< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 3 квітня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 3 квітня 2026 року Зміст стор. 1. Цьогорічний медовий сезон може стати одним із найскладніших за останні роки 1 2. Високі ціни на добрива загрожують аграрному експорту України втратою $5 млрд 2 3. Прибуток молочної промисловості України зріс майже вдвічі 2 4. Крафтове виробництво стає економічною силою, коли виробники об’єднуються 2 5. Агропідприємство на Київщині впровадило енергокомплекс для економії до 80% електроенергії 3 6. У Вінницькій області створюють агропереробний хаб BRIL PARK із власною енергетикою 3 7. Близько 95% виробленої в Україні соєвої олії експортується 3 8. Агросезон 2026 стартує під Києвом: 14 травня відбудеться масштабне відкриття «УКАБ Агротехнології 2026. Київщина» 4 9. Китай вводить оновлені стандарти на рослинні олії: що це означає для українських експортерів 4 10. Потужні причини дорожчання молокопродуктів загалом компенсувалися низьким попитом 5 11. Експорт цукру: Україна втратить майже 20%- аналітики 5 12. Гречки вистачає, але ціни ростуть: що насправді відбувається 5 -------------------------------------------------------------- 1. Цьогорічний медовий сезон може стати одним із найскладніших за останні роки Агробізнес Сьогодні.- 31.03.2026 Уже очевидно, що цьогріч втрати серед українських пасік, які зимували на відкритому повітрі, будуть вищими, ніж у попередні роки. Основними причинами залишаються ослаблення сімей і закліщеність, однак у цьому сезоні додалися ще два фактори: нестача кормів і ускладнений доступ бджіл до корму через тривалу низьку вологість і низькі температури. Посуха і заморозки послабили бджолині сім’ї через слабкий весняний медозбір. Літній медозбір також був нижчим за середній. Це призвело до дефіциту меду в країні та високих цін на нього. В Європі ситуація була подібною. Теплі зими минулих років послабили дисципліну підготовки до зимівлі. Додатково ситуацію ускладнив слабкий медозбір – багато бджолярів відібрали з вуликів більше меду, ніж було доцільно. Морози, що знищили квіти, позбавили бджіл збалансованого харчування. Якщо нестачу нектару частково можна було компенсувати підгодівлею, то дефіцит пилку – основного джерела білка та мікроелементів – компенсувати значно складніше. За інформацією з різних регіонів, результати зимівлі значно відрізняються. На окремих пасіках зафіксовано суттєві втрати. Перспективи сезону залишаються невизначеними. Зростають ціни на мед, одночасно подорожчали бджолопакети, сім’ї, інвентар і матеріали. Традиційне прагнення до розширення в умовах високих цін супроводжується підвищеними ризиками, оскільки результати сезону залежать як від погодних умов, так і від ринкової кон’юнктури. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/35108-tsogorichnij-medovij-sezon-mozhe-stati-odnim-iz-najskladnishikh-za-ostanni-roki.html 2. Високі ціни на добрива загрожують аграрному експорту України втратою $5 млрд AgroPolit.com . – 28.03.2026 Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук зазначив, що зростання вартості мінеральних добрив створює критичні ризики для проведення посівної кампанії та обсягів майбутнього врожаю. Під час озимої посівної Україна ризикує втратити понад 20% очікуваного врожаю. У грошовому еквіваленті це 5 млрд доларів. Така цінова ситуація, за інформацією ВАР, ставить під сумнів можливість аграріїв забезпечити поля необхідними ресурсами. На внутрішньому ринку вартість аміачної селітри та карбаміду вже досягла позначки 40 тисяч гривень за тонну. Висока ціна зумовлена як загальносвітовими тенденціями, так і внутрішніми чинниками, зокрема витратами на логістику та митними платежами. Заступник голови ВАР зазначив, що рентабельність аграрного сектору опинилася під загрозою, оскільки витрати на посівну зростають, тоді як майбутні ціни на зернові та олійні культури залишаються непередбачуваними. https://agropolit.com/news/31355-visoki-tsini-na-dobriva-zagrojuyut-agrarnomu-eksportu-ukrayini-vtratoyu-5-mlrd 3. Прибуток молочної промисловості України зріс майже вдвічі AgroPortal.ua .- 24.03.2026 Українська молочна галузь продемонструвала у минулому році помітне покращення фінансових результатів. Так, чистий прибуток молочної промисловості збільшився майже вдвічі — з 1,35 млрд грн до 2,64 млрд грн в порівняні з попереднім роком. Водночас сукупний дохід зріс на 18% — з 105,2 млрд грн до 124,4 млрд грн. Вінницька область, м.Київ, Полтавська, Черкаська, Київська область традиційно залишаються основними центрами молочної галузі. Саме у цих регіонах компанії генерують найвищий загальний прибуток: Станом на сьогодні в Україні зареєстровано 575 компаній, для яких основним видом діяльності є перероблення молока, виробництво масла та сиру (КВЕД 10.51), з них 41 має іноземних бенефіціарних власників. https://agroportal.ua/news/ukraina/pributok-molochnoji-promislovosti-ukrajini-zris-mayzhe-vdvichi 4. Крафтове виробництво стає економічною силою, коли виробники об’єднуються AgroPortal.ua .- 21.03.2026 Директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської ОВА Людмила Гончаренко розповіла, що крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли виробники об’єднуються і коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу. За її словами, прикладом такої співпраці є сільськогосподарський кооператив «Фермерська родина», який об’єднав близько 30 малих виробників крафтової продукції. Учасники кооперативу виробляють широкий асортимент — від сирів, м’ясних виробів і риби до овочів, фруктів, меду та вин. Кооператив організував онлайн-замовлення та доставку продукції для львів’ян, започаткував Львівський фермерський ярмарок, реалізує продукцію через мобільну крамницю в різних районах міста. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/kraftove-virobnictvo-staye-ekonomichnoyu-siloyu-koli-virobniki-ob-yednuyutsya 5. Агропідприємство на Київщині впровадило енергокомплекс для економії до 80% електроенергії АgroReview. – 01.04.2026 Агропідприємство « Факторія-Агро » (Київська обл.) впровадило сучасний енергетичний комплекс, який дозволяє значно зменшити витрати на електроенергію та забезпечити стабільну роботу навіть за умов перебоїв у енергопостачанні. Для реалізації проєкту було залучено українську компанію Rayton. Основою комплексу є одна з найпотужніших сонячних електростанцій в аграрному секторі регіону та установка зберігання енергії (УЗЕ). Передбачається, що завдяки цим технологіям підприємство зможе зекономити до 80% на електроенергії та уникнути ризиків зупинки виробництва через нестабільність енергомереж. Інноваційність комплексу забезпечується STS-перемикачем, що автоматично переводить роботу системи між різними джерелами живлення у разі відключення зовнішньої енергомережі. Це дозволяє уникнути простоїв виробничих процесів, а програмне забезпечення RAYTON CONTROL в режимі реального часу балансує використання сонячної енергії, акумуляторів, резервного генератора та зовнішньої мережі. Зокрема, енергія накопичується у періоди низьких тарифів і використовується під час пікових навантажень. https://agroreview.com/content/company/agropidpryyemstvo-kyyivshhyni-vprovadylo-energokompleks-dlya/ 6. У Вінницькій області створюють агропереробний хаб BRIL PARK із власною енергетикою АgroReview. – 01.04.2026 У Вінницькій області розпочато формування нового індустріального парку BRIL PARK, який розташований у селищі Браїлів, займає площу 56 гектарів. Цей хаб орієнтований на розміщення підприємств агропереробної та харчової промисловості й створюється на основі існуючої промислової зони, яка має зручний доступ до сировинної бази центральних регіонів країни. Проєкт відкритий для компаній, які зацікавлені у локалізації, розширенні або релокації своїх виробничих потужностей. Парк має вигідне транспортне розташування – індустріальний майданчик інтегровано з автомобільною та залізничною інфраструктурою. Це значно спрощує логістику для постачання сировини, а також відвантаження готової продукції як на внутрішній, так і на зовнішні ринки. Енергетична автономність та інфраструктурні переваги. BRIL PARK вирізняється акцентом на енергетичній незалежності. На території вже функціонує інженерна інфраструктура, серед якої – електропідстанція потужністю 2,9 МВт та лінія електропостачання, що дозволяє підключення до 35 МВт. У планах також запуск власної сонячної електростанції з потужністю до 30 МВт і впровадження систем накопичення енергії на 20 МВт. Такий підхід покликаний мінімізувати енергетичні ризики для резидентів парку. https://agroreview.com/events/vinnyczkij-oblasti-stvoryuyut-agropererobnyj-hab/ 7. Близько 95% виробленої в Україні соєвої олії експортується AgroTimes.-24.03.2026 Пресслужба УКАБ повідомила, що тенденція до збільшення виробництва соєвої олії зберігається вже кілька років. Хоча у 2025/26 МР очікується значне скорочення виробництва сої, виробництво соєвої олії зменшиться несуттєво – до 527 тис. т (на 2,6% менше, ніж у 2024/25 МР). Це зумовлене запровадженням експортного мита для тих, хто не є виробниками, та відповідним скороченням експортних відвантажень самої сої. Внутрішнє споживання соєвої олії залишається мінімальним і становить 25-30 тис. т. Тому близько 95% виробленої соєвої олії експортується. У 2024/25 МР Україна експортувала 520 тис. т цієї продукції , у 2025/26 МР прогнозується зниження на 3,7% – до 501 тис. т. Головним покупцем української соєвої олії у 2024/25 МР став ЄС із часткою 87%. https://agrotimes.ua/agromarket/blyzko-95-vyroblenoyi-v-ukrayini-soyevoyi-oliyi-eksportuyetsya/ 8. Агросезон 2026 стартує під Києвом: 14 травня відбудеться масштабне відкриття «УКАБ Агротехнології 2026. Київщина» GrowHow.in.ua .- 26.03.2026 Асоціація « Український клуб аграрного бізнесу » та агенція UCABevent оголошують про старт сезону головних польових подій країни. 14 травня відбудеться захід нового формату, що об’єднає понад 150 провідних компаній та тисячі агровиробників. Це перша масштабна подія сезону, де формуються тренди українського агроринку на весь 2026 рік. Компактний формат дозволить максимально швидко знайти потрібний стенд чи зону нетворкінгу. 150+ експонентів представлять готові кейси: від насіння та ЗЗР до найсучаснішої техніки та цифрових сервісів. Організатори зазначають: «Ми трансформували традиційний формат у гнучкий простір для діалогу. Наша мета — не просто показати техніку, а надати аграріям інструменти для вирішення конкретних завдань тут і зараз, на початку активного сезону». Отримайте безплатний квиток за посиланням: https://cutt.ly/utODo9Uo https://www.growhow.in.ua/ahrosezon-2026-startuie-pid-kyievom-14-travnia-vidbudetsia-masshtabne-vidkryttia-ukab-ahrotekhnolohii-2026-kyivshchyna/ 9. Китай вводить оновлені стандарти на рослинні олії: що це означає для українських експортерів Elevatorist.com – 29.03.2026 «УкрАгроКонсалт» повідомляє, що з 1 серпня 2026 року в Китаї діятимуть оновлені національні стандарти (GB/T) для чотирьох основних видів їстівних рослинних олій — соєвої, соняшникової, кукурудзяної та арахісової. Мета оновлення — підвищення безпеки та якості продукції, а також більш чітка класифікація і прозорість для споживачів. Нові правила замінять редакцію 2017 року та охоплять понад 70% споживання рослинних олій у країні. Вони спрощують систему градації якості — у більшості видів олії кількість рівнів зменшується з чотирьох до трьох. Посилюються вимоги до ключових показників, кислотного та пероксидного чисел. Для екстракційної олії встановлюється граничний вміст залишкових розчинників — не більше 20 мг/кг. Для соєвої олії вперше вводиться розмежування за способом виробництва — на пресовану та екстракційну, що дозволить чітко відрізняти продукт механічного віджиму від олії, отриманої з використанням розчинників. У стандарті для соняшникової олії також з’являються нові категорії, зокрема олія «лінолевого типу» (вміст лінолевої кислоти ≥65%), «олеїнового типу» (вміст олеїнової кислоти ≥65%) та «олія з ядер соняшнику». Додатково запроваджується поділ на сиру і рафіновану продукцію, а рафінована — на пресовану та екстракційну. ля українських експортерів соняшникової та соєвої олії ці зміни означатимуть посилення вимог до якості та маркування. Водночас вони відкриють можливості для преміальних сегментів із підвищеною прозорістю походження. https://elevatorist.com/novosti/22466-kitay-vvodit-onovleni-standarti-na-roslinni-oliyi-scho-tse-oznachaye-dlya-ukrayinskih-eksporteriv 10. Потужні причини дорожчання молокопродуктів загалом компенсувалися низьким попитом Infoindustry.- 02.04.2026 Згідно даним Асоціації виробників молока , ціни на молочні продукти у березні переважно зросли через збільшення витрат на логістику внаслідок підвищення цін на паливо, дорожчання енергоносіїв та активізацію експорту. Відносно попереднього місяця здешевіли лише сметана в плівці, кефір в плівці та пластиковій пляшці, йогурт питний у картонній упаковці, сири Гауда та Моцарела, а ціни на інші молочні продукти виросли. До кінця березня очікується підвищення цін на молокопродукти. Попри слабку активність на молочному ринку в зимовий період через кризу надвиробництва молока у світі, в подальшому ймовірне зростання супутніх витрат та подорожчання молочних продуктів. Внаслідок війни в регіоні Перської затоки виникли перебої з поставками нафти по Ормузькій протоці, що вплинуло на стрибок цін на нафтопродукти та збільшення вартості фрахту. Скорочення поставок молочних продуктів з Ірану вплинуло на підвищення інтересу до української молочної продукції з боку покупців з Центральної Азії та Південного Кавказу. Покращити збут молочних продуктів вітчизняного виробництва всередині країни має підтримка Урядом ПЗУ 6068-д про протидію нечесним торговельним практикам мереж, впровадження захисних заходів від суттєво зростаючого імпорту, сірому імпорту продуктів. Варто закупати продовольство для гуманітарних наборів та інших державних цілей виключно у вітчизняних виробників. https://infoindustria.com.ua/potuzhni-prychyny-dorozhchannya-molokoproduktiv-zagalom-kompensuvalysya-nyzkym-popytom/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=potuzhni-prychyny-dorozhchannya-molokoproduktiv-zagalom-kompensuvalysya-nyzkym-popytom 11. Експорт цукру: Україна втратить майже 20%- аналітики Комерсант Український.- 03.04.2026 Аналітики УКАБ повідомляють, що у 2025-26 МР Україна експортує 505 тис. т цукру, що на 19,7% менше, ніж минулого МР. Поточного МР площі під цукровим буряком скоротилися до 199 тис. га, що на 21,6% менше попереднього МР. Основними причинами скорочення є введення квот на постачання цукру до країн ЄС та ускладнена логістика до інших ринків. Після запровадження квот на постачання цукру в ЄС загальний експорт у 2024-25 МР знизився до 629 тис. тонн (скорочення на 14,2%). У 2025-26 МР цей показник знову зменшиться – до 505 тис. тонн цукру. Основними напрямками експорту стали стали країни Африки (32%) та Близького Сходу (29%), а частка ЄС становила лише 17%. Також знизилося внутрішнє споживання цукру, через скорочення населення України. У повідомленні йдеться: “Неможливість швидко перенаправити експорт до інших країн призвела до зменшення площ вирощування сировини та скорочення загального виробництва. Проте висока врожайність і перехідні залишки (620 тис. тонн на початок сезону) дозволяють повністю задовольнити внутрішній попит, а також продовжувати експорт зі збільшенням частки постачань на традиційні ринки”. https://komersant.ua/eksport-tsukru-ukraina-vtratyt-mayzhe-20-analityky/ 12. Гречки вистачає, але ціни ростуть: що насправді відбувається Час дій.- 21.03.2026 Економіст Олег Пендзин заявив, що у 2026 році питання продовольчої безпеки та вартості базових продуктів харчування залишається одним із найгостріших для українського суспільства На тлі чуток про можливу нестачу гречаної крупи та необхідність її імпорту, експерти наводять дані, які свідчать про достатність внутрішніх резервів. Проте вартість крупи в роздрібних торгівельних мережах продовжує демонструвати тенденцію до збільшення. Пендзин представив математичний розрахунок реального споживання гречки в країні. За його даними, середньостатистичний громадянин України вживає приблизно 3 кг цієї крупи на рік. Враховуючи чисельність населення, річна потреба внутрішнього ринку становить 81 тисячу тонн. За словами Олега Пендзина, головними причинами подорожчання є: енергетична складова, виробничі умови, витрати на пакування, логістика та інфляція, загальне зростання цін на пально-мастильні матеріали та транспортні послуги. Також додатковим чинником, стало планове скорочення посівних площ під гречку, що є реакцією аграріїв на низькі закупівельні ціни попередніх сезонів. Оскільки гречка є специфічним продуктом, що споживається переважно в Україні та деяких сусідніх країнах, вона не має масового попиту на світових ринках. Це обмежує експортний потенціал культури, що автоматично залишає основний обсяг виробленої продукції всередині держави. Таким чином, фізичної нестачі сировини в країні не зафіксовано. https://chasdiy.org/society/grechky-vystachaye-ale-tsiny-rostut-scho-naspravdi-vidbuvayetsya-74363

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №14 2023 Алієв, Е.Б. Фізико-математична модель взаємодії компонентів насіннєвої суміші дрібнонасіннєвих олійних культур із робочим органом трієра / Е.Б. Алієв, К.О. Лупко, Д.О. Долгіх //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2022. - Вип.32 . - С. 123-131. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Алієва, О.Ю. Особливості формування продуктивності сафлору залежно від агроприйомів вирощування/ О.Ю. Алієва, О.Л. Поляков //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 59-71. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою Бакарджиєв, Р.О. Обробка і оцінка результатів психологічного експерименту з використанням ППП Statistica при дослідженні сепаратора насіння олійних культур / Р.О. Бакарджиєв, О.М. Пацула //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. - 2021. - Вип.31 . - С. 133-141.. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Величко, М.В. Круглий стіл "Протидія незаконному обігу пестицидів в Україні" - плідне обговорення/ М.В. Величко //Єдине здоров'я та проблеми харчування України. - 2022. - №2 . - С. 110-114. - Бібліогр. в кінці ст. - Текст паралельно англ. мовою. Ведмедєва, К.В. Перспективи використання амаранту Amaranthus caudatus L., як олійної культури на півдні України/ К.В. Ведмедєва, Т.В. Махова, В.І. Левченко //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2021. - Вип.31 . - С. 33-45. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Вплив витяжки з виноградних кісточок ( підкормки "Ні Ну На") на природне відмирання бджіл/ Т.М. Єфіменко та ін. //Бджільництво України. - 2022. - Вип.8 . - С. 29-33. - Бібліогр. в кінці ст. Вплив умов вирощування на якісний та кількісний склад олії різних сортів льону / Ю.О. Махно та ін. //Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН . - 2022. - Вип.32 . - С. 52-61. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Гречко, Г.М. Зимостійкість українських бджіл внутрішньопородного типу "Гадяцький"/ Г.м. Гречко, О.О. Сенчило //Бджільництво України. - 2022. - Вип.8 . - С. 14-18. - Бібліогр. в кінці ст. Гуцол, Г.В. Вирощування олійних культур та інтенсивність накопичення важких металів у грунтах за їх мінерального удобрення в умовах Вінничини/ Г.В. Гуцол, О.В. Мазур //Сільське господарство та лісівництво. - 2022. - №24 . - С. 217-226. - Бібліогр. в кінці ст. Давидова, Г.І. Тридцятирічний досвід застосування апіфітокомпозицій у медичній практиці/ Г.І. Давидова, С.М. Гоцька, В.О. Постоєнко, О.В. Корбут //Бджільництво України. - 2022. - Вип.8 . - С. 19-28. - Бібліогр. в кінці ст. Контроль вмісту нітратів у харчових продуктах - актуальні питання/ А.А. Деміч та ін. //Єдине здоров'я та проблеми харчування України. - 2022. - №1 . - С. 19-34. - Текст паралельно англ. мовою. Попередня Далі

< Назад Гречана каша “по-купецькому” Інгредієнти свинина або філе курки чи індика – 400 г; цибуля – 1 шт.; морква – 1 шт.; часник – 2-3 зубчики; томатна паста – 2 ст. ложки; гречана крупа – 1 склянка (150 г); сіль, мелений чорний перець, лавровий лист – до смаку. Кроки У глибокій сковороді чи в сотейнику обсмажити нарізане кубиками м’ясо. Потім до нього додати цибулю і моркву, натерту на грубій тертці, та продовжувати обсмажувати. До м’яса й овочів додати подрібнений часник, витримати цю суміш ще 2-3 хв, посолити, поперчити, додати спеції. Промиту гречку висипати до м’яса й овочів та залити окропом, в якому попередньо розвести томатну пасту, так, щоб окріп був на 1,5-2 см вище гречки. Накрити сковороду чи сотейник кришкою і тушкувати кашу з м’ясом на повільному вогні близько 30 хв, поки не випарується вся вода. Попередній допис Наступний допис

< Назад Британці розробили воду, яка укріплює кістки та робить шкіру пружною 12 трав. 2024 р. Британський виробник функціональної води Vievé випустив колагенову воду з ананасом і кокосом. НАПІЙ БЕЗ ЦУКРУ ТА МІСТИТЬ 20 Г БІЛКА КОЛАГЕНУ В КОЖНІЙ ПЛЯШЦІ Вода має втамовувати від спраги в теплу пору року та приносити додаткову користь організму. «Новий смак Pineapple & Coconut відповідає попиту на функціональність, смак і користь для здоров’я», — говорять у компанії. Бренд Vievé, який був запущений у 2018 році, зараз виготовляє широкий асортимент протеїнових напоїв і порошків. У компанії діляться, що категорія функціональних напоїв – досить перспективна для розвитку. До 2027 року вона має зрости до $209 млрд, а річні темпи приросту оцінюються на рівні 7,2%. Попри вміст колагену, функціональний напій не містить жиру чи молочних продуктів. Енергетична поживність – 90 калорій на пляшку. Присутність колагену в компанії пояснюють тим, що незамінний інгредієнт, який робить тканини людини міцними та пружними. Колаген є структурним компонентом шкіри, кісток, сухожиль і зв’язок. Окрім того, зустрічається у хрящовій тканині ребер, носа, гортані, трахеї, а також на багатьох суглобових поверхнях. І нарешті, колаген виступає як структурний компонент великих кровоносних судин, м’язів і не тільки. Розробка поповнить уже існуючу протеїнову лінійку з природними смаками полуниці та ревеню, кавуна, персика та малини, апельсина та манго та цитрусових та яблук. Нову білкову воду Vievé можна буде придбати на Amazon або на інших вебресурс з липня за ціною приблизно 2,5 євро за півлітрову пляшку. https://newfood.media/2023/07/06/brytantsi-rozrobyly-vodu-iaka-ukripliuie-kistky-ta-robyt-shkiru-pruzhnoiu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №9 2024 р. Савенко, І.І. Державне регулювання ринку зерна в Україні/ І.І. Савенко, В.А. Ткачов //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , Вип.1 . - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: ринок, міжнародна, торгівля, допомога, продовольча, формування, експорт--угода Сонюк, Ольга Архітектура безпеки бізнесу/ Ольга Сонюк //Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. - 2024. - №3 . - С. 85-99. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: РИЗИКИ--СТРАТЕГІЯ--системний підхід--правовий підхід Сонячні панелі й дотримання вимог пожежної безпеки: перелік ризиків та способи усунення чи мінімізації //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 27-30. - ДНТБ Кл. слова: обладнання, продуктивність, електрична енергія, фотоелектричними, зелена енергетика, встановлення, ризики, забруднення--пожежонебезпечність Сучасний аналіз оборотних активів підприємства в системі застосування аудиту спеціального призначення/ Н.М. Купріна, Г.І. Сарієва, Т.М. Ступницька та ін. //Економіка харчової промисловості. - 2023. - Т.15 , вип.1 . - С. 31-43. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: оборотний капітал--аудит ефективності--ліквідність ТОП-100 запитань до експертів: Відповіді експерта на актуальні запитання //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 78-79. - ДНТБ Кл. слова: відповідальність, праця, договір--оплата праці--надбавки--покарання Чеберячко, Сергій Чого трилогія "Володар перснів" навчає фахівців з безпеки праці? Аналізуємо текст відповідно до вимог ДСТУ ISO 45001/ Сергій Чеберячко //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 43-50. - ДНТБ Кл. слова: РИЗИКИ--ЗАПОБІЖНИК Як змінилася законодавча база стосовно відпусток різних категорій громадян: корективи в умовах воєнного стану //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 63-66. - ДНТБ Кл. слова: трудові, відносини, регулювання, умови, праці, зміни, військовослужбовці, категорії, працівників, плата--заробітна плата Як убезпечити персонал в умовах надзвичайних ситуацій: дієві алгоритми для роботодавця //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 38-43. - ДНТБ Кл. слова: захист, організація, права, надзвичайні, ситуації, завдання, здійснення, наслідки--цивільний захист--укриття--обов'язки Як діяти під час повітряної тривоги: Пам'ятка ДСНС //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №7 (липень) . - С. 44-45. - ДНТБ Як оцінити надійність вантажних автомобільних перевезень. Покрокове застосування FRAM-аналізу //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 29-37. - Закінчення. Початок у номері 5/2024. - ДНТБ Кл. слова: ЗАВАНТАЖЕННЯ, КРІПЛЕННЯ—маршрут- психофізичний стан водія Якими є вимоги з охорони праці під час використання драбини //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 67-70. - ДНТБ Кл.слова : ІНСТРУКЦІЯ Янковець, Т. Цифровий маркетинг брендів у соціальних медіа/ Т. Янковець //Товари і ринки. - 2024. - №1 . - С. 27-52. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: середовище, цифровий, маркетинг, комунікація, мережі, соціальні, продажі, бренди, комунікація, контакт Попередня Далі

< Назад Коктейль Tom Collins Інгредієнти джин стилю London Dry — 50 мл.; цукровий сироп — 25 мл.; лимонний сік — 25 мл.; газована солодка вода — 100 мл.; апельсин — 30 г.; коктейльна вишенька — 1 шт.; лід у кубиках — 380 г. Кроки Келих “Коллінз” наповніть льодом. Склянка «Коллінз» має цилідричну форму з прямими стінками і використовується для лонгдрінків.У шейкері змішайте лимонний сік, цукровий сироп та джин, додайте лід, збийте. Перелийте через стейнер у келих. Додайте газовану воду та розмішайте коктейльною ложкою. Прикрасьте напій кільцем апельсину та вишенькою. Попередній допис Наступний допис

< Назад Експорт агропродукції з України в рамках "зернової ініціативи" досяг 3,7 млн тонн 18 вер. 2022 р. Вихід 10 суден із 169,3 тис. тонн агропродукції з портів Великої Одеси до країн Африки, Азії та Європи заплановано у неділю, повідомляє Адміністрація морських портів України (АМПУ). "На 10:00 ранку з портів Великої Одеси вийшли вісім суден, а ще два - чекають на свою чергу і сприятливі умови", - зазначило відомство у фейсбуці. Загалом із моменту виходу першого судна з українським продовольством експортовано вже 3,7 млн тонн продовольства, а загальна кількість суден для країн Азії, Європи та Африки досягла 165. Як повідомлялося, у Стамбулі 22 липня за участі ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна з трьох українських портів - "Чорноморськ", "Одеса" та "Південний". interfax.com.ua/news/economic/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 8 вересня по 14 вересня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 8 по 14 вересня 2023 року Зміст стор. 1. Аграрії звернулися до влади щодо експорту транзитними шляхами через ЄС 1 2. У 2023/24 МР вийти на цьогорічний рівень переробки соняшнику буде проблематично – Укроліяпром 2 3. Українські сири можуть зникнути з продажу: експерти назвали причини 2 4. Ліссітса: Агросектор вперше за останні 20 років став збитковим 2 5. Ринок соняшнику пройде цінове дно у жовтні 3 6. Україна продає більше курятини за кордон 3 7. Названо перспективні напрямки для експорту українського горіха 3 8. 20 виноробень будуть представлені на фестивалі вина в Києві 4 ---------------------------------------------------------------- 1. Аграрії звернулися до влади щодо експорту транзитними шляхами через ЄС Agravery.-11.09.2023 ВАР з провідними аграрними асоціаціями, які входять до ГС «Всеукраїнський аграрний форум», та ГО «Союз виробників харчової промисловості України» звернулися до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля , Міністра економіки України Юлії Свириденко , Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова , Прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної , Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського . Провідні аграрні асоціації внесли пропозиції щодо можливого вирішення ситуації, що склалась між Україною та п’ятьма сусідніми до державами-членами ЄС щодо експорту певних видів агропродукції. У зв'язку з блокадою морських портів України, можливість експорту суходолом стала дорогоцінною альтернативою, а важливість транзиту аграрної продукції через території п’яти сусідніх країн-членів ЄС зросла. “За останні 18 місяців Україна експортувала більше 85 млн т агро-харчової продукції, серед яких саме морськими шляхами було вивезено близько 32,5 млн т продукції. Відповідно, за цей же час через «Шляхи Солідарності» (сухопутними шляхами через сусідні до нас держави-члени Європейського Союзу) було експортовано 50 млн т української сільськогосподарської та харчової продукції. У цих умовах надзвичайно важливо розширити транзит української аграрної продукції через сусідні до нас держави-члени ЄС. Враховуючи невизначеність щодо майбутнього продовження роботи Чорноморської зернової ініціативи, український аграрний сектор ризикує залишитись заблокованим всередині країни та бути витісненим зі світових ринків (країни Африки, Близького Сходу та Азії), які сьогодні все більше і більше потрапляють під російський вплив та пропаганду отримання «безкоштовного зерна». Таким чином, світ поступово забуває про тезу «Україна – житниця світу», а сама держава може недорахуватись значних валютних та бюджетних надходжень”, - йде мова у зверненні. Представники українського аграрного сектору засуджують введення будь-яких односторонніх заборон зі сторони європейських країн по відношенню до української продукції. Продовження дії заборони на ввезення аграрної продукції до п’яти сусідніх держав-членів ЄС матиме негативний вплив на український аграрний сектор. В той же час, можливе обмеження транзиту цих культур територією сусідніх країн ЄС до третіх ринків спричинить катастрофічні наслідки для сектору. Аграрії закликали українську владу спільно з представниками держав-членів ЄС розробити механізми, які б забезпечили оперативну, прозору і ефективну роботу транзитних шляхів для української аграрної продукції. https://agravery.com/uk/posts/show/agrarii-zvernulisa-do-vladi-sodo-eksportu-tranzitnimi-slahami-cerez-es 2. У 2023/24 МР вийти на цьогорічний рівень переробки соняшнику буде проблематично - УкроліяпромAgravery.-11.09.2023 У 2023/24 МР очікується значне збільшення виробництва основних видів насіння олійних культур - на 18,8%. Це прогнозується як за рахунок збільшення площ на 12,1%, так і за рахунок підвищення врожайності в середньому на 5,7% через сприятливі погодні умови. Таку інформацію дали учасникі загальних зборів асоціації «Укроліяпром». Найбільше виробництво прогнозується по насінню соняшнику – на 15%. Однак, попри це, прогнозується зменшення його ресурсів через значне скорочення перехідних залишків. «За таких обставин вийти на рівень переробки 2022/23 МР буде можливо лише за умови максимальної переробки насіння соняшнику на вітчизняних потужностях та за умови вирішення логістичних питань поставок олії соняшникової та шроту на експорт», - зазначають в Асоціації. Потребує вирішення питання експорту олії соняшникової через глибоководні порти. https://agravery.com/uk/posts/show/u-202324-mr-vijti-na-cogoricnij-riven-pererobki-sonasniku-bude-problematicno-ukroliaprom 3. Українські сири можуть зникнути з продажу: експерти назвали причини AgroPolit.com . – 12.09.2023 Український сир може зникнути з ринку, бо його витіснить імпортна продукція, оскільки її закупівля є більш вигідною для торгівельних мереж. На думку аналітиків, насичення ринку України недорогими імпортними продуктами призвело до того, що під загрозою витіснення із супермаркетів опинилася вітчизняна тваринницька та молочна продукція, а також овочі і фрукти. «Річ у тім, що в Європі сир особливо не подорожчав, і після підняття цін вітчизняними виробниками мережі можуть прийняти рішення про більш значні закупки європейського сиру. Нормальний брендовий сир в Польщі чи Голландії обійдеться імпортеру на 20% дешевше, ніж сир типу Тільзіт, який їм пропонують вітчизняні виробники. І вибір мереж може виявитися не на користь вітчизняного виробника», — зазнають експерти. https://agropolit.com/news/26516-ukrayinski-siri-mojut-zniknuti-z-prodaju-eksperti-nazvali-prichini 4. Ліссітса: Агросектор вперше за останні 20 років став збитковим AgroPortal.ua .- 12.09.2023 Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) повідомив гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса. Лінію збитковості у 2022 році перейшли як зернові, так і соняшник. Основні статті затрат, які вплинули на зростання собівартості вирощування зернових та олійних майже вдвічі - добрива і паливо. «Агросектор вижив у нових реаліях за рахунок того, що 2021 рік був мегауспішним. Агробізнес швидко адаптувався на західних кордонах та в дунайських портах, ми з нуля створили логістичні маршрути, посіяли та зібрали високий врожай. Натомість у 2024 році ми заходимо зі значними перехідними залишками зернових та олійних, з суттєво нижчими цінами порівняно з 2022 роком, мегадорогою логістикою», — зазначив він. Також Ліссітса не виключає у майбутньому й масового банкрутства агропідприємств, критичними будуть кінець 2024-го – 2025 рік, але подібний розвиток не вплине на роботу сектору в цілому. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/lissitsa-agrosektor-vpershe-za-ostanni-20-rokiv-stav-zbitkovim 5. Ринок соняшнику пройде цінове дно у жовтні AgroPortal.ua .- 13.09.2023 Українські виробники олії завантажені сировиною, що стало причиною обвалу внутрішніх закупівельних цін на насіння соняшнику. Аналітики вважають, що ринок соняшнику пройде «цінове дно» на початку жовтня. «Всередині країни переробні заводи почали обвалювати ціни на соняшник, оскільки на вересень вони законтрактували необхідні обсяги сировини. Є заводи, що укомплектовані насінням олійної на місяць уперед, інші — на 1-2 тижні. Відповідно, переробники будуть купувати сировину у широкому ціновому діапазоні 10500-12500 грн/т. Можна очікувати, що у перші тижні жовтня ринок побачить найнижчі ціни», — прогнозують в аналітичному департаменті кооперативу. Певне зниження цін на рослинні олії на глобальному ринку також підтримає сформований понижуючий ціновий тренд на українському ринку соняшнику, на думку аналітиків, https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/rinok-sonyashnika-proyde-cinove-dno-u-zhovtni 6. Україна продає більше курятини за кордон AgroPortal.ua .- 10.09.2023 Український експорт м’яса птиці в серпні 2023 року становив 39,5 тис. т, що на 3,6 тис. т більше, ніж місяцем раніше. Як свідчать дані митної статистики, обсяг експорту в останній місяць літа був найбільшим за підсумками одного календарного місяця з початку цього року. Роком раніше в серпні з України вдалося вивезти за кордон лише 30 тис. т курятини. Головними покупцями є Нідерланди, Саудівська Аравія та Словаччина. У січні-липні поточного року Україна відправила за кордон 288 тис. т курятини на $539 млн. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року експорт курятини в натуральному обсязі збільшився на 9,5%, а у грошовому — зменшився на 8%. Причина — зниження середньої ціни реалізації в другому півріччі 2022 року. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-prodaye-bilshe-m-yasa-za-kordon 7. Названо перспективні напрямки для експорту українського горіха AgroPortal.ua .- 10.09.2023 Найбільш перспективні країни для експортування волоських горіхів та фундука у шкаралупі – це Німеччина, Італія, Іспанія, повідомляє керівниця аналітичного напряму ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Ольга Гвоздьова. Основні країни-імпортери розбиті за культурами, а також горіхом у шкарлупі та без неї. У першій п’ятірці імпортерів фундука без шкаралупи — Німеччина, Італія, Франція, Швейцарія та Польща, у шкаралупі — Німеччина, Італія, Іспанія. Волоський горіх без шкаралупи найбільше імпортують Німеччина, Іспанія, Нідерланди, у шкаралупі — Італія, Іспанія, Німеччина. Найбільшими країнами-споживачами фундука є Німеччина та Італія, а до п’ятірки входять Туреччина, Франція та Китай. «Це і є потенційні ринки для українського експорту, — зауважує Гвоздьова. — Поки що йдеться лише про сировинну продукцію, яку може запропонувати Україна. Проте ми вже можемо говорити про перспективу експорту продукції з доданою вартістю. Для деяких виробників це вже теперішнє». https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/nazvano-perspektivni-napryamki-dlya-eksportu-ukrajinskogo-goriha 8. 20 виноробень будуть представлені на фестивалі вина в Києві AgroTimes.-13.09.2023 Фестиваль українських вин Brave Wine відбудеться 7-8 жовтня в столиці. Працюватиме виставка «Нерозказана історія українського виноробства», свою продукцію представлять 20 провідних українських виноробень нової хвилі з різних регіонів України. Організатори зазначають, що як і минулого року, подія пройде в безпечній локації з укриттям. На стендах учасників будуть безкоштовні дегустації, працюватиме Школа вина з лекціями та дегустаціями. Буде організована фотовиставка «Нерозказана історія українського виноробства», приурочена до виходу книги про українське вино авторства Сергія Клімова, видавництва «Ukraïner». «Традиційно частина коштів з вхідних квитків та благодійних аукціонів в рамках фестивалю буде передана на підтримку наших захисників, – зауважують організатори. – Цього разу ми допомагаємо благодійному фонду Лелека-України (Leleka Foundation), які з перших тижнів повномасштабної війни і до сьогодні забезпечують наших медиків засобами, що рятують життя». https://agrotimes.ua/ovochi-sad/20-vynoroben-budut-predstavleni-na-festyvali-vyna-v-kyyevi/

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 10 січня 2020 року Попередній допис Наступний допис Боротьба з тіньовим обігом спирту дала результати AgroNews.ua. -10.01.2020 У січні 2020 року ДП «Укрспирт» офіційно реалізує 440, 60 тисяч декалітрів спирту. При цьому за аналогічний період минулого року було реалізовано лише 255, 17 тисяч декалітрів. Це — результат боротьби з виробництвом контрафактного спирту в Україні, повідомили у прес-службі «Укрспирту». «Ці цифри свідчить не про те, що ми стали виробляти чи споживати більше алкоголю в країні, а про ефективну боротьбу з тіньовим обігом спирту. Держава зосередила увагу на ліквідації усіх можливих схем виробництва контрафактного спирту, які раніше існували на заводах підприємства. Ми уважно стежимо за собівартістю спирту та правильною закупкою сировини. І якщо бачимо будь-які порушення, то відразу міняємо керівників заводів. І це вже дає свої результати», — прокоментував в.о. голови ДП «Укрспирт» Сергій Блескун. Наразі підприємство готують до передачі Державному фонду майна України. Варто зауважити, що збільшення об’єму реалізації спирту ДП «Укрспирт» пропорційне збільшенню акцизу, а тобто — призведе до зростання надходжень до бюджету України. «Дякую Міністерству, Державній фіскальній службі та правоохоронним органам за спільну роботу у напрямку детінізації спиртової галузі. Усе, що можна зробити на ДП “Укрспирт” щодо цього напрямку, ми робимо. Звісно, ми не можемо контролювати нелегальний імпорт або підпільні заводи, які працюють під виглядом іншої діяльності у нашій державі. Однак упевнений, що невдовзі такі явища зникнуть в Україні», — додав Блескун. До слова, у січні працюватиме 10 заводів ДП «Укрспирт», при цьому в аналогічний період минулого року працювали 7. Нагадаємо, з 1 січня 2020 почав діяти закон про демонополізацію спиртової галузі. Згідно з документом, із 1 липня 2020 року скасовується державна монополія на виробництво спирту, зокрема, як лікарського засобу, а також для медичних і ветеринарних цілей. agronews.ua Український агросектор має величезний потенціал для впровадження інновацій AgroNews.ua. -08.01.2020 Український агросектор має величезний потенціал для експериментів та впровадження інноваційних цифрових технологій. Тут працюють абсолютно різного розміру компанії, які вирощують широчезний спектр сільгоспкультур, у тому числі овочевих, пише AgroPortal.ua Про це в ефірі RadaTVchannel розповів голова правління AgTech Ukraine Юрій Петрук. За його словами, раніше українські аграрії були дуже консервативні щодо впровадження подібних технологій. З приходом до управління більш молодшого покоління ситуація суттєво змінюється. При цьому різного розміру компанії підходять до втілення новацій по-своєму. Приміром, агрохолдинги розробляють продукт з нуля і під себе, на це витрачається багато часу та фінансів. Вони сподіваються далі продавати цей продукт, але у інших компаній виявляються абсолютно інші потреби. Натомість малі та середні компанії шукають готові рішення, які інтегрують і налаштовують під себе. «Ми використовуємо 30-40% наших технологій, всі інші — імпортуємо. Проте не потрібно обов’язково ставати монополістами у виробництві технологій. Ми можемо інтегрувати краще з того, що є на ринку», — говорить Петрук. Він додає, що українські ІТ-спеціалісти контактують напряму з кінцевими споживачами — аграріями, щоб чіткіше зрозуміти поставлену задачу, ширше розкрити тему підвищення врожаїв та експорту, «прокачати» економіку України з усіх боків. Така співпраця є найбільш продуктивною. Разом із тим, розробка програмного забезпечення частіше проводиться на експорт. «Аграрне виробництво — це та галузь, де застосовуються топові технології, і часто вони затребувані більше за кордоном, ніж у нас, — ділиться Петрук. — В Україні бізнес працює за принципом «інвестиція повинна окуповуватися швидко» (2-3 роки). Проте є чимало технологій, які окуповуються 5-8-10 років. Їх, на жаль, впроваджують не в Україні». agronews.ua Україна наростила виробництво шоколадних цукерок AgroNews.ua. -08.01.2020 В Україні у січні-листопаді минулого року виробили 58 тисяч 297 тонн шоколадних цукерок (крім цукерок із вмістом алкоголю, шоколаду в брикетах, пластинах чи плитках). Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики. За 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним перодом роком раніше виробництво шоколадних цукерок збільшилося на 23,2%. При цьому у річному вимірі (листопад 2019-го до листопада 2018 року) шоколадних цукерок почали робити більше на 18,2%. Шоколадних цукерок з вмістом алкоголю у січні-листопаді 2019 року виробили в Україні 17 тисяч 592 тонни, що на 7% більше, ніж за відповідний період роком раніше. Водночас, у річному вимірі виробництво таких цукерок скоротилося на 3,6%. agronews.ua Ефіопія зацікавлена в поставках зерна з України AgroNews.ua. -07.01.2020 Ефіопія назвала Україну стратегічним партнером у агросекторі на 2020 рік.Про це йшла мова в ході круглого столу в Торгово-промисловій палаті України, передає Agroportal.ua Як йдеться у повідомленні ТПП, генеральний директор Служби державних закупівель Ефіопії Цевайе Мелуне Бачоре наголосила на важливості співпраці саме з Україною, адже уряд країни визначило Україну стратегічним партнером на 2020 рік. Ефіопія є одним з найбільших торгових партнерів України серед країн Подсахарськой Африки. Український експорт в Ефіопію в 2015-2017 рр. був більшим, ніж в усі інші країни цього регіону – за обсягами взаємної торгівлі серед цих країн Ефіопія традиційно займає друге-третє місця. agronews.ua У 2019 році Україна експортувала рекордну кількість м’яса AgroNews.ua. -07.01.2020 Українським виробникам вдалося експортували 472 тис. т м’яса у 2019 р. Цей показник виріс за рахунок збільшення експорту курятини. Такі дані повідомив Андрій Панкратов, аналітик агропродовольчих ринків ФАО на конференції «М’ясний бізнес 2019», повідомляє UkraineFood.org. Так у 2019 р. м’яса птиці було відправлено на зовнішні ринки 410 тис. т, що на 25% більше у річному обчисленні. Об’єми експорту яловичини та свинини залишились незмінними. Для порівняння у 2018 р. вітчизняні виробники експортували всього 395 тис. т. За словами експерта, основну тенденцію на глобальному ринку задають високі світові ціни на м’ясо. Це робить вигідними зовнішні поставки, але водночас здорожчує імпорт. agronews.ua Виробництво гречки в Україні зросло на 18% AgroNews.ua. -07.01.2020 В Україні за 11 місяців 2019 року у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року зросло виробництво гречки – на 18,2%, у річному вимірі (листопад 2019-го до листопада 2018-го) – на 13,3%. Про це УНН повідомляє з посиланням на дані Держстатистики. Загалом у січні-листопаді 2019 року було вироблено 66,89 тис. тонн гречки (ядриці та січки), з них у листопаді – 6,8 тис. т. Запаси готової продукції на кінець листопада 2019 року становили 2,49 тис. т гречки (ядриці та січки). Дані наведено у натуральному вираженні; без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. agronews.ua В Україні збільшилась кількість виробників органічної продукції AgroNews.ua. -05.01.2020 В Україні на сьогоднішній день сформувалася тенденція зростання кількості виробників органічної продукції та постійного розширення лінійки товарів, про це повідомила заступник начальника відділу політики якості розвитку Міністерства економіки, торгівлі та сільського господарства України Валентина Заєць. “Що стосується розширення лінійки товарів, то, говорячи про виробництво готових харчових продуктів у 2019 р., це молочні, м’ясні продукти, борошно, крупи, масло. Тому органічне виробництво і надалі буде активно розвиватися як в експортному напрямку, так і на внутрішньому ринку”, – зазначила В.Заєць. Крім того, вона підкреслила, що Закон України “Про основні засади та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції” дасть можливість українським виробникам виготовляти органічну продукцію згідно з українським законодавством і постачати її на внутрішній ринок. При цьому на сьогоднішній день Мінекономіки допрацьовує нормативну базу, яка забезпечить впровадження нового закону. Виробники, які наразі здійснюють виробництво органічної продукції відповідно до стандартів, еквівалентним законодавства ЄС, не відчують суттєвих змін в правилах органічного виробництва після впровадження всіх підзаконних актів органічного законодавства в Україні, адже прийнятий закон і нормативно-правові акти, які вже затверджені або будуть затверджені незабаром, розроблені з урахуванням законодавства ЄС в цій сфері, зокрема Регламентів 834, 889 і 1235. agronews.ua Наступний рік буде непростим для українських агроекспортерів – думка AgroNews.ua. -04.01.2020 Україні в 2020 році потрібно буде захищати і розширювати зайняті українським зерном позиції на ринках Азії і Африки, а також конкурувати з російською соняшниковою олією на ринках Індії та Китаю. Вирішення цих завдань спирається на стабільне зростання аграрного виробництва України. Про таку тенденцію сказав в своєму інтерв’ю генеральний директор компанії УкрАгроКонсалт Сергій Феофілов, пише Latifundist. За його словами, новий рік буде непростим для українських експортерів. Сергій Феофілов також підсумував 2019 рік. Він виділив зростання експортної виручки.«Тільки за перші три квартали 2019 року експорт трьох основних зернових культур (пшениця, ячмінь, кукурудза) приніс в Україну валюту на суму $ 6,8 млрд, що на 43% перевищує показники аналогічного періоду минулого року. Україна в минулому році збільшила відвантаження пшениці на ринки Азії та Африки, а також кукурудзи в Європу і Китай, поставила новий рекорд експорту соняшникової олії», – зазначає експерт. Але аналіз УкрАгроКонсалт показує, що фізичні обсяги експорту зростають набагато швидше в порівнянні зі збільшенням валютної виручки. Україна по суті залишається величезним давальницьким цехом, оскільки сюди вливаються МТР, виробляється зернова і олійна сировина, яка потім переробляється в інших країнах, де і залишається основна маржа. agronews.ua Визначено основні пріоритети державної підтримки сільського господарства на 2020 рік AgroNews.ua. -03.01.2020 2 січня, відбулася відкрита зустріч з аграрними асоціаціями під головуванням заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, де кожен отримав змогу висловити свої пропозиції щодо напрямів державної підтримки на 2020 рік, повідомляють на сайті Мінекономрозвитку. «На сьогодні ми вже маємо певні напрямки, які визначені ключовими, серед яких – підтримка малих і середніх виробників у рамках запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Наша мета – спільно з профільними асоціаціями напрацювати програми підтримки, які включатимуть дві цілі: економічний ефект та створення нових робочих місць», – підкреслив заступник Міністра. За результатами наради визначено основні пріоритети: – підтримка галузі тваринництва, садівництва; – підтримка переробної галузі; – відшкодування вартості за придбання с/г техніки та обладнання; – оновлення порядків розподілу коштів, переліків та ін.; – пропозиції щодо оновлення податкового кодексу. agronews.ua Виробництво хліба в Україні скоротилося на 11% AГРОПОЛІТ. -08.01.2020 В Україні за 11 місяців 2019 року виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання впало на 10,7%. Про повідомляє прес-служба Державної служби статистики України. Загалом у січні-листопаді 2019 року було вироблено 782,27 тис. т хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання, з них у листопаді – 66,68 тис. т. У листопаді у річному вимірі виробництво хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання скоротилося на 14,1%. Запаси готової продукції на кінець листопада 2019 року становили 304 тонни хліба та хлібобулочних виробів нетривалого зберігання. agropolit.com/news/ Неконструктивна експортно-імпортна позиція уряду призведе до втрат з усіх боків, – Бахматюк AГРОПОЛІТ. -07.01.2020 За словами власника Ukrlandfarming та голови ради директорів холдингу «Авангард» Олега Бахматюка, неконструктивна експортно-імпортна позиція уряду призведе до втрат з усіх боків. Про це він заявив під час ексклюзивного інтерв'ю для AgroPolit.com. «Я не знаю, на кого рівняються ці люди. Взагалі, то флагманами розвитку експортної економіки є Китай, Японія, ЄС. І взагалі, якщо ви помітили, то США дуже часто виступають і звинувачують Китай, що відбувається маніпулювання курсом для вирівнювання своїх експортних позицій на міжнародному ринку. Якщо Дональд Трамп обклав 20% штрафом китайські товари, і це було катастрофою, то зараз 20% обкладено всі українські експортні товари. А це недоотримання бюджету, спад експортно орієнтованих галузей, які дають більше половини експорту і валюти в об’ємі ВВП. Від такої політики зростає імпорт в країну. Я такої політики експорту не можу зрозуміти. Це для мене нонсенс», — заявив Бахматюк. За його словами, такі дії уряду вплинули не лише на його підприємства але й на інших українських експортерів. «В нас питання з «Авангардом»: він покращив роботу за рахунок того, що 50% почав експортувати. І тут нам і всім експортерам такий подарунок від уряду — 30% зниження курсу долара. Ми ж поставляємо в Гонконг, в Сінгапур. Зараз в Індонезію починаємо поставляти. Ми просто не очікували такої «грамотної» експортної політики. Тому «Авангард» буде суттєво скорочувати експорт. При тому що є ряд ринків, де ми просто добивалися їх рік чи два, а зараз вони через таку політику уряду стали збитковими від собівартості на 10-15 %. Будемо щось корегувати через пару місяців, будемо дивитися, як рухатися дальше» — заявив Бахматюк. agropolit.com/news/ Укрвинпром не відмовився від експорту «коньяку» та «шампанського», попри Асоціацію з ЄС AГРОПОЛІТ. -05.01.2020 Корпорація «Укрвинпром» повідомила, що Україна продовжить виготовлення та експорт «коньяку України» та «шампанського України». Про це йдеться у повідомленні на сторінці корпорації у Facebook, повідомляє Економічна правда. В Укрвинпромі пояснили, що виноградно-виноробна галузь країни нині працює в умовах перехідного періоду, що визначено статтею 208 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом стосовно використання географічних зазначень ЄС для позначення подібних продуктів, які походять з України. Як зазначається в повідомленні, для певного переліку назв виноробної продукції, зокрема для назв «шампанське» та «коньяк» – це 10-річний перехідний період, який діє до 1 січня 2026 року. Отже, це незмінна протягом найближчих років юридична ситуація. Попри взяті на себе зобов’язання відмовитися від низки географічних назв ЄС, зокрема «коньяк» та «шампанське», ми маємо право використовувати назви до кінця 2025 року. Однак, внаслідок політичного рішення під час підписання Угоди про асоціацію не було передбачено надання раніше обумовлених під час переговорів компенсацій чи технічної допомоги виробникам виноробної продукції України у разі відмови від вживання географічних зазначень країн Європи у назвах українських вин і коньяків», — сказав Володимир Кучеренко, генеральний директор корпорації «Укрвинпром». agropolit.com/news/ Виробництво цукру в Україні скоротилось майже на 20% AgroPortal.ua.-10.01.2020 Українські підприємства в 2019/20 МР виготовили 1,48 млн т цукру, що на 19% менше ніж попереднього року. Про це йдеться у повідомленні НАЦУ «Укрцукор». «Всього в сезоні працювало 33 цукрових заводи, які переробили 9,84 млн т цукрових буряків. Це майже на третину менше ніж попереднього року. Як бачимо, суттєве зменшення кількості сировини потягнуло за собою скорочення виробничих потужностей і, як наслідок, зменшення виробництва цукру в цілому», — прокоментувала заступник голови правління НАЦУ «Укрцукор» Руслана Яненко. За словами експерта, такий результат є досить прогнозованим, адже світовий профіцит цукру, що тривав останні три роки суттєво вплинув і на український ринок — маємо скорочення посівних площ під цукровими буряками на 20% і зменшення кількості сировини. Окрім того, що 9 переробних підприємств в цьому році не запустилось, виробничий сезон також скоротився майже на місяць, а це, безумовно, відіб’ється на собівартості виробництва цукру, адже мінімально цукровий завод повинен відпрацювати 100 днів, щоб покрити витрати на запуск. Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька обл. — 331,9 тис. т, Хмельницька обл. — 192,8 тис. т, а замикає трійку Тернопільська обл. з показником 186,4 тис. т. agroportal.ua Україна відправила на експорт майже 5 млн т олійних культур AgroPortal.ua.-09.01.2020 Україна з початку 2019/20 МР експортувала майже 5 млн т олійних культур, що на 56% більше, ніж за аналогічний період минулого сезону (3,2 млн т). Про це йдеться у повідомленні Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Згідно з даними відомства, експорт зернових культур склав понад 31,7 млн т, зокрема, майже 15 млн т — пшениці (у тому числі продовольчої — понад 11,7 млн т, фуражної — понад 3,2 млн т), ячменю — 3,6 млн т, кукурудзи — майже 12,8 млн т. За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано понад 24,8 млн т зернових, зокрема, 10,8 млн т пшениці (у тому числі продовольчої — 6,7 млн т та фуражної пшениці 4,1 млн т), ячменю — понад 3 млн т, кукурудзи — 10,4 млн т). agroportal.ua Функціональний та снековий формат: який хліб обирають українці AgroPortal.ua.-09.01.2020 Хліб функціонального призначення та снекові вироби вагою 50-60 грамів. Таким новинкам серед хлібобулочних виробів надають перевагу українці, проте лідером продажу залишається хліб традиційної рецептури. Про це в ексклюзивному коментарі для AgroPortal.ua розповів голова правління компанії «Київхліб» Володимир Череда. За його словами, зміна смаків споживачів хлібобулочних виробів відбувається поступово.«За добу наше підприємство випускає близько 500 т хлібобулочних виробів. З них до 20% займають новинки», — каже він. Це хліб покращеної якості або функціональний, наприклад, фітнес-хліб. Тобто з додаванням певних видів сировини. Якраз він показує тенденцію до позитивної динаміки. Словом, відбувається певною мірою заміщення традиційного хліба новим. «Дуже стрімко розвивається мережа швидкого харчування: бутерброди, перекуси. І ми маємо пропонувати хлібобулочні вироби по 50-60 грамів, щоб їх могли використовувати фастфуди. Таким новинкам особливо надають перевагу споживачі до 30 років, які економлять час у швидкому темпі життя», — говорить експерт. Череда зазначає, що їхнє підприємство за цей рік розширило свою лінію асортименту на 12 позицій. Для цього вивчало смаки споживачів та тенденції на сусідніх, європейських ринках. Однак розроблено їх було значно більше. Мова йде про ті, що прижилися серед покупців, розповідає Череда. «Сьогодні ринок України відкритий не лише по хлібу, а й загалом. Він точно відображає тенденції, що відбуваються у світі», — підсумував він. agroportal.ua Макроекономічні підсумки року: агросектор залишився драйвером зростання AgroPortal.ua.-04.01.2020 Зростання економіки України прискорюється. Цьому серед іншого сприяє розвиток сільського господарства. Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на сторінці у Facebook.«За перші три квартали 2019 року ВВП порівняно з аналогічним періодом 2018-го зріс на 3,8%, а в ІІ і ІІІ кварталах темпи зростання взагалі перевищували 4%. Це позитив, особливо на фоні уповільнення економічного зростання у світі, і зокрема в Європі», — пояснюють у міністерстві. На відміну від попередніх років, у 2019 році дуже високими темпами зростав експорт товарів і послуг, що в ІІІ кварталі прискорився до 13,5%. Це відбулося насамперед за рахунок значних поставок зернових та олійних культур, олії та залізної руди в умовах високого врожаю та сприятливої цінової кон'юнктури на відповідних ринках. «Серед компонентів з боку виробництва основними драйверами зростання залишалося сільське господарство в умовах збору рекордних обсягів врожаю зернових культур, а також сфера торгівлі на тлі збереження високої споживчої активності. Також стрімко зростала будівельна галузь в умовах проведення активних робіт з оновлення та розширення транспортної та енергетичної інфраструктури, а також робіт з модернізації та розширення виробництва, зокрема промислових підприємств», — додають у міністерстві. Також уточнюється, що врожай зернових 2019 року зріс до рекордних 74 млн т. «Потенціал для подальшого зростання продуктивності в сільському господарстві — дуже високий. І запуск прозорого та цивілізованого ринку землі буде сприяти реалізації цього потенціалу», — вважають у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. agroportal.ua ЭКСПОРТ УКРАИНСКОЙ МУКИ ПОДСКОЧИЛ НА 50% Деловая столица.-10.01.2020 Украинские аграрии с начала 2019/2020 маркетингового года в сравнении с 2018/2019 МГ по состоянию на 3 января поставили муки больше на 54% - до 191,8 тыс. тонн муки Об этом сообщает "АПК- Информ", передает "ДС". При этом уточняется, что экспорт пшеничной муки за отчетный период составил 190,7 тыс. тонн (+66,9 тыс. тонн до результата в 2018/19 МГ), муки из других видов зерна - 1,1 тыс. тонн (+0 4 тыс. тонн). В целом экспорт украинских зерновых за первую половину сезона достиг 31,1 млн тонн, тогда как в 2018/19 МГ этот показатель составлял 23,2 млн тонн. www.dsnews.ua Без шампанського, але з українським бренді День.-09.01.2020 Що чекає наших виробників, які використовують у назві своєї продукції європейські географічні зазначення, і чому варто розкручувати власні локальні бренди? Усі знають коньяк, шампанське, пармезан чи фету, але не всім відомо, що перелічені назви є географічними зазначеннями і тому можуть вироблятися лише на чітко визначеній території з дотриманням встановлених вимог. А це означає, що незабаром українським виробникам доведеться відмовитися від використання цих та багатьох інших іноземних географічних зазначень, які Україна зобов’язалася охороняти на своїй території, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. У Європі наразі зареєстровано вже понад 3,5 тисячі географічних зазначень, а в Україні система власних географічних зазначень лише в процесі становлення, і на сьогодні маємо лише один зареєстрований до регламенту ЄС український харчовий продукт із географічним зазначенням — це Гуцульська овеча бриндзя. Хоча часу на розкрутку залишилося не так уже й багато, зазначив національний експерт із маркетингу і комунікацій проекту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні» Іван ГАЙВАНОВИЧ під час зустрічі з товаровиробниками Вінниччини. До 2026 року українські підприємці повинні відмовитися від використання популярних брендів, які характерні для певних територій, і знайти замінники. Пришвидшити цей процес має на меті закон про географічні зазначення, який набув чинності 1 січня 2020 року. «Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень є новою редакцією колишнього закону «Про охорону прав на зазначення походження товарів», гармонізованою із законодавством Європейського Союзу. Це рамковий документ, слідом за яким очікується ухвалення трьох секторальних законів, що регулюватимуть використання й охорону географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, а також для вин та спиртних напоїв», — відзначає експерт і додає, що на сьогодні є багато продуктів, назви яких не дозволено використовувати незареєстрованим виробникам. Так, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, Україна до 2026 року має відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк», тож наразі для цього українського продукту шукають іншу назву. Також українським виробникам сиру фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви, адже вона є захищеним географічним зазначенням. www.day.kiev.ua/ Милованов сообщил о завершении объединения Минагро и МЭРТ в одну структуру Капитал.-02.01.2020 Объединение Министерства аграрной политики и продовольствия и Министерства экономического развития и торговли (МЭРТ) в Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства завершено, сообщил глава объединенного министерства Тимофей Милованов. «26 декабря 2019 года завершено объединение структур двух министерств: МЭРТ и Министерства аграрной политики и продовольствия. В ходе объединения была проведена централизация функций, объединены дублирующие функции, сокращены непрофильные функции», — написал Милованов в Facebook. Он также отменил, что в ходе реорганизации из структуры Минэкономики уволено 27 человек, в том числе госсекретарь и 15 руководителей структурных подразделений Минэкономики (50% руководящего состава). «В МинАПК был уволен госсекретарь, девять глав департаментов и еще 79 человек», — отметил министр. www.capital.ua/ Україна до квітня зможе використати квоти на експорт до ЄС курятини і яєць УНІАН: Новини України.-09.01.2020 Україна зможе безмитно експортувати до Євросоюзу 5 тисяч тонн курятини та 750 тонн яєць.У січні-березні 2020 року Україна зможе використати квоти на безмитний експорт в країни Євросоюзу 5 тисяч тонн курятини та 750 тонн яєць. Про це свідчать дані на сайті Єврокомісії. Також повідомляється, що в наступному кварталі (квітень-червень) українські експортери отримають квоти на 5 тисяч тонн курятини та 1,2 тисячі тонн яєць. Євросоюз у 2020 році збільшив квоти на ввезення українських товарів тваринництва: курятини – з 19,2 тисячі тонн до 20 тисяч тонн, яєць - з 2,7 тисячі тонн до 3 тисяч тонн. Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною та Європейським Союзом про збільшення квот на безмитний експорт м'яса птиці з України, згідно з яким загальний розмір квоти до 2021 року сягне 70 тисяч тонн. www.unian.ua Аграрный сектор на пороге исторической реформы УНІАН: Новини України.-08.01.2020 Ушедший год отметился очередным рекордом урожая зерновых и масличных культур, отменой государственной монополии на производство спирта и резонансным законопроектом, принятие которого позволит запустить уже в октябре 2020 года историческую земельную реформу. Наиболее знаковым событием исторического масштаба в 2019 году для украинских аграриев стал долгожданный сдвиг в земельной реформе. Верховная Рада в декабре одобрила в первом чтении законопроект об обороте земель сельскохозяйственного назначения и прервала двадцатилетнюю традицию под занавес года продлевать мораторий на продажу сельскохозяйственных земель. Сформированный в прошлом году по итогам досрочных выборов парламент проигнорировал призывы влиятельных противников земельной реформы, и мораторий прекратил действовать с наступлением нового 2020 года. Несмотря на осеннюю засуху, урожай зерновых и масличных культур в ушедшем году превысил 75 миллионов тонн. Это почти на пять миллионов тонн больше, чем годом ранее, и превышает первоначальные прогнозы профильного ведомства. Львиная доля украинского урожая пришлась на кукурузу, которой было собрано свыше 35 миллионов тонн, и пшеницу, валовый сбор которой достиг 28 миллионов тонн. Впрочем, по мнению инсайдеров, реальный урожай зерновых и масличных культур в Украине может быть значительно больше и достигать ста миллионов тонн. Экспорт нового урожая также может оказаться рекордным. В июле – декабре прошлого года аграрии поставили на внешние рынки более 30 миллионов тонн зерна – а это на треть больше, чем за аналогичны период предыдущего года. А впереди еще половина маркетингового сезона. www.unian.ua

< Назад Відкритий пиріг з ягодами Інгредієнти 500 г будь-яких ягід 150 г вершкового масла 300 г цукрового піску 2 яйця 2 ст. борошна 1 уп. розпушувача 1 уп. ванілю 4 ст. л. крохмалю Кроки Заздалегідь дістаньте масло з холодильника, щоб воно було досить м’яким. Додайте до нього порцію цукру (100 г), вбийте яйця, розітріть виделкою. Як тільки маса стане однорідною, введіть ванільний цукор і розпушувач. А потім частинами введіть просіяне борошно. Розкачайте тісто в пласт, викладіть на деко і приберіть в холодильник на 15-20 хвилин. Поки основа «відпочиває», зробіть начинку. Промиті ягоди викладіть в каструльку, засипте цукром, перемішайте. Як тільки кристали розчиняться, приготуйте крохмаль. Розведіть його парою ложок холодної води, а потім влийте в начинку. Проваріть на малому вогні протягом 5-7 хвилин, охолодіть. Дістаньте форму з основою з холодильника, викладіть начинку і поставте випікатися на 40-50 хвилин в заздалегідь розігріту духовку (180°С). Попередній допис Наступний допис

<Назад Виставка «Селекційно – генетичні розробки в рослинництві» 30 черв. 2024 р. Рубрика репрезентація фонду пропонує виставку літератури «Селекційно – генетичні розробки в рослинництві» Попередня Наступна

<Назад Міжнародний форум харчової промисловості та упаковки IFFIP 2023 7 лип. 2023 р. Попри складний час, 21-23 червня відбулась чергова виставка IFFIP форум харчової промисловості та упаковки 2023, яка стала ідеальним місцем для презентації нових продуктів і технологій. На провідній міжнародній виставці демонструвались найкращі наукові досягнення у сфері обладнання та технологій для харчової і переробної промисловості. Створювались реальні можливості для спілкування фахівців, пошуку нових партнерів та активних ділових контактів. У межах ділової програми фахівці Центральної науково- технічної бібліотеки харчової і переробної промисловості України безпосередньо спілкувались з виробниками, постачальниками та споживачами, зайнятими у різних секторах харчової промисловості. Особлива увага була приділена діловим партнерам бібліотеки: редакції журналу «Упаковка» та рекламно-інформаційній агенції «Марко-Пак». Проведення виставки - неймовірне свідчення життєстійкості української промисловості. Україна живе, планує, створює нові рішення і готова адаптуватись до обставин сьогодення. Попередня Наступна