< Назад Чи вистачить цукру в Україні, коли 10 заводів не повернуться до роботи: прогноз 6 вер. 2022 р. В Україні 10 цукрових заводів із 33 не планують розпочинати роботу цієї осені через високі ціни на газ. Однак, за розрахунками аграрних експертів, цукру українцям все ж таки вистачить. А частина товару може навіть піти на експорт пише Obozrevatel Про це розповіла аналітикиня УКАБ Світлана Литвин. За її словами, у 2022 році цукрові буряки посіяні на площі близько 180 тисяч га, що становить 80% посівів від минулого року. Для внутрішнього споживання Україні необхідно 1,07 млн тонн цукру. Залишки з минулого сезону становлять 480 тис. тонн. А цього року заводи виготовлять близько 1,08 млн тонн. Це дозволить повністю закрити внутрішню потребу, а частину цукру піску експортувати, наголосила Литвин. Водночас, за її словами, більша кількість посівів могла б збільшити експортну виручку заводів. Крім того, незважаючи на надлишки продукту, сама галузь постраждала через війну. Також далося взнаки зростання цін на енергоносії та матеріали, що використовуються при обробці рослин."Основні проблеми нового сезону – це зростання вартості газу, вугілля, мастил тощо, частка яких у загальній собівартості виробництва значна. Виробництво цукру є дуже енерговитратною діяльністю. Поки що цукрові заводи активно шукають шляхи переходу на альтернативні види енергії", – наголосила Литвин. Як повідомляв OBOZREVATEL, підвищення тарифів на газ для промислових підприємств цієї осені позначиться на вартості продуктів та інших товарів. Ціни на них для споживачів зростуть на 20-25%, при цьому найбільше подорожчають саме продукти. Попередній допис Наступний допис

< Назад Шоколад для сну, спокою та енергії — розробник поєднав ліки та ласощі 4 лют. 2024 р. Американська компанія Good Day Chocolate створила шоколадні ласощі для сну, спокою та енергії. КОМПАНІЯ ПОЄДНУЄ ІНГРЕДІЄНТИ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО РІВНЯ З ШОКОЛАДОМ, ЯКИЙ ДОПОМАГАЄ ЇМ КРАЩЕ ЗАСВОЮВАТИСЯ Сімеон Марголіс, головний операційний директор і співзасновник Good Day Chocolate, розповідає, що все починалося з того, аби стимулювати дітей приймати ліки. «Концепція зародилась у медичній практиці, коли мій колишній партнер почав давати дітям ліки для оніміння горла до та після тонзилектомії у формі льодяника», – ділиться він. Ця ідея солодкого, приємного, але не менш функціонального льодяника була основою, з якого виріс Good Day Chocolate. Льодяники перетворилися на карамель, потім на шоколадні плитки та мінішоколадки. Зрештою компанія зупинилася на маленьких порціях шоколаду у вигляді цукерок. ТАКІ ЛІКИ ЇСТИ СМАЧНІШЕ ТА ПРИЄМНІШЕ, ГОВОРИТЬ МАРГОЛІС Good Day Chocolate зосереджується на сферах, які Марголіс називає «станами потреби» — де людям потрібно щось, щоб заснути, заспокоїтися чи отримати більше енергії. Основні функціональні інгредієнти — мелатонін, кофеїн і теанін — «краще засвоюються в організмі з шоколадом, ніж, наприклад, у вигляді гумки», говорять розробники. Хоча з шоколадом працювати трохи важче і дорого. «Я провів ціле літо, намагаючись зрозуміти, як додати кофеїн у шоколад і залишити його приємним на смак, — розповідає Марголіс. — Кофеїн дуже гіркий, і коли ви поєднуєте його з шоколадом, це смакує жахливо». https://newfood.media/2024/01/29/shokolad-dlia-snu-spokoiu-ta-enerhii-rozrobnyk-poiednav-liky-ta-lasoshchi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Сінгапурські вчені знайшли заміну яйцям для майонезу у відходах пивоварень 15 трав. 2023 р. Технологічний університет Наньян у Сінгапурі (NTU Singapore) оголосив про прорив у сегменті продуктів харчування на основі рослин — команда вчених успішно розробила багатий білками і антиоксидантами емульгатор нетваринного походження. Він не містить у складі традиційних яєць чи молочних продуктів. При цьому попередні висновки показують, що емульгатор може замінити продукти тваринного походження у тому ж майонезі чи збитих вершках. Емульгатор NTU виготовляється з використанням відпрацьованого пивоварного зерна, найбільш об’ємного побічного продукту пивоварної промисловості. За підрахунками університету, щороку на сміттєзвалище потрапляє 39 млн т відпрацьованого зерна. Воно виділяє викиди парникових газів та сприяє посиленню поточної кліматичної кризи. Тож зробити з відходів емульгатор було більш ніж чудовим рішенням. Емульгатори використовуються під час виробництва багатьох харчових продуктів. Вони дозволяють рідинам не розділятися. Традиційно у промисловості використовуються такі інгредієнти як яєчний жовток. Проте емульгатор на рослинній основі NTU є більш стійким у плані виробництва. «Наш емульгатор на рослинній основі є ще одним тріумфом для NTU, оскільки ми прагнемо знайти успішні способи використання продуктів, які інакше пішли у відходи», — сказав професор Вільям Чен, директор з харчових наук і технологій NTU. https://newfood.media/2021/12/30/sinhapurski-vcheni-znayshly-zaminu-iaytsiam-dlia-mayonezu-u-vidkhodakh-pyvovaren/ Попередній допис Наступний допис

< Назад 99%, що зернова угода буде продовжена ще на 120 днів 9 вер. 2022 р. Угода про експорт українського зерна діє 120 днів з можливістю її автоматичної пролонгації. Тому є сподівання, що протягом ще 120 днів українська агропродукція експортуватиметься «зерновим коридором». Про це розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM), яка сьогодні проходить на Львівщині. «На наш погляд, все-таки 99%, що угода буде автоматично пролонгована ще на 120 днів. Звісно, що країна-агресор буде максимально розхитувати домовленість, але є певні зобов’язання, які на них покладені та їм важливі», — зазначає Тарас Висоцькой. За його словами, після 8 місяців (240 днів) дії угоди про експорт українського зерна, можливо, буде передомовленість. agroportal.ua Попередній допис Наступний допис

< Назад Як правильно зберігати сіль різних видів 14 лип. 2024 р. Якщо не дотримуватися особливих правил будь-який із видів солі пролежати довго не зможе. Сіль вже тисячу років поспіль відноситься до тих продуктів без яких нікому й ніяк не обійтися. Вона, зазвичай, є серед основних запасів на кухні кожного. Тому знати про те, як правильно зберігати сіль вдома необхідно обов’язково. Багато хто вважає її взагалі такою, що не псується, але це не так. Якщо не дотримуватися особливих правил будь-який із видів солі пролежати довго не зможе. Зберігання кухонної солі Кухонна сіль використовується найчастіше. Для її зберігання необхідно вибрати темне, з хорошою вентиляцією повітря приміщення. В таких умовах у нерозпакованій тарі кухонна сіль зможе бути придатною протягом 2-5 років. Зазвичай так написано на виробничій упаковці. Щоб ці терміни були дійсними, після придбання, кухонну сіль необхідно перемістити в мішки з натуральної тканини або поліетилену або пересипати в банку зі скла чи лоток із якісного харчового пластику. Ідеально, коли в приміщенні, де зберігається продукт, градусник прогрітий до 15-25 °С, а показники вологості не перевищують 75%. Для того щоб уберегти сіль від випадкового потрапляння всередину вологи, в тару з продуктом слід помістити кілька рисових зерняток або паличку кориці. Зберігання йодованої солі Йодована сіль – це та ж кухонна сіль, тільки до неї додано йодистий калій. Саме цей хімічний елемент любить вередувати під час зберігання, мається на увазі те, що він може почати розпадатися завчасно, але за умови, якщо місце, де він буде зберігатися, буде максимально сухим, темним і прохолодним, то цього не відбудеться. У правильних умовах якість йодованої солі буде збережено до 4 місяців. Після закінчення цього періоду, вона перетвориться на звичайну кухонну. Зберігання морської солі У морській солі міститься велика кількість калію. Зберігати її потрібно так само як і кухонну сіль. Тара з продуктом обов’язково повинна бути герметично закритою. Зберігання сванскої, адигейської і гімалайської солі Сванська сіль має сильний пряний запах. Тому її не можна зберігати в тканинних мішках, краще для цього вибрати тару, яка щільно закривається й не дозволить вивітрюватися аромату продукту. Також цей вид солі не любить різких перепадів температур. Всіх цих моментів потрібно дотримуватися й при зберіганні адигейської та гімалайської солі. Зберігання бертолетової солі Ця сіль є потужним окислювачем, який в побуті майже не застосовується. Вона має підвищену вибухонебезпечність. Тому перед тим, як планувати її зберігати, обов’язково потрібно вивчити правила поводження з цим продуктом і ознайомитися з технікою безпеки. Зберігати бертолетову сіль найкраще в зволоженому вигляді. Термін придатності цієї речовини становить 6 місяців. Під час його зберігання потрібно подбати про те, щоб біля нього не було ніяких інших продуктів хімічного походження. https://greenpost.ua/news/yakyh-pravylno-zberigaty-sil-riznyh-vydiv-i48016 Попередній допис Наступний допис

< Назад Солодке золото. Історічні сторінки цукрової галузі України. 15 жовт. 2022 р. Продовжуємо цикл публікацій пов'язаних з розвитком харчової промисловості Цукрове виробництво, за історичними даними, розпочалося в Україні в 1830 році в м.Сміла Київської губернії (нині Черкаської). Перший цукровий завод представляв собою плетену будівлю, обмазану глиною. Працювали на цьому виробництві селяни-кріпаки. Процес цукроваріння був повністю ручним. Через 10 років на Україні вже нараховувалось 20 заводів. Заводи того часу належали поміщикам і входили до їх особистого господарства, до того ж вони були з надзвичайно примітивним обладнанням, кожен з них виробляв не більше 1 тисячі пудів на рік. Після падіння кріпосного права домашні цукрові заводи вливаються в капіталістичну систему. Покращується технологія цукроваріння, запроваджується машинне обладнання. Підвищується продуктивність праці, що дає свої результати. Так, наприклад, якщо за кріпацтва один робітник виробляв в середньому всього 33 пуди цукру за рік, то вже в 1890 році - 223 пуди. Влада кожного періоду правління визнавала виключну роль цукрової галузі в системі господарства. За часів Української Народної Республіки (УНР) так стояло це питання: “Україна зобов’язана віднестися до своєї цукрової промисловості особливо дбайливо й обережно. Цукроварна промисловість самою природою віддана Україні в замін золотої валюти” (Чопівський). На засіданні Малої ради 9 грудня 1917 року розглядається ряд фінансових законопроектів, визначається державний скарб, джерела його поповнення: “Всі державні податки і прибутки, які на підставі існуючих законів збираються на території УНР, визнаються прибутком державного скарбу”. До державного скарбу відносилася і цукрова галузь. Цукрову монополію на території УНР введено з 1 листопада 1917 року і визнається “виключним правом Державного скарбу УНР”. Добре це усвідомлювала і радянська влада з самого початку свого утвердження в Україні. У книзі “Почему национализирована сахарная промышленность?” подаються висновки: “Свекло-сахарная промышленнсть есть народное достояние величайшей ценности. Продукты свекло-сахарного производства являются народным капиталом, который может служить для обмена на разные товары с другими странами и дает государству значительный доход”. В лютому 1919 року Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України приймає Декрет “О национализации сахарной промышленности”. За інформацією газети “Известия” за 2 квітня 1919 року на засіданні Всеросійської Ради народного господарства було прийнято рішення про переведення в Україну Головного Цукрового Комітету (Головцукор) в якості центрального виробничого органу для України та Росії. В Росії організовуються відповідні відділення Головцукру. З метою урегулювання взаємовідносин різних органів, які займалися розподілом цукру в Україні, Наркоматом державного контролю була скликана міжвідомча нарада за участю представників всіх заінтересованих відомств. Було прийнято рішення, що питаннями виробництва цукру займається Головцукор, а розподілом цукру та продуктів цукроваріння та вивозом цукру за межі України займається Наркомат продовольчих справ. В зв’язку з цим було переглянуто питання фінансування української промисловості в цілому, і цукрової промисловості, зокрема. Українській Раді Народного Господарства та Головцукру запропоновано відпустити на потреби цукрової промисловості асигновані 500 млн. крб., до часу подання повного кошторису. Цікавий факт з історії цукроваріння знайдено в “Экономическом журнале” за 31 травня 1919 року. Наркомат продовольства виходить з пропозицією до Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ) про нарощування випуску пресованого цукру замість цукру-рафінаду. Такий метод, за висновками Наркомпроду, більш економічно вигідний, поскільки виключаються витрати на доставку піску на рафінадні заводи, витрати на паливо, фактичні втрати піску при рафінуванні, при перевезенні тощо. 30 січня 1920 року приймається Декрет, відповідно до якого все майно та інвентар цукрових заводів передається Головцукру, а цукрові буряки – найближчому цукрозаводу. В лютому 1928 р. на засіданні Економічної Наради було розглянуто пропозицію Держплану “Про притягнення селянських коштів до кооперативної цукрової промисловості” і визнано за доцільне “притягти для зміцнення кооперативної цукрової промисловості кошти безпосередньо від селян-плантаторів у формі цільової позики з тим, щоб ця мобілізація селянських коштів для кооперативної цукрової промисловості провадилась виключно через мережу низової кооперації (бурякової та сільсько-господарсько-кредитної )”. В зв’язку з цим було доручено Всеукраїнській Раді розробити пропозиції з умовами роботи кооперації та передбачити пільги для селян позичальників і гарантувати їм можливість негайного повернення позичених коштів”. Ці пропозиції повинні бути погоджені зі статутами кооперативних організацій. Статут українського кооперативного цукрового товариства “Укрсельцукр” входив до реєстру кооперативних установ Наркомторгу і зареєстрований 13 серпня 1924 року. В Статуті вказується основна мета діяльності “Укрсельцукру”: “З метою експлуатації кооперацією цукроварень на Україні, організації збуту виробництва цих цукроварень і піднесення сільського господарства в районі кооперативних цукроварень, а зокрема, цукробурякової культури. Для здійснення цієї мети “Укрсельцукр” мав право орендувати й улаштовувати власні цукроварні з підсобними до них підприємствами, господарствами і землями; орендувати земельні ділянки під цукрові плантації, культивувати цукрові буряки та інші сільськогосподарські культури”. Матеріал підготовлено на базі історичних документів Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління, Державної архівної бібліотеки: Закон про фінансування цукрової галузі (1918 р.) ЦДВО, ф. 1064, оп. 1, спр. 13, с.74-76 Почему национализирована сахарная промышленность? /Совет Народного Хозяйства Украины. К., 1919.–20 с. – (Библиотека рабочего и крестьянина. №1) Чопівський І. Цукрова промисловість на Україні. К., 1918. –35 с. Попередній допис Наступний допис

< Назад ПОСУД З КАВОВОЇ ГУЩІ ТА БІОРОЗКЛАДНІ СВІЧКИ ІЗ АРОМАТАМИ МІСТ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ПІДПРИЄМЦІ У ЛЬВОВІ 3 бер. 2024 р. Їхня місія звучить глобально – через щоденні звички рятувати планету від одноразового пластику та інших нерозкладних відходів на сміттєзвалищах. Але саме маленькими щоденними кроками вони втілюють її у життя. “Rekava” – це стартап, створений двома однодумцями у Сумах два роки тому. Юрій Тустановський та Дмитро Бідюк об’єднали зусилля та створили унікальний біорозкладний продукт на основі переробленої кавової гущі. Це стаканчики для кави, свічки та горщики. Їхня місія звучить глобально – через щоденні звички рятувати планету від одноразового пластику та інших нерозкладних відходів на сміттєзвалищах. Але саме маленькими щоденними кроками вони втілюють її у життя. На власні заощадження новатори придбали обладнання для сушіння та очищення кавової гущі, прес та почали креативити. “Ми з Дмитром любимо каву і бачимо, скільки кавової гущі лишається щодня у кав’ярнях. Також велика кількість одноразового посуду йде до смітника. Багато кав’ярень використовує паперовий посуд, це не означає, що він екологічний. Ми ж створили власний екопродукт (стаканчики з для кави) з такого матеріалу, який не шкодить довкіллю, є дружнім до нього – кавова гуща ідеально підходить для цього”, – ділиться Юрій Тустановський про те, з чого почалася справа. У свої невеликій лабораторії чоловіки почали створювали перші зразки продукції – технічна освіта Дмитра та економічна Юрія ідеально підходили для завдання, яке стояло перед ними. Вони тестували, розробляли технічні умови, працювали над дизайном і вже мали перших клієнтів. Та почалася широкомасштабна війна Росії проти України. У квітні завдяки державній програмі з релокації бізнесу підприємці перевезли своє обладнання до Львова. І вже під час війни у них народився новий продукт “Rekava Candles”– ароматичні свічки у біорозкладних контейнерах на основі кавової гущі. “Ми хотіли створити продукт, який у людей асоціювався б з домівкою, створював відчуття затишку. І вирішили, що це можуть бути декоративні свічки з ароматами міст та регіонів України. Щоб вони були еко – дружніми до довкілля – ми вирішили використовувати соєвий віск, до якого додаємо різні запахи, зараз маємо шість у своїй лінійці. Контейнер для цієї свічки робимо з кавової гущі”, – розповідає Юрій про новий продукт, який народився під час війни Так у “Rekava” вийшла серія ароматичних свічок з різними запахами міст. Наприклад, для Києва – це запах бузку та каштанів, для Донецька – трояндовий, для Львова – це запах кави, для Криму – винограду, для Херсона – кавунів, для Карпат – трав та меду. Після оприлюднення у соціальних мережах такого продукту виробники отримали багато побажань, зокрема і розширити лінійку ароматів з іншими містами України. Зараз у своїй крафтовій лабораторії працюють над створенням п’яти нових свічок з ароматами різних міст. А нещодавно тестову партію такої продукції відправили до чотирьох країн Європейського Союзу. Виробники сподіваються, що унікальні екосвічки з ароматами України сподобаються європейцям і вони зможуть вийти з таким продуктом на ринок ЄС. А загалом у “Rekava” зрозуміли, що їм потрібне промислове обладнання, щоб виготовляти продукцію, зокрема і стаканчики для кави, горщики з кавової гущі для квітів у великих об’ємах. Підприємці подали заявку на участь у програмі консультацій для малого бізнесу від громадської організації GoLocal, яку підтримав Проєкт USAID “Економічна підтримка Східної України”. Консультанти порадили, як скоротити витрати, підготувати якісний бізнес-план на грант та покращити бізнеспроцеси. Консультанти проєкту допомагають знайти підрядників для підготовки сировини, вийти на нові ринки збуту, зокрема – зовнішні ринки ЄС, а також – з бізнес-плануванням та пошуком грантових можливостей для закупівлі нового обладнання. Консультанти переглянули послідовність виробничих етапів у цеху, допомогли підвищити ефективність та продуктивність у виробництві свічок. Наприклад, порадили не накопичувати продукцію на складі, адже це призводить до зайвих витрат, їх уникнення для мікробізнесу – це відчутні заощадження. “Ми постійно працюємо над залученням фінансів, беремо участь у різних акселераційних програмах, конкурсах, щоб якнайшвидше виробляти продукцію серійно. Бо для одноразового посуду (кавових стаканчиків) нам потрібна серійність. Зараз ми поставляємо такі стаканчики до кількох кав’ярень у Львові, але обсяги дуже малі. Консультанти проєкту допомогли нам підготувати презентацію для пітчингів і розробили бізнес-модель підприємства із використанням методики Business Model Canvas. Це вже допомогло нам – цими днями ми отримали грант від держави для придбання обладнання у 250 тисяч гривень”, – каже Юрій. На ці гроші підприємці планують придбати автоматичний гідравлічний прес та збільшити обсяги виробництва свічок у чотири рази, а ще завершити розробку дизайну стаканчиків. “З одного боку у нас великий ринок – щомісячно в Україні використовується понад 10 мільйонів одноразових стаканчиків, – каже розробник. – Але в той же час є виклик – бізнес використовує паперовий посуд і переконаний у його екологічності, що зовсім не так. Бо у паперових стаканчиках використовуються клей, плівка, яка тримає цей стакан від розкисання. Перед нами, як виробниками екопродуктів, стоїть велика просвітницька місія – надати ринку рішення, дружні до довкілля, розповісти про це, щоб врешті пластикового сміття стало менше і усі ми жили на зеленій планеті Земля. Ми б хотіли, щоб бізнес в усьому світі зважав на це і рухався до втілення цілей сталого розвитку ООН”. https://era-ukraine.org.ua/posud-z-kavovoyi-hushchi-ta-biorozkladni-svichky-iz-aromatamy-mist-vyhotovlyayut-pidpryyemtsi-u-lvovi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Nestle розробила технологію зменшення цукру в продуктах до 40% 3 лист. 2016 р. Світовий харчовий гігант Nestle заявив про те, що у нього в розпорядженні є технологія, здатна скоротити кількість цукру в деяких продуктах до 40%. При цьому смак ніяк не постраждає. Експерти Nestle стверджують: вони використовують натуральні інгредієнти для зміни структури частинок цукру. У підсумку кожна частка розчиняється на язиці швидше звичайного і потрібно менше цукру для отримання солодкого смаку. Це чергова спроба харчових гігантів долучитися до боротьби зі світовим ожирінням. Шкідливі продукти, до яких відносяться і солодощі, незмінно перебувають в чорних списках дієтологів. Виробники намагаються змінити погляд на свою продукцію. Крім зниження рівня цукру, Nestle намагається скоротити вміст жиру і солі. Зараз компанія патентує свою розробку і сподівається використовувати її з 2018 року. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ірис: історія, яка криє в собі солодкий смак дитинства 10 квіт. 2023 р. Всі ми пам'ятаємо, як у дитинстві з нетерпінням чекали моменту, коли мама дозволяла нам взяти кілька шматочків ірису з буфету. А чи знаєте ви, що ірис — це десерт, який з нами ще з XV століття? Його перші згадки пов'зують зі словом «таффі», яке з'явилося у Франції. А українці познайомилися з ірисом завдяки французькому майстру Морнасу, який в 1902 році відкрив виробництво цих ласощів у Харкові та назвав їх на честь улюбленої квітки — іриса. Щоб створити цей десерт, потрібно використовувати патоку, згущене молоко, вершкове масло та цукор, який варять до отримання потрібної консистенції. Ірис може бути трьох видів: м'який, тягучий і напівтвердий, залежно від того, як довго його варять та які інгредієнти використовуються. Наприклад, м'який ірис, який ще називають «тираженим», виготовляють, додавши до складу продукту шматочки уже готового ірису. Та чи несе він користь для нашого здоров'я? Авжеж, оскільки містить амінокислоти, тваринні жири та прості цукри, які легко засвоюються організмом. Такі цукри, як глюкоза, надають енергії нашому тілу та підтримують роботу мозку. Серед переваг варто виокремити, що це продукт тривалого терміну зберігання, а тому в умовах невизначеності його варто мати серед харчових запасів. Цей універсальний продукт часто використовується у багатьох десертах, щоб додати їм неймовірної карамельно-вершкової нотки. А щодо харчової цінності, то у порції ірису міститься 3,3 г білків, 7,5 г жирів та 81,8 г вуглеводів. Асортимент ТМ «Жайвір» включає: ірис «Вершковий»; ірис «Вершковий Люкс»; ірис «З какао». Чи куштували ви шоколадне печиво з арахісом та ірисом, яке готується за 15 хвилин? Для приготування потрібно: вершкове масло — 100 г; цукор — 200 г; яйця — 2 шт.; борошно — 260 г; какао — 40 г; розпушувач — 2 ч. л.; арахіс — 100 г; молочний шоколад — 60 г; ірис — 100 г. Нарізаємо ірис, подрібнюємо шоколад, розтоплюємо масло, додаємо цукор, усе перемішуємо. Далі вбиваємо яйця та ретельно розмішуємо. У суміш просіюємо борошно, какао та розпушувач. Додаємо ірис, арахіс та шоколад, змішуємо до однорідної маси. Із готового тіста формуємо кульки і розплющуємо їх, формуючи печиво. Випікаємо 12-15 хвилин за тепмератури 180°С. Найбільш популярним в Україні є ірис від ТМ «Жайвір», який виготовляє Шполянський завод продтоварів. Ласощі варто обирати у місцях продажу, де дотримано усі норми зберігання, тож продукцію ТМ «Жайвір» можна знайти у наступних представництвах: «МегаМаркет», «Коло», «Лоток», One price, Molli, «Делікат». AgroPortal.ua за матеріалами Шполянського заводу продтоварів agroportal.ua Ірис: історія, яка криє в собі солодкий смак дитинства — AgroProtal.ua Ірис може бути трьох видів: м'який, тягучий і напівтвердий, залежно від того, як довго його варять та які інгредієнти використовуються Попередній допис Наступний допис

У Музеї української діаспори в Києві відкрилася персональна художня виставка «Нескінченність любові» мисткині, співачки, волонтерки, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. < Назад У Києві відкрилася персональна художня виставка Анжеліки Рудницької У Музеї української діаспори в Києві відкрилася персональна художня виставка «Нескінченність любові» мисткині, співачки, волонтерки, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. «Любов - це, напевно, єдине, що зараз нас всіх зігріває і дає сили протистояти ворогу. А завдяки нашим Силам оборони у нас є можливість творити, збиратися, підтримувати українську культуру», - сказала під час відкриття Рудницька. На виставці «Нескінченність любові» представлені як перші роботи майстрині в голковій техніці, створені 20 років тому, коли вона була прикута до ліжка через хворобу, так і найновіші, створені вже під час повномасштабного вторгнення. Частина робіт пережила окупацію в замінованому підвалі й була повернута у 2023 році в Київ. На виставці представлена найновіша робота Анжеліки Рудницької у голковій техніці «Рай розвивсь», яка експонується вперше. «Я її зробила вже в час повномасштабного вторгнення, на початку, коли нам всім було дуже важко сконцентруватися на чомусь і от саме в такий кризовий момент вона народжувалася. У мене було відчуття, що коли я завершу «Рай розвивсь», станеться щось важливе. Так і було. Я її закінчила і одразу визволили з-під окупації Херсон, в якому у підвалі були мої роботи. Я була вражена», - розповіла вона. Представлена також серія «Пролог», створена в 2004 році, коли Рудницька була паралізована. Дві найвідоміші роботи з цього циклу «Місячне колесо» і «Трете небо», створені під час Помаранчевої революції. Дуже важливими для себе авторка вважає цикл «Сонцестояння», серію «Еволюція нескінченності» та роботи циклу «Радуйся». У 2022 році вона розпочала новий воєнний цикл «Стратифікація нескореності». Це перша персональна виставка Анжеліки Рудницької в цьому році, всього ж вона провела 150 персональних виставок в Україні, Європі, Азії, Північній Америці. Має звання «World Master» всесвітнього фестивалю культури та мистецтв (Південна Корея). За 20 років вона створила близько 150 робіт в голковій техніці. Виставка «Нескінченність любові» триватиме в Музеї української діаспори до 12 травня. Назад Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 березня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 березня 2024 року Зміст стор. 1. З початку сезону Україна експортувала 350 тис. тонн цукру 1 2. Українська лохина підкорює Європу 1 3. Світова торгівля зерном зросте завдяки Україні 2 4. Експорт харчових продуктів з України за перші місяці 2024 року знаходиться на першому місці 2 5. Закарпатський винороб розповів про складнощі виробництва плодово-ягідного вина 2 6. До розмінування українських земель долучиться штучний інтелект 3 7. В Україні випробують японську технологію, яка зменшує використання води на 40% 3 8. Аграрії закликають реформувати Мінагрополітики в прогресивне “зелене міністерство” замість його об’єднання з Мінекономіки 3 9. В Україні працюють два підприємства, які виробляють етанол із цукрової сировини 4 10. Шоколадна криза у світі посилюється: ваші улюблені солодощі можуть значно подорожчати 4 11. Держпідтримка аграріїв: в Раді озвучили повний перелік програм 5 --------------------------------------------------------------------- 1. З початку сезону Україна експортувала 350 тис. тонн цукру Agravery.-12.03.2024 В лютому цього року експорт цукру з України становив майже 75 тис. тонн, що на 19 тис. тонн більше, ніж у січні, і на 5 тис. тонн більше середнього місячного експорту у 2023/24 МР. За перші п’ять місяців сезону (вересень-серпень) експорт цукру становив 350 тис. тонн у порівнянні з 214 тис. тонн за відповідний період попереднього маркетингового року, повідомила «ПроАгро Груп». Минулого року експорт цукру становив 506 тис. тонн загальною вартістю $390 млн. Найбільшими обсяги були у 2017-18 роках, в кожному з яких було експортовано майже 600 тис. тонн продукту. https://agravery.com/uk/posts/show/z-pocatku-sezonu-ukraina-eksportuvala-350-tis-tonn-cukru 2. Українська лохина підкорює Європу AgroNews.ua . -08.03.2024 Висока технологічність виробництва – чинник, котрий впевнено можна визнати одним з найголовніших на шляху до успіху ягідного господарства. Адже застосування сучасних інноваційних рішень дає змогу досягти того рівня якості продукції, який зрештою гідно оцінять і представники українського ритейлу, і закордонні партнери. Завдяки надсучасному рівню виробництва у компанії «Нікдарія», що працює на Житомирщині. мають змогу зосередитися на експорті та успішно працювати навіть у непрості часи. Це – компанія сімейного типу, що позиціює себе як інноваційне й технологічне господарство. На підприємстві не лише постійно впроваджують нові технології, а й охоче діляться досвідом та знаннями з партнерами. Попри те, що в міру розвитку компанії згодом до асортименту підприємства додали ще кілька доволі цікавих культур, досі левову частку площ займають саме лохинові насадження. Окрім цієї культури, на площах підприємства також вирощують жимолость і спаржу. А цьогоріч спробували проекспериментувати ще й з кавуном та цукровою кукурудзою. https://agronews.ua/news/ukrayinska-lohyna-pidkoryuye-yevropu/ 3. Світова торгівля зерном зросте завдяки Україні AgroPolit.com . -12.03.2024 Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) прогнозує, що світова торгівля зерновими зросте на 1,3% порівняно з попереднім роком завдяки покращенню прогнозів щодо експорту кукурудзи з України та більшому попиту з боку Китаю. В лютому світові ціни на продовольчі товари знизилися сьомий місяць поспіль, оскільки зниження міжнародних котирувань на всі основні зернові з лишком компенсувало зростання цін на цукор і м’ясо. Ціни на зернові впадуть нижче, ніж у лютому 2023 року. Експортні ціни на кукурудзу впали найбільше на тлі очікувань великих урожаїв у Південній Америці та конкурентних цін, запропонованих Україною, тоді як міжнародні ціни на пшеницю в основному знизилися. https://agropolit.com/news/27819-svitova-torgivlya-zernom-zroste-zavdyaki-ukrayini 4. Експорт харчових продуктів з України за перші місяці 2024 року знаходиться на першому місці AgroPolit.com . -09.03.2024 За даними Державної митної служби України, перше місце в структурі загального експорту України за січень-лютий 2024 року займають продукти харчування, на третьому – мінеральні продукти. Протягом січня-лютого 2024 року в Україну імпортували товарів на суму $10 млрд, а експортували – на суму $6,8 млрд. Оподаткований імпорт склав $8,8 млрд, що становить 88% загальних обсягів імпортованих товарів. За вказаний період харчових товарів експортовано на суму $4,5 млрд, а мінеральних продуктів — на $587 млн. https://agropolit.com/news/27801-eksport-harchovih-produktiv-z-ukrayini-za-pershi-misyatsi-2024-roku-znahoditsya-na-pershomu-mistsi 5. Закарпатський винороб розповів про складнощі виробництва плодово-ягідного вина AgroPortal.ua .- 09.03.2024 Виноробня Hoban Wine має широкий асортимент плодово-ягідних вин. Серед ексклюзиву — вина з кульбаби та ревеню, черешні та полуниці, розповів власник виноробні Hoban Wine Роман Гобан. Він каже, що виготовляти більш нішеві вина завжди складно — ніколи не знаєш, чи воно вийде, чи сподобається людям. Так сталося з вином із шовковиці, яке просто «не зайшло». «Про виноградні вина є багато інформації, а от, приміром, про кульбабове — майже немає. Тому тут усе на експериментах. Не раз виливав вино», — говорить виробник. За його словами, складність і відмінність плодово-ягідного вина від виноградного в тому, що виноград відразу має більш-менш нормальний цукрово-кислотний баланс. У ягодах і плодах природний цукор доводиться замінювати на буряковий, а кислотність — регулювати за допомогою лимону. Роман зазначив: « Плодово-ягідні потрібно більше підганяти під стандарти вина, щоб нормально проходило броніння. Якщо не буде нормальної кислотності та цукрів, тоді воно або просто не забродить, або зіпсується. Вишня, приміром, занадто кисла, тому її кислотність потрібно знизити і підняти цукор до певного рівня». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/zakarpatskiy-vinorob-rozpoviv-pro-skladnoshchi-virobnictva-plodovo-yagidnogo-vina 6. До розмінування українських земель долучиться штучний інтелект AgroPortal.ua .- 09.03.2024 Міністерство економіки та технологічна компанія Palantir, яка спеціалізується на аналітиці С півпраця за такими напрямами: - оцифрування операцій гуманітарного розмінування, автоматизація процесів; - розширення цифрових можливостей для координації вивільнення та оцінки земель, визначення пріоритетів регіонів та управління ризиками в протимінній діяльності; - використання асистента на базі платформи штучного інтелекту Palantir (AIP) для прийняття рішень у протимінній діяльності. Платформа працюватиме з великими базами даних, сформованих дотичними до виконання заходів протимінної діяльності структурами, починаючи від органів місцевого самоврядування, регіональної влади, міністерств та відомств і завершуючи операторами протимінної діяльності. «Гуманітарне розмінування — нульовий етап відновлення України. Наразі потенційно забрудненими є 156 тис. км² землі, в зоні ризику перебуває понад 6 млн українців. Саме тому прискорення гуманітарного розмінування, зокрема завдяки співпраці з такими технологічними компаніями як Palantir, — це можливість зберегти життя людей та швидше розпочати відбудову України», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко. https://agroportal.ua/news/ukraina/do-rozminuvannya-ukrajinskih-zemel-doluchitsya-shtuchniy-intelekt 7. В Україні випробують японську технологію, яка зменшує використання води на 40% AgroPortal.ua .- 08.03.2024 Аграрії Херсонщини та Миколаївщини вперше в Україні застосують інноваційне рішення для збереження вологи у ґрунті та органічного живлення рослин. Таку безкоштовну можливість вони отримали завдяки донорам із Японії та проєкту «Згуртовані громади», говориться у повідомленні Програми USAID АГРО. Інновація полягає у внесенні сорбенту — органічного гідрогелевого продукту, що дозволяє зберегти вологу у ґрунті, а після використання розпадається на поживні речовини для удобрення. Це рішення нове для українських аграріїв, проте добре відоме в Японії, Індії та посушливих регіонах країн ЄС та США. За відгуками японських та європейських аграріїв, таке інноваційне рішення дозволяє збільшити врожайність у посушливих регіонах на 10-30%. Результати його застосування в Україні досліджуватимуть фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАНУ, а також самі аграрії з Херсонщини та Миколаївщини. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/v-ukrajini-viprobuyut-yaponsku-tehnologiyu-yaka-zmenshuye-vikoristannya-vodi-na-40 8. Аграрії закликають реформувати Мінагрополітики в прогресивне “зелене міністерство” замість його об’єднання з Мінекономіки AgroReview.- 14.03.2024 Пресслужба асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” повідомляє, що УКАБ поділяє занепокоєння українських аграріїв щодо можливого повторного об’єднання Міністерства аграрної політики і продовольства України із Міністерством економіки України, оскільки таке рішення поставить під сумнів спроможність приділення необхідної уваги агросектору, його відновленню та подальшому розвитку, та закликає посилювати інституційну незалежність та ефективність Мінагрополітики, що є більш аргументованим у світлі євроінтеграції та адаптації агросектору до нових норм. Профільне міністерство сьогодні генерує політику для сектора економіки, що у 2023 році забезпечив левову частку ВВП та приніс 61% всіх валютних надходжень від експорту товарів з України. І, враховуючи майбутній переговорний процес між Україною та ЄС, перед Мінагрополітики стоять комплексні задачі та виклики в частині імплементації європейського законодавства. Приєднання України до ЄС призведе до запровадження для українського аграрного сектору норм та правил Спільної аграрної політики ЄС (САП). Враховуючи це, Мінагрополітики доводиться все більше концентруватись на підготовчій роботі до приєднання до САП ЄС – необхідно створити не тільки реєстр агарних виробників, але і підготувати нормативно-правову базу для створення виплатної агенції. Водночас, країнам, які перебувають на етапі підготовки вступу до ЄС необхідно розпочати підготовку програм відповідно до умов “Зеленої угоди”, зокрема стратегії “Від лану до столу”. Аграрна спільнота України підтримує питання реформування державних установ та з розумінням ставиться до кроків, що покращать функціонування державного сектору. Проте слід звернути увагу на досвід розвинутих європейських країн, де профільні аграрні міністерства наділені повноваженнями та виконують широкі функції пов’язані безпосередньо з аграрною політикою, безпечністю харчових продуктів, формуванням аграрної політики. Враховуючи вищезазначене, УКАБ звертається до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням перегляду рішення щодо можливого реформування чи оптимізації шляхом об’єднання Міністерства аграрної політики та продовольства, з метою недопущення створення ризиків втрати державного органу, що формує надважливу державну аграрну політику. В УКАБ підкреслюють: «Реформування міністерства для створення сучасного, прогресивного, професійного та ефективного – нового «Зеленого міністерства» за найкращими практиками європейських країн, яке буде формувати та реалізовувати державну політику як в сільському господарстві, так і в розвитку сільських територій, екології, безпечності та якості харчових продуктів”. https://agroreview.com/content/agrariyi-zaklykayut-reformuvaty-minagropolityky-v-progresyvne-zelene-ministerstvo-zamist-jogo-obyednannya-z-minekonomiky/ 9. В Україні працюють два підприємства, які виробляють етанол із цукрової сировини AgroTimes.-08.03.2024 Директор НПЦ «Цукробурякового виробництва», член Комітету АПК при Торгово-промисловій палаті України Олександр Коротинський каже, що підприємства, які планують свій розвиток на середньострокову перспективу, мають розуміти, що на виключно на виробництві цукру вони не зможуть бути конкурентними. «В Україні працюють два підприємства, які виробляють етанол із цукрової сировини. Якщо раніше там виробляли одночасно і цукор, і етанол, в останні два сезони вони зосередились тільки на біопаливі», – зазначив фахівець. https://agrotimes.ua/agromarket/v-ukrayini-praczyuyut-dva-pidpryyemstva-yaki-vyroblyayut-etanol-iz-czukrovoyi-syrovyny/ 10. Шоколадна криза у світі посилюється: ваші улюблені солодощі можуть значно подорожчати META. -14.03.2024 Глобальна шоколадна криза призведе до зростання цін. За останній рік ціни на какао зросли більш ніж удвічі, досягнувши численних історичних максимумів. Великі африканські какао-фабрики в Кот-д'Івуарі та Гані зупинили або скоротили переробку через зростання цін на сировину. Ймовірно скоро ціни на шоколад в усьому світі злетять. Виробники шоколаду не можуть виробляти шоколад із сирого какао та покладаються на переробні підприємства. Проте переробні заводи заявляють, що вони не можуть дозволити купити собі какао-боби. https://meta.ua/uk/news/world/137918-shokoladna-kriza-u-sviti-posilyuetsya-vashi-ulyubleni-solodoschi-mozhut-znachno-podorozhchati/ 11. Держпідтримка аграріїв: в Раді озвучили повний перелік програм УНІАН: Новини України.-06.03.2024 Цьогоріч в бюджеті країни закладено фінансування низки державних програм підтримки, якими зможуть скористатися аграрії. Наявні як видатки "споживання" - дотація на голову ВРХ/ ДРХ, на 1 га оброблюваних угідь. Так і видатки "розвитку" - на переробні підприємства, техніку та кредитування. Зокрема, за Мінагрополітики: 1) 205,0 млн грн для підтримки сільгосптоваровиробників, з яких: - 200,0 млн грн для надання підтримки сільгосптоваровиробникам, які використовують меліоровані землі; - 5,0 млн грн для компенсації сімейним фермерським господарствам сплаченого ЄСВ; 2) 80,0 млн грн для надання кредитів фермерським господарствам; 3) 796,0 млн грн (можливе збільшення на 1 851, 2 млн грн від Світового Банку) для підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції. https://www.unian.ua/economics/agro/derzhpidtrimka-agrarijiv-v-radi-ozvuchili-povniy-perelik-program-12565335.html

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 квітня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 11 по 17 квітня 2026 року Зміст стор. 1. В Україні цьогоріч прогнозують зростання сільгоспвиробництва 1 2. Стало відомо, як більшість європейських фермерів ставляться до вступу України до ЄС 2 3. Війна в Ірані нищить український агроекспорт 2 4. В Україні значно розширили підтримку аграріїв: основні напрямки 2 5. Аграрії знову принесли найбільше експортної виручки Україні 3 6. В Україні слід знизити ставку ПДВ для виробників «соціальних» продуктів 3 7. В Україні можуть створити Державне агентства біорізноманіття 3 8. В Україні з’явився ще один переробник картоплі 4 9. Україна зменшить експорт цукру до 500 тис. т 4 10. Молокія зафіксувала зростання інтересу до складних смакових поєднань 4 11. Імпорт сирів зростає помірними темпами 4 12. Важлива агрогалузь перебуває у кризі: чим це може загрожувати українцям 5 13. Переробна промисловість та торгівля забезпечили понад третину доходів зведеного бюджету 5 ----------------------------------------------------------------- 1. В Україні цьогоріч прогнозують зростання сільгоспвиробництва AgroNews.ua . - 13.04.2026 Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко повідомив, що у 2026 році, згідно розрахункам науковців інституту, обсяги виробництва валової продукції сільського господарства можуть збільшитися проти показника 2025 року на 2,8 %. За його словами, позитивна динаміка в аграрному секторі економіки країни зумовлена певною стабілізацією функціонування галузі в цілому та поступовою адаптацією виробників до викликів сьогодення, насамперед, пов’язаних з наслідками повномасштабного вторгнення рф на територію України.. Водночас прогнозовані обсяги виробництва валової продукції сільського господарства в поточному році все ще значно поступаються досягнутому у 2021 році показнику. За думкою Юрія Лупенко, повне відновлення українського агробізнесу потребуватиме певного часу та залучення інвестицій. В цілому, за прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, очікуване виробництво агропродукції дозволить забезпечити базові внутрішні продовольчі потреби держави за рахунок стабілізації обсягів виробництва зернових та олійних культур. Однак рівень забезпечення окремими видами продукції – молоко, м’ясо великої рогатої худоби та вовна – залишатиметься нижчим показника 2021 року. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-czogorich-prognozuyut-zrostannya-silgospvyrobnycztva/ 2. Стало відомо, як більшість європейських фермерів ставляться до вступу України до ЄС AgroNews.ua . - 12.04.2026 Віце-прем’єр-міністр з питань Європейської та Євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив на регіональному діалозі між Урядом та бізнесом у Миргороді, що більшість європейських фермерів, урядів та держав підтримують вступ України до Євросоюзу. За його словами, левова частка — понад дві третини ринків, фермерів та урядів — розуміє, що Україна є важливою частиною європейського продовольчого виробництва. Як приклад він навів іспанську свинину хамон і беріка, яка вигодовується на українській кукурудзі. Але він визнав, що певний спротив існує і буде існувати, особливо з боку країн-сусідів. Тому критично важливим є прямий діалог між українськими та європейськими фермерами. І уряд активно працює над вирішенням цього питання. https://agronews.ua/news/stalo-vidomo-yak-bilshist-yevropeyskyh-fermeriv-stavlyatsya-do-vstupu-ukrayiny-do-yes/ 3. Війна в Ірані нищить український агроекспорт AgroPolit.com . – 14.04.2026 Війна в Ірані може серйозно вплинути на український експорт, насамперед через зростання цін на енергоносії та загальну нестабільність світових ринків. Ключовим фактором є порушення постачання нафти через Ормузьку протоку, що вже спричинило різке подорожчання пального і логістики. Для України це означає подорожчання виробництва агропродукції. Зростання витрат може знизити конкурентоспроможність українського експорту на світових ринках. Дорожча логістика та виробництво означають, що українське зерно й олійні культури можуть поступатися за ціною іншим постачальникам. Через енергетичну кризу та інфляцію країни-імпортери скорочують закупівлі або шукають дешевші альтернативи. Ситуація на світових ринках залишається непередбачуваною. З одного боку, дефіцит і ризики можуть підтримувати високі ціни на продовольство. З іншого — тривала криза здатна знизити обсяги торгівлі та вдарити по доходах експортерів. https://agropolit.com/news/31427-viyna-v-irani-nischit-ukrayinskiy-agroeksport 4. В Україні значно розширили підтримку аграріїв: основні напрямки AgroPolit.com . – 14.04.2026 Уряд суттєво розширює підтримку аграріїв, тепер фермери можуть розраховувати на кілька додаткових видів фінансування. Про це йдеться в матеріалі « Аграрні шлюзи уряду прорвало: що додатково отримають аграрії від держави? ». По-перше, держава компенсує значну частину витрат на зрошення. По-друге, передбачені виплати за втрачені посіви. Також держава підтримує тваринництво: 7000 грн за одну корову, 2000 грн за козу або вівцю. Важливий напрям — розмінування сільгоспземель. Тут держава покриває 100% вартості розмінування, або 80% витрат, якщо роботи вже виконані раніше (з 2022 до 2024 року). На це закладено 2 млрд грн. Процедуру участі спростили — тепер аграріям не потрібно самостійно відкривати спеціальні рахунки. Детальніше про нові програми підтримки читайте в матеріалі AgroPolit.com « Аграрні шлюзи уряду прорвало: що додатково отримають аграрії від держави? ». https://agropolit.com/news/31424-v-ukrayini-znachno-rozshirili-pidtrimku-agrariyiv-osnovni-napryamki 5. Аграрії знову принесли найбільше експортної виручки Україні AgroPolit.com . – 13.04.2026 За даними Державної митної служби України, а грарний експорт з України за три місяці (січень-березень 2026 року) склав $6,3 млрд. Імпортували товарів в Україну на $23,4 млрд, а експортували – на $10,1 млрд. Оподаткований імпорт склав $16,2 млрд, що становить 69% загальних обсягів імпортованих товарів. При чому експорт продовольчих товарів знаходиться на першому місці – на суму $6,3 млрд. На другом – метали та вироби з них ($929 млн), а на третьому – машини, устаткування та транспорт ($848 млн). Найбільше експортували до Польщі – на $1,1 млрд, Туреччини – на $840 млн, Німеччини – на $659 млн. https://agropolit.com/news/31421-agrariyi-znovu-prinesli-naybilshe-eksportnoyi-viruchki-ukrayini 6. В Україні слід знизити ставку ПДВ для виробників «соціальних» продуктів AgroPolit.com . – 13.04.2026 Степан Чернявський , народний депутат, заступник голови аграрного комітету Ради, вважає, що з метою стримання зростання цін від різкого подорожчання пального в результаті американо-іранського конфлікту і блокування Ормузької протоки, в Україні потрібно запровадити на основну групу харчових товарів знижену ставку ДПВ до 14%. Через її блокування ціни на пальне в Україні стрімко виросли, це в свою чергу змушує виробників збільшувати у собівартості продукції. За його словами, така практика вписується у європейський підхід. Адже у багатьох країнах ЄС діє знижена ставка ПДВ (5-7%) для продуктів харчування, що о суті є формою соціальної підтримки населення від зростання цін. https://agropolit.com/news/31418-v-ukrayini-slid-zniziti-stavku-pdv-dlya-virobnikiv-sotsialnih-produktiv 7. В Україні можуть створити Державне агентства біорізноманіття AgroPolit.com . – 06.04.2026 В Україні буде створено Державне агентство біорізноманіття шляхом реорганізації та перейменування Держлісагентства, що передбачено проєктом постанови Кабміну «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Новий орган має об'єднати функції управління лісами, рибним господарством та меліорацією для підвищення ефективності екологічного врядування. Проєкт передбачає ліквідацію Держрибагентства. До нового агентства планують передати функції ліквідованого Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Метою нововведень є масштабна інституційна реформа у сфері управління природними ресурсами та посилення захисту біорізноманіття. У межах цієї реформи планується створення Державного агентства природокористування на базі Держгеокадастру та ліквідація Держгеонадр. У Мінекономіки ця робота вже ведеться і найближчим часом буде винесено на розгляд урядового комітету. https://agropolit.com/news/31390-v-ukrayini-mojut-stvoriti-derjavne-agentstva-bioriznomanittya 8. В Україні з’явився ще один переробник картоплі AgroPortal.ua .- 15.04.2026 Фермерське господарство « Аделаїда » (Житомирська обл.) повідомило, що почало переробляти картоплю: «Останні місяці ми активно розвиваємо для себе новий напрям — переробку картоплі. І тепер частину нашого врожаю картоплі ми не лише вирощуємо, а й чистимо та вакуумуємо». Це новий для господарства досвід, тому процеси нині вдосконалюються, і обладнання налаштовується, щоб продукт був максимально якісним і зручним для споживача. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-ukrajini-z-yavivsya-shche-odin-pererobnik-kartopli 9. Україна зменшить експорт цукру до 500 тис. т AgroPortal.ua .- 06.04.2026 Асоціація « Український клуб аграрного бізнесу » зазначає, що під впливом зовнішніх торговельних обмежень виробництво цукрового буряку та цукру в Україні зазнає змін. За думкою аналітиків, цього року Україна зможе виробити близько 1,3 млн т цукру, що на 26,3% менше за минулий МР та на 12,6% нижче середнього показника за останні 5 років. Основна причина — введення квот на постачання цукру до країн ЄС та ускладнена логістика до третіх ринків. Проте врожайність цукрового буряку зросла до 49,3 т/га, що на 2% вище попереднього сезону та на 4,4% перевищує середній показник за 5 років. Загальний збір очікується на рівні 10,2 млн т. «До повномасштабної війни внутрішнє споживання цукру становило 1,1 млн т. У 2025/26 МР прогнозується його зменшення до 0,9 млн т, головним чином через скорочення населення країни. Висока врожайність і перехідні залишки дозволяють повністю задовольнити внутрішній попит, а також продовжувати експорт зі збільшенням частки постачань на традиційні ринки», — підкреслили в УКАБ . Головними напрямками експорту стали країни Африки (32%) та Близького Сходу (29%), а частка ЄС становила лише 17%. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-zmenshit-eksport-cukru-do-500-tis-t 10. Молокія зафіксувала зростання інтересу до складних смакових поєднань AgroPortal.ua .- 05.04.2026 У компанії « Молокія » відзначають зростання попиту на молочну продукцію зі складними смаковими поєднаннями — зокрема ботанічними, фруктово-пряними та десертними. У компанії зазначають, що найбільше зростання демонструють функціональні категорії молокопродуктів, тоді як традиційні (молоко, сметана, класичні сири) залишаються стабільними. До ключових драйверів росту належать: йогурти з доданою користю (пробіотичні, високобілкові), безлактозна продукція, протеїнові десерти та напої, ферментовані напої (айран, кефір нового формату). Водночас класичні смаки залишаються базою щоденного споживання. В компанії підкреслюють, що у щоденному споживанні українці залишаються досить консервативними. «Основу регулярного кошика, особливо в категорії йогуртів, як і раніше формують класичні смаки — полуниця, персик, ваніль. Саме вони забезпечують стабільний обсяг продажів». https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/molokiya-zafiksuvala-zrostannya-interesu-do-skladnih-smakovih-poyednan 11. Імпорт сирів зростає помірними темпами AgroTimes.-16.04.2026 За даними Державної митної служби, у січні-березні 2026 року Україна імпортувала 10,6 тис. тонн сирів, що на 6% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. На імпорт сирів було витрачено $65,7 млн – на 8,2% більше, ніж у І кварталі 2025 року. Сири ввозили в Україну переважно з Польщі (44,5%), Німеччини (16,9%) і Нідерландів (8,5%). Експорт українських сирів у І кварталі поточного року сягнув 3,6 тис. тонн – на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільшими покупцями вітчизняних сирів за цей період були Молдова (36,3%), Казахстан (25,8%), а також Німеччина (12,6%). Виробництво сиру в січні-лютому зросло на 4,7% https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/import-syriv-zrostaye-ale-povilno/ 12. Важлива агрогалузь перебуває у кризі: чим це може загрожувати українцям 24 Агро.- 13.04.2026 В Україні можуть виникнути проблеми з популярним продуктом – виноградом. Промислове виноградарство в країні входить у фазу глибокої кризи. Виноградарство в Україні переживає кризу через старіння насаджень і відсутність їх оновлення, більшість з яких закладені у 2004-2010 роках. Ситуацію погіршує ще й майже повна відсутність закладання нових площ – частка молодих насаджень становить 2,7%, тоді як норматив має бути близько 5%. А 97% — це вже плодоносні, але старі виноградники. Додаткові проблеми викликані дефіцитом вологи та погодними стресами, що пришвидшують деградацію насаджень, і лише 2,7% площ займають молоді виноградники при нормативі близько 5%. З початком 2026 року в Україні запровадили оновлені правила щодо виноградарства. Про це повідомляли у Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів . Таким чином, в країні встановили сучасні вимоги до вирощування винограду, виробництва, маркування та обігу вина . Доктор сільськогосподарських наук і професор Іван Шевченко зазначив, що серйозні проблеми: зрідженість; пошкодження багаторічної деревини; слабкий фітосанітарний стан. У комплексі ці фактори можуть призвести до швидкого скорочення площ виноградників, відновлення яких потребує значних інвестицій і ресурсів. https://24tv.ua/agro24/vinogradarstvo-ukrayini-2026-rotsi-shho-nim-vidbuvayetsya_n3048273 13. Переробна промисловість та торгівля забезпечили понад третину доходів зведеного бюджету Дело.- 14.04.2026 Переробна промисловість та торгівля стали лідерами надходжень до бюджету В. о. голови ДПСУ Леся Карнаух повідомила, що протягом січня — березня 2026 року переробна промисловість та торгівля сформували 34,2 % доходів зведеного бюджету. Сукупно ці сфери забезпечують кожну третю гривню державних надходжень. Розподіл часток між провідними галузями виглядає так: 1. - переробна промисловість — 17,7 %; 2.- гуртова та роздрібна торгівля, включно з ремонтом транспорту — 16,5 %; 3.- державне управління, оборона та соціальне страхування — 11,7 %; 4.- фінансова та страхова діяльність — 11,2 %. Карнаух зазначила: "Сьогодні бізнес працює на межі… продовжує сплачувати податки. Зі свого боку податкова свідомо змінює філософію з тиску до сервісу. Бо в умовах війни вкрай важливо для кожного… прибирати всі штучні барʼєри та зайву бюрократію". https://delo.ua/news/pererobna-promislovist-ta-torgivlya-zabezpecili-ponad-tretinu-doxodiv-zvedenogo-byudzetu-463723/