< Назад Традиційні японські десерти разбавлять білком, який синтезують із повітря 17 вер. 2026 р. У Сінгапурі готуються до запуску двох нових продуктів на основі повітряного протеїну Solein, розробленого компанією Solar Foods. У рамках співпраці з японським виробником харчових продуктів Ajinomoto Group, на ринок будуть представлені місячні торти та сендвічі з морозивом. Ці продукти з’являться під новим брендом Ajinomoto – Atlr.72™, який фокусується на свідомому споживанні. SOLEIN ЗАМІНЮЄ МОЛОЧНІ ІНГРЕДІЄНТИ У ДЕСЕРТАХ ТА ЗАБЕЗПЕЧУЄ ВИСОКИЙ ВМІСТ ПРОТЕЇНУ Виготовляють його у прямому сенсі з повітря. На винайдення, удосконалення та комерціалізацією незвичайного інгредієнта Solar Foods залучила понад $42 млн. Особливої уваги заслуговує місячний торт Atlr.72 Flowering Mooncake, який виконаний у стилі сендвіч-печива і наповнений зефіром, виготовленим з фруктового пюре. Торт буде представлений у чотирьох осінніх смаках: японський юдзу, Кіото Уджі матча, малина та чорна смородина. Новинку почнуть продавати напередодні Свята середини осені, коли в Сінгапурі традиційно дарують один одному місячні торти. Пілотний запуск відбудеться саме в Сінгапурі, оскільки саме ця країна надала регуляторний дозвіл на використання білка, отриманого із повітря. У майбутньому Ajinomoto планує розширити бренд Atlr.72™ на інші країни та запустити ширший асортимент продукції. https://newfood.ua/2024/08/14/tradytsiyni-iaponski-deserty-razbavliat-bilkom-iakyy-syntezuiut-iz-povitria/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 12 по 18 вересня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Польща може збільшити імпорт олії з України 1 2. Українські аграрії можуть отримати 300 млн євро у перший рік після приєднання України до ЄС 2 3. Україна втрачає частину ринків кукурудзи 2 4. Уряд схвалив проєкт держбюджету України на 2027 рік: скільки передбачили на оборону, економіку та агросектор 3 5. Дефіцит коштів у агросекторі може сягнути $7-8 млрд до кінця року 3 6. Україна помітно збільшила експорт м’яса птиці, але виручка скоротилася 3 7. Удари росії по українській агропереробці додають ризиків на світовому продовольчому ринку 4 8. Єдиний у Радомишльській громаді жорновий млин забезпечує місцеву пекарню борошном 4 9. Євросоюз запустив програму стимулювання досліджень та інновацій в АПК 4 10. Качка: В ЄС треба більше розповідати про вигоди інтеграції України 5 11. В Україні створять Державний реєстр документів щодо благополуччя тварин 5 12. Виноградарство України: стартувати слід з аналізу ґрунтів, а не з саджанців 5 13. Україна готується експортувати яловичину до Британії 6 ---------------------------------------------------------- 1. Польща може збільшити імпорт олії з України AgroNews.ua . - 14.09.2026 Мирослав Марциняк , аналітик аграрного ринку, висловив думку, що заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії. Польський ринок може імпортувати готову олію безпосередньо з України або з інших країн ЄС, які переробляють український ріпак. За його словами, зростання постачань імпортної ріпакової олії може посилити конкуренцію для польських переробних підприємств. Якщо імпортна продукція буде дешевшою, внутрішня переробка ріпаку може скоротитися, що зменшить попит на ріпак польського виробництва. Особливо важливим цей фактор є для біодизельної галузі, яка залишається найбільшим споживачем ріпакової олії в Польщі. Минулого сезону імпорт ріпакової олії до Польщі збільшився приблизно на 130 тис. т порівняно з попереднім сезоном. Водночас змінився і напрямок торгівлі ріпаком між Польщею та Німеччиною: якщо кілька років тому Польща експортувала ріпак на німецький ринок, то зараз вона більше імпортує його з Німеччини, ніж постачає туди. https://agronews.ua/news/polshha-mozhe-zbilshyty-import-oliyi-z-ukrayiny/ 2. Українські аграрії можуть отримати 300 млн євро у перший рік після приєднання України до ЄС AgroNews.ua . - 12.09.2026 В аналітичному звіті Інституту економічних досліджень і політичних консультацій та Warsaw Enterprise Institute « Вплив вступу України до Європейського Союзу на Спільну аграрну політику » зазначається, що найімовірніше, при вступі України до Євросоюзу механізм підтримки українських аграріїв відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше. Зокрема, найбільш імовірним сценарієм стане поступове збільшення підтримки агросектору України – від 300 млн євро у перший рік до 1,2 млрд євро на рік через 10 років. Інтеграція українського агросектору із земельною площею понад 32,7 млн га сільськогосподарських угідь (станом на 2025 р.) стане однією з наймасштабніших подій в історії ЄС. Відповідно, на основі Спільної аграрної політики ЄС, яка розподіляє кошти переважно на основі площі сільськогосподарських земель, інтеграція країни з таким обсягом с/г земель може суттєво змінити структуру розподілу коштів у цій бюджетній програмі Євросоюзу. Дискусія про вступ України до ЄС і доступи до відповідних бюджетних фондів збігається з фундаментальною реформою бюджету ЄС на 2028-2034 рр. Єврокомісія пропонує скасувати традиційну двоопорну структуру Спільної аграрної політики й об’єднати аграрні фонди з іншими програмами у Національні та регіональні партнерські плани загальним обсягом 865 млрд євро. Для підтримки фермерів передбачається новий інструмент DABIS, який запроваджує регресивну шкалу та встановлює обов’язкову стелю виплат у розмірі 100 тис. євро на одне господарство на рік. Для України це означатиме, що у перший рік після вступу сума підтримки агросектору становитиме приблизно 300 млн євро і наступними роками вона буде поступово збільшуватися та дійде до 1,2 млрд євро на рік через 10 років після приєднання України до ЄС. https://agronews.ua/news/ukrayinski-agrariyi-mozhut-otrymaty-300-mln-yevro-u-pershyj-rik-pislya-pryyednannya-ukrayiny-do-yes/ 3. Україна втрачає частину ринків кукурудзи AgroNews.ua . - 11.09.2026 На тлі ускладнення українських поставок через російські атаки на портову інфраструктуру Аргентина збільшує експорт кукурудзи. У серпні–вересні країна може поставити на зовнішні ринки до 10 млн тонн зерна, що стане одним із найвищих показників за всю історію. Активно аргентинська кукурудза надходить до країн Північної Африки, які традиційно були важливими ринками для українських експортерів. Українські експортери кукурудзи стикаються з серйозними логістичними труднощами через російські удари по портовій інфраструктурі Одеської області. Частину вантажів доводиться перенаправляти на наземні маршрути та через дунайські порти. Водночас їхня пропускна здатність значно нижча, ніж у морських портів, тому вони не можуть повністю компенсувати скорочення морських поставок. Проблеми з українською логістикою відкривають Аргентині додаткові можливості для розширення присутності на традиційних для України ринках. https://agronews.ua/news/ukrayina-vtrachaye-chastynu-rynkiv-kukurudzy/ 4. Уряд схвалив проєкт держбюджету України на 2027 рік: скільки передбачили на оборону, економіку та агросектор AgroPolit.com . – 16.09.2026 Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону « Про Державний бюджет України на 2027 рік ». Документ зареєстрований у ВР за №16000 . Головним пріоритетом бюджету, як і в попередні роки після початку повномасштабного вторгнення РФ, залишається фінансування сектору безпеки й оборони. Водночас уряд планує збільшити видатки на соціальну сферу, освіту, охорону здоров’я, ветеранську політику, підтримку внутрішньо переміщених осіб, регіонів і громад та розвиток економіки. Найбільші видатки передбачені на оборону та безпеку — 4,885 трлн грн.На підтримку сільгосптоваровиробників у проєкті бюджету заклали 7,4 млрд грн. Кошти планують спрямувати, зокрема, на фінансову підтримку аграріїв і фермерів, гуманітарне розмінування, грантові програми для АПК, меліорацію та релокацію сільгоспвиробників. Проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді. https://agropolit.com/news/32235-uryad-shvaliv-proyekt-derjbyudjetu-ukrayini-na-2027-rik-skilki-peredbachili-na-oboronu-ekonomiku-ta-agrosektor 5. Дефіцит коштів у агросекторі може сягнути $7-8 млрд до кінця року AgroPortal.ua .- 14.09.2026 Пресслужба Всеукраїнської аграрної ради повідомляє, що очільник ВАР Андрій Дикун , висловив думку: якщо ситуація з морським експортом не зміниться, дефіцит коштів в українському агросекторі до кінця цого року може сягнути $7–8 млрд, За його словами, нинішній стан українського сільського господарства є складнішим, ніж у 2022 році. Сухопутні маршрути та використання портів сусідніх країн не можуть повністю компенсувати обмеження морського експорту. «Повноцінної альтернативи Чорному морю для українського агроекспорту немає. Жодна інша логістика не здатна замістити ті обсяги, які Україна традиційно експортувала морем», — зазначив очільник ВАР. Він вважає, що нині потрібно зберегти десятки тисяч малих і середніх агровиробників. Саме вони сьогодні найбільше залежать від доступного кредитування та державних і міжнародних інструментів підтримки. Зокрема, для продовження роботи пільгової кредитної програми «5-7-9%» необхідно залучити близько $250 млн від міжнародних партнерів. Водночас окремих програм підтримки вже недостатньо. https://agroportal.ua/news/finansy/deficit-koshtiv-v-agrosektori-mozhe-syagnuti-7-8-mlrd-do-kincya-roku 6. Україна помітно збільшила експорт м’яса птиці, але виручка скоротилася AgroPortal.ua .- 14.09.2026 «Союз птахівників України» повідомив, що за підсумками січня – серпня 2026 року Україна експортувала 330,2 тис. т м’яса птиці — на 12,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас експортна виручка зменшилася на 2,6% — до $697,9 млн. У серпні експорт м’яса птиці становив 40,6 тис. т, що на 1,5% менше за липневий показник. У грошовому вимірі постачання скоротилися на 7,9% — до $82,2 млн. Середня експортна ціна становила 2,02 $/кг — на 20,9% менше, ніж у серпні 2025 року, що пояснюється зміною асортименту експорту та зниженням цін на зовнішніх ринках. Основними покупцями українського м’яса птиці за вісім місяців стали Нідерланди (20%), Велика Британія (11,7%), Словаччина (10,6%) та ОАЕ (6,4%). На країни ЄС припало 36% загального обсягу експорту — 118,9 тис. т. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/ukrajina-narostila-eksport-m-yasa-ptici-na-12-5-ale-viruchka-skorotilasya 7. Удари росії по українській агропереробці додають ризиків на світовому продовольчому ринку AgroPortal.ua .- 14.09.2026 Заступник голови ВАР Денис Марчук .заявив, що у дари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації. А таки на переробні підприємства також створюють ризики для продовольчої безпеки України. Марчук наголосив на необхідності перегляду умов експорту сої та ріпаку. В Україні діє 10% мито на експорт цих культур, яке, зокрема, мало стимулювати внутрішню переробку. Він зазначив: «В умовах воєнних ризиків товаровиробники повинні мати можливість реалізовувати свою продукцію як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках». https://agroportal.ua/news/ukraina/udari-rosiji-po-ukrajinskiy-agropererobci-dodayut-rizikiv-na-svitovomu-prodovolchomu-rinku 8. Єдиний у Радомишльській громаді жорновий млин забезпечує місцеву пекарню борошном AgroPortal.ua .- 13.09.2026 В селі Заболоть Радомишльської громади на Житомирщині родина Нагорних, переселенців із Києва, облаштувала жорновий млин із кам’яними жорнами та виробляє борошно. Неподалік села працює невеличка пекарня, яка виготовляє хліб і різні хлібобулочні вироби для локальних кіосків і магазинів, де мають потребу в борошні, розповіла власниця жорнового млина « Сімейний млин Нагорних » Вікторія Нагорна. Вона також повідомила, що власноруч вирощують сорт озимого жита Кобза української селекції, який має високі хлібопекарські якості, також закуповують українське зерно у місцевих фермерів. Житнє та пшеничне борошно має більший попит і задовольняє пекарню, з якою співпрацюють. «Сімейний млин Нагорних» виробляє пшеничне борошно, пшеничне цільнозернове та житнє обдирне. Потужність виробництва становить до 2 т борошна на місяць. На майбутнє планують розширювати лінійку більш нішевими видами, наприклад, гречаним і рисовим. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/yediniy-u-radomishlskiy-gromadi-zhornoviy-mlin-zabezpechuye-miscevu-pekarnyu-boroshnom 9. Євросоюз запустив програму стимулювання досліджень та інновацій в АПК AgroPortal.ua .- 08.09.2026 Європейська комісія впроваджує новий стратегічний підхід до досліджень та інновацій для підвищення конкурентоспроможності, стійкості та сталості сільського та лісового господарства, а також сільських територій і продовольчих систем, повідомляє пресслужба відомства. Стратегія об'єднує дві взаємопов’язані рамкові програми — AgRI 2040, орієнтовану на агросектор, лісове господарство та сільські території, і Food 2040, що охоплює продовольчі системи, зокрема рибальство та аквакультуру. Нова стратегія має посилити інноваційну екосистему агропродовольчого сектору — від фундаментальних досліджень і розробок до впровадження технологій та їх виходу на ринок. Єврокомісія планує прискорити поширення знань та інновацій, приділяючи більше уваги реальним потребам користувачів і практичному ефекту від нових рішень. Зазначається, що рамки AgRI 2040 та Food 2040 забезпечать спільний стратегічний підхід до фінансованих ЄС досліджень та інновацій. Їх реалізовуватимуть у межах програм Horizon Europe на ⁨2028–2034⁩ роки та відповідних напрямів Європейського фонду конкурентоспроможності. https://agroportal.ua/news/mir/yevrosoyuz-zapustiv-programu-stimulyuvannya-doslidzhen-ta-innovaciy-v-apk 10. Качка: В ЄС треба більше розповідати про вигоди інтеграції України AgroPortal.ua .- 06.09.2026 Під час дискусії у Брюсселі Тарас Качка, який має офіційно розпочати роботу на посаді очільника Місії України при ЄС, заявив, що і нтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства. Він підкреслив, що партнерство між Україною та ЄС уже демонструє новітні підходи, зокрема через механізми фінансової підтримки. Надалі співпраця може принести взаємну вигоду в ключових секторах економіки. Тарас Качка наголосив на важливості якісного інформування по всьому ЄС про позитивні аспекти інтеграції України для країн-членів, зокрема в економічному плані. https://agroportal.ua/news/ukraina/kachka-v-yes-treba-bilshe-rozpovidati-pro-vigodi-integraciji-ukrajini 11. В Україні створять Державний реєстр документів щодо благополуччя тварин AgroPortal.ua .- 04.09.2026 Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомляє, що Кабінет Міністрів України визначив порядок ведення Державного реєстру документів, виданих відповідно до законодавства про благополуччя тварин. Реєстр має систематизувати інформацію про документи, що підтверджують відповідність встановленим вимогам. Створення реєстру дозволить централізовано зберігати інформацію про документи, а органам державного контролю — оперативно перевіряти їх наявність і чинність, що має допомогти запобігати допуску до роботи з тваринами осіб без підтверджених необхідних знань і навичок. До реєстру вноситимуть дані про державні сертифікати та тимчасові допуски, що підтверджують знання і навички персоналу щодо дотримання вимог законодавства про благополуччя тварин. Також міститиметься інформація про сертифікати придатності транспортних засобів для перевезення тварин, дозволи на коротко- та довготривалі рейси і рейсові журнали. https://agroportal.ua/news/zhivotnovodstvo/v-ukrajini-stvoryat-derzhavniy-reyestr-dokumentiv-shchodo-blagopoluchchya-tvarin 12. Виноградарство України: стартувати слід з аналізу ґрунтів, а не з саджанців AgroReview . – 17.09.2026 З 1 січня 2026 року набирає чинності закон про виноград і вино, однак його повноцінна реалізація ще не розпочалася. Фахівці галузі переконані, що наступним важливим кроком має стати законодавче визнання вина харчовим продуктом. Законодавчі зміни та виклики для галузі Голова Української виноградарсько-виноробної асоціації та генеральна директорка Big Wines Наталія Бурлаченко наголошує, що виноградник закладається на десятиліття вперед, а повноцінного врожаю доводиться чекати кілька років. Вона підкреслює, що в Україні вже діють гранти, компенсації та державна підтримка для закладання багаторічних насаджень. Ці програми мають охоплювати увесь виробничий цикл — від аналізу ґрунтів до експорту продукції. Особливо важливим є пільгове кредитування, яке має враховувати період вступу виноградника в плодоношення. Наразі для запуску нового закону необхідно ухвалити підзаконні акти, створити функціональні реєстри та цифрові процедури. Поки виробники переглядають свою документацію, маркування та облік сировини, галузь готується до змін у нормативному полі. Поради інвесторам та стратегія розвитку Ініціатива щодо статусу вина як харчового продукту, наголошує голова асоціації, «не означає скасування акцизного контролю». Наталія Бурлаченко радить інвесторам не поспішати з вибором сорту винограду чи купівлею саджанців. На її переконання, першочергово потрібно дослідити ґрунти, кліматичні умови, водопостачання, логістичні можливості та потенційний ринок збуту. Лише після цього варто переходити до конкретних сортів та закупівлі саджанців. https://agroreview.com/content/roslyny/vynogradarstvo-ukrayiny-startuvaty-slid-analizu/ 13. Україна готується експортувати яловичину до Британії Bizagro. – 09.09.2026 Держпродспоживслужба повідомила, що Україна робить черговий крок до розширення географії експорту продукції тваринного походження. Розпочався аудит системи державного контролю, успішне проходження якого є необхідною умовою для відкриття ринку Великої Британії для української яловичини. Аудит триватиме з 7 до 17 вересня 2026 року. Експерти оцінюватимуть увесь ланцюг державного контролю — від вирощування ВРХ до забою, переробки та експортної сертифікації готової продукції. Аудит включає питання планування та проведення заходів державного контролю; роботу територіальних органів і державних лікарень ветеринарної медицини; контроль за здоров’ям та переміщенням тварин; реагування на спалахи хвороб; лабораторна діагностика; простежуваність продукції; оформлення експортних ветеринарних сертифікатів тощо. https://bizagro.com.ua/ukrayina-gotuyetsya-eksportuvaty-yalovychynu-do-brytaniyi/

Сільське господарство. Землеробство. Тваринництво СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №1 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №2 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №3 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №4 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №5 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №6 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №7 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №8 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №9 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №10 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №11 2023 Читати далі СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО №12 2023 Читати далі

< Назад Штрудель з вишнею та горіхами Інгредієнти Борошно - 250 г; Яйця -1 шт; Оцет – 2 краплі; Вода – 3/4 склянки; Соль - 1/2 чайної ложки; Рослинна олія – 1 ст.л. Начинка Вишня – 1 кг; Ванільний цукор – 20 г; Волоський горіх – 60 г; Крохмаль – 1 ст.л.; Кориця – 1 ч. л.; Цукор - 100 г; Білі сухарі – 2-3 ст.; Рослинна олія – 3 ст.л. Кроки Для приготування тіста необхідно просіяти борошно із сіллю. Потім додати олію, яйце, оцет та холодну воду. Замісити тісто. З тіста сформуйте кулю. Накрийте його рушником і залиште на годину теплому місці. Розкотіть тісто діаметром 27-28 сантиметрів. Кругові рухи розтягуйте його від центру до країв. Якщо у вас утворилися дірки, закрийте їх тонкою латкою з тіста. Тісто посипте сухарями. Для приготування начинки необхідно прибрати кістки з вишень та додати до них цукор, дрібно нарізані волоські горіхи, крохмаль, корицю та ванільний цукор. Інгредієнти ретельно перемішайте. На тісто викладіть начинку та акуратно поверніть його в рулет. Апетитний десерт слід змастити розтопленим вершковим маслом. Випікати штрудель потрібно в розігрітій до 200 градусів духовці приблизно 25-30 хвилин. Попередній допис Наступний допис

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 6 по 11 вересня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Мінагрополітики оновило онлайн-посібник «Матриця доступних фінансових ресурсів для агровиробника» 1 2. Українські сировари нарощують виробництво на тлі скорочення імпорту та складної логістики 2 3. КИЇВХЛІБ збільшив експорт на 33% та розширив поставки до 34 країн 2 4. На Одещині створять індустріальний парк із переробки овочів 2 5. Євросоюз може на 70% збільшити імпорт цукру 3 6. Український ринок сухого молока стає дедалі привабливішим 3 7. Перевірка сирків для дітей: чи виявили фальсифікат у магазинах 3 8. В Україні створюють державний реєстр документів у сфері благополуччя тварин 4 9. На Хмельниччині виготовляють песто з гарбузовим насінням 4 10. Україна експортувала продовольства на понад $15,4 млрд 4 11. Україна у топ-10 найбільших покупців європейської агропродукції 4 12. Україна готується відкрити аграрний кластер у переговорах про вступ до ЄС 5 13. Єврокомісія про збалансованість аграрної торгівлі 5 ----------------------------------------------------------- 1. Мінагрополітики оновило онлайн-посібник «Матриця доступних фінансових ресурсів для агровиробника» Agravery. -07.09.2026 «Матриця доступних фінансових ресурсів для агровиробника» – це практичний посібник, який допомагає аграріям швидко знайти фінансування для розвитку, модернізації або відновлення господарства. Тут зібрані державні програми, міжнародна підтримка та фінансування від банків. Посібник охоплює основні форми підтримки – гранти, кредити, фінансовий лізинг, компенсації та гарантійні механізми, що дає змогу порівняти доступні варіанти та обрати той, що відповідає потребам конкретного господарства. Посібник також містить покроковий алгоритм дій для агровиробника: від визначення потреби у фінансуванні та вибору програми до подання заявки й отримання коштів. Окремий розділ присвячений аграріям, які працюють у прифронтових регіонах. Для них зібрані державні та міжнародні програми підтримки, гранти на відновлення господарств, компенсаційні механізми, підтримка страхування сільськогосподарської продукції та інші доступні можливості. https://agravery.com/uk/posts/show/minagropolitiki-onovilo-onlajn-posibnik-matrica-dostupnih-finansovih-resursiv-dla-agrovirobnika 2. Українські сировари нарощують виробництво на тлі скорочення імпорту та складної логістики Agravery. -06.09.2026 Наприкінці літа український ринок сирів зіткнувся з проблемами логістики та втратами готової продукції на складах торговельних мереж. Через це в частині магазинів асортимент скоротився, а акційні пропозиції стали менш доступними. Додаткові можливості для українських виробників створює скорочення імпортної продукції. Імпорт втрачає цінову привабливість також через подорожчання сиру в Європі, тож дистриб’ютори дедалі обережніше ставляться до нових закупівель. Восени акцій на сир, ймовірно, стане ще менше, а базові ціни можуть почати зростати після тривалого періоду стабільності. Попри складну ситуацію, у серпні виробництво сирів дещо зросло порівняно з минулим роком. Виробники напівтвердих і білих сирів поступово нарощують випуск, однак загальна кон’юнктура ринку залишається неоднозначною. https://agravery.com/uk/posts/show/ukrainski-sirovari-narosuut-virobnictvo-na-tli-skorocenna-importu-ta-skladnoi-logistiki 3. КИЇВХЛІБ збільшив експорт на 33% та розширив поставки до 34 країн Agravery. -04.09.2026 ALVIVA GROUP повідомила, що за підсумками І-го півріччя поточного року експорт продукції бренду « КИЇВХЛІБ » у грошовому еквіваленті зріс на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Щомісячний обсяг експорту бренду досяг 400 тонн. Зростанню, зокрема, сприяв початок експорту сухих кондитерських виробів під брендами КИЇВХЛІБ, Alviva та Lagoda , що дозволило розширити експортну пропозицію та вийти на полиці міжнародних торговельних мереж. Географія експорту поповнилася п’ятьма новими напрямами – Румунією, Швецією, Марокко, Словаччиною та Північною Македонією. Наразі продукція КИЇВХЛІБ експортується до 34 країн світу. Продукція бренду представлена, зокрема, у мережах Lidl у країнах Балтії та Фінляндії, COOP у Швеції, Globus у Німеччині та Чехії, Kaufland у Німеччині, Norfa у Литві, Żabka в Польщі, а також Linella та №1 у Молдові. Стратегічна мета ALVIVA GROUP на найближчі п’ять років – довести частку зовнішніх постачань до 25% та закріпити експорт як один із ключових напрямів довгострокового розвитку бізнесу. https://agravery.com/uk/posts/show/kiivhlib-zbilsiv-eksport-na-33-ta-rozsiriv-postavki-do-34-krain 4. На Одещині створять індустріальний парк із переробки овочів AgroNews.ua . - 07.09.2026 Міністерство економіки та довкілля України повідомляє, що Уряд ухвалив рішення про включення індустріального парку « Бессарабський АгроТех Парк » в Одеській області до Реєстру індустріальних парків, де розвиватимуть переробку та консервування картоплі, фруктів і овочів. Він створюється у місті Арциз Болградського району з ініціативи Арцизької міської ради. На його території планується створити орієнтовно 1000 нових робочих місць. Основними напрямами діяльності стане переробка та консервування картоплі, фруктів і овочів. В облаштування майданчика залучать 884 млн грн від ініціатора, приватних інвесторів та керуючої компанії. Також керуюча компанія може претендувати на державне стимулювання у формі безповоротної фінансової допомоги обсягом до 150 млн грн на розбудову інфраструктури. https://agronews.ua/news/na-odeshhyni-stvoryat-industrialnyj-park-iz-pererobky-ovochiv/ 5. Євросоюз може на 70% збільшити імпорт цукру AgroNews.ua . - 04.09.2026 За прогнозом ЄК, у 2026/27 МР виробництво цукру в ЄС скоротиться порівняно з попереднім сезоном на 3,2 млн т до 13,4 млн т.Запаси цукру на початку сезону складуть 3,1 млн т, що на 700 тис т перевищить відповідний показник минулого року, але це не зможе компенсувати різке скорочення виробництва. Для задоволення внутрішнего ринку країни ЄС будуть змушені збільшити імпорт цукру на 70% з 880 тис т до 1,5 млн т та скоротити його експорт на 63% з 1,6 млн т до 600 тис т.Баланс цукру в ЄС суттєво зміниться, і Євросоюз, який раніше був великим експортером цукру, стане сильно залежним від його імпорту. https://agronews.ua/news/yevrosoyuz-mozhe-na-70-zbilshyty-import-tsukru/ 6. Український ринок сухого молока стає дедалі привабливішим AgroNews.ua . - 04.09.2026 Ринок сухого молока України демонструє подальше зростання цін, що підвищує привабливість експорту для вітчизняних виробників. Вартість сухого знежиреного молока досягла найвищого рівня за останні роки та наблизилася до історичних максимумів. На зовнішніх ринках ціни продовжують зростати. Подорожчання експорту відповідно позначилося на внутрішньому ринку. Дешеві пропозиції сухого знежиреного молока практично зникли, а якісний продукт дорожчає ще активніше. Водночас виробництво СЗМ останнім часом скорочується. Ймовірно, молокопереробні підприємства мають менше надлишкової сировини для сушіння. Після досить високих літніх обсягів випуск у серпні знизився, хоча загалом залишається кращим, ніж торік. Восени виробництво сухого знежиреного молока, ймовірно, скоротиться ще більше. На це впливатимуть сезонне зменшення пропозиції молока та активізація виробництва інших молочних продуктів для внутрішнього ринку. https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-rynok-suhogo-moloka-staye-dedali-pryvablyvishym/ 7. Перевірка сирків для дітей: чи виявили фальсифікат у магазинах AgroPolit.com . – 07.09.2026 Глазуровані сирки та сиркові десерти восьми виробників перевірили на якість і безпечність. Небезпечного фальсифікату або бактерій кишкової палички у досліджених зразках не виявили, повідомив директор Союзу споживачів України Максим Несміянов . Продукти, які маркуються як натуральні, не повинні містити замінників молочного жиру. У сирку «Моніка» 3% замінників молочного жиру не виявили. Також жирова фаза сирку «Марійка» 5% не містила немолочних жирів. Також перевірили зразки молоковмісних сирків, щоб перевірити їх на наявність бактерій кишкової палички та дотримання санітарних вимог під час виробництва. За результатами дослідження, кишкової палички не виявили у сирках «Молочний острів», «Зорька», «Мушкетер», «День у День», «Злагода» та «Своя лінія». Експерти наголошують, що сиркові продукти та натуральний сир — не тотожні категорії. Сиркові продукти можуть виготовлятися з використанням не лише натурального молока, тому вони зазвичай належать до доступнішого цінового сегмента. https://agropolit.com/news/32179-perevirka-sirkiv-dlya-ditey-chi-viyavili-falsifikat-u-magazinah 8. В Україні створюють державний реєстр документів у сфері благополуччя тварин AgroPolit.com . – 04.09.2026 У Міністерстві економіки та довкілля України повідомили, що Кабінет Міністрів затвердив порядок ведення Державного реєстру документів у сфері благополуччя тварин. Нова система має забезпечити централізований облік відповідних документів та спростити державний контроль за їхньою чинністю. До Державного реєстру вноситимуть інформацію про документи, які підтверджують відповідність вимогам у сфері благополуччя тварин. Це державні сертифікати та тимчасові допуски, що підтверджують знання і навички працівників; сертифікати придатності транспортних засобів для перевезення тварин; дозволи на перевезення; Система централізовано зберігатиме інформацію про видані документи та їхній статус. Це дозволить органам державного контролю оперативно перевіряти, чи має підприємство або працівник відповідний документ і чи є він чинним. https://agropolit.com/news/32169-v-ukrayini-stvoryuyut-derjavniy-reyestr-dokumentiv-u-sferi-blagopoluchchya-tvarin 9. На Хмельниччині виготовляють песто з гарбузовим насінням AgroPortal.ua .- 10.09.2026 Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто, розповів засновник Green Clover Антон Корольчук . Green Clover виготовляє песто з волоським горіхом і фундуком, а також гарбузовим насінням. Останній варіант найбільше подобається виробнику. Ідея переробки базиліку виникла через необхідність знаходити застосування надлишкам свіжої зелені. Основу песто складають базилік, олія, горіхи або насіння, сіль та лимонна кислота. Замість традиційної оливкової олії виробник використовує соняшникову. Із рецептури прибрали сир, який впливає на термін зберігання готового продукту, а також часник. Нещодавно виробник також виготовив тестову партію в’ялених томатів із базиліком. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/na-hmelnichchini-vigotovlyayut-pesto-z-garbuzovim-nasinnyam 10. Україна експортувала продовольства на понад $15,4 млрд AgroPortal.ua .- 09.09.2026 За повідомленнями Державної митної служби України, Україна у січні – серпні 2026 року експортувала продовольчих товарів на понад $15,4 млрд, що є найбільшою товарною категорією в структурі українського експорту за цей період. П ід час митного оформлення товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено майже 1,1 млрд грн. Найбільше українських товарів за цей період експортували до Польщі — на понад $3,2 млрд, Туреччини — майже $2,1 млрд та Німеччини — понад $1,7 млрд. https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-za-8-misyaciv-eksportuvala-prodovolstva-na-ponad-15-4-mlrd 11. Україна у топ-10 найбільших покупців європейської агропродукції AgroPortal.ua .- 05.09.2026 Дані звіту Європейської комісії свідчать, що Євросоюз у січні – червні 2026 року експортував до України агропродукції на €2,32 млрд. Це на €247 млн, або 12% більше показника аналогічного періоду 2025 року. Україна зайняла 10-те місце серед країн, до яких ЄС постачає агропродукцію, проте показала найвищі темпи зростання. Водночас ЄС за пів року імпортував з України агропродукції на €5,6 млрд. Це €141 млн, або 2% менше обсягів поставленої продукції за аналогічний період минулого року. Попри скорочення Україна утримується на 4-му місці за обсягом імпорту Євросоюзом агропродукції. Попереду Бразилія (€9,6 млрд), Велика Британія (€7,4млрд) та США (€6,5 млрд). https://agroportal.ua/news/ukraina/ukrajina-u-top-10-naybilshih-pokupciv-yevropeyskoji-agroprodukciji 12. Україна готується відкрити аграрний кластер у переговорах про вступ до ЄС Дело.-09.09.2026 Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорів про вступ до Євросоюзу на початку 2027 року. Для цього країна має до кінця 2026-го виконати низку завдань, необхідних для переходу до наступного етапу переговорного процесу. Перспектива відкриття аграрного кластера у 2027 році залежить від виконання Україною "домашнього завдання" до кінця поточного року. Це кластер 5 " Ресурси, сільське господарство та згуртованість ". Він вважається одним із найскладніших для України через значний обсяг змін, яких потребує аграрний сектор у процесі адаптації до правил ЄС. Аграрна галузь може стати одним із найбільш складних питань у переговорах про членство. Раніше експерт Олег Пендзин зазначав, що українська аграрна продукція конкурує з виробниками в ЄС, які отримують значні субсидії в межах Спільної сільськогосподарської політики. Залишаються проблемою відмінності у структурі господарств: за тодішньою оцінкою уряду, за чинних правил близько 80% українських господарств могли б не відповідати параметрам доступу до таких програм підтримки. Україні також необхідно адаптувати аграрні стандарти до вимог ЄС, зокрема правила використання агрохімії, підходи у тваринництві та інші норми виробництва. Це означає, що відкриття кластера стане початком окремого складного етапу переговорів, а не завершенням адаптації українського АПК. Однією з головних переваг членства в ЄС для аграріїв є доступ до Спільної сільськогосподарської політики (Common Agricultural Policy) та відповідних дотацій. https://delo.ua/news/ukrayina-gotujetsya-vidkriti-agrarnii-klaster-u-peregovorax-pro-vstup-do-jes-472171/ 13. Єврокомісія про збалансованість аграрної торгівлі UkrAgroConsult.- 10.09.2026 ЄК продовжує оцінювати ситуацію у торгівлі агропродукцією між Україною та ЄС на тлі нових викликів для українського експорту. У відповіді на лист Української зернової асоціації, ЄК сфокусувала увагу на чинних торговельних умовах, експортній логістиці та можливостях розвитку альтернативних маршрутів. Переглянута поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі, яка передбачає оновлені торговельні поступки для України, що діє з жовтня 2025 року. За оцінкою ЄК, наявні торговельні дані підтверджують збалансований характер оновлених умов, зокрема щодо обсягів поставок української пшениці в межах відповідної тарифної квоти. Значна увага приділяється розвитку альтернативних маршрутів українського експорту. Відповідні можливості обговорюються з українською владою, зокрема в межах ініціативи «Шляхи солідарності». ЄК також підтверджує подальшу підтримку українського аграрного сектору та співпрацю з українською владою. На нинішньому етапі увага зосереджена переважно на питаннях експортної логістики та альтернативних маршрутів, тоді як чинні торговельні домовленості Єврокомісія оцінює як збалансовані. https://ukragroconsult.com/news/yevrokomisiya-pro-zbalansovanisty-agrarnoyi-torgivli/

< Назад Дайджест періодичних on-line видань з 1 по 4 вересня 2026 року Попередній допис Наступний допис Зміст стор. 1. Плату за держконтроль молока хочуть відновити: законопроєкт зареєстровано у Раді 1 2. Український аграрний експорт впав до критичного рівня 2 3. Заяви про дефіцит продуктів та «голод» в Україні: експерт пояснив, чи варто панікувати 2 4.Нішеві культури стають порятунком для аграріїв в умовах закритих портів 2 5. У ЄС прогнозують збільшення імпорту цукру на 70% 3 6. Експорт соняшникової олії скоротився на 42% 3 7. Пасічники нарощують виробництво коріандрового меду 3 8. “Ситуація складніша”. Експерти розповіли про стан молочної галузі та чи є дефіцит молока для переробки 3 9. Чи варто запасатися продуктами через удари по складах: відповідь Мінагрополітики 4 10. Україна наростила експорт цукру на 11%, але скоротила посіви буряків до історичного мінімуму 4 11. Риба подорожчає: чи "врятує" український короп від дорогого оселедця 5 -------------------------------------------------------------------- 1. Плату за держконтроль молока хочуть відновити: законопроєкт зареєстровано у Раді AgroNews.ua . - 01.09.2026 21 серпня 2026 року ВР зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю. «Інфагро» повідомляє, що профільний парламентський комітет рекомендував розглянути Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання в агропродовольчому секторі (№ 15058—д ) як основу. Аналітики зазначають: «Попри те, що законопроєкт не є спеціальним актом для молочної галузі, окремі його положення безпосередньо стосуються виробників та переробників молока і молочної продукції». Одна з найбільш важливих для галузі пропозицій стосується закону України «Про молоко та молочні продукти». Законопроєкт №15058—д передбачає скасування з 1 січня 2029 року чинності цього закону, в якому міститься спеціальна норма статті 14 про заборону стягнення плати за державний контроль. №15058—д стосується ширшої реформи системи державного контролю та наближення українського законодавства до вимог ЄС. Тому для молокопереробних підприємств важливими залишаються також питання простежуваності, лабораторного контролю, безпечності продукції, відповідальності оператора ринку та взаємодії з державними органами контролю». https://agronews.ua/news/platu-za-derzhkontrol-moloka-hochut-vidnovyty-zakonoproyekt-zareyestrovano-u-radi/ 2. Український аграрний експорт впав до критичного рівня AgroNews.ua . - 31.08.2026 Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що через блокаду українських портів аграрний експорт скоротився до критично низького рівня. І покупці українського зерна в країнах Азії та Африки тимчасово переорієнтовуються на інших постачальників. Але альтернативні постачальники наразі можуть замінити Україну лише частково, а їхнє зерно значно дорожче. Після повноцінного відновлення українського експорту, вважає Висоцький, покупці швидко повернуться до українського зерна. Україна має значні обсяги поставок, які складно замінити протягом року без суттєвого здорожчання. Він зазначив: «В річному вимірі знайти повну альтернативу таким об’ємам, які з України поставляються, дуже складно і точно дуже дорого». https://agronews.ua/news/ukrayinskyj-agrarnyj-eksport-vpav-do-krytychnogo-rivnya/ 3. Заяви про дефіцит продуктів та «голод» в Україні: експерт пояснив, чи варто панікувати AgroPolit.com . – 31.08.2026 Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран заявив, що в Україні наразі немає системного дефіциту продуктів, а поширення повідомлень про нібито загрозу голоду може бути частиною інформаційної кампанії рф. Удари рф по складах і логістичній інфраструктурі справді призвели до перебоїв із постачанням окремих товарів у деяких регіонах та магазинах. Однак це не означає, що Україна зіткнулася із загальним дефіцитом продовольства. Окремі проблеми з асортиментом дійсно можуть виникати. Водночас ситуацію, за його словами, важливо оцінювати об’єктивно, а не робити висновки на основі окремих випадків. Таким чином, локальні перебої з постачанням окремих категорій товарів не свідчать про загрозу масштабного продовольчого дефіциту чи голоду в Україні. https://agropolit.com/news/32138-zayavi-pro-defitsit-produktiv-ta-golod-v-ukrayini-ekspert-poyasniv-chi-varto-panikuvati 4.Нішеві культури стають порятунком для аграріїв в умовах закритих портів AgroPortal.ua .- 02.09.2026 Агрохолдинг « Ландекс Агро » (Харківська обл.) планує у сезоні 2027 року суттєво розширити посіви нішевих культур. Результати поточного сезону підтвердили перспективність напряму. Загальна площа під льоном олійним, нутом і соєю зросте до понад 5,1 тис. га. Найбільший клин займе льон олійний, культура, що добре переносить посуху та показує високу рентабельність у кліматичних умовах Харківщини. Цьогоріч під льоном було 3 627 га, на 2027 рік компанія планує збільшити площу до 4 240 га. Також збільшаться площі нуту. «Ландекс Агро» закладає на 2027 рік масштабування до 373 га — зростання більш ніж у п’ять разів. Соя, одна з найпопулярніших культур в Україні, для Харківщини досі залишається нішею. Площі стабільні: від 497,66 га цього року до 530 га у планах на 2027-й. У компанії зазначили, що в умовах складного експорту, обмежень у роботі портів і логістичних блокувань реалізація традиційних великотоннажних культур часто стикається з просіданням цін і високими дисконтами. Саме нішеві культури в таких реаліях стають фінансовою подушкою безпеки для підприємства. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/nishevi-kulturi-stayut-poryatunkom-dlya-agrarijiv-v-umovah-zakritih-portiv 5. У ЄС прогнозують збільшення імпорту цукру на 70% AgroPortal.ua .- 02.09.2026 НАЦУ «Укрцукор» повідомляє, що по прогнозу ЄК, в иробництво цукру в Євросоюзі у 2026/27 МР складе 13,4 млн т, що на 3,2 млн т менше, ніж сезоном раніше. Зазначається, що перехідні залишки на початок сезону прогнозуються на рівні 3,1 млн т, що на 700 тис. т більше, ніж роком раніше. «Однак це не компенсує скорочення виробництва, що призведе до збільшення імпорту та зміни торговельного балансу», — зазначили в асоціації. Очікується, що імпорт зросте з 880 тис. до 1,5 млн т (тобто +70%), водночас суттєво скоротиться експорт — з 1,6 млн до 600 тис. т (-63%). https://agroportal.ua/news/mir/u-yes-prognozuyut-zbilshennya-importu-importu-cukru-na-70 6. Експорт соняшникової олії скоротився на 42% AgroPortal.ua .- 01.09.2026 Україна з 1 по 27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня, експорт соняшникового шроту зріс на 28% — до 83,1 тис. т проти 64,9 тис. т у липні. На внутрішньому ринку соняшнику закупівельні ціни цього тижня зросли. Індекс Spike CPT завод підвищився на $20 за тиждень — до 460 $/т. https://agroportal.ua/news/rastenievodstvo/eksport-sonyashnikovoji-oliji-skorotivsya-na-42-2 7. Пасічники нарощують виробництво коріандрового меду AgroPortal.ua .- 01.09.2026 Дніпропетровський бренд « Медуниця » цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів, розповіла співвласниця пасіки Ірина Карабут . «У нас є спільнота бджолярів, які кооперуються між собою. Торік уперше поїхали на коріандр, меду вийшло небагато, адже не знали, скільки везти вуликів і який той мед буде. Але людям він сподобався, і ми швидко його розпродали», — згадує підприємиця. Цьогоріч коріандрового меду отримали близько 100 кг, загалом «Медуниця» зібрала близько 2 т меду проти 1,2 т торік. Половину врожаю становить соняшниковий мед, близько чверті — акацієвий. Решта припадає на коріандровий, липовий мед, різнотрав’я та лісове різнотрав’я. Окрім різних сортів меду, підприємці виготовляють близько десяти видів крем-меду, горіхи та сухофрукти в меду, пастилу, фріпси та іншу продукцію. https://agroportal.ua/news/eksklyuzivy/pasichniki-naroshchuyut-virobnictvo-koriandrovogo-medu 8. “Ситуація складніша”. Експерти розповіли про стан молочної галузі та чи є дефіцит молока для переробки Bizagro. – 01.09.2026 Кінець серпня зазвичай відзначається пожвавленням на українському молочному ринку, однак цього року ситуація складніша. Ціни на молоко продовжують зростати, тоді як переробники поки не можуть повною мірою скористатися сезонним підвищенням попиту. Додатковим викликом стали удари рф по продовольчій логістиці. Після атак на склади та розподільчі центри великі торговельні мережі переглядають умови роботи з постачальниками, намагаючись перекласти на них частину або всі ризики знищення товарів. Водночас дефіциту молока для переробки немає. За сім місяців цього року молочні заводи закупили майже 2 млн т сировини — на 5% більше, ніж торік. Основний приріст забезпечили сільгосппідприємства, які наростили виробництво молока більш ніж на 5%. Натомість виробництво молока в домогосподарствах за цей період скоротилося на 27% — до 1,6 млн т. Тенденція свідчить про подальше укрупнення молочного тваринництва: менша кількість великих господарств поступово компенсує скорочення виробництва населенням. Головним питанням галузі залишається не наявність сировини, а здатність переробників і ритейлу забезпечити зростання продажів в умовах воєнних та логістичних ризиків. https://bizagro.com.ua/sytuacziya-skladnisha-eksperty-rozpovily-pro-sytuacziyu-u-molochnij-galuzi-ukrayiny/ 9. Чи варто запасатися продуктами через удари по складах: відповідь Мінагрополітики Гвара медіa.-03.09.2026 Наразі в країні немає передумов для довгострокового дефіциту продуктів через російські удари по складській інфраструктурі. Але перебудова логістики може спричинити затримки з доставкою та вплинути на ціни. Про це під час брифінгу повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький . Ситуація з постачанням продовольства не має загроз, подібних до тих, що спостерігалися у 2022 році. Через пошкодження складської інфраструктури логістичні маршрути перебудовують, тому в окремих випадках доставка продукції може тривати довше. Споживачам не потрібно збільшувати домашні запаси продуктів через удари по складах. Актуальною залишається рекомендація мати запас їжі приблизно на місяць, а його обсяг і склад залежать від потреб конкретної сім’ї, зазначив міністр. Водночас перебудова логістики може призвести до зростання вартості продуктів приблизно на 2,5%. Вартість окремих категорій товарів може змінюватися по-різному. https://gwaramedia.com/chi-varto-zapasatisya-produktami-cherez-udari-po-skladah-vidpovid-minagropolitiki/ 10. Україна наростила експорт цукру на 11%, але скоротила посіви буряків до історичного мінімуму GrowHow.in.ua .- 03.09.2026 Цукрова галузь України завершила 2025/26 МР зі зростанням експорту попри низькі ціни та складну логістику. За сезон на зовнішні ринки поставили 646 тис. тонн цукру, що на 11% більше, ніж роком раніше. Водночас площі під цукровими буряками врожаю 2026 року скоротилися до найнижчого рівня за час незалежності України, розповіли в Національній асоціації цукровиків України « Укрцукор ». Експорт цукру приніс майже $300 млн За підсумками 2025/26 МР українські виробники повністю забезпечили потреби внутрішнього ринку та отримали від експорту цукру майже $300 млн валютної виручки. Експорт зріс із 580 тис. тонн у попередньому сезоні до 646 тис. тонн, або на 11%. Одним із ключових факторів стало відновлення поставок до країн Центральної Азії. На тлі обмеженого доступу до ринку Євросоюзу цей напрямок швидко став одним із основних для українських експортерів. Частка ЄС у структурі експорту українського цукру водночас збільшилася на 3 в.п. і становила 20%. При цьому 55% поставок до Євросоюзу припало на Болгарію. До трійки найбільших покупців у 2025/26 МР увійшли: країни ЄС — 20%; Узбекистан — 17%; Ліван — 16%. В «Укрцукрі» зазначають, що другий рік поспіль галузь працює в умовах низьких цін. На багатьох експортних напрямках паритет із внутрішньою ціною фактично означав реалізацію продукції нижче собівартості. Виробництво цукру може скоротитися до 1,2 млн тонн Попри історичний мінімум посівних площ, в асоціації не очікують рекордного падіння виробництва завдяки застосуванню сучасних агротехнологій. За прогнозом «Укрцукру», у 2026/27 МР українські підприємства можуть виробити близько 1,2 млн тонн цукру — приблизно стільки ж, скільки у сезоні 2020/21. Цього обсягу має вистачити для забезпечення внутрішнього споживання та формування експортного потенціалу приблизно у 300 тис. тонн. https://www.growhow.in.ua/ukraina-narostyla-eksport-tsukru-na-11-ale-skorotyla-posivy-buriakiv-do-istorychnoho-minimumu/ 11. Риба подорожчає: чи "врятує" український короп від дорогого оселедця Дело.-01.09.2026 Ціни на рибу в Україні можуть зрости до 30% Через ускладнення логістики імпортна риба в Україні може подорожчати ще на 10-20%, а в негативному сценарії - на 25-30%. Українська риба може додати 5-12% у ціні. Імпорт не зникне, але логістика зробить рибу дорожчою Потрібно розділяти вплив блокади портової інфраструктури на український аграрний експорт та імпорт риби, підкреслив Гайдамака. Для рибного ринку чорноморські порти України вже не є єдиними воротами імпорту. Після 2022 року значна частина логістики була перебудована через порти та логістичні центри країн ЄС із подальшим автомобільним або залізничним перевезенням в Україну. "Тому навіть суттєве ускладнення роботи українських морських портів не означає фізичного зникнення імпортної риби з полиць", - зазначив. голова спілки "Риба України", експерт з рибної галузі Любомир Гайдамака. Проте така логістика стає дорожчою: додаються перевантаження, довше автомобільне плече, витрати на холодильне зберігання, страхування, проходження кордонів та необхідність довше фінансувати товар в дорозі. Тому у спілці не радять говорити про "витіснення" імпортної риби українською, оскільки ці продукти здебільшого належать до різних товарних груп. Споживач, який звик купувати скумбрію, оселедець, хек або лосось, не обов'язково замість них придбає коропа чи товстолоба. Це різний смак, жирність, способи приготування, і, зрештою, різна культура споживання. https://delo.ua/agro/riba-podorozcaje-ci-vryatuje-ukrayinskii-korop-vid-dorogogo-oseledcya-471679/

< Назад Цукрове виробництво. Солодощі №6 2026 р. Nestlé в Україні: зростання випереджує глобальні показники уп’ятеро DONUTS & BAKERY TRENDS 2026 – огляд від КФФ Групп SLAVITA Cremle – стабільна якість незалежно від сезону Ідеальний донат: як поєднати смак, стабільну якість і вигідне виробництво Пончики та донати з ароматизаторами Symrise Група компаній «Ярич» залучила USD 10 млн інвестицій для розвитку Смачний наповнювач для ваших виробів Індустріальні донати «Рум’янця»: як український виробник створює сучасний продукт для HoReCa та рітейлу Крафтове виробництво солодощів у Сумах пошкоджене КАБами Лише натуральні барвники: два кольори приберуть з відомих у світі цукерок «Нова фуд» — нова архітектура харчових технологій Попередня Далі

Цукрове виробництво (солодощі) ЦУКРОВА, КРОХМАЛЕ-ПАТОКОВА ТА КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №1 2023 р. Читати далі ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №2 2023 р. Читати далі ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2023 р. Читати далі ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №1 2024 р. Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі №2 2024 Читати далі ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №3 2024 р. Читати далі ЦУКРОВЕ ВИРОБНИЦТВО. СОЛОДОЩІ. КОНДИТЕРСЬКА ПРОМИСЛОВІСТЬ №4 2024 р. Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі. Кондитерська промисловість №1 2026 Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі. Кондитерська промисловість №2 2026 Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі. Кондитерська промисловість №3 2026 Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі №4 2026 р. Читати далі Цукрове виробництво. Солодощі №5 2026 р. Читати далі

< Назад Цукрове виробництво. Солодощі №5 2026 р. 664.14 В11 Від класики кафе до кондитерських виробів. Зростання популярності десертних смаків //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №3 вересень . - С. 12-13. Кл. слова: асортимент, десерти, тренди 664.14 S68 Smart-інгредієнти для кондитерського виробництва: балас між натуральністю, функціональністю та інновацією //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №3 вересень . - С. 14-16 Кл. слова): естери цукрози--розпушувачі, підсолоджувачі, протеїн, барвники 664.14 Н11 Німецький патент. Чеська ціна: [рішення для кондитерів] //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №3 вересень . - С. 28-29. Кл. слова: печі, комплексні лінії 621.3 К65 Контроль та управління показниками якості борошна //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №3 вересень . - С. 32-35. - Продовження. Початок №1, 2025 Кл. слова: режими, продуктивність, якість, добавки, коригування 664.14 К78 Кравченко, Лілія Поступове повернення до зростання попри "шок какао"/ Лілія Кравченко //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №3 вересень . - С. 38-39 Кл. слова: волатильність, збут, ринок, інвестиції, торгівля 664.14 З-46 Здоровий вибір: желейні мармеладки без цукру з ехінацеєю від Green Leaf //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - №4 жовтень . - 3/ Кл. слова: натуральні інгредієнти, корисні властивості, дієтичний раціон Огляд статей оnline – журналу Харчові технології https://harch.tech/snt/ Попередня Далі

< Назад Цукрове виробництво. Солодощі №4 2026 р. 664.12 Ф64 Філоненко В.М. Аналіз впливу теплової енергії вторинних енергоресурсів пароконтактної технології сушіння жому на енергоефективність цукрового заводу/ В.М. Філоненко, М.О. Прядко, О.Т. Сторожук //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 ,№3 . - С. 179-197. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: моделювання, тепловикористання, випарна установка 664.2 З-41 Збивні кондитерські вироби зниженої цукроємності з додаванням керобу/ В.Ю. Толстих, Л.В. Гордієнко, Г.В. Коркач, С.М. Павловський //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №3 . - С. 248-260 Кл. слова: маршмелоу, густота, харчова цінність, ізомальт, густота 664.1 Д70 Дослідження процесів теплообміну в густих стікаючих плівок розчинів, циклічно збурених хвильовими напливами під час випаровування/ В.П. Петренко, М.О. Прядко, О.Ю. Пилипенко , Д.В. Максименко //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №4 . - С. 158-171. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: харчова, концентрати, ламінарний характер 664.15 О-93 Оцінка якості кремово - збивних цукерок з насіння чіа в процесі зберігання/ О.Г. Шидакова-Каменюка та ін. //Наукові праці НУХТ. - 2025. - Т.31 , №6 . - С. 353-364. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: стабільність, функціонально, технологічні властивості, споживча якість 664.14 К78 Кравченко, Лілія Солодкі інвестиції: чому хлібопекарі роблять ставку на кондитерку? Борошняна кондитерка в структурі хлібопекарського бізнесу: [інтерв'ю президента Всеукр. асоц. пекарів Олександра Тараненка]/ Лілія Кравченко //World of Food=Світ продуктів. - 2025. - № 3 вересень . - С. 4-5. Кл. слова: споживач, безглютенові продукти, асортимент, конкуренція Попередня Далі

< Назад Хлібопекарське та борошномельно - круп’яне виробництво №6 2026 р. Хлібопекарське обладнання Altuntop – це якісний продукт та найкращий результат від інвестиції Український агроекспорт цьогоріч уже вийшов на 23 нові ринки Polyline – гнучка, компактна лінія Виробництво жорнових млинів The Miller відвідав французький пекар Інгредієнти КОНДИТЕРСЬКІ ПЕКАРСЬКІ Статті Топ Як «Лев» допомагає зробити пончики корисними для здоров’я Листкове тісто: технологічні особливості його виготовлення SLAVITA – продукти, створені для професіоналів Cенсорний аналіз хлібобулочних виробівяк ключ до сучасного споживача: чому смак більше не можна залишати «на око» Харчові мастильні матеріали Matrix Lubricants: практичні рішення для ключових вузлів обладнання Золотий стандарт ТМ «Рум’янець» ‒ це перевірені часом технології та сучасний контроль виробництва Ферменти для покращення якості замороженого тіста компанії AB Enzymes Закваска як стратегія: чому сьогодні перемагає не технологія, а здатність створювати цінність для споживача Мікробіологічна стабільність хлібобулочних виробів: виклики ринку та сучасні підходи Преміум борошно з м’якої пшениці для піци з тривалою ферментацією Хвороби хліба та боротьба з ними Закваска ВІТАПАН Fermento Durum: обмежена пропозиція до 15.09.2026 ВІТАПАН мікс Житньо-Солодовий – нова назва популярної суміші Як власний помел став частиною філософії пекарні третьої хвилі Конкурс Baking Awards with Lesaffre 2026 запрошує до участі росія атакувала хлібокомбінат у місті Глухові Якість української пшениці та борошна дослідили у Франції Попередня Далі

Хлібопекарське та борошномельно-круп'яне виробництво ХЛІБОПЕКАРСЬКА, МАКАРОННА ТА БОРОШНОМЕЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ №1 2023 Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 2 2023 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 3 2023 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 4 2023 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 5 2023 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 6 2023 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 1 2024 р. Читати далі Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво Читати далі Хлібопекарське та борошномельно-круп’яне виробництво №2 2024 Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 3 2024 р. Читати далі ХЛІБОПЕКАРСЬКЕ ТА БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНЕ ВИРОБНИЦТВО № 4 2024 р. Читати далі