Результати пошуку

До Свята Пасхи ми пропонуємо вам переглянути картини видатного українського художника Миколи Корниловича Пимоненка «Великодня утреня». < Назад ПАСХА ХРИСТОВА –ВЕЛИКДЕНЬ До Свята Пасхи ми пропонуємо вам переглянути картини видатного українського художника Миколи Корниловича Пимоненка «Великодня утреня». Микола Пимоненко – визнаний майстер побутового жанру. Теми і сюжети картин відображають нелегку працю, повсякденне життя селянства, побут, звичаї, свята, весілля, побачення, сватання… Відомо, що художник часто звертався до однієї і тієї ж теми. Картина «Великодня утреня» теж існує в декількох варіантах. Перша картина зберігається у Рибінському державному історико-архітектурному і художньому музеї-заповіднику. Друга – у Херсонському обласному художньому музеї. Полотно на цю тему можна також побачити у Національному музеї «Київська галерея» (незавершений варіант). На картинах «Великодня утреня» зображено святково одягнених жінок, дівчат, діточок, чоловіків у піднесеному настрої. На вишитих великодніх рушниках розкладено на освячення паски, крашанки, сир, ковбаса і, навіть, ціле засмажене порося. До Великодня , особливо якщо він не ранній, звичайно кінчають оранку і посів і починають приготування до зустрічі Світлого Свята . Тут особливо багато роботи господиням. Всю хату білять, прибирають. Стіл гладенько вичищають і застеляють білою скатертиною. Ставлять свіжий хліб, паски і різні баби. Господарі хати в нових свитках, а господині і дівчата у святкових вбраннях чекають першого удару дзвонів до заутрені. У ніч, напередодні Світлого Свята Воскресіння , у жодній хаті не заливають і не гасять вогню, щоб було чим засвітити свічку, коли сім'я повернеться від заутрені. Після Світлого Свята закінчуються весняні роботи: копання грядок на городі, лагодження огорожі, вуликів тощо. Настає травень і починаються веселощі: сміх, пісні! Дівчата виряджаються в кольорових віночках та стрічках і з піснями закликають весну. Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 http://www.wikiwand.com/uk/%D0%9F%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 i https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2906693-mikola-pimonenko-1-vidtvoruvac-ukraini.html Назад Далі

ЗИМА. РІЗДВО Ми ялинку прикрашали, З кухні пахли пироги. Свічечки на гілки стали Аж до зіроньки з фольги! Сніг пушинками кружляє, Біле міряє шитво. Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! Іван Франко < Назад Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! ЗИМА. РІЗДВО Ми ялинку прикрашали, З кухні пахли пироги. Свічечки на гілки стали Аж до зіроньки з фольги! Сніг пушинками кружляє, Біле міряє шитво. Раз на рік таке буває: Свято! Сніг! Зима! Різдво! Іван Франко Напередодні великого свята Різдва Христового представляємо Вам, шановний наш читачу, талановиту українську художницю, нашу сучасницю, Надію Полуян – Внукову, яку називають «роменським дивом», такою яскравою є її палітра. Ромни – старовинне місто у Сумській області. Художницю з дитинства оточували мальовничі пейзажі рідного краю. Своїм духовним вчителем вважає свою маму Катерину Андріївну, яка в навколишніх селах найкраще за всіх співала і вишивала. В мистецтві її вчителем і наставником став відомий в Сумах вчитель малювання та мистецтвознавець В.М. Власов. Його настанови стали творчою програмою художниці: «Цінуй в собі художника. Малюй! Малюй! Картини не пропадуть!». В її картинах краса, добро, любов до людей, до рідного краю. Визнання прийшло до митця після першої персональної виставки у Києві в найпрестижнішому музеї Т.Г. Шевченка. Сьогодні Надія Володимирівна Полуян – Внукова член Національної спілки художників України. Помилуємося сніжною зимою, красою простого селянського побуту, побачимо різдвяні частування. З зимовими святами вас, дорогі читачі нашої рубрики! Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%8F%D0%BD-%D0%92%D0%BD%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%8F_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 https://romen-sula.org/bookmarks/nadiia-poluian-vnukova/ https://www.artmajeur.com/vnukova Назад Далі

1 квітня відзначається День сміху, Міжнародний день птахів та Міжнародний день веселощів на роботі. Віряни вшановують пам’ять преподобної Марії Єгипетської. < Назад День сміху. Які свята відзначаються 1 квітня. 1 квітня відзначається День сміху, Міжнародний день птахів та Міжнародний день веселощів на роботі. Віряни вшановують пам’ять преподобної Марії Єгипетської. День сміху Щорічно 1 квітня ми відзначаємо День сміху – позитивне, жартівливе та веселе весняне свято, особливістю якого є дотепні розіграші. Попри те, що свято неофіційне, воно дуже популярне в багатьох країнах, і кожна має для нього свої особливі традиції. В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших – Днем дурня. В цей день кожен не проти пожартувати над оточуючими, ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші мимоволі посміхаються. Зазвичай жартувати і обманювати один одного саме цього дня виник досить давно. Тому сьогодні існує багато суперечок стосовно витоків цього свята. За одними джерелами, історія Дня сміху бере свій початок ще з міфу про викрадення Прозерпіни, дочки богині Деметри, володарем підземного царства Аїдом. Говорять, що дівчина кликала на допомогу, але ці звуки виявлялися оманливими. Ще одна версія цього свята пов’язана з історією приготування страви з риби для неаполітанського короля Монтерея. Вона йому так сподобалася, що він забажав повторити куштування тієї страви через рік на те ж святкування, але, не знайшовши саме таку рибу, кухар вирішив приготувати йому схожу рибу аналогічним чином. Однак повелитель помітив підміну і дзвінко розсміявся. І, згідно з легендою, так і народилась традиція жартувати 1-го квітня. Міжнародний день птахів День птахів – екологічне свято, було засноване Чарльзом Альманзо Бебкоком, директором шкіл Ойл-Сіті, у 1894 році. 1 квітня 1902 року одинадцять європейських держав підписали Міжнародну конвенцію з охорони птахів, корисних у сільському господарстві. Конвенція вступила в дію 12 грудня 1905 року. У різних країнах її було ратифіковано протягом 1906-1932 років. Вважають, що саме ця подія стала приводом для святкування Міжнародного дня птахів. Традиційно День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші «пташині будиночки», проводяться акції «зустрічі птахів». Повернення птахів святкується також як прихід весни. Міжнародний день веселощів на роботі 1 квітня кожного року відзначається нестандартне, проте дуже цікаве свято – Міжнародний день веселощів на роботі. Подія з’явилась у 1996 році. Міжнародний день веселощів на роботі має за мету залучення суспільства до згуртування з колегами, виховання дружніх відносин на робочому місці та сприяння розвитку творчих здібностей. До 1 квітня влаштовують веселі змагання, розіграші, різноманітні ігри тощо. День веселощів на роботі покликаний створити позитивний настрій кожному співробітнику. 1 квітня в церковному календарі – День преподобної Марії Єгипетської. Вона є однією з найвідоміших постатей у християнській історії покаяння. Її життя символізує перетворення від грішного шляху до духовного просвітлення та святості. Народилася вона в Єгипті в середині V століття. У віці 12 років Марія вирішила залишити батьківську домівку і вирушити до Олександрії. Вела там блудливе життя, але покаялася і прийшла до Бога. Якось на вході до храму дівчина зрозуміла, що її спосіб життя неправильний. Відтоді провела 50 років в пустелі на самоті, де молилася за відпущення гріхів. Пам’ятні події 1 квітня 527 – початок правління римського імператора Юстиніана І. 1579 – Стефан Баторій заснував перший у Балтії Віленський університет. 1889 – у Чикаго з'явилася в продажу перша у світі посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн. 1890 – бельгійський емігрант Шарль ван Деполь отримав у США патент на перший тролейбус. 1906 – підписана міжнародна конвенція з охорони птахів. Відзначається Міжнародний день птахів. 1917 – у Києві відбулося Свято Свободи – одна з найбільших національних маніфестацій в історії України (дата за н.ст.). 1918 – сформовані Королівські повітряні сили Великої Британії. 1919 – Асканію-Нову оголошено народним заповідним парком (розвивався Ф. Фальц-Фейном з 1874 р.). 1924 – Адольф Гітлер засуджений на п'ять років неволі за Пивний путч. 1933 – нацисти організували бойкот єврейських підприємств у відплату за «змову євреїв усього світу проти Німеччини». 1937 – Бірму відокремлено від Індії. 1939 – після капітуляції останніх республіканських сил генерал Франко проголосив перемогу в Громадянській війні в Іспанії. 1946 – Сінгапур став британською коронною колонією; утворено Малайський Союз. 1976 – Стів Джобс та Стів Возняк заснували Apple. 1979 – за результатами всенародного референдуму аятола Хомейні проголосив Іран ісламською республікою. 1981 – в СРСР уперше введено літній час. 1999 – набрав чинності Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (діяв до 2019 р.) 2001 – Нідерланди легалізували одностатеві шлюби. 2002 – Нідерланди легалізували евтаназію. 2009 – Албанія і Хорватія приєдналися до НАТО. 2016 – наступ військ Азербайджану на Карабах, або так звана «4-денна війна» 2022 – Київська область була повністю звільнена від російський окупантів. Назад Далі

< Назад Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво 664.6 К29 Каталог всей продукции [борошняно-кондитерське виробництво]/ FIMAK. - К., [2024]. - 105 с.: ил. У виданні представлено обладнання для хлібопекарного виробництва турецької фірми ФИМАК. 664.6 Л72 Лозова, Т.М. Інноваційні наукові розробки щодо поліпшення якості харчових продуктів на основі борошна: моногр./ Т.М. Лозова; Львівський торговельно-економічний ун-т. - Львів: ВД Львів. торг.-екон. ун-ту, 2023. - 236 с.: іл. - Бібліогр.: с.209-236 В монографії викладені результати інноваційних наукових розробок щодо поліпшення якості харчових продуктів, які виготовляються на основі борошна. Показана можливість і доцільність використання різних інгредієнтів у складі хліба, макаронних виробів, печива, бісквітів, кексів, тортів, вафель, що здатні зебезпечити високий рівень якості продуктів. 664.6 С91 Сучасні технології та енергетичні потоки при формуванні борошняних напівфабрикатів: моногр/ І.Я. Стадник, В.А. Піддубний, О.В. Хареба и др. - Тернопіль, 2021. - 372 с.: іл. - Бібліогр.: с.360-363 . - ISBN 978-966-305-113-0 В монографії проаналізовано основні конструктивні, технологічні та фізико-хімічні аспекти й принципи формування борошняних виробів. Подано матеріал інноваційних технологій безглютенових напівфабрикатів. Розроблені рекомендації шляхів розрахунку нових робочих органів машин. Окремий розділ розкриває основні можливості використання різної сировини в технології оздоблювальних напівфабрикатів оздоровчого призначення. Попередня Далі

Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. < Назад ХЛІБ Етюд про хліб. Іван Драч Яйце розіб’є, білком помаже, На дерев’яну лопату – та в піч, І тріскотітиме іскрами сажа – Мініатюрна зоряна ніч. На хмелі замішаний, видме груди, Зарум’янілий, круглий на вид. Скоринка засмалена жаром буде, Аж розіграється апетит. В підсохлому тісті кленова лопата Вийме з черені, де пікся в теплі,– І зачарується білена хата З сонця пахучого на столі. Україна – країна з давньою і багатою культурою хліборобства. Для українського народу хліб не лише їстівна страва, це святиня, втілення божественної сили. Само слово «жити» і «жито» в українській мові мають один корінь. Українське селянство вміло і вирощувати хліб, і випікати смачні паляниці. Французький письменник Оноре де Бальзак писав «…як ви приїдете в Україну, в цей рай земний, де я запримітив уже 77 способів приготування хліба». Про хліб наш народ склав багато прислів’їв та приказок: «Хліб – всьому голова», «Хліб – батько, вода – мати», «З хлібом і стіл – престіл, і хата багата», «Без хліба шматка і рибка бридка», «Хліб житній – батько рідний», «З хлібом і пісня миліша, і хата тепліша», «Нема хліба без роботи, а роботи без хліба». Є в українському живопису картина, яка так і називається «Хліб». Автор цього монументального полотна (3,7 м завширшки) - легендарна українська художниця Яблонська Тетяна Нилівна, яка протягом багатьох десятиліть відігравала принципову роль у розвитку всього образотворчого мистецтва. Навчалася у майстерні Федора Кричевського і у 1941 році закінчила академію. В евакуації пізнала селянське життя: працювала у колгоспі. Можливо, цей досвід і допоміг їй створити одну з найвідоміших своїх картин. Художниця написала її у 1949 році, коли країна вже відновлювалася від післявоєнної розрухи. Вона випромінює композиційну та кольорову енергетику, віру у мирне прекрасне життя. На передньому плані картини усміхнені жінки стоять посеред розсипаних на землі зернах пшениці. Чоловіки на задньому плані грузять у машини зібрану пшеницю. Як пишуть критики, своїм твором Т.Н.Яблонська прославляє хліб. Це гімн селянському труду, який годує всіх людей. За цю картину художниця отримала визнання не тільки у своїй країні, а й бронзову медаль Всесвітньої виставки у Брюсселі у 1958 році. Цікава історія створення картини. Влітку 1948 року Тетяна Яблонська, викладач Київського художнього інституту, відправилась на творчу практику зі своїми студентами у село Летаву Чемеровецького району Кам’янець-Подільської (нині - Хмельницької) області. Вибір місця практики не був випадковим: колгосп у Летаві здивував усю країну неймовірним врожаєм. Варто зауважити, що у післявоєнному селі серед 767 жителів 717 були жінки. Досягнення летовчан були відзначені державними нагородами. Для популяризації трудових успіхів подільських селян до Летави були направлені журналісти для написання репортажів, письменник С.Скляренко та поет О.Підсуха для створення нарисів про трудівників, студенти-художники на чолі з Т.Яблонською. Художниця згадувала: «Я писала «Хліб» з цілковитою віддачею, із серцем, повним любові до цих жінок, до зерна, до сонця. Я найбільше намагалася передати захоплення від самого життя, передати правду життя» і вважала її найважливішим своїм твором, бо передала багато справжньої радості від першого врожаю в голодні повоєнні роки. Те, що дія на картині відбувається в Україні, художниця підкреслює написами на мішках і плакатах, а також зображенням елементів національного українського одягу на трудівницях. Яблонська продовжувала спілкування з летовчанами, листувалась з ними, приїжджала до Летави на зустріч із селянами. У Кам’янець-Подільському організувала свою персональну виставку. Про художницю говорили, що їй не цікаві були звання та нагороди, її приваблював процес творчості. Звання самі приходили, бо вона яскрава була, не можна було її не помітити. Указом Президента України у 2001 році за самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги художниці Тетяні Нилівні Яблонській присвоєно звання Герой України. На жаль, з героїв картини «Хліб» вже немає нікого в живих. Пішла у вічність і художниця. Але залишилась картина, яка нині зберігається у Третьяківській галереї серед найвидатніших творів 20 століття. Авторська копія зберігається у Київському художньому музеї, декілька копій в інших музеях України. З гордістю і любов’ю до свого славного минулого та з надією на майбутнє зберігають летовчани картину у своєму сільському музеї. Адже ця картина стала знаковою для цього подільського села. Про таких людей, як з картини Яблонської, кажуть: на них світ тримається. Для більш детального ознайомлення з матеріалом пропонуємо скористатися посиланнями: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 https://www.wikiart.org/uk/yablonska-tetyana-nilivna https://ridna.ua/2021/02/24-lyutoho-1917-roku-narodylasya-vidoma-ukrajinska-hudozhnytsya-tetyana-yablonska/ Назад Далі

Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. < Назад Fashion Park – чудове місце для прогулянок у вихідні для любителів мистецтва Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. Відкрийте для себе перший у Києві парк сучасної скульптури! Тут ви знайдете неймовірні інсталяції та скульптури, які переносять в іншу реальність, де кожна форма та деталь вражає уяву. Це місце, де поєднуються частинки різних світів і оживає справжня казка. Fashion Park – ідеальна локація для неспішних прогулянок, де можна не тільки насолодитися роботами відомих майстрів, але й зробити дивовижні фотографії, що передають магію світового мистецтва. Де : вул. Володимирська, 6, за 10 хвилин пішки від м. Золоті ворота. Назад Далі

Дізнайтесь про останні зміни в законодавчих актах на сайті ЦНТБ харчової та переробної промисловості України. Оцифровані матеріали Цифровий архів, який надає доступ до унікальних видань у сканованому форматі Книги Періодичні видання

Витоки історії бібліотеки сягають 1943 року, яка називалась - бібліотека Наркомату харчової промисловості. Структура бібліотеки Діяльність бібліотеки забезпечують: відділ формування фондів та каталогізування документів відділ інформаційно-бібліографічної та методичної роботи відділ обслуговування користувачів

Назад Молочная промышленность №12 1948 Сторінки Попередня Наступна

There’s Nothing Here... We can’t find the page you’re looking for. Check the URL, or head back home. Go Home