< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 квітня по 18 квітня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 квітня 2024 року Зміст стор. 1. Експорт цукру, птиці та яєць з України до ЄС фактично зупиниться 1 2. Топове місце на світовому олійному ринку Україна може зайняти, повернувши мита, – Олександр Головін 2 3. В Польщі заборонили українські бісквіти 2 4. До війни Україна забезпечувала 41% світового агроекспорту: фахівці розповіли, як змінилася ситуація 2 5. Олійники зробили прогнози щодо посівних площ цього року 3 6. Схвалено концепцію використання ШІ у пріоритетних галузях економіки, серед яких агросектор 3 7. Український виробник вина випустив перший реліз ігристих 3 8. Безлактозна лінійка ТМ «Яготинське» поповнилася сметаною 3 9. Уряд має намір зробити обов'язковою фортифікацію продуктів Харчування 4 10. Україна встановила рекорд вартості експорту органічної продукції 4 11. Мінагрополітики дало перший прогноз стосовно урожаю-2024: буде меншим, ніж у 2023 4 12. Через дешевий європейський сир продажі українського продукту з начно скоротилися 5 ------------------------------------------------------------ 1. Експорт цукру, птиці та яєць з України до ЄС фактично зупиниться Agravery-18.04.2024 При запровадженні Євросоюзом захисного механізму від експорту окремих видів української агропродукції постачання на європейські ринки наших цукру, птиці та яєць може повністю зупинитися, розповіла голова комітету УКАБ Олександра Авраменко. За її словами, через високі мита сенсу експортувати до Європи такі товари з доданою вартістю, як птиця, яйця і цукор, не буде. Особливо висока ставка на цукор. «Аналізуючи попередній досвід (до 2022 року, коли ЄС квотував та обкладав митами увесь імпорт з України), маємо визнати: після того, як вичерпувалися квоти на ці продукти, вони до Європи не їхали. Думаю, так буде і цього разу. А ось постачання меду імпортна ставка не надто стримує, тому що попит на нього доволі високий і ціна, у принципі, цікава. Тож і до 2022-го навіть з урахуванням додаткових митних платежів український мед був конкурентним на європейському ринку. Отже, якась частина наших агротоварів постачатиметься до Європи навіть понад квоти», – каже Авраменко. За її словами, спрогнозувати наслідки майбутніх обмежень можливо буде після остаточного ухвалення європейцями рішення про запровадження захисного механізму від надмірного постачання деяких видів агропродукції з України до ЄС та оприлюднення роз’яснень Єврокомісії щодо конкретних механізмів квотування. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-cukru-ptici-ta-aec-z-ukraini-do-es-fakticno-zupinitsa 2. Топове місце на світовому олійному ринку Україна може зайняти, повернувши мита, – Олександр Головін AgroPolit.com . – 15.04.2024 Щоб зайняти одне з головних місць на світовому олійному ринку, Україна має повернути систему мит, вважає Олександр Головін , комерційний директор компанії «Кернел» по Україні. Якщо Україна сконцентрується на експорті кінцевої аграрної продукції, а не сировини, це має уберегти її від несплати податків та «сірого» експорту. Олександр Головін зазначив, що в цьому році очікує потужного урожаю соняшника, близького до минулорічного. За словами фахівця, аграрії можуть змінити свій сівообіг, але у них немає причин зменшувати посівні площі під соняшником. За його словами, «українське чорне золото» залишається прибутковим та ліквідним товаром. https://agropolit.com/news/28067-topove-mistse-na-svitovomu-oliynomu-rinku-ukrayina-moje-zaynyati-povernuvshi-mita--oleksandr-golovin 3. В Польщі заборонили українські бісквіти AgroPolit.com . – 15.04.2024 Дві партії українських бісквітних тістечок було заборонено на ринку Польщі Торговою інспекцією з якості сільськогосподарської та харчової продукції Польщі (IJHARS) у Жешуві, повідомляє Fixygen . Загальна вага зазначеного товару, імпортованого з України, сягає 10,55 тис. т. В польській інспекції зазначили, що рішення ухвалили через неправильне маркування і негайно виконали. Слід зазначити, що раніше,9 квітня, IJHARS в Жешуві видала рішення про заборону обігу на польському ринку трьох партій баранок загальною вагою 5,34 тис. т, імпортованих з України. В Любліні з польського ринку вилучили три партії морозива загальною вагою 8,48 т, імпортованого з України, у зв'язку з розморожуванням. Торговою інспекцією Польщі на компанію-імпортера за ввезення на польський ринок з України 11,5 тис. т технічного ріпаку та кормової пшениці був накладений величезний штраф у $380 тис. https://agropolit.com/news/28064-v-polschi-zaboronili-ukrayinski-biskviti 4. До війни Україна забезпечувала 41% світового агроекспорту: фахівці розповіли, як змінилася ситуація AgroPolit.com . – 12.04.2024 Розв’язана рф повномасштабна війна суттєво вплинула на агросектор України, який до вторгнення виробляв 10% ВВП, займав 14% робочої сили і забезпечував 41% загального експорту. До війни, Україна забезпечувала 50% світових потреб соняшникової олії, а також дві третини шроту. Головними напрямками експорту були: - 48% – Китай; - 25% – Євросоюз; - 7% – Туреччина. Україна була третім експортером ріпаку у світі і сьомим соєвих бобів. Вона займала четверту позицію в світі за експортом кукурудзи. Основними покупцями відповідної продукції виступали Китай, Євросоюз, Єгипет, Іран і Туреччина. За словами експертів, виробництво птиці в Україні продовжується в домашніх господарствах і на підприємствах, але вторгнення рф негативно вплинуло на доступ до технологій, змусило аграріїв змінити технології вирощування та змінило перелік кінцевих споживачів. У 2022 році виробництво м’яса птиці досягло 1,25 млн т. З цього об’єму Україна експортувала 33,5%. 90,5% зазначеної продукції виробляли підприємства, а на домашні господарства припадало 9,5%. https://agropolit.com/news/28054-do-viyni-ukrayina-zabezpechuvala-41-svitovogo-agroeksportu-fahivtsi-rozpovili-yak-zminilasya-situatsiya 5. Олійники зробили прогнози щодо посівних площ цього року AgroPortal.ua .- 16.04.2024 Асоціація «Укроліяпром» повідомляє, що на олійному ринку України спостерігаються різні прогнози учасників щодо можливого виробництва насіння олійних культур у 2024/25 МР. «При цьому більшість очікує на зростання виробництва соєвих бобів та можливе скорочення виробництва насіння ріпаку. Виробництво насіння соняшнику та насіння олійних культур загалом практично відповідатиме рівню 2023/24 МР», — говориться у повідомленні. Зростання в поточному сезоні внутрішньої переробки насіння ріпаку та сої, а також значне нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олії та шроту, підтверджує необхідність створення умов для максимальної переробки насіння олійних культур на вітчизняних потужностях. «Подальший розвиток олійно-жирової галузі України передбачаємо не стільки в нарощуванні переробки насіння соняшнику, скільки таких олійних культур як соя та насіння ріпаку, які до цього часу розглядаються як експортно спрямовані», — зазначають в «Укроліяпромі». https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/oliyniki-zrobili-prognozi-shchodo-posivnih-ploshch-cogo-roku 6. Схвалено концепцію використання ШІ у пріоритетних галузях економіки, серед яких агросектор AgroPortal.ua .- 16.04.2024 Кабінет Міністрів України схвалив концепцію Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту (ШІ) в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року, повідомляється в Урядовому порталі . Кабмін визначив Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості державним замовником програми та доручив йому разом з іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади у 6-місячний термін розробити та подати Кабінетові Міністрів України проєкт Державної цільової науково-технічної програми з використання технологій штучного інтелекту в пріоритетних галузях економіки на період до 2026 року. Пріоритетними галузями економіки, в яких використовуються технології штучного інтелекту, є: машинобудівна галузь, хімічна та нафтохімічна галузь, вугільна промисловість, оборонна промисловість, ядерна промисловість, наукова та науково-технічна діяльність, сільське господарство, охорона здоров’я. https://agroportal.ua/news/ukraina/shvaleno-koncepciyu-vikoristannya-shi-u-prioritetnih-galuzyah-ekonomiki-sered-yakih-agrosektor 7. Український виробник вина випустив перший реліз ігристих AgroPortal.ua .- 14.04.2024 В Telegram-каналі «Просто про вино» повідомляється, що Leleka Wines випустив свій перший реліз ігристих. У лінійці три вина — брют, напівсухе та напівсолодке, усі із сорту Аліготе. Процес виробництва зайняв 40 днів, 10 з яких вино витримували на дріжджовому осаді, що дало йому округлість та більше тільності. - Брют в ароматі має яблуко Голден, стиглу грушу, польові квіти, білу черешню, мінеральність. Смак середньотривалий з вираженим яблуком та грушею. - Напівсухе в ароматі має крем-соду, зелене яблуко, ваніль стручкову. У смаку акацієвий мед та цвітіння акації, штрудель з айвовим варенням та пломбіром, ананас, мінеральність. - Напівсолодке в ароматі має банановий пиріг, крем-соду, ваніль. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinskiy-virobnik-vina-vipustiv-pershiy-reliz-igristih 8. Безлактозна лінійка ТМ «Яготинське» поповнилася сметаною AgroTimes.-15.04.2024 Група компаній «Молочний альянс», до якої входить Яготинський маслозавод, повідомляє, що маслозавод запустив виробництво безлактозної сметани під ТМ «Яготинська» 15% жиру в пластиковому стакані вагою 300 г. Безлактозна сметана має ніжну текстуру та м’який солодкуватий смак. Основна перевага безлактозної сметани ТМ «Яготинська» ‒ в тому, що вона виробляється шляхом додавання до молока ферменту лактази, який розщеплює лактозу на інші прості цукри — глюкозу і галактозу. Вона виготовляється на основі традиційного рецепту сметани «Яготинської» з коров’ячого молока екстраґатунку. https://agrotimes.ua/agromarket/bezlaktozna-linijka-tm-yagotynske-popovnylasya-smetanoyu%ef%bf%bc/ 9. Уряд має намір зробити обов'язковою фортифікацію продуктів харчування AgroTimes.-12.04.2024 У разі прийняття документу вітамінізація продуктів харчування стане обов’язковою для усіх виробників, повідомляє пресслужба ЄБА. В Асоціації пояснили: 13 березня 2024 року на офіційному веб-сайті МОЗ для публічного обговорення був опублікований проєкт КМУ щодо Порядку фортифікації харчових продуктів, тобто насичення продуктів харчування вітамінами. Проєктом Постанови планується визначення рівнів споживання окремих харчових продуктів, до яких можуть бути додані вітаміни та/або мінеральні речовини. Порядок фортифікації продуктів, який пропонується затвердити, визначає підстави та процедуру запровадження обов’язкової фортифікації харчових продуктів окремими вітамінами та/або мінеральними речовинами, передбачено, що обов’язкова фортифікація харчових продуктів операторами ринку запроваджується Кабміном шляхом видання розпорядження відповідно до цього Порядку. Фортифікація може стати обов’язковою для всіх виробників. https://agrotimes.ua/agromarket/uryad-maye-namir-zrobyty-obovyazkovoyu-fortyfikacziyu-produktiv-harchuvannya/ 10. Україна встановила рекорд вартості експорту органічної продукції Вizagro.-12.04.2024 Попри повномасштабне російське вторгнення, Україна досягла найбільшої вартості експорту органічної агропродовольчої продукції на суму 208 млн євро, перевищивши попередній пік 2021 року, який становив 188 млн євро. Інформація Єврокомісії свідчить, що Україна покращила свої позиції на ринку ЄС. За підсумками 2022 року Україна посіла третє місце в рейтингу країн-постачальників органічного продовольства з кількісним обсягом у 219 тис. т; тоді як у 2021 році, відповідно, посідала п’яте місце та експортувала 189 тис. т продукції. Україна традиційно стала першою за продажами до ЄС органічних зернових культур (без пшениці та рису) – 93 тис. т. Також Україна лідирувала в експорті на ринки ЄС олійних (за винятком сої) – 20 тис. т, посіла друге місце в рейтингу постачальників фруктів (без цитрусових і тропічних) – 16 тис. т, а також соєвих бобів – майже 31 тис. т, стала третьою в сегменті макухи – 14 тис. т. Крім того, здійснювався продаж деяких товарів з доданою вартістю, зокрема рослинних олій (8 тис. т), фруктових соків (5 тис. т), продукції борошномельної промисловості (3 тис. т). https://bizagro.com.ua/ukrayina-vstanovyla-rekord-vartosti-eksportu-organichnoyi-produktsiyi/ 11. Мінагрополітики дало перший прогноз стосовно урожаю-2024: буде меншим, ніж у 2023 Дело.-17.04.2024 Пресслужба Мінагрополітики повідомила, що за попередніми оцінками, у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур складе близько 74 млн тонн. Це приблизно на 10% менше у порівнянні з урожаєм 2023 року, який становив 82 млн тонн. З очікуваного урожаю - близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних. Згідно з інформацією від Мінагро, прогнози щодо показників валових зборів носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов. Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (у 2023 р. - 5,7 млн тонн) та кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн). Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої . Цієї культури передбачається виробництво 5,2 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, минулого року його було зібрано 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було зібрано 4,7 млн тонн. Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га (-395 тис. га до показника 2023 року). https://delo.ua/agro/minagropolitiki-dalo-persii-prognoz-stosovno-urozayu-2024-bude-mensim-niz-u-2023-431282/ 12. Через дешевий європейський сир продажі українського продукту значно скоротилися Дело.-16.04.2024 Продажі сиру в Україні перестали зростати, а обсяги його імпорту значно зросли. Це створює неоптимальні умови для збуту великих партій вітчизняного сиру. В першому кварталі 2024 року імпорт твердого, напівтвердого та білого сиру збільшився на 12%, що підвищує конкуренцію для місцевих виробників. На чверть зріс імпорт плавлених сирів. Експерти вважають, що в найближчій перспективі ціни на сири не знизяться, але ринок може очікувати на акції зі значними знижками. Проте такі маркетингові заходи можуть не допомогти всім виробникам. Серед викликів, з якими стикаються українські сировари – збільшена конкуренція з європейськими виробниками, чиї продукти є дешевшими та доступнішими. Це ускладнює збут вітчизняної продукції, особливо на фоні девальвації гривні, яка ускладнює імпорт. Незважаючи на зусилля збільшити експорт, продажі напівтвердих сирів за кордон в першому кварталі знизилися на 11% порівняно з минулим роком, а продажі напівтвердих сирних продуктів скоротилися майже на чверть. Відповідно, прогнози щодо подальшого збільшення експорту виглядають песимістично. Висока вартість українського сиру обумовлена підвищенням цін на молоко-сировину . Через зниження продуктивності корів і скорочення обсягів надоїв на ринку обмежилася пропозиція сирого молока та загострилася конкуренція за сировину серед переробників, а ціни пішли вгору. Підкреслюємо, що через те, що вхідна ціна імпортного європейського сиру після розмитнення все одно залишається нижчою за ту, за якою вітчизняні виробники пропонують свій сир. Аналітики наголошують, що якщо такий тренд збережеться і надалі, то відбудеться черговий розподіл ринку між гравцями. https://delo.ua/agro/cerez-desevii-jevropeiskii-sir-prodazi-ukrayinskogo-produktu-znacno-skorotilisya-431211/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 квітня 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 квітня 2025 року Зміст стор. 1. Українському агробізнесу пропонують два шляхи, щоб доступ на африканський ринок 1 2. Агроекспорт з України: кукурудза та соняшникова олія лідирують 2 3. Україна збільшила аграрний експорт до Євросоюзу на 11% 2 4. Виробник на Київщині виводить на ринок нову категорію хліба 2 5. Український виробник виготовив сушильний комплекс для волоського горіха 2 6. Зростає частка української цибулі на європейському ринку 3 7. Новий круп’яний завод працює переважно на українському обладнанні 3 8. В Україні недостатньо якісної груші для споживання та експорту 3 9. “Молочний альянс” 2024 році експортував продукцію в 27 країн на 1 млрд грн 3 10. Гайсинський цукровий завод розпочав виготовлення цукру з цукрового сиропу 4 11. Після зимової паузи український ринок соняшника переживає новий етап — аналітики 4 12. Українські молочники занепокоєні можливим збільшенням імпорту сиру з ЄС 4 ------------------------------------------------------------------------------------ 1. Українському агробізнесу пропонують два шляхи, щоб доступ на африканський ринок AgroPolit.com . – 15.04.2025 Артем Гудков , керівник Українсько-Африканської торговельної місії, висловив думку, що Україні потрібно робити ставку на інтеграцію агрокомпаній країни на африканський ринок вже сьогодні, аби повернути втрачену через російську агресію частку агроекспорту та наростити його в перспективі. Він зазначив: «Африканський ринок через всі ці коливання робить ставку саме на внутрішню переробку. Якщо раніше розвиток власного агровиробництва та переробки сприймався як стратегічна мета, то нині це питання виживання, а не просто забаганка». До серпня 2025 року чотири українських компанії планують запустити перший агровиробничий кластер в Танзанії з агровиробництва та переробки сільсгоспродукції. Крім того,ЄС запустив програму Global Gateway з бюджетом 150 млрд євр о для фінансування проєктів у логістиці, медицині, агросекторі та харчовій переробці в Африці. Більше деталей про вихід на африканський ринок для АПК – у інтерв’ю. https://agropolit.com/news/29833-ukrayinskomu-agrobiznesu-proponuyut-dva-shlyahi-schob-dostup-na-afrikanskiy-rinok 2. Агроекспорт з України: кукурудза та соняшникова олія лідирують AgroPolit.com . – 15.04.2025 За даними Мінагрополітики, експорт української агропродукції за березень виріс до $2,1 млрд і склав 5,4 млн т. Такі дані оприлюднило Мінагрополітики, основні товари — кукурудза та соняшникова олія. У загальному експорті України частка агросектору складає 58% і у порівняно з березнем 2024 року експорт зріс на $87 млн. Топ-5 експортних позицій виглядає так: - кукурудза — $514 млн (2,4 млн т); - соняшникова олія — $503 млн (441 тис. т); - пшениця — $254 млн ( 1,1 млн т); - соя — $150 млн ( 370 тис. т); - м'ясо птиці — $95 млн (41 тис. т). Основні торговельні партнери у березні були: Туреччина, Італія, Іспанія, Єгипет, Нідерланди Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки у порівняно з березнем 2024 року. Це хлібобулочні вироби - експорт збільшився на 24% (до $29,5 млн); вершкове масло — на 254% (до $9,87 млн); сири — на 32% (до $5,3 млн). https://agropolit.com/news/29829-agroeksport-z-ukrayini-kukurudza-ta-sonyashnikova-oliya-lidiruyut 3. Україна збільшила аграрний експорт до Євросоюзу на 11% AgroPolit.com . – 13.04.2025 Укрінформ повідомляє, що за підсумками 2024 року Україна збільшила експорт аграрної продукції до ЄС на 11%. Країни ЄС продовжували імпортувати сільськогосподарську продовольчу продукцію від різноманітних торгових партнерів. Серед головних джерел були Бразилія, Велика Британія й Україна. Імпорт збільшився з Кот-д’Івуару, України й Нігерії, а знизився з рф та Австралії. Україна була третім джерелом імпорту аграрної продукції в ЄС у 2024 році – 8% від загальної вартості імпорту ЄС. Аграрний імпорт з України до ЄС зріс на 11%, якщо порівняти з 2023 роком і сягнув 13 мільярдів євро. Це пов’язано із збільшенням долі в імпорті двох ключових товарів: рослинних олій, а також олійних та білкових зернових культур. Імпорт українських зернових до ЄС скоротився на 12% у вартісному обсязі через зниження цін, але його обсяг зріс на 6% у порівнянні з попереднім роком. https://agropolit.com/news/29810-ukrayina-zbilshila-agrarniy-eksport-do-yevrosoyuzu-na-11 4. Виробник на Київщині виводить на ринок нову категорію хліба AgroPortal.ua .- 16.04.2025 Як повідомляє пресслужба ALVIVA GROUP, компанія першою в країні запустила у виробництво нову категорію спеціалізованих сендвіч-хлібів British Sandwich під брендом «Київхліб». Продукцію з нової категорії виготовляють на підприємстві ТОВ «Український пекарний дім» у місті Біла Церква Київської області. Лінійка охоплює 6 продуктів: «Британський класичний», «Королівський мультизлаковий», «Рустикальний цільнозерновий», «Шотландський солодовий», «Англійський білий» та «Ірландський злаковий». Серед особливостей продуктів — цільнозерновий хліб із найбільшим вмістом цільнозернового борошна на ринку (36%) та хліб із додаванням борошна із пророщеного зерна (3,6%). Сума інвестицій у запуск нової продуктової лінійки сягнула понад 70 млн грн. Потенційний обсяг виробництва становить понад 1 млн паковань сендвіч-хліба на місяць. Сьогодні виробнича лінія завантажена більш ніж на 50%. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/virobnik-na-kijivshchini-vivodit-na-rinok-novu-kategoriyu-hliba 5. Український виробник виготовив сушильний комплекс для волоського горіха AgroPortal.ua .- 16.04.2025 Головний конструктор компанії KMZ Industries Сергій Бойко розповів, що к омпанією KMZ Industries реалізовано дуже багато цікавих рішень, але одним із останніх нестандартних проєктів, які були виконані підприємством, є сушильний комплекс для промислового виробника волоського горіха. Цей комплекс складається з 5 сушарок і більш як 10 спеціальних стрічкових конвеєрів. Сергій говорить: «Це нестандартне замовлення стало для нас викликом, адже технологія та конструкція сушарок для горіха відрізняється від зернових. Тож завдяки цьому замовленню ми здобули досвід у новій для нас галузі, виготовили унікальне обладнання та успішно реалізували цей проєкт». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/ukrajinskiy-virobnik-vigotoviv-sushilniy-kompleks-dlya-voloskogo-goriha 6. Зростає частка української цибулі на європейському ринку AgroPortal.ua .- 16.04.2025 Українська цибуля вже заявила про себе на міжнародному ринку. У 2021 році імпортна цибуля складала лише 2% європейського ринку, але вже у 2022–2023 роках її частка зросла до 13%. За інформацією менеджера з управління кампаніями ТОВ «БАСФ Т.О.В.» Володимира Воєводіна, основними ринками збуту залишаються Румунія, Болгарія, Австрія та Чорногорія. Нещодавно відновилися постачання до Молдови. З'явилися також нові можливості у Великій Британії. Це відкриває шлях для розширення експорту поза ЄС. При цьому Воєводін додає, що вітчизняне виробництво цибулі останніми роками становило близько 1 млн т на рік. https://agroportal.ua/news/ukraina/zrostaye-chastka-ukrajinskoji-cibuli-na-yevropeyskomu-rinku 7. Новий круп’яний завод працює переважно на українському обладнанні AgroPortal.ua .- 13.04.2025 Наприкінці березня у Полтавській області запрацював завод YEDNIST’ FOOD з виробництва круп і борошна, виробничі лінії якого оснастили інноваційним якісним обладнанням переважно українського виробника. Так компанія вирішила підтримати вітчизняне виробництво, повідомив комерційний директор напряму переробки зернових і бобових культур YEDNIST’ GROUP Артем Бутович на виставці-конференції Food&NonFoodMaster-2025. Він розповів: «Українське обладнання не поступається в надійності світовим лідерам. Для ефективної роботи на заводі встановили фотосепаратор нового покоління, який забезпечує якість продукції, видаляючи навіть найменші дефекти та домішки із зерна, а також були впроваджені лущильно-шліфувальні машини, розколювачі гороху та інше новітнє обладнання», https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/noviy-krup-yaniy-zavod-pracyuye-perevazhno-na-ukrajinskomu-obladnanni 8. В Україні недостатньо якісної груші для споживання та експорту AgroWeek .- 13.04.2025 В Україні існує достатня кількість насаджень груш, проте лише деякі господарства здатні виростити продукцію високої якості, що пов’язано з тим, що вирощування груш є доволі складним процесом, розповідає Владислав Макаренко, співвласник фермерського господарства журналу «Садівництво по-українські». Експерт зазначає, що сьогодні для більшості українських виробників питання експорту груші взагалі не стоїть. Це зумовлено дефіцитом цього фрукта на внутрішньому ринку, оскільки країна останні кілька років змушена імпортувати грушу з-за кордону. https://agroweek.com/agroekonomika/ukrayini-nedostatno-yakisnoyi-grushi-dlya/ 9. “Молочний альянс” 2024 році експортував продукцію в 27 країн на 1 млрд грн Bizagro. – 15.04.2025 Минулого року група компаній “Молочний альянс” поставляла свою продукцію в 27 країн світу, хоча в довоєнний період географія експорту нараховувала 38 країн, розповідає Сергій Вовченко, голова наглядової ради ГК. “За минулий рік ми експортували продукцію лише на суму близько 1 млрд грн. Це зовсім мало. При тому що виручки отримали близько 8,6 млрд грн”, – сказав він. За його словами, переробному підприємству харчової галузі, щоб бути конкурентно здатним, потрібно чітко відстежувати три моменти: інноваційність, якість і ціна. Вовченко також розповів, що після низки поїздок на міжнародні конгреси, переконався в неконкурентності української молочної продукції на європейському ринку та упередженому ставленні до українських виробників зі сторони європейських колег. Вирішити цю проблему, на його думку, зможе державний протекціонізм. https://bizagro.com.ua/molochnyj-alyans-2024-rotsi-eksportuvav-produktsiyu-v-27-krayin-na-1-mlrd-grn/ 10. Гайсинський цукровий завод розпочав виготовлення цукру з цукрового сиропу Bizagro. – 14.04.2025 Гайсинський цукровий завод, що входить до складу агрохолдингу “Укрпромінвест-Агро”, розпочав виробляти цукор із сиропу, виведеного на зберігання під час виробничого сезону 2024 року. Про це повідомила пресслужба компанії. У повідомленні зазначається: “Гайсинський цукровий завод – перший в Україні, де впроваджено технологічну схему переробки цукрового сиропу”. Вже перероблено понад 7 тис. тонн цукрового сиропу. https://bizagro.com.ua/gajsynskyj-tsukrovyj-zavod-rozpochav-vygotovlennya-tsukru-z-tsukrovogo-syropu/ 11. Після зимової паузи український ринок соняшника переживає новий етап — аналітики Elevatorist.com – 17.04.2025 Аналітики департаменту сільськогосподарського кооперативу ПУСК, створеного в межах ВАР, зазначають, що на ринку соняшника після зимової паузи спостерігається різке зростання пропозиції. Експортні показники ростуть, а це означає, що в найближчі тижні відбудеться зниження цін. За словами аналітиків, наразі відбувається зростання переробки насіння соняшника, через більшу кількість сировини та запуск нових переробних потужностей. У грудні–лютому обсяг переробки становив 800–900 тис. т, у березні — понад 1 млн т, у квітні очікується 1,2–1,3 млн т. Це в свою чергу дозволяє збільшити експорт української олії на світовий ринок. https://elevatorist.com/novosti/20200-pislya-zimovoyi-pauzi-ukrayinskiy-rinok-sonyashnika-perejivaye-noviy-etap--analitiki 12. Українські молочники занепокоєні можливим збільшенням імпорту сиру з ЄС ПроАгро. – 17.04.2025 Нова тарифна політика США хоча й не створює додаткових перешкод для експорту української агропродукції, тим не менш опосередковано позначиться на вітчизняному ринку. У разі вжиття ЄС відповідних збільшених мит на імпорт з США можуть збільшитись поставки до країн Євросоюзу українських товарів. Аналогічно і деякі європейські товари можуть бути переорієнтовані в Україну. На нещодавньому засіданні Ради директорів Спілки молочних підприємств України було висловлене занепокоєння, що торговельне протистояння США з ЄС створює загрозу переорієнтування експортних поставок європейського сиру. Зокрема, може збільшитись частка імпортного сиру на ринку України, а це негативно вплине на виробництво сиру вітчизняними підприємствами. https://proagro.com.ua/news/ukr/ukrayinski-molochnyky-zanepokoyeni-mozhlyvym-zbilshennyam-importu-syru-z-yes.html

< Назад Вчені оприлюднили неочікувані факти про користь червоного вина 7 лип. 2022 р. Вчені ставлять крапку у столітній дискусії про користь червоного вина. Помірне споживання цього напою приносить організму більше кориситі, аніж шкідливого впливу. Про йе повідомляє badyorui.com, пише agronews.ua. Французи – одна із самих патріотнх націй у світі. Ніхто так яро не захищає свою культуру і традиції від нашестя глобалізму. І звичай супроводжувати кажну серйозну трапезу келихом вина французи також захищають з великим відчаєм. А захищати є від чого: медики та дієтологи із різних країн на протязі десятиліть атакують будь-яку спробу довести, що помірне споживання алкоголю зовсім не шкодить крепкому здоров’ю. Спеціалісти звернули увагу на те, що французи менше інших європейців страждають від низки вікових захворювань (сердечно-судинної системи, стравоходу та ін.). І це не дивлячись на те, що французька кухня не може вважатися взірцем дієтичності. Вона включає в себе досить багато жирної та смаженої їжі, а також солодощів. Вчені почали шукати істину даного парадоксу. Єдиним очевидним поясненням стала лише пристрасть французів до червоного вина, у склад якого входить ресвератол, якому приписують корисну дію на людський організм та здоров’я. Експерти із Паризького та Бордоського університетів запевнюють, що їх праця лише доводить: помірне споживання червоного вина знижує вірогідність передчасної смерті від захворювань сердечно-судинної системи на 40%, а від онкологічних захворювань – на 20%. Також виявилось, що ті, хто віддають перевагу солодким напоям, як алкогольних, так і безалкогольних, мають на 33% більше шансів нажити собі каменів у нирках, ніж ті, хто систематично споживають червоне вино. Серед інших напоїв, які знижують проблеми з нирками, вчені відмітили пиво, каву, чай та апельсиновий сік. Однак жодне з них не може порівнятися із червоним вином. Пошуки пояснень корисних властивостей вина найчастіше наштовхуються на довгий список його компонентів. Серед них зазвичай виділяють фруктозу, органічні кислоти, антиоксиданти, калій, магній, залізо, цинк. Також вітаміни В1, В2, С (усі ці компоненти відносяться, здебільшого, до червоних вин переважно сухих сортів). Особлива увага приділяється й іншому компоненту – ресвератолу, який потрапляючи в організм, надає противоопухолеву та протизапальну дію, знижує рівень цукру у крові. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ніжний суп-пюре з гарбуза та грибів Інгредієнти 200 г гарбуза 200 г грибів 2 картоплини 1 помідор корінь петрушки 1 цибулина 2 ст. ложки рослинної олії 5 стаканів води сіль, перець та інші спеції за смаком зелень Кроки Крок 1 Гриби та цибулю нарізати шматочками, подрібнюємо корінь петрушки. Все обсмажити на рослинній олії. Картоплю та гарбуз варимо близко 10-ти хвилин. Крок 2 Додаємо обсмажені овочі, порізані помідори, сіль, перець та інші спеції за смаком і варимо до готовності на невеликому вогні. Крок 3 Готовий суп подрібнюємо в блендері. Перед подачею додаємо зелень для аромату та смаку. В суп можна додати сухарики або їсти його з грінками. Попередній допис Наступний допис

Назад Рецептури, технічні умови та методика техно-хімічного контролю харчової продукції Сторінки Попередня Наступна

< Назад Лимонад із кавуна Інгредієнти м’якоть кавуна без кісточок – 900 г, холодна вода – 4 склянки, свіжий лимонний сік – 3/4 склянки, цукор – 2/3 склянки (можна за смаком), лід, свіжа м’ята. Кроки М’якоть кавуна подрібнюємо блендером до консистенції пюре і переливаємо через сито в глибоку миску. У великому глечику змішуємо воду, лимонний сік і цукор – розмішуємо поки цукор не розчиниться. Додаємо до напою пюре кавуна. Розливаємо готовий лимонад з кавуна у склянки, додаємо лід і м’яту. Попередній допис Наступний допис

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №8 2024 р. Манілов, Альфред Пристрій захисного відключення як засіб забезпечення електробезпеки. Визначаємо його недоліки та методи подолання деяких із них/ Альфред Манілов //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 26-28. – ДНТБ Машкевич, О. Різні види алергій та їх симптоматика: у яких випадках необхідна негайна домедична допомога/ О. Машкевич //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 51-58. - ДНТБ Кл.слова: ЗБУДНИК--симптоми--допомога постраждалому Мережко, Н. Інтернет - аукціони старовинних срібних монет/ Н. Мережко, В. Індутний, К. Пірковіч //Товари і ринки. - 2024. - №1 . - С. 66-78. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: антикварні, вартість, мистецтво, продажі, ринок, створення, показники, зростання--аукціон—інтернет - аукціони Микитенко, Н. Використання штучного інтелекту в ритейлі/ Н. Микитенко, С. Рзаєва //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 4-20. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: ритейл, інтелект, штучний, трансформація, цифрові, технології, інновації, торгівля, нейромережеві, перспективи Моніторинг законодавства: [щодо охорони праці] //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 59-66. – ДНТБ Кл. слова: регулювання, умови праці, працівників, права, захист, воєнний стан, облік, військовий Моніторинг законодавства: [щодо захисту працівників] //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 12-16. – ДНТБ Кл. слова: регулювання, умови праці, працівників, домашніх, права, захист, воєнний стан, облік, військовий Нікішина, О.В. Оцінка тенденцій ресурсовикористання секторами економіки України в координатах екологічної стійкості/ О.В. Нікішина //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 44-59. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: резилієнтність--водні ресурси--енергетичні ресурси--земельні ресурси--продовольча система--валова додана вартість Нікішина, О.В. Роздрібна торгівля в Україні: стан, тенденції та інституційні заходи селективного регулювання/ О.В. Нікішина, А.В. Щербак //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.1 . - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: торгівля, мережеві, збут, селективного, регулювання, практики, недобросовісний, оптимізація, державне, удосконалення, контроль Ніколюк, О.В. Продовольча безпека України в умовах соціально-економічних трансформацій/ О.В. Ніколюк, Г.П. Атамась, Б.Б. Шумілова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: індекс споживчих цін--індекс сільськогосподарської продукції--індекс продовольчої продукції--СПОЖИВАННЯ--аграрний потенціал--фінансова підтримка Особливості методів оцінки вибуття запасів з урахуванням специфіки діяльності як окремий елемент облікової політики підприємства/ К.О. Васьковська, О.П. Володіна, Е.В. Космачевська, С. Сідашова //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 25-30. - Текст англ. мовою. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: ФІФО--СОБІВАРТІСТЬ--метод ідентифікації собівартості--нормативні витрати --ціна продажу--управління запасами Полюга, В. Ринок засобів для догляду за волоссям в Україні/ В. Полюга, М. Жалдак //Товари і ринки. - 2024. - №1 . - С. 94-106. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: парфюмерно, виробництво, імпорт, експорт, продажі, асортимент, споживання—шампунь Попередня Далі

< Назад Млинці з куркою Інгредієнти Інгредієнти яйця — 2 шт.; борошно — 250 г; вода — 300 г; молоко — 300 г; цукор — 2 ст.л.; олія — 2 ст.л.; сіль — 1 ч.л. Для приготування начинки : гомілки — 1 кг; цибуля — 400 г; майонез — 3 ст.л.; сіль, перець. Кроки Кроки Гомілки залийте водою та поставте варитися. Дві великі цибулі подрібніть та обсмажте на олії. М’ясо з гомілок зніміть та відправте у блендер. Перемішайте з підсмаженою цибулькою, майонезом, сіллю та перцем. Готуємо тепер тонкі млинці. В миску вбийте яйця. Додайте 1 ч. л. солі, цукор. Перемішуємо. Змішуємо окремо молоко кімнатної температури та воду. В половину рідини вмішуємо борошно. Додаємо олію та підливаємо решту рідини. На сковороді посмажте млинці. Викладіть начинку млинці та закрутіть. Апетитна страва готова, можна куштувати. А самий шик, якщо перед вживанням млинці підсмажити до хрумкої скоринки. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Паска звичайна Інгредієнти 1 кг борошна,400 г молока,10 жовтків,100 г мокрих дріжджів,200 г масла або маргарину,300 г цукру,100 г родзинок,1/2 ч. л. солі, потерта цедра з 1 лимона. Спочатку треба замісити опару. Дріжджі розводимо у теплому молоці і додаємо 100 г цукру і 200 г борошна. Кроки Все добре перемішати і поставити у тепле місце, щоб опара збільшилась удвічі. Після того, як суміш підросте — додайте решту цукру, жовтки, ізюм, цедру з лимона, сіль і борошно. Замісити тісто до однорідності і наприкінці додати розтоплений охолоджений жир. Місити приблизно 10-15 хв., поки тісто не почне відставати від рук! Тісто поставити у тепле місце, щоб збільшилось удвічі. Тоді його опустити і зачекати, щоб знову підросло. Розкласти тісто на 1/3 частини посудини і дати знову піднятись удвічі. Духовку нагріти до температури 200 градусів. Всадити паску і після 10 хв зменшити температуру до 170-160 градусів. Випікати ще 50 хв. Важливо: борошна повинно бути рівно 1 кг. І жир масло потрібно додавати обов’язково наприкінці! З тієї порції виходить 3-4 середніх пасочки. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 лютого 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 7 лютого 2025 року Зміст стор. 1. Уряд України схвалив Концепцію програми розвитку тваринництва до 2033 року 1 2. Експорт українського продовольства у 2024 році зріс на всіх ключових ринках – ЄС, Азії та Африки 2 3. В Україні зросли обсяги переробки сої 2 4. Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини 2 5. У ЄС вирішили не продовжувати безмитну торгівлю з Україною 3 6. Якісна поліпропіленова стрічка – гарантія цілих яєць 3 7. Нідерланди стали основним покупцем української курятини 4 8. Китай змінив вимоги до транспортування рослинних олій 4 9. Свіжість, якість і емоції: особливості виробництва крафтового сиру 4 10. Україна у 2024/25 МР наростила на 17% експорт цукру 4 11. Імпорт агропродукції в Україну: що купували за кордоном у 2024 році 5 -------------------------------------------------------------------- 1. Уряд України схвалив Концепцію програми розвитку тваринництва до 2033 року Agravery. -05.02.2025 Пресслужба Мінагрополітики повідомляє, що Розпорядження № 76-р, розроблене Мінагро, і ухвалене на засіданні КМУ. Підкреслюється: «Затверджена концепція слугує основою для розробки Державної цільової програми розвитку тваринництва, переліку дієвих заходів, покликаних сприяти розвитку галузей тваринництва». Державна цільова економічна програма розвитку тваринництва має забезпечити: - задоволення потреб внутрішнього ринку у безпечній та якісній харчовій продукції тваринного походження; - створення прогресивної форми підприємницької діяльності; - стабілізацію і збільшення поголів’я сільськогосподарських тварин; - забезпечення стабільного ветеринарно-санітарного стану, запобігання негативним екологічним наслідкам виробничої діяльності тваринницьких підприємств; - просування експорту харчових продуктів тваринництва та відкриття нових ринків. Концепція передбачає підтримку малих та середніх виробників, стимулювання укрупнення та розвитку на кооперативних засадах фермерських і особистих селянських господарств, які можуть бути основними для ремісничої діяльності щодо переробки та органічного виробництва продукції з використанням прямих каналів реалізації продукції. https://agravery.com/uk/posts/show/urad-ukraini-shvaliv-koncepciu-programi-rozvitku-tvarinnictva-do-2033-roku 2. Експорт українського продовольства у 2024 році зріс на всіх ключових ринках – ЄС, Азії та Африки Agravery. -04.02.2025 Заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Пугачов розповів, що у 2024 р. доходи від експорту українського продовольства синхронно зростали на всіх головних регіональних ринках збуту – ЄС, Азії та Африки. «Вирішальним чинником збільшення обсягів зарубіжних поставок агропродукції в умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України стало збереження орієнтації на ринки Європейського Союзу, яке торік принесло другий за вартістю обсяг експорту до цього регіонального угрупування в історії держави», - зауважив науковець. Обсяги поставок аграрної продукції з України до країн – членів ЄС збільшилися на 3% проти показника попереднього року у $12,6 млрд і склали $13 млрд. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала минулого року 52,4% від усього українського агроекспорту. Характерною ознакою 2024 р.стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції. «Що стосується перспектив 2025 р. для аграрного експорту України, то він значною мірою залежатиме від безперебійності функціонування контрольованого морського коридору, адже нині близько 90% кількісних обсягів продовольства вивозиться саме морськими шляхами», - зазначив М. Пугачов. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-ukrainskogo-prodovolstva-u-2024-roci-zris-na-vsih-klucovih-rinkah-es-azii-ta-afriki 3. В Україні зросли обсяги переробки сої AgroNews.ua . - 05.02.2025 АПК-Інформ пише, що кілька місяців поспіль в країні знижується експорт соєвих бобів, тоді як внутрішня переробка їде рекордними темпами. Так, у січні експорт сої з країни склав близько 223 тис. тонн, що на 38% поступається грудневому показнику та стало найнижчим місячним обсягом від початку поточного сезону. Причин зниження активності кілька. По-перше, Пакистан, з травня 2024 р. суттєво збільшив імпорт української сої, а у грудні дозволив імпорт до країни ГМ соєвих бобів, надавши ліцензії на імпорт 39 компаніям, і, як наслідок, українська соя може суттєво втратити свої позиції на даному ринку через конкуренцію з американською соєю. В січні відвантажень сої з України до Пакистану не було зафіксовано. По-друге, світовий ринок в очікуванні нового урожаю соєвих бобів з Бразилії, збирання яких поки що відбувається з затримкою через дощі. І як наслідок, очікується сезонне зниження цін, ключові імпортери займають позицію очікування, зокрема, ЄС, який в першій половині 2024/25 МР суттєво збільшив імпорт даної культури і має її непогані запаси. По-третє, ринок у січні був досить багатим на події, що можуть вплинути на майбутні торговельні відносини між країнами і що теж створювало напругу на ринку та спонукало імпортерів не поспішати з закупівлею. Зокрема, варто відзначити інавгурацію нового президента США та очікувані його рішення щодо мит та політики з біоетанолу, заборону Китаєм закупівлі соєвих бобів у деяких бразильських постачальників через невідповідність якості та ін. Основними імпортерами української сої у січні були Туреччина, Єгипет та Франція, яка відновила закупівлю даної культури з України вперше з грудня 2023 р. Майбутні перспективи переробки сої будуть залежати від цінової кон’юнктури сектору соєвого шроту та конкуренції на європейському ринку, що став основним ринком збуту для українського продукту. . https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zrosly-obsyagy-pererobky-soyi/ 4. Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини AgroNews.ua . - 03.02.2025 Україна займає одне з провідних місць серед країн-експортерів журавлини, не маючи спеціалізованих плантацій для вирощування журавлини. Вона входить до топ-10 світових постачальників, продовжує утримувати стабільні позиції на світовому ринку органічних ягід, зокрема журавлини та чорниці. Про це розповіла Ольга Денищик, координаторка Фонду Зуккова, який займається захистом природоохоронних територій. Попит на українську журавлину зростає, адже екологічно чисті продукти, які вирощуються в природних умовах, користуються особливою популярністю на міжнародних ринках. Також Україна активно експортує і чорницю, яка знаходить своє місце у виробництві йогуртів в Європі. https://agronews.ua/news/ukrayina-zajmaye-odne-z-providnyh-miscz-sered-krayin-eksporteriv-zhuravlyny/ 5. У ЄС вирішили не продовжувати безмитну торгівлю з Україною AgroNews.ua . - 01.02.2025 Після 5 червня Єврокомісія не планує продовжувати торгівлю з Україною на нинішніх умовах, а хоче повернути мита на аграрну продукцію, які ЄС скасував у 2022 році. Єврокомісар з питань сільського господарства Крістоф Хансен анонсував угоду в рамках торговельної угоди DCFTA - Поглиблена і всеохопна зона вільної торгівлі. Вона є частиною Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 2016 року. Мова йде про угоду в рамках ПВЗВТ (DCFTA) (ст. 29), яка означатиме взаємну лібералізацію торгівлі, але не, як у нині чинному регламенті, лише на користь України. Від цього виграють як українські, так і європейські компанії. У деяких випадках це може означати встановлення квот на чутливу сільськогосподарську продукцію з України та нові захисні положення. Угода означатиме, що Україна повинна буде адаптуватися до стандартів безпеки харчових продуктів і добробуту тварин, які діють в ЄС. Усе це слугувало б поступовій інтеграції України до єдиного ринку з метою її майбутнього членства в ЄС. https://agronews.ua/news/u-yes-vyrishyly-ne-prodovzhuvaty-bezmytnu-torgivlyu-z-ukrayinoyu/ 6. Якісна поліпропіленова стрічка – гарантія цілих яєць AgroNews.ua . - 31.01.2025 Поліпропіленова стрічка для яйцезбору у птахівництві, де кожна деталь має значення, стала справжнім технологічним проривом. Вона забезпечує ефективність, гігієну та комфорт у зборі яєць. Стрічка для яйцезбору — це спеціальний елемент обладнання, який використовується у системах автоматизованого збору яєць на птахокомплексах. Виготовляється вона переважно з міцного та зносостійкого матеріалу, такого як поліпропілен, який витримує інтенсивну експлуатацію, стійкий до механічних пошкоджень, наприклад, тертя чи розтягнення. Важливо, сам поліпропілен не вбирає вологу, а це має велике значення на птахофермах, адже там рівень вологості може бути високим. Він стійкий до дезінфекційних засобів, які досить часто використовуються для санітарної обробки приміщень. Стрічка для яйцезбору легко чиститься, тому відпадає ризик розвитку й поширення бактерій та інфекцій серед птиці. Основне завдання стрічки — транспортувати яйця з місця, де кури їх відкладають, до сортувального обладнання чи пакувальних ліній, що дозволяє суттєво зменшити ризик пошкодження яєць та забезпечити їх чистоту. Сама стрічка досить гнучка, її можна використовувати на різноманітних типах обладнання. А її легка вага сприяє зниженню навантаження на механізми. https://agronews.ua/news/yakisna-polipropilenova-strichka-garantiya-czilyh-yayecz/ 7. Нідерланди стали основним покупцем української курятини AgroPolit.com . – 02.02.2025 У грудні минулого року український експорт м’яса птиці склав 37,8 тис. тонн, тоді як за весь 2024 рік — 446,6 тис. тонн, повідомила профільна асоціація «Союз птахівників України». Головними покупцями українського м'яса птиці у 2024 році стали: Нідерланди — 16,8%; Саудівська Аравія — 13,4%; Словаччина — 7,5%; Ірак — 7,9%. Загальна частка країн ЄС у загальному експорті склала 30,5%, або 136,2 тис. тонн. На українську галузь птахівництва вплинули значне минулорічне подорожчання зернових і олійних культур та продуктів їх переробки, які займають 60-65% у собівартості продукції птахівництва; запровадження Європейською Комісією захисних заходів до українського експорту в країни ЄС; виклики, пов’язані з інфляцією, зменшенням чисельності і платоспроможності споживачів. https://agropolit.com/news/29529-niderlandi-stali-osnovnim-pokuptsem-ukrayinskoyi-kuryatini 8. Китай змінив вимоги до транспортування рослинних олій AgroPortal.ua .- 04.02.2025 З 1 лютого 2025 року. почав діяти новий китайський стандарт GB44917-2024 «Гігієнічні вимоги до транспортування харчової рослинної олії наливом» Норма відповідності встановлює основні вимоги до тари для транспортування олій наливним способом, а також її очищення, обслуговування та контролю. Крім того, позначені умови до відомостей у супровідних документах, транспортування та розвантаження, ведення записів усіх етапів транспортування.Введення нормативного регулювання було ініційовано після повідомлень про те, що автоцистерни в Китаї займаються змішаним транспортуванням харчових продуктів і хімічних рідин в одному транспортному засобі без проміжного очищення. Стандарти впроваджують у спробі вирішити проблему безпеки обладнання для транспортування харчової олії в танкерах з самого початку її виробництва до кінцевих споживачів. https://agroportal.ua/news/mir/kitay-zminiv-vimogi-do-transportuvannya-roslinnih-oliy 9. Свіжість, якість і емоції: особливості виробництва крафтового сиру AgroPortal.ua .- 01.02.2025 Крафтова сироварня «Їж сир» у Кривому Розі добре відома поціновувачам сирної продукції своїм широким асортиментом, який налічує понад 30 позицій. Щоб виготовити таку кількість сиру на місяць, майстерня переробляє 1000-1500 л молока. Співвласниці сироварні Ганна Мельник та Ірина Савченко кажуть: «Наша сироварня почалась із кухні вдома. Спочатку для себе, потім для знайомих, і, як сніговий ком, пішло далі. Людям «заходить» справжня продукція, виготовлена руками, а не автоматизованими машинами». Сьогодні ж на виробництві вже працює технолог, яка постійно проходить навчання у сирних гуру. Основа досконалого смаку – це якісна сировина. Тож до вибору постачальників тут дуже прискіпливі. Наразі він у них один, незмінний, якому довіряють. У майстерні «Їж Сир» кожен гурман знайде для себе щось особливе. Асортимент продукції вражає своєю різноманітністю — молоді сири, витримані, з різною пліснявою, плавлені, сири в баночках зі спеціями в олії, для смаження. А також їхній ексклюзив і найпопулярніша позиція — брюност, виробництво якого — це складний процес переробки сироватки. «Особливість наших сирів — це відсутність домішок: 100% натуральне молоко і ручна робота», — зазначають Ганна та Ірина. https://agroportal.ua/agrocheck/zvidki-jizha/svizhist-yakist-i-emociji-osoblivosti-virobnictva-kraftovogo-siru 10. Україна у 2024/25 МР наростила на 17% експорт цукру Bizagro. – 04.02.2025 Пресслужба Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор” повідомляє, що за перші п’ять місяців 2024-2025 МР Україна поставила на зовнішні ринки понад 352 тис. тон цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період 2023-2024 МР. Сказано, що весь експортований обсяг було спрямовано на світовий ринок, в той час як у 2023- 2024 МР частка експорту на світовий ринок становила лише 9,5%. Головними напрямками експорту 2024-2025 МР стали Туреччина (19% всього експорту), Лівія, Сомалі, Шрі-Ланка, Північна Македонія. https://bizagro.com.ua/ukrayina-u-2024-25-mr-narostyla-na-17-eksport-tsukru/ 11. Імпорт агропродукції в Україну: що купували за кордоном у 2024 році УНІАН: Новини України.- 04.02.2025 Польща утримує перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до нашої країни. В минулому році в Україну було ввезено агропродукції на 7,82 мільярда доларів, що на 9,7% більше, ніж роком раніше. Найбліьшу частку в імпорті зайняла риба і морепродукти. Це повідомив провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру " Інститут аграрної економіки ", доктор економічних наук Богдан Духницький. У структурі імпорту традиційно домінують кілька груп: - риба і морепродукти; - плоди, ягоди і горіхи; - алкогольні та безалкогольні напої; - різні харчові продукти; - вироби з какао; - тютюнові вироби; - насіння й плоди олійних культур.; - відходи, корми для тварин . Ці продукти сформували 64% вартості імпорту агропродукції нашою країною. Основним постачальником до України аграрної продукції як і раніше, був ЄС.. Частка країн ЄС шостий рік поспіль перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства і склала 51,3 %. З 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції до України утримує Польща. Торік вона продала в нашу країну товарів аграрної галузі на суму 925 млн дол. США, що на 3% менше показника 2023 року у 950 млн дол. https://www.unian.ua/economics/agro/import-produktiv-harchuvannya-v-ukrajinu-nazvani-naypopulyarnishi-tovari-12905382.html

< Назад ТРАДИЦІЇ ТА СЕКРЕТИ ПРИГОТУВАННЯ ПАСКИ В УКРАЇНІ 17 квіт. 2022 р. Свято воскресіння Христового завжди відзначалося в Україні як найвеличніше, найурочистіше свято, недарма мало назву – Великдень. До нього старанно готувалися. Упродовж Великого посту люди намагалися очиститися духовно, а напередодні свята до Страсного четверга – навести лад у хаті, на подвір’ї, в оборі, щоб усе було вичищене, вимите, побілене. А вдосвіта цього дня, до сходу сонця, прагли обмитися «незайманою» водою, тобто тією, якої ще ніхто не брав того дня з колодязя, а то й скупатися в річці, бо вірили, що так можна убезпечитися від хвороби чи вилікуватися, а дівчата наворожували собі красу, купаючись чи вмиваючись вранішньою росою. Пекти паски (їх ще називали папушниками, бабами) розпочинали теж у четвер (подекуди в п’ятницю). Це було справжнє священнодійство. Господиня одягала чисту сорочку й бралася до роботи. Замішували тісто зазвичай опарним способом, коли тісто підходило тричі, господиня промовляла: «Господи, благослови Своїм Духом Святим!» і виробляла паски. За українською традицією, зверху на них із двох смужок викладала хреста, чи шишечку, як на весіллі, чи голуба. Пасок випікали багато: не лише для членів своєї сім’ї, а й для вбогих. Паску пекли раз на рік, тож кожна господиня намагалася зробити її найпухкішою, найсмачнішою, кожна мала свої рецепти, які передавалися по роду. Було, що замішували на 130 яйцях. У наш час рецепти спростили, однак побожне ставлення та головні правила приготування цього ритуального хліба збереглися. По-перше, борошно треба брати високоякісне, сухе, добре його просіяти. Місити слід довго, ретельно (колись казали, що тісто потрібно 300 разів ударити, щоб гості 300 разів похвалили). Тісто має тричі зійти: коли вчиняється опара, замішане тісто, тісто у формах. Протягом усього процесу приготування та випікання пасок забороняється голосно говорити, стукати дверима, влаштовувати протяг, бо тісто дуже ніжне й на все реагує. А виймати паски слід у подушки, застелені рушниками, щоб не прим’яти вершечок. Отож, берімося за приготування пасок, звісно, попросивши помочі в Бога. Паска на опарі 1 кг борошна, 0,5 л молока, 6 яєць, 50 г дріжджів, 300 г масла, 400 г цукру, 5 г солі, 150 г родзинок, 50 г горіхів, 50 г цукатів, ваніль – пачечка. 300 г борошна заварити гарячим молоком і добре розтерти, аби не було грудочок. Масу остудити, влити розведені теплим молоком дріжджі, добре вимішати й поставити в тепле місце, накривши рушником. Як підійде, додати розтерті з цукром та ваніллю жовтки, сіль, решту борошна й добре вимішати. Потім покласти збиті до густої піни білки, продовжувати місити, поки тісто не стане відставати від стінок посуду. Поставити в тепле місце, щоб підходило. Коли тісто збільшиться в об’ємі вдвічі, влити тепле масло, покласти підготовлені родзинки, подрібнені горіхи, цукати, добре вимішати. Не чекаючи, поки тісто підійде, викласти в змащені форми так, щоб воно займало не більше половини висоти, а коли підніметься на три чверті форми, поставити в не дуже гарячу духовку на 1 годину. Папушник столітній 1,5 склянки молока, 8 склянок борошна, 100 г дріжджів, 1,5 склянки масла, 15 жовтків, 7 яєць, 1,5 склянки цукру, 200 г родзинок, 200 цукатів, до смаку солі, ванілін. Половину просіяного борошна всипати в каструлю, заварити гарячим молоком і гарно розтерти. Коли остигне, додати дріжджі, розведені в теплому молоці до густоти сметани, вимішати й поставити в тепле місце. Як підійде, додати добре розтерті жовтки, збиті яйця й потроху всипати решту борошна. Місити тісто, аж поки воно не відставатиме від рук. Тоді додати цукор, тепле масло, сіль, ваніль, вмісити їх, далі родзинки, якщо є, цукати, знову тісто вимішати. Коли знову підійде, викласти його в форми на третину об’єму, а як підійде на три чверті форми, обережно поставити випікатися, попередньо змастивши яйцем, на 1,5 години. Паска звичайна 1 кг борошна, 2 склянки молока, 10 жовтків, 200 г масла, 200 г цукру, 50 г дріжджів, 0,5 ч. л. солі, 100 г родзинок, цедра з половини лимона. Дріжджі розвести в теплому молоці з 1 ст. л. цукру та 6 ст. л. борошна, поставити, щоб підходило. Коли розчина почне бродити, додати її в миску з борошном, а також добре розтерті з цукром жовтки, сіль. Місити до появи пухирців, улити розтоплене масло й місити, поки тісто його не вбере. Тоді додати цедру та підготовлені й пересипані борошном родзинки, вмісити їх і поставити тісто на вистоювання. Коли тісто збільшить вдвічі, розкласти у форми, заповнивши їх на третину. А як добре підійде, змастити верх збитим яйцем і поставити в нагріту до 190-200 С духовку приблизно на 45 хв. Паска прозора 2,5 склянки борошна, 8 жовтків, 0,5 склянки цукру, 50 г дріжджів, 1 склянка молока, 100 г масла, дрібка солі. Розтерти жовтки, влити молоко з розведеними дріжджами, всипати порціями борошно, цукор, добре вимішати, поставити в тепле місце й дати підійти. Далі влити розтоплене масло, знову вимішати, щоб тісто відставало від рук. Заповнити змащені маслом форми на третину, прикрасити. Коли підійде, помастити верх жовтком і поставити в піч. Сирна паска, як і звичайна, готується теж лише раз на рік, щоб вона вийшла смачною, сир має бути дуже свіжим і добре віддушеним. Сирна паска нашвидкуруч 500 г сиру, 2 жовтки, 2-3 ст. л. сметани, 100 г цукру, на кінчику ножа солі, 100 г родзинок, цедра, ваніль для запаху. Сир перетерти через ситечко чи змолоти на млинку для м’яса, добре розтерти жовтки з цукром і змішати з сиром, додавши всі зазначені складники. Добре вимішану масу розкласти у формочки з-під йогурту й поставити на добу вверх дном на сітчасту підставку, щоб стікала сироватка, в холодне місце. Подаючи, обережно вивільнити з посудини на тарілку. Сирна паска з родзинками Розтерти, послідовно додаючи складові, 800 г перетертого сиру, 1 склянку цукру, 200 г сметани, 200 г вершкового масла, 3-5 круто зварених жовтків. Додати 0,5 склянки родзинок, 2 пачечки ванільного цукру, добре вимішати, викласти в мокру марлю, тоді у форму, накласти гніт, поставити в холодне місце на 2 доби. Сирна паска з сирими жовтками 500 г сиру, 150 г масла, 2 сирі жовтки, 200 г цукру, 100 г родзинок, 3 ст. л. сметани, ванілін. Сир перетерти крізь сито, масло розм’якшити, жовтки розтерти з цукром до пухкої маси. Усі складові з’єднати, обережно перемішати, викласти в серветці у формочки з дірочками в дні, а зверху – невеликий гніт, витримати в холодильнику 10-12 годин. Сирна паска з горіхами кг сиру, 100 г вершкового масла, 4 яєць, 100 г вершкового масла, 1 склянка цукру, 1 склянка сметани, 0,5 склянки горіхів, ванілін. Сир перетерти крізь сито, додати цукор, яйця, масло, ванілін, підсмажені перемелені волоські горіхи, сметану. Ретельно вимішати, викласти у форму й накласти гніт, щоб стекла сироватка. Попередній допис Наступний допис

< Назад Фріпси з кавуна та пастила із йогурту: у Рівному варять унікальні фруктові снеки 19 черв. 2026 р. Майстерня пастили Oda Smakot у Рівному перетворила виготовлення пастили на мистецтво. З фруктової основи створюють унікальні продукти та навіть малюють картини. Засновниця бренду Тетяна Новачук почала варити пастилу ще у 2018 році, а тепер і навчає це робити інших. ЗА МІСЯЦЬ ODA SMAKOT ПЕРЕРОБЛЯЄ БЛИЗЬКО 500 КГ ФРУКТІВ ТА ЯГІД Ласощі готуються у власному приміщенні, де останні 4 роки крім Тетяни працює ще команда помічниць. Асортимент майстерні дуже різноманітний. Тут готують 15 смаків фруктової пастили, 5 варіантів пастили на основі йогурту під назвою «Йогуртасики», а також 9 видів курячих джерків – високобілкових снеків на основі курячого м’яса. Тетяна розповідає, що «Йогуртасики» – це насправді пастила зі 100% йогурту з додаванням фруктових наповнювачів, – горішків і полуниці. Також вона додає, що у складі стандартної фруктової пастили завжди є яблуко, банан як природний підсолоджувач і ягода. Таким чином навіть з кислої смородини можна отримати смачну пастилу. Засновниця говорить, що виробництво пастили вимагає не лише знань, але й досвіду. Тетяна самостійно розробляє технологію обробки фруктів і ягід, аби мати можливість виготовляти пастилу протягом усього року. Однак є продукти, які Oda Smakot сушить тільки в сезон, наприклад, полуницю. Тому полунична пастила доступна обмежений час – в сезон збору полуниці. Готовий продукт може зберігатися цілий рік. Окрім пастили, Oda Smakot виготовляє фріпси з кавуна. Це – сушені скибочки цієї ягоди. Хоча процес сушіння кавуна доволі трудомісткий через його водянисту структуру, зазначила засновниця виробництва. https://newfood.ua/2024/09/27/fripsy-z-kavuna-ta-pastyla-iz-yohurtu-u-rivnomu-variat-unikalni-fruktovi-sneky/ Попередній допис Наступний допис