< Назад Українські фермери першими в світі налагодили виробництво маринованого та фаршированого кизилу 2 лист. 2024 р. Фермер Сергій Ольшанський, власник найбільшого в Європі кизилового саду, який розташований у Токмацькому районі Запорізької області, не перестає дивувати українців новими продуктами, виготовленими з кизилу, пише SEEDS. Вирощений кизил здебільшого відправляють на переробку. Продукти з доданою вартістю – основний напрямок компанії Сергія Ольшанського Famberry. На днях підприємець анонсував появу нових кизилових смаколиків – кизилу маринованого та фаршированого. Інформацію про це він розмістив на власній сторінці у Facebook. «Світ не бачив і мир не чув! Famberry освоює нові види продукції: кизилове варення без кістки, кизил маринований та фарширований, горіхами, анчоусами та всім чим душа споживача забажає!», – йдеться у дописі. Кизилові смаколики, які виробляє Сергій під торговою маркою Famberry, купують по всій Україні у супермаркетах NOVUS, Ашан, Good Wine, VARUS, а куштують навіть американці та німці. Це сухофрукти, цукати, продукти на меду, сублімовані дропси та порошок, пастилки, соуси до м’яса і риби, морс, нектар, сік та багато іншої продукції. Лінійка Famberry розширюється з кожним роком, як і канали збуту продукції. https://www.seeds.org.ua/ukrainski-fermeri-pershimi-v-sviti-nalagodili-virobnictvo-marinovanogo-ta-farshirov Попередній допис Наступний допис

<Назад ОСНОВА НАШОГО МАЙБУТНЬОГО 24 квіт. 2026 р. ДЕНЬ ІНФОРМАЦІЇ ОСНОВА НАШОГО МАЙБУТНЬОГО Скільки років землі - і мільярд, і мільйон, а яка вона досі ще гарна! – Ліна Костенко Природу перемагають тільки підкоряючись її законам – Френсіс Бекон Природа не лише дарує естетичну насолоду, є джерелом натхнення і відпочинку душі, але й живіть нас, забезпечуючи ресурсами. Щорічно у третю суботу квітня в Україні відзначають День довкілля, 22 квітня святкується Всесвітній день Землі, на квітень припадає Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську катастрофу, яка сталася 40 років тому – 26 квітня 1986 року. В ці квітневі дні світова спільнота намагається привернути увагу людства до критичних екологічних проблем. Охорона довкілля це не лише захист природи , а й захист нашого майбутнього! Рубрика РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ФОНДУ пропонує переглянути Тематичну виставку і ознайомитись з презентацією книги з нових надходжень до фонду ЦНТБ. Попередня Наступна

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 7 по 9 липня 2020 року Попередній допис Наступний допис Уряд України має намір закуповувати гречку в резерв — Петрашко Agravery.-08.07.2020 Уряд України має намір закуповувати гречку в резерв. Про це заявив Ігор Петрашко, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, передає interfax.com.ua . В Україні цього року площі під гречкою збільшили на 10 тис. га до 74 тис. га. «Проте необхідно, щоб почали закуповувати в резерв. Поки ми працюємо над корпоративним управлінням. Поки є запитання до Державної продовольчо-зернової корпорації України та Аграрного фонду», — розповів Петрашко. За його словами, наразі Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України опрацьовує способи, як це зробити прозоро. «Опрацьовуємо, як це зробити прозоро, щоб уникнути зловживань, як це було в минулі періоди», — наголосив міністр. аgravery.com У ВРУ зареєстрували законопроект щодо розвитку експорту української продукції Agravery.-07.07.2020 У Верховній Раді України 3 липня зареєстрували законопроект №3793, щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства.Про це свідчать дані офіційного сайту ВРУ. Ініціаторами законопроекту «Про внесення змін до Закону України „Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту“ щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» виступили народні депутати Борис Приходько та Дмитро Наталуха. «Метою прийняття проекту акту є врегулювання питань діяльності приватного акціонерного товариства „Експортно-кредитне агентство“ (далі — ЕКА), забезпечення ефективного функціонування ЕКА, надання стимулів для розвитку експорту», — йдеться в документі. Таким чином, законопроект розроблено задля підвищення ефективності роботи ЕКА та подолання низки важливих зауважень, що були виявлені Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та робочою групою по створенню ЕКА у співпраці з низкою авторитетних міжнародних експертів. Напрацювання законопроекту включають вирішення наступних питань: усунення ризику неконтрольованого навантаження на державний бюджет, розширення сфер підтримки українського експорту з метою включення до Закону про ЕКА більш широкого переліку українських товарів з високою доданою вартістю, усунення невизначеностей або суперечливостей норм Закону про ЕКА тощо. «Вирішення вказаних питань дозволить забезпечити повноцінне та ефективне функціонування ЕКА, залучити до проекту донорське та експертне суспільство, що дозволить не тільки отримати найкращий світовий досвід, необхідний для якісного запуску ЕКА, але й створить необхідні умови для залучення фінансової допомоги для розширення статутного капіталу та покриття операційних витрат ЕКА», — зазначено у пояснювальній записці. аgravery.com Виставка АГРО-2020 відбудеться в серпні з дотриманням усіх вимог безпеки AgroNews.ua. – 08.07.2020 З кожним роком майже протягом трьох десятиліть міжнародна агропромислова виставка на ВДНГ стає все більш масштабною, більш знаковою та більш очікуваною. 2020-ий рік вже вніс свої корективи, проте з усіма карантинними правилами цьогорічна виставка все ж відбудеться та обіцяє бути дійсно особливою, незабутньою та обов’язково безпечною! Готуйте маски і приходьте 11-14 серпня! Про це повідомляє прес-служба компанії, пише agronews.ua. Безпека учасників і відвідувачів – понад усе! Тому організатори «АГРО-2020» вже зараз розробили чіткі правила відповідно рекомендацій МОЗ, за якими буде проходити виставковий захід. Зокрема, правила для учасників включають: – Зміни в плануванні експозиції з урахуванням вимог дистанціонування (широкі проходи – мінімальна ширина 3 метри); – Заходи з регулювання дистанції, моніторинг для попередження уникнення скупчень; – Гігієнічні вимоги: маски для обличчя, дезінфекція, вимірювання температури; – Нові правила безконтактної взаємодії: онлайн-реєстрація, вітання без рукостискань, розрахунки банківськими картками тощо; – Підвищені вимоги до прибирання та дезінфекції експозиційних площ. Правила для відвідувачів: – Температурний скринінг; – Обов’язковий масковий режим на території виставки; – Дотримання соціальної дистанції: 1,5 – 2 метри; – Особиста гігієна: заохочується користування дезінфікуючими засобами, часте миття рук. Зі свого боку, організатори забезпечать усі необхідні умови для виконання цих правил, а також розміщення інформаційних матеріалів щодо профілактики коронавірусу та дотримання усіх вимог. Буде діяти температурний скринінг і масковий режим абсолютно усіх працівників, залучених до проведення заходу. «Хочемо запевнити наших учасників і наших відвідувачів, що ми зробимо все, щоб забезпечити 100% рівень безпеки і комфорту Вашого перебування на виставці. Цей рік для усіх нас – особливий виклик, але проведення подібних заходів із демонстрацією новинок і рішень для бізнесу є вкрай важливим для розвитку аграрного сектору та економічного відновлення нашої країни», – коментують організатори виставки «АГРО-2020». agronews.ua У Раді пропонують знизити ставку ПДВ для молока та молочних продуктів до 10% AgroNews.ua. – 08.07.2020 У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №3775 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів». Про це повідомляє пресслужба ВР, пише agronews.ua . Як зауважують автори законопроекту, однією з причин високих цін на внутрішньому ринку є висока ставка ПДВ на готову продукцію в розмірі – 20%. У тих країнах, які масово поставляють молочні продукти до України, ставка ПДВ у декілька разів нижча. У Німеччині – 7%, Франції – 5,5%, Нідерландах – 6%, Угорщині – 9%, Польщі – 5% і навіть у Білорусі та Росії – 10%. «Метою законопроекту є забезпечення доступності життєво необхідних товарів для широких верств населення та попередження занепаду вітчизняного молочного виробництва», – йдеться у пояснювальній записці. Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, за якими передбачається оподаткування ПДВ за ставкою 10% молочних продуктів сировини для їх виробництва. agronews.ua Пораховано об’єми контрабанди алкоголю у 2020 році AГРОПОЛІТ. -08.07.2020 У 2020 році прикордонники виявили та передали відповідним органам 12,82 тис. літрів контрабандного алкоголю. Про це повідомили в адміністрації Державної прикордонної служби України у відповідь на інформаційний запит УНН . «У 2020 році під час незаконного переміщення через державний кордон органами охорони державного кордону виявлено та передано відповідним органам 12,82 тис. літрів алкоголю (попередня сума оцінки становить 3,25 млн грн)», – йдеться у відповіді на запит. Нагадаємо, що в Україні впроваджується система відстеження обігу алкогольних виробів, досвід якої буде використано для створення системи відстеження обігу тютюнових виробів. agropolit.com/news/ Експорт українських ігристих вин зріс на 33% AГРОПОЛІТ. -07.07.2020 За рік Україна наростила експорт ігристих вин на 33,2%. Про це свідчать дані Держстатистики. Найбільше українських ігристих вин придбала Німеччина – на $461 тис. Чимало ігристих вин Україна поставила Казахстану (на $133 тис.) та Нігерії (на $111 тис.). Також, цьогоріч українські ігристі вина купували словаки ($37 тис.), поляки ($19,4 тис.), китайці ($19,5 тис.), австралійці ($1,5 тис.). Водночас, імпорт ігристих вин Україною за рік зріс на 38%. Нагадаємо, що, згідно з результатами міжнародного дегустаційного конкурсу PAR Wine Award Dusseldorf 2020, українське витримане ігристе ARTWINE BRUT ROSE отримало найвищу нагороду і стало єдиним у категорії TOP GOLD. Всього ігристі вина компанії Artwinery (раніше «Артемівський завод шампанських вин») за підсумками даного конкурсу отримали 2 золоті та 3 срібні нагороди. agropolit.com/news/ Мартинюк: Справжня мета нового податку на землю — змусити людей продати свої паї AgroPortal.ua.- 08.07.2020 Справжня мета законопроєкту №3131 про запровадження поставленого податку з кожного гектара сільськогосподарської землі — змусити власників паїв продати свої наділи після відкриття ринку землі через рік. Таку думку висловив в.о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2018-2019 рр. Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook.«Вся західна цивілізація тримається на двох речах — конкуренції та підприємницькому духові. Прийняття законопроєкту №3131 має на меті їх знищити на користь агрохолдингів. Відтак штамп популістів про «село гине» може стати сумною реальністю», — зазначає Максим Мартинюк. На думку ексурядовця, вигоду від прийняття законопроєкту №3131 отримає лише великий агробізнес України. Його представники у парламенті ще з 2017 року намагались проштовхнути ініціативу з аналогами поставленого податку, який мали сплачувати селяни, що самостійно працюють на своїх земельних ділянках. В період з 2016 по 2019 роки уряд двічі відкидав ідею введення такого податку. «Він ставить у нерівні умови агрохолдинги, які мають доступ до дешевих кредитів, і фермерів, які змушені кредитуватися під 25% річних; вертикально інтегровані компанії, які можуть оптимізувати своє податкове навантаження, і одноосібника, який у вигляді нового податку віддасть більшу частину заробленого», — наголошує екскерівник аграрного міністерства. На думку Мартинюка, лобісти великого агробізнесу у попередні 3 роки були наполегливі в просуванні поставленого податку з кожного гектара, бо хотіли знищити руками влади своїх конкурентів серед дрібних аграріїв. Число їх росло, а ефективність роботи стала перевершувати неповоротких латифундистів. agroportal.ua Київські пекарі планують розширити експорт продукції до ЕС: пройшли сертифікацію AgroPortal.ua.- 07.07.2020 ТОВ «Київський Пекарний Дім» успішно пройшов аудит системи менеджменту безпечності продуктів харчування і отримав міжнародний сертифікат ISO 22000:2018. Про це йдеться у повідомленні компанії. «Нині завдяки сертифікації ми маємо намір значно розширити лінійку експортної продукції, зокрема до країн Східної Європи», — сказав директор ТОВ «Київський пекарний дім» Олексій Хорьков. За його словами, головне на сьогодні завдання — неухильне поліпшення безпеки харчових продуктів за допомогою грамотного менеджменту. Для цього на підприємстві розробили певну систему, що дозволяє повністю контролювати весь процес виробництва хлібобулочної продукції і запобігати будь-яким кризовим ситуаціям, що можуть вплинути на її безпеку та якість. Аудитори, які інспектували підприємство, міжнародна компанія Bureau Veritas (Франція), вивчали виробничі та технологічні процеси, ознайомлювалися із результатами досліджень готової продукції. Оцінювали підприємство за кількома позиціями, серед них і орієнтація на клієнта, ухвалення обгрунтованих рішень, управління взамовідносинами тощо. «Наша продукція якісна та безпечна. І це засвідчили результати аудиту та відповідна міжнародна сертифікація, яку отримало наше підприємство. Адже безпека харчових продуктів, їх стандартизація до світових вимог на сьогодні надзвичайно важлива, особливо в умовах боротьби із Соvid 19. Це світова проблема і питання безпеки у найближчі роки будуть на першому місці для всіх виробників, незалежно від країни чи континенту», — наголосив Олексій Хорьков agroportal.ua Україна продала рекордний обсяг зернових Газета по-українські.-07.07.2020 Експорт пшениці досяг 20,5 млн т. Україна 2019-2020 маркетингового року експортувала 57,2 млн т зернових. Це рекордний обсяг, який поставили на зовнішні ринки. Або на 6,8 млн т більше за минулий маркетинговий рік, передає прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Експорт пшениці досяг 20,5 млн т, ячменю – 5,08 млн т, жита – 8,2 тис. т. 30,3 млн т Україна продала кукурудзи, 791 тис. т інших зернових і зернобобових. Борошна експортували 334,2 тис. т. Україна входить до п'ятірки провідних країн - експортерів зернових за всіма основними зерновими культурами, а за грошовою оцінкою 2019 року наша країна посіла друге місце за експортом зернових після США з показником $9,6 млрд, обійшовши Аргентину ($9,3 млрд) та Росію ($7,9 млрд). Gazeta.ua Коли в Україні з’явиться Міністерство аграрної політики: заява Зеленського 24Агро. – 09.07.2020 Президент України Володимир Зеленський заявив, що крайній термін призначення нового міністра аграрної політики – вересень 2020 року. Також до цього часу мають створити відповідне міністерство. Заява Зеленського щодо Мінагрополітики. Відповідні слова Зеленського пролунали під час його поїздки на Волинь, а саме на зустрічі з тутешніми представниками бізнесу. Відеотрансляцію з заходу вела прес-служба Офісу Президента. «Я не знаю, чи встигнемо ми. В нас залишився один сесійний тиждень – саме наступний. Потім Верховна Рада у нас відпочиває, так. Я не знаю, чи встигнемо ми призначити нового міністра та створити міністерство так швидко,» – зауважив Зеленський. За його словами, максимум у вересні, коли вже депутати знову вийдуть працювати , буде створено міністерство. Також тоді Рада призначить окремого міністра сільського господарства. Президент додав, що чекає на пропозиції від фермерів та переробників сільськогосподарської продукції щодо кандидатур на посаду "аграрного" міністра. 24tv.ua/agro/ Шмигаль опирається детінізації АПК з особистих корупційних мотивів - ЗМІ УНІАН: Новини України.- 09.07.2020 Детінізація АПК дозволила б зменшити дефіцит бюджету, який наразі сягнув 300 млрд грн, або 7,5% ВВП. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль міг виступити проти детінізації агросектору з власних корупційних інтересів. Про це йдеться в матеріалі 24 каналу «Прем'єр-міністри на тіньовій стороні: чому Шмигаль і Гройсман проти 3131». Нагадаємо, законопроект №3131 про детінізацію в АПК пропонує ввести поставлене податкове зобов'язання. Це не новий податок, а лише механізм для того, щоб примусити «тіньовиків» платити вже існуючі податки. Документ підтримав профільний комітет ВРУ і аграрні асоціації. Зі свого боку 8 липня на засіданні Кабміну Денис Шмигаль назвав законопроект «передчасним» і заявив, що має намір закликати Раду не голосувати за нього. Сам документ прем'єр-міністр назвав спочатку законом «про збільшення податків на гектар землі», а потім — «законом про оренду». «Шмигаль поспішив зробити заяву, не розібравшись в питанні. Адже ані про збільшення податків, ані про збільшення оренди в самому законопроекті немає ані слова...В маніпуляції подався і один з попередників Шмигаля — Володимир Гройсман. Законопроект він теж, судячи з усього, не відкривав. Замість цього згадав затерті до дірок страшилки (про скуповування земель іноземцями — ред.)», — йдеться в матеріалі. Як зазначає видання, на посаді прем'єр-міністра Гройсман не був зацікавлений в детінізації та боротьбі з корупцією в сфері АПК та земельних відносин. Його люди очолювали ключові відомства — Міністерство АПК і Держгеокадастр, який вважався однією з головних корупційних годівниць всього Кабміну. Шмигаль міг перейняти підхід свого попередника. «Шмигаль, який зберігав мовчання з багатьох нагальних агропитань, раптово збентежився проблемами фермерів. Напрошується логічний висновок: нинішній прем'єр-міністр давно зрозумів корупційні схеми попереднього колеги – Гройсмана – і очолив їх. Коли всі працюють «в білу», заробляти на корупції складніше. Тіньовий ринок землі – велика годівниця, яка, схоже, переходить у спадок разом з посадою прем'єр-міністра», — пише сайт 24 каналу. www.unian.ua Уряд передав повноваження з управління "Аграрним фондом" Мінекономіки УНІАН: Новини України.- 08.07.2020 Мінекономіки тепер зможе приймати рішення щодо кадрових призначень та зміни капіталу "Аграрного фонду". Кабінет міністрів України передав повноваження з управління ПАТ "Аграрний фонд" Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Як передає кореспондент УНІАН, уряд на своєму засіданні визнав недійсною постанову Кабміну №698 від 24 липня 2013 року "Про затвердження статуту публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд", згідно з яким рішення про кадрові призначення, зміну капіталу, розміщення акцій фонду і т.ін. приймав Кабмін. Наголошується, що це усуне неузгодженість з постановою уряду №954 від 9 жовтня 2019 року, згідно з яким Мінекономіки як єдиному акціонеру передані повноваження з управління "Аграрним фондом". Довідка УНІАН. ПАТ "Аграрний фонд" було створено у 2013 році. В його функціональні обов'язки входять форвардні закупівлі врожаю для підтримки українських сільгоспвиробників. Крім діяльності у сфері купівлі-продажу зерна, підприємство також займається реалізацією продуктів його переробки. www.unian.ua СБУ разоблачила серую схему ввоза удобрений из РФ на сотни миллионов UBR.-09.07.2020 Мошенники меняли код классификации товара, чтобы снизить ставку пошлины Служба безопасности Украины (СБУ) совместно с Государственной фискальной службой под процессуальным руководством столичной прокуратуры задокументировала механизм неуплаты антидемпинговых пошлин на сотни миллионов гривен поставщиками минеральных удобрений из России, сообщила пресс-служба СБУ. Оперативники установили, что в течение 2014-2018 годов из РФ с помощью украинских дистрибьюторов ввозили минудобрения с нарушением таможенных правил. Коммерсанты в документах меняли код классификации товара, чтобы продукция не подпадала под действие антидемпинговых пошлин, установленных Минэкономики. Так товар ввозили по наименьшей ставке. Также установлено, что после решения Совета нацбезопасности и обороны Украины в мае 2018 года о внесении российских производителей минудобрений в "санкционный" список, организаторы наладили незаконную поставку продукции из РФ. ubr.ua/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 25 серпня по 29 серпня 2023 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 25 по 29 серпня 2023 року Зміст стор. 1. Профільний комітет ВРУ рекомендує прийняти в цілому законопроєкт про держпідтримку АПК 1 2. Названо найперспективніші ринки для експорту українського яблука 1 3. Україна вперше в історії увійшла в ТОП-10 постачальників замороженої малини на ринок США 2 4. Україна виробляє чверть відсотка світового вина 2 5. Україна може експортувати третину виробленого цьогоріч цукру 2 6. Kernel зацікавився овочами 3 7. В кілограмі сиру 25-40% – заробітки мереж, 80% собівартості – молоко, – Спілка молочних підприємств України 3 ----------------------------------------------------------- 1. Профільний комітет ВРУ рекомендує прийняти в цілому законопроєкт про держпідтримку АПК Agravery. -26.08.2023 Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на своєму засіданні розглянув на засіданні та ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти у другому читанні та в цілому проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. № 8025), повідомила 24 серпня пресслужба Апарату ВРУ. «Документ спрямований на визначення спеціальних механізмів державної підтримки сфери сільського господарства в умовах воєнного стану. Так, враховуючи неспроможність, в умовах війни, покривати додаткові видатки за рахунок власних бюджетних надходжень, основним джерелом наповнення можливих програм виступають кошти міжнародних фінансових установ, урядів та інших організацій», - йдеться у повідомленні. https://agravery.com/uk/posts/show/profilnij-komitet-vru-rekomendue-prijnati-v-cilomu-zakonoproekt-pro-derzpidtrimku-apk 2. Названо найперспективніші ринки для експорту українського яблука AgroNews.ua . -27.08.2023 Основними ринками експорту українських яблук є Центральна, Південно-Східна Азія та Близький Схід. Єдиною перешкодою постачання за кордон є війна та її похідні. Про це написав в своїй колонці для журналу «Садівництво по-українськи» Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit. За його словами зараз в України є три основні напрямки експорту на схід: Центральна, Південно-Східна Азія й Близький Схід. Проте вони кардинально відрізняються, підкреслює експерт, і ці відмінності треба розуміти, щоб правильно прогнозувати майбутній експорт. «Центральна Азія стала для України проривом в експорті яблук переважно як заміна білоруському ринку, – пише Гуржій. – Південний Схід працював цього сезону дуже обережно, тому що ми їх сильно перевантажили торік, і їм було складно продати сток до початку сезону. Ми продавали їм українське яблуко одночасно з новим урожаєм Південної півкулі, і це негативно вплинуло на весь сезон». На Близькому Сході найбільшим трендовим ринком був ОАЕ внаслідок консолідації ринку в одних руках. Цей ринок традиційно непогано працював з Україною і торік отримав рекордну кількість українських яблук експортних сортів. https://agronews.ua/news/nazvano-najperspektyvnishi-rynky-dlya-eksportu-ukrayinskogo-yabluka/ 3. Україна вперше в історії увійшла в ТОП-10 постачальників замороженої малини на ринок США AgroNews.ua . -25.08.2023 Зазначається, що поставки замороженої малини з України на ринок США, а також позитивна динаміка цих поставок, є дуже важливим проривом, попри те, що обсяги поки що залишаються незначними. Перші постачання української малини на ринки США та Канади з’явилися 2021 року. Уже тоді аналітики звертали увагу на перспективність цього напряму, оскільки майже 80% усієї імпортної виручки на глобальному ринку замороженої малини забезпечують саме США та Канада. Водночас Україна досі концентрується на постачанні малини до Польщі, яка, потім, реекспортує українську продукцію на ринки ЄС, Великої Британії та до США з Канадою, залишаючи собі значну частину доданої вартості експорту. За перше півріччя 2023 року США імпортували 23,5 тис. тонн замороженої малини – майже на 9 тис. тонн менше, ніж за той самий період 2022 року і на 3,2 тис. тонн менше, ніж за перше півріччя 2021 року. https://agronews.ua/news/ukrayina-vpershe-v-istoriyi-uvijshla-v-top-10-postachalnykiv-zamorozhenoyi-malyny-na-rynok-ssha/ 4. Україна виробляє чверть відсотка світового вина AgroPortal.ua .- 28.08.2023 Україна займає 28-ме місце у світі з виробництва вина, повідомляє центр соціально-економічних досліджень CASE Україна . «Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів або 0,26% світового ринку вина», — констатують експерти. На першому місці Італія — 49,843 млн гектолітрів (19,3%). На другому Франція — 45,59 млн (17,65%). На третьому Іспанія — 35,7 млн (13,83%). Аналітики назвали причини, чому Україна виробляє так мало, враховуючи площі і клімат, це: - знищення безцінних виноградників під час боротьби з алкоголізмом в Радянськом союзі; - окупація росією Крима у 2014 р.; - відсутність ринку землі до 2020 року і наявність нинішнього обмеження на придбання землі юрособам та іноземним інвесторам. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-viroblyaye-chvert-vidsotka-svitovogo-vina 5. Україна може експортувати третину виробленого цьогоріч цукру AgroPortal.ua .-27.08.2023 Співзасновник та генеральний директор агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик висловив думку, що Україна у 2023/24 МР може експортувати значну частину виробленого цукру. «Відкриття Євросоюзом ринку цукру суттєво допомогло Україні. Ми можемо з урожаю цього року третину, а то й більше експортувати. Нам достатньо в Україні близько 1 млн тонн. Прогноз виробництва цього року 1,6-1,7 млн тонн. Цей потенціал потрібно однозначно використовувати», — сказав він. Віктор Іванчик вважає, що потрібно закріпитися на ринках для подальшої перспективи. «І для найближчого, і для далекого майбутнього — це серйозний фактор входу України до Євросоюзу зі своїми товарами, послугами та робочою силою», – сказав він. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-mozhe-eksportuvati-tretinu-viroblenogo-cogorich-cukru 6. Kernel зацікавився овочами Вizagro.-.-28.08.2023 Найбільший у світі виробник і експортер соняшникової олії компанія «Кернел» зробила вдалу спробу вирощування кавунів. У перспективі - вирощування овочів. Про це йдеться у повідомленні Михайла Петрова, директора Придніпровського кластера компанії «Кернел» у Фейсбук. «Наша перша спроба вирощувати кавуни на Полтавщині. Шукайте на полицях «Сільпо» та «АТБ», – підписав він фото. І додав: «На жаль, більшість херсонських кавунів та овочів найближчими роками не зʼявляться на полицях магазинів. Ми маємо переорієнтуватись для заміщення виробництва з втрачених земель, інакше і далі будемо їсти турецькі огірки та іспанські томати». У коментарях він додав, що кавуни вирощені в селі Броварки на Полтавщині. https://bizagro.com.ua/kernel-zatsikavivsya-ovochami/ 7. В кілограмі сиру 25-40% – заробітки мереж, 80% собівартості – молоко, – Спілка молочних підприємств України УНІАН: Новини України.-29.08.2023 «Голландський сир» вважається найпопулярнішою маркою. При виробництві твердого сиру молоко займає 80% собівартості сиру, заробіток торговельних точок складає 25-40% від фактичної його вартості. При цьому рентабельність виробників сиру не перевищує 6-8% від вартості сиру на полиці. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України в дослідженн і "Бізнес Телеграф. "Молочні підприємства не впливають на кінцеву вартість продукції на полиці, яку бачить споживач, хоча вважається, що саме вони заробляють найбільше," — каже виконавчий директор СМПУ Арсен Дідур. СМПУ аналізує динаміку цін на молоко та вартість кінцевої молочної продукції в мережах. З цього аналізу виходить, що, наприклад, у вартості найпопулярнішої марки сиру "Голландський", яка на полиці супермаркету коштує в середньому 350-360 грн за 1 кг, 220-240 грн складає фактична вартість від виробників. В цій ціні закладена вартість молока на рівні 150-160 грн за кілограм. https://www.unian.ua/economics/agro/v-kilogrami-siru-25-40-zarobitki-merezh-80-sobivartosti-moloko-spilka-molochnih-pidpriyemstv-ukrajini-12375102.html

< Назад Україна скупила всі одноразові зерносховища на світовому ринку 2 вер. 2022 р. Україні для зберігання сільгоспкультур у поточному сезоні будуть потрібні одноразові та мобільні зерносховища загальною ємністю до 20 млн тонн, завдяки державно-приватному партнерству вже вдалося законтрактувати необхідне обладнання. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна, пише agronews.ua. Однак закупівлі Україною альтернативних зерносховищ виснажили їхні запаси на світовому ринку, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський у середу. “Україна, можливо, забрала всі одноразові системи для зберігання врожаю, які зараз доступні на світовому ринку, вони переважно йдуть в Україну. Тому український ринок і держава підстрахувалися, і я сподіваюся, що особливих проблем зі зберіганням урожаю не буде”, – заявив Сольський під час всеукраїнського телемарафону. Водночас більшу частину засобів для зберігання врожаю закупив український агробізнес у приватному порядку. “Судячи з нашого моніторингу ринку та спілкування з його учасниками, 15-19 млн тонн одноразового зберігання законтрактував бізнес, а також за допомогою міжнародних коштів та через організацію ФАО ООН було закуплено та проведено тендер цього місяця з ініціативи МінАПК на приблизно 6 млн тонн одноразового зберігання”, – наголосив міністр. За його словами, напередодні було проведено окремий тендер від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) із закупівлі для України мобільних силосів для зберігання більш ніж на 1 млн тонн сільгоспкультур, а також обладнання для їх завантаження та вивантаження. Як повідомлялося, президент України Володимир Зеленський 15 серпня 2022 року підписав законопроєкт №7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, які використовують для зберігання зернових та олійних культур. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №20 2023 СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЗЕМЛЕРОБСТВО. ТВАРИННИЦТВО №20 2023 Байструк-Глодан, Л.З. Джерела цінних ознак для селекції багаторічних трав/ Л.З. Байструк-Глодан, М.М. Хом'як, Г.З. Жапалеу //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 78-89. - Бібліогр. в кінці ст. Екологічна пластичність ліній соняшнику за цінними господарськими ознаками/ В.В. Андрієнко, В.П. Коломацька, В.В. Кириченко, В.І. Сивенко //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 63-71. - Бібліогр. в кінці ст. Зберігання насіння рису (Orysa sativa L.) у контрольованих умовах/ О.А. Задорожна, Т.П. Шиянова, М.Ю. Скороходов, Т.М. Шпак //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 109-118. - Бібліогр.: с.116-117 Красуля, Т.І. Сорти яблуні (Malus domestica mill.) як джерела селекційно цінних ознак/ Т.І. Красуля //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 90-97. - Бібліогр. в кінці ст. Ліннік, З.П. Порівняльна характеристика зразків кавуна звичайного української та іноземної селекції/ З.П. Ліннік, І.М. Митенко, О.В. Сергієнко //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 71-77. - Бібліогр. в кінці ст. Тарасюк, М.В. Динаміка вмісту водорозчинних вуглеводів в сегментах стебла рослин озимої пшениці впродовж репродуктивного розвитку / М.В. Тарасюк, О.В. Зборівська, О.О. Стасик //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 34-36. Тимошенко, В.Ф. Вплив терміну опромінення червоним світлом на вміст нітратів у ізогенних за генами Е ліній сої/ В.Ф. Тимошенко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 36-38. Холодняк, О.Г. Формування та склад ознакової колекції дині звичайної (Cucumis melo L.)/ О.Г. Холодняк, О.О. Холодняк, С.Л. Павлова //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 98-108. - Бібліогр. в кінці ст. Юхно, Ю.Ю. Ассимиляционные индексы изогенных по генам Е линий сои в разных фотопериодических условиях/ Ю.Ю. Юхно //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 22-24. Попередня Далі

< Назад ОБЛАДНАННЯ. ТАРА. УПАКОВКА №2 2024 р. 681 Д58 Довгий, С.О. ІТ-інфраструктура як базова складова цифрової трансформації: моногр./ С.О. Довгий, О.В. Копійка. - К.: ІТГІП НАНУ, 2023. - 458 с.: іл. - Бібліогр.: с.394-421 В монографії основний акцент зроблено на використання сервісів ІТ-інфраструктури для цифрової трансформації. Метою впровадження цифрової трансформації є збільшення цінності за рахунок інновацій, винаходів, досвіду клієнтів або ефективності. 620 Е-62 Енергетична безпека України: перспективна модель управління ризиками: моногр/ редкол.: О.М. Суходоля, Ю.М. Харазішвілі, Г.Л. Рябцев, за ред. О.М. Суходолі; Нац. ін-т стратегічних досліджень, Центр безпекових досліджень. - К.: ВД "Бук-Друк", 2023. - 151 с.: іл. - Бібліогр.: с.131-134 У монографії узагальнено цикл досліджень, спрямованих на розвиток і застосування системного підходу з реалізації державної політики у сфері енергетичної безпеки. Представлена методологія аналізу сфери енергетичної безпеки та модель управління ризиками. 002 І74 Інформаційно-комунікаційні технології та сталий розвиток. [Матеріали XXI Міжнар. наук.-практ. конф., 14-16 листоп. 2022 р., м. Київ]: колект. моногр/ за заг. ред. С.О. Довгого; Ін-т телекомунікацій і глобального інформаційного простору, ДУ "Науковий гідрофізичний центр НАНУ", КНУБА. - К.: ТОВ "Видавництво "Юстон", 2022. - 248 с.: іл. - Бібліогр. в кінці. ст. - ISBN 978-617-7854-76-9 До колективної монографії включені сучасні розробки та досягнення вчених за матеріалами конференції. 628 П78 Проблеми водопостачання, водовідведення та гідравліки = Problems of water supply, sewerage and hydraulics: наук.-техн. зб, Вип.36/ редкол.: М.-Д. Валери, А. Васильєв, М. Гіроль, А.М., С.І. Криль; Київ. нац. ун-т будівництва і архітектури. - К.: КНУБА, 2021. - 65 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті, присвячені науково-технічним питанням при розрахунках, проектуванні та експлуатації систем водопостачання та водовідведення на базі основних гідравлічних закономірностей. 661 П78 Проданчук, М.Г. Поверхнево-активні речовини в агропромисловому комплексі: еколого-гігієнічні аспекти: моногр./ М.Г. Проданчук, І.В. Мудрий; Ін-т гігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя. - К.: Наукова думка, 2000. - 127 с.: табл. - Бібліогр.: с.114-123 УДК 661.185:631.17 У монографії розглянуто значення поверхнево-активних речовин для різноманітних галузей промисловості та економіки, зокрема для агропромислового комплексу України. Надано їх токсиколого-гігієнічну характеристику та показано вплив на якість довкілля і організм людини. Попередня Далі

< Назад Салат із хурмою та бринзою Інгредієнти Інгредієнти Хурма – 1 шт. Салатна зелень – 1 пучок. Бринза – 70 г. Синя цибуля – 0.5 шт. Бальзамічний крем – 1 ч.л. Оливкова олія – 1 ст.л. Оцет – 1 ст.л. Чорний перець, сіль, цукор – за смаком. Кроки Кроки Наріж цибулю напівкільцями, збризни оцтом, посип цукром та залиш на 15 хвилин, щоб замаринувалася. Порви зелень руками та виклади на тарілку. Розклади нарізану тонкими слайсами хурму та кубики бринзи. Зверху розклади на півкільця цибулі, які вже встигли промаринуватися. Заправ оливковою олією та бальзамічним кремом, посоли та посип перцем за смаком. Попередній допис Наступний допис

< Назад СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №9 2023 Мінливість елементів насіннєвої продуктивності у люпину білого кормового / А.В. Голодна, Т.М. Левченко, Т.О. Байдюк и др //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 32-38. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Горьовий, В.П. Особливості становлення та розвитку української сільськогосподарської кооперації / В.П. Горьовий //Вісник аграрної науки . - 2021. - №8 . - С. 79-86. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Звернення до Уряду України про вжиття заходів щодо охорони та відновлення земельних ресурсів в умовах воєнного стану: Прем'єр-міністру України Д.А. Шмигалю //Вісник аграрної науки . - 2022. - №7 . - С. 5-8. - Ін-т продресурсів НААН Міщенко, О.А. Ізоляція та заміна бджолиних маток за умов медозбору/ О.А. Міщенко, О.М. Литвиненко, К.Д. Афора, Д.І. Криворучко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №7 . - С. 44-52. - Бібліорг. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Вплив диференціації азотного удобрения темно-каштанового солонцюватого грунту на його агрохімічні показники та врожайність сільськогосподарських культур/ О.А. Носоненко, М.А. Захарова, Л.І. Воротинцева, Ю.О. Афанасьєв //Вісник аграрної науки . - 2021. - №9 . - С. 12-19. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Дослідження умов доцільності застосування подвоєних або потроєних шин колісних енергетичних засобів/ В.В. Адамчук, В.М. Булгаков, В.Т. Надикто и др //Вісник аграрної науки . - 2022. - №8 . - С. 60-66. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Неміш, Д.В. Основи функціонування малого аграрного підприємництва в умовах євроінтеграції/ Д.В. Неміш, М.М. Гуменюк //Вісник аграрної науки . - 2022. - №8 . - С. 79-88. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Рудник-Іващенко, О.І Вплив біометричних параметрів плоду горіха чорного (Juglans Nigra L.) на проростання насінини/ О.І Рудник-Іващенко, В.І. Дубровський, М.В. Швед //Вісник аграрної науки . - 2021. - №9 . - С. 28-32. - Бібліогр. в кінці ст.. - Ін-т продресурсів НААН Ромащенко, М.І. Розроблення та впровадження системи інформаційного забезпечення землеробства/ М.І. Ромащенко, С.А. Балюк, Ю.О. Татаріко, В.М. Лісовий //Вісник аграрної науки . - 2022. - №9 . - С. 5-13. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Соловей, В.В. Науково-методичні основи функціонування українського грунтового інформаційного центру/ В.В. Соловей, В.В. Лебедь, Т.М. Лактіонава //Вісник аграрної науки . - 2022. - №9 . - С. 26-33. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Васильченко, А.В. Використання наночастинок і нанотехнологій у картоплярстві/ А.В. Васильченко, С.В. Дерев'янко //Вісник аграрної науки . - 2022. - №9 . - С. 43-54. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Ярош, А.В. Колекція жита озимого Національного центру генетичних ресурсів рослин України як основа для створення селекційно-цінних і стабільних генотипів/ А.В. Ярош, Л.І. Реліна //Вісник аграрної науки . - 2022. - №9 . - С. 62-68. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН Попередня Далі

< Назад Смачна буженина Інгредієнти свинина 1,5 — 2 кілограми, сало — 200 грам, часник — 1 головка, лавровий лист — 2-3 листочка, сіль та чорний перець мелений — за вашим смаком. Кроки Свинину обмийте під струменем холодної проточної води, обсушить за допомогою бавовняного кухонного рушника. Цілісний шматок м'яса посипте сіллю грубого помелу. Часник пропустить через часниковий прес. Натріть м'ясо з усіх боків, отриманої часниковою масою. Посипте чорним меленим перцем. Посередині м'яса викладіть шматок сала, так страва вийде набагато соковитіше. При бажанні ви можете виключити цей інгредієнт. Тепер постарайтеся загорнути сало в м'ясній шматок і закріпіть за допомогою тонкої мотузки, або нитки з усіх боків. Додайте лавровий лист. Розігрійте духовку до 200С. М'ясо поміщаємо у мішок для випікання. Відправляємо в духовку на кілька годин. Готовність страви перевіряйте за допомогою виделки або ножа. Якщо буде витікати сік прозорого кольору, значить м'ясо готове. Виймаємо його з духовки і даємо трохи охолонути. Потім видаляємо мотузки або нитки, а також шматочки лаврового листа. Подавати цю страву прийнято в холодному вигляді, але деякі воліють саме гарячу буженину, так що можете пробувати і так, і так. Приємного Вам апетиту! Поради: для приготування страви, намагайтеся вибирати не пісне м'ясо, а з прожилками жиру, тоді буженина буде дуже соковитою. При бажанні ви можете нашпигувати м'ясо сирої морквою і часником. Якщо перед випіканням буженини, ви обмажете її майонезом і трохи обжарите на сковороді, то в результаті вона покриється рум'яною і хрусткою скоринкою. Попередній допис Наступний допис

< Назад У Токіо відкрився ресторан української кухні з борщем і котлетами по-київськи 7 вер. 2022 р. У столиці Японії з’явився заклад, де можна скуштувати національні українські страви, приготовані українцями. Про це у Facebook повідомив посол України в Японії Сергій Корсунський. «Сьогодні у нас маленьке тихе свято. У Токіо нарешті відкрився ресторан української кухні «Смачного». Тут працюють наші українці, що евакуювалися до Японії. І нехай меню поки що маленьке, і все ще тільки починається, ми перевірили — борщ справжній, котлетки по-київські і голубці — смачнющі, відвідувачів повно. Ласкаво просимо, ганбатте кудасай!», — йдеться у дописі. У меню вказано, що комплексний обід з гречкою і борщем коштує 800 円 (японських єн) — приблизно 206 грн. Обіди з котлетками коштують 950 円 - 245 грн. Попередній допис Наступний допис

< Назад Сім цікавих фактів про солодощі, які вас здивують 5 трав. 2024 р. Солодощі - це не лише насолода для нашого смакового сприйняття, а й предмет цікавих історій. Ось кілька неймовірних фактів і захопливих історій, пов'язаних із солодощами, які, можливо, вас здивують: Факт #1 - Шоколад, набагато довше за цукор, був використаний як валюта в стародавніх цивілізаціях. Майя використовували какао-боби в обміні між собою, а Ацтеки вважали шоколад "їжею богів" і використовували його у своїх релігійних церемоніях. Факт #2 - Льодяники були спочатку призначені для лікування хвороб. Оригінальна рецептура льодяників, створена в 17 столітті, містила лікарські трави і мед, щоб полегшити проблеми зі здоров'ям, такі як кашель і проблеми зі шлунком. Факт #3 - У 19 столітті в Англії відбулася революція у світі шоколаду. До цього моменту шоколад був доступний тільки в рідкій формі, а нова технологія виробництва шоколадних плиток зробила його доступним широкому загалу. Факт #4 - Твікс, одна з популярних шоколадних плиток, була створена в результаті конфлікту. Вона являє собою поєднання двох різних компаній - Mars і M&M's. Під час конфлікту між ними, керівники компаній сіли за стіл і обговорили, що їм подобається в іншій компанії. Це призвело до створення нової шоколадної плитки, яку назвали твіксом, щоб показати об'єднання двох компаній ("twin" означає "близнюк" англійською мовою). Факт #5 - Виробництво халви вимагає особливої майстерності. Цей солодкий десерт широко відомий у різних кухнях світу, і його традиційне виготовлення може займати до 6 годин. Халва може бути приготована з різних інгредієнтів, таких як насіння соняшнику, кунжут, фісташки або мигдаль. Факт #6 - Шоколадне фондю - це популярна страва, але мало хто знає, що історія її походження пов'язана з нестачею їжі. У середині 20 століття у Швейцарії було винайдено шоколадне фондю як спосіб використання залишків шоколаду та сиру під час військових дефіцитів. Факт #7 - Картина "Торт з маслом" є найвідомішою роботою американського художника Клеша Оттіса. Він зобразив святковий торт із п'ятьма шарами, повністю вкритий маслом. Ця картина стала символом американської споживчої культури після Великої Депресії. У солодощах є не тільки їхній солодкий смак, а й багато цікавої історії, пов'язаної з їхнім походженням і значенням. Чи то частинка світової історії, чи то незвичайні факти, ці історії доводять, що солодощі - це щось більше, ніж просто частування для ласунів. https://oku.com.ua/sim-tsikavykh-faktiv-pro-solodoshchi-yaki-vas-zdyvuiut/ Попередній допис Наступний допис