< Назад Вчені назвали найшкідливіший спосіб приготування кави 18 січ. 2023 р. Науковці з Гетеборзького університету понад 20 років вивчали вплив кави на здоров’я. Вчені визначили, які способи приготування напою є найкориснішими, а які – найшкідливіші. Про результати дослідження повідомляє ресурс Sage Journals. У результаті досліджень вчені помітили зв’язок між способом заварювання кави, серцевими нападами та тривалістю життя. Найшкідливішою є нефільтрована кава та кава, заварена просто в чашці. У такій міститься багато речовин, що підвищують холестерин. Їх там у 30 разів більше, ніж у фільтрованій. А найкорисніша – кава, приготовлена способом одноразового протоку гарячої води через шар меленої кави, що є на фільтрі. Помірне вживання такого напою зменшує ризик смерті від серцево-судинних хвороб. Результати науковців також показують, що вживання фільтр-кави зменшувало ризик смерті на 15% з будь-якої причини порівняно з людьми, які взагалі не пили кави. Науковці це пов’язують з тим, що така кава багата антиоксидантами. Найшкідливішою кава стає тоді, коли гуща надовго залишається в гарячій воді. Тому шкідливими також є еспресо, капучино, кава по-турецьки та кава, заварена у френч-пресі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №1 2025 р. Економіка. Менеджмент. Організація виробництва №1 2025 р. Гарастовська, А.В. Стан і тенденції розвитку молочної галузі України/ А.В. Гарастовська, О.М. Пєтухова //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: молочна, галузь, маркетинг, продуктивність, реалізація, досвід, якість, виробництво, чинники впливу Заморожування й інші види перероблення ягід: досвід практиків і робота в реаліях воєнного часу: [VII Міжнар. наук.-практ. конф. "Ягідництво і переробка в умовах воєнного стану: вчимося перемагати", 7-8 грудня 2023 р.] //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 84-87. - ДНТБ Кл. слова: співпраця, логістика, ціни, переробка, ринок, міжнародна торгівля, експорт, сировина, перспективи Овадюк, В.О. Збереження і розвиток персоналу компаній харчової промисловості під час війни/ В.О. Овадюк, О.І. Драган //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №3 . - С. 38-47. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: досвід, заходи, допомога, забезпечення, фінансова підтримка, підприємства, харчова промисловість Пахаренко-Андерсон, А. Інтелектуальна власність - це захист ваших інвестицій в новації на ринку ягід та овочів/ А. Пахаренко-Андерсон //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 (січень-квітень) . - С. 87-88. - ДНТБ Кл. слова: охорона, сорти, винаходи, права, угоди, торговельна марка, прибуток Рибалко, В. Ринок картоплярства в Україні: про сучасні технології та останні тенденції від практиків галузі/ В. Рибалко //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 (січень-квітень) . - С. 74-78. - ДНТБ Кл. слова: досвід, вирощування, врожайність, збирання, ціни, терміни, кліматичні умови, торгівля, збут, експорт, імпорт Цінченко, Р. Бізнес-модель вирощування промислового органічного малинника з нуля: З досвіду господарства "Диканські Ягоди"/ Р. Цінченко //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 72-76. - ДНТБ Кл. слова: створення, органіка, площа, насадження, шкідники, зрошення, реалізація, експорт Попередня Далі

< Назад Вишнево-сирний мус Інгредієнти Інгредієнти Кремовий сир розм’якшений – 450 г Лимонне желе пакетоване – 1 шт. Вишневе желе пакетоване – 1 шт. Вода, окріп – 2 стакани Вода холодна – 1 стакан Вишня без кісточок – 2.5 стакани Вишневий сік – 1 стакан Кроки Кроки Збиваємо в блендері кремовий сир. Порошок лимонного желе розчиняємо в 1 склянці окропу. Додаємо холодну воду та вишні. Поступово вводимо кремовий сир. Викладаємо суміш в роз’ємну форму для пудингу або в окремі десертні формочки. Ставимо в холодильник. Розчиняємо вишневе желе в 1 склянці окропу. Додаємо вишневий сік. Охолоджуємо. Дістаємо першу суміш з холодильника. Покриваємо її вишневим желе. Ставимо в холодильник на 1 годину, щоб желе застигло. Готовий мус прикрашаємо ягодами. Попередній допис Наступний допис

Востаннє бібліотека приймала відвідувачів у 1920-их роках. < Назад Музей Ханенків планує частково відкрити бібліотеку Востаннє бібліотека приймала відвідувачів у 1920-их роках. Музей Ханенків хоче частково відкрити бібліотеку для відвідувачів. Про це повідомила директорка музею Юлія Ваганова, передає "Суспільне. Культура". За словами Ваганової, востаннє бібліотека була доступна для широкого загалу у 1920-х роках. "У Музеї Ханенків є прекрасна бібліотека. Ця бібліотека за традицією пострадянською була переважно закритою, хоча у 1920-х роках вона була відкритою. І люди могли приходити й вільно користуватися нею [...] Ми б хотіли показати окремі частини цієї бібліотеки, зробити її частково публічною, розказати історію цієї бібліотеки", — зазначила очільниця музею. Вона додала, що у бібліотеці зберігаються книжки від кінця 19-го сторіччя, усі вони належали Варварі та Богдану Ханенкам. Крім того, є у колекції цінні екземпляри, надруковані за часів СРСР. Що відомо про Музей Ханенків Офіційна назва - Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків - музей світового мистецтва, який презентує найзначніші в Україні колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу. Його заснували у 1919 році відповідно до заповіту колекціонера Богдана Ханенка (1917) та дарчої його дружини Варвари на ім'я Всеукраїнської академії наук (1918). Колекція музею включає оригінальні твори живопису європейських майстрів, як-от Пітера Пауля Рубенса та Франсуа Буше. Є збірки скульптури та прикладного мистецтва Європи, колекції красного й ужиткового мистецтва Ірану, Тибету, Китаю та Японії, невеликі збірки мистецтва давнього Єгипту, Греції та Риму. https://lb.ua/culture/2024/01/05/592410_muzey_hanenkiv_planuie_chastkovo.html Назад Далі

Назад Видалення свинцю із плодово-ягідних продуктів Сторінки Попередня Наступна

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №19 2024 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №19 2024 Кузьмінський, В. Надійний захист за будь-яких примх погоди. Чому встановлення шпалери на ягідних плантаціях є вигідною інвестицією: [компанія "ЄФТ ПЛЮС"]/ В. Кузьмінський //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 53-55. - ДНТБ Кл. слова: складові, довговічність, кріплення, встановлення, установки Луцько, Г. Порівнюємо традиційні та інтенсивні технології вирощування ягід/ Г. Луцько //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 48-49. - ДНТБ Кл. слова: інтенсивне, екстенсивне садівництво, розвиток, переваги, накриття, вимоги, солотунелі, грунт, добрива, обробка, лохина, малина Мринський, І. Увага, небезпечний шкідник - дрозофіла сузукі!/ І. Мринський //Ягідник. - 2023. - №5 (грудень) . - С. 50-52. - ДНТБ Кл. слова: збільшення, розвиток, бактерії, особливості, біологія, морфологічні ознаки, пошкодження Овочівництво: тенденції галузі //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 січень-квітень . - С. 18-20. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: інновації, гібриди, органічне насіння Перші обробки для вдалого старту. Готуємось до початку садівничого сезону: [розповідає керівник садівничого напрямку компанії Ukravit В'ячеслав Поліщук] //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 січень-травень . - С. 28-29. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: елементи живлення, мінеральні добрива, грибкові хвороби Тимошенко, Д. Міравіс - досвід використання в сезоні - 2023/ Д. Тимошенко //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 січень-квітень . - С. 22-23. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: інгібітори, фунгіцид, хвороби ФГ "Грін Гарден": персики, сливи та яблука зі смаком Львівщини: [розповів агроном господарства "Грін Гарден" Олексій Юрчишин] //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації. - 2024. - №1 січень-квітень . - С. 24-27. - Бібліогр. в кінці ст.. - ДНТБ Кл. слова: селекція, логістика, сорти, добрива, шкідники Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 1 по 4 травня 2020 року Попередній допис Наступний допис Петрашко: Головне завдання Мінекономіки — відновлення і розвиток промисловості Agravery. -04.05.2020 Для відновлення і посилення перспективних напрямків промисловості головне завдання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України полягає у створенні чітких і зрозумілих правил гри для всіх учасників. Про це заявив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, передає прес-служба відомства. Під головуванням Ігоря Петрашка відбулася консультативна робоча зустріч з представниками національних об'єднань промисловців, підприємців та профспілок. Ключовими темами зустрічі стало: обговорення необхідності призначення окремого профільного заступника з розвитку промисловості, відновлення координаційної ради з питань промислової політики, розбудови ефективної галузі. «Сьогодні українська промисловість виробляє майже 16% ВВП, проте потенціал цієї галузі набагато більший. Для відновлення і посилення перспективних напрямків цієї галузі наше головне завдання полягає у створенні чітких і зрозумілих правил гри для всіх учасників», — пояснює Петрашко. Міністр зазначив, що ці правила мають базуватися на наступних кроках: надання доступу українським підприємствам до дешевого і довгострокового фінансування; локалізації державних замовлень, тобто надання преференцій тим, хто виробляє в Україні; підтримці експортного потенціалу (зокрема, проведення антидемпінгових розслідувань, посилення роботу експортно-кредитного агентства). «Крім того, важливим є стратегічне далекоглядне бачення, тобто спеціальна підтримка тих напрямків економіки, які будуть затребувані через 20 чи більше років», — наголосив Ігор Петрашко. agravery.com/ Через неврожай яблук українські експортери виконують поставки яєць до країн Перської затоки Agravery. -03.05.2020 Неврожай яблук у сезоні-2019 та висока ціна на плоди окремих сортів спонукали українського експортера яблук постачати до країн Перської затоки також і курячі яйця.Про це розповів Володимир Гуржій, очільник ТОВ «АУСП-Фрут», передає agrotimes.ua. «На ринку країн Перської затоки надзвичайно популярним є яблуко сорту „Роял Гала“. Але оскільки у 2019 році був неврожай яблук, і цього сорту в Україні бракувало також, компанія вирішила не конкурувати за нього з іншими експортерами», — повідомляє підприємець. Для того, щоб ефективно використати маркетинговий потенціал компанія узялися постачати на ринки Перської затоки куряче яйце. «До експорту за кількома спорідненими напрямками ставимося серйозно, це диверсифікація й ефективне використання маркетингових можливостей компанії. Зокрема, бачимо потенціал й у експорті з України овочів — за певного технологічного підходу до їх вирощування. Цього року ми вже отримували в Саудівській Аравії та Дубаї замовлення на миту моркву, але не взялися його виконувати з огляду на невідповідну якість нашої продукції», — пояснює Гуржій. За його словами, основними постачальниками моркви на тих ринках є Австралія та Китай, а компанія не дотягує до жодного з їхніх стандартів. «Проте виробники, з якими ми в Україні вели діалог, уже отримали специфікації у вигляді технічного завдання і цього сезону намагатимуться вирощувати потрібне», — підкреслив очільник ТОВ «АУСП-Фрут». agravery.com/ Названо ТОП-5 країн-імпортерів української агропродукції у 2020 році AgroNews.ua. -04.05.2020 В Україні у січні-березні 2020 року 5 країн займали майже половину в структурі експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів, повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за даними Держмитслужби. Про це пише agronews.ua. Ці ТОП-5 країн імпортували близько 41,2% агропродукції. Серед них: Китай (10,8%), Єгипет (9,9%), Індія (7,5%), Нідерланди (7,0%), Іспанія (6,0%) . Загальна структура експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у січні-березні 2020 року була наступною: Країни Азії – 45,3% (2563,1 млн дол. США); Країни ЄС – 29,2% (1652,5 млн дол. США); Африканські країни – 17,7% (998,4 млн дол. США); Країни СНД – 6,2% (349,9 млн дол. США); США – 0,8% (45,6 млн дол. США); Невизначені регіони – 0,5% (25,99 млн дол. США); Інші країни Європи – 0,2% (12,7 млн дол. США); Австралія та Океанія – 0,1% (7,8 млн дол. США). Нагадаємо, Україна цьогоріч вперше почала продавати пшеницю в Саудівську Аравію. Саудівці знизили свої вимоги до пошкодження зерна, що дозволило збільшити імпорт з країн Чорноморського регіону. Саудівська Аравія купила 60 000 тонн української пшениці за ціною $248 за тонну. agronews.ua В Україні очікується зниження попиту на агропродукцію з високою доданою вартістю AgroNews.ua. -02.05.2020 У 2020 році очікується зниження попиту на агропродовольчі товари з високою доданою вартістю. Про це заявив старший науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Ярослав Навроцький, повідомляє сайт інституту, пише agronews.ua. За його словами, йдеться про виробництво м’яса, у першу чергу, великої рогатої худоби як найбільш дорогий вид м’ясної продукції, ціни на який невпинно збільшується. «Якщо у квітні 2019 року середньомісячна ціна яловичини (гуляш) у роздрібній торгівлі становила 135,66 грн/кг, то у січні 2020 року вона підвищилася до 143,96 грн/кг (+6,1%). За чотири місяці поточного року гуляш подорожчав ще на 9,2 % – до 157,22 грн/кг», – відмічає Навроцький. За його словами, у ситуації, що склалася, найбільш перспективним виглядає сектор птахівництва, оскільки м’ясо курятини поки що найбільш дешеве. Також можуть постраждати сегменти молочної галузі, що виробляють дорогі сири та інші не дешеві молочні продукти високої якості. Галузь рослинництва буде розвиватися неоднорідно, вважає експерт.“Найбільш імовірним буде підвищення попиту на продукти борщового набору: цибуля, морква, картопля, буряк, а також яблука, адже вони є порівняно дешевими товарами довготривалого зберігання. До прикладу, ціна на картоплю в супермаркетах зросла з 12,51 грн/кг у січні 2020 року – до 15,26 грн/кг (+22 %) в квітні. Але, з огляду на харчові властивості, тривалий термін зберігання та порівняно доступну ціну, попит на картоплю зберігатиметься”, — додає Навроцький. Окрім того, паралельно відбуватиметься зниження попиту на групи товарів нетривалого зберігання: томати, огірки, ягоди та зелень. agronews.ua В Україні гречка подорожчала на 70% AgroNews.ua. -01.05.2020 Закупівельні ціни на гречку на внутрішньому ринку зросли і станом на 30 квітня складають в середньому по Україні 18013 грн/тонна. Про це повідомляє Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, пише agronews.ua. Тижнем раніше, середньозважена закупівельна ціна на гречку складала 18075 грн /тонна (ціна вказана без ПДВ). У порівнянні з відповідним періодом минулого року ціни на гречку зросли на 70%. Про це свідчать дані Мінекономіки про рівень середніх цін на основні види сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. При цьому максимальний рівень цін на 30 квітня , як і раніше зафіксований в Харківській області – 21000 грн / тонна. Станом на 10 квітня ціни на гречку на внутрішньому ринку становили 16 792 грн / тонна (на 3 квітня – 14 883 грн / тонна (ціна вказана без ПДВ). Кабінет міністрів заборонив експорт гречки до 1 липня 2020 року. agronews.ua Україна у 2020 році може встановити рекорд виробництва кукурудзи AgroNews.ua. -01.05.2020 Частина посівів озимих культур може бути пересіяна. Це залишає простір для розширення площ сівби ярих культур, вважає провідний експерт зернового ринку Єлизавета Малишко. Про це повідомляє elevatorist, пише agronews.ua. «Ми вважаємо, що площі кукурудзи можуть досягти чергового рекорду в 2020 році. Залишати площі незасіяними – це дуже дорого і економічно неефективно. Швидше за все, будуть сіяти ярі культури. Враховуватиметься посуха, але стимули, щоб сіяти ярові, досить сильні», – говорить Єлизавета Малишко. Вона уточнила, що в цьому році аналітики очікують: площі під посіви кукурудзи виростуть з торішніх 5 млн га до 5,2 млн га в новому сезоні. Врожайність культури в прогноз заклали трохи нижче трендової – близько 36 млн т. agronews.ua Названо два сектори економіки, які захистять Україну від економічної кризи та застрахують від негативних наслідків карантину AГРОПОЛІТ. -03.05.2020 Драйверами відновлення української економіки в період карантину та після нього буде промисловість і агросектор. Такий прогноз озвучила у себе на сторінці в Фб директор з комунікацій в System Capital Management Наталія Ємченко, коментуючи лист до бізнесів СЕО SCM Олега Попова. «Ми виходимо з другим листом СЕО SCM Олега Попова до бізнесів SCM. Перший був про те, що SCM робить для боротьби з COVID. Другий – про те, як які рішення в економіці будуть працювати. Про те, що базисом відновлення економіки буде саме промисловість і сільське господарство», — коментує вона. На думку директора з комунікацій в System Capital Management Наталії Ємченко, така економічна синергія важлива для малого і середнього бізнесу та креативної економіки. Наталія Ємченко впевнена, що в нинішніх умовах прискорять економічне відновлення три принципових фактори, які мають об’єднати бізнес. Єднання. Професіоналізм і відмова від популізму. Економічний патріотизм. Ми стали робити наші листи публічними, тому що ми всі в одному човні», — підсумовує вона. agropolit.com/news/ В Україну завезли курятину з сальмонелою AГРОПОЛІТ. -03.05.2020 В Україну завезли четвертини курятини із сальмонелою. Про це повідомило управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області. Йдеться про продукцію польського виробництва (farmer – Hanna i Marcin Śliwińscy Sp. Jawna Kozielsk, Kuczbork; produser – Zaklady Miesne Czaplicki Sp. z o.o., № PL 14134304 WE, Mlawa; manufacture – Cedrob S.A., № PL 14023901 WE, Ujazdówek, Ciechanów; storage – AMP Logistyka Sp zoo, № PL 14201101 WE, Plonsk), яка прибула до Литви та України. «Згідно статті 20 закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» оператори ринку зобов’язані вилучати та/або відкликати у встановлених законом випадках харчові продукти, які перебувають в обігу, якщо встановлено, що ці продукти можуть спричинити шкідливий вплив для здоров’я людини, та письмово інформувати компетентний орган про виявлені невідповідності та вжиті заходи. У разі виявлення зазначеної вище продукції в обігу, просимо негайно інформувати Головне управління Держпродспоживслужби у Миколаївській області», – йдеться у повідомленні. agropolit.com/news/ Європа за крок до кризи у галузі молочного скотарства. Україна — на черзі AgroPortal.ua.-04.05.2020 Європа за крок до кризи у галузі молочного скотарства. Це, насамперед, пов'язано з пандемією коронавірусу. Зокрема з проблемами, які виникли щодо збуту молочної продукції у зв'язку із закриттям готелів, ресторанів, кав'ярень тощо. Про це у соцмережі Facebook зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», гендиректор аграрної компанії ІМК Алекс Ліссітса.«Незважаючи на те, що продажі молочної продукції у торговельних мережах зросли, це все одно не компенсувало втрат. Закупівельні ціни на молоко у європейських країнах, насамперед у Німеччині, впали з 36 євроцентів (плюс-мінус 10 грн) до 20 євроцентів (6 грн). Для порівняння, закупівельні ціни в Україні впали з 10,5 грн до 9,9 грн. Мова йде про якісне молоко. Тобто падіння у нас не було суттєвим», — пише експерт. За прогнозами німецького Інституту світової економіки (IfW), до кінця року закупівельна ціна на молоко у Європі не підніметься вище, ніж 25 євроцентів. «Це означає, що ціна не буде вище 8 грн, що суттєво нижче у порівняні з українськими закупівельними цінами. Як результат, українських товаровиробників молока та молочної продукції чекають скрутні часи, адже суттєва конкуренція на цьому ринку, в першу чергу сиру та масла, виникне саме з країн ЄС, які підуть до нас зі своєю продукцією. Це змусить виробників молока та молочної продукції в Україні рухатися вниз щодо закупівельних цін, що призведе до суттєвих втрат у галузі молочного скотарства у країні та закриття багатьох молочно-товарних ферм», — додає Алекс Ліссітса. При цьому він радить уряду України «вже зараз звернути увагу на цю проблему, подумати, яким чином підтримати молочне скотарство там, де воно залишилося, щоб не допустити розвалу молочної галузі України». agroportal.ua Зачинений спирт: мільярди, які не отримає Україна Бизнес.-30.04.2020 Коли в Україну прийшла страшна пандемія короновірусу, виявилася шалена нестача засобів захисту від цього лиха. В тому числі не вистачало стерилізаторів. Дуже швидко і ефективно спрацювали влада і бізнес. Було знято акциз з денатурованого спирту і дуже швидко вироблено достатню кількість стерилізаторів. Зараз ринок перенасичений цими засобами. Ті заводи, що почали виробництво сировини і готового продукту, зупиняються, людей звільняють. Натомість залишається величезний попит на цей продукт у багатьох країнах світу. Але в Україні ввели повну заборону на вивіз цієї продукції на експорт. На сьогодні ця міра, яка була вірною при дефіциті, виявляється неефективною і шкідливою для економіки України. Експорт дезинфекторів дозволить завантажити що найменше 15 заводів і дасть таку необхідну зараз Україні валюту. Дасть тисячі нових робочіх місць з гідною заробітною платою і величезні податки. І що найменше декілька мільярдів долларів надходжень до України. А також створить нам імідж країни, яка допомагає іншим країнам подолати страшну пандемію. Зараз Уряду і Верховній Раді разом з бізнесом треба знову дуже швидко і ефективно спрацювати і відмінити заборону на експорт готового продукту з великою доданою вартістю — українських стерилізаторів. Це точно буде одним із результативних кроків по виходу економіки держави з жорсткої кризи, в якій вона зараз знаходиться. www.business.ua/ Лук замість цибулі: в українських супермаркетах знайшли овочі з РФ Діло.-03.05.2020 Світлини, на яких відображена продукція з Росії у столичному супермаркеті, розмістила на своїй сторінці у Facebook відома музична продюсерка Олена Мозгова. Про це пише agronews.ua. За словами Олени Мозгової, фотографії були зроблені в одному з магазинів мережі FOZZY. У своєму пості Мозгова також зазначила, що виявила в магазині морква з Ізраїлю і капусту з Італії, однак ці овочі привернули менша увага коментаторів. Деякі з користувачів здивувалися, що в магазині все ще можна знайти овочі, привезені з Росії. «Ми ж начебто не торгуємо з агресором?» – написала одна з користувачок. Вона також зазначила, що російську цибулю продають за дуже високою ціною. Інші коментатори обурилися, що в українських магазинах продовжують продавати імпортні продукти, в той час як місцеві фермери змушені викидати свою продукцію . dilo.net.ua/ Урожайна епідемія. Хто змусив фермерів України викинути врожай ранніх овочів на смітники УНІАН: Новини України.- 03.05.2020 Тонни капусти на смітниках, центнери редиски у лісопосадках і десятки кіло перезрілої цибулі, перекопані на гній. Такі квітневі пейзажі стали звичними для українських сіл заходу і півдня. Але йдеться не просто про паніку серед фермерів, а про урожайний мор, який тепер загрожує продовольчій безпеці України. На Закарпатті у селі Заріччя чи не у кожному дворі є пара стометрових теплиць. З них перша молода капуста та огірки традиційно роз’їжджалися ринками західної України. Та не цього року. "Все в мінус піде", - прогнозує місцевий фермер Ігор Садвар. Він вже виростив п’ять соток капусти. Вона мала б забезпечити піврічний дохід двох родин та майбутній урожай перцю, вирощений на цьому ж місці. "Перець можна було б висаджувати. Але як немає збуту на капусту, ми чекаємо. Чекаємо, коли її можна забрати, зорати, переробити землю", - розповідає він ТСН.Тиждень. Через карантин посипалась система, відпрацьована десятиліттями. Тут, у Заріччі, цього ніхто не чекав. Бо свої теплиці селяни почали закладати ще в листопаді, коли про ковід-19 ще й не чули. Але у квітні, коли прийшов час зрізати ці тонни капусти, з’ясувалось - везти її нікуди. "Карантин - велика проблема. Ринки закрили, нічого не працює", - бідкається фермер. Наслідки всі відчули дуже швидко. За умов, коли працювали лише супермаркети або гуртові ринки, ціни на ранні овочі посипались. Так, якщо торік у квітні перша капуста продавалась по 35 гривень, цього року за неї виробнику давали, максимум, десять. Така ж ситуація з редискою та огірками. І селяни постали перед непростим вибором між поганим варіантом та ще гіршим: або здати городину нечисленним перекупникам за безцінь, або залишити гнити врожай у теплицях. Бо цей товар має дуже короткий термін придатності. А скільки ще таких фермерів по країні? Чимало. Тому наслідки всі відчули дуже швидко. Перш за все - жителі міст. В супермаркетах засилля імпорту. Наскільки він підскочив у ціні легко побачити з даних митниці. Зокрема, у поточному році в Україну завезли втричі більше огірків, ніж торік, у два з половиною рази більше капусти й цибулі… Тобто ми гривнею підтримували албанських, македонських, азербайджанських фермерів. І це в той час, коли ці самі овочі перезрівали в закарпатських, херсонських чи вінницьких теплицях. www.unian.ua Економіст спрогнозував, які важливі харчові продукти можуть здорожчати УНІАН: Новини України.- 03.05.2020 На його думку, у 2020 році вартість продуктів збільшиться на 10-15%. Україну у 2020 році очікує неврожай, а також підвищення цін на хліб і картоплю. Відповідний прогноз дав член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин у коментарі «Обозревателю». Він назвав причини такої ситуації. "Уже сьогодні є чітке розуміння того, що через погодні умови цей рік буде неврожайним. Ми будемо мати спекотне і посушливе літо. За попередніми оцінками, урожай зернових буде на 18% нижчим, ніж минулого року, приблизно 60 млн тонн. Хліб подорожчає у зв'язку з підвищенням цін на зерно", – наголосив Пендзин. Водночас на урожай овочів, а особливо картоплі, за його словами, вплинув карантин через поширення коронавірусу. "Ми не посадили овочі борщового набору. 98% картоплі у нас в країні виробляють самі українці. Але якщо сільські жителі змогли посадити свої городи, то містяни не змогли дістатися до своїх дачних ділянок через карантин і відсутність транспорту. Тому цього року картоплі буде менше, а ціна на неї зросте", – заявив економіст. На його думку, у 2020 році вартість продуктів збільшиться на 10-15%. Але водночас він зазначив, що це поки що попередні оцінки, адже станом на 2 травня весняно-польові роботи ще не були закінчені. "Хоча світові ціни на продовольство падають, бо різко скоротився попит з боку бізнесу: не працюють кафе, ресторани, бари, фастфуди. На світових ринках цукор і рослинна олія подешевшали на 12%. Але ООН б'є на сполох: цього року більше людей голодуватимуть. Адже рік неврожайний, важкі погодні умови, та через карантин багато країн не встигли повністю все посіяти. Тому ціна на продовольство піде вгору", – наголосив Пендзин. www.unian.ua В Украине утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков УНН.-04.05.2020 В Украине утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков отечественного и импортного производства. Об этом УНН сообщает со ссылкой на пресс-службу территориальных органов ГНС в Киеве."Главное управление ГНС в Киеве информирует, что в соответствии с постановлением Кабинета Министров Украины от 12 февраля 2020 года № 74 "Некоторые вопросы маркировки алкогольных напитков" с 1 мая 2020 гда утверждены новые образцы марок акцизного налога для алкогольных напитков отечественного и импортного производства", - говорится в сообщении. Сообщается, что марки акцизного налога предыдущего образца, которые уже закуплены субъектами хозяйствования применяются в производстве алкогольных напитков и табачных изделий до их полного использования, а маркированные такими марками алкогольные напитки и табачные изделия находятся в обращении до их полной реализации в пределах срока годности для потребления. www.unn.com.ua/

< Назад Виноробне, алкогольне та безалкогольне виробництво №2 2024 р. Білько, М.В. Дослідження ароматичного комплексу та органолептичних характеристик витриманих пивних дистилятів/ М.В. Білько, А.М. Петровський //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 129-140. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: пиво, пивний, дистилят, органолептичні показники, аромат, смак, витримка, дескриптор--профілограма Бренд AZNAURI отримав золото на престижному конкурсі в Британії //World of Food=Світ продуктів . - 2024. - №1 (січень) . - С. 2. Кл.слова: коньяк, конкурс, дизайн, кольори, бренд, пакування Джерело комфорту для споживачів, що дарує цінні моменти радості: Провідні тренди в індустрії напоїв //World of Food=Світ продуктів . - 2024. - №1 (січень) . - С. 16-18. Кл.слова: напої, сировина, безалкогольне, виробництво, споживання, здоров'я людини, замінники, цукру, відходи--насолода Ефективність використання кріоконцентратів виноградного сусла у виробництві напівсухих і напівсолодких натуральних вин/ В.М. Кучеренко, О.В. Успаленко, М.В. Білько, В.Є. Бурда //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №6 . - С. 154-165. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: виморожування, вино, сахароза, цукор, концентрація, концентрат--кріоконцентрат "Напої України 2023": За результатами бізнес-зустрічі //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1 (січень) . - С. 42. Кл.слова (ненормированные): вода, безалкогольне, інновації, кава, чай, пиво, презентації--проєкти Паровенко, М.Д. Розроблення імітаційної моделі сусловарильного апарата із зовнішнім нагрівачем/ М.Д. Паровенко, Я.В. Смітюх //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Т.30 , №1 . - С. 34-46. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: пивоваріння, сусловарильні, апарати, моделювання, технологічний, процес, тестування, прогнозування, керування--нагрівач Стаднічук, Н.О. Характеристика полімерних матеріалів, що використовуються при виробництві бутильованої питної води/ Н.О. Стаднічук, Т.П. Костюченко, О.І. Кроніковський //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №6 . - С. 166-175. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: полімерні, матеріали, вода, безпека, поліетилен--бутильована питна вода--поліетилен-терефталат Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 19 жовтня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 19 жовтня 2023 року Зміст стор. 1. Агросектор – серед ключових галузей, які стануть основою економіки майбутнього, – Денис Шмигаль 1 2. У Держпродспоживслужбі новий керівник 2 3. Польща потребує української сої, але є нюанс 2 4. Угорщина дозволила завозити український цукор 2 5. Держава планує активно вкладати гроші у переробну промисловість 2 6. На агросектор в бюджеті – 2024 передбачили 4,2 млрд грн: стало відомо, як витратять гроші 3 7. Китай страждає від нестачі пшениці, тому може бути зацікавлений в українському зерні 3 8. Цукор і кондитерські вироби — лідери за темпами приросту експорту 3 9. Україна експортувала продовольства на $16 млрд 4 10. Закарпатські винороби зареєструють понад 50 місцевих сортів винограду 4 11. Kernel експортує соняшникову олію у 46 країн світу 4 12. Для українських виробників молочних продуктів відкрився ще один ринок 5 13. Україна збільшила виробництво пива на 11,3% до 104,1 млн дал 5 14. Україна виробляє 4% світового волоського горіха 5 15. Ай, молодець: вчений пропонує пустити на спирт зерно, що застрягло в українських портах 5 --------------------------------------------------------------------------- 1. Агросектор – серед ключових галузей, які стануть основою економіки майбутнього, – Денис ШмигальAgravery.-13.10.2023 Аграрний сектор, за словами Прем’єр-міністра Денис Шмигаля, у виступі на Київському міжнародному економічному форумі становить основну частку валютних надходжень нашої держави. Він наголосив, що переробка має стати ключовим фактором зростання ВВП в майбутньому. Прем’єр-міністр акцентував на шістьох секторах, які стануть основою економіки майбутнього: військово-промисловий комплекс, аграрна галузь, енергетика, ІТ, будівництво та машинобудування. Він зазначив, що у 2023 році спільними зусиллями Україні вдалося змінити багато негативних економічних тенденцій, що склалися через повномасштабну агресію росії. «Інфляція сповільнилася з 26% до 8-9%. Маємо рекордні міжнародні резерви в розмірі близько 40 млрд доларів. Дефіцит залишився на рівні 20% і ми знаємо, як його профінансувати наступного року», — відзначив очільник Уряду. https://agravery.com/uk/posts/show/agrosektor-sered-klucovih-galuzej-aki-stanut-osnovou-ekonomiki-majbutnogo-denis-smigal 2. У Держпродспоживслужбі новий керівник AgroNews.ua . -14.10.2023 Кабінет Міністрів призначив Сергія Ткачука першим заступником голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів», повідомив Тарас Мельничук, представник уряду у Верховній Раді. І додав, що на нього тимчасово покладено виконання обов’язків голови Держспоживслужби України. https://agronews.ua/news/u-derzhprodspozhyvsluzhbi-novyj-kerivnyk/ 3. Польща потребує української сої, але є нюанс AgroNews.ua . -13.10.2023 Обсяг ринку споживання сої в Польщі складає 0,5-0,8 млн т. Цього року місцеві аграрії зберуть приблизно 120-150 тис. т культури, повідомляє партнер Sunstone Brokers Джонатан Гранж під час Agro&Food Security Forum. «Для закриття потреб польського ринку в сої потрібно вирощувати її на 0,5 млн га», — зазначає Джонатан Гранж. Експерти польського ринку відзначають, що українська соя дуже якісна, але Польща не може забезпечити для неї збут через складну логістику та великі черги на переходах, повʼязані з дозвільними документами. При цьому поляки наголошують, що ветеринарні служби не створюють перешкод, а виконують свою роботу. https://agronews.ua/news/polshha-potrebuye-ukrayinskoyi-soyi-ale-ye-nyuans/ 4. Угорщина дозволила завозити український цукор AgroNews.ua . -13.10.2023 Уряд Угорщини зняв заборону на імпорт українського тростинного та бурякового цукру, яку запровадив після 15 вересня 2023 року. Знайдений Єврокомісією компроміс про скасування обмежень на імпорт української сільгосппродукції, Угорщина після 15 вересня вирішила ввести власну, односторонню заборону на ввезення українського зерна і не тільки його. Угорщина вирішила закрити свої кордони для 24 видів української продукції, серед яких м’ясо великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також куряче м’ясо, пшениця, жито, ячмінь, кукурудза та продукти з них, овочі, цукор і вино. Відтепер український цукор можна вільно ввозити до Угорщини, оскільки його виключили зі списку продуктів, на які поширюється заборона імпорту. https://agronews.ua/news/ugorshhyna-dozvolyla-zavozyty-ukrayinskyj-czukor/ 5. Держава планує активно вкладати гроші у переробну промисловість AgroPolit.com . – 14.10.2023 Міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що в українському виробництві хочуть зробити ставку на розвиток переробної промисловості, оскільки від неї залежить виживання економіки. Вона зазначила: «Державний пріоритет у вигляді переробної промисловості вже знайшов своє відображення у проекті держбюджету на 2024 рік. Серед іншого держава планує підтримувати грошима програму доступних кредитів 5 – 7 – 9, індустріальні парки, проекти з великими інвестиціями, виробництва сільгосптехніки, машинобудування, іпотеку та переробні підприємства». «10% частки переробки у ВВП — не той показник, яким ми можемо бути задоволені. Ми хочемо рухатись до показника 20-25%. Підтримка переробної промисловості — питання виживання для української економіки. Порти заблоковані і це вимагає зменшити залежність від ринкової конʼюнктури на сировину, щоб експортувати продукцію, яка фізично займає менший обсяг, але дає більше доданої вартості», – додалла Юлія Свириденко. https://agropolit.com/news/26740-derjava-planuye-aktivno-vkladati-groshi-u-pererobnu-promislovist 6. На агросектор в бюджеті – 2024 передбачили 4,2 млрд грн: стало відомо, як витратять гроші AgroPolit.com . – 13.10.2023 Згідно з законопроектом №10000 агропромисловий комплекс у 2024 році з бюджету отримає 4,2 млрд грн. На держпрограми підтримки аграрного сектору виділили 1 млрд грн: - субсидія на га землі на звільнених територіях становить 796 млн грн, - сільгосптоваровиробники, які користуються меліорованими землями, та організації водокористувачів отримають 205 млн грн. Серед інших витрат бюджету, слід звернути увагу на наступні: - витрати на рибовідтворювальні комплекси – 125,3 млн грн.; - витрати на кредитування фермерських господарств – 80 млн грн.; - витрати на підтримку сімейних фермерських господарств – 5 млн грн. https://agropolit.com/news/26746-na-agrosektor-v-byudjeti--2024-peredbachili-42-mlrd-grn-stalo-vidomo-yak-vitratyat-groshi 7. Китай страждає від нестачі пшениці, тому може бути зацікавлений в українському зерні AgroPolit.com . – 12.10.2023 Після того, як проливні дощі завдали шкоди врожаю, Китай шукає пшеницю по всьому світу, тому може бути зацікавлений в українському зерні. Цього місяця азіатська країна забронювала великі обсяги агропродукції від деяких основних експортерів. Посилення закупівель відбувається після того, як наприкінці вересня міжнародні ціни на пшеницю впали до трирічного мінімуму. Хоча це сигналізує про достатні обсяги поставок на даний момент, зростаючий апетит Китаю додає елемент невизначеності в ланцюжки поставок, які стають все більш вразливими до війни в Україні. Завжди дбаючи про забезпечення продовольчої безпеки для свого 1 мільярда громадян, Пекін прагне нарощувати запаси зерна, особливо на тлі війни в Україні — ще одного великого експортера. https://agropolit.com/news/26736-kitay-strajdaye-vid-nestachi-pshenitsi-tomu-moje-buti-zatsikavleniy-v-ukrayinskomu-zerni 8. Цукор і кондитерські вироби — лідери за темпами приросту експорту AgroPortal.ua .- 17.10.2023 За результатами дослідження YouControl.Market та Офісу з розвитку підприємництва та експорту для Forbes Україна , за січень-серпень 2023 року Україна експортувала товарів на $24,5 млрд, серед яких лідирує продовольство. За категоріями товарів з України за вісім місяців 2023 року експорт виглядає так: - продовольство — $14,6 млрд; - метали та вироби з них — $2,7 млрд; - машини, устаткування і транспорт — $2,1 млрд. Українські експортери за січень-серпень 2023 року найбільше доходів отримали від продажу за кордон зернових культур (кукурудзи, пшениці, ячменю, гречки, сорго, жита), що становить чверть усього експорту за досліджуваний період на суму $6,1 млрд. На другому місці — продуктова група «жири та олії» (15,4% від загального експорту), до якої входять насамперед соняшникова, соєва та ріпакова олії. Також у значно менших обсягах — маргарин, жири та віск. Загальна сума проданого — $3,8 млрд. На третьому - чорні метали (7,4%): напівфабрикати з нелегованої сталі, чавун, плоский прокат, феросплави. Лідерами за приростом частки в товарному експорті порівняно з аналогічним періодом минулого року стали: - зернові культури (частка в експорті зросла на +6,9 п.п. — до 25%), за якими чистий приріст обсягів склав +$887 млн; - жири та олії (+2,8 п.п. — до 15,4%); - залишки та відходи харчопрому (+1,2 п.п. — до 3,6%); - цукор і кондитерські вироби (+1 п.п. — до 1,4%). «Максимальні значення відносного приросту обсягів експорту — в цукрово-кондитерській галузі (+181%), продажі алкогольних та безалкогольних напоїв (+33%), різних харчових продуктів, зокрема дріжджів, морозива та соусів (+32%), залишків і відходів харчопрому у вигляді макухи та жому (+28%), залізничних локомотивів (+25%)», — зазначають аналітики. https://agroportal.ua/news/ukraina/cukor-i-konditerski-virobi-lideri-za-tempami-prirostu-eksportu 9. Україна експортувала продовольства на $16 млрд AgroPortal.ua .- 15.10.2023 У повідомленні Державної митної служби України говориться, що товарообіг України у січні-вересні поточного року склав $73,7 млрд, імпорт — $46,6 млрд, експорт — $27,1 млрд. Оподаткований імпорт склав $38,3 млрд, що становить 82% загальних обсягів імпортованих товарів. У загальних обсягах ввезених у січні-вересні 2023 року товарів 65% склали такі категорії: - машини, устаткування та транспорт — $14,1 млрд,; - продукція хімічної промисловості — $8,4 млрд,; - паливно-енергетичні товари — $7,9 млрд, До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: - продовольчі товари — $16,1 млрд; - метали та вироби з них — $3 млрд; - машини, устаткування та транспорт — $2,3 млрд. Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $7,4 млрд, Польща — $4,9 млрд і Туреччина — $3,7 млрд. Експортували з України найбільше до Польщі — на $3,7 млрд, Румунії — на $3 млрд, Туреччини — на $1,9 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-eksportuvala-prodovolstva-na-16-mlrd 10. Закарпатські винороби зареєструють понад 50 місцевих сортів винограду AgroTimes.-17.10.2023 Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття вже готує заявку на внесення до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, більше 50-ти сортів, які вважаються історичними для цього краю. Серед них – Леанка, Бакатор, Фурмінт. «Наші виноробні традиції втрачені, – розповів голова Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття Олександр Гарновдій. – Радянська влада згубила все те, що було до неї. Потім закон 1998 року знищив чи не всі площі насаджень, тож нині маємо на Закарпатті не більше 700 га виноградників. У більшості випадків те, що вироблялося в радянські роки і в 1990-х, не можна назвати винами. Тому ми, наша спілка, не хочемо асоціюватися з тим, що тоді вироблялося. Асоціація вийшла на назву «Вина Срібної Землі» (ця назва – Срібна Земля – була вигадана поетом Василем Пачовським у 1920-х) – вона буде якнайкраще відображати нашу автентику, наші традиції. Бо коли ми подорожуємо, ми завжди шукаємо місцеві цікавинки. Так і нам треба затягувати людей Леанкою, Бакатором, Фурмінтом та іншими нашими сортами». https://agrotimes.ua/ovochi-sad/zakarpatski-vynoroby-zareyestruyut-ponad-50-misczevyh-sortiv-vynogradu/ 11. Kernel експортує соняшникову олію у 46 країн світу AgroTimes.-17.10.2023 На міжнародній виставці Anuga 2023 Kernel представив соняшникову олію під брендами KERNEL, Le Blanc, Premi та KERNEL PROFI, повідомляє пресслужба компанії. «Провідна світова подія харчової індустрії зібрала у Кельні 140 тис. учасників з 200 країн. Виставка спрямована на зміцнення сектору харчових продуктів і напоїв, сприяння інноваціям та стимулювання міжнародної торгівлі. Кращі світові виробники презентували свою продукцію. Проходили конгреси та конференції, ключовою темою яких був сталий розвиток в області харчування», – зазначили у Kernel. «Плануємо розширювати присутність нашої олії як під власними торговими марками мереж, так і знайомити іноземців з продуктовими брендами Kernel. Після виставки беремо фокус на Нідерланди, Німеччину та Італію», – додають фахівці. https://agrotimes.ua/agromarket/kernel-eksportuye-sonyashnykovu-oliyu-u-46-krayin-svitu/ 12. Для українських виробників молочних продуктів відкрився ще один ринок Вizagro.-17.10.2023 Пресслужба Держпродспоживслужби повідомила, що у співпраці з МЗС погодила з Міністерством сільського господарства та розвитку села Албанії форму міжнародного ветеринарного сертифікату для термічно оброблених молочних продуктів, призначених для споживання людиною. Відповідну форма міжнародного сертифікату можна переглянути на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в рубриці “Міжнародне співробітництво”, в розділі “Ветеринарія та безпечність”, в підрозділі “Сертифікати на експорт з України”. https://bizagro.com.ua/dlya-ukrayinskih-virobnikiv-molochnih-produktiv-vidkrivsya-shhe-odin-rinok/ 13. Україна збільшила виробництво пива на 11,3% до 104,1 млн дал Вizagro.-16.10.2023 Компанія “Укрпиво” (Київ) констатує збільшення виробництва пива в Україні на 11,3% до 104,1 млн дал у січні-вересні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє компанія. “Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного) за 9 місяців 2023 року склала – 104,1 млн. дал, та становить 111,3% до аналогічного періоду 2022 року. У той же час зазначений показник становить лише – 77,3 % до обсягів виробництва 9-ми місяців 2021 року”, – зазначається в ньому. https://bizagro.com.ua/ukrayina-zbilshila-virobnitstvo-piva-na-11-3-do-104-1-mln-dal/ 14. Україна виробляє 4% світового волоського горіха Вizagro.-15.10.2023 80% світового виробництва волоського горіха зосереджене у 5 країнах: Китаї, США, Чилі, Україні та Італії. При цьому 79% промислового виробництва припадає на 2 країни – Китай (більше мільйона тонн щорічно) та США (близько 650 тис. тонн). Впродовж останнього десятиліття світове виробництво волоського горіха щорічно в середньому зростає на 7%. Однак за останні 5 років зафіксоване невелике зниження зростання – на 5,37%. Це пов’язано із тим, що у Китаї стабілізувалося зростання. Проте країна й надалі залишається найбільшим світовим виробником. Торік частка Китаю у світовому виробництві волоського горіха склала 52%. На США припадає 25%, на Чилі – 7%, а Україна виробляє поки що тільки 4% світового волоського горіха. Франція, Угорщина, Італія також вирощують цей горіх, але на формування і ціни їхні обсяги не впливають. https://bizagro.com.ua/ukrayina-viroblyaye-4-svitovogo-voloskogo-goriha/ 15. Ай, молодець: вчений пропонує пустити на спирт зерно, що застрягло в українських портах УНІАН: Новини України.-17.10.2023 В Одесі фахівці пропонують збіжжя, яке Україна не встигає чи не може експортувати , переробити на спирт. Наразі в Україну завозиться пальне з Європи, що потребує великих витрат, які можна зменшити переробленням на спирт "залишків" збіжжя. Ректор Одеського інституту морегосподарства і підприємства Олександр Яценко п ропонує, якщо немає можливості продати зерно у сировинному вигляді, то обрати інший шлях – перероблення збіжжя в іншу сировину. наприклад, у Бразилії 45% автомобільного палива - це етанол, спирт рослинного походження, всі вантажівки та легкові автомобілі налаштовані на використання такої суміші пального, "З нашого збіжжя теж можна робити спирт та таким чином зменшити навантаження на імпорт паливо-мастильних матеріалів саме для України", - наголосив Яценко. https://www.unian.ua/economics/agro/ay-molodec-vcheniy-proponuye-pustiti-na-spirt-zerno-shcho-zastryaglo-v-ukrajinskih-portah-12427914.html

< Назад Пікантний салат з пекінською капустою Інгредієнти Інгредієнти: копчена куряча грудка - 300-400 г консервовані ананаси - 1 банка твердий сир - 200 г пекінська капуста - 600-800 г майонез - 300 г Кроки Кроки Дрібно нашаткувати пекінську капусту. Сир та курячу грудку нарізати на невеликі кубики. Висипаємо всі підготовлені продукти в загальну миску, додаємо до них консервовані ананаси. Додаємо майонез і добре все перемішуємо. Розкладаємо салат по креманкам. Будьте впевнені, що цей салат стане сімейним кулінарним улюбленцем, бо в ньому дуже гармонійне поєднання інгредієнтів, салат свіжий, ніжний та смачний, дуже швидко готується. Смачного. Попередній допис Наступний допис

< Назад Ця дивовижна піца: що приховує улюблена страва 20 квіт. 2023 р. Тонкий шар повітряного тіста з томатним соусом і начинкою з м'яса, морепродуктів і овочів під розплавленим сиром з пряним ароматом орегано — популярність італійської піци давно вийшла за межі своєї країни й сьогодні це блюдо є улюбленим частуванням в різних куточках світу. Її готують як за оригінальними рецептами, так і використовуючи власні секрети. І хоч смак цієї страви відомий кожному, є кілька фактів, про які ви, швидше за все не знали. 5 цікавих фактів про піцу Перша піцерія Pizzeria Antica Port'Alba розпочала свою роботу ще в 18 столітті. У цьому закладі готували тільки маргариту. Сьогодні, тільки на сайті Смакі-макі, ви можете замовити піцу у Львові 27 видів, з найрізноманітнішими начинками і на будь-який смак. Походження слова «піца» має латинське коріння. Його джерело — термін «пінсере» (в перекладі — подрібнювати, товкти) вживалося ще три тисячоліття тому, а сама страва була добре відома жителям Стародавньої Греції та Риму. Свою сучасну назву цей делікатес знайшов у Х столітті. Піца спочатку вважалася їжею для бідняків. Згідно з легендою перше таке блюдо з'явилося через випадкове падіння на підлогу кухні коржу тіста. До неї прилипли шматочки грибів і овочів, що впали зі столу під час приготування бенкету для багатих господарів будинку. Підняте тісто запекли в печі і отримали прообраз страви, яку готують сьогодні в сотнях італійських ресторанах. Піца не завжди буває відкритою. Існує її закритий різновид — кальцоне. Начинка для такого пирога підбирається до смаку замовника або кухаря, а верхній шар тіста зберігає тепло і п'янкий аромат продуктів. Підраховуєте калорії після кожного з'їденого шматочка піци? Наступний раз замовте її низькокалорійний різновид. Дріжджове тісто в ній замінюють звичайним прісним, а в якості начинки використовують тільки свіжі овочі. Що ще ви не знали про піцу Картини з піци Просто їжа? Власник піцерії в Глазго Domenico Crolla бачить в піці невичерпне джерело творчих ідей і в рамках авторського проєкту «Піца Кутюр» створює з неї цілі картини із зображенням відомих особистостей. Сир і томатний соус в його руках перетворюються на впізнавані портрети музикантів, громадських діячів і спортсменів до захоплення численних відвідувачів. Той самий аромат Якщо запах свіжої піци викликає у вас легке запаморочення від задоволення, придбайте духи американського бренду Demeter. Його парфумерам вдалося створити аромат цієї страви і помістити його в маленький витончену пляшечку. Музеї піци Поки жителі різних країн світу дружно вихваляють винахід італійців, американська Філадельфія пішла далі всіх. Тут відкритий музей піци Pizza Brain, де можна спробувати будь-яку з десятків різновидів цієї страви. Сьогодні піца є справді інтернаціональним продуктом. І в кожній країні світу вона набуває унікальні риси: в Південній Америці додають боби, у Франції прикрашають яєчнею, а в Китаї до країв покривають тісто начинкою. Але навіть у зміненому вигляді піца залишається впізнаваною і улюбленою стравою в усьому світі. www.epochtimes.com.ua Ця дивовижна піца: що приховує улюблена страва ⓅЇї готують як за оригінальними рецептами, так і використовуючи власні секрети. І хоч смак цієї страви відомий кожному, є кілька фактів, про які ви, швидше за все не знали. 64 Попередній допис Наступний допис

< Назад У 2022 р. збережеться тренд на замінники м'яса 2 серп. 2022 р. Оскільки споживачі шукають смачніші та екологічно чисті продукти, Індія надає широкі можливості для інновацій на основі рослин. Пише AgroPortal.ua. Про це повідомляє компанія Kerry, заявляючи, що Індія є унікальним ринком рослинних білків, пише newfoodmagazine.com . Зазначається, що в Індії вегетаріанці становлять третину населення, інші 70% також регулярно споживають рослинні білки. Флекситаристи — це споживчий сегмент, який використовує як м'ясо, так і його альтернативу, а також вегетаріанську їжу і є рушійною силою переходу на рослинну основу. Згідно з дослідженням Kerry, 41% населення Індії вже споживає шість або більше видів рослинних білків, причому більшість страв складається з бобових, салатів, сочевиці або варених овочів. «Можливості та потенціал для виробництва рослинних білкових продуктів у Індії є багатообіцяючими. Зараз альтернативний ринок м'яса в регіоні оцінюється в $171 млн, і очікується, що до 2025 р. він зростатиме на 8,5% в рік», — зазначає директор з маркетингу Kerry Southwest Asia Саїд Гунджан Пандей. Він додає, що ці цифри вказують на зсув парадигми у бік рослинного м'яса в країні. Трьома основними рушійними силами цього зсуву є користь для здоров'я, прагнення до різноманітності та розуміння того, наскільки важлива стійка продовольча система. За прогнозами, глобальний ринок альтернативного м'яса матиме середньорічний темп зростання 14% протягом наступних п'яти років і досягне $9,5 млрд до 2023 р. Азія на даний час є другим за величиною регіоном у світі за альтернативами м'яса на рослинній основі, на який припадає 22% світових продажів у вартісному вираженні, і за очікуваннями до 2025 р. стане найбільшим світовим ринком. Проте нове дослідження показує, що в Азії існує значна незадоволена потреба у наданих альтернативах. «Споживачі шукають продукти з чудовим смаком, текстурою та поживними речовинами, які також відповідають місцевій або регіональній кухні або смакам», — пояснює віцепрезидент і генеральний директор підрозділу продуктів харчування та м'яса Kerry Asia Pacific, Middle East & Africa Ронан Молоні. Попередній допис Наступний допис