У Музеї української діаспори в Києві відкрилася персональна художня виставка «Нескінченність любові» мисткині, співачки, волонтерки, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. < Назад У Києві відкрилася персональна художня виставка Анжеліки Рудницької У Музеї української діаспори в Києві відкрилася персональна художня виставка «Нескінченність любові» мисткині, співачки, волонтерки, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. «Любов - це, напевно, єдине, що зараз нас всіх зігріває і дає сили протистояти ворогу. А завдяки нашим Силам оборони у нас є можливість творити, збиратися, підтримувати українську культуру», - сказала під час відкриття Рудницька. На виставці «Нескінченність любові» представлені як перші роботи майстрині в голковій техніці, створені 20 років тому, коли вона була прикута до ліжка через хворобу, так і найновіші, створені вже під час повномасштабного вторгнення. Частина робіт пережила окупацію в замінованому підвалі й була повернута у 2023 році в Київ. На виставці представлена найновіша робота Анжеліки Рудницької у голковій техніці «Рай розвивсь», яка експонується вперше. «Я її зробила вже в час повномасштабного вторгнення, на початку, коли нам всім було дуже важко сконцентруватися на чомусь і от саме в такий кризовий момент вона народжувалася. У мене було відчуття, що коли я завершу «Рай розвивсь», станеться щось важливе. Так і було. Я її закінчила і одразу визволили з-під окупації Херсон, в якому у підвалі були мої роботи. Я була вражена», - розповіла вона. Представлена також серія «Пролог», створена в 2004 році, коли Рудницька була паралізована. Дві найвідоміші роботи з цього циклу «Місячне колесо» і «Трете небо», створені під час Помаранчевої революції. Дуже важливими для себе авторка вважає цикл «Сонцестояння», серію «Еволюція нескінченності» та роботи циклу «Радуйся». У 2022 році вона розпочала новий воєнний цикл «Стратифікація нескореності». Це перша персональна виставка Анжеліки Рудницької в цьому році, всього ж вона провела 150 персональних виставок в Україні, Європі, Азії, Північній Америці. Має звання «World Master» всесвітнього фестивалю культури та мистецтв (Південна Корея). За 20 років вона створила близько 150 робіт в голковій техніці. Виставка «Нескінченність любові» триватиме в Музеї української діаспори до 12 травня. Назад Далі

< Назад Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво 664.6 К29 Каталог всей продукции [борошняно-кондитерське виробництво]/ FIMAK. - К., [2024]. - 105 с.: ил. У виданні представлено обладнання для хлібопекарного виробництва турецької фірми ФИМАК. 664.6 Л72 Лозова, Т.М. Інноваційні наукові розробки щодо поліпшення якості харчових продуктів на основі борошна: моногр./ Т.М. Лозова; Львівський торговельно-економічний ун-т. - Львів: ВД Львів. торг.-екон. ун-ту, 2023. - 236 с.: іл. - Бібліогр.: с.209-236 В монографії викладені результати інноваційних наукових розробок щодо поліпшення якості харчових продуктів, які виготовляються на основі борошна. Показана можливість і доцільність використання різних інгредієнтів у складі хліба, макаронних виробів, печива, бісквітів, кексів, тортів, вафель, що здатні зебезпечити високий рівень якості продуктів. 664.6 С91 Сучасні технології та енергетичні потоки при формуванні борошняних напівфабрикатів: моногр/ І.Я. Стадник, В.А. Піддубний, О.В. Хареба и др. - Тернопіль, 2021. - 372 с.: іл. - Бібліогр.: с.360-363 . - ISBN 978-966-305-113-0 В монографії проаналізовано основні конструктивні, технологічні та фізико-хімічні аспекти й принципи формування борошняних виробів. Подано матеріал інноваційних технологій безглютенових напівфабрикатів. Розроблені рекомендації шляхів розрахунку нових робочих органів машин. Окремий розділ розкриває основні можливості використання різної сировини в технології оздоблювальних напівфабрикатів оздоровчого призначення. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 14 по 16 квітня 2020 року Попередній допис Наступний допис Пам'ятка виробнику: що треба знати про нове законодавство щодо органічної продукції Agravery. -13.04.2020 Україна не мала власних стандартів сертифікації органічної продукції. Однак 02 серпня 2019 року введено в дію закон України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» від 10.07.2018 р. № 2496-VIII (далі Закон). Але досі не зрозуміло чи впроваджені механізми на виконання закону та як ними скористатися. Відповідність органічної продукції нормативним вимогам. Органічне виробництво та обіг органічної продукції повинні відповідати загальним та спеціальним вимогам, які є подібними до вже існуючих міжнародних стандартів. Загальні вимоги визначені розділом 5 Закону. Спеціальні вимоги щодо органічного виробництва та обігу органічної продукції встановлені Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції № 970 від 23.10.2019 р. Варто звернути увагу, що у виробників сільськогосподарської (далі с/г) продукції відсутня можливість використовувати загальні вимоги. Так як на сьогодні не затверджено Перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях. 09 липня 2019 року Міністерство аграрної політики та продовольства України оприлюднило лише розроблений Проект відповідного Переліку. Таким чином, це унеможливлює використання у процесі органічного вирощування с/г продукції речовин, які дозволені при виробництві та обігу органічної продукції. Що ж стосується нормативно-правового акту, яким визначено спеціальні вимоги, то він набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, а саме з 06.06.2020 року. Тобто, виробники органічної с/г продукції мають можливість заздалегідь ознайомитися та розпочати впровадження спеціальних правил щодо органічного виробництва та обігу органічної с/г продукції. Отримання сертифікату Законом встановлено абсолютно нову для національних виробників процедуру отримання сертифікату, функціонування реєстру органів сертифікації та виробників органічної продукції, що має полегшити доступ споживача до органічної с/г продукції. Так, суб’єкт господарювання, який має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції повинен отримати сертифікат - документальне підтвердження відповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Порядок отримання відповідного сертифікату визначений ст. 27 Закону. agravery.com/ Продуктова безпека України: якими будуть ціни на продукти AgroNews.ua. -15.04.2020 За березень 2020 року значно зросли ціни на продукти харчування. Так, капуста та морква в середньому здорожчали на чверть, цибуля на 38%, борошно зросло на 12,2%, фрукти на 12%, а лимони та імбір взагалі злетіли у ціні майже на 40%. Чому так сталося і чого чекати українцім далі, розповів голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, пише agronews.ua . В Уряді пояснюють стрімке зростання цін ажіотажним попитом населення на продукти харчуван “Насправді, причин, які призвели до такого різкого цінового стрибка, декілька. Але потрібно зауважити, що вже на минулому тижні ціни на деякі продукти стабілізувалися, а за деякими позиціями пішли вниз. Цей тиждень буде показовий: або зниження цін на продукти буде стійким, або уряд задіє більш дієві важелі регулювання”, – розказав він. На думку фахівця, такий сильний важіль, як державне регулювання цін, потрібно вводити зважено. Але в умовах, коли ціни вже пішли вниз і ринок демонструє відносну стабілізацію, введення держрегулювання на окремі продукти може бути виправданим. “На жаль, економічні причини для зростання ціни на борошно та хліб є. Їх дві. Перша – це дійсно девальвування гривні з 24,5 до 28. Друга – зростання світових цін на зерно. За 2 тижні вони підвищилися на 12%. Наразі світові ціни на зерно стали падати і ми, як споживачі, невдовзі помітимо, що й ціни на борошно, яке стало дефіцитом в останні два тижні, теж починають “повертатися”, – каже експерт. Як зауважує Олексій Дорошенко, вперше за останні 6 років, держава продала зерно із Держрезерву, щоб виробити з нього борошно, яке піде на ринок і покриє нестачу, викликану збільшенним попитом. agronews.ua Названо, якою буде експортна політика України щодо зернових AgroNews.ua. -15.04.2020 Усі сусіди України обмежили або взагалі закрили експорт життєзабезпечуючих продуктів. Казахстан, Білорусь, Росія зробили це вже давно. Румунія нещодавно внесла подібні зміни в свою експортну політику, повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка. Про це пише agronews.ua . “Попри те, що пройшло у ЗМІ, Румунія насправді обмежила широке коло товарів: борошно, соняшникову олію, кондитерку, всі зернові. Досить агресивно поставилися там до експорту цих продуктів”, – заявив він. Україна ставиться до обмежень щодо експорту цієї агропродукції більш обережно. “Популярність обмежувальних заходів у наших сусідів росте. Ми у Міністерстві моніторимо, щоб пом’якшити подібні заходи по експорту. Наразі експорт агропродукції сбалансовано. “, – пояснив він. Пшениця та борошно – чутливий товар для України. Попит у світі на ці товари підвищено. Україна планує завершити 2019/2020 МР без додаткових обмежень експорту цих товарів. “Питання ціни стабілізувалося, і ми бачимо, що по експорту зерна та борошна мабуть пройдемо досить плавно. У будь-якому випадку, до кінця травня – це точно. У червні – подивимося”, – заключив торгпред. agronews.ua Уряд звільнив двох заступників міністра Мінекономрозвитку AgroNews.ua. -14.04.2020 Кабінет міністрів України звільнив заступників міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павла Кухту та Сергія Ніколайчука. Про це свідчать відповідні постанови, опубліковані на сайті уряду. Пише agronews.ua з посиланням на hromadske. Кухта та Ніколайчук стали заступниками міністра економіки за часів, коли відомство очолював Тимофій Милованов. Павло Кухта був першим заступником міністра (після звільнення з посади міністра Милованова — виконував обов’язки міністра економрозвитку), а Сергій Ніколайчук відповідав за макроекономічне прогнозування у відомстві (до цього відповідав за макроекономічне прогнозування у Національному банку України). agronews.ua Завдяки держпітримці АПК ми залучимо 14,7 млрд інвестицій в економіку України, – Петрашко AgroNews.ua. -14.04.2020 У 2020 році збережено державну підтримку АПК для подальшого стимулювання галузі та досягнення соціально-економічного ефекту. Зокрема, у бюджеті закладено видатки на суму у 4 млрд грн за ключовими напрямами: тваринництво, фермерство, садівництво, компенсація вартості с/г техніки та компенсація відсотків кредитів. Таке рішення прийняте 13 квітня, на позачерговому засіданні Верховної Ради України. За внесення відповідних змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” проголосувало 249 народних депутатів, пише agronews.ua. “За активної позиції Аграрного комітету ми повністю зберегли державну підтримку аграрної галузі. Основні програми орієнтовані на підтримку, в першу чергу, малих сільгоспвиробників та фермерів, розвиток локальних ринків збуту та відкриття нових експортних ринків. Ми очікуємо, що цьогорічна підтримка дозволять залучити близько 14,7 млрд грн інвестицій в економіку України та створити понад 85 тис. нових робочих місць”, – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. Він додав, що закладені внутрішні інвестиції у агросектор матимуть мультиплікативний ефект і позитивно вплинуть на розвиток суміжних галузей економіки. Так, на підтримку шляхом здешевлення кредитів закладено суму у розмірі 1,2 млрд грн. Це надасть доступ с/г виробникам до пільгових кредитів та зменшить їх вартість до 5%. Очікується, що сукупний обсяг залучених кредитних ресурсів складе 16,4 млрд грн. На підтримку галузі тваринництва виділено 1 млрд грн. За результатами програми очікується введення в експлуатацію понад 100 тваринницьких ферм та комплексів, створення 1 700 додаткових робочих місць. На підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства – 400 млн грн. Очікується збільшення нових насаджень інтенсивного типу на площі понад 4,0 тис. га, збільшення продукції з високою доданою вартістю за рахунок будівництва об’єктів зі зберігання та переробки, нарощування експортного потенціалу, скорочення обсягів імпорту та створення нових робочих місць. agronews.ua Думка: Україна здатна збільшити експорт агропродукції без шкоди для себе AgroPortal.ua.-16.04.2020 Україна буде активно співпрацювати з іноземними державами щодо додаткових експортних поставок аграрної продукції для потреб продовольчої безпеки цих країн. Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці в Facebook. Він зазначив, що на тлі «телепанікі» багато хто задається питанням чи можемо ми собі таке дозволити. «Так — можемо. На основі наших даних українські посольства будуть вести діалог з урядами інших держав про таких поставках. Міністерство веде постійну роботу з оцінки балансів продовольства. Останні кілька тижнів ця робота велася ще уважніше і прискіпливіше. Тому ми точно впевнені, що можемо і далі забезпечувати безперебійний експорт», — розповів Качка. Він також вважає, що на сьогоднішній день Україна може додатково до наявних експортних поставках поставляти на зовнішні ринки все ключові групи аграрної продукції. «Ми орієнтуємося на можливості наших приватних виробників — як існуючих провідних експортерів, так і нових гравців. Головний аспект — координація дій між українськими експортерами та покупцями на зарубіжних ринках. Думаю, що така ефективна координація з боку держави неможлива без торгових представництв і аграрних аташе. Тому наші спроби в продовольчої безпеки тільки актуалізують цю роботу», — додав Качка. agroportal.ua Петрашко назвав 10 продуків, ціни на які контролюватиме уряд AГРОПОЛІТ. -15.04.2020 Кабінет міністрів планує встановити цінове регулювання для 10 видів основних продуктів. Про це під час брифінгу представників уряду заявив міністр економіки Ігор Петрашко , повідомляє АgroРolit.com. «Нас хвилює питання продовольчої безпеки... у нас є товари без дефіциту, ми уникли дефіциту продовольчих товарів на полицях наших магазинів і крамниць, незважаючи на карантині заходи. Ми активно працюємо над тим, щоб цінова стабільність для соціально значимих товарних груп, вона зберігалася», – зазначив він. За його словами, це регулювання планується запровадити на основні продовольчі товари. Ми плануємо і працюємо над тим, щоб запровадити більш м’який інструмент регулювання, на даний момент це 10 товарів: борошно, цукор, макаронні вироби, молоко, яйця, хліб, птиця, масло вершкове і крупа гречана. Відбувалися певне коливання цін у середині березня, проте зараз всі добросовісно відносяться до ціноутворення. Але ми як уряд працюємо з дистриб’юторами щодо того, щоб ціни залишалися доступними. Тому ми вважаємо, що цих заходів буде достатньо для того, аби зберегти цінову стабільність, — додав Петрашко. agropolit.com/news/ Україна на 50% збільшила імпорт вина AГРОПОЛІТ. -15.04.2020 У 2020 році Україна наростила імпорт вина виноградного на 50%. Про це свідчать дані Державної митної служби.Так, у січні-березні 2020 року Україна імпортувала вина виноградного на 33,6 млн доларів. Тоді як у січні-березні 2019 року цей показник склав 22,2 млн доларів. Приріст імпорту вина Україною за рік складає 11,4 млн доларів, або на 51%. Найбільше вина у 2020 році Україна імпортувала з Італії — на 9,5 млн доларів. Чимало вина Україна завезла з Франції — на 5,5 млн доларів. Німеччина поставила Україні вина на 5,4 млн доларів. При цьому, експорт вина за три місяці склав лише 3,9 млн доларів. Таким чином, імпорт вина в Україні перевищує експорт у 8 разів, у грошовому вираженні. agropolit.com/news/ У випадку перевищення ліміту експорт пшениці буде заборонений - Висоцький AgroTimes .-15.04.2020 Україна готова заборонити експорт пшениці, якщо продажі перевищать погоджений в меморандумі з учасниками зернового ринку обсяг 20,2 млн тонн. Про це сказав заступник міністра економіки Тарас Висоцький в інтерв’ю агентству Reuters. Наразі з країни вже вивезено на експорт 18 млн тонн зернової. “Якщо темпи експорту виявляться такими, що ми зараз 2 млн тонн експортуємо за квітень, все-таки, як ми і домовлялися і попереджали, доведеться реалізувати пункт меморандуму про призупинення експорту”, – сказав Висоцький. При цьому він зазначив, що поки темп експорту виглядає так, що перевищення обсягу експорту не буде. За словами Висоцького, експорт української пшениці в наступному сезоні 2020/21 може різко впасти до 12-15 млн тонн з приблизно 20 мільйонів у 2019/20 МР через скорочення посівної площі в умовах поганої погоди. www.agrotimes.net/ Єгипет очолив рейтинг найбільших імпортерів української сільгосппродукції за підсумками січня-лютого 2020 року AgroTimes .-15.04.2020 Протягом січня-лютого 2020 року Україна експортувала продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції (за товарними групами 1-24 УКТЗЕД) на суму $3,732 млрд, а це на 8% більше, ніж за перші два місяці 2019 року. Такі дані Державної митної служби оприлюднив Інформаційно-аналітичний портал АПК. Загалом частка експорту продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції у загальному експорті країни склала 46%. Питома вага зернових культур в експорті становила 45,5%, олії – 25,7%, насіння олійних культур – 5,1%. Серед основних країн, до яких було експортовано українську сільськогосподарську та продовольчу продукцію в січні-лютому 2020 року, – Єгипет із часткою 10,3%, Китай – 8,6%, Індія – 8,3%, Нідерланди – 7,7%, Іспанія – 7,2%, Туреччина – 6%, Республіка Корея – 4,1%, Польща – 3%, Булорусь – 2,8% та Італія – 2,2%. www.agrotimes.net/ На експорті якого м'яса Україні вдалося заробити більше, ніж торік Газета по-українські.-15.04.2020 Україна збільшила поставки свинини за кордон у 2,5 рази. У січні-березні 2020-го Україна за кордон продала м'яса птиці на $136,4 млн. Заробила на 7% менше за аналогічний період торік. Курятину переважно купували Нідерланди, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія. На них припало 50% від усього об'єму експорту м'яса птиці, свідчать дані Державної митної служби. Крім того, на 29% скоротився імпорт курятини - до $8,7 млн. У січні-березні 2019-го становив $12,3 млн. М'ясо птиці в Україну завозили з Польщі та Угорщини. Україна на продажу курячих яєць заробила $22,8 млн. В основному їх купували Об'єднані Арабські Емірати. Експорт скоротився на 35% порівняно з минулим роком. Водночас імпорт упав на 65% - до $2,1 млн. Щоправда, у 2,5 рази зросли поставки української свинини за кордон. Становили $1,8 млн. У січні-березні торік - $700 тис. Імпорт свинини упав на 63% - до $5,02 млн. Gazeta.ua Найгірший показник за п'ять років: експорт українських яблук через коронавірус скоротився на 38% УНІАН: Новини України.- 15.04.2020 У зв'язку зі скороченням обсягів поставок, значно зросли ставки на морські перевезення (мінімум на 40%, а іноді й вдвічі). Світова пандемія коронавірусної інфекції та заходи щодо боротьби з розповсюдженням захворювання призвели до скорочення експорту українського яблука на 38%, повідомив у коментарі УНІАН голова Української асоціації аграрного експорту (УААЕ) Дмитро Крихта. За його словами, пандемія COVID-19 у світі та введення в Україні безпрецедентних карантинних заходів у вигляді закриття кордонів, масштабного обмеження автомобільного, повітряного та залізничного сполучення призвело до скорочення обсягів експорту та імпорту. Крім того, у зв'язку зі скороченням обсягів поставок, значно зросли ставки на морські перевезення (мінімум на 40%, а іноді й вдвічі). Багато країн, у яких національна валюта девальвувала, зменшили імпортні закупівлі сільгосппродукції. Додатковий негатив несуть панічні настрої щодо вірусу, коли споживачі свідомо не купують певні продукти, тому це теж викликає тимчасове зниження цін і обсягів поставок. «Найскладніша ситуація склалася під час експорту товарів з коротким терміном зберігання, зокрема фруктів, овочів, яєць тощо. Наприклад, Південно-Східної Азії довелося або обмежити або повністю припинити програми поставок українського яблука. Всі ці фактори призвели до найбільшого скорочення обсягів експорту яблука з України за останні п'ять років, що, за даними Української асоціації аграрного експорту, у першій половині сезону 2019-2020 становило 38%», - сказав він. За словами Крихти, падіння експорту яблук почалося ще на початку сезону 2019-2020 роки, тобто до пандемії коронавірусу, але вона, безумовно, зіграла найважливішу роль в цій тенденції. Експерт зазначив, що китайські порти, які є найбільшим ринком збуту вітчизняної продукції АПК, працювали з перебоями, а після проходження критичного періоду пандемії попит там повертається до колишніх показників, але перезавантаженість портів буде протягом певного часу грати свою роль. Також необхідно враховувати, що Китай розглядається багатьма конкурентами українських виробників як основний ринок для експорту продовольства. За словами Крихти, у Євросоюзі також спостерігаються затримки з переміщенням товарів внаслідок додаткових перевірок, а це для України другий за величиною ринок збуту. www.unian.ua Заборону на імпорт курятини з України досі не зняли чотири країни УНІАН: Новини України.- 15.04.2020 Територія України вважатиметься вільною від пташиного грипу з 14 травня. Японія, Оман, Китай і Південна Корея ще не зняли заборону на імпорт курятини з території України, яку було введено через спалах пташиного грипу у Вінницькій області в січні поточного року. Про це в коментарі УНІАН повідомила в. о. голови Державної служби з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко. "Заборону на імпорт курятини з території Вінницької області досі не зняли Гонконг, Кувейт і Казахстан. При цьому продовжують заборону на торгівлю з усією країною Японія, Оман, Китай та Південна Корея", - сказала вона. За словами Шевченка, Євросоюз, Молдова та Об'єднані Арабські Емірати дозволили ввезення птиці з усієї території України, крім 10-кілометрової зони навколо джерела спалаху - агропідприємства "Хутір" у Немирівському районі Вінницької області. На сьогодні джерело захворювання повністю ліквідовано. "Місцева адміністрація оголосила про завершення карантину з грипу птиці у Вінницькій області ще 14 березня. Однак, згідно з міжнародними правилами, територія України буде вважатися вільною від пташиного грипу з 14 травня, тому обмеження на імпорт низки країн поки діють", - пояснила Шевченко. www.unian.ua Украина снизит экспорт курятины, но не критично - USDA УНН.-14.04.2020 Министерство сельского хозяйства США обновило прогноз по темпам экспорта курятины ведущими экспортерами мира, передает УНН со ссылкой на данные министерства. По данным американцев, в топ-5 крупнейших экспортеров мяса птицы входят Бразилия, ЕС, Таиланд, Украина и Китай. Так, в январе 2020 года американцы прогнозировали, что в этом году Украина поставит на внешние рынки 450 тыс. т курятины. 9 апреля Минсельхоз США обновил свой прогноз по объемам экспорта курятины из Украины. По данным американцев, в 2020 году Украина поставит на внешние рынки 400 тыс. т продукта. То есть, на 50 тыс. т меньше, чем прогнозировалось в январе. В рейтинге крупнейших экспортеров мяса птицы Украина держит почетное четвёртое место. Опережают Украину Бразилия, ЕС и Таиланд. Прогнозируется, что по итогам 2020-го поставки бразильской курятины за границу составят до 3 млн 875 тыс. т, европейской - 1 млн 450 тыс. т, таиландской - 810 тыс. т. www.unn.com.ua/

< Назад Класик епохи Відродження - благородство і гармонія 30 квіт. 2020 р. Видатний італійський художник П’єро делла Франческа - є представником Раннього Ренесансу. Епоха Ренесансу (в перекладі з французької мови означає Відродження) – є однією з найвизначніших епох, переломним етапом у розвитку світового мистецтва між Середньовіччям і Новим часом. Це культурно-філософський рух, що базувався на ідеалах гуманізму та орієнтувався на культурну спадщину античності. Саму назву – Відродження - цей період у розвитку культури отримав завдяки відродженню інтересу до античного мистецтва. Найбільший вплив античної культури позначився в Італії. В цій країні зберіглося багато пам’ятників давньоримського і давньогрецького мистецтва. Однак художники цього часу не тільки копіювали старі зразки, але і вкладали в них якісно новий зміст. Особливість епохи – це інтерес до людини, до її діяльності та почуттів. Саме таким був художник П’єро делла Франческа, який шукав досконалості в мистецтві, оспівував красу життя, гармонію фізичних і духовних якостей людини. Народився майстер в місті Борго–Сан–Сеполькро, в Умбрії (1420-1492). Він був надзвичайно обдарованою людиною: займався математикою, геометрією, навчався у флорентійській школі живопису. Його називають «батьком» лінійної перспективи в живопису. Він написав наукові трактати «Про перспективу в живопису», «Твір про п’ять правильних тіл», «Трактат про абак», які були дуже популярними в ХV- ХVII століттях. Пізніше своє бачення перспективи виклав у своїй праці «Про живопис і перспективу» видатний представник Високого Відродження - Леонардо да Вінчі. Як художник, П’єро делла Франческа відомий розписами фресок, написанням портретів. Він працював у різних містах Італії, при дворах герцогів, але завжди повертався до рідного дому, в Борго–Сан-Сеполькро. Будівля міської ратуші розписана фресками художника. Картина «Воскресіння Христа» присвячена виходу (воскресіння) Христа з гробу. На думку мистецтвознавців один з охоронців, зображених на картині, є автопортретом художника. Існує цікава історія спасіння цього шедевру. Англійський письменник Олтус Хакслі, який назвав фреску "найкрасивішим живописом у світі", побічно врятував Воскресіння, а разом з ним місто Сан-Сеполькро. Під час Другої світової війни британський капітан Ентоні Кларк, який обожнював романи і повісті свого співвітчизника, зупинив обстріл міста, в якому знаходився німецький гарнізон, посилаючись на есе Хакслі, в якому він згадував про свою поїздку до Італії і дав високу оцінку фрески. Від суворого покарання за невиконання наказу капітана врятувало лише те, що німецькі підрозділи вже залишили Сан-Сеполькро. Історії картини «Воскресіння Христа» присвячена 15-а серія британського телесеріалу "Приватне життя шедевра" (The private life of a masterpiece, 2004 рік). Знаменитий парний профільний портрет герцога Федерико да Монтефельтро і герцогині Баттісти Сфорца, його дружини, за оцінками мистецтвознавців вважається найбільш значним з усього, що було створене італійськими портретистами раннього Ренесансу. Федеріко да Монтефельтро, герцог Урбінський, був видатним діячем своєї епохи. Він зібрав велику кількість митців і вчених при своєму дворі. За його правління Урбіно набуло великого культурного значення. Герцог задумав перебудувати палац Монтефельтро, створивши "ідеальне місто". З цією метою запросив знаних архітекторів, майстрів, художників не тільки з Італії, але і з інших країн. Їх зусиллями був створений один з найпрекрасніших європейських архітектурних ансамблів. Цікавий цей портрет і тим, що він показує рівність чоловіка і жінки. Вони дивляться в очі один одного. Ця рівність жінки і чоловіка є частиною людської гідності, що П'єро делла Франческа прославляє. Баттіста Сфорца - герцогиня Урбінська, видатна жінка свого часу, мала дуже гарну освіту, вільно говорила грецькою та латинською, брала участь в управлінні державою. Цікаво ще відмітити, що вона була бабусею знаменитої поетеси Вітторії Колонни, у яку буде закоханий Мікеланджело і якій присвятить ніжні вірші. П'єро делла Франческа створив «Вівтар Монтефельтро» (Мадонна з святими і герцогом Урбінським). Ймовірно, картина написана з нагоди народження герцогу його дружиною спадкоємця, що було сприйняте як диво, оскільки цьому передувало народження восьми дочок. Сама герцогиня пологів не пережила і через цей факт у полотні присутній відтінок скорботи. Чимало творів створено художником на релігійну тематику, яка притаманна тому часу. Про високу майстерність художника свідчить його запрошення Папою Миколою V до Риму виконувати роботи у Ватикані. Його творчість мала вплив на багатьох умбрійських художників і навіть на самого Рафаеля. Він приніс нове розуміння перспективи і колориту, якому вчились у майстра з Борго–Сан-Сеполькро, невеликого містечка в Італії, і який зробив так багато для італійського мистецтва. Тільки великий художник, маючи почуття краси, застосовуючи ніжний колорит, міг створити такі високохудожні картини. Небагато з них зберіглося до нашого часу і які можна побачити в музеях Італії, Франції, Великобританії та приватних колекціях. Попередній допис Наступний допис

< Назад Зі смаком алкоголю та кави: на Чернігівщині варять унікальну карамель 6 квіт. 2025 р. У місті Прилуки на Чернігівщині запрацювала Мануфактура карамелі, яка спеціалізується на виготовленні ручної карамелі з унікальними візерунками. За перші три місяці роботи тут виготовили 500 кілограмів солодощів за власним рецептом. Засновник виробництва Валентин Назарина говорить, що ідея створення мануфактури виникла після тривалих експериментів із рецептурою, на які пішло 10 місяців і 10 кілограмів карамелі. Усе необхідне обладнання було придбано власним коштом. «На Чернігівщині такого виробництва немає. Є люди, які виготовляють невеликі партії вдома, але в масштабах, як це робимо ми, це унікально», — зазначає Валентин. На виробництві виготовляють три основні види карамелі: фруктові цукерки, карамель зі смаками напоїв, зокрема алкогольних, та солодощі з ароматом кави. Особливість продукції — якісні інгредієнти, завдяки яким смак максимально наближений до натурального. Карамель виготовляється вручну з використанням спеціального обладнання. Процес включає змішування інгредієнтів, нагрівання до потрібної температури, додавання натуральних ароматизаторів і барвників, а також створення унікальних малюнків. «Основна маса карамелі, яка оточує малюнок, витягується на кондитерському гаку, щоб вона стала пухкою і мала насичений перламутровий відтінок», — пояснює карамельє Максим. Для формування малюнків використовуються різноколірні частини карамелі, які за необхідності нагріваються, щоб зберегти еластичність. Простий малюнок можна створити за 15 хвилин, тоді як складні візерунки з листочками чи ягодами потребують до пів години роботи. Далі витягнуті джгути карамелі з готовим малюнком нарізають на маленькі цукерки. «Рецептуру ми створили самостійно методом проб і помилок. Людям подобається, і це для нас головний показник успіху», — ділиться Максим. https://newfood.ua/2024/11/18/zi-smakom-alkoholiu-ta-kavy-na-chernihivshchyni-variat-unikalnu-karamel/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Обладнання. Тара. Упаковка №6 2024 р. Алгоритми і технології перетворення 2D рисунків у програми траєкторій руху роботів/ Р.М. Міркевич, О.М. Клименко, О.М. Міркевич та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Том 30 , №2 . - С. 7-18. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: DXF –RoboDK --G-Code--KRL-- онлайн-програмування-- застосування роботів Гавва, О.О. Методологія квантифікаційного підходу до вибору оптимальних структур адаптронних функціональних модулів пакувальних мишин/ О.О. Гавва, Л.О. Кривопляс-Володіна //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 116-125. - Бібліогр. в кінці ст.- ДНТБ Кл. слова: функціональні, модуль, обладнання, продуктивність, структура, пакувальні, використання, критерій, параметри Дослідження характерних параметрів технологічного процесу формоутворення захисної повітряної упаковки/ А.В. Деренівська, С.І. Блаженко, М.А. Масло, В.Б. Костін //Харчова промисловість. - 2023. - Вип.33-34 . - С. 137-151. - Бібліогр. в кінці ст. - ДНТБ Кл. слова: пакування, вимоги, вологості, плівка, клапан, захисні--повітряно-бульбашкова Луцька, Н.М. Особливості застосування віртуальних аналізаторів у цифровій інфраструктурі промислового виробництва/ Н.М. Луцька, О.С. Омельченко //Наукові праці НУХТ. - 2024. - Том. 30 , №2 . - С. 19-30. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: віртуальні сенсори--прогнозування системи--оптимізація витрат--ректифікаційне відділення--нейронна мережа--спиртове виробництво Манілов, Альфред Пристрій захисного відключення як засіб забезпечення електробезпеки. Визначаємо його недоліки та методи подолання деяких із них/ Альфред Манілов //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - №6 червень . - С. 26-28. - ДНТБ Кл. слова : види захисту--диференційний струм-- електроустаткування Микитенко, Н. Використання штучного інтелекту в ритейлі/ Н. Микитенко, С. Рзаєва //Товари і ринки. - 2024. - №2 . - С. 4-20. - Бібліогр. в кінці ст. - Ст. англ. мовою. - ДНТБ Кл. слова: ритейл, інтелект, штучний, трансформація, цифрові, технології, інновації, торгівля, нейромережеві, перспективи Підгорецький, Юрій Вимоги інженерно-технічних заходів цивільного захисту в будівництві. Що не так із їхнім впровадженням/ Юрій Підгорецький //Охорона праці і пожежна безпека. - 2024. - № 6 червень . - С. 12-15. - ДНТБ Кл. слова: РЕКОНСТРУКЦІЯ--капітальний ремонт--технічні норми --проектна документація Попередня Далі

< Назад ОБЛАДНАННЯ. ТАРА. УПАКОВКА №2 2023 р. Вплив густоти насаджень на біометричні показники і продуктивність рослин тютюну в умовах Центрального Лісостепу України/ А.В. Моргун, К.П. Леонова, В.І. Моргун и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №12 . - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.- Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 15 по 20 червня 2022 року Попередній допис Наступний допис Названо ще один коридор для експорту зерна AgroNews.ua. -17.06.2022 Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до уряду з проханням організувати через молдовське село Паланка зелений коридор для вивезення українського зерна у річкові порти Дунаю. Про це повідомляє Українська зернова асоціація (УЗА), пише agronews.ua. У зверненні ідеться, що нині через усі доступні альтернативні шляхи Україна може експортувати не більше 1,5 млн тонн зерна на місяць. Тоді як до 24 лютого ці обсяги сягали 5-6 млн тонн завдяки тому, що на 95-98% зерновий експорт здійснювався через морські порти. «Наразі велика частина експорту зерна здійснюється через українські порти Дунаю. На жаль, один зі шляхів доступу до дунайських портів — міст через Дністровський лиман пошкоджений та рух залізничних вагонів та автомобільного транспорту значно ускладнений. Іншим шляхом доступу до портів Дунаю є автомобільна дорога через село Паланки (Молдова). Очікувано, ця дорога раніше не була задіяна під перевезення вантажів, відтак, пропускна здатність її значно обмежена», — йдеться в повідомленні. Через це УЗА просить уряд створити зелений коридор для перевезення зернових вантажів на експорт через дунайські порти, зокрема на ділянці поблизу села Паланки. agronews.ua Україна не готова до перевезення зерна у Європу AgroNews.ua. -17.06.2022 Той автопарк, який працював в Україні до війни, до поїздок до Європи не готовий. Можливо, тільки невелика частина вантажівок із цього парку зможе бути задіяна для вивезення зерна за кордон. Про це розповів керівник транспортної компанії «Агрейн Транс» Кирилл Миронов під час мітапу «Як вивезти зерно в Європу»., пише agronews.ua. «До війни в Україні ціни на перевезення падали, парк не оновлювався, перевізники везли великі обсяги, щоб більше заробити. Це призвело до зношування парку зерновозів. Транспорт не може пройти технічні огляди, передбачені законодавством європейських країн», — розповідає Кирилл Миронов. За його словами, до початку війни на ринку міжнародних перевезень автомобільним транспортом найбільше використовувались рефрижератори і контейнеровози і лише невелика кількість зерновозів. До того ж Кирилл Миронов зазначає, що через великі черги на переходах, наприклад, до Румунії, автотранспортом можна зробити всього 1,5-2 рейси за місяць. Одна машина — це 50 т. Якщо використовувати цей транспортний засіб по Україні, можна зробити 570 т. Тобто різниця більш ніж у 11 разів у ефективності експлуатації транспортного засобу. «Водночас більшість покупців у Європі вже адаптовуються до ситуації, і зараз зерно перевозиться тентовими автомобілями в біг-бегах. Тому на сегмент тентових автомобілів підвищився попит, який суттєво перевищує пропозицію», — зазначає Кирилл Миронов. agronews.ua Названо суму збитків агросектору України від вторгнення рф AgroNews.ua. -16.06.2022 Український агропромисловий комплекс зазнає багатомільярдних збитків через вторгнення росії. Таку думку висловив віцепрезидент KSE з економічної освіти, агроексперт Олег Нів’євський в етері «Еспресо» , пише agronews.ua. «Якщо говорити про інфраструктуру всього АПК, то Україна зазнала збитків на близько $6 млрд. А в цілому недоотриманий дохід агросфери становить близько $20 млрд», — сказав він. Агроексперт додав, що не варто очікувати той урожай, який ми щороку мали з півдня України. Адже окупанти забороняють вивозити овочі та фрукти на неокуповані території. agronews.ua Стало відомо, чи вдасться замінити українську агропродукцію на світовому ринку AgroNews.ua. -16.06.2022 Україна є великим світовим гравцем на ринку сільськогосподарської продукції. Йдеться не лише про олію та зернові для приготування хліба, а й про корми для тварин. Про це повідомляє SEEDS , пише agronews.ua. А отже, зупинка аграрного експорту з України спричинить і зменшення обсягів виробництва м’яса. У цілому, країна годує понад 400 млн людей. Щоб замінити українську продукцію на світовому ринку, знадобляться роки. Якщо не розблокувати експорт, ризики для продовольчої безпеки світу суттєво зростуть. “Я порахував середні показники експорту зерна, олії, олійних культур та шротів з України в тонах, та перерахував це все в калорії. Виходить, що в середньому Україна щорічно експортувала до війни 250-300 трильйонів харчових калорій (це без м’яса, молокопродуктів, цукру, кондитерки, тощо). Ділимо цю кількість на 1800 калорій на день та на 365 днів і вийшло, що Україна забезпечувала мінімальну кількість калорій для 380-460 млн. людей Землі щорічно”, – зазначає економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. Саме тому заблоковані порти України наражають на небезпеку голоду сотні мільйонів людей по світу. “Це ринок, в якому все дуже тісно пов’язано. Якщо прибрати з ринку навіть невеликого гравця, ціни зростуть значно більше, ніж вартує продукція цього гравця, і, звичайно, продукцію бідні країни вже не зможуть купити. Але якщо прибрати найбільшого регіонального гравця, яким є Україна, якого неможливо замінити навіть протягом 5 років, то зростання цін буде циклічним і довготривалим. І за такого цінового зростання, бідні країни просто лишаються доступу до базових продуктів, причому відбувається все це поступово: спочатку хліб і олія, потім продукти харчування, що виробляються з зерна та рослинних олій, потім молоко, яйця, і потім м’ясо і риба”, – пояснив Андрій Ярмак. agronews.ua Уряд розширив перелік критичного імпорту AgroNews.ua. -16.06.2022 Уряд розширив перелік критичного імпорту продукцією тваринництва та продуктами харчування. Про це йдеться у відповідній постанові Кабінету Міністрів (№673 від 7 червня 2022 р.), опублікованій на Урядовому порталі, пише agronews.ua. Так, до переліку внесли бджіл, джмелів, молочну сироватку, вершкове масло, свіжі помідори, макаронні вироби, борошно з насіння олійних культур, зернові пластівці, а також низку безглютенових продуктів. Крім того, Кабмін розширив список критичного імпорту послугами (з оптової торгівлі, юридичні, аудит, податковий консалтинг, архітектурні, із сертифікації продукції, ремонт техніки, інформаційні тощо), промисловою та металургійною продукцією, а також викопними ресурсами. agronews.ua На полиці повертається знаменита Артемсіль AgroNews.ua. -16.06.2022 На полицях мережі супермаркетів “Сільпо” найближчими днями з’явиться добре відома усім українцям сіль виробництва “Артемсолі”. Про це повідомляє Асоціація ритейлерів України, пише agronews.ua. “Мережа супермаркетів “Сільпо” доставила 300 тонн кам’яної йодованої солі від підприємства “Артемсіль”. 14 червня сіль залізницею доставили до складів мережі, а найближчими днями вона вже буде на полицях”, – йдеться в повідомленні. Де сіль перебувала увесь час, після припинення виробництва на “Артемсолі” і протягом кількох тижнів відсутності цього продукту на полицях в магазинах, не повідомляється. “Сільпо” вдалося знайти запаси підприємства, щоб запропонувати покупцям у супермаркетах”, – зазначили в Асоціації. Нагадаємо, про те, що сіль “Артемсолі” десь таки є, наприкінці травня повідомляв Центр протидії дезінформації. У повідомленні йшлося, що у великих мережевих супермаркетах залишається запас солі в декілька тисяч тонн за потреби 160 г на людину в місяць. Тоді ж торгові мережі, такі як АТБ, “Фора”, “Сільпо” також стверджували, що дефіциту солі не буде, тому що було вивезено майже весь запас “Артемсолі”. “”Артемсіль” зупинила виробничий процес ще у квітні. Але майже весь запас готової продукції змогли вивезти”, – підтверджував в.о. гендиректора підприємства Віктор Юрін. Проте, на кілька тижнів у торгівлі утворився критичний дефіцит цього продукту. І на тлі великого попиту в роздрібних магазинах та на ринках з’явилася сіль зі штучно завищеними у п’ятеро цінами. agronews.ua Озвучено шляхи експорту зерна нового врожаю AГРОПОЛІТ. -20.06.2022 Створення мережі зерносховищ у сусідніх європейських державах, що запропонували експерти США, розв'яже проблему експорту нового врожаю. Про це заявив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати (ТППУ) України Михайло Непран під час ефіру на Радіо «НВ», повідомили на сторінці ТПП у Facebook. «Будувати такі конструкції на території Польщі було б для нас краще. Це дуже хороше вирішення питання зберігання зерна нового врожаю», – вважає він. За його словами, загалом зараз суходолом з України вивозять майже 1 млн т зерна на місяць, тоді як до війни обсяг перевезень сягав 7 млн т. Він зазначив, що із новим урожаєм проблема зерносховищ загострюється і потребує системного рішення і її роль наростає через уповільнену логістику. Відкриття нового морського шляху для експорту через Балтію – це певний сигнал, що збиває паніку світових ринків, яку провокують росіяни для гібридної інформаційної війни. Судно з українським зерном, яке прибуло в Іспанію цього тижня, по суті прорвало гібридну інформаційну блокаду. Подія засвідчила, що технічно цей шлях через Балтику до Іспанії реальний. Тобто ми в глобальній інформаційній війні зробили такий вдалий наступ», – сказав Непран. agropolit.com/news/ Україна готує план Б на випадок неможливості розблокування портів для вивезення зерна AГРОПОЛІТ. -16.06.2022 Україна готує додаткові потужності зі зберігання, аби у варіанті відсутності експорту через порти була змога зберігати і торішні залишки, і новий врожай, який уже за місяць активно збиратиметься. Про це заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький сказав в ефірі загальнонаціонального марафону на телеканалі Рада, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «Зважаючи на перехідні залишки з минулого року і на прогноз врожайності цього року, може бути дефіцит в межах 10–15 млн тонн. Тому зараз як план Б для зберігання збіжжя, в разі неможливості швидкого експорту, завозяться мобільні елеваторні банки та рукави, аби мати в резерві потенційне обладнання для зберігання цих додаткових тонн», – розповів він. За його словами, загалом в Україні є тисячі елеваторних потужностей, і вони розподілені по всій території. Щодо цін на с/г продукцію, то є елемент сезонності. Якщо ми говоримо про групу садівництва – овочі, плоди, ягоди, – то ми наближаємося до сезону дещо менших цін. Наближається збір урожаю. Як мінімум до кінця жовтня передумов для зростання цін немає. Аналогічно класично в цей період також збільшуються надої корів та дещо дешевшає молочна продукція. Тому, якщо не буде макровикликів, як-от подальшого зростання цін на пальне чи інших факторів, які можуть впливати на ціну, суто з точки зору аграрного циклу, передумов для підвищення цін наразі немає», – прокоментував Висоцький також і цінову ситуацію на продовольство в Україні. Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі. Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», – зазначив він. agropolit.com/news/ Україна та США посилять співпрацю в аграрному та продовольчому секторах – Мінагрополітики AГРОПОЛІТ. -15.06.2022 Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство сільського господарства США у режимі відеоконференції підписали меморандум щодо співробітництва у сфері сільського господарства. Документ підписали міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та міністр сільського господарства США Томас Джеймс Вілсек, повідомляє пресслужба Мінагрополітики. «Сторони прагнуть зміцнити співпрацю в аграрному та продовольчому секторах, побудувати міцне стратегічне партнерство для вирішення питань продовольчої безпеки. Для реалізації цих цілей сторони домовилися співпрацювати та здійснювати обмін інформацією у галузі рослинництва і тваринництва, включаючи сільськогосподарську статистику, обмін даними про кліматичні умови для підвищення продуктивності, а також інформувати про потреби продовольчої безпеки та надавати підтримку в умовах обмежених ресурсів і перебоях в ланцюгах постачання», – йдеться в повідомленні. У рамках меморандуму планується відновити програму Міністерства сільського господарства США The Cochran Fellowship Program в Україні. Також меморандум сприятиме поліпшенню комунікації з питань двосторонньої торгівлі. Крім того, сторони обговорили перетворення агропродовольчих систем на тлі війни в Україні. agropolit.com/news/ Микола Сольський: Нам потрібно експортувати 20 млн т зерна до липня AgroPortal.ua.-20.06.2022 На налагодження логістики експорту сільгосппродукції Міністерство аграрної політики та продовольства України максимально спрямовує сили та увагу. Вирішення даної проблеми дозволить українським аграріям отримати обігові кошти та наповнити бюджет країни, а світ — вберегти від голоду. Про рішення та зміни, яких зазнав агропромисловий комплекс із початку війни, в ексклюзивному інтерв'ю AgroPortal.ua розповів міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський. Між Україною та Польщею підписаний меморандум про спрощення експорту українських зернових. Що він передбачає? Які додаткові ресурси чи потужності вдасться залучити в Польщі для збільшення потоку експорту з України? Микола Сольський: Меморандум є одним із багатьох кроків, які потрібні для розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. Під час зустрічі у Варшаві 16 травня з віцепрем'єр-міністром, міністром сільського господарства та розвитку сільських територій Республіки Польща Генріком Ковальчиком ми домовилися спростити фітосанітарний та ветеринарний контроль транзитних вантажів із зерном з України. Розглядається можливість забезпечення транзиту зернових на прикордонних інспекційних постах Верхрата — Рава Руська, Медика — Шегіні, Кросьценко — Смільниця. Кількість польських ветеринарних інспекторів на призначених прикордонних інспекційних постах збільшено до 19 осіб. Роботу польських інспекторів на найбільш завантажених пунктах переведено в режим 24/7. Ми вдячні Польщі за допомогу у вирішенні багатьох експортних викликів. Зараз активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсьце, щоб звідти відправляти зернові нашим традиційним імпортерам. Кожного дня ми робимо все можливе для нарощування темпів експорту. Скільки зерна експортувала Україна з початку війни? І скільки потрібно вивезти до кінця сезону? Микола Сольський: За травень ми вивезли близько 1,8 млн т зернових. У квітні було експортовано 1,09 млн т. За останні 2 місяці ми суттєво наростили темп порівняно з березнем, коли вдалося відправити лише близько 190 тис. т. Щодо експорту через сусідні країни, то балтійські порти більш потужні, польські — менш потужні, питання в тому, як туди довезти зерно. Зараз усе потрохи рухається, але на все потрібен час. До війни ми експортували 5-6 млн т зернових. Нам потрібно експортувати ще близько 20 млн т урожаю 2021 року, і вже на носі новий урожай. Далi iнтерв’ю міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського. agroportal.ua У Євросоюзі запрацювала торговельна платформа для експорту зерна з України Бізнес Цензор.- 18.06.2022 Європейська комісія спільно з V_labs та Rail Cargo Group запустила торговельну платформу для зерна "Зернові шляхи" – Grainlane, яка сприятиме оптимізації експорту зерна з України до держав-членів ЄС.Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради."Платформа створена для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів, об’єднуючи та зміцнюючи контакти між представниками європейської логістики та українськими трейдерами і фермерами на міжнародному рівні", – йдеться у повідомленні. Особливістю платформи є те, що на ній одночасно будуть розміщені і торгові, і транспортні запити, що має полегшити процес організації експортних поставок. Тож, як зазначається, представники європейської логістики зможуть розв’язувати організаційні питання з українськими партнерами. Останні матимуть змогу в декілька кліків знайти партнерів для експорту своєї продукції, а також нові логістичні рішення."Це особливо актуально для експорту зерна з України наземним транспортом, оскільки формуватимуться нові ділові відносини та ланцюги поставок. Такий механізм має прискорити процес узгодження можливостей між попитом і пропозицією. При цьому гарантується повна прозорість щодо попиту та пропозиції та оптимальна логістика для продукції", – наголосили в парламенті. Зазначається, що в разі, якщо платформа Grainlane буде широко затребуваною серед представників українських трейдерів та фермерів, до неї буде додано додаткові функції, як-от: специфікація перетину кордону або база даних попиту на логістику на короткий термін. biz.censor.net.ua/ Війна РФ може позбавити світ трьох урожаїв української пшениці, – Мінагрополітики Бізнес Цензор.- 17.06.2022 Російська війна може позбавити світ трьох українських врожаїв пшениці, що призведе до її глобального дефіциту, а отже, зростання цін до рекордного рівня. Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський для Reuters."Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, і, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний", – зазначив він.Міністр додав, що в Україні традиційно вирощують озиму пшеницю, яку аграрії починають сіяти з кінця літа, але цього року виробники ще думають, чи будуть сіятися з огляду на ускладнений експорт. В Україні до кінця року буде накопичено величезні надлишки, які можуть становити від 55 до 60 тонн тонн зернових та олійних разом, які наразі просто ніде зберігати.Тому падіння площі озимої пшениці під урожай 2023 року на підконтрольній Україні території може становити значний відсоток. Загалом Україна посіяла 6,5 млн га озимої пшениці під урожай 2022 року, але лише 5 млн га змогли обмолотити фермери на підконтрольній уряду території."Таким чином, із решти 1,5 млн га на окупованій території залишається щонайменше 5 млн тонн пшениці, яку неможливо зібрати", – сказав міністр. Проте навіть без цього дефіциту запаси пшениці в Україні цьогоріч можуть досягти 23 млн тонн при внутрішньому споживанні на рівні 5 млн. Очільник Мінагрополітики також зазначив, що соняшник і ріпак користуються великим попитом у Європі – ці дві культури можуть витіснити пшеницю і кукурудзу. "Усе це дуже погано для решти світу. Вони думають, що через декілька місяців буде новий урожай, а війна десь далеко, чи, може, сторони помиряться, а може, щось інше зміниться. Але що буде, коли вони прийдуть купувати зерно в липні-серпні, а їм відмовлять, або ціна сягатиме $600 за тонну?", – констатував Сольський. biz.censor.net.ua/ На українську сою в Європі буде високий попит — думка SuperAgronom.com. – 18.06.2022 Попри поширену думку, що українську с/г продукцію відносно легко замістити шляхом нарощування експорту з боку аграрних важковаговиків, на ринку Європи доволі важко буде замінити сою. Таку думку висловили в компанії «Аграрні Системні Технології» у матеріалі «‎Чи стане соя «королевою» українських полів: перспективи та досвід»‎ на Kurkul.com . «‎Враховуючи незначні обсяги власного європейського виробництва, постійне розширення лінійки продуктів, для виготовлення яких використовується соя, а також те, що найбільші світові експортери з південноамериканського континенту зорієнтовані переважно на виробництво ГМ-сої, українська продукція збереже свої позиції на європейському ринку»‎, — вважають у компанії «Аграрні Системні Технології» . Зазначається, що Європа наразі покриває частину своєї потреби в сої не-ГМО експортом з Канади, втім українська соя має вищу конкурентоспроможність за співвідношенням ціна-якість порівняно до канадського продукту. В компанії прогнозують, що попри важку логістику до нового врожаю агрохолдинг може вийти на «нульові» перехідні залишки по сої. Крім того, тенденція до зростання премії за не-ГМО сою в Європі, яка дещо «просіла» останніми місяцями, на думку АСТ, є показовою в питанні збереження попиту на українську сою. «На сьогодні будь-який попит існує у тісному зв’язку із проблемами доставки. Втім й тут соя має певні логістичні переваги, оскільки для транспортування продукції з 1 га потрібно набагато менш логістичних зусиль, ніж для експорту інших культур. Звичайно, до війни експортери сої також віддавали перевагу портовій перевалці. Одночасно серед культур, що доставлялись до Європи залізницею, соя завжди була найбільш маржинальною культурою‎»‎, — зауважили в АСТ. superagronom.com/ Ціни злетять, запасайтеся продуктами - американський експерт УНІАН: Новини України.-19.06.2022 Експерт вважає, що найкраща інвестиція - банки з тунцем та квасолею. Відомий американський інвестор і автор бестселера "Багатий тато, бідний тато" Роберт Кіосакі порадив інвестувати не в біткоїн чи золото , а в продукти харчування. Про це він написав на своїй сторінці в Twitter . "Найкраща інвестиція - банки з тунцем і квасолею. Інфляція скоро злетить. Ви не можете їсти золото, срібло або біткойни. Ви можете їсти консервований тунець і квасолю", - зазначив він. "Найголовніше - це їжа. Ще одна проблема - це голод. Інвестуйте в рішення, яке врятує від голоду. Бережіть себе", - написав Кіосакі. Війна в Україні та ціни на продукти: 9 травня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що блокування РФ експорту української аграрної продукції призвело до зростання цін на продовольство у світі. Також для багатьох країн світу зберігається загроза голоду. За словами глави держави, "Україна буквально дає хліб для майже 400 млн людей на планеті. І вже зараз ООН визнає, що зростання цін на продовольство цього року спричинить голод для мінімум 47 млн осіб у 81 країні світу".18 червня 2022 року стало відомо про те, що споживчий кошик в Україні цього року подорожчає на третину. www.unian.ua Збитки від війни в сільському господарстві України сягнули $4,3 мільярда – KSE УНІАН: Новини України.-15.06.2022 Окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Загальні збитки через повномасштабну війну з РФ в сільському господарстві України сягнули 4,3 мільярда доларів. Про це свідчать результати "Огляду збитків від війни в сільському господарстві України", підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України. У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю – 2,135 млн дол. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень – мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Зазначається, що окрім прямого пошкодження земель – окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.Також повідомляється, що сільськогосподарська техніка та обладнання зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол."Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол.", - йдеться у огляді. www.unian.ua

<Назад День працівників сільського господарства 18 лист. 2023 р. День працівників сільського господарства 30 років, починаючи з 1993 р., у третю неділю листопада в Україні відзначається шорічне свято – День працівників сільського господарства або День аграрія. В цьому році це 19 листопада. Сільськогосподарська галузь для України завжди була однією із пріоритетних сфер економіки. Від організації сільськогосподарського виробництва та підтримки продовольчого забезпечення залежить не тільки життєздатність і самодостатність країни та суспільства, але й безліч різноманітних напрямків людської діяльності. Головна функція галузі – забезпечити населення Землі продуктами харчування, а харчову і легку промисловість якісною сировиною. Сільське господарство України здатне на вагомий внесок у вирішенні світової проблеми голоду. Хліб, молоко, м’ясо та інші найважливіші і найсмачніші продукти дарують нам працівники сільського господарства. Шановні аграрії, вітаємо вас з професійним святом! Від усієї душі дякуємо за вашу нелегку, але таку потрібну працю. Бажаємо міцного здоров’я, добробуту, успіхів в роботі, гідної оцінки праці! А головне – Миру! До Дня працівників сільського господарства рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДА розмістила виставку літератури «Рослинництво – важлива галузь сільського господарства» та презентацію видання з нових надходжень до фонду бібліотеки. Цікаві матеріали пропонують інші рубрики сайта. Попередня Наступна

< Назад Весняний сирник з лимоном Інгредієнти 1 кг домашнього або магазинного сиру, який потрібно 2-3 рази змолоти у м'ясорубці; 150 грам вершкового масла кімнатної температури; цедра 2-х лимонів; сік 1/2 лимона; 250 грам цукру; 20 грам крохмалю; 20 грам манки; 5 яєць; 1/4 порції лимонного курда. Лимонний курд – це заварний крем, приготований на лимонному соку. Кроки Духовку розігріти до 150 ᵒС. Дно роз'ємної форми застелити пергаментом. У глибоку миску чи чашу міксера помістити вершкове масло, цукор та цедру лимона. Збивати до побіління масла. Продовжуючи збивати, додати сир, сік лимона, манку та крохмаль. Не перестаючи збивати, додати по одному яйця й збивати доти, доки інгредієнти змішаються. Смачного! Попередній допис Наступний допис

< Назад Паска з цукатами Інгредієнти 4 склянки пшеничного борошна, 70 г свіжих дріжджів, 1 стакан молока, 200 г вершкового масла, 6 яєць, 0,5 склянки цукру, 0,5 склянки апельсинових цукатів, 0,5 склянки дрібного ізюму, ванільний цукор, 1 ч. л. солі. Кроки Приготувати тісто опарним способом: розвести дріжджі в невеликій кількості молока, половину борошна з’єднати з теплим молоком, додати дріжджі. Коли тісто підніметься, покласти в нього борошно, що залишилося, яйця, цукор, цукати і родзинки, ванільний цукор, сіль. Все ретельно вимісити. Дати тісту піднятися 2-3 рази. Готове тісто викласти (1/3 по висоті) у форму для паски або в каструлю з високими стінками, вистелену промасленим папером. Поставити на деякий час до збільшення обсягу приблизно до середини висоти форми. Після цього поставити форму в нагріту духовку, випікати при температурі 200-210 градусів. Готову паску покрити глазур’ю. Попередній допис Наступний допис

< Назад Настоянку на чорному горіху виготовляють на Закарпаттi 10 груд. 2023 р. Подібних напоїв за технологією та вмістом немає. Самі ж горіхи вирощуються на Львівщині під наглядом фахівців. Чорний горіх максимально наближений за смаком до волоського, але має міцну шкарлупу, через що ядро важко діставати. Але це не злякало професійного дистилера Михайла Дробка. За його словами, важливо зібрати чорний горіх за день до того, як плід впаде на землю. Власник саду з чорним горіхом Михайло Костюк обтрушує дерева, збирає плоди та швидко відправляє їх на Закарпаття. Щоб горіхи не розгубили свої якості, робити настоянку треба максимально швидко. Спочатку на виробництві відбувається перша витримка горіха. Потім настій виливається, бо є максимально насиченим ефірними оліями. Тоді горіх заливають дистилятом і витримують у іржостійкому посуді мінімум 30 днів. Паралельно в окремих посудинах робиться настоянка на 50-тьох різних травах, які потім змішуються з горіховим настоєм. Набір трав використовується за профілем єгермейстера. Напій міцністю 35% розлили в пляшки по 500 мл. Тепер виробники готуються до презентації та подальшого, масштабнішого виробництва. https://shuba.life/articles/14426-nastoyanku-na-chornomu-gorihu-vigotovlyayut-na-zakarpatti Попередній допис Наступний допис