< Назад Свідло К.В.Методологія і організація наукових досліджень в харчовій галузі / Кійко В.В. Системи управління якістю на підприємствах харчової промисловості Свідло К.В.Методологія і організація наукових досліджень в харчовій галузі: підруч./К.В.Свідло, Т.А. Лазарєва, Л.О.Бачієва.- Х.:Світ книг, 2020.-224 с.- Бібліогр.: с.223- 224 Навчальне видання підготовлено авторським колективом Української інженерно-педагогічної академії і рекомендовано аспірантам, науковцям, викладачам вищої школи. За словами авторів, у запропонованому підручнику здійснена спроба нового підходу до структури та змісту викладання курсу «Основи наукових досліджень». Викладено роль науки у науково-технічному, інноваційному розвитку держави, окремих галузей наук та виробництва. Розглянуто пріоритетні задачі наукознавства, питання системності, логіки у науковому пізнанні, методику наукових досліджень у харчовій галузі, форми підготовки наукових кадрів. Матеріал видання згруповано за темами. В першій частині викладено предмет, завдання дисципліни, основні задачі наукознавства. Окремо виділені основні напрями науково-технічного розвитку України в цілому та зокрема, харчової галузі. Тема друга подає матеріал з питань системності, логіки у науковому пізнанні. Це ознаки та принципи вивчення систем, класифікація систем, методологічні основи системного наукового дослідження. В темі «Інформаційна база наукових досліджень і методи відбору матеріалів» представлені матеріали з організації наукової інформації, подані рекомендації з аналізу вихідної інформації, методика роботи з літературними джерелами. В окремому розділі висвітлена методологія і організація наукових досліджень в х арчовій галузі . Відзначаються актуальні проблеми для наукових досліджень у харчовій галузі України: інтенсифікація, оптимізація технологічних процесів; індустріалізація галузі та подальший розвиток науково-технічного прогресу; комплексна раціоналізація підприємств за рахунок модернізації, реконструкції; створення безвідходних виробництв та інші актуальні проблеми. Виділена тема «Винахідництво і раціоналізаторство. Основи патентування». Розкриті питання: організаційна структура органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності, суб’єкти права на винаходи, опис винаходу, патентні дослідження та інші. Важлива тема «Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження». Науковцям необхідні знання з питань введення в науковий світ результатів досліджень: техніка написання рефератів, наукових статей, монографій, тез доповідей, навчальних підручників, посібників, наукових фахових видань тощо. Завершують підручник тестові завдання для самоконтролю, список рекомендованої літератури. Кійко В.В. Системи управління якістю на підприємствах харчової промисловості: навч. посіб./В.В.Кійко та інші., НУХТ. – Одеса: Олді плюс, 2023. - 278 с.:іл. Навчальний посібник підготовлений науковим колективом Національного університету харчових технологій. У виданні висвітлено багаторічний вітчизняний та зарубіжний досвід діяльності у сфері управління якістю. Матеріал, викладений в посібнику, базується на сучасних досягненнях та практичних втіленнях у сфері системи управління якістю (СУЯ) харчової продукції відповідно до вимог національного законодавства та міжнародних стандартів. За словами авторів, головна мета посібника - ознайомити студентів із сучасними принципами та методами управління якістю харчових продуктів, інструментами контролю, аналізу, управління та покращення якості продуктів. Навчальне видання складається з восьми розділів. В першому розділі викладені теоретичні основи управління якістю харчової продукції. Серед складових виробництва одна з головних – стратегія бренду , що полягає в забезпеченні високої якості продукції. Адже «тільки пропонуючи споживачу високоякісну продукцію, можна досягти позиції преміум-брендів». Розділ другий розглядає ретроспективу та перспективу формування систем управління якістю: розвиток методів, техніки та інструментарію управління якістю; етапи розвитку та сутність базової концепції загального управління якістю (TQM); досвід управління якістю провідних країн світу; національний досвід у сфері управління якістю. Розділ «Інструменти управління якістю» пропонує огляд семи японських інструментів управління якістю: контрольний листок, контрольна карта, діаграма Ісакави, гістограма, діаграма Парето, діаграма розсіювання, стратифікаця. Частина цих методів покликана виявляти проблеми, частина – аналізувати їх, ще одна частина методів дозволяє вирішити ці завдання комплексно. В розділі «Процесний підхід до управління якістю» розглядається процес управління якістю, його компоненти, моделювання процесів та їх декомпозиція. Вичерпне інформаційне наповнення розділу, присвяченого системі управління якістю як головної складової системи загального управління. Розглядається еволюція розвитку стандартів якості, характеристика базових стандартів ISO серії 9000; склад національних стандартів ДСТУ ISO серії 9000. Розділ «Розробка та впровадження систем управління якості (СУЯ) на підприємствах харчової промисловості відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001». Представлена послідовна схема робіт з розробки та впровадження СУЯ з урахуванням вимог ДСТУ ISO 9001:2015. Аудит як засіб поліпшення СУЯ, види та типи аудиту, керування програмою аудиту та алгоритм його проведення, порядок проведення сертифікації систем управління якістю виробництва продукції на підприємствах харчової промисловості – ці питання висвітлені в сьомому розділі. В заключному розділі розглядаються процеси, що ведуть до вдосконалення систем управління якістю підприємства та шляхи постійного поліпшення процесів управління якістю. Посібник може бути корисним викладачам, аспірантам, магістрам вищих навчальних закладів, інженерно-технічним фахівцям підприємств, зайнятих у сфері систем управління якістю продукції. Попередня Наступна

< Назад Соковиті вареники з полуницею Інгредієнти Тісто: Борошно пшеничне - 2 склянки. Вода - 3/4 склянки Яйце куряче - 1 шт. Цукор - 1 ч. л. Сіль - 1/3 ч. л. Начинка : Полуниця - 300 г Цукор - 1,5 ст. л. Кроки У глибоку миску налити холодну воду, розбити в воду яйце. Додати сіль і цукор, розмішати. У суміш просіяти борошно і швидко замісити тісто. Тісто має бути еластичним і не дуже м'яким. Перекласти тісто в пакет і поставити в морозилку на 10 хвилин. Полуницю промити, видалити хвостики. Ягоди нарізати і викласти в миску, присипати цукром. Охолоджене тісто розділити на 4 частини і скачати в джгути. Нарізати джгути на однакові шматочки і скачати кульки. Занурити їх в борошно і тонко розкатати. В середину кожного вареника викласти 1 ст.л. полуниці з цукром. Якщо ягода виділила сік - його потрібно злити. Зліпити вареники. Варити в киплячій підсоленій воді 5 хвилин. Подавати зі сметаною або збитими вершками. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 жовтня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 жовтня 2024 року Зміст стор. 1.«Зупинка заводів точно нікому добра не принесе»: експерт про стримування продажів соняшнику аграріями 1 2. В Україні запрацювали два електронні реєстри 2 3. Експерти назвали причини високих цін на виноград в Україні 2 4. Україна перетворюється на одного з найбільших експортерів лохини у світі 2 5. Без української агропродукції Євросоюз чекає продовольча інфляція 3 6. На SIAL PARIS буде представлена українська органічна та молочна продукція 3 7. У держбюджет-2025 хочуть закласти допомогу виробникам органіки 3 8. На експорт українського морозива пішло на чверть більше, ніж торік 4 9. ЄС збільшить імпорт цукру, зокрема завдяки Україні 4 10. Переробники молока вважають, що ситуація на ринку потребує втручання держави 4 11. У 2024/25 МР в Україні виробництво цукру становитиме 1,7-1,8 млн тонн 4 12. Україна у вересні встановила антирекорд за обсягами переробки соняшнику 5 13. В Одеській області виноробне господарство робить ставку на стійкий сорт 5 ---------------------------------------------------------------------------- 1. «Зупинка заводів точно нікому добра не принесе»: експерт про стримування продажів соняшнику аграріями Agravery. -13.10.2024 Зупинка переробних заводів знизить внутрішній попит на насіння соняшнику, це, в свою чергу, спричинить падіння цін на олійну, розповів в інтервʼю Latifundist.com фінансовий директор групи компаній «Олійний дім» Ілля Єленський. «Але зупинка заводів точно нікому добра не принесе. Зупинка заводів знизить внутрішній попит на насіння з боку переробників, це, в свою чергу, відкоригує ціну на соняшник, вона впаде. Потім заводи знову запустяться. Звісно, якщо переробка не рахується, ніхто в збиток працювати не буде. Виходить математика — працюєш, в протилежному випадку шукаєш інші можливості», — сказав він. За словами Єленського, два минулих роки більше заробляли переробники. Зараз йде зсув маржі до фермера. Він зазначив, що у порівнянні з початком літа фіксується зростання цін на олію приблизно на $130. «Аграрії це бачать, аналізують, дані ж відкриті. От і почали стримувати продажі, хоча врожай вже зібрали на 80%», — додав Єленський. https://agravery.com/uk/posts/show/zupinka-zavodiv-tocno-nikomu-dobra-ne-prinese-ekspert-pro-strimuvanna-prodaziv-sonasniku-agrariami 2. В Україні запрацювали два електронні реєстри AgroNews.ua . -12.10.2024 Пресслужба Мінагро України повідомляє, що міністерство розробило та впровадило два електронні реєстри у галузі тваринництва. Електронні реєстри запрацювали на виконання пункту 9 Плану заходів на 2023 рік щодо переведення публічних послуг в електронну форму, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1191, з урахуванням вимог Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» щодо переведення публічних послуг у сфері тваринництва в електронну форму. Впроваджено Реєстр суб’єктів племінної справи у тваринництві, яким передбачено проведення в електронному форматі процедури присвоєння відповідних статусів суб’єкта племінної справи у тваринництві. Також запрацював Реєстр селекційних досягнень у тваринництві, яким передбачено проведення в електронному форматі процедури апробації, реєстрації селекційних досягнень у тваринництві (виведення нової породи, типу, лінії та інше), а також реєстрація нових імпортованих порід всіх видів сільськогосподарських тварин. Метою запуску реєстрів є спрощення процедури присвоєння відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, апробації та реєстрації селекційних досягнень та забезпечення вільного допуску зацікавлених суб’єктів до загального переліку порід усіх видів сільськогосподарських тварин, що зареєстровані на території України. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zapraczyuvaly-dva-elektronni-reyestry/ 3. Експерти назвали причини високих цін на виноград в Україні AgroPolit.com . – 16.10.2024 Урожай винограду в Україні 2024 року низький, як і якість ягід, що викликає зростання цін. За словами експертів УНІАН, якість та кількість винограду дуже низька через посушливі погодні умови та сильну спеку,. Аграрії, які займаються виноградом, змушені скорочувати площі насаджень. Експерти наголошують, що краще мати 10 га якісного столового винограду хорошого сорту на поливі, ніж 100 га без зрошення. Плановий урожай аграрії отримали. Аналітики вважають, що з урахуванням цього хорошими оптовими цінами можна вважати показник у 45 – 55 грн за кг винограду. Враховуючи все це, ціни на виноград цього року дуже високі, а обсяг урожаю на порядок менший через спеку. Гуртові ціни на виноград стартують від 65 грн, хоча тижнем раніше стартували від 60 грн. https://agropolit.com/news/29067-eksperti-nazvali-prichini-visokih-tsin-na-vinograd-v-ukrayini 4. Україна перетворюється на одного з найбільших експортерів лохини у світі AgroPolit.com . – 14.10.2024 EastFruit повідомляє, що Україна увійшла до трійки лідерів серед країн, які демонструють найшвидші темпи зростання експорту лохини у світі. Останні п'ять років Україна щорічно нарощує обсяги експорту на 21%, що становить приблизно 530 т на рік. У 2022 році експорт лохини зріс на 1,1 тис. т, а у 2023 році – на 940 т, незважаючи на військові дії та російське вторгнення. Експерти зазначають, що світовий ринок лохини має значний потенціал для зростання. Попит на цю корисну ягоду продовжує зростати. Це дозволяє нарощувати її виробництво та експорт навіть у непростих умовах глобальної економіки. Лідером рейтингу стала Грузія, яка за останні п'ять років збільшувала експорт лохини на 55% щорічно. Друге місце посіла Зімбабве, яка також демонструє вражаючі результати — 48% зростання експорту щорічно. Серед десятки найбільших експортерів свіжої лохини, лідерами за темпами зростання стали Сербія, Мексика та Марокко. Світовим лідером експорту із великим відривом від конкурентів залишається Перу. https://agropolit.com/news/29058-ukrayina-peretvoryuyetsya-na-odnogo-z-naybilshih-eksporteriv-lohini-u-sviti 5. Без української агропродукції Євросоюз чекає продовольча інфляція AgroPolit.com . – 13.10.2024 Без української продукції ЄС чекає повторення 2022 року з його шаленою, по європейським міркам, продовольчою інфляцією, повідомляє УНІАН . За 24 дні вересня 2024 року Україна експортувала 1,2 млн т зернових до ЄС, що становить 45% загального обсягу експорту українських зернових за цей період. ТОП-5 найбільших імпортерів українського зерна були:- Іспанія – 57%; - Італія – 20%; - Нідерланди – 11%; - Німеччина – 6%; - Греція – 4%. За структурою експорту з України до ЄС на 77% припадає на пшеницю, 21% – на кукурудзу та 1% на ячмінь. Головні обсяги експорту попереду, а значить і чергові протеси у Євросоюзі. 2022 рік характеризувався аномально високою вартістю збіжжя, а зараз світові ціни повертаються до норми, від якої західні фермери, які живуть за рахунок дотацій, вже встигли відвикнути. Україна може поступово знижувати залежність від ринків ЄС та переводити поставки до традиційних покупців у Азії та Африці. https://agropolit.com/news/29054-bez-ukrayinskoyi-agroproduktsiyi-yevrosoyuz-chekaye-prodovolcha-inflyatsiya 6. На SIAL PARIS буде представлена українська органічна та молочна продукція AgroPortal.ua .- 13.10.2024 Цьогоріч Швейцарія вперше у межах  швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP) підтримує участь 11 українських виробників органічної та молочної продукції на Національному стенді України на міжнародній виставці SIAL PARIS 2024, однією з найвпливовіших міжнародних подій у харчовій промисловості, яка. відбудеться 19-23 жовтня у Парижі. Участь українських підприємств покликана сприяти просуванню української продукції на міжнародних ринках, що сприятиме підвищенню впізнаванності органічних та молочних брендів за кордоном та формуванню довіри до України як до надійного постачальника якісної продукції з вищою доданою вартістю. Українські виробники молочки представлять тверді й плавлені сири, вершкове масло та цільномолочну продукцію, згущене молоко, сирні снеки та дитяче харчування. Потужності усіх представлених на національному стенді на SIAL PARIS 2024 молочних компаній внесені до відповідного переліку перевірених потужностей, які мають право експорту до країн ЄС. https://agroportal.ua/news/mir/na-sial-paris-bude-predstavlena-ukrajinska-organichna-ta-molochna-produkciya 7. У держбюджет-2025 хочуть закласти допомогу виробникам органіки AgroPortal.ua .- 13.10.2024 В проєкті бюджету України на 2025 рік є багато пропозицій щодо підтримки сільського господарства, зазначив народний депутат, член Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук. Особливу увагу в цих пропозиціях депутати звернули на необхідність підтримки сфери переробки продукції, тваринницького комплексу, виробників органічних продуктів. Такий підхід дасть можливість розвиватися і аграріям, і економіці України загалом. «Зараз працюємо над тим, щоб переконати колег і уряд у необхідності такої підтримки, щоб нічого не втратити в сільському господарстві, оскільки на відновлення може піти 3-4 роки», — вважає політик. Він додав, що необхідно більше агропродукції переробляти в Україні, щоб до країн ЄС їхало 50-60% вже готової продукції. https://agroportal.ua/news/finansy/u-derzhbyudzhet-2025-hochut-zaklasti-dopomogu-virobnikam-organiki 8. На експорт українського морозива пішло на чверть більше, ніж торік AgroPortal.ua .- 12.10.2024 Асоціація виробників молока повідомляє, що обсяги експорту українського морозива у вересні склали 694 т, що в два рази менше порівняно до серпня 2024 року, але на 15% більше порівняно до вересня 2023 року. Близько 19,6% товару було відвантажено до Молдови, 19% — до Польщі, 18,9% — до Німеччини, 18% — до Ізраїлю та 5% — до США. За січень – вересень поточного року Україна наростила експорт морозива до 11,36 тис. т (+27%), а грошова виручка за відвантажений товар збільшилась до $37,5 млн (+28%). https://agroportal.ua/news/ukraina/na-eksport-ukrajinskogo-moroziva-pishlo-na-chvert-bilshe-nizh-torik 9. ЄС збільшить імпорт цукру, зокрема завдяки Україні AgroPortal.ua .- 12.10.2024 Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує, що країни Європейського Союзу у 2024/25 МР вироблять 15,4 млн т бурякового цукру, що на 4% більше минулого сезону. С поживання цукру в ЄС у новому сезоні має зберегтися на рівні 16,5 млн т, водночас імпорт цукру може збільшитися до 2,4 млн т, зокрема й завдяки імпорту з України. Тривалі дощі у Бельгії, Франції та Чехії призвели до затримки посівної, у той час як посушлива погода в інших країнах, таких як Угорщина, вплинула на вегетаційний період, що сформувало невизначеність щодо розвитку цукрових буряків поточного року. Експорт, як очікується, скоротиться до 1,1 млн т, що значно менше 1,7 млн т зовнішніх постачань минулого сезону. https://agroportal.ua/news/mir/yes-zbilshit-import-cukru-zokrema-zavdyaki-ukrajini 10. Переробники молока вважають, що ситуація на ринку потребує втручання держави AgroPortal.ua .- 11.10.2024 В Спілці молочних підприємств України вважають, шо зростання цін на молоко-сировину знижує конкурентоспроможність української молочної продукції. Е ксперти СМПУ проаналізували причини помітного (аж на 30%) зростання ціни на молоко-сировину відносно жовтня 2023 року. В СМПУ зазначають, що ситуація на ринку молока-сировини, яка повторюється другий рік поспіль, потребує оперативного державного втручання. До того ж страждають покупці, які змушені скорочувати споживання молочних продуктів через їх здорожчання. Необхідно стимулювати розвиток молочного скотарства у його індустріальному сегменті, а також реформувати сектор виробників серед населення у форми кооперативів або малих та сімейних ферм. https://agroportal.ua/news/ukraina/pererobniki-moloka-vvazhayut-shcho-situaciya-na-rinku-potrebuye-vtruchannya-derzhavi 11. У 2024/25 МР в Україні виробництво цукру становитиме 1,7-1,8 млн тонн AgroTimes.-16.10.2024 Директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при ТПП України Олександр Коротинський зазначив, що враховуючи погодні умови, що склалися у 2024/25 МР, в Україні виробництво цукру становитиме 1,7-1,8 млн тонн. Згідно з даними Мінагрополітикиа України, цього року площі під цукровими буряками не перевищили 250 тис. га – майже стільки ж, як і торік. У 2024-25 МР працюватиме до 30 цукрових заводів . «Середня урожайність солодких коренів із зібраних площ становить 46 т/га, що також відповідає показникам минулого року. Кращі урожаї збирають на Заході України, де були більш сприятливі погодні умови. Менше коренеплодів з гектара збирають у центральних регіонах країни, зокрема, на Полтавщині, Черкащині та Вінниччині. Проте там дещо вищий рівень цукристості, хоча він і не перекриває різницю по урожайності», – уточнив Олександр Коротинський. https://agrotimes.ua/agromarket/u-2024-25-mr-v-ukrayini-vyrobnycztvo-czukru-stanovytyme-17-18-mln-tonn/ 12. Україна у вересні встановила антирекорд за обсягами переробки соняшнику Вizagro.- 11.10.2024 У вересні країна переробила один із найменших обсягів соняшнику за багаторічний період. У перший місяць нового сезону-2024/25 було перероблено близько 861 тис. тонн олійної, що стало найменшим обсягом для вересня з 2014/15 МР. За словами аналітиків АПК-Інформ , даний показник знаходиться майже на рівні минулорічного вересневого обсягу (-1%), однак різниця в тому, що на початку сезону-2023/24 українські компанії зіткнулися з труднощами при експорті внаслідок призупинення роботи портів Одеси, що стримувало більш активне збільшення переробки, тоді як у поточному сезоні основна проблема – це формування сировинної бази. Більшість сільгоспвиробників з огляду на очікування нижчого врожаю соняшнику у 2024 р. стримували реалізацію продукції. Як наслідок, протягом вересня закупівельні ціни на олійну підвищувались і на початку жовтня оновили максимум з лютого 2022 року – 22000-23800 грн/т СРТ. https://bizagro.com.ua/ukrayina-u-veresni-vstanovyla-antyrekord-za-obsyagamy-pererobky-sonyashnyku/ 13. В Одеській області виноробне господарство робить ставку на стійкий сорт Вizagro.- 10.10.2024 Садівництво по-українськи пише, що власник СФГ «Деметра» (Одеська область) Володимир Харковський заявив, що якщо більшість технічних сортів винограду обробляються до семи разів, то білий сорт Первісток Магарача можна обробити лише один-два рази, коли йде епіфітотія захворювань. «Було ще 2 га сорту Подарунок Магарача, але залишили тільки Первiсток, бо він набагато стійкіший до хвороб, шкідників і кліматичних стресів, та й якість вина з нього вища», – зазначає винороб. Плюс Первістка також у тому, що при обробках можна обходитися тільки біологічними препаратами. За його словами, стійкість цього сорту визначається його похідним – сортом Ркацителі. «Він схожий на перший і за смаковими якостями, і за якостями самого грона. Крім того, цей сорт у нас кореневласний, і добре відновлюється після стресу», – сказав аграрій. https://bizagro.com.ua/v-odeskij-oblasti-vynorobne-gospodarstvo-robyt-stavku-na-stijkyj-sort/

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №7 2024 Брикова, Т. Система НАССР при виробництві напівфабрикатів/ Т. Брикова //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 93-109. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: критичні точки, ризики, контроль, забруднення, мікробне, законодавчі, документи Гищевич, В. Стартові культури у харчових технологіях/ В. Гищевич, К. Доронін //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 65-76. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл.слова: ферментация, дріжджі, бактерії, молочнокислі, мікроорганізми, стартові, культури Євтушенко, О.В. Аспекти впровадження інформаційної системи екоменеджменту на підприємствах харчової промисловості/ О.В. Євтушенко, А.О. Сірик //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 43-52. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл.слова : підприємства, харчова промисловість, кошти, інформація, управління, безпека, навколишнє, середовище--iso 14001 Застосування бактеріальної закваски та ензимів при виробництві житньо-пшеничного хліба/ А. Корженівська, С. Даниленко, С. Гунько //Харчова наука і технологія. - 2023. - Т.17 , Вип.4 . - С. 4-13. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл.слова: хліб, ензими, молочнокислі, бактерії, тісто, борошно, властивості, якість Притульська, Н. Аналіз ринку харчових продуктів для спеціальних медичних цілей/ Н. Притульська, Д. Антюшко //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 51-64. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл.слова : харчові, продукти, завдання, ринок, тенденції, розвитку, виробництво, споживання--продукти медичного призначення Сучасні тренди в омікс-біотехнологіях - від геноміки до персоналізованих дієт. Частина 2/ Л.В. Капрельянц, Л.Г. Пожіткова, Т.О. Велічко и др //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 180-202. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова : біотехнології, модифікації, нутрієнти, мікробіоти, харчування, персоналізація--омікс-технології--епігеноміка--мікробіом--холобіонт Попередня Далі

< Назад Вишуканий суп-пюре з гарбуза Хоккайдо Інгредієнти 1 гарбуз Хоккайдо, 2 великі моркви, 2 великі картоплини, сіль і перець, часник за смаком, олія для смаження, вода. Кроки Гарбуз, цибулю і моркву нарізати шматочками, часник подрібнити. На сковороді розігріти оливкову олію, викласти овочі. Тушкувати протягом 10 хвилин. Очистити і нарізати картоплю, викласти в каструлю. Додати до неї тушковані овочі, залити водою і варити до готовності картоплі (вона повинна стати м'якою). Готові овочі перекласти в блендер, посолити і збити. Влити вершки і перемішати. Подавати крем-суп, посипавши гарбузовим насінням. Попередній допис Наступний допис

< Назад Листопад 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №11 2025 р. 1. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №1 січень-лютий /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті – Київ: Техніка, 1972. – 64 с. - Бібліогр.: с.62 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 2. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №2 березень-квітень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1972. – 64 с. - Бібліогр.: с.62 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 3. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №3 травень-червень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. - Київ: Техніка, 19721. – 64 с. - Бібліогр.: с.62 У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 4. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №4 липень-серпень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. - Київ: Техніка, 1972. – 64 с. - Бібліогр.: с.62. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 5. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №5 вересень-жовтень /голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1972. – 64 с. - Бібліогр.: с.62. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. 6. Харчова промисловість: наук. – вироб. збірник: №6 листопад-грудень/голов. ред. канд. техн. наук М.П. Григораш; Мін. харч. пром-ті УРСР, Мін. м’ясної і молочної пром-ті УРСР, Укр. наук.-техн. товариство харч. пром-ті. – Київ: Техніка, 1972. – 64 с. - Бібліогр.: с.61. У збірнику висвітлено питання механізації, автоматизації процесів виробництва в різних галузях харчової промисловості. Висвітлено закордонний досвід переробної галузі. Назад Далі

Назад Виноробство в Росії Сторінки Попередня Наступна

< Назад Французи створили порошковий йогурт та кефір. З них можна робити солодощі і пекти піцу 18 черв. 2023 р. Компанія Epi Ingredients презентувала нову концепцію добавок для кондитерських виробів — So Candy. Виробник йогуртових порошків пропонує їх використовувати у цукерках та випічці. Оскільки кондитерська справа страждає від поганого іміджу через високий вміст цукру, а споживачі не хочуть відмовлятися від цукерок, компанія пропонує «оновити» продукт, додавши функціональності та натуральності. Так, на виставці Fi Europe у Франкфурті, Epi Ingredients презентували цукерки та зефір, виготовлені з порошкового йогурту 48. «Наш продукт має здоровий імідж і хороший смак завдяки природній кислотності, яка міститься в йогурті», — пояснює Матьє Луко, менеджер з маркетингу Epi Ingredients. Йогуртові культури не залишаються живими в цукерках. Проте, як говорять наукові дослідження, позитивний ефект все ж простежується, якщо на початку процесу використовувались живі бактерії. «Epi Ingredients пропонує конкретну можливість покращити рецепти, використовуючи підхід до харчування з меншою кількістю цукру», — каже Луко. Процес створення порошків, що передбачає спочатку виготовлення йогурту, а потім його висушування, робить продукт дорожчим. Проте, як заявляють виробники, він зберігає якість і є більш функціональним. Компанія також пропонує кисломолочні порошки, як от «сухий кефір». Їх можна застосовувати не лише в кондитерській справі, а у всіх сферах харчування, наприклад, для виготовлення піци. https://newfood.media/2021/12/06/frantsuzy-stvoryly-poroshkovyy-yohurt-ta-kefir-z-nykh-mozhna-robyty-solodoshchi-i-pekty-pitsu/ Попередній допис Наступний допис

Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. < Назад Fashion Park – чудове місце для прогулянок у вихідні для любителів мистецтва Fashion Park – це ідеальне місце для спокійних прогулянок, де ви зможете не лише насолодитися творчістю відомих митців, але й зробити вражаючі знімки, які передадуть магію світового мистецтва. Відкрийте для себе перший у Києві парк сучасної скульптури! Тут ви знайдете неймовірні інсталяції та скульптури, які переносять в іншу реальність, де кожна форма та деталь вражає уяву. Це місце, де поєднуються частинки різних світів і оживає справжня казка. Fashion Park – ідеальна локація для неспішних прогулянок, де можна не тільки насолодитися роботами відомих майстрів, але й зробити дивовижні фотографії, що передають магію світового мистецтва. Де : вул. Володимирська, 6, за 10 хвилин пішки від м. Золоті ворота. Назад Далі

<Назад 10 лютого – Всесвітній день зернобобових 10 лют. 2024 р. Зернобобові культури з давніх часів є невід’ємною частиною раціону людини і віжливим інгредієнтом національних страв багатьох народів. Завдяки великому вмісту білка, значної кількості мінеральних речовин та вітамінів, зернобобові мають харчову і кормову цінність. Вони мають велике агротехнічне значення, яке пов’язане із покращанням структури грунту, збагаченням його фосфором, калієм, кальциєм. До Всесвітнього дня зернобобових рубрика «Репрезентація фонда» пропонує тематичну виставку літератури. Нові матеріали розміщені в рубриці «Цікаві факти харчової індустрії». Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 лютого 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 16 по 22 лютого 2024 року Зміст стор. 1. Інвестиції у птахівництво: за час війни в Україні з’явилися сім нових експортерів м’яса птиці 1 2. Озвучено перспективи розвитку ринку яблук до 2030 р. 1 3. Чому в Україні суттєво побільшало імпортних сирів 2 4. Через війну агросектор України втратив 28% доданої вартості 2 5. Україна утримує провідні позиції з використання робототехніки в агро 2 6. Україна продала м’яса за кордон на $892 млн: основні покупці 2 7. Збереження вільного доступу на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України 3 8. 2023 року найбільше українських олійних культур закупила Німеччина 3 9. Зокрема, з України. Єгипет отримав на тендері пропозиції на поставку Пшениці 4 10. Виробництво біометану в Україні збиткове: заводи зупинили виробництво 4 ---------------------------------------------------------- 1. Інвестиції у птахівництво: за час війни в Україні з’явилися сім нових експортерів м’яса птиці Agravery. -16.02.2024 Виконавчий директор «Союз птахівників України» Сергій Карпенко повідомив, що промисловий сектор птахівництва інвестує у виробництво попри невизначеність із майбутніми викликами й усупереч несприятливим обставинам в економіці. «Так, через проблеми з експортом зерна все більше операторів зернового ринку розглядають можливості інвестування у виробництво продукції птахівництва. З огляду на це найближчим часом очікуємо на нових гравців на ринку», ‒ сказав він. До списку експортерів м’яса птиці до країн ЄС за час війни додалося сім нових потужностей, а також два підприємства з виробництва яєць, зазначає Сергій Карпенко. https://agravery.com/uk/posts/show/investicii-u-ptahivnictvo-za-cas-vijni-v-ukraini-zavilisa-sim-novih-eksporteriv-masa-ptici 2. Озвучено перспективи розвитку ринку яблук до 2030 р AgroNews.ua . -21.02.2024 До 2030 року очікується значне зростання світового ринку яблук. Таке зростання пояснюється технологічним прогресом у вирощуванні яблук, розширенням органічних сортів яблук і все більшим використанням яблук у харчовій промисловості та виробництві напоїв. Споживчі переваги зміщуються в бік органічних та місцевих фруктів, що значно впливає на попит. Основні чинники зростання ринку включають збільшення попиту на здорові закуски, впровадження передових сільськогосподарських методів і розширення сектору роздрібної торгівлі. Крім того, зростання кількості веганів і людей, які піклуються про своє здоров’я, сприяє зростанню споживання яблук. https://agronews.ua/news/ozvucheno-perspektyvy-rozvytku-rynku-yabluk-do-2030-r/ 3. Чому в Україні суттєво побільшало імпортних сирів AgroNews.ua . -17.02.2024 Продажі сиру у лютому очікувано знизились. Причиною цього зниження стала невиважена політика ціноформування, якої дотримувалися його виробники. Дорогий продукт стає вже недоступним для значної частини населення України. З середини осені провідні сировари піднімали ціни на свою продукцію тричі, і досить суттєво. За цей період вітчизняний сир подорожчав приблизно на 15-17%. Це дуже стрімке зростання. Зрозуміло, що сировина подорожчала ще більше, але виробники могли б якийсь час попрацювати з меншою рентабельністю, це б дозволило зберегти обсяг реалізації в конкуренції з європейським сиром…У січні традиційно найбільше сиру надійшло в Україну з Польщі (34%), Німеччини (19%) і Нідерландів (18%). https://agronews.ua/news/chomu-v-ukrayini-suttyevo-pobilshalo-importnyh-syriv/ 4. Через війну агросектор України втратив 28% доданої вартості AgroPolit.com . – 17.02.2024 Додана вартість аграрного сектора України через війну скоротилася на 28 відсотків. Виробництво рослинництва впало, тому що, з одного боку, посівні площі більше не можна було обробляти, а з іншого боку, тому що врожайність сільськогосподарських культур впала через менше використання засобів захисту рослин. Спостерігається зниження посівних площ і врожайності основних культур. За статистикою, у 2022 році українські аграрії і зібрали 54 млн т зерна, що значно менше, ніж у передвоєнні роки. Культивовані площі залишають, якщо їх обробка є фізично небезпечною або невигідною. Вирощування стає нерентабельним, якщо війна призвела до руйнування важливої сільськогосподарської інфраструктури, якщо робітники переїхали з прифронтових регіонів або були призвані до армії. https://agropolit.com/news/27652-cherez-viynu-agrosektor-ukrayini-vtrativ-28-dodanoyi-vartosti 5. Україна утримує провідні позиції з використання робототехніки в агро AgroPortal.ua .- 22.02.2024 В Україні спостерігається тенденція утримання рівня до 2022 року в використанні робототехніки в агро, зростання екосистемних рішень, хоча дещо вона сповільнилася через складну ситуацію в країні, але негативної динаміки немає або навіть збільшення частки ринку. Валерій Яковенко, співзасновник і керуючий партнер міжнародної групи компаній DroneUA, експерт з дронів у ФАО, говорить: «Сьогодні інновації є джерелом та одним із небагатьох інструментів підвищення ефективності, що доступні українським фермерам. Україна була за певними технологічними рішеннями, наприклад, за використанням дронів-обприскувачів, у 2021 році одним із найбільших і найдинамічніших ринків у світі. За останні два роки темпи зростання цього року зменшилися, але частка українського ринку так само входить до переліку провідних країн у цьому напрямі». https://agroportal.ua/news/tekhnika/ukrajina-utrimuye-lidiruyuchi-poziciji-z-vikoristannya-robototehniki-v-agro 6. Україна продала м’яса за кордон на $892 млн: основні покупці AgroReview.-22.02.2024 Пресслужба Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” повідомила, що за підсумками 2023 року частка країн Євросоюзу у загальному обсязі експорту українського м’яса збільшилась до 46% . Головною рисою стали зміни серед ключових країн-імпортерів українського м’яса: зі списку випали африканські країни. Нідерланди, які протягом 2017-2019 років були найбільшими імпортерами українського м’яса та у 2022 році повернули собі лідерство, продовжили нарощувати обсяги закупівель. У 2023 році ця країна закупила в Україні близько третини (29,4%) експорту м’ясопродукції на $262 млн. Значні частки припадають також на Словаччину (11,7%), Китай (5,6%), Туреччину (3,4%), ОАЕ (3,4%), Азербайджан (3,4%) та Молдову (3,1%). ). Саудівська Аравія хоч і знизила вартісні обсяги закупівель м’яса, але зберегла за собою друге місце серед найбільших імпортерів із часткою 15,6%. У 2024 році м’ясо птиці залишиться визначальним продуктом у структурі постачання м’яса українського виробництва на зовнішні ринки, яке за порівняно стабільних умов доповнюватиметься замороженою яловичиною, прогнозують в Інституті. https://agroreview.com/content/ukrayina-prodala-myasa-za-kordon-na-892-mln-osnovni-pokupczi/ 7. Збереження вільного доступу на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України AgroTimes.-20.02.2024 Пресслужба УКАБ повідомляє, що пропозиції Єврокомісії від 31 січня щодо можливих торгових преференцій на наступний календарний рік, починаючи з 6 червня 2024 року, запроваджує обмеження ЄС на імпорт найважливіших груп товарів для українського агроекспорту (м’ясо птиці, цукор та яйця). І хоча ці обмеження пропонуються як захисні заходи відповідно до торговельного законодавства ЄС та СОТ, насправді вони передбачають автоматичне повернення тарифних квот у випадку, якщо імпорт цієї продукції з України перевищить середньоарифметичний імпорт за 2022-2023 роки. УКАБ зазначає: «Питання збереження вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України. Тож, без сумнівів, якщо запропоновані торгові обмеження буде введено, Україна може мати справу з макроекономічною кризою». https://agrotimes.ua/agromarket/zberezhennya-vilnogo-dostupu-na-rynok-yes-ye-zhyttyevo-vazhlyvym-dlya-torgovelnogo-balansu-ukrayiny/ 8. 2023 року найбільше українських олійних культур закупила Німеччина AgroTimes.-19.02.2024 У товарній структурі вітчизняного аграрного експорту традиційно переважає продукція рослинництва. Головними продуктами, крім зернових, є олійні культури, рослинна олія та продукти їх переробки. Про це повідомляє пресслужба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Кількісні обсяги поставок основних товарних позицій продукції цієї групи на зовнішні ринки сумарно знизились не так відчутно. Експорт ріпаку в натуральному виразі зменшився з 3,1 млн т у 2022 році до 3,0 млн т у 2023 році, а соєвих бобів, навпаки, – зріс на 1,5 млн т – до показника в 3,5 млн т. Найбільш помітним стало зниження експорту соняшнику – з 2,8 млн т 2022 року до 0,8 млн т у 2023 році, повідомив заступник директора ННЦ академік НААН Микола Пугачов. За його словами, основними покупцями українських олійних культур та олії у 2023 році, як і в попередні роки, переважно виступають країни Європи, а також представники Азії. Німеччина, яка 2022 року поступилася першим місцем Румунії, повернула собі лідируючу позицію, зайнявши 16,2 % в українському експорті цього виду агропродукції. https://agrotimes.ua/agromarket/2023-roku-najbilshe-ukrayinskyh-olijnyh-kultur-zakupyla-nimechchyna/ 9. Зокрема, з України. Єгипет отримав на тендері пропозиції на поставку пшениці Вizagro.-16.02.2024 Згідно з інформацією операторів ринку, державне агентство Єгипту із закупівлі продовольства GASC в ході тендеру отримало пропозиції на поставку пшениці. Йдеться про пшеницю з України, Румунії, Франції, Болгарії та рф. Найдешевшу пропозицію на поставку зернової імпортер отримав на українську пшеницю. Поставка зернової повинна проводитися в період 10-25 квітня. https://bizagro.com.ua/zokrema-z-ukrayini-yegipet-otrimav-na-tenderi-propozitsiyi-na-postavku-pshenitsi/ 10. Виробництво біометану в Україні збиткове: заводи зупинили виробництво Дело.-14.02.2024 В Україні собівартість виробництва біометану складає в найкращому випадку понад €600 за 1000 куб. м, а зазвичай - в діапазоні €800–900 за 1000 куб. м, тоді як природний газ коштує приблизно €350 за 1000 куб. м. Наразі в Україні виробничі потужності по біометану складають 6 млн куб. м/рік — 3 млн куб. м/рік на заводі холдингу "Галс Агро" в Чернігівській області і 3 млн куб. м/рік у холдингу Vitagro в Хмельницькій області. За словами керівника напрямку альтернативної енергетики "Галс Агро" Олега Рябова , його компанія зупинила виробництво біометану через економічну недоцільність, на заводі зупинено когенераційну установку, що очищає вироблений там біогаз до рівня біометану. Виробляти біометан для внутрішніх потреб агрохолдингу зараз також немає сенсу, навіть за наявності безкоштовної біомаси. В нинішніх умовах набагато вигідніше використовувати викопні енергоносії. https://delo.ua/energetics/virobnictvo-biometanu-v-ukrayini-zbitkove-zavodi-zupinili-virobnictvo-429071/

Витоки історії бібліотеки сягають 1943 року, яка називалась - бібліотека Наркомату харчової промисловості. Структура бібліотеки Діяльність бібліотеки забезпечують: відділ формування фондів та каталогізування документів відділ інформаційно-бібліографічної та методичної роботи відділ обслуговування користувачів