< Назад Свинина з яблуками – смак серпня Інгредієнти 4 медальйона зі свинячої вирізки 2 ст. ложки рослинної олії 3 ст. ложки квашеної капусти 1-2 яблука 1 ст .л. родзинок Кроки 4 медальйона зі свинячої вирізки товщиною 2 см. натерти сіллю і чорним перцем. У сковороді розігрійте 2 ст. ложки рослинної олії і швидко обсмажте шматочки вирізки з двох сторін на сильному вогні до золотистої скоринки. Відріжте 4 шматки алюмінієвої фольги, в центр кожного помістіть по 3 ст. ложки квашеної капусти і посипте її половиною чайної ложки кмину. На капусту покладіть шматочок вирізки, зверху викладіть скибочки одного яблука і 1 ст. ложку родзинок. Загорніть краї фольги, залишивши невеликий отвір зверху, влийте в нього 1 ст. ложку яблучного соку або води. Потім потрібно защипнути фольгу. Підготовлену таким чином свинину з яблуками викладіть у форму для запікання і помістіть в попередньо розігріту до 200 градусів духовку. Запікайте протягом 40 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 серпня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. В Україні з’явилось морозиво з козиним молоком 1 2. Стало відомо, чому українська агропродукція може стати неконкурентоспроможною 1 3. Експорт молочної продукції з України скоротився на 18%: що відбувається з ринком 2 4. Україна збільшила імпорт агропродукції: які товари купували найбільше 2 5. Україна збереже експорт меду, але окремі сорти можуть подорожчати на 50 грн 2 6. ЄС змінив ветеринарні правила для імпортної продукції: що потрібно врахувати українським експортерам 3 7. Експорт свіжого м’яса з України за рік зріс у 33 рази 3 8. Від сьогодні в ЄС нові норми щодо паковання харчових продуктів 3 9. Імпорт свинини за сім місяців зріс більше ніж удвічі 4 10. Молочна галузь робить ставку на сир: аналітики розповіли, як це змінює ринок 4 --------------------------------------------------------- 1. В Україні з’явилось морозиво з козиним молоком AgroNews.ua . - 12.08.2026 На сторінці бренду ТМ «Біла береза» повідомляється, що компанія почала виробляти пломбір із козиним молоком у вафельному стаканчику. Морозиво створене у співпраці з козиною фермою «Семеро козенят» (Тернопільська область), яка постачає свіже молоко. Жирність молочної частини морозива ‒ 15%. Завдяки унікальним властивостям фермерської сировини, пломбір має неймовірно ніжну вершкову текстуру. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-z-yavylos-morozyvo-z-kozynym-molokom/ 2. Стало відомо, чому українська агропродукція може стати неконкурентоспроможною AgroNews.ua . - 10.08.2026 Підвищення тарифів на залізничні перевезення сьогодні є одним із найболючіших питань для аграрного бізнесу. В умовах, коли морська логістика працює з постійними ризиками, саме залізниця стала одним із ключових маршрутів експорту. Тому будь-яке подорожчання перевезень автоматично збільшує собівартість українського зерна. Про це розповів фінансовий директор ГК «Агрейн» Віталій Штемпель . За його словами, зміна маршрутів, збільшення відстаней перевезення, подорожчання залізничної логістики — усе це безпосередньо впливає на фінансовий результат компанії. Додатковим викликом стали постійні атаки на паливну інфраструктуру. Він зазначає: «Знищення нафтобаз і автозаправних комплексів створює ризики перебоїв із постачанням пального, а його вартість залишається одним із найбільших елементів витрат під час жнив і транспортування врожаю. Зросли ціни на запчастини, ремонт і обслуговування техніки. У результаті зростають витрати не лише на експорт, а й на саме виробництво сільськогосподарської продукції». https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-chomu-ukrayinska-agroproduktsiya-mozhe-staty-nekonkurentospromozhnoyu/ 3. Експорт молочної продукції з України скоротився на 18%: що відбувається з ринком AgroPolit.com . – 13.08.2026 Асоціація виробників молока повідомляє, що український експорт продукції молочної галузі у січні-липні 2026 року скоротився на 18% у грошовому вимірі — до $218,27 млн. Основними причинами стали зниження світових цін, менш приваблива цінова ситуація на ринку ЄС та проблеми з морською логістикою. У липні Україна експортувала 12,27 тис. тонн молочних продуктів на $37,4 млн. Порівняно з червнем показник зріс на 6% у фізичному обсязі та на 7% у грошовому вимірі. Водночас у річному вимірі експорт скоротився: обсяги зменшилися на 2%, а валютна виручка — на 11%. Основними позиціями в структурі експорту стали: морозиво — 28%; згущене молоко та вершки — 24%; вершкове масло — 14%; сири — 13%; казеїн — 9%. Найбільше зросли поставки масла — до 1,07 тис. тонн., збільшився експорт казеїну (+15%), кисломолочних продуктів (+10%), незгущеного молока та вершків (+8%), морозива (+7%) і сирів (+4%). Експорт сироватки скоротився на 10% — до 1,36 тис. тонн. https://agropolit.com/news/32026-eksport-molochnoyi-produktsiyi-z-ukrayini-skorotivsya-na-18-scho-vidbuvayetsya-z-rinkom 4. Україна збільшила імпорт агропродукції: які товари купували найбільше AgroPolit.com . – 11.08.2026 У І-му півріччі цього року Україна наростила імпорт агропродовольчої продукції. За січень-червень до країни ввезли товарів на $4,704 млрд, що на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, повідомляє Національний науковий центр « Інститут аграрної економіки ». Основним джерелом імпортної агропродукції залишаються країни ЄС. На них припадає 54% загальної вартості поставок, або близько $2,542 млрд. Ще $812 млн агропродукції Україна імпортувала з країн Азії. Частка цього регіону становила 17,3%. Поставки з Латинської Америки оцінюються у $379 млн, а з Африки — у $256 млн. Найбільшими постачальниками агропродукції до України стали: Польща — $568 млн; Німеччина — $341 млн; Туреччина — $309 млн; Італія — $221 млн; Нідерланди — $207 млн. https://agropolit.com/news/32012-ukrayina-zbilshila-import-agroproduktsiyi-yaki-tovari-kupuvali-naybilshe 5. Україна збереже експорт меду, але окремі сорти можуть подорожчати на 50 грн AgroPolit.com . – 11.08.2026 Президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов сказав, що Україна, попри очікуване скорочення медозбору, найімовірніше, збереже можливість експортувати мед, але обсяги поставок за кордон можуть зменшитися, а окремі сорти продукції — подорожчати. У 2026 році Україна може експортувати близько 42–46 тис. тонн меду, вважає Гриньов. Для порівняння, торік обсяг експорту становив близько 50 тис. тонн. Пасічники готові продавати мед експортерам за умови, що закупівельні ціни будуть щонайменше на рівні минулого року. Наразі оптова закупівельна ціна становить близько 85–90 грн за кг. Водночас виробники очікують її підвищення до 125–130 грн за кг. Ситуацію додатково ускладнює те, що частина пасічників досі зберігає торішній мед, очікуючи на вищі ціни. За словами Гриньова, це пов'язано з формуванням дефіциту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. https://agropolit.com/news/32003-ukrayina-zbereje-eksport-medu-ale-okremi-sorti-mojut-podorojchati-na-50-grn 6. ЄС змінив ветеринарні правила для імпортної продукції: що потрібно врахувати українським експортерам AgroPolit.com . – 10.08.2026 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила, що із 12 серпня Євросоюз оновлює вимоги до ввезення тварин, генетичного матеріалу та продукції тваринного походження з країн, що не входять до складу блоку. Українським виробникам, які постачають продукцію на європейський ринок, рекомендують адаптувати виробничі процеси та документацію до нових правил. Нові вимоги передбачені Делегованим регламентом ЄС №2026/1052, який опублікували 23 липня 2026 року. Документ набуде чинності через 20 днів після публікації — 12 серпня. Євросоюз врахував практику застосування чинного законодавства, рекомендації Європейського агентства з безпечності харчових продуктів та Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, а також актуальні зміни у сфері контролю безпечності харчової продукції. https://agropolit.com/news/31994-yes-zminiv-veterinarni-pravila-dlya-importnoyi-produktsiyi-scho-potribno-vrahuvati-ukrayinskim-eksporteram 7. Експорт свіжого м’яса з України за рік зріс у 33 рази AgroPolit.com . – 07.08.2026 Україна суттєво наростила поставки свіжого та охолодженого м’яса великої рогатої худоби на зовнішні ринки. За підсумками І-го півріччя цього року експорт цього виду продукції зріс майже у 33 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року. Основну частину експорту м’яса ВРХ традиційно сформувала морожена продукція — 9,2 тис. тонн. Це на 4,2% менше, ніж за перші шість місяців 2025 року. Водночас завдяки зростанню цін виторг від її продажу збільшився на 11,2% і досяг $41,8 млн. Найбільшими покупцями українського мороженого м’яса стали: Азербайджан — 35,8%; Узбекистан — 32,1%; Китай — 11,2%. Водночас експорт свіжого та охолодженого м’яса ВРХ становив 2,2 тис. тонн, що майже у 33 рази більше, ніж роком раніше. Дохід від таких поставок сягнув $17,7 млн, збільшившись майже у 41 раз. Головними напрямками збуту свіжого м’яса стали: Туреччина — 82%; Грузія — 15,6%; Молдова — 1,9%. У першому півріччі 2026 року українські підприємства експортували 248,4 тис. т м’яса птиці, що на 9,7% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. https://agropolit.com/news/31991-eksport-svijogo-myasa-z-ukrayini-za-rik-zris-u-33-razi 8. Від сьогодні в ЄС нові норми щодо паковання харчових продуктів AgroPortal.ua .- 12.08.2026 Пресслужба ЄК повідомила, що р егламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Євросоюзу. Нові правила є важливим кроком на шляху до скорочення обсягів відходів паковання. Також PPWR сприятиме зменшенню залежності ЄС від імпорту первинної сировини, зміцненню ринку вторинної сировини та підтримці переходу до конкурентоспроможної циркулярної економіки та кліматичної нейтральності до 2050 року. Ключовим заходом, що набуває чинності, є обмеження щодо пер- та поліфторалкільних речовин (PFAS) у пакованні, що контактує з харчовими продуктами. Відтепер заборонена обгортка, яка містить PFAS у кількостях, що перевищують суворі обмеження. Цей регламент заміняє розрізнені національні правила, в яких суб’єктам господарювання на внутрішньому ринку важко орієнтуватися. З 2028 року в усьому ЄС застосовуватиметься гармонізована система маркування паковання для полегшення сортування відходів, що підвищить ефективність переробки та компостування відходів. З 2030 року почнуть діяти нові обмеження щодо порожнього простору, обмеження на певне одноразове пластикове паковання, а також щодо повторного використання. Тоді ж почне діяти вимога про обов’язкове використання перероблених пластикових відходів у новому пластиковому пакованні та норма, щоб усе паковання підлягало переробці. https://agroportal.ua/news/mir/vid-sogodni-u-yes-novi-pravila-shchodo-pakovannya-harchovih-produktiv 9. Імпорт свинини за сім місяців зріс більше ніж удвічі Bizagro. – 14.08.2026 Дані Державної митної служби свідчать, що у січні-липні 2026 року Україна імпортувала 22,7 тис. тонн свинини. Це в 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті імпорт за сім місяців цього року був на рівні $55 млн – у 2,1 раза більше, ніж за такий самий період 2025 року. Свинину ввозили переважно з Данії (49,5%), Німеччини (23,1%) та Польщі (16,7%). https://bizagro.com.ua/import-svynyny-za-sim-misyacziv-zris-bilshe-nizh-udvichi/ 10. Молочна галузь робить ставку на сир: аналітики розповіли, як це змінює ринок Bizagro. – 14.08.2026 ІНФАГРО повідомило, що світовий ринок сиру переживає помітні зміни на тлі зростання попиту та масштабних інвестицій у виробничі потужності. За останні роки найбільші молочні компанії світу активно нарощують виробництво сиру, а глобальна торгівля ним із 2017 року зросла приблизно на 40%. Вплив цього зростання на ціни залежить від виду сиру та регіону його виробництва. Зокрема, ціна чедеру за останні 12 місяців знизилася на 6,5%, за даними Global Dairy Trade. Причина — достатня пропозиція молока у США та Новій Зеландії, а також значне розширення виробничих потужностей у США. Виробництво молока там зросло приблизно на 2% за рік, у Новій Зеландії — на 4%. Натомість моцарела дорожчає через скорочення пропозиції молока в Європі після хвиль спеки. За рік її ціна зросла на 1,3% і досягла €3448 за тонну, тоді як чедер коштує близько €3138. Така ситуація є нетиповою: зазвичай чедер коштує дорожче за моцарелу. Востаннє подібна ситуація в ЄС спостерігалася у 2019 році. Подальша динаміка цін залежатиме від виробництва молока. У США, Австралії та Новій Зеландії очікується його зростання, тоді як у ЄС перспективи слабші. Ціни на молоко в Європі приблизно на 30% нижчі, ніж рік тому, а вищі витрати на пальне та добрива знижують рентабельність фермерів. https://bizagro.com.ua/molochna-galuz-robyt-stavku-na-syr-analityky-rozpovily-yak-cze-zminyuye-rynok/

< Назад Сучасні технології в пивоварінні до Міжнародного дня пива 7 серпня 663.4 Д36 Державні санітарні норми і правила для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої. ДСанПІН 4.4.4.-152-2008/ розробники: А.М. Пономаренко, А.А. Григоренко, М.М. Максимчук, М.О. Лавриненко, Н.І. Шапошнікова; Держ. сан.-епід. служба. - Вид. офіц. - К., 2008. - 47 с. Санітарні правила - обов'язковий для виконання нормативно-правовий акт, який встановлює санітарно-гігієнічні та санітарно-протиепідемічні вимоги до устаткування і утримання всіх діючих підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої. Вимоги цих санітарних правил повинні виконуватись постійно і в повному обсязі на всій території України. 663.4 М54 Методика нормування палива, теплової та електричної енергії на виробництво пиво-безалкогольної продукції/ М-во аграрної політики України, Департамент харч. пром-ті, ТОВ "НТЦхарчопром". - К.: Видавництво "Рада", 2007. - 200 с: табл. Методика призначена для практичного використання на підприємствах пиво-безалкогольної галузі та плануючими організаціями при нормуванні і впровадженні режимів економії паливно-енергетичних ресурсів. 663.4 Н34 Науково-технічні розробки та інноваційні технології. Пиво-безалкогольна промисловість/ ред.колегія: С.В. Іванов, Т.Л. Мостенська, В.Л. Зав'ялов; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, НУХТ. - К.: НУХТ, 2012. - 33 с. У збірнику подано анотації на завершені науково-технічні розробки з пивобезалкогольної промисловості Національного університету харчових технологій, що готові до впровадження на промислових підприємствах та в організаціях, серед них: удосконалення виробництва пива з раціональним використанням надлишкових дріжджів, розробка енерго- та ресурсозберігаючої технології етилового спирту з вуглевмісної сировини, розробка технології хлібопекарських дріжджів з використанням електроактивованої води, адсорбційне очищення соку столового буряка природними сорбентами та інші. 663.4 Н34 Науково-технічні розробки та інноваційні технології. Пиво-безалкогольна промисловість/ ред. колегія: С.В. Іванов, Т.Л. Мостенська, В.Л. Зав'ялов; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, НУХТ. - К.: НУХТ, 2012. - 32 с. У збірнику подано анотації на завершені науково-технічні розробки з пиво-безалкогольної промисловості Національного університету харчових технологій, серед них: розробка енерго- та ресурсозберігаючі технології етилового спирту з вуглеводвмісної сировини, медові ферментовані напої, розроблення інноваційної технології солоду із тритікале з використанням високоефективної сушарки карусельного типу, розробка технології хлібопекарських дріжджів з використанням електроактивованої води та інші. 663.3 П68 Правила охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв з додатками/ М-во соціальної політики України . - К.: ПрофКнига, 2020. - 64 с. Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють свою діяльність, пов'язану з виробництвом солоду, пива, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв, мінеральних та питних вод. 663.4 С59 Соколенко, Анатолій Іванович . Транспортно-технологічні системи пивзаводів/ А.І. Соколенко, А.І. Українець, В.А. Піддубний. - Київ: Вид-во "АртЕк", 2002. - 302 с.. - Библиогр.: с. 301-303. - 28.00, 23.30, грн. Викладено поняття про транспортні системи, матеріальні та енергетичні потоки у виробництві солоду, аналіз проблем і апаратурного забезпечення процесів сушіння солоду. Запропоновано методику визначення параметрів сушарок з гравітаційним розвантаженням. Автореферати дисертацій 663.4 Б93 Бут, С.А. Оптимізація взаємодії матеріальних та енергетичних потоків у виробництвах солодів і пива: автореф. дис...д-ра техн. наук: 05.18.12/ С.А. Бут; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т харч. техн.. - К: НУХТ, 2013. - 40 с: рис.. - Бібліогр.: с.32-38 663.4 Д25 Дебелий, Володимир Леонідович . Удосконалення процесу обробки пива високим тиском з метою стабілізації його якості: автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.18.12 / В.Л. Дебелий; Донецький держ. ун-т екон. і торгівлі ім. М Туган-Барановського. - Донецьк, 2005. - 19 с.: рис.. - Бібліогр.: с. 15-16 663 Ж78 Жовковська, Тетяна Тарасівна . Розвиток підприємств з виробництва продовольчих товарів на основі формування споживчого попиту (на прикладі підприємств пивобезалкогольної галузі): автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.04 / Т.Т. Жовковська; НУХТ. - К., 2010. - 19 с: рис.. - Бібліогр.: с. 15-17 В роботі досліджено теоретико-методичні засади розвитку підприємств харчової промисловості на основі формування споживчого попиту. На основі узагальнення існуючих методичних підходів щодо оцінки факторів впливу на формування споживчого попиту та індивідуальне споживання визначено класифікаційні ознаки та запропоновано класифікацію впливу на формування потреб та споживчого попиту. Досліджено вплив споживчого попиту на розвиток підприємств. 663.4 З-33 Запорожець, Ю.В. Інтенсифікація процесу екстрагування хмелю за допомогою низькочастотних механічних коливань у пивоварному виробництві: автореферат дис. ... канд. техн. наук : 05.18.12/ Ю.В. Запорожець; НУХТ. - К, 2010. - 22 с. - Бібліогр.: с. 16-19 663.4 К71 Косач, І.А. Управління інноваційними проектами підприємств пивобезалкогольної галузі регіону: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.10.01./ І.А. Косач; НДЕІ Мін-ва екон. та з питань європейської інтеграції України. - К., 2005. - 19 с. - Бібліогр.: с. 16 663.4 М69 Михайлов , Микола Георгійович . Удосконалення технології гранульованого хмелю: автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.18.07 - технологія продуктів бродіння/ М.Г. Михайлов ; НУХТ. - Защищена 2005.2..16.0. - К.: НУХТ, 2005. - 20 с.: рис. 663.4 О-53 Олексійчук, О.В. Удосконалення технології солоду із сої: автореф. дис. ... канд.техн. наук: 05.18.07/ О.В. Олексійчук; НУХТ. - К., 2007. - 19 с 663.4 О-58 Ониськів, В.О. Маркетингове забезпечення інноваційного продукту для пивоваренних підприємств: автореф. дис...канд.екон. наук : 08.00.04/ В.О. Ониськів; М-во освіти і науки України, Тернопільський нац. екон. ун-т. - Тернопіль, 2014. - 20 с: рис. - Бібліогр.: с. 15-18 У роботі розкрито сутність маркетингового забезпечення інноваційної діяльності підприємств та розглянуто особливості нового продукта в комплексі маркетингу. Досліджено механізм просування нових пивоварних продуктів на ринок. Показано стан і перспективи розвитку вітчизняних пивоварних підприємств. 663.4 Р 69 Романов, М.С. Автоматизоване керування технологічним комплексом пивзаводу з використанням мережевих моделей: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.13.07/ М.С. Романов; М-во освіти і науки України, НУХТ. - К., 2015. - 21 с.: рис. - Бібліогр.: с.16-18 В роботі розроблені математичні моделі якості основних технологічних процесів на основі методів кваліметрії і багатомірного шкалування з використанням експертної інформації. Розроблено алгоритми багатокритеріального керування основними стадіями пивоварного виробництва з використанням згорток критеріїв за схемою Парето з урахуванням ситуаційної пріоритетності критеріїв. 663.4 С60 Соломянюк, Наталія Миколаївна . Оцінка впливу оточуючого середовища на стратегічні плани підприємства в умовах невизначеності (на прикладі підприємств пивоварної галузі України): автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.06.01/ Н.М. Соломянюк; М-во освіти і науки України, НУХТ. - К.: НУХТ, 2005. - 21 с: рис.. - Бібліогр.: с.18-19 Дисертацію присвячено питанням теоретичного узагальнення та розробці методичних засад стратегічного планування на підприємствах пивоварної галузі України в умовах невизначеності оточуючого середовища.. Запропоновано структурну модель оцінки впливу оточуючого середовища на стратегічні плани підприємства та сформовано матрицю базових стратегій залежно від впливу факторів та ймовірного їх виникнення, досліджено основні фактори оточуючого середовища та показники, що його характеризують, проаналізовано діяльність підприємств пивоварної галузі за допомогою економіко-статистичних методів та моделей стратегічного аналізу. 663.4 Т 23 Татар, Л. В. Формування якості пива з додаванням нетрадиційної рослинної сировини: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.15/ Л. В. Татар; Харківський держ. ун-т харчування та торгівлі. - Харків, 2019. - 20 с.: іл. - Бібліогр.: с. 14-16 В роботі науково обгрунтовано і розроблено новий спосіб отримання та збагачення крафтового нефільтрованого пива натуральною рослинною добавкою із нетрадиційної рослинної сировини (екстракт із хвої сосни) з антиоксидантними властивостями. Це дозволяє не тільки збільшити біологічну цінність нового пива, але й подовжити термін його зберігання у два рази. 663.4 Х 20 Харандюк, Т.В. Інтенсифікація технології зброджування сусла у високогустинному пивоварінні: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.05/ Т.В. Харандюк; НААН України, Ін-т прод. ресурсів. - К., 2018. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с. 17-19 В роботі визначено раціональні умови головного бродіння. Для його інтенсифікації рекомендовано використання вітаміну B 9, комплексу B1 B 9, ферментного препарату Матурекс, визначено оптимальні витрати добавок. Використання такого комплексу дозволяє знизити вміст альдегідів і вищих спиртів, що не лише покращує смак і аромат пива, а й сприятиме його кращому зберіганню завдяки зниженню вмісту попередників карбонільних сполук старіння. 663.4 Ч-44 Чепелюк, О.М. Підвищення ефективності гідромеханічних і теплових процесів при приготуванні сусла в умовах міні-пивзаводів: автореф. дис. ... канд.техн. наук: 05.18.12/ О.М. Чепелюк; НУХТ. - К., 2009. - 22 с. - Бібліогр.: с. 16-18 663.4 Ч 49 Чернецький, М.В. Інтелектуальне керування технологічними процесами приготування пивного сусла на основі принципів та методів нелінійної динаміки: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.13.07/ М.В. Чернецький; М-во освіти і науки України, НУХТ. - К., 2016. - 23 с: рис. - Бібліогр.: с. 19-21 Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності пивоварного виробництва шляхом створення інтелектуальної системи керування технологічними процесами приготування пивного сусла заторно-варильного відділення пивзаводу. На основі сучасних методів аналізу складних динамічних систем методами нелінійної динаміки та детермінованого хаосу розроблені нелінійні математичні моделі, що дозволяють встановити ефекти самоорганізації процесів приготування пивного сусла через утворення дисипативних просторово-часових структур та забезпечити оптимальні міжатрактивні переходи при керуванні об'єктом. Статті періодичних видань Бойко, М.І. Використання софори японської як нетрадиційної сировини у пивоварній промисловості/ М.І. Бойко //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26. , №2 . - С. 195-200. - Бібліогр. в кінці ст. Бочка та пиво: коли вони друзі //BEER. Technologies & Innovation. - 2020/2021. - №3-4/№1 . - С. 74-77. Бут, О. Крафт - искусное пивоварение. Развитие сегмента крафтового пива/ О. Бут //Мир продуктов. - 2021. - №6, декабрь . - С. 36-38. Бут, О. Період "новітньої історії" пива в Європі. Тенденції європейського ринку пива/ О. Бут //Мир продуктов=Світ продуктів. - 2022. - №1, лютий. - С. 46-48. Контроль технологічних процесів. Обладнання для пивоваріння //BEER. Technologies & Innovation. - 2020/2021. - №3-4/№1 . - С. 60-61. Королюк, К. Безалкогольне пиво: від стандартів якості - до крафтового виробництва/ К. Королюк //BEER. Technologies & Innovation. - 2020/2021. - №3-4/№1 . - С. 57-59. - Бібліогр. в кінці ст. Крюгер, Теан Створення ексклюзивного пива/ Теан Крюгер //BEER. Technologies & Innovation. - 2021. - №2, липень . - С. 52-54. Лудин, А.М. Вплив іонно-сольового складу води на якість пива/ А.М. Лудин, В.В. Реутський //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 ,№1 . - С. 163-172. - Бібліогр. в кінці ст. Мукоїд, Р. Пиво. Мистецтво пивної дегустації/ Р. Мукоїд //BEER. Technologies & Innovation. - 2021. - №2, липень . - С. 64-66. Мукоїд, Р. Причини виникнення дефектів у пивоварінні/ Р. Мукоїд, А. Пархоменко //BEER. Technologies & Innovation. - 2020/2021. - №3-4/№1 . - С. 70-71. Нескорожена, Ірина Упаковка смаку. Огляд тенденцій у сфері пакування напоїв/ Ірина Нескорожена //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 22-24 Отримання рисового солоду з використанням плазмохімічно активованих водних розчинів/ О.С. Ковальова, О.А. Півоваров, Н.К. Васильєва, В.С. Кошулько //Харчова наука і технологія. - 2022. - Т.16 , вип.4 . - С. 64-76. - Бібліогр. в кінці ст.. - Текст англ. мовою. - ДНТБ Оцінка перспектив використання вторинних енергетичних ресурсів варильних відділень пивзаводів/ А.І. Соколенко, О.Ю. Шевченко , К.В. Васильківський, С.І. Літвинчук //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26 . №3. - С. 165-176. - Бібліогр. в кінці ст. Паровенко, М.Д. Оптимізація керування технологічним процесом кип'ятіння сусла з використанням спостерігача для оцінки стану системи/ М.Д. Паровенко, О.М. Клименко //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т31, №4. - С. 40-66. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: фільтр Калмана, мрс регулятор, пивоваріння Паровенко, М.Д. Розроблення імітаційної моделі сусловарильного апарата із зовнішнім нагрівачем/ М.Д. Паровенко, Я.В. Смітюх //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 34-46. - Бібліогр. в кінці ст. Перспективи використання вітчизняних і закордонних сортів хмелю у пивоварінні/ Р.М. Мукоїд, Ю.В. Булій, Р.Г. Кириленко, В.В. Сарана //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31, №5. - С. 186-195. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: солод, сусло, бродіння, аромат, смак, ефірні Пиво з низьким вмістом алкоголю, або Як відповісти на цей глобальний тренд //BEER. Technologies & Innovation. - 2020/2021. - №3-4/№1 . - С. 66-68. Пономаренко, А. Тренди у крафтовому пивоварінні: акцент на додавання фруктів і натуральних інгредієнтів/ А. Пономаренко //BEER. Technologies & Innovation. - 2021. - №2, липень . - С. 80-82. Попова, В.М. Крафтові дистиляти в Україні та світі. Законодавчі підходи та перспективи для виробництва/ В.М. Попова, М.Г. Чехун //BEER. Technologies & Innovation. - 2021. - №2, липень . - С. 96-97. Романов, М.О. Онтології керування виробничими операціями у пивовареній промисловості/ М.О. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 44-62. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: цифровий двійник--індустрія 4.0--семантична сумісність--графи знань Романова, З.М. Використання нетрадиційної сировини та її вплив на показники готового пива/ З.М. Романова, О.С. Романов, В.А. Терлецька //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26 , №4 . - С. 190-198. - Бібліогр. в кінці ст. Романова, З.М. Дослідження впливу часткової заміни хмелю нетрадиційною сировиною на показники готового пива/ З.М. Романова, Н.В. Федорова, О.С. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26 , №2 . - С. 170-175. - Бібліогр. в кінці ст. Романова, З.М. Удосконалення технології пива завдяки використанню пряно-ароматичної рослинної сировини/ З.М. Романова, С.М. Лойко, М.С. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2020. - Т.26 ,№1 . - 213-222. - Бібліогр. в кінці ст. Стоцька, О.В. Очищення стічних вод пивоварної галузі з використанням технології метанового бродіння/ О.В. Стоцька //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 37-47. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

<Назад СВЯТО ПИВА 8 серп. 2026 р. Пиво – один з найдавніших і найулюбленіших напоїв людства після чаю, кави та вина. З історичних джерел відомо, що пиво варили з давніх давен. Сьогодні цей популярний пінний напій має своє свято.Міжнародний день пива щорічно відзначають в першу п’ятницю серпня. В 2026 році – це 7 серпня. Рубрика «Репрезентація фонду» пропонує книжкову виставку «Сучасні технології в пивоварінні» і список літератури за темою. Попередня Наступна

< Назад Рулет з моркви Інгредієнти 500 г моркви 2 ст.л. вершкового масла 4 яйця 180 г вершкового сиру зелень кропу 1 зубок часнику перець мелений сіль за смаком Кроки Моркву натерти. Злегка підрум’янити на вершковому маслі. Жовтки додати до моркви. Посолити і поперчити за смаком. Білки збити, додати до моркви. Викласти суміш на деко. Випікати 12-15 хв. Дати охолонути. Для начинки зелень кропу дрібно порубати. Часник пропустити через прес. Змішати з сиром, додати сіль, перець за смаком. За бажанням добавити подрібнені горіхи. Начинку розподілити по поверхні морквяного коржа, обережно згорнути рулетом, загорнути у плівку та поставити у холод на 1 годину. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 серпня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Ринок вершкового масла в Україні стабілізувався 1 2. Виробництво агропродукції в Україні обвалилося: за пів року показник знизився на 1,6% 1 3. У серпні подорожчає більшість видів круп, найбільше зростання продемонструє гречка 2 4. Починають діяти нові правила імпорту продукції тваринного походження до ЄС 2 5. На ринку з’явилися шоколадні огірки 3 6. Прийнято перше рішення екстреного пакету підтримки аграріїв 3 7. На українському ринку з’явилися нові м’ясні снеки 3 8. Україна наростила експорт ріпакової олії у 2,5 рази – Укроліяпром 4 9. Понад 60% від усього експорту України: аграрії встановили новий рекорд 4 -------------------------------------------------------- 1. Ринок вершкового масла в Україні стабілізувався AgroPolit.com . – 04.08.2026 Український ринок вершкового масла поступово виходить зі стану надлишкової пропозиції — внутрішні ціни на продукт припинили знижуватися. Водночас окремі молокопереробні підприємства почали підвищувати закупівельні ціни на молоко, щоб посилити конкуренцію за сировину. Відзначається збільшення обсягів виробництва вершкового масла в Україні. Водночас поставки продукції до країн Євросоюзу зменшилися, що вплинуло на внутрішній баланс попиту та пропозиції. Основними напрямками експорту українського масла залишаються сусідні країни та держави Кавказького регіону. Восени виробники очікують відновлення поставок до ЄС, однак уже за вищими цінами. Найближчим часом різкого подорожчання вершкового масла в магазинах не прогнозують. Водночас торговельні мережі можуть скоротити кількість акцій та знижок на цей продукт. https://agropolit.com/news/31968-rinok-vershkovogo-masla-v-ukrayini-stabilizuvavsya 2. Виробництво агропродукції в Україні обвалилося: за пів року показник знизився на 1,6% AgroPolit.com . – 04.08.2026 За даними Державної служби статистики, за підсумками січня-червня 2026 року виробництво сільськогосподарської продукції в Україні порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилося на 1,6% За результатами п'яти місяців після зростання на 1,4% галузь перейшла до спаду через суттєве падіння виробництва продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствах. Виробництво продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствах за перше півріччя скоротилося на 14,8%. Водночас виробництво продукції тваринництва у цьому сегменті зросло на 10,7%, однак цього виявилося недостатньо для компенсації втрат у рослинництві. https://agropolit.com/news/31964-virobnitstvo-agroproduktsiyi-v-ukrayini-obvalilosya-za-piv-roku-pokaznik-znizivsya-na-16 3. У серпні подорожчає більшість видів круп, найбільше зростання продемонструє гречка AgroPortal.ua .- 06.08.2026 Світлана Черемісіна, головна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки, прогнозує у серпні подорожчання для більшості видів круп, однак найбільше зростання може продемонструвати гречка. Ринок продовжує перебувати під впливом високих витрат на виробництво, переробку, енергоносії, логістику та оплату праці. Крім того, пропозиція української сировини залишається обмеженою, тоді як споживчий попит є стабільним. В Інституті аграрної економіки також зазначають, що виробництво гречки в Україні є відносно невеликим порівняно з іншими крупами, тому цей сегмент особливо чутливий до врожайності, обсягів запасів і загальної ситуації на ринку. Щороку українці споживають близько 100–110 тис. т гречки. Урожай минулого року становив лише 70,8 тис. т, що призвело до дефіциту продукції, який частково компенсують перехідні запаси. https://agroportal.ua/news/ukraina/u-serpni-podorozhchayut-bilshist-vidiv-krup-naybilshe-zrostannya-prodemonstruye-grechka 4. Починають діяти нові правила імпорту продукції тваринного походження до ЄС AgroPortal.ua .- 06.08.2026 У Держрдспоживслужбі України повідомляють, що Євросоюз оновлює правила імпорту продукції тваринного походження, і для українських експортерів це означає необхідність переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до ЄС. Делегований регламент (ЄС) №2026/1052, набирає чинності 12 серпня 2026 року. Документ враховує практику застосування чинного законодавства ЄС, рекомендації Європейського агентства з безпечності харчових продуктів (EFSA), Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (WOAH), а також останні зміни у сфері безпечності харчових продуктів. Однією з найважливіших новацій є запровадження додаткових спеціальних умов для імпорту окремих товарів Відтепер включення країни до переліку держав, з яких дозволено експорт до ЄС, не означає автоматичного допуску всієї продукції. Для окремих товарів ЄК може вимагати проведення додаткових досліджень чи додаткові документи або сертифікати щодо походження продукції, вакцинації тварин чи інших підтверджень відповідності. Додаткові умови можуть встановлюватись з урахуванням ширшого комплексу факторів: ветеринарно-санітарний статус країни, ефективність системи контролю, нагляду, реагування на спалахи та інші епідеміологічні особливості. Нові вимоги до виробників м'ясної продукції. Для м'ясних продуктів запроваджується більш жорсткий контроль походження сировини. Якщо країна походження сировини не має права експортувати свіже м'ясо до ЄС без спеціальних умов, до такої сировини має застосовуватися визначений Європейським Союзом режим обробки, встановлений для відповідної країни або зони походження продукції та сировини, який є достатнім для зниження ризику поширення хвороб. Оновлено правила для молочної продукції. Регламент переглядає вимоги до виробництва молочної продукції залежно від виду молока та способу його обробки. Якщо продукція виготовляється із суміші молока різних видів тварин, застосовуватимуться найсуворіші вимоги до технологічної обробки. Оновлено правила для яєчної продукції. Також встановлено нові умови для імпорту яєчних продуктів. Вони повинні походити із країн або зон, де діють програми нагляду за високопатогенним грипом птиці, а продукція має пройти визначену ЄС обробку проти високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла. Нові правила для виробників композитних продуктів. Одні з найбільш масштабних змін стосуються композитних продуктів, що містять інгредієнти тваринного походження. Також встановлено вимоги до яєчних інгредієнтів, аналогічні тим, що застосовуються до продуктів, виготовлених із яєць. Ознайомитися з текстом Делегованого регламенту (ЄС) №2026/1052 https://agroportal.ua/news/mir/vstupayut-v-diyu-novi-pravila-importu-produkciji-tvarinnogo-pohodzhennya-do-yes 5. На ринку з’явилися шоколадні огірки AgroPortal.ua .- 04.08.2026 Виробник бренду « Жу-жу shop » із Чернігівської області випустив на ринок шоколадні огірки «Ніжинські». Власниця «Жу-жу shop» Оксана Труш зазначає: «Авторська новинка, натхненна гастрономічним символом Ніжина. Ми створили десерт, який дивує не лише смаком, а й виглядом: кожен шоколадний огірочок відлитий у силіконових формах, виготовлених зі справжніх ніжинських огірків різного розміру. Завдяки цьому вони мають максимально природну форму та реалістичний вигляд». Усередині банки два види шоколадних огірків: ч орний шоколад на меду 75% із міксом горіхів і білий шоколад «Лайм і м’ята». Обсмажений фундук і мигдаль додають приємної хрусткої текстури та завершують цей яскравий екзотичний смак. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/na-rinku-z-yavilisya-shokoladni-ogirki 6. Прийнято перше рішення екстреного пакету підтримки аграріїв AgroPortal.ua .- 04.08.2026 Прем'єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур. «Сьогодні прийняли перше рішення екстреного пакету підтримки аграріїв через російський терор у Чорному морі. Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур», — йдеться в повідомленні. Сергій Корецький зазначив, що мінімальні ціни, встановлені раніше, стали економічно недосяжними для укладання контрактів через здорожчання логістики та падіння внутрішніх закупівельних цін. https://agroportal.ua/news/finansy/priynyato-pershe-rishennya-ekstrenogo-paketu-pidtrimki-agrarijiv 7. На українському ринку з’явилися нові м’ясні снеки AgroPortal.ua .- 03.08.2026 Засновники Львівського бренду Good Meals Наталія Вітер-Редченко та її чоловік повідомили, що бренд виготовляє авторські м’ясні снеки. Асортимент Good Meals виходить за межі звичайних м’ясних снеків: окрім традиційних джерків і ковбасок (кабаносів), тут виготовляють курячі чипси, білу бастурму та лонгроли. Вони розповідають: «Ми розробили власну технологію, яка дозволяє нарізати майже прозорі слайди. Вони мають текстуру картопляних чипсів – такі ж хрусткі та крихкі. У пакованні вагою 40 г міститься близько 30 г білка». Лонгроли виготовляють із курячого філе, волоських горіхів, журавлини та спецій.За формою вони нагадують роли, які потім нарізають, як суші. Звідси й назва. Ще одна авторська розробка – біла бастурма. Наталія пояснює: «Курка після сушіння залишається білою, тому й така назва. А суміш спецій робить її схожою на класичну вірменську бастурму, тільки наша значно ніжніша». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/na-ukrajinskomu-rinku-z-yavilisya-novi-m-yasni-sneki 8. Україна наростила експорт ріпакової олії у 2,5 рази – Укроліяпром Bizagro. – 04.08.2026 Асоціація Укроліяпром повідомляє, що у 2025/26 МР експорт ріпакової олії зріс проти 2024/25 МР у 2,5 рази (520 тис.тонн проти 210 тис. тонн). Валютна виручка від експорту ріпакової олії зросла у понад 3 рази ( 588 млн. дол проти 194 млн. дол). Також спостерігається значне нарощування виробництва та експорту ріпакового шроту. У першому півріччі 2026 року експортовано 184,2 тис. тонн олії ріпакової проти 19,5 тис. тонн у першому півріччі минулого року ( зростання у 9,7 рази). Валютна виручка зросла у 10,9 рази ( 208, млн. дол проти 19 млн. дол). Експерти звернули увагу на зростання виробництва олії ріпакової за підсумками 2025 року до 380,47 тисяч тонн що відбулось за рахунок значного нарощування переробки насіння ріпаку урожаю 2025 року, починаючи з вересня місяця, коли набрав чинності вищезазначений закон України. https://bizagro.com.ua/ukrayina-narostyla-eksport-ripakovoyi-oliyi-u-25-razy-ukroliyaprom/ 9. Понад 60% від усього експорту України: аграрії встановили новий рекорд Новини.LIVE .-0 6.08.2026 Попри постійні російські обстріли портів та складну логістику, український агробізнес продовжує нарощувати продажі за кордон. У першому півріччі продаж аграрної продукції зріс на 11%, що перекрило навіть зростання імпорту. Завдяки цьому чистий прибуток України від торгівлі продовольством досяг майже 8 мільярдів доларів. Загальний торговий оборот продовольства за період з січня по червень 2026 року сягнув 17,3 мільярдів доларів. Це на 10% більше, ніж торік. Важливою позитивною тенденцією стало те, що Україна продає не лише зерно. 19% від усього агроекспорту склали товари з високою доданою вартістю. Це готова харчова продукція така як: борошно; солод, крохмаль; яєчна; молочна. Нові співпраці в світовому агросекторі Для українських експортерів є гарні новини щодо нових ринків збуту. З 1 липня 2026 року офіційно запрацювала зона вільної торгівлі з Об'єднаними Арабськими Еміратами. У вересні 2026 року очікується повноцінний запуск аналогічної угоди про вільну торгівлю з Туреччиною як тільки завершиться процес ратифікації. Експерти прогнозують, що до кінця року умови для агробізнесу залишатимуться складними через повномасштабну війну. Проте відкриття нових ринків допоможе підтримати українських виробників. https://novyny.live/ekonomi/agro/ponad-60-vid-usogo-eksportu-ukrayini-agrariyi-vstanovili-novii-rekord-338827.html?utm_source=ukrnet_news

< Назад Українське крафтове пиво отримало нагороду World Beer Award 8 серп. 2026 р. Два сорти українського пива від Beermaster Brewery здобули золото і срібло на міжнародному пивному конкурсі World Beer Award Два сорти пива від власної крафтової броварні «Сільпо» Beermaster Brewery здобули відзнаку World Beer Award в одразу двох категоріях: золото в категорії Experimental здобуло експериментальне пиво Tabula Rasa Barley Wine Barrel Porto, витримане у бочці з-під портвейну; срібло в категорії Stout дісталося темному пиву з яскравими нотами сушеної вишні, груші та яблука Iconic #3 Holiday Porter. World Beer Award — це міжнародний пивний конкурс, який визначає найкраще пиво в різних стилях. Є частиною конкурсу World Drinks Awards і щороку збирає найкращих виробників з усього світу, аби визначити лідерів галузі. Нагадаємо, у квітні українська пивоварня MOVA з Дніпра здобула золоту та бронзову нагороди на міжнародному конкурсі World Alcohol-Free Awards 2025. Це перша перемога українського виробника за всю історію проведення цього конкурсу. https://newfood.ua/2025/08/19/ukrainske-kraftove-pyvo-otrymalo-nahorodu-world-beer-award/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Щось шкварчить. Українці створили цукерки з чилі і без жодних підсолоджувачів 7 серп. 2026 р. Українська компанія YARO створила цукерки з чилі, коріандром, а також солоною карамеллю. Це далеко не повний асортимент YARO, яка спеціалізується на виробництві здорових солодощів та десертів на основі рослинних інгредієнтів. Своєю аудиторією YARO бачить дітей, веганів, спортсменів та всіх, хто веде здоровий спосіб життя. Компанія навіть пропонує готові раціони харчування на весь день, у розробку яких залучила лікарів-нутриціологів. СОЛОДОЩІ ВИГОТОВЛЯЮТЬ З СУХОФРУКТІВ, КЕРОБУ, ГОРІХІВ, КОКОСОВОЇ ОЛІЇ, КАКАО «Ми дуже любимо додавати чилі, коріандр, ваніль і багато інших спецій, які надають стравам і десертам унікальності», — говорять у компанії. Цукерки з чилі покращують кровообіг, стимулюють обмін речовин, покращують розумову працездатність. Коріандр — хороший засіб від поганого апетиту, допомагає від нудоти і розладів шлунку. З інших надзвичайних поєднань — шоколад та солона карамель. Щоб отримати солоновато-солодкий смак цукерок, YARO використала прості натуральні інгредієнти. Смаколик містить всього 6 компонентів та не має у складі жодних підсолоджувачів. Натомість солодкість цукерці надає фінік, а глазур створена з керобу. Кероб — це висушена м’якоть плодів ріжкового дерева (цератоніі), в яких міститься майже 40% вуглеводів. Боби мають витягнуту форму і зовні схожі на стручки квасолі, в яких міститься соковита м’якоть і кілька кісточок. У сирому вигляді плоди дерева мають терпкий смак, але після висушування стають приємно солодкими. Їсти такі цукерки виробник радить з гречаним чаєм. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сімейна пивоварня з великою історією запустила пиво із макаронів 6 серп. 2026 р. Beyond Belief Brewing Co, дочірня компанія постачальника макаронних виробів Ugo Foods, анонсувала випуск нової лінійки пива, виготовленого з використанням макаронних відходів. Цього місяця на полицях магазинів з’являться Pale Ale (4.7% abv), IPA (5.0% abv) та Vienna Lager (4.2% abv), які можна буде придбати через Ocado (рекомендована ціна: від 8.50 до 8.75 британських фунтів за 4 банки по 330 мл). Компанія планує оголосити про нові точки продажу в найближчі тижні. Beyond Belief Brewing Co є відгалуженням сімейного бізнесу Ugo Foods, який спеціалізується на макаронах і працює вже в четвертому поколінні. Ідея створювати пиво з макаронних відходів народилася у команди під час карантину через Covid-19 у 2020 році, коли вони шукали спосіб використання неминучих відходів. За словами Фредді Уго, голови бренду та правнука засновника Ugo Foods, спершу ніхто не вірив, що це спрацює, тому вони почали з експериментів на кухні, буквально кип’ятячи макарони, щоб створити домашнє пиво на основі макаронів замість ячменю — і їм вдалося. Згодом компанія інвестувала в невелике обладнання та провела масштабніші випробування, змішуючи макарони з ячменем у співвідношенні 50:50. Ця пропорція дозволила досягти оптимальної екстракції цукрів для виготовлення різних стилів пива. ХОЧА ПИВО МОЖНА ВАРИТИ ПОВНІСТЮ З МАКАРОНІВ, СПІВВІДНОШЕННЯ 50:50 ЗАБЕЗПЕЧУЄ НАЙКРАЩИЙ БАЛАНС ДЛЯ ШИРОКОГО СПЕКТРУ СТИЛІВ Метод заміщення макаронних відходів як основної сировини був запатентований у Великій Британії, і Beyond Belief Brewing Co вже експериментує з іншими продуктами. Наприклад, нещодавно було випущено ірландський стаут (4.5% abv), виготовлений з відходів флапджеків (запечені батончики) від одного з найбільших виробників випічки у Великій Британії. https://newfood.ua/2024/09/19/simeyna-pyvovarnia-z-velykoiu-istoriieiu-zapustyla-pyvo-iz-makaroniv/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Український бренд виготовляє молоко для покращення пам’яті — із вівса та гречки 5 серп. 2026 р. Український бренд Green Smile, що належить компанії "Люстдорф", виготовляє молоко з гречки. Цей продукт є частиною серії рослинних напоїв, які пропонує компанія для споживачів, що шукають альтернативу традиційному молоку. Гречане молоко Green Smile є 100% рослинним напоєм, який не містить лактози, холестерину, ГМО та доданого цукру. Натомість воно містить вітаміни групи В та клітковину, що допомагає регулювати обмінні процеси в організмі та забезпечує енергію. КАЛОРІЙНІСТЬ ЦЬОГО НАПОЮ СКЛАДАЄ 53 ККАЛ НА 100 ГРАМІВ Завдяки високій концентрації кальцію та рослинного протеїну, гречане молоко є хорошим замінником коров’ячого молока і має численні корисні властивості, серед яких нормалізація роботи підшлункової залози, очищення шлунково-кишкового тракту, прискорення обміну речовин, зниження рівня холестерину та покращення пам’яті. Молоко Green Smile ультрапастеризоване, збагачене кальцієм і має 2,5% жиру. Вартість 1 літра гречаного молока становить 79 грн, що вдвічі більше порівняно зі звичайним коров’ячим молоком, ціна якого у супермаркетах знаходиться на рівні 40 грн. Окрім гречаного молока, бренд Green Smile також виготовляє рослинні замінники молока з сої, мигдалю, кокосу, вівса та рису. Усі ці продукти не містять лактозу та є чудовим вибором для людей, які мають непереносність молочних продуктів або відмовляються від них з етичних міркувань, говорить виробник. До речі, компанія “Люстдорф” має в Україні потужну переробку традиційного коров’ячого молока – до 450 тонн на добу. На сучасному виробництві встановлено 13 ліній розливу від компанії “Tetra Pak”, що дозволяє виробляти молочні продукти в захищеному середовищі під автоматизованим контролем, без прямого контакту з людиною. Це забезпечує високу якість та безпеку продуктів, пояснив виробник. https://newfood.ua/2024/10/23/ukrainskyy-brend-vyhotovliaie-moloko-dlia-pokrashchennia-pam-iati-iz-vivsa-ta-hrechky/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 31 липня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Агропідприємства наростили виробництво на 7%, галузь просіла 1 2. Українцям масово продають фальсифікат масла та сиру 2 3. Зупинка експорту зерна з України загрожує світу голодом 2 4. В Україні почали виробляти високобілкову протеїнову вівсянку 2 5. ЕКА підтримало експорт на 114 млн грн: олійно-жирова продукція лідирує 3 6. Галичина випустила на ринок нову лінійку мілкшейків 3 7. Цьогоріч страхи бджолярів цілком обґрунтовані – експерт 3 8. Виробництво сільгосппродукції на підприємствах зросло на 7% 3 9. Експорт агропродукції України зріс на 11%: частка АПК у валютній виручці досягла 60% 4 10. На упаковках соків з'явиться важлива інформація: що тепер повинні писати виробники 4 11. Єврокомісія погіршила прогнози виробництва зернових та олійних культур у ЄС 5 --------------------------------------------------------- 1. Агропідприємства наростили виробництво на 7%, галузь просіла Агробізнес Сьогодні.-27.07.2026 Дані Державної служби статистики свідчать, що за півроку аграрна економіка дала два протилежні результати. Організовані господарства наростили виробництво, тоді як загальний показник по країні пішов у мінус — і причина цього розриву не в погоді, а в тому, хто саме сьогодні працює на землі. Найболючіше просіла та частина сектору, яку статистика зазвичай згадує останньою. Порівняно з аналогічним періодом торік обсяг виробництва агропродукції на підприємствах України зріс на 7 відсотків. Водночас загальний показник по галузі зменшився на 1,6 відсотка, і цей мінус сформувався не через великих гравців, а через господарства населення, де виробництво обвалилося одразу на 15,7 відсотка. Фактично організований агробізнес — фермерські господарства, середні й великі підприємства — не лише втримався, а й наростив обсяги, попри війну, дорогі ресурси та логістичні проблеми. Присадибне й дрібне виробництво, яке десятиліттями формувало помітну частку валу з молока, м'яса та овочів, продовжує стрімко згортатися. За шість місяців виробництво продукції рослинництва скоротилося на 13,3 відсотка, тоді як тваринництво додало символічні 0,5 відсотка. У регіональному розрізі картина теж неоднорідна. Найбільше зростання агровиробництва зафіксували на Херсонщині, найменше - на Дніпропетровщині. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/35957-ahropidpryiemstva-narostyly-vyrobnytstvo-na-7protsent-haluz-prosila.html 2. Українцям масово продають фальсифікат масла та сиру AgroNews.ua . - 29.07.2026 Продаючи під виглядом «польського» сиру та масла продукцію, яка за результатами лабораторних досліджень виявляється фальсифікатом із високим вмістом замінників молочного жиру, українців можуть масово вводити в оману, Про це свідчать результати незалежної перевірки «молочки», придбаної на ринку біля станції метро «Лісова» у Києві. Відповідне дослідження провів експерт із безпеки харчової продукції Максим Несміянов . Для перевірки відібрали п’ять товарів, які продавалися як польська молочна продукція. Їх передали до акредитованої лабораторії, де дослідили жирнокислотний склад. Саме такий аналіз дозволяє встановити, чи містить продукт рослинні жири, хоча на упаковці заявлено, що він виготовлений із молока. Результати виявилися невтішними. Найбільше запитань виникло до сиру «Гауда», у якому лабораторія виявила 95% замінників молочного жиру. Не кращою виявилася ситуація і з вершковим маслом. У продукті Maslo ekstra 82% Mleczna Dolina знайшли 94% немолочних жирів, а в Maslo ekstra 82% SM Mlekovita – майже 90%. Лише один із перевірених продуктів успішно пройшов лабораторний контроль. Масло Laciate Extra 83% (Mlekpol) не містило сторонніх жирів і відповідало заявленому складу. Фахівці радять купувати молочну продукцію лише в офіційних торговельних мережах або перевірених магазинах, де товар має повне українське маркування. Перед покупкою варто перевірити: чи зазначений офіційний імпортер; чи є інформація українською мовою; чи написано на упаковці саме «сир» або «вершкове масло», а не «сирний продукт» чи «білково-жировий продукт»; чи не є ціна підозріло низькою порівняно з аналогічною продукцією. https://agronews.ua/news/ukrayinczyam-masovo-prodayut-falsyfikat-masla-ta-syru/ 3. Зупинка експорту зерна з України загрожує світу голодом AgroNews.ua . - 24.07.2026 Російські атаки на портову інфраструктуру України фактично призупинили морський експорт агропродукції і за словами президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, судна не заходять до українських портів уже шостий день, що створює серйозні ризики як для вітчизняних сільгоспвиробників, так і для світової продовольчої безпеки. Лише протягом липня Україна не змогла відвантажити близько 1,5 млн тонн зерна. До цього через морські порти щомісяця експортували приблизно 3,5 млн тонн аграрної продукції, ще близько 500 тис. тонн перевозили залізницею та автомобільним транспортом до країн ЄС. Через постійні обстріли пошкоджено понад два десятки суден, а частина моряків загинула. У зв’язку з цим навіть застраховані судновласники відмовляються заходити до українських портів, зазначив Козаченко. https://agronews.ua/news/zupynka-eksportu-zerna-z-ukrayiny-zagrozhuye-svitu-golodom/ 4. В Україні почали виробляти високобілкову протеїнову вівсянку AgroPortal.ua .- 28.07.2026 Компанія « Добродія Фудз » розпочала виробництво та продаж нової лінійки продукції — протеїнової вівсянки під торговою маркою San Grano . Ця протеїнова вівсянка відповідає світовим тенденціям здорового харчування та більшому попиту на продукти з високим вмістом білка. На українському ринку немає аналогів із таким рівнем білкової насиченості, повідомляє пресслужба компанії, Новий продукт представлений у двома смаками — «Ванільний крем» та «Молочний шоколад» у форматі порційних паковань по 60 г або 210 г готової ситної каші. Кожна порція містить 27% білка (16 г на порцію) та не містить доданого цукру. Керівниця відділу маркетингу «Добродія Фудз» Валентина Онищенко підкреслює: «Ми прагнемо зробити здорове харчування доступним і зручним для кожного. Протеїнова вівсянка San Grano поєднує користь, смак і швидкість приготування. Це оптимальне рішення для людей, які цінують свій час і дбають про здоров’я». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-ukrajini-pochali-viroblyati-visokobilkovu-protejinovu-vivsyanku 5. ЕКА підтримало експорт на 114 млн грн: олійно-жирова продукція лідирує AgroPortal.ua .- 25.07.2026 Пресслужба Експортно-кредитного агентства повідомила, що у червні цього року підтримало експорт українських компаній майже на 114 млн грн. «За товарними позиціями попереду олійно-жирова продукція, слідом ідуть шпалери, радіатори та котли центрального опалення, алкогольні напої та фруктово-овочеві соки», — зазначають в ЕКА. Лідер за обсягом Сумська область — 53,46 млн грн застрахованого експорту. Майже нарівні йде Чернігівська - із результатом 44,87 млн грн. До найактивніших також увійшли Київська, Львівська та Одеська області. https://agroportal.ua/news/finansy/eka-pidtrimalo-eksport-na-114-mln-grn-oliyno-zhirova-produkciya-lidiruye 6. Галичина випустила на ринок нову лінійку мілкшейків AgroPortal.ua .- 25.07.2026 Виробничі потужності ТМ « Галичина » розташовані у Львівській області. Підприємство спеціалізується на цільномолочній продукції, сировину для якої отримує з фермерських господарств. Входить до трійки найбільших виробників молочної продукції України. Компанія розширила асортимент продукції та представила нову лінійку мілкшейків, повідомляє пресслужба компанії. До нової лінійки увійшли чотири смаки: вершково-ванільний; полуничний; фісташковий, шоколадний. Фахівці зазначають: «Це ніжні молочні напої з кремовою текстурою, насиченим смаком і зручним форматом, який ідеально підходить для перекусу вдома, у дорозі чи на прогулянц». Новий продукт вже у продажу. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/galichina-vipustila-novu-liniyku-milksheykiv 7. Цьогоріч страхи бджолярів цілком обґрунтовані – експерт Bizagro. – 27.07.2026 Голова ради директорів «Пасіка 21» Сергій Шаронін заявив, що хвилі спеки під 40 °С, які спостерігаються в Європі, можуть дістатися й України. І тоді соняшник, який цвіте, згорить за кілька днів, як і торік. Страхи бджолярів цілком обґрунтовані: у деяких регіонах це вже відбувається. «Але якщо станеться диво (тепер гарна погода проходить за цією категорією), то медозбір може бути непоганим. Соняшнику цього року посіяно небагато: навколо нашої пасіки на Черкащині майже всі поля зайняті кукурудзою. Тому поля перенасичені пасіками», – сказав він. Шаронін заявив, що замість <0,5 бджолосім’ї/га, які потрібні для продуктивного медозбору, в деяких місцях щільність пасік наближається до 1-4 бджолосімей/га. https://bizagro.com.ua/czogorich-strahy-bdzholyariv-czilkom-obgruntovani-ekspert/ 8. Виробництво сільгосппродукції на підприємствах зросло на 7% Bizagro. – 26.07.2026 За січень – червень 2026 року обсяг виробництва сільгосппродукції на підприємствах України зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом торік, згідно даним Держстату. Водночас загалом по галузі виробництво скоротилося. Проти аналогічного періоду минулого року обсяг виробництва продукції сільського господарства за I півріччя цього року зменшився на 1,6%. При цьому виробництво аграрної продукції на підприємствах зросло на 7%, тоді як у господарствах населення скоротилося на 15,7%. https://bizagro.com.ua/vyrobnycztvo-silgospprodukcziyi-na-pidpryyemstvah-zroslo-na-7/ 9. Експорт агропродукції України зріс на 11%: частка АПК у валютній виручці досягла 60% Latifundist.com . – 28.07.2026 Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов повідомив, що у І-му півріччі 2026 року агропродукція забезпечила 60% загального експорту України. Це на 3 відсоткові пункти більше, ніж за аналогічний період торік. Експорт аграрної продукції зріс на 11%, а імпорт — на 8%. Однією з характерних тенденцій січня-червня 2026 року стало збереження високої частки продукції з більшою доданою вартістю. Йдеться про готові харчові продукти, борошно, солод, крохмаль, молочну та яєчну продукцію. На них припало близько 19% усіх поставок агропродукції України за кордон. За даними Державної митної служби, зовнішньоторговельний оборот агропродовольчої продукції за січень-червень 2026 року сягнув $17,3 млрд, що на 10% більше, ніж торік. Із цієї суми експорт становив $12,6 млрд (+11%), а імпорт — $4,7 млрд (+8%). Позитивне сальдо аграрної торгівлі збільшилося до $7,9 млрд. Разом із тим науковці наголошують, що експортний потенціал України використовується не повністю через посилені обстріли портової інфраструктури Одещини, які підвищують безпекові ризики та ускладнюють логістику. До кінця року, по прогнозам Інститута аграрної економіки, агропродовольчий сектор працюватиме в складних умовах через триваючу російську агресію, яка й надалі впливатиме на внутрішній ринок, логістику та експортні можливості українських виробників. https://latifundist.com/novosti/70793-eksport-agroproduktsiyi-ukrayini-zris-na-11-chastka-apk-u-valyutnij-viruchtsi-dosyagla-60 10. На упаковках соків з'явиться важлива інформація: що тепер повинні писати виробники Новини.LIVE .-28.07.2026 Професорка кафедри товарознавства і фармації Державного торговельно-економічного університету Олена Сидоренко розповіла, що в Україні набули чинності нові правила, які змінюють вимоги до маркування соків і допоможуть покупцям не переплачувати за напої, що лише схожі на справжній сік. Що зміниться для покупців Назва продукту тепер має повністю відповідати тому, що всередині упаковки. Якщо на етикетці написано "сік", це означає, що перед вами 100% фруктовий сік. Якщо ж продукт виготовлений із концентрату, виробник повинен прямо про це написати. Нектаром тепер називатимуть лише напій, до якого додають воду, а в окремих випадках — ще й цукор або підсолоджувачі. Якщо ж фруктового соку небагато, на упаковці має бути зазначено, що це соковмісний напій, а не сік. На упаковці виробники повинні обов'язково зазначати: чи виготовлений продукт із концентрату; з яких саме фруктів його зробили; якщо це суміш — перелік усіх фруктів; іншу інформацію, яка не повинна вводити покупця в оману. Для виробників також діють нові правила Нові вимоги визначають, які інгредієнти можна використовувати, як саме має вироблятися продукція та яким стандартам якості вона повинна відповідати. Також документ встановлює вимоги до фруктових концентратів, пюре та інших складових, щоб усі виробники працювали за однаковими правилами. Нові правила наближені до законодавства ЄС. Це має спростити експорт українських соків за кордон, підвищити довіру покупців і зробити конкуренцію на ринку чеснішою. https://novyny.live/ekonomi/agro/na-upakovkakh-sokiv-ziavitsia-vazhliva-informatsiia-shcho-teper-povinni-pisati-virobniki-337479.html?utm_source=ukrnet_news 11. Єврокомісія погіршила прогнози виробництва зернових та олійних культур у ЄС UkrAgroConsult.- 31.07.2026 ЄК переглянула в бік зниження прогнози виробництва більшості зернових та олійних культур у Євросоюзі на 2026/27 МР. Найбільше коригування торкнулося кукурудзи, урожай якої, аналітики пояснюють насамперед різким скороченням площ під культурою на тлі високих витрат на енергоносії, добрива та погодні умови. Єврокомісія тепер очікує врожай на рівні лише 51,9 млн тонн, тоді як у червні прогнозувалося 59,9 млн тонн. Це майже на 14% менше, ніж було зібрано торік. Через очікуване скорочення власного виробництва прогноз імпорту кукурудзи до ЄС підвищено до 24 млн тонн порівняно з 19,1 млн тонн, які прогнозувалися місяць тому. Щодо соняшнику, Єврокомісія скоригувала прогноз виробництва до 9,5 млн тонн проти 10,1 млн тонн, очікуваних місяцем раніше. Водночас навіть після перегляду врожай залишатиметься вищим за результат попереднього сезону, коли країни ЄС виробили 8,7 млн тонн насіння соняшнику. Також знижено прогноз виробництва ячменю. Тепер урожай оцінюється у 51,05 млн тонн, тоді як у червні очікувалося 51,7 млн тонн. Оновлені оцінки Європейської комісії свідчать про складний сезон для європейського рослинництва, насамперед через погодні ризики та високу собівартість виробництва. Очікуване скорочення врожаїв окремих культур може посилити залежність ЄС від імпорту, особливо на ринку кукурудзи, та вплинути на баланс зернового ринку в новому маркетинговому році. https://ukragroconsult.com/news/yevrokomisiya-pogirshyla-prognozy-vyrobnycztva-zernovyh-ta-olijnyh-kulytur-u-yes/

< Назад МЕД – ЦІННИЙ ПОДАРУНОК ВІД БДЖІЛ 1 серп. 2026 р. ЗНЕСИЛЕНИЙ ізраїльський воїн випадково знайшов у лісі бджолиний стільник, з якого капав мед. Воїн простягнув палку, набрав трохи меду і підніс його до вуст. Коли він скуштував, одразу «роз’яснилися очі йому» і до нього повернулась сила. Цим воїном був син Ізраільського царя Сауля – Йонатан (1 Самуїла 14:25—30). Ця біблійна розповідь свідчить про одну дивовижну властивість меду: він швидко відновлює сили. Мед на 82 відсотки складається з вуглеводів. Якби бджола змогла взяти із собою в політ 30 грамів меду, то мала б силу облетіти довкола світу. Чи бджоли виготовляють мед лише для людей? Ні, адже мед — це і бджолина їжа. Щоб пережити зиму, бджолина сім’я середніх розмірів повинна запасти у вулику від 10 до 15 кілограмів цього продукту. А втім, у сезон доброго медозбору сім’я здатна виготовити аж 25 кілограмів меду, так що зостається ще й для людей чи тварин, скажімо ведмедів або єнотів. Як бджоли роблять мед? Робочі бджоли літають від квітки до квітки, знаходять нектар і висмоктують його хоботками. Наповнивши нектаром один зі своїх шлунків, вони повертаються до вулика, де передають нектар іншим бджолам. Ті «жують» його приблизно півгодини, домішуючи до нього спеціальні ферменти, що надходять з ротових залоз. Так утворюється мед, який вони відкладають у шестикутні воскові комірки (Віск для будівництва стільників виробляють самі бджоли. Для цього в них є спеціальні залози. Стільникові чарунки — справжнє диво інженерного мистецтва. При товщині стінок 1/3 міліметра, вони витримують вагу, в 30 разів більшу від власної). Далі бджоли обвівають ці чарунки своїми крилами, щоб з меду випарувалась зайва волога. Коли в меду залишається лише 18, чи менше, відсотків води, бджоли запечатують чарунки тонкою плівкою з воску. Такий «законсервований» мед має практично необмежений термін зберігання. Кажуть, ніби в гробниці одного фараона знайшли цілком їстівний мед, вік якого становив 3000 років. Цілющі властивості меду Мед — чудовий харчовий продукт. Він багатий на вітаміни групи B, мінерали й антиоксиданти. Мед вважається найдавнішим лікувальним засобом (Мед не рекомендується давати немовлятам, оскільки він може спричинити ботулізм.). Доктор Мей Беренбаум, ентомолог з Іллінойського університету (США), каже: «Віками мед широко використовували в медичних цілях, скажімо для загоювання ран та опіків, ним також лікували катаракту, виразки чи подряпини на шкірі». В одній з передач про лікувальні властивості меду телекомпанія Сі-ен-ен повідомила: «Під час Другої світової війни для лікування ран замість пов’язок з медом почали застосовувати пов’язки з антибіотиками. Отож про мед як медичний препарат трохи забули. Проте недавні дослідження і поява стійких до антибіотиків бактерій спонукали людей повернутись до цього давнього народного засобу». Наприклад, досліджували вплив меду при лікуванні опіків. У пацієнтів, яким на попечені ділянки шкіри накладали пов’язки з медом, рани не так боліли, швидше загоювались і залишали по собі менше рубців. Вивчення показують, що завдяки ферментам, доданим бджолою до нектару, мед набуває легких антибактеріальних та антибіотичних властивостей. Ферменти сприяють виробленню перекису водню, який вбиває шкідливі бактерії. До того ж, коли мед накладати на рани чи опіки, він послаблює запальні процеси та сприяє росту здорових тканин. Новозеландський біохімік д-р Пітер Молен сказав: «Дедалі більше лікарів, прихильників традиційної медицини, починають вважати мед ефективним терапевтичним засобом». Австралійське управління лікувальних препаратів визнало, що мед — це медикамент, і в Австралії лікувальний мед продається як засіб для накладання на рани. Небагато існує продуктів, котрі є одночасно поживними, смачними та ще й лікувальними. Тож не дивно, чому в минулому існували спеціальні закони, які захищали бджіл і пасічників! За пошкодження вуликів чи дерев, у яких жили бджоли, накладали великий штраф, а навіть страчували. Справді, мед — це дорогоцінний дар людині, і він приносить честь Творцеві. https://zvidusil.in.ua Попередній допис Наступний допис