< Назад Сировина для кондитерської промисловості Сировина для кондитерської промисловості 664.1 З-21 Збірник рецептур борошняних кондитерських і здобних булочних виробів: навч.-практ. посібник/ уклад. д-р екон. наук О.В. Павлов. - 2-е вид., допов. –К. Профкнига, 2019. – 146. Збірник містить 233 рецептури на торти, здоби, тістечка тощо. Наведено технологічні нормативи для підприємств громадського харчування згідно з діючими ДСТУ . 663/.664 І-66 Інноваційні методи обробки продовольчої сировини/ С.Ю. Миколенко та ін. – Дніпро: Журфонд, 2017. – 200 с. У даній роботі розглянута проблематика втрат продовольчої сировини здовж харчового ланцюга, особливості впливу інноваційних методів обробки на сировину, приведені технічні та технологічні рішення, спрямовані на впровадження ресурсозберігаючих підходів у виробництво. 664.1 К27 Карушева, Н.В. Технология производства конфет: учеб. для ПТУ/ Н.В. Карушева. - 2-е изд., перераб. и доп.. - М.: ВО "Агропромиздат", 1989. - 215 с.: рис. - (Учебники и учеб. пособия для кадров массовых профессий). - Библиогр.: с. 213. Приведены классификация конфет, способы подготовки сырья и прогрессивные технологические схемы производства различных видов конфет. Дается описание технологии конфетных масс на основе нетрадиционных видов сырья, порошкообразных полуфабрикатов, кремовых масс. 664.6 М17 Максимець, О.Б. Технології кондитерських виробів (торти, тістечка, цукерки): навч. посіб./ О.Б. Максимець, В.Л. Максимець; Львівський нац. ун-т імені І. Франка. - К.: Видавець ФО-Піча Ю.В., 2023. - 168 с.: іл. - Бібліогр.: с.165-167 В навчальному посібнику висвітлюються теоретичні і практичні аспекти виготовлення кондитерських виробів. Подано характеристику, властивості сировини та її підготовку до виготовлення кондитерських виробів, напівфабрикатів, цукрових виробів ручної роботи. 664.1 М 54 Методичні рекомендації з питань планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) в кондитерській та харчоконцентратній промисловості/ <розроб.>: Л.Г. Цимбалюк, З.М. Ходаковська, О.І. Марчук; НУХТ, ЗАТ "Укркондитер". - К.: ЗАТ "Укркондитер", 2005. - 155 с. Методичні рекомендації розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706 "Про затвердження програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів" 664.1 ДФ ЕК Н72 Нові види сировини кондитерської промисловості. Чуфа, арахіс, суничний помідор/ Науково-дослідний інститут харчової промисловості УСРР. - К.: Укрдержвидавмісцевпром, 1936. - 56 с.: рис., табл. - Бібліогр. в кінці ст. Автори книги прагнуть поширити відомості про властивості й характер технологічної переробки нових видів сировини на допомогу підприємствам в збагаченні ними кондитерської промисловості. 664.1 П16 Панченко, О.В. Кондитерська галузь України: стан та перспективи розвитку/ О.В. Панченко, О.В. Коваленко, О.П. Печенога; Національна Академія Аграрних Наук України, Ін-т продовольчих ресурсів . - К.: ННЦ "Інститут аграрної економіки", 2014. - 67 с.: іл. - ISBN 978-966-669-453-2 Досліджено стан та перспективи розвитку кондитерської галузі. Представлено основні показники і тенденції розвитку кондитерських підприємств. Розкрито ємність і структуру вітчизняного ринку кондитерських виробів, обгрунтовано шляхи підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, визначено стратегічні напрями активізації зовнішньоекономічної діяльності. Здійснено аналіз виробничих можливостей та сировинної бази кондитерських підприємств, комплексу маркетингу. 664.1 П76 Применение загустителей и структурообразователей в кондитерской промышленности за рубежом и в СССР: Обзорная информация/ Госагропром УССР; Укринформагропром. - К., 1988. - 29 с.. - Библиогр.: с.28 663.9 П80 Производство конфет. Шоколадные наборы, помадные, молочные, сбивные, пралиновые, ликерные, кремовые конфеты: учебн. для ПТУ/ С.И. Кормаков, Г.Р. Кокашинский, Л.И. Кряжевская, А.А. Никитина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Легкая и пищ. пром-сть, 1982. - 175 с.: рис. - (Для кадров массовых профессий). - Библиогр.: с. 172. Рассмотрены подготовка сырья к производству конфет и приготовление полуфабрикатов. Описаны технология и оборудование производства помадных, молочных, ликерных, кремовых, сбивных конфет, фруктов и ягод в шоколаде, конфет из ореховых масс, с комбинированными корпусами, патов, способы упаковки и условия хранения конфет. 664.1 Р 45 Рецептури на карамель , Т. 2. Карамель з молочними, помадними, горіховими, шоколадно-горіховими, зі злакових, бобових та олійних культур, зі збивними, масляно-цукровими, марципановими, медовими та подвійними начинками/ М-во агропромислової політики України, Держ. департамент продовольства, Укркондитер, ВАТ "Спектр". - К., 2001. - 407 с. - Алф. покажч.: с.390-407 До збірника ввійшло 183 рецептури кондитерських карамельних виробів. Для зручності користування виданням додаються вказівки та алфавітний покажчик карамельних виробів. 664.1 С40 Сирохман, И.В. Ассортимент кондитерских изделий: справочник/ И.В. Сирохман, И.М. Задорожній. - Киев: Тэхника, 1992. - 207 с.: табл. Приведены потребительские свойства основных групп кондитерских изделий, их классификация и структура ассортимента. Дана товароведческая характеристика ассортимента сахарных и мучных кондитерских изделий. Рассмотрены условия сохранения кондитерских изделий при транспортировании и хранении , возникающие при этом дефекты. 664.1 С40 Сирохман, І.В. Асортимент і якість кондитерських виробів: навч. посіб./ І.В. Сирохман, В.Т. Лебединець; Львівська комерційна академія. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 636 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 633. - ISBN 978-966-364-899-6 Наведено класифікацію і дано товарознавчу характеристику асортименту кондитерських виробів. Розглянуто формування асортименту, вимоги до якості та правила приймання кондитерських виробів. Виділено основні групи і підгрупи, типові представники, їх споживні властивості і відмінні особливості та ілюстрації. 664.6 Т38 Технологічне устаткування хлібопекарського, макаронного і кондитерського виробництв: підручник/ В.Ф. Петько, О.І. Гапонюк, Є.В. Петько, А.В. Ульяницький; за ред. д-ра техн. наук проф. О.І. Гапонюка. - Київ: Центр учбової літератури, 2007. - 432 с: рис., табл. Подано принципи дії і правила експлуатації технологічного устаткування хлібопекарського, макаронного і кондитерського виробництв. Наведено методику технологічного і силового розрахунків технологічного устаткування названих галузей, а також технічні характеристики деяких технологічних машин і апаратів. 664.14 Т 38 Технологія пастили, зефіру, маршмелоу: нач. посіб./А.М.Дорохович, О.В. Кобилінська, А.В. Мурзін, С.А. Кияниця. – К.: Фірма «ІНКОС», 2019. – 428 с. В посібнику наведена характеристика сировини, яка використовується і яку доцільно використовувати при розроблені нових пастильних виробів. Наведені теоретичні основи утворення складних пінодраглеподібних систем з урахуванням впливу сировинних інгредієнтів і технологічних заходів виробництва пастили, зефіру, маршмелоу. Попередня Далі

< Назад Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: монографія/О.М.Суходоля, Ю.М. Харазішвілі, Г.Л.Рябцев; за ред. О.М.Суходолі. –К.: НІСД, 2023. - 152 с. Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: монографія/О.М.Суходоля, Ю.М. Харазішвілі, Г.Л.Рябцев; за ред. О.М.Суходолі. –К.: НІСД, 2023. - 152 с. Монографія підготовлена авторським колективом Національного інституту стратегічних досліджень. Наукове видання рекомендоване науковцям, експертам, фахівцям енергетичної галузі, суб’єктам владних структур, представникам громадських організацій. Стратегія енергетичної безпеки, ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №907 від 04 серпня 2021р., є складовою частиною системи стратегічних документів у сфері національної безпеки України. У монографії висвітлено методологічні засади формування системи управління ризиками енергетичної безпеки, що допоможе формалізувати процеси визначення поточного рівня енергетичної безпеки та оцінити вплив загроз на енергетичну безпеку України. Монографія складається з п’яти розділів. У першому розділі представлено огляд тенденцій розвитку теоретичних засад досліджень у сфері енергетичної безпеки та обгрунтування застосування у цій сфері системного підходу. Здійснено формалізацію опису енергетичної безпеки як об’єкта дослідження управління. Запропоновано підхід до визначення порогових значень індикаторів. Розроблено методологію стратегування стану енергетичної безпеки України. В другому розділі «Оцінювання поточного рівня стратегування енергетичної безпеки України» представлені результати моделювання оцінки рівня енергетичної безпеки країни за період 2000-2020 рр. відповідно до сформованого на основі системного підходу набору індикаторів енергетичної безпеки. Результати підрахунків базувалися на основі даних статистичних спостережень, аналітичної інформації, експертних оцінок, що перебували у відкритому доступі станом на кінець 2021 року. Продемонстровано ефективність застосування розробленої моделі для стратегування досягнення бажаного, цільового рівня енергетичної безпеки на перспективу. Третій розділ «Цілепокладання у сфері енергетичної безпеки» надає аналіз принципів цілепокладання під час формування державної політики, забезпечення енергетичної безпеки та визначення стратегічних цілей. Відзначається, що при розробці стратегічного планування на великий період необхідно враховувати особливості функціонування систем енергозабезпечення, вплив новітніх енергетичних технологій на функціонування системи. На основі прийнятих методологічних підходів щодо цілепокаладання та мети дослідження визначено набір цільових, порогових і критичних значень індикаторів рівня енергетичної безпеки. У четвертому розділі «Оцінювання впливу загроз на рівень енергетичної безпеки» узагальнені методичні підходи до ідентифікації загроз енергетичній безпеці та оцінювання їхнього впливу. Висвітлено розроблений метод формалізації опису загроз енергетичній безпеці та методи оцінювання рівня критичності загроз. Подані результати оцінювання адаптації траєкторії досягнення стратегічних цілей для окремих загроз. Матеріал п’ятого розділу містить попередню оцінку впливу збройної агресії Росії на рівень енергетичної безпеки України. Результати моделювання рівня енергетичної безпеки в цей період наведено з урахуванням наслідків реалізації загроз воєнного характеру. Автори вказують, що зважаючи на невизначеність термінів завершення війни та її наслідків, для демонстрації ефективності застосування розробленої моделі з метою адаптації стратегії досягнення бажаних цілей, використано дані, сформовані на кінець 2021 року. До монографії подано додатки: Параметри індикаторів визначення рівня енергетичної безпеки України станом на 2020 рік Зміни моделей організації взаємодії у системах енергозабезпечення. Попередня Наступна

< Назад Названо рослину, яка має свідомість 15 вер. 2022 р. Дослідники з іспанського Університету Мурсії на чолі з Пако Кальво взялися за нове вичення «нейробіології рослин». Їхньою метою є пошук чіткої відповіді на досі відкрите питання: чи є рослини свідомими. Про це повідомляє Futurism, пише agronews.ua. Відзначається, що це дуже ефемерна й суперечлива спроба, оскільки наука й досі не має конкретного способу вивчення чи навіть визначення свідомості. Проте експерименти Пако Кальво все одно є цікавими. Давно відомо, що рослини здатні до спілкування одне з одним, реакцій та різноманітних «трюків», що допомагають їм виживати в природі. Проте неясно, чи це реальна їхня воля, чи це пасивні й несвідомі реакції, вироблені тисячоліттями еволюції. «Ми знаємо, що рослини знають про навколишнє середовище, себе та одне одного. Ми не знаємо, чи вони при свідомості», — каже професорка рослинництва з Університету Вашингтона Елізабет Ван Волкенбург. Кальво з колегами розробили перелік факторів для аналізу й вимірювання наявності в поведінці рослини явища волі або принаймні пізнання. По-перше, вони запитують, чи поведінка є гнучкою та проактивною. По-друге, вони запитують, чи така поведінка є випереджаючою. Нарешті, по-третє, вони визначають, чи ця поведінка є цілеспрямованою. Згідно з цим списком вчені вважають, що, можливо, знайшли приклад, де рослина відповідає вимогам. Це — квасоля. Коли квасоля піднімається, вона справді виглядає так, ніби шукає найкраще місце. Вона простягається широкими, «скануючими» рухами, коли вирішує, де оселитися, і коли все-таки чіпляється за якийсь виступ, у її пагонах з’являється сплеск внутрішніх електричних сигналів. Комбінація цих факторів може сигналізувати про базову когнітивну функцію, кажуть дослідники, і навіть більше — бути доказом того, що рослини мають суб’єктивний досвід. Попередній допис Наступний допис

< Назад Науковці оприлюднили неочікувані факти про користь білого вина 7 лип. 2022 р. Цікаво, що палітра ароматів білого вина навіть ширша, ніж у червоного. Коли ми говоримо про ароматичні сорти винограду, то це саме білі сорти, багаті летючими ароматичними речовинами — терпенами: Гевюрцтрамінер, Рислінг, Мускат, Торронтес. Про це повідомляє shopping, пише agronews.ua. На щастя, ні: дослідники прийшли до висновку, що біле вино має свій власний унікальний список корисних для здоров’я хімічних речовин і антиоксидантів, який відрізняє його від червоного вина. І якщо ви, як і більшість любителів вина, віддаєте перевагу навесні і влітку білому вину, то, вживаючи його помірно, ви маєте шанси поправити здоров’я у п’яти напрямках. 1. Здоров’я серця і поліпшення обміну речовин Дослідження показали, що вживання білого вина може поліпшити серцево-судинну і метаболічну функцію. Так, в одному дослідженні вчені рандомізували 224 пацієнтів з добре контрольованим діабетом 2 типу, які пили червоне вино, біле вино або мінеральну воду протягом двох років, щоб визначити ефект помірного споживання вина. В кінці випробування, хоча любителі червоного вина і продемонстрували найбільше покращення контролю ліпідів і глюкози, у тих, хто пив біле вино, також спостерігалися поліпшення. Крім того, на відміну від тих, хто пив мінеральну воду, люди, які вживали біле вино, не зіткнулися з підвищенням рівня артеріального тиску або зниженням функції печінки. В іншому дослідженні вживання витриманого білого вина принесло більше користі для здоров’я серця, ніж вживання джину. Фактично, біле вино допомогло відновити ендотеліальні клітини, що вистилають кровоносні судини, таким чином пропонуючи кардіозахист. Крім того, завдяки вину, зменшилася присутність запальних клітин і прозапальних біомаркерів. 2. Здоров’я легенів У цій області здоров’я біле вино може мати перевагу перед червоним. У той час як і біле, і червоне вино можуть підтримувати функцію легенів, біле вино, схоже, надає на них більш позитивний вплив. В одному дослідженні, проведеному вченими з Університету Баффало, 1555 учасників були оцінені на предмет вживання алкоголю протягом усього життя, звичок, способу життя, вимірювань тіла і функції легень. Згідно з отриманими даними, у тих, хто п’є вино, була найвища концентрація захисних антиоксидантів в крові. Крім того, після аналізу всіх змінних споживання алкоголю з функцією легенів, як нещодавнє, так і постійне споживання вина мали найсильніші асоціації з об’ємом, що викидається за одну секунду, і потенційною тривалістю життя. Цікаво, що ця асоціація була сильнішою для білого вина. «Було показано, що червоне вино в помірних кількостях корисне для серця, але в даному випадку відносини були більш міцними для білого вина. Ми також показали, що рівні антиоксидантів як в раціоні, так і в сироватці крові пов’язані зі здоров’ям і функціонуванням легень. Ми вважаємо, що антиоксиданти в вині пояснюють наші поточні результати», — цитує автора дослідження Хольгера Шюнеманна, доктора медичних наук, американський медичний портал MDLinx. 3. Здоров’я нирок На думку дослідників, одне ще з’єднання — кавова кислота — може відповідати за корисні властивості білого вина. Наприклад, в дослідженні, опублікованому у виданні PLOS ONE, італійські дослідники ізолювали і досліджували кавову кислоту на предмет її передбачуваної антиоксидантної активності. Зокрема, вони оцінили захисний ефект низьких доз кавової кислоти на ендотеліальне пошкодження, викликане окислювальним стресом. В цілому, низькі дози кавової кислоти, аналогічні кількості, що спостерігається після помірного споживання білого вина, можуть забезпечити захист ендотелію і знизити ризик серцево-судинних захворювань і захворювань нирок. До слова, цією речовиною багаті шавлія, м’ята, чебрець, цейлонська кориця, аніс, насіння соняшнику. 4. Когнітивні функції Деякі дослідники показали, що антиоксиданти, специфічні для білого вина, можуть забезпечити захист від зниження когнітивних функцій. Наприклад, в дослідженні, опублікованому в журналі Nutritional Biochemistry, дослідники витягували поліфеноли з білого вина і годували ними мишей протягом 2 місяців, щоб визначити вплив дієти, збагаченої білим вином, на мозок при патології, подібній до хвороби Альцгеймера. В кінці випробування у цих мишей був знижувалася вірогідність розвитку когнітивних проблем, що ведуть до хвороби Альцгеймера. 5. Серцево-судинна система Як і червоне вино, біле вино може допомогти в регуляції рівня «поганого» холестерину. В одному дослідженні, в якому протягом року спостерігалися 146 учасників з легким або помірним ризиком серцево-судинних захворювань, ті, хто займався гімнастикою принаймні два рази на тиждень і пив вино, незалежно від того, біле або червоне, побачили значні поліпшення в рівні вмісту холестерину. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 7 червня 2022 року Попередній допис Наступний допис З України до Литви відправили тестовий контейнерний поїзд із олією AgroNews.ua. -06.06.2022 Тестовий поїзд із соняшниковою олією у контейнерах прямує з України до Литви. Станом на 1 червня потяг перебував на території Польщі, пише delfi.lt , пише agronews.ua. «З України до Литви прямує поїзд із 44 спеціально пристосованими контейнерами з рослинною олією. Учора вночі (31 травня — ред.) він перетнув український кордон і зараз прямує через Польщу. Планується, що цього тижня він прибуде до Шештокаю, звідти вантаж буде доставлений до Клайпеди», — повідомила очільниця відділу зв’язків із громадськістю Литовських залізниць Лаура Габрілавічюте. Відвантаження олії в порту Клайпеда виконуватиме одна з найбільших стивідорних компаній Bega. «Поки що накопичуються її партії. Куди вона вирушить, ми ще не знаємо, швидше за все, до Європи», — розповів генеральний директор Bega Лаймонас Римкус. Оприлюднено прогноз урожаю в умовах війни AgroNews.ua. -03.06.2022 Україна в умовах агресивної та брутальної війни з боку росії, попри окупацію територій та замінування полів, завдяки мужності українських аграріїв буде забезпечена зерном та зможе експортувати частину врожаю на світовий ринок. Про це повідомляє УЗА , пише agronews.ua. За прогнозом Української зернової асоціації, в поточному році, Україна може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т. з площі близько 18,8 млн га. При цьому експорт з України в новому сезоні може сягнути 30 млн т , за умови збільшення вдвічі пропускної здатності переходів на кордонах України. В умовах нинішньої пропускної спроможності, Україна може розраховувати на обсяг експорту 12-18 млн т в 2022/2023 маркетинговому році. Окрім того, перехідні залишки в 2021/2022 маркетинговому складуть близько 25 млн т, а в 2022/2023 МР за оптимістичними прогнозами можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними – близько 43 млн т. Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т , що звичайно суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з врахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т пшениці . Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 – 16,9 млн т). Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 – 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/2023 МР очікується на рівні 1,3 млн т . Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 – 3,5 млн т), а експорт 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 0,8 млн т. Загалом експорт зернових та олійних в 2022/2023 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Україна та країни партнери, також ЄС на всіх рівнях, працюють над тим, щоб збільшити пропускну здатність альтернативних логістичних шляхів, прибравши всі бюрократичні та технічні перешкоди. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць. AgroNews.ua Попит на молочні продукти котиться вниз AgroNews.ua. -02.06.2022 Поточну ситуацію на українському ринку свіжих молокопродуктів можна назвати умовно стабільною. Більшість провідних виробників збільшили випуск до рівня реального попиту, пише ІНФАГРО , пише agronews.ua. А попит перестає зростати через зниження платоспроможності населення в умовах війни. При подальшому збільшенні випуску стимулювати продажі доведеться за рахунок стабільної ціни, або навіть повернення до масових акцій. Такі маркетингові кроки зараз дозволити собі можуть далеко не всі оператори, та і мережі також менше уваги приділяють подібним інструментам, не вистачає кадрового ресурсу. Більше того, в умовах подальшого здорожчання логістики деякі компанії мають намір і далі збільшувати ціни, навіть якщо це призведе до зниження обсягу продажів. Можна прогнозувати, що в травні випуск свіжих молокопродуктів буде лише на 17-20% нижчим порівняно з травнем минулого року. Це досить непоганий показник, зважаючи на істотне скорочення кількості населення. В літні місяці випуск свіжих молочних продуктів навряд чи буде й далі зростати. Безумовно, на ринку свіжих молокопродуктів, як і в квітні, провідні позиції будуть утримувати національні компанії. agronews.ua У травні Україна експортувала 1,7 млн т зернових та олійних AГРОПОЛІТ. -07.06.2022 Протягом травня 2022 року Україна відвантажила на експорт усіма видами транспорту більше 1,743 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки, що складає 180% від квітневого обсягу 2022 року . Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Експорт пшениці зріс з 9,2 тис. тонн у квітні до 43,5 тис. тонн у травні 2022 року, але це майже в 20 разів менше, ніж у травні 2021 року – 857,8 тис. тонн. Фактичний експорт ячменю майже не змінився і склав 11,6 тис. тонн проти майже 11,8 тис. тонн у квітні 2022 року, що приблизно в два рази менше показника травня 2021 року. Фактичні обсяги відвантаженої кукрудзи становлять 959,35 тис. тонн у травні, що на 60% перевищує квітневий обсяг у 601 тис. тонн. Протягом травня 2021 року було експортовано 2,245 млн тонн кукурудзи. Суттєво у травні зріс обсяг фактично відвантаженого на експорт соняшнику – з 104 тис. тонн у квітні до 341,8 тис. тонн у травні 2022 року, що майже в два рази перевищує обсяги експорту всього попереднього сезону – 189,6 тис. тонн. Протягом травня 2022 року фактично було проекспортовано 66,62 тис. тонн соєвих бобів, що на 17% більше, ніж у квітні 2022 року, і майже вдвічі більше, ніж у травні 2021 року – 36,18 тис. тонн. Крім того, іноземним покупцям було відвантажено 16,08 тис. тонн соєвої оліі, що приблизно відповідає квітневим 16,38 тис. тонн. У травні 2021 року було експортовано 20,6 тис. тонн соєвої олії. Реальний експорт соняшникової оліі у травні становив 202,65 тис. тонн, або на 56% більше, ніж у квітні 2022 року, однак цей показник суттєво нижчий за 501,8 тис. тонн у травні 2021 року. Фактичний експорт шротів у травні склав 101 тис. тонн, що в 2,6 разів більше, ніж у квітні 2022 року, але все ще суттєво менший за попередній травень, коли експорт соняшникового шроту склав 440 тис. тонн. agropolit.com/news/ Учасниками Нацплатформи продовольчої безпеки стали понад 4,2 тис. користувачів – Мінагрополітики AГРОПОЛІТ. -03.06.2022 За понад 2 місяці роботи учасниками Національної платформи продовольчої безпеки стали вже більше 4,2 тисячі користувачів – місцевих громад, військових адміністрацій, виробничих підприємств та логістичних компаній. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Зазначається, що на сьогоднішній день на платформі опубліковано більше 1,6 тисячі потреб у продуктах харчування та товарах першої необхідності. Третина усіх опублікованих потреб припадає на Миколаївську та Херсонську області. Виробничі компанії також активно розміщують пропозиції щодо товарів, які є в наявності. Зараз таких пропозицій на платформі більше 1,4 тисяч. Найбільше пропозицій пропонують учасники з Полтавської, Київської, Рівненської, Хмельницької областей та міста Київ. Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи. Довідково. Національна платформа продовольчої безпеки розроблена та впроваджується Держпродспоживслужбою за підтримки Офісу Президента України, Міністерства економіки, Міністерства цифрової трансформації. Нагадаємо, що до Нацплатформи продовольчої безпеки долучились 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад. agropolit.com/news/ Через війну Україна експортувала лише 50% фруктів AГРОПОЛІТ. -02.06.2022 Через початок військових дій, порушення логістичних ланцюгів та блокування морських портів, у сезоні 2021/22 було експортовано лише близько 50% фруктів від можливого обсягу. Про це повідомляє пресслужба Української асоціації аграрного експорту (УААЕ). Врожай плодово-ягідних культур в Україні 2021 року став одним із найвищих. За оперативними даними офіційної статистики, наша країна минулого року зібрала 2235 тис. т плодових і ягідних культур, що на 10% більше, ніж у 2020 році. Загалом виробництво продукції садівництва у 2021 році виявилось одним із найбільших за період незалежності. «Збільшення врожаю відповідним чином відобразилось і на експорті плодово-ягідної продукції. У 2021 календарному році підсумковий експорт Україною плодів і ягід склав рекордні $368 млн, на 54% перевищивши показник 2020 року. Згідно актуальних даних, у сезоні 2021/22 наша країна поставила на зовнішні ринки 4,1 тис. т свіжих ягід та інших плодів у порівнянні з 2,7 тис. т у попередньому сезоні. Крім того, експорт яблук нового урожаю (з вересня 2021 р. по січень 2022 р. включно) становив 34,1 тис. т проти 11,0 тис. т за аналогічний період у сезоні 2020/21», — наводять дані в УААЕ. Поряд із цим, через початок військових дій, порушення логістичних ланцюгів та блокування морських портів, у сезоні 2021/22 було експортовано лише близько 50% фруктів від можливого обсягу. Нинішній рік характеризується великою невизначеністю в питанні майбутнього урожаю плодів і ягід, вважають експерти. Поряд зі сприятливими погодними умовами взимку та навесні, що дозволяють попередньо прогнозувати стабільний урожай цих культур, обмеження логістичних шляхів щодо його експорту, дефіцит пакувальних виробів та необхідність коригування технології пакування свіжих фруктів і ягід, порушення нормального режиму адміністрування та відшкодування ПДВ, можуть суттєво вплинути не тільки на експорт майбутнього урожаю фруктів і ягід з України, а й на їхню якість», — підкреслюють в асоціації. agropolit.com/news/ Українцям не варто переживати за наявність цукру AgroPortal.ua.-03.06.2022 Ажіотажний попит на базові продукти харчування спостерігається на фоні війни в Україні. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» . Як зазначається, кожна родина намагається створити запас продукції не на один місяць, побоюючись нестачі продуктів харчування і можливого зростання цін. У свою чергу підвищений попит може призвести до зростання цін. «Українцям не варто переживати за наявність цукру, адже цього року в країні його виробили вдосталь», — підкреслюють аналітики. За останні 5 років річний фонд споживання в Україні даного продукту становить близько 1,2 млн т. В 2021/22 МР із вирощеного українського цукрового буряку вдалося виробити 1,4 млн т цукру, що на 44% перевищує показник попереднього року. «Виробленого цукру вистачить, щоб спокійно і навіть із запасом перекрити річну потребу України. А з урахуванням того фактору, що частина населення тимчасово виїхала за кордон, то й фонд споживання також зменшився, і, відповідно, перехідний залишок збільшується», — пояснюють в УКАБ. Окрім того, вже закінчується посів цукрового буряку, і станом на 2 червня 2022 р. вже засіяно 181 тис. га, що становить 80% посівних площ попереднього року. Ця цифра не фінальна, і можливе її коригування в бік збільшення у зв’язку з досівом та надходженням інформації трохи згодом. agroportal.ua Агросектор складе 50% ВВП України AgroPortal.ua.-03.06.2022 Орієнтовна вартість залишків урожаю 2021/22 р. та нового урожаю зерна для України складає приблизно $37,85 млрд. Такі дані наводять аналітики Spike Brokers на Telegram-каналі. Так, за їхніми оцінками, залишки минулого року становлять: - пшениця — $3,6 млрд; - кукурудза — $5,1 млрд; - соняшник — $4,9 млрд; - соя — $0,65 млрд. Крім того, вартість урожаю 2022/23 р. орієнтовно становитиме: - ріпаку — $3 млрд; - соняшнику — $5,6 млрд; - пшениці — $8 млрд; - кукурудзи — $6 млрд; - ячменю — $1,2 млрд. «Агро може скласти більше 50% ВВП України у 2022 році», — вважають експерти. agroportal.ua Експорт соняшнику з України може сягнути 1 млн т AgroPortal.ua .-02.06.2022 Експорт соняшнику в 2022/23 МР (вересень-квітень) — один із найвищих показників за останні десять сезонів. Про це повідомила аналітик олійного ринку «УкрАгроКонсалт» Світлана Купрєєва. Вона зазначила, що відвантаження соняшнику у квітні поточного року перевищили 110 тис. т — максимум з початку сезону та рекорд для квітня. «Рекордний експорт за підсумками всього сезону може сягнути 1 млн т, але зможе лише частково знизити запаси соняшнику, та з урахуванням непоганого врожаю-2022 потенційно Україна зможе наступного року поставити на світовий ринок традиційний для неї товар — соняшникову олію обсягом не менше ніж протягом останніх декілька сезонів», — вважає експерт. Світлана Купрєєва також зазначила, що традиційно Україна спеціалізується на експорті олії, маючи великі потужності, достатній урожай, високу частку переробки (98-99% урожаю) в умовах дії мита на експорт соняшнику (10%). «Цей тренд спостерігався до війни, і зараз, навіть незважаючи на мито, експорт соняшнику перевищує експорт олії», — уточнила вона. agroportal.ua Як Україна уникне сольової кризи Бізнес Цензор.- 05.06.2022 Росія нищить усе українське. Ціль окупантів – геноцид української нації. Ешелонами вивозиться українське зерно, як і минулого століття за часів голодоморів, противник гатить по наших продовольчих складах, елеваторах та промислових підприємствах. Так, днями влучив у наземні будівлі найбільшого в Європі заводу з виробництва солі "Артемсіль". У зв’язку з чим українці почали масово скуповувати продукцію, а ціни на одиницю товарної продукції, там, де ще її можна віднайти, зросли вдесятеро – від довоєнних 9 грн до 90 грн за кг. До слова, обстріли підприємства почалися ще в березні. Видобуток солі припинився у квітні. Отже, наразі у торгових мережах – лише залишки.Ситуація дійсно складна. Проте панікувати не варто. Харчової солі вистачить усім. Ми зможемо замістити нестачу. Допоможе Захід. Не лише закордонний, але і український. Альтернатива "Артемсолі". Україна володіє величезними запасами кам’яної солі, які зосереджені в чотирьох соленосних басейнах: Дніпровсько-Донецькій западині, Карпатській складчастий області, Донецькій складчастій споруді та Кримській складчастій області. Існує 3 промислові генетичні типи родовищ, з яких отримується кухонна сіль: власне поклади кам‘яної, природних розсолів і ропи соляних озер. Наразі ми можемо говорити лише про запаси солі в Західній Україні, бо Донбас та Крим - під окупацією. Із загальної кількості запасів у майже 394 тис. тонн майже 292 тисячі припадає на Львівщину та трохи більше 92 тис. тонн – на Івано-Франківщину. Проте у даній ситуації важливою є не тільки наявність запасів солі як такої, а кількість запасів, які можна швидко залучити до розробки і підприємств з їх видобутку і переробки. Після зупинки "Артемсолі" єдиним підприємством, що виробляє кухонну сіль в Україні є Дрогобицька солеварня. Сіль тут видобувають іншим способом. На заводі з надр землі спеціальними машинами викачують соляну ропу. Згодом її виварюють на дровах у панвах. Цей виробничий процес складніший і дорожчий, що обумовлює більш дорожчу кінцеву вартість продукції ніж у "Артемсолі". Сіль зі Львівщини зможе частково замістити дефіцит. Якщо раніше підприємство виробляло 31-32 тонни продукту на місяць, то наразі кількість планують збільшити до 55 тонн.У світлі зупинки "Артемсолі" знову заговорили про поновлення видобутку у с. Солотвино. Тут почали добувати сіль ще у 1-2 столітті до н. е. Солотвинське родовище стало промисловим об’єктом у 18-19 столітті. Запаси родовища оцінювалися у 450 млн тонн. На жаль, після руйнівних повеней 2000-х років соляні поклади зазнали розмиву, що призвело до просідання земної поверхні і забруднення грунтових вод.У 2013 році Солотвинський рудник був визнаний зоною надзвичайної ситуації державного значення, а проблему його розв`язання законсервовано до кращих часів. То, можливо, вони настали? Україна просто мусить використовувати власні ресурси, у тому числі соляні. Ми маємо показати росії і всьому світу, що здатні замістити нестачу власними силами, без імпортозаміщення. Якщо не прямо зараз, то якомога швидше. biz.censor.net.ua/ Німеччина має намір допомогти українським фермерам Kurkul. – 02.06.2022 Міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце із робочим візитом відвідала Львів. Про це повідомила пресслужба Банку Львів. Як зазначається, Свенья Шульце не обмежилася кабінетними зустрічами з високопосадовцями, натомість завітала до фермерського господарства «Агротем» на Львівщині, щоб особисто дізнатися з перших вуст про виклики, які долають українські аграрії. «Перед українським агробізнесом постали нагальні проблеми, від розв’язання яких залежить подолання світової продовольчої кризи. Ми стикнулися з розривом логістичних ланок, стрімким зростанням цін на пальне, перевантаженістю портових складів, обмеженістю кредитування. Все це вкрай ускладнює сільськогосподарський експорт. Ми вдячні уряду Німеччини й нашим добрим партнерам з Банку Львів. Завдяки їхнім ефективним та узгодженим діям ми маємо доступ до нових фінансових ресурсів. Все це дає нам змогу дивитися в майбутнє з оптимізмом», — зазначила Анна Темчишин , співвласниця фермерського господарства «Агротем». Компанію міністерці економічного співробітництва та розвитку Німеччини склало керівництво Банку Львів, оскільки фермерське господарство «Агротем» є давнім партнером банку. Як додали у пресслужбі, рішення, що будуть ухвалені урядом Німеччини за підсумками візиту міністерки Свеньї Шульце, мають відчинити двері до нових інвестицій від країн Європейського Союзу. Реальна та практична допомога українському агробізнесу на міжнародному рівні, безумовно, має стати запорукою негайної відбудови вітчизняної економіки. kurkul.com Пшениця не може бути «зброєю війни» — Папа Римський Kurkul. – 02.06.2022 Папа Римський закликає зняти блокаду українського зерна та не використовувати пшеницю, як «зброю війни». Про це пише vaticannews . Папа Франциск висловлює велику стурбованість попередженнями про нестачу зерна в усьому світі через війну в Україні і закликає «докласти всіх зусиль», щоб «гарантувати загальне право на їжу».«Велике занепокоєння викликає блокада експорту зерна з України, від якої залежать життя мільйонів людей, особливо в найбідніших країнах. Я щиро закликаю докласти всіх зусиль, щоб розв'язати це питання та гарантувати загальне право людини на їжу», — сказав Папа. Він також додав, що не можна використовувати зерно, як зброю. «Будь ласка, не використовуйте пшеницю, основний продукт харчування, як зброю війни!», — Папа Римський. kurkul.com Скасування ЄС мит на український експорт набуло чинності УНІАН: Новини України.-04.06.2022 Україна дотримуватиметься європейських правил щодо походження товарів та відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію. Сьогодні, 4 червня, набуло чинності рішення Європейського Союзу про скасування мит на українські товари терміном на рік. Про це повідомила прес-служба Міністерства економіки. Тепер на рік призупиняються всі антидемпінгові мита на імпорт товарів походженням з України та застосування глобальних захисних заходів щодо українських товарів. Тарифи, прописані в угоді, будуть тимчасово припинені. Йдеться про мита для промислової продукції, припинення застосування системи вхідних цін для фруктів і овочів і всіх тарифних квот для сільськогосподарської продукції. Україна дотримуватиметься європейських правил щодо походження товарів та відповідних процедур у рамках Угоди про асоціацію, утримуватиметься від будь-яких нових обмежень на імпорт з ЄС, та забезпечуватиме повагу до демократичних принципів, прав людини та основних свобод, верховенства права, боротьба з корупцією. www.unian.ua Через війну кількість людей на межі голодної смерті сягне 323 мільйонів людей – ООН УНІАН: Новини України.-03.06.2022 Останніми роками продовольчі проблеми у світі лише посилилися. Продовження війни Росії проти України може викликати масовий голод у світі - на межі голодної смерті опиняться близько 323 млн осіб. Про це повідомив керівник Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі у Twitter. За його словами, останніми роками продовольчі проблеми у світі лише посилилися. Причиною стали пандемія коронавірусу, збільшення видатків і, звісно, війна в Україні, яка є світовим постачальником продовольства. "Ми зіштовхуємось із безпрецедентними проблемами для глобальної продовольчої безпеки. Тільки за останній рік конфлікти, кліматична криза, COVID та зростання витрат штовхнули 276 млн осіб на межу голодної смерті. Якщо війна в Україні не завершиться найближчим часом, ця кількість може зрости до 323 млн осіб", - йдеться в повідомленні. Раніше в ООН повідомили, що криза через війну в Україні може призвести до дефолту понад 70 країн . www.unian.ua Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування українського зерна УНІАН: Новини України.-31.05.2022 Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки Польща готова розширити власну інфраструктуру для транспортування заблокованого Росією українського збіжжя на Близький Схід та країни Африки і потребує для цього "декілька місяців". Про це під час пресконференції у Брюсселі після завершення зустрічі Європейської ради заявив глава польського уряду Матеуш Моравецький, передає " Укрінформ ". "Я сказав нашим друзям в ЄС, що Польща готова змінити і поширити можливості прикордонної, транспортної, залізничної і портової інфраструктури у стислі строки. Ми не зможемо цього зробити за кілька тижнів, але упродовж місяців зможемо досягти певний результат", - повідомив польський прем’єр. Він зазначив, що найближчим часом Варшава вестиме переговори з українськими партнерами, щоб попри варварську політику РФ можна було вивезти якомога більше збіжжя з України, адже Україна є одним з найважливіших у світі експортерів збіжжя до країн Африки і Близького Сходу. Моравецький зауважив, що це не створює конкуренцію для Польщі. "Ми допомагаємо одночасно зберегти мир і безпеку у дуже важливих країнах і регіонах, які межують з Європою на півдні і південному сході", - підкреслив Моравецький. За його словами, Польща запропонувала "дуже конструктивну співпрацю" і перебуватиме у близькому контакті з Єврокомісією щодо того, що Польща може зробити, аби налагодити транспортування через польський кордон і широку колію, до залізничної станції Славкув. "Принаймні частину збіжжя, яке застрягло на узбережжі Чорного моря, можна буде швидко транспортувати (за кордон - ред.)", - резюмував польський прем’єр. www.unian.ua Україна з початку червня відправила на експорт удвічі менше зерна, ніж торік УНН.- 06.06.2022 З початку поточного маркетингового року Україна відправила на експорт вже майже 47,18 млн тонн зерна. При цьому за червень - 148 тис. тонн, що більш як удвічі менше, ніж торік. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Мінагрополітики. За наведеними даними, станом на 6 червня, у 2021/22 маркетинговому році Україна експортувала 47 млн 177 тис. тонн зернових і зернобобових культур. Це на майже 4,7 млн, або на 11% більше, ніж на аналогічну дату 2020/21 МР. При цьому у червні вже експортовано 148 тис. тонн, тоді як торік на цю дату з початку червня було експортовано 325 тис. тонн зерна. Тобто, експорт у червні проти показника минулого року впав на близько 54,5%. Зокрема у 2020/21 МР на експорт вже відправлено: пшениці - 18 млн 578 тис. тонн; ячменю - 5 млн 686 тис. тонн; жита - 161,6 тис. тонн; кукурудзи - 22 млн 445 тис. тонн. Експорт борошна сягнув уже 71,4 тис. тонн. www.unn.com.ua/

< Назад Стало відомо, як розпізнати хліб з хімією 16 січ. 2022 р. Хліб. Без цього продукту рідко обходиться будь-який обід чи вечеря. Проте нерідко, з’ївши скибку-другу хліба, люди нарікають на те, що покупка виявилася несмачною, нашпигована штучними добавками. Радимо вам як обрати натуральний, високоякісний та смачний хліб. Пише AgroTrend Колір. Якщо на прилавку лежить розрізаний хліб, зверніть увагу на відтінок м’якушки. Білосніжний колір пшеничної буханки говорить про те, що борошно вибілювали. Значить, з нього прибрали клітковину і додали хімічні відбілювачі. М’якуш якісного продукту буде кольору слонової кістки.Чорний хліб має свої переваги перед білим. Наприклад, в ньому набагато менше калорій, тому він підійде людям, що стежать за фігурою. Насиченість його кольору залежить від того, в якому співвідношенні брали пшеничне і житнє борошно при замішуванні тіста. Ідеальний колір чорного хліба – темно-коричневий. Відтінок міцної кави швидше за все означає, що виробник додав в тісто какао-порошок або кармін для штучного фарбування. А ось колір скоринки може коливатися від світло-коричневого до золотистого. Не поспішайте купувати хліб з окрайцем привабливого карамельного кольору, якщо не хочете отримати замість користі стрибок цукру в крові. Справа в тому, що кірочка темніє в результаті карамелізації цукрів. Чим темніша випічка, тим більше в ній цукру. Зовнішній вигляд . Гарний виріб буде правильної форми, без тріщин. Для більшої привабливості та аромату виробники люблять додавати в тісто розпушувачі і підсилювачі смаку. Якщо ви бачите, як продавець ріже хліб і під його ножем дуже багато крихт, значить, це випічка з поганої муки з покращувачами. Вибрати хліб без хімії допоможе невеликий експеримент. Натисніть на батон: якісний продукт швидко відновить свою форму, на ньому не залишиться вм’ятини. Про брак говорить і плоска верхівка з блідими плямами. Такий хліб буде кислим, оскільки він явно готувався на застояній заквасці. Кірочка, що відшаровується від м’якушки – вірна ознака того, що з ферментованого тіста виходить вуглекислий газ. Якщо в хлібі є порожнечі, то він неякісний. Зовні такий буханець можна впізнати по нерівній поверхні. Великі пори утворюються через підвищений вміст вологи та її нерівномірне випаровування. З цієї ж причини може виникнути такий дефект, як водяні кільця – плями з пухкою м’якушкою. Користь. Виробники обізнані про захоплення здоровим харчуванням. Тому все частіше на прилавках з’являється хліб з етикеткою «цільнозерновий». Справді, хліб з борошна грубого помелу найбільш корисний для організму. Завдяки клітковині і багатому комплексу вітамінів він надовго насичує, запобігає хворобам серцево-судинної системи і ожирінню. Але не поспішайте вірити етикеткам. Перевірте позицію цільнозернового борошна в списку інгредієнтів. Якщо вона йде після звичайного хлібопекарського, значить, це не дуже корисний для здоров’я хліб. Далі переконайтеся в якості хлібопекарського борошна. Для цього спробуйте відокремити зерно від буханця. Якщо зерно легко відходить, значить, хліб виготовлений з борошна вищого сорту. Правильний цільнозерновий хліб буде сіро-коричневого кольору з невеликою кількістю пор в м’якушці. Поверхня його повинна бути шорсткою, а сам хліб – важким. Свіжість . Якщо на упаковці вказано термін придатності більше 72 годин, знайте: виробник додавав в тісто стабілізатори і консерванти, щоб продовжити свіжість продукту. Деякі великі хлібозаводи навіть ставлять завтрашню дату виготовлення, а покупець думає, що отримує тільки що випечену продукцію. Способів зберігати хліб свіжим більш ніж 3 доби немає. Упаковка. Заради власної вигоди деякі виробники можуть жертвувати здоров’ям покупців. Поліетиленові пакети не найбезпечніша тара. Упакована в них випічка втрачає свої корисні властивості, а на скоринці може утворитися цвіль. Справа в тому, що в пластикових пакетах хліб «не дихає» через парниковий ефект. Іноді на пакеті можна навіть побачити крапельки води. Це можливо, якщо після випічки виріб не остудили до потрібної температури і відразу ж упакували. Такий хліб не зробить безпечним ні обсмажування, ні підсушування, ні зрізання цяток. Оптимальний варіант упаковки – закриті паперові пакети з віконцем з полімерної плівки. Їх виробляють з натуральної целюлози, так що вони не містять шкідливих для організму домішок. Паперові пакети найбільш екологічні, вони не дозволять хлібу відволожитися і стати «гумовим». Скоринка в такій упаковці швидше висихає, тому випічку варто з’їсти за 2-3 дня. Але ми вже з’ясували, що натуральний хліб довше зберігатися і не може. Запах. Всім з дитинства знайомі ці дражливі аромати кориці, ванілі і свіжої випічки, які доносяться з кожної булочної. Навіть у ситої людини потечуть слинки від таких запахів. Але не завжди вони є натуральними. Найчастіше пекарні використовують ароматизатори, щоб перебити ними запах гару, затхлості і неякісних інгредієнтів. Понюхайте хліб перед тим, як його купити. Якщо від буханця виходить неприємний запах, краще утриматися від покупки. А якщо хліб взагалі не пахне, значить, він випікався з недобродившого тіста. Попередній допис Наступний допис

< Назад Соус з медом Інгредієнти мед сік лимону 1,5 ст. л. гірчиця французька в зернах 2 ч.л. оливкова олія 3 ст. л. кукурудзяна олія 2 ст. л. гірчиця гостра 1 ч.л. часник 4 зубчики сіль перець чорний мелений Кроки Всі інгредієнти, крім гірчиці в зернах, помістити в глибоку посуду та перебити блендером до однорідної консистенції. Додати гірчицю в зернах та перемішати. Заправляти медово-гірчичним соусом салати або подавати до м'яса, риби, птиці, овочів-гриль. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сільське господарство. Землеробство. Тваринництво №9 2024 Артеменко, С.Ф. Агроекономічне обгрунтування виробництва кукурудзи та сої в кулісно-смугових посівах/ С.Ф. Артеменко, О.В. Ковтун //Зернові культури. - 2021. - Т.5 , №2 . - С. 390-396. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: кукурудза, вирощування, соя, сорт, урожайність, сівба, витрати, собівартість, рентабельність, прибуток Власюк, О.С. Ефективність біологічно-активних препаратів як елемента екологізації вирощування сої/ О.С. Власюк, Л.С. Квасніцька //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 108-115. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: соя, сорт, урожайність, біологічно активні речовини, водоспоживання, енергетична, ефективність, мікроелемент, волога, клімат, екологізація Савчук, О.І. Вплив системи удобрення на продуктивність тритикале озимого (Triticosecale Witt.) в умовах осушуваного дерново-підзолистого грунту Полісся / О.І. Савчук, А.О. Мельничук, О.В. Дребот //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 116-123. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: удобрення, тритикале, меліорація, осушування, клімат, волога, забезпечення, продуктивність, економічна ефективність, зерно, якість, рентабельність Ткачук, О.П. Еколого-економічна та біоенергетична оцінка технологій вирощування пшениці озимої після бобових багаторічних трав/ О.П. Ткачук //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 124-132. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: економічна, оцінка, економічна ефективність, технологія, вирощування, пшениця, озима, продуктивність Безсусідня, Ю.В. Особливості формування зернової продуктивності жита озимого (Secale Cereal L.) залежно від азотних підживлень/ Ю.В. Безсусідня //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 133-139. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: жито, озиме, урожайність, добрива, сорти, підживлення, посіви, продуктивність, азот Астахова, Я.В. Особливості росту і розвитку рослин пшениці озимої залежно від сорту, строку сівби та попередника в Північному Степу України/ Я.В. Астахова //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 140-147. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: пшениця, озима, продуктивність, сівба, сорти, показники, насіння, площа листкової поверхні, температура Економічна ефективність виробництва зерна кукурудзи за різних агротехнічних заходів вирощування/ І.С. Волощук, О.П. Волощук, В.В. Глива, М.О. Пащак //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 148-159. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: кукурудза, вирощування, мікродобрива, урожайність, добрива, рентабельність Інтенсивність емісії СО2 дерново-підзолистого грунту залежно від удобрення та вапнування/ В.М. Польовий, Г.Ф. Ровна, Л.А. Ященко, Б.В. Гук //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 160-168. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: пшениця, озима, продуктивність, ячмінь, добриво, підживлення, меліорація, баланс, клімат, інтенсифікація--діоксид карбону--потепління Лебідь, О.В. Аналіз застосування інформаційних технологій в органічному сільському господарстві/ О.В. Лебідь //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 177-185. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: органічне землеробство, інформаційні, технології, інновації, інноваційна стратегія, аграрний сектор, аграрний, ринок, собівартість, стан, соціально-економічний розвиток, екологічні проблеми Іваніна, В.В. Формування балансу елементів живлення в посівах сорго зернового (Sorghum bicolor L.) при різних системах удобрення/ В.В. Іваніна, К.Л. Пашинська //Зернові культури. - 2022. - Т.6 , №1 . - С. 186-193. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: сорго, зернове, елементи, живлення, удобрення, винос, баланс, використання, особливості, врожайність, калій, азот Заморська, І.Л. Якість харчових продуктів з ягід суниці садової/ І.Л. Заморська, О.В. Смілянець //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 153-160. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: суниця, ягоди, варення, джем, забарвлення, інтенсивність, сорти, біологічно активні речовини Попередня Далі

Художники-імпресіоністи відмовилися від ретельного промальовування об’єктів на картинах і миттєво стали приводом для жартів. Художній критик Луї Леруа, який вперше назвав художників нової течії імпресіоністами, у своїй розгромній статті на їх виставку говорить і про «кашу з кольорів», і про те, що «шпалерний папір у стадії начерку, і той буде виглядати більш проробленим, ніж цей живопис». Майже 150 років пройшло від першої виставки імпресіоністів, а жарти тривають. І ось один з них – про борщ. < Назад Борщ у газеті Художники-імпресіоністи відмовилися від ретельного промальовування об’єктів на картинах і миттєво стали приводом для жартів. Художній критик Луї Леруа, який вперше назвав художників нової течії імпресіоністами, у своїй розгромній статті на їх виставку говорить і про «кашу з кольорів», і про те, що «шпалерний папір у стадії начерку, і той буде виглядати більш проробленим, ніж цей живопис». Майже 150 років пройшло від першої виставки імпресіоністів, а жарти тривають. І ось один з них – про борщ. Смішна картинка зроблена з трохи обрізаної картини французького художника Жана-Луї Форена (1852-1931). Втомлена танцівниця і її настирливий залицяльник зображені у властивій імпресіонізму манері. Цікаво, що навіть такими неохайними мазками художнику вдалося передати втомлений вираз обличчя танцівниці, якій відверто не до букета і люб’язностей літнього залицяльника. «Борщ у газеті» - так пожартували над картиною наші сучасники. Форен брав участь у виставках імпресіоністів. Дружив з художниками Мане, Моне, Дега. Його персональну виставку організував Тео Ван Гог – брат художника Вінсента Ван Гога. Анрі Тулуз-Лотрек сказав одного разу так: «Я не належу ні до якої школи і працюю в своєму кутку. Захоплююся Дега і Фореном». Коли сім’я Форенів переїхала до Парижу, хлопчик став ходити до Лувру і просто змальовував шедеври собі у шкільний зошит. У 17 років він вже стає своїм серед паризької богеми. Дружить з поетами Верленом і Рембо і, навіть ділить протягом декількох місяців кімнату з останнім. Одружився з художницею Жанною Боск, з якою багато мандрували. Довгі роки заробляв сатиричними малюнками. Його карикатури публікувалися у популярних газетах і журналах. Він був одним з найвідоміших і шанованих художників Франції свого часу. Більше всього його пам’ятають за численні малюнки, хроніки, коментарі до паризького життя міста кінця 19-го століття. Прожив Форен 78 років і був визнаний за життя – він був обраний членом Академії образотворчих мистецтв Франції та Британської Королевської академії мистецтв. Його картини зберігаються в багатьох музеях світу. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9B%D1%83%D1%97_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD https://www.wikiwand.com/uk/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%9B%D1%83%D1%97_%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD Назад Далі

< Назад Дизайнерка з Іспанії перетворює харчові відходи на натуральну косметику 9 лип. 2023 р. Іспанська дизайнерка Джулія Рока Віра використовує недосконалі, з косметичної точки зору, фрукти та овочі у виробництві косметики Віра виготовляє продукти по догляду за шкірою із фруктів, наприклад з апельсинів, від яких відмовилися супермаркети, оскільки вони не відповідали критеріям товарного вигляду. З таких апельсинів вона створила зволожуючий крем, мило, ароматичну суміш та сік для пиття під загальним брендом Lleig (каталонською мовою означає «потворний»). Натхнення Віра знаходить у співпраці з Espigoladors — соціальним проектом, який виступає за більш раціональне використання продуктів харчування. Наразі проект Lleig — це більше крафтовий бренд, ніж масовий продукт. Основна його мета — розповісти людям про те, що можна зробити з непотрібними продуктами, не викидаючи їх на смітник. Зі слів Віри виготовляти косметику можна також з яблук, бананів, моркви та інших фруктів і овочів. Порятунок продуктів, які втратили товарний вигляд, є досить новою сферою харчової промисловості. Основні її гравці на американському ринку — такі компанії як Misfits Market та Imperfect Foods. Вони збирають відбраковану, але придатну до вживання їжу та продають її зі знижками. Чи стане виробництво засобів догляду за шкірою з таких «врятованих» продуктів масштабним зараз складно сказати. Однак це може бути ще однією ідеєю, як продуктам не потрапляти на смітник. Нагадаємо, глобальний переробник тропічних фруктів Frutco і постачальник рослинних інгредієнтів Fooditive об’єдналися для боротьби з харчовими відходами з новою лінією підсолоджувачів в Європі на основі бананової шкірки. https://newfood.media/2021/02/17/dyzaynerka-z-ispanii-peretvoriuie-kharchovi-vidkhody- preparaty-po-dohliadu-za-shkiroiu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 23 по 29 червня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. «Укрвинпром» уклав Угоду про співпрацю для зміцнення захисту інтересів українського виробника Agravery.-28.06.2023 Підписана офіційна Угода про співпрацю між Української корпорацією по виноградарству і виноробній промисловості «Укрвинпром» і Національним міжпрофесійним бюро Коньяку. Ця Угода стала результатом спільної десятирічної роботи у сфері захисту географічних зазначень «Cognac» / «Коньяк» на території України та за її межами, відповідно з вимогами про асоціацію між Україною та ЄС, і надає можливість перегляду продовження терміну перехідного періоду для українських виробників на географічне зазначення «Cognac»/ «Коньяк». З 1 листопада 2022 року завдяки спільним зусиллям «Укрвинпрому» та представників Національного міжпрофесійного бюро Коньяку припинене постачання на територію України алкогольних напоїв із маркуванням ГЗ «Cognac»/ «Коньяк», що не відповідають нормативним актам та стандартам. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrvinprom-uklav-ugodu-pro-spivpracu-dla-zmicnenna- zahistu-interesiv-ukrainskogo-virobnika 2. З 2014 року росія посилено та систематично руйнує український агросектор, - Денис Марчук Agravery.-24.06.2023 Про це в ефірі "Подробиці" повідомив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук. Він зазначив: “Ще до початку війни росія постійно забороняла експорт українських продуктів харчування. У 2014 році в Україні почали фіксувати спалахи африканської чуми свиней. Так, прямих доказів немає, але експерти аграрної галузі та фітосанітарної говорили про те, що росія запускає хворих на АЧС кабанів в Україну. З початком повномасштабного вторгнення армія росії свідомо руйнувала елеватори, обстрілювала корівники, мінували поля, крала техніку та зерно. Вони знають, що АПК України становить велику частку в ВВП країни, експорті та валютній виручки і наскільки важливий для країни”. росія пішла в атаку на світовому економічному фронті, а з початку повномасштабного вторгнення систематично краде українські ринки. «Після 18 липня росія знов почала шантажувати виходом із “зернової угоди”, намагаючись вибити для себе нові преференції та послаблення санкцій. У цьому контексті Україні варто більше залучати до перемовин Китай, бо ця країна залишається суттєвим покупцем української зернової групи», - сказав Марчук. https://agravery.com/uk/posts/show/z-2014-roku-rosia-posileno-ta-sistematicno-rujnue- ukrainskij-agrosektor-denis-marcuk 3. В Україні рекордно зросло виробництво пива AgroNews.ua . -23.06.2023 На сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво” повідомляється, що в січні-травні поточного року виробництво пива в Україні сягнуло до 51,1 млн дал, що на 20,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таке зростання пов’язане із забороною на виробництво і продаж пива, яка діяла 2022 року у зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. У січні цього року відставання у виробництві цього напою від показників січня-2022 становило 15,2%. В асоціації уточнили, що зазначений показник становить лише 77,5% до обсягів виробництва пива в Україні 2021 року. Виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал. Але до кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців 2022 року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього позаминулого року – 27,9%. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-rekordno-zroslo-vyrobnycztvo-pyva/ 4. На Конференції з відновлення України розглянули інвестиційний досвід ГАЛЕКС- АГРО AgroPolit.com . – 23.06.2023 На конференції з відновлення України представили інвестиційний кейс щодо переробки та виробництва органічної аграрної продукції підприємства ГАЛЕКС-АГРО. Директор компанії «ГАЛЕКС-АГРО» Олександр Ющенко розповів, що підприємство створили у 2008 році, а сьогодні воно входить в перелік найбільших сертифікованих виробників органічного тваринництва, рослинництва і переробки в Україні. Представлений інвестиційний портфель компанії включає сім кейсів, в т. ч. розвиток тепличного господарства, план виробництва борошна і круп, будівництво забійного цеху, сироварню, виробництво продукції свинарства, органічне бройлерне виробництво, створення торгового дому у Великобританії, план будівництва теплиці на 10 га для того, щоб забезпечити населення органічною зеленню та овочами. У компанії повідомили: «Це неймовірна можливість залучити інвестиції у відбудову нашої держави. На конференції Мінагрополітики та ГС «Органічна Україна» представляють на найвищому рівні наших органічних виробників. Органічних виробників включено в стратегічний план відновлення України! І це є визначним для нас». https://agropolit.com/news/25933-na-konferentsiyi-z-vidnovlennya-ukrayini-rozglyanuli- investitsiyniy-dosvid-galeks-agro 5. На Закарпатті відбудеться перший міжнародний конкурс вин AgroPortal.ua .- 27.06.2023 29 червня на Закарпатті відбудеться незвичайна подія — перший міжнародний конкурс вин під назвою «Вина срібної землі», який вперше проводитиметься відповідно до міжнародних стандартів та правил. За словами організаторів, основною метою цього конкурсу є відображення професіоналізму виноробів та підвищення свідомості про якість закарпатських вин. Умовою для участі в конкурсі є виключно вирощений на Закарпатті виноград, а не привезений з інших регіонів. Кожен винороб матиме можливість представити не більше п’яти зразків своїх вин, які 3 оцінюватимуться відповідно до міжнародних стандартів дегустації. Журі конкурсу складатиметься з висококваліфікованих фахівців з дипломами європейського рівня. Організатори використовуватимуть систему блокчейн для забезпечення прозорості та недоторканості оцінок та результатів, що запобігає будь-яким змінам і забезпечує онлайн-режим роботи. Конкурс надасть виноробам можливість продемонструвати свою майстерність та представити ще кращі та якісніші вина, що, безсумнівно, збільшить їхню репутацію та стимулюватиме розвиток виноробства. За останні роки якість закарпатських вин виросла у кілька разів, у цій галузі спостерігається значний прогрес. https://agroportal.ua/news/ukraina/na-zakarpatti-vidbudetsya-pershiy-mizhnarodniy- konkurs-vin 6. На Волині побудували потужний борошномельний комплекс Вizagro.-27.06.2023 Про це повідомляє пресслужба Департаменту агропромислового розвитку Волинської ОВА. Цей борошномельний комплекс збудований групою компаній «Вілія». Юрій Погуляйко, начальник Волинської ОВА зазначив: «Сьогодні мав нагоду відвідати новозбудований борошномельний комплекс. Відразу скажу, що масштаби виробництва вражають. Потужність млина – 120 тонн переробки зерна на добу». Аналогічних комплексів в Україні є два, а діючих лише один. Розпочати виробництво борошна на новому млині планують вже у липні, тривають пусконалагоджувальні роботи. https://bizagro.com.ua/na-volini-pobuduvali-potuzhnij-boroshnomelnij-kompleks/ 7. Уряд вводить електронну марку для цигарок та алкоголю Mind. – 29.06.2023 Уряд вводить електронну марку для тютюнових виробів та алкогольних напоїв. Це дозволить відстежувати рух товарів від виробника до кінцевого споживача, контролювати повноту і своєчасність сплати сум акцизного податку за товар. Її запровадять із 1 січня 2026 року. Кожен зможе ідентифікувати продукцію та перевірити легальність походження товару. Нововведення стосуватиметься алкоголю, цигарок, інших тютюнових виробів та рідин для електронних цигарок. https://mind.ua/news/20259324-uryad-vvodit-elektronnu-marku-dlya-cigarok-ta-alkogolyu

< Назад Уряд пропонує Раді ухвалити законопроєкт для пришвидшення інвестицій у галузь переробки 29 серп. 2022 р. Уряд схвалив законопроєкт № 7451 про спрощення дозвільних процедур для набуття права на землю та для початку будівництва під час реалізації проєкт, що спрямовані на відновлення економіки. Про це повідомляє АgroРolit.com . Про це повідомляє Міністерство економіки України. Повідомляється, що під час дії воєнного стану та у відбудовний період підприємці, які реалізують проєкти, що входять до Переліку проєктів відновлення економіки, отримують максимально сприятливі умови для інвестування. Це, зокрема: - скорочення строків набуття прав на земельну ділянку – з 18 до 3 місяців; - право на земельну ділянку набуватиметься без аукціону, без документації з землеустрою, з гарантіями невідчуження ділянки; - встановлення та зміна цільового призначення землі зможе відбуватися без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення та видом функціонального призначення території; - проєктування об’єкта будівництва може відбуватися без дотримання містобудівних умов і обмежень за умови відповідності будівельним нормам. Проєктом відновлення буде вважатися проєкт, який: - має вартість від 500 тисяч євро; - спрямований на будь-яку сферу промисловості (за виключенням діяльності з поводження з відходами та будівництва житла). Для його включення до Переліку проєктів відновлення підприємцю слід подати заявку до Міністерства економіки.Пришвидшуємо відбудову України шляхом залучення приватних інвестицій. Створюємо інвесторам максимально комфортні процедурні умови для реалізації інвестиційних проєктів. Наша мета після завершення бойових дій максимально швидко повернутися до довоєнного стану економіки. Таким чином будемо мати вихідну точку для подальшого зростання. Нам слід в найкоротші строки відбудувати інфраструктуру, відновити втрачені та створити нові виробництва. Закон про швидкі інвестиції передбачає такі зміни в законодавстві, щоб в Україні можна було максимально швидко і без зайвої бюрократії будувати промислові підприємства з нуля. Таким чином ми плануємо якнайсильніше розвинути переробну промисловість», — прокоментувала рішення уряду перший віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко. Попередній допис Наступний допис