< Назад Цікаві факти про кефір 2 лип. 2026 р. Всі говорять про користь кефіру, але чому ж цей напій настільки корисний? Звичайно, можна довго говорити про мікрофлору людського організму, а зокрема про мікрофлору кишечника. Адже і старі й малі знають, що людський організм, накопичує в процесі травлення величезну кількість бактерій. Зрозуміло, що абсолютна більшість з них корисні, а ось решта не дуже. Ця частина іноді навіть може стати причиною передчасного старіння людини. Кефір же, включають в бойові ряди корисних для людського організму бактерій, а також амінокислот і різних вітамінів. Завдяки цьому улюбленому напою оздоровчі процеси проходять по всій мікрофлорі. Кефір дуже погано стимулює розумову діяльність людини. Це пов’язано з тим, що він знімає важку напругу і розслаблює практично всю нервову систему. Тому не варто пити кефір перед відповідальними хвилинами, так як він не стане вам у цьому помічником. Людям страждаючим підвищеною кислотністю він зовсім заборонений. Кефір здатний викликати у багатьох людей сильну алергію на молочні продукти. Тому був розроблений спеціальний біокефір, однак, його не можна пити не холодним, не теплим. Пити його необхідно маленькими ковтками, а сам продукт повинен бути приблизно кімнатної температури. Норма кефіру в день складає не більше 400 грам. А якщо ви любите виготовляти кефір в домашніх умовах, пам’ятайте важливу умову – прокип’ятити молоко. Бо існує великий ризик заробити сальмонельоз. Варто нагадати, що коли кефір «дозріває» в ньому починає з’являтися спирт, тому, дорогі автолюбителі, не варто сідати за кермо після того, як ви випили навіть трохи кефіру. Принаймні декілька годин, так як алкотестер ДАІ 100% покаже те, що ви вживали спиртне. Справжній класичний кефір містить тільки незбиране молоко і кефірні грибки (іноді знежирене молоко). Запам’ятайте, якщо на упаковці є інші інгредієнти, то це вже не кефір. Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-kefir Попередній допис Наступний допис

< Назад Зерно – українське золото 17 лист. 2024 р. В Україні вирощується в сім разів більше зерна, ніж збирається кави в цілому світі. В Україні вирощується в сім разів більше зерна, ніж збирається кави в цілому світі. У структурі експорту продовольчих товарів через порти України найбільшу частку займає зерно – 73 %. Україна займає третє місце на планеті з експорту кукурудзи та ріпаку, четверте – за експортом зернових. Іспанія, Єгипет, Іран, Японія і Корея – головні імпортери української кукурудзи. Наша держава входить до трійки світових лідерів з виробництва ячменю, є одним з найбільших виробників цукрових буряків, а також входить до сімки лідерів світу з виробництва цукру, рослинної олії, свинини та картоплі. https://smila.city/cards/294221/cikavi-fakti-pro-fermerstvo-ukraini#card2 Попередній допис Наступний допис

< Назад Київ святковий: 7 смаколиків, які присвячені столиці 21 трав. 2026 р. Гастрономічна візитівка столиці — сухе варення, рецепт якого відтворили Світлана та Ярослав Семенці. Це — цукати, виготовлені з українських фруктів та овочів. Колись про цей смаколик ходили легенди, однак за довгі роки рецепт втратили. Відновити його вдалося аж через понад 100 років. Як розповідають Ярослав та Світлана, рецепт вони знайшли у книжці Олени Малаховець "Подарунок молодим господиням" кінця XIX століття. У складі цукатів лише цукор, який надає енергії, та натуральні фрукти й овочі — джерело вітамінів. Тому смаколик ручної роботи смакуватиме, зокрема, веганам і дітям. Торт "Київ — Париж" від Honey Мережа кондитерських Honey створила свою альтернативу київському торту: фундукове праліне із сіллю, безе та чорним шоколадом. Торт "Київ золотий" від "Завертайло" У кондитерській "Завертайло" готують на замовлення авторський варіант усім добре відомого київського торта: "Київ золотий". В складі два види безе: в одному — борошно з фундука (аби хрумтіло), а в іншому — багато цукру (аби було chewy і тягнулося). Фундука йому не бракує: є і праліне фундуково-ванільне, і щедра порція колотого горіха. І, звісно ж, крем — масляно-ванільний. Торт "Києве мій" від Milk bar Milk bar cтворив серію святкових десертів до Дня міста. Серед них і легендарний торт за авторською рецептурою із символом столиці — листком каштана — торт "Києве мій". Хрусткі повітряні коржі, мигдалева меренга з горіхами, два види масляного крему з додаванням фундукового праліне та шоколаду. Це — смак того самого київського торта. Цукерки "Мій Київ" Ні, це не той "Вечірній Київ" від фабрики Карла Маркса, яка 1996 року увійшла в корпорацію Roshen. Milk bar вирішив створити набір із 6 видів шоколадних цукерок у музичній коробці, щоб можна було святкувати день народження улюбленого міста під пісню "Києве мій". Всередині — шоколадний трюфель із додаванням вершків, рому, фундукового праліне та лісового горіха. Тирамісу по-київськи від il Molino У мережі італійських ресторанів Il Molino до дня народження столиці України приготували десерт — тирамісу по-київськи за особливою рецептурою (безе з арахісом та крем на основі маскарпоне, що нагадує смак київського торта). Макове тістечко з фундуком від Frankly аклад Frankly, що поблизу Золотих воріт, підготував до дня міста дещо особливе! 26 травня відзначають не лише День Києва, а ще й День Сєвєродонецька, який зараз під окупацією. Звідти родом співвласниця та шефиня закладу Дар'я Трофіменкова. Тож вона поєднала кулінарні символи двох міст: київський торт та булку "Водолій". Цими вихідними на гостей Frankly чекає унікальний десерт — макове тістечко з фундуком, фундуковою меренгою та маково-горіховим праліне. https://tykyiv.com/food/kiyiv-sviatkovii-7-smakolikiv-iaki-prisviacheni-stolitsi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Груша та буряк у цукровій пудрі. Київське сухе варення: як відродили втрачений рецепт 24 груд. 2023 р. Історія Київського сухого варення: від весілля литовсього князя до сучасного рецепту. Альона Низовець Київський торт, котлета по-київськи, Київська перепічка – українська столиця має багато гастрономічних символів. Проте є ще один відроджений десерт, яким, можливо, ласували кияни ще в XIV столітті! Це Київське сухе варення – солодкі фруктові скибочки в цукровій пудрі. У свій час рецепт про десерт знали далеко за межами Києва. Ним ласували імператори та князі. З 2015 року сухе варення може спробувати кожен охочий та навіть сфотографуватися з ним. Адже у рамках проєкту "Шукай" у дворику за адресою Андріївський узвіз, 2д з'явилась мініскульптура піали київського сухого варення. Про історію страви, техніку приготування та сучасний вигляд десерту LIGA.Life розпитала у гідеси Наталі Пиріг та засновника сучасного виробництва "Київського сухого варення" Ярослава Семенця. Литовське весілля та швейцарський кондитер Існує декілька версій походження київського сухого варення. Найстарша з них – літописні згадки XIV століття. "Солодощі доставляли з Києва в Польщу на весілля литовського князя Ягайла та польської королеви Ядвіги ще в 1386 році. Тож можна припустити, що кияни знали рецепт ще тоді", – розповідає Наталі Пиріг. Проте існує й інша легенда, датована XVIIІ століттям. "Швейцарський кондитер Баль’ї приїхав у Київ, коли там перебувала імператриця Катерина ІІ. На дворі була весна. Баль’ї впав та зламав ногу через це вирішив залишитися у Києві та підлікуватися", – розповідає Наталі. Кондитера поселили в районі сучасної Пріорки, де була велика кількість фруктових дерев. Поки Баль’ї хворів, він вигадав рецепт фруктових цукатів. Згодом вони отримали назву "Київське сухе варення". "Кажуть, що на його виробництві працювали юнаки з київських родин, які перейняли рецепт кондитера. Одним з них був нащадок київської родини Балабух". Існує також версія, що родина отримала рецепт у подарунок від Баль’ї за те, що ті дбали про нього під час травми. Незалежно від версії отримання рецепту, Семен Балабух заснував виробництво "Київське сухе варення". Його діти та інші родичі продовжували цю справу аж до 1916 року. "Будівлі цеху та магазину збереглись до сьогодні. Цех розташований на вулиці Сагайдачного, 27б. Зараз там працює ресторан "Argentina Grill". Він помітний, адже будинок дещо нерівний відносно вулиці. Магазин був поруч. Казали, що біля цих будинків витав солодкий аромат", – розповідає Наталі. Варення здобуло популярності далеко за межами Києва. За словами гідеси, за часів імператриці Єлизавети Петрівни видали наказ про те, що певна кількість сухого варення щороку мала прибувати до імператорського столу в Санкт-Петербурзі. На початку ХХ століття, за часів громадянської війни, підприємство закрили, а родина емігрувала. За кордоном вони не змогли відновити виробництво. За радянських часів київське підприємство також не відродилось. Рецепт довгий час вважали втраченим. Сучасний рецепт зі старої книги У 1861 році в Санкт-Петербурзі видали книгу "Подарунок молодим господиням". Її авторка Олена Малаховець вчила дівчат правильно вести домашнє господарство. Книга набула неабиякої популярності. Її перевидавали 47 разів. Перевидання 1912 року потрапила в домашню бібліотеку київської родини Семенець у 2008 році. Вона довгий час стояла на поличці, аж допоки у 2015 році після закриття бізнесу перед подружжям Ярослава та Світлани постало питання: "Чим займатися далі?". У книзі вони знайшли рецепт київського сухого варення. "Рецепт мав багато загадок. Наприклад, там були мірки, які потрібно перевести в сучасну шкалу. Якщо фунти, відра та стакани – знайомі нам, то що таке "літня піч", і яку температуру вона має, ніхто не знав. Довелось дізнаватися експериментальним шляхом. Так ми зрозуміли, що це температура 36-38°C", – розповідає Ярослав Семенець. Окрім того, господині минулих століть часто використовували мед у якості підсолоджувача. Адже він був більш розповсюджений, ніж буряковий цукор. "На початку виробництва ми думали, як можна застосувати мед для приготування цукатів. Проте сучасна наука довела, що нагрівати мед шкідливо. Звична температура вулику та меду – 38°C. Проте для вироблення цукатів потрібна вища температура. Саме тому ми замінили мед на цукор", – пояснює Ярослав. Цукати чи сухе варення "Сухе варення – це цукати. Проте технологія виготовлення та склад дещо відрізняється від звичних східних цукатів", – пояснює Ярослав. По-перше, у складі київського варення немає штучних консервантів Е220 та Е330, які зазвичай додають у цукати для тривалого зберігання та захисту від плісняви та комах. У київському десерті використовують лише цукор та тривалу техніку приготування з відповідними температурними графіками, декількома циклами варіння та остигання. "Після виробництва сухе варення зберігається на складі, де ніколи не стоїть повітря. Ба більше, ми постійно його кварцуємо, як в лікарні. Проте через відсутність консервантів термін придатності сухого варення значно менший, ніж цукатів – 4-6 місяців". Груша, ревінь та корінь петрушки Оскільки в районі київського Подолу та Пріорки було багато фруктових дерев, то за часів Балабухів сухе варення виробляли з місцевих фруктів та ягід: яблук, слив, груші, абрикос, полуниці, аґрусу. У наш час на прилавках магазинів можна зустріти сухе варення як з перелічених фруктів та ягід, так і з овочів, а саме: буряку, ревеню, кореню петрушки, пастернаку та фенхелю. У 2021 році вперше з’явилось варення з дині. "Ми віддаємо перевагу українській сировині. Проте є виключення – цукати з цитрусових скоринок: апельсинів, лимонів та грейпфрутів. Вони мають попит, як і сухе варення з груші, гарбуза, ревеню, моркви та буряка", – розповідає Ярослав. Сучасна технологія виробництва Кожен овоч чи фрукт потребує окремої технології. Проте за словами Ярослава, є загальний принцип виробництва: Сировину нарізають не кубиками, а скибочками. Щоб було видно, з чого вироблений фінальний продукт. Далі виготовляють цукровий сироп. В ньому варять сировину, ніби як звичайне варення. Це варення залишають остигати протягом 12 годин. Потім його повторно нагрівають і знову на 12 годин залишають остигати. Цей процес повторюється 5-7 разів. Тобто процес варіння відбувається протягом тижня. За цей час сировина поглинає цукровий сироп. А фрукти, овочі та ягоди віддають у відповідь цукровому сиропу сік. Сироп зливають, а зварені скибочки залишають. Важливо, щоб вони не розварювались, а залишались в формі. Скибочки розкладають на піддони з нержавіючої сталі та кладуть в сушильні шафи. В залежності від щільності сировини виріб сушиться від 2 до 2,5 діб. Після сушіння деякі скибочки складають в ящики, а інші – обтрушують в цукровій пудрі. Це залежить від того, як сировина сприймає пудру: вбирає в себе чи ні. У такому вигляді сухе варення зберігають на складі, а перед продажем кладуть у спеціальне пакування. "Сухе варення можна приготувати і вдома. Проте слід розуміти, що на це потрібно багато часу та терпіння", – додає Ярослав. Приблизний рецепт домашнього сухого варення: 2,5 кг ягід (вишні, смородини, полуниці); 1,25 кг цукру; 2 л води. Техніка приготування: Видаліть кісточки з вишні. Засипте ягоди цукром і залишіть, допоки вони не пустять сік. Процідіть ягоди в сиропі через сито та перекладіть в миску. Долийте воду в сироп. Доведіть сироп до кипіння та зніміть піну. Кип'ятіть пару хвилин. Залийте гарячим сиропом ягоди та залишіть на 3-4 години. Злийте сироп і знову доведіть до кипіння. Кип'ятіть та заливайте ягоди 4-5 разів із перервою між кожною процедурою в 3-4 години. Ягоди повинні добре просочитися цукровим сиропом. Востаннє покладіть ягоди на сито і залишіть на деякий час, щоб сироп стік. Викладіть ягоди на пергаментний папір і покладіть в розігріту до 40-50°C духовку. Сушіть ягоди 6-8 годин. Дверцята духовки обов'язково залишіть прочиненими. Засипте в'ялені ягоди цукром і перекладіть їх в банки. Смачного! https://life.liga.net/istoriyi/news/grusha-i-svekla-v-saharnoy-pudre-kievskoe-suhoe-varene-kak-vozrodili-utrachennyy-retsept Попередній допис Наступний допис

<Назад Новий 2023 рік 31 груд. 2022 р. Наближається Новий 2023 рік - найулюбленіше свято року. Українці зустрінуть нинішній Новий рік в умовах війни. Але сумувати і зовсім відмовлятися від свята не варто. Нехай весь 2023 рік панують душевний спокій, затишок та іскриста радість. Навколо нехай будуть лише щирі посмішки, а всі проблеми і негаразди залишаться в році, що минає. Нехай в Новому році в нашому житті з'явиться все, чого не вистачає для щастя! Мрії збуваються, сяють на обличчях посмішки, очі світяться щастям! Нехай в душі буде більше добра! Здоров’я, любові, взаєморозуміння, радості від хороших подій. Нехай 2023-й дарує тільки найкраще! Головне – мир в Україні! З Новим роком! Попередня Наступна

< Назад Цікаві факти про грушу 27 черв. 2026 р. Груша відноситься до сімейства «розові» (куди і відносяться троянди і шипшини). У 17 столітті, замість «груша» використовувалося слово «дуля». У світі існує 1000 сортів груш. Груши вирощували в стародавній Греції, Персії і в стародавньому Римі. У Швейцарії, з груш виготовляють «Грошовий Мед» (грушевий сік). Він використовується для бутербродів або для начинки в печиво. Під час Другої світової війни, грушеве медове молоко заміняло каву з молоком. Найбільший виробник груш – Китай. Енергетична цінність груші – 58 ккал. Груша не містить холестерин. Груші джерело харчових волокон, вітамінів С і К і мінералів, таких як мідь і калій. Китайці вважають що поділ груші може привести до розриву відносин між друзями та закоханими. У Китаї, груша є символом безсмертя. Колись листя груш були використані для приготування сигарет. Деревина груші використовується у виробництві меблів і кухонного начиння. Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-grushu Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені створили пристрій для вимірювання свіжості продуктів та здоров’я рослин 26 лип. 2022 р. Учені з Австралії та Сінгапуру створили унікальний винахід – пристрій, що з допомогою індикатора та смартфона допомагає розпізнати, наскільки свіжі продукти і чи не зіпсовані вони. Цікаво, що вартує цей пристрій усього кількадесят доларів. Про це повідомляє SEEDS, пише agronews.ua. «Пристрій GoMicro та мобільний застосунок до нього з допомогою штучного інтелекту може оцінити якість зерна та спецій, свіжість морепродуктів, ступінь стиглості овочів та фруктів. Також інновація корисна для садівників, адже дозволяє виявляти шкідників та ступені хвороби листя. Для різних типів продуктів, застосовують різні варіації комплектування. Ціна стартує від 25 доларів США. Пристрій під’єднується до камери телефону і оцінює зображення продуктів чи рослин. “Ми можемо оцінити стиглість або псування фруктів і овочів із точністю від 86 до 99% у днях. Це дуже актуальна проблема для харчової промисловості, адже приблизно 30% нашої їжі псується. Ми бачимо, що існують дуже сильні комерційні можливості для дешевого та портативного пристрою, здатного точно оцінювати псування їжі”, – розповідає засновник стартапу Сівам Кріш, пише AgroTimes. Винахід, зокрема, планують пропонувати малим фермерам. “Будь-який фермер, у якого є смартфон, матиме діагностичні можливості агронома — завдяки вбудованому точнішому механізму штучного інтелекту в мікроскоп Spotcheck, приєднаний до телефону”, – говорить розробник. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 23 по 30 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис Бджолярі називають цьогорічний медовий сезон найгіршим за останні 40 років Agravery. -30.09.2020 Пасічники одностайно кажуть, що нинішній сезон — найгірший за останні 40 років, через несприятливі погодні умови. Про це розповів Костянтин Козирєв, пасічник, передає golos.com.ua . «З 12 травня і по 7 липня бджіл треба було підгодовувати, щоб не померли. Доводилося вибирати між виживанням сімей і якісним медом, котрий ніколи у вас не вийде, якщо довго годувати бджіл цукровим сиропом. Якщо даєте більше 240 грамів на сім'ю, бджола починає відкладати цукор про запас», — розповідає бджоляр. За словами Козирєва, медоносна фацелія і та споживалася бджолами не ради доброго медозбору, а як органічна підтримка, їжа для розвитку. Навіть коли пішов взяток від соняшнику, сім'я приносила за день нектару не 4−7 кілограмів, як зазвичай, а в середньому 1−1,5 кг. «Після цього всього пасічники мусять підняти ціну на мед. Наразі собівартість кілограма меду — понад 70 грн. У 2018 році, для порівняння, було 43 грн. Але ні коронавірус, ні неврожайний рік великого ажіотажу на цінний продукт не спричинили», — додає пасічник. Нагадаємо, українські бджолярі зможуть безпосередньо торгувати з Європою на «Медовій біржі». agravery.com/ «Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали ФДМУ для приватизації Agravery. -30.09.2020 Державне підприємство «Житомирський лікеро-горілчаний завод» передали в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства.Про це повідомляє прес-служба Офісу президента України. «Президент України Володимир Зеленський підписав указ №412/2020 „Деякі питання оптимізації переліку об'єктів державної власності, що забезпечують діяльність президента України“, яким передав державне підприємство „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації підприємства», — йдеться в повідомленні. Зазначимо, що такий крок здійснено з метою оптимізації переліку об'єктів державної власності, які перебувають в управлінні Державного управління справами, однак не використовуються для забезпечення діяльності президента України. «Оскільки „Житомирський лікеро-горілчаний завод“ є таким об'єктом, Зеленський підтримав пропозицію ДУС про його передачу в управління Фонду державного майна України для подальшої приватизації», — розповіли у відомстві. аgravery.com В Україні сезон цукроваріння розпочали 12 заводів Agravery. -30.09.2020 Станом на 28 вересня в Україні виготовлено 70,2 тис. т цукру та перероблено 548,9 тис. т цукрових буряків. Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації цукровиків України «Укрцукор». Зазначимо, що сезон цукроваріння офіційно розпочато 5 вересня. Новий сезон цукрові заводи розпочали у такій послідовності: 5 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Радехівське виробництво). 10 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Яреськівський цукровий завод». 12 вересня — ПрАТ «Червонський цукровик». 15 вересня — ТОВ «Старокостянтинівцукор». 16 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Хоростківське виробництво). 19 вересня — ТОВ «Цукорагропром» філія «Жданівський цукровий завод». 19 вересня — ПАТ «Городище-Пустоварівський цукровий завод». 20 вересня — ТОВ «Юзефо-Миколаївська АПК». 20 вересня — ПАТ «Саливонківський цукровий завод». 23 вересня — ПАТ «Линовицький цукровий комбінат „Красний“». 23 вересня — ПрАТ «Шепетівський цукровий комбінат». 26 вересня — ТзОВ «Радехівський цукор» (Чортківське виробництво). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні прогнозується на рівні 1,2 млн тонн. аgravery.com Євросоюз виділив на держпідтримку агросектору €58 млрд Agravery. -25.09.2020 Загальний бюджет Євросоюзу становить €160 млрд, з яких €58 млрд надано на держпідтримку АПК.Про це розповів Сергій Лахно, радник МЮФ Integrities, передає agropolit.com . «Левову частку цієї підтримки отримує Польща — 8−10% (€28 млрд). При цьому із цих €58 млрд на пряму підтримку агросектору іде €41,7 млрд, а решта — на всі інші програми», — зазначає Лахно. За його словами, у цьому році через коронавірус у ЄС запровадили нові системи допомоги, які почали діяти з 19 березня 2020 року. «В ЄС ухвалили новий механізм — тимчасову структуру заходів на допомогу агровиробникам, в тому числі молочникам», — підкреслив радник МЮФ Integrities. Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, зауважує, що наразі європейці у 100 разів більше отримують держпідтримки, крім того є національні дотації. Тому він переконаний, що слід ініціювати збільшення держпідтримки в Україні. аgravery.com Аграрний сектор України хронічно недофінансується AgroNews.ua. -29.09.2020 Аграрний сектор України хронічно недофінансується, при тому, що ринок кредитування в Україні значно відстає від рівня тієї ж Европи, – таку думку висловили експерти аграрного ринку під час пресконференції, присвяченій проблемам зернового ринку, яка відбулася 28 вересня 2020 року у Києві. Про це повідомляє agronews.ua . В Україні склалася унікальна ситуація з фінансуванням аграрного сектору. Так, у сільському господарстві найменша кількість кредитів, які не обслуговуються. У той же час українські аграрії найменше кредитуються. Як ця проблема вирішувалася? Вона вирішувалася у значній мірі внаслідок того, що аграрії отримували фінансування від агротрейдерів, різноманітних технологічних компаній, зокрема, поставників міндобрив, насіння, засобів захисту рослин тощо. Тож ми усі усвідомлюємо, що наші поставники та суміжники – це суттєва допомога агросектору у його розвитку, – пролунало на пресконференції. Тож на сьогодні склалася система форвардних контрактів або аграрних розписок, коли аграрії кредитуються під майбутній врожай. Інколи такі умови кредитування навіть кращі, ніж умови банків, – зазначив, зокрема, Роман Сластьон, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу. Цьогоріч частина аграріїв, через фактичну відсутність врожаю, не можуть фізично виконати форвардні контракти. Але є частина аграріїв, які відмовляються виконувати контракти, хоча втрати врожаю немає, повідомив Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації. agronews.ua В Україні стали більше споживати шампанських вин AgroNews.ua. -25.09.2020 В Україні досить суттєво зросло виробництво вин ігристих – на 19,1%. Однак, виробництво вермутів та вин ароматизованих впало більш ніж удвічі – на 44,6%. Про це повідомляє Держстатистики України, пише agronews.ua . Також за рік виробництво горілки в Україні зросло на 17%. Виробництво лікерів також зросло – на 4,1%. Окрім того, Україна наростила виробництво слабоалкогольних напоїв, але несуттєво – на 1,5%. У той же час, статистичні дані свідчать про скорочення виробництва пива солодового – на 4,2%. agronews.ua Зеленський запровадив в Україні День виноградаря і винороба AgroNews.ua. -25.09.2020 Президент Володимир Зеленський підписав указ № 403/2020 про встановлення в Україні професійного свята — Дня виноградаря і винороба, яке відзначатиметься щороку в другу неділю листопада. Про це Голова держави повідомив під час робочої поїздки на Закарпаття. Про це повідомляє пресслужба Офісу Президента, пише agronews.ua . Виступаючи на представленні Стратегії розвитку Закарпатської області до 2027 року, Президент зауважив, що цей регіон має хороший потенціал у виробництві органічної продукції, зокрема у виноградарстві та виноробстві. «Це важлива складова для сільського господарства, важлива для інфраструктури й робочих місць у сільській місцевості. Сьогодні я підписав указ, що встановлює в Україні офіційне свято – День виноградаря і винороба. Я знаю, що це було важливо для людей, які працюють у цій галузі. Це символічний крок, який підкреслює повагу до цієї професії», – сказав Володимир Зеленський. Голова держави також зазначив, що уряд і профільне міністерство мають представити комплекс заходів для розвитку українського виноградарства та виноробства. «Ми часто кажемо про «економічний націоналізм». Давайте зробимо так, щоб закарпатське, одеське, херсонське і, звичайно, кримське вино за якістю та популярністю нічим не поступалося італійським, іспанським та французьким винам», – наголосив Президент. agronews.ua У м’ясній галузі виробники і переробники – не протилежні полюси, а партнери, – Бабенко AgroNews.ua. -23.09.2020 М’ясна галузь нині на порозі змін, і саме тепер входить у зону турбулентності. Цьому передувала кількарічна тенденція скорочення поголів’я та закриття свинокомплексів, що спричинило дефіцит свиней — сировини для м’ясокомбінатів, а за ним — подорожчання вітчизняних м’ясних виробів. Для м’ясопереробних підприємств питання сировинної безпеки стало ключовим. Про це заявив генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві, виконавчий директор Асоціації “М’ясної галузі” Микола Бабенко, пише agronews.ua . “Проблеми поглибили епідеміологічна, економічна та соціальна кризи, які призвели до збільшення витрат виробників і зниження купівельної спроможності населення. Висока собівартість свинини не лише зробила український експорт неконкурентоздатним на зовнішньому, а й похитнула позиції споживання цього м’яса на внутрішньому ринку”, – наголосив Бабенко. Він зазначив, що нині Україна нарощує обсяги імпорту м’яса свиней: з одного боку, через штучно створений дефіцит сировини, а з іншого — дешевшу сировину з Євросоюзу. Імпортовані напівтуші свиней із ЄС коштують для переробників 58 грн за кілограм із ПДВ, в той час, як з українських свиней — 68 грн за кілограм із ПДВ. “Загалом різкі коливання цін на свинину негативно відбиваються на всіх ланках ланцюга: від вирощування та переробки свинини до продажу та споживання. Так, від низьких цін на живця потерпають ті, хто вирощує свиней, від високих — переробники та кінцевий споживач, за обох сценаріїв — галузь загалом”, – пояснив експерт. Микола Бабенко додав, що проти всіх спрацьовує недоброчесність деяких гравців ринку. Як у разі коли ситуацією з невизначеністю в період карантину скористалися деякі свинарі й необґрунтовано підвищили ціни на живця, що призвело до зростання цін переробників для торговельних мереж.“Водночас виробники курятини знизили ціни на свою продукцію. З падінням попиту переробників на свиней пропозиція на них стала перевищувати попит — і ціна суттєво знизилась. Однак момент було втрачено, попит на свинину і продукцію з неї впав, а в програші лишились і свинарі, і переробники. Тобто незалежно від того, яка ланка переоцінена чи недооцінена, дискомфорт від цього відчувають усі”, – підкреслив фахівець. agronews.ua Україна відкриє ринок Мексики для курятини AГРОПОЛІТ. – 30.09.2020 Т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко провела відео-зустріч з представниками компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів. щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. Про це повідомляє пресслужба Держпродспоживслужби. «Також було розглянуто можливості акредитації підприємств потенційних експортерів в умовах пандемії. Українська сторона підкреслила важливість позитивного завершення перемовин щодо погодження форми міжнародного сертифіката на експорт сперми коней з України до Мексики. Зокрема, було обговорено питання щодо узгодження вимог експорту рептилій та дикої птиці до Мексики», – ідеться у повідомленні. Ольга Шевченко відзначила, що таке посилення співпраці між компетентними органами і бізнес спільнотами наших країн в подальшому створить сприятливі умови для бізнесу, а також прискорить процеси інтенсифікації торгівлі між Україною та Мексикою За результатами зустрічі було узгоджено подальший алгоритм дій щодо прискорення процесів розвитку торгівлі між Україною та Мексикою. agropolit.com/news/ Україна може повністю задовольнити попит ЄС в продукції олійних культур, – експерт AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020 За умови дотримання якості продукції за конкурентною ціною Україна має шанс вибороти місце ключового постачальника олійних культур та продуктів їх переробки до держав – членів Європейського Союзу. Про це заявив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко, повідомляє сайт інституту. За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн т соєвого шроту, 4,7 млн т соняшникового та 12,8 млн т ріпакового шроту. «При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн т соєвого шроту, 7,9 млн т – соняшникового і 13,1 млн т – ріпакового, зауважив Артем Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58 % покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції», – вважає експерт. Він зауважив, що внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн т – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн т, ріпаку – до 6 млн т, соняшнику – до 0,5 млн т, , а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн т, які використовуються як корм для тварин. Протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД, зазначив Артем Педорченко, — зазначив науковець.Він додав, що у січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики України, обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %). Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках, – підсумував Артем Педорченко. agropolit.com/news/ Уряд просить у ЄС про збільшення експорту молока на Захід AГРОПОЛІТ. – 28.09.2020 Уряд і МЕРТ звертаються до ЄС із проханням збільшити можливості для українського експорту. У цьому запевнив заступник міністра економрозвитку Тарас Качка під час Всеукраїнського молочного форуму-2020 . Організатори – спілка молочних підприємств України й Центр новітніх технологій та інновацій. Основна тема форуму: «Молочна галузь на межі колапсу, або Як зберегти тваринництво та захистити внутрішній ринок від експансії молочного імпорту?». Серед учасників представники Кабміну, провідні учасники молочного ринку та рітейлу, експерти. Тарас Качка розповів, що у Польщі активно збільшуються об'єми виробництва молока та молочної продукції, тому українська продукція стає непотрібною. «Польща є великою скалкою як для ЄС, так і для нас. Це буде ще на десятиліття не лише для молока, а і для тваринництва вцілому. Чому? Тому що вони насправді настільки щасливо і радісно утилізували кошти фондів Європейського Союзу, що створили дисбаланс навіть усередині ЄС. Це проблема, і цю проблему ми намагаємося донести до Брюсселя. Які наслідки такої проблеми? Що, давайте не впускати українців, тому що поляки занадто багато виробляють. Ця проблема насправді створена, спільна сільськогосподарська політика ЄС не спрацювала. Так як мав бути запобіжник, який мав би сказати: не треба перевиробництва. Через це пройшли Нідерланди 20-30 років тому, французи тощо», – сказав Качка. agropolit.com/news/ В Україні створюють законодавчу базу для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами AГРОПОЛІТ. – 27.09.2020 Мінекономіки працює над створенням законодавчої бази для боротьби з фальсифікованими молочними продуктами. Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки Сергій Глущенко під час Всеукраїнського молочного форуму-2020. Він зазначив, що молочна галузь в Україні зараз переживає складні часи: скорочується поголів'я корів, суттєво зросли обсяги імпорту, значний дефіцит сировини, знизилась ділова активність у зв' язку з Covid-19 — як результат зменшується виробництво молока. Також Сергій Глущенко назвав ключові законопроєкти, які за останні місяці розробило Мінекономіки, та які матимуть позитивний вплив на молочну галузь і весь агропромисловий комплекс: -«Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами» ; - «Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин», ухвалення якого очікується вже наступного тижня. Він суттєво вплине на утримання ВРХ, забезпечення умов для його блаполуччя, застосування ветеринарних препаратів. Це безпечність молочної сировини і кінцевої продукції.; «Про захист рослин», який пов'язаний із вирощуванням кормів для ВРХ, залишками пестицидів у них. Всі урядовці підтримали цю ідею. Державна підтримка сектору зменшилась удвічі – маємо 4 млрд грн. Ті, хто робив цю програму, не розуміють важливості для економіки України аграрного сектору. Сподіваюсь, буде найближчим часом створене профільне міністерство, яке буде займатись проблемами сектору», — наголосив він. agropolit.com/news/ Мінекономіки прогнозує скорочення виробництва цукру в Україні AГРОПОЛІТ. – 23.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства очікує, що виробництво цукру в Україні поточного маркетингового року (МР, вересень 2020 — серпень 2021) буде на рівні 1,2 млн т, що на 19% менше, ніж у попередньому сезоні (1,48 млн т). Про це йдеться у повідомленні Міністерства. «Прогнозоване виробництво цукру в 1,2 млн т повністю забезпечує потребу внутрішнього ринку шляхом власного виробництва», — відзначають в Мінекономрозвитку. Також повідомляється, що затримка збору цукрових буряків на 2-3 тижні через погодні умови не позначиться на обсягах врожаю. Цього року у країні планують запрацювати 33 цукрових заводи - на 2 більше, ніж минулого року. У повідомленні наводяться дані Держстату, згідно з якими у 2020 році площі посіву цукрових буряків склали 218,9 тис. га – на рівні минулого року. Перехідні залишки на початок 2020/21 МР становлять 60-70 тис. т на промислових підприємствах і 40-50 тисяч тонн на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі. agropolit.com/news/ В МХП назвали головні критерії вирощування птиці без антибіотиків AgroPortal.ua .- 28.09.2020 Підприємства «Миронівська птахофабрика», «Вінницька птахофабрика» та «Оріль-Лідер» Групи МХП пройшли незалежний аудит СПУ та отримали право наносити додаткове маркування класу «А» на свою продукцію, що означає, що антимікробні засоби не застосовувалися на жодному з етапів вирощування. Перехід на нову концепцію «Без антибіотиків» викликаний прагненням компанії до цілей сталого розвитку здоров'я людини й тварин та підтримкою ініціативи «Єдине здоров'я для всіх». Про це повідомив головний ветеринарний лікар МХП Євген Бойко під час прес-конференції щодо безпечності продукції та відмови від використання антибіотиків у птахівництві. «Як відповідальний бізнес, що впроваджує кращі європейські практики у своїй діяльності й є лідером галузі в Україні, ще в 2019 році МХП почав процес переходу на антибіотик-free, чітко прийнявши для себе стратегію — повна відмова від використання антибіотиків. Три підприємства компанії пройшли незалежний аудит за розробленими стандартами ФАО при підтримці Союзу птахівників України та отримали право використовувати маркування класу «А» — антимікробні засоби не використовуються на жодному із виробничих процесів, тобто продукція вільна від антибіотиків», — розповідає Євген Бойко. За його словами, першим критерієм, відповідно до напрацьованої стратегії, було отримання повноцінного якісного молодняка від прабатьків. На птахофабриці добових курчат відразу перевіряють на бактеріальні та вірусні хвороби. «Ми почали отримувати більш повноцінний добовий молодняк бройлерів. Якщо ми маємо якісний молодняк і якісно продезінфіковані пташники, то антибіотики не потрібні. Тим більше, на ринку Україні з«явилося багато препаратів — підкислювачі, пробіотики, які здатні замінити антибіотики. Звісно, щоб дійти до цього рівня, необхідно вкласти багато коштів: птицю потрібно було промоніторити на всі вірусні та бактеріальні захворювання, зробити безліч аналізів та досліджень із різними препаратами та підібрати найбільш ефективні», — зазначає Євген Бойко. Він також розповів, що при вирощуванні птиці без антибіотиків велике значення відіграє якість питної води. Перед запровадженням системи антибіотик-free компанія консультувалася з багатьма світовими ветеринарними інститутами, і там порадили починати процес змін із контролю якості питної води. Зараз на виробничих майданчиках МХП стоять новітні системи хлорування води та водопідготовки, і птиця споживає воду відповідно до ГОСТ 18294:2009 Вода питна. agroportal.ua Украина намерена наращивать агроэкспорт в Индию AgroPortal.ua .- 25.09.2020 Индия является одним из основных торговых партнеров Украины в агропромышленном комплексе. Об этом шла речь в ходе встречи премьер-министра Дениса Шмыгаля с Чрезвычайным и полномочным послом Индии в Украине Партхой Сатпатхи, сообщает правительственный портал. «По итогам прошлого года Индия заняла второе место среди стран-импортеров украинской аграрной продукции. Поэтому мы готовы к дальнейшему сотрудничеству в аграрном секторе с целью наращивания объемов экспорта сельскохозяйственной и пищевой продукции в Индию», — скзаал глава правительства. Премьер подчеркнул, что необходимо приложить усилия для возобновления полноформатного двустороннего диалога, и Украина готова активизировать его на всех уровнях. «Недавно мы создали Министерство по вопросам стратегических отраслей промышленности, которое комплексно занимается авиакосмической отраслью и военно-оборонным комплексом. Мы заинтересованы в развитии сотрудничества по целому ряду направлений в научно-технологической сфере, а также в обмене опытом и лучшими практиками в этой области», — сказал премьер-министр. agroportal.ua Український агроекспорт просів до $13,7 млрд AgroPortal.ua .- 23.09.2020 Експорт продукції АПК з України за січень-серпень 2020 р. склав $13,7 млрд, що на 0,8% менше ніж за аналогічний період минулого року. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». При цьому, імпорт зазначеної продукції навпаки демонструє зростання. Так, за перші 8 місяців 2020 р. він склав майже $4 млрд, що на 15% більше ніж за січень-серпень минулого року. Зовнішньоторговельний баланс агропродовольчої продукції склав $9,7 млрд, що свідчить про те, що Україна залишається нетто-експортером цієї продукції. В товарній структурі експорту найбільше зросли поставки: соняшникової олії на $619,6 млн (+22%), пшениці на $173,7 млн (+6%) та ячменю на $149,5 млн (+37%). Натомість, скоротилися поставки: кукурудзи на $436,4 млн (-15%), соєвих бобів на $302 млн (-54%) та насіння ріпаку на $459 млн (-30%). Україна наростила імпорт: сирів на $71,6 млн (в 2 рази), тютюну на $43,2 млн (+42%) та картоплі на $42,8 млн (в 6 разів). Разом з тим, скоротився імпорт: насіння соняшнику на $22,9 млн (-12%), кукурудзи на $15,7 млн (-15%) та мороженої риби на $15,1 млн (-7%) agroportal.ua НАЗК виявило корупційні ризики у постанові про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів Газета по-українські.-29.09.2020 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів. Про це у Facebook повідомила Ліга Антитрасту. "НАЗК виявило корупціогенні фактори у постанові Кабінету міністрів про створення Національного оператора на ринку тютюнових виробів", - йдеться у повідомленні. При цьому у НАЗК зазначили, що агентство вже не зможе проаналізувати проєкт, оскільки уряд 9 вересня встиг його прийняти. Однак зазначається, що НАЗК здійснило моніторинг положень вже прийнятої постанови та виявило в ній корупціогенні фактори, що сприяють або можуть сприяти корупційним правопорушенням. У зв'язку із цим агентсвто надішле звернення до Міністерства юстиції з пропозицією включити зазначену постанову до плану проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів. Gazeta.ua Україна - серед топових постачальників контрабанди сигарет в ЄС Газета по-українські.-28.09.2020 Україна перебуває в топп'ятірці постачальників контрабандних і контрафактних сигарет в Європейському Союзі. За 7 місяців нинішнього року тут виявили 5,5 млн пачок контрабандних сигарет. 2019-го в ЄС з України надійшло 2,4 млрд таких цигарок. Цьогоріч кількість підробки брендів стрімко зростає . За даними асоціації "Укртютюн", кожна 5-та нелегальна пачка — це контрафакт, пише "Новое время" . Європейський Союз як ринок збуту контрабандисти вважають привабливим, бо європейські сигарети дорожчі за українські. Ставка робиться на те, що покупці виберуть дешеву контрабанду. При надто високій ціні на сигарети або при різкому підвищенні акцизів попит на відносно дешеву контрабандну продукцію теж починає зростати. А з ним зростає і пропозиція. У підсумку виходить замкнене коло, яке розгойдує "тіньову" торгівлю. З такими проблемами зіткнулися, наприклад, Румунія та Польща, в які течуть нелегальні цигарки, зокрема, і з України. Gazeta.ua В Украине выросли цены на молоко-сырье Дело.-29.09.2020 Сырое молоко снова подорожало Цены на сырое молоко в Украине движутся вверх. На данный момент они практически восстановились до показателей, которые были в начале 2020 года, сообщает пресс-служба "Ассоциации производителей молока". Указано, что за месяц средняя цена на молоко-сырье добавила 20 копеек до 10,24 грн/кг. При этом экстра-сорт подорожал на 21 копейку до 10,85 грн/кг, высший сорт — на 22 копейки до 10,30 грн/кг, первый сорт — на 17 копеек до 9,56 грн/кг. В то же время цены на средние и крупные партии экстра-сорта молока по регионам колеблются в следующих пределах: север и центр — 10,6-11,1 грн/кг, юг и восток — 10,5-11,0, запад — 10,5-11,04 грн/кг. По данным аналитиков рынка, в перспективе следующих двух недель ожидается дальнейший рост, однако меньшими темпами — около 10 копеек. delo.ua/ В Украине активно развивается еще и теневой рынок муки Первый деловой канал.-25.09.2020 В Украине в 2020 году сократилось производство муки. При этом 40 процентов оборота украинской муки не входит в общий объем переработки. В Союзе мукомолов Украины сказали, что ассоциация давно добивается государственного лицензирования. Примечательно, что в нынешнем году упал и экспорт продукта. Также и экспортная стоимость снизилась, в то время, как цена на пшеницу выросла. Напомним, по информации компании-экспортера Continental Farmers Group, украинская мука впервые за 12 лет поступит на территорию Саудовской Аравии. Таким образом, планируется экспортировать 60 тысяч тонн муки. Мы знаем, что в ближайшие дни будут отгружены первые партии продовольственной пшеницы. fbc.ua/news/ В Україні з’явився Національний комітет порятунку молочної галузі SEEDS .-27.09.2020 Асоціація виробників молока, Українська кооперативна федерація та Спілка молочних підприємств України підписали меморандум про співпрацю. Відбулось це під час Всеукраїнського молочного форуму в Києві. Головна мета співпраці в створенні Національного комітету порятунку молочної галузі України. Основні завдання комітету: - вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету; - звертатися з пропозиціями до органів державної влади; - одержувати публічну інформацію та інформувати громадськість про програми і плани. Молочний форум пройшов 25 вересня. Серед його учасників були провідні учасники молочного ринку та рітейлу, а також експерти. Серед основних питань, які обговорювалися під час форуму стали шляхи державної підтримки вітчизняних виробників, презентація новітніх розробок та устаткування і технологій в молочній сфері. www.seeds.org.ua/ Експерти закликали АМКУ дослідити підвищення відпускних цін виробниками цукру УНІАН: Новини України.-29.09.2020 Цінова політика виробників цукру може стати об'єктом вивчення АМКУ. Антимонопольний комітет України має дослідити скоординоване підвищення відпускних цін на цукор його виробниками, оскільки економічних передумов для зростання цін немає. Таку думку висловили експерти, опитані журналістами з приводу зростання цін на цукор, що почалося в опті. Аналітики не знайшли економічних підстав для підвищення цін і угледіли в тому, що відбувається спробу виробників заробити ажіотажну премію, повідомляє Delo.ua ."Ринок закритий, а у виробників нижчий урожай. Але при цьому вони хочуть зберегти свої 30% - у рентабельність, хоча реально вона стала нижчою на 10% -15%. Але виробники не хочуть втрачати ці 10% -15%, а намагаються викачати свою норму прибутковості з гаманців споживачів, — описав те, що відбувається зараз на ринку цукру Віталій Саблук, аграрний аналітик, експерт ГО «Незалежне експертне партнерство». — Якщо ж говорити про загрозу дефіциту цукру на магазинних полицях - це чиста інформаційна провокація, звичний інструмент, до якого неодноразово вдавалися виробники, щоб викликати в суспільстві паніку і збути свій товар за завищеними цінами в стислі терміни. Але, ми знаємо, до чого призводить такий ажіотаж: спочатку люди змітають за високими цінами товари з полиць, а через кілька днів ціни падають». Він переконаний, що цінова політика виробників цукру має стати об'єктом вивчення АМКУ. Річ у тім, що український ринок перенасичений цукром, а його поставки на зовнішні ринки сильно обмежені. Разом з тим виробники явно зловживають можливістю встановлення цін на власний розсуд не озираючись на світову кон'юнктуру. Експерти одностайні в тому, що на поведінку виробників цукру і його наслідки для споживачів повинен звернути увагу Антимонопольний комітет. www.unian.ua “Чиста” енергія та “жива” земля: фахівці обговорили, наскільки це реально в Україні УНН.- 30.09.2020 Бізнес прагне динамічного переходу до “зеленої” економіки. Про те, як “не проїсти” планету — цими вихідними обговорювали підприємці, фахівці та влада на Всеукраїнському ECOFORUM-2020 у Переяславі, повідомляє пресслужба агрохолдингу МХП, передає УНН . Під час свого виступу на Екофорумі заступник голови правління агрохолдингу МХП Олександр Домбровський наголосив на важливості пошуку “золотої пропорції” між сталим виробництвом та оптимальним споживанням для збереження екосистеми планети, а також розповів про особливості розвитку “зеленої” енергетики та формування “зеленої” економіки. "Перед нами сьогодні стоїть великий національний та глобальний виклик: “чиста” енергія та “жива” земля для майбутніх поколінь. Ми маємо мати візію розвитку хоча б до 2100 року. У глобальному сенсі бізнес потребує нових більш сталих підходів, і класичне розуміння його моделей починає помирати — “Business as usual is dead”. Нам потрібен швидкий динамічний перехід до “зеленої” економіки. Людство “проїдає” планету та накопичує “екоборг”. Кількість використаних ресурсів щорічно перевищує той обсяг, який Земля здатна відновити за рік“, — сказав Домбровський. За його словами, сьогодні на екологічні проблеми потрібно дивитись набагато глибше, адже для збереження біорізноманіття та екосистеми мало лише природоохоронних заходів — потрібно впроваджувати більш стале виробництво та споживання. Нещодавно була презентована європейська десятирічна програма Horizon Europa, яка розпочинається в 2021 році. Здоров‘я європейських ґрунтів - стратегічний пріоритет ЄС у межах нового десятирічного плану розвитку Horizon Europe. МХП вже почали цю важливу роботу в поточному році в межах екоінноваційних проектів “Відновлення родючості українських ґрунтів” та “Органічний гектар”. “Високопосадовці ЄС на різних публічних заходах наголошують, що Євросоюз не допустить, щоб товари, які не відповідають високим екологічним стандартам, нечесно конкурували з європейською продукцією, завдаючи ще при цьому шкоди планеті. Стратегія ЄС буде ґрунтуватися на "Зеленому курсі“. Що сьогодні робить Європейський союз, які основні складові "Зеленої“ угоди ЄС? Це "зелена“ енергія, чисті повітря, вода та земля, більш екологічна їжа, менше використання пестицидів та мінеральних добрив та скорочення викидів. Європа має стати кліматично нейтральним континентом до 2050 року”, — сказав Домбровський. Цього року компанія МХП запустила програму “Відновлення родючості українських ґрунтів за допомогою органічних добрив” та пілотний проект “Органічний гектар”. www.unn.com.ua/

< Назад Готуємо корисні освіжаючі напої 5 серп. 2024 р. Культ води за останні 2-3 роки досяг свого піку. Спортсмени, студенти, офісні працівники — багато хто носить з собою пляшку води і п’є не менше 2 л на добу. Щоб урізноманітнити цей нехитрий ритуал, представляємо вашій увазі прості та корисні рецепти напоїв, які легко можна зробити самому. Мандарин, базилік і чорний чай Додайте у фільтровану воду 3 мандарини, розрізані навпіл, 4 листки базиліку та пакетик чорного чаю. Дайте настоятись при кімнатній температурі 2-3 години, подавайте напій охолодженим. Кавун Кавун містить вітаміни, кальцій, магній та інші важливі елементи. Наповніть пляшку чистою водою, після чого додайте дрібно нарізані скибочки м’якоті. Не лийте воду на м’якоть кавуна, це пошкодить її. А у першому випадку кавун потім можна з’їсти. Манго, м’ята Цей рецепт досить простий: додайте 2 гілочки (або 8 листочків) свіжої м’яти та половину нарізаного манго і дайте настоятись 3-4 години при кімнатній температурі. При теплій температурі інгредієнти краще засвоюються, однак напій може настоюватись і у холодильнику — до 12 годин. Грейпфрут, розмарин Грейпфрут і розмарин — ідеальний детокс печінки та заряд вітаміну С. Очистіть грейпфрут від шкірки, наріже скибочками і додайте у глечик з водою. З кількістю розмарину можна сміливо експериментувати. Дайте напою настоятись 2 години при кімнатній температурі і 24 години — у холодильнику. Гранат, лимон До невеликої жмені насіння гранату (близько 20 г) додайте 2 дольки лимону. Ножем з широким лезом м’яко роздушіть насіння гранату, щоб випустити з нього сік. Охолоджуйте напій у холодильнику протягом 4 годин і процідіть перед подачею на стіл. Мандарин, гібіскус Можна використовувати як гібіскус, так і каркаде, однак каркаде не такий духмяний. До 1 ст.л. гібіскусу додайте 3 мандарини, нарізаних скибочками. Залийте фільтрованою водою та дайте напою настоятись у холодильнику 3-5 годин. Важливо не перетримати гібіскус, він дуже духмяний. Малина, лайм Візьміть 8-10 ягід малини, роздушених дерев’яним товкачем (душіть, поки не з’явиться сік), і невеликий лайм, очищений від шкірки, додайте воду. Найстоюйте 1-12 годин. У воді залишаться часточки малини, тому краще процідити напій через ситечко перед подачею. Ананас, чебрець Рецепт простий: залийте мінеральною водою 2 товстих скибочки ананасу і додайте 5 гілочок свіжого чебрецю, попередньо розірваного. Настоюйте напій у холодильнику протягом 24 годин і процідіть перед подачею. Апельсин, чорниця, базилік Залийте водою 4 скибочки апельсину, 10-15 ягід чорниці та 6 листочків базиліку. Перш ніж залити чорницю водою, злегка зіжміть її пальцями. Це дозволить соку легше просочитись у воду. Окрім того, розірвіть листочки базиліку навпіл, це зробить напій духмяним. Огірок, лимон, кінза Наріжте лимон та огірок скибочками та покладіть у глечик для напоів. Потім додайте стеблини коріандру, попередньо зламавши їх, щоб надати напою аромат. Дайте настоятись 4-8 годин у холодильнику, а якщо хочете більше — видаліть лимонну шкірку, щоб попередити появу гіркоти у воді. https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/gotuyemo-korysni-osvizhayuchi-napoyi Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені вивели новий сорт цибулі без запаху 25 бер. 2023 р. Відсутність піровиноградної кислоти у виведеному сорті цибулі, який назвали Orion, є тим відмінним елементом, який надає м’якості та абсолютно нового смаку. За словами розробників новинки, мета нового сорту полягає в тому, щоб залучити клієнтів, які зазвичай не споживають цибулю, і переконати тих, хто не хоче купувати її через гіркий смак і запах, пише agronews.ua. Відмічається, що новий сорт має багато інших якостей: Orion можна їсти сирим або приготованим, і в процесі приготування він карамелізується, що надає йому трохи більш солодкого смаку. Він також зберігається до 8 місяців, що набагато довше, ніж інші сорти цибулі. Ця французька ексклюзивність, одержана за допомогою традиційних методів селекції, все ще знаходиться на експериментальній стадії з 5-ма ділянками площею 1 га. На даний момент проходить етап вивчення задоволеності споживачів новим продуктом, після чого буде ухвалено рішення про збільшення виробництва на наступний рік. Різновид цибулі, що продається під назвою Orion, може зрештою отримати маркування HEV. Група націлена на багатоканальних ритейлерів та індустрію громадського харчування. agronews.ua Вчені вивели новий сорт цибулі без запаху Попередній допис Наступний допис

< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО Сприсок нових надходжень № 1 2023 р. 664.6 В19 Васильченко, Т.О. Розроблення хлібопекарських поліпшувачів для уповільнення черствіння хлібобулочних виробів: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Т.О. Васильченко; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 21 с.: іл. - Бібліогр.: с.16-18 Робота присвячена розробленню комплексних хлібопекарських поліпшувачів направленої дії для подовження свіжості хлібобулочних виробів з пшеничного борошна, середнього та сильного за силою, виготовлених за прискорених технологій. В якості функціональної основи поліпшувачів обрано сухі продукти переробки молока, а саме - суху молочну сироватку з-під сиру кисломолочного, збагачену Mg та Mn та концентрат сироватковий білковий сухий. Встановлено, що використання цієї сировини позитивно впливає на якість хлібобулочних виробів. 664.7 Рибчинський, Р.С. Удосконалення технології виробництва кукурудзяних круп: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.02/ Р.С. Рибчинський; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 21 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с.18-20 Робота присвячена розробленню рекомендацій з удосконалення технології виробництва кукурудзяних круп шляхом науково-практичного обгрунтування окремих етапів підготовки та переробки зерна кукурудзи. Визначено, що при виробництві дрібних кукурудзяних пластівців технологічно доцільним є застосування зволоження крупи перед її направленням на пропарювання. 664.6 С65 Сорочинська, Ю.С. Удосконалення технології безглютенового хліба з використанням борошна з зерна сорго: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.18.01/ Ю.С. Сорочинська; НУХТ. - К.: НУХТ, 2021. - 19 с.: табл. - Бібліогр.: с.15-17 Робота присвячена удосконаленню технології безглютенового хліба з використанням борошна з зерна сорго, збагачення його молочною сироваткою, казеїном, шротом з ядер насіння гарбуза та цитратами кальцію і магнію. В якості структуроутворювачів безглютенового тіста використано камедь гуару та гідроксипропілметилцелюлозу. На основі проведених досліджень розроблено рецептури та технологічні інструкції на нові безглютенові хлібобулочні вироби. 664.6 Т38 Технологічне обладнання хлібопекарської і макаронної галузі: навч. посіб./ К.О. Самойчук, В.О. Олексієнко, Н.О. Паляничка, В.Ф. Ялпачик; Таврійський держ. агротехнологічний ун-т ім. Дмитра Моторного, ОПХВ ім. Ф.Ю. Ялпачика. - К.: ПрофКнига, 2021. - 372 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 365. - ISBN 978-617-7762-08-8 Розглянуто будову, принцип дії та класифікацію технологічного обладнання ліній виробництва хлібобулочних та макаронних виробів з урахуванням останніх досягнень науки та вітчизняних виробників техніки. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 13 серпня по 15 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 15 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Агросектору готують експортний «спецрежим» 1 2. Держпідтримка агросектору на 2025 рік: діючі програми пропонують зберегти 1 3. Частка ЄС в експорті українського цукру складає 45% 2 4. Рентабельність переробки молока на мінімумі через здорожчання сировини 2 5. Труднощі з експортом опускають ціни на цукор 2 6. Обсяги переробки соняшнику в Україні перевищують очікування 2 7. Переробка ріпаку та сої, експорт олій з них досягли рекордних позначок – “Укроліяпром” 3 8. Україна отримала право постачати курятину до Бахрейну 3 9. Сподіваються на допомогу України: аномальна спека знищила урожай кукурудзи в Африці 3 ------------------------------------------------------------------- 1. Агросектору готують експортний «спецрежим» AgroPolit.com . – 13.08.2024 Національний банк інформує, що Уряд готується запровадити режим експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів. У наданій НБУ інформації сказано, що обсяг експортної виручки, що надійшла в Україну за січень-червень 2024 року, перевершив результат за аналогічний період минулого року на 15,9%, або $3,3 млрд. Однак розмір неповерненої валютної виручки тримається на колишньому рівні $7-8 млрд. НБУ вважає, що запровадження КМУ режиму експортного забезпечення за операціями з експорту окремих аграрних товарів має сприяти покращенню ситуації з поверненням валютної виручки в аграрній сфері. Наразі державні органи закінчують підготовку підзаконної нормативно-правової та технічної бази для впровадження зазначеного механізму», – сказано у коментарі від НБУ. https://agropolit.com/news/28791-agrosektoru-gotuyut-eksportniy-spetsrejim 2. Держпідтримка агросектору на 2025 рік: діючі програми пропонують зберегти AgroPolit.com . – 12.08.2024 Аби зберегти розвиток аграрного сектору, у 2025 році держпідтримку аграріїв слід зберегти, Це думка народного депутата, заступника голови комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Степана Чернявського . «Сьогодні одна з найбільш дієвих програм підтримки аграріїв – програма кредитування «5%-7%-9%». Це реальне джерело поповнення фінансовими ресурсами агрокомпаній. Цього року ліміт по наданню кредиту одній компанії збільшився до 150 млн грн. Важливо зберегти ці темпи і нарощувати їх в межах бюджету на 2025 рік» - пояснює він. https://agropolit.com/news/28787-derjpidtrimka-agrosektoru-na-2025-rik-diyuchi-programi-proponuyut-zberegti 3. Частка ЄС в експорті українського цукру складає 45% AgroPortal.ua .- 15.08.2024 Мінагро повідомляє, що за підсумками 11 місяців 2023/24 МР Україна експортувала 689 тис. т цукру. З цього обсягу до країн Європейського Союзу відправили 307 тис. т продукції (45% від загальної кількості). «Основні країни, до яких Україна експортувала цукор у липні, — Туреччина та Лівія», — уточнили у міністерстві. https://agroportal.ua/news/ukraina/chastka-yes-v-eksporti-ukrajinoyu-cukru-skladaye-45 4. Рентабельність переробки молока на мінімумі через здорожчання сировини AgroPortal.ua .- 14.08.2024 Асоціація виробників молока повідомила, що у серпні ціни на молоко-сировину в Україні зросли, с ередня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 7 серпня склала 14,62 грн/кг без ПДВ, що на 50 коп. більше, ніж місяць тому. Діапазон цін на цей ґатунок у господарствах варіюється від 13,60 до 15,20 грн/кг без ПДВ. Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважує, що чергове підвищення закупівельних цін спричинене скороченням надходжень молока-сировини на переробку в період сильної спеки в липні. Довготривалі відключення електроенергії призвели до перебоїв у роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах і теплових ударів у корів, які скоротили продуктивність на 20-30%. На його думку, недостатня кількість молока, яка надходить від молочно-товарних ферм, а також здорожчання молочних жирів, ймовірно, сприятимуть зростанню цін на сире молоко в другій половині серпня. Перспективи росту цін у вересні залежатимуть від попиту і купівельної активності споживачів на внутрішньому ринку. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/rentabelnist-pererobki-moloka-na-minimumi-cherez-zdorozhchannya-sirovini 5. Труднощі з експортом опускають ціни на цукор AgroPortal.ua .- 14.08.2024 В Україні спостерігається значне зниження відпускних цін на цукор, які наразі становлять 26,5-27,5 грн/кг. Ця тенденція викликана не стільки зростанням запасів цукру в країні, скільки труднощами з експортом. «Протягом серпня Україна експортувала лише 3-4 тис. т цукру, що є критично малим показником порівняно з 100 тис. т, експортованими два місяці тому. Український ринок цукру стикається з труднощами, оскільки тепер ми повністю орієнтовані на внутрішній споживчий попит», — зазначають аналітики. Надалі можна очікувати збільшення запасів цукру в Україні, оскільки внутрішнє виробництво зросте. На тлі закритого експорту до Європи українським виробникам потрібно шукати нові ринки збуту. Аналітики кажуть: «Однак у новому сезоні Європа також збільшить виробництво цукру, що ускладнить реалізацію української продукції на міжнародному рівні. Об'єктивно, до січня 2025 року Україні доведеться або платити високі експортні мита, або чекати на обнулення квот». https://agroportal.ua/news/ukraina/problemi-z-eksportom-opuskayut-cini-na-cukor 6. Обсяги переробки соняшнику в Україні перевищують очікування AgroPortal.ua .- 14.08.2024 В липні 2024 року переробка соняшнику продовжувала скорочуватися через сезонні фактори - зменшення запасів та перехід деяких підприємств на ріпак, однак її обсяги виявилися вищими за попередні оцінки, склавши трохи більше 1 млн т., повідомляє ІА «АПК-Інформ» . «Даний показник на 10% поступається червневій переробці, однак є одним із найбільших показників переробки для липня», — підкреслили в «АПК-Інформ». Прогноз переробки соняшнику в сезоні 2023/24 було підвищено до 15,2 млн т (+7% до попередньої оцінки; +9% до минулого сезону), що дуже близько до максимальних показників у довоєнний час і перевищує як офіційні дані з виробництва вказаної олійної в країні, так і оцінки врожаю більшості експертів торік. На тлі високих темпів переробки соняшнику та експорту соняшникової олії з України поточного сезону аналітики вважають, що урожай олійної виявився недооціненим через воєнні дії та складну ситуацію в прифронтових областях. https://agroportal.ua/news/ukraina/obsyagi-pererobki-sonyashniku-v-ukrajini-perevishchuyut-ochikuvannya 7. Переробка ріпаку та сої, експорт олій з них досягли рекордних позначок – “Укроліяпром” Вizagro.-13.08.2024 В липні-червні 2023-2024 МР експорт ріпакової олії сягнув рекордної позначки у понад 420 тис. тонн, повідомила асоціація “Укроліяпром”. “Українська олія ріпаку впевнено виходить на ринки Китаю, ЄС, Малайзії, Сінгапуру та інших країн світу. Позитивна динаміка спостерігається і щодо ріпакового шроту”, – сказано у повідомленні. За інформацією “Укроліяпром”, уперше за всі роки в Україні перероблено 1,0 млн тонн насіння ріпаку, що становило 22,3% від урожаю 2023 року, і це незважаючи на те, що насіння ріпаку вважається переважно експортно спрямованою сировиною. Також продовжує зростати експорт олії соєвої та шроту, відповідно їхнє виробництво та переробка, особливо в січні-червні 2024 року. В “Укроліяпромі” зазначили, що експорт соняшникової олії в січні-червні 2024 року зріс удвічі, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2022 року, та в 1,3 разів – 2023-го. За десять місяців 2023-2024 МР експорт соняшникової олії збільшився в 1,2 раза порівняно з аналогічним періодом 2022-2023 МР. https://bizagro.com.ua/pererobka-ripaku-ta-soyi-eksport-olij-z-nyh-dosyagly-rekordnyh-poznachok-ukroliyaprom/ 8. Україна отримала право постачати курятину до Бахрейну Вizagro.-10.08.2024 Держпродспоживслужба України повідомляє, що Королівство Бахрейн відкрило доступ на свій ринок для українських виробників м’яса птиці та продуктів з нього. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив: «Цього тижня МЗС спільно з Держпродспоживслужбою відкриває для українських виробників новий ринок у Королівстві Бахрейн. Минулого тижня ми відкрили новий ринок у Боснії та Герцеговині. Відкриття двох ринків поспіль у різних регіонах світу є свідченням системної роботи, спрямованої на підтримку українських експортерів». На офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі «Міжнародне співробітництво» оприлюднено сертифікат здоров’я на експорт м’яса птиці та продуктів з нього до Королівства Бахрейн. https://bizagro.com.ua/ukrayina-otrymala-pravo-postachaty-kuryatynu-do-bahrejnu/ 9. Сподіваються на допомогу України: аномальна спека знищила урожай кукурудзи в Африці 24Агро. –14.08.2024 Спека та посуха поставили Африку на межу виживання Рекордна спека знищила урожай кукурудзи в Африці, загрожуючи продовольчою кризою понад 30 мільйонам людей. Африці необхідна імпортна допомога, включаючи кукурудзу з України, для забезпечення продовольства. Південноафриканські країни до початку 2025 року потребуватимуть історично високих обсягів продовольчої допомоги. Вони мають імпортувати 3 мільйони тонн кукурудзи, що підвищить ціни на продукти. Мережа систем раннього попередження про голод Fews Net, оцінює, що ці потреби на 50% більші, ніж у неврожайний сезон 2023/2024 року. Україна входить до числа найбільших виробників і експортерів кукурудзи у світі навіть під час повномасштабної війни. З березня 2022 року і до кінця липня 2024 року наша країна експортувала 62,22 мільйона тонн цієї зернової культури. Це найвищий показник з усіх видів агропродукції. На початку серпня Українська зернова асоціація погіршила прогноз врожаю кукурудзи з 25,5 мільйона тонн до 23,4 мільйона тонн (у 2023 році – 29,6 мільйона тонн). УЗА вважає, що в новому сезоні врожай кукурудзи зменшиться через потенційне скорочення посівних площ та посушливий період у низці регіонів. Водночас потенційний експорт може становити близько 20,5 мільйона тонн (цього сезону експорт очікується на рівні 26 мільйонів тонн). https://24tv.ua/agro24/kukurudza-ne-vrodila-afritsi-cherez-speku-ukrayina-mozhe-dopomogti_n2618392