< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №4 2024 Вишневська, О.В. Урожайність насіннєвої картоплі та ступінь ураження бульб ризоктоніозом залежно від способів протруєння/ О.В. Вишневська, М.В. Рязанцев, Н.А. Захарчук //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 87-97. - Бібліогр.: с. 93-96. Левченко, Т.М. Особливості формування структури вегетативної маси люпину білого різних напрямків використання/ Т.М. Левченко, Т.О. Байдюк //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 98-104. - Бібліогр.: с.102-103. Ефективність застосування рістстимуляторів та мікроелементів у технології вирощування гороху/ С.П. Дворецька, О.Г. Любчич, Т.В. Каражбей, М.І. Шевчук //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 70-77. - Бібліогр.: с.75-76. Закономірності успадкування господарсько-цінних ознак простими цитоплазматичними чоловічо-стерильними гібридами буряка цукрового/ С.Г. Труш, О.О. Парфенюк , Л.О. Баланюк, В.М. Татарчук //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 105-112. - Бібліогр.: с. 109-110. Породько, М.А. Вплив технологічних прийомів вирощування на фотосинтетичну продуктивність ячменю ярого в Північного Лісостепу/ М.А. Породько //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 78-86. - Бібліогр.: с.84-85. Сиромятников, Ю.М. Фізико-хімічні показники стану грунту залежно від технології вирощування буряка цукрового/ Ю.М. Сиромятников //Землеробство та рослинництво: теорія і практика. - 2023. - Вип.3 (9) . - С. 59-65. - Бібліогр.: с.65-69 Попередня Далі

<Назад 28 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ 27 черв. 2026 р. ЦНТБ вітає своїх користувачів з одним із найважливіших державних свят! Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДУ пропонує переглянути тематичну виставку «Конституція України. Тридцятирічний шлях» Попередня Наступна

< Назад Сирна паска без дріжджів Інгредієнти Сир – 380 гр. Борошно пшеничне – 400 гр. Олія вершкова – 180 гр. Яйце куряче – 4 шт. Цукор-пісок – 280 гр. Родзинки – 150 гр. Цукор ванільний – 2 ч. л. Апельсин – 1 шт. Сода – 1 ч.л. Олія – для змащування форми. Білок яєчний – 1 шт. Пудра цукрова – 100 гр. Кроки Родзинки заливаємо окропом, витримуємо приблизно 10 хвилин, потім зливаємо воду і ретельно промиваємо. Розбиваємо в миску всі яйця, додаємо звичайний і ванільний цукор і збиваємо віночком до утворення пишної піни. Сир з яєчною масою добре розминаємо за допомогою блендера. До однорідної маси, що вийшла, додаємо розтоплене вершкове масло, свіжовичавлений апельсиновий сік, соду і добре просушені родзинки. Перемішуємо до однорідного стану. Невеликими порціями всипаємо заздалегідь просіяне борошно, постійно помішуючи. Формочки для випікання паски повністю промазуємо олією і заповнюємо підготовленим тестом, залишаючи половину обсягу від усієї форми вільною, щоб паска могла піднятися. Після того, як всі форми заповнили і розрівняли поверхню, відправляємо випікати паски в розігріту до 180 градусів духову шафу. Для повної готовності потрібно приблизно 40 хвилин. У цей час готуємо цукрову глазур. Збиваємо яєчний білок із цукровою пудрою до загусання. Маса досить швидко біліє, що означає готовність глазурі. Готові паски залишаємо при кімнатній температурі остигати, після чого витягаємо з форми. Потім поливаємо готовою глазур’ю і за бажанням використовуємо будь-яке яскраве посипання. Подаємо тільки після того, як глазур повністю підсохне. Бажаємо приємного апетиту! Попередній допис Наступний допис

<Назад Презентацiя нової книги 14 січ. 2024 р. «Репрезентація фонду» представляє книгу з нових надходжень до бібліотеки. Попередня Наступна

<Назад До Дня науки в Україні – 18 травня 18 трав. 2024 р. Рубрика Репрезентація фонду представляє виставку видань, які входять до серії книжкового проєкту Національної академії наук України «Наукова книга» та презентацію монографії з цієї серії . В монографії наведено результати наукових досліджень з інженерної геології на прикладі міста Києва, геологічне середовище якого часто потерпає від негативного впливу техногенних динамічних наватажень. Нові матеріали розміщені в рубриці Цікаві факти харчової індустрії Попередня Наступна

< Назад Джерело вітамінів - узвар Інгредієнти Класичний узвар: 100 г сушених груш, 100 г сушених яблук,100 г сушеної вишні, 100 г сушеної сливи, 50 г родзинок,1000 мл води,0,50 стакану цукру. Узвар зі спеціями: яблука сушені – жменя, груші сушені – жменя, шипшини плоди сухі - 1 столова ложка, чорнослив – жменя, родзинки – жменя, сушені ягоди журавлини - 1 столова ложка, сушені ягоди полуниці - 1 столова ложка, вода - 1,5 літра. мед - 1 столова ложка, кориця в паличках - 1 шт, бадьян - 2 зірочки, гвоздика ціла - 3 шт., запашний перець горошком - 3 шт. Кроки Класичний узвар: Всі інгредієнти кладемо у холодну воду. Додаємо цукру за смаком і доводимо до кипіння. Кип’ятимо кілька хвилин і знімаємо з вогню. Даємо узвару настоятися 5-6 годин. Узвар зі спеціями: В кип’ячу воду кладемо груші, яблука та шипшину, варимо 10 хв. Потім додаємо родзинки, чорнослив, суницю і журавлину. Варимо ще 10 хвилин. Далі додаємо спеції. Даємо вистигнути і потім кладемо мед. Якщо мед додати у гарячий напій, то втратиться багато корисних його властивостей. Даємо настоятися 3-4 години. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 лютого 2025 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 15 по 21 лютого 2025 року Зміст стор. 1. Україна робить ставку на олійні: до 2033 року площі можуть зрости на 67% 1 2. Червоне м’ясо у фокусі: як глобальні тенденції вплинуть на українських виробників? 1 3. Пиво та сидр займають понад 90% обсягу на ринку слабоалкогольних напоїв в Україні – дослідження 2 4. Україна займає 94% імпорту соняшникової олії до ЄС – UFOP 2 5. У сезоні 2025/26 прогнозується світовий профіцит цукру 3 6. У сезоні 2024/25 переробка сої може оновити історичний рекорд 3 7. Єврокомісія працюватиме над гармонізацією стандартів щодо імпорту з внутрішніми правилами ЄС 3 8. Україна почала завозити дешеве польське молоко: у чому причина 3 9. Україна поступово втрачає позиції серед ключових гравців на світовому ринку соняшникової олії — думка 4 10. Представлено стратегію цифрового розвитку інновацій в агросекторі 4 11. Стратегічні зміни на ринку продовольства: нове дослідження від УкрАгроКонсалт 5 ---------------------------------------------------------- 1. Україна робить ставку на олійні: до 2033 року площі можуть зрости на 67% Agravery. -17.02.2025 Фахівці KSE Агроцентр зробили прогноз, що виробництво зернових і олійних культур в Україні до 2033 року зросте на 42% і 67% відповідно. Посівні площі зернових культур будуть повільно скорочуватись і 2033 року становитимуть 11,3 млн. га, площі олійних оцінюються у 11,9 млн. га, що на 59% більше показника 2023 року. Зазначається: «Очікується збільшення частки олійних культур у загальній структурі площ завдяки високій рентабельності соняшнику, ріпаку та сої». До 2033 року загальне виробництво зернових культур в Україні прогнозують на рівні 76,4 млн. тонн, що на 42% більше рівня 2023 року, виробництво олійних культур збільшиться з 20,2 млн. тонн у 2023 році до 33,2 млн. тонн у 2032 році. https://agravery.com/uk/posts/show/ukraina-robit-stavku-na-olijni-do-2033-roku-plosi-mozut-zrosti-na-67 2. Червоне м’ясо у фокусі: як глобальні тенденції вплинуть на українських виробників? Agravery. -15.02.2025 На ринку м’яса на початку 2025 року попит на яловичину переважає пропозицію, що в перспективі може вплинути на укріплення цін. Це повідомляє Георгій Кухалейшвілі, аналітик Асоціації виробників молока. За попередніми даними ДССУ, в січні 2025 року Україна експортувала 1,42 тис. тонн ВРХ живою вагою, що на 65% менше відносно грудня 2024 року, але на 150% більше відносно січня 2024 року. У січні 2025 року українські експортери поставили на зовнішні ринки 21 тонну свіжої або охолодженої яловичини. Натуральні обсяги експорту виросли на 20 тонн відносно грудня і січня 2024 року. Обсяги експорту мороженої яловичини в січні 2025 року склали 1,4 тис. тонн, що на 22% менше відносно грудня і на 7% більше відносно січня 2024 року. Кухалейшвілі зазначає, що на зовнішніх ринках існує активність. Попит на червоне м’ясо досить активний в Японії та Південній Кореї. Скорочення поголів’я ВРХ в США стало фактором збільшення імпорту яловичини з Австралії. В той самий час протекціоністська політика адміністрації Трампа може вплинути на зміну географії експорту яловичини з Мексики та Канади, для яких США були головним ринком збуту. В 2025 році ймовірно скорочення виробництва яловичини в США, Бразилії, Європі, Китаї, Новій Зеландії. https://agravery.com/uk/posts/show/cervone-maso-u-fokusi-ak-globalni-tendencii-vplinut-na-ukrainskih-virobnikiv 3. ПИВО ТА СИДР ЗАЙМАЮТЬ ПОНАД 90% ОБСЯГУ НА РИНКУ СЛАБОАЛКОГОЛЬНИХ НАПОЇВ В УКРАЇНІ – ДОСЛІДЖЕННЯ Аграрії разом.-18.02.2025 На ринку слабоалкогольних напоїв України відбуваються значні зміни, що зумовлені як глобальними тенденціями, так і особливостями внутрішнього споживання. До 2015 року пиво було беззаперечним лідером, охоплюючи 90% ринку. Решта 10% припадала на інші категорії слабоалкогольних напоїв. З 2015 року на ринку розпочався «сидровий бум». Нові продукти - Apps та Garage - завоювали популярність і зайняли 30–40% ринка, потіснивши інші слабоалкогольні напої. Сьогодні основна конкуренція їде між пивом і сидром, частка класичних слабоалкогольних напоїв продовжує зменшуватись. Основні компанії, які контролюють ринок слабоалкогольних напоїв в Україні - це ГК «Нові Продукти» – 66% і Оболонь – 33%. Українські виробники активно виходять на міжнародні ринки, особливо в такі країни як Грузія, Молдова та Вірменія. Наразі близько 3% слабоалкогольних напоїв експортується, і цей показник має потенціал до зростання. Середня вартість продукції в сегменті становить приблизно 45 гривень. У конкурентній боротьбі «Оболонь» позиціонує свої товари як доступну альтернативу, зокрема, порівняно з брендами Bronx і Revo. https://agrarii-razom.com.ua/news-agro/pivo-ta-sidr-zaymayut-ponad-90-obsyagu-na-rinku-slaboalkogolnih-napoiv-v-ukraini 4. Україна займає 94% імпорту соняшникової олії до ЄС – UFOP Агробізнес Сьогодні.-17.02. 2025 УкрАгроКонсалт з посиланням на дані Союзу сприяння вирощуванню олійних та зернових культур Німеччини (UFOP) повідомила, що, з а даними Єврокомісії, Україна, як і раніше, залишається найбільшим постачальником соняшникової олії до країн ЄС, хоча постачання олій нижче, ніж минулого року. З 1 липня 2024 року по 2 лютого 2025 року країни Євросоюза імпортували близько 1,24 млн тонн соняшникової олії, що значно менше 1,51 млн тонн за аналогічний період 2024 року, але все-таки трохи більше 1,13 млн тонн у сезоні 2022/23 року. Але останніми тижнями імпорт помітно сповільнився. Хоча щотижневі обсяги у грудні все ще становили до 59 тис. тонн, на початку лютого ЄС все ще отримував трохи менше 25 тис. тонн на тиждень. На цей час Україна поставила на ринок ЄС 1,17 млн тонн соняшникової олії, що відповідає частці ринку в 94%, що менше за показник попереднього року в 1,40 млн тонн. Причина цього - суттєве скорочення постачання сировини в поточному сезоні. Це уповільнює переробку та обмежує експортний потенціал соняшникової олії з країни. https://agro-business.com.ua/agrobusiness/item/31798-ukraina-zaimaie-94protsent-importu-soniashnykovoi-olii-do-yes-ufop.html 5. У сезоні 2025/26 прогнозується світовий профіцит цукру AgroNews.ua . - 14.02.2025 НАЦУ « Укрцукор » повідомляє, що, за оцінками міжнародних аналітиків Green Pool, у наступному 2025/26 МР році очікується профіцит світового балансу цукру у розмірі 2,7 млн т, порівняно з дефіцитом 3,7 млн т у сезоні 2024/25. Згідно з оцінками, в новому 2025/26 маркетиновому році світове виробництво цукру може збільшитися на 4,5% і досягти 202 млн т, що стане другим за величиною історичним показником. Цьому сприятиме збільшення виробництва цукру в Бразилії, Індії та Таїланді. https://agronews.ua/news/u-sezoni-2025-26-prognozuyetsya-svitovyj-proficzyt-czukru/ 6. У сезоні 2024/25 переробка сої може оновити історичний рекорд AgroPortal.ua .-15.02.2025 Аналітики асоціації «Укроліяпром» повідомляють, що ц ього сезону в Україні зібрано 6 млн т сої і очікується, що 3,5 млн т буде експортовано та 2-2,5 млн т піде на переробку. В асоціації, аналізуючи експорт соєвої олії та шроту, відмічають зростання на 40%. У сезоні 2024/25 переробка сої може оновити історичний рекорд, склавши близько 2,1-2,2 млн т., говорять в ІА «АПК-Інформ» . Водночас фахівці зазначають, що ціни на соєвий комплекс знизилися. На соняшник, навпаки, ціни зросли порівняно з вереснем 2024 року на $250, а на олію — лише на $130 із розрахунком, що на виробництво 1 т олії потрібно 2,5 т соняшнику. https://agroportal.ua/news/ukraina/u-sezoni-2024-25-pererobka-soji-mozhe-onoviti-istorichniy-rekord 7. Єврокомісія працюватиме над гармонізацією стандартів щодо імпорту з внутрішніми правилами ЄС AgroTimes.-14.02.2025 Комісар ЄС з питань сільського господарства Крістоф Хансен хоче застосувати до імпортованих до ЄС продуктів харчування такі ж суворі стандарти, як і до внутрішніх виробників, що співпадає з вимогами європейських фермерів, які вбачають з боку імпорту з третіх країн нечесну конкуренцію. Про це розповіла доктор аграрних наук, посол з особливих доручень МЗС (2022-2023) Ольга Трофімцева. Єврокомісія працюватиме над гармонізацією стандартів щодо імпорту з внутрішніми правилами, згідно з проєктом концепції візії майбутнього для сільського господарства ЄС. Це частина Компасу Конкурентоспроможності ЄС, представленого Урсулою фон дер Ляєн, підкреслює Трофімцева. «Комісія хоче посилити стандарти імпорту, наприклад, в сфері застосування пестицидів. Має бути забезпечено, щоб «найбільш ризиковані пестициди, які заборонені в ЄС з міркувань охорони здоров’я та навколишнього середовища, не потрапляли назад до ЄС через імпорт», – зауважила Ольга Трофімцева. Вона уточнила, що ЄС вже забороняє залишки окремих пестицидів, які не можна використовувати у Німеччині навіть в імпортованих продуктах. Фахівець зазначила, що Єврокомісія також обіцяє встановити однакові стандарти для виробників ЄС та для імпорту з третіх країн в рамках майбутніх реформ. https://agrotimes.ua/agromarket/yevrokomisiya-praczyuvatyme-nad-garmonizacziyeyu-standartiv-shhodo-importu-z-vnutrishnimy-pravylamy-yes/ 8. Україна почала завозити дешеве польське молоко: у чому причина Дело.-17.02.2025 Імпорт свіжих молочних продуктів в Україну зростає. Суттєве збільшення імпорту насторожує. У січні свіжих молокопродуктів завезли на 55% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У лютому ринок свіжих молокопродуктів почав оживати. Зростання продажів відбувається доволі повільно, немає тієї позитивної динаміки, яка спостерігалася в такий же період минулих років. Аналітики звертають увагу на той факт, що раніше в Україну завозили в основному йогурти та різні сиркові продукти, але в січні було імпортовано кількасот тонн дешевого польського молока. На польський імпорт припадає 60% всього обсягу. Основною причиною зростання імпорту сиру є диспаритет цін на товар українського та європейського виробництва. Імпортований сир значно дешевший за вітчизняний. За даними аналітиків, експорт свіжих молокопродуктів також зростає , але не такими темпами як імпорт. Основним експортним ринком для українських свіжих молочних продуктів залишається Молдова, 88%. https://delo.ua/news/ukrayina-pocala-zavoziti-deseve-polske-moloko-u-comu-pricina-441852/ 9. Україна поступово втрачає позиції серед ключових гравців на світовому ринку соняшникової олії — думка Elevatorist.com – 18.02.2025 Під час онлайн-зустрічі Trend&Hedge Club Сергій Репецький , партнер Sunstone Brokers висловів думку, що Україна поступово втрачає позиції серед ключових гравців на світовому ринку соняшникової олії, тоді як олійний сектор стає дедалі гнучкішим і більш залежним від макроекономічних факторів. За його словами, попит на українську соняшникову олію в Європі залишається невизначеним через конкуренцію з іншими видами олій. Аналогічна ситуація спостерігається і на китайському ринку. Стабільним покупцем, щомісяця імпортуючи 250–300 тис. т української продукції, залишається Індія.. Однак можливе підвищення імпортного мита в Індії може вплинути на подальший рівень закупівель. Зростання попиту на українську соняшникову олію може підтримати зменшення пропозиції з боку Росії через низькі запаси соняшнику. Репецький зазначає, якщо курс рубля зміцнюватиметься, російські експортери можуть тимчасово обмежити продажі, що відкриє додаткові можливості для України на ринках Індії та Туреччини. https://elevatorist.com/novosti/19902-ukrayina-postupovo-vtrachaye-pozitsiyi-sered-klyuchovih-gravtsiv-na-svitovomu-rinku-sonyashnikovoyi-oliyi--dumka 10. Представлено стратегію цифрового розвитку інновацій в агросекторі SuperAgronom.com . – 17.02.2025 Фото: IT Ukraine пише, що в Україні представили стратегію розвитку AgroTech — сектор Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року (WINWIN). AgroTech — це перспективний напрям, який допоможе Україні інтегрувати технологічні рішення в стратегічно важливі сектори економіки: сільське господарство, харчову промисловість, біоенергетику та логістику. Секторальна стратегія AgroTech — це аналіз сектору та можливостей разом з баченням потенційного розвитку напряму, який допоможе цифровізувати, автоматизувати й підвищити ефективність сільського господарства та харчової промисловості. Стратегія пропонує розглянути можливість упровадження цифрових рішень, штучного інтелекту, Інтернету речей та роботизованих систем для оптимізації виробництва й ресурсів. «70% українського AgroTech орієнтоване на зовнішні ринки. Це створює величезні можливості для міжнародної співпраці й дає змогу агротехнологічним компаніям з України пропонувати свої рішення на глобальному рівні», - зазначила виконавча директорка Асоціації IT Ukraine. Марія Шевчук . https://superagronom.com/news/20315-predstavleno-strategiyu-tsifrovogo-rozvitku-innovatsiy-v-agrosektori 11. Стратегічні зміни на ринку продовольства: нове дослідження від УкрАгроКонсалт УкрАгроКонсалт .-20.02.2025 Дослідження «Стратегічні зміни на ринку продовольства» від УкрАгроКонсалт аналізує ключові тренди, що формують ринок продовольства та визначають його перспективи. Глобальні зміни в харчовій промисловості відкривають нові можливості для українських виробників. Попит на здорове харчування, екологічно чисті продукти та альтернативні рослинні напої і продукти харчування змушує компанії та переробні підприємства переглядати підходи до виробництва та збуту. Основна увага приділена ринкам круп, мюслі, крохмалопродуктів, здорових напоїв та овочевої продукції. У дослідженні розглядається, як зміни в глобальній структурі переробки та виробництва кінцевого продукту впливають на українську переробну галузь. Крім того, аналізуються особливості виходу на міжнародні ринки. https://ukragroconsult.com/news/strategichni-zminy-na-rynku-prodovolystva-nove-doslidzhennya-vid-ukragrokonsalt/

< Назад Війна в Україні позбавила світ 20 млн т продовольства 17 вер. 2022 р. Світ втратив 20 млн т продовольства через напад росії на Україну. Об этом сообщает Центр стратегических коммуникаций и информационной безопасности Украины в Facebook. Как отмечается, с марта по август Украина экспортировала почти в три раза меньше продукции, чем было запланировано. «Украина готова выполнять все обязательства перед миром, но мир должен помочь остановить российские силы», — говорится в сообщении. agroportal.ua Попередній допис Наступний допис

<Назад Міжнародний день рідної мови 24 лют. 2024 р. 21 лютого – Міжнародний день рідної мови Історія народу, його світогляд, інтелектуальне та духовне надбання закарбовані у мові. «Мова має значення» - назва Тематичної виставки літератури в рубриці «Репрезентація фонда» Попередня Наступна

<Назад БЕЗПЕКА ХАРЧОВОЇ СИРОВИНИ І ПРОДУКЦІЇ 13 черв. 2026 р. Виставку літератури БЕЗПЕКА ХАРЧОВОЇ СИРОВИНИ І ПРОДУКЦІЇ Пропонує рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДУ . Підрубрика Тематичні виставки Нові матеріали в інших рубриках сайту Попередня Наступна

< Назад 13 українських сирів визнані найкращими у світі: з бюряком, кавою та митою скоринкою 4 лист. 2023 р. 13 українських сирів вибороли звання кращих у світі на World Cheese Awards 2023 у Норвегії Цього року на міжнародному конкурсі, який завершився 28 жовтня, було заявлено 4502 сири із 43 країн світу. Українські смаки на міжнародній арені представляли 23 зразки. «Другий рік поспіль українські сири завойовують серця світової сирної спільноти. 13 нагород — чудовий результат на такому масштабному конкурсі», — говорить Оксана Чернова, сирна експертка ProCheese, офіційного представника України на WCA. Минулого року переможців з України, які вибороли золото, бронзу та срібло, було також 13. На World Cheese Awards 2023 бронзу отримала копчена моцарела Lel’, «Гауда з паприкою», «Напівтвердий сир середньої зрілості», сир із білою пліснявою по типу «Камамбер» із козиного молока виробництва Zinka, а також сир із білою пліснявою з козиного молока та з додаванням буряка «Софія» від «Сиромана». Свіжий витриманий сир «Говерла» та сир із білою пліснявою «Лісова пісня» львівського виробника «Гарбузовий рай» нагороджений “сріблом”. Також срібну нагороду отримали: витриманий сир «Старий Стрий з кавою», напівтвердий сир «Мукко» з трюфелем («Мукко») твердий витриманий «Український» (Zinka) сир «Массімо» з митою скоринкою («Джерсей»). Два сири нагороджені “золотом”. Це – козиний напівтвердий сир «Мотря» від «Станіславської Сироварні» і витриманий козиний сир «Твердий з пажитником» виробництва Zinka. Світовим переможцем World Cheese Awards 2023 року став Nidelven blå. Це насичений блакитний сир родом із Норвегії, що вироблений із пастеризованого коров’ячого молока. Родзинкою сиру є приємна мармурова сирна маса та блакитна пліснява. До речі, сир Nidelven blå вже не вперше здобуває перемогу на World Cheese Awards: 2018 року він отримав Gold, а в 2019 — Super Gold нагороди. https://newfood.media/2023/10/31/13-ukrainskykh-syriv-vyznani-naykrashchymy-u-sviti-z-biuriakom-kavoiu-ta-mytoiu-skorynkoiu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 23 серпня по 28 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 23 по 28 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Міжнародна спільнота відіграє важливу роль для безпеки українського експорту, - Денис Марчук 1 2. Ще одна фітосанітарна лабораторія в Україні отримала повноваження 2 3. В Україні почали діяти нові правила захисту місцевих продуктів 2 4. Поточні ціни на соняшник роблять переробку невигідною 2 5. В Україні запустять реєстр виробників винограду і вина 2 6. Середньорічні обсяги експорту меду з України сягають 59,5 тис. т 3 7. Grain from Ukraine: до Мозамбіку та Малаві відправили 23 тис. т української кукурудзи 3 8. Українські агропідприємства розвиватимуть сільське господарство в Африці 3 9. Експорт соняшникової олії у серпні може найменшим за останні два роки 3 10. Європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України 4 11. “Астарта” розпочала 25-й сезон цукроваріння 4 12. «Укроліяпром» заявила, що переробка ріпаку цьогоріч не перевищить 400 тисяч тонн 4 13. Україна заробила на експорті м’яса птиці за 7 місяців на 17% більше 4 ------------------------------------------------------------------ 1. Міжнародна спільнота відіграє важливу роль для безпеки українського експорту, - Денис Марчук Agravery. -23.08.2024 Заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) Денис Марчук висловив свою думку щодо міжнародної ситуації, що склалася навколо українського аграрного експорту та світової продовольчої безпеки. Він зазначив: «Туреччина завжди буде відігравати важливу роль, оскільки Босфор є головним коридором, через який проходять кораблі з українським експортом. Турецька позиція у торговельних відносинах має велике значення для нашої країни. Хоча впливати на дії Путіна складно, співпраця з Туреччиною допомагає Україні зберігати можливості для експорту. А спільні зусилля України, Туреччини, Румунії та Болгарії щодо розмінування дозволяють забезпечити безпеку суден, які заходять і виходять з українських портів».Питання продовольчої безпеки світу сьогодні залишається в центрі уваги міжнародної спільноти, а інтерес до української агропродукції буде зростати і надалі. Експерт також нагадав про проблему конкуренції з боку Росії на міжнародних ринках: Окрім того, він відзначив зростаючу роль Японії у підтримці України. «Японія, яка імпортує близько 80% продуктів харчування, розуміє стратегічне значення співпраці з Україною. Їхня активна участь у процесах розмінування та інших проєктах демонструє важливість нашого партнерства», — зауважив заступник голови ВАР. Денис Марчук наголосив на важливості подальшої міжнародної підтримки для захисту українського експорту: https://agravery.com/uk/posts/show/miznarodna-spilnota-vidigrae-vazlivu-rol-dla-bezpeki-ukrainskogo-eksportu-denis-marcuk 2. Ще одна фітосанітарна лабораторія в Україні отримала повноваження Agravery. -23.08.2024 Дані на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України свідчать, що міністерство включило Державні установу «Полтавська обласна фітосанітарна лабораторія» до Переліку фітосанітарних лабораторій, уповноважених на проведення огляду, відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізи). Таким чином, вказаний перелік за період з середини травня до середини серпня збільшився з 23 до 24 лабораторій. https://agravery.com/uk/posts/show/se-odna-fitosanitarna-laboratoria-v-ukraini-otrimala-povnovazenna 3. В Україні почали діяти нові правила захисту місцевих продуктів AgroNews.ua . -28.08.2024 Набули чинності нові правила реєстрації географічних зазначень в Україні, затверджені Міністерством економіки. Відтепер українські виробники, чия продукція має особливу якість завдяки своєму географічному походженню, зможуть зареєструвати географічні зазначення за чітко регламентованою процедурою. Це повідомляє Мінекономіки. Заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів зазначив: «Використання географічних зазначень не лише підкреслює унікальність українських продуктів, але й сприяє розвитку наших аграрних регіонів. Це допомагає зберегти традиції та знання, що передавалися місцевими виробниками з покоління в покоління». Нові правила адаптовані до регламентів Європейського Союзу, що означає, що українські географічні зазначення тепер можуть бути офіційно визнані і захищені на території ЄС. Це важливий крок для розвитку місцевих виробників і просування їх продукції на європейські ринки. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-pochaly-diyaty-novi-pravyla-zahystu-misczevyh-produktiv/ 4. Поточні ціни на соняшник роблять переробку невигідною AgroNews.ua . -24.08.2024 Аналітики Spike Brokers повідомляють, що ціни на соняшник продовжують триматися на рівні $490-500 з ПДВ з доставкою на завод. Виробники відтерміновують збут олійної, не дозволяючи ринку насититися пропозиціями та скоригуватися в ціні. Фахівці зазначають: «За словами представників заводів, за поточних рівнів цін на соняшник переробка стає економічно невигідною. Соняшникова олія торгується на рівні $910 CPT морські порти на період до листопада без премій за пізніші періоди». https://agronews.ua/news/potochni-cziny-na-sonyashnyk-roblyat-pererobku-nevygidnoyu/ 5. В Україні запустять реєстр виробників винограду і вина AgroNews.ua . -23.08.2024 Прес-служба Апарату Верховної Ради України повідомила, що 22 серпня 2024 року ВРУ ухвалила євроінтеграційний Закон України «Про виноград, вино та продукти виноградарства» (реєстр. № 9139). Цим Законом імплементуються положення ряду актів ЄС, зокрема: положення Регламентів № 1308/2013, № 2021/2117, № 251/2014, № 2019/33, № 2019/33, № 2019/34, № 2018/273, № 2019/934, № 2024/1143. Врегульовано вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС. Завдяки чому буде спрощено вихід української виноробної продукції на міжнародні ринки. Закон матиме позитивний вплив на підвищення якості виноробної продукції; захисту вітчизняного виробника; усунення чинників, що спотворюють конкуренцію та простежуваність виноградно-виноробної продукції від лози до пляшки. https://agronews.ua/news/v-ukrayini-zapustyat-reyestr-vyrobnykiv-vynogradu-i-vyna/ 6. Середньорічні обсяги експорту меду з України сягають 59,5 тис. т AgroPortal.ua .-27.08.2024 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що с ередньорічні обсяги експорту меду з України, якщо брати в середньому за 5 років, сягнули 59,5 тис. т. За інформацією відомства, до країн ЄС експортовано 51,8 тис. т (87%), США — 4,0 тис. т (7%), Туреччини — 1,7 тис. т (3%), Японії — 0,6 тис. т (1%). https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/serednorichni-obsyagi-eksportu-medu-z-ukrajini-syagayut-59-5-tis-t 7. Grain from Ukraine: до Мозамбіку та Малаві відправили 23 тис. т української кукурудзи AgroPortal.ua .-27.08.2024 Корабль з понад 3,8 тис. т кукурудзи до Мозамбіку та 19,2 тис. т до Малаві Україна відправила в межах ініціативи Grain from Ukraine, повідомило Мінагрополітики України . Вантаж вирушає до Мозамбіку морем, а вже потім буде транспортований до Малаві сушею. Після прибуття продукти будуть використани Всесвітньою продовольчою програмою для роздачі соціально незахищеним категоріям населення в цих країнах. Українська кукурудза дозволить підтримати їжею близько 200 тис. людей у Мозамбіку та 900 тис. людей у Малаві впродовж 3 місяців. Це стало можливим завдяки донорської підтримки Швеції, Нідерландів, Франції, Південної Кореї та Португалії. https://agroportal.ua/news/ukraina/grain-from-ukraine-do-mozambiku-ta-malavi-vidpravili-23-tis-t-ukrajinskoji-kukurudzi 8. Українські агропідприємства розвиватимуть сільське господарство в Африці AgroPortal.ua .-26.08.2024 Під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків» генеральний директор ТОВ «Перший млин» Ігор Новицький повідомив, що у Нігерії не обробляється більше 50% земель, тому українським сільгоспвиробникам, які планують виходити на ринки країн Африки, варто розглядати землеробство. Компанія «Перший млин» вже подала документи в одному зі штатів Нігерії на отримання для обробітку 2 тис. га. Він додав, що найперше українці мають експертизу в землеробстві, якої немає в країнах Африки, але без конкретної присутності компанії на цьому ринку нічого не вдасться. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/ukrajinski-agropidpriyemstva-rozvivatimut-silske-gospodarstvo-v-africi 9. Експорт соняшникової олії у серпні може найменшим за останні два роки AgroTimes.-28.08.2024 За 25 днів серпня експорт соняшникової олії з України становив близько 200 тис. тонн, що на 45% менше показника за аналогічний період липня. За попередньою оцінкою аналітиків ІА « АПК-Інформ », обсяг експорту даного продукту за весь серпень може стати найменшим місячним показником за понад 2 роки. Це зумовлено скороченням переробки соняшника в країні через дефіцит пропозиції сировини. Основним напрямком експорту української олії в поточному сезоні став Євросоюз, куди було відвантажено рекордний обсяг – майже 3,7 млн тонн. Усього з вересня по 25 серпня 2023/24 МР з України було експортовано трохи більше 6,23 млн тонн, що стало одним із найбільших обсягів для вказаного періоду. https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-sonyashnykovoyi-oliyi-u-serpni-mozhe-najmenshym-za-ostanni-dva-roky/ 10. Європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України AgroTimes.-23.08.2024 Частка України в загальному імпорті пшениці в ЄС знизилася до 56% проти 63% минулого року за період з 01 липня по 18 серпня 2024 року, повідомляють аналітики Spike Brokers. В загальному імпорті ЄС частка Канади та Молдови зросла до 35% порівняно з 14% минулого року. На тлі проблем з якісною пшеницею, європейські покупці активно розглядають пропозиції продовольчої пшениці з України. Останні індикації покупців: - DAP Україна (Одеса) 12.5pro ~201-203$; - DAP Україна (Одеса) 11.5pro ~198-200$; - DAP Україна (Одеса) 10.5pro ~180-182$; - DAP Україна (Одеса) фураж ~178-180$; - DAP Німеччина (пн.) фураж ~196-209€; - DAP Румунія (порт) 11.5pro ~208-210$. https://agrotimes.ua/agromarket/yevropejski-pokupczi-aktyvno-rozglyadayut-propozycziyi-prodovolchoyi-pshenyczi-z-ukrayiny%ef%bf%bc/ 11. “Астарта” розпочала 25-й сезон цукроваріння Вizagro.- 27.08.2024 Пресслужба агропромислового холдинга “Астарта” повідомила, що холдинг розпочав переробку цукрових буряків на заводі у Вінницькій області. Загалом у сезоні працюватимуть п’ять заводів аграрної групи. “Першим, саме у День Незалежності України, 24 серпня, переробку цукрових буряків розпочав цукровий завод на Вінниччині. Наприкінці цього тижня заплановані запуски двох заводів на Полтавщині, а у вересні – ще двох. Загалом у поточному сезоні сировину перероблятимуть п’ять цукрових заводів агропромхолдингу”, – йдеться у повідомленні. https://bizagro.com.ua/astarta-rozpochala-25-j-sezon-tsukrovarinnya/ 12. «Укроліяпром» заявила, що переробка ріпаку цьогоріч не перевищить 400 тисяч тонн Вizagro.- 27.08.2024 В асоціації «Укроліяпром» заявили, що максимум, якого може сягнути внутрішня переробка ріпаку у 2024 році, — 400 тис. т. На думку експертів, на переробку йтиме ріпак, який не пройде по експортних параметрах. В переробку ріпаку включилось з десяток заводів, але масово цього не станеться. Ціни на ріпак високі, а вартість олії майже така як соняшникова. В «Укроліяпром» зазначили, що є ще один фактор, який вплине на ситуацію з ріпаком. Європа збере його менше, в жовтні зазвичай включається Канада, вона вирощує каноли за 20 млн т, і теж багато поставляє в ЄС. Європа в середньому імпортує 7 млн т. https://bizagro.com.ua/ukroliyaprom-zayavyla-shho-pererobka-ripaku-tsogorich-ne-perevyshhyt-400-tysyach-tonn/ 13. Україна заробила на експорті м’яса птиці за 7 місяців на 17% більше Вizagro.- 22.08.2024 Протягом січня-липня 2024 року, згідно з даними Державної митної служби, Україна експортувала 261,6 тис. тонн м’яса та їстівних субпродуктів птиці – на 5,2% більше, якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року. У грошовому ж еквіваленті експорт за сім місяців цього року зріс на 17,1% проти аналогічного періоду 2023 року і сягнув $543,6 млн. Головними покупцями цієї продукції за сім місяців 2024 року були Нідерланди (23,2%), Саудівська Аравія (16%) та Словаччина (9,4%). https://bizagro.com.ua/ukrayina-zarobyla-na-eksporti-m-yasa-ptytsi-za-7-misyatsiv-na-17-bilshe/