Назад Як готувати та зберігати виноградне вино Сторінки Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 17 по 22 серпня 2022 року Попередній допис Наступний допис ЯПОНСЬКА КОМПАНІЯ НАДАСТЬ ДОПОМОГУ БДЖОЛЯРАМ ТА ЗБІЛЬШИТЬ ОБСЯГИ ЕКСПОРТУ УКРАЇНСЬКОГО МЕДУ Аграрії разом.- 21.08.2022 Провідна компанія Японії Yamada Bee Company Group, яка виробляє мед, косметичні та лікарські засоби, біологічно активі харчові добавки з прополісу та інших супутніх продуктів бджолярства почала експорт в Японію додаткових обсягів українського меду. Про це повідомив посол України в Японії Сергій Корсунський у Facebook після зустрічі з Хідео Ямада, президентом компанії Японії Yamada Bee Company Group. “Компанія - одна з світових лідерів у проведенні досліджень у цій сфері. Вони прийняли рішення надати технічну допомогу українським бджолярам у вигляді специфічного обладнання, а також вже почали експорт в Японію додаткових обсягів українського меду (особливо цікавить мед з соняшнику, липи і акації), а також іншої солодкої продукції українського виробництва.”, – заявив Корсунський. В повідомленні зазначається, що 10% від обсягів продажу власної та української продукції буде спрямовуватись для України. agrarii-razom.com.ua/ Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції AgroNews.ua. -21.08.2022 Туреччина стала найбільшим імпортером української сільгосппродукції, яка надходить із чорноморських морпортів України в межах Стамбульських зернових угод, за період 1-15 серпня її частка становила 26% загального обсягу перевезень (146,4 тис. тонн). Повідомляє Інтерфакс-Україна , пише agronews.ua . Загалом за першу половину серпня з українських портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вийшло 21 суховантажне судно з 563 тис. тонн зерна та інших продовольчих товарів, повідомляється на сайті турецького видання “Анадолу”. “Відповідно до угоди, укладеної за посередництва Туреччини та ООН для вирішення глобальної продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, 26% зерна та інших продуктів харчування, експортованих з України, доставлено до Туреччини”, – уточнило видання у повідомленні. Іншими найбільшими імпортерами сільгосппродукції з портів України за цей період стали Іран та Південна Корея, на частку яких припадає 22% (123,8 тис. тонн), а також Китай (8%, 45 тис. тонн), Ірландія (6%, 33,7 тис. тонн), Італія (5%, 28 тис. тонн), Джибуті (4%, 22,5 тис. тонн) та Румунія (2%, 10,6 тис. тонн). agronews.ua Експорт українського масла зріс до рекордного рівня AgroNews.ua. -20.08.2022 Ціни внутрішнього ринку на вершкове масло зростають попри падіння експортних, повідомляє НФАГРО, пише agronews.ua. Це нормальне явище після 25% девальвації гривні в третій декаді липня. Підсилює процес завершення сезону великого молока, пропозиція дешевої сировини від населення вже зараз помітно знизилась. Проте підвищення цін не було рівнозначним послабленню курсу гривні. Зростання відбувається поступово. За два тижні вартість масла на внутрішньому ринку зросла приблизно на 8-10%. На тлі несприятливої кон’юнктури світових ринків в серпні, експортні ціни на масло помітно знизились. Але все одно зовнішні продажі залишаються значно вигіднішими за внутрішні, хоча ті й виросли. Левова частка українського масла останнім часом продається саме в ЄС. Проте далеко не всі виробники мають доступ до європейського ринку. За рахунок налагодження поставок в ЄС, в липні українським виробникам вдалося збільшити експорт масла до рекордних обсягів за останні п’ять років, далі обсяги експортних поставок мають скорочуватися. Найбільші обсяги поставок у липні були у Польщу (46%), Молдову (14%), Литву (8%), Азербайджан (8%) та Нідерланди (8%). Імпорту масла практично немає і у найближчі місяці він не відновиться. З того невеликого обсягу, який постачався в Україну у липні, найбільші обсяги завезли з Франції (76%) і Польщі (12%). agronews.ua Україну визнано лідером з постачання продовольства AgroNews.ua. -18.08.2022 Вчора вранці балкер BRAVE COMMANDER під прапором Ліберії покинув порт «Південний». 23 000 тонн пшениці поїхали до Ефіопії, щоб подолати проблему голоду в Східній Африці. Судно зафрахтоване в рамках Світової продовольчої програми ООН. Про це повідомляє Мінагрополітики, пише agronews.ua . Зауважимо, що за підсумками останніх років Україна утримувала лідерство у рамках Всесвітньо продовольчої програми (ВПП) з постачання продовольства для гуманітарних операцій. Загалом у 2021-му Україна направила 20% продовольства з програм ООН. Частка України була більшою, а ніж Туреччини та росії разом. У першому півріччі 2022 року ВВП закупила на експорт близько 60 тис. тонн пшениці та 36,5 тис. тонн гороху. Нагадаємо, що наразі вже 17 суден вирушили із українських портів у рамках реалізації Ініціативи про безпечне транспортування агропродукції. На їх борту понад 475 тис. тонн продовольства. agronews.ua Українська цукрова галузь перебуває на межі зникнення AgroNews.ua. -18.08.2022 Якби на Гнідавському цукровому заводі не диверсифікували виробництво, то сезон можна було б і не розпочинати. Про це повідомляє пресслужба підприємства, пише agronews.ua . “Цьогоріч у нас дві проблеми — війна і ціна на енергоносії. В Європі газ коштує вже більше 2 тис. дол. Якби Гнідавський цукровий завод працював тільки на газу, то щодоби ми повинні віддати мінімум 400 т цукру тільки на газ, при тому, що завод буде виробляти 600-700 т за добу, а ще потрібно розрахуватись з господарствами-бурякоздавачами, платити заробітну плату людям, обслуговувати підприємство», — каже заступник директора Гнідавського цукрового заводу Олександр Нікішин. Посадовець переконує, що газу внутрішнього видобутку може не вистачити для того, аби люди не замерзли взимку. Ціна на комерційний газ, який пропонують підприємствам, є такою, що можна відразу не запускати завод, адже кожен кілограм виробленого на цьому газі цукру приносить лише збитки. Це і стало причиною того, що цьогоріч ще 10 заводів працювати не будуть, тобто запуститься лише 22 цукрові заводи по всій Україні. «Однак ми не опускаємо руки і ставимо перед собою амбітні цілі. По-перше отримати від своїх підприємств-бурякоздавачів сировину та переробити її. А друге важливе завдання — це зберегти виробничий колектив, бо закриття заводу на один сезон потягне за собою і псування обладнання, а відповідно і більш тяжкі наслідки для підприємства», — наголошує Олександр Нікішин. agronews.ua Україна експортувала 670 тис. т агропродукції морськими шляхами – Мінінфраструктури AГРОПОЛІТ. – 21.08.2022 За 20 днів роботи так званого зернового коридору, українських морських вдалося експортувати 670 тис. т агропродукції. Її вивезли 27 суден . Про це Міністерство інфраструктури повідомляє у Телеграмі. Повідомляється, що також наразі у порти зайшли під завантаження 18 кораблі, на розгляді знаходиться близько 40 заявок на захід до портів. Також у Мінінфраструктури подякували союзникам за виконання безпекових гарантій в Чорному морі. Нагадаємо, що судна, які переводять українське продовольство Чорним морем, захищені буферною зоною. agropolit.com/news/ Президент підписав закон щодо спрощення приватизації, зокрема, хлібзаводів та спиртзаводів AГРОПОЛІТ. – 20.08.2022 Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо пришвидшення приватизації для цілей релокації підприємств та економічного відновлення № 7451 . Про це повідомляє AgroPolit.com . Починаючи з вересня 2022 року уряд відновить приватизацію підприємств державної власності, що була призупинена на період воєнного стану та розблокована з ухваленням законопроєкту №7451, зокрема, хлібзаводи та спиртзаводи. Приватизація відбуватиметься на спрощених умовах. Як ідеться у документі, підприємці зможуть викупити цілісні майнові комплекси, в тому числі ті, які обтяжені багаторічними арештами на майно (у такому випадку покупець також зобов‘язаний погасити раніше накопичені борги). Також будуть зростати гарантійні внески, а оплата за актив буде відбуватися до укладання договору купівлі-продажу. Процес приватизації від оголошення аукціону і до підписання договору займатиме не більше двох місяців. Якщо в аукціоні зареєстрований лише один учасник, він зможе викупити об’єкт за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової. agropolit.com/news/ Данія запустила грантову програму підтримки українського агробізнесу AgroPortal.ua.- 22.08.2022 Данська рада у справах біженців запускає програму бізнес-партнерства, спрямованого на підтримку аграрного сектору та харчового виробництва в Україні. Як говориться у повідомленні ради у Facebook, претендент може отримати до $20 тис. грантової підтримки (обов’язковий власний внесок партнера до 50% від загального бюджету проєкту). Участь у програмі можуть брати приватні підприємства будь-яких форм реєстрації, об'єднання виробників сільськогосподарської продукції, комунальні підприємства та ін. Умови програми: - кінцевим результатом проєкту має бути збільшення прибутків місцевого населення; - ідея проєкту повинна передбачати розширення вашої бізнес-діяльності; - проєкт повинен бути прибутковим/життєздатним; - співінвестиція з боку партнера — до 50% від загальної вартості проєкту (можлива як у вигляді фінансового внеску, так і у вигляді інших власних активів). Така програма підтримки стала можливою завдяки фінансуванню Швейцарії через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва, а також уряду Великої Британії, уточнили у Данській раді у справах біженців. agroportal.ua На внутрішньому ринку зросте пропозиція якісного яблука AgroPortal.ua.- 20.08.2022 Імпорт яблук залишиться мінімальним через девальвацію, яка робить імпортний продукт дорожчим за український. Про це розповів керівник аналітичного напряму проєкту «АПК-Інформ: овочі та фрукти» Євген Кузін під час онлайн-конференції «Яблучні прогнози 2022». «Ті, хто раніше працював на експорт, можуть спробувати в поганих експортних умовах перекваліфікуватися на внутрішній ринок. Тобто на українському ринку зросте пропозиція якісного яблука, яке якраз і потрібне торговельним мережам», — зазначає Євген Кузін. За його словами, питання експорту в новому сезоні залишаться проблемним. agroportal.ua Проблеми з експортом змусять аграріїв розвивати переробку продукції, – Мінагрополітики Бізнес Цензор.-18.08.2022 Викликані російським військовим вторгненням логістичні проблеми з експортом української аграрної продукції стимулюватимуть агросектор до хоча б часткової переробки агросировини. Про це міністр агарної політики та продовольства Микола Сольський заявив у інтерв'ю "Forbes Україна". "Війна точно змінить вектор розвитку агро в бік переробки. Це психологічний момент. Коли ти раз опинився в ситуації, як зараз, що не можеш майже нічого вивезти-продати, а твій конкурент почувається краще тільки тому, що переробляв сировину, то це стимулює налагодити хоча б часткову переробку", – сказав міністр. За його словами, до повномасштабної війни розвиток переробки зупиняли кілька факторів, наприклад переробку кукурудзи в етанолі гальмувала монополія "Укрспирту", а виробництво борошна ускладнювала закритість цього ринку. Крім цього Сольський анонсував вирощування нових нішевих сільгоспкультур в Україні до 2025 року, за умови, що агресія РФ припиниться в цьому або наступному році. "Якщо ЄС відкриє свій ринок, ми налагодимо страхування бізнесу і працюватиме ефективний судовий захист, то у 2025 році ми отримаємо живий ліквідний земельний ринок. У нас зʼявляються нові культури, які ми вирощуватимемо, побільшає проєктів у сфері переробки, зʼявиться розгалужена інфраструктура", – прогнозує міністр. biz.censor.net.ua/ Імпортні харчові продукти маркуватимуть українською Газета по-українські.-20.08.2022 Від імпортерів харчових продуктів в Україні вимагатимуть обов'язкове маркування продукції державною мовою. Відповідну постанову ухвалив минулої п'ятниці Кабінет міністрів. Про це повідомило Міністерство аграрної політики. Уряд повернув обов'язковість маркування продуктів українською мовою. Водночас харчові продукти, ввезені на територію України з 9 березня по 1 грудня 2022 року, інформація про які викладена не українською мовою, можуть перебувати в обігу до закінчення мінімального терміну придатності або граничного терміну споживання (дати "вжити до"). Вимоги щодо обов'язкового маркування імпортованих харчових продуктів державною мовою раніше спростили для безперебійного забезпечення українців продуктами харчування в умовах воєнного стану, пояснили в уряді."Зараз національні підприємства здатні в повному обсязі забезпечити потребу українських споживачів у безпечних та якісних харчових продуктах із дотриманням вимог харчового законодавства", – заявило Мінагрополітики. Gazeta.ua Сольський розповів, яка галузь агросектору постраждала найбільше Kurkul. -21.08.2022 Від російсько-української війни найбільших втрат зазнала галузь рослинництва. Таку думку висловив Міністр агрополітики і продовольства України Микола Сольський у інтерв'ю Forbes.ua . «Рослинництво — це найбільша за кількістю виробників сфера. На її збитковість сильно вплинуло значне зростання ціни логістики. На піку логістика коштувала дорожче, ніж саме зерно. Такого не має бути. Інші галузі втратили, але не так багато», — розповів міністр. З його слів, у тваринництві й виробництві олії втратили ті виробники, в яких постраждала інфраструктура від снарядів та військових дій. Але їхня продукція мала компенсатори на закордонному ринку. Світові ціни на мʼясо й олії були аж такими високими, що суттєво компенсували витрати на виробництво й логістику. kurkul.com Любителів кави попередили: неврожай у Бразилії може підняти ціни на цей напій УНІАН: Новини України.-22.08.2022 Аналітики прогнозують зростання цін на каву протягом наступних трьох-шести місяців через падіння пропозиції і запасів кави. Поганий урожай у найбільшого в світі виробника кави - Бразилії може спровокувати ще більше подорожчання цього продукту. Кавові фермери в Бразилії досі борються з наслідками примх погоди в минулому році, коли плантації постраждали спочатку від посухи, а потім від заморозків, повідомляє The Wall Street Journal . Видання зазначає, що урожай високоякісних зерен арабіки в Бразилії буде менший половини того, який зазвичай буває в хороші роки.Якщо врожай цього року виявиться меншим, ніж передбачалося, це може посилити дефіцит міжнародних поставок і сприяти новому зростанню цін на каву. Проблема посилюється тим, що виробництво кави арабіка йде по дворічному циклу, що дає більший урожай в парні роки. Також погана погода завдала шкоди кавовій індустрії Колумбії, яка є ще одним великим виробником. Світові ціни на арабіку, ймовірно, зростуть після того, як почнуть готуватися оцінки врожаю цього року в Бразилії, сказав Тьяго Казаріні, бразильський кавовий брокер Cazarini Trading Co. Аналітики раніше передбачали, що урожай арабіки в Бразилії за 12 місяців, починаючи з липня, може відповідати рекорду, встановленому двома роками раніше, в 48,7 млн мішків, кожен з яких містить 132 фунти кави. Але кінцева цифра, ймовірно, буде набагато нижчою. Ранній офіційний прогноз з Бразилії становить всього 35,7 млн мішків. Аналітики цього ринку вказали на інші ознаки того, що попит на каву перевищує пропозицію, що також може сприяти зростанню цін. Міжнародна організація з кави заявила, що світове споживання буде випереджати виробництво другий рік поспіль, в той час як Fitch Solutions повідомив, що запаси на складах Intercontinental Exchange знаходяться на найнижчому рівні в цьому столітті. Падіння пропозиції і запасів кави вказують на зростання цін протягом наступних трьох-шести місяців, сказав Оле Хансен, глава відділу товарної стратегії Saxo Bank. www.unian.ua Артснаряди отруюватимуть українські землі щонайменше 100 років – науковці УНІАН: Новини України.-19.08.2022 Після війни українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі. Українські землі, забруднені артилерійськими снарядами, можуть стати непридатними для вирощування сільськогосподарських культур на століття. Про це заявили науковці Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, пише Express. Такі результати вчені отримали, дослідивши ґрунт на невеликій лісистій місцевості в департаменті Па-де-Кале, у Франції — у Меморіальному парку Шеффілда. Ця ділянка стала ареною для битв під час Першої світової війни. Учені вибрали для досліджень саме цю місцевість, оскільки з 1918 року, коли замовкли всі артилерійські гармати, ґрунт і ландшафт тут залишилися недоторканими і не знезаражувалися. Науковці виявили у пробах грунту підвищені рівні як свинцю, так і міді, які можуть пригнічувати ріст рослин. За словами дослідника ґрунтів доктора Наомі Рінтул-Хайнс з Кентерберійського університету Крайст-Черч у Кенті, відкриття у Франції вказують на довгострокові наслідки сучасного конфлікту в Україні. Науковці зазначили, що українські фермери будуть змушені вирощувати врожаї на забрудненій важкими металами землі щонайменше 100 років. "Крім короткострокового впливу на сільське господарство через проблеми з ланцюгом постачання врожаю, ці поля можуть бути небезпечно забруднені боєприпасами в довгостроковій перспективі. Можливо, протягом 100 років або більше. Це може вплинути на продовольчу безпеку не лише в Україні, а й потенційно в глобальному масштабі", -прокоментував підсумки дослідження Рінтул-Хайнс. www.unian.ua Українцям розповіли, чи буде дефіцит цукру УНІАН: Новини України.-18.08.2022 В цьому році цукровики планують виробити мільйон сто тисяч тонн цукру. Тимчасово виконуючий обов'язки голови правління Асоціації цукровиків "Укрцукор" Назар Михайловин заявив, що дефіциту цукру в Україні не буде. Про це він розповів в ефірі Українського радіо. "Дефіциту цукру не буде. Незважаючи на скорочення працюючих цукрових заводів, поточного року планується виробити мільйон сто тисяч тонн цукру. Перехідні залишки складають 450 тисяч тонн цукру. Тобто внутрішній ринок буде повністю забезпечено", - зазначив Михайловин. Він підкреслив, що зупинка частини цукрових заводів в Україні пов'язана не лише з високою ціною на природний газ, причиною було і вторгнення РФ на територію України. В деяких областях велися активні бойові дії і через це заводи не змогли посіяти цукровий буряк. Михайловин додав, що ті заводи, які не запустилися, а взяли певну паузу, перебувають або на модернізації, або на переобладнанні. Проте вони активно готуються до переробки цукрового буряка наступного року. Всі робочі місця повністю збережені."Цього року посіяно 180 тисяч гектарів цукрових буряків. Стан їхній задовільний, подеколи хороший. Поки рано говорити про врожай, який росте. Увесь буряк буде перероблено і наступного року цукру вистачить", - повідомив т.в.о. голови асоціації. www.unian.ua

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 8 червня 2023 року Попередній допис Наступний допис 1. Україна планує відновити ветеринарний контроль молочної продукції з Польщі Agravery.-02.06.2023 Мінагрополітики України пропонує відновити ветеринарний контроль на молоко та молочні продукти з Польщі. Профільні відомства готують відповідну постанову. Планується проведення документальної перевірки, перевірки відповідності, здоров’я та благополуччя тварин, фізичної перевірки та лабораторних досліджень і випробувань. Ці дослідження здійснюватимуться на прикордонних інспекційних постах та призначених пунктах пропуску на державному кордоні України – Краківець, Ягодин, Рава-Руська, Смільниця, Шегині. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-planue-vidnoviti-veterinarnij-kontrol-molocnoi-produkcii-z-polsi 2. Німеччина запускає новий партнерський проєкт для сталого розвитку плодоовочевого сектору в Україні Agravery.-02.06.2023 У Комітеті з питань аграрної та земельної політики зазначається, що в умовах повномасштабної війни міжнародні партнери надають ще більшу підтримку та допомогу українським аграріям. Міністерство сільського господарства Німеччини запускає новий партнерський проект для сталого розвитку плодоовочевого сектору в Україні, загальний обсяг фінансування складає €5 млн. Проект направлений на підтримку професійної освіти й дорадництва, умов виробництва й складських потужностей, а також стартапів у галузі плодоовочівництва. Він сприятиме відновленню критичної сільськогосподарської інфраструктури і ланцюгів створення доданої вартості у секторі плодоовочівництва. Також готується проект у Вінницькій області, яка впродовж війни перетворилася на основний регіон постачання свіжих продуктів харчування. Успішні підходи будуть поширені на інші регіони Украйни. Японія допоможе відродити агросектор України, планує підтримати рибне господарство України та іригаційний сектор, забезпечити фермерів України аграрною технікою, надати обладнання для відновлення сільського господарства та розмінування територій. https://agravery.com/uk/posts/show/nimeccina-zapuskae-novij-partnerskij-proekt-dla-stalogo-rozvitku-plodoovocevogo-sektoru-v-ukraini 3. Кабінет Міністрів заборонив експорт цукру з України AgroNews.ua . -01.06.2023 Україна забороняє експорт цукру, щоб забезпечити його споживання . Кабінет Міністрів на засіданні 30 травня заборонив експорт цукру з України, встановивши нульову квоту з 5 червня по 15 вересня 2023 року. «Включено цукор (товарна позиція згідно з УКТЗЕД 1701) до додатка 1 «Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню» постанови №1466 з обсягом квоти 0 тонн та періодом ліцензування з 5 червня по 15 вересня 2023 року…», — йдеться у повідомленні. Уряд виключив цукор із додатка 5 зазначеної постанови — «Перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню». https://agronews.ua/news/kabinet-ministriv-zaboronyv-eksport-czukru-z-ukrayiny/ 4. Підрив Каховської ГЕС затопив єдиний в Україні осетровий завод AgroPolit.com . – 07.06.2023 Міністерство аграрної політики і продовольства України повідомляє, що п ісля знищення російськими окупантами Каховської ГЕС, державний осетровий завод, який є єдиним в Україні подібним підприємством, було затоплено. Це загрожує подальшому відтворенню популяції осетрових видів риб. При песимістичному сценарії, це може стати причиною зникнення відповідних реліктових видів в українських водоймах. В Мінагро повідомили, що осетрові види риб мають особливий охоронний статус, тому руйнація осетрового заводу може негативно вплинути на екологічний стан України, а також країн Чорноморського басейну. https://agropolit.com/news/25812-pidriv-kahovskoyi-ges-zatopiv-yediniy-v-ukrayini-osetroviy-zavod 5. 12 аграрних асоціацій виступили проти законопроєкту 8149 про саморегульовані організації AgroPolit.com . – 02.06.2023 12 аграрних асоціацій виступили проти законопроєкту №8149 «Про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників» Звернення підписали найбільші галузеві об’єднання: «Укрконсервмолоко», асоціація «Українських імпортерів риби та морепродуктів», «Укрвинпром», «Укрцукор», «Ліга виробників харчових продуктів», Українська аграрна конфедерація, «Укроліяпром», «Укрхлібпром», асоціація «М’ясної галузі», Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка молочних підприємств України, «Укрхарчопром», «Борошномели України». Документ підготували без обговорення його з громадськістю, він протирічить практиці ЄС в утворенні саморегульованих організацій. Автори звернення стверджують, що документ в його нинішньому вигляді має корупційну складову і вимагають доопрацювання документу. Після такого обговорення за участі членів аграрного комітету з документу мають зникнути корупційні ризики. https://agropolit.com/news/25772-12-agrarnih-asotsiatsiy-vistupili-proti-zakonoproyektu-8149-pro-samoregulovani-organizatsiyi 6. Інвестиції в переробку дадуть потужний розвиток аграрній галузі AgroPortal.ua .- 04.06.2023 Голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду вважає, що експорт готової продукції вигідніший за експорт сировини. Україна може наростити виробництво та експорт продуктів переробки. Це створить потужний економічний ефект: ріст ВВП, більше валютної виручки, створення робочих місць, збільшення надходжень до бюджету. «Ми розуміємо, що через затримки росією експорту нашої продукції морськими коридорами страждають і наші аграрії, і люди, які потребують нашої продукції. Ми не знаємо, скільки це триватиме, тому розуміємо, що потрібно переорієнтовуватись та розвивати переробку агропродукції», — зазначає депутат. В минулому році українські аграрії збільшили експорт продуктів переробки. Україна має абсолютний рекорд за продажем молочної продукції в Європу. Також торік збільшився експорт тваринницької продукції до ЄС, зокрема м’яса птиці та яєць. О. Гайду підсумував: «Аграрії готові переорієнтовуватись. Замість експорту сировини вигідніше виробляти та реалізовувати готову продукцію. Ми працюємо над залученням фінансування на переробку, аби дати поштовх аграріям грантами». https://agroportal.ua/news/ukraina/investiciji-v-pererobku-dadut-potuzhniy-rozvitok-agrarniy-galuzi 7. У Мінагрополітики зробили страшний прогноз через знищення Каховської ГЕС УНІАН: Новини України.-06.06.2023 Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило попередню оцінку наслідків знищення окупантами Каховської ГЕС . За попередніми оцінками, через теракт на ГЕС на Херсонщині затоплено близько 10 тисяч га сільськогосподарських земель на правобережжі та в декілька разів більше - на лівому березі області, який зараз перебуває під окупацією. "Детальна інформація буде відома найближчими днями, після аналізу інформації та знімків про розмір затоплення", - уточнили в Мінагро. Буде зупинено водопостачання систем зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей."Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% - в Запорізькій та 30% - в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі", - вважають у відомстві. Без Каховського водосховища постраждають не лише аграрії та водокористувачі, а й джерела питного водопостачання населених пунктів. Негативні наслідки знищення Каховської ГЕС також будуть і для рибного господарства. Вже фіксується загибель риб, як молоді так і дорослих особин. Крім того, щойно закінчився період нересту і внаслідок падіння рівня води ікра висохне на змілілих ділянках. https://www.unian.ua/economics/agro/pidriv-ges-yaki-budut-naslidki-dlya-ekologiji-12284679.html 8. Плюс 36%: Туреччина підняла мито на ввезення продукту, найбільшим виробником якого є Україна УНІАН: Новини України.-02.06.2023 З 1 червня Туреччина підняла імпортні мита на ввезення насіння соняшнику та соняшникової олії з нульового рівня до 27% і 36% відповідно. Цей крок спрямований на захист місцевих сільгоспвиробників від напливу дешевої імпортної сировини напередодні збору нового врожаю. Валовий збір турецького соняшнику в поточному сезоні зросте до 1,9 млн тонн (+8,6% за рік), що є одним з найвищих значень для країни за останні 10 років, за прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA). "Туреччина і раніше практикувала підвищення мит, щоб скоротити імпорт, але через високий рівень інфляції в останні роки уряд був змушений знизити мита і навіть обнулити їх", - зазначив турецький експерт Онат Анги. Перед встановленням нульового мита соняшникова олія завозилася за імпортним тарифом в 10% (при референтній ціні в 2500 $/т), а олійні в 5%. https://www.unian.ua/economics/agro/turechchina-pidvishchuye-importni-mita-na-sonyashnik-ta-oliyu-12279570.html

Назад Досвідчене виноробство в Магарачі Сторінки Попередня Наступна

<Назад Презентація серіалу «Базові цифрові навички для людей елегантного віку» 1 серп. 2023 р. Українська бібліотечна асоціація разом із Міністерством цифрової трансформації України та Програмою розвитку ООН в Україні запрошує на презентацію нового освітнього серіалу від Дія. Освіта – «Базові цифрові навички для людей елегантного віку». Презентація буде проводиться для бібліотекарів, громадських активістів, представників медіа. А також людей елегантного віку та їх близьких. Презентацію можна буде подивитися на: Фейсбук-сторінці ВГО Українська бібліотечна асоціація: https://www.facebook.com/ula.org.ua Фейсбук-сторінці Дія.Освіта: https://www.facebook.com/diia.education На ютуб-каналі: https://www.youtube.com/@Diia.Education Фейсбук-сторінці Програми розвитку ООН в Україні: UNDP Ukraine / ПРООН в Україні Бажаємо успіхів у опануванні цифрової грамотності, щоб ефективно використовувати онлайн – сервіси для вирішення різних потреб у роботі,навчанні тощо. https://ula.org.ua/novyny-ta-podii/novyny Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 липня 2026 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 4 по 10 липня 2026 року Зміст стор. 1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх країнах 1 2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати тваринництво Європи 2 3. Попит на молочні продукти в Україні падає 2 4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць під українські вина 2 5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої безпеки світу 3 6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце 3 7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40% 3 8. Польське вершкове масло тисне на український ринок 4 9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у Європі 4 10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію: агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн 4 11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС 5 12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням сезону 5 13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних можливостей – Качка 5 ------------------------------------------------------------- 1. Агропродукція з України ризикує бути неконкурентною в третіх країнах AgroNews.ua . - 06.07.2026 Під час Agro Ukraine Summit 2026 у межах Agro Ukraine Week директор з торгівлі компанії «НІБУЛОН» Володимир Славінський висловив думку що після вступу до Євросоюзу Україна експортуватиме вже європейську продукцію до Європи та до третіх країн. Нині багато українських компаній працюють за євростандартами, і вітчизняний ринок готовий продовжити трансформацію. Значно більша проблема для українського бізнесу буде у постачанні європейської продукції на інші ринки. Він зазначив, що Україна перестане бути найбільш конкурентним постачальником зернових та олійних, українська продукція буде вимушена боротися за ринки збуту в набагато складніших умовах, і це призведе до зниження рентабельності виробництва та буде стресом для бізнесу. Політика євроінтеграції розрахована на довгострокові цілі, які мають довгострокові можливості, доступ до фінансів, які можуть допомогти аграріям вирішити низку проблем - це питання боротьби зі змінами клімату, розвитку меліоративних систем, модернізації інфраструктури, розвитку переробки тощо. https://agronews.ua/news/agroprodukcziya-z-ukrayiny-ryzykuye-buty-nekonkurentnoyu-v-tretih-krayinah/ 2. Вступ України до ЄС може здешевити корми та підтримати тваринництво Європи AgroPolit.com . – 09.07.2026 Аналітики Rabobank вважають, що вступ України до Євросоюзу може стати важливим фактором розвитку європейського тваринництва завдяки збільшенню пропозиції зернових культур і здешевленню кормів. Інтеграція України до єдиного ринку ЄС сприятиме зростанню виробництва зерна, що може чинити тиск на ціни. Водночас це стане перевагою для виробників молока, яловичини, свинини та м'яса птиці, оскільки зниження вартості кормів допоможе скоротити виробничі витрати. Але, на думку аналітиків, істотних змін на європейських ринках молока, яловичини та свинини не очікується, тому, що Україна виробляє відносно невеликі обсяги цієї продукції і її інтеграція не матиме значного впливу на баланс попиту та пропозиції. https://agropolit.com/news/31835-vstup-ukrayini-do-yes-moje-zdesheviti-kormi-ta-pidtrimati-tvarinnitstvo-yevropi 3. Попит на молочні продукти в Україні падає AgroPolit.com . – 08.07.2026 В Україні у літній період попит на молочну продукцію традиційно зменшується через сезонне здешевлення овочів і фруктів. Також додатково стримує продажі.низька купівельна спроможність населення на тлі війни Через це виробники частіше вдаються до акцій і знижок, однак конкуренція з дешевшим імпортом із країн ЄС продовжує посилюватися, повідомили в Асоціації виробників молока. За даними асоціації, за останій місяць ціни на молочну продукцію змінювалися нерівномірно. Частина товарів подорожчала, тоді як окремі категорії дещо подешевшали. Попри це більшість молочних продуктів нині коштують дорожче, ніж рік тому. В Асоціації виробників молока зазначають, що особливо складною залишається ситуація для виробників вершкового масла. https://agropolit.com/news/31824-popit-na-molochni-produkti-v-ukrayini-padaye 4. В Україні магазини можуть зобов’язати відвести 25% полиць під українські вина AgroPolit.com . – 01.07.2026 29 червня ВРУ зареєструвала законопроєкт №15364 , який передбачає обов’язкову присутність українських вин у торговельних мережах. Документ пропонує зобов’язати магазини, що реалізують алкогольну продукцію, відводити щонайменше 25% асортименту вин під продукцію українських виробників. Ініціаторами цього документу виступили голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду та ще 11 народних депутатів. Згідно з законопроєктом, українські вина мають бути представлені не лише в обсязі не менше 25% від загального асортименту вин, а й розміщуватися у найбільш помітних та доступних для покупців місцях торговельних закладів. Ці вимоги планують застосовувати на період дії воєнного стану, а також протягом одного року після його припинення або скасування. Необхідність таких змін автори законопроєкту пояснюють значною часткою імпортної продукції на внутрішньому ринку. Наразі понад 50% вина, що реалізується в Україні в натуральному вираженні, становив імпорт. Ініціатива також спрямована на підтримку вітчизняних виноробів, які зазнали значних втрат через повномасштабну війну. https://agropolit.com/news/31780-v-ukrayini-magazini-mojut-zobovyazati-vidvesti-25-polits-pid-ukrayinski-vina 5. Україна в ЄС — це не гра з нульовою сумою, а гарантія продовольчої безпеки світу AgroPortal.ua .- 05.07.2026 Президент « УКАБ » Алекс Ліссітса заявив під час панельної дискусії в межах Ukraine Recovery Conference 2026, що м айбутнє європейського та українського сільського господарства — це не протистояння України та ЄС, а партнерство заради сильнішого й стійкішого аграрного сектору. Він зазначив, що сьогодні український агробізнес працює в унікальних і надзвичайно складних умовах. Аграріям доводиться адаптуватися до нових загроз, розробляти антидроновий захист для техніки й елеваторів, інвестувати в безпеку інфраструктури та життя людей. Однак, незважаючи на війну, Україна продовжує виробляти, експортувати та утримувати провідні позиції на світових ринках, гарантуючи продовольчу безпеку мільйонам людей. Українському агросектору доводиться спростовувати поширені в Європі міфи про те, що він складається виключно з великих агрохолдингів, які прагнуть заполонити європейський ринок дешевою продукцією. Насправді українське сільське господарство є надзвичайно різноманітним: поряд із великими підприємствами працюють мільйони особистих селянських господарств, а також тисячі малих і середніх фермерських господарств. У регіонах активно розвиваються локальна переробка, пекарні та інші виробництва, формуючи нові ланцюги постачання якісної продукції для внутрішнього ринку. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-v-yes-ce-ne-gra-z-nulovoyu-sumoyu-a-garantiya-prodovolchoji-bezpeki-svitu 6. На ринку крупʼяних культур гречка посідає мінімальне місце AgroPortal.ua .- 03.07.2026 Під час конференції Grain Processing Forum 2026 у межах Agro Ukraine Week виконавчий директор Міжнародної асоціації виробників та переробників гречки Сергій Громовий розповів, що п роблеми на українському ринку гречки почалися з 2016 року. Негативно на розвиток галузі впливало виробництво в росії, яка з початку 2022 року накопичила більше мільйона тонн крупи, яку не змогли спожити та експортувати. Це призвело до того, що сьогодні українська гречка посіла мінімальне місце в своїй ніші. Він вважає, щоб вийти з цієї ситуації, потрібна державна політика. І додає: «Варто розробити програму для спасіння гречки, вона має охоплювати популяризацію культури споживання, підтримку виробників, переробників і стимулювання експорту. - зауважив Сергій Громовий. https://agroportal.ua/news/ukraina/na-rinku-krup-yanih-kultur-grechka-zaymaye-minimalne-misce 7. Імпорт молочних продуктів підскочив на 40% AgroPortal.ua .- 01.07.2026 Україна у травні збільшила імпорт молочних продуктів до 7,92 тис. т, що на 41% більше відносно квітня 2026 року і на 57% більше відносно травня 2025 року, повідомляє Спілка молочних підприємств України . Зазначається, що у січні – травні 2026 року Україна імпортувала 30,49 тис. т молочних продуктів на суму $145,35 млн. Натуральні обсяги імпорту збільшилися на 13% відносно минулорічного періоду. Фахівці вважають, що для покращення збуту молочних продуктів усередині країни потрібні захисні заходи з боку держави від неконтрольованого імпорту молочної продукції з Європи, а також протидія нечесним торговельним практикам торговельних мереж. https://agroportal.ua/news/ukraina/import-molochnih-produktiv-pidskochiv-na-40 8. Польське вершкове масло тисне на український ринок AgroPortal.ua .- 18.06.2026 В країні на ринку вершкового масла залишається складна ситуація через низькі ціни та слабку прибутковість виробництва. Як повідомляють аналітики « Інфагро », позитивну рентабельність переважно зберігають лише підприємства, які працюють із дешевшою сировиною, тоді як виробники фасованого масла підтримують продажі завдяки активним маркетинговим кампаніям. Фахівці зазначають: «Додатковий тиск створює польська продукція, яка активно конкурує як на українському, так і на європейському ринках. Через зниження цін у ЄС експортні можливості для українських виробників суттєво погіршилися, а обсяги постачань за кордон продовжують скорочуватися». Попри слабкий зовнішній попит, внутрішній ринок залишається привабливішим для реалізації продукції, тому частина виробників відкладає продажі в очікуванні кращої кон’юнктури, пояснюють експерти. https://agroportal.ua/news/ukraina/polske-vershkove-maslo-tisne-na-ukrajinskiy-rinok 9. Українські лисички можуть стати дефіцитними через неврожай у Європі AgroReview .-21.06.2026 Цього року несприятливі погодні умови суттєво вплинули на врожай дикорослих грибів у Європі. Особливо відчутно це позначилося на лисичках: через посуху та аномальну спеку на Балканах, які традиційно є одним із головних постачальників лисичок на європейський ринок, спостерігається значний дефіцит цієї продукції. У зв’язку з цим європейські компанії активно шукають нових партнерів і звертають увагу на Україну, яка має сприятливий клімат і багаті лісові ресурси. Попит на українські дикорослі гриби зростає Представниця однієї з німецьких компаній Ліза Ніклас підкреслює, що цьогорічний неврожай лисичок у балканських країнах істотно вплинув на баланс попиту та пропозиції в Європі. Через це компанії змушені шукати альтернативні джерела постачання, і саме українські лисички розглядаються як якісна та доступна альтернатива. Вона зазначає: «Литва та Україна є основними потенційними альтернативами». Але додає, що пропозиція з Литви обмежена через невеликі масштаби країни. Це робить Україну ще більш привабливим партнером для європейських компаній. Для українських експортерів з‘явились нові можливості. Підвищений інтерес до українських лисичок відкриває перспективи для місцевих заготівельників та експортерів. Зростання попиту може стимулювати розвиток галузі збору та переробки дикорослих грибів, а також приносити додатковий дохід для населення, зайнятого цим промислом. Для успішної інтеграції на міжнародний ринок особливо важливо приділяти увагу контролю якості та дотриманню сучасних стандартів. https://agroreview.com/top/ukrayinski-lysychky-mozhut-staty-deficzytom/ 10. Соняшникове лушпиння перетворюватимуть на електроенергію: агрохолдинг анонсував проєкт на $21 млн Дело.-06.07.2026 На Вінниччині збудують електростанцію за понад $21 млн Агрохолдинг МХП планує залучити 16,8 млн дол. для будівництва когенераційної установки потужністю 10 МВт на соняшниковому лушпинні у Вінницькій області. МХП - міжнародний агрохолдинг у сфері харчових та агротехнологій, який послідовно розвиває напрями біоенергетики та сталого виробництва. Компанія активно інвестує в енергетичну незалежність і впровадження відновлюваних джерел енергії. Компанія розвиває понад 15 харчових брендів і реалізує роздрібні формати спільно з партнерами, зокрема мережі "М’ясомаркет" і Döner Маркет. Земельний банк МХП становить близько 350 тис. гектарів у 12 регіонах України. Загальна вартість будівництва оцінюється у 21,1 млн доларів. Із цієї суми 4,3 млн доларів МХП готовий профінансувати власним коштом, тоді як решту планує залучити у вигляді акціонерного або проєктного фінансування. Проєкт передбачає будівництво когенераційної установки, яка використовуватиме соняшникове лушпиння як біопаливо для одночасного виробництва електричної та теплової енергії. Очікується, що об'єкт щороку генеруватиме близько 233 ГВт·год "зеленої" електроенергії, а прогнозована внутрішня норма прибутковості (IRR) становитиме 18,4%. Вироблену електроенергію планують використовувати для забезпечення потреб розташованих поруч олійноекстракційного та комбікормового підприємств. Надлишки електроенергії компанія реалізовуватиме на оптовому ринку України. https://delo.ua/news/sonyasnikove-luspinnya-peretvoryuvatimut-na-elektroenergiyu-agroxolding-anonsuvav-projekt-na-21-mln-468618/ 11. Виробник органічних горіхів вийшов на ринок ЄС Kurkul. -10.07.2026 Компанія « Їжа для роздумів » з Полтавщини на 38 га вирощує 3797 дерев п'яти сортів волоських горіхів. Компанія забезпечує повний виробничий ланцюжок — від збору врожаю до миття, сушіння, калібрування, розколу і фасування в пакети на власній лінії з обладнанням французького виробника AMB Rousset. Цьогоріч органічний виробник вперше вийшов на міжнародні майданчики — Grüne Woche у Берліні. Проте до експорту компанія готувалася системно — пройшла індивідуальну консультацію з маркування в рамках швейцарської програми якості. Оскільки з 12 серпня 2026 року в ЄС почне діяти новий регламент щодо упаковки, то українським експортерам варто переглянути свої етикетки вже зараз. Маркування стабільно входить до топу причин відмов українській агропродукції на кордонах. https://kurkul.com/news/41654-virobnik-organichnih-gorihiv-viyshov-na-rinok-yes 12. Український соняшник і соя перед головним випробуванням сезону UkrAgroConsult.- 07.07.2026 Український ринок ярових олійних входить у вирішальний період формування врожаю. Спека та дефіцит вологи залишаються основними ризиками для соняшнику та сої, хоча поточна ситуація поки не свідчить про масштабні втрати. УкрАгроКонсалт відзначає, що подальша погода стане ключовим фактором для оцінки потенціалу виробництва. Соняшник краще витримує стресові умови порівняно із соєю, яка сильніше залежить від доступної вологи. Поточні оцінки виробництва становлять 12,9–13,6 млн т для соняшнику та 4,7–5,6 млн т для сої. Ринок поки працює за позитивним сценарієм, але повернення тривалої спеки без достатніх опадів може змінити очікування. Прогнозні діапазони виробництва вже були переглянуті через вищу чутливість культур до погодних факторів. Короткострокове покращення погодних умов підтримує позитивні очікування, але не усуває довгострокових ризиків. За оцінкою УкрАгроКонсалт, додатковим ризиком залишається можливе скорочення доступних площ через безпекову ситуацію. Поєднання погодних та інших факторів може сформувати більш напружений баланс попиту та пропозиції у 2026/27 МР. https://ukragroconsult.com/news/ukrayinsykyj-sonyashnyk-i-soya-pered-golovnym-vyprobuvannyam-sezonu/ 13. Вступ до ЄС відкриє Україні доступ до ширшої мережі торговельних можливостей - Качка Укрінформ.-09.07.2026 Під час 2-го Міжнародного торговельного форуму віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка зазначив, що після вступу України до Євросоюзу український бізнес отримає не лише доступ до єдиного ринку ЄС, а й ширші можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня. За його словами, у процесі вступу до ЄС Україна має привести свою систему торговельних угод у відповідність до правил Євросоюзу . Наразі Україна має 19 угод про вільну торгівлю, тоді як ЄС - значно ширшу мережу домовленостей із партнерами по всьому світу. Він також відзначив важливість інтеграції України до європейських виробничих ланцюгів та приведення українських правил у відповідність до стандартів ЄС. Йдеться про регуляторні вимоги, сертифікацію та інші умови, які визначають можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Окремим напрямком є розвиток торговельної співпраці з країнами Пан’євро-Середземноморського регіону та завершення ратифікації оновлених угод із державами Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA). Важливу роль у цьому процесі відіграє Туреччина. Україна зацікавлена в укладенні угоди про вільну торгівлю з цією країною, оскільки вона є важливою частиною європейського економічного простору та виробничих ланцюгів. Качка пояснив, що інтеграційні процеси з Туреччиною необхідно поглиблювати вже зараз, бо в разі відсутності на момент вступу України до ЄС окремої угоди про вільну торгівлю з цією країною між нами діятимуть умови митного союзу Євросоюзу з Туреччиною. Віцепрем’єр також наголосив, що членство України в ЄС розширить можливості для експорту на ринки країн Глобального Півдня. Він уточнив, що йдеться, зокрема, про країни Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки, де Євросоюз уже має широку мережу торговельних угод. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4142644-vstup-do-es-vidkrie-ukraini-dostup-do-sirsoi-merezi-torgovelnih-mozlivostej-kacka.html

Назад ХЕМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ МОЛОКА (1933) Сторінки Попередня Наступна

<Назад Презентацiя нової виставки Рубрика «Репрезентація фонду» пропонує тематичну виставку «Санітарно-гігієнічна безпека харчових виробництв» Попередня Наступна

< Назад Соус з вишень Інгредієнти Інгредієнти вишні свіжі – 1 кг; цукор – 250 г; часник – 3 зубчики; мелена паприка – 1,5 ч.л.; каррі – 1,5 ч. л; коріандр мелений - 1 ч. л; перець червоний мелений – 1,5 ч. л; перець чорний мелений – 1 ч. л; бальзамічний оцет – 3 ст. л; гвоздика – 0,5 год. л; Кроки Кроки Вишню помийте. Видаліть кісточки. Перебийте блендером. Викладіть її в сотейник. Доведіть до кипіння, безперервно знімаючи піну. Додайте цукор, сіль та всі спеції. Перемішайте. Варіть на повільному вогні, помішуючи, 20 хвилин. Додайте часник, вичавлений через прес. Проварити ще 5 хвилин. Розлийте по баночках. Попередній допис Наступний допис

< Назад Березень 2025. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Випуск №3 2025 р. Харчова та сільсько-господарська промисловість . – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №1-2 січень - лютий. – 60 с. Кл. слова : якість продукції – швидке охолоджування – обкурення- дезодороване борошно – тваринні відходи – овочесховище. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №3 березень. – 40 с. Кл. слова: утилізація винної кислоти – гуральна промисловість - види кормів – рафінад. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №4-5 квітень - травень. – 60 с. Кл. слова: сік цитрини – цитринова кислота – лузга какао – консервування мозків – тепловидатність вугілля – відходи харчової промисловості – олійні рослини – дріжджі – зферментоване молоко. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №6 червень. – 48 с. Кл. слова: шкіра тварин – лецитин – помадні сорти – арахіс – зберігання сировини. Харчова та сільсько-господарська промисловість. – Харків: Вид. Наркомпостачання УСРР, 1932. – №7 липень. – 40 с. Кл. слова: цукроварство-очищення продуктів-млинарство-відходи Назад Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 16 по 22 вересня 2020 року Попередній допис Наступний допис Виробники цукру запропонували механізм підтримки галузі Agravery. -18.09.2020 Для того, щоб виправити ситуацію із збитковістю цукрової галузі в масштабах країни, виробники цукру запропонували механізм підтримки сектору. Про це розповів Сергій Тарасов, засновник агрохолдингу I&U Group, передає Latifundist.com. «Є дві позиції. Перша — ліберальна: ринок все відрегулює — слабкі помруть, сильні виживуть, поділять ринок і будуть між собою домовлятися. Багато раніше так і вважали, але зараз в світі це рідкість. Друга — за рахунок прибуткових напрямків підтримувати відстаючі, щоб як мінімум зберегти містоутворюючі підприємства в регіонах», — зазначає Тарасов. За його словами, якщо держава соціально спрямована, то частина надприбутків вона віддає якраз на підтримку таких галузей, щоб в майбутньому застрахувати не тільки людей, а й себе, зокрема, від загрози неконтрольованого імпортозаміщення. «Уряд повинен розробити механізм держпідтримки галузі, а варіанти можуть бути різні. Наприклад, можна прив'язатися до гектару вирощування буряку, або ж до тонни виробленого цукру. Тут головне — бажання змінити ситуацію і зберегти галузь. Поки такого бажання немає», — пояснює засновник агрохолдингу I&U Group. Сергій Тарасов додає, що за радянських часів Україна виробляла 6 млн тонн цукру і експортувала його в Росію, Казахстан, Узбекистан. Зараз ситуація інша. Україні необхідно для внутрішнього споживання трохи більше мільйона тонн цукру, заводів залишилося дуже мало. «Скільки реально виробляється цукру — 1,1−1,2 млн т — ніхто не знає, тому що немає нормальної статистики. Треба також розуміти, скільки потрібно заводів, що робити з тими заводами, що не впишуться в цей план перезавантаження», — підкреслює експерт. аgravery.com Качка: Нова екологічна стратегія ЄС — шанс на модернізацію для українських виробників Agravery. -17.09.2020 Україні потрібно аби вітчизняна промислова політика ставала більш екологічно свідомою. Уряду необхідно принаймні на рівні стратегій досягти спільного бачення між промисловцями та екологами, адже це може призвести до бар’єрів на кордоні з ЄС.Про це розповів Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України, передає eurointegration.com . «Тарифний бар'єр у вигляді СВАМ (carbon border adjustment mechanism) є цілком реальним. Звісно, це найстрашніший сценарій, але якщо українські товари будуть ним обкладатись, то це означатиме, що наш бізнес буде платити не за свою модернізацію, а за оновлення промисловості ЄС», — повідомляє Качка. За його словами, щоб уникнути цього, перш за все необхідно привернути увагу всіх без винятку, що Україна з ЄС знаходиться в одному регуляторному середовищі: Угода про асоціацію поширює на Україну усі ключові директиви у сфері захисту довкілля. «Час нагадати ЄС, що політика із захисту довкілля в Україні — від базових законів до стратегічних документів — базується на нормах і принципах ЄС. І наша мета — лише посилювати і пришвидшувати впровадження європейських вимог. А отже, що нас нове правило не має зачіпати. Втім, для цього треба також йти до виконання цих норм Угоди, а не лише говорити про них», — вважає торговий представник. При цьому не обов"язково повністю копіювати цілі, які бере на себе ЄС. Як приклад — використання агрохімікатів. ЄС декларує зменшення їх використання на 50%. Натомість для України така ціль — неадекватна, оскільки в нас середній рівень використання агрхімікатів є в кілька разів нижчим, ніж в ЄС. До того ж Україна виконує важливу роль щодо забезпечення глобальної продовольчої безпеки, через що потрібно особливу увагу приділяти ефективності сільського господарства. «Важливо також звертати увагу на всі компоненти Європейського зеленого курсу. Деякі з них — вигідні нашій державі. Наприклад, наша географічна близькість до ЄС дозволяє мінімізувати викидів, пов"язаних із транспортуванням продукції. І головне — пам'ятати, що лише разом з Україною ЄС може досягти стратегічної економічної автономії і кліматичних цілей», — пояснює Качка. аgravery.com В Україні цукрозаводи наростили виробництво цукру AgroNews.ua. -22.09.2020 Цукрові заводи станом на 21 вересня 2020 року виготовили 28 тис. тонн цукру з цукрового буряка врожаю 2020 року. Заводи переробили 236,5 тис тонн цукрових буряків. Сезон розпочали 9 заводів. Про це «Укрцукор», пише agronews.ua . Нагадаємо, у відповідний період 2019 року цукрові заводи (15) виготовили 87,4 тис тонн цукру з цукрового буряка, переробивши 690,6 тис тонн сировини. У той же час, загально у 2020/2021 маркетинговому році виробництво цукру в Україні може бути меншим, ніж торіч, і скласти 1,2-1,3 млн тонн. У 2019/2020 МР виробництво цукру в Україні склало 1,48 млн т. Традиційно, трійка лідерів виглядає незмінно: Вінницька область – 331,9 тис. тонн цукру, Хмельницька область – 192,8 тис. тонн, Тернопільська область – 186,4 тис. тонн. У сезоні 2018/2019 цукрозаводи виробили 1,82 млн т цукру. У 2018 році виробництво цукрових буряків становило 13,649 млн т. Врожайність буряків склала 497,8 ц / га. agronews.ua Україна майже вдвічі наростила експорт агропродукції до Китаю AgroNews.ua. -18.09.2020 Обсяг двосторонньої торгівлі сільськогосподарською продукцією між Україною і Китаєм за І півріччя 2020 року збільшився в грошовому вираженні в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 71% – до $ 2,7 млрд, свідчать дані Генеральної митної адміністрації КНР, озвучені на шостому засіданні Українсько-китайської Підкомісії з питань торговельно-економічного співробітництва Комісії зі співробітництва між урядом України та урядом КНР. Про це повідомляє agriagency, пише agronews.ua . Як повідомив співголова Підкомісії, заступник міністра комерції – заступник Торгового представника КНР Юй Цзяньхуа, експорт української агропродукції в Китай склав $ 2,4 млрд. Серед основних експортних позицій – кукурудза, соняшниковий шрот і соняшникову олію. Також представник китайського боку підкреслив, що Китай зацікавлений в комплексному розвитку експорту сої з України в КНР. За даними Державної митної служби України, експорт кукурудзи в Китай в грошовому вираженні в січні-червні 2020 року склав $ 656,3 млн (20,9% всього експорту товарної позиції в грошовому вираженні), соняшникової олії – $ 378,7 млн (13,8 %). agronews.ua Україна значно наростила екпорт зерна до Африки та Азії AgroNews.ua. -17.09.2020 У порівнянні з попереднім сезоном темпи експорту пшениці на початку 2020/21 МР є вищими. У липні-серпні поточного сезону Україна відвантажила на зовнішні ринки понад 4,9 млн тонн зернової, що на 9% перевищує показник аналогічного періоду 2019/20 МР. Про це повідомляє АПК-Інформ, пише agronews.ua . Зазначається, що за підсумками двох місяців цього сезону основними покупцями зернових були Індонезія, яка закупила 720,5 тис. тонн (+ 2% до показника 2019/20 МР), Бангладеш – 519,2 тис. тонн (+ 13%) і Єгипет – 507,9 тис. тонн (-4%). На частку цих країн припадає близько 35% всього відвантаженого обсягу зерновий з України. А от у 2019/20 МР в ТОП-3 імпортерів української пшениці увійшли Індонезія, Єгипет і Філіппіни, які сумарно закупили 1,7 млн тонн. Також протягом звітного періоду суттєво зросли поставки української пшениці в Марокко – у 5,2 рази порівняно з аналогічним періодом 2019/20 МР, до 452,3 тис. тонн, Туніс – на 87%, до 310,1 тис. тонн, Республіку Корея – у 4,4 рази, до 253, 8 тис. тонн і Лівію – у 2,7 рази, до 169,9 тис. тонн. Водночас Філіппіни в липні-серпні скоротили закупівлі зерна на 32% щодо показника попереднього сезону, до 328,7 тис. тонн, а Таїланд – на 24%, до 192,8 тис. тонн. agronews.ua В Україні планують заборонити імпорт картоплі з Росії AgroNews.ua. -17.09.2020 Для підтримки вітчизняного картоплярства Мінекономіки планує заборонити імпорт картоплі з Росії, запровадити консультації фітосанітарної служби, та ввести державну підтримку переробки. Про це повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький на своїй сторінці у Фейсбук, пише agronews.ua . Він провів засідання робочої групи з розвитку картоплярства, на якій обговорили інструменти підтримки цієї галузі. Також заступник міністра провів щомісячний дзвінок з профільними асоціаціями та компетентними органами у сфері насінництва. Нагадаємо, міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства напрацювало проєкт Концепції промислового розвитку картоплярства на 2021-2025 роки. Метою такого розвитку є нарощення обсягу виробництва високоякісної насіннєвої та продовольчої картоплі на промислових площах у сільськогосподарських підприємствах, розвиток ринкової інфраструктури, пов’язаної із забезпеченням населення продуктами ї переробки картоплі. agronews.ua В Україні зареєстровано нове захищене географічне зазначення – гуцульська коров’яча бриндза AgroNews.ua. -17.09.2020 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства зареєструвало географічне зазначення «Гуцульська коров’яча бриндза» як назву місця походження сиру. Про це повідомляє управління міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації, пише https://agronews.ua . Це вже друге географічне зазначення на сир, зареєстроване в Україні в рамках проєкту ЄС «Підтримка розвитку системи географічних зазначень в Україні». Першою була гуцульська овеча бриндзя. Управителем географічного зазначення «Гуцульська коров’яча бриндза» є громадська спілка «Асоціація карпатських ватагів» (Верховина). Географічне зазначення є знаком якості, що посвідчує тісний зв’язок продукту з територією і гарантує високу якість кінцевим споживачам. Саме тому було також створено відповідну систему контролю виробництва і готового продукту «Гуцульська коров’яча бриндза». Цього року сертифікацію пройшли шість полонинських господарств: Кринта, Скупова, Луковиця, Бибратківка, ФГ «Згарда», Щівник. Вони відповідають усім вимогам плану контролю і мають право маркувати свою бриндзу географічним зазначенням «Гуцульська коров’яча бриндза». Завершальним етапом реєстрації стане отримання відповідного свідоцтва вже найближчим часом. agronews.ua В Україні падає виробництво цукру AgroNews.ua. -17.09.2020 У 2020/2021 МР виробництво цукру в Україні очікується в межах 1,2 млн тонн, що на 15% менше в порівнянні з попереднім роком, – розповів аналітик сировинних ринків та сільського господарства національної асоціації «Укрцукор» Назар Михайловин. Про це повідомляє AgroPortal, пише agronews.ua . Він розповів, що в поточному році аграрії посіяли 209 тис. га цукрових буряків, що на 5% менше, ніж у 2019/2020 МР. Найбільше було посіяно у Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій та Київській областях. «Виробничий сезон переробки цукрових буряків урожаю поточного року розпочався з незначним запізненням у порівнянні з минулим роком. Так, у 2019 році сезон розпочався 1 вересня, а у 2020 році — 5 вересня першим почав переробляти цукровий буряк ТзОВ «Радехівський цукор» — Радехівське виробництво», — поділився експерт. Пан Назар додав, що станом на 14 вересня працює 3 цукрові заводи у Львівській, Полтавській та Житомирській областях. Сумарно вони вже виробили 8 тис. тонн цукру. Відповідно до слів фахівця, у цьому році цукрові заводи відтермінували початок нового сезону переробки буряків на пізніші строки. Причиною цього стала посуха в більшості регіонів України, через яку утворилась ґрунтова кірка, яка ускладнює процес збирання врожаю. «Саме цей фактор впливає на зниження темпів копання цукрових буряків. Очікується, що ситуація на полях покращиться і більшість заводів запрацюють до кінця вересня», —зазначив Михайловин. У цілому, за очікуваннями «Укрцукор», у новому сезоні працюватимуть 33 цукрових заводи. Попри зменшення обсягів виробництва потреби внутрішнього ринку будуть повністю забезпечені. agronews.ua Основним ринком збуту українських ягід та горіхів став ЄС AgroNews.ua. -16.09.2020 У першому півріччі 2020 року основним ринком збуту для фруктів, ягід і горіхів з України вперше стала Франція, яка випередила Польщу, Німеччину і Туреччину. Обсяг поставок до Франції зріс на 9% в порівнянні з тим же періодом 2019 року і досяг $ 12,2 млн. Про це повідомляє УкрАгроКонсалт, пише agronews.ua . При цьому основним товаром, що поставляється з України до Франції з цієї товарної категорії, було ядро волоського горіха, експорт якого збільшився на 19% в 2020 році. Також значну виручку принесли поставки замороженої чорниці лісової і замороженої малини. А ось свіже яблуко, яке Україна поставляла до Франції в попередні роки, в 2020 році взагалі не поставлялося. У 2019 за цей же період найбільшу виручку українським експортерам принесли поставки волоського горіха в Туреччину. Однак за перші шість місяців 2020 року Туреччина різко знизила обсяги імпорту українських горіхів і відкотилася з першого відразу на четверте місце в рейтингу імпортерів української плодово-ягідної продукції. А ось поставки в Польщу, навпаки, виросли на 12% за рік. Найбільш різко Польща збільшила імпорт замороженої малини українського виробництва – більш ніж в два рази. Крім того, Польща теж почала закуповувати в Україні ядро волоського горіха. Відзначимо також тривале зростання поставок горіхів і ягід в Німеччину, яка вперше піднялася на третє місце в рейтингу з $ 6,7 млн. Німецькі компанії закуповували в Україні волоський горіх (ядро), заморожену лісову ягоду, заморожену малину, заморожену суницю садову а також сухофрукти. agronews.ua Україна зменшила експорт соняшника на 42% AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 За 8 місяців 2020 р. з України було експортовано 38,95 тис. т насіння соняшника на суму $16,69 млн, що на 41,6% нижче за показник аналогічного періоду 2019 року (68,13 тис. т на суму $27,8 млн). Про це свідчать дані Державної митної служби України. Основними імпортерами українського насіння соняшнику за звітний період стали: Туреччина – на $ 3,23 млн (19,37%); Грузія – на $ 1,54 млн (9,25%); Італія – на $ 1,26 млн (7,55%); інші – на $ 10,54 млн (63,84%). agropolit.com/news/ ООН заявила про катастрофу урожаю пшениці в Україні AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 За підрахунками в ООН, цього року урожай пшениці в Україні зменшиться мінімум на 5 млн т. Основною причиною такого падіння стало глобальне потепління та масштабні засухи. Про це зазначають у відомстві, передає Kurkul.com. «Водна політика в Україні є неефективною та антиекологічною, що призведе країну до абсолютного дефіциту прісної води. Ми знищуємо основний ресурс життєдіяльності. Питання водної політики — це питання національної безпеки, оскільки стосується кожної людини в Україні», — пояснює Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги. Крім того, за її словами, багато промислових секторів експортують сировину, яке виснажує український ґрунт. Країни, де значно вищі літні температури, наприклад Ізраїль, є територією, що виробляє для багатьох країн сільськогосподарську продукцію. Там взагалі немає зайвої води, але крапельне зрошення дає можливість доставити воду до кореневої системи рослини, не витрачаючи її додатково та абсолютно бездарно», — зазначає Тетяна Тимочко. agropolit.com/news/ Всеукраїнський молочний форум: у Києві обговорять програми розвитку молочної галузі на 2020-2030 роки AГРОПОЛІТ. -21.09.2020 25 вересня у Києві відбудеться Всеукраїнський молочний форум 2020 , організований Спілкою молочних підприємств України та Центром новітніх технологій та інновацій . Про це AgroPolit.com повідомили організатори події. Серед основних подій форуму буде: обговорення концепції «Програми розвитку молочної галузі на 2020-2030 роки»; підписання головами провідних молочних Асоціацій України Меморандуму «Про створення Національного Комітету порятунку молочної галузі України»; обговорення шляхів державної підтримки вітчизняних виробників; презентація новітніх розробок, устаткування та технологій в молочній сфері; можливості та програми отримання фінансування з боку європейських гранових програм, інвестиційних фондів та банків; робота з рітейлом та ХоРеКа; вихід на міжнародні ринки — підтримка держави. agropolit.com/news/ Імпортна молочка витісняє з українського ринку продукцію місцевих виробників AГРОПОЛІТ. -19.09.2020 Молочні продукти закордонних виробників витісняють сир та молоко з українських ферм. Про це розповів директор Інфагро Василь Вінтоняк у коментарі AgroPolit.com для публікації Молоко без держпідтримки: в Україні щомісяця безповоротно зникають 10 тисяч корів . «Нині на українському ринку перебільшена кількість молочної продукції. Держава має втрутитись у цей процес. А саме – ініціювати перепідписання угоди з ЄС, тому що ми не маємо фактично мита на європейську продукцію – це 3,5%. А через 2 роки його взагалі не буде. В українських магазинах практично увесь сир європейський. Якщо так і далі, то виробники молока не зможуть нарощувати обсяги, бо їхнє молоко не буде потрібне нашим переробникам. Тоді заходитимуть імпортери. Якщо говорити про молоко, то баланс реалізованої продукції закордон буде від’ємним. Уже наступного року імпорт може бути більшим, ніж експорт молока. Раніше ми експортували 1 млн т, тепер цього немає», – зазначив Вінтоняк. Його позицію підтвердив голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський . Погляньмо, що відбувається в успішних країнах, де добре розвинена молочна галузь. Це держави, де є вертикальна інтеграція, де переробні підприємства – це кооперативи. Нова Зеландія, США, Австралія, Канада, Скандинавські країни – там галузь розвивається, відбувається зростання. Чому? Бо там є держпідтримка, від звичайного фермера до переробних підприємств», – сказав Чагаровський. agropolit.com/news/ Названо 7 основних напрямків держпідтримки аграріїв на найближчі роки AgroPortal.ua .-18.09.2020 Пропозиції Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства щодо державної підтримки аграрної галузі на 2021-2023 рр. було презентовано 17 вересня на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики. Про це йдеться у повідомленні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. «Стратегія міністерства передбачає доповнення підтримки новими програмами та розширення напрямів за діючими програмами», — йдеться у повідомленні. Зокрема, планується 7 основних програм підтримки: - фінансова підтримка заходів в АПК (кредити, страхування); - підтримка виробництва нішевих культур (продовольча безпека); - підтримка фермерства; - підтримка садівництва, виноградарства, хмелярства; - картоплярство; - підтримка тваринництва; - часткова компенсація вартості СГ техніки. «У тісній співпраці з аграрних асоціаціями, бізнесом та громадськістю, а також завдяки системній роботі у галузевих робочих групах ми напрацювали стратегію підтримки АПК на найближчі роки, розширили інструментарій та доповнили тими напрямами, яких аграрії найбільше потребують. Для нас важливо, щоб усі програми генерували позитивний ефект як в аграрній галузі, так і в економіці країни в цілому», — прокоментував міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. agroportal.ua Україна знов імпортує картоплю на старті збирання врожаю AgroPortal.ua .-18.09.2020 Трейдери почали завозити картоплю з Білорусі на початку вересня 2020 р., хоча сьогодні внутрішні ціни майже у 1,5 раза нижчі від попереднього року. Про це йдеться в повідомленні « Інфо-Шувар» . «Перші партії білоруської картоплі з’явились на ринку Україні, як тільки ціни на гуртових ринках досягли показника 6 грн/кг. Мова йде про невеликий обсяг, який поки що не впливає на ринок, але це перший дзвіночок про те, що бізнес- зв'язки, набуті внаслідок великої потреби в імпорті в минулому сезоні, досить міцні. Іншими словами, навіть мінімальне зростання внутрішньої ціни одразу ж буде «відкривати двері» імпортній картоплі», — коментує ситуацію керівник департаменту «Аналітика» гуртового ринку «Шувар» Тетяна Гетьман. Попередні оцінки кажуть про те, що у цьому сезоні пропозиція місцевої картоплі в Україніі буде більшою, ніж рік тому, а обсяг імпорту здебільшого буде залежати від системності продажів українських фермерів. «Теоретично нам у цьому сезоні мало б вистачити власної картоплі: врожайність є кращою, а площі збільшували не тільки комерційні виробники, а й населення. Втім, як показує практика, українські виробники досить часто зупиняють продажі, очікуючи зростання ціни. Така тактика призводить до збільшення імпорту і, відповідно, до збільшення пропозиції. Тобто замість зростання, ціни навпаки знижуються», — пояснює Тетяна Гетьман. agroportal.ua ПАР планує поставляти в Україну крокодилове м’ясо: в чому його особливість News Агро-Центр -20.09.2020 Південно-Африканська Республіка (ПАР) планує експортувати в Україну м’ясо крокодилів в обмін на свинину та м’ясо птиці. Детальніше про це розповідає Агроцентр. Під час двосторонніх консультацій, які відбулися між Україною та ПАР, посли обох держав обговорювали товарообмін між країнами. Україна планує експортувати до африканської республіки яйця, м’яса птиці та свинини, а ПАР до України — шерсть і м’ясну продукцію, зокрема крокодилове м’ясо. Про це повідомила пресслужба Держпродспоживслужби. Крокодилове м’ясо низькокалорійне, у ньому немає холестерину та жирів. Таке м’ясо багате білками, вітамінами B12, які допомагають знизити холестерин у крові. Хвіст крокодила вважається найціннішою частиною для приготування страв. Зі спини крокодила готують барбекю — там м’ясо трохи жорсткіше. А з усіх інших частин тіла можна приготувати котлети.У Сингапурі, Австралії, Індії крокодилове м’ясо — це родзинка ресторанних меню. Наприклад, в Австралії готують пиріг з цього м’яса. У США суп з крокодилом — головна страва креольської кухні, також там популярне барбекю із ребер крокодила. news.agro-center.com.ua/ В Україні подорожчають алкоголь та сигарети Газета по-українські.-19.09.2020 В Україні вперше за три роки буде підвищено рівень акцизу на тютюнові та алкогольні вироби. "Кажуть, що давайте не піднімати акциз на алкоголь і тютюн. Ми його не піднімали три роки, давайте ще не підніматимемо. Добре, давайте не будемо піднімати - це мінус 2,7 мільярда гривень", - заявив глава Міністерства фінансів Сергій Марченко в ефірі "Свободи слова Савіка Шустера" . Глава Мінфіну відзначив, що акциз планують підвищити тільки на рівень інфляції - 11%. При цьому він не назвав дати підвищення, але запевнив, що він не вплине на збільшення "тіньового" ринку. Gazeta.ua Україна за перше півріччя експортувала рибного філе на 9,1 млн доларів УНН.- 21.09.2020 Протягом січня – червня 2020 року Україна поставила на зовнішні ринки рибного філе на 9,1 млн доларів, що на 19% більше від показників за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє УНН із посиланням на пресслужбу Держрибагентства. “За даними Державної служби статистики України, протягом січня-червня 2020 року нашою державою поставлено на зовнішні ринки 1 415 тонн свіжого, охолодженого або мороженого рибного філе та іншого м’яса риб на понад 9,1 млн дол. США. Такий результат у грошовому вимірі на 1,4 млн дол. США (19 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року”, — йдеться у повідомленні. Найбільшим покупцем української продукції стала Німеччина — 472 тонни на 3,2 млн доларів (35% всього експорту). “Найбільше за шість місяців 2020 року експортовано такого свіжого, охолодженого або мороженого рибного філе (в абсолютному вимірі): лосося тихоокеанського, атлантичного та дунайського — 549 тонн на 4,1 млн дол. США; тріски — 349 тонн на 1,8 млн дол. США”, — йдеться у повідомленні. www.unn.com.ua/ Влада не має права пропонувати підвищення акцизу на алкоголь - Южаніна УНН.-17.09.2020 Кабмін планує збільшити акциз на алкоголь і екологічний податок через прогноз інфляції на наступний рік в Україні. Проте у ВР таку ініціативу уряду критикують. Про це, зокрема, у коментарі УНН розповіла депутат, член податкового комітету ВРУ Ніна Южаніна. “Я б хотіла навести приклад попередніх років, коли уряд пропонував індексувати ставку акцизного податку на пиво. І ми тоді в комітеті, депутати 8-го скликання, наполягали на тому і довели цифрами, що пивна галузь найбільше страждає в Україні в порівняно з країнами-сусідами. І ми тоді відстояли незбільшення ставки акцизного податку по пиву. І ви знаєте, протягом наступного року ми побачили значне зростання обсягів реалізації, збереження робочих місць, і вже потім на наступний рік, навіть, більше не було такого намагання в уряду пропонувати нам індексацію ставки акцизного податку. Тому мені здається, що зараз якраз є той самий приклад, коли влада не має права пропонувати підвищення ставки акцизного податку, бо ця алкогольна галузь тільки-но почала підійматися, і ми знаємо, що там достатньо надано робочих місць для громадян України. Тому я не знаю, який треба мати аналіз для того, щоб запропонувати збільшення ставки”, - сказала вона. Южаніна наголошує, що проводити індексацію ставок на алкогольні вироби – не логічно. “Багато говорили про нові інструменти контролю за тіньовим ринком обігу алкогольних напоїв, і нічого не зроблено за цілий рік: ані електронних марок, ані посилення контролю за продажем зі сторони правоохоронних органів. Також не відслідковуються й інтернет-сайти, які продовжують продавати величезну кількість продукції за цінами у 2 рази нижче за літр, чим встановлена мінімальна ціна на державному рівні. Тому ніяких підстав, щоб легального виробника ще раз заганяти в більш скрутне становище, точно немає”, - резюмувала вона. www.unn.com.ua/ Виростити курку без антибіотиків в Україні можуть одиниці - експерт УНН.- 16.09.2020 Виробництво курятини без антибіотиків - важке і затратне. Тому в Україні таке практикують одиниці. Про це в коментарі УНН розповів лікар ветеринарної медицини Андрій Биченко. "Вигодувати птицю без застосування антибіотиків теоретично можливо. Але для цього на підприємстві має бути досить висока культура вирощування курей: стерильні пташники, підтримка стабільної температури в місцях життєдіяльності маточного поголів’я птиці, висока якість корму. Окремо важливо, аби співробітники таких підприємств щодня змінювали робочий одяг, обробляли його", - каже він. І це дуже важкі вимоги, адже в разі інфікування 10% поголів’я - знищується усе стадо. "А це – великі фінансові ресурси, які виробник змушений буде покривати власним коштом", - додав він. Тому в Україні одиниці тих, хто може забезпечити виробництво без шкідливих антибіотиків. "Антибіотики у великій кількості можуть зруйнувати шлунково-кишковий тракт, спровокувати діарею, дуже неприємні наслідки для шлунку. Тому, коли людина застосовує антибіотики у лікувальних цілях – завжди з ними виписуються пробіотики, які відновлюють мікрофлору кишечника", - уточнив він. Нагадаємо, станом на сьогодні лише один виробник української курятини пройшов тест на відсутність антибіотиків. Це виробник курятини “Наша Ряба” - компанія МХП . www.unn.com.ua/

< Назад Листопад 2024. Видавництва України Ретрополичка. Видавництва України Вип. 11 663.2 ДФ Б 52 Берша, И. Увеличение количества и улучшение виноградного вина. Общедоступное руководство для виноделов с прибавлением о наивыгоднейшем пользовании остатками от виноделия/ И. Берша; пер. с нем. Рейдемейера. - Второе испр. изд. - Одесса: Тип. Г.Ульриха, 1880. - 102 с.: ил. - На обл. авт. не указан. 663.2 ДФ Г 37 Герасимов, М.А. Применение сернистой кислоты при брожении/ М.А. Герасимов. - Ялта: Никитский Ботанический Сад, 1929. - 71 с.: табл. - (Записки Никитского опытного ботанического сада; т.12, вып. 1). - Библиогр. в конце ст. Автор статьи указывает, что работа по изучению применения сернистой кислоты во время брожения была проведена параллельно на белых и красных винах. Полученные данные убедили ученого о равноценности этого метода для тех и других вин. 663.2 ДФ С 32 Сербинова, Н.И. Рекомендации к применению селекционированных культурных дрожжей в виноделии/ Н.И. Сербинова. - Симферополь: Крымиздат, 1960. - 20 с.: рис. - Библиогр.: с.17 В брошюре кратко изложены рекомендации по применению культурных дрожжей в виноделии: приготовление разводки культурных дрожжей, приготовление стерильного виноградного сусла, размножение дрожжей в лаборатории завода, размножение дрожжей в бродильном цехе завода. 663.2 ДФ С 73 Способы деметаллизации белых столовых вин при поточном производстве/ С.Т. Тюрин, Г.Т. Агеева, С.Х. Лолаева и др; ВНИИ виноделия и виноградарства "Магарач", Главвино. - Симферополь: Крым, 1969. - 32 с.: ил. Авторами брошюры проводились многолетние исследования, направленные на сокращение сроков деметаллизации вин. В условиях совмещенной обработки вин желтой кровяной солью (ЖКС) с бетонитом и полиакриламидом изучено влияние различных факторов на скорость деметаллизации. 663.2 ДФ С 81 Столовые и десертные вина института "Магарач"/ ВНИИ виноделия и виноградарства "Магарач". - Симферополь: Таврия, 1971. - 27 с.: ил. В брошюре дана краткая харктеристика столовых и десертных вин института: столовые вина Кульджинское, Рубиновый Магарача; крепкие вина - Серсиаль типа Мадеры, Магарач №22 типа мадеры, Магарач №23 типа портвейна белого; десертные вина - Джалита десертное красное, Бастардо магарачский, Пино гри, Мускат белый и Мускат розовый. Назад Далі