< Назад Велика продуктова мережа продаватиме сіль, якій 300 млн років. Її збирають з підземних потоків в Африці 9 лют. 2025 р. Місцева приправа Південно-Африканської Республіки — пустельна сіль «Орікс» — незабаром з’явиться на полицях Whole Foods Market у США. Сіль Орікс добувають у пустелі Калахарі. Її збирають з підземних потоків, що протікають через древні скельні утворення Двіка, яким близько 280-300 млн років. Розчин висушують природним чином під пустельним сонцем, в результаті виходить чиста, природна, органічна сіль. За даними компанії, така сіль не містить консервантів та добавок, є необробленою та зберігає всі природні мінерали та мікроелементи з самонаповнюваного джерела в пустелі. Має тонкий, але виразний смаковий профіль та її розхід значно менший, ніж у класичної солі. Продається у скляних баночках з керамічними головками багаторазового використання, які можуть наповнюватись не менше 10 разів. Щоб баночка виглядала привабливо протягом тривалого терміну експлуатації, етикетка друкується прямо на склі. В цілях економії серед асортименту представлені коробочки з сіллю для заправки баночок. Мережа магазинів Whole Foods Market спеціалізується на екологічно-чистих продуктах та ретельно обирає постачальників. Місцевий приправний бренд Oryx Desert Salt стане одним з небагатьох південноафриканських брендів, що потрапить на полиці Whole Foods Market не лише у своїй країні, а й за її межами, безпосередньо в США. https://newfood.ua/2021/09/20/velyka-produktova-merezha-prodavatyme-sil-iakiy-300-mln-rokiv-yii-zbyraiut-z-pidzemnykh-potokiv-v-afrytsi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 8 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис В Україні цукрозаводи розпочали виробництво цукру нового сезону AgroNews.ua. -08.09.2020 З 5 вересня 2020 року компанія «Радехівський цукор» почала сезон переробки цукросировини нового врожаю на Радехівському підрозділі. Про це повідомила пресслужба компанії, пише agronews.ua . «Всі підготовчі та ремонтні процеси завершено. Перші цукрові буряки доставлено. Сподіваємося на успешнуе цукрову кампанію-2020! » – відзначили в компанії. У 2019/2020 маркетинговому році в Україні виготовлено 1,48 млн тонн цукру, що на 19% менше, ніж попереднього року. Про це повідомляє пресслужба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». «Всього в сезоні працювало 33 цукрових заводи, які переробили 9,84 млн тонн цукрових буряків. Це майже на третину менше, ніж попереднього року. Як бачимо, суттєве зменшення кількості сировини потягнуло за собою скорочення виробничих потужностей і, як наслідок, зменшення виробництва цукру в цілому», – прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслана Яненко. agronews.ua На пострадянському просторі Україна в лідерах у IT агротехнологіях AgroNews.ua. -07.09.2020 Системи електронного супутникового моніторингу активно використовують аграрії розвинених країн. Без цієї складової неможливе інтенсивне агровиробництво. На пострадянському просторі Україна в лідерах у цій галузі. Про це з посиланням на soft.farm, пише Agronews. Україна має вже кілька років працюючий, безкоштовний та наймасштабніший на пострадянському просторі хмарний програмний проект, який дозволяє в онлайн режимі моніторити кадастровий облік земельних ділянок, облік паїв, проводити GPS-моніторинг техніки, робити супутникові знімки та індекс NDVI, вести агроскаутінг, картограми, контроль висіву та інше. Український сервіс вже здатен планувати сівозміни, виявляти проблемні зони на полях (наприклад, так звані “блюдця”), прогнозувати врожайність, передбачати витрату добрив та економію посівного матеріалу. Також він дозволяє вітчизняним агровиробникам вести електронний моніторинг вологості грунту, вологості листя, щільності орного шару і навіть розташування насіння у борознах. Цікаво, що у Росії є подібні електронні додатки для аграріїв, але поки що немає настільки масштабних та функціональних аналогічних систем. agronews.ua Україна вперше за десятиріччя експортує борошно до Саудівської Аравії AgroNews.ua. -07.09.2020 Україна вперше за 12 років поставить 60 тисяч тонн борошномельної пшениці до Саудівської Аравії. Про це повідомляє пресслужба компанії-експортера «Континентал Фармерз Груп», пише agronews.ua . Компанія «Континентал Фармерз Груп» в найближчі дні відвантажить першу з 2008 р партію української борошномельної пшениці в Саудівську Аравію, йдеться у повідомленні. Як зазначається, «Континентал Фармерз Груп» спільно зі своїм акціонером Saudi Agricultural Investment and Livestock Company (SALIC) виграла тендер, оголошений саудівським державним агентством із закупівель зернових SAGO, на поставку 60 тис. Тонн пшениці. «Станом на звітну дату завершується навантаження пшениці на морське судно класу Panamax в порту Чорноморськ, а вже 17 вересня вантаж очікують в Саудівській Аравії», – уточнюється в повідомленні. agronews.ua Переробні підприємства АПК можуть скористатися здешевленням кредитів AgroNews.ua. -03.09.2020 2 вересня на черговому засіданні Уряд удосконалив процедури надання держпідтримки АПК та розширив коло її отримувачів, прийнявши відповідні зміни до порядків програм. Про це повідомляє Урядовий портал, пише agronews.ua . Зокрема, прийнято: – надати можливість суб’єктам агропромислового комплексу отримувати здешевлення кредитів у декількох банків; – надати можливість підприємствам, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції, скористатися програмою здешевлення кредитів; – відмовитись від нормативів при наданні фінансової підтримки шляхом часткового відшкодування вартості побудованих і реконструйованих об’єктів із зберігання та переробки плодово-ягідної продукції, винограду та хмелю. «Сьогоднішнє рішення Уряду спрощує алгоритми деяких програм держпідтримки АПК і тим самим відкриває нові можливості. Так, аграрії зможуть звертатися щодо здешевлення кредитів у декілька банків. Важливо, що така опція відтепер буде і у тих підприємств, які займаються переробкою. Всі ці зміни направлені на те, щоб малий та середній бізнес отримав ще більший доступ до фінансових ресурсів і щоб у нас розвивалась переробна галузь», – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. agronews.ua В Україні названо, чому рекордно здорожчала українська соняшникова олія AgroNews.ua. -03.09.2020 Ціни на рослинні олії зростають рекордними темпами та вже перевищили докарантинні. Про це повідомляє agronews.ua . В Україні внаслідок зниження прогнозів виробництва соняшника, обумовлених низькою врожайністю, ціни пропозицій соняшникової олії виросли до 870-880 $/т FOB, що еквівалентно 940-950 $/т CIF India, тоді як ціни попиту не перевищують 830-840 $/т FOB. Такі дані наводять аналітики електронної зернової біржі ГрейнТрейд. Покупці очікують сезонного зниження цін, проте трейдери на тлі стримування продажів виробниками змушені підвищувати ціни задля залучення товару, необхідного для виконання контрактів на вересень. Попри стабільні світові баланси олійних культур та рослинних олій ціни на них залишаються високими і вже перевищують докарантинні рівні. Причиною зростання цін стала активізація попиту з боку Китаю, який нарощує запаси олійних, а також зниження курсу долара відносно інших валют, вважають аналітики ГрейнТрейд. Найбільше подорожчала пальмова олія, на тлі збільшення Індонезією з 2020 р. використання пальмової олії на біодизель, що скоротило обсяги експорту. У серпні на погодних чинниках почали дорожчати соєва та соняшникова олія, хоча аналітики прогнозували з вересня сезонне зниження цін. agronews.ua В Україні вперше за останні роки скоротилося виробництво пива AgroNews.ua. -03.09.2020 Українські виробники пива говорять про зниження обсягів реалізації своєї продукції у 2020 році на внутрішньому ринку, але в той же час відзначають, що скорочення ринку поки що не дуже суттєве. Про це повідомляє Дело, пише agronews.ua . «Попит на продукцію на нашому ринку в період суворих карантинних обмежень, з березня по травень, скоротився на 4% в порівнянні з минулим роком. Основна причина зниження – обмеження в роботі HoReCa. У каналі сучасної торгівлі, навпаки, продажі показують незначний приріст», – констатує генеральний директор Carlsberg Ukraine Євген Шевченко. За словами експерта, найбільше зниження спостерігалося в квітні 2020 року і склало 10%. На його думку, це може бути пов’язано з тим, що споживачі вважають за краще здійснювати великі щотижневі покупки в супермаркетах, а в дрібних магазинах традиційної торгівлі (гастрономах) спостерігається незначне скорочення продажів. «У період карантину виріс попит на продукцію нашої компанії в середньому і низькому ціновому сегменті, особливо на акційні пропозиції. Однак зараз ми бачимо відновлення нормальної структури портфеля з приростом збуту більш преміальних продуктів», – уточнює гендиректор Carlsberg. agronews.ua Топ-10 законопроєктів, прийняття яких очікує аграрна спільнота – УКАБ AgroNews.ua. -02.09.2020 Асоціація “Український клуб аграрного бізнесу” підготувала ТОП-10 законопроєктів, розгляд та схвалення яких є важливим для аграрної галузі. Про це повідомляє пресслужба УКАБ, пише agronews.ua . Як вважають в УКАБ, важливим є якнайшвидше прийняття законопроєкту № 2289 про внесення змін до статті 4 Закону України “Про пестициди та агрохімікати” щодо ввезення пестицидів на митну територію України — покликаний розблокувати ввезення зразків (одиничний зразок окремого препарату в дуже обмеженій кількості) для державних випробувань та наукових досліджень у науково обґрунтованих обсягах відповідно до планів державних випробувань і наукових досліджень, що забезпечить суттєве покращення екологічної ситуації та підвищення продуктивності сільського господарства. Законопроєкт № 2064 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні — передбачає 25-річну оренду земель для закладання та вирощування виноградників та садів, що створить сприятливі правові умови для інвестування у виноградарство та садівництво. Законопроєкт № 3131 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції — має на меті створити умови для ліквідації тіньових відносин у використанні земель сільськогосподарського призначення та забезпечити рівно напружене оподаткування доходів, одержуваних від такої землі всіма її власниками та користувачами. Законопроєкт № 3295 про внесення змін до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України” та інших законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції — передбачає удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон та витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отриманні державної підтримки. Законопроєкт №3680 про внесення змін до деяких законів України (щодо спрощення процедур експертизи, реєстрації сортів рослин та обігу насіння) — метою якого є необхідність усунути ряд положень, які ускладнюють проходження експертизи нових сортів рослин. Законопроєкт №3318 про ветеринарну медицину та благополуччя тварин — розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин щодо захисту здоров’я та забезпечення благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва, обігу та застосування ветеринарних препаратів з урахуванням міжнародних зобов’язань України, зокрема в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. agronews.ua Пивоварня «Уманьпиво» здобула 9 нагород у міжнародному конкурсі AgroNews.ua. -01.09.2020 Пивоварня «Уманьпиво» під час «XXIII Міжнародного конкурсу пива, безалкогольних, слабоалкогольних і зброджених напоїв, мінеральних та пивних вод, солоду пивоварного» отримала гран-прі, 6 золотих медалей, одну срібну та почесний кубок. Про це повідомляє пресслужба компанії «Уманьпиво», пише agronews.ua . «Приємно, що журі високо оцінило наш оновлений дизайн лимонаду, який ми презентували лише декілька місяців тому. Відтак наш “Уманський лимонад” отримав почесний кубок», — розповідає Ігор Кисіль, СЕО компанії «Уманьпиво». Зазначається, що такі новинки компанії «Софіївське Блонд Ель» та Waissburg HOP відзначили золотими медалями. «Нагороди, які отримала пивоварня „Уманьпиво“, важливі не лише для нас, як для виробника, а й, у першу чергу, для споживачів. Адже це вкотре підтверджує, що, обираючи продукцію „Уманьпиво“, ви вживаєте якісний та натуральний продукт», — додав Кисіль. Найвищу нагороду – гран-прі отримало пиво Waissburg Blanche (за найвищу якість пива світлого пшеничного стилю пшеничний Ель (Weizenbier/Weissbier Ale) 2020 року). agronews.ua В Україні запроваджують сучасну 3-продуктову систему виробництва цукру AgroNews.ua. -01.09.2020 Обладнання європейського виробництва незабаром поповнить матеріально-технічну базу Красилівської цукроварні. Зокрема, закуплено та найближчим часом буде монтуватися 2 вакуум-апарати, які стануть основою впровадження 3-продуктової схеми виробництва цукру. Про це повідомляє власник виробництва «A’SPIK Group» на своїй Фейсбук-сторінці, пише agronews.ua . Раніше в Красилові використовувалася спрощена методика обробки цукрових буряків. Вона передбачала 2 фази вилучення кристалів цукру, відповідно, кормова меляса містила значну кількість солодких залишків. Завдяки закупленим сучасним вакуум-апаратам вдасться значно збільшити ступінь вилучення цукру з сиропу. Циркулятори, передбачені їх конструкцією, примусово перемішуватимуть густу рідину. Зелена та біла патоки, утворені внаслідок фугування центрифугами, двічі проходитимуть повторну обробку, що дозволить уникнути втрат. Обладнання, що їде з Європи, пройшло стартове робоче випробування на цукрозаводі м. Орадея (Румунія) та показало відмінні результати. Після доставки в Красилів та повноцінних монтажних робіт воно стане частиною лінії з виробництва білого золота краю. agronews.ua Експорт української свинини зріс на 31%, — АСУ AГРОПОЛІТ. -04.09.2020 За перші 8 місяців цього року українські виробники свинини експортували 1,85 тис. тонн продукції на загальну суму $4,2 млн. Таким чином, обсяги закордонних продажів зросли на 31%, порівняно з показниками січня-серпня 2019 року. Про це інформують аналітики Асоціації «Свинарі України» (АСУ). Повідомляється, що також зросли обсяги експорту свинячих субпродуктів. 80% закордонних продажів свинини здійснюється за двома напрямками. «Основними каналами збуту для вітчизняної свинини залишаються Об’єднані Арабські Емірати та Гонконг. Так, якщо роком раніше туди спрямовували трохи більше половини вантажів зі свининою, то цьогоріч питома вага цих ринків у географії експорту зросла до 80%. При цьому, об’єми поставок до Гонконгу збільшилилися у 1,6 разу, а до ОАЕ — у 2,25 разу порівняно з підсумками 2/3 2019-го. Окрім пожвавлення зовнішньої торгівлі свининою, варто відзначити приріст експорту свинячих субпродуктів. Так, за 8 місяців Україна реалізувала 4,37 тис. т морожених свинячих субпродуктів сукупною вартістю 2,34 млн дол. США. Подвоєнню обсягів зовнішніх поставок такої продукції (та 1,5-разовому приросту валютної виручки) сприяло трикратне збільшення відвантажень до Гонконгу: так, за 2/3 2020-го до країни реалізували 2,7 тис. т свинячих субпродуктів проти 0,9 тис. т за аналогічний період минулого року», – зазначають в АСУ. agropolit.com/news/ Україна й Туреччина перезавантажать переговори щодо ЗВТ, – Петрашко AГРОПОЛІТ. -02.09.2020 Україна і Туреччина мають намір перезавантажити переговори про зону вільної торгівлі (ЗВТ). Про це, за підсумками розмови з міністром Турецької Республіки Рухсаром Пекджаном, заявив міністр економіки Ігор Петрашко , повідомляє пресслужба МЕРТ. «Сьогодні наша мета – перезавантажити тривалі переговори і знайти взаємовигідне рішення для укладення ЗВТ», – сказав він. Під час переговорів міністри домовилися, що найближчим часом торгпред України і заступник міністра економіки Тарас Качка відвідає Анкару для комплексних консультацій з переговорником з турецької сторони. Міністри також домовилися провести особисті офіційні переговори для комплексного вирішення проблем двосторонньої торгівлі в межах майбутньої ЗВТ. Переконаний, що це підштовхне реалізацію нашої амбітної мети – збільшення торгового обороту до $10 млрд», – додав Петрашко. Міністри також обговорили підвищення Туреччиною митних зборів, зазначило міністерство. Як зазначає Мінекономіки, 28 серпня Туреччина вже направила оновлену тарифну пропозицію щодо доступу на свій ринок для українських товарів. Та українські виробники стикаються з безліччю обмежувальних заходів, які країна запровадила від початку року. agropolit.com/news/ Тарас Висоцький: Ми почали рік з 24% відмов на звернення бізнесу, завершили — з 5% AgroPortal.ua.-07.09.2020 Ліквідація Мінагрополітики. Рішення про відновлення. Завершення земельної реформи. Небувала засуха та зниження врожаю. Затримка з виплатою дотацій. COVID-19. Це далеко не повний перелік того, чим останній рік живе український агросектор. Як балансувати в нетипових умовах, як розвиватимуться програми підтримки та які пріоритети ставить держава у розвитку аграрного сегменту, нам вдалося розпитати у заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького. Тарасе, уже рік, як ви були призначені на посаду заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Розкажіть, що вдалося зробити за цей час? Від чого довелося відмовитися у зв’язку з ліквідацією окремого Міністерства аграрної політики та продовольства? Та зокрема як вплинула ця трансформація на роботу? Тарас Висоцький: Дискусія щодо доцільності ліквідації Мінагрополітики триває досі. Від об’єднання функцій в одному міністерстві відчуваються як позитивні моменти, так і негативні. Проте важливо, що ми врешті досягли консолідованої позиції за напрямками роботи та отримали позитивні результати. Особливо в останні пів року, коли весь світ зіткнувся з пандемією коронавірусу. Перші пів року ми працювали в умовах турборежиму. Далі темпи не знизилися, але виникли інші пріоритети у зв’язку з поширенням COVID-19. Нам довелося швидко змінювати пріоритети. На мою думку, базові виклики, які поставило перед нами поширення коронавірусу, вдалося більш-менш подолати саме завдяки об’єднанню функцій в одному міністерстві. Ми змогли обійтися без радикальних заходів, тоді як європейські партнери реагували жорсткіше. Україна пройшла цей період без обмежень для міжнародної торгівлі та зайвої шкоди для виробників і споживачів. Не було ні фізичного дефіциту, ані надмірного цінового ажіотажу. Те, що експорт за всіма напрямками контролювався єдиним органом, стало великим плюсом. Аналогічно — у сфері цінового регулювання. Його відміна стала одним із найбільших досягнень процесу дерегуляції. В умовах поширення коронавірусу ми до цього інструменту знову вдалися і постійно тримали руку на пульсі так, щоб ні споживачі, ні виробники не відчули негативного впливу. В рамках різних міністерств історично існували відмінні позиції у цьому питанні, тож досягти консенсусу було би складно. Окрім того, за перші пів року проведено ряд регуляційних засідань Кабміну. Більшість ініціатив аграрних асоціацій — із сільськогосподарської техніки, насінництва, земельних відносин — реалізовані знову ж таки завдяки об’єднанню. Досі подібні ініціативи розглядалися місяцями. Ми починали рік із показником відмов на звернення бізнесу на рівні 24%. Часто це були відмови з формальних причин, по суті — через небажання розбиратися, очікування хабаря тощо. Зараз ми впровадили електронний документообіг, провели дерегуляцію і маємо показник відмов на рівні 5%. Ряд речей зламали міцну стіну бюрократії, що існувала між відомствами. Одна з головних — згуртована команда, чого не можна було досягнути за квотного принципу призначень уряду. Зараз йдеться про відновлення Мінагропроду. Чи не зламає це вже налагоджений процес? Поділіться поглядом зсередини. Тарас Висоцький: Основна складність може бути в тому, що в деяких регуляторних питаннях виникає внутрішній конфлікт інтересів. Не завжди легко знайти компроміс. Маю на увазі такі гучні питання як регулювання ринку мінеральних добрив і нафтопереробних продуктів. З одного боку, у Мінекономрозвитку є окремий структурний підрозділ — департамент захисту внутрішнього виробника та промисловості, з іншого — аграрний сектор, який є теж національним виробником, і тут не завжди можуть співпадати інтереси. Досі у подібних питаннях ми бачили напруження, але все завершувалося позитивно, компромісно. Не виключено, що у цій сфері можуть виникати складнощі. Відповідаючи за всю економіку, ставлячи пріоритети, не завжди можна досягнути win-win результату для всіх секторів. Іноді дійсно треба підтримати один сектор за рахунок іншого. Ось тут можуть бути складнощі. Водночас, легше вирішувати подібні ситуації однією командою, прямо обговорюючи всі підводні камені, а не спілкуючись формальною бюрократичною мовою на рівні різних відомств. Тож питання не в кількості міністерств, а в командному дусі та взаємодії. Тоді ризик неефективної комунікації, непорозуміння мінімальний. В агросекторі критичною є державна підтримка. Треба врахувати, що більшість програм виплачується восени. І підходити до процесу не емоційно, а максимально зважено. Тоді я не бачу ризиків: усе можна налагодити, хоч процес і займе трохи часу. Далі інтерв’ю заступника міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького. agroportal.ua ТОП-5 кроків для виведення українського АПК із кризи. Леонід Козаченко - думка експерта AgroPortal.ua.-07.09.2020 Проблем в агросекторі дуже багато. Одна з головних — відсутність реальної стратегії розвитку агропромислового сектору нашої країни. Таку думку висловив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Він виділив ТОП-5 основних заходів щодо виведення АПК із кризи. 1. Потрібно відновити Міністерство аграрної політики і всю вертикаль державного управління — від Кабінету міністрів до місцевої громади. «Причому, профільне міністерство потрібно не просто відновити, а й наповнити дійсно професіоналами, які знають, що робити і як», — вважає Леонід Козаченко. 2. Слід внести зміни до фіскальної політики щодо АПК. «А для цього потрібно на законодавчому рівні структурувати суб'єкти господарювання на три групи: малі, середні та великі (агрохолдинг). Відповідно до цієї класифікації прописати середньострокові програми держпідтримки, систему оподаткування. Малі підприємства повинні отримувати найбільшу підтримку від держави. Не можуть однаково (як зараз) підтримуватися мале підприємство з 5 га землі й агрохолдинг, який має 500 тис. га», — підкреслює експерт. 3. Важливо серйозно попрацювати щодо питання монетарної політики і банківського сектору. «Представники АПК повинні мати можливість отримувати дешеве середньострокове і довгострокове фінансування. Зараз практично неможливо отримати кредит на 5-10 років. А без цього не можна побудувати молочно-товарну ферму чи створити сучасне підприємство для переробки сировини — з метою отримання продукції з доданою вартістю», — пояснює він. agroportal.ua Експорт українського зерна з початку сезону перевищив 8 млн тонн АПК-Інформ .- 04.09.2020 Згідно з оперативними даними Держмитслужби, експорт зернових, зернобобових (з продуктами їхньої переробки) та борошна з початку сезону-2020/21 станом на 4 вересня склав 8,08 млн тонн, що на 1,18 млн тонн менше, ніж показник минулого МР за звітний період. Експорт зернових і зернобобових культур до звітної дати склав 8,035 млн тонн (-1,16 млн тонн). Зокрема, відвантаження пшениці оцінювалися в 5,25 млн тонн (+119 тис. тонн), ячменю – 2,16 млн тонн (-32 тис. тонн), кукурудзи – 603 тис. тонн (-1,25 млн тонн). Що стосується показника експорту борошна, то його було зафіксовано на рівні 36 тис. тонн (-15,1 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 35,7 тис. тонн (-14,9 тис. тонн). www.apk-inform.com/uk/news/ Мінекономіки України визначило перелік обов'язків нового заступника міністра АПК-Інформ .- 02.09.2020 Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко затвердив новий розподіл обов'язків між своїми заступниками у зв'язку з призначенням одним із них Олександра Романішина. Про це 2 вересня повідомила прес-служба міністерства. Як уточнюється, до повноважень О.Романішина входитимуть координація розробки пропозицій та реалізації прийнятих рішень у питаннях захисту економічних прав та інтересів національних товаровиробників, а також впровадження і реалізації механізму державної підтримки експорту. Крім того, він також забезпечуватиме координацію та контроль роботи департаменту захисту національного виробника, департаменту санкційної політики, департаменту взаємодії з експортерами та просування експорту. Нагадаємо, що О.Романішина було призначено на зазначену посаду 29 липня п.р. www.apk-inform.com/uk/news/ Нацбанк сохранил прогноз урожая зерновых на уровне 72 миллионов тонн БизнесЦензор.-03.09.2020 Об этом сообщил заместитель главы НБУ Дмитрий Сологуб во время пресс-брифинга, передает БизнесЦензор со ссылкой на Интерфакс-Украина . "Урожай в принципе на уровне прошлого года, площадь, посеянная ранними зерновыми, была немного меньше, чем в прошлом году, потому что больше кукурузы посеяли, но урожайность почти соответствует прошлому году. Мы сохраняем оценку урожая этого года, соответственно, на уровне 72 млн тонн", - сказал Сологуб. Он отметил, что НБУ также не видит значительного снижения экспорта зерновых в сравнении с прогнозом. Ранее сообщалось, что Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства ухудшило прогноз урожая зерновых в 2020 году с 70 млн тонн до 68 млн тонн. biz.censor.net.ua/ В Україні може різко подорожчати алкоголь: як зростуть ціни на горілку та вино УНІАН: Новини України.- 02.09.2020 В Україні можуть незабаром на 10% підвищити ціни на алкоголь. Крім того, поступово зростуть в ціні й сигарети. В Україні можуть незабаром на 10% підвищити ціни на алкоголь. Відповідне рішення вже розроблено міністерством і очікує свого ухвалення. Крім того, поступово виростуть в ціні та сигарети (в межах уже ухвалених змін). Про це повідомляє "Обозреватель". "У Кабміні ще влітку минулого року зареєстрували проєкт підвищення мінімальних роздрібних цін на алкоголь. Документ дотепер можна знайти на вебсайті Мінекономрозвитку серед тих, що перебувають на обговоренні. До цього мінімальні ціни на алкоголь переглядали у 2018-му", - йдеться у повідомленні. Зазначається, що головне завдання мінімальних роздрібних цін – дати можливість легальним постачальникам конкурувати з контрафактними виробниками. Останні можуть ставити ціни в рази нижчі, тому що не платять податки, купують дешевий і нелегальний спирт, порушують технологію виробництва алкогольних напоїв. Як розповідає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, відрізнити нелегальну продукцію від законної дуже складно. Акцизи вміло підробляють, а пересічний споживач не може відрізнити справжню марку від фальсифікованої. "Через падіння доходів під час карантину зростання споживання якщо і є, то щодо вина. Також могло вирости домашнє виробництво: це і спирт, і вина, і настоянки", – розповідає Дорошенко. Ціни на алкоголь мають рости разом із посиленням контролю, розповідає аналітик Володимир Мазуренко. Наприклад, зараз вводять електронний акциз, який допоможе скоротити частку контрафакту. "Як показує практика, в Україні під час підвищення податків зростає частка сірого ринку. Це не означає, що не потрібно підвищувати акцизи, особливо на тютюнову й алкогольну продукцію. Разом із підвищенням обов'язково потрібно посилювати покарання за порушення, посилювати контроль", – пояснює Мазуренко. www.unian.ua Україна обговорює експортні та імпортні можливості з Китаєм – Стефанішина УНН. – 07.09.2020 Україна обговорює з китайськими партнерами створення більших можливостей для українського бізнесу щодо експорту в Китай, а також реекспорту в інші країни через вільні митні зони. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу уряду. “Україна має намір відновлювати та розширювати експорт сільськогосподарської продукції, залучати китайські інвестиції в сільськогосподарські індустріальні та технопарки в Україні, інфраструктурні та енергетичні проекти”, — сказала Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом КНР в Україні Фань Сяньжуном. За її словами, 90% кукурудзи, яку імпортував Китай у 2019 році, було українського походження. “Ми не зупиняємось на цьому і прагнемо створити ще більше можливостей для українського бізнесу щодо експорту в Китай, а також реекспорту в інші країни, зокрема через вільні митні зони в КНР. Це стосується таких продуктів, як зернові, м’ясо, риба, яйця, ягоди і фрукти, молочні продукти, рослинні масла, кондитерські і лікеро-горілчані вироби, компоненти кормів для тварин та інші продукти. Зараз ми це обговорюємо з нашими китайськими партнерами”, — зазначила Стефанішина. Повідомляється, що сторони обговорили подальше співробітництво в інвестиційних проектах, зокрема розвиток: — індустріальних парків, що спеціалізуються на зберіганні, переробці, перевалці продовольчих товарів; — технологічних парків з розвитку та інтеграції виробництва і переробки сільськогосподарських продуктів; — інвестиційних проектів у сфері транспортної інфраструктури й енергетики, розширення переліку таких проектів в рамках ініціативи КНР “Один пояс, один шлях”. www.unn.com.ua/ Курятину МХП Косюка в минулому році купували 85 країн світу УНН.- 04.09.2020 МХП Юрія Косюка минулого року експортував 375 тисяч тонн курятини у 85 країни світу. Про це повідомила пресслужба компанії, передає УНН . "Наші експортні бренди дійсно мають армії прихильників закордоном! Наприклад, ТМ "Qualiko" стала символом якісного та збалансованого харчування у східних країнах. А сосиски "POLI" — улюбленці сімей в 22 країнах. Загалом, виїжджаючи за кордон, у вас є всі шанси зустріти в супермаркетах нашу продукцію, в якості якої ви можете не сумніватися, як в Україні, так і у 85 країнах світу", - розповідають в МХП. Загалом, за даними компанії, в останні роки одним із основних напрямків агроекспорту України стало саме куряче м'ясо. "Якщо у 2001 році обсяг експорту українського м’яса курки та субпродуктів сягав близько 160 млн доларів, тепер ця сума зросла майже до 712 млн доларів", - зазначили в МХП. www.unn.com.ua/ "Наша Ряба" поки єдині в Україні, хто підтвердив відсутність антибіотиків в курятині - Союз птахівників УНН.- 03.09.2020 Наразі лише один виробник української курятини пройшов тест на відсутність антибіотиків. Це виробник курятини “Наша Ряба” - компанія МХП. Про це УНН розповіли в Асоціації “Союз птахівників”. “Поки що тільки МХП. У курятині цієї компанії відсутні антибіотики”, — повідомили в Асоціації. Там додали, що найближчим часом аудит має пройти Володимир-Волинська птахофабрика (виробник курятини “Епікур” і “Чебатурочка”). “Аудит підприємства мав відбутися раніше, однак, через карантин його перенесли”, — поінформували в Асоціації. Нагадаємо, моніторинг був початий 1 січня 2020 року за ініціативи трьох українських виробників курятини та яєць. У червні “Союз птахівників” надав двом підприємствам МХП — “Миронівська птахофабрика” та “Вінницька птахофабрика” — право наносити додаткове маркування класу “А” на свою продукцію. Обидва, за результатами аудиту, виробляють курятину без антибіотиків . Про результати аудиту “Союз птахівників” також поінформував Держпродспоживслужбу, яка здійснює нагляд за дотриманням вимог при вирощуванні птиці. www.unn.com.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 5 по 11 квітня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Українські винороби отримали можливість виходу на нові ринки Agravery. -08.04.2023 На пресконференції за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича і голови громадського об'єднання "Укрсадвинпром" Володимира Печко, яка була присвячена проблемам виноробної галузі, обговорили досягнення виноробної галузі України у 2022 році, повернення до Міжнародної організації виноградарства та виноробства (МОВВ), плани на 2023 рік та перспективи галузі. «Це важливо для України в контексті євроінтеграції, в контексті того, що Україні потрібно буде визнавати світові та підвищувати свої внутрішні стандарти, відповідно до стандартів ЄС. У тому числі це стосується географічних зазначень та інших юридичних аспектів», - зазначив Маркіян Дмитрасевич. agravery.com Українські винороби отримали можливість виходу на нові ринки Досягнення виноробної галузі України у 2022 році, повернення до Міжнародної організації виноградарства та виноробства (МОВВ), плани на 2023 рік та перспективи галузі обговорили на пресконференції за участю заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича. У заході також взяли участь голова громадського об'єднання "Укрсадвинпром"... 2. Україна наростила експорт морозива Agravery. -06.04.2023 В експорті українських молокопродуктів в березні збільшилися лише обсяги молочної сироватки, морозива і кисломолочних продуктів. Але, на відміну від попередніх місяців, помітно скоротилися обсяги поставок вершкового масла, сиру і сухого молока, що пов’язано зі слабким попитом на молочну продукцію у світі, повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі. За даними ДССУ, в березні 2023 року Україна експортувала більше 8,94 тис. тон молочної продукції на суму 20,27 млн дол. Фізичні обсяги експорту виросли лише на 0,86%, а в грошовому еквіваленті виручка збільшилася лише на 1,8%. Темпи приросту експорту значно скоротилися в порівнянні з минулим місяцем. В порівнянні з січнем, в лютому експорт молочної продукції в грошовому еквіваленті збільшився на 34,15% в порівнянні з січнем. Основними експортними категоріями в грошовому еквіваленті були: сухе і згущене молоко (32,22%), вершкове масло (22,41%), сири (18,75%), морозиво (13,11%) Україна експортувала 1,25 тис. т молочної сироватки, що майже на 11% більше ніж в лютому. Виручка по даній категорії склала 993,47 тис. дол. (+3,52%). Близько 83,62% товару було відвантажено в Єгипет, Йорданію, Китай, Польщу і Туреччину. Експорт морозива збільшився до 809,75 тон (+35,63%). В грошовому еквіваленті експорт морозива склав майже 2,66 млн дол., що на 36,46% більше в порівнянні з лютим. Більше 85% поставок прийшлося на Азербайджан, Болгарію, Ізраїль, Латвію, Литву, Молдову, Німеччину, Польщу та Чехію. agravery.com Україна наростила експорт морозива В березні 2023 року Україна збільшила обсяги експорту молочної продукції за рахунок поставок молочної сироватки, кисломолочних продуктів і морозива. Однак, на відміну від попередніх місяців, помітно скоротилися обсяги поставок вершкового масла, сиру і сухого молока, що пов’язано зі слабким попитом на молочну продукцію у світі.... 3. Українські яблука заходять на ринок ще однієї країни AgroNews.ua . -08.04.2023 Власник компанії «Сади Дніпра» (ТМ UАpple) Вадим Єрмолаєв повідомив, що компанія вийшла на ринок Грузії. «Яблука з Дніпропетровської області поїхали до ще однієї країни — тепер до Грузії», — написав він. До цієї країни відправили 40 т яблук сорту Golden Delicious. «Робимо дніпровський фруктовий бренд все більш відомим у світі. Українські яблука такої високої якості раді бачити вже у декількох десятках країн, здебільшого це наші західні європейські партнери, але також і Азія та Близький Схід», — уточнив Єрмолаєв. agronews.ua Українські яблука заходять на ринок ще однієї країни 4. Україна рекордно збільшила обсяги експорту цукру AgroNews.ua . -06.04.2023 В.о. голови правління Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор» Назар Михайловин повідомив, що Україна за 7 місяців 2022/23 МР (вересень-серпень) експортувала 265 тис. т цукру, що в 4,8 раза більше, ніж за весь попередній маркетинговий рік. «За весь період 2021/2022 МР було експортовано 55 тис. т цукру. З 1 вересня 2022 року до 28 березня 2023 року Україна наростила експорт у 4,8 раза — до 265 тис. т», — зазначив він. За його словами, у 2022 році 23 українських цукрових заводи виробили 1,33 млн т цукру, тоді як роком раніше 33 підприємства — 1,45 млн т. «Скорочення виробництва цукру на 120 тис. т за незадіяних 30% виробничих потужностей було некритичним для України. Крім того, у нас був профіцит і значні перехідні залишки з 2021/2022 МР у розмірі 491 тис. т», — зазначив голова асоціації. Через воєнні дії та відсутність морських портів Україна була змушена змінити географію експорту. Згідно з рішенням ЄС, Україна має можливість відвантажувати цукор до Європи без тарифних квот і мит. «Україна змогла гідно продати цукор у Європі», — констатував він. agronews.ua Україна рекордно збільшила обсяги експорту цукру 5. В Україні прогнозують дефіцит хліба AgroNews.ua . -05.04.2023 В цьому році врожай зернових очікується на рівні 39,6 млн тонн, а олійних культур – 19,8 млн тонн. Цього буде достатньо для задоволення внутрішнього попиту та забезпечення експортного потенціалу, повідомила пресслужба асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ), зазначають, що оновили прогноз майбутнього врожаю, враховуючи зростання посівних площ зернових культур та зниження посівних площ олійних культур. Фактори, які вплинули на зміну прогнозу врожаю зернових та олійних культур були:- оновлення даних щодо посівних площ озимих культур; - відносно сталий обсяг експорту продукції АПК на рівні 6 млн т щомісяця та зменшення вартості логістики; - продовження роботи «зернового коридору» ще на 120 днів; - збір врожаю майже всієї кукурудзи 2022 року; - тенденція щодо зменшення ціни на добрива в порівнянні з періодом, коли був зроблений попередній прогноз; - відновлення стабільності електропостачання, що дозволило поновити сушку зернових та олійних культур та додає більше впевненості на новий сезон; - активізація роботи по обстеженню та розмінуванню полів в деокупованих районах Миколаївської, Херсонської та Харківської областей. “Із врахуванням цих змін, в 2023 році можна очікувати посівні площі зернових культур на рівні 9,6 млн га (пшениця – 4,3 млн га, кукурудза – 3,3 млн га та ячмінь – 1,4 млн га). В результаті очікується отримання 39,6 млн т зернових (пшениця – 15,8 млн т, кукурудза – 18,5 млн т та ячмінь – 4,2 млн т)”, – зауважують в УКАБ. agronews.ua В Україні прогнозують дефіцит хліба 6. Надлишків стане ще більше. Чим загрожує зупинка експорту українського зерна до Польщі AgroPortal.ua .- 11.04.2023 В результаті обмеження українського експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини можна очікувати формування додаткових надлишків на рівні 1 млн т зерна на місяць. Про це розповів партнер торгово-аналітичної компанії Barva Invest Богдан Костецький. Відсутність повноцінного збуту морськими шляхами може призвести до подальшого суттєвого скорочення виробництва, що незначно перевищуватиме рівень внутрішнього споживання. Надлишки зерна, що є в Україні, зростуть ще більше. За даними Barva Invest, зараз це близько 15 млн т кукурудзи, 6 млн т пшениці та 1 млн т ячменю. « Напередодні виборів у Польщі деякі політичні сили почали загравати з сільгоспвиробниками, їм було дуже зручно звинуватити зерно українського походження у падінні цін. У першій половині сезону, коли ціни на зернові були майже вдвічі вищі, зокрема ріпак коштував у 1,5 раза більше, польські виробники не були схильні до реалізації власної продукції», — пояснює Богдан Костецький. Він нагадав, що польський зерновий ринок невеликий — лише 4-5 млн т кукурудзи на рік, тоді як в Україні у 2021 році отримали рекордні понад 40 млн т цієї культури. agroportal.ua Надлишків стане ще більше. Чим загрожує зупинка експорту українського зерна до Польщі — AgroPortal.ua Додаткові надлишки на рівні 1 млн т зерна на місяць — такі наслідки можуть очікувати Україну в результаті обмеження експорту зернових до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини 7. Україна у березні експортувала більше пів мільйона тонн олії AgroPortal.ua .- 09.04.2023 По даним Мінагрополітики, з початку сезону 2022/23 Україна експортувала 3,2 млн т олії. У березні українські компанії експортували 524 тис. т соняшникової олії, що на 29% (118 тис. т) перевищило показник попереднього місяця. Це один із найвищих показників місячного експорту з початку повномасштабного вторгнення рф. Очікується, що в поточному сезоні загалом український експорт соняшникової олії складе приблизно 4,5 млн т . Для досягнення цього показника протягом наступних п’яти місяців (квітня – серпня 2023 року) експорт повинен скласти близько 1,3 млн т. Експорт соняшника у березні збільшився проти лютого на 34 тис. т і склав 199 тис. т. Однією з причин збільшення була невизначеність із продовженням угоди про «зерновий коридор», яка закінчувалась у середині березня, можлива інша причина — недостатня конкуренція серед переробників, що позитивно впливала на маржу переробки, але також робила експорт соняшнику прибутковим, незважаючи на наявні адміністративні обмеження, пояснюють аналітики. В олійному еквіваленті 80% соняшнику в Україні переробляється та експортується як олія та шрот, 20% — прямий експорт соняшнику. agroportal.ua Україна у березні експортувала більше пів мільйона тонн олії — AgroPortal.ua Це один із найвищих показників місячного експорту з початку повномасштабного вторгнення рф

Назад Як виробляти вино з овочів і ягід Сторінки Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №23 2023 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №23 2023 Алієв, Е.Б. Дослідження процесу зберігання насіння соняшнику у буртах в закритих приміщеннях / Е.Б. Алієв, Н.А. Сова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 125-131. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Ведмедєва, К.В. Прояв господарсьих онак у зразків кунжуту з різним забарвленням насіння / К.В. Ведмедєва, А.С. Білозуб, Д.О. Кобзєва //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 38-45. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Вітковська, Ю.С. Біологічні особливості та господарсько-цінні ознаки сорту льону олійного Sideral в умовах Степу України / Ю.С. Вітковська, І.О. Полякова //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 46-55. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Вишнівський, П.С. Ефективність систем захисту та удобрення в технології вирощування ріпаку ярого / П.С. Вишнівський //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 88-98. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Гібриди соняшнику Тур і Вільний / Н.М. Кутіщева, Л.І. Шудря, С.І. Одинець и др //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 56-64. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Калінова, М.Г. Лабораторний спосіб оцінки холодостійкості озимого ріпаку / М.Г. Калінова, І.Б. Комарова, Р.В. Сеник //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Кузьменко, О.Р. Методичні засади трансферу технологій та результати комерціалізації інновацій Інституту олійних культур НААН / О.Р. Кузьменко, О.В. Бєлка, Є.В. Гайдаш //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2022. - Вип.33 . - С. 133-140. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Попередня Далі

< Назад Які солодощі допоможуть знизити тиск та рівень холестерину 24 квіт. 2022 р. Флавоноїди виявляють антиоксидантну активність пише GreenPost Темний шоколад та порошок какао допомагають знижувати рівень холестерину в організмі. Про пише британське видання Daily Express з посиланням на лікарку з проекту Asda Online Doctor Кристал Вайллі. Експерт пояснила, що темний шоколад містить велику кількість флавоноїдів, які допомагають артеріям розширюватися. В результаті через них проходить більше крові, що допомагає знижувати кров’яний тиск.Флавоноїди виявляють антиоксидантну активність, яка може боротися із запаленням – поширеним симптомом при цукровому діабеті, хворобах серця та деяких типах раку.Вони знижують рівень холестерину, блокуючи синтетичний шлях його синтезу. Для отримання бажаного ефекту краще вибирати неалкалізований (для алкалізованого какао-порошку какао-боби додатково обробляють спеціальним лужним розчином) какао-порошок – він особливо багатий на флавоноїди і не має у складі цукру.Однак лікар нагадала, що дієта не замінює всі інші методи контролю за тиском, а є допоміжним засобом. Також вона зазначила, що не варто забувати про відчуття міри, оскільки надлишок флавоноїдів пов’язаний з підвищеним ризиком онкології. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 18 по 24 січня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 31 січня 2025 року Зміст стор. 1. Агрокомітет озвучив прогноз правил гри на ринку ЄС 1 2. На Житомирщині виготовили перший літр біодизелю з рослинної олії 1 3. МХП отримав екологічний сертифікат для виробництва біометану 2 4. Українська кукурудза матиме шалений попит у ЄС до весни 2 5. «Клуб сиру» почав виробляти Parme Grande річної витримки 2 6. Близько 10 ОЕЗ зменшили переробку соняшника 3 7. Названо найбільших виробників цукру в Україні 3 8. Україна збільшила оборот зовнішньої торгівлі агропродукцією майже на 12% 3 9. «Овостар» впроваджує інновації для подовження терміну зберігання яєчних продуктів 4 10. Українському споживачу доведеться конкурувати з ЄС за свій цукор 4 -------------------------- 1. Агрокомітет озвучив прогноз правил гри на ринку ЄС AgroNews.ua . - 30.01.2025 У минулому році Україна наростила експорт та імпорт агропродукції, водночас держава вже зараз має вживати всіх заходів для збереження пільгової торгівлі для України після 5 червня 2025 року. Продукція аграрної галузі склала 60% у загальному експорті України і порівняно з рекордним показником 2023 року (62%), досягнутий результат є другим найкращим за всю історію незалежності України. Характерною рисою 2024 року стало одночасне зростання як експорту, так і імпорту продукції АПК. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією України торік становив $32,66 млрд, що на 11,5% більше, ніж у 2023 році. Експорт зріс на 12,1% і досяг $24,84 млрд. Водночас імпорт цієї продукції збільшився на 9,7% і склав $7,82 млрд. Наразі в ЄС ведуться перемовини щодо нових умов пільгової торгівлі для України. Європейська Комісія нібито не планує продовжувати після 5 червня 2025 р. особливий пільговий режим торгівлі з Україною, що було введено у 2022 р. для підтримки української економіки. Також зазначається, що Європейська комісія вже розпочала переговори з Україною щодо цього питання, але наразі лише на технічному рівні. Основні ж перемовини можуть розпочатись найближчим часом. https://agronews.ua/news/agrokomitet-ozvuchyv-prognoz-pravyl-gry-na-rynku-yes/ 2. На Житомирщині виготовили перший літр біодизелю з рослинної олії AgroNews.ua . - 27.01.2025 Начальник Житомирської ОВА Віталій Бунечко провів робочу зустріч з інвестором з Молдови – Михайлом Попу, який вкладає кошти в будівництво підприємства з виробництва біоетанолу в одній з громад району. Компанія «Транспортлюкс Україна» інвестувала в цей проєкт вже близько 40 мільйонів гривень. Особливість виробництва полягає в тому, що воно відповідає одразу на декілька викликів. По-перше, це виробництво біоетанолу, який з травня цього року має складати не менше 5% автомобільного палива в Україні. Тож власні потужності з його виробництва дозволять не витрачати зайві кошти на експорт, а підтримувати вітчизняного виробника та економіку. Основною сировиною заводу є відходи харчової промисловості: тваринний жир, зокрема з курячих ферм, відходи виробництва рослинних олій та інше. Таким чином вирішується ще одна важлива проблема – переробка відходів. Завод будується із використанням передових технологій та допоможе зменшити залежність від традиційних енергоресурсів, а також створить нові робочі місця та сприятиме розвитку економіки регіону. Важливою перевагою нового виробництва є екологічна чистота: процес не супроводжується шкідливими викидами завдяки використанню катодної установки без доступу повітря. Підприємство вже пройшло всі необхідні процедури і зробило холодний запуск під наглядом науковців НАН України. Цей проєкт має не лише економічне, а й соціальне значення. Виробництво біодизелю відкриває нові робочі місця, а місцеві фермери отримують можливість продавати свою продукцію на вигідних умовах», – наголошують у громаді. https://agronews.ua/news/na-zhytomyrshhyni-vygotovyly-pershyj-litr-biodyzelyu-z-roslynnoyi-oliyi/ 3. МХП отримав екологічний сертифікат для виробництва біометану AgroPortal.ua .- 25.01.2025 Першим з підприємств на ринку виробництва біометану отримав сертифікат з екологічного менеджменту за стандартом ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління» холдинг МХП, повідомляє ІА «АПК-Інформ» . Цей стандарт підтверджує впровадження і дотримання найвищих міжнародних вимог у сфері управління екологічними аспектами. Аудит проводив український сертифікаційний офіс відомої міжнародної компанії Bureau Veritas. Сертифікація стає ключовим фактором для виходу на перспективний європейський ринок біометану, потенціал якого оцінюють у $4,8 млрд до 2031 року. Потреба європейських країн у біометані до 2030 року становить 35 млрд м³, за звітом Європейської комісії. Країни ЄС готові експортувати біометан, якість і відповідність якого підтверджена всіма необхідними сертифікаціями. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/mhp-otrimav-ekologichniy-sertifikat-dlya-virobnictva-biometanu 4. Українська кукурудза матиме шалений попит у ЄС до весни AgroPortal.ua .- 24.01.2025 Про це розповів комерційний директор компанії Spike Brokers Олександр Соловей. За його словами, наразі Європа імпортувала української зернової на понад 5% більше, ніж торік. Хоча у загальному заліку наша частка залишається стабільно на рівні 55%. Олександр Соловей зазначає: «У збільшенні обсягів експорту кукурудзи до ЄС додають оптимізму проблема з урожаєм зернової у певних регіонах Європи. Навесні у країнах Євросоюзу, орієнтуючись на реальні втрати, почнуть більш виважено усвідомлювати потреби в кукурудзі й обсяги, які потрібно буде докуповувати за кордоном. Це буде підтримувати попит на українську кукурудзу, адже на цей момент єдиний доступний ринок на Європейському континенті має синьо-жовтий колір прапору». https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/ukrajinska-kukurudza-matime-shaleniy-popit-u-yes-do-vesni 5. «Клуб сиру» почав виробляти Parme Grande річної витримки AgroTimes.-28.01.2025 В повідомленні бренду «Клуб сиру» говориться, що до асортименту бренду додали витриманий Parme Grande, сир, який має найтриваліший термін визрівання серед продуктів виробника ‒ 12 місяців. В компанії зазначають: «Parme Grande ‒ справжній гімн витонченому смаку». Сир 50% жирності має щільну, колоту й крихку текстуру, подібну до пармезану. Смак ‒ виражений сирний, із пікантно-вершковою ноткою і тривалим приємним післясмаком. https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/klub-syru-pochav-vyroblyaty-parme-grande-richnoyi-vytrymky/ 6. Близько 10 ОЕЗ зменшили переробку соняшника AgroTimes.-28.01.2025 В асоціації « Укроліяпром » повідомили, що ОЕЗи зменшили переробку соняшнику, а деякі зупинились або переходять на сою. Зазначається: «Десяток заводів зменшили переробку соняшника і деякі зупинились або переходять на сою, враховуючи саме стримування продажів і зростання ціни на соняшник». В минулому році в Україні переробляли 1,5 млн т соняшнику на місяць і експортували 600 тис. т олії. Зараз переробка складає 800 тис. т соняшнику і 280 тис. т олії йде на експорт. Запаси соняшнику в Україні станом на 1 січня були на рівні 7,4 млн. По прогнозу асоціації «Укроліяпром», вже на 1 лютого ця цифра знизиться до 6-6,6 млн т, https://agrotimes.ua/agromarket/blyzko-10-oez-zmenshyly-pererobku-sonyashnyka/ 7. Названо найбільших виробників цукру в Україні AgroTimes.-28.01.2025 Пресслужба НАЦУ « Укрцукор » повідомила, що у виробничому сезоні 2024 року «Радехівський цукор» виробив найбільше цукру в Україні. Частка виробництва цукру заводом у загальному обсязі по країні становить 31%. Друге місце за обсягами виробництва посідає «Астарта» (21%), на третьому місці – «Укрпромінвест-Агро» (14%). «Теофіпольський цукровий завод» та A’SPIK Group виробили 6% обсягу вітчизняного цукру і поділили четверте та п’яте місце. https://agrotimes.ua/agromarket/nazvano-najbilshyh-vyrobnykiv-czukru-v-ukrayini/ 8. Україна збільшила оборот зовнішньої торгівлі агропродукцією майже на 12% AgroTimes.-27.01.2025 Минулого року частка продукції аграрної галузі становила 60% в загальному експорті України, традиційно зберігши лідерство у його товарній структурі. І хоча цей результат менше показника 2023 року у 62%, він є другим за величиною за часи незалежності нашої держави, повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Характерною рисою 2024 року для вітчизняного аграрного сектору економіки стало синхронне збільшення обсягів як експорту, так і імпорту агропродовольчої продукції, зазначає заступник директора ННЦ, академік НААН Микола Пугачов, Вдалося збільшити обсяги поставок агропродукції, чому значною мірою сприяла стабільна робота власного контрольованого морського коридору, через який експортовано близько 60 млн т товарів сільського господарства, підкреслив науковець. За підсумками 2024 року зовнішньоторговельний оборот України агропроовольчою продукцією (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) склав 32,66 млрд дол. США (+11,5 % проти 2023 року), включаючи експорт в обсязі 24,84 млрд дол. США (+12,1 %), імпорт – 7,82 млрд дол. США (+9,7 %). https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-zbilshyla-oborot-zovnishnoyi-torgivli-agroprodukcziyeyu-majzhe-na-12/ 9. «Овостар» впроваджує інновації для подовження терміну зберігання яєчних продуктів Bizagro. – 27.01.2025 Агрохолдинг «Овостар Юніон» постійно оновлює технології в роботі з яєчними продуктами для забезпечення тривалого терміну зберігання без втрати поживних властивостей. Про це повідомила Марина Борисова, директорка з маркетингу ТОВ «Овостар» і ТОВ «Ясенсвіт». «Важливим аспектом для нас є постійний пошук і впровадження інноваційних рішень у виробництві яєчних продуктів, попри досить класичні технології у цій сфері», ‒ зазначила вона. Це дозволяє відповідати вимогам часу і міжнародним стандартам якості ISO 22000 та HACCP, підвищує ефективність виробництва https://bizagro.com.ua/ovostar-vprovadzhuye-innovatsiyi-dlya-podovzhennya-terminu-zberigannya-yayechnyh-produktiv/ 10. Українському споживачу доведеться конкурувати з ЄС за свій цукор Infoindustry.- 24.01.2025 Аналітики сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, говорять, що хоча ринок цукру України демонструє стабільність, відкриття ринку ЄС з початком 2025 року створює нові перспективи для українських виробників солодкої галузі. З 1 січня 2025 року українські виробники отримали доступ до ринку ЄС завдяки новим домовленостям щодо лібералізації торгівлі. Цей відкрило для України можливість експортувати більші обсяги цукру на європейський ринок без додаткових мит, що раніше стримувало зростання поставок. Відпускні ціни на цукор в Україні складають 23–24,5 тис. грн/т. Аналітики відзначають, що цей рівень є відносно стабільним, але розширення експорту та сезонні фактори можуть спричинити найближчим часом підвищення вартості. По прогнозам, вже у найближчі місяці частка поставок на ринок ЄС у структурі експорту зросте, що, у свою чергу, позитивно вплине на економіку нашої країни. https://infoindustria.com.ua/ukrayinskomu-spozhyvachu-dovedetsya-konkuruvaty-z-yes-za-svij-czukor/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=ukrayinskomu-spozhyvachu-dovedetsya-konkuruvaty-z-yes-za-svij-czukor

< Назад ОБЛАДНАННЯ. ТАРА. УПАКОВКА №4 2023 р. Бут, О. Створення преміальності засобами сталості та натуральності/ О. Бут //Світ упаковки. - 2023. - №2, травень . - С. 10-12. Бут, О. Готові до різних сценаріїв майбутнього пластиків/ О. Бут //Світ упаковки. - 2023. - №2, травень . - С. 14-16. Нові способи створення пластиків на біологічній основі. Стале майбутнє пластиків із компанією Dow/ Бесіду вела О. Бут //Світ упаковки. - 2023. - №2, травень . - С. 20-21 Продовжуємо термін зберігання. Фасування сиру в модифікованій газовій атмосфері //Світ упаковки. - 2023. - №2, травень . - С. 25. Створюючи рішення, піклуватися про клієнта. Цілі розвитку та інновацій, нові послуги компанії РЕТАЛ //Світ упаковки. - 2023. - №2, травень . - С. 22-24. Попередня Далі

< Назад М’ЯСО- МОЛОЧНЕ ВИРОБНИЦТВО №2 2024 р. Антонюк, І. Чизкейки підвищеної біологічної цінності/ І. Антонюк, А. Медведєва //Товари і ринки. - 2023. - №2 . - С. 148-162. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Гніцевич, В. Технологія і оцінка якості низьколактозних десертів/ В. Гніцевич, А. Слащева //Товари і ринки. - 2023. - №4 . - С. 69-80. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Дацишин, К.Є. Розроблення технології ферментованого сироваткового напою/ К.Є. Дацишин, В.Г. Юкало, Г.М. Семенишин //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 89-98. - Бібліогр. в кінці ст. Іващенко, О.М. Дослідження показників якості йогуртів з мальтодекстрином і сухим глюкозним сиропом/ О.М. Іващенко, Г.Є. Поліщук //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 162-175. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

<Назад Міжнародний день пива 28 лип. 2024 р. До Міжнародного дня пива - 2 серпня Рубрика Репрезентація фонду пропонує виставку літератури «Інноваційні технології та науково-технічні розробки у виробництві пива» . Попередня Наступна

< Назад Кекс з ягодами Інгредієнти Інгредієнти курячі яйця — 6 шт.; цукор — 220 г; масло — 50 г; борошно — 140 г; крохмаль — 140 г; ягоди — 550 г. Кроки Кроки Жовтки збийте з половиною порції цукру. Потім поступово починайте додавати розтоплене масло. Збийте окремо білки та введіть їх в масу з жовтками. Додайте борошно, просіяне з крохмалем. Тепер масу обережно треба вимішати. Тісто готове. Ягоди промийте від пилу. Якщо це вишні, дістаньте кісточки. Обваляйте ягоди в цукрі та домішайте в тісто. Перелийте його в форму, яку попередньо треба змастити маслом. Поставте кекс в розігріту духовку. Температура середня. Час випікання становить приблизно 30 хвилин. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Салат з бринзою і в'яленими томатами Інгредієнти Інгредієнти 200 г бринзи 5-6 шт. в'ялених томатів 5-6 шт. чорносливин 90-100 г міксу салатів 2 ст. л. гарбузового насіння сік половини лимона 2-3 ст. л. оливкової олії сіль до смаку Кроки Кроки Покладіть у посудину мікс салатів. Потім наріжте тонкими смужками 5-6 чорносливин і стільки ж в'ялених томатів. Змішайте їх з салатом. Далі розламайте руками на невеликі крихти 200 г бринзи і додайте до салату. Акуратно перемішайте, після чого додайте сік лимона та оливкову олію. Якщо бринза недостатньо солона, можна додати трохи солі. Перед подачею посипте салат 2 ст. л. гарбузового насіння. Попередній допис Наступний допис