< Назад Літні страви Інгредієнти Кроки Приготуйте баклажан та солодкий перець на вугіллі. Овочі варто запекти, а потім зняти обгорілу шкірку. Додати оливкову олію та посолити. Якщо ти не маєш змоги приготувати овочі на вулиці, підійде звичайна духовка, але тоді треба виставити максимальну температуру. Найпопулярніша страва з кабачків — оладки. Радимо робити такі оладки основою сніданків та додавати в них яйце, а от про борошно — забути. Щоб кабачки менше розпадалися без борошна, треба відтискати зайву вологу, використовувати тоненьку лопатку та хорошу пательню. До холодного салату з печеною картоплею треба додати охолоджену печену картоплю, цикорій, в’ялені оливки та свіжий часник. Заправити оцтом та гірчицею. До салату з буряком потрібно змішати шпинат, інший листовий салат та тонко нарізаний свіжий буряк. Також можна додати ожину чи грейпфрут. Заправити сіллю. Пропонуємо зробити корисний вегетаріанський бургер із запеченими баклажанами. “Булочку” зробити з відвареного пшона, лісових грибів та цибулі. А баклажан використати як начинку. Нутриціологиня радить приготувати на вугіллі рибу або дієтичне м’ясо та додати до них сезонні овочі: цвітну капусту, стручкову квасолю та кунжут. Сухе повітря, морський бриз, висока літня температура та постійне перебування на сонці зневоднюють наш організм набагато швидше, ніж звичайно.Вода – основний елемент людського тіла. Тому необхідно вживати якомога більше рідини, яка поліпшує обмін речовин, полегшує травні процеси та допомагає вивести з організму шкідливі токсини. Вода – це головний елемент клітин, з яких складається людське тіло. Влітку необхідно випивати не менше 2,5 літрів рідини протягом доби. Попередній допис Наступний допис

< Назад ВОЛКОВ О. СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА КУХНЯ. ГАСТРОНОМІЧНА ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ. - К: ПОЛІПРИНТ, 2021. - 240 С:ІЛ. Представляємо неймовірно цікаве і красиве видання, присвячене українській кухні, яка з давніх часів славилася своїм різноманіттям смачних національних страв. Книга підготовлена автором на основі власного записничка під час «гастрономічної подорожі» Україною. Гарно ілюстрована книга включає 30 кулінарних рецептів страв регіонів України. Цікавий авторський підхід до структури викладу матеріалу. Рецепти супроводжуються різними оповідками, гумористичними заставками під час спілкування з гостинними господарями. До прикладу, цікава розповідь шанувальника рибних страв з Лугу про традиції готування рибної юшки, різноманітних способів приготування риби часів Козаччини: карасі в сметані, риба біла з яйцем, юшка окунева, риба з Балканської (Задунайської) Січі. Знайомимося з рецептами кулешів, каш, крупників від козака Генеїда: «справжній куліш – то пшоно і вода, трохи солі і степового часнику». Дізнаємося, що запорізькі козаки у походах робили в землі тимчасову пічечку – кабицю й готували в ній різноманітні страви. Популярною в козацькому харчуванні була «тетеря» або «рябко», рецептом можна скористатися і сьогодні. Подорож продовжується Правобережною Україною, дізнаємося, як готували квашу. А козачка Явдоха розкриває секрети «панської кухні». Її розповідь про історію печі, за словами господині, це «тепла, мудра, благодатна піч», в якій готували страви. Далі автор подорожує з провідником Корнієм лісом: «як ліс знаєш, ніколи з голоду не помреш», до уваги рецептури різноманітних грибних страв. Давні «скіфські мюслі» готували з товчено зерна, які і сьогодні ми з насолодою і користю споживаємо ранками. Далі рецептури приготування страв «Печеня Канівська», «Ковбаски Черкаські», якщо зацікавилися, гортаймо 169 сторінку книги. Літо...Період консервації. Забажаєте новий рецепт томатів - на допомогу «Помідори Дніпропетровські». А який же українець без сала, тут рецептів цілий мішок! А цікавий ще один - «Поліський здуор» (внутрішнє сало, здір) - сало з часником, смаженими грибами та цибулею. Гарна приповідка до розділу смаколиків, весела розповідь «Жіноцтво й випічка». «Гарна психотерапевтична і психоаналітична традиція» (чоловіки називають теревенями) – випікання жіноцтвом калачів і тортів перед весіллям. Тут жарти і про чоловіків, і про зятя, кума. А далі маса рецептів: Київський торт по-домашньому, «Торт шоколадно-горіховий, «Медовик Черкаський», «Панські кучері», «Вергуни Київські», печиво «Турок». «Спасеники» готували у Великий Піст, сьогодні це бублики. Окреме місце відведено секрету випікання весільних короваїв від відомої коровайниці Катерини Порскало. Гастрономічна подорож закінчується. І цікаво і корисно. Збережімо і поповнимо традиції української кухні. Смачного! Попередня Наступна

< Назад Сільське господарство. Землеробство. Тваринництво №10 2024 Волощук, Г.І. Споживчі властивості та хімічний склад крупів. Аналіз факторів впливу/ Г.І. Волощук, О.Ю. Супрун-Крестова //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №2 березень . - С. 32-35. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: норми споживання--раціональне харчування--структура переробки--хімічний склад--стандарти ЄС Пирог, Т.П. Асоційовані з рослинами бактерії як продуценти поверхнево-активних речовин/ Т.П. Пирог, Д.В. П'ятецька //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №2 . - С. 44-60. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: мікроорганізми, бактерії, ризосфери, активність, антимікробна, фітопатогени, мікробіологія--ліпопептиди--рамноліпіди Коваль, В.С. Адаптивна здатність інтродукованих зразків картоплі за врожаєм в умовах Полісся України/ В.С. Коваль //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 8-19. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: адаптивність, врожайність, селекційна, цінність, стабільність, сорти, рекомендації-коефіцієнт адаптивності Чернобай, Ю.О. Виділення еталонних зразків пшениці м'якої озимої за рівнями прояву елементів продуктивності та врожайності/ Ю.О. Чернобай, В.К. Рябчун //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 20-27. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова пшениця, озима, продуктивність, ознаки, зразки, еталон, врожайність, формування, густота посівів Рід Phaseolus L. систематика та поліморфізм колекції Національного центру генетичних ресурсів рослин України/ О.М. Безугла, Л.Н. Кобизєва, С.І. Силенко, М.Г. Голохаринська //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 27-43. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: різновиди, вид, класифікація, квасоль, форма, насіння--phaseolus vulgaris --поліморфність Гордієнко, В.В. Селекційна цінність зразків генетичних ресурсів картоплі як джерел стійкості до грибкових хвороб/ В.В. Гордієнко, Т.М. Олійник, Л.М. Винар //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 43-52. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: картопля, стійкість до хвороб, види, дикорослі, гібриди, ознаки, фітофтороз, мікроорганізми Нові лінії огірків корнішонного типу для створення гетерозисних гібридів F1/ О.В. Сергієнко, О.М. Шабетя, Л.Д. Солодовник та ін. //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 52-62. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: селекція, гетерозисна, вихідний матеріал, грунт, відкритий, корнішонного, типу, приоритетное, напрямок, пріоритетний, використання, комбінації--гіноеційна Білик, О.М. Моніторинг насаджень шовковиці (Morus L) з метою виявлення зразків, що поєднують високу продуктивність та декоративність/ О.М. Білик, Ю.В. Харченко, В.К. Рябчун //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 62-73. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: колекційні зразки, покращення, структури, використання--супліддя Ковальова, І.А. Диференціація сіянців винограду за ознакою "Мускатний аромат" залежно від вибору батьківських компонентів/ І.А. Ковальова, Л.В. Герус //Генетичні ресурси рослин. - 2022. - №31 . - С. 74-81. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: мускат, виноград, комбінації, успадкування, розщеплений, селекція, сорти, врожайність, гібридна Попередня Далі

< Назад Інноваційні жувальні цукерки покращують м’язи, мозок та імунітет 16 трав. 2026 р. Давній фаворит спортсменів для підвищення ефективності та фізичної здатності виконання вправ, збільшення чистої м’язової маси – креатин – перекочував за межі звичайних пігулок та розчинів. Все більше ринкових гравців розробляють креатинові жувальні цукерки та жуйки і пропонують їх широкому колу споживачів. Новий жувальний формат спрямований на вирішення проблемних моментів традиційних креатинових добавок, таких як розлад шлунка після споживання, затримка води в організмі, неприємний смак і відчуття піску в роті. Компанія Swoly рік тому випустила жувальні ведмедики з чистим мікронізованим моногідратом креатину. Команда 10 місяців провела у лабораторії для точного налаштування формули продукту та досягнення правильного балансу між смаком та ефективністю. Інша компанія, Vireo Systems, розробила жувальні цукерки CON-CRĒT Gummies. Вони мають у складі найдосконалішу форму креатину, відому як Creatine HCl (креатин гідрохлорид), яка поглинається у 7 разів краще, ніж креатин моногідрат, і має в 59 разів вищу розчинність. «Це дозволяє використовувати менші дози для досягнення вражаючих результатів», — ділиться Марк Фолкнер, засновник і президент компанії. СПОЖИВАЧІ ПОЧИНАЮТЬ РОЗУМІТИ КРЕАТИН ЯК ОДНУ З НАЙВАЖЛИВІШИХ ДОБАВОК Його можна приймати для загального здоров’я, а не лише як енергетик для тих, хто відвідує спортзал. «Креатин отримує визнання за позитивний вплив на здоров’я мозку, імунну силу, здоров’я серця і навіть сексуальне самопочуття», – додав Фолкнер. https://newfood.ua/2023/10/06/in Попередній допис Наступний допис

< Назад Соте з мексиканською сумішшю і томатами Інгредієнти Кроки Овочі, заморожені за цією технологією, зберігають весь смак і користь свіжих плодів. Кількість інгредієнтів ви можете коригувати за власним смаком. Одну третину перцю чилі та 1-2 зубчики часнику дрібно поріжте. Обсмажте перець і часник з оливковою олією (2 ст. л.) , протягом 1-2 хвилин, щоб вони дали максимум смаку і аромату. Додайте до пательні одну упаковку замороженої «Мексиканської суміші» і добре перемішайте. Поріжте 3-4 шт. томатів великими шматочками. Залежно від сезону, ви можете використовувати свіжі або консервовані у власному соку томати. Порізані томати викладіть на пательню з овочами і тушкуйте протягом 3 хвилин. За хвилину до приготування додайте сіль і перець за смаком, сік половини лайма. Попередній допис Наступний допис

< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №2 2026 Кривець, О.Ю. Дослідження інтеграції штучного інтелекту у системи запобігання природно-техногенним загрозам/ О.Ю. Кривець, О.В. Харкянен //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.8 ,№5 . - С. 7-22. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: ПРОГНОЗУВАННЯ, КАТАСТРОФИ, ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ Кривошей, В. Зміни у PPWR та їх наслідки: [Регламент про упаковку та відходи упаковки]/ В. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №4 . - с.8-10. Кл. слова : ІННОВАЦІЇ, ПЕРЕРОБКА, ДИЗАЙН, ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ, ПОЛІМЕРНІ Кривошей, В. Обгортки, коробки, пакети... для солодощів/ В. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №4 . - С.3. Кл. слова: зберігання, безпечність, попит Кривошей, В. 30 років досвіду та лідерства: [Univest - експерт у розробці пакувальних рішень та виробництва упаковки для фуд-індустрії]/ В. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №4 . - С.6-7. Кл. слова: ринок, маркетинг, тренди, інновації, безпечність Кривошей, В. Споживча упаковка - лідер ринку/ В. Кривошей //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 5. Кл. слова: торгова упаковка Кривошей, В.М. Тенденції розвитку упаковки для побутової хімії/ В.М. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.14-16. Кл. слова : споживачі, екологія, термін зберігання, дизайн, гігієнчні стандарти Кривошей, В. Упаковка для ліків і побутової хімії/ В. Кривошей //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.3. Кл. слова: хімічні речовини, безпечність, інформація Кривошей, В.М. Упаковка для кондитерської продукції (тенденції розвитку)/ В.М. Кривошей //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.16-19. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: вимоги, зберігання, пакувальні матеріали, креативні, ефективні Куліковский, Ярослав Український ринок упаковки/ Ярослав Куліковский //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 12-14 Кл. слова: тенденції, картонне, екологічність, бар'єрні властивості, дизайн, цифровий Лотки для пакування м'яса із пресованого картону //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 2. Кл. слова : фотографічний друк, інноваційні технології, переробка Малік, А. Поліетилен і поліпропілен в Україні (ключові тренди, які формують ринок упаковки)/ А. Малік, А. Задзік //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 32-37. Кл. слова: гармонізація з єс, регламенти reach, імпорт, поліолефіни Маркетологи інформують... Правова оцінка Регламенту ЄС про упаковку //Упаковка . - 2024. - №3 . - С.8-12 Кл. слова: полімерна упаковка, туби, аерозольні балони, вимоги, відходи, посуд Маркетологи інформують... [регламент PPWR схвалено] //Упаковка. - 2024. - №4 . - С.40-43 Кл. слова: відходи, гофрокартон, скляна, полімерна упаковка "Мегатрейд" - ексклюзивний дистриб'ютор обладнання Scodix в Україні //Упаковка. - 2026. - №2 . - С. 39. Кл. слова: цифровий друк, багатошарова технологія Метод Харрінгтона в системі експрес-оцінки якості біосировини для зброджування/ С.Г. Павлов, В.П. Лисенко, Т.І. Лендлєл, К.В. Наконечна //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 65-74. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: комп'ютерний зір, зображення, біоматеріал, хмарні технології, розімкнута система, відновлювальна енергетика Моделювання та візуалізація технологічних процесів з використанням доповненої реальності/ В.В. Полупан, Р.М. Міркевич //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №5 . - С. 32-43. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: відцентровий насос, тахометрія, гідравлічні параметри, індустрія 4.0, асинхронний двигун, хмарні технології Нескорожена, Ірина Упаковка смаку. Оглід тенденцій у сфері пакування напоїв/ Ірина Нескорожена //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 22-24 Парламент ЄС схвалив регламент щодо упаковки та відходів упаковки //Світ упаковки. - 2024. - №1 . - С. 2. Попередня Далі

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №2 2025 р. Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №2 2025 р. Євтушенко, О.В. Дослідження травматизму в галузі освіти / О.В. Євтушенко, А.О. Сірик //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №4 . - С. 40-51. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: охорона праці, безпека, профілактика, системний підхід, працівники Михалюк, А.П. Сучасний стан та аналіз кібербезпеки автоматизованих систем керування технологічними процесами та автоматизованих систем управління виробництвом/ А.П. Михалюк, Р.М. Міркевич //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №4 . - С. 7-30. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: ланцюги, постачання, програмне забезпечення, інтелект, моніторинг, безпека, інфраструктура, хмарні системи scada, кібератака Нестеренко, В.В. Сучасні тенденції у будівництві для промислових технологій виробництва продукції тваринництва: новаторські зміни та міжнародний досвід/ В.В. Нестеренко //Науково-технічний бюлетень інституту тваринництва НААН. - 2024. - №131 . - С. 139-148. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою Кл. слова: ферма, агробудівництво, утримання тварин Рудова, А.Я. Ризики при впровадженні соціально-відповідальних трудових практик на підприємствах харчової промисловості/ А.Я. Рудова, Н.С. Скопенко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 61-72. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: економічний, стан, збереження, менеджмент персоналу, соціально-трудові відносини, практики Страшинська, Л.В. Структурні деформації у виробництві сільськогосподарської продукції та їх наслідки для продовольчої безпеки України/ Л.В. Страшинська, О.В. Гривківська, О.М. Михайлик //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 73-82. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: продовольчий ринок, безпека, продукція рослинництва, тваринництва, споживання, раціональне, норми споживання Ткачов, Анатолій Розвиток прогресивних технологій на ринку аграрної продукції України/ Анатолій Ткачов //Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. - 2024, №131 . - С. 215-237. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст англ. мовою Кл. слова: торгівля, діджиталізація, маркетинг, товарообіг Попередня Далі

< Назад Салат з руколи та полуниці Інгредієнти Інгредієнти 500 г полуниці, промитої, очищеної і розрізаної на четвертинки 2 пучки руколи, промитої, просушеної і порізаної 2 ст. л. бальзамічного оцту 2 ст. л. оливкової олії 1/4 ч. л. солі 1/4 ч. л. чорного меленого перцю 1/2 склянки підсмажених подрібнених волоських горіхів Кроки Кроки У великій мисці перемішати полуницю з 1 ст. л. бальзамічного оцту і дати постояти 10 хвилин. У маленькій мисці збити столову ложку бальзамичного оцту з оливковою олією, сіллю і перцем. Змішати полуницю, руколу, підсмажені горіхи і залити все оцтово-олійною сумішшю. Дати постояти на холоді одну годину. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №5 2024 Демидова, А.О. Дослідження ефективності ферментативного екстрагування рослинних антиоксидантів/ А.О. Демидова, Т.Т. Носенко, Є.І. Шеманська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 137-147. - Бібліогр. в кінці ст. Камінська, А.І. Перспективи розвитку цифровізації в сільському господарстві/ А.І. Камінська //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 113-119. - Бібліогр.: с. 117-119. Сімахіна, Г.О. Контроль мікробіологічної безпеки продукції ресурсоефективних низькотемпературних технологій/ Г.О. Сімахіна, С.В. Камінська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №4 . - С. 126-136. - Бібліогр. в кінці ст. Сінченко, В.М. Урожайність квасолі звичайної залежно від впливу агротехнічних заходів в умовах Лісостепу Правобережного/ В.М. Сінченко, П.В. Фурман //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 120-125. - Бібліогр.: с. 124-125. Скроцька, О.І. Біосинтез наночастинок благородних металів. Частина 3. Можливості використаня рослин/ О.І. Скроцька, В.В. Марченко //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №5 . - С. 21-45. - Бібліогр. в кінці ст. Т'ятецька, Д.В. Вплив екзометаболітів Nocardia vaccinii IMB B-7405, Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 iRhodococcus erythropokis IMB AC-5017 на врожайність томатів, перців та ячменю/ Д.В. Т'ятецька, Т.П. Пирог //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 . №5. - С. 7-20. - Бібліогр. в кінці ст. Шевченко, Л.А. Біокомпостування курячого посліду за участі інтродуктивних мікроорганізмів (огляд літератури)/ Л.А. Шевченко, Г.І. Рябуха //Сільськогосподарська мікробіологія. - 2023. - Вип.37 . - С. 3-17. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад Шоколадне задоволення 20 лип. 2022 р. Гурмани завжди знайдуть привід поласувати смачненьким. Липень подарував ласункам дві святкові дати: 11 липня – Всесвітній день шоколаду та 20 липня – Міжнародний день торта. І шоколад, і торти полюбляють в усьому світі, а їх поєднання в єдиний кондитерський виріб – шоколадний торт, завжди є прикрасою будь-якого свята. «Давайте визнаємо, що добрий шоколадний торт допомагає людям жити: мені він точно допомагає». Ці слова належать британській актрисі, фотомоделі, танцівниці і гуманітарному діячеві–Одрі Хепберн. Австрійським шоколадним дивом називають торт «Захер». Вперше його почали подавати до столу австрійського короля, а винайшов і виготовив торт 16-річний Франц Захер, який взяв на себе сміливість приготувати торт для прийому поважних гостей короля, коли шеф повар придворної кухні захворів. Торт складався з шоколадних коржів. Вони були политі шоколадною глазур’ю, під якою був найсмачніший джем з апельсинів. «Родзинкою» багатьох свят можна сміливо назвати «Празький торт», створений талановитим кондитером Володимиром Гуральником. Після відрядження до Чехословаччини він повернувся сповнений вражень. Обмін досвідом не пройшов даремно. Припав до душі один рецепт шоколадного торта чимось схожий з відомим віденським «Захером» - дуже дорогим і трудомістким в приготуванні. Кондитер скоротив кількість інгредієнтів, трохи спростив процедуру виготовлення і отримав відомий всім торт «Прага». Спочатку торт продавали порційно.А потім господарки почали й самі випікати цей чудовий торт. Обидва рецепти дуже схожі. Різниця в тому, що в торті «Захер» не використовується крем, але «Захер» вважається віденським батьком «Праги». Величезною популярністю сьогодні користується мусовий торт «Три шоколади», назва якого говорить сама за себе. Своєю історією торт зобов’язаний Анрі Тулуз-Лотреку, який обожнював пригощати своїх гостей незвичайними стравами. Він постійно експериментував з різними продуктами. Одного разу Анрі вдало поєднав збиті яєчні білки з вершками та шоколадом. Новий десерт одержав назву «шоколадний майонез». Потім його перейменували на «мус», який став основою для смачного торта. Виробленню тортів присвячена презентація книг в рубриці «Презентація фонда» та список літератури за темою. Нові матеріали в рубриках «Офіційні матеріали Уряду», «Тематичні добірки» та інших. Попередній допис Наступний допис

< Назад Українці випікають енергетичне печиво для ЗСУ 11 лип. 2023 р. Крафтова пекарня “Витач” (с. Витач Київської області) випікає на дровах хліб та енергетичне печиво за старовинною рецептурою. Таке печиво виготовляли в Австралії та Новій Зеландії під час Першої світової війни, розповідають засновники. СМАКОЛИК МОЖЕ ЗБЕРІГАТИСЯ СВІЖИМ 8 МІСЯЦІВ, ЦЬОМУ РЕЦЕПТУ – 100 РОКІВ “Печиво тривалого зберігання містить багато вершкового масла, воно солодке, але від нього не хочеться пити. А ще воно не кришиться. Наше енергетичне печиво хлопці беруть із собою у розвідку”, — ділиться Олександр Собко, який відкрив пекарню у перші дні повномасштабного вторгнення. Разом з дружиною Вікторією він почав випікати хліб на третій день війни, щоб нагодувати військових та нужденних. Перші два місяці з молодою командою пекарів з Києва вони пекли хліб безкоштовно. Роздавали місцевим жителям, військовим, передавали у шпиталі. Пізніше організували доставку в деокуповані Бородянку та Бучу, на Харківщину та Чернігівщину. Зараз пекарня працює як бізнес, а засновники продовжують волонтерити. Щодня “Витач” у печі на дровах випікає 300 буханців. Тісто створюють за допомогою технології тривалої ферментації протягом 18-48 годин. Чимало часу у виробничому процесі зайняв прогрів печей. Кожна піч важить близько 20 тонн, прогрівати їх треба повільно, спалюючи по 10-15 кг дров на день. ПЕЧІ БУДУВАЛИ 5 МІСЯЦІВ. ТАКИХ В УКРАЇНІ БІЛЬШЕ НЕМАЄ Експеримент був дорогий і ризикований, і якби не війна, виробництво запустилось би пізніше. Олександр згадує, що до початку війни вісім днів прогрівав першу піч, і встиг нагріти її до 150-160 градусів. Для випікання хліба потрібно 280-300 градусів. Але поспішати теж не можна, адже від швидкого нагріву піч може тріснути. Суму інвестицій в печі засновник не називає, проте говорить, що кожна коштує як автомобіль бізнес-класу. Зараз печей дві. Зараз тут випікають різний хліб з травами та насінням, на який наносять трипільські орнаменти. 70% продукції продаються відразу з печі. https://newfood.media/2023/06/30/ukraintsi-vypikaiut-enerhetychne-pechyvo-dlia-zsu- unikalnomu-retseptu-bilshe-stolittia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 19 по 25 лютого 2020 року Попередній допис Наступний допис Українським олійникам прогнозують важкі часи AgroNews.ua. -25.02.2020 Українська соняшникова олія продовжує дешевшати слідом за пальмовою і соєвою оліями. Ціни попиту опустилися до рівня листопада і становлять 690-700 $/т FOB. Про це пише graintrade , інформує Agronews. Однак покупці стримують закупівлі в очікуванні подальшого падіння цін, зауважують аналітики електронної біржи. Зниження цін на олії – світовий тренд, під тиск якого підпала й вітчизняна олійна галузь. Так, травневі ф’ючерси на пальмову олію на біржі в Малайзії вчора впали на 3,1% до найнижчого з 8 листопада рівня 2543 рінггітів/т або 611 $ /т. На ціни тисне можливе зниження попиту на тлі збільшення виробництва пальмової олії, яке в Малайзії протягом 1-20 лютого виросла на 17,4% в порівнянні з аналогічним періодом січня. Травневі ф’ючерси на соєву олію в Чикаго вчора обвалилися на 3,7% до 656,1 $ /т, тоді як ціни на сою впали лише на 2% до 325 $ /т завдяки надіям на активізацію закупівель Китаєм. Відновлення попиту на рослинні олії буде відбуватися надто повільно, оскільки введення карантинів в багатьох регіонах через розповсюдження китайського коронавірусу призведе до зменшення кількості туристів і скорочення споживання. agronews.ua В липні презентують план держпідтримки аграріїв на 3-річний цикл, – Висоцький AgroNews.ua. -23.02.2020 Заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький пояснив, що виплати за програмою держпідтримки агросектору розпочнуться вже з квітня, однак 80% виплат буде здійснено у 2-й половині цього року. Про це Тарас Висоцький написав на своїй сторінці у Фейсбуку. Як повідомив заступник міністра, на початку березня буде ухвалено порядок використання коштів, документи зараз проходять внутрішнє узгодження на рівні центральних органів виконавчої влади.«До 1 жовтня усі виробники, які претендують на державну підтримку, мають подати відповідні документи», – підкреслив Тарас Висоцький. Також він повідомив, що на початку липня відбудеться презентація плану державної підтримки аграріїв на 2021-2023 роки на трирічний бюджетний цикл. А з 2021 року уряд планує запроваджння підтримки напрямків агрострахування та переробки сільгосппродукції agronews.ua На сьогодні Україна є найбільшим експортером сільськогосппродукції AgroNews.ua. -22.02.2020 До країн Європейського Союзу мають право експорту 333 українських підприємства, з яких 153 підприємств-виробників продукції для споживання людиною, 180 — підприємств-виробників нехарчової продукції. Про це повідомила т. в. о. Голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко під час презентації результатів роботи у 2019 р., Про це повідомила прес-служба Держпродспоживслужби. За її словами, із зазначеної кількості підприємств-виробників продукції для споживання людиною більшість (72 підприємства) мають право експорту до ЄС меду, 27 — рибних продуктів, 22 — молочних продуктів, 17 — равликів живи охолоджених, 8 — м’яса птиці та м’ясних продуктів, 4 — яєць та яєчних продуктів, по одному — кишкової сировини та колагену. «Україна на сьогодні є однією із найбільших виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. Ми виробляємо практично всі товарні позиції тваринницької та рослинницької продукції, яка експортується на міжнародні ринки, і вона викликає довіру у закордонних споживачів», — повідомила Ольга Шевченко. agronews.ua Внутрішній ринок України для виробників круп вичерпано AgroNews.ua. -21.02.2020 На поточний період вітчизняні виробники круп орієнтовані в основному на внутрішній ринок, так як на експорт відправляється, головним чином, більш дешева неперероблена сировина. В результаті виробництво круп в Україні скорочується з року в рік через зменшення населення нашої країни, пише pro-consulting. Аналіз ринку круп в Україні показує, що найбільші частки в його структурі займають рис і гречка. В середньому кожен житель нашої країни з’їдає за рік 5 кг рисової крупи і 3,5 кг гречаної. За результатами аналізу ринку круп в Україні можна зробити висновок, що для суттєвого збільшення внутрішнього споживання даного виду продукції в середньостроковій перспективі немає підстав. Драйвером розвитку вітчизняної круп’яної галузі може стати вихід на ринок здорового харчування Євросоюзу, адже українські крупи багаті мікро і макроелементами, а також клітковиною, необхідними для правильного функціонування організму. Передумови для такого прориву вже проглядаються. Так, в 2018 році основними країнами-імпортерами українських круп стали Нідерланди 19,5% (363 т), Польща 15,5% (289 т), Литва 11,7% (219 т) і Словенія 11,3% (210 т ). Крім Європи, нарощуються поставки українських круп в Азію та Африку. agronews.ua ЄС дозволив імпорт української курятини з безпечних регіонів AgroNews.ua. -20.02.2020 Комітет Європейського союзу по рослинам, тваринам, їжі і кормам (Standing Committee on Plants, Animals, Food and Feed) скасував обмеження на поставки з України м’яса птиці. Про це йдеться в повідомленні Європейської Бізнес Асоціації. Рішення комітету стосувалося нової системи зонування територій. Оновлені критерії дозволяють поставки м’яса птиці з безпечних зон України. Безпечними вважаються зони, які перебувають на відстані понад 10 кілометрів від епіцентру спалаху пташиного грипу. Нагадаємо, що у Немирівському районі Вінницької області раніше було зафіксовано загибель птиці від пташиного грипу. Про це повідомляла пресслужба Держпродспоживслужби. Чтоби локалізувати і ліквідувати вірус, до підприємства було направлено експертів відомства та Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. agronews.ua З’ясовано, як Україна забезпечує внутрішній попит на свинину AgroNews.ua. -20.02.2020 У 2019 році рівень самозабезпеченості України свининою перевищив 95%. А враховуючи всю продукцію свинарства, зокрема субпродукти та жир, склав 88% – на 2% більше, ніж у 2018 році. Про це пише agrotimes.ua. Про це повідомила керівниця аналітичного відділу асоціації «Свинарі України» Олександра Бондарська, посилаючись на дані Економічного дискусійного клубу. «Торік спостерігалося збільшення промислової пропозиції свинини порівняно з 2018 роком, тоді як імпортна активність була відчутно слабшою», – зауважила вона. Так, реалізація свиней на забій зросла на 4,7% – до 516,2 тис. тонн живою масою, що складає близько 373 тис. тонн у забійному еквіваленті (+3,6% до минулорічного обсягу). Імпорт продукції свинарства у 2019 році, навпаки, скоротився: свинини – на 18,7% (до 23,2 тис. тонн), свинячої печінки – на 3,5% (до 12,58 тис. тонн), інших свинячих субпродуктів – більше ніж на чверть, свинячого жиру – на 10% (до 53,6 тис. тонн). Аналітики Економічного дискусійного клубу оцінюють частку імпортної продукції меншою ніж 13% від ємності ринку, тоді як у 2018 році – майже 15%. Згідно з балансами попиту та пропозиції м’яса ФАО/ЄБРР, імпорт свинини склав 4,7% від річного фонду споживання цього виду м’яса, що на 1% менше, ніж роком раніше. На 2020 рік аналітики м’ясного ринку прогнозують, що імпорт свинини залишиться на минулорічному рівні. agronews.ua Милованов готовий очолити Мінагро після його відокремлення від МЕРТ AГРОПОЛІТ. -23.02.2020 Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов допускає відокремлення Міністерства аграрної політики після завершення земельної реформи. Він готовий його очолити. Про це міністр повідомив в ефірі телеканалу «Україна 24». Міністр наголосив, що після того як земельна реформа завершиться та буде запущено ринок, він підтримає створення нового Міністерства аграрної політики.«МінАПК займалося двома речами – призначенням керівників на держпідприємства... А друге – продавали за відкати держпідтримку. Ми це зупинили. Тобто в тому міністерстві не було що рятувати», – сказав Милованов. Відповідаючи на запитання про те, яке міністерство він потенційно очолив би, Милованов зазначив, що відчуває відповідальність за реформу ринку землі й тому на цьому етапі в гіпотетичній ситуації поділу Мінекономіки очолив би Мінагро. agropolit.com/news/ Імпорт агропродукції з ЄС до України вперше перевищив 50% AГРОПОЛІТ. -22.02.2020 За даними Державної служби статистики, у 2019 році в Україну було ввезено агропродукції на $6,1 млрд. що на 11% більше, ніж у 2018 році, коли імпорт агропродовольчої продукції становив близько $5,5 млрд. Про це заявив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов, повідомляє сайт інституту. За його словами, позицію основного постачальника сільськогосподарської продукції до України, як і раніше, утримують країни-члени ЄС. Вартість поставок з Європи минулого року збільшилася з 2695 млн дол. США 2018 року до 3133 млн дол. США торік. Частка європейських країн вперше за часів незалежності України перевищила половину вітчизняного імпорту агропродовольства, склавши 51 %. Помітно менші обсяги імпортних поставок продовольства з країн Азії – 1125 млн дол. США (18,3 %), Латинської Америки – 453 млн дол. США (7,4 %) та Африки – 282 млн дол. США (4,6 %). Починаючи з 2017 року, перше місце у рейтингу основних постачальників агропродукції в Україну утримує Польща. Торік вона продала нам сільськогосподарських товарів на суму 659 млн дол. США, що майже на 1/5 перевищило показник 2018 року у 556 млн дол. США. Крім неї, вагому роль у вітчизняному імпорті відігравали Німеччина (511 млн дол. США), Туреччина (416 млн дол. США), Італія (394 млн дол. США), Сполучені Штати Америки (275 млн дол. США), Франція (269 млн дол. США), Нідерланди (248 млн дол. США), Норвегія (211 млн дол. США), Іспанія (190 млн дол. США) та Китай (168 млн дол. США). agropolit.com/news/ Нідерландські технології та українські ресурси допоможуть вирішити глобальні проблеми AgroPortal.ua.-21.02.2020 Поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі. Таку думку висловив під час Нідерландсько-українського agro-IT форуму посол Нідерландів в Україні Йоганнес де Мол. «Україна — це країна з великим потенціалом. Тут найкраща земля, та головне — люди, для яких ведення сільського господарства є віковою традицією, — зазначив посол Нідерландів в Україні. — Натомість у Нідерландах ми маємо напрацювання та досягнення у технологічному аспекті. Тож поєднання нідерландських технологій та українських ресурсів сприятиме вирішенню проблем у глобальному масштабі». Йоганнес де Мол наголосив на тому, що величезні глобальні виклики тривають, і це стосується не лише зміни клімату. «Цьогорічна зима абсолютно не схожа на зиму. В Нідерландах встановлений рекорд найвищої температури на цю пору. В той же час зростає чисельність населення. До 2050 року вона становитиме 9,7 млрд осіб. Саме тому ми маємо збільшити кількість виробленої продукції, при цьому мінімізувавши сільськогосподарські відходи». Посол навів приклад неефективності сьогоденного виробництва та споживання продуктів харчування. «Лише одна третина вироблених продуктів активно споживається населенням. Тому ми маємо формувати сталий розвиток та регулювати кругообіг, адже отримання якісної сільськогосподарської продукції є першочерговим пріоритетом нашої держави», — додав Йоганнес де Мол. agroportal.ua ТОП-10 товарів українського експорту: більшість — агропродукція AgroPortal.ua.-19.02.2020 Сільськогосподарська продукція займає лідируючі місця у ТОП-10 товарів, що експортувалися з України в 2019 р. Про це заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства — торговий представник України Тарас Качка повідомив на своїй сторінці в Facebook. Так, на ТОП-10 товарів в українському експорті 2019 р. припадає 43,2% всього експорту. Рейтинг виглядає так: 1 місце — кукурудза. 32 млн т, що на 11 млн т більше, ніж роком раніше. $5,2 млрд, $1,7 млрд росту до минулого року. 10,4% від всього експорту. 15 млн текспортовано до ЄС, зростання 26%. Крім того експортовано: 4,2 млн т — Китай, 3,8 млн т — Єгипет, 2,8 млн т — Туреччина, 1,2 млн т — Ізраїль. Загалом 49 ринків. 2 місце — олія соняшникова. Експортували на $3,78 млрд. Частка в усьому експорті — 7,6%. Індія — 2,1 млн т (падіння на 20%). ЄС — 1,77 млн т (+37%). Китай — 838 тис. т (+77%). Ірак — майже 400 тис. т. Загалом — 59 ринків. 3 місце — пшениця. 19,96 млн т (+3,5 млн т до минулого року). $3,652 млрд виручки. Зростання 22%. Частка в експорті 7,3%. Експорт суттєво поміняв географію. Більш ніж в половину скоротився експорт до ЄС — з 1,45 млн т до 0,6 млн тон. Подібна картина з Філіпінам — скорочення з 1,7 млн т до 1 млн т. Туніс — стабільний 1 млн т. Туреччина збільшила імпорт української пшениці в 4,7 рази — 1,16 млн т. Бангладеш — у 2,5 рази до 2,28 млн т. І лідером є Єгипет — 3,5 млн т і зростання у 2,6 рази. Загалом 63 ринки. agroportal.ua Україна посилює співпрацю з ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів AgroTimes.-21.02.2020 20 лютого відбулася зустріч представників Директорату безпечності харчових продуктів Мінекономіки, Держпродспоживслужби з представниками проєкту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» та представництва Європейського Союзу в Україні. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Учасники розглянули поточний стан імплементації актів права ЄС у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в українське законодавство відповідно до Угоди про асоціацію. Зокрема, європейську сторону поінформували про відповідність цілі Програми діяльності Кабінету Міністрів України «7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги» пріоритетам імплементації Всеохоплюючої Стратегії СФЗ Угоди про асоціацію. Було обговорено стан розробки пріоритетних документів, серед яких законопроєкти «Про ветеринарну медицину», «Про вимоги до матеріалів та предметів, що контактують з харчовими продуктами», «Про захист рослин», а також підзаконні акти у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, захисту рослин та інші. www.agrotimes.net/ Виручка від експорту цукру в 2019 році скоротилась майже втричі AgroTimes.-20.02.2020 Україна протягом 2019 року експортувала 236,807 тис. тонн цукру, що більш ніж удвічі менше за аналогічний показник 2018-го (584,854 тис. тонн). Про це свідчать дані Державної митної служби. Виручка від експорту цукру у 2019 році склала $85,181 млн, тоді як роком раніше ця сума становила $216,503 млн. Таке скорочення зумовлене зменшенням посівних площ під цукровим буряком, а отже – скороченням виробництва цієї продукції. Найбільше вітчизняного цукру торік купували: Азербайджан – 22,65% (на $19,297 млн); Таджикистан – 8,75% (на $7,455 млн); Грузія – 6,25% (на $ 5,327 млн). Протягом січня 2020 року експортовано 17,312 тис. тонн вітчизняного цукру на суму $6,158 млн. У 2018 році трійка лідерів за обсягами закупівлі українського цукру виглядала так: Узбекистан (47,56%), Азербайджан (8,07%), Лівія (8,06%). Нагадаємо, виробництво цукру в Україні скоротилось майже на 20%, а темпи його експорту в поточному МР у 10 разів відстають від показників минулого року. www.agrotimes.net/ В Україні з 2010 року виробництво АПК зросло на 45% – Висоцький АПК-Інформ.-19.02.2020 В Україні з 2010 р. обсяги виробництва агропромислової продукції збільшились на 45%, про що заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький, повідомила 18 лютого прес-служба міністерства. За його словами, на сьогоднішній день Україна, не зважаючи на високі показники галузі, має значний невикористаний потенціал. Зокрема, у порівнянні з такими країнами як Польща, Німеччина та Франція, Україна демонструє меншу додану вартість на 1 га землі с/г призначення, а аграрний експорт має переважно сировинну орієнтацію. «Ключ до зростання — інтеграція в глобальну економіку зі збільшенням продукції з високою доданою вартістю. Сьогодні ми маємо ресурси та всі можливості реалізувати реформи для розвитку АПК: земельні ресурси, налагоджені ринки для експорту продукції. До того ж, однією з переваг аграрного АПК є невелика зношеність основних засобів виробництва», – зазначив Т. Висоцький. www.apk-inform.com/uk/news/ В Минэкономики сообщили, когда стартует приватизация "Укрспирта" Дело.-19.02.2020 Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через ProZorro Первые 36 заводов госпредприятия "Укрспирт" планируют передать на приватизацию до 15 мая 2020 года. Об этом заявил заместитель министра экономики Тарас Высоцкий во время заседания парламентского комитета по вопросам аграрной и земельной политики. Оставшиеся пять предприятий выставят на продажу до 16 июня. "Фонд госимущества, в свою очередь, подготовит предприятия к продаже и выставит их на аукционы через платформу "ProZorro. Продажи", — отметил Высоцкий. Кроме того, замминистра напомнил, что частные компании смогут получать лицензию на производство спирта с 1 июля 2020 года. Напомним, что в отчете по выполнению Программы деятельности Кабинета министров за 2019 год говорится, что ожидаемые поступления в государственный бюджет страны от приватизации всех заводов "Укрспирта" составят около 2,5 млрд грн. Как известно, с 1 января 2020 года начал действовать закон о демонополизации спиртовой отрасли. Согласно документу, с 1 июля 2020 года отменяется государственная монополия на производство спирта, в частности в качестве лекарственного средства, а также для медицинских и ветеринарных целей. delo.ua/ УКРАИНА ЗА ГОД ЗАРАБОТАЛА $100 МЛН НА МЕДЕ Деловая столица.- 24.02.2020 Украинские компании в прошлом году в сравнении с 2018 годом поставили за рубеж меда на 12,7% больше - 55,6 тыс. тонн на сумму свыше $100 млн Об этом сообщил сооснователь пасеки "Медовий Бджоляр" (ТМ "Знатний Мед") Валерий Курейко передает "ДС" со ссылкой на "Экономическую правду". "В 2006-2010 гг. экспорта меда был небольшой - от 3 до 7 тыс. тонн в год. С 2011 года он начал расти - так, например, в 2014-2015 гг. он уже составлял более 36 тыс. тонн, в 2016 году - более 56 тыс. тонн. Самым успешным для экспортеров был 2017 год, когда было экспортировано 67,8 тыс. тонн меда", - сказал он. По словам Курейко, существенно выросло также число самих экспортеров - если в 2010 году этим занималось две-три компании, то сегодня - более 70 компаний. Он отметил, что в других странах нет такого большого количества компаний, занимающихся экспортом меда, как в Украине. "Например, в Аргентине, которая входит в ТОП-3 мировых экспортеров меда, всего 15 фирм-экспортеров". "Показательно, как мгновенно у нас выбираются квоты на беспошлинную поставку украинского меда в ЕС - в 2018 году квота составляла 7,9 тыс. тонн и была выбрана за первые 11 дней января. В 2019 году квота составляла 6 тыс. тонн, и была выбрана до 10 января 2019 года", - указал он. Общий объем производства меда в Украине в 2019 году, по оценкам сооснователя пасеки "Медовий Бджоляр", составил 100-110 тыс. тонн. Внутренний рынок Украины потребляет немногим меньше половины от объема производства: в среднем на душу населения потребляется порядка 1-1,1 кг меда. www.dsnews.ua Обмеження на ввезення української курятини до ЄС ще діють — Держпродспоживслужба Економічна правда.-20.02.20201 На ввезення української курятини до Європейського Союзу і низки інших країн, запровадені через спалах пташиного грипу в Україні в січні, поки ще діють. Про це заявила в.о. голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів Ольга Шевченко, повідомляє "Європейська правда" із посиланням на УНІАН. "На сьогодні обмеження щодо імпорту діють для всієї території України. Однак, за інформацією наших джерел, країни-члени ЄС підтримали пропозицію щодо застосування зонування з грипу птиці в Україні. Офіційне рішення Європейської комісії буде опубліковано через десять днів після засідання, яке відбулося 13-14 лютого", - сказала Шевченко. Що стосується Білорусі, яка також призупинила імпорт української курятини, яєць та інших продуктів птахівництва, Шевченко розповіла, що Держпродспоживслужба веде переговори з кожною окремою країною про скасування імпортних обмежень і визнання вжитих заходів з ліквідації грипу. "Спалах грипу птиці в Україні був одиничним, всіх необхідних фітосанітарних заходів вжито і завершено. Ми очікуємо, що наші торговельні партнери з повагою поставляться до українського законодавства і процедур, і відновлять імпорт", - зазначила вона. www.epravda.com.ua/news/ Україна збільшила експорт сільськогосподарської продукції на 14% Економічна правда.-20.02.20201 В січні 2020-го року на зовнішні ринки було поставлено сільськогосподарську продукцію на суму $1,98 млрд, що на 14% більше, ніж за аналогічний період 2019-го року. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у Facebook. Згідно з повідомленням міністерства, з загального експорту України, частка аграрної продукції становить 48%. Основною часткою аграрного експорту є зернові та олійні культури (48% і 23% відповідно)."Однак ми поступово збільшуємо обсяги постачань готової, нішової та органічної продукції", - наголосив заступник міністра економіки Тарас Висоцький. До ТОП-5 країн, які найбільше імпортували українську сільськогосподарську продукцію за звітний період, увійшли Китай (10,2%), Єгипет (10,1%), Іспанія і Нідерланди (по 8,0%), Туреччина (6,6%). Потіснивши на третє місце Індію, яка три роки поспіль утримувала перше місце, лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції у 2019 році виборов Китай. www.epravda.com.ua/news/ В Україні стали випускати менше горілки УНІАН: Новини України.- 21.02.2020 Виробництво горілки в Україні в минулому році скоротилося на 14%, а бренді – збільшилася на 1,7%. Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2019 році скоротилося на 13,9% в порівнянні з попереднім роком - до 10,92 мільйона декалітрів, виробництво бренді, включаючи "Коньяк України", збільшилася на 1,7% - до 2,3 мільйона декалітрів. Про це повідомила Державна служба статистики. Також повідомляється, що обсяг виробництва лікерів та інших спиртних напоїв в Україні в минулому році збільшився на 15,7% у порівнянні з 2019 роком і становить 8,4 мільйона дал. При цьому виробництво ігристих вин зі свіжого винограду (крім вина "Шампанське" та "Шампанське України") скоротилося на 18% - до 2,67 мільйона дал. Виробництво вин міцністю до 15% збільшилася на 4,5% - до 6,42 мільйона дал, а вин із вмістом спирту понад 15% (портвейн, херес та інших) – на 19,1%, до 741,6 тисячі дал. Як повідомляв УНІАН, за даними Держстату, загальне виробництво виноматеріалів в Україні за 2019 рік скоротилося на 50% у порівнянні з 2018 роком - до 9,88 мільйона декалітрів. Виробництво горілки з вмістом спирту менш як 45,4% в Україні у 2018 році знизилося в порівнянні з 2017 роком на 7,1% - до 12,7 мільйона дал, коньяку та бренді - на 5,7%, до 2,2 мільйона дал. www.unian.ua Рекорда не будет. В Минэкономики сделали прогноз по урожаю зерновых UBR.-24.02.2020 При этом погодные условия назвали благоприятными Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства прогнозирует урожай зерновых культур в Украине в этом году на уровне 65-70 млн тонн, а это меньше, чем собрали в прошлом сезоне. "Погодные условия благоприятные для зерновых. Взвешенный прогноз урожая – в диапазоне 65-70 млн тонн в 2020 году", – сообщил замминистра экономразвития, торговли и сельского хозяйства Тарас Высоцкий на своей странице в Facebook. Напомним, по итогам 2019 года производство зерновых и зернобобовых культур составило около 75 млн тонн против 70,1 млн тонн в 2018 году. С одного гектара сельхозугодий в среднем собрали 4,93 тонны зерновых. Этот показатель, по данным Минэкономики, стал рекордным. По состоянию на 20 ноября 2019 года больше всего украинские аграрии собрали кукурузы – 33 млн тонн. Также UBR.ua писал, что украинский агросектор установил еще один исторический рекорд в 2019 году. Экспорт продукции АПК принес стране $22,4 млрд, что почти на 20% больше, чем годом ранее. При этом в прошлом году продукция АПК составила 44,6% в общем экспорте из Украины, сохранив лидерство в его товарной структуре. ubr.ua/ В Госпродпотребслужбе отреагировали на информацию о запрете экспорта курятины в Китай УНН.-25.02.2020 Информация о намерении КНР запретить поставки мяса птицы из Украины не соответствует действительности. Об этом в ответ на запрос сообщили УНН в Госпродпотребслужбе. О том, что Китай планирует запретить поставки мяса птицы из Украины и ряда других европейских стран, писало на днях издание Reuters. Из-за вспышки птичьего гриппа, объяснял Reuters, ссылаясь на данные китайской таможни. Впрочем, в Госпродпотребслужбе такую информацию не подтвердили. "По состоянию на сегодня в Госпродпотребслужбу никакой информации от компетентного органа КНР не поступало", - сообщили контроллеры, добавив, что рынок можно закрывать только тогда, когда он открыт. "Украина не имеет права экспорта в КНР мяса птицы", - констатировали в Госпродпотребслужбе. Отметим, что открытие экспорта украинского мяса птицы в КНР находится на завершающем этапе, но переговоры продолжаются. www.unn.com.ua/