< Назад Депутати зареєстрували новий законопроект щодо держпідтримки АПК 16 вер. 2022 р. У Верховній Раді України зареєстрували новий законопроект № 8025 щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану. Про це повідомляє УНІАН, пише agronews.ua. Законодавчі зміни дозволять суттєво покращити ситуацію у напрямку експорту агропродукції українського виробництва, підтримати вітчизняних агровиробників та залучити міжнародну допомогу на чітко визначені механізми. Станом на сьогодні, в умовах війни, перед вітчизняними аграріями постали проблеми паралічу морських портів, нестачі зерновозів та неготовності наземної інфраструктури до воєнних викликів. Так, наразі “зернові коридори” працюють, але на минулому тижні кремлівський диктатор вже заявив про намір розірвати угоду, аби вкотре перекрити Україні доступ до акваторій. Не варто забувати і про підняття Туреччиною ціни у п’ять разів за прохід Босфором. Це все “б’є” по собівартості продукції. Тому для покращення логістики і диверсифікації українського експорту потрібно розвивати альтернативні маршрути: ЖД, автомобільні, річкові. “Від початку бойових дій ми активно працюємо над цими питаннями, адже експорт агропродукції – це капітал України. Ми не можемо залежить виключно від доступу до Чорного моря. Тепер, коли Україна показала себе надійним партнером, який не тільки боронить Європу, а й годує світ – так, ми можемо і будемо просити підтримку у донорів. Але, щоб міжнародні партнери чітко розуміли, на які напрямки ми просимо кошти, необхідно вказати напрямки використання на рівні закону”, – розповідає Лабазюк. agronews.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Розроблено літаючий квадроцикл для фермерів 19 лист. 2023 р. Компанія Ryse Aero Technologies представила надлегкий електричний квадроцикл з вертикальним зльотом та посадкою (eVTOL). Компанія Ryse Aero Technologies представила надлегкий електричний квадроцикл з вертикальним зльотом та посадкою (eVTOL). Цей мегадрон розроблений, щоб зробити політ доступним для всіх, незалежно від рівня кваліфікації або сертифіката пілота. Recon зроблений для сільськогосподарського сектору. Фермери можуть літати над своєю землею та використовувати його для розвідки врожаю та огляду своєї землі. Повітряний квадроцикл коштуватиме близько 150 000 євро. Повітряний квадроцикл Recon приводиться в рух шістьма електродвигунами, гвинти з вуглецевими лопатями обертаються зі швидкістю 2000 об/хв. Шість електричних роторів використовують знімні акумуляторні блоки. З повними батареями він може літати близько 25 хвилин із максимальною швидкістю 101 км/год. Система штучного інтелекту підтримує стійкість машини при зависанні навіть за дуже сильного вітру. Тут наявний повітряний оптичний лідар ATV для обходу перешкод за допомогою лазера. Ryse Aero Technologies стверджує, що за 45 хвилин навчання користувач може почати літати. Компанія вже дозволила фермерам випробувати літак. 2023 року планується побудувати 100 машин, а 2024 року — 1000. Як повідомляє SpecMachinery.com.ua , на фермі мегадрон може замінити квадроцикл або позашляховик, і фермери можуть використовувати його для обльоту полів. https://agropravda.com/news/novye-technologii/19490-rozrobleno-litajuchij-kvadrocikl-dlja-fermeriv Попередній допис Наступний допис

< Назад Сільське господарство. Землеробство. Тваринництво №8 2024 Кирпа, М.Я. Способи післязбиральної обробки гібридів кукурудзи та їх вплив на якість насіння при тривалому зберіганні/ М.Я. Кирпа, Н.С. Віліпкова //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 57-63. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: сушіння--схожість, сепарування, протруєння Спряжка, Р.О. Ступінь та характер ефектів гетерозису ліній кукурудзи за показниками якості зерна/ Р.О. Спряжка, В.Л. Жемойда //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №30 . - С. 76-87. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: білок, кукурудза, вирощування, урожайність, продуктивність, гетерозис, крохмаль, олія Особливості зразків кукурудзи з колекції Устимівської дослідної станції рослинництва за антиоксидантними властивостями та цінними господарськими ознаками/ Ю.В. Харченко, Л.Я. Харченко, О.В. Анциферова, В.В. Поздняков //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №30 . - С. 88-97. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: антиоксиданти, кукурудза, вирощування, генетичні, ресурси, колекції, зразки, використання, оцінка--антиоксидантна активність Колосович, М.П. Оцінка зразків м'яти довголистої - Mentha Longifolia L. за цінними господарськими ознаками/ М.П. Колосович, Н.Р. Колосович //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №30 . - С. 97-106. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: колекції, колекційні зразки, м'ята, ознаки, джерело, продуктивність, стійкість до хвороб--еталони Вплив регуляторів росту на розвиток рослин соняшнику в Північному Степу України/ О.І. Цилюрик, М.Ю. Румбах, О.О. Іжболдін та ін. //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 69-81. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: хлорофил--вміст олії--площа листкової поверхні--якість насіння-- урожайність Технічна ефективність бакових сумішей гербіцидів у посівах соняшнику в уовах Північного Степу України/ Ю.І. Ткаліч, О.І. Цилюрик, В.І. Козечко та ін. //Зернові культури. - 2021. - Т.5 , №2 . - С. 356-367. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: соняшник, гербіциди, урожайність, ефективність, технічна ефективність, насіння--забур'яненість--бакові суміші Солодушко, М.М. Вплив органо-мінеральних добрив на врожайність пшнниці озимої після непарових попередників в умовах зони степу/ М.М. Солодушко //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 91-99. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: попередники--біостимулятори--фунгіцид Абакус--урожайність Енергетична ефективність вирощування гібридів кукурудзи для виробництва біогазу за використання макро- і мікродобрив/ М.Б. Грабовський, К.В. Павліченко, Л.А. Козак, Л.М. Качан //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 100-107 Кл. слова: передпосівна обробка--вихід енергії--витрати енергії Фурманець, М.Г. Вплив систем обробітку грунту та удобрення із використанням побічної продукції на продуктивність пшениці озимої в Західному Поліссі України/ М.Г. Фурманець, Ю.С. Фурманець //Зернові культури. - 2021. - Т.5 , №2 . - С. 368-373. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: обробіток, грунт, добрива, пшениця, озима, продуктивність урожайність, деструкція Кузьменко, Н.В. Хімічний захист пшениці м'якої озимої від кореневих гнилей/ Н.В. Кузьменко, С.В. Авраменко, О.М. Глубокий //Зернові культури. - 2021. - Т.5 , №2 . - С. 383-389. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: кореневі, гнилі, протруйники, урожайність, технічна ефективність, пшениця, озима, продуктивність Попередня Далі

< Назад Березень 2023. Видавництва України 663 К64 Кондаков,В.М . Виробнича естетика на підприємствах харчової промисловості/ В.М. Кондаков, М.І. Годунов. - К.: Техніка, 1973. - 96 с: табл., iл. - Бібліогр.: с. 92-93 Приведені загальні відомості про виробничу естетику, основні напрямки естетизації виробничого середовища і трудового процесу, боротьба з шумом і вібрацією. Розглянуто роль кольору на виробництві, впровадження технічної естетики у виробництво. 637.1 К88 Кугенєв, П.В. Молочна справа: підруч. для с.-г. технікумів/ П.В. Кугенєв; пер. з рос. - Вид. друге, переробл. і доп. - Київ: Урожай, 1969. - 296 с.: іл. - (Підручники і учбові посібники для с.-г. технікумів) У доповненому підручнику викладено новий матеріал з аналізів молока: резазуринова проба, рефрактометричний спосіб кількісного визначення білків молока та інші. З технології молока поданий матеріал про приготування стерилізованого молока, яке довго зберігається; новий кисломолочний продукт - йогурт; російський сир; домашній сир. Описано нове технологічне устаткування. Вітаміни в підручнику вказані за міжнародною термінологією. 637.1 Л14 Лагутін, А.О. Гігієна праці робітників молочної промисловості/ А.О. Лагутін. - К.: Здоров'я, 1979. - 46 с. - (Медична бібліотечка робітника) У брошурі висвітлюються гігієнічні вимоги до умов праці на різних етапах сучасного молочного виробництва. Рекомендуються способи боротьби з утворенням несприятливих чинників виробничого середовища, заходи профілактики професійної захворюваності робітників молочних заводів і комбінатів. 663/.664 Л33 Лебединський, Ю.П. Міжгалузеві зв'язки харчової промисловості та їх удосконалення/ Ю.П. Лебединський; Інститут економіки АН УРСР. - К., 1971. - 147 с: табл. У роботі публікуються результати досліджень, проведених у відділі міжгалузевих комплексних проблем. В ній розглядаються питання поліпшення організації сировинних зон харчових підприємств, економічного стимулювання, підвищення якості сировини, вдосконалення системи заготівель продуктів сільського господарства. 664.3 Л51 Лесюіс, О.О. Екстракційний метод добування олії з насіння / О.О. Лесюіс. - К.: Держтехвидав УРСР, 1958. - 91 с.: рис. - Бібліогр.: с. 89. У брошурі висвітлено технологію виробництва олії методом екстракції на сучасній апаратурі безперервної дії. Додається характеристика олійної сировини і описано процеси підготовки насіння, попереднього добування олії, екстракції макухи, первинної очистки, а також рафінації. 663.1 П16 Панасенко, В.Т. Грибна флора харчових продуктів: (визначник)/ В.Т. Панасенко, А.З. Бару; Наркомхарчпром УРСР, Укр. наук.-дослід. ін-т харч. пром-сті. - К.: Укр. держ. вид- во місц. пром-сті, 1938. - 128 с.: рис. - Бібліогр.: с.117-120 , алфав. сл. В книзі дається описання пліснявих грибів, які псують харчові продукти, показано, які хімічні зміни виникають у харчових продуктах під впливом грибної флори. Описані різні роди грибів, їх властивості, які саме гриби псують різні види харчових продуктів. 663.3 П16 Панасюк, М.Г. Плодове і ягідне виноробство/ М.Г. Панасюк; Мліївська дослідна станція плодівництва Укрплодоінституту. - К; Х: Державне підприємство сільськогосподарської літератури УРСР, 1948. - 64 с: мал. Розглядаються способи технічної переробки плодів. Назад Далі

< Назад Сапфіри за безцінь – заряд бадьорості на увесь рік 7 лип. 2024 р. Коли ягідки на кущі чорниці змінюють зеленуватий весняний відтінок на червонувато-синій, а згодом і на характерний глибокий колір індиго, ми розуміємо, що в Україні літо у розпалі. Чорниця родом із Північної Америки, а знайшли її європейські поселенці. Кущі чорниці ростуть на рівні з іншими ягодами, такими як: малина, смородина, полуниця, суниця чи порічки. Але на відміну від перерахованих, кущі чорниці, а відповідно і самі ягідки вважаються дикою рослиною, бо полюбляють лісові хащі і затишок. Чорниця знакова для кожної людини, адже це – літня вітамінна бомба, насититись якою потрібно кожному. Чорниця настільки багата антиоксидантами, що здатна боротися з багатьма хворобами, а у дієтологів особливе ставлення до цієї лісової ягідки. Дослідження показують, що чорниця може допомогти запобігти навіть деяким видам раку, знижує рівень холестерину, зменшує ризик інсульту і хвороби Альцгеймера. Одна порція містить майже третину добової норми вітаміну C. Окрім цього, чорниця дуже смачна і найкорисніша у свіжому вигляді. Дійсно, ягоди чорниці – один із найбільших дарів, які є на нашій землі. Тим паче, що в Україні не обов’язково витрачати гроші, аби придбати дорогоцінних сапфірових ягід. У лісі вони ростуть безкоштовно, і повітрям свіжим подихаєте, і назбираєте безцінних «вітамінних камінців». Є кілька фактів про чорницю, про які ви точно не здогадувались. 1. Чорниця зміцнює пам’ять. Дослідження, проведені у 2012 році, показали, що принаймні одна порція чорниці на тиждень (100-150 грамів), сповільнює зниження когнітивних функцій у кілька разів. Один з дослідів, який проводили на мишах, виявив, що чорниці захищають мозок від токсичних білків, які з роками там накопичуються. 2. Кущ чорниці – родич рододендрона і азалії. 3. США – найбільший у світі виробник чорниці, там збирають загалом 2560 тонн культурних і диких ягід чорниці на рік. 4. А чи знаєте ви, що ранні американські колоністи винайшли сіру фарбу шляхом кип’ятіння чорниці в молоці. 5. Чорниця – чудові ліки від старості. Як ми знаємо, антиоксиданти – речовини антистаріння. Чорниця багата антиоксидантами, які уповільнюють старіння шкіри. Саме тому чорницю використовують компанії, які виготовляють косметичну продукцію. 6. Чорниця містить такі мінерали як калій, марганець, мідь, залізо і цинк, які допомагають контролювати кров’яний тиск. Мідь та залізо необхідні для формування червоних кров’яних клітин. 7. Чорниця – офіційна ягода Нової Шотландії, а у Північній Америці росте, збирається і заготовляється майже 90% усієї чорниці у світі. АВТОР МАКСИМ НІКІТІН https://jisty.com.ua/sapfiri-za-beztsin-zaryad-badorosti-na-uves-rik/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Основи сенсорного аналізу харчових продуктів: навч. посіб./О.Б.Ткаченко, Н.В. Каменева, Я.Г. Верхівкер та ін., ОНАХТ. – Одеса:ВД «Гельветика», 2020. - 304 с.: іл. Навчальний посібник підготовлений колективом науковців-викладачів Одеської національної академії харчових технологій. В передмові до видання відзначається, що в умовах жорсткої конкуренції на вітчизняному та світовому ринках сенсорний аналіз стає важливим інструментом для контролю якості, безпечності продуктів харчування. На основі основних вимог та стандартів до продуктів харчування в посібнику визначені основні цілі сенсорного аналізу харчових технологій:виявлення відмінностей органолептичних властивостей в продуктах; опис органолептичних властивостей харчових продуктів для контролю розробки продукції та її якості; дослідження ринку, комунікацій; оцінка органолептичних властивостей харчових продуктів (відсутність дефекту та відповідність стандартам; вивчення взаємозв’язків між хіміко-фізичним складом та органолептичними властивостями харчових продуктів та інші. Навчальний посібник укладено за розділами: Розділ перший. Загальні положення та терміни сенсорного аналізу Розділ другий. Сенсорний аналіз якості вин Представлена класифікація вин, основні показники якості вин, особливості органолептичної оцінки винограду, особливості дегустації та проведення сенсорного аналізу вина. В третьому розділі «Сенсорний аналіз соків та сік-містких напоїв» подається глосарій сокових продуктів, описані принципи класифікації, основні показники якості сокової продукції, правила дегустації , дефекти органолептичних показників сокових продуктів. Виписані сучасні напрямки розробок сокових продуктів. Розділ четвертий. Сенсорний аналіз чаю та кави Викладена порівняльна характеристика властивостей чаю та кави. Описані дефекти органолептичних показників чайних та кавових продуктів, а також сучасні напрями в розробках чаю та кави. Розділ п’ятий. Сенсорний аналіз хлібобулочних виробів Цікава інформація з історії хліба. Наприклад, перший хліб мав вигляд рідкої каші, зерно мололи, змішували з водою і так вживали. Почали випікати хліб близько 8000 років тому, в часи, коли знаряддя праці виготовляли з каменю. Саме слово «хліб» має давньогрецьке походження. Греки випікали свій хліб у спеціальних горщиках, які носили назву «клібанос». Розділ шостий. Сенсорний аналіз м’ясних продуктів Розглядаються питання: класифікація основних груп продуктів м’ясопереробної галузі, харчові добавки, основні органолептичні показники якості м’ясних продуктів, дегустація та сенсорний аналіз, фальсифікація м’яса та продуктів. В шостому розділі «Сенсорний аналіз рибних продуктів» подається інформація: класифікація основних груп продуктів рибопереробної галузі, основні органолептичні показники якості рибних продуктів, дефекти органолептичних показників рибних продуктів. Інформуємо користувачів, що у нашому фонді маємо національний стандарт з сенсорного аналізу ДСТУ ISO 16657:2009. Аналіз сенсорний. Прилади. Стакани для дегустування оливкової олії (ISO 16657:2006, IDT).- Увед. вперше.- Чинний від 2001-01-01.- К.: ДП «УкрНДНЦ», 2018.- 4 с. Стандарт установлює характеристики стакана, який використовують у сенсорному аналізі органолептичних ознак смаку та запаху неочищених оливкових олій для їхньої класифікації. Метод описує відповідний нагрівальний елемент, який використовують для досягнення та утримування належної температури під час аналізування. Попередня Наступна

< Назад Історія харчових підприємств зниклих з карти Києва 10 вер. 2022 р. Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості Київський лікеро-горілчаний завод № 2. Кудрявська 16. Лікеро-горілчаний завод займає досить велику територію неподалік від Львівської площі в центрі Києва. «Казенний винний склад №1», так він називався в ті часи, коли був заснований в 1896 році. Причиною тому, стало введення у 1894 році четвертої казенної монополії на продаж населенню горілчаних виробів. Міністерство фінансів Російської Імперії придбало дві приватних садиби по вулиці Кудрявській. Після знесення існуючих старих будинків і викорчовування саду тут був побудований комплекс Казенного винного складу № 1. Архітектором проекту був губернський інженер В. Безсмертний. Темпи виробництва спиртного підприємства в початкові роки роботи стрімко росли і вже в 1910-х роках обсяги продукції досягали значної на той час цифри в 682 000 відер горілки на рік. З початком Першої світової війни виробництво було тимчасово призупинено. У 1922 році об'єкт був націоналізований і продовжив роботу, називаючись з того часу Київським лікеро-горілчаним заводом № 2. В час Другої світової війни на заводі випускали пляшки з запальними сумішами, а при окупації Києва - мінеральні води. Пізніше завод повернувся до виробництва алкоголю. У період з 1946 року по 1980 рік поетапно проводилася реконструкція заводу. З 1992 року по 2000 рік завод знаходився в оренді ВКК «АЛКО». З 2000 року цілісний майновий комплекс Київського лікеро - горілчаного заводу переданий в довгострокову оренду фірмі «Еванс Лтд». У 2002 році він змінив назву на «Столичний Стандарт» і під цією вивіскою припинив роботу через кілька років. У минулому київські горілки прикрашали не тільки генерал-губернаторський, а й імператорський стіл. Багато років візиткою України була горілка «Древньокиївська», «Княжий келих» «Столичний Стандарт». Продукція поставлялася до Росії, Німеччини, Греції та Великобританії. Особливою гордістю підприємства були поставки продукції Палаті Лордів Великої Британії. Право забезпечувати англійських законодавців якісним алкоголем було отримано в результаті перемоги в конкурсі виробників з 3 країн. На даний момент подальша доля заводу невідома. Є побоювання, що великий історичний комплекс в самому серці Києва може бути відданий під знесення і забудову. Перший київський молочний завод вул. Жилянська, 47 Київський молочний завод №1 Раніше в межах міста Києва перебувало чимало підприємств з багаторічною історією, які виробляли дуже якісну продукцію. Тепер вони стали частиною історії нашого міста. Така доля спіткала перший київський молочний завод в грудні 2009 року. Історія київського молочного заводу почалася в січні 1930 року. Завод будували за останніми на той час технологіями, а проект підприємства консультували на Бергердорфських заводах в Німеччині. Аналогічне обладнання, яким був оснащений київський молочний завод, в 1930-і роки мало лише кілька молочар у всій Європі. Завданням нового заводу було дати жителям всього Києва дешеву і якісну молочну продукцію - кефір, сирки, кисле молоко, варенець, стерилізовані вершки, сметану, сир, а згодом морозиво і молочний цукор. На початку 1990 років завод був приватизований і отримав нову назву ВАТ «Райдуга». У 1997 році за рішенням київського арбітражного суду підприємство оголошено банкрутом. У серпні 1999 року завод був викуплений і названий ЗАТ «Перший Київський молочний завод». З жовтня 2007 року підприємство входить до складу компанії «Мілкіленд-Україна», завод був перенесений в інше місце, а земельну ділянку за адресою вулиця Жилянська, 47 було віддано під житлово-офісну забудову. У грудні 2009 року перший київський молочний завод був знесений, а місце для майбутнього будівництва максимально розчистили. Тут передбачалося будівництво готельно-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями для торгівлі, громадського харчування та паркінгом. Київський молокозавод №2 Панорама території заводу Завод був побудований в 1961 році, як Київський міськмолзавод № 2. Початкова переробна потужність заводу становила 400 тонн молока в день. У 1981-85 роках за рахунок реконструкції заводу його потужності дозволили переробляти 600 тонн молока в день. У березні 1995 року на базі молокозаводу було засновано Відкрите Акціонерне товариство «Галактон». Київ поступово позбавляється від підприємств в межах міста і молочний завод «Галактон» не став винятком. Адже зовсім поруч з ним знаходиться метро, зручна транспортна розв'язка, Русанівка, а до центру - буквально кілька хвилин їзди. У 2010 році «Галактон» почав процес об'єднання з компанією «Данон». Через рік на підприємстві загальна кількість працівників становила близько 600 чоловік, а в рік перероблялося більше 80 000 тонн молока. Через деякий час «Данон» зіткнувся з тим, що через розташування заводу його потужності стало складно якимось чином розширити, а підвозити великі обсяги сировини для його переробки ставало все важче. Підприємство перебувало практично в житловому масиві в районі станції метро Лівобережна. Через це компанії також було складно дотримуватися вимог до якості продукції, безпеки та екології виробництва. До всього іншого розташовувати завод в місті виявилося вельми недешево, а договір оренди землі з київською владою, підписаний на 49 років, підійшов до кінця. У травні 2015 року завод «Галактон», через 54 роки своєї роботи, повністю припинив своє функціонування. Устаткування було перенесено на 2 інших заводи компанії «Данон» - в Херсоні та Кременчузі. Тепер на території колишнього заводу, площа якої становить 8 га, буде зведений житловий комплекс «Галактика». Пивзавод Шульця До недавнього часу в Києві працювало 3 пивзаводу, 2 з яких були засновані в кінці 18-го століття і були фактично єдиними виробниками пінного напою до 1974 року. До появи пивзаводу «Оболонь». Один з останніх нащадків династії німецьких пивоварів Генріх Карл Шульц, зібравши солідний капітал, приїхав в 1881 році до Києва. Він хотів заробити більше, ніж у себе в Німеччині, так як там він вже максимально розвинув свої заводи з виробництва пива. Придбавши комплекс будівель 1860-65 років будівництва на Московській площі, він відразу ж почав їх переробляти і модернізувати Пізніше Шульц бере в оренду території, які знаходяться навколо його новоспеченого заводу, і прилаштовує поруч з ним будиночок, де і живе зі своєю сім'єю аж до своєї смерті в 1881 році. Управління майном переходить його дружині і вона досить успішно продовжує справу чоловіка - пивзавод забезпечується новим обладнанням і розширюється. У 1913 році підріс син Шульца, він встановлює тут дві парові машини і проводить електрику, що дозволило збільшити виробництво пива до 600 000 відер на рік, а штат працівників - до 50 осіб. На жаль, історія династії пивоварів Шульц закінчується дуже трагічно. За кілька років до початку 1-ї світової війни, вони звернулися з проханням про надання російського громадянства, але їм без пояснення причини відмовили. У 1916 році всю сім'ю, як громадян ворожої держави, вислали в Сибір, а майно - віддали державі. Після революції 1917-го року завод продовжив свою роботу і варив пиво навіть за часів Великої Вітчизняної Війни. На початку 2000-го року пивзавод перейшов до «Сармату», так як вже був визнаний банкрутом. Пивовари «Сармата» хотіли відродити виробництво, в 2002 році завод навіть почали готувати до повної реконструкції, але щось пішло не так і від цієї затії відмовилися. Однією з причин було названо те, що пивний завод знаходиться на місцевості з незручним рельєфом і на реконструкцію довелося б витратити занадто багато коштів.27 вересня 2003 року тут зварили останні 180 гектолітрів пива і підприємство з більш ніж 100-річною історією припинило своє існування. Пивзавод на Подолі Датою заснування Пивзаводу на Подолі вважається 1872 рік, коли купець Микола Хряков придбав на київській вулиці Кирилівській маєток з непрацюючим металургійним виробництвом. Хряков разом зі своїми компаньйонами організували «Товариство Київського пивоварного заводу», яке започаткувало виробництво пива у приміщенні колишньої ливарні на привезеному з Чехії обладнанні. Пиво нової броварні досить швидко завоювало прихильників не лише у Києві, але й у сусідніх губерніях. З приходом радянської влади підприємство було націоналізовано та перейменовано на Київський пивзавод № 2. У 1990 році усі пивоварні заводи Києва були переведені на орендну форму власності, пивзавод на Подолі став обокремленою майновою одиницею колективного орендного підприємства «Оболонь». У 1993 році пивзавод було виведено зі структури КОП «Оболонь» шляхом створення закритого акціонерного товариства, співвласниками якого стали працівники підприємства. У середині 2000-х років асортимент продукції ЗАТ «Пивзавод на Подолі» включав 12 сортів пива, квас та 6 видів інших безалкогольних напоїв. Згодом продукція підприємства випускалася невеликими партіями, а її асортимент здебільшого обмежувався 5 сортами пива: «Поділ Жигулівське», «Гостинний двір», «Жигулівське», «Паровое» (світле, темне). Останню варку було проведено у грудні 2013 року. 28 лютого 2014 року завод було закрито. Зараз в цьому приміщенні знаходиться Міжнародний центр народного та сучасного мистецтва «Арт-Келлер». Дарницький м'ясокомбінат Дарницький м'ясокомбінат був створений у 1931 році в результаті об'єднання ковбасно-беконної фабрики (яка була заснована у 1930 році), м'ясохолодобойні (заснована у 1922 році) і м'ясосховища - холодильника (засновано у 1912 році). У 1934 році на комбінаті був добудований великий цех первинної переробки худоби. У післявоєнні роки підприємство було докорінно реконструйоване. Тут був споруджений у 1967 році перший в СРСР цех по виробництву амінокислот з відходів переробки худоби. Основною продукцією м'ясного комбінату було: м'ясо, ковбасні вироби, м'ясні напівфабрикати, консерви, харчові жири і тваринні корми. Крім того, підприємство випускало медичні препарати, сувеніри, кістяні гудзики. М'ясокомбінат входив у трійку найбільших підприємств подібної спеціалізації в колишньому Союзі. Інші 2 заводи-лідери діяли в Москві і Пітері. Комбінат був у змозі не лише повністю забезпечити своєю продукцією практично усю Україну, але і активно відправляти м'ясні вироби на експорт. У кращі часи тут працювало близько 5000 робітників. На сьогодні підприємство не працює і поступово руйнується - продукцію тут не виробляють фактично з початку 2000-х років. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 26 лютого по 3 березня 2020 року Попередній допис Наступний допис Названо країни, що ввели заборону на імпорт української курятини AgroNews.ua. -29.02.2020 Імпорт української курятини призупинили Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак та інші. Заборону на імпорт української курятини через спалах пташиного грипу у Вінницькій області в січні ввели більш як 10 країн. Про це йдеться в повідомленні агрохолдингу «Миронівський хлібопродукт» (МХП). У зв’язку зі спалахом пташиного грипу, зафіксованим у січні на підприємстві «Хутір» у Вінницькій області (не входить в групу МХП), ряд країн ввели заборону на імпорт курятини з України. Зокрема: Японія, Республіка Корея, Азербайджан, Вірменія, Молдова, Ірак, Філіппіни, Марокко, Туніс, Сінгапур, Кувейт, Саудівська Аравія й інші. Заборону на ввезення курятини з України анонсував також Китай», – йдеться в повідомленні. Згідно з повідомленням, Європейський Союз частково зняв заборону на ввезення м’яса птиці з усієї території України. Але поки що Україна очікує офіційного повідомлення з боку ЄС, яке дозволить відновити експорт української продукції. agronews.ua Перехід до експорту продукції з доданою вартістю в Україні неможливий AgroNews.ua. -29.02.2020 В Україні наразі зарані говорити про перехід від сировинного до експорту продукції з доданою вартістю, тому що вітчизняний та світовий урожай пшениці значно вищий, ніж обсяг торгівлі продуктами переробки зерна. Таку думку висловив голова спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський, повідомив портал «Зберігання та переробка зерна». «Чи може Україна перейти на експорт продукції з доданою вартістю? Ні, не може, тому що експорт української пшениці складає майже 40 млн тонн, а загальна світова торгівля борошном – 14,1 млн тонн», – наголосив він. Експерт розповів, що в 2010/11 МР Україна виробляла 39,3 млн тонн зерна, а вже у 2019/20 МР – 75,1 млн тонн, тобто за 10 років приріст склав 91%. Проте, помітного зростання виробництва продукції з доданою вартістю не відбулось.За його словами, таке зростання виробництва зерна пов’язане зі стрімким ростом урожайності, яка за 10 років сумарно збільшилася на 83%. «Основний приріст відбувся за рахунок кукурудзи, тому що аграрії почали використовувати нові прогресивні сорти. Якщо в 2010/11 МР врожайність зернових становила 26,9 ц/га, то в 2019/20 МР – 49,1 ц/га», – пояснив Р. Рибчинський. Така ситуація зумовила зростання відвантажень на зовнішні ринки, які за вказаний період збільшились з 12,2 млн тонн до 52,8 млн тонн. «Сумарно, експорт кукурудзи збільшився в 5,7 рази, пшениці – 4,5 рази», – уточнив експерт. agronews.ua Українські яблука стають затребувані на ринках Азії AgroNews.ua. -29.02.2020 Динаміка зростання експорту яблук за кордон демонструє позитивні результати. Станом на 2018-2019 роки поставка яблук за кордон зросла в 1,5 рази – до 62 тисяч тонн. Така статистика показник успішної політики розширення географії експорту яблук в країни Близького Сходу, Південно-Східної Азії і, зокрема, Туреччини. Про це в своєму блозі написав український бізнесмен та інвестор Вадим Єрмолаєв, повідомляє agronews.ua. У чому причина такого істотного ввезення українських яблук на східний ринок і чого чекають від українців іноземні покупці? Більшість експертів називають такі причини: 1. Новий прийом вирощування яблук. Принцип “рівнятися на найкращих” завжди сприяв прогресу. Саме тому українські виробники яблук елітних сортів звернулися до досвіду голландських колег. Наприклад, в компанії «Сади Дніпра» за рекомендацією голландських експертів у садах функціонує метеостанція, яка сприяє відстеженню таких показників, як вологість і температура повітря, кількість опадів, швидкість і напрям вітру, атмосферний тиск.Також ґрунтуючись на голландській практиці, вітчизняні виробники покрили простір садів сіткою, яка захищає від граду і агресивного сонячного випромінювання. 2. Якірні інвестиції в яблучне виробництво. Застосування сучасних технологій неможливе без багаторазових інвестицій. Виробництво яблук має потребу в багатьох агрегатах для якісного продукту. Українська компанія «Сади Дніпра» на даний момент будує найбільше сховище для яблук в Україні. Це масштабне сховище дозволить уникнути засихання яблук і врегулює процес зберігання продукції. 3. Сертифікація за міжнародними стандартами. Світове визнання якості української продукції неймовірно важливо для виходу на міжнародний ринок. Міжнародний стандарт Global G.A.P тримають під контролем всі етапи виробництва і відстежують не тільки якість продукту, але і застосування добрив і їх вплив на навколишнє середовище. «Сади Дніпра» удостоїлися міжнародного сертифікату в 2017 році – це стало вагомим трампліном для експорту яблук за кордон. Що потрібно для успішного експорту? За словами керівника проекту «АПК-Інформ: овочі і фрукти» Олександра Хорева, сучасна компанія-експортер повинна володіти такими критеріями: сучасні технології, якісний стартап для розвитку підприємства, постійний моніторинг ринку і залучення в налагодженні ділових контактів. Іноземні покупці, окрім якісного продукту, який відповідає стандартам, очікують надійності від українських постачальників. agronews.ua Саудівська Аравія має намір імпортувати з України мед і м’ясо птиці AgroNews.ua. -27.02.2020 Україну відвідала делегація Саудівської Аравії. Члени делегації провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів в країні та заявили про намір імпортувати низку продуктів українського виробництва. Пише “Урядовий кур’єр”. Представники делегації відзначили ефективну роботу Держпродспоживслужби на місцях та подякували за всебічну допомогу у ході відвідання підприємств.Члени делегації побували в Київській та Черкаській областях. Гості з країни, яка зацікавлена в поставках мʼяса птиці, ознайомилися з роботою м’ясопереробних підприємств та провели оцінку системи контролю за виробництвом харчових продуктів. Також фахівці арабської країни виявили зацікавленість в імпорті з України меду та рибних продуктів.Незабаром до Києва офіційними каналами буде надісланий звіт з оцінкою системи державного контролю в Україні. agronews.ua В Україні впровадять систему відстеження обігу алкоголю та тютюну AgroNews.ua. -27.02.2020 Про це йшлося під час засідання робочої групи щодо виконання положень Меморандуму про наміри для забезпечення стабільності на ринку тютюнових виробів та підтримки конкурентного середовища для всіх його учасників, укладеного між Кабінетом Міністрів України та суб’єктами господарювання тютюнової промисловості. Пише пресслужба Мінекономрозвитку. Радник Міністра Кабінету Міністрів України Андрій Саварець зазначив, що наразі впроваджується система відстеження обігу алкогольних виробів, досвід якої буде використано для створення системи відстеження обігу тютюнових виробів. Також було підтримано ініціативу стосовно зміни порядку адміністрування 5% роздрібного акцизу на рівень виробників, як відображено у відповідних законопроєктах, а також створення спільних оперативних груп для виявлення контрабанди та опрацювання питання врегулювання в комерційних політиках виробників відносин із недобросовісними контрагентами. Більшість учасників робочої групи позитивно оцінили підхід до зміни методології адміністрування 5% акцизного податку. Учасникам, які висловили окрему думку, було запропоновано надати обґрунтовані пропозиції щодо зміни методології адміністрування податку. agronews.ua Для українських виробників ягід відкриється ринок ОАЕ AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 З початку наступного ягідного сезону Український бізнес-хаб збирається експортувати ягоди до Об’єднаних Арабських Еміратів. Про це повідомив засновник і виконавчий директор Українського бізнес-хабу в Арабському світі Святослав Дубина, пише seeds.org.ua. «Це будуть невеликі партії, оскільки специфіка цих ринків полягає в тому, що не варто розраховувати одразу отримати контракт на великі партії. Минулого року ми вже запускали пробні партії полуниці і лохини, відпрацьовували логістику, шукали потрібну для цього ринку ягоду. В цьому напрямку досить проблематична логістика, оскільки можливо доставляти ягоду тільки літаками, автоперевезення в принципі неможливо здійснювати, а доставка морським транспортом складає 25 днів», – ділиться досвідом Святослав Дубина. За його словами, українська ягода не може конкурувати на ринку за ціною, але має дуже хорошу якість і смак. У липні брали органічну полуницю, лохину. Також ми зіткнулися з проблемою підтримки температурного режиму ягоди. В країнах Арабського світу в сезон експорту української ягоди до 50 градусів спеки, а вона повинна зберігатися за + 5 °С. Найважливіше в поставках – це при перевантаженні продуктів дотримуватися потрібного температурного режиму. Наприклад, у Борисполі немає спеціалізованого складу, який підтримує температуру. Якщо правильно витримувати тепловий режим, то ягода зберігається два тижні й більше, якщо немає – то 2-3 дні, – розповідає Святослав Дубина. За його спостереженнями, в країнах Арабського світу дуже багато свіжої ягоди, вона красива, але несмачна. Але місцеве населення готове платити високу ціну за смачні хороші ягоди. Поки найдорожчою на цих ринках вважається французька ягода. agropolit.com/news/ Україна очікує визнання від ЄС зонування, – Держпродспоживслужба AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 Україна очікує визнання від ЄС системи зонування при спалаху інфекційних захворювань тварин. Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розповіла т. в. о. голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.«У нас були домовленості, що ми визнаємо зонування ЄС, а вони визнають зонування України. Адже та кількість позитивних аудитів, які пройшла Україна, не залишали сумнівів щодо позитивної відповіді. Але ЄС ввів заборону на ввезення низки товарів з України, офіційних причин як таких не було. Можливо причиною закритих ринків (на їхній погляд) була відсутність впевненості, що ми виконуємо взяті на себе зобов’язання. Хоча буквально декілька днів тому ми отримали результати, що останній аудит було успішно пройдено. Ця інформація є у відкритому доступі на сайті Європейської комісії, що ми успішно пройшли аудит із грипу птиці у 2018 році, підтверджено, що система попередження діє еквівалентно до ЄС», – сказала вона. Шевченко додала, що Держпродспоживслужба, як компетентний і транспарентний орган, який веде постійну комунікацію з ЄС, доклала максимальних зусиль, щоб надати відповідну інформацію та матеріали й усе, що вони просили. agropolit.com/news/ Українських пасічників запідозрили в експорті фальсифікованого меду до ЄС AГРОПОЛІТ. -02.03.2020 Одне з найбільших європейських об’єднань виробників агропродукції підозрює Україну в експорті до ЄС меду, розбавленого цукровим сиропом. Українці відкидають звинувачення. Про це повідомляє DW. Одне з найбільших об’єднань виробників агропродукції Євросоюзу Copa-Cogeca в лютому заявило про «кризу» на ринку меду. «Життєздатність бджільництва в Європі сьогодні під загрозою», – йдеться у документі, опублікованому організацією.Причиною кризи у Copa-Cogeca називають «неприйнятну конкуренцію», яку європейському меду складає зростання імпорту «продуктів, котрі продаються як «мед» за вкрай низькими цінами з третіх країн, передусім Китаю та України. Щодо українського меду зазначається про зростання імпорту з 20 тисяч тонн 2013 року до 47 тисяч тонн 2017 року та про падіння цін на нього до 1,69 євро за кілограм у 2019-му. Ці обсяги та ціни дають підстави для підозри, що в Україні використовують цукровий сироп, який неможливо виявити», – зазначають у Copa-Cogeca. Для виходу з «кризи» в Copa-Cogeca запропонували понад 15 кроків, яких компанія очікує від ЄС. Серед них детальне маркування походження меду, підтримка бджолярів у Євросоюзі та просування «європейського меду». Керівник робочої групи з меду Copa-Cogeca Етьєн Бруно заявив, що його організація намагатиметься переконати Єврокомісію та євродепутатів вдатися до дій. У Єврокомісії дуже обережно прокоментували заяви Copa-Cogeca, заявивши, що «відкриті обговорити пропозиції організації».Торговий представник України Тарас Качка закиди Copa-Cogeca назвав «чутками й наклепами». Кожен кілограм українського меду, який потрапляє до ЄС, відповідає вимогам ЄС», – зазначив він у коментарі. agropolit.com/news/ Агросектор — у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій AgroPortal.ua.-26.02.2020 Капітальні інвестиції в економіку України в 2019 році склали близько 584,5 млрд грн, з них у сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, було залучено порядку 54,6 млрд грн, що становить 10% від загальних інвестицій. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Попри збільшення у 2019 році загального обсягу інвестицій на 11%, капітальні вкладення у агросектор зменшились на 10,3 млрд грн або 15,8%, порівняно з 2018 р.», — зазначається у повідомленні. Сільське господарство, за даними експертів, залишилось у трійці лідерів із залучення капітальних інвестицій серед галузей української економіки, який очолює промисловість, проте поступилось будівництву та посідає третє місце. За словами експертки УКАБ Валентини Кропивко, зменшення капітальних інвестицій у 2019 році спричинено двома ключовими факторами: ревальвацією гривні та очікуванням відкриття ринку землі. agroportal.ua Глущенко призначений заступником Милованова AgroPortal.ua.-26.02.2020 Сергій Глущенко призначений заступником міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства. Він підтвердив цю інформацію в коментарі AgroPortal.ua. Раніше Сергія Глущенка називали одним з кандидатів на пост голови Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту прав споживачів (Госпродпотребслужби). Новий заступник Тимофія Милованова є фахівцем у питаннях реформування відносин у сфері сільського господарства, безпечності харчової і нехарчової продукції, технічного регулювання, сертифікації, дерегуляції і євроінтеграції. Має понад 10 років досвіду проведення реформ у зазначених сферах в Україні, Азербайджані, Білорусі, Вірменії, Киргизії та ін. країнах. Брав активну участь у просуванні в Україні реформ в сферах безпечності харчової продукції, ринкового нагляду, технічного регулювання, оцінки відповідності (сертифікації). Є ініціатором масштабного скорочення в Україні чисельності контролюючих органів, кількості документів дозвільного характеру, переліку сфер діяльності, які потребують отримання ліцензій, проходження сертифікації. agroportal.ua Експортувати в Азію стає дорожче через коронавірус AgroTimes.-03.03.2020 Транспортні компанії підняли ціни на 40%на експорт товарів до країн Азії, сказав голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крошка, повідомляє УНІАН. «Транспортні компанії підняли ціни на свої послуги приблизно на 40%. Таким чином, збільшилася собівартість продукції, яку Україна поставляє морським шляхом в Азіатський регіон – це не тільки Китай, а ще й Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Гонконг, а також країни Перської затоки та інші», – сказав він. За словами голови асоціації, подорожчання логістики пов’язане з тим, що Китай через коронавірус сам почав менше експортувати, через що зменшився товарооборот і вихід в море суден з контейнерами. Найбільше це позначилося на експорті товарів з доданою вартістю, які перевозяться в контейнерах – м’ясо птиці, яйця, свіжі фрукти, морозиво тощо.«Це сильно вплинуло на експортерів яблук, де і без того вартість логістики – це 30% вартості всього контейнера. Також Україна вже дуже поступається Туреччині з експорту яєць до країн Азії. Чим далі від ринку розташована країна, тим більші її витрати на логістику, що робить її менш конкурентоспроможною», – наголосив Крошка. Він зазначив, що українські постачальники втрачають прибуток, не скорочуючи при цьому обсягів поставок. www.agrotimes.net/ Передумов для перегляду зернового меморандуму немає, - Висоцький AgroTimes.-27.02.2020 На черговій зустрічі з профільними асоціаціями під головуванням заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького було розглянуто ситуацію на ринку зерна, динаміку виконання зернового Меморандуму, прогноз урожайності озимих та інші актуальні питання аграрної галузі. Про це повідомила прес-служба міністерства у Facebook. «З початку поточного 2019/2020 маркетингового року вже 31,8 млн. тонн зерна експортовано на зовнішні ринки, що на 7,9 млн. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого МР. Ми продовжуємо рухатись в рамках домовленостей відповідно до Меморандуму між державою і бізнесом, ніяких передумов для його перегляду ми не маємо», – зазначив Висоцький. www.agrotimes.net/ Експерт пояснила, що впливає на вартість овочів борщового набору Газета по-українські.-29.02.2020 Україна стає все інтегрованішою у світові ринки. Зміна цін на картоплю, цибулю чи моркву - нормальна кон'юнктура ринку, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року. "Якщо згадати цибулю, яка 2018-го била цінові рекорди, то несприятливі погодні умови були в усіх основних країнах-виробниках. Урожай був настільки поганим, що навіть ЄС імпортував цибулю з Казахстану. Звідти купували й ми. Та ж сама ситуація з картоплею", - каже Трофімцева. За її словами, ще проблема в структурі українського виробництва. "Поки не перейдемо до промислового ефективного виробництва овочів, а не до присадибних особистих господарств населення, ситуація не зміниться. Треба працювати над розширенням ринків збуту. Наприклад, наші фермери могли б продавати яблука не тільки українським переробникам. А збувати їх активніше на зовнішніх ринках, якби мали правильно фасовану та гарного товарного вигляду продукцію", - наголошує Трофімцева. Додає, що Україні треба більше професійних овочесховищ. Gazeta.ua Назвали продукт, який найбільше експортують з України Газета по-українські.-27.02.2020 За підсумками року Україна стала найбільшим експортером соняшникової олії та шроту. Загальна сума експорту склала $4,3 млрд і $975 млн відповідно. Крім того, Україна - друга в світі за експортом ріпаку - $1,3 млрд, за рік приріст склав 27%, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу. Експорт кукурудзи зріс на 49% і досяг $5,2 млрд, ячменю - на 4% до $710 млн, жита - на 75% до $3,9 млн, пшениці - на 22% до $3,7 млрд, сої - на 16% до $1,2 млрд. Перше місце у структурі експорту - у кукурудзи, 2-е місце посіла соняшникова олія, на 3-му місці опинилася пшениця . Gazeta.ua Як змінилася українська аграрна сфера за 10 років Газета по-українські.-26.02.2020 Торік Україна встановила рекорд по експорту аграрної продукції. За кордон продала на $22,2 млрд. 2010-го обсяги були нижчими, розповіла Gazeta.ua агроексперт Ольга Трофімцева, яка виконувала обов'язки міністра аграрної політики та продовольства України з лютого до серпня 2019 року. "Ще одним досягненням сектору стала серйозна диверсифікація ринків збуту. Якщо подивитися на структуру аграрного експорту 10 років тому, побачимо серйозне домінування Росії. У 2014-2015 роках ситуація змінилася. Зараз на першому місці серед ринків збуту української продукції - Індія, Китай, Туреччина. На другому - країни Євросоюзу. Це вибагливий ринок. На третьому місці – країни Африки", - пояснює Трофімцева. За її словами, досі основна частина продукції надходить з господарств населення. "Особисті присадибні господарства без кооперації в перспективі однозначно не будуть конкурентними. Вони не можуть забезпечити успішний експорт продукції на ринки ЄС. Необхідно формувати ланцюги їх виходу на цивілізовані ринки збуту, у тому числі всередині країни. Це супермаркети, гуртові ринки", - говорить агроексперт. Gazeta.ua В УКРАИНЕ РЕЗКО ОБВАЛИЛОСЬ ПРОИЗВОДСТВО СЛАДОСТЕЙ Деловая столица.-27.02.2020 Производство кондитерских изделий из сахара в прошлом месяце составило 3,15 тыс. тонн Об этом свидетельствуют данные Государственной службы статистики, передает "ДС" со ссылкой на Latifundist. Этот показатель на 32,7% уступает уровню производства кондитерских изделий из сахара в аналогичном периоде 2019 года. Согласно сообщению, количество запасов произведенной промышленной продукции на складах предприятий-производителей на конец января 2020 г. составило 667 тонн. www.dsnews.ua Минэкономики собирается в 2021-2023 потратить более 90 млрд грн на программы господдержки Капитал.-27.02.2020 Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства предлагает в 2021-2023 гг. выделить более 90 млрд грн на государственную поддержку приоритетных направлений — промышленность, сельское хозяйство и экспорт, в том числе в 2021 году — 26 млрд грн, 2022-м — 31 млрд грн, 2023-м — 33 млрд грн. Согласно сообщению на сайте Минэкономики, соответствующие предложения содержатся в сформированной министерством бюджетной декларации на 2021-2023 гг. Согласно предложениям, в частности, сумма поддержки на последующие три года для увеличения объема сельхозпродукции, развития предприятий АПК и обеспечения продовольственной безопасности в целом составит 45,52 млрд грн, в том числе финподдержка сельхозтоваропроизводителей — 40,9 млрд грн, Фонд частичного гарантирования кредитов — 3,12 млрд грн, кредиты фермерским хозяйствам — 1,5 млрд грн. Сумма поддержки экспорта составит 12,41 млрд грн, в том числе поддержка и продвижение экспорта — 410 млн грн, Экспортно-кредитное агентство — 6 млрд грн, компенсация процентов по кредитам экспортеров — 6 млрд грн. www.capital.ua/ Україна оновила рекорд з експорту м'яса птиці УНІАН: Новини України.-02.03.2020 В минулому році наша країна експортувала 414 тис. тонн м'яса птиці на суму 579 млн дол.Україна відновила рекорд з експорту м'яса птиці в 2019 році, поставивши на міжнародний ринок 414 тис. тонн цієї продукції - на 25,8% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" з посиланням на слова заступника директора інституту Миколи Пугачова. "Торік було оновлено абсолютний рекорд 2018 року з обсягів експорту м'яса птиці (329 тис. тонн) - у 2019 році обсяги експортних поставок збільшилися більш ніж на чверть (+ 25,8%), до 414 тис. тонн на суму 579 млн дол.", - сказано в повідомленні. За словами експерта, Україна торік посилила свою позицію на міжнародному ринку м'ясопродукції, в основному за рахунок курятини. В цілому, в 2019 році обсяги експорту з України продукції м'ясної групи збільшилися в порівнянні з показниками попереднього року на 10% - до 712 млн дол. Найбільше м'ясопродукції Україна експортувала до країн Євросоюзу, Близького Сходу та СНД. Частка країн ЄС в грошовому вираженні становить 28%. www.unian.ua Україна збільшила експорт агропродукції до Туреччини УНІАН: Новини України.-27.02.2020 Найбільше Україна поставляла до Туреччини соєвих бобів, кукурудзи, пшениці та висівок. Україна у 2019 році експортувала до Туреччини продукції сільського господарства на суму 1,4 мільярда доларів, що на 71% більше, ніж роком раніше. Про це повідомила прес-служба "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ). Таким чином, Україна стала другим найбільшим постачальником агропродовольчої продукції в Туреччині та посіла 11% у структурі турецького імпорту продукції АПК, поступившись лише Росії. Основні види продукції, яку Україна постачала минулого року - соєві боби (31% в структурі загального експорту в Туреччину), кукурудза (24%), пшениця (16%) і висівки (8%). Водночас імпорт сільгосппродукції в Україну з Туреччини збільшився на 12% - до 263,7 мільйона доларів. "Торговельне сальдо становить 1,1 мільярда доларів, а це значить, що Україна є нетто-експортером продукції АПК до Туреччини", - наголошується в повідомленні. Основними продуктами, які Україна закуповувала в Туреччині, стали цитрусові (34% у загальній структурі), свіжі помідори (11%) і виноград (6%). "Зараз тривають переговори щодо підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і Туреччиною, що може позитивно вплинути на торгівлю агропродовольчою продукцією між цими країнами внаслідок скасування або зменшення мита на зазначену продукцію", - цитує прес-служба аналітика УКАБ Андрія Мартиненка. www.unian.ua Українську молочку витісняє іноземна УНН.-28.02.2020 В Україні вітчизняну молочну продукцію витісняє іноземна. Вона дешевша, а відтак - має більший попит у споживача. Виробляти молоко в Україні дедалі менше вигідно. Брак державної підтримки вітчизняного виробника зумовив надлишок більш доступного продукту із ЄС, передає УНН із посиланням на сюжет телеканалу ICTV. Повідомляється, що сьогодні українські фермери не заробляють, а ледь "виходять у нуль". Тримати худобу - збитково, і молочники збувають тварин. "Почали вирізати худобу. Останні три місяці дуже масштабно почав заходити імпорт. З тієї ж Європи, з Білорусі. Ця ніша дуже швидко замінюється європейською", - коментує власник тваринної ферми Володимир Хвостов. Підприємство Хвостова нараховує 1,5 тис. корів, які виробляють щодня 40 тонн молока. До 2016 року держава відшкодовувала ПДВ, у 2018 році - давала дотації, а у 2020 році жодного привілею для національних молочників немає. Поряд з цим, європейці про своїх фермерів дбають. До прикладу, фермер у Парижі отримує 580 євро на корову на рік. Це - 15,5 тис. грн, або у 22 рази більше, аніж фермер в Україні. Більше того, ЄС підтримує виробників молока шляхом компенсації збитків, зумовлених падінням ринкової ціни. Якщо собівартість молока становить 50 євроцентів, а ціна на ринку - 35 євроцентів, то різницю у 15 євроцентів фермеру виплачує держава. Українцям про таку допомогу можна тільки мріяти, каже експерт асоціації виробників молока Олена Жупінас. www.unn.com.ua/

< Назад Французи розробляють космічну ферму 25 бер. 2023 р. Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі. Рослини вирощуватимуться усередині ферми на площі 55 м2, а землю замінить спеціальна живильна рідина, збагачена киснем, пише 20minutes.fr . Передбачається, що система зможе працювати автономно без будь-якої участі людини. Основа модуля-ферми виготовлена з композитних матеріалів (такі використовуються для корпусів човнів). Інші елементи виготовлені з надувної та прозорої мембрани. Ферма має ніжки, які дозволять легко закріпити її на поверхні Місяця або Марса. BioPod має висоту 7 м, довжину 10 м, ширину 6 м. Прототип ферми працює від електромережі. Однак у майбутньому розробники збираються зробити систему повністю автономною та встановити на модуль портативну систему виробництва енергії. Стартап планує завершити роботу над космічною фермою до 2027 року. agroportal.ua Французи розробляють космічну ферму — AgroPortal.ua Французький стартап Interstellar Lab представив перший прототип космічного модуля для вирощування рослин у космосі Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені представили технологію, яка перетворює пісок на родючий ґрунт 14 лист. 2022 р. Норвезький стартап Desert Control винайшов метод боротьби з опустелюванням. Після обприскування піску рідкою наноглиною він перетворюється на ґрунт. Про це повідомляє Desert Control, пише agronews.ua. Рідка наноглина, винайдена на початку 2000-х норвезьким ученим Крістіаном Олесеном, є секретом дивовижних досягнень Desert Control. Під час розпилення цей винахід просочується крізь пісок, перетворюючи його на водоутримуючий ґрунт, де рослини можуть проростати. Desert Control планує насамперед продавати свою наноглину в ОАЕ, де практично немає сільського господарства через те, що пустелі займають більшу частину території держави. Вартість застосування технології варіюється від $2 до $5 за кв. м, що не зовсім дешево з огляду на обсяг оброблюваної площі. Попередній допис Наступний допис

< Назад «Електронний ніс» визначатиме свіжість м’яса без відкриття упаковки 30 квіт. 2023 р. Команда вчених Нань’янського технологічного університету в Сінгапурі (NTU Singapore) розробила проект під робочою назвою «Електронний ніс». Сенс розробки в автоматизації визначення свіжості м'яса. У якості рецептора «електронного носа» виступає спеціальний штрих-код, які з’являються під час зберігання м’ясних продуктів, у процесі їхнього розпаду. Зчитати штрих-код можна за допомогою спеціального додатку для смартфона. Ступінь свіжості м’яса визначається за кольором, який порівнюється з бібліотекою штрих-кодів у додатку. Змінює свій колір штрих-код за рахунок ацетату хітозану і кольорового барвника, які він містить і які реагують на різні запахи від м’яса. Тестування проводилося на упаковках курятини, риби та яловичини, які зберігалися різні терміни. Тести показали, що «Електронний ніс» визначає термін зберігання м’яса з точністю до 98,5%. Спроби розробити подібні пристрої були і раніше, але в проекті «Електронний ніс» вперше були застосовані нейронні мережі, які імітують процеси в мозку тварини. Професор Чень Сядунг, співавтор проекту та директор інноваційного центру для в НТУ, сподівається, що проект «Електронний ніс» розвиватиметься й надалі. Він сподівається, що невдовзі штрих-коди для визначення ступеня свіжості будуть інтегровані на глобальному рівні — у більшості упаковок продуктів. newfood.media «Електронний ніс» визначатиме свіжість м'яса без відкриття упаковки Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис

< Назад Брудна і не дуже: як самостійно контролювати якість води 15 вер. 2022 р. Державне агентство з питань електронного урядування України оголосило про "круту" новину: відкрито дані про якість води – вперше в історії України. Зазначає 24tv.ua Громадські активісти зможуть зрозуміти вплив промислових відходів на довкілля та контролювати дотримання законодавства в екологічній сфері. Сам моніторинг доступний за посиланням . І якщо ви на нього зайдете, то зрозумієте, що мало що розумієте. Якщо ви не фахівець. Тому ми звернулися по роз'яснення до спеціаліста. Експертка громадської організації "Еколтава", професійний еколог, спеціалістка "Центру практичної екології" (м. Полтава) Надія Гроза розповіла про основні показники, для чого вони, що і де дивитись, щоб зрозуміти – яка ж у нас вода. Як вимірюють стан води Найпоширеніший підхід до оцінки якості води – зіставлення результатів хімічного складу з відповідними нормативними показниками (норми гранично допустимої концентрації для поверхневих водних об’єктів. Стан забруднення поверхневих вод встановлюють за санітарно-токсикологічним, загальносанітарним, органолептичним та бактеріологічним показниками.За даними матеріалів моніторингу для якості відібраних проб з поверхневих вод обрано 16 показників. Зазначені лабораторії атестовані на більшу кількість показників аналізу проб з поверхневих водних об’єктів, але обрані показники є базовими, і навіть за ними можна зробити висновок про якість води. Санітарні показники оцінюються за такими показниками: хімічне споживання кисню (ХСК) та біологічне споживання кисню (БСК), ці обидва показники характеризують ступінь забруднення води. Далі – що означає кожен показник та про що він може свідчити. Показники Хімічне споживання кисню (ХСК): кількість кисню, необхідна для хімічного окиснення неорганічних і органічних речовин. Різке зростання ХСК води свідчить про забруднення водойми і вимагає застосування відповідних заходів для її очистки. Величина ХСК є важливою гігієнічною характеристикою води, яка дозволяє судити про забрудненість води окисленими речовинами, але не дає інформації про склад забруднення. Біохімічне споживання кисню (БСК): кількість кисню, що витрачається за певний час на аеробне біохімічне окиснення нестійких органічних сполук. Чим більше у воді міститься органічних речовин, тим більше потрібно кисню для їх окислення, тим вищий показник БСК. Високий показник БСК свідчить про забруднення водойми. Перманганатна окислюваність: характеризує вміст легкоокислюваних органічних сполук у водоймі. По суті, цей показник є комплексним і не дає уявлення про хімічний склад забруднювачів, але при цьому дуже корисний для загального уявлення про насиченість води органічними сполуками. За наявністю тих чи інших азотовмісних сполук (амоній-іони, нітрит-іони, нітрат-іони) судять про час забруднення води. Саме вони визначають рівень біопродуктивності водних об’єктів, чим зумовлюють якість води. Іони амонію – сполуки- індикатори, які свідчать про свіже забруднення води. Іон амонію з’являється у воді внаслідок розчинення у ній аміаку – продукту розкладу органічних нітрогеномістких речовин. Ця нестійка сполука швидко окислюється до нітритів і нітратів. Слід зауважити, що вміст аміаку у природних водах завжди наявний у незначних концентраціях як обов`язковий компонент. Високий вміст амонійного азоту у водоймах призводить до отруєння гідробіонтів, оскільки вільний аміак є для них сильною отрутою. Отруєння відбувається через неспроможність риби звільнитись від надлишку амонію, який накопичується під час обміну азоту. Аміак володіє сильною токсичною дією на організм людини. Відомо, що серед великої кількості гідрохімічних показників, достатньою інформативністю щодо забруднення природних вод володіють нітрит-іони. Зазвичай, концентрація нітритів у природних водах дуже незначна. Підвищений вміст цих іонів свідчить про інтенсивний розклад органічних речовин, які надійшли зі стічними водами. Нітрити – сполуки неконсервативні, швидко окислюються розчиненим у воді киснем до нітратів, їх концентрація вирівнюється та досягає природного фону. Найменш стійкою сполукою є нітритний азот. Це – проміжний продукт біохімічного окиснення аміаку або відновлення нітратів. Присутність у воді нітритів у великий кількості свідчить про фекальне забруднення води, потенціальну токсичність її й канцерогенність, оскільки нітрити легко трансформуються в нітрозоаміни – канцерогенні сполуки. Нітрати – це добре розчинені у воді солі азотної кислоти. Високий їх вміст у воді свідчить про забруднення поверхневих вод (стічні води з території тваринницьких ферм, вигульних майданчиків для тварин, змивання дощовою водою азотних добрив з сільськогосподарських полів тощо). Фосфор – найважливіший біогенний елемент, частіше усього лімітує розвиток продуктивності водойм. Тому надходження надлишку сполук фосфору призводить до різкого неконтрольованого приросту рослинної біомаси водного об'єкту (це особливо характерно для стоячих і малопроточних водойм). Відбувається зміна трофічного статусу водойми, що супроводжується перебудовою усього водного співтовариства і головне – до переважання гнильних процесів (і, відповідно, зростання каламутності, солоності, концентрації бактерій). Вміст сполук фосфору піддається сезонним коливанням, оскільки він залежить від співвідношення інтенсивності процесів фотосинтезу і біохімічного окислювання органічних речовин. Мінімальні концентрації фосфатів у поверхневих водах спостерігаються звичайно навесні і влітку, максимальні – восени і взимку. Основна екологічна небезпека фосфатів для поверхневих джерел – це евтрофікація (посилене живлення) водойм. Відбувається бурхливе цвітіння води, масове розростання планктону та інших мікроорганізмів. Антразин, симазин – гербіциди. Завислі (тверді) речовини – присутні в природних водах, складаються із частинок глини, піску, мулу, суспендованих органічних і неорганічних речовин, різних мікроорганізмів. Завислі речовини впливають на прозорість води і на проникнення в неї світла, на температуру, склад розчинних компонентів поверхневих вод, адсорбцію токсичних речовин, а також на склад і розподіл відкладень і на швидкість осадоутворення. Сульфати: значні коливання вмісту сульфатів у воді дають підстави припустити забруднення води органічними речовинами, наприклад, відходами тваринного походження. Хлориди: наявність високого вмісту хлоридів свідчить про забруднення води господарсько-побутовими і промисловими стічними водами. Розчинений у воді кисень: використовується гідробіонтами для дихання та окиснення органічних речовин. Низька концентрація розчиненого кисню негативно впливає на біохімічні та екологічні процеси у водному об’єкті. Концентрація кисню у поверхневих шарах вища, ніж у глибинних за рахунок посиленої поверхневої аерації та інтенсивного проходження процесів фотосинтезу. Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР): неорганічні та органічні речовини, що здатні утворювати піну на поверхні води. До цих речовин відносять миючі, зволожуючі, емульгуючі, дезінфікуючі та інші препарати. СПАР надходять у поверхневі води зі скидами побутовими стічних вод, скидами стічних вод нафтової та текстильної промисловості. Наявність СПАР у воді призводить до інтенсивного розвитку мікрофлори. Фітопланктон: найбільш точно визначає сукупність організмів у водоймищі. Масовий розвиток водоростей призводить до погіршення якості води, її "цвітіння". Для порівняння усіх цих показників (значення яких є у моніторингу) наводимо норми для питної води за Держаними санітарними правилами і нормами 2.2.4-17 1: ХСК - не більше 0,3 мгО/л, перманганатна окислюваність – до 5, амоній – до 1,2 мг/л, нітрати – до 50 мг/л, нітрити – до 0,1, сульфати – до 250, фосфати – до 3,5 мг/л, хлориди – до 250. Чому моніторинг важливий З матеріалу моніторингу можна робити висновок не тільки про те, чи є вода забрудненою, але і бачити, як змінюється кожний показник за розглянуті періоди, відзначила Надія Гроза. Плюсом є також зазначення географічних координат відібраних проб, завдяки яким, можна легко знайти точку відбору не тільки в онлайн-картах, але і на місцевості. Але є й рекомендація – бажано було б вказати нормативні значення зазначених показників, бо людині, яка ніколи не працювала з нормативними документами в цій сфері, цифри мало про що говорять. А якби була зазначена норма, то це було б більш інформативно. Попередній допис Наступний допис