< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 21 по 24 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис У 2021 році ЄС надасть €51 млн на розвиток сільського господарства в Україні Agravery.-24.04.2020 Україна в 2021 році отримає від ЄС €51 млн двома траншами за програмою підтримки розвитку сільського господарства. Про це повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, на своїй сторінці у Facebook. «Фінансова угода про співробітництво в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій була підписана 28 січня 2020 року (Угода про фінансування „Підтримка ЄС для розвитку сільського господарства та малих фермерських господарств в Україні“ ENI/2019/042−119). Угода передбачає виділення з боку ЄС 26 млн та є основою першого пакету допомоги. Наразі проходять процедури для підготовки виділення першого траншу фінансування, які планується завершити до кінця 2020 року. Виділення коштів передбачене з 1 січня 2021 року», — заявив Висоцький. Зазначимо, що угоду про виділення €25 млн на другий пакет допомоги Україна та ЄС планують підписати 28 квітня цього року. Після цього розпочнуться процедури для підготовки траншу. Початок фінансування по другому траншу очікується приблизно на травень 2021 року. аgravery.com Україна з початку 2019/2020 МР експортувала 49 млн тонн зернових AgroNews.ua. -22.04.2020 Україна з початку 2019/2020 маркетингового року (МР, липень-червень) і станом на 22 квітня 2020 року експортувала 48,95 млн тонн зернових і зернобобових, що на 8,25 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого МР. Пише agronews.ua з посиланням на Інтерфакс-Україна. За даними інформаційно-аналітичного порталу АПК України, дотепер країна експортувала 18,55 млн тонн пшениці, 25,2 млн тонн кукурудзи і 4,55 млн тонн ячменю. Станом на 22 квітня поточного року експортовано також 290,2 тис. тонн борошна. Як повідомлялося, Україна в 2018/2019 МР експортувала рекордні 50,4 млн тонн зернових, зернобобових та борошна, що на 23% вище за показник попереднього МР. agronews.ua В Україні може з’явитися міністр АПК AgroNews.ua. -22.04.2020 Заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, що відповідає за аграрне спрямування, планують замінити. В уряді йдуть переговори з кандидатами на пост. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua. “Зараз проходять переговори з кандидатами. Розглядається два варіанти – зміна аграрного заступника міністра економіки або призначення міністра АПК”, – повідомляє агентству “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело. Нагадаємо, прогнозувалося, що поділ Мінагрополітики та Мінекономіки відбудеться після реформи ринку землі. agronews.ua Врожай гречки у 2020 році прогнозують на 70% вище цьогорічного AgroNews.ua. -22.04.2020 Посівні площі зернових під гречку в Україні можуть значно розширитися на тлі рекордно низького обсягу виробництва гречки в 2019-му році і ажіотажного попиту в період розвитку пандемії коронавируса. Про це пише agronews.ua. Згідно з попередніми прогнозами експертів, в рамках весняної посівної 2020 року в Україні можуть засіяти під стратегічну культуру з високою кількістю вітамінів і мікроелементів близько 125 тис. га. В такому випадку, це буде на 81% вище показника 2019 року (69 тис. га) і на 11% вище цифр 2018 року. «При прогнозованої середньої врожайності гречки на рівні 12,1 ц / га, об’єм виробництва зернової культури в 2020 році оцінюється на рівні 151 тис. тонн, що на 77% більше показника 2019-го і на 10% вище обсягу виробництва у 2018 році», – переконані аналітики АПК-інформ. Серед основних факторів, які можуть вплинути на збільшення інтересу до культури можна назвати соціальну значимість гречки як базового продукту, що дозволяє спрогнозувати високий попит на неї протягом майбутнього сезону, невизначеність з посівом ранніх зернових на тлі дефіциту вологи, а також високий попит на гречану крупу на внутрішньому ринку. agronews.ua Названо новий перспективний ринок для експорту української курятини AgroNews.ua. -21.04.2020 Аналітики прогнозують, що африканський ринок курячого м’яса вимагатиме більше продукції, і до 2030 року досягне 11 млн тонн, повідомляє IndexBox. Про це пише agronews.ua. Споживання м’яса птиці в Африці зростає. Найбільше воно збільшується у ПАР – 2,1 млн тонн, Марокко – 720 тис. тонн, Єгипті – 1,1 млн тонн. На ці країни припадає половина всього спожитого м’яса серед країн Африки. Також перспективними є Конго і Демократична Республіка Конго, Ангола, Алжир, Гана, Лівія, Нігерія, Малаві, Туніс, які сукупно складають 27% споживання м’яса птиці на континенті. У вартісному вираженні найбільшими ринками курячого м’яса в Африці були Марокко ($ 1,1 млрд), Єгипет ($ 1,8 млрд) і Південна Африка ($ 3,3 млрд). Сукупно це 54% всього ринку. Експерти пророкують збільшення споживання курятини протягом наступного десятиліття. При цьому власного виробництва м’яса птиці на континенті недостатньо для покриття зростаючого попиту. В середньому Африка імпортує близько 2 млн тонн цього продукту. agronews.ua Імпорт картоплі зріс у 12 разів AgroNews.ua. -21.04.2020 Протягом січня-березня Україна імпортувала 120,369 тис. т картоплі на суму $21,621 млн, що більш ніж у 12 разів перевищує аналогічний показник минулого року ($1,77 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби, пише agronews.ua. Такий приріст імпорту картоплі відбувся переважно за рахунок Білорусі: тут за І квартал 2020 р. Україна закупила цієї продукції на суму $13,96 млн, тоді як за аналогічний період минулого року — всього на $0,34 млн. Таким чином ця країна посідає перше місце за обсягами поставок картоплі в Україну з часткою 65%. На другому місці опинилася Росія з часткою 20,8%. Сума витрат на закупівлю картоплі в цій країні у І кварталі 2020 р. зросла на $4,5 млн, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Третю позицію за обсягами поставок картоплі в Україну зайняли Нідерланди з часткою 6,3%. З цієї країни картоплі було імпортовано на суму $1,36 млн. agronews.ua Кабмін встановив на час карантину регулювання цін на продукти соціального значення — деталі AГРОПОЛІТ. -23.04.2020 Кабінет міністрів встановив на час карантину державне регулювання цін шляхом декларування цін на 10 продуктових товарів і 20 засобів індивідуального захисту, а також на лікарські засоби і понад 10 видів антисептиків. Відповідне рішення уряд ухвалив із доопрацюванням на засіданні в середу. Як свідчить проєкт відповідної постанови у порядку денному урядового засідання в середу, до переліку соціально значущих товарів уряд вніс гречку, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні вироби (вермішель із борошна вищого ґатунку), пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, житньо-пшеничний хліб, яйця категорії С1, тушку курячу, мінеральну воду без газу, вершкове масло жирністю 72,5%. Згідно з проєктом пропонується запровадити декларування змін роздрібних цін у разі їхньої зміни від рівня на дату набуття чинності зазначеним рішенням. Зокрема, задекларувати підвищення цін у разі набуття чинності проектом постанови необхідно буде за 30 днів, якщо ціна підвищується на 15% і більше, за 15 днів — у разі підвищення на 10-15%, за три дні — в разі підвищення на 5-10%. Згідно з проєктом постанови, вона має набути чинності через десять днів після її опублікування й діятиме до закінчення карантину. Втручання держави у ціноутворення – погана ідея. Але якщо є закон, яким уряд було зобов’язано запровадити таке декларування, то його треба виконувати. Що власне, уряд і зробив», — прокоментував заступник міністра економіки Сергій Глущенко. Він додав, що із всіх можливих способів державного регулювання цін – уряд обрав найм’якший (декларування зміни ціни у разі її збільшення). Тобто уряд не регулюватиме сам розмір ціни – заклади торгівлі повинні будуть лише завчасно повідомляти відповідний орган влади про її зростання. Це не говорить про те, що уряд не буде реагувати у разі потреби. Це лише свідчить про те, що уряд вважає, що наразі такого «м’якого» способу державного регулювання цін достатньо», — уточнив Сергій Глущенко. agropolit.com/news/ У Мінекономіки анонсували зміни у команді відомства AГРОПОЛІТ. -22.04.2020 Команда Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не буде кардинально змінена за виключенням деяких призначень. Про це повідомив на брифінгу за підсумками засідання уряду міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. «На даний момент у нас пріоритет у тому, щоб не займатись формуванням нової команди, а працювати з людьми, які дійсно є професіонали і які приходили в різні часи і була сформована також дуже ефективна команда середнього рівня, з якою ми зараз працюємо. Зрозуміло, що нові прізвища будуть і ми проводимо також співбесіди не тільки в міністерстві, але міністерство економіки також має досить широку сферу відповідальності по державних підприємствах», — сказав Петрашко. Він додав, що не є прихильником ситуації, коли «кожний новий міністр приходить і міняє всю команду». Зрозуміло, декілька людей буде підсилено, змінено, ті хто не поділять бачення чи підходи щодо стратегічних державницьких поглядів на розвиток секторів чи напрямів, але основний кістяк команди має залишатись», — додав він. agropolit.com/news/ Названо три основних наслідки рекордного падіння цін на нафту для українського агросектору AГРОПОЛІТ. -22.04.2020 20 квітня вартість нафти марки WTI уперше в історії США сягнула на Нью-Йоркській товарній біржі від'ємних показників -$40,32 за барель. Це абсолютний історичний мінімум за весь час видобутку нафти з кінця XIX століття. Про це повідомив інвестиційний аналітик Владислав Голуб, йдеться у матеріалі AgroPolit.com. Зазазначається, що з точки зору українського агросектору наслідків кілька. Перший — внутрішні ціни на пальне реагують на світові нафтові тренди. Логічно, що ціна мала б на АЗС мала би знизитися. Але в умовах беззубого АМКУ ціни можуть лишитися нинішніми. Друге – можуть виникнути проблеми зі збутом кукурудзи нового врожаю. В умовах світової економіки, котра зупинилася, потреба у нафтопродуктах стрімко знижується. Агросировина, наприклад, кукурудза та інші технічні культури, використовуються для біоенергетичних технологій. Тому світовий попит на неї може впасти, ціна на неї може знизитися — і вона піде на внутрішній ринок України. Для України це може бути сигналом втрати частини зовнішніх ринків, а разом із ними — частини валютних надходжень. Третє — незрозуміло, яким за таких умов буде наповнення бюджету за рахунок рентних платежів. Якщо на зовнішньому ринку багато дешевої нафти, то це рано чи пізно вдарить по українській нафтопереробці. agropolit.com/news/ Криза несуттєво вплинула на торгівлю продукцією АПК AgroPortal.ua.-21.04.2020 Експорт агропродовольчої продукції з України в першому кварталі 2020 року склав $5,7 млрд, що на 6% більше ніж за аналогічний період минулого року. Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». «Такого результату вдалося досягти за рахунок нарощення поставок по наступним категоріям: жири та олії на $235,1 млн (+19%), готова продукція на $74,8 млн (+9%), продукція рослинництва на $49,3 млн (+2%). Найбільше по зазначеним категоріям зріс експорт: соняшникової олії на $193,1 млн або +17%, кукурудзи на $148,6 млн (+8%) та ячменю на $58,7 млн (+132%). Одночасно відбулося скорочення поставок з України ріпаку на $69,1 млн (-97%), соєвих бобів на $50,4 млн (-19%) та пшениці на $25,2 млн (-4%)», — йдеться у повідомленні. Зазначається, що експорт продукції тваринництва скоротився на 15% і за січень-березень 2020 року він склав $265,9 млн. Зменшення відбулося за рахунок скорочення поставок з України яєць на $13,1 млн (-36%) та м'яса птиці на $10,5 млн (-7%). Така ситуація спричинена частковою забороною експорту зазначеної продукції внаслідок спалаху пташиного грипу на території України. Разом з тим, імпорт продукції АПК за січень-березень 2020 року склав $1,7 млрд, що на 18% більше ніж за аналогічний період минулого року. Зросли поставки сирів на $26,3 млн (майже в 2 рази), картоплі на $19,8 млн (в 12 разів) та цитрусових на $16,4 млн (+21%). «Слід зауважити, що заборона експорту агропродовольчої продукції в умовах карантину спричинить скорочення валютних надходжень. З метою стабілізації ринку було домовлено встановити граничний експорт пшениці в поточному маркетинговому сезоні обсягом в 20,2 млн тонн. На період карантину діють тимчасові обмеження на експорт гречки, що спричинені дефіцитом даного товару внаслідок надмірного ажіотажу в період карантину та забороною на експорт з боку основних постачальників гречки до України», — прокоментував аналітик УКАБ Андрій Мартиненко. agroportal.ua З початку сезону Україна експортувала майже 3 млн тонн ріпаку АПК-Інформ.-22.04.2020 З початку 2019/20 МР станом на 21 квітня Україна відвантажила на зовнішні ринки 2,889 млн тонн ріпаку, що на 443 тис. тонн перевищує показник за аналогічний період попереднього сезону. Про це свідчать дані Департаменту фітосанітарної безпеки, контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, які знаходяться в розпорядженні АПК-Інформ. Уточнюємо, що у звітний період (із 1.07.2019 р. до 21.04.2020 р.) Україна експортувала 2,606 млн тонн сої, що на 967 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період попереднього МР. Крім того, з початку сезону-2019/20 (з 1.09.2019 р.) станом на 21 квітня з України було експортовано 15,8 тис. тонн соняшнику, що на 40,6 тис. тонн менше, ніж за відповідний період 2018/19 МР. www.apk-inform.com/uk/news/ За перший квартал року Україна наростила імпорт гречки у 6,5 разів – митниця Економічна правда.-22.04.2020, У першому кварталі 2020 року Україна імпортувала гречки на 115 мільйонів гривень (4,6 млн дол.), що у 6,5 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє пресслужба Державної митної служби. "При цьому експорт гречки суттєво зменшився, з чого можна зробити висновок, що її вистачить на всіх. ...Найближчим часом додамо (до нового інтерактивного порталу - ЕП) кількісні показники, такі як вага, довжина, об'єм тощо. На прикладі гречки: її імпорт можна буде відстежувати ще й в кілограмах/тоннах", - повідомляють у ДМС. 2 квітня Кабінет міністрів заборонив експортувати гречку на зовнішні ринки до 1 липня 2020 року. www.epravda.com.ua/news/ Україна збільшила імпорт молочної продукції майже в 3 рази УНІАН: Новини України.-22.04.2020 При цьому експорт молокопродуктів з України скоротився на 9,3%.Україна в січні-березні 2020 року імпортувала молочної продукції на загальну суму 67,4 мільйона доларів, що у 2,6 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила прес-служба Асоціації виробників молока. При цьому за підсумками першого кварталу поточного року експорт молочної продукції з України скоротився на 9,3% - до 44,7 мільйона доларів. "У січні-березні спостерігалося падіння експорту молочних продуктів. Найбільше скорочення відзначається в торгівлі вершковим маслом, експорт якого скоротився на 47,2% – до 3,1 тисячі тонн. Провал у понад 39% відбувся і по позиціях молочної сироватки та казеїну: до 4,8 тисячі тонн і 402 тонни відповідно", - йдеться в повідомленні. Також наголошується, що за вказаний період спостерігалося істотне скорочення експорту сирів – до 1,2 тисячі тонн (-26,1%), молока і вершків згущених - до 4,4 тисячі тонн (-25,3%), молока і вершків незгущені - до 4,4 тисячі тонн (-25,3%). Скорочення експортних поставок зазнала і група кисломолочних продуктів – до 1,3 тисячі тонн (-9,8%). Єдина група молочних товарів, експорт якої Україна збільшила в січні-березні, це морозиво – до 1,3 тисячі тонн (+12%). www.unian.ua

< Назад Шоколад ручної роботи з овечою бринзою 13 груд. 2024 р. Шоколад з овечою бринзою презентувала волонтерка з Рахова. Волонтерка Сніжана Тулик з Рахова презентувала унікальний кондитерський виріб ручної роботи з додаванням овечої бринзи. Про це розповідає rakhiv.rayon.in.ua з посиланням на фейсбук-сторінку міськради. «Сніжана Тулик — місцева волонтерка, яка понад 10 років активно допомагає військовим, а у вільний час виробляє унікальний шоколад», – йдеться у повідомленні. Особливість кондитерських виробів полягає у поєднанні бельгійського шоколаду з овечою бринзою. Шоколадні вироби виготовлені з якісних інгредієнтів та мають унікальний смак. Можуть мати різні форми та варіації начинок. Сніжана Тулик ще з 2014-го волонтерить, допомагає військовим. У 2020 -му втілила в життя свою давню ідею – створила трюфель із бриндзею. Авторка шоколадного виробу поєднала якісний бельгійський екстрачорний шоколад (80% какао) саме з овечою бриндзею. Важливим і цінним для Сніжания як мешканки Рахова є те, що гуцульська овеча бриндзя — локальний продукт і має сертифікат географічного зазначення (ГЗ). Її створюють тільки на Рахівщині, за відповідними стандартами і традиціями. Тому її кнікальні шоколадні вироби стали солодкою візитівкою міста. https://harch.tech/2024/11/05/shokolad-ruchnoi-roboty-z-ovechou-bryndzou/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Виробництво алкогольних та безалкогольних напоїв №1 2026 Високоякісні вина в пляшках із ПЕТФ //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.27. Кл. слова: переваги, дизайн, екологія Мартич, В.В. Дослідження піноутворювальної здатності зародків пшениці у складі морозива молочного/ В.В. Мартич, Г.Є. Поліщук, М.І. Сербова //Наука та інновації. - 2013. - Т.9 , №5 . - С. 10-16. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова поверхневий натяг, суміші, гідратація, рослинний білок Нескорожена, Ірина Упаковка смаку. Огляд тенденцій у сфері пакування напоїв/ Ірина Нескорожена //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 22-24 Романов, М.О. Онтології керування виробничими операціями у пивовареній промисловості/ М.О. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 44-62. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: цифровий двійник, семантична сумісність, графи знань Попередня Далі

< Назад Що потрібно знати про борошно 24 бер. 2024 р. Хліб - усьому голова. А без чого не можна приготувати хліб? Без борошна. А його, між іншим, є понад 12 видів. Про все розповідати не будемо, але давайте нагадаємо собі цікаву інформацію про цей продуке. Пшениця забезпечує харчування ⅔ населення Землі. Уже протягом багатьох століть продукт має світову першість серед продовольчих культур. Очевидно, це був перший вид зернових, використаних для землеробства. Одне зернятко борошна дає близько 20 мг борошна першого гатунку. Для 1 хлібини знадобиться близько 10 000 зернят. Гречане, вівсяне, кукурудзяне, горохове, кедрове та соєве борошно виробляють в обмежених кількостях. Набагато ширше використовується пшеничне борошно. У кухні народів сходу досить популярним є рисове борошно. А в’єтнамці та тайці використовують його як приправу. Для них борошно може бути і сіллю, і перцем. Спробуйте і собі приправити ним салат, щоб додати цікавого смаку. Гречане борошно добре використовувати для випічки. Пироги, пиріжки, млинці, оладки виходять просто неперевершеними. Також, на його основі можна приготувати смачні пельмені чи вареники. Приготувати таке борошно можна власноруч - достатньо перемолоти гречану крупу за допомогою кавомолки. До речі, гречане борошно є найменш калорійним. При виборі борошна слід звертати увагу на гатунок. Кухарі вважають, що більш ніжна та пухка випічка виходить із того борошна, яке має вищий гатунок. Правда за складом воно буде біднішим: у борошні нижчого гатунку зберігається більше вітамінів B1, B2, E і PP. У пшеничному борошні вищого гатунку міститься незначна кількість жиру, клітковини, цукру та білків. Зате багато крохмалю - близько 80%. Саме тому випічка виходить пухкою, з дрібною пористістю. Перед тим, як використовувати борошно, не полінуйтеся його просіяти. Це збагатить продукт повітрям, розпушить та підсушить. Також, така процедура сприятиме кращому бродінню, якщо ви готуєте хліб на заквасці. В Іспанії 28 грудня відмічається свято “День простака”, під час якого прийнято битися та кидати борошном та яйцями. Щороку на такі баталії витрачається близько 6 тонн борошна. https://harchi.info/blogs/san-ayt-j/shcho-potribno-znaty-pro-boroshn Попередній допис Наступний допис

< Назад У вересні Україна планує на 12% збільшити агроекспорт – Висоцький 2 вер. 2022 р. У вересні Мінагрополітики має намір експортувати близько 5 млн тонн сільськогосподарської продукції проти 4 млн т у серпні пише AГРОПОЛІТ Про це під час ефіру «Суспільне спротив» повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, повідомляє пресслужба Мінагрополітики.«Зростання експорту позитивно впливає на економіку в цілому, забезпечує макроекономічну стабільність, стримує інфляцію. Фермери можуть продавати збіжжя за ціною, вищою за собівартість. Аграрний сектор створює сотні тисяч робочих місць. А це податки до місцевих бюджетів, до загального бюджету. Це забезпечує стабільність гривні. Збільшувати експерт важливо й заради валютної виручки, стабільного обмінного курсу», — зазначив перший заступник міністра. Як зазначив Висоцький, до війни загальний місячний експорт становив 6 млн т. Попередній допис Наступний допис

< Назад Хлібці для схуднення з пекарні “Колос” 11 серп. 2024 р. Хлібці для схуднення та різноманітне печиво виготовляє мешканець Запоріжжя Вадим Орлов, який відкрив власну пекарню під час війни. Попри війну та близькість до лінії фронту запоріжці продовжують започатковувати власний бізнес. Один з них – Вадим Орлов, який відкрив пекарню СВ “Колос” уже під час повномасштабного вторгнення. Про власну справу у прифронтовому Запоріжжі він розповів в інтерв’ю zprz.city . Ми, відкрили пекарню у березні 2023 року. У січні 2024 отримали грант від центру зайнятості в розмірі 250 тисяч. Це допомогло нам докупити обладнання потрібного і трошки розширити свою роботу. Випікаємо хлібці, різні види печива, також є цікава позиція – хлібці для схуднення. Ми розробили їх на замовлення фармацевтичної компанії. Наразі в Запоріжжі нашу продукцію можна купити тільки в деяких магазинах, а в основному вона продається у Києві, Львові та Дніпрі. Але буквально днями запрацює сайт, через який можна буде зробити замовлення, – розповів Вадим Орлов. -Чим займалися до цього, чи було це пов’язане з випічкою? – Раніше в мене було кілька кафе у Запоріжжі, тобто, трохи був пов’язаний з харчовою промисловістю. Але самим виробництвом не займався. Коли почалася повномасштабна війна, багато хто втратив роботу, і в цей час я познайомився з одним хорошим технологом, який саме й займався розробкою ось цих всіх хлібців, печива, та й іншого. І в мене виникла ідея разом з ним заснувати саме виробничу компанію. – Як взагалі зараз із працівниками? Чи складно когось знайти у Запоріжжі? – Зараз офіційно оформлена одна людина, підбираємо другу людину, є ще дві людини, вони стажуються, можна сказати. Досить велика “текучка”, люди приходять, два дні працюють і йдуть. Тобто, ми взяли одну дівчину-переселенку, вона з Василівки, одна дівчина, яка зараз стажується, вона з Полог, і найімовірніше ми її оформимо найближчим часом. Мій партнер добре пояснює, як і що робити, показує, вчить. Тому не треба мати якісь особливі вміння, щоб порційно все зібрати в одну купу, змішати і запекти. Але загалом, з моїх спостережень, – люди менше зараз хочуть працювати, тому знайти працівників важко. Люди бояться оформлятися, бо вони бояться втратити свої якісь виплати як ВПО, а місцеві не поспішають до нас… – А як зараз ситуація із сировиною? – З сировиною нескладно, тому що у нас звичайна сировина: злаки, борошно, насіння кавуна, соняшнику, кунжут, – усе дуже доступне. Є й складніші інгредієнти, наприклад, насіння подорожника, воно досить корисне. Але в цілому, із цим проблем немає. – Які складнощі були раніше і є тепер” – На початку складно була знайти приміщення, яке б підходило і за розміром, і за параметрами. Зараз ми орендуємо колишній харчоблок. Він не використовувався 20 років, проте в цілому був підготовлений для приготування їжі. Ми його трохи привели до ладу і запустили тут виробництво. А зараз основна складність – це електрика, тому що у нас електричні печі. Спрогнозувати, коли будуть відключення дуже складно. Тому постійно доводиться підлаштовуватися. То працюємо вдень, то вночі, особливо, коли йдуть замовлення від покупців. – Чи маєте є якісь плани на майбутнє? – Плани є завжди, але це пов’язано далі вже з великим фінансуванням. Зараз у нас невеликі обсяги виробництва, це більше як крафтова продукція. Хочеться розширитися, і нові печі встановити, і автоматизувати деякі процеси. Проте це можна буде робити вже тоді, коли настане Перемога, і ситуація в країні буде більше стабільною. https://harch.tech/2024/07/15/hlibci-dlia-shudnennia-z-pekarni-kolos/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Класичних програм не передбачено, але підтримка буде, – Висоцький про гроші для аграріїв на 2023 рік 18 вер. 2022 р. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю Landlord розповів про роботу зернового коридору, гроші та підтримку для аграріїв у 2023 році та переваги транспортного безвізу з ЄС. — Чому Росія погрожує перекрити зернові коридори, які основні причини та чи вдасться їй все ж таки це зробити? Чому вона це хоче зробити — очевидно, тому що в принципі Росія хоче нас знищити, усіма напрямками. Очевидно, що експорт зерна — це важливо, перекриття експортних коридорів — це великий удар для нас. Бажання та причини Росії очевидні. Що ми робимо: продовжуємо консультації з міжнародними партнерами, зокрема з ООН та Туреччиною про те, що ініціатива має продовжувати працювати та отримуємо запевнення, що так і буде. Плюс, Україна буквально, активно, не обмежує, а експортує цю продукцію, у країни, які її потребують. Ми буквально приймаємо участь у боротьбі з цим голодом. Якщо глянути статистику, то більшість вантажів іде в Африку й Азію — у нас є публічний розподіл, які кораблі куди — але це дійсно так, ми, в тому числі діями, допомагаємо, показуємо ефект від цієї ініціативи всьому світові, щоб світ робив достатньо для роботи ініціативи. Тому, враховуючи, що вага [ініціативи] значна, це важливо для бідних країн, для деяких країн-партнерів, тому ми виходимо з того, що ініціатива продовжить працювати. — Повернемося до України, зокрема бюджету на наступний рік. Стало відомо, що дотацій для аграріїв не передбачено. Але багато українських фермерів серйозно постраждали через вторгнення, втратили землі, урожаї, елеватори. Чи буде передбачена хоч якась допомога, компенсація? Що ви можете порадити нашим аграріям, де грубо кажучи брати гроші? — Класичних програм не передбачено, але підтримка буде. Як вона виглядає: перше — ця підтримка не акумульована в Мінагрополітики, а поширена серед різних відомств. У наступному році передбачено через Мінекономіки, бо вони — розпорядники коштів, а ми адмініструємо програму — кошти на гранти для садівництва та теплиць. Тобто 1,36 млрд грн — це для садівництва та тепличних господарств, в тому числі відновлення це може бути, та на будівництво нових. Наступне: у бюджеті 2023 року передбачено кошти на програму “5-7-9”, для доступного кредитування. Насправді Фонд розвитку підприємства координується Мінфіном і кошти — там, але ми знаємо, що левова частка отримувачів коштів по програмі кредитів “5-7-9”, це є аграрії. Тому аграрії зможуть у 2023 році користуватися відповідною програмою. Це й буде підтримка. — У Раді з’явився законопроєкт №8025, яким пропонується запровадження окремої державної підтримки для аграріїв через субсидії та кредитування? Можете розповісти про цей законопроєкт це буде як альтернатива, бо у бюджеті не передбачено грошей для АПК? — Я б сказав, що це не альтернатива, а додаткові обсяги. Наприклад, у нас є кредитування і компенсація відсотків по кредиту “5-7-9”, а законопроєкт передбачає у критичних сферах, наприклад, перероблюванні, компенсацію навіть частково й тіла кредиту. Тому це не альтернатива, а додаткова програма. Там чітко передбачено компенсація тіла кредиту, компенсація за страхування, що особливо важливе в умовах війни — війна робить складнішим залучення інвестицій. Тобто, цей законопроєкт — це ще один додатковий інструмент підтримки. Інтерв’ю Першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького https://agroter.com.ua/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Пиво «Жигулівське» перейменували. Тепер воно «Віденське» 14 трав. 2022 р. Рівненський пивзавод перейменував пиво «Жигулівське» у «Віденське» пише bignews.ua За словами директора пивзаводу, це і є перша історична назва його виду пива, яку в 30-х роках змінила радянська влада. У середині березня провели інтернет-голосування, в якому взяли участь близько 16 тисяч користувачів. З-поміж популярних варіантів: «українське», «козацьке», «рідне українське», серед інших – «байрактар», «100% бандерівське», «бандерівське смузі». За підсумками перемогла назва «Віденське». Попередній допис Наступний допис

< Назад Європейський проєкт друкує автозапчастини із кукурудзи, лимонів та мигдальної шкаралупи 14 січ. 2024 р. Природні матеріали, включно з сільськогосподарськими відходами, можуть зробити автомобільну та інші галузі промисловості більш стійкими та менш токсичними. Це демонструє проєкт BARBARA, який фінансується Європейською комісією та приватним сектором. Проєкту вдалося зі звичайних харчових залишків, включаючи лимонну цедру, кукурудзяний крохмаль, мигдальну шкаралупу та шкірку граната, створити добавки до біополімерів. З них за допомогою 3D-принтерів іспанського технологічного центру Aitiip дослідники розробили прототипи автомобільних деталей та будівельних форм. «НАЙБІЛЬШ ЗАХОПЛЮЮЧИМ З НАШОЇ ТОЧКИ ЗОРУ Є ТЕ, ЩО ЗАЛИШКІВ НЕ ІСНУЄ, ІСНУЮТЬ ЛИШЕ РЕСУРСИ», — ГОВОРИТЬ БЕРТА ГОНЗАЛВО, ДИРЕКТОР З ДОСЛІДЖЕНЬ AITIIP, ЯКА КООРДИНУВАЛА ПРОЕКТ, ЩО ТРИВАВ ТРИ З ПОЛОВИНОЮ РОКИ За її словами, автодеталі та будівельні форми були протестовані в польових умовах та продемонстрували, що циркулярна економіка можлива. Проєкт BARBARA розпочав роботу, коли для 3D-друку був доступний лише один біополімер. Протягом кількох років дослідники не лише збільшили їх кількість, але й розробили нові процеси отримання та використання природних сполук – барвників із харчових відходів, біомордантів, які фіксують барвники, антимікробних речовин та ефірних олії з граната, лимона, мигдальної шкаралупи та кукурудзи. Загалом BARBARA створила вісім матеріалів, що містять гранатовий і лимонний пігменти, гранатові біоморданти, лимонний ароматизатор і мигдальну шкаралупу. Їх можна використовувати замість існуючого пластику. Нові матеріали – різних кольорів, текстури та мають антимікробні властивості. 11 партнерів проєкту надрукували з інноваційної біосировини прототипи дверних накладок, панелі приладів для автомобільної промисловості, форми для з’єднань, які використовуються у будівництві. НОВІ МАТЕРІАЛИ МАЮТЬ КРАЩІ МЕХАНІЧНІ, ТЕРМІЧНІ ТА НАВІТЬ ЕСТЕТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ Автори проєкту вважають, що технологія зможе перейти до демонстраційної фази протягом наступних 4-5 років. https://newfood.media/2024/01/09/yevropeyskyy-proiekt-drukuie-avtozapchastyny-iz-kukurudzy-lymoniv-ta-myhdalnoi-shkaralupy/ Попередній допис Наступний допис

Назад Посібник до аналізу харчових продуктів Сторінки Попередня Наступна

< Назад ООН: в українських зерносховищах не вистачає місця для нового врожаю 28 серп. 2022 р. Україні потрібно продати кілька мільйонів тонн продовольства, яке зберігається у зерносховищах, щоб звільнити місце для наступного врожаю, заявив постійний координатор ООН у Спеціальному координаційному центрі у Стамбулі Амір Абдулла. Про це передає УНН з посиланням на BBC. З моменту підписання угоди про розблокування українських портів для торгівлі продовольством із чорноморських портів вирушило на експорт понад мільйон тонн зерна, уточнив Абдулла."За допомогою Чорноморської зернової ініціативи вдалося звільнити якесь місце, але необхідно експортувати набагато більше зерна, щоб звільнити місце для наступного врожаю", - сказав він. Попередній допис Наступний допис

< Назад Вчені створили хліб з «невидимими волокнами», який покращує самопочуття 17 бер. 2023 р. Дослідники з австралійського Університету RMIT об’єднали зусилля з технологічною компанією Microtec Engineering Group, яка постачає обладнання для обробки крохмалю, щоб розробити продукт, що сприятиме перетравленню клітковини. Так з’явився FiberX – функціональне волокно без смаку, яке можна додавати до продуктів з низьким вмістом клітковини, таких як білий хліб, тістечка, макарони, піца та соуси. Щоб отримати інноваційне «невидиме волокно», керівник проекту з Центру харчових досліджень та інновацій RMIT, доцент Асгар Фарахнакі та його команда використовували передову технологію модифікації крохмалю з дозволеними харчовими матеріалами. FiberX вважається м’яким і несмачним, але він також підходить для збагачення низькокалорійних продуктів із низьким глікемічним індексом. ДОДАВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВОЛОКНА ДОЗВОЛЯЄ ОТРИМУВАТИ БІЛЬШУ КОРИСТЬ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ТА ПОКРАЩУВАТИ САМОПОЧУТТЯ «Тепер ми можемо додавати додаткову кількість клітковини в такі продукти, як білий хліб, не змінюючи смаку чи текстури, що на сьогоднішній день є однією з головних проблем із багатьма комерційно доступними добавками з клітковиною», — каже Фарахнакі. Він ділиться, що хліб з вмістом до 20% доданого волокна на смак не відрізнити від будь-якого іншого. Але продукт стає більш корисним та поживним. newfood.media Вчені створили хліб з «невидимими волокнами», який покращує самопочуття Портал про новітні харчові технології Попередній допис Наступний допис