< Назад Унікальна котлета по-київськи Інгредієнти куряче філе — 4 штуки; вершкове масло — 120 грамів; петрушка — 1 пучок; часник — 2 зубчики; діжонська гірчиця — 1 чайна ложка; борошно — 60 грамів; яйця — 1 штука; молоко — 1 столова ложка; панірувальні сухарі — 100 грамів; олія — 200 грамів; сіль, перець — за смаком. Кроки 1. Підготуйте куряче філе. Відріжте від більшої частини грудки міні-філе та відкладіть його. Розріжте грудку так, щоб її можна було відкрити книжечкою. Акуратно відбийте філе, намагаючись уникнути утворення дірок у м’ясі. Повторіть процес з міні-філе. 2. Приготуйте трав’яне масло. Подрібніть петрушку та часник, змішайте їх з сіллю, перцем, гірчицею та пом’якшеним вершковим маслом. Поділіть цю суміш на чотири рівні частини. Сформовані кнелі покладіть у холодильник, щоб масло знову застигло. 3. Тепер розгортаємо кожне філе та кладемо в центрі кнелю з масляно-трав’яної суміші. Філе потрібно обережно загорнути, як сигару. Кожну заготовку котлети необхідно занурити у борошно та відправити до морозилки на декілька хвилин. 4. Тим часом змішайте яйце з молоком. У цю суміш занурте охолоджені заготовки котлет. Після цього ретельно покрийте кожну котлету панірувальними сухарями та відправте заготовки у холодильник на 30 хвилин. 5. У глибокій пательні розігрійте рослинну олію. Обсмажте котлети з кожної сторони по 2—3 хвилини, до утворення золотавої скоринки. Після цього котлети потрібно викласти на деко та доготувати у духовці протягом 12—14 хвилин при температурі 180 градусів. 6. Подавати страву радимо з картопляним пюре та квасолею. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 19 червня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 19 червня 2026 року Зміст стор. 1. Виробництво масла зросло на 15% — але ціни падають і експорт обвалився на 32% 1 2. Цього року відкрито 23 нових ринки для експорту вітчизняної продукції 2 3. Загальноєвропейський дефіцит ягід може стати шансом для українського експорту 2 4. Агросектор стане найскладнішою темою переговорів України з ЄС — експертка 2 5. Перспективи вільної торгівлі цукром з ЄС 3 6. Японія зацікавилася українською ягодою: на Закарпатті показали сучасне виробництво лохини 3 7. Експортний рекорд агросектору: хто приносить Україні найбільшу валютну виручку 4 8. Цукровий завод на Хмельниччині першим в Україні встановить унікальне обладнання 4 9. Узбекистан увійшов до числа найбільших покупців українського цукру та м'яса 4 --------------------------------------------------------- 1. Виробництво масла зросло на 15% — але ціни падають і експорт обвалився на 32% Агрономія Сьогодні .- 11.06.2026 Парадокс надвиробництва в дії: більше масла — і дешевше. Це не ринковий успіх, а сигнал кризи. Переробники нарощують виробництво, бо молоко стало дешевим — а продати масло нікуди. Експорт впав на третину. Ціни знижуються. У січні-квітні поточного року в країні виробили 26,9 тис. тонн вершкового масла — на 15% більше ніж за аналогічний період 2025 року. Категорія включає вершкове топлене та інші жовті жирні молочні продукти з умістом молочного жиру 80–90%. Експорт вершкового масла за чотири місяці просів на 32%. І виробники продовжують знижувати ціни на продукт. Зростання виробництва масла при падінні цін — не успіх, а вимушена реакція переробної галузі на кризу сировини. Закупівельна ціна молока впала до 15–16 грн/л при собівартості 18–20 грн/л. Поголів'я масово скорочується. І надлишок молока-сировини переробники спрямовують у масло — продукт з тривалим терміном зберігання і можливістю накопичення запасів. Так виробництво зростає навіть коли попит не встигає. Основні ринки для українського масла — ЄС і Близький Схід. Але вхід на ринок ЄС обмежений квотами й вимогами до якості. Висока конкуренція з польським, ірландським і новозеландським маслом Перспективний напрямок – це Близький Схід — але там домінує пакований товар під власними брендами. Українське масло здебільшого йде як сировина або у великому фасуванні — з нижчою маржею. Виробники опиняються між двома вогнями: сировина хоч і дешева, але коштує — і продати готовий продукт з прийнятною маржею дедалі складніше. https://agronomy.com.ua/novyny/6284-vyrobnytstvo-masla-zroslo-na-15protsent-ale-tsiny-padaiut-i-eksport-obvalyvsia-na-32protsent.html?utm_source=ukrnet_news 2. Цього року відкрито 23 нових ринки для експорту вітчизняної продукції AgroNews.ua . - 13.06.2026 У Держпродспоживслужбі повідомили, що з початку поточного року Україна погодила 23 нові напрями та торговельні умови для експорту вітчизняної продукції ‒ більше, ніж за весь 2025 рік, коли було відкрито 22 нових ринки. Які країни та що експортуємо: Албанія ‒ перероблені корми для домашніх тварин. Алжир ‒ м’ясна велика рогата худоба, велика рогата худоба для відгодівлі та племінна велика рогата худоба. В’єтнам ‒ яєчні продукти. Грузія ‒ яловичина та субпродукти, корми рослинного походження, топлені жири нехарчового призначення, побічні продукти тваринного походження. Данія ‒ живі гризуни. Єгипет ‒ вівці для негайного забою, яєчні продукти, рибна продукція, корми для домашніх тварин. Корея ‒ корми для домашніх тварин. Кот-д’Івуар ‒ яловичина, баранина, м’ясо птиці та продукти з них. Кувейт ‒ м’ясо та м’ясні продукти. Молдова ‒ живі равлики та ікра равликів, м’ясні продукти. Чилі ‒ молоко й молочні продукти. ЄС ‒ рослини для посадки вишні звичайної й вишні сизої, а також їхні гібриди. Китай ‒ борошно. https://agronews.ua/news/czogo-roku-vidkryto-23-novyh-rynky-dlya-eksportu-vitchyznyanoyi-produkcziyi/ 3. Загальноєвропейський дефіцит ягід може стати шансом для українського експорту AgroNews.ua . - 12.06.2026 Заморозки в Польщі та Іспанії створили дефіцит на всьому європейському ринку, це відкриває вигідні можливості для українських ягідників, розповіла президентка Асоціації «Ягідництво України» Ірина Кухтіна. Вона зазначила: «Ще у 2025 році наші виробники змогли не лише не втратити, а й навіть збільшити свої прибутки за деякими категоріями ягід. Це стало можливим, зокрема, завдяки так званому відкладеному експорту, коли заморожену продукцію продавали вже після піку сезону за вигіднішими цінами». Переробна промисловість Польщі залишилась без власної сировини й активно закуповує українську ягоду. https://agronews.ua/news/zagalnoyevropejskyj-deficzyt-yagid-mozhe-staty-shansom-dlya-ukrayinskogo-eksportu/ 4. Агросектор стане найскладнішою темою переговорів України з ЄС — експертка AgroPolit.com . – 17.06.2026 За думкою експертки Центру європейських політичних досліджень ( CEPS ) Тінатін Ахвледіані, переговори щодо вступу України до Євросоюзу можуть зіткнутися з найбільшими труднощами саме в аграрній сфері. Вона зазначає, що аграрний сектор є одним із ключових для економіки країни та водночас одним із найскладніших напрямів переговорного процесу. Причиною є значний потенціал українського сільського господарства, який може вплинути на розподіл фінансування в межах Спільної аграрної політики ЄС та змінити конкурентне середовище на європейському ринку. Інтеграція українського агросектору потребуватиме тривалого перехідного періоду. Особливо складними залишаються питання адаптації до європейських екологічних вимог, стандартів безпечності харчових продуктів, системи державного контролю. Україна активно готується до переговорів за аграрними розділами. проводить гармонізацію законодавства з нормами ЄС, працює над виконанням вимог за розділами, що стосуються сільського господарства, розвитку сільських територій, ветеринарної та фітосанітарної політики. https://agropolit.com/news/31694-agrosektor-stane-nayskladnishoyu-temoyu-peregovoriv-ukrayini-z-yes--ekspertka 5. Перспективи вільної торгівлі цукром з ЄС AgroWeek .-14.06.2026 Українські виробники цукру отримали можливість відновити режим вільної торгівлі з Євросоюзом завдяки механізмам, передбаченим угодою про асоціацію. Згідно з положеннями угоди про асоціацію перегляд квот на окремі види продукції, зокрема на цукор, має проводитися кожні п’ять років. Проте вторгнення росії та запровадження режиму надзвичайного стану в торгівлі (ATM) спричинили зсув цього графіка. Наразі анонсовано, що наступний офіційний перегляд почнеться з 1 січня 2028 року, тому до цієї дати діятимуть чинні торговельні умови й квоти, якщо не буде досягнуто домовленостей про прискорений розгляд. Прискорення повернення до вільної торгівлі можливе за рахунок активнішої євроінтеграції України та наближення стандартів до європейських. Поглиблення співпраці з ЄС, демонстрація відповідності санітарним, фітосанітарним та технічним вимогам дозволить ініціювати перегляд торговельних обмежень раніше встановленого терміну. Ключовими факторами є системні реформи в аграрном секторі, підвищення якості продукції.Повернення до вільної торгівлі є реальним, але залежить від темпів інтеграції України до європейських ринкових та регуляторних стандартів. Досягнення відповідності вимогам ЄС і посилення співробітництва можуть стати вирішальними кроками для ранішого перегляду квот і довгострокового зміцнення позицій українського агросектору на світових ринках. https://agroweek.com/agroekonomika/perspektyvy-vilnoyi-torgivli-tsukrom-z-yes/ 6. Японія зацікавилася українською ягодою: на Закарпатті показали сучасне виробництво лохини 24Агро.-10.06.2026 Українські виробники лохини продовжують розширювати міжнародні контакти та шукати нові ринки збуту. Одним із кроків у цьому напрямку став візит представника японської делегації JETRO на ягідне господарство на Закарпатті. До господарства прибув заступник генерального директора організації Томохіро Йодено . Під час візиту гостям продемонстрували виробничі потужності підприємства, а також сучасні технології вирощування та післязбиральної доробки лохини. Особливу увагу було приділено якості продукції та відповідності міжнародним стандартам. У компанії зазначили, що JETRO є урядовою структурою Японії, яка допомагає іноземним компаніям виходити на японський ринок. Тому візит представника такого рівня є важливим сигналом для українських виробників ягідної продукції. Знайомство міжнародних партнерів із можливостями українського агросектору особливо важливе в умовах війни. Попри всі виклики, виробники продовжують інвестувати у розвиток, модернізувати виробництво та працювати над розширенням експорту. Українська лохина вже відповідає високим міжнародним вимогам щодо якості та безпечності продукції. Саме тому в галузі розраховують на подальше зміцнення позицій українських ягід на світовому ринку та розширення географії експорту. Подібні зустрічі створюють нові можливості для торговельної співпраці між Україною та Японією, відкривають доступ до одного з найбільш платоспроможних і вимогливих ринків світу. https://24tv.ua/agro24/zakarpatsku-lohinu-predstavili-yaponskim-partneram-dlya-eksportu_n3084878 7. Експортний рекорд агросектору: хто приносить Україні найбільшу валютну виручку Комерсант Український.-12.06.2026 Агропродовольчий сектор України традиційно є одним із ключових напрямів зовнішньої торгівлі. У 2025 році він забезпечив 56,1% експортних надходжень країни, що становить $22,5 млрд. Кукурудза стала лідером за кількістю експортерів, налічується 627 компаній, що на 7,5% більше, ніж серед експортерів пшениці, та у 2,4 раза більше, ніж серед виробників соняшникової олії. До найбільших експортерів кукурудзи належать: ТОВ “Кернел-Трейд ”, ТОВ “Луї Дрейфус Компані Україна” , ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ “АДМ Юкрейн”. Соняшникова олія демонструє одну з найвищих концентрацій ринку. Із 259 компаній-експортерів найбільші 11 забезпечили понад 100 млрд грн експорту. Ринок соняшникової олії контролюють великі гравці. Беззаперечним лідером є ТОВ “Кернел-Трейд ”, експорт якого оцінюється у 44-44,5 млрд грн. Серед лідерів: ДП “Сантрейд”; ПП “Оліяр”; ТОВ “АДМ Юкрейн”. За пшеницею зафіксовано 583 компанії. Топ-11 експортерів забезпечують майже половину всього обсягу експорту цієї культури. Експорт сої є менш концентрованим, ніж ринки олії чи м’яса птиці, у вибірці налічується 421 компанія. М’ясо птиці: Найвищу концентрацію продемонстрував ринок м’яса птиці. Усього 25 компаній здійснюють експорт продукції, а три найбільші гравці забезпечують понад 80% усіх поставок. Загалом топ-11 компаній практично повністю формують експорт цієї товарної групи. Деякі компанії присутні одразу в кількох рейтингах найбільших експортерів. Серед них: ТОВ “АДМ Юкрейн” — входить до топ-11 у чотирьох товарних групах; ТОВ “Кернел-Трейд” — у трьох категоріях; ТОВ СП “Нібулон” — у трьох категоріях; ТОВ “Агропросперіс Трейд ” — у трьох категоріях; ТОВ “Західний контейнерний термінал ” — у трьох категоріях. https://komersant.ua/eksportnyy-rekord-ahrosektoru-khto-prynosyt-ukraini-naybilshu-valiutnu-vyruchku/ 8. Цукровий завод на Хмельниччині першим в Україні встановить унікальне обладнання Latifundist.com . -15.06.2026 Завод « Старокостянтинівцукор » , що на Хмельниччині, будує вакуум-кристалізатор безперервної дії, це буде перша така установка в Україні, повідомила компанія. Вакуум-кристалізатор є одним із ключових елементів у виробництві цукру. Саме в ньому цукровий сироп перетворюється на утфель — суміш кристалів цукру та міжкристального розчину. Робота під вакуумом дозволяє знизити температуру кипіння сиропу, що допомагає зберегти якість продукції та уникнути її перегрівання. Новий вакуум-кристалізатор працюватиме безперервно: сироп постійно надходитиме до установки, готовий утфель безперервно виводитиметься з неї. В компанії зазначили, що це забезпечить стабільність технологічного процесу, рівномірне формування кристалів цукру та ефективніше використання енергоресурсів. https://latifundist.com/novosti/70454-tsukrovij-zavod-na-hmelnichchini-pershim-v-ukrayini-vstanovit-unikalne-obladnannya 9. Узбекистан увійшов до числа найбільших покупців українського цукру та м'яса Fixygen.-09.06.2026 За підсумками трьох кварталів поточного МР Узбекистан увійшов до числа найбільших закордонних покупців українського цукру. За цей період Україна експортувала 504 тис. тонн цукру, при цьому на узбецький ринок припало 12% усіх поставок. Згідно з інформацією НАЦУ «Укрцукор» , серед основних імпортерів українського цукру також значаться Ліван (21%), країни ЄС (18%) та Сирія (14%). Загалом близько половини експортованої продукції було спрямовано до країн Близького Сходу. Зазначається, що зростання поставок до Узбекистану свідчить про зміцнення ролі республіки як одного з ключових ринків збуту українського цукру в Центральній Азії. Також Узбекистан зберігає позиції одного з провідних покупців іншої української аграрної продукції. Дані Державної митної служби України свідчать, що у січні–квітні 2026 року республіка посіла друге місце серед імпортерів українського замороженого м’яса ВРХ. На частку Узбекистану припало 28,1% загального експорту цієї продукції, поступаючись лише Азербайджану та випереджаючи Китай. https://www.fixygen.ua/news/20260609/uzbekistan-uviyshov-do-chisla-naybilshih-pokuptsiv-ukrayinskogo-tsukru-ta-myasa.html/

< Назад Експорт українського масла виріс виріс у 5 разів 12 вер. 2022 р. Наприкінці літа логістика експорту молочних продуктів в цілому налагодилася. У той же час динаміка експорту за всі місяці війни нестійка, зростання експорту стабільне тільки по маслу та сиру. Про це повідомляє експертно-аналітична служба Спілки молочних підприємств України, пише agronews.ua. Відзначається, що у березні-серпні обсяги вивезення масла зросли більш ніж у 5 разів, до 2,1 тис. т, а сиру — у 10 разів. Зараз сиру і масла вивозиться вже більше, ніж у довоєнні місяці. Обсяг експорту молока і вершків незгущених продовжив зростати (серпень до липня +33%), так само як і молока і вершків згущених (+32%), молочної сироватки (+32%), масла (+23%). На тому ж рівні залишився експорт кисломолочних продуктів. Обсяг експорту сирів за місяць додав зовсім незначно і зараз у 2,5 раза менший за обсяг сиру, який завозиться в Україну. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дієтологи назвали п’ять найкорисніших продуктів жовтня 6 жовт. 2022 р. У садах та на городах йде збирання врожаю, а в лісі – грибів та ягід. Від сезонних вітамінних продуктів ломляться всі прилавки, ціни на овочі та фрукти падають. Дієтологи визначають як найкорисніші сезонні продукти насамперед гарбуз, гранат та буряк, пише agronews.ua. 1. Гарбуз У ньому міститься дуже рідкісний вітамін Т, який впливає на обмін речовин. Гарбуз допомагає загоювати рани та опіки, тому що в ньому міститься багато вітаміну А, покращує роботу шлунково-кишкового тракту. Містить багато необхідних людині мінералів – залізо, мідь, магній, марганець та фосфор, а також амінокислоти (аргінін, глутамінову кислоту, цинк, кальцій, калій, фолієву кислоту, селен та ніацин). Гарбуз використовують для запіканок, пудингів, фруктових салатів, солодких каш. Китайці з гарбуза готують найсмачніші десерти і стверджують, що гарбуз допомагає зняти депресію. В Індії з нього роблять чудову халву. Десерти з гарбуза дуже різноманітні. З нього роблять морозиво, його додають у солодкі страви із рису. Гарбуз – чудова основа для пирогів та хліба. 2. Хурма Побачивши в магазині або на ринку свіжу хурму (у перекладі з латинського вона звучить як їжа богів), не проходь повз – у цьому жовтому фрукті є чимало вітаміну С, а значить, з’ївши його, ти зможеш зміцнити свій імунітет і забути про застуду. Крім цього хурма багата на корисні для серця калієм і магнієм, каротином для зору (правда, як і моркву, її треба їсти з жиром) і, не менше ніж помідори, насичена лікопіном, який вважається кращою протираковою речовиною. Загалом, фрукт у всіх сенсах чудовий. Ось тільки іноді через велику кількість танінів він буває надто терпким, а тому не дуже їстівним і навіть здатним спричинити спазм гортані. Зазвичай хурму їдять як самодостатній плід. Деякі вважають за краще поливати хурму лимонним соком, додавати вершки та цукор. М’якуш хурми можна використовувати в салатах – вона чудово поєднується з іншими овочами та фруктами. 3. Імбир Імбир – ідеальний продукт для холодної осені. Імбир багатий вітамінами С, А, В1, В2, солями фосфору, магнію, кальцію, залізом, натрієм, калієм та цинком. Терпкий запах обумовлений ефірним маслом (1,2-3%), що міститься в ньому, а його пекучий смак залежить від наявності фенолоподібної речовини гінгеролу. Особливо актуальним є у жовтні імбирний чай. Він допомагає підвищити апетит, подарувати гарний настрій, надати свіжого кольору обличчю та ясності очам. Спершу навіть від половини склянки такого чаю тебе може кинути в жар. Протягом дня рекомендують випивати трохи більше 500 мл імбирного чаю. 4. Буряк Коли осінь скидає всі яскраві фарби, коли на зміну їй приходить сіра холодна зима, тоді нам як ніщо інше потрібні барвисті піднімачі настрою. Тут буряк і приходить на допомогу і насичує організм вітамінами. Принадність цього яскравого коренеплоду в тому, що він зберігає всі свої корисні властивості в будь-якому вигляді, як би ви буряки не готували. Користі цього коренеплоду не позичати: у ньому маса вітамінів (А, С, В, Е, Р, РР та інших) та металів (заліза, магнію, калію, кальцію, молібдену). За вмістом йоду буряк перевершує всі овочі та фрукти. Для багатьох буряк став незамінним продуктом, адже ми додаємо його в борщі та вінегрети, використовуємо як гарнір і робимо з нього салати. 5. Гранати Неодмінна складова кавказьких страв і багате джерело вітамінів – гранат – корисний всім. У ньому багато аскорбінової кислоти та антиоксидантів. Найвідоміша властивість граната – боротьба з анемією. При недокрів’ї вживають розведений гранатовий сік по 0,5 склянки 3 десь у день 30 хвилин до їжі протягом 2 місяців. Зернятка граната дуже м’яко знижують артеріальний тиск у гіпертоніків. А перетинки з плодів гранату, висушені та додані до чаю, допоможуть заспокоїти нервову систему, позбутися тривоги, налагодити нічний сон. Зерна граната додають до салатів, прикрашають випічку, м’ясні та рибні страви. З гранатового соку можна приготувати вино, додати його до пуншу або глінтвейну. На Кавказі із концентрованого гранатового соку готують соус наршараб. Гранат використовують у кулінарії двома способами: додають до страв гранатовий сік, або посипають зернами перед подачею до столу. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 14 по 20 лютого 2026 року Зміст стор. 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни 1 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році 1 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році 2 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині 2 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини 3 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України 3 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд 3 8. Сировари в Україні просять державної підтримки 4 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої 4 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль 5 --------------------------------------------------------------- 1. Агросектор України втратив понад $120 млрд капіталізації за час війни Аграрії разом.-14.02.2026 Загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії рф наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд, заявив під час конференції президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко. Він зазначив, що майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрачено понад 7 тис. одиниць сільгосптехніки та сотні логістичних споруд, додав Леонід Козаченко. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/agrosektor-ukraini-vtrativ-ponad-120-mlrd-kapitalizacii-za-chas-viyni 2. Європейський вектор та зміна лідерів: Туреччина очолила рейтинг імпортерів української агропродукції у 2025 році Agravery. – 20.02.2026 Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов зазначає, що характерною рисою 2025 року стало зменшення обсягів вітчизняних поставок аграрної сировини і готових харчових продуктів на світовий ринок, зменшенням експорту до ЄС, внаслідок частих змін умов торгівлі з сусіднім інтеграційним формуванням, відставання темпів збирання минулорічного урожаю. Головні регіональні ринки збуту українського продовольства лишилися незмінними. Втім, торік знизилась вартість експорту до ЄС та Азії, але вдалось наростити поставки до Африканського континенту. У минулому році обсяги поставок аграрної продукції нашої країни до країн – членів ЄС зменшилися проти показника 2024 року у. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті сільгосппродукції склала 47,6 % від усього українського агроекспорту, поінформував Пугачов.Характерною ознакою 2025 року стали зміни у рейтингу найбільших імпортерів української агропродукції. Рейтинг очолила Туреччина, яка три роки поспіль посідала 3 місце у топ-10. Якщо у 2024 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1658 млн дол. США, то 2025 року збільшилася на третину (+33 %) – до 2211 млн дол. США. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 2025 року 9,7 %. Нідерланди зберегли за собою друге місце у рейтингу. Здійснивши закупівлі української агропродукції на суму 1696 млн дол. США. Італія, яка 2024 року посідала 6 місце, перемістилася торік на третє місце. Третій рік поспіль ця країна продовжує нарощувати обсяги імпорту сільгосппродукції. Італія, закупивши українського продовольства на 1579 млн дол. США (+20 %), забезпечила собі частку у 7,0 %. https://agravery.com/uk/posts/show/evropejskij-vektor-ta-zmina-lideriv-tureccina-ocolila-rejting-importeriv-ukrainskoi-agroprodukcii-u-2025-roci 3. Біометан в агросекторі: як аграрії України заробляють на відходах у 2026 році Аграрії разом.-13.02.2026 Україна має найбільший у Європі потенціал виробництва біометану завдяки величезній кількості аграрної сировини. За оцінками спеціалістів, до кінця 2026 року кількість працюючих біометанових об’єктів у країні може подвоїтися. У 2026 році для українського аграрного сектору відходи, такі як солома, гній або жом, перетворилися зі складної логістичної задачі на цінний енергетичний ресурс. На тлі нестабільних зовнішніх постачань енергії та зростання цін на газ, біометан став для фермерів ключем до енергонезалежності та стабільного прибутку. Нова реальність фермерських господарств це мобільні біометанові установки. Активне впровадження мобільних біометанових модулів стало головним трендом лютого 2026 року. Сучасні технології дозволяють переробляти органічні залишки прямо на місці їх утворення. Після очищення отриманий біогаз стає біометаном — повноцінним аналогом природного газу. Виробництво біометану дарує ще одну важливу перевагу — дигестат. Це залишкова маса після переробки біомаси, яка використовується як високоякісне органічне добриво. Дигестат містить підвищені концентрації азоту, фосфору та калію у формі, легкодоступній для рослин. Завдяки використанню дигестату фермери можуть зменшити закупівлі мінеральних добрив на 30-40%. Таким чином, біометанові установки забезпечують повний цикл: від виробництва енергії до підвищення врожайності наступних посівів. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/biometan-v-agrosektori-yak-agrarii-ukraini-zaroblyayut-na-vidhodah-u-2026-roci 4. Пивоварня «Уманьпиво» відкрила філію площею 2000 кв. м на Київщині AgroNews.ua . - 17.02.2026 Українська пивоварня « Уманьпиво » відкрила філію у Білій Церкві площею 2000 кв. м. Це вже третє представництво компанії в Україні – після головного виробництва в Умані та логістичної філії у Вінниці. Новий підрозділ включає повноцінну інфраструктуру: офісні приміщення, склад для готової продукції та власний автопарк для логістики. Ключовою перевагою філії є можливість працювати напряму з виробником, отримуючи доступ до повного асортименту продукції. Компанія випускає понад 40 найменувань різних напоїв – від класичного та крафтового пива до сидрів та лимонадів. У Білій Церкві вже відкрили пʼять фірмових магазинів. СЕО компанії «Уманьпиво» Ігор Кисіль зазначає: «Наша ціль – представити споживачам повний асортимент виробленої продукції. Філіал дає торговим точкам можливість працювати напряму без посередників». Відкриття філії є частиною стратегії «Уманьпиво» з забезпечення прямого доступу споживачів до продукції компанії та підвищення якості обслуговування клієнтів у ключових регіонах України. https://agronews.ua/news/pyvovarnya-umanpyvo-vidkryla-filiyu-ploshheyu-2000-kv-m-na-kyyivshhyni/ 5. Україна тримає лідерство в експорті замороженої малини AgroNews.ua . - 16.02.2026 Під час профільної конференції «Прибутковий агробізнес 2026» президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник заявив, що за підсумками 2025 року Україна впевнено закріпила за собою статус світового лідера в експорті замороженої малини . Ключовою стратегією для вітчизняного плодоовочевого сектору на 2026 рік залишається агресивна експансія на зовнішні ринки. Попри складні умови виробництва, потенціал для подальшого нарощування обсягів залишається високим,. Аналогічне зростання спостерігається і в сегменті лохини, де виробництво щороку додає 15–20%. Проте тут аграрії стикнулися з обмеженням внутрішнього попиту. Внутрішній ринок: досяг максимуму споживання — близько 10 тис. тонн, експортний потенціал: Україна наразі постачає за кордон 8–10 тис. тонн лохини. Україна має величезний простір для заміщення інших гравців на глобальному ринку та збільшення своєї частки. https://agronews.ua/news/ukrayina-trymaye-liderstvo-v-eksporti-zamorozhenoyi-malyny/ 6. Опубліковано рейтинг найприбутковіших агропродуктів України AgroNews.ua . - 16.02.2026 Олія соняшникова, кукурудза, пшениця, соєві боби та м’ясо птиці. увійшли до списку найбільш прибуткових категорій українського агроекспорту у минулому році, повідомила керівниця аналітичного відділу Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Світлана Литвин . За її словами, трійка лідерів експорту за рік не змінилася, проте всередині п’ятірки відбулися ротації. Зокрема, соя піднялася на четверту сходинку, хоча її виторг залишився на рівні минулого року. Натомість ріпак вибув із рейтингу через скорочення валютних надходжень. Найбільшим покупцем української продукції АПК залишаються країни ЄС. Проте у 2025 році спостерігається скорочення частки експорту в цей регіон через запровадження торгівельних змін з ЄС – повернення торгових квот та мит. Якщо в 2024 році частка країн ЄС в українському експорті становила 52%, то за попередніми оцінками в 2025 році – 49%. Зросла частка країн Африки, Близького Сходу, Південно-Східної Азії, але зменшилась в Азію (в основному через мінімальний експорт до Китаю). За сім місяців 2025/26 МР, з липня 2025 по січень 2026 року, з України було експортовано 18,6 млн т зернових, що на 24% менше, ніж за попередній період. У грошовому еквіваленті падіння експорту буде на рівні 18%. https://agronews.ua/news/opublikovano-rejtyng-najprybutkovishyh-agroproduktiv-ukrayiny/ 7. Переробка зростає: Україна відправила за кордон продукції АПК на $22,71 млрд AgroPolit.com . – 16.02.2026 Микола Пугачов , заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН повідомив, що продукція аграріїв забезпечила понад половину загального експорту України минулого року, при цьому суттєво зріс експорт агропродукції з доданою вартістю, а саме товарів переробної промисловості. Сумарно Україна відправила за кордон продукції АПК на 22,71 млрд дол., імпортувала – на 9,12 млрд дол. Загальні показники погіршилися порівняно з 2024 роком: експорт зменшився на 9%, а імпорт зріс на 13%. «Позитивним став факт збільшення продажів на зовнішніх ринках товарів переробної промисловості, тобто готових харчових продуктів, молокопереробки, борошна, крохмалю, маргарину і т. д. У 2025 році виручка за них досягла 4,4 млрд доларів, тоді як частка такої продукції в галузевому експорті становила майже 20%», – зазначив Пугачов. В Інституті аграрної економіки зазначають, що обстріли окупантами одеських та дунайських портів значно посилилися з грудня 2025 року. Це призвело до уповільнення агроекспорту та сировини та переробленої продукції. https://agropolit.com/news/31116-pererobka-zrostaye-ukrayina-vidpravila-za-kordon-produktsiyi-apk-na-2271-mlrd 8. Сировари в Україні просять державної підтримки AgroPolit.com . – 16.02.2026 Іnfagro повідомляє , що українські виробники сирів продовжують втрачати частку ринку на користь європейського імпорту, тому сировари звертаються до держави з проханням про підтримку. Вони пропонують ввести такі заходи: - розширення програм кешбеку на вітчизняну продукцію; - перегляд податкового навантаження; - обмеження імпорту субсидованих європейських сирів. На думку фахівців, більш ефективним кроком, могло б стати врегулювання взаємин із торговельними мережами, оскільки високі націнки ритейлерів підвищують кінцеву вартість продукції. Виробникам радять самостійно домовлятися з мережами та дистриб’юторами, не розраховуючи на масштабну державну підтримку. Водночас імпорт сирів демонструє тенденцію до скорочення як у порівнянні з попереднім місяцем, так і у річному вимірі. Це може свідчити про ускладнення роботи імпортерів на українському ринку. Очікується, що обсяги зовнішніх закупівель залишатимуться стабільними через підвищення цін у Європі та валютні коливання. https://agropolit.com/news/31113-sirovari-v-ukrayini-prosyat-derjavnoyi-pidtrimki 9. Туреччина наразі є основним напрямком збуту української сої AgroTimes.-16.02.2026 ІА « АПК-Інформ » повідомило, що український ринок сої продовжував отримувати підтримку з боку світового сектору даної культури, зокрема, на тлі активного нарощування імпорту Китаєм сої нового урожаю з Бразилії, а також подальші закупівлі з США. Збільшення оцінок виробництва сої в Бразилії та Аргентині поки що не знаходить суттєвого відображення в цінах внаслідок збереження погодних ризиків в регіоні: деяка частина урожаю в Бразилії постраждала від надмірних дощів, тоді як посіви в Аргентині пригнічені тривалою спекою, що впливає на темпи продажу сировини місцевими виробниками. На внутрішньому ринку сої ціни переробників теж продовжували зростати на тлі активного попиту на соєвий шрот, що спостерігався з боку європейських покупців внаслідок сезонного скорочення поставок з Аргентини. https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-narazi-ye-osnovnym-napryamkom-zbutu-ukrayinskoyi-soyi/ 10. Україна лідирує за виробництвом соєвих бобів в Європі — Коваль Kurkul. сom. – 13.02.2026 Світова увага до бобових культур стрімко зростає. Україна традиційно вирощує горох, люпин, квасолю, а в останні десятиліття надзвичайно вагому роль відіграє соя, розповів генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Він зазначив: «Ми — найбільший виробник соєвих бобів у Європі. Це звучить просто, але ємко». Виробництво сої в Україні досягало 6 млн тонн . Попри певні коливання площ, світові ціни на сою демонструють тенденцію до зростання, що зберігає її привабливість для аграріїв. Українські соєві шроти відповідають європейським вимогам якості, а потенціал поглибленої переробки дозволяє формувати додану вартість всередині країни, додав Павло Коваль. https://kurkul.com/news/40568-ukrayina-lidiruye-za-virobnitstvom-soyevih-bobiv-v-yevropi--koval

< Назад Для відновлення збитків в АПК знадобиться понад $30 млрд, - Мінагрополітики 20 вер. 2022 р. Український агропромисловий комплекс зазнав прямих збитків на 4 млрд дол. США внаслідок російського вторгнення. Для відновлення втрачених активів знадобиться понад $30 млрд. Про це повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає пресслужба міністерства. "Наразі ми маємо понад $4 млрд прямих збитків, таких як знищені, спалені та вкрадені товари; і понад $22 млрд втраченого потенційного доходу від нерозподілених запасів продовольства", – сказав Висоцький в інтерв’ю виданню UkraineWorld. Він наголосив, що Україна за дорученням правоохоронних органів документує крадіжки продуктів і товарів, які подають люди, і буде подавати позови проти Росії в міжнародному суді. За словами заступника міністра, відновлення після війни займе тривалий час. На початковому етапі буде потрібно близько $500 млн. Загалом для відновлення збитків в АПК знадобиться понад $30 млрд. Наразі для України є критичним відновлення експорту задля забезпечення продовольчої безпеки у світі та підтримки внутрішніх валютних резервів, стабільного курсу гривні. "З макрофінансової точки зору експорт підтримує валютні резерви та обмінний курс гривні. З макроекономічної точки зору неспроможність України продавати товари означає падіння ВВП, зарплат і попиту серед постачальників на добрива, насіння та іншу продукцію, пов’язану з сільським господарством", – сказав заступник міністра. Він додав, що до війни сільське господарство становило 40% усього експорту. Тому стабільність експортних процесів сільськогосподарської продукції є критичною для нашої економіки, а підтримка сільського господарства та виробництва є пріоритетною. delo.ua/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Нові надходження літератури в 2026 році 636 D17 Dankevych, N. Feed additives from marine hydrobionts for broiler chickens: monogr./ N. Dankevych. - Kharkiv, 2024. - 114 p. 7 Б63 Біоіндикаційна оцінка стану паркових екосистем міста Києва: моногр./ Н.В. Мірошник, А.Ф. Ліханов, Р.К. Матяшук и др; Ін-т еволюційної екології НАНУ. - К.: Академперіодика, 2023. - 200 с.: іл. - Бібліогр.: с.178-195 . - ISBN 978-966-360-488-6 Здійснено біоіндикаційну оцінку стану паркових екосистем міста Києва на градієнті антропогенного впливу та урбанізації за рівнями організації життя від клітини до екосистеми. Враховано біотичне різноманіття і стан угруповань рослин, птахів та диких бджіл. 811.161.2 У 45 Караман, С.О. Українська мова за професійним спрямуванням/ С.О. Караман, О.А. Копусь, В.І. Тихоша. - К.: Літера ЛТД, 2013. - 543 с. - Бібліогр.: с.440-446 . - ISBN 978-966-178-326-2 У навчальному посібнику висвітлено основні закономірності фонетичної і граматичної систем української мови, проаналізовано питання лексикології та фразеології, проблеми перекладу та редагування наукових текстів, описано норми професійного мовлення. 331 М99 М'які навички для підприємців: навч. посіб./ Г.О. Харламова, Т.В. Карамушка, В.П. Зубченко, А.В. Кунцевська; за ред. М.В. Ситницького; Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - К.: Ліра-К, 2020. - 100 с.: іл. - Бібліогр.: с.95-99 . - ISBN 978-617-520-000-1 У навчальному посібнику викладено теоретичний матеріал, запропоновано широкий набір творчих завдань і кейсів для активізації лідерських навичок. Подані результати тренінгів, які стануть корисними в підприємницькій діяльності. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №3/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 263 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в переробній галузі та суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №4/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 280 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень у переробній галузі та суміжних технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №5/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 251 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в харчовій, переробній промисловості та суміжних галузях технічних та економічних наук. 663 Н35 Національний університет харчових технологій. Наукові праці Національного університету харчових технологій, Том 31. №6/ Національний університет харчових технологій; редкол.: А. Райшене, А. Маринін , В. Мирончук, В. Кишенько, В. Пасічний. - К.: НУХТ, 2025. - 379 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику публікуються статті за результатами фундаментальних теоретичних розробок і прикладних досліджень в галузі переробних виробництв, а також суміжних технічних та Попередня Наступна

< Назад Вивчаємо професію харчовика Вивчаємо професію харчовика (До Дня знань – 1 вересня) 663 Б40 Безпека продовольчої сировини і харчових продуктів: навч. посіб.- практикум/ В.В. Євлаш, Л.В. Газзаві-Рогозіна, І.С. Пілюгіна, Л.І. Сєногонова; Харківський держ. біотехнологічний ун-т, Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Харків: Світ Книг, 2022. - 157 с.: табл. - Бібліогр.: с.126-127 . - ISBN 978-966-2678-73-4 У посібнику викладено основні підходи до забезпечення безпеки харчових продуктів, подано класифікацію контамінантів у харчовій продукції, відображено шляхи забруднення ними їжі. Розроблено конкретні рекомендації щодо виробництва та застосування нових продуктів і харчових добавок, їх санітарно-гігієнічні оцінки. 663 Б91 Бурдо, О.Г. Енергетичний моніторинг харчових і переробних виробництв: підруч./ О.Г. Бурдо, Ф.А. Трішин, І.І. Яровий. - Одеса: Маджента, 2020. - 246 с.: іл. - Бібліогр.: с. 236-238. - ISBN 978-617-7980-00-0 Підручник містить відомості з енергетичної ситуації у світі, в Україні та в АПК, загальні методологічні принципи енергетичних досліджень та методів енергоменеджменту. Надано основи аналізу теплової ефективності будівель, устаткування, наведено приклади ефективного використання енергії. Представлені результати досліджень, тенденції розвитку теплонавантаженого обладнання, обгрунтовано нові підходи при вдосконаленні енерготехнологій АПК. Пропонуються сучасні підходи і нові апарати для харчоконцентратної, консервної, вино-коньячної, м'ясо-молочної, хлібопекарної, і зернопереробної галузей. 663 В65 Войналович, О.В. Охорона праці в галузі (харчові технології): підруч./ О.В. Войналович, Є.І. Марчишина; Нац. ун-т біоресурсів та природокористування України. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 582 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 431. - ISBN 978-611-01-1228-4 У підручнику представлено вимоги до забезпечення нормативних умов праці на підприємствах з переробки риби та інших водних біоресурсів. Описано організаційні засади та документальне забезпечення функціонування системи управління охороною праці, вимоги безпеки на різноманітних технологічних процесах оброблення риби та інших водних біоресурсів, особливості забезпечення електро- і пожежної безпеки на підприємствах галузі. 663 Г46 Гігієна та санітарія переробних підприємств: навч. посіб./ М.П. Головко, І.Г. Власенко, Т.В. Семко, Т.М. Головко; Харківський держ. біотехнологічний ун-т. - Харків: Світ Книг, 2022. - 222 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 211. - ISBN 978-966-2678-74-1 Навчальний посібник містить матеріал, який обгрунтовує з наукових позицій важливі завдання професійної діяльності фахівців з галузі харчових технологій, у тому числі - раціональну організацію санітарного режиму підприємств, що забезпечує санітарно-гігієнічну безпеку харчових продуктів, профілактику захворювань, які виникають внаслідок вживання недоброякісних продуктів харчування та професійних захворювань. 664.9 Д46 Димань, Т. Безпека харчових гідробіонтів: підруч/ Т. Димань, Н. Гриневич, Т. Мазур; за ред. Т. Димань. - Київ: Академія, 2022. - 256 с.: табл. - (Альма-матер). - Бібліогр.: с.254-255 . - ISBN 978-966-580--648-6 В підручнику наведені загальні відомості про поживну цінність харчових морських та прісноводних організмів (гідробіонтів). Детально охарактеризовано основні групи забруднювальних речовин, наявність яких негативно позначається на безпечності та якості їстівних водних об'єктів, впливі на організм людини та заходи щодо зменшення їх вмісту в харчовій продукції водного походження. 663 З-91 Зубар, Н.М. Теоретичні основи харчових виробництв: підручник для ВНЗ/ Н.М. Зубар. - К.: Кондор, 2020. - 302 с.: іл. - Бібліогр.: с.301-302 . - ISBN 978-617-7939-15-2 В підручнику викладені теоретичні основи харчових виробництв, дана характеристика технологічних процесів, функціонально-технологічних властивостей основних нутрієнтів та перетворення їх при виробництві харчової продукції. Розглянуто технологічне забезпечення якості продуктів харчування. 637.1 І-66 Інноваційні харчові інгредієнти у технологіях молочних та молоковмісних продуктів: підруч./ Г.Є. Поліщук, О.В. Кочубей-Литвиненко, Т.Г. Осьмак, О.О. Басс; Національний університет харчових технологій. - К.: НУХТ, 2020. - 196 с.: рис., табл. - Библиогр.: с. 192. - ISBN 978-966-612-245-5 В підручнику висвітлено інформацію щодо загальних вимог із застосування харчових інгредієнтів у складі молочних та молоковмісних продуктів. Наведено огляд харчових добавок, які використовують у молочній промисловості, характеристики та особливості технологічних функцій дієтичних добавок у технологіях молочних продуктів, наукову методологію створення нових видів молочних та молоковмісних продуктів з інноваційними інгредієнтами, а також аналітичний огляд наукових розробок кафедри технології молока і молочних продуктів із застосуванням натуральних інгредієнтів у складі молочних продуктів. 663 О-75 Основи сенсорного аналізу харчових продуктів: навч. посіб/ О.Б. Ткаченко та ін. Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: ВД "Гельветика", 2020. - 304 с.: іл. - Бібліогр.: с.302-303 . - ISBN 978-966-992-136-9 У посібнику наведено загальну класифікацію та характеристику органолептичних властивостей продуктів: вина, соків, напоїв, кави, чаю, хлібобулочних, м'ясних та рибних продуктів. Розглянуто питання якості з точки зору органолептичних властивостей, впливу сировини на якість, правила дегустації та основи організації сенсорного аналізу харчових продуктів. 663 М52 Мережко, Н.В. Управління якістю: підруч./ Н.В. Мережко, В.В. Осієвська, Ю.М. Мотузка; КНТЕУ. - К.: КНТЕУ, 2021. - 328 с.: іл. - Бібліогр.: с.323-327 . - ISBN 978-966-629-469-5 У підручнику розглянуто основні поняття та категорії управління якістю, визначено напрями управління якістю в Україні, висвітлено зміст та особливості міжнародних стандартів ISO серії 9000, вимоги яких покладено в основу систем управління якістю. Приділено увагу питанням, що тісно пов'язані з потребами подальшого розвитку концепції і методології у галузі управління якістю. 663 О-75 Основи сенсорного аналізу харчових продуктів: навч. посіб/ О.Б. Ткаченко та ін. Одеська національна академія харчових технологій. - Одеса: ВД "Гельветика", 2020. - 304 с.: іл. - Бібліогр.: с.302-303 . - ISBN 978-966-992-136-9 У посібнику наведено загальну класифікацію та характеристику органолептичних властивостей продуктів: вина, соків, напоїв, кави, чаю, хлібобулочних, м'ясних та рибних продуктів. Розглянуто питання якості з точки зору органолептичних властивостей, впливу сировини на якість, правила дегустації та основи організації сенсорного аналізу харчових продуктів. 663 О-75 Основи розрахунку та конструювання обладнання переробних і харчових виробництв: підруч./ К.О. Самойчук та ін.; за ред. К.О. Самойчука; Таврійський держ. агротехнологічний ун-т. - К.: ПрофКнига, 2020. - 428 с.: іл. - Бібліогр. в кінці розд. - ISBN 978-617-7762-05-7 В підручнику висвітлені питання загальної методології проектування та розрахунку технологічного обладнання харчових і переробних виробництв: машини і обладнання для механічного впливу на перероблювану сировину, обладнання для різання, подрібнення харчових продуктів та овочів, сепарування сумішей, гомогенізації продуктів та інших процесів. 61 О-75 Основи фізіології та гігієни харчування : підруч. для вузів/ Н.В. Дуденко, Л.Ф. Павлоцька, В.С. Артеменко. - Суми: Університетська книга, 2020. - 558 с.: табл. - Бібліогр.: с.555-557 . - ISBN 978-966-680-427-6 У підручнику показана роль основних харчових речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності людини. Розглянуті нові норми споживання, обгрунтовано особливості потреб у нутрієнтах та енергії різних верств населення. Надається характеристика особливостей харчування різних вікових груп (дітей та людей похилого віку), різних професійних груп населення. Наводяться дані щодо гігієни та безпеки харчування. 663 П57 Поперечний, А.М. Моделювання процесів та обладнання харчових виробництв: підручник для вузів/ А.М. Поперечний; Донецький нац. ун-т економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Харк. держ. ун-т харчування і торгівлі. - Київ: Центр учбової літератури, 2020. - 310 с.: іл. - Бібліогр.: с.297-299 . - ISBN 978-611-010033-7 В підручнику розглянуті питання, які пов'язані з моделюванням процесів і обладнання харчових виробництв. Особлива увага приділена існуючим методам моделювання, їх класифікації та областям застосування. Показані переваги і недоліки кожного з методів моделювання. 663 С 24 Свідло, К.В. Методологія і організація наукових досліджень в харчовій галузі: підруч./ К.В. Свідло, Т.А. Лазарєва, Л.О. Бачієва; Укр. інж.-пед. акад. - Харків: Світ Книг, 2020. - 225 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 223. - ISBN 978-966-2678-09-3 У підручнику викладено роль науки у науково-технічному прогресі, розглянуто основні задачі наукознавства, питання системності та логіки у науковому пізнанні, характерні особливості інформації у дослідницькій роботі, методику наукових досліджень в харчовій галузі, основи патентознавства, форми підготовки наукових кадрів. 663 Т51 Токсикологія продуктів харчування : підруч/ С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, А.М. Когут; за ред. С.А. Воронова; Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., допов. - Львів: Львівська політехніка, 2020. - 568 с.: табл. - Бібліогр. в кінці розд. Висвітлено теоретичні основи харчової токсикології, токсикологічну дію забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані щодо канцерогенної, мутагенної та тератогенної дії токсикантів, а також проблем харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. 663 Х22 Харчова та санітарна токсикологія: навч. посіб./ О.В. Кузьмін, В.М. Ісаєнко, Л.М. Акімова; НУХТ, Нац. авіаційний ун-т, МАУП. - Херсон: Олді-плюс, 2020. - 556 с.: іл. - Бібліогр.: с.538-551 . - ISBN 978-966-289-383-0 В навчальному посібнику наведено науково-теоретичні і методичні основи з питань безпечності продовольчої сировини, харчових продуктів, добових раціонів харчування та їх кваліметричної оцінки, визначення характеру взаємодії організму людини з потенційними небезпеками з урахуванням специфіки механізму токсичної дії. 663 Ц 57 Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості: навч. посіб./ О.В. Хіврич та ін.; Національний університет харчових технологій. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 192 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 190. - ISBN 978-617-673-387-4 У посібнику розглядаються теоретичні основи цивільного захисту, державного управління у сфері цивільного захисту, діяльності підприємств різноманітних галузей харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, заходи, що виконують органи управління Єдиної державної системи цивільного захисту під час запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Попередня Далі

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) Список нових надходжень №4 2023 р. 663 Т51 Токсикологія продуктів харчування : підруч/ С.А. Воронов, Ю.Б. Стецишин, Ю.В. Панченко, А.М. Когут; за ред. С.А. Воронова; Нац. ун-т "Львівська політехніка". - 2-е вид., допов. - Львів: Львівська політехніка, 2020. - 568 с.: табл. - Бібліогр. в кінці розд. Висвітлено теоретичні основи харчової токсикології, токсикологічну дію забруднювачів харчових продуктів на організм людини. Наведено дані щодо канцерогенної, мутагенної та тератогенної дії токсикантів, а також проблем харчової алергії та дисбалансу компонентів їжі. 663 Х98 Худоярова, О.С. Комплексне сорбційне очищення промислових стічних вод від сульфід- та купрум (II)-іонів: автореф. дис....канд. техн. наук: 05.17.21/О.С. Худоярова; НТУ України "Київський політехн. ін-т". - К., 2021. - 23 с.: іл. - Бібліогр.: с. 19-21 В роботі визначено раціональні параметри процесу регенерації відпрацьованого (після стадії очищення цукрового сиропу виробництва безалкогольних напоїв) сумішевого сорбенту (AB+K). Відпрацьований сумішевий сорбент із сорбованими на його поверхні сіркою та купрум (II) сульфідом досліджено як складову компоненту пластичних мастил, встановлено триботехнічні характеристики розроблених мастильних композицій 663 Ц 57 Цивільний захист на підприємствах харчової промисловості: навч. посіб./ О.В. Хіврич, Б.Д. Халмурадов, О.П. Слободян та ін.; Національний університет харчових технологій. - К.: Центр учбової літератури, 2021. - 192 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 190.- ISBN 978-617-673-387-4 У посібнику розглядаються теоретичні основи цивільного захисту, державного управління у сфері цивільного захисту, діяльності підприємств різноманітних галузей харчової промисловості у надзвичайних ситуаціях. Наведено характеристику надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, заходи, що виконують органи управління Єдиної державної системи цивільного захисту під час запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. 663 Ю16 Юдічева, О.П. Товарознавство. Малопоширені овочі: навч. посіб./ О.П. Юдічева; Полтавський ун-т економіки і торгівлі. - 2-ге вид.. - К.: Ліра-К, 2022. - 236 с.: табл. - Бібліогр.: с. 233.- ISBN 978-966-2609-65-3 Матеріал посібника висвітлює питання товарознавчих властивостей малопоширених овочів і викладений відповідно до програми дисципліни "Товарознавство". Попередня Наступна

< Назад Колишній футболіст створює на Прикарпатті витриманий сир з віскі 28 квіт. 2023 р. Молочна ферма “Мукко”, яка працює на Прикарпатті з 2015 року, цієї осені запропонувала українцям витриманий сир з віскі. Сир з віскі “Старий млин” – це ексклюзив, його витримка складає понад 6 місяців. Він створений для поціновувачів нового, креативного, смачного та незабутнього, говорять власники сироварні. Масова частка жиру в сухій речовині: 42,5%. Продукт створений із коров’ячого молока з додаванням закваски та сичужних ферментів. До речі, кінцевий продукт не містить алкоголю. Згідно технології виробництва, віскі додається в сирне зерно. Засновник молочної ферми “Мукко” Назар Кміль – колишній футболіст, який після травми перекваліфікувався на фермера. Стартував він з 300 кіз альпійської породи, привезених із Франції. Пізніше поголів’я збільшилося до 1600 кіз, а господарством почала займатися вся сім’я. Розповідає, що досвід переймали у Нідерландах, Франції. З-за кордону також запозичили ідею із великими вікнами у виробничих приміщеннях, щоб відвідувачі спостерігали за виготовленням та дозріванням сиру. Сироварня працює на сучасному європейському обладнанні. Нагадаємо, раніше 13 українських сирів отримали нагороди на найбільшому конкурсі у світі. Сири «Витриманий» та Козячий сир «Мукко» отримали Бронзу серед 4400 учасників. https://newfood.media/2022/11/17/kolyshniy-futbolist-stvoriuie-na-prykarpatti-vytrymanyy-syr-z-viski/ Попередній допис Наступний допис

<Назад ДНЮ КИЄВА ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ 10 трав. 2023 р. Гунны, печенеги и хазары здесь ходили, по Твоей земле. По вине монголов дым пожаров Ты вдыхал, Великий Град, во мгле. Умирал, но вскоре возрождался. Воскресал, сражался и любил! Куполов церквей Твоих касался с нежностью Архангел Михаил! Ты крещен Андреем Первозванным – вестником Христа, но под луной Вновь настал момент сражаться с ханом и его безумною ордой! Киев-град, веками крест несущий, выбрал жребий – мир от зла спасать! Час настал развеять горя тучи и гостей непрошенных изгнать! С.Затуловский. День Києва-2023 відзначається 28 травня. Він традиційно припадає на останню неділю останнього весняного місяця. Нажаль, в умовах продовження воєнного стану. Але це не завадить нам подарувати улюбленному місту свою любов та подяку тим, хто його захищає і тим, хто попри все робить його квітучим та неймовірно гарним. Святу Києва присвячена книжкова виставка, яка розміщена в рубриці «Тематичні виставки». Цікаві матеріали представлені в різних рубриках сайту. Фотограф: Марина Янченко Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №8 2023 Кіщак, О.А. Економічна оцінка нових сортів і перспективних форм сливи української селекції/ О.А. Кіщак, В.В. Фільов, Л.О. Барабаш, Ю.П. Кіщак //Вісник аграрної науки . - 2022. - №2. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Тараріко, Ю.О. Перспективи інвестування аграрного виробництва України нафтовидобувними країнами Близького Сходу/ Ю.О. Тараріко, В.П. Лукашук //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 57-65. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Косенко, Н.П. Насіннєва продуктивність моркви столової за висадкового способу вирощування та краплинного зрошення/ Н.П. Косенко, К.О. Бондаренко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кузіна, В.Ю. Трансформації на ринку зерна ячменю/ В.Ю. Кузіна //Вісник аграрної науки . - 2021. - №6 . - С. 81-86. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кириченко, В.В. Сучасна селекція високоврожайних сортів тритикале з поліпшеною якістю зерна/ В.В. Кириченко, Г.В. Щипак, Л.Н. Кобизєва, С.И. Святченко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №3 . - С. 52-61. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вишневська, О.В. Ефективність заходів підтримання продуктивності лучних травостоїв довготривалого використання / О.В. Вишневська, О.В. Маркіна //Вісник аграрної науки . - 2021. - №7 . - С. 24-31. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Борзих, О.І. Дослідження післядії гербіцидів на основі сільськогосподарські культури / О.І. Борзих, В.Г. Сергієнко, І.М. Сторчоус //Вісник аграрної науки . - 2022. - №4 . - С. 30-40. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Науково-методичні засади дистанційного агроекологічного моніторингу та прогнозування //Вісник аграрної науки . - 2022. - №4 . - С. 64-71. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Корнійчук, О.В. Потенціал рослинницької галузі України у формуванні біопаливного виробництва/ О.В. Корнійчук, О.В. Климчук, Ю.А. Векленко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №5 . - С. 33-41. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Кириченко, В.В. Стратегія селекції соняшнику на підвищення якості олійної продукції/ В.В. Кириченко, К.М. Макляк, В.П. Коломацька, Н.В. Кузьмишина //Вісник аграрної науки . - 2022. - №5 . - С. 52-59. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Борзих, О.І. Вплив комплексного застосування біологічних і хімічних препаратів на розвиток хвороб та врожайність картоплі / О.І. Борзих, Г.М. Ткаленко, В.Г. Сергієнко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 15-25. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Скринінг якості липового меду з різних регіонів України / Л.М. Лазарєва, В.О. Постоєнко, Л.І. Штангрет, Г.В Постоєнко //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 26-31. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Булгаков, В.М. Розроблення та обгрунтування нового методу теоретичного дослідження коливальних процесів функціонування сільськогосподарських машин і машинних агрегатів/ В.М. Булгаков, В.В. Адамчук, В.Т. Надикто, М.Я. Ружило //Вісник аграрної науки . - 2022. - №6 . - С. 48-54. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Татаріко, Ю.О. Виробництво сільськогосподарської продукції в Україні для потреб королівства Марокко/ Ю.О. Татаріко, В.П. Лукашук //Вісник аграрної науки . - 2022. - №6 . - С. 55-62. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі