< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 13 вересня по 19 вересня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 13 по 19 вересня 2024 року Зміст стор. 1. Виробники олії стикаються з нестачею сировини 1 2. На Житомирщині відкрили виробництво натуральних солодощів 2 3. Україна зможе продавати біометан в інші країни вже в 2024 році 2 4. Половину експорту українського морозива скуповують Німеччина та Польща 2 5. Ефективне картоплярство виведе український крохмаль на світові ринки 2 6. Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан 3 7. Стратегія розвитку сільського господарства ЄС: озвучено принципи та рекомендації 3 8. В новому сезоні вже вироблено 46,7 тис. тонн цукру 3 9. Держбюджет-2025: для грантів на садівництво та теплиці виділять 1,37 млрд грн. 3 10. В Україні побудують великий комплекс із переробки пшениці твердих сортів 4 11. У Раду внесли проєкт держбюджету-2025: на підтримку аграріїв заклали майже 5 млрд грн. 4 12. Триває тендер на закупівлю української пшениці для Судану – Мінагро 4 13. Єдиний виробник харчової солі в Україні. ФДМУ готує до приватизації Дрогобицьку солеварню 4 14. На Рівненщині запустили завод з виробництва рафінованої олії 5 15. В Україні низькі запаси пшениці: вистачить до березня-квітня 5 ----------------------------------------------------------- 1. Виробники олії стикаються з нестачею сировини Agravery. -17.09.2024 На підприємствах зберігається проблема формування сировинної бази. Продаж соняшнику в основному здійснювали аграрії невеликими партіями і які не мали можливості зберігати сировину,. Проте і великотоннажні партії пропонувались все частіше. В цілому ціни попиту на соняшник знаходилися в межах 20000-21200 грн/т СРТ. Однак, заводи, що потребували термінового поповнення запасів, все ще були готові доплачувати за великі обсяги, внаслідок чого в індивідуальному порядку закупівельні ціни досягали 21400-21500 грн/т СРТ і вище. https://agravery.com/uk/posts/show/virobniki-olii-stikautsa-z-nestaceu-sirovini 2. На Житомирщині відкрили виробництво натуральних солодощів AgroNews.ua . -13.09.2024 На початку повномасштабного вторгнення Тетяна Сергійчук зі Звягеля, що на Житомирщині, відкрила крафтове виробництво натуральних солодощів — різних видів пастили. Тетяна розповіла про ідею створення крафтового виробництва, про види натуральних солодощів, які випускає, та плани на майбутнє. “Іноді найкращі ідеї приходять у найбільш несподівані моменти. Так сталося і зі мною. Я шукала корисні та натуральні продукти для своєї дитини, і саме тоді натрапила на цей чудовий смаколик. Пастила настільки припала мені до душі, що я вирішила навчитися робити її самостійно”, — розповідає вона. Спочатку це було лише для власного споживання, але захоплення швидко переросло у щось більше. Що стосується улюблених виробів Тетяни, то її фаворит — класична яблучна пастила. “Це той смак, який запам’ятовується з дитинства, і який я з радістю пропоную іншим”, — сказала жінка. Вивчення більш досконалих технологій, створення нових рецептів та експерименти з різними смаками допомагають їй долати тривогу під час війни. “Ми плануємо далі розширювати асортимент, аби мати можливість запропонувати ще більше смаків пастили та інших натуральних солодощів людям. Також працюємо над покращенням упаковки, щоб вона була не лише естетично привабливою, але й екологічною. Важливо, щоб наші вироби не лише приносили задоволення, але й відповідали нашим принципам відповідального ставлення до природи”, — розповіла Тетяна. https://agronews.ua/news/na-zhytomyrshhyni-vidkryly-vyrobnycztvo-naturalnyh-solodoshhiv/ 3. Україна зможе продавати біометан в інші країни вже в 2024 році AgroPolit.com . – 13.09.2024 Набрав чинності порядок митного оформлення експорту біометану, визначений наказом Міністерства фінансів України №380 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з питань митної справи». Тепер українські виробники мають можливість експортувати біометан з України до Європи. «Українська газотранспортна система відкриває виробникам можливості для експорту біометану до Європи через міждержавні точки з’єднання з чотирма країнами ЄС. При цьому, виробникам біометану не обов’язково приєднувати свої біометанові установки безпосередньо до ГТС, приєднання може бути до газорозподільних мереж», – зазначається в повідомленні Оператора ГТС України. https://agropolit.com/news/28924-ukrayina-zmoje-prodavati-biometan-v-inshi-krayini-vje-v-2024-rotsi 4. Половину експорту українського морозива скуповують Німеччина та Польща AgroPortal.ua .- 14.09.2024 У серпні Україна експортувала 1,38 тис. т морозива, що на 27% менше обсягів попереднього місяця, але на 16% більше порівняно до серпня 2023 року. Близько 27% товару було відвантажено до Німеччини, 24% — до Польщі, 16% — до Молдови, 11% — до Ізраїлю та 4% — до Чехії. Грошова виручка за поставлений товар склала $4,55 млн, що на 20% менше порівняно до липня поточного року і на 16% більше порівняно до серпня 2023 року. https://agroportal.ua/news/ukraina/polovinu-eksportu-ukrajinskogo-moroziva-skupovuye-nimechchina-z-polshcheyu 5. Ефективне картоплярство виведе український крохмаль на світові ринки AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Якщо виробник зможе поєднувати і утримувати високу якість продукції та ціни для споживача, то вітчизняний крохмаль має перспективи експорту в усьому світі. Т.в.о. директора ПБП «Вимал» Сергій Лазар зазначив: «З огляду на те, що левова частка вартості крохмалю — це вартість сировини, то відповідь на запитання: чи важливим є український крохмаль на світовому ринку, залежить від найбільш важливого фактору — ефективності українського картоплярства. Тобто якщо в країні буде створене високоврожайне картоплярство, яке зможе продукувати сировину за конкурентоздатними світовими цінами, то крохмаль матиме хороші перспективи на зовнішніх ринках». https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/efektivne-kartoplyarstvo-vivede-ukrajinskiy-krohmal-na-svitovi-rinki 6. Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який проходить 18-20 вересня в Києві. Організатори зазначають, що круглий стіл «Перспективи виходу українського борошна, круп, макаронних та хлібних виробів на ринки Західних Балкан» відбудеться за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Учасники заходу Олександр Приходько, менеджер з розвитку аграрних ринків Програми USAID АГРО; Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України»; Андрій Купченко, керівник аналітичного напрямку ІА «АПК-Інформ»; Ігор Новицький, генеральний директор ТОВ «Перший млин» та ін.. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/perspektivi-vihodu-ukrajinskih-zernopererobnikiv-na-rinki-zahidnih-balkan 7. Стратегія розвитку сільського господарства ЄС: озвучено принципи та рекомендації AgroPortal.ua .- 14.09.2024 Основними принципами майбутньої політики сільського господарства Європейського Союзу стануть захист доходів фермерів та гарантування продовольчої безпеки з одночасним фокусуванням на екологічній та соціальній відповідальності, розповів директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» , академік НААН Юрій Лупенко. Він зазначив: «На думку розробників, у межах звіту вдалося узгодити сільськогосподарське виробництво із турботою про навколишнє середовище та окреслити шляхи, якими вони «будуть йти пліч-о-пліч», сприяючи одночасно розвитку більш ширшим тенденціям, зокрема співіснування людини та тваринного світу, природи і культури, міста і села, традицій та прогресу». Учасники групи розробили набір основних політичних принципів і рекомендацій, які враховують різноманітність та складність агропродовольчих систем, націлених на їх трансформацію у більш стійкі, сталі, конкурентоспроможні, прибуткові та справедливі. https://agroportal.ua/news/mir/strategiya-rozvitku-silskogo-gospodarstva-yes-ozvucheno-principi-ta-rekomendaciji 8. В новому сезоні вже вироблено 46,7 тис. тонн цукру AgroTimes.-13.09.2024 В Україні стартував сезон цукроваріння . Пресслужба асоціації цукровиків «Укрцукор» повідомила, що сезон цукроваріння 2024/2025 МР набирає обертів. До переробки цукрових буряків вже приступили 14 заводів у 8 областях. Виробництво цукру за першу декаду вересня 2024 року склало 46,7 тис. т; експорт — 5 тис. т. https://agrotimes.ua/agromarket/v-novomu-sezoni-vzhe-vyrobleno-467-tys-tonn-czukru/ 9. Держбюджет-2025: для грантів на садівництво та теплиці виділять 1,37 млрд грн AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Проєктом закону про державний бюджет на 2025 рік передбачено продовження фінансування грантової програми підтримки садівництва та тепличного господарства, повідомило Мінагро. Так, 2025 року буде продовжено надання грантів для створення або розвитку бізнесу та передбачаються видатки у обсязі 1,37 млрд грн, з яких планується надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, а також тепличного господарства. https://agroportal.ua/news/finansy/derzhbyudzhet-2025-dlya-grantiv-na-sadivnictvo-i-teplici-vidilyat-1-37-mlrd-grn 10. В Україні побудують великий комплекс із переробки пшениці твердих сортів AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Керівник проєкту «Млин та макаронна фабрика» компанії «Західний Буг» Володимир Бойчук розповів, що к омпанія «Західний Буг» розпочинає будівництво переробного комплексу з переробки пшениці м’яких та твердих сортів. «Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо 2025 року», — зазначив він. Асортимент комплексу налічуватиме понад 50 найменувань продукції. Макаронна фабрика на повну потужність виготовлятиме близько 50 тис. т різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби, макарони швидкого приготування з м'яких та твердих сортів пшениці та різної форми. https://agroportal.ua/news/novosti-kompanii/v-ukrajini-pobuduyut-velikiy-kompleks-z-pererobki-pshenici-tverdih-sortiv 11. У Раду внесли проєкт держбюджету-2025: на підтримку аграріїв заклали майже 5 млрд грн AgroPortal.ua . – 16.09.2024 Кабінет Міністрів України зареєстрував у ВРУзаконопроєкт «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (№12000). Документ передбачає, що доходи загального фонду держбюджету наступного року складуть 2336,3 млрд грн, видатки — 3938,2 млрд грн. У межах підтримки бізнесу передбачено фінансування Фонду розвитку підприємництва у розмірі 18 млрд грн для надання пільгових кредитів за Прогамою «5-7-9%», 1,4 млрд грн. буде виділено на гранти для бізнесу. На гуманітарне розмінування земель буде виділено 1 млрд грн. Передбачено 1,75 млрд грн для Державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації, який спрямований на зменшення викидів вуглецю та підвищення енергоефективності економіки. На сектор безпеки та оборони 2025 року фінансування зросте до 2223 млрд грн, що становить 26,3% від прогнозованого ВВП країни. Стаття видатків на підтримку фермерських господарств та інших агровиробників передбачає виділення зі спецфонду 4,726 млрд грн. У загальному фонді бюджету на «Фінансову підтримку сільгосптоваровиробників» заклали 205 млн грн. https://agroportal.ua/news/finansy/u-radu-vnesli-proyekt-derzhbyudzhetu-2025-na-pidtrimku-agrarijiv-zakladeno-mayzhe-5-mlrd-grn 12. Триває тендер на закупівлю української пшениці для Судану – Мінагро Вizagro.- 17.09.2024 Це повідомлення Мінагро. У відомстві зазначили, що Держрибагентством оголошено тендер із закупівлі 10 741,515 метричних тонн зерна пшениці (не нижче 3 класу) українського походження для Судану. Аукціон відбудеться о 12:08 20 вересня 2024 року. Очікувана вартість предмета закупівлі – 80 498 200 грн. https://bizagro.com.ua/tryvaye-tender-na-zakupivlyu-ukrayinskoyi-pshenytsi-dlya-sudanu-minagro/ 13. Єдиний виробник харчової солі в Україні. ФДМУ готує до приватизації Дрогобицьку солеварню Вizagro.- 17.09.2024 До переліку об’єктів, які підлягають приватизації, включено Єдиний майновий комплекс державного підприємства “Солевиварювальний дрогобицький завод”, повідомляє ФДМУ. У повідомленні йдеться: “Дрогобицька солеварня – найстаріше підприємство України, яке продовжує виварювати сіль за автентичною середньовічною технологією уже понад 700 років. Через війну в країні, тепер це єдиний виробник харчової солі в Україні. Сьогодні, це підприємство – не просто промисловість, а й місце, яке розвиває туризм в регіоні”. До єдиного майнового комплексу підприємства входить 9 пам’яток архітектури місцевого значення. Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” пам’ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронного договору на пам’ятку. У ФДМУ відмітили, що, укладення охоронного договору буде умовою приватизації єдиного майнового комплексу підприємства. https://bizagro.com.ua/yedynyj-vyrobnyk-harchovoyi-soli-v-ukrayini-fdmu-gotuye-do-pryvatyzatsiyi-drogobytsku-solevarnyu/ 14. На Рівненщині запустили завод з виробництва рафінованої олії Вizagro.- 16.09.2024 У Рівненській області запустили нове підприємство з переробки соняшника. Компанія «ВКФ ВЕЛИКОМ» виробляє рафіновану олію, продуктивністю 100 тонн на добу. Третину продукції відвантажується на експорт. Завдяки участі у грантовій програмі, що співфінансується Агенством США з міжнародного розвитку (USAID), компанія отримала підтримку на модернізацію. За грантові 30 млн грн придбали виробниче обладнання. Завод сертифікований за європейськими стандартами. Нині продукція заводу вже користується попитом не тільки в Україні, але й за кордоном: олія з Рівненщини експортується на всі континенти. У планах – подальше розширення виробництва та модернізація обладнання, планують збільшити виробничі потужності вдвічі. https://bizagro.com.ua/na-rivnenshhyni-zapustyly-zavod-z-vyrobnytstva-rafinovanoyi-oliyi/ 15. В Україні низькі запаси пшениці: вистачить до березня-квітня Дело.-12.09.2024 Ціни на пшеницю в Україні можуть зрости через низькі запаси. Пресслужба Всеукраїнської аграрної ради повідомила, що станом на початок вересня запаси пшениці в Україні становлять 18,7 млн тонн, що значно менше середньорічних показників попередніх сезонів, коли цей показник перевищував 20 млн тонн. Раніше між зернотрейдерами та Мінагрополітики був підписан меморандум про те, що Україна не експортуватиме більше 16 млн тонн пшениці. Аналітики прогнозують: "Якщо експорт триватиме на рівні 2 млн тонн на місяць, то пшениці може вистачити до березня-квітня наступного року. Однак, об'єктивно кажучи, обсяг пшениці для експорту буде невеликим, і зазвичай ціна зростає через зменшення пропозиції". В серпні ринок залишався стабільним завдяки контрактам, однак у вересні ситуація починає змінюватися. Зазначається, що пропозицій щодо пшениці небагато. І якщо в серпні вдалося втримати ситуацію завдяки форвардним угодам, то у вересні таких контрактів майже немає. Ринок працюватиме переважно на основі спотових угод. https://delo.ua/agro/v-ukrayini-nizki-zapasi-psenici-vistacit-do-bereznya-kvitnya-436288/

< Назад Цукерки зі смаком борщу, куті і горохової зупи: тернополянка робить солодощі, які замінять страви різдвяного столу. 24 груд. 2023 р. Пшениця, мак, родзинки, горіхи, мед. Це традиційний набір інгредієнтів для головної страви різдвяного столу — куті. Проте усі ці продукти тернополянка Надія Шушайло перетворила на цукерки із такою ж назвою. Вони можуть стати смачною альтернативою куті. Окрім того, чудовим різдвяним подарунком. Жінка розповіла, почала створювати такі солодощі торік. Однією кутею не обмежилося і звичну горохову зупу, яку також сім’я Надії готує на святвечір, вона перетворила у солодощі. Розігріває кокосову олію, додає до відвареного горохового пюре і далі подрібнює блендером із іншими інгредієнтами. https://t1news.tv/czukerky-zi-smakom-borshhu-kuti-i-gorohovoyi-zupy-ternopolyanka-robyt-solodoshhi-yaki-zaminyat-stravy-rizdvyanogo-stolu/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Вишукане варення з аґрусу Інгредієнти Аґрус - 600 г Цукор - 500 г Вода - 100 мл Кроки Кроки Аґрус перебрати, видалити сміття та відщипнути хвостики. Помити підготовлені ягоди і покласти на рушник обсохнути. Перекласти аґрус в емальовану каструлю. Засипати його половиною цукру, прибрати в холодильник на 3-4 години, або навіть на всю ніч, щоб аґрус пустив сік. Дістати каструлю з холодильника, влити в аґрус воду. Покласти її на слабкий вогонь, довести вміст до кипіння. Всипати решту цукру, акуратно дерев'яною лопаткою перемішати ягідну масу. Знімати з поверхні варенні піну, що утворюватиметься. Варити його на мінімальному вогні 5 хвилин після закипання, після чого зняти каструлю з плити й дати вмісту повністю охолонути. Потім знову покласти каструлю на плиту, довести до кипіння, варити 5 хвилин, зняти й дати охолонути. Повторити те ж саме в третій раз, а потім перелити гаряче варення у невеликі стерилізовані банки. Закрити стерильними кришками й дати охолонути в теплі. Зберігати варення слід у прохолодному місці. Попередній допис Наступний допис

< Назад ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ (загальні питання) №11 2023 Бужанська, М.В. Реологічні властивості та ретроградація взірців нативного та модифікованого крохмалю/ М.В. Бужанська, А.С. Пушак //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 101-112. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою. Дударєв, І.М. Вплив рослинних інгредієнтів на органолептичні та фізико-хімічні показники салатних заправок / І.М. Дударєв, О.В. Кузьмін //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 124-138.. - Бібліогр. в кінці ст. англ. мовою Страшинська, Л.В. Методичні підходи до визначення рівня продовольчої безпеки держави/ Л.В. Страшинська, О.О. Шеремет, О.М. Михайлик //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №2 . - С. 48-60. - Бібліогр. в кінці ст. Формування споживчих властивостей високобілкових напівфабрикатів із культивованих грибів / Г.О. Сімахіна, Н.В. Науменко, О.М. Межубовський, С.В. Камінська //Наукові праці НУХТ. - 2023. - Т.29 , №1 . - С. 130-140. - Бібліогр. в кінці ст. Попередня Далі

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 19 серпня по 22 серпня 2024 року Попередній допис Наступний допис Дайджест періодичних on-line видань з 19 по 22 серпня 2024 року Зміст стор. 1. Експорт пшениці з ЄС скоротиться у 2024/25 МР до мінімуму останніх 3 років – USDA 1 2.Іноземці назвали найбільш розвинені галузі в Україні 1 3. Україна збільшила експорт м’яса: названі основні покупці 1 4. Триває набір на World Cheese Awards. Українські сировари мають можливість показати свої продукти світу 2 5. Європейський ринок дуже важливий та вигідний для українських птаховиробників – аграрій 2 6. Євросоюз повернув мита на український мед 2 7. Повернення блекаутів робить підвищення цін на продовольство неминучим — ВАР 3 ------------------------------------------------------------- 1. Експорт пшениці з ЄС скоротиться у 2024/25 МР до мінімуму останніх 3 років - USDA Agravery. -19.08.2024 Основним чинником скорочення експорту експерти називають менший урожай пшениці - щонайменше на 5% порівняно з попереднім роком через скорочення посівних площ і несприятливих погодних умов. Зокрема, експерти знизили прогноз за місяць на 2 млн тонн, до 128 млн тонн. Очікується, що у Франції виробництво пшениці скоротиться на 20% порівняно з попереднім роком, до найнижчого рівня майже за чотири десятиліття. Традиційні імпортери європейської пшениці повинні будуть звернутися до альтернативних постачальників. Через збільшення пшениці фуражної якості та менший урожай кукурудзи очікується, що попит на фуражну пшеницю в ЄС залишатиметься високим. Прогнозується, що споживання пшениці в кормах у ЄС збільшиться у 2024/25 МР до 46 млн тонн. Загальний обсяг споживання очікується в 110,3 млн тонн. https://agravery.com/uk/posts/show/eksport-psenici-z-es-skorotitsa-u-202425-mr-do-minimumu-ostannih-3-rokiv-usda 2. Іноземці назвали найбільш розвинені галузі в Україні AgroNews.ua . -19.08.2024 Іноземці вважають найсильнішою галуззю економіки України сільське господарство. На другому місці — енергетика, а на третьому та четвертому — харчова та видобувна промисловості, повідомляє Дзеркало тижня. У Туреччині суттєво вище, ніж у решті країн, оцінюють виробництво алкогольних напоїв. Металургію як потужну галузь української економіки найчастіше відзначають у Франції й Іспанії, а оборонну індустрію — у Туреччині та США. Багато іноземців також добре поінформовані про наші бренді в сферах оборони, технологій, товарів для тварин і моди. https://agronews.ua/news/inozemczi-nazvaly-najbilsh-rozvyneni-galuzi-v-ukrayini/ 3. Україна збільшила експорт м’яса: названі основні покупці AgroPolit.com . – 22.08.2024 Асоціації виробників молока (АВМ) повіломила, що в липні 2024 року Україна збільшила обсяги експорту ВРХ та яловичини через активізацію попиту на зовнішніх ринках, експортувавши 1,74 тис. т ВРХ живою вагою, що на 25% більше порівняно до червня. Виручка за поставлених тварин склала $3,18 млн і збільшилась на 17% порівняно до червня поточного року. Всі поставки були спрямовані до Лівану. Близько 34% м’яса відвантажили в Узбекистан, 31% в Грузію, 26% в Казахстан. У січні-липні 2024 року Україна експортувала 9,34 тис. т мороженої яловичини на $38,7 млн, що на 31% менше в натуральних обсягах і на 26% менше в грошовому еквіваленті порівняно до минулорічного періоду. https://agropolit.com/news/28831-ukrayina-zbilshila-eksport-myasa-nazvani-osnovni-pokuptsi 4. Триває набір на World Cheese Awards. Українські сировари мають можливість показати свої продукти світу AgroPortal.ua .- 19.08.2024 Третій рік поспіль Ardis Group та ProCheese є офіційними представниками України на міжнародному конкурсі World Cheese Awards. Участь українських сироварів у конкурсі світового масштабу є важливим кроком для популяризації українського продукту як на міжнародному рівні, так і серед вітчизняних споживачів. У Ardis Group зазначили, що підтримка українських виробників сирів можлива за сприяння швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (Quality FOOD Trade Program) та фонду Ukraine-Moldova American Enterprise Fund. Визнання на WCA — це не лише престиж, а й можливість для українських виробників знайти нові ринки збуту. Відзнаки, отримані на цьому конкурсі, часто відкривають двері до міжнародного експорту та привертають увагу поціновувачів сиру з усього світу. Щоб допомогти українським сироварам краще підготуватися до участі у конкурсі, 20 серпня організатори та партнери проведуть вебінар з найважливішіх питань щодо підготовки, пояснять деталі подання заявок та розкажуть про можливості, які відкриваються перед виробниками. Це чудова нагода дізнатися більше про конкурс та отримати корисні поради від експертів. https://agroportal.ua/news/ukraina/trivaye-nabir-na-world-cheese-awards-ukrajinski-sirovari-mayut-mozhlivist-pokazati-svoji-produkti-svitu 5. Європейський ринок дуже важливий та вигідний для українських птаховиробників – аграрій Вizagro.- 20.08.2024 Про це заявив заступник директора ТОВ «К-Агроінвест Трейд» Юрій Яковлев, Ринок ЄС дуже важливий і водночас вигідний для українських птаховиробників: і ціною на м’ясо птиці, і вартістю доставки. Однак, за його словами, за додаткових квот обсяги експорту птахопродукції до ЄС не збільшуватимуться, відповідно на внутрішньому ринку може лишитися надлишок, що для виробників дуже невигідно. Потрібно шукати нові ринки збуту. «Якщо весь обсяг птахівничої продукції продаватиметься тільки на внутрішньому ринку, ціна на неї обвалиться. Тому, вважаю, нам потрібно й надалі шукати шляхи виходу на зовнішні ринки й налагоджувати постачання до інших країн, у тому числі Близького Сходу, Європи, Африки», ‒ зазначив він. https://bizagro.com.ua/yevropejskyj-rynok-duzhe-vazhlyvyj-ta-vygidnyj-dlya-ukrayinskyh-ptahovyrobnykiv-agrarij/ 6. Євросоюз повернув мита на український мед GrowHow.in.ua .-20.08.2024 Пресслужба Єврокомісії повідомила, що з 21 серпня Євросоюз запускає механізм захисних мит для українського меду. Він буде діяти для всього подальшого імпорту продукції до початку червня 2025 року. Так, імпорт українського меду до ЄС буде відбуватися у межах тарифних квот, передбачених Угодою про асоціацію. Автоматичне відновлення тарифних квот запустили у зв’язку з досягненням обсягів імпорту до ЄС, що відповідають середньорічним показникам між 1 червня 2021 р. і 31 грудня 2023 р. Ця процедура передбачена запобіжниками, погодженими у червні цього року щодо семи видів с.-г. продукції. Для меду даний середній показник імпорту складає 44 417,56 тонни. https://www.growhow.in.ua/yevrosoiuz-povernuv-myta-na-ukrainskyy-med/ 7. Повернення блекаутів робить підвищення цін на продовольство неминучим — ВАР GrowHow.in.ua .-19.08.2024 ВАР - Всеукраїнська Аграрна Рада, попереджає про подальше здорожчання продуктів через складні умови, з якими стикаються українські аграрії. Заступник голови ВАР Денис Марчук зазначив, що блекаути повертаються і виробники будуть використовувати генератори, що значно підвищує їхні витрати. Енергія, яку виробляють генератори, коштує до 30 гривень за кіловат, тому підвищення цін на продукцію є неминучим. Також на здорожчання продуктів впливають інші фактори, - це воєнний час, інфляція, відсутність достатньої робочої сили та збільшення акцизів на пальне, несприятливі погодни умови. Важливим фактором для експортних показників України він назвав успіхи ЗСУ, зауваживши, що на експорт також буде впливати подальша ситуація на фронті. https://www.growhow.in.ua/povernennia-blekautiv-robyt-pidvyshchennia-tsin-na-prodovolstvo-nemynuchym-var/

< Назад Чи дійсно кращі органічні харчові продукти? На запитання відповідає наука 30 черв. 2024 р. Для деяких споживачів простий похід до супермаркету за продуктами може стати справжнім мозковим штурмом: гарно поміркувавши біля вітрин з овочами, розшифрувавши всю написану найдрібнішим шрифтом інформацію на пакуванні, господар чи господиня кладе до свого кошика органічну моркву. Вона вдвічі дорожча за звичайну, тому повинна бути кращою, правда ж? Про те, що насправді не все так просто, про міфи про їжу, яка опиняється на нашій тарілці кожного дня, та їх наукове розвінчування читайте в адаптованому перекладі статті з ресурсу Futurism. Облуда та обман Будьмо відвертими, захоплення органічними харчовими продуктами здебільшого викликане інформацією, яку ми отримуємо від їх прихильників, проте, мало хто цікавиться іншою стороною медалі та науковими фактами. Дарма. Приміром, нещодавно акторка Зоуї Дешанель (Zooey Deschanel), яка загалом настійно закликає споживачів купувати лише органічні продукти, у відео, опублікованому на своїй сторінці у соціальній мережі, взагалі наполягла на тому, що, аби зберегти здоров’я, люди повинні викреслити зі свого раціону 12 видів овочів і фруктів, у яких, найімовірніше, міститься найбільша кількість залишків пестицидів. Пані Дешанель придумала цей список не сама. Так звану «брудну дюжину» курує неприбуткова організація «Робоча група з питань навколишнього середовища» (Environmental Working Group, EWG), орієнтована на пропаганду та дослідження в галузі охорони здоров’я. Цікаво те, що це твердження зовсім не відповідає консенсусу наукової спільноти. Ще у 2009 році токсикологи дискредитували будь-які шкідливі наслідки продуктів з цього переліку (зауважте, до нього потрапили зокрема й помідори, й огірки, і яблука з вишнями), а Товариство токсикології (Society of Toxicology) заявило, що EWG «завищило ризик впливу хімічних речовин на здоров’я». У будь-якому випадку, вчені зазначають, що обмеження споживання фруктів та овочів через побоювання використання пестицидів може бути набагато гіршим для здоров’я споживачів, ніж усвідомлене споживання незначної кількості пестицидів. «– Я дуже стурбований тим, що безліч подібних звітів чи закликів може переконати людей не їсти абсолютно корисні для здоров’я овочі та фрукти, вирощені нормальним [однак, не органічним] способом, – говорить Карл Уінтер (Carl Winter), токсиколог харчових продуктів Каліфорнійського університету в Девісі та член Інституту технологій харчових продуктів. – Намагаючись робити так, як правильно, в довгостроковій перспективі люди можуть завдати собі більше шкоди, ніж користі». Наводимо чотири поширені й усталені міфи про ГМО та органічні харчові продукти. Розуміння наукового підходу може допомогти споживачам обирати їжу, яка найкраще вбереже їх здоров’я. Міф 1: Органічна їжа безпечніше, тому що у ній немає пестицидів Сьогодні покупці можуть обирати між традиційно виробленою їжею або (часто дорожчою) органічною продукцією. Аби виробники харчових продуктів мали змогу поставити маркування «Organic», продукти повинні відповідати стандартам, встановленим організаціями та урядами. Наприклад, у США та Канаді органічна їжа не може бути генномодифікованою, Міністерство сільського господарства США (USDA) видає свідоцтво про органічне походження харчів, якщо вони «захищають природні ресурси, зберігають біорізноманіття та вирощуються з використанням лише схвалених речовин». За цим визначенням органічні продукти не можуть вирощуватись з використанням синтетичних добрив або пестицидів протягом трьох років до збору врожаю. Але лише тому, що врожай відповідає визначенню органічного, зовсім не означає, що в ньому абсолютно не міститься залишків добрив. Органічна сертифікація USDA дозволяє використання феромонів, вакцин для тварин та обмеженого числа природних пестицидів, проте дослідження, проведене USDA в 2011 році, показало, що 39% органічних продуктів містять залишки пестицидів, хоча й значно нижче рівня «звичайних» продуктів. Вплив певної кількості пестицидів не обов’язково є токсичним для людини. Уінтер говорить, що перший принцип токсикології «доза вирішує, що є отрутою, а що – ні». Хоча дослідження показали, що традиційні, не органічні продукти справді мають більшу ймовірність виявлення у них залишків пестицидів у порівнянні з їх органічними аналогами, ризики для здоров’я часто перебільшуються такими організаціями, як EWG. Це не означає, що пестициди взагалі не представляють ризику. Починаючи з 1930-х років, синтетичні пестициди, найвідомішим з яких став заборонений сьогодні ДДТ (дихлордифенілтрихлоретан), були пов’язані з вродженими вадами та виснаженням біорізноманіття. Людей, які працюють на полях і проводять найбільше часу під безпосереднім впливом пестицидів, часто госпіталізують через супутні захворювання, а вчені все ще працюють над тим, аби зрозуміти, як високі дози пестицидів можуть вплинути на розвиток дітей. Проте, варто розуміти, що такий негатив мало стосується пересічного споживача. По-перше, дозволяється використовувати лиши ті пестициди, що, як вже доведено, мають низький вплив на здоров’я людини. По-друге, попри те, що високі дози цих пестицидів можуть становити небезпеку для здоров’я, їх залишки, які проникають у нашу їжу, як було неодноразово доведено, практично не впливають на здоров’я. Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що жоден з пестицидів, які сьогодні дозволені до використання в міжнародній торгівлі харчовими продуктами, не завдає шкоди людям на генетичному рівні. Ці пестициди становлять небезпеку тільки для працівників, які безпосередньо контактують з ними у значно більших кількостях на полях. «– З точки зору споживачів, наш рівень контакту дуже низький, – пояснює Уінтер. Але це зовсім не означає, що фермери тепер можуть робити, що заманеться. – Я не кажу, що нам нема про що турбуватися. Я говорю, що нам треба регулювати використання пестицидів і тоді все буде добре». Міф 2: Органічна їжа краща для здоров’я Порівняння органічних яблук зі звичайними яблуками не надало жодних доказів того, що споживання органічних яблук робить людей здоровішими. Проаналізувавши 240 досліджень про поживну цінність органічних продуктів, автори проведеного в 2012 році дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Annals of Internal Medicine, дійшли висновку, що вони «[не мають] доказів того, що органічні продукти значно поживніші, ніж звичайні продукти» (дослідники, втім, зауважили, що вживаючи органічну їжу, споживачі «з’їдають» менше залишків пестицидів та антибіотикорезистентних бактерій). Але визначення того, що робить споживача «здоровим» або, принаймні, «здоровішим», ніж хтось інший, не завжди зрозуміло. Опублікований в 2016 році в журналі British Journal of Nutrition огляд проаналізував 170 досліджень, у результаті яких було виявлено, що органічні молочні продукти та м’ясо мають вищий рівень вмісту омега-3-кислот. Звісно, високий рівень омега-3 – корисний для людини, але це не означає, що звичайні м’ясо та молочні продукти не містять омега-3. Міф 3: Їсти ГМО небезпечно Здатність змінювати генетичний склад рослин є предметом гострих дебатів протягом десятиліть. Генетично модифіковані організми (ГМО) – культури з геномами, які були змінені шляхом додавання ДНК інших організмів – назавжди змінили аграрну галузь. Учені створили генно-інженерні сорти сільськогосподарських культур, які містять гени, що захищають їх від шкідників, бур’янів або навіть деяких вірусів рослин. Генно-інженерні культури дозволяють науковцям передавати бажані риси в індивідуальному порядку, а це значно ефективніший процес, ніж схрещування, що є менш високотехнологічним методом, у результаті якого також може бути передано ряд ознак, які можуть становити загрозу для новоствореної рослини. ГМО не обмежуються «неприродним», синтетично виведеним використанням, застосування природних процесів також можливе. Наприклад, ще понад 100 років тому було виявлено, що бактерія Bacillus thuringiensis (Bt) – це природний інсектицид. Не так давно біоінженери модифікували гени таких культур, як кукурудза, щоб ввести інсектицидний білок, присутній у цьому природному мікроорганізмі, відмовившись від необхідності фізично окроплювати рослини. Як наслідок, сама культура є токсичною для комах, а сусідні поля та екосистеми не зазнають впливу від розприскування. Українцям добре відоме маркування «Без ГМО» на продукції, однак на сьогодні немає перевірених доказів того, що будь-яка харчова продукція з ГМО створює небезпеку для здоров’я людини. Існують інші докази: ГМО продукти безпечніші для працівників сільськогосподарської галузі, оскільки такі культури більш стійкі до вірусних інфекцій чи комах, а тому потребують менше пестицидів; генномодифіковані рослини можна вирощувати у регіонах, в яких не виживають їх «органічні» побратими, таким чином збільшуючи варіативність дієти певної місцевості. Так чому ж міфи про ГМО зберігаються? Група біотехнологів і філософів з Гентського університету (Бельгія) висловила гіпотезу, що негативне зображення ГМО є «інтуїтивно привабливим». Ідея введення чужорідних генів у їжу, стверджують дослідники, здається дещо «неприродною», і вчених часто звинувачують у тому, що вони виходять за межі дозволеного, граючи в Бога. «– Немає жодних доказів шкідливого впливу їжі з генетично модифікованих сільськогосподарських культур, які вирощуються сьогодні. Проте, я не беруся стверджувати, які культури ми матимемо вже через 10 років, – говорить Грегорі Джаффе (Gregory Jaffe), директор біотехнологій Центру наук в інтересах суспільства (CSPI). – Можливо, регуляторним органам доведеться добре попрацювати». Міф 4: ГМО шкідливі для навколишнього середовища Противники ГМО часто відзначають їх вплив на навколишнє середовище. Вони побоюються, що культури ГМО можуть розповсюдитись не лише на відведених полях, а виростати значно далі, пригнічуючи природне біорізноманіття території. Та певно, найбільш рішуче вони відзначають, що ГМО потребують більшого використання гербіцидів, що робить бур’яни стійкішими до хімічних речовин. Ці критичні зауваження не позбавлені здорового глузду. Культури ГМО таки іноді починають рости за межами полів, хоч і нечасто, а фермери полюбляють (і чи не занадто) вирощувати одні й ті самі види культур, що виснажує землю та робить рослини вразливими до хвороб. Дослідники вважають, що нам ще варто вивчити вплив ГМО на навколишнє середовище. Дослідження 2016 року показало, що фермери, які вирощували генетично модифіковані соєві боби, використовували більше гербіцидів, ніж фермери, які вирощували звичайну сою. Однак, те саме дослідження показало, що для вирощування генномодифікованої кукурудзи необхідна менша кількість пестицидів, ніж для вирощування такої самої кількості звичайної пшінки. А ще одне дослідження за 2014 рік показало, що генетично модифіковані культури дають на 22% більше врожаю, ніж сорти без ГМ. Більше продовольства на квадратний метр може означати, що в усьому світі для землеробства потрібно менше землі, залишаючи більші території для природних заповідників або коридорів дикої природи. Крім того, багато сільськогосподарських ГМО культур потребують менше води, ніж традиційні сорти. Висновок: органічна їжа – не поганий варіант, так само, як і ГМО. Але споживачі повинні робити свій вибір, керуючись фактами, а не чутками. Щодо ризиків ГМО та переваг органічних продуктів лишається багато міфів, але зрозуміло одне – найголовніше їсти фрукти та овочі, не залежно від того, органічні вони чи генномодифіковані. https://www.imena.ua/blog/organic-food-myths/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Торт із шоколадних вафель Інгредієнти Інгредієнти: вафлі шоколадні 200 г білки 5 шт. пудра цукрова 300 г вода 100мл желатин 10 г або агар-агар 15 г какао 20 г шоколад 100 г вершкове масло 80 г Кроки Беремо форму діаметром 18 см. Вафлі перетираємо в крихту за допомогою занурювального блендера. Викладаємо масу в роз’ємну форму, розрівнюємо та утрамбовуємо. Желатин заливаємо холодною водою та залишаємо на 10 хвилин для набухання. Білки збиваємо міксером до збільшення маси, потім частинами починаємо всипати цукрову пудру та збиваємо до густої та стійкої маси. Желатин виливаємо тонким струмком в білкову масу і збиваємо масу. Виливаємо частину маси у форму на вафельний корж. Другу частину білкової маси змішуємо з какао і збиваємо. Виливаємо коричневу частину у форму і шпажкою перемішуємо білу та кавову маси, щоб вийшли різні візерунки. Відправляємо торт у холодильник на кілька годин застигати. Шоколад розтоплюємо з вершковим маслом, добре перемішуємо до однорідності і виливаємо глазур на торт. Знову відправляємо його в холодильник застигати. Десерт виходить просто легким і ніжним, за смаком дуже нагадує пташине молоко. Попередній допис Наступний допис

<Назад Зверніть увагу! 19 січ. 2025 р. Зверніть увагу! Рубрика Репрезентація фонда. Презентації пропонує книгу з нових надходжень до фонду бібліотеки «Продовольча безпека України в умовах війни і післявоєнного відновлення: глобальні та національні виміри. Міжнародний форум» 2024 року В рубриці На допомогу бібліотекарю розміщений «План заходів з репрезентації фонда ЦНТБ на І квартал 2025 року» Попередня Наступна

< Назад Безмежні можливості маленьких структур. Нанотехнології. 13 черв. 2022 р. Нанонаука – галузь вивчення маленьких часток, розмір яких становить від одного до 100 нанометрів, а нанометр складає одну міліонну долю міліметра. Перше згадування про методи, які пізніше назвуть нанотехнологіями, зробив в 1959 році американський фізик Річард Фейнман в своїй знаменитій лекції « Є надмір місця на дні: запрошення уввійти в новий розділ фізики». Новизна наноматеріалів виходить з того, що зі зменшенням розмірів структурних елементів вони набувають принципово нові властивості. Суттєво змінюються фізичні, хімічні, фізико-хімічні властивості наноречовин і наноматеріалів, зокрема міцність, електропровідність, термостійкість, магнітні властивості та інші. У різні галузі народного господарства нанотехнології почали впроваджуватися наприкінці 80-х років ХХ століття. Протягом останніх років вчені світу проводять інтенсивні дослідження з нанорозмірних матеріалів. Нанотехнології активно розвивають в 40 країнах світу. Україна входить в цей список і має напрацювання, якими в світі вже користуються. Найбільший внесок в розробку наноматеріалів в Україні вносять Національна академія наук і Національна академія медичних наук. Широке використання нанотехнологій і наноматеріалів стало реальністю. Своє місце нанотехнології знайшли в споживчому секторі. Сьогодні кількість харчових продуктів і косметичних виробів, медичної продукції, пакувальних матеріалів, предметів функціонального одягу, який не треба прати і якій має антибактеріальний захист та інших дивовижних речей рахується вже не сотнями, а тисячами. В майбутньому нанотехнології зможуть вирішити глобальні проблеми людства: забезпечення необхідними матеріалами, водою, енергією, їжею, захистити від невідомих бактерій та вірусів. «Нано» походить від грецького nanos і означає «карлик». Ну, нічого собі, карлик ! З застосуванням нанотехнологій в харчовому виробництві знайомить книжкова презентація «Високі технології ХХІ століття». Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних онлайн видань з 11 по 17 березня 2020 року Попередній допис Наступний допис Мінекономрозвитку очолить Ігор Петрашко AgroNews.ua. -17.03.2020 Сьогодні на позачерговому засіданні Верховної Ради було призначено Ігоря Петрашка міністром економіки, торгівлі та сільського господарства. За відповідне рішення проголосували 243 депутата. Пише Agronews. «Ігор Петрашко має більше 20-ти років у сфері економіки та менеджменту, з відзнакою закінчив «Львівську політехніку», після цього навчався і отримував ступінь МВА у Сполучених Штатах, навчався у Великобританії, працював у компаніях першої четвірки. Останні 7 років керував великою компанією, 30 тисяч людей. Тобто має потужний менеджерський досвід. Має широкі міжнародні зв’язки, має бачення. І сьогодні вважаю його одним з найкращих економістів України, який зможе дійсно допомогти нам рухатись вперед, в тому числі, напередодні економічної кризи», – сказав Шмигаль. У своєму зверненні до депутатів Ігор Петрашко заявив, що розглядає проблему з коронавірусом викликом для економіки та має готовність працювати в умовах світової економічної кризи. «Україна і світ зараз входять у дуже складну ситуацію економічну. Завжди кажуть, що криза є очікуваною, але завжди стається через непередбачені фактори. Таким фактором став коронавірус. Ми будемо бачити основні результати не зараз, а через 3-6 місяців. І це перший раз, коли світова криза спричинена не фінансовими факторами, а буде промислова і сервісна. Ми будемо очікувати, що і ЄС і США і Україна постраждають в першу чергу з точки зору виробництва», – сказав Петрашко. Петрашко назвав свої плани на посаді міністра в умовах кризи. Пріоритетні задачі економіки зараз – це 2 напрямки. Перше – підтримати і збалансувати українського виробника в ситуації, коли ринки будуть закриватись, ринки ЄС будуть вводити протекціоністські та інші заборони. Важливо зараз допомогти тим бізнесам – малим, середнім, великим, які зараз мають виробництва, зберегти їм виробництво, робочі місця, заробітну плату. Друге – створити фундаментальні умови, щоб український бізнес в Україні відчував себе добре. Тоді буде і приплив іноземних інвестицій. Системні речі, які треба робити – в першу чергу продовження політики дерегуляції, зменшення тиску на бізнес різноманітних структур і органів, щоб мінімально спілкувався з державою і займався тим, для чого створений – створенням робочих місць та забезпечення експортом продукції», – зазначив Петрашко. agronews.ua Україна обмежує експорт продуктів харчування AgroNews.ua. -17.03.2020 На засіданні Кабміну ввечері 16 березня було вирішено обмежити експорт продуктів харчування з України. Пише Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі. Президент України Володимир Зеленський запропонував Кабінету Міністрів України обмежити експорт продуктів харчування з країни за визначеним урядом переліком. “Обмежити експорт продуктів харчування за визначеним урядом переліком”, – сказав він у своєму відеозверненні в понеділок. Тому на засіданні Кабміну ввечері 16 березня було вирішено обмежити експорт продуктів харчування з України. “Було вирішено обмежити експорт продуктів харчування за визначеним Урядом переліком… На уряді були роздані також важливі доручення профільним міністерствам: опрацювати разом з мережами ретейлерів перелік товарів, експорт яких варто обмежити”, – написав Шмигаль. agronews.ua Молдова зняла обмеження на імпорт українських харчових продуктів AgroNews.ua. -16.03.2020 Парламент Республіки Молдова схвалив Закон від 27.02.2020 № 24 «Про внесення змін до статті 21 Закону № 306/2018 «Про безпеку харчових продуктів». Пише пресслужба Держпродспоживслужби. Прийнятим актом винесено зміни до згаданого Закону, згідно з якими забороняється імпорт до Республіки Молдова харчових продуктів з терміном придатності менше 1/3 терміну їх зберігання, встановленого виробником. Цим молдовська сторона зняла встановлену попередньою редакцією Закону заборону на імпорт харчових продуктів з терміном придатності менше 30 днів. В основному зміна обмежень стосується виробників молочних продуктів. В тому числі, Молдова надала змогу авторизованим українським підприємствам можливість розширити асортимент власної продукції на ринку країни. agronews.ua В Україні асортимент еко-продуктів за десятиріччя зріс в 1000 разів AgroNews.ua. -16.03.2020 Популяризація здорового харчування принесла свої плоди. На сьогодня, виробництво еко-продуктів – найбільш динамічна галузь агровиробництва України. Про це пише сайт Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва. Якщо в 2008 році перші українські товари з позначкою «органічні» з’явилися в єдиній мережі магазинів, і обсяги продажів оцінювалися кілограмами, то сьогодні на прилавках більше 1000 найменувань сертифікованих харчових продуктів. Та галузь залишається експортно-орієнтованою. Внутрішній ринок у сфері органіки розвивається повільніше, ніж хотілося. Вперше його обсяг оцінили в 2018 році, вийшовши на цифру 590 млн грн. Український споживач найкращим чином відгукнувся на молочну продукцію, частка якої зайняла близько половини всього ринку – 345 млн грн. Органічні овочі та фрукти також потрапили до лідерів локального споживання – цей ринок оцінюється в 20 млн грн. agronews.ua ЄС збільшив попит на поставки українських заморожених фруктів AgroNews.ua. -13.03.2020 Представники українського агробізнесу вважають, що для плодово-ягідного сектору, аномальна погода і відсутність вологи сьогодні більш серйозна проблема, аніж коронавірус, – таку думку висловив Тарас Баштанник, директор компанії «Українська ягода». В «Українській ягоді» не очікують масштабного негативного впливу коронавірусу на український агроекспорт. На даний момент, в компанію активно надходять запити з ЄС на заморожену малину і полуницю, і як відзначає виробник, за останній тиждень навіть частіше, ніж зазвичай. За словами Тараса Баштанника, основні ризики криються в ускладненій логістиці при експорті продукції влітку. Також, на думку виробника, можливе виникнення перебоїв з поставками товарно-матеріальних цінностей. «Це можуть бути наприклад, добрива, хімія, або упаковка. На склад зазвичай мало хто завозить подібну продукцію у великій кількості. Цілком можливо, що в сезон, коли виробнику знадобляться пінетки для ягід, раптом виявиться, що завод-виробник знаходився в Італії, і не здійснював відвантажень через коронавірус. Якщо епідемія затягнеться на кілька місяців, таких проблем не уникнути» – констатує Тарас Баштанник. agronews.ua В Україні зросла прибутковість молочного виробницва AgroNews.ua. -12.03.2020 Показник умовної прибутковості виробництва молока (УМІ) в лютому 2020 року був найвищим за шість років. Про це повідомляє Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) на своїй сторінці у Facebook. «Більше ніж в лютому 2020 року професійні виробники молока заробляли цього місяця останній раз аж в лютому 2014 року», — зазначає експерт. Але показник УМІ за місяць знизився відразу на 9,3% — найбільше падіння для лютого за п’ять років. Основна причина — зростання цін на концентровані корми. «Та УМІ лютого 2020 був все ще на 16,6% вищим за показник того самого місяця попереднього року (в січні різниця була більшою і сягала 26,5%). За перші два місяці року прибутки виробників молока перевищили минулорічні на 21,6%. В цілому досить непогано, враховуючи, що в цей час світовий ринок був під тиском коронавірусу, але це на Україну не дуже впливало, бо експорту не було й так», — підкреслив Андрій Ярмак. За його словами, вже дванадцять місяців поспіль умовна прибутковість виробництва молока (УМІ) є незмінно вищою, ніж в тому самому місяці рік тому. «В ситуації, коли світова економічна криза може стати реальністю, дуже важко прогнозувати що буде далі з цінами на корми та молоко.Варіантів розвитку подій дуже багато, від надзвичайно негативного, до помірковано позитивного. Позитивним може бути сценарій, за якого український внутрішній ринок продовжить укріплюватися. Однак вже зараз є ознаки негативного впливу ситуації на світових ринках — протягом кількох днів гривня втратила до 2% своєї вартості. Це не критично, але відчутно. Звичайно, що поміркована девальвація є позитивном для місцевих виробників але лише за умови, що вона не впливає суттєво на споживання», — зазначає Андрій Ярмак. agronews.ua Виробництво гречки в Україні під загрозою AgroNews.ua. -11.03.2020 За останні 10 років посівні площі під гречкою в Україні значно скоротились, ще складніша ситуація в сегменті насінництва культури. Про це свідчать дані науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН. За даними вчених, у порівнянні з попередніми роками площі посіву гречки в Україні у 2019 році скоротились у 2-2,5 рази. Водночас, вирощування елітного і репродукційного насіння зменшилось в 4-6 разів. При цьому, дві третини підприємств, які виробляли якісне насіння гречки внаслідок збитковості цього виду діяльності, відмовились від такого бізнесу, а по третині сортів, занесених до Державного реєстру, припинено їх підтримання в первинному насінництві.«З 18 суб’єктів насінництва, занесених у 2019 році до Державного реєстру виробників насіння, 15 — це наукові установи і підприємства Національної академії аграрних наук України, які виробили 85% від загального обсягу базового і сертифікованого насіння гречки», — говорять науковці. Загрозлива ситуація складається на ринку насіння гречки. У 2019 році, як і раніше, переважна кількість елітного та репродукційного насіння цієї культури вироблялась в системі НААН, що забезпечувало його відповідність вимогам державних стандартів до якості і сортової чистоти, то зараз на ринку насіння з’явилися комерційні структури, абсолютна більшість яких не занесена до Державного реєстру виробників насіння і масово пропонують насіння невідомого походження і сумнівної якості. agronews.ua Україна наростила випуск вин та слабоалкогольних напоїв AГРОПОЛІТ. -16.03.2020 В Україні зросло виробництво вин та слабоалкогольних напоїв. Про це свідчать дані Держстатистики. Так, виробництво вина (з фактичною концентрацією спирту не більше 15%) за рік зросло на 4,5%. У 2019 році українські винороби виробили 6 млн 424 тис. дал. продукту, тоді як у 2018 році — 6 млн 147 тис. дал. Виробництво слабоалкогольних напоїв (міцністю від 1,2% до 8,5%) за рік зросло на 18%, до 7 млн 440 тис. дал. Крім того, зросло виробництво вин з концентрацією спирту більше 15% (Портвейн, Мадера, Херес та ін.) — за рік на 19,1%, до 741 тис. дал. Натомість, виробництво вермутів та вин ігристих — впало, на 10,2% та 17,9% відповідно. При цьому кияни зайняли перше місце за рівнем їх споживання. agropolit.com/news/ Українське ігристе вино визнано найкращим у світі AГРОПОЛІТ. -16.03.2020 Згідно з результатами міжнародного дегустаційного конкурсу PAR Wine Award Dusseldorf 2020, українське витримане ігристе ARTWINE BRUT ROSE отримало найвищу нагороду і стало єдиним у категорії TOP GOLD. Всього ігристі вина компанії Artwinery (раніше «Артемівський завод шампанських вин») за підсумками даного конкурсу отримали 2 золоті та 3 срібні нагороди. Про це повідомляє прес-служба компанії. «Це більше ніж перемога компанії Artwinery, це перемога для всієї виноробної галузі України. В цьому році, на топовому профільному конкурсі, наше ігристе стало єдиним представником з України та за звання «найкращого» боролося з провідними виробниками з країн Європи. Вищу золоту нагороду ми отримали зі своїм ARTWINE BRUT ROSE вінтажу 2014 року, яке отримало 96 балів із можливих 100. Це абсолютна перемога», – коментує Ігор Толкачов, генеральний директор компанії Artwinery. Він додав, що, крім того, компанія взяла друге «золото» також за рожеве ігристе преміальної лінійки GRAND ARTINERO, витримане 24 місяці. Ще ми отримали 3 срібні медалі, ними були відзначені ARTWINE BRUT NATURE (84 бали), ARTINERO MUSCAT SEMI-SWEET (84 бали) та ARTINERO WHITE BRUT (83 бали), – додав він. Преміальні ігристі вина торгових марок Artinero, Grand Artinero і Artwine з тривалою витримкою від 12 до 60 місяців раніше були відзначені іншими нагородами в міжнародних конкурсах London Wine Competition і Decanter. agropolit.com/news/ Уряд може обмежити імпорт сирів в Україну AГРОПОЛІТ. -15.03.2020 Зростання імпорту сирів і молочної продукції з ЄС в Україну негативно впливає на вітчизняних виробників, тому уряд може запровадити захисні заходи проти імпорту сирів в Україну . Таку думку висловив Тарас Качка, торговий представник України, передає Європейська правда. «Мене зараз дуже дратує ситуація з різким зростанням імпорту сирів і взагалі молочної продукції з ЄС в Україну, аж до контрабанди. Імпорт зростає, і це негативно впливає на українських виробників. Щоби це зупинити, Уряд може піти на досить брутальні кроки. Наприклад, на захисні заходи проти імпорту сирів в Україну», — пояснює торговий представник. За словами Тараса Качки, якщо українські виробники звернуться з таким проханням — це цілком можливо. Оскільки імпорт зріс майже удвічі за минулий рік, що є досить різким зростанням. Проте це негативний сценарій, якого можна уникнути шляхом більшої координації та більшої підтримки один одного. Оця координація набагато важливіша зараз у відносинах з Європейським Союзом, ніж перегляд самих тарифних квот», — наголошує Качка. agropolit.com/news/ Думка: Україна здатна експортувати до Катару значно більше продукції АПК AgroPortal.ua.-14.03.2020 Країни Перської затоки є імпортозалежними з точки зору продовольства. У цьому контексті ринок Катару є надзвичайно цікавим фокусним регіоном для експорту української аграрної та продовольчої продукції. Таку думку висловила в.о.міністра аграрної політики та продовольства України в 2019 р. Ольга Трофімцева, пише Agri-gator. За її словами, Україна може експортувати до Катару продукції АПК набагато більше, ніж на суму $48,5 млн — саме такий обсяг українського агроекспорту було зафіксовано до цієї країни минулого року. Трофімцева вважає, що українські виробники недостатньо уваги приділяють регіону Перської затоки та країні Катар у своїй двосторонній, в тому числі економічній та торговій діяльності. Якщо говорити про торгівлю, то це завжди є важливою частиною наших економічних стосунків із такими країнами, як Катар. За словами Ольги Трофімцевої, найбільшими покупцями української продукції АПК в регіоні залишаються Саудівська Аравія та Арабські Емірати.«Незважаючи на це, структура досить обмежена, тому завдання для України — працювати над диверсифікацією структури експорту до Катару, зважаючи на те, що країна є імпортозалежною стосовно продуктів харчування», — висловила думку Ольга Трофімцева. Експертка також наголосила, що потрібно об'єднувати зусилля агровиробників, створювати кооперації або приєднуватись до діючих асоціацій, які багато працюють у напрямку розширення ринків збуту для українських виробників у країнах Перської затоки. agroportal.ua Глобальна криза та коронавірус вдарять по агросектору України AgroPortal.ua.-12.03.2020 Ситуація на глобальному ринку вдарить по українських аграріях. Один із основних непередбачуваних аспектів, які матимуть суттєвий вплив, — коронавірус. Таку думку висловив президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса в комментарі ТСН.ua. «В першу чергу — це всесвітня мобілізація заходів щодо коронавірусу, розповсюдження коронавірусу. Якщо все це розпочиналося з Китаю, пішло в Азію, і зараз бачимо, що вся Європа розбирається з цією проблематикою. Друге питання — це торговельна війна між Саудівською Аравією і Росією, яка по суті знизила ціни на нафту. Ну і глобальна криза, яка розповсюджується на весь світ, в тому числі і на Україну, і вплине і на українське сільське господарство», — розповів експерт. Ліссітса зазначив, що українські аграрії протягом минулого року експортували продукції до Китаю на $1,3 млрд. Переважно це була кукурудза, олія соняшникова і соєва. «Азійський ринок є найбільшим для українського сільського господарства, потім — європейський, і тепер ці два ринки потерпають від цих трьох глобальних факторів. Тож вплив може бути і може бути суттєвим, адже загалом аграрний експорт того року був понад $22 млрд», — сказав президент УКАБ. За його словами, зараз спостерігається падіння цін на продукцію, таку як рослинна олія, соняшникова олія, більше ніж на 15%. Така ситуація може знизити надходження не лише для компаній, які працюють в агросекторі, але і для держави. «Тому вплив може бути суттєвим, що показали останні три тижні. Як маркер — акції українських публічних компаній, які на світових біржах впали більше як на пів мільярда доларів. Знизилася капіталізація на українські аграрні компанії, які розміщені на західних біржах, — зазначив він. — Цей показник у $22 млрд, який був по експорту минулого року, перевершити буде дуже важко. Тому зараз дуже багато ризиків, і важко передбачити, як будуть розвиватись події наступними тижнями, місяцями. Але те, що вплив буде — це вже є факт». «А в сільському господарстві суттєва складова прив'язана до долара, бо ми дуже багато імпортуємо — аграрної хімії, і з того ж таки Китаю. Я, до речі, не знаю, як ми будемо імпортувати цього року і насіння, і техніку тощо. Плюс до всього цього у нас є сезонні чинники, у нас завжди певні категорії продуктів піднімались в ціні, починаючи з квітня, особливо перед Великоднем. Тому не виключаю, що негативний вплив буде і для споживачів», — зазначив Ліссітса. agroportal.ua Українська зернова асоціація вимагає в уряду не допустити зупинки експорту зернових з України через коронавірус AgroTimes.-13.03.2020 Українська зернова асоціація (УЗА) занепокоєна можливістю закриття зернових пунктів пропуску, в тому числі й морських портів, про що свідчить перелік пунктів пропуску від прикордонників та митників, рекомендованих до закриття. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці організації. «УЗА звертає увагу уряду на те, що закриття портів для експорту українських зернових є адміністративним обмеженням, яке негативно вплине на обсяги експорту (Україна повинна ще експортувати близько 20 млн тонн зернових або 30% від прогнозованого обсягу експорту)», – йдеться в повідомленні. Як зазначається, зупинка експорту зернових зменшить обсяги валютної виручки, погрішить стабільність фінансової системи і значно зменшить доходи бюджету країни, адже, як відомо, кожен третій долар валютної виручки країни надходить від аграрного експорту. www.agrotimes.net/ Ірак скасував обмеження на імпорт продукції птахівництва з України AgroTimes.-12.03.2020 Компетентний орган Іраку зняв обмеження на імпорт з України продукції птахівництва, що були введені через зафіксовані випадки грипу птиці. Про це йдеться в офіційному листі Головного державного інспектора Іраку, який надійшов на адресу Держпродспоживслужби. Як повідомлялося, Європейська Комісія прийняла рішення щодо внесення України до списку країн, щодо яких застосовуються принципи зонування під час реєстрації спалаху грипу птиці, яке набуло чинності 07 березня 2020 року. Таким чином Європейська Комісія скасувала обмеження на сертифікацію продукції птахівництва для експорту до країн-членів ЄС з усієї території України, а це означає, що з 07.03.2020 експорт курятини до країн ЄС відновлено. www.agrotimes.net/ За два місяці 2020 року Україна на експорті зерна заробила майже $1,7 млрд AgroTimes.-12.03.2020 Виручка від експорту зернових культур за січень-лютий 2020 року склала $1,697, що становить 20,92% від усієї експортної виручки. Про це повідомляє Державна митна служба України. Зокрема, за лютий було експортовано 1,455 млн тонн зерна на суму $745,5 млн. Усього з початку поточного МР, станом на 11 березня експорт зерна склав 42,322 млн тонн, що на 8,337 млн тонн перевищує аналогічний показник минулого року. Зокрема, пшениці на зовнішній ринок поставлено 16,828 млн тонн (на 4,069 млн тонн більше, ніж торік), ячменю – 4,065 млн тонн (на 783 тис. тонн більше), кукурудзи – 20,934 млн тонн (на 3,621 млн тонн більше). www.agrotimes.net/ Смарт-органік: Для експорту органічної продукції треба шукати не ринки збуту, а ринки попиту Бизнес.-10.03.2020 Останнім часом українські виробники агропродукції все частіше цікавляться органічним напрямком. За останні років 5-6 Україна стала важливим постачальником органічної продукції на західні ринки. Але тут, як у всій агрогалузі, експортують переважно органічну сировину: олійні та бобові, зерно, дикорослі ягоди, горіхи та лікарські трави. На жаль, все ще рідко на полицях європейських магазинів можна зустріти готову українську органічну продукцію. Наразі є ніші, де спостерігається пожвавлення попиту та зацікавленості з боку споживачів. Приміром, набуває здоровий «снекінг». Цей тренд стає глобальним особливо серед молодого покоління. Із дослідження DuPont Nutrition&Health стало відомо, що 2/3 міленіалів Північної Америки споживають протягом дня 1-2 снеки, віддаючи перевагу високопротеїновим корисним снекам. За даними Euromonitor, щорічний сукупний ріст ринку рослинних снеків становить 5% (Латинська Америка), 4,3% (Європа), 2,4% (Північна Америка). Серед «снек-новинок» - Supro Naggets (cоєвий протеїн) та Trurpo (70% горохового протеїну). «Сьогодні справжнім трендом можна назвати тренд на суперфуди, вегетаріанські та веганські продукти, безлактозну і безглютенову їжу, енергетичні батончики та снеки, їжу, яку можна перехопити на ходу, сушені горіхові та ягідні суміші, салати, супи та напівфабрикати швидкого приготування, фруктові та овочеві чіпси, смузі, органічні лимонади та енергетики. Навіть Red Bull має органічну лінійку», - підкреслює Марія Махновець , голова правління Ukrainian Organic Cluster, консультант з торгівлі органічною продукцією з України. Ще один швидкоокупний напрямок – експорт органічних ягід. «Дикоросла ягода - перший продукт, який пішов за кордон з України, особливо, якщо говорити про експорт готової органічної продукції. Зі свіжою ягодою складніше, є перші спроби, але складне транспортування. Сушка - дуже популярна тема, хоча також складна. У ягідництва повернення коштів в принципі починається швидше, в порівнянні з усім плодоовочевих ринком, тож воно перспективне для експорту органічної продукції», – зазаначає Сергій Галашевський, директор «Органік стандарт». www.business.ua/ Украина увеличила экспорт свинины вчетверо и сократила ее импорт вдвое Дело.-11.03.2020 Основными импортерами украинской свинины являются ОАЭ, Гонконг и Ангола Украина в январе–феврале 2020 года увеличила экспорт свинины в 4,6 раза — с 230 тысяч долларов до 1,06 млн долларов. Об этом сообщили в Государственном комитете статистики. При этом импорт свинины сократился в 2 раза — до 3,92 млн долларов. Основными импортерами украинской свинины в январе–феврале 2020 года были ОАЭ (78,2% всех внешних поставок), Гонконг (10,9%) и Ангола (7,5%). Напомним, по результатам 2019 года Украина экспортировала рекордный объем мяса — 472 тысячи тонн против 395 тысяч тонн в 2018 году. Объемы экспорта говядины и свинины остались незначительными, примерно на уровне 2018 года. delo.ua/ СМИ НАЗВАЛИ ЧЕТЫРЕХ КАНДИДАТОВ НА ПОСТ МИНИСТРА АПК Деловая столица.-11.03.2020 Банковая рассматривает на должность министра агропромышленного комплекса четыре кандидатуры Об этом со ссылкой на источники в правительстве пишет AgroPolit.com , передает " ДС ". По данным издания, возглавить ведомство могут заместитель министра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Сергей Глущенко; президент УКАБ, генаральний директор "ИМК" Алекс Лисситса; председатель объединения "Агро-Продовольственная Рада" Иван Слободяник или председатель Совета ОО "Бизнес-Варта", народный депутат VIII созыва Иван Мирошниченко. "Ситуация вокруг назначения главы Минагропрода выглядит непросто. Сейчас рассматривают 4 кандидатов. Сегодня больше всего шансов у Сергея Глущенко и Алекса Лисситсы", - сообщил источник в правительстве. Как сообщала " ДС ", уже бывший министр экономики Тимофей Милованов заявил , что отказался от должности в новом Кабмине, поскольку меняется общее видение подходов к реформированию в Украине. По его словам, грядущее разделение Министерств экономики и агропромышленного комплекса поставит крест на земельной реформе . www.dsnews.ua Туреччина стала основним постачальником екзотичних фруктів до України УНІАН: Новини України.- 16.03.2020 Україна в 2019 році збільшила зарубіжні закупівлі фруктів і горіхів на 28% - до 673 млн. дол. Найбільшим постачальником екзотичних фруктів в Україну в 2019 році стала Туреччина, яка експортувала в нашу країну понад 240 тис. тонн цієї продукції. Про це повідомила прес-служба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки». Згідно з повідомленням, минулого року обсяги закордонних поставок плодів і горіхів збільшилися на 28% - до 673 млн дол. за рахунок цитрусових, бананів та інших екзотичних плодів. Таким чином, на цю групу припала найбільша частка (11%) в структурі імпорту сільгосппродукції в Україну “Основним постачальником продукції цієї групи в Україну за останні роки залишається Туреччина, з якої минулого року імпортовано понад 240 тис. тонн фруктів. Минулого року частка Туреччини у вартості вітчизняного імпорту плодів становила 27,9%", - наголошується в повідомленні. Також значні закупівлі фруктів українські компанії здійснили в Еквадорі (11,1%), Коста-Ріці (7,6%), Греції та Іспанії (по 6,2%), а також Єгипті (5,6%). Відзначається, що найбільшим попитом серед плодово-ягідної продукції в Україні користуються цитрусові та банани, які становлять понад 3/5 вартості всього імпорту. www.unian.ua Доказів передачі коронавірусу через продукти харчування немає - Мінекономіки УНІАН: Новини України.- 16.03.2020 Такі висновки зробили представники Європейського органу EFSA за результатами вивчення спалахів вірусних захворювань, подібних до китайського коронавірусу. Доказів передачі китайського коронавірусу SARS-CoV, що викликає захворювання COVID-19, через продукти харчування немає. Про це повідомила прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з посиланням на дослідження Європейського органу з безпеки харчових продуктів (EFSA). "Поки немає свідчень про те, що харчові продукти можуть бути джерелом або шляхом передачі вірусу. Такі висновки зроблені представниками EFSA за результатами вивчення досвіду спалахів споріднених вірусних захворювань (SARS-CoV і MERS-CoV)", - йдеться в повідомленні. Водночас у міністерстві підкреслюють, що дотримання гігієнічних вимог при поводженні з харчовими продуктами є основою для забезпечення їх безпеки як для виробників і закладів громадського харчування, так і для споживачів. www.unian.ua Експорт українських яблук до Азії та ЄС ускладнюється через коронавірус УНІАН: Новини України.- 13.03.2020 Торгівля з Азією поступово відновлюється, але у компаній-експортерів у ЄС з'явилися побоювання через введення карантину в європейських країнах. Експорт плодоовочевої продукції з України до Азії та країн Європи ускладнюється на тлі коронавірусу через проблеми з транспортуванням товарів. Згідно з повідомленням Української плодоовочевої асоціації (УПОА), деякі експортери-члени асоціації вже відчули на собі проблеми з продажами. "Оскільки Італія, Норвегія, Іспанія, Кувейт і ще кілька важливих для експорту яблук країн перестали приймати вантажі, частина яблук "зависла" у портах", - йдеться в повідомленні. Зокрема, постачальники яблук змушені були припинити продаж продукції у Гонконг і Сінгапур ще в січні та лютому, оскільки не було впевненості в тому, яким буде попит на момент прибуття яблук на ринок. Зазначається, що через неможливість розвантажити порти зі свіжою плодоовочевою продукцією під час піка епідемії коронавірусу в Китаї, експортери втратили кілька тижнів торгівлі. "Зараз, за інформацією компаній, торгівля з Азією починає поступово відновлюватися", - йдеться в повідомленні УПОА. Також повідомляється, що попит на українські фрукти та овочі до ЄС залишається досить високим, а вантажний автотранспорт у ці країни пропускають без особливих проблем. "Водночас компанії мають певні застереження щодо вільного автотранспорту в майбутньому, адже вантажні автомобілі пересуваються разом з водіями, а різні країни починають вводити 14-денний карантин або взагалі заборона на в'їзд для тих, хто нещодавно відвідував Італію, Німеччину, Іспанію, Францію та інші країни, де швидко поширюється коронавірус", - наголошується в повідомленні. www.unian.ua Україна продала світу курятини на 80 млн дол. з початку року УНН.-13.03.2020 З початку року Україна поставила на зовнішні ринки 66,2 тис. тонн м'яса птиці загальною вартістю 81,9 млн дол. Про це свідчать дані Державної митної служби України, передає УНН . ТОП-споживачами українського продукту є Саудівська Аравія і Нідерланди. Зокрема, у Саудівську Аравію Україна поставила курятини на 10,4 млн дол. Водночас, Нідерланди купили українського м'яса птиці на 9,6 млн дол. В інші країни Україна експортувала курятини на 61,9 млн дол. Водночас імпорт м'яса птиці України з початку року становив 12,7 тис. тонн, або 5,5 млн дол. Нагадаємо, за прогнозом Міністерства сільського господарства США, Україна обжене Бразилію, ЄС і Таїланд за темпами експорту курятини. Раніше УНН повідомляв, що ЄС та Ірак відновили закупівлю української курятини. www.unn.com.ua/

< Назад McDonald’s починає розливати каву у багаторазові чашки. 13 серп. 2023 р. McDonald’s у партнерстві з сервісом багаторазової упаковки TerraCycle Loop запускає пілотну схему використання багаторазових кавових чашок для напоїв у своїх закладах. Ініціатива гіганта фаст-фуду стартує з Англії. У шести філіях McDonald’s відвідувачам запропонують чашки, які можна використовувати безліч разів. Пілотне партнерство з Loop є частиною стратегії McDonald’s «на шляху до переосмислення способу упаковки продуктів», і узгоджується з метою зменшення відходів. Передбачається, що після використання чашки клієнт може повернути її до будь-якого закладу McDonald’s, що приймає участь у проєкті, або покласти у спеціально відведений бак Loop. Депозит за використання багаторазової чашки складе $1,37. Як стимул, клієнти отримують знижку на каву у розмірі $0,27. Депозит можна повернути готівкою, ваучером, або замовивши нову чашку з напоєм. Для очищення McDonald’s відправлятиме чашки до місцевого заводу Loop, який був побудований у співпраці з Ecolab та DHL. Там багаторазовий посуд проходить через три гігієнічні станції та перевіряються на чистоту перед тим, як його упакують для повторного використання. Ємності для багаторазового використання виготовлені із перероблених чашок для кави. Дизайн не лише економить матеріал, але й надає чашкам унікальний вигляд, додають в McDonald’s. До слова, Loop також співпрацює з Burger King, у закладах якого крім чашок випробовує упаковки для сендвічів. https://newfood.media/2021/07/21/mcdonald-s-pochynaie-rozlyvaty-kavu-u-bahatorazovi-chashky-vony-prokhodytymut-try-stadii-ochystky/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Сливовий леквар внесли до переліку культурної спадщини України: що це таке і як варити 21 лип. 2024 р. В Україні розширили перелік нематеріальної культурної спадщини. Міністерство культури та інформаційної політики України внесло до переліку ще три нових елементи: практику і культурний контекст приготування традиційних страв кримських татар - чиберека і янтика, традицію соломоплетіння в Турійській громаді Волинської області, традицію приготування і культуру вживання сливового леквару на Закарпатті. Що ж таке сливовий леквар і як його готують - читайте в матеріалі нижче. Леквар - традиційне Закарпатське густе сливове повидло без цукру, яке варять у мідних казанах і тазиках на відкритому вогні понад 20 годин. У процесі постійного помішування леквару зазвичай бере участь вся сім'я. Традиція приготування леквару прийшла на Закарпаття з угорської культури та аналогів приготування такого повидла немає більше ні в одній області України. У багатьох сім'ях на Закарпатті варіння леквару - це цілий ритуал, до якого ретельно готуються. У серпні вся сім'я збирається, викопує яму, готує дрова для багаття і встановлює котел. Потім всі разом збирають урожай слив, перебирають їх, миють і видаляють кісточки. Потім сливи засипають в казан і заливають водою. Чоловіки розпалюють багаття і починається магічний процес. Коли вода в Казані закипає, її потрібно постійно заважати спеціальним дерев'яним інструментом, який більше схожий на весло. Зараз вже місцеві умільці придумали автоматизований спосіб - придумали автоматичну мішалку. Помішувати леквар потрібно майже постійно, інакше він почне пригорати. Варити потрібно до тих пір, поки леквар не стане дуже густий - щоб ложка стояла. Залежно від сорту слив, кількості та інших факторів - варка леквару займає від 8 до 20 годин. Часто леквар варять не тільки всією сім'єю, щоб підміняти один одного, але і разом з сусідами. Поки леквар вариться, всі збираються за одним столом - обідають, вечеряють і спілкуються. Якщо леквар залишився з минулого врожаю і не був з'їдений - його пускають на сливовицю (самогон). Варять сливовицю на наступний день після леквару в тому ж котлі. Зі 100 кг слив виходить 50 літрів густого леквару. Цукор не додають. Готовність леквару перевіряють дуже просто - він не повинен вивалюватися з перевернутої ложки. Зберігають леквар в скляній тарі - 2-3 роки. А в глиняних горщиках леквар в погребі може стояти й 10 років. Жителі Закарпаття впевнені, що леквар має цілющі властивості. З ним готують багато різних страв - пироги, вареники, кнедлики. Його навіть дітям дають.Вважається, що леквар підвищує імунітет, лікує всі простудні захворювання і всі проблеми з травленням. Біля Виноградова в Закарпатській області навіть є музей леквару. Він знаходиться в селі Ботар і він єдиний в Україні та всій Східній Європі. А ще щороку проводять фестивалі варення леквару. Зараз леквар на Закарпатті стали варити й з інших фруктів - черешні, полуниці, яблук, кизилу і навіть дині. АВТОР: АННА ШИКАНОВА https://www.rbc.ua/ukr/styler/slivovyy-lekvar-vnesli-perechen-kulturnogo-1659000020.html Попередній допис Наступний допис