< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 січня 2024 року по 18 січня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 січня 2024 року Зміст стор. 1. У 2024 році Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на 4,6% та інвестицій – на 29,6% 1 2. Торік Україна експортувала шоколаду на 191 млн доларів 2 3. Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха 2 4. Прибуток українських аграріїв виявився втричі меншим за прогнозований 2 5. Експорт зерна та інших товарів через порти принесе Україні $25 млрд на рік 2 6. Підсумки року роботи ЕКА: переробка та агропродукція — у лідерах 3 7. М'ясокомбінат на Рівненщині переходить на сонячну енергетику 3 8. В Україні впровадять вимоги до фруктових джемів та желе 3 9. Україна лідирує за постачаннями зерна до ЄС, за олійними — у топ-3 4 10. Колоніст став першою виноробнею, яка випустила Одеське біле вино 4 11. У Харківській області розвивають крафтове виробництво 4 12. Продовольча безпека потребує розмінування та захисту портів Чорного моря – Свириденко 4 ------------------------------------------------------------ 1. У 2024 році Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на 4,6% та інвестицій – на 29,6% Agravery. -14.01.2024 Економіка України переналаштовується і адаптується до умов війни. Це показують динаміка та зміни у структурі ВВП Українська економіка все більше набуває рис економіки воєнного часу: ми маємо якісні зміни, що віддзеркалюються структурними зсувами, і кількісні зміни, які свідчать про пристосування бізнесу та перехід до фази відновлювального зростання. За підсумками 2023 року Мінекономіки оцінює зростання ВВП на рівні 5%, повідомила Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко під час заходу, присвяченому огляду української економіки у 2023 році, за організації Центру економічної стратегії 11 січня. «У порівнянні з довоєнним 2021 роком зросла роль держави: сьогодні провідну роль відіграє сектор загальнодержавного управління – це наша оборона і безпека, соціальний захист, допомога бізнесу. За оцінками Мінекономіки, за 9 місяців 2023 року питома вага доданої вартості державного управління у ВВП збільшилася на 15 в.п. і склала 21,2% проти 6,2% у 2021 році. По суті цей сектор забезпечує безпеку і допомагає пристосовуватись економіці до нових умов», - відзначила Юлія Свириденко. https://agravery.com/uk/posts/show/u-2024-roci-minekonomiki-prognozue-zrostanna-vvp-na-46-ta-investicij-na-296 2. Торік Україна експортувала шоколаду на 191 млн доларів Агробізнес сьогодні.-18.01.2024 Повідомляється, що в 2023 році український експорт шоколаду становив 53.4 тис. тонн загальною вартістю $191 млн. В грудні українські компанії експортували 4.8 тис. тонн шоколаду на $18 млн, всього за 2023 рік – 53.4 тис. тонн на $191 млн. На думку експертів, на показники експорту наприкінці року – в період високого сезону продажів солодощів – мала негативний вплив блокада українсько-польського кордону. Імпорт шоколаду в грудні становив 3 тис. тонни на $18 млн, за 2023 рік всього – 31 тис. тонн на $166 млн. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/28769-torik-ukraina-eksportuvala-shokoladu-na-191-mln-dolariv.html 3. Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха AgroNews.ua . -17.01.2024 За середніми щорічними обсягами виробництва Україна входить у десятку найбільших світових виробників волоського горіха у шкарлупі. Середня річне виробництво таких горіхів у нашій країні з 1994 р. по 2022 р. становить понад 87,2 тис. тонн. Найбільшим світовим виробником волоських горіхів у шкарлупі є Китай із середнім щорічним показником у понад 705,8 тис. тонн. На другому місці США — понад 405 тис. тонн. Замикає трійку лідерів Іран із середнім щорічним виробництвом у більш як 255,6 тис. тонн. 4, 5 і 6 місця відповідно посідають Туреччина, Буркіна-Фасо і Мексика. Україна у рейтингу посідає 7-ме місце, випереджаючи Чилі, Румунію і Францію. Дані статистики показують, що починаючи з 1994 р. і до 2011 р. відбувалося постійне зростання виробництва волоського горіха у світі. Після піку у 2011 р. відбувся певний спад, але вже з 2013 р. зростання відновилося. Так, у 2022 р. у світі виготовили більш як 3,8 млн тонн волоських горіхів у шкарлупі. https://agronews.ua/news/ukrayina-vhodyt-u-desyatku-najbilshyh-svitovyh-vyrobnykiv-voloskogo-goriha/ 4. Прибуток українських аграріїв виявився втричі меншим за прогнозований AgroPolit.com . – 14.01.2024 АПК України отримав на три чверті менші прибутки від урожаю, який зібрали у 2022 році, ніж розраховували аграрії. EBITDA головних культур врожаю 2022 року склав $47 з га на грудень 2023 року. У лютому 2023 року відповідний показник прогнозували на рівні $206. Фактичний результат показав менше чверті від очікуваного. Він став на 77,18% меншим. З початку повномасштабної війни в Україні закрилося кожне третє аграрне підприємство. За словами аналітиків, через логістичні труднощі компанії були змушені продавати зерно врожаю 2022 року протягом усього 2023 року. Тому фактична норма прибутку на оборотний капітал із вирощування зернових становила 4%. Прогнозне значення на початок року становило 19%. https://agropolit.com/news/27399-pributok-ukrayinskih-agrariyiv-viyavivsya-vtrichi-menshim-za-prognozovaniy 5. Експорт зерна та інших товарів через порти принесе Україні $25 млрд на рік AgroPolit.com . – 12.01.2024 Найбільшим альтернативним експортним маршрутом України для зерна та інших товарів на додаток до власного чорноморського коридору залишатиметься Румунія, повідомив помічник держсекретаря Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії Джим О'Браєн . У 2023 році Україна експортувала 14 млн т зерна через Констанцу, що становить приблизно 40% від загальних поставок зерна порту за рік, порівняно з 8,6 млн т у 2022 році. «Я бачу в майбутньому такий баланс. Щоб відновитись, Україні потрібно експортувати. Я думаю, що просто підтримувати рівень експорту, який ми маємо зараз, близько семи мільйонів тонн зерна та ще мільйон або близько того тонн інших товарів на місяць, означатиме понад 25 мільярдів доларів на рік у ВВП для української економіки. Це п’ять-шість мільярдів доларів податкових надходжень», – зазначив Джим О'Браєн. https://agropolit.com/news/27392-eksport-zerna-ta-inshih-tovariv-cherez-porti-prinese-ukrayini-25-mlrd-na-rik 6. Підсумки року роботи ЕКА: переробка та агропродукція — у лідерах AgroPortal.ua .- 17.01.2024 У повідомленні ЕКА (Експортно-кредитне агентство) повідомляється, що за 2023 рік агентство застрахувало кредитні договори експортерів обсягом 1 млрд грн та договори зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств обсягом 64 млн грн і підтримало сумарно 7,84 млрд грн експорту товарів і послуг. «Завдяки співпраці з агентством український бізнес у 2023 році зберіг і створив 3077 робочих місць», — додали в агентстві. Найбільше продукції українські виробники, застраховані в ЕКА, продавали своїм клієнтам з Польщі, Німеччини та Туреччини, а найбільше експортованих товарів належали до продукції переробної промисловості, сільського, лісового та рибного господарства та оптової торгівлі. https://agroportal.ua/news/finansy/pidsumki-roku-roboti-eka-pererobka-ta-agroprodukciya-u-liderah 7. М'ясокомбінат на Рівненщині переходить на сонячну енергетику AgroPortal.ua .- 16.01.2024 М’ясокомбінат «Гощанські Ковбаси» у Рівненській області встановив сонячну електростанцію потужністю 346,7 кВт., що дозволить підприємству закрити власні потреби у електроенергії та значно скоротити витрати на її закупівлю. Станція розташована на похилому даху виробничого приміщення. Для її будівництва було використано сучасні технології та обладнання, що дозволить забезпечити ефективну генерацію електроенергії протягом усього року. Перехід на зелену енергетику є важливим кроком, який дозволить підприємству не лише заощадити кошти, а й зменшити свій вплив на навколишнє середовище. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/m-yakombinat-na-rivnenshchini-perehodit-na-sonyachnu-energetiku 8. В Україні впровадять вимоги до фруктових джемів та желе AgroPortal.ua .- 15.01.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило наказ «Про затвердження Вимог до фруктових джемів, желе, мармеладів та підсолодженого каштанового пюре». Проєкт документу опубліковано на сайті Мінагрополітики для громадського обговорення. Він розроблено на виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У повідомленні говориться: «Проєктом наказу пропонується затвердити вимоги щодо термінології, якісних характеристик, маркування, етикетування фруктових джемів, желе, мармеладів та підсолодженого каштанового пюре з метою забезпечення безперешкодного функціонування ринку та створення умов для інформування споживачів про властивості цих продуктів, зокрема шляхом їх маркування». https://agroportal.ua/news/ukraina/v-ukrajini-gotuyut-vprovadzhennya-vimog-do-fruktovih-dzhemiv-ta-zhele 9. Україна лідирує за постачаннями зерна до ЄС, за олійними — у топ-3 AgroPortal.ua .- 15.01.2024 Про це повідомляють аналітики Spike Brokers. Частка України в структурі імпорту зернових до Європи з 1 липня: - 1 місце за імпортом пшениці — 3,2 млн т (66% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом ячменю — 608 тис. т (52% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом кукурудзи — 5,1 млн т (57% від загального імпорту). Частка України в структурі імпорту олійних до Європи з 1 липня: - 3 місце за імпортом сої — 429 тис. т (7,2% від загального імпорту); - 1 місце за імпортом ріпаку — 1,8 млн т (64% від загального імпорту); - 2 місце за імпортом соняшнику — 107 тис. т (31% від загального імпорту). https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-lidiruye-za-postavkami-zerna-do-yes-za-oliynimi-u-top-3 10. Колоніст став першою виноробнею, яка випустила Одеське біле вино AgroPortal.ua .- 13.01.2024 Вино з сорту винограду Сухолиманський білий у виноробні «Колоніст» відтепер називається «Одеське біле», повідомляє «Колоніст» . Про ідею нової назви давно були думки, і пішли вони саме з іноземних ринків, де вимовити просто так слово «сухолиманське» доволі складно. Саме на закордонних презентаціях українських вин команда Wines of Ukraine не раз говорили: «Якщо у вас є «Одеське чорне», то чому б не замінити назву і на «Одеське біле»?» У 2024 році бессарабська виноробня стане першою, яка втілить цей задум у життя. Сорт Сухолиманський білий вивели в Інституті виноградарства в виноробства імені Таїрова у 1949 році, схрестивши Шардоне та Плавай. Широковідомим цей сорт зробив власник виноробні «Колоніст» Іван Плачков. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/kolonist-stav-pershoyu-vinorobneyu-yaka-vipustila-odeske-bile-vino 11. У Харківській області розвивають крафтове виробництво Вizagro.- 15.01.2024 Ідея власної справи у Олени Шаріпової виникла влітку 2022 року, але реалізувати її жінка змогла тільки влітку 2023-го, повернувшись додому з Волинської області. Шаріпова запустила мануфактуру смаколиків «Трипівень». Наразі в асортименті є горішки з місцевим степовим медом (мигдаль, кеш’ю, фундук), в’ялені помідори з місцевими травами, олією та часником, соус «Солодкий чилі», варення з гострого перцю. За словами власниці бренду, дівчата частіше беруть горіхи з медом, а чоловіки — варення з перців та помідори. Якщо говорити про фаворита, то це в’ялені помідори з травами, часником та олією. https://bizagro.com.ua/u-harkivskij-oblasti-rozvivayut-kraftove-virobnitstvo/ 12. Продовольча безпека потребує розмінування та захисту портів Чорного моря – Свириденко Вizagro.- 15.01.2024 Першочерговими завданнями для вирішення проблеми глобальної продовольчої небезпеки є розмінування Чорного моря, посилення протиповітряного захисту портової інфраструктури України та гуманітарної допомоги для найбільш вразливих країн, заявила Віцепрем’єр-міністр — міністерка економіки України Юлія Свириденко. «Продовольчу небезпеку відчувають нині принаймні 40 країн, тому що Росія атакує не лише мирних українців, а й інших людей у глобальному вимірі, за тисячі кілометрів від України. Заміновані поля, зруйновані зернові сховища, блокада судноплавства – все це спричинило дефіцит продовольчих товарів. Ми обговорили це питання під час дискусії навколо Формули миру», – сказала вона у Давосі за підсумками четвертої зустрічі радників з національної безпеки та політичних радників лідерів держав світу щодо реалізації української Формули миру. https://bizagro.com.ua/prodovolcha-bezpeka-potrebuye-rozminuvannya-ta-zahistu-portiv-chornogo-morya-sviridenko/

Назад Рецептури на східні та єврейські солодощі Сторінки Попередня Наступна

< Назад Американці розробили пончик майбутнього — містить стільки ж вуглеводів, як два шматочки банана 24 вер. 2023 р. Каліфорнійський стартап Better Brand створив пончик, який містить стільки ж протеїну, як у 4 яйцях, та стільки вуглеводів, як у стеблині зеленої селери або двох шматочках банана. Тоді як традиційний пончик — це справжня вуглеводна «бомба», начинена цукром, жиром та борошном вищого ґатунку, перший продукт компанії під назвою Better Bagel має у складі 24 грами білку та лише 5 грамів вуглеводів. «Ми завжди жили з накладеними обмеженнями: їжа має бути корисною, а решти себе потрібно позбавити. Так от, більше не потрібно цього робити. Візьміть та з’їжте свій пончик», — говорить Еймі Янг, засновниця та генеральний директор компанії. ЦІЛЬ BETTER BRAND — ПОКРАЩИТИ НАШІ СТОСУНКИ З ЇЖЕЮ Перш ніж розробити свій флагманський продукт, Янг сама глибоко вивчала науку про їжу у бізнес-школі. Пізніше Better Brand співпрацював з харчовими лабораторіями для розробки пончикового тіста з новими інгредієнтами. «Якби ви принесли наше тісто до пекарні, вони б поняття не мали, що з ним робити, — каже Янг. — Його неможливо використати звичайним способом». Засновниця не розголошує деталі технології, посилаючись на комерційну таємницю. Але говорить, що на одному з етапів виготовлення пончиків вони застосовують технологію ферментування. Better Brand видобуває окремі ферменти з рослин і додає їх у тісто для поліпшення смаку та текстури готового продукту. Хоча ферменти є останнім елементом у «колоді» та використовуються у помірній кількості, без них пончики були б «зовсім іншим продуктом», говорить Янг. https://newfood.media/2021/10/23/amerykantsi-rozrobyly-ponchyk-maybutnoho-mistyt-stilky-zh-vuhlevodiv-iak-dva-shmatochky-banana/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Ідеальне молоко для приготування кави 13 груд. 2024 р. Український бренд “Молокія”, продукцію якого виготовляє “Тернопільський молокозавод”, випустив молоко “До кави”, створене спеціально для приготування кавових напоїв. Про це повідомляє newfood, пише agronews.ua. Це – молоко екстра ґатунку з вмістом жиру 2,5%. Воно призначене для створення ніжної, густої та однорідної молочної пінки, що ідеально підходить для капучино чи лате. Калорійність продукту складає 53 ккал. “Молоко “До кави” — коров’яче, збалансоване за складом білків і жирів, що робить його ідеальним вибором для приготування кавових напоїв” – , діляться у “Молокії”. У компанії розповідають, що мистецтвом приготування найкращої кави з новим молоком володіють баристи школи CUSTOM COFFEE. Вони навчатимуть і інших тому, як створити ідеальну чашку кави. “Для ідеального балансу смаку кавово-молочних напоїв важливо вибрати правильне молоко. З Molokia ми досягаємо цього балансу”, — коментують у CUSTOM COFFEE, додаючи, що молоко “До кави” має збалансоване поєднання білків і жирів, що необхідно для приготування смачної чашки капучино або лате. https://harch.tech/2024/12/05/idealne-moloko-do-kavy/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Цікаві факти про помідор 22 черв. 2026 р. Слово «помідор» з італійської перекладається як «золоте яблуко». Ацтеки називали помідор як «томатль». Батьківщиною помідора є Південна Америка. В Європу, помідор потрапив в 16 столітті. Але тоді помідор вирощували як декоративну рослину, думаючи що він неїстівний або навіть отруйний. У той час, коли українські селяни раділи знайомству із «псинками» (або «нимидорами»), лікуючи ними опіки, мозолі, солячи їх разом із огірками, у США і Західній Європі помідори садили на газонах і в ботанічних садах та навіть підкладали в їжу як отруту, а дехто обходив десятою дорогою це «сатанинське бадилля». У світі існує 13 видів диких помідорів і більше 3000 сортів. Помідор є ягодою. Але в Євросоюзі прийнятий як фрукт. Середня калорійність помідорів – 19 ккал. Помідор знижує вміст холестерину в крові, сприяє утворенню гемоглобіну. Найпопулярніші види помідорів – червоного кольору. Помідори також можуть бути жовтого, помаранчевого, рожевого, зеленого, чорного або білого кольору. Помідор містить лікопін, який може запобігти розвитку деяких видів раку. Крім цього, помідор має благотворний вплив на серце, артеріальний тиск, зір. Найбільшим виробником помідорів у світі є – Китай. Помідори збирають незрілими, щоб запобігти гниттю і забезпечити більш тривалий термін придатності . На початку 90 -х , вчені створили генетично модифіковані помідори, які можуть залишатися свіжими тривалий час. Помідори в дикій природі запилюються комахами. Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-pomidori Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 16 по 22 листопада 2022 року Попередній допис Наступний допис «Зерновим коридором» вже експортовано майже 12 млн тонн збіжжя Агробізнес Сьогодні.- 22.11.2022 Як повідомляє пресслужба Мінагрополітики, за понад три місяці роботи «зернового коридору» Україна експортувала майже 12 млн т збіжжя, найбільше було експортовано: пшениці, кукурудзи та ріпаку. За словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Дмитрасевича, у межах «зернової іціативи» близько половини від загального обсягу зерна експортується до країн Африки та Азії. Він також наголосив на необхідності розширення кількості українських портів, залучених в експорті агропродукції. http://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/25576-zernovym-korydorom-vzhe-eksportovano-maizhe-12-mln-tonn-zbizhzhia.html Україна відкриває новий ринок для експорту равликів AgroNews.ua. -17.11.2022 Завдяки зусиллям Держпродспоживслужби та українських дипломатів у рамках роботи щодо підтримки українських компаній та усунення технічних перешкод у жовтні відкрито новий ринок для українського експорту равликів, призначених для споживання людиною. Відтепер українські равлики можуть постачатися до Грузії та транзитом через її територію. https://agronews.ua/news/ukrayina-vidkryvaye-novyj-rynok-dlya-eksportu-ravlykiv%ef%bf%bc/ Зернову угоду продовжать в обмін на постачання російських добрив через Україну AgroNews.ua. -17.11.2022 «Зернової угоди» буде продовжена. В обмін на це Захід пропонує рф постачати аміак трубопроводом «Тольятті-Одеса», який прокладено в Україні. Про це повідомляє Financial Times. «Продовження знаходиться на стадії переговорів в ООН, і цей процес включав двосторонні зустрічі в кулуарах G20 на Балі, де генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш провів переговори з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим», — йдеться у повідомленні видання. Згідно з даними, в обмін на продовження угоди росія зможе використовувати трубопровід, яким аміак транспортується територією України до порту під Одесою. https://agronews.ua/news/zernovu-ugodu-prodovzhat-v-obmin-na-postachannya-rosijskyh-dobryv-cherez-ukrayinu/ Українське підприємство почало випускати органічний томатний сік AgroNews.ua. -16.11.2022 ТОВ «Дунайський аграрій», що на Одещині, почав випускати органічний томатний сік. Про це повідомив керівник підприємства Роман Дяжук на своїй фейсбук-сторінці. Він зазначив, що продукція представлена у двох видах — з сіллю та без солі. «Наш томатний сік — це 100% органічних соковитих томатів (без води і консервантів)», — написав Дяжук. Господарство «Дунайський аграрій» було засноване у 2013 році. Має сертифікат «Органік стандарт». Є одним з провідних виробників органічних яєць в Україні. Основні культури: ріпак, пшениця, горох та ячмінь. На 2000 га органічної землі компанія вирощує: рапс, пшеницю, тверду пшеницю, ячмінь, горох, соняшник, просо, сочевицю, нут, кукурудзу. Підприємство вирощує органічний кавун. Також має органічний персиковий сад та город, на якому вирощуємо батат. https://agronews.ua/news/ukrayinske-pidpryyemstvo-pochalo-vypuskaty-organichnyj-tomatnyj-sik%ef%bf%bc/ Озвучено ТОП-3 найбільш експортованих з України товарів AgroPolit.com. – 17.11.2022 За 10 місяців 2022 року з України експортували продукції на $36,9 млрд, а імпортували $44,1 млрд . Експортували з України найбільше до Польщі — на $5,7 млрд, Румунії — на $3 млрд, Туреччини — $2,4 млрд. Країни, з яких найбільше імпортували до України: Китай — $6,6 млрд, Польща — $4,4 млрд та Німеччина — $3,7 млрд. До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: - продовольчі товари — $18,5 млрд; - метали та вироби з них — $5,4 млрд; - машини, устаткування та транспорт — $3,6 млрд. https://agropolit.com/news/24627-ozvucheno-top-3-naybilsh-eksportovanih-z-ukrayini-tovariv У Мінагро прокоментували ціни на харчові продукти AgroPolit.com. – 16.11.2022 Ціни на соціальні харчові продукти в Україні значно нижчі за європейські, завдяки існуючим внутрішнім запасам сировини для їх виробництва. Таку думку висловив в інтерв’ю realist.online міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський. За його словами, в Україні базові продукти харчування зараз найдешевші.«Звісно, авокадо в Україні дорожче, ніж у Берліні, бо там немає таких проблем із доставкою. Але, якщо ми говоримо про хліб і все, що з цим пов'язано, в тому числі, м'ясо – ці продукти у нас значно дешевші, ніж будь-де. Українська кукурудза зараз коштує близько $ 100, а в Польщі – під $300», – пояснює міністр. На думку Сольського, для українського фермера це погано, адже він не покриває своїх затрат. https://agropolit.com/news/24625-u-minagro-prokomentuvali-tsini-na-harchovi-produkti Українські виробники вперше взяли участь у виставці органічних продуктів Скандинавії AgroPortal.ua.- 21.11.2022 У найбільшій виставці органічних продуктів Скандинавії — Nordic Organic Food Fair 2022, що проходила у шведському місті Мальме, взяли участь шість українських компаній, презентували свою продукцію в межах Національного колективного стенда України. «Впродовж двох днів виставки учасники стенда провели понад 80 В2В-зустрічей з потенційними партнерами зі Швеції та розповіли про роботу під час війни місцевому виданню Sydsvenskan», — говориться у повідомленні. Зазначається, що українські компанії обрали саме країни Скандинавії через те, що вони є лідерами зі споживання органічних продуктів в Європі: 62% споживачів регіону є прихильниками здорової їжі, тому витрачають більше коштів на екологічно чисті продукти. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinski-virobniki-vpershe-vzyali-uchast-u-vistavci-organichnih-produktiv-skandinaviji Україна — остання в Європі за рівнем продовольчої безпеки AgroPortal.ua.- 20.11.2022 Про це йдеться у щорічному звіті про Глобальний індекс продовольчої безпеки (Global Food Security Index, GFSI), розробленому за підтримки міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Пандемія COVID-19, політична нестабільність, інфляція, зростання цін на продукти харчування та екстремальні погодні явища у 2022 р. продемонстрували крихкість глобальної продовольчої системи та вплив цього на глобальну продовольчу безпеку. «Хоча глобально показники Індексу означають, що за останні кілька років рівень доступності сільськогосподарських ресурсів за шкалою рейтингу покращився, але загалом у сільському господарстві показники залишаються низькими, включаючи відсутність державних витрат на сільськогосподарські дослідження та розробки, іригаційну інфраструктуру та поліпшення родючості ґрунту», — констатують експерти. Стан продовольчої безпеки в Україні погіршився суттєво — країна посідає 71 сходинку Індексу серед 113 країн, хоча минулого року її місце було 58. «Розв’язана росією війна суттєво вплинула на стан продовольчої безпеки в Україні — країна посіла останнє місце в Європейському рейтингу (26 місце з 26) та на глобальній мапі зайняла 65 сходинку серед 113 країн світу», — зазначається у повідомленні. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-ostannya-v-yevropi-za-rivnem-prodovolchoji-bezpeki В Україні впроваджують гігієнічні вимоги до виробництва продуктів тваринного походження AgroReview.-18.11.2022 Мова їде про наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813 , яким затверджено Гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження. Документ імплементує вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради ЄС (№ 853/2004 від 29 квітня 2004 року) та дає змогу виконати норми ЗУ «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».Завдяки встановленим гігієнічним вимогам буде забезпечено підвищення рівня безпечності харчових продуктів тваринного походження та рівня громадського здоров’я. Крім того, цей наказ створить умови для добросовісного та конкурентного середовища в сфері виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження. https://agroreview.com/content/v-ukrayini-vprovadzhuyut-gigiyenichni-vymogy-do-vyrobnycztva-produktiv-tvarynnogo-pohodzhennya/ В України є потенціал переробляти агропродукцію, яка завоює світові ринки AgroReview.-18.11.2022 Агробізнес зіткнувся з проблемами блокування продукції на території України через зупинку морського експорту. Це стимулювало пошук нових логістичних шляхів через західні кордони та Дунай. Про це розповів співзасновник та генеральний директор компанії «Астарта» Віктор Іванчик. Він зазначив, що українські напрацювання в екстремальних умовах можуть бути застосовані в подальшому у багатьох країнах світу. «У короткостроковій перспективі ми знайшли рішення для часткового експорту. Але у довгостроковій перспективі ми маємо переробляти цю продукцію в Україні — створювати тут робочі місця, сучасні інноваційні виробництва для глибокої переробки і виробництва кінцевих продуктів харчування, які ми можемо постачати на зовнішні ринки. Для цього мають об’єднати зусилля бізнес, держава, громадські та галузеві організації. Кожен на своєму рівні має рухати цей процес уперед: від невеликих виробництв й індивідуальних підприємців до великих агрохолдингів», — вважає Віктор Іванчик. https://agroreview.com/content/v-ukrayiny-ye-potenczial-pereroblyaty-agroprodukcziyu-yaka-zavoyuye-svitovi-rynky/ “Оболонь” планує почати продавати франшизу мережі магазинів пива та напоїв “О Маркет” AgroReview.-18.11.2022 Корпорація “Оболонь” (Київ), одна з найбільших пивоварних компаній в Україні, планує розвивати власну мережу рітейлу “О Маркет” шляхом продажу підприємцям франшизи на право торгівлі її продукцією. Наразі “Про Маркет” складається з 22 магазинів у столичному регіоні та Хмельницькій області. Мережа охоплює 10 міст. При цьому щороку “Оболонь” відкриває по три-чотири нові фірмові магазини без залучення сторонніх інвестицій, а з початку російського повномасштабного вторгнення відкрила два нові. В “О Маркет” презентує три десятки брендів і власних торговельних марок, які формують асортимент майже з 500 товарних позицій одразу з чотирьох сегментів ринку напоїв: пива, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв (включно з квасом та енергетиками), мінеральної та питної води. https://agroreview.com/content/obolon-planuye-pochaty-prodavaty-franshyzu-merezhi-magazyniv-pyva-ta-napoyiv-o-market/ В Лондоні представлено інвестиційні можливості в Україні AgroTrend.-18.11.2022 17 листопада 2022 року в Лондоні відбулося Ukrainian Investment Roadshow 2022, що зібрало керівників провідних компаній Великої Британії, інвестиційних банкірів та представників міжнародних фондів, зацікавлених у інвестиційних можливостях в Україні. Цьогоріч однією з головних тем заходу стала участь світової інвестиційної спільноти у відновленні української економіки. “Україна відкрита для іноземних інвестицій. Ми бачимо інтерес з боку британського бізнесу: наразі близько 10 потенційних стратегічних інвесторів з Великої Британії розглядають проекти з інвестиційного меню Advantage Ukraine в таких галузях як оборонно-промисловий комплекс, суднобудування, IT, енергетика та інфраструктура. Також ми спостерігаємо підвищений інтерес з боку портфельних інвесторів які навіть збираються створювати окремі інвестиційні фонди призначені виключно для інвестицій в Україну,” – зазначив заступник Міністра економіки Олександр Грибан, відкриваючи дискусійну сесію щодо довгострокових можливостей інвестування у відбудову України. “Мінекономіки посилено працює з міжнародними партнерами над забезпеченням дієвих механізмів страхування політичних та воєнних ризиків для залучення інвестицій у проекти відновлення України вже зараз”, – додав він. https://agrotrend.com.ua/v-londoni-predstavleno-investyczijni-mozhlyvosti-v-ukrayini/ Тваринництво втратило п'яту частину поголів'я свиней, корів та птиці через війну UBR. -17.11.2022 Поголів'я свиней, птиці та великої рогатої худоби (ВРХ) скоротилося на 15-20% через військові дії. Ферми були змушені переорієнтуватися, щоб відновлювати галузь, повідомили у Міністерстві агарної політики та продовольства з посиланням на підсумки конференції "Боротьба за існування українського тваринництва". "Майже 20% поголів'я ВРХ було зосереджено на територіях, які нині тимчасово окуповано або там ведуться військові дії. Ці комплекси не можуть працювати і виробляти продукти в повному обсязі", – розповіла заступник директора Департаменту аграрного розвитку МінАПК Олена Дадус. https://ubr.ua/uk/market/agricultural-market/zhivotnovodstvo-poteryalo-pyatuyu-chast-pogolovya-svinej-krs-i-ptitsy-iz-za-vojny

< Назад Квітень 2023. Видавництва України 637.3 П29 Петер, А. Швейцарський сир та як його готувати. Практичний порадник з передмовою члена сільськогосподарського наукового комітету України Ю. Умана/ А. Петер, І. Хельд. - Харків: Всеукраїнське сільськогосподарське видавництво "Радянський селянин", 1926. -80 с. Емментальський сир відомий як найніжніший твердий сир. В пораднику розглядаються головні правила та загальні сприятливі умови виробу сиру: підготовка молока на сироварні, заквашування, догляд сиру, коли він кисне та вистигає, хімічний склад емментальського сиру, відношення між маснотою молока й сиру. 663.5 П40 Пневмосолодування на спиртових заводах / М.М. Коробов, І.Ф. Нальотов, Й.Я. Овадійович, А.М. Приходько. - К.: Держтехвидав УРСР, 1958. - 29 с: табл. В брошурі описано передовий метод солодування, який застосовується на Триліському спиртовому заводі. Цей метод порівнюється з новішими методами Петровського та Мироцького спиртзаводів, з методом новатора Бренді. 663 П84 Процеси і апарати харчових виробництв. Збірник задач : пер. з рос./ [навч. посібник для студентів техн. спеціальностей]. - К.: Вища школа, 1972. - 268 с. - Бібліогр. в кінці ст. В посібнику розглянуті завдання курсу процесів і апаратів - вивчення методики розрахунку різних апаратів та їх конструювання, теорія подібності, висушування і зволоження газів, дифузія, випарювання, перегонка і ректифікація. Представлені контрольні задачі. 663 П84 Процеси і апарати харчових виробництв. Лабораторний практикум: [навч. посібник]/ під ред. В.Н. Стабникова. - К.: Вища школа, 1971. - 200 с: рис. - Бібліогр. в кінце ст. Завдання практикуму - закріпити теоретичні завдання студентів. У посібнику подано 26 лабораторних робіт в розділах про механічні і гідродинамічні, теплові і дифузійні процеси харчових виробництв. Представлені основні теоретичні положення, методи аналізу, опрацювання результатів роботи. 663 П84 Процеси і апарати харчових виробництв : [навч. посібник]/ ред. В. М. Стабников. - К.: Вища школа, 1975. - 376 с: іл., табл. - Бібліогр. в кіонці ст. В підручнику розглянуті технологічні схеми різних виробництв, загальні закони харчової технології, механічні і гідродинамічні процеси, масообмінні та теплові процеси, основні технічні властивості харчових продуктів. 664.6 Р79 Ротмістров, М.Н. Морфолого-систематичне і фізіологічне вивчення мікрофлори фруктових кондитерських виробів і півфабрикатів/ М.Н. Ротмістров; Український НДІ харчової промисловості. - Харків: Ворошиловець, 1937. - 51 с: рис. - Бібліогр. в кінці ст Розглянуто питання мікрофлори цвілевих грибів, що є причиною псування кондитерських виробів. Питання про збереження продуктів має особливу гостроту. Проведено дослід про вплив високих температур на спори цвілі. З'ясовано вплив найтиповіших видів грибів на харчові властивості пошкоджених ними продуктів. 637.1 С18 Санітарно-бактеріологічний контроль молока і м'яса . - К.: Урожай, 1977. - 71 с.: табл. - (Практ. поради ветеринар. працівникам). - Бібліогр.: с. 70. Приведені загальновживані стандартні методи бактеріологічного дослідження молока та м’яса, а також маловідомі широкому колу ветеринарних бактеріологів. Особисту увагу приділено контролю якості молока в умовах промислового виробництва та його транспортування. Назад Далі

<Назад РАЗОМ У 2025 РІК 22 груд. 2024 р. РАЗОМ У 2025 РІК Дорогі і шановні наші користувачі! Вітаємо вас з Різдвом Христовим та Новим 2025 Роком! Ми дякуємо вам за те, що були читачами нашої бібліотеки в нелегкому 2024 році і сподіваємось на наше подальше взаємне співробітництво! Нехай з останніми хвилинами Старого року вас покинуть тяжкі турботи та негаразди, а новий 2025 рік виправдає найсміливіші сподівання та бажання, принесе Перемогу і довгоочікуваний мир в нашу Україну! Бажаємо кожному з Вас здоров’я, впевненості в завтрашньому дні, успіху і професійних досягнень! Нехай в Ваших родинах завжди панує любов, злагода та добробут ! Світлих, теплих, спокійних, затишних і смачних Свят! Рубрика Репрезентація фонду пропонує переглянути виставку літератури « До святкового столу ». Нові матеріали в рубриці « Цікаві факти харчової індустрії». Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 24 травня по 30 травня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 24 по 30 травня 2024 року Зміст стор. 1. В Україні офіційно скасовано декларування цін на важливі продукти 1 2. Рада прийняла за основу законопроєкт про хміль та хмелепродукти 2 3. На Закарпатті переселенка з Краматорська відкрила майстерню крафтового шоколаду 2 4. В Україні не вистачає пшениці для випікання хліба 2 5. Інвестиції, переробка, торгівля: що дасть молочному бізнесу євроінтеграція 3 6. ДиканькаМлин вироблятиме вітамінізоване борошно 3 7. Мінагрополітики повинне захищати інтереси аграріїв перед власниками інфраструктур 3 8. На Львівському ярмарку смаку продукцію представлять 50 крафтових виробників 4 9. Зроблено в Україні: Молочний альянс збільшує перелік продукції, яка бере участь у проекті 4 10. Китай — головний покупець мороженої яловичини в Україні 4 11. Grain Ukraine: розвиток ринку їжі та землі, логістика і євроінтеграція 5 12. У 2023 році скоротилося виробництво меду 5 13. В Україні склався унікальний генофонд волоського горіха 5 ------------------------------------------------------------ 1. В Україні офіційно скасовано декларування цін на важливі продукти AgroNews.ua . -29.05.2024 Держпродспоживслужба повідомляє , що Уряд прийняв рішення з метою усунення надмірного тиску на бізнес щодо відміни державного регулювання цін на товари, які мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення шляхом декларування зміни роздрібних цін у разі їх збільшення на 5 і більше відсотків. Перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість та товари протиепідемічного призначення було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення», яка втратила чинність 01.07.2023. Але деякі суб’єкти господарювання продовжують здійснювати декларування зміни роздрібних цін на товари шляхом подання відомостей до Держпродспоживслужби через її офіційний вебпотрал з використанням кваліфікованого електронного підпису. Держпродспоживслужба повідомляє суб’єктів господарювання, що з 01.07.2023 відсутня необхідність здійснювати декларування зміни роздрібних цін на товари, що мають істотну соціальну значущість і товари протиепідемічного призначення. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-oficzijno-skasovano-deklaruvannya-czin-na-vazhlyvi-produkty/ 2. Рада прийняла за основу законопроєкт про хміль та хмелепродукти AgroNews.ua . -27.05.2024 22 травня 2024 року ВРУ прийняла за основу євроінтеграційний проєкт Закону про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234-д від 09.02.2024) у редакції Комітету з питань аграрної та земельної політики. Цей документ спрямований на приведення у відповідність до стандартів ЄС основних принципів та вимог до вирощування, виробництва, переробки, маркування, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, а також правових основ діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та порядку державного контролю у цій галузі. Законопроєкт визначає: - загальні вимоги до сертифікації хмелю (хмелепродуктів); - вимоги до сертифікаційних центрів; - порядок здійснення компетентним органом контролю за діяльністю сертифікаційних центрів; - особливості маркування хмелю (хмелепродуктів); - зміст сертифікатів хмелю та хмелепродуктів; - вимоги до ввезення (пересилання) хмелю та хмелепродуктів. https://agronews.ua/news/rada-pryjnyala-za-osnovu-yevrointegraczijnyj-zakonoproyekt-pro-hmil-ta-hmeleprodukty/ 3. На Закарпатті переселенка з Краматорська відкрила майстерню крафтового шоколаду AgroNews.ua . -24.05.2024 Вимушена переселенка з Краматорська Юлія Савинська відкрила майстерню крафтового шоколаду у селі Букове Берегівського району. Майстерню шоколаду вона відкрила у 2023 році, до повномасштабного вторгнення у Краматорську займалася кондитерською справою та мала кав’ярню. Частину обладнання Юлія перевезла з Краматорська, іншу придбала за грантові гроші. Майстриня розповідає, що шоколад робить із какао-бобів, вирощених у Венесуелі. “В цьому регіоні вирощуються какао-боби сорту кріол. Вони відносяться до групи ароматичних бобів, шоколад виходить з них з цікавим смаком та ароматом. Без додавання будь-яких підсилювачів кожен шоколад виходить з різними смаками. Ми наразі працюємо з Венесуелою та Мадагаскаром. Спочатку ми їх перебираємо, обсмажуємо у конвекційній печі і потім дробимо за допомогою цієї машини, вона називається дробарка”, — додає Юлія. Зараз вона відправляє шоколад по Україні поштою. Жінка планує розширювати асортимент та шукає працівника до майстерні крафтового шоколаду. https://agronews.ua/news/na-zakarpatti-pereselenka-z-kramatorska-vidkryla-majsternyu-kraftovogo-shokoladu/ 4. В Україні не вистачає пшениці для випікання хліба AgroPolit.com . – 27.05.2024 Портал delo.ua . повідомляє, що останнім часом в Україні на внутрішньому ринку спостерігається дефіцит продовольчого зерна, через що підприємства обмежені у виробництві хліба. На внутрішньому ринку ціни на продовольчу пшеницю набагато вищі, ніж у минулому році. На підприємствах є критичний брак продовольчого зерна. Незабаром аграрії почнуть збирати новий врожай пшениці, і тоді, можливо, ця проблема вирішиться. У новому сезоні світовий ринок пшениці може зіткнутися з рекордним підвищенням цін через очікуване істотне скорочення виробництва та зменшення запасів продовольчого зерна. За прогнозами експертів, пропозиція пшениці значно зменшиться у новому сезоні як в Україні, так і в світі загалом. Запаси в Україні наразі не перевищують 5 млн т, тоді як торік на цей період вони становили близько 8 млн т. https://agropolit.com/news/28379-v-ukrayini-ne-vistachaye-pshenitsi-dlya-vipikannya-hliba 5. Інвестиції, переробка, торгівля: що дасть молочному бізнесу євроінтеграція AgroPortal.ua .- 29.05.2024 Радник Євроінтеграційного комітету та провідний аналітик молочних ринків «Інфагро» Максим Фастєєв висловлює думку, що Євроінтеграція для молочного сектору України — це можливість функціонувати в межах тих положень та нормативів, які зараз існують в ЄС. Він пояснив, що об’єднання дозволить мати «спільний ринок» без додаткових дозволів, погоджень та термінів. Водночас інтеграція буде генерувати інвестиційні можливості українського молочного ринку, а також посилить експорт на треті ринки. Водночас, наголошує експерт, торгівля з ЄС також важлива для українського молочного бізнесу. За останні два роки, коли європейські партнери відкрили можливість торгівлі без мит і квот, українські експортери наростили обсяги торгівлі з ЄС. На сьогодні в Україні налічують приблизно 50 активних молочних заводів, які мають відповідну сертифікацію («єврономер») для вільного продажу своєї продукції до ЄС. https://agroportal.ua/news/ukraina/investiciji-pererobka-torgivlya-shcho-dast-molochnomu-biznesu-yevrointegraciya 6. ДиканькаМлин вироблятиме вітамінізоване борошно AgroPortal.ua .- 27.05.2024 На конференції «Хлібна індустрія-2024» керівник групи з розвитку продуктивності та доступу до ринків Програми USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО Владислав Карпенко повідомив, що з авершилась програма підтримки підприємств щодо вітамінізації борошна від USAID АГРО. «Ми відібрали 4 підприємства, три з яких вже підписали угоди. Я хочу оголосити останнє підприємство, з яким ми хочемо підписати угоду, — це ТОВ «ДиканькаМлин», — зазначив Владислав Карпенко. Це український виробник пшеничного борошна та манної крупи із зерна пшениці м’яких сортів. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/dikankamlin-viroblyatime-vitaminizovane-boroshno 7. Мінагрополітики повинне захищати інтереси аграріїв перед власниками інфраструктур AgroPortal.ua .- 27.05.2024 Думку про діяльность Мінагро щодо захисту аграріїв висловив експерт ринку логістики, член Комітету ЄБА з логістики, голова ГС «Цифрові шляхи свободи» Юрій Щуклін . Пріоритетним напрямом діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства має стати розробка та реалізація практичних рішень для усунення логістичних труднощів із доступом українських аграріїв до ринків. Зокрема, профільне міністерство має відстоювати інтереси агровиробників перед власниками інфраструктур, які прагнуть максимальної монетизації каналів доставляння української аграрної продукції до покупців. Необхідність змінити акценти діяльності Міністерства обумовлюють експортна орієнтованість, важлива роль аграрної галузі як джерела валютних надходжень до України та наявний конфлікт інтересів між аграрною і логістичною галузями. Він говорить: «Поширена думка, ніби в агросекторі прості бізнес-процеси: посіяли, виростили, продали. Але виростити та продати вирощене — вже складний процес, де долучені ресурси і агровиробників, і власників логістичної інфраструктури. Агропродукцію необхідно так доставляти до ринків, щоб агровиробництво не втрачало економічного сенсу та надавало виробникам ресурси для розвитку, технологій, покращення ефективності. Тому перспективи аграрного виробництва необхідно розглядати тільки в комплексі з логістикою. І Мінагрополітики має думати, як тримати баланс інтересів між аграріями та власниками всіх інфраструктур, які хочуть максимально заробити на доставленні аграрної продукції до ринків». https://agroportal.ua/news/ukraina/minagroprod-povinne-zahishchati-interesi-agrarijiv-pered-vlasnikami-infrastruktur 8. На Львівському ярмарку смаку продукцію представлять 50 крафтових виробників AgroPortal.ua .- 26.05.2024 Цього року на Львівському ярмарку смаку буде представлена продукція приблизно 50 крафтових виробників з усієї України, а також очікується участь близько 20 локальних виробників Львівщини. Організатори Львівського ярмарку смаку зазначають: «Мета заходу — підтримка малих та середніх виробників органічних сертифікованих продуктів і сироварів з різних куточків України та крафтових локальних виробників Львівщини. Така ініціатива з розвитку торговельного потенціалу об’єднає учасників-виробників органічного та молочного секторів, ключових партнерів та зацікавлених споживачів». У заході візьмуть участь сировари з нагородами з конкурсів ProCheese Awards 2021, World Cheese Awards 2022, World Cheese Awards 2023. Серед виробників сертифікованої органічної продукції представлені: - мʼясна продукція, крупи, яйця, мед — Organic meat, Organic Chicken, Галекс-Агро; - молочна продукція, зокрема сири — Старий Порицьк, Organic milk; - ягідно-травʼяні чаї — Жива Земля Потутори, Travka; - макарони з твердих сортів пшениці та спельти — Терлич; - кукурудзяні палички, олія, крупи, борошно — Екород; - шоколад — Meetty; - крупи — Жива органіка; - овочі, фрукти, джеми, мед — Дунайський аграрій та інші. Для довідки: Львівський ярмарок смаку триватиме 8-9 червня 2024 року з 11:00 до 19:00 у м. Львів, вул. Коперника, 17, подвір’я Львівського палацу мистецтв. https://agroportal.ua/news/ukraina/na-lvivskomu-yarmarku-smaku-produkciyu-predstavlyat-50-kraftovih-virobnikiv 9. Зроблено в Україні: Молочний альянс збільшує перелік продукції, яка бере участь у проєкті AgroPortal.ua .- 25.05.2024 Група компаній «Молочний альянс» підтримала ініціативу уряду України щодо програми «Зроблено в Україні». Логотип «Зроблено в Україні» буде розміщено на пакованні всіх лінійок продуктів ТМ «Яготинське», «Яготинське для дітей», «Пирятин» та «Славія», повідомляє компанія. Сергій Вовченко , голова наглядової ради ГК «Молочний альянс», розповідає: «Група компаній «Молочний Альянс», як потужний національний виробник, лідер молочної галузі, амбасадор всього українського, національного, «свого», підтримує державну ініціативу. Ми вважаємо, що від програми мають виграти всі! Економічний ефект ми вбачаємо у збільшенні обсягів реалізації нашої продукції. Адже на кожному етапі створення додаткової вартості — від виробництва сировини й до самого споживання продукту — фігурує український виробник, національна логістика, торгівля, склад, і це зростання вітчизняних виробників, підприємців, наповнення українського бюджету. Це робочі місця людей, відповідно, рівень їхніх доходів, добробуту сім’ї. Так ми заходимо на абсолютно нове коло споживання. Таким чином, більше заробляючи, людина більше споживає, формуючи додатковий попит на якісні українські продукти». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/zrobleno-v-ukrajini-molochniy-alyans-zbilshuye-perelik-produkciji-yaka-bere-uchast-u-proyekti 10. Китай — головний покупець мороженої яловичини в Україні AgroPortal.ua .- – 25.05.2024 Україна у січні – квітні 2024 року експортувала 5,1 тис. т мороженого м’яса ВРХ — на 27,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому еквіваленті експорт за чотири місяці цього року скоротився на 20,6%, як порівняти з січнем-квітнем 2023 року, — до $22 млн. Протягом чотирьох місяців цього року головними покупцями українського мороженого м’яса ВРХ були Китай (40%), Азербайджан (35,6%) і Грузія (10,1%). Найбільше цієї продукції Україна в січні – квітні купувала у Литві (54,5%), Німеччині (20,7%) та Ірландії (18,4%). https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/kitay-osnovniy-pokupec-morozhenoji-yalovichini-v-ukrajini 11. Grain Ukraine: розвиток ринку їжі та землі, логістика і євроінтеграція AgroPortal.ua .- – 23.05.2024 30-31 травня перші особи зернового ринку, логістичного бізнесу, ринку їжі та фінансового сектору зустрінуться у Києві на VIII міжнародній конференції Grain Ukraine 2024. Головна тема заходу — Grain in the Time of Chaos, у центрі уваги учасників події буде пошук нових, економічних, політичних та логістичних шляхів просування українського експорту у світі. Важлива тема обговорення — «Локальні виклики українських агровиробників під час війни: як подолати дисбаланс регіонів». Будуть підніматися питання про виживання прифронтових територій та пріоритетні напрями підтримки. На учасників конференції очікує одразу дві логістичні панельні дискусії — щодо суходолу і перспектив його розвитку та щодо морської логістики. https://agroportal.ua/news/ukraina/grain-ukraine-rozvitok-rinku-jizhi-ta-zemli-logistika-ta-yevrointegraciya 12. У 2023 році скоротилося виробництво меду Вizagro.-30.05.2024 У 2023 році в Україні виробили 57,9 тис. тонн меду – на 8,2% менше, ніж роком раніше, згідно з даними Державної служби статистики. Сільгосппідприємства виробили 484 тонн меду, зокрема фермерські господарства ‒ 65 тонн, що на 16% менше в порівнянні з показником 2022 року. У господарствах населення в минулому році виробництво меду скоротилося на 8,2%, як порівняти з 2022 роком, – до 57,4 тис. тонн. https://bizagro.com.ua/u-2023-rotsi-skorotylosya-vyrobnytstvo-medu/ 13. В Україні склався унікальний генофонд волоського горіха Вizagro.-24.05.2024 В Україні до війни зростало понад 10 мільйонів дерев волоського горіха. Внаслідок багатовікової народної селекції насадження цієї культури в Україні ростуть значно північніше, ніж в інших країнах. Науковиця з Національного університету біоресурсів і природокористування України Наталія Шевчук зазначає: “Саме зростало, а не вирощувалось, адже дякуючи своїй унікальній пластичності (здатності пристосовуватися до різних природних умов) горіхове дерево росте й плодоносить, майже не потребуючи до себе уваги. І хоч усі дерева мають насіннєве походження і плоди з них різноякісні, українські горіхи на міжнародному ринку цінуються за добрий смак й екологічність». Перспективними регіонами промислового вирощування вважаються південні та південно-західні області. Краще росте горіх на Буковині. Саме сюди з Валахії (територія сучасної Румунії) він уперше потрапив в Україну, звідси й назва горіх волоський. https://bizagro.com.ua/v-ukrayini-sklavsya-unikalnyj-genofond-voloskogo-goriha/

< Назад Іспанці створили з океанічної води спеціальний напій для спортсменів, який відновлює тіло 3 бер. 2024 р. Іспанський стартап Refix створив функціональний ізотонічний напій на основі морської води, що містить 78 основних мінералів. Розробник говорить, що океанська вода містить таку саму частку мінеральних солей — магнію, хлориду, кальцію і калію — як і плазма крові. «Двадцять відсотків нашого напою становить морська вода, яка добувається безпосередньо з Атлантичного океану в регіоні Галісії. Це – відмінність Refix від будь-якого іншого ізотонічного напою на ринку», — розповідає Роберто Ерреро Томе, який представляє компанію на чи не найбільшій виставці органічної їжі Biofach, що проходить у Німеччині. ІЗОТОНІЧНА ІННОВАЦІЯ ДОСТУПНА ЗІ СМАКАМИ АПЕЛЬСИНА, ЛИМОНА, АНАНАСА ТА ЯБЛУКА Основна функція напоїв – покращення спортивних результатів, підтримка правильного рівня гідратації та відновлення мінеральних солей, втрачених під час тренувань. «Це дуже добре працює для підготовки тіла перед фізичним тренуванням, відновлення після тренування та відновлення втрачених мінеральних солей у зв’язку з проблемами зі шлунком. Ізотонічна вода є корисною для кісток, артерій і мозку, а також допомагає покращити сон, розслабляючи нервову систему», — підкреслює Томе. REFIX ЗАБИРАЄ ОКЕАНІЧНУ ВОДУ З ТЕРИТОРІЇ, ЩО ОХОРОНЯЄТЬСЯ NATURA 2000 «Це дійсно чиста вода. Це єдине місце, де вам дозволено ловити морепродукти та подавати їх безпосередньо на стіл», — каже Томе. Воду обробляють на заводі компанії, зберігаючи чисті мінеральні солі. Щоб запобігти майбутньому забрудненню океанів мікропластиком, Refix використовує скляні пляшки з алюмінієвими кришками та перероблювані картонні упаковкиTetra Pack. https://newfood.media/2024/02/21/ispantsi-stvoryly-z-okeanichnoi-vody-spetsialnyy-napiy-dlia-sportsmeniv-iakyy-vidnovliuie-tilo/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Коньяк – найцікавіші факти 29 вер. 2024 р. Коньяк – це міцний алкогольний напій, вироблений методом подвійної перегонки з виноградного соку, а потім тривалий час витриманий в дубових бочках. Існує близько 200 виробників коньяку. Згідно з однією з оцінок 2008 року, великий відсоток коньяку (понад 90% припадає на ринок США) надходить лише від чотирьох виробників: Courvoisier, Hennessy, Martell та Rémy Martin. Все, що написано далі, не є рекламою і рекомендовано для прочитання людям, які досягли повнолітнього віку. • Напій можна вживати в невеликій кількості – не більше 15 мілілітрів на день, в лікувальних і профілактичних цілях. Він нормалізує кров’яний тиск, знімає головні болі при мігрені, а також скорочує на 40% ризик розвитку атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. • Коньяком є тільки той напій, який був вироблений в провінції Коньяк у Франції відповідно до ретельного дотримання всіх технологій виробництва. Всі інші схожі напої є не коньяком, а бренді. • На етикетці завжди позначається вік коньяку: → *VS (very special) або 3 – спирти були витримані не менше двох років. → *Superior – не менше трьох років. → *VSOP (very special old pale) або reserve – говорить про витримку до чотирьох років. → *VVSOP (very very special old pale) або grand reserve – витримка мінімум п’ять років. → *XO (extra old) або Napoleon – витримка більше шести років. • Максимально допустимий час витримки напою в дубовій бочці дорівнює 70 – 80 років, далі дерево перестає насичувати коньяк особливим ароматом і смаком. • Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль обожнював коньяк, тому щодня він вживав пляшку вірменського коньяку «Двін» (витриманий десятирічний Арарат). Однак якось раз він випив і зрозумів, що смак коньяку незвичний. Черчилль вирішив дізнатися у Сталіна в чому причина. З’ясувалося, що технолог, що виготовляє коньяк, був засланий до Сибіру. • Цей алкогольний напій потрібно вживати тільки кімнатної температури. • Найдорожчим коньяк в світі вважається Henry IV, що коштує 2 мільйона доларів. Його пляшка прикрашена золотом і алмазами, а сам напій витриманий більше 100 років. • Мандрівник Жан-Жак Годе винайшов арктичний коньяк, який прозорий, як вода і розливається в пляшки у формі шматка льоду. • Перед запуском радянської орбітальної станції «Салют-7» в різні ніші на борту були закладені туби з вірменським коньяком. Робилося це для того, щоб члени екіпажу могли боротися зі сварками, які іноді могли виникнути між ними. • Французи вважають, що коньяк потрібно вживати з шоколадом, кавою і сигарами. • В усьому світі, крім деяких країн СНД, не прийнято закушувати цей напій лимоном. І не забувайте, що надмірне вживання алкоголю шкодить вашому здоров’ю. https://pro-cikave.com.ua/cikavi-fakty-pro-konjak/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 24 по 27 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис З початку 2020 року Україна експортувала 15 тис тонн меду AgroNews.ua. -27.04.2020 Експорт меду натурального в 1 кварталі 2020 року склав 14 859 тонн на 24 497 тис USD. Про це йдеться в інформації Державної фіскальної служби, пише agronews.ua. За минулий рік Україна експортувала меду 55 583 тонни на 101,96 тис. USD. У 2018 році експорт меду склав 49 405 тонн на 98 070 тис USD. В 2017 році експорт меду склав 67 786 тонн на 133 752 тис USD. У 2016 році експорт меду натурального склав 56 968 тонн на 97 257 тис. USD. Нагадаємо, у березні 2020 році обсяги експорту українського меду зросли на 43%, що на 43% більше, ніж попереднього місяця, та на 18% більше, ніж у березні 2019 року. agronews.ua Представлено шляхи регулювання ціни на товари на час карантину AgroNews.ua. -26.04.2020 Народний депутат, голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики України Олег Тарасов повідомив, що Держпродспоживслужба буде здійснювати контроль за державним регулюванням цін на продовольчі товари під час карантину. Про це повідомляє AgroPolit, пише agronews.ua. Він розповів, що з 1 липня 2017 р. в Україні було скасовано державне врегулювання цін на 15 груп товарів. «Під моніторингом тоді перебувало 15 груп товарів, — борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичина, свинина і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі. Але у переважної більшості зарубіжних країн державний контроль за цінами був і є, проте відбувається з чередуванням періодів його посилення та послаблення в залежності від економічної ситуації, із застосуванням як прямих так і непрямих заходів регулювання», — зазначив він. Олег Тарасов вважає доцільним, що в умовах надзвичайної ситуації уряд повертає державний контроль за цінами на деякі соціальні продукти, лікарські засоби і медичні вироби. Контроль буде здійснюватися Держпродспоживслужбою таким чином: якщо продавець планує підвищити ціну на вказані продукти, то торгівельний заклад зобов’язаний повідомити про це в службу через електронну форму. Якщо держава виявить не обґрунтоване підняття ціни, то матиме можливість вплинути на це. agronews.ua Хлібозавод №10 продовжує утримувати докарантинні ціни на хліб AgroNews.ua. -25.04.2020 Карантин, викликаний епідемією коронавірусу, обіцяють продовжити майже до середини травня, а в цей час ціни на зерно і борошно продовжують зростати. Всупереч цим обставинам, компанії хлібобулочного напрямку в складі Ristone Holdings не лише продовжують свою роботу в штатному режимі, але й виступають з соціальними ініціативами, пише agronews.ua. Нещодавно Хлібозавод №10 пообіцяв не піднімати ціни на хліб до Великодня, хоча його витрати на виробництво істотно збільшилися. Цю тенденцію хлібозавод планує зберігати й надалі. “Ціни на зерно і борошно продовжують зростати, не кажучи вже про інші додаткові витрати, які з’явилися у підприємства через епідемію і карантин. Ми виконали свою обіцянку і не підвищували ціни до Великодня, і будемо намагатися до останнього утримувати їх на нинішньому рівні” – прокоментувала ситуацію виконавчий директор Хлібозаводу №10 Галина Адамчик. 22 квітня Кабмін прийняв постанову про стабілізацію цін на соціально значущі продукти, серед яких борошно вищого сорту та житньо-пшеничний хліб. Команда Ristone Holdings очікує від держави впровадження ефективних механізмів регулювання ринку базових продуктів, які підтримають бізнес і покупця. agronews.ua Аграрні асоціації розглянуть додаткові обмеження по експорту зерна AgroNews.ua. -24.04.2020 Агровиробники готові розглянути додаток до “Меморандуму щодо обмеженню експорту зернових з України” також і стосовно кукурудзи, – повідомив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов, пише agronews.ua. “Така форма роботи, як Меморандум, показала свою ефективність. УЗА піддержують продовження такого співробітництва. Якщо Уряд вийде з пропозицією підписати новий додаток стосовно обмеження експорту кукурудзи, ми його розглянемо”, – заявив він. За словами президента асоціації, на сьогоднішній день досить складно продати кукурудзу на зовнішніх ринках, тож в УЗА не очікують, що експорт буде більшим, ніж заплановано. Нагадаємо, Мінекономіки та агровиробники раніше підписали Меморандум щодо обмеження експорту зернових з України. «Щодо експорту пшениці — підписали Меморандум між основними експортерами, борошномелами та Мінекономіки та зафіксували об’єм в 20,2 млн тонн до 1 липня 2020 року. Цього буде достатньо, щоб внутрішній ринок задовільнити», — прокоментував його заступник міністра МЕРТ Тарас Висоцький. agronews.ua Українські виробники біоетанолу у збитках через зупинку експорту AgroNews.ua. -24.04.2020 Зупинка експорту біоетанолу з України пов’язана з карантинними заходами, але може зашкодити розвитку галузі, – про це було повідомлено під час наради у Мінекономрозвитку під головуванням заступник міністра розвитку економіки та сільського господарства Тараса Висоцького, пише agronews.ua. Згідно із Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-I ДП “Укрспирт” до 30 квітня 2020 року виробляє дезінфікуючий засіб (сировину для антисептиків). За квітень 2020 року “Укрспирт” вже поставив більше, ніж 2,8 млн тисяч кілограм сировини для виробництва антисептиків українським виробникам. Заборона експорту цієї сировини за кордон фактично зупинила і експорт біоетанолу, хоча у постанові, якою регламентується експорт спиртів під час карантину, біоетанол виключений із переліку товарів, вивезення яких заборонено. Але технічне виконання постанови наразі нормує квоту на експорт біоетанолу, як “нульову”. Тож митниця просто не випускає партії біоетанолу за кордон, пояснюють у Асоціації виробників біоетанолу. В Україні з 10 заводів, які випускають біоетанол, 3 вже пройшли сертифікацію в ЄС та мають контракти на постачання. Але танкери стоять на Балтиці й не можуть вивезти товар, тому що українська митниця заблокувала 8 цистерн. agronews.ua Якщо не обмежити експорт продовольчого зерна, ціна на хліб виросте на 15-20% – заява AГРОПОЛІТ. -27.04.2020 Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України» просять владу запровадити тимчасове обмеження експорту продовольчої пшениці, аби стримати 15-20% зростання цін на хліб. Про це йдеться у відкритому листі керівників даних асоціацій на ім’я президента Володимира Зеленського, прем’єра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка, Київського міського голови Віталія Кличка та секретаря РНБО Олексія Данілова. З огляду на розгортання в світі пандемії вірусу Covid-19, економіку України очікують непрості часи. Зміна і ускладнення логістичних маршрутів, підвищена волатильність світових ринків та підвищений попит на продукти харчування з огляду на запроваджені по всьому світу карантинні заходи уже починають негативно відображатися на українських компаніях, які працюють в секторі постачання продовольчих товарів… Пекарська і борошномельна галузі у ситуації, що склалася, є одними із стратегічних для забезпечення продовольчої безпеки України. Утім низка факторів ставить під загрозу спроможність наших підприємств виконувати цю соціально важливу і необхідну функцію у цей складний час», – сказано у листі. Зокрема, підкреслюють у Всеукраїнській асоціації пекарів та «Борошномелів України», сьогодні склалася критична ситуація на внутрішньому ринку зерна. «Через зростання попиту на зовнішніх ринках та через сезонні фактори збільшуються ціни на продовольчу пшеницю. Приміром, лише за останні десять днів середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 грн./т. Таке здорожчання уже в найближчому майбутньому призведе до зростання ціни на борошно всіх сортів на 500-600 грн/т. Оскільки борошно у собівартості хліба складає понад 40%, то й підвищення ціни на цей товар першої необхідності для громадян на 15-20% є майже доконаним фактом», – наводять цифри у двох асоціаціях. Розуміючи велику соціальну значимість виваженої та збалансованої цінової політики на хліб та хлібобулочні вироби, кажуть в асоціаціях, вони намагаються максимально оптимізувати виробничі процеси, аби зростання не було різким і болісним для споживачів. Але цих кроків не достатньо, аби стримати ціни. «У обставинах, що склалися, ми звертаємось до вас із проханням допомогти нам зберегти нинішній рівень цінової політики і убезпечити споживачів від різкого підвищення цін на хліб і хлібобулочні вироби. Одним зі способів це зробити, ми бачимо запровадження тимчасового обмеження на експорт зернової продукції продовольчої групи в обсягах, які необхідні для забезпечення потреб внутрішнього ринку на період очікуваної тривалості карантинних заходів», – пропонують Всеукраїнська асоціація пекарів та асоціація «Борошномелів України». agropolit.com/news/ Держрезерв повинен сформувати запас продуктів харчування, аби гарантувати продовольчу безпеку України, – заява AГРОПОЛІТ. -25.04.2020 Для гарантування продовольчої безпеки України уряд має використовувати ряд заходів, як от запас продуктів харчування в Держрезерві. Про це розповів у коментарі AgroPolit.com народний депутат України («Слуга народу»), голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу комітету парламенту з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов. На його думку, питання продовольчої безпеки слід розглядати як у площині обов’язку держави забезпечити право людини на повноцінне харчування, так і як частини всієї національної безпеки. Олег Тарасов так пояснює реалізацію на практиці цих двох задач: «Для виконання першого завдання необхідно забезпечити фізичну та економічну доступність продуктів харчування. Зокрема, в державній коморі, тобто Держрезерві, мають зберігатися в необхідних обсягах продукти харчування на випадок критичних ситуацій. Держава може контролювати рівень цін на продукти першої необхідності, що власне зараз ми і спостерігаємо. Під час падіння купівельної спроможності громадян можливими є такі заходи як продаж із Державного резерву зерна для виготовлення борошна, щотижневий моніторинг цін та ін. Що стосується другого аспекту, то завдання значно ширше і вимагає проведення ефективної аграрної політики, забезпечення умов повноцінного розвитку сільськогосподарської галузі, аграрної інфраструктури тощо». Народний депутат підкреслив, що зараз точаться гострі дискусії щодо обмеження експорту по зерну. Обирати чи ні цей захід, як і будь-які інші обмеження, втручання держави в економічну діяльність, на його думку мають відбуватися тільки за виняткових обставин. Якщо в минулому році Україна зібрала рекордні 75 млн т зернових і зернобобових культур, а для задоволення внутрішніх потреб у посіві, переробці на борошно і крупи, виготовленні хлібобулочних виробів, концентрованих кормів для тварин потрібно трохи більше 20 млн т, то очевидно, що в поточному маркетинговому році обмежувати експорт зернових недоцільно і шкідливо для фінансового стану країни. Так, у 2019 році було експортовано агропродовольчої продукції на $22,2 млрд, а частка галузі в структурі загального експорту з України склала 44%», — вважає він. agropolit.com/news/ Уряд має переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну – заява AГРОПОЛІТ. -25.04.2020 Україні слід робити ставку на переробку аграрної сировини та збільшення виробництва продукції з доданою вартістю, тож у найближчі роки слід переглянути внутрішню стратегію розвитку агросектору та внести зміни в експортну. Таку точку зору висловив у коментарі AgroPolit.com народний депутат України, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, член депутатської групи «За майбутнє» Іван Чайківський. Він також озвучив причини, які підштовхують владу до таких рішень. «На такі зміни наштовхують останні події на нафтовому ринку. Вже зараз ми бачимо, що рекордне зниження світових цін на нафту цього року може обернутися скороченням попиту, а відтак і зниженням ціни на кукурудзу та технічні культури. Це означає, що значна частина нового врожаю цих культур опиниться на внутрішньому ринку. І тут постане питання – що з нею зробити? Переробляти, але як, коли не вистачає переробних потужностей? Якою буде ціна, а також прибутки аграріїв?», — зазначив Іван Чайківський. Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики наголосив, що в Україні у 2019 році зібрали: сої – 3,5 млн т, соняшнику – майже 15 млн т і ріпаку – понад 3 млн т, разом – більш ніж 21,5 млн т олійних культур, натомість переробили у 2019 році: сої 1,5 млн т, соняшнику – трохи більше 12 млн т, ріпаку – лише 0,3 млн т. Загалом же щороку урожай становить близько 70 млн т зернових, плюс 20-25 млн т олійних культур. Споживаємо усередині країни – 20 млн т та олійних 14 млн т, тобто сумарно трохи більше від 34 млн т. Тож решту, 55-61 млн т, щороку продаємо. Але це відбувалося до кризи. Через зменшення попиту на внутрішньому рикну може бути більше зернових», — зазначив Іван Чайківський. agropolit.com/news/ Прогноз: Горіхових насаджень поменшає, а з експортом будуть проблеми AgroPortal.ua.-27.04.2020 Цього року виникне складність з транспоруванням українських горіхів на експорт. Такими можуть бути наслідки коронавірусу для галузі. Про це в коментарі для AgroPortal.ua сказав почесний президент Української горіхової асоціації Володимир Пахно. За його словами, їхній урожай буде приблизно таким, як і минулого року: 105-112 тис. т. На сьогодні українські садівники у 2020 р. посадили горіх на площі до 300 га (140 га – фундук, решта – волоський горіх). «Насаджень буде менше, ніж в 2019 році в зв'язку зі змінами в програмі компенсацій та через проблеми з доставкою саджанців волоського горіха з Франції і Молдавії, фундука – з Італії», – розповів експерт. Пахно повідомив, що садівники працюватимуть переважно з українськими розплідниками, хоча і тут можуть бути проблеми з логістикою. «З огляду на пандемію буде обмежений ринок китайського горіха в Європі. Тому ми відправимо приблизно 80 тис. т. грецького горіха за кордон. Нагадаю, Україна в минулому році експортувала понад 100 тис. т горіха в шкаралупі – це рекорд останніх років», – зазначив він. Експерт наголосив, що вже кілька років поспіль надходження валюти від експорту горіхів складають понад половину всіх валютних коштів, що поступають від продажу всієї продукції садівництва країни. Лише за 2019 р. реалізовано горіхів на загальну суму $138,6 млн, що становить 53,3% від реалізації всієї плодово-ягідної продукції України ($206,2 млн), роз’яснив він. agroportal.ua Ручная обработка лозы и сбор винограда — "Таврия" меняет модель виноградарства Дело.-27.04.2020 Обрабатывать виноградники будут частные подрядчики Дом марочных коньяков "Таврия" меняет модель виноградарства, привлекая частных виноградарей. В Европе данная модель хорошо зарекомендовала себя, поскольку предполагает более бережную работу с лозой и ручной сбор урожая. Об этом говорится в сообщении предприятия. По заказу завода, небольшие хозяйства и частные аграрии будут выращивать виноград без использования промышленной обработки. "Таврия", со своей стороны, предоставляет партнёрам: поддержку опытных агрономов, консультации авторитетных европейских виноградарей, контролирует качество, выкупает выращенный урожай винограда. Решение о переходе на contract growing принято вследствие значительного роста продаж крафтовых и марочных коньяков — в первом квартале 2020 года продажи этой продукции выросли в два раза по сравнению с аналогичным периодом 2019. Общие продажи Дома марочных коньяков "Таврия" за 1-й квартал 2020 года выросли на 34% (в дал). "Сегодня в Украине много небольших аграрных хозяйств, которые бережно, с большой теплотой возделывают виноград, заботясь о каждом кусте. Использование подобной модели партнерства гарантирует нам наличие винограда, необходимого для создания наших напитков. А небольшие виноградники, в свою очередь, получают в нашем лице надежного покупателя и партнера", — объясняет Генеральный директор ДМК "Таврия", Андрей Сердюк. delo.ua/ БІЗНЕС Мінекономіки оприлюднило прогноз на урожай-2020 UA.NEWS-24.04.2020 Урожай зернових в Україні в нинішньому році скоротиться на 20% у порівнянні з попереднім. Позначаться посуха і негативні фактори, пов’язані з пандемією. Про це йдеться в прогнозі Міністерства економіки, торгівлі і сільського господарства. Його експерти очікують, що в 2020 році аграрії зберуть 60 млн тонн зернових і зернобобових, що на 20% менше торішнього врожаю. Прогноз враховує сформований дефіцит вологи і економічні чинники, обумовлені пандемією COVID-19. Але оскільки минулорічний урожай був рекордним в історії – 75 млн тонн зернових, то й 60 млн тонн прогнозованого врожаю – вище середнього для України. Урожай в 2018 році також був рекордним на той час – сягнувши 70,1 млн тонн (у 2017 році було 62 млн тонн). Найбільший за час незалежної України урожай забезпечив солідні надходження у валюті від агроекспорту, це і укріпило національну валюту. В основному він став рекордним завдяки кукурудзі. ua.news/ua/ "Укрспирт" поставив уже більше 3 мільйонів літрів сировини для антисептиків Економічна правда.- 27.04.2020 Станом на 26 квітня ДП "Укрспирт" виробило і поставило українським компаніям 3,3 млн літрів сировини для антисептиків - це показник за 3 тижні з початку виробництва дезінфекційного засобу. Про це повідомляє прес-служба компанії. Зазначається, що виробляти дезінфекційний засіб "Укрспирт", відповідно до законодавства, має змогу до 30 квітня включно. "За три тижні ДП "Укрспирт" поставило виробникам вже 3,3 млн літрів дезінфекційного засобу. Якщо математично перекласти це на товар, то з проданої "Укрспиртом" сировини можна виготовити приблизно 85 мільйонів кишенькових санітайзерів по 50 мл або 17 мільйонів по 250 мл. На сьогодні відвантаження дезінфекційного засобу відбувається з 12 заводів ДП "Укрспирту". Для оперативності за останні декілька тижнів ми додатково запустили два заводи у Львівській та Черкаській областях", - заявив в.о. директора підприємства Сергій Блескун. "Наразі сировину в "Укрспирту" закупають 36 українських виробників антисептиків. На своїх заводах ми виробляємо дезінфекційний засіб з 80% та 90% вмістом спирту. Така міцність важлива, щоб забезпечити надійний антисептичний ефект. Продаємо цю сировину за ціною без акцизу. Звісно, вона є сталою і зростати не буде", - додав він. Повідомляється, що літр сировини міцністю 80% коштує 35,37 грн, 90% - 42,45 грн. www.epravda.com.ua/news/ Угроза мирового голода "библейских масштабов" - шанс для Украины накормить планету УНІАН: Новини України.-27.04.2020 На днях Организация Объединенных Наций предрекла миру, переживающему пандемию коронавируса, «голод библейских масштабов» – худший гуманитарный кризис со времен Второй мировой войны и потенциальную голодную смерть для 265 миллионов человек. Где-то в Индии люди уже начинают калечить друг друга в очередях за порцией риса. Конечно, европейской житнице Украине голод не грозит: аграрная трудолюбивая страна сможет себя полностью прокормить и, пользуясь случаем, при правильной организации сможет даже помочь накормить голодающие страны и выйти на новые рынки сбыта. Из-за возможных глобальных проблем с поставками продуктов питания Всемирная торговая организация призвала страны не сокращать аграрный экспорт и как можно скорее снять барьеры для перемещения работников сельского хозяйства, чтобы урожай не сгнил на полях. Украина, один из крупнейших в Европе и мире поставщиков зерновых, курятины, растительного масла и других базовых продуктов, этот призыв поддержала. Более того, в Министерстве развития экономики, торговли и сельского хозяйства заявили, что наша страна может и будет увеличивать экспорт продовольствия и скоро начнет переговоры с нуждающимися государствами. Тем более, что валютные поступления во время экономического кризиса еще как нужны. И в то же время, наша страна уже отправила на внешние рынки почти весь запланированный на экспорт объем пшеницы. В правительстве призадумались о том, чтобы притормозить поставки традиционного экспортного товара – кукурузы, припася ее немного для собственных нужд. Настораживает и то, что будущий урожай 2020 года ожидается профильным министерством на двадцать процентов меньше рекордного прошлогоднего. Это значит, что обещанное увеличение экспорта произойдет за счет продажи запасов для внутреннего потребления и придется выбирать: накормить своих граждан или доказать миру, что мы – надежный поставщик. Того и гляди, придется снять запрет на экспорт любимой украинцами гречки ради поддержания хорошего имиджа в мире. www.unian.ua