< Назад Стало відомо, яке м’ясо найкорисніше для організму людини 21 вер. 2022 р. Дієтолог Галина Незговорова для 1plus1.ua розповіла про користь вживання м’яса та яка його добова норма для організму людини пише agronews.ua. М’ясо для українців є невід’ємним елементом щоденного раціону. Зазвичай любителі цього продукту не задумуються, яке з них корисніше – червоне чи біле. Проте дієтологи впевнені, що різниця між видами м’яса існує, до того ж його правильне вживання може позитивно впливати на всю роботу організму. Корисні властивості м’яса: М’ясо є унікальним джерелом білку Є джерелом вітамінів групи В Забезпечує нормальну роботу усіх органів та систем Містить залізо, яке вкрай необхідне для кровотворення Усе м’ясо умовно поділяють на біле та червоне. Біле м’ясо – це домашня птиця, а також кролик, риба та інші морепродукти. Червоне м’ясо – це баранина, яловичина і свинина. Качка, хоч і є м’ясом домашньої птиці, проте також відноситься до червоного м’яса. Дієтологи вважають, що червоне м’ясо менш корисне, ніж біле. Там забагато насичених жирів і холестерину, який провокує збільшення ваги, а також може бути шкідливим для серця. Вживання червоного м’яса в нерозумних кількостях може призводити до розвитку раку. Біле м’ясо навпаки майже не має протипоказань з боку лікарів, воно ідеально підходить тим, хто намагається схуднути, знизити рівень холестерину в крові та веде здоровий спосіб життя. Вони рекомендують для щоденного раціону вибирати кролятину, адже вона найкраще з усіх сортів м’яса засвоюється в нашому організмі, є нежирною та містить більше білка та ненасичених жирних кислот, які життєво необхідні нашому організму. Якщо ви на дієті, то краще обирати м’ясо кролика. Він менш калорійний, містить набагато більше білку, – запевняє експерт. З червоних сортів найкращою вважається телятина, її рекомендують їсти всім, хто на дієті і навіть маленьким дітям. Утім, однозначно сказати, яке м’ясо корисніше – біле чи червоне – складно. Усе залежить від того, скільки саме його у раціоні та у якому вигляді воно вживається. Вважається, що щоденна норма м’яса має бути 1 г на 1 кг нормальної ваги. Тобто для дорослої людини – це приблизно 70 г м’яса на день. Добова норма м’яса має бути розміром з долоньку, товщиною не більше 0,5 см, – підкреслює Галина Незговорова. Краще не вживати смажене чи копчене м’ясо. Корисніше вживати його у відвареному, тушкованому вигляді чи на грилі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Що відбувається з організмом, коли ви їсте сало? 25 лист. 2023 р. З приходом морозів наш організм починає відчувати підвищену потребу в жирнішій їжі - саме вона дає необхідну енергію для того, щоб пережити холодну пору року. Сало - один із найбільш поживних та корисних зимових продуктів. Лікар-фітотерапевт Євген Шмерко розповів Sputnik не лише про корисні, а й лікувальні властивості сала. У чому користь сала? Фахівець розповідає, що у 60-х роках американські вчені висловили судження про величезну шкоду тваринних жирів. Зокрема, стверджувалося, що саме тваринні жири є причиною розвитку атеросклерозу судин та набору зайвої ваги. І що стало альтернативою? З'явився маргарин, що складається із шкідливих трансжирів, а потім і горезвісне пальмове масло. Парадоксально, але саме вони і провокують інфаркти, інсульти, ожиріння та атеросклероз. "Сало - це справжній суперфуд, який за своїми корисними властивостями, наприклад, випереджає модну оливкову олію. У салі містяться вітаміни В1, В2, В6, В9, С, РР, А, Е, D, а також жиророзчинні кислоти. Багато сало кальцієм, марганцем, магнієм, фосфором, калієм, цинком, натрієм, міддю, залізом та дуже потужним антиоксидантом – селеном. До слова, близько 80% людей відчувають нестачу в цьому незамінному мікроелементі", - зазначає лікар. Часто сало називають "зимовим вітаміном" - у ньому на 1 г міститься 9 ккал, тому натуральний продукт допомагає впоратися з холодами та відмінно заряджає енергією. Сало - справжній лікар, тому що має безліч корисних властивостей для організму. Продукт має жовчогінні та протипухлинні властивості, регулює обмін речовин. Експерт рекомендує сміливо їсти сало при травмах опорно-рухового апарату, артритах, артрозах, бронхітах, сухому кашлі, екземах, захворюваннях нирок та печінки, сечового міхура, простатиті, опіках, обмороженнях та загальної слабкості. Цікавий факт про сало - воно дуже благотворно впливає на легеневу тканину. "Справа в тому, що наші альвеоли вкриті спеціальною речовиною-сурфактантом, у складі якої є жири. Вони стоять на захисті нашого імунітету і захищають легені від проникнення вірусів і бактерій", - пояснює лікар-фітотерапевт. Тому зараз, у зимовий період, особливо актуально включити до свого раціону хоча б невеликий шматочок сала. До того ж, це стане чудовою профілактикою коронавірусної інфекції. У салі міститься холін – речовина, яка очищає та бореться з холестерином. Багато хто здивується, але сало не викликає захворювань кровоносних судин, а, навпаки, служить відмінним превентивним заходом у виникненні атеросклерозу та тромбів. Завдяки арахідоновій кислоті сало здатне очищати кровоносні судини від атеросклеротичних бляшок. Варто зауважити, що сало є одним із небагатьох продуктів, який містить цю цінну поліненасичену кислоту, яка є джерелом захисних білкових структур у організмі людини, а також перешкоджає відкладенню холестерину. Без цієї чудо-кислоти ми стаємо надзвичайно вразливими для різноманітних інфекцій. Цікаво, що арахідонової кислоти в салі міститься вдесятеро більше, ніж у вершковому маслі. Також сало впливає на підвищення гостроти зору, пам'яті та уваги. І, взагалі, в цілому має сприятливу дію на нервову систему. З-за цієї якості препарат ще називають природним антидепресантом. Скільки сала можна з'їдати Сало – все-таки висококалорійний продукт – на 100 г припадає близько 800 ккал. Тому з'їдати його бажано у першій половині дня. Вранці продукт допоможе вигнати жовч у кишечник та посилить перистальтику кишечника. Оптимальна денна норма сала на день для здорової людини – 30 г продукту. https://agriteka.com/1420-scho-vdbuvayetsya-z-organzmom-koli-vi-yiste-salo.html Попередній допис Наступний допис

<Назад Подяка Національній асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» 6 груд. 2022 р. Дарунки книг у бібліотеку – це добра воля благодійників та надійне поповнення фонду. Факт надходження дарів – показник престижу бібліотеки та значимості її у суспільстві. Ми працюємо серед книг і дуже радіємо, коли їх стає більше! Колектив Центральної науково-технічної бібліотеки харчової та переробної промисловості України щиро вдячний колективу Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко» за подаровану літературу. Вона обов’язково знайде свого читача. Ми висловлюємо щиру вдячність і подяку за безкорисливе дарування літератури. Бажаємо нашим дарувальникам творчих успіхів, процвітання та подальшої плідної праці на благо рідної України! Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №2 2024 Вплив антропогенного навантаження на екологічний стан сільських населених пунктів Рівненської та Тернопільської обл./ Г.В. Давидюк, Л.І. Шкарівська, І.І. Клименко та ін. //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 50-62. - Бібліогр.: с.59-61. Любчич, О.Г. Забезпечення рослин гречки макроелементами за різних систем удобрення в умовах Північного Лісостепу/ О.Г. Любчич, Р.Є. Грищенко, О.В. Глієва //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 73-79. - Бібліогр.: с.77-78. Мойсієнко, В.В. Формування продуктивності гречки залежно від позакореневого підживлення/ В.В. Мойсієнко, Т.М. Тимощук, В.З. Панчишин //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 63-72. - Бібліогр.: с.68-71. Основні етапи створення сортів пшениці м'якої озимої в ННЦ "ІЗ НААН"/ Л.М. Голик, М.І. Штакал, О.В. Тимошенко та ін. //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 108-119. - Бібліогр.: с. 116-118. Панасюк, С.С. Отавність злакових травостоїв сінокісно-пасовищного використання в осінній період/ С.С. Панасюк //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 99-107. - Бібліогр.: с. 105-106. Расевич, В.В. Продуктивність сої залежно від технологій вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України/ В.В. Расевич, Н.М. Терещенко //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.2 (8) . - С. 80-88. - Бібліогр.: с.85-87. Технологія вирощування тритикале озимого за органічного виробництва сільськогосподарської продукції / П.В. Романюк, В.М. Юла, Т.В. Єгупова та ін. //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вп.2 (8) . - С. 89-98. - Бібліогр.: с. 96-97. Попередня Далі

< Назад Оприлюднено нові вимоги щодо безпечності та якості м’ясних продуктів 5 серп. 2022 р. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оприлюднило проєкт наказу «Про затвердження гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження». Документ розроблено на виконання пункту 5.6 Програми діяльності Кабінету Міністрів України та статті 7 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Він містить вимоги до виробників та операторів ринку м’яса, м’ясопродуктів, м’ясних напівфабрикатів, субпродуктів тощо (вичерпний перелік міститься у тексті документу). Ці вимоги стосуються не лише самих продуктів, а й приміщень, де здійснюються їх виробництво, переробка та обіг, інвентарю, обладнання, а також працівників, що працюють з продуктами тваринного походження. Одним із позитивних наслідків запровадження цього документа розробники називають уникнення торговельних бар’єрів у торгівлі даним видом продукції з країнами Європейського Союзу. Варто зауважити, що українські виробники молочної продукції вже отримали доступ до ринків ЄС починаючи з 2015 року. Водночас, оскільки пропонований документ консолідуватиме вимоги, що наразі містяться у низці інших документів, чинних на теперішній час, передбачається скасування цих документів. Аби виробники та інші учасники ринку м’ясних продуктів могли належним чином підготуватися до нових вимог, пропонується запровадити для них перехідний період у шість місяців від набуття чинності згаданим наказом. Джерело: uteka.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Швейцарія виділить 2,5 млн франків молочним господарствам, які постраждали від війни 25 серп. 2022 р. Швейцарія виділила 2,5 млн швейцарських франків (близько 100 млн гривень) на підтримку господарств з виробництва молока в тих регіонах, що постраждали від бойових дій у Чернігівській, Київській та Сумській областях. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Як повідомляється, на запит Міністерства аграрної політики та продовольства України у взаємодії з Асоціацією виробників молока України (АВМ), міжнародним благодійним фондом #SaveUA та Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за координації Посольства Швейцарії в Україні реалізується гуманітарний проєкт фінансований Урядом Швейцарії. Метою проєкту є забезпечення продовольчої безпеки в цілому та зокрема через покращення доступу для населення України до якісних та безпечних молочних продуктів, що виробляються в Україні. Вирішальним у забезпеченні безпечності молока є дотримання гігієни його виробництва. Як зазначається, реалізація цього гуманітарного проєкту дасть можливість уникнути збоїв у подальшій переробці молока з одного боку та появи спалахів захворювань серед споживачів з іншого. Ця спільна з українськими партнерами дія унеможливить той ризик, коли низький рівень гігієни доїння призведе до погіршення здоров’я тварин на рівні ферми, запустивши негативний цикл поширення захворювань, що теж матиме негативний вплив на безпечність харчових продуктів. Тому нездатність фермерів дотримуватися гігієнічних стандартів під час доїння може мати довгостроковий вплив на можливість швидкого економічного відновлення галузі та, як наслідок, негативно вплинути на продовольчу безпеку, безпечність харчових продуктів і здоров’я споживачів. У Мінагрополітики зазначили, що сьогодні найбільше потерпають ті виробники молока, що постраждали від бойових дій, ускладнену логістику та зруйновану інфраструктуру, а на фоні гострої проблеми з ліквідністю мають обмежений доступ до ветеринарних гігієнічних засобів. Тож за підтримки Швейцарії зацікавлені виробники молока у постраждалих областях отримають засоби для миття та дезінфекції доїльного обладнання, перед- та післядоїльної обробки вимені, серветки для гігієни вимені, рукавички, реактиви для виявлення прихованих форм маститів, дезінфектанти для тваринницьких приміщень тощо, що покриє у повній мірі їхню квартальну потребу. У відомстві наголосили, що на шляху до відновлення спроможності молочного сектору України важливо підтримати виробничі технології, що побудовані на дотриманні високих стандартів гігієни задля якісних та безпечних харчових продуктів. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №17 2023 Ткаліч, Ю.І. Ефективність прилипачів за використання трибенурон-метилу в посівах соняшника/ Ю.І. Ткаліч, О.І. Цилюрик, В.І. Козечко //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2022. - Вип.32 . - С. 112-121. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Ткачук, О.П. Екологічна оцінка повторних посівів кукурудзи в Україні/ О.П. Ткачук, М.І. Бондаренко //Сільське господарство та лісівництво. - 2022. - №24 . - С. 182-191. - Бібліогр. в кінці ст. Трієрний сепаратор насіннєвого матеріалу дрібнонасіннєвих олійних культур / Е.Б. Алієв, К.О. Лупко, О.В. Бєлка, О.Ю. Алієва //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 118-132. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Удосконалення технології отримання високоякісних добрив з використанням супутньо-пластової води та пробіотичних препаратів / П.В. Писаренко, М.С. Самойлік, А.О. Тараненко, Ю.А. Цьова //Сільське господарство та лісівництво. - 2022. - №24 . - С. 192-203. - Бібліогр. в кінці ст. Усова, Н.М. Вплив мінерального живлення на урожайність та якість пшениці озимої за вирощування по попереднику соняшник / Н.М. Усова, Т.Ф. Цапик, С.В. Школова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 109-116. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Цапик, Т.Ф. Вплив мінерального живлення на продуктивність озимого ячменю за вирощування по поперерднику гірчиця/ Т.Ф. Цапик, Н.М. Усова, Г.Ф. Дударєва //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 98-108. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою Шевченко, І.А. Агротехнологічні основи створення грунтообробної техніки / І.А. Шевченко //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 157-158. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Юрчук, С.С. Оцінка колекційних зразків ріпаку озимого за екологічною пластичністю і стабільністі/ С.С. Юрчук; С.П. Вишневський //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . -С.46-57. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Яровець, В.І. Морфометрія крил бджіл за вісьмома ознаками (індексами): CI, DBI, DISC.SH., PCI, RI, CI.2,CI.2.1, CI.3/ В.І. Яровець, В.В. Бабенко, О.Є. Галатюк //Бджільництво України. - 2022. - Вип.8 . - С. 65-71. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад В Україні з’явився Чорнобаївський хліб 28 бер. 2022 р. Український кухар Андрій Пивовар створив рецепт хліба «Чорнобаївський». «Символізм цього хліба полягає в тому, що чорнослив — це обгорілі орки, білий льон — іскри від української арти, а мелений мускатний горіх — звичайно ж, порох», — пояснює кухар. Село Чорнобаївка, що на Херсонщині, стало «бермудським трикутником» для російських окупантів. Попередній допис Наступний допис

< Назад Що таке вареники і з чим їх їдять: 7 цікавих фактів про традиційну українську страву 17 бер. 2024 р. Історія походження назви, видів, присвят і рецептів Вареники – один із символів української кухні і національна страва – не поступаються популярністю навіть борщу. Їх готують із різного тіста, різної форми і з різними начинками. Загалом в Україні існує понад 40 видів вареників. Їх їдять у будні й на свята, на весіллях, хрестинах, гостинах… Звісно, їдять і на Різдво – на Святвечір готують особливі пісні вареники, які ще називають «креплики» або «краплики». Вареники є символом заможного щасливого життя. Недаремно ж кажуть: як вареник у маслі (або сметані). То звідки ж він узявся в українській гастрокультурі? Розповідаємо. ЗВІДКИ ВЗЯЛИСЯ ВАРЕНИКИ Назва «вареник» утворена від слова «варити», хоча спершу наші вареники називалися «вараниками». А сам рецепт українці запозичили у тюркських народів. Історики вважають, що ця страва прийшла до нас разом з кочівниками, які готували манти (як варіант – дюш-вар, популярний у турків) – страву з тонкого тіста, начиненого м’ясом, яку варили або готували на пару. В Україні ця страва видозмінилася: тонке прісне тісто начиняли не лише м’ясом, а найрізноманітнішими начинками. Врешті-решт вареники у нас прижилися настільки, що стали візитівкою національної кухні. МАГІЧНИЙ СЕАНС У давнину вареники ототожнювалися з Місяцем, через схожу на нього форму. «Аби Місяць сприяв добробуту, йому приносили жертву у вигляді вареників, й начинка була символічною, – писав етнограф Валерій Войтович. – Вареники з пшоняною кашею уособлювали майбутнє життя, з маком – множинність зоряного світу. Начинка з грибів сприяла чоловічій сназі, з риби – жіночій». Пізніше, вже за християнства, українці теж готували вареники до особливих подій – весілля чи народження дитини. А ще ворожили на варениках (на Андрія). Вважалося, що сам процес замішування тіста був символом процесу творення всесвіту й продовження роду. Й робили це, звісно, жінки РІЗНОВИДИ ВАРЕНИКІВ Для вареників не існує чітко визначеного розміру та форми. Вони можуть бути трикутні чи заокруглені, з пшеничного, житнього, гречаного або ячмінного тіста. Різноманітність начинок, згідно з Вікіпедією, перевищує цифру 30: варена картопля, тушкована чи квашена капуста, відварені гриби, квасоля, солодкий чи солоний сир, бринза, пшоняна чи гречана каша, шпинат, цибуля, мак, ревінь, фрукти чи ягоди, повидло, риба чи м’ясо, шкварки, лівер… А також численні комбінації згаданого. Найпопулярніша начинка для вареників – це картопля з маслом чи з добавками, на другому місці – сир. Для солодких вареників – вишня й мак. Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею або шкварками (якщо вареники солоні). Неодмінно гарячою! РЕГІОНАЛЬНІ РЕЦЕПТИ ВАРЕНИКІВ Чи не кожен український регіон має свій «фірмовий» рецепт начинки для вареників. Так, на Полтавщині це картопля зі шкварками, на Харківщині – горох, на Буковині – бринза з картоплею, на Поліссі – товчена квасоля. Є й доволі екзотичні варіанти: горох або квасоля з калиною на Полтавщині, гречка з сиром на Волині, оселедець на Франківщині (до Різдва). Ще кілька давніх цікавинок. У Карпатах вареники робили з бринзою, на ячмінному борошні, великими й без вушок. На Сіверщині готували вареники з начинкою з… борошна. Для цього його додавали у киплячий смалець, помішуючи. Вони називалися «вареники з піском». Поліські вареники робили з житнього борошна, для начинки часом використовували суміш маку й насіння коноплі. У Таврії полюбляли ягідні вареники й робили їх маленькими, з тонкого тіста. Це влітку, а взимку робили вареники з м’ясом, картоплею та грибами й запікали їх у горщиках з сиром і сметаною. Чи не кожен регіон має свій «фірмовий» рецепт начинки для вареників ТО ВАРЕНИКИ ЧИ ПИРОГИ? На заході України вареники ще називають пирогами (хоча в інших регіонах пироги – це лише щось запечене). Старші люди жартують, що то маленькі – вареники, а пироги – розміром так з пів долоні. Галицькі вареники дійсно здавна були солідних розмірів. Кажуть, щоб наїстися, цілком вистачало одного «пирога». Типовою начинкою й тоді, й зараз була картопля з домашнім сиром. Такі вареники швидко стали популярні й у сусідній Польщі, і там їх називали «пироги руські». Ця назва походить від Червоної Русі (або Королівства Русь) – так у XI-XIV століттях називали Галицьке князівство. Після повномасштабного вторгнення ця польська страва змінила свою назву на «пироги українські», щоб відкинути будь-які асоціації з росією. ВАРЕНИКИ В ЛІТЕРАТУРІ Вареники займають чільне місце не тільки на столі, а й в українській літературі. Так, чимало письменників настільки полюбляли вареники, що присвячували їм вірші й навіть докладно описували їх у своїх творах. Найперше згадується Гоголь з його «Вечорами поблизу Диканьки» або «Вієм», де йдеться про вареник діаметром 40 сантиметрів, розміром з капелюх. Оскільки чітко визначених, еталонних розмірів вареників не було й нема, це не дивно – кожен робить їх такими, як вважає за потрібне. Є ще гарна гумореска Степана Руданського про вареники: «Сидить москаль на прилавку, Прищурює очі…. Так і знати: москалина, Вареників хоче. Хоче бідний вареників….». Та хто ж йому дасть. ВШАНУВАННЯ ВАРЕНИКІВ Загалом, українці всяк висловлюють свою шану до улюбленої страви. Так, у Черкасах є перший в країні пам’ятник варенику – його звів скульптор Іван Фізер у 2006 році. Ще один пам’ятник варенику стоїть на центральній площі канадського міста Глендона, й ця скульптура навіть вважається офіційним символом міста. Справа в тому, що вареники є найпопулярнішою стравою української діаспори. Також щороку найкращих кулінарів України нагороджують нагрудним знаком «Золотий вареник» – ця традиція існує з 1999 року. А ще щорічно відзначають День вареника. Це веселе й смачне свято припадає на 8 жовтня При цьому у багатьох містах проводять фестивалі вареників, де можна скуштувати й традиційні, й інноваційні. Власне, з варениками давно експериментують – у ресторанах України готують модернізовану страву з екзотичними начинками і навіть залученням молекулярних технологій. Скажімо, у львівській ресторації «У темряві» можна спробувати… желейні вареники. Загалом же день вареника можна влаштовувати хоч щодня. Адже це не лише привід попоїсти, а й можливість вшанувати народні традиції у колі родини – ліплячи, а потім смакуючи варенички. Вони наповнюють наші серця та шлунки радістю й теплом. І хай так буде. Може, й просто сьогодні! https://ukrainky.com.ua/shho-take-varenyky-i-z-chym-yih-yidyat-7-czikavyh-faktiv-pro-tradyczijnu-ukrayinsku-stravu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 березня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 березня 2024 року Зміст стор. 1. Верховна Рада підтримала закон про експорт біометану 1 2. Майже 60% недопущених до продажу овочів — з перевищенням Нітратів 1 3. На українському ринку з’явилися бриндзя-макаруни 2 4. Агроспільнота України застерігає Європарламент від трагічної Помилки 2 5. Ринок згущеного молока стабільний 2 6. Період залежності українського ринку від імпорту масла завершився 2 7. Італія просуватиме бренд «Зроблено в Україні» на торгових майданчиках 3 8. Щоб імпортувати з України. У Польщі пропонують обмежити на 10% доступ цукру з третіх країн до ЄС 3 9. Україна, попри війну, допомагає країнам, які страждають від голоду 3 10. Допомога від ЄС на 50 млрд євро: Кабмін ухвалив План для Ukraine Facility 4 --------------------------------------------------------------- 1. Верховна Рада підтримала закон про експорт біометану AgroPolit.com . – 21.03.2024 Біометан – це вуглецево-нейтральний аналог природного газу. Він утворюється завдяки збагаченню біогазу. Мова йде про газ з біомаси, сільськогосподарських відходів. В Україні зараз діє 77 біогазових установок. Їх потужність сягає 260 млн кубометрів палива на рік. Цей об’єм можна переробити на 150 млн кубометрів біометану. Потенціал виробництва біометану становить 10 млрд кубометрів на рік. До 2030 року цей показник можна збільшити до 1 млрд кубометрів на рік. В пояснювальній записці до закону зазначається: «Документ розроблено з метою: розвитку нової сфери виробництва енергії; виконання міжнародних зобов’язань щодо декарбонізації; сприяння виконанню вимог СВАМ при експорті продукції до ЄС; збільшення експортного потенціалу України; залучення міжнародних інвестицій в розвиток енергетичної сфери та відновлення регіонів України із залученням використання нових технологій». https://agropolit.com/news/27890-verhovna-rada-pidtrimala-zakon-pro-eksport-biometanu 2. Майже 60% недопущених до продажу овочів — з перевищенням нітратів AgroPortal.ua .- 17.03.2024 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що спеціалісти Житомирської регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби 2023 року провели близько 263 тисяч лабораторних досліджень зразків рослинної продукції на агропродовольчих ринках області. З а результатами лабораторних випробувань, не допущено до реалізації було 43,84 тис. кг харчових продуктів рослинного походження, зокрема 25,35 тис. кг (близько 58%) — через перевищення вмісту нітратів. Держпродспоживслужба зауважує, що ранні овочі, особливо тепличні, містять набагато більше нітратів, ніж пізні, тому споживачам потрібно бути обережними. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/mayzhe-60-nedopushchenih-do-prodazhu-ovochiv-z-perevishchennyam-nitrativ 3. На українському ринку з’явилися бриндзя-макаруни AgroPortal.ua .- 17.03.2024 Виробник локальних солодощів «Джелато Гуцулато», який з 2021 року займається виготовленням карамелі та замороженого італійського десерту — джелато, презентував новинку — макаруни з бриндзею. «Наша новинка — сонячні макаруни з додаванням карпатської бриндзі. Смачно експериментуємо для широкого спектру смаків», — йдеться в повідомленні бренда. Виробництво знаходиться в селі Кваси на Закарпатті, яке посіло 2-ге місце у Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України 2022». Для місцевої сироварні «Розенталь» було закуплено два аналізатори молока за грантові кошти від головного партнера – Посольства Королівства Нідерландів в Україні, 50 тис. грн.. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-ukrajinskomu-rinku-z-yavilisya-brindzya-makarunsi 4. Агроспільнота України застерігає Європарламент від трагічної помилки AgroPortal.ua .- 15.03.2024 В повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» говориться, що УКАБ від імені українських аграріїв закликала членів Європейського парламенту, зокрема членів Європейської народної партії (EPP), прийняти на себе політичну відповідальність та повністю підтримати початкову пропозицію Єврокомісії щодо лібералізації торгівлі з Україною. Президент УКАБ Алекс Ліссітса зазначив. «Неспроможність Європейського парламенту схвалити у Страсбурзі пропозицію комісії щодо продовження автономних торговельних заходів ЄС для України може означати лише одне — подальші затримки найважливішого елемента економічної підтримки ЄС водночас із політично мотивованими закликами закрити доступ на ринок ЄС для українських фермерів, ключового джерела експортних доходів країни». Ще не пізно проголосувати Комітету із міжнародної торгівлі (INTA) Європейського парламенту та уникнути трагічної помилки, коли Україні буде відмовлено у допомозі, якої вона зараз потребує найбільше», — підсумували в УКАБ. https://agroportal.ua/news/ukraina/agrospilnota-ukrajini-zasterigaye-yevroparlament-vid-tragichnoji-pomilki 5. Ринок згущеного молока стабільний Вizagro.- 20.03.2024 Видання ІНФАГРО повідомило, що ринок згущеного молока залишається відносно стабільним. Внутрішні продажі ведуться в нормальному руслі, в експорті є певний спад активності, ціни кардинально не змінюються. У лютому експорт молочних консервів скоротився, але тільки за рахунок скорочення експорту молоковмісної продукції і поставок до країн СНД. Частка справжньої згущенки в загальному експорті суттєво виросла, що не дивно, оскільки основним імпортером для ряду продавців стає Європа. В межах ЄС, окрім Німеччини, українське згущене молоко постачається у Польщу, Латвію, Естонію, Румунію. https://bizagro.com.ua/rinok-zgushhenogo-moloka-stabilnij/ 6. Період залежності українського ринку від імпорту масла завершився Вizagro.- 18.03.2024 Час залежності українського ринку від імпорту масла завершився. Імпортний європейський товар вже «не вписується» в український ринок за ціною. Імпортне масло надто дороге. На тлі збільшення пропозиції вітчизняний товар помітно подешевшав і європейське масло стало неконкурентним в Україні. В географії імпорту масла у лютому значну перевагу отримали поставки з Польщі (79%). В кінці минулого року в Польщі масло коштувало значно дорожче, ніж в Західній Європі й тому українські імпортери його там практично не купували. Топ-3 країни, в які здійснюється експорт українського масла – це Молдова (48%), Азербайджан (26%) та Ізраїль (15%). https://bizagro.com.ua/period-zalezhnosti-ukrayinskogo-rinku-vid-importu-masla-zavershivsya/ 7. Італія просуватиме бренд «Зроблено в Україні» на торгових майданчиках Вizagro.- 17.03.2024 Італія допомагає українським виробникам вийти на світові ринки, а також просувати бренд «Зроблено в Україні» на торгових майданчиках. Про це домовились перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки України Юлія Свириденко з міністром підприємств та виробництва Італії Адольфо Урсо, За її словами, італійський уряд має успішний досвід реалізації програм підтримки місцевих виробників. Юлія Свириденко зазначає: “Завдяки такій підтримці бренд Made in Italy став відомим у всьому світі. Домовились про те, що Італія надасть експертів, які допоможуть Україні просувати бренд Made in Ukraine за прикладом того, як це відбувалося в Італії два десятки років тому. Також італійські партнери запропонували допомогти із просуванням українських виробників на таких торгових майданчиках, як Amazon та інші. Щиро вдячні Адольфо Урсо за його підтримку і готовність допомогти нам у реалізації політики Made in Ukraine, просуванні вітчизняних продуктів на зовнішні ринки та розширенні наших експортних можливостей”. https://bizagro.com.ua/italiya-prosuvatime-brend-zrobleno-v-ukrayini-na-torgovih-majdanchikah/ 8. Щоб імпортувати з України. У Польщі пропонують обмежити на 10% доступ цукру з третіх країн до ЄС Вizagro.-15.03.2024 Директор Національної асоціації виробників цукрових буряків Польщі Рафал Страхота повідомив, що ЄС має подумати про скорочення доступу на європейський ринок цукру з третіх країн хоча б на 10%, тоді для українського цукру в ЄС було б місце, що не дало б змоги цьому ринку зруйнуватися. “Європейський Союз відкрив ринок останніми роками. Він підписав низку торговельних угод з різними третіми країнами. Я знаю, що це складно, але якби ми скоротили доступ на ринок Євросоюзу хоча б на десяток відсотків, для українського цукру було б достатньо місця, і водночас це не зруйнувало б ринку ЄС”, – підкреслив він. https://bizagro.com.ua/shhob-importuvati-z-ukrayini-u-polshhi-proponuyut-obmezhiti-na-10-dostup-tsukru-z-tretih-krayin-do-yes/ 9. Україна, попри війну, допомагає країнам, які страждають від голоду Контракти UA.-16.03.2024 Навіть в умовах жорстокої війни українці надихають постійним бажанням допомогти тим, хто також бореться у відчайдушних обставинах. Ніщо краще не ілюструє це, ніж українська гуманітарна ініціатива "Зерно з України". Започаткована у 2022 році, ця програма надає вкрай необхідні продовольчі товари країнам Африки, Азії та Близького Сходу, населення яких зіштовхується з гострою нестачею продовольчої безпеки, голодом та потенційним голодом. У співпраці з Всесвітньою продовольчою програмою ООН понад 30 країн та міжнародних організацій приєдналися до України в реалізації цієї ініціативи, і до кінця 2023 року понад 170 тисяч тонн зерна було доставлено до країн з найскладнішою продовольчою ситуацією, включаючи Ефіопію, Сомалі, Кенію та Ємен. "У перші місяці 2024 року до цього списку додалися ще дві країни — Нігерія та Судан, де зерно та пшеничне борошно, отримане з України, стало вкрай необхідним рятівним колом для вразливих верств населення", — повідомляє видання The Telegraph. https://kontrakty.ua/article/237335 10. Допомога від ЄС на 50 млрд євро: Кабмін ухвалив План для Ukraine Facility ХВИЛЯ. - 18.03.2024 18 березня Кабінет Міністрів ухвалив План для Ukraine Facility. Він містить структурні реформи і найближчим часом буде передано на розгляд Єврокомісії. Документ стане основою для надання допомоги в рамках чотирирічної програми ЄС обсягом 50 млрд євро. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. "Це європейські підходи до реформи державного управління, до боротьби з корупцією, до економічних та секторальних реформ у різних галузях: від енергетики та аграрної галузі. Крім того, у документі прописані наскрізні напрямки як "зелений" перехід, цифровізація, євроінтеграція", - написав прем'єр-міністр. У розробці плану брали участь також європейські партнери, щоб посилити нашу країну та наблизити її членство до ЄС. "Найближчим часом ми передамо його на розгляд Єврокомісії. Завдяки реалізації реформ Плану для Ukraine Facility Україна зможе отримати близько 16 млрд євро цього року", - зазначив глава Кабміну. https://hvylya.net/uk/news/289573-pomoshch-ot-es-na-50-mlrd-evro-kabmin-prinyal-plan-dlya-ukraine-facility

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 березня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 березня 2026 року Зміст стор. 1. Світовий ринок сухого молока: попит перевищує очікування аналітиків 1 2. Продовольча криза від війни з Іраном, буде більшою за ту, що почалася після нападу рф на Україну 2 3. Україна експортувала 106 млн тонн зерна до 55 країн світу 2 4. Україна отримала право постачати саджанці вишні на ринок ЄС 2 5. Україна та Молдова домовились про механізм відновлення експорту м'яса птиці 2 6. Вперше в Україні відбудеться тижневий аграрний форум Agro Ukraine Week 3 7. Експорт продовольчих товарів з України у січні-лютому 2026 року сягнув $4 млрд 3 8. Україна у лютому експортувала 5 млн тонн агропродукції 3 9. Теофіпольська енергетична компанія запустила біометановий завод із найбільшою потужністю в Україні 4 10. Україна у 2025/26 МР виробить на 22% менше соняшникової олії, ніж у середньому за останні 5 років 4 11. Західний Буг приєднався до Спілки борошномелів і планує влітку 2026 року запустити нові переробні потужності 4 ----------------------------------- 1. Світовий ринок сухого молока: попит перевищує очікування аналітиків AgroPolit.com . – 18.03.2026 Вже на початку цього року світовий ринок сухого молока демонструє несподівано швидке зростання цін і попиту. І українські виробники отримують вигідні умови для експорту, а дешеві пропозиції на внутрішньому ринку скорочуються, повідомляють в Інфоагро. З середини січня спостерігається стабільне зростання попиту та цін на сухе знежирене молоко, зокрема українського виробництва, вартість продукту суттєво піднялася, і трейдери готові платити за українську продукцію значно більше. Ціни наблизилися до історичних максимумів, які спостерігалися кілька років тому. Активізація експорту призвела до скорочення дешевих пропозицій на внутрішньому ринку.Учасники ринку сподіваються, що негативні прогнози не справдяться, а ціни залишатимуться стабільними в найближчій перспективі. Вигідну позицію наразі займають виробники, які не поспішали реалізовувати продукцію на початку року. https://agropolit.com/news/31301-svitoviy-rinok-suhogo-moloka-popit-perevischuye-ochikuvannya-analitikiv 2. Продовольча криза від війни з Іраном, буде більшою за ту, що почалася після нападу рф на Україну AgroPolit.com . – 16.03.2026 Війна на Близькому Сході може викликати глобальну продовольчу кризу, яка буде гіршою від тієї, що виникла через повномасштабне вторгнення рф в Україну в 2022 році, адже дефіцит добрив загрожує виробництву продовольства на багатьох континентах. Іранські атаки вивели з ладу значну частину виробництва карбаміду на Близькому Сході, який є найпоширенішим у світі азотного добрива, а дефіцит газу викликав скорочення виробництва добрив у Південній Азії. Це свідчить про те, що з 2,1 млн. тонн карбаміду, які в основному мали бути відвантажені на експорт протягом останніх тижнів, близько половини не було відправлено. Дефіцит розпочався під час посівної кампанії у північній півкулі, і керівники галузі попередили про зниження врожаїв таких основних культур, як рис. https://agropolit.com/news/31279-prodovolcha-kriza-vid-viyni-z-iranom-bude-bilshoyu-za-tu-scho-pochalasya-pislya-napadu-rf-na-ukrayinu 3. Україна експортувала 106 млн тонн зерна до 55 країн світу AgroPolit.com . – 06.03.2026 Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що від початку роботи українського морського коридора було транспортовано 177,7 млн тонн вантажів, серед яких 106,4 млн тонн становить агропродукція. Створений Україною у серпні 2023 року для забезпечення експорту агропродукції та інших вантажів після виходу рф із «зернової угоди», український морський коридор — це тимчасовий транспортний маршрут у Чорному морі, який функціонує завдяки силам ВМС ЗСУ та міжнародному страхуванню суден. Україна самостійно встановила маршрути, які проходять через територіальні води Болгарії та Румунії, що мінімізує ризики обстрілів у відкритому морі. Експорт через морський шлях наразі здійснюється до 55 країн світу. Наша країна продовжує інтеграцію до європейської транспортної системи, https://agropolit.com/news/31231-ukrayina-eksportuvala-106-mln-tonn-zerna-do-55-krayin-svitu 4. Україна отримала право постачати саджанці вишні на ринок ЄС AgroPortal.ua .- 09.03.2026 Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що Україна відкрила ринок Євросоюзу для експорту рослин для посадки вишні звичайної (Prunus cerasus) та вишні сизої (Prunus canescens), що походять з України, а також їх гібридів. Держпродспоживслужба підготувала та подала до Європейської комісії (ЄК) технічне досьє щодо можливості експорту гібриду Prunus cerasus × Prunus canescens. За результатами розгляду поданих матеріалів ЄК ухвалила Виконавчий регламент Комісії (ЄС) 2025/1949, яким внесено зміни до Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) 2018/2019. Окрему увагу Єврокомісія звернула на імпорт садивного матеріалу Prunus cerasus, який підпадає під дію Директива Ради 2008/90/ЄС. Для повноцінного експорту такого матеріалу Україна має подати запит на визнання еквівалентності системи сертифікації ЄС для цього виду. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/ukrajina-otrimala-pravo-postachati-sadzhanci-vishni-na-rinok-yes 5. Україна та Молдова домовились про механізм відновлення експорту м'яса птиці AgroPortal.ua .- 05.03.2026 Представники Держпродспоживслужби і Національного агентства з безпечності харчових продуктів Республіки Молдова погодили чіткий алгоритм дій, що дозволить якнайшвидше відновити торгівлю замороженим та охолодженим м'ясом птиці за умови підтвердження його безпечності. Держпродспоживслужба зазначає, щойно результати досліджень підтвердять відповідність безпечності встановленим стандартам, буде відкрито експорт як замороженого, так і охолодженого м'яса птиці для відповідної потужності. Такий крок стане важливим сигналом про стабільність і надійність українського аграрного сектору. «Україна вже зробила практичні кроки: відібрано репрезентативну кількість зразків і направлено їх до лабораторії ЄС для проведення досліджень. Це свідчить про готовність української сторони діяти оперативно та прозоро», — підкреслили у відомстві. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-ta-moldova-domovilis-pro-mehanizm-vidnovlennya-eksportu-m-yasa-ptici 6. Вперше в Україні відбудеться тижневий аграрний форум Agro Ukraine Week AgroPortal.ua .- 28.02.2026 Компанія ProAgro Group повідомила, що з 17 по 19 червня 2026 року вперше в Україні відбудеться у нікальний тижневий форум Agro Ukraine Week, який охопить усі ключові напрями АПК країни та об’єднає головні галузеві події в межах єдиної платформи. Головні події Agro Ukraine Week: - Agro Ukraine Summit — міжнародний саміт, платформа щодо розвитку АПК України та його ролі у світовій продовольчій безпеці; - Ukraine Grain Conference — міжнародна зернова конференція; - Agro Ukraine Farming — конференція з великого та малого фермерства; - FARMERS DAY — святкування Дня фермера в межах Agro Ukraine Week зі святковою та культурною програмою. Відбудуться також галузеві форуми з питань зберігання та сушіння зерна, переробки зернових культур, енергоефективністі в агросекторі, цифрових та інноваційних агротехнологій, інновацій у тваринництві тощо. Місце проведення: м. Київ, КВЦ «Парковий» Дізнатися детальніше про подію https://agroportal.ua/news/ukraina/vpershe-v-ukrajini-vidbudetsya-tizhneviy-agrarniy-forum-agro-ukraine-week 7. Експорт продовольчих товарів з України у січні-лютому 2026 року сягнув $4 млрд АgroReview. -10.03.2026 У перші два місяці 2026 року зовнішньоторговельний обіг України досяг $21,3 млрд. За цей період імпорт до країни становив $14,8 млрд, а експорт склал $6,5 млрд. Основні країни-партнери , з яких Україна імпортувала товари, лідирує Китай із показником $4 млрд. Далі Польща та Туреччина. Найбільше продукції було експортовано до Польщі (на $713 млн), Туреччини (на $563 млн) і Італії (на $428 млн). Структура імпорту: машини, устаткування та транспортні засоби; паливно-енергетичні товари; продукція хімічної промисловості. В структурі експортованих товарів лідирують продовольчі товари — $4 млрд; метали та вироби з металу — $589 млн; машини, устаткування та транспорт — $532 млн. https://agroreview.com/content/eksport-prodovolchyh-tovariv-ukrayiny-sichni/ 8. Україна у лютому експортувала 5 млн тонн агропродукції AgroTimes.-02.03.2026 Пресслужба УКАБ повідомила, що у лютому поточного року було експортовано 5,0 млн т продукції АПК, що на 0,3% більше аналогічного показника попереднього місяця. Це вже четвертий місяць поспіль обсяги експорту продукції АПК залишаються на рівні 5,0 млн т з мінімальними відхиленнями. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. Структура експортованої агропродукції виглядала так: – зернові культури – 3,4 млн т (кукурудза – 81% та пшениця – 19%). Зростання до показника попереднього місяця: +1%; – олійні культури – 303,5 тис. т (соя – 72%, ріпак – 25% та соняшник – 2%). Падіння: -14%; – рослинні олії – 437,7 тис. т (соняшникова олія – 83%, ріпакова – 10% та соєва – 7%). Падіння: -9%; – макухи після вилучення рослинних олій – 470,4 тис. т; – інші види продукції АПК – 359,7 тис т. Зростання: +3%. https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-u-lyutomu-eksportuvala-5-mln-tonn-agroprodukcziyi/ 9. Теофіпольська енергетична компанія запустила біометановий завод із найбільшою потужністю в Україні Elevatorist.com – 17.03.2026 Голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха повідомив, що «Теофіпольська енергетична компанія» запустила біометановий завод у Хмельницькій області. «На сьогодні в Україні є шість виробників біометану. Останній — Теофіпольська енергетична компанія — запустився буквально цього місяця. Їхня загальна потужність становить 106 млн куб. м на рік», — зазначив він. Ще у минулому році повідомлялося , що цей завод вироблятиме більше біометану, ніж усі інші українські підприємства разом. Його потужність становить 56 млн куб. м на рік. Це також найбільший проєкт у галузі, підключений безпосередньо до газотранспортної системи, а не до газорозподільчих мереж. За слолвами Георгія Гелетухи, у 2026 році в Україні очікується запуск ще одного, сьомого біометанового заводу. Наразі загальна потужність виробництва біометану в Україні становить близько 0,1 млрд куб. м на рік, що значно менше від внутрішнього споживання газу — близько 20 млрд куб. м на рік. https://elevatorist.com/novosti/22372-teofipolska-energetichna-kompaniya-zapustila-biometanoviy-zavod-iz-naybilshoyu-potujnistyu-v-ukrayini 10. Україна у 2025/26 МР виробить на 22% менше соняшникової олії, ніж у середньому за останні 5 років Elevatorist.com – 16.03.2026 В УКАБ повідомили, що у 2025/26 МР виробництво соняшникової олії в Україні очікується на рівні 4,3 млн т, що на 13,1% менше, ніж у попередньому сезоні, і на 22,2% нижче середнього показника за останні п’ять років. Виробництво соняшникової олії в Україні демонструє тенденцію до скорочення. У 2024/25 МР воно становило 5,0 млн т, що на 23,9% менше, ніж у попередньому МР. «Зниження було зумовлене високими обсягами виробництва у 2023/24 МР, що стало результатом великих запасів насіння соняшнику, сформованих через обмежений експорт і неможливість вільно експортувати соняшникову олію на початку війни, — зазначають в УКАБ. Україна залишається нетто-експортером соняшникової олії. У 2025 році ця продукція забезпечила найбільшу експортну виручку серед усіх товарів АПК. За прогнозом аналітиків, у 2025/26 МР обсяг експорту соняшникової олії складе 4,1 млн т, що на 14% менше, ніж у торік. https://elevatorist.com/novosti/22354-u-2025-26-mr-ukrayina-virobit-na-22-menshe-sonyashnikovoyi-oliyi-nij-u-serednomu-za-ostanni-5-rokiv 11. Західний Буг приєднався до Спілки борошномелів і планує влітку 2026 року запустити нові переробні потужності Elevatorist.com – 13.03.2026 Компанія « Західний Буг » приєдналася до Спілки « Борошномели України » , повідомила пресслужба організації. За інформацією Спілки, компанія активно масштабує свою присутність на ринку зернопереробки. В планах компанії передбачають запуск сучасних потужностей з випуску борошна, семоліни (борошна з твердих сортів пшениці — дуруму) та макаронних виробів влітку 2026 року. Компанія «Західний Буг» має власний парк спеціалізованого автотранспорту, сертифікований за стандартом GMP+ B4, що дозволяє забезпечити повний логістичний цикл постачання готової продукції як на внутрішній ринок, так і на експорт. https://elevatorist.com/novosti/22343-zahidniy-bug-priyednavsya-do-spilki-boroshnomeliv-i-planuye-vlitku-2026-roku-zapustiti-novi-pererobni-potujnosti

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №3 2024 Башта, А.О. Дослідження особливостей харчування студентської молоді і рівня її усвідомлення факторів ризику хронічних неінфекційних захворювань/ А.О. Башта, Н.О. Стеценко, С.А. Бажай-Жежерун //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 148-161. - Бібліогр. в кінці ст. Пирог, Т.П. Вплив конкурентних еукаріотичних мікроорганізмів на синтез і властивості вторинних метаболітів. Частина 2.Дріжджі як регулятори синтезу та біологічної активності вторинних метаболітів/ Т.П. Пирог, М.А. Парфенюк //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 50-60. - Бібліогр. в кінці ст. Сімкін, Д.О. Використання аутсорсингу на підприємствах харчової промисловості: теорія, практика, особливості/ Д.О. Сімкін, О.М. Пєтухова //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 85-94. - Бібліогр. в кінці ст. Скроцька, О.І. Біосинтез наночастинок благородних металів. Частина 2. Використання ціанобактерій і водоростей/ О.І. Скроцька, В.В. Марченко, Р.В. Коваль //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 61-84. - Бібліогр. в кінці ст. Скроцька, О.І. Біосинтез наночастинок благородних металів. Частина 3. Можливості використаня рослин/ О.І. Скроцька, В.В. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 21-45. - Бібліогр. в кінці ст. Сучасні тренди в омікс-біотехнологіях - від геноміки до персоналізованих дієт. Частина 1/ Л.В. Капрельянц, Л.Г. Пожіткова, Т.О. Величко и др //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 166-183. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі