалися символом святих, які увірували в Ісуса Христа і отримали вічне життя на небі. Простий же народ бачив в пампушці символ щастя, достатку та радості, які шукає кожен в різдвяні свята. Вареники Здавна вареники були символами ситості та достатку. Також наші пращури часто говорили, що Господь подарував людині можливість жити на Землі “як вареник в маслі”, що означало "дуже добре". Каша Для наших пращурів каша символізувала продовження роду, єднання. Ось чому її додавали до списку 12 страв на Святий вечір обов'язково. Також кашу вважали символом врожайної землі, працьовитого господаря і плодючої худоби. https://tsn.ua/ukrayina/12-strav-na-svyatiy-vechir-perelik-ta-scho-voni-simvolizuyut-1939297.html Попередній допис Наступний допис

< Назад Вода – джерело життя 21 вер. 2022 р. До Всесвітнього дня моніторингу води, що проходить 18 вересня ЦНТБ пропонує переглянути цікаві книги з фонду бібліотеки на дану тему. Вода – найважливіший природний ресурс нашої планети, незмінне джерело у розвитку живої природи, у життевих процесах людей, тварин та рослин. Достовірні дані про стан забруднення води – підземної, поверхнєвої або морської залежать від сучасних стандартів постійного спостереження (моніторингу) ситуації. З січня 2022 року в Україні почали діяти нові програми моніторингу вод. Наказами Міндовкілля затверджені: Програма державного моніторингу підземних вод на 2022 рік; Програма державного моніторингу прибережних і морських вод Чорного та Азовського морів до 2026 року; Програма моніторингу поверхневих вод на 2022 рік. Враховуючи оперативну воєну ситуацію в окремих областях України, не в усіх регіонах є можливість у повному обсязі виконувати вимірювання показників, що визначені програмою моніторингу. До Всесвітнього дня моніторингу води ЦНТБ пропонує переглянути список літератури з фонду бібліотеки, ознайомитись з цікавим виданням в рубриці «Презентація книги». Нові матеріали в рубриках «Офіційний документ», «Тематичні добірки» та ін. Попередній допис Наступний допис

< Назад Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України Прокопенко Л.І. Інформаційні потреби користувачів обласних універсальних наукових бібліотек України: монографія \ Л.І. Прокопенко. – Київ : Вид – во Ліра – К, 2017. -220 с. розглядає, аналізує роботу ОУНБ, стан забезпечення інформаційних потреб користувачів. Часовий відрізок охоплює 90 – ті роки ХХ століття та перше десятиріччя ХХІ століття. У цей період відбуваються трансформаційні процеси у бібліотечній галузі, сформувалася законодавча база, запроваджується інформатизація бібліотек. Наукове видання складається з 3 – х розділів. Розділ I. Інформаційні потреби користувачів бібліотек:стан наукової розробки проблеми. У розділі проведено всебічний аналіз праць, пов’язаних з забезпеченням інформаційних потреб користувачів. Питання вивчалися частково науковцями та фахівцями у галузі книгознавства, бібліотекознавства і бібліографії. Автор коротко знайомить з історією розвитку теорії інформаційних потреб ( далі ІП), починаючи з кінця ХІХ століття і до І десятиріччя ХХІ століття. Висвітлюються дослідження українського користувача, (з 1969року) започаткованого Державною республіканською бібліотекою УРСР ім. КПРС (зараз Національна Парламентська бібліотека України ім. Я. Мудрого). Розділ II. Користувач обласних універсальних наукових бібліотек України. Розглянуто процес вивчення змін, що відбулися у структурі читацької аудиторії ОУНБ: збільшення користувачів з вищою і середньою спеціальною освітою, зростання кількості учнівської і студентської молоді. Виявлення ІП користувачів дали можливість внести зміни у систему обслуговування, розширити види інформаційних та сервісних послуг. Розділ III. Обласні універсальні наукові бібліотеки як сучасні культурно – інформаційні центри. Звертається увага на важливу роль інформаційних ресурсів бібліотек, інноваційну діяльність обласних універсальних наукових бібліотек. Головна мета інновацій, які впроваджуються у ОУНБ, є покращення обслуговування користувачів та якісне задоволення їх ІП. Завершують текст монографії : висновки, список використаних джерел, додатки Попередня Наступна

< Назад Президент підписав закони для митного безвізу з Євросоюзом 31 серп. 2022 р. Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалені 30 серпня Верховною Радою закон №0166 «Про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту» та закон № 0165 «Про приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами», необхідні для митного безвізу з ЄС пише AГРОПОЛІТ Про це він заявив у зверненні. Зеленський зазначив, що вони є фактичною реалізацією митного безвізу. Ми зробили це в рекордний строк і абсолютно злагоджено – усі гілки влади», — сказав Зеленський. Президент наголосив, що хоч би як було складно, Україна в умовах війни крок за кроком рухається до повноправного членства в ЄС. Закон №0166 дозволяє застосовувати європейські транзитні правила. Очікується, що завдяки ратифікації Конвенції відбудеться значне прискорення та здешевлення руху товарів, від якого виграють експортери, перевізники та імпортери. Закон № 0165 спрощує формальності у торгівлі товарами з європейськими державами та дозволить виконати умови для приєднання до процедури спільного транзиту. Попередній допис Наступний допис