Назад Досвідчене виноробство в Магарачі Сторінки Попередня Наступна

<Назад Презентація серіалу «Базові цифрові навички для людей елегантного віку» 1 серп. 2023 р. Українська бібліотечна асоціація разом із Міністерством цифрової трансформації України та Програмою розвитку ООН в Україні запрошує на презентацію нового освітнього серіалу від Дія. Освіта – «Базові цифрові навички для людей елегантного віку». Презентація буде проводиться для бібліотекарів, громадських активістів, представників медіа. А також людей елегантного віку та їх близьких. Презентацію можна буде подивитися на: Фейсбук-сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація: https://www.facebook.com/ula.org.ua Фейсбук-сторінці Дія.Освіта: https://www.facebook.com/diia.education На ютуб-каналі: https://www.youtube.com/@Diia.Education Фейсбук-сторінці Програми розвитку ООН в Україні: UNDP Ukraine / ПРООН в Україні Бажаємо успіхів у опануванні цифрової грамотності, щоб ефективно використовувати онлайн – сервіси для вирішення різних потреб у роботі,навчанні тощо. https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 липня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 липня 2026 року Зміст стор. 1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх країнах 1 2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати тваринництво Європи 2 3. Попит на молочні продукти в Україні падає 2 4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць під українські вина 2 5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої безпеки світу 3 6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце 3 7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40% 3 8. Польське вершкове масло тисне на український ринок 4 9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у Європі 4 10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію: агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн 4 11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС 5 12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням сезону 5 13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних можливостей – Качка 5 ------------------------------------------------------------- 1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх країнах AgroNews.ua . - 06.07.2026 Під час Agro Ukraine Summit 2026 у межах Agro Ukraine Week директор з торгівлі компанії «НІБУЛОН» Володимир Славінський висловив думку що після вступу до Євросоюзу Україна експортуватиме вже європейську продукцію до Європи та до третіх країн. Нині багато українських компаній працюють за євростандартами, і вітчизняний ринок готовий продовжити трансформацію. Значно більша проблема для українського бізнесу буде у постачанні європейської продукції на інші ринки. Він зазначив, що Україна перестане бути найбільш конкурентним постачальником зернових та олійних, українська продукція буде вимушена боротися за ринки збуту в набагато складніших умовах, і це призведе до зниження рентабельності виробництва та буде стресом для бізнесу. Політика євроінтеграції розрахована на довгострокові цілі, які мають довгострокові можливості, доступ до фінансів, які можуть допомогти аграріям вирішити низку проблем - це питання боротьби зі змінами клімату, розвитку меліоративних систем, модернізації інфраструктури, розвитку переробки тощо. https://agronews.ua/news/agroprodukcziya-z-ukrayiny-ryzykuye-buty-nekonkurentnoyu-v-tretih-krayinah/ 2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати тваринництво Європи AgroPolit.com . – 09.07.2026 Аналітики Rabobank вважають, що вступ України до Євросоюзу може стати важливим фактором розвитку європейського тваринництва завдяки збільшенню пропозиції зернових культур і здешевленню кормів. Інтеграція України до єдиного ринку ЄС сприятиме зростанню виробництва зерна, що може чинити тиск на ціни. Водночас це стане перевагою для виробників молока, яловичини, свинини та м'яса птиці, оскільки зниження вартості кормів допоможе скоротити виробничі витрати. Але, на думку аналітиків, істотних змін на європейських ринках молока, яловичини та свинини не очікується, тому, що Україна виробляє відносно невеликі обсяги цієї продукції і її інтеграція не матиме значного впливу на баланс попиту та пропозиції. https://agropolit.com/news/31835-vstup-ukrayini-do-yes-moje-zdesheviti-kormi-ta-pidtrimati-tvarinnitstvo-yevropi 3. Попит на молочні продукти в Україні падає AgroPolit.com . – 08.07.2026 В Україні у літній період попит на молочну продукцію традиційно зменшується через сезонне здешевлення овочів і фруктів. Також додатково стримує продажі.низька купівельна спроможність населення на тлі війни Через це виробники частіше вдаються до акцій і знижок, однак конкуренція з дешевшим імпортом із країн ЄС продовжує посилюватися, повідомили в Асоціації виробників молока. За даними асоціації, за останій місяць ціни на молочну продукцію змінювалися нерівномірно. Частина товарів подорожчала, тоді як окремі категорії дещо подешевшали. Попри це більшість молочних продуктів нині коштують дорожче, ніж рік тому. В Асоціації виробників молока зазначають, що особливо складною залишається ситуація для виробників вершкового масла. https://agropolit.com/news/31824-popit-na-molochni-produkti-v-ukrayini-padaye 4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць під українські вина AgroPolit.com . – 01.07.2026 29 червня ВРУ зареєструвала законопроєкт №15364 , який передбачає обов’язкову присутність українських вин у торговельних мережах. Документ пропонує зобов’язати магазини, що реалізують алкогольну продукцію, відводити щонайменше 25% асортименту вин під продукцію українських виробників. Ініціаторами цього документу виступили голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду та ще 11 народних депутатів. Згідно з законопроєктом, українські вина мають бути представлені не лише в обсязі не менше 25% від загального асортименту вин, а й розміщуватися у найбільш помітних та доступних для покупців місцях торговельних закладів. Ці вимоги планують застосовувати на період дії воєнного стану, а також протягом одного року після його припинення або скасування. Необхідність таких змін автори законопроєкту пояснюють значною часткою імпортної продукції на внутрішньому ринку. Наразі понад 50% вина, що реалізується в Україні в натуральному вираженні, становив імпорт. Ініціатива також спрямована на підтримку вітчизняних виноробів, які зазнали значних втрат через повномасштабну війну. https://agropolit.com/news/31780-v-ukrayini-magazini-mojut-zobovyazati-vidvesti-25-polits-pid-ukrayinski-vina 5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої безпеки світу AgroPortal.ua .- 05.07.2026 Президент « УКАБ » Алекс Ліссітса заявив під час панельної дискусії в межах Ukraine Recovery Conference 2026, що м айбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору. Він зазначив, що сьогодні український агробізнес працює в унікальних і надзвичайно складних умовах. Аграріям доводиться адаптуватися до нових загроз, розробляти антидроновий захист для техніки й елеваторів, інвестувати в безпеку інфраструктури та життя людей. Однак, незважаючи на війну, Україна продовжує виробляти, експортувати та утримувати провідні позиції на світових ринках, гарантуючи продовольчу безпеку мільйонам людей. Українському агросектору доводиться спростовувати поширені в Європі міфи про те, що він складається виключно з великих агрохолдингів, які прагнуть заполонити європейський ринок дешевою продукцією. Насправді українське сільське господарство є надзвичайно різноманітним: поряд із великими підприємствами працюють мільйони особистих селянських господарств, а також тисячі малих і середніх фермерських господарств. У регіонах активно розвиваються локальна переробка, пекарні та інші виробництва, формуючи нові ланцюги постачання якісної продукції для внутрішнього ринку. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-v-yes-ce-ne-gra-z-nulovoyu-sumoyu-a-garantiya-prodovolchoji-bezpeki-svitu 6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце AgroPortal.ua .- 03.07.2026 Під час конференції Grain Processing Forum 2026 у межах Agro Ukraine Week виконавчий директор Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки Сергій Громовий розповів, що п роблеми на українському ринку гречки почалися з 2016 року. Негативно на розвиток галузі впливало виробництво в росії, яка з початку 2022 року накопичила більше мільйона тонн крупи, яку не змогли спожити та експортувати. Це призвело до того, що сьогодні українська гречка посіла мінімальне місце в своїй ніші. Він вважає, щоб вийти з цієї ситуації, потрібна державна політика. І додає: «Варто розробити програму для спасіння гречки, вона має охоплювати популяризацію культури споживання, підтримку виробників, переробників і стимулювання експорту. - зауважив Сергій Громовий. https://agroportal.ua/news/ukraina/na-rinku-krup-yanih-kultur-grechka-zaymaye-minimalne-misce 7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40% AgroPortal.ua .- 01.07.2026 Україна у травні збільшила імпорт молочних продуктів до 7,92 тис. т, що на 41% більше відносно квітня 2026 року і на 57% більше відносно травня 2025 року, повідомляє Спілка молочних підприємств України . Зазначається, що у січні – травні 2026 року Україна імпортувала 30,49 тис. т молочних продуктів на суму $145,35 млн. Натуральні обсяги імпорту збільшилися на 13% відносно минулорічного періоду. Фахівці вважають, що для покращення збуту молочних продуктів усередині країни потрібні захисні заходи з боку держави від неконтрольованого імпорту молочної продукції з Європи, а також протидія нечесним торговельним практикам торговельних мереж. https://agroportal.ua/news/ukraina/import-molochnih-produktiv-pidskochiv-na-40 8. Польське вершкове масло тисне на український ринок AgroPortal.ua .- 18.06.2026 В країні на ринку вершкового масла залишається складна ситуація через низькі ціни та слабку прибутковість виробництва. Як повідомляють аналітики « Інфагро », позитивну рентабельність переважно зберігають лише підприємства, які працюють із дешевшою сировиною, тоді як виробники фасованого масла підтримують продажі завдяки активним маркетинговим кампаніям. Фахівці зазначають: «Додатковий тиск створює польська продукція, яка активно конкурує як на українському, так і на європейському ринках. Через зниження цін у ЄС експортні можливості для українських виробників суттєво погіршилися, а обсяги постачань за кордон продовжують скорочуватися». Попри слабкий зовнішній попит, внутрішній ринок залишається привабливішим для реалізації продукції, тому частина виробників відкладає продажі в очікуванні кращої кон’юнктури, пояснюють експерти. https://agroportal.ua/news/ukraina/polske-vershkove-maslo-tisne-na-ukrajinskiy-rinok 9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у Європі AgroReview .-21.06.2026 Цього року несприятливі погодні умови суттєво вплинули на врожай дикорослих грибів у Європі. Особливо відчутно це позначилося на лисичках: через посуху та аномальну спеку на Балканах, які традиційно є одним із головних постачальників лисичок на європейський ринок, спостерігається значний дефіцит цієї продукції. У зв’язку з цим європейські компанії активно шукають нових партнерів і звертають увагу на Україну, яка має сприятливий клімат і багаті лісові ресурси. Попит на українські дикорослі гриби зростає Представниця однієї з німецьких компаній Ліза Ніклас підкреслює, що цьогорічний неврожай лисичок у балканських країнах істотно вплинув на баланс попиту та пропозиції в Європі. Через це компанії змушені шукати альтернативні джерела постачання, і саме українські лисички розглядаються як якісна та доступна альтернатива. Вона зазначає: «Литва та Україна є основними потенційними альтернативами». Але додає, що пропозиція з Литви обмежена через невеликі масштаби країни. Це робить Україну ще більш привабливим партнером для європейських компаній. Для українських експортерів з‘явились нові можливості. Підвищений інтерес до українських лисичок відкриває перспективи для місцевих заготівельників та експортерів. Зростання попиту може стимулювати розвиток галузі збору та переробки дикорослих грибів, а також приносити додатковий дохід для населення, зайнятого цим промислом. Для успішної інтеграції на міжнародний ринок особливо важливо приділяти увагу контролю якості та дотриманню сучасних стандартів. https://agroreview.com/top/ukrayinski-lysychky-mozhut-staty-deficzytom/ 10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію: агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн Дело.-06.07.2026 На Вінниччині збудують електростанцію за понад $21 млн Агрохолдинг МХП планує залучити 16,8 млн дол. для будівництва когенераційної установки потужністю 10 МВт на соняшниковому лушпинні у Вінницькій області. МХП - міжнародний агрохолдинг у сфері харчових та агротехнологій, який послідовно розвиває напрями біоенергетики та сталого виробництва. Компанія активно інвестує в енергетичну незалежність і впровадження відновлюваних джерел енергії. Компанія розвиває понад 15 харчових брендів і реалізує роздрібні формати спільно з партнерами, зокрема мережі "М’ясомаркет" і Döner Маркет. Земельний банк МХП становить близько 350 тис. гектарів у 12 регіонах України. Загальна вартість будівництва оцінюється у 21,1 млн доларів. Із цієї суми 4,3 млн доларів МХП готовий профінансувати власним коштом, тоді як решту планує залучити у вигляді акціонерного або проєктного фінансування. Проєкт передбачає будівництво когенераційної установки, яка використовуватиме соняшникове лушпиння як біопаливо для одночасного виробництва електричної та теплової енергії. Очікується, що об'єкт щороку генеруватиме близько 233 ГВт·год "зеленої" електроенергії, а прогнозована внутрішня норма прибутковості (IRR) становитиме 18,4%. Вироблену електроенергію планують використовувати для забезпечення потреб розташованих поруч олійноекстракційного та комбікормового підприємств. Надлишки електроенергії компанія реалізовуватиме на оптовому ринку України. https://delo.ua/news/sonyasnikove-luspinnya-peretvoryuvatimut-na-elektroenergiyu-agroxolding-anonsuvav-projekt-na-21-mln-468618/ 11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС Kurkul. -10.07.2026 Компанія « Їжа для роздумів » з Полтавщини на 38 га вирощує 3797 дерев п'яти сортів волоських горіхів. Компанія забезпечує повний виробничий ланцюжок — від збору врожаю до миття, сушіння, калібрування, розколу і фасування в пакети на власній лінії з обладнанням французького виробника AMB Rousset. Цьогоріч органічний виробник вперше вийшов на міжнародні майданчики — Grüne Woche у Берліні. Проте до експорту компанія готувалася системно — пройшла індивідуальну консультацію з маркування в рамках швейцарської програми якості. Оскільки з 12 серпня 2026 року в ЄС почне діяти новий регламент щодо упаковки, то українським експортерам варто переглянути свої етикетки вже зараз. Маркування стабільно входить до топу причин відмов українській агропродукції на кордонах. https://kurkul.com/news/41654-virobnik-organichnih-gorihiv-viyshov-na-rinok-yes 12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням сезону UkrAgroConsult.- 07.07.2026 Український ринок ярових олійних входить у вирішальний період формування врожаю. Спека та дефіцит вологи залишаються основними ризиками для соняшнику та сої, хоча поточна ситуація поки не свідчить про масштабні втрати. УкрАгроКонсалт відзначає, що подальша погода стане ключовим фактором для оцінки потенціалу виробництва. Соняшник краще витримує стресові умови порівняно із соєю, яка сильніше залежить від доступної вологи. Поточні оцінки виробництва становлять 12,9–13,6 млн т для соняшнику та 4,7–5,6 млн т для сої. Ринок поки працює за позитивним сценарієм, але повернення тривалої спеки без достатніх опадів може змінити очікування. Прогнозні діапазони виробництва вже були переглянуті через вищу чутливість культур до погодних факторів. Короткострокове покращення погодних умов підтримує позитивні очікування, але не усуває довгострокових ризиків. За оцінкою УкрАгроКонсалт, додатковим ризиком залишається можливе скорочення доступних площ через безпекову ситуацію. Поєднання погодних та інших факторів може сформувати більш напружений баланс попиту та пропозиції у 2026/27 МР. https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-sonyashnyk-i-soya-pered-golovnym-vyprobuvannyam-sezonu/ 13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних можливостей - Качка Укрінформ.-09.07.2026 Під час 2-го Міжнародного торговельного форуму віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що після вступу України до Євросоюзу український бізнес отримає не лише доступ до єдиного ринку ЄС, а й ширші можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня. За його словами, у процесі вступу до ЄС Україна має привести свою систему торговельних угод у відповідність до правил Євросоюзу . Наразі Україна має 19 угод про вільну торгівлю, тоді як ЄС - значно ширшу мережу домовленостей із партнерами по всьому світу. Він також відзначив важливість інтеграції України до європейських виробничих ланцюгів та приведення українських правил у відповідність до стандартів ЄС. Йдеться про регуляторні вимоги, сертифікацію та інші умови, які визначають можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Окремим напрямком є розвиток торговельної співпраці з країнами Пан’євро-Середземноморського регіону та завершення ратифікації оновлених угод із державами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Важливу роль у цьому процесі відіграє Туреччина. Україна зацікавлена в укладенні угоди про вільну торгівлю з цією країною, оскільки вона є важливою частиною європейського економічного простору та виробничих ланцюгів. Качка пояснив, що інтеграційні процеси з Туреччиною необхідно поглиблювати вже зараз, бо в разі відсутності на момент вступу України до ЄС окремої угоди про вільну торгівлю з цією країною між нами діятимуть умови митного союзу Євросоюзу з Туреччиною. Віцепрем’єр також наголосив, що членство України в ЄС розширить можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня. Він уточнив, що йдеться, зокрема, про країни Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки, де Євросоюз уже має широку мережу торговельних угод. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4142644-vstup-do-es-vidkrie-ukraini-dostup-do-sirsoi-merezi-torgovelnih-mozlivostej-kacka.html

Назад Дослідження молока й молочних продуктів Сторінки Попередня Наступна

Назад ХЕМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ МОЛОКА (1933) Сторінки Попередня Наступна

Назад Як готувати та зберігати виноградне вино Сторінки Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 17 по 22 серпня 2022 року Попередній допис Наступний допис ЯПОНСЬКА КОМПАНІЯ НАДАСТЬ ДОПОМОГУ БДЖОЛЯРАМ ТА ЗБІЛЬШИТЬ ОБСЯГИ ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОГО МЕДУ Аграрії разом.- 21.08.2022 Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду. Про це повідомив посол України в Японії Сергій Корсунський у Facebook після зустрічі з Хідео Ямада, президентом компанії Японії Yamada Bee Company Group. “Компанія - одна з світових лідерів у проведенні досліджень у цій сфері. Вони прийняли рішення надати технічну допомогу українським бджолярам у вигляді специфічного обладнання, а також вже почали експорт в Японію додаткових обсягів українського меду (особливо цікавить мед з соняшнику, липи і акації), а також іншої солодкої продукції українського виробництва.”, – заявив Корсунський. В повідомленні зазначається, що 10% від обсягів продажу власної та української продукції буде спрямовуватись для України. agrarii-razom.com.ua/ Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції AgroNews.ua. -21.08.2022 Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції, яка надходить із чорноморських морпортів України в межах Стамбульських зернових угод, за період 1-15 серпня її частка становила 26% загального обсягу перевезень (146,4 тис. тонн). Повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua . Загалом за першу половину серпня з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вийшло 21 суховантажне судно з 563 тис. тонн зерна та інших продовольчих товарів, повідомляється на сайті турецького видання “Анадолу”. “Відповідно до угоди, укладеної за посередництва Туреччини та ООН для вирішення глобальної продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, 26% зерна та інших продуктів харчування, експортованих з України, доставлено до Туреччини”, – уточнило видання у повідомленні. Іншими найбільшими імпортерами сільгосппродукції з портів України за цей період стали Іран та Південна Корея, на частку яких припадає 22% (123,8 тис. тонн), а також Китай (8%, 45 тис. тонн), Ірландія (6%, 33,7 тис. тонн), Італія (5%, 28 тис. тонн), Джибуті (4%, 22,5 тис. тонн) та Румунія (2%, 10,6 тис. тонн). agronews.ua Експорт українського масла зріс до рекордного рівня AgroNews.ua. -20.08.2022 Ціни внутрішнього ринку на вершкове масло зростають попри падіння експортних, повідомляє НФАГРО, пише agronews.ua. Це нормальне явище після 25% девальвації гривні в третій декаді липня. Підсилює процес завершення сезону великого молока, пропозиція дешевої сировини від населення вже зараз помітно знизилась. Проте підвищення цін не було рівнозначним послабленню курсу гривні. Зростання відбувається поступово. За два тижні вартість масла на внутрішньому ринку зросла приблизно на 8-10%. На тлі несприятливої кон’юнктури світових ринків в серпні, експортні ціни на масло помітно знизились. Але все одно зовнішні продажі залишаються значно вигіднішими за внутрішні, хоча ті й виросли. Левова частка українського масла останнім часом продається саме в ЄС. Проте далеко не всі виробники мають доступ до європейського ринку. За рахунок налагодження поставок в ЄС, в липні українським виробникам вдалося збільшити експорт масла до рекордних обсягів за останні п’ять років, далі обсяги експортних поставок мають скорочуватися. Найбільші обсяги поставок у липні були у Польщу (46%), Молдову (14%), Литву (8%), Азербайджан (8%) та Нідерланди (8%). Імпорту масла практично немає і у найближчі місяці він не відновиться. З того невеликого обсягу, який постачався в Україну у липні, найбільші обсяги завезли з Франції (76%) і Польщі (12%). agronews.ua Україну визнано лідером з постачання продовольства AgroNews.ua. -18.08.2022 Вчора вранці балкер BRAVE COMMANDER під прапором Ліберії покинув порт «Південний». 23 000 тонн пшениці поїхали до Ефіопії, щоб подолати проблему голоду в Східній Африці. Судно зафрахтоване в рамках Світової продовольчої програми ООН. Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua . Зауважимо, що за підсумками останніх років Україна утримувала лідерство у рамках Всесвітньо продовольчої програми (ВПП) з постачання продовольства для гуманітарних операцій. Загалом у 2021-му Україна направила 20% продовольства з програм ООН. Частка України була більшою, а ніж Туреччини та росії разом. У першому півріччі 2022 року ВВП закупила на експорт близько 60 тис. тонн пшениці та 36,5 тис. тонн гороху. Нагадаємо, що наразі вже 17 суден вирушили із українських портів у рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції. На їх борту понад 475 тис. тонн продовольства. agronews.ua Українська цукрова галузь перебуває на межі зникнення AgroNews.ua. -18.08.2022 Якби на Гнідавському цукровому заводі не диверсифікували виробництво, то сезон можна було б і не розпочинати. Про це повідомляє пресслужба підприємства, пише agronews.ua . “Цьогоріч у нас дві проблеми — війна і ціна на енергоносії. В Європі газ коштує вже більше 2 тис. дол. Якби Гнідавський цукровий завод працював тільки на газу, то щодоби ми повинні віддати мінімум 400 т цукру тільки на газ, при тому, що завод буде виробляти 600-700 т за добу, а ще потрібно розрахуватись з господарствами-бурякоздавачами, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство», — каже заступник директора Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин. Посадовець переконує, що газу внутрішнього видобутку може не вистачити для того, аби люди не замерзли взимку. Ціна на комерційний газ, який пропонують підприємствам, є такою, що можна відразу не запускати завод, адже кожен кілограм виробленого на цьому газі цукру приносить лише збитки. Це і стало причиною того, що цьогоріч ще 10 заводів працювати не будуть, тобто запуститься лише 22 цукрові заводи по всій Україні. «Однак ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше отримати від своїх підприємств-бурякоздавачів сировину та переробити її. А друге важливе завдання — це зберегти виробничий колектив, бо закриття заводу на один сезон потягне за собою і псування обладнання, а відповідно і більш тяжкі наслідки для підприємства», — наголошує Олександр Нікішин. agronews.ua Україна експортувала 670 тис. т агропродукції морськими шляхами – Мінінфраструктури AГРОПОЛІТ. – 21.08.2022 За 20 днів роботи так званого зернового коридору, українських морських вдалося експортувати 670 тис. т агропродукції. Її вивезли 27 суден . Про це Міністерство інфраструктури повідомляє у Телеграмі. Повідомляється, що також наразі у порти зайшли під завантаження 18 кораблі, на розгляді знаходиться близько 40 заявок на захід до портів. Також у Мінінфраструктури подякували союзникам за виконання безпекових гарантій в Чорному морі. Нагадаємо, що судна, які переводять українське продовольство Чорним морем, захищені буферною зоною. agropolit.com/news/ Президент підписав закон щодо спрощення приватизації, зокрема, хлібзаводів та спиртзаводів AГРОПОЛІТ. – 20.08.2022 Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо пришвидшення приватизації для цілей релокації підприємств та економічного відновлення № 7451 . Про це повідомляє AgroPolit.com . Починаючи з вересня 2022 року уряд відновить приватизацію підприємств державної власності, що була призупинена на період воєнного стану та розблокована з ухваленням законопроєкту №7451, зокрема, хлібзаводи та спиртзаводи. Приватизація відбуватиметься на спрощених умовах. Як ідеться у документі, підприємці зможуть викупити цілісні майнові комплекси, в тому числі ті, які обтяжені багаторічними арештами на майно (у такому випадку покупець також зобов‘язаний погасити раніше накопичені борги). Також будуть зростати гарантійні внески, а оплата за актив буде відбуватися до укладання договору купівлі-продажу. Процес приватизації від оголошення аукціону і до підписання договору займатиме не більше двох місяців. Якщо в аукціоні зареєстрований лише один учасник, він зможе викупити об’єкт за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової. agropolit.com/news/ Данія запустила грантову програму підтримки українського агробізнесу AgroPortal.ua.- 22.08.2022 Данська рада у справах біженців запускає програму бізнес-партнерства, спрямованого на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні. Як говориться у повідомленні ради у Facebook, претендент може отримати до $20 тис. грантової підтримки (обов’язковий власний внесок партнера до 50% від загального бюджету проєкту). Участь у програмі можуть брати приватні підприємства будь-яких форм реєстрації, об'єднання виробників сільськогосподарської продукції, комунальні підприємства та ін. Умови програми: - кінцевим результатом проєкту має бути збільшення прибутків місцевого населення; - ідея проєкту повинна передбачати розширення вашої бізнес-діяльності; - проєкт повинен бути прибутковим/життєздатним; - співінвестиція з боку партнера — до 50% від загальної вартості проєкту (можлива як у вигляді фінансового внеску, так і у вигляді інших власних активів). Така програма підтримки стала можливою завдяки фінансуванню Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва, а також уряду Великої Британії, уточнили у Данській раді у справах біженців. agroportal.ua На внутрішньому ринку зросте пропозиція якісного яблука AgroPortal.ua.- 20.08.2022 Імпорт яблук залишиться мінімальним через девальвацію, яка робить імпортний продукт дорожчим за український. Про це розповів керівник аналітичного напряму проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Євген Кузін під час онлайн-конференції «Яблучні прогнози 2022». «Ті, хто раніше працював на експорт, можуть спробувати в поганих експортних умовах перекваліфікуватися на внутрішній ринок. Тобто на українському ринку зросте пропозиція якісного яблука, яке якраз і потрібне торговельним мережам», — зазначає Євген Кузін. За його словами, питання експорту в новому сезоні залишаться проблемним. agroportal.ua Проблеми з експортом змусять аграріїв розвивати переробку продукції, – Мінагрополітики Бізнес Цензор.-18.08.2022 Викликані російським військовим вторгненням логістичні проблеми з експортом української аграрної продукції стимулюватимуть агросектор до хоча б часткової переробки агросировини. Про це міністр агарної політики та продовольства Микола Сольський заявив у інтерв'ю "Forbes Україна". "Війна точно змінить вектор розвитку агро в бік переробки. Це психологічний момент. Коли ти раз опинився в ситуації, як зараз, що не можеш майже нічого вивезти-продати, а твій конкурент почувається краще тільки тому, що переробляв сировину, то це стимулює налагодити хоча б часткову переробку", – сказав міністр. За його словами, до повномасштабної війни розвиток переробки зупиняли кілька факторів, наприклад переробку кукурудзи в етанолі гальмувала монополія "Укрспирту", а виробництво борошна ускладнювала закритість цього ринку. Крім цього Сольський анонсував вирощування нових нішевих сільгоспкультур в Україні до 2025 року, за умови, що агресія РФ припиниться в цьому або наступному році. "Якщо ЄС відкриє свій ринок, ми налагодимо страхування бізнесу і працюватиме ефективний судовий захист, то у 2025 році ми отримаємо живий ліквідний земельний ринок. У нас зʼявляються нові культури, які ми вирощуватимемо, побільшає проєктів у сфері переробки, зʼявиться розгалужена інфраструктура", – прогнозує міністр. biz.censor.net.ua/ Імпортні харчові продукти маркуватимуть українською Газета по-українські.-20.08.2022 Від імпортерів харчових продуктів в Україні вимагатимуть обов'язкове маркування продукції державною мовою. Відповідну постанову ухвалив минулої п'ятниці Кабінет міністрів. Про це повідомило Міністерство аграрної політики. Уряд повернув обов'язковість маркування продуктів українською мовою. Водночас харчові продукти, ввезені на територію України з 9 березня по 1 грудня 2022 року, інформація про які викладена не українською мовою, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати "вжити до"). Вимоги щодо обов'язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою раніше спростили для безперебійного забезпечення українців продуктами харчування в умовах воєнного стану, пояснили в уряді."Зараз національні підприємства здатні в повному обсязі забезпечити потребу українських споживачів у безпечних та якісних харчових продуктах із дотриманням вимог харчового законодавства", – заявило Мінагрополітики. Gazeta.ua Сольський розповів, яка галузь агросектору постраждала найбільше Kurkul. -21.08.2022 Від російсько-української війни найбільших втрат зазнала галузь рослинництва. Таку думку висловив Міністр агрополітики і продовольства України Микола Сольський у інтерв'ю Forbes.ua . «Рослинництво — це найбільша за кількістю виробників сфера. На її збитковість сильно вплинуло значне зростання ціни логістики. На піку логістика коштувала дорожче, ніж саме зерно. Такого не має бути. Інші галузі втратили, але не так багато», — розповів міністр. З його слів, у тваринництві й виробництві олії втратили ті виробники, в яких постраждала інфраструктура від снарядів та військових дій. Але їхня продукція мала компенсатори на закордонному ринку. Світові ціни на мʼясо й олії були аж такими високими, що суттєво компенсували витрати на виробництво й логістику. kurkul.com Любителів кави попередили: неврожай у Бразилії може підняти ціни на цей напій УНІАН: Новини України.-22.08.2022 Аналітики прогнозують зростання цін на каву протягом наступних трьох-шести місяців через падіння пропозиції і запасів кави. Поганий урожай у найбільшого в світі виробника кави - Бразилії може спровокувати ще більше подорожчання цього продукту. Кавові фермери в Бразилії досі борються з наслідками примх погоди в минулому році, коли плантації постраждали спочатку від посухи, а потім від заморозків, повідомляє The Wall Street Journal . Видання зазначає, що урожай високоякісних зерен арабіки в Бразилії буде менший половини того, який зазвичай буває в хороші роки.Якщо врожай цього року виявиться меншим, ніж передбачалося, це може посилити дефіцит міжнародних поставок і сприяти новому зростанню цін на каву. Проблема посилюється тим, що виробництво кави арабіка йде по дворічному циклу, що дає більший урожай в парні роки. Також погана погода завдала шкоди кавовій індустрії Колумбії, яка є ще одним великим виробником. Світові ціни на арабіку, ймовірно, зростуть після того, як почнуть готуватися оцінки врожаю цього року в Бразилії, сказав Тьяго Казаріні, бразильський кавовий брокер Cazarini Trading Co. Аналітики раніше передбачали, що урожай арабіки в Бразилії за 12 місяців, починаючи з липня, може відповідати рекорду, встановленому двома роками раніше, в 48,7 млн мішків, кожен з яких містить 132 фунти кави. Але кінцева цифра, ймовірно, буде набагато нижчою. Ранній офіційний прогноз з Бразилії становить всього 35,7 млн мішків. Аналітики цього ринку вказали на інші ознаки того, що попит на каву перевищує пропозицію, що також може сприяти зростанню цін. Міжнародна організація з кави заявила, що світове споживання буде випереджати виробництво другий рік поспіль, в той час як Fitch Solutions повідомив, що запаси на складах Intercontinental Exchange знаходяться на найнижчому рівні в цьому столітті. Падіння пропозиції і запасів кави вказують на зростання цін протягом наступних трьох-шести місяців, сказав Оле Хансен, глава відділу товарної стратегії Saxo Bank. www.unian.ua Артснаряди отруюватимуть українські землі щонайменше 100 років – науковці УНІАН: Новини України.-19.08.2022 Після війни українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі. Українські землі, забруднені артилерійськими снарядами, можуть стати непридатними для вирощування сільськогосподарських культур на століття. Про це заявили науковці Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, пише Express. Такі результати вчені отримали, дослідивши ґрунт на невеликій лісистій місцевості в департаменті Па-де-Кале, у Франції — у Меморіальному парку Шеффілда. Ця ділянка стала ареною для битв під час Першої світової війни. Учені вибрали для досліджень саме цю місцевість, оскільки з 1918 року, коли замовкли всі артилерійські гармати, ґрунт і ландшафт тут залишилися недоторканими і не знезаражувалися. Науковці виявили у пробах грунту підвищені рівні як свинцю, так і міді, які можуть пригнічувати ріст рослин. За словами дослідника ґрунтів доктора Наомі Рінтул-Хайнс з Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, відкриття у Франції вказують на довгострокові наслідки сучасного конфлікту в Україні. Науковці зазначили, що українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі щонайменше 100 років. "Крім короткострокового впливу на сільське господарство через проблеми з ланцюгом постачання врожаю, ці поля можуть бути небезпечно забруднені боєприпасами в довгостроковій перспективі. Можливо, протягом 100 років або більше. Це може вплинути на продовольчу безпеку не лише в Україні, а й потенційно в глобальному масштабі", -прокоментував підсумки дослідження Рінтул-Хайнс. www.unian.ua Українцям розповіли, чи буде дефіцит цукру УНІАН: Новини України.-18.08.2022 В цьому році цукровики планують виробити мільйон сто тисяч тонн цукру. Тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Асоціації цукровиків "Укрцукор" Назар Михайловин заявив, що дефіциту цукру в Україні не буде. Про це він розповів в ефірі Українського радіо. "Дефіциту цукру не буде. Незважаючи на скорочення працюючих цукрових заводів, поточного року планується виробити мільйон сто тисяч тонн цукру. Перехідні залишки складають 450 тисяч тонн цукру. Тобто внутрішній ринок буде повністю забезпечено", - зазначив Михайловин. Він підкреслив, що зупинка частини цукрових заводів в Україні пов'язана не лише з високою ціною на природний газ, причиною було і вторгнення РФ на територію України. В деяких областях велися активні бойові дії і через це заводи не змогли посіяти цукровий буряк. Михайловин додав, що ті заводи, які не запустилися, а взяли певну паузу, перебувають або на модернізації, або на переобладнанні. Проте вони активно готуються до переробки цукрового буряка наступного року. Всі робочі місця повністю збережені."Цього року посіяно 180 тисяч гектарів цукрових буряків. Стан їхній задовільний, подеколи хороший. Поки рано говорити про врожай, який росте. Увесь буряк буде перероблено і наступного року цукру вистачить", - повідомив т.в.о. голови асоціації. www.unian.ua

< Назад Оселедці межені Інгредієнти оселедець лимонний сік солодкі яблука олія спеції Кроки Розмочіть оселедець у холодній воді із лимонним соком, очистіть від кісток та здеріть шкірку. Розкладіть оселедець, розрізаний вдвоє, та покладіть на нього шар з солодких яблук, добре почищених та тоненько нарізаних. Змажте їх олією і спеціями. Помістіть перший шар у банку з широким горлом. Викладіть такий самий другий і третій шар. Щільно закрийте банку та дайте оселедцю настоятись у дуже холодному місці. Попередній допис Наступний допис

< Назад Плов з гарбузом та сухофруктами Інгредієнти 100 г олії, 2 цибулини, 2-3 морквини, 1 головка часнику, 200 г солодкого гарбуза, 300 г рису, 1 ст. л. солі, 1 жменя родзинок, чорносливу або інших сухофруктів, барбарис, куркума, зіра за смаком. Кроки Рис промийте, замочіть в прохолодній воді. Наріжте цибулю, моркву, гарбуз. У казані або глибокій каструлі обсмажте цибулю до прозорості. Поверх цибулі покладіть моркву, злегка посоліть, додайте зіру, барбарис, куркуму. Залиште тушитись під кришкою на слабкому вогні на 10 хвилин. На моркву викладіть гарбуз разом з цілими зубчиками часнику і сухофруктами. Накрійте гарбуз шаром рису, добре його посоліть і розрівняйте. Влийте гарячу воду, щоб вона піднялася над рисом на 1-1,5 см. Дочекайтеся кипіння, якщо воно відбувається нерівномірно, розподіліть рис рівніше. Накрійте казан кришкою і залиште на слабкому вогні на 20-25 хвилин, поки вода повністю не вбереться в рис. Розкладаючи по тарілках, плов краще не перемішувати, а зачерпувати з дна. Попередній допис Наступний допис

< Назад ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 2 2023 р. Жигунов, Д. Комплексний функціональний аналіз борошна / Д. Жигунов //Мир продуктов = Світ продуктів. - 2022. - №1 . - С. 10-12. Логістика хлібобулочних виробів. Особливості та обмін досвідом //Мир продуктов = Світ продуктів. - 2022. - №1 . - С. 20-22. Смачно, корисно, зручно. Тенденції світового ринку хлібобулочних виробів //Мир продуктов = Світ продуктів. - 2022. - №1 . - С. 16-18. Стандартизуємо та коригуємо. Інгредієнти для хлібопекарської галузі //Мир продуктов = Світ продуктів. - 2022. - №1 . - С. 14-15. Тараненко, О. Чи будемо з хлібом?: [Бесіда з віце-президентом Всеукр. асоціації пекарів (ВАП) Олександром Тараненком]/ О. Тараненко //Мир продуктов = Світ продуктів. - 2022. - №1 . - С. 6-7. Попередня Далі

< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №3 2026 Погрібняк, М.С. Інтелектуальні системи автоматизації виробничих процесів на базі машинного навчання та Інтернету речей/ М.С. Погрібняк //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 23-31. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: блокчейн, прогнози, управління, вдосконалення Проектівання упаковки, придатної до рециклінгу //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.26. Кл. слова: переробка використаної упаковки, циркулярна економіка, декорування, система закупорювання Прозора целюлозна плівка для упаковки //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.32. Кл. слова: рослинна основа, ланчбокси, випічка, фармупаковка, харчові продукти Романов, М.О. Онтології керування виробничими операціями у пивовареній промисловості/ М.О. Романов //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 44-62. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: цифровий двійник, індустрія 4.0, семантична сумісність, графи знань Сокольський, О.Л. Виготовлення багатошарових пакувальних плівок методом співекструзії/ О.Л. Сокольський, В.М. Витвицький, М.В. Бєлах //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.26-29. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: технологічні процеси, полімери, якість, флюгерний адаптер Споживча упаковка в умовах сталого розвитку (як паперові рішення змінюють ринок) //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 22-23. Кл. слова: екологічність, бар'єрні властивості, переробка Сучасний стан та розвиток технологій п'ятого покоління 5G/ В.М. Василенко, Н.В. Сокоринська, С.В. Зайцев, П.М. Курбет //Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток (14-16 листопад 2022 р.)конференції: ТОВ "Вид-во "Юстон", 2022. - С.117-119. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: мобільній зв'язок, технологія кодування, переваги Тенденції ринку: [пакувальна індустрія] //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 18-19. Кл. слова: переробка, конкурентоспроможність, екологія, маркетинг Трудько, С.С. Пакування ліків у блістерну упаковку/ С.С. Трудько, О.О. Губеня, М.Г. Десик, О.М. Гавва //. - №3 . - С.28-31. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: матеріали, обладнання, фольги, біорозкладне пакування Упаковка для фармпрепаратів //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.20-22 Кл. слова: захист від підробок, кодування, маркування, захисні етикетки, автоматизація Упаковка з усіх континентів (для фармацевтики та побутової хімії) //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.24-25. Кл. слова: туби, дозатор, пляшка, шприц Упаковка з усіх континентів (для кондитерської продукції) //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.20-21. Кл. слова: Польща, Чехія, Словаччина, Японія, Швеція Упаковка з усіх континентів //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 28-29. Кл. слова: монопропілен, мономатеріальна упаковка Хилюк, Володимир Очисні компаунди Ultra System/ Володимир Хилюк //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 30-31. Кл. слова: інновації, упаковка, поліолефіни Шеремет, О.О. Підвищення якості олійно-жирової продукції як фактор посилення її конкурентоспроможності на ринку/ О.О. Шеремет, В.І. Страшинський //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 ,№5 . - С. 111-125. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: якість, стандарти, експорт, сертифікація Попередня Далі

< Назад Михайлов М. Фальсификация важнейших пищевих продуктов. - Одесса: Книгоиздательство А.А. Ивасенко, 1918. - 56 с. Відкриваємо книгу "Фальсификация важнейших пищевіх продуктов" 1918 року видання. Наприклад, поширений і до теперішнього часу спосіб реалізації молока, розбавленого водою. Для надання характерного для молока солодкуватого смаку, домішували тростинний цукор, глюкозу. Часто до молока додавали поташ та соду (для попередження прокисання). Підмішували також розтерті зварені баранячі мізки, цією маніпуляцією заміняли знятий з молока молочний жир. До муки для збільшення ваги недобросовісні виробники та продавці підмішували важкий шпат, гіпс, крейду. Чай фальсифікувався різноманітними способами. До натурального чаю додавали листя дуба, ясеня, тополі, верби, терну. Для привабливого кольору підмішували кампешеве дерево, солі заліза. От що описано з приводу фальсифікації горілки: "Нормальная водка содержит в себе 35-54 % алкоголя. Налитая в стакан водка должна немного пениться, подобно спирту. Для придания слабой водке способности пениться в водку приливают серной кислоти". Попередня Наступна