Результати пошуку

< Назад Хліб з пажитником – корисна для здоров’я новинка менської пекарні 26 січ. 2025 р. Хліб з пажитником з’явився в асортименті менської приватної пекарні «ХлібОК». Про новинку розповідає власник пекарні Валентин Бoженов “Хліб із пажитником (фенугреком) має ряд корисних властивостей завдяки складу обох компонентів. Хліб забезпечує організм енергією завдяки вуглеводам, а також містить клітковину, яка сприяє роботі травної системи. Пажитник багатий на вітаміни (В1, В2, В6, С), мінерали (залізо, кальцій, магній, фосфор) та антиоксиданти. Крім того, пажитник містить слизисті речовини, які допомагають заспокоїти слизову оболонку шлунка та кишківника. Він має властивість знижувати рівень глюкози в крові, що корисно для людей із ризиком розвитку діабету або з уже існуючим захворюванням. Ненасичені жирні кислоти та антиоксиданти, що містяться в пажитнику, сприяють зниженню рівня «поганого» холестерину та поліпшують стан судин. Завдяки вмісту антиоксидантів і вітаміну С, пажитник допомагає зміцнювати імунітет, що особливо актуально в холодний сезон.” Також власник пекарні висловив щиру вдячність покупцям за довіру та підтримку пекарні “ХлібОК”. У ці непрості саме споживачі вони надихають працювати ще старанніше, виготовляти якісну та смачну продукцією, зберігачи доступні ціни. “Разом ми сильніші, і разом ми створюємо щось більше, ніж просто хліб – ми створюємо тепло, що об’єднує. Ваш вибір і довіра дають нам сили працювати щодня, навіть у складні моменти. Ми вдячні, що ви залишаєтеся з нами, підтримуєте місцевих виробників. Разом ми подолаємо всі труднощі, бо лише разом можна зберегти найцінніше – людяність, доброту і взаємопідтримку, “- наголосив Валентин Боженов. Особливу подяку підприємець висловив відділу економічного розвитку та інвестицій Менської міської ради. Завдяки цій допомозі пекарня у складні часи змогла зберегти стабільність і продовжити свою справу, яка об’єднує людей за теплим сімейним столом. Завдяки реалізації грантової угоди від Global Communities CLEAR, пекарня придбала нове обладнання, поділювач – округлювач від італійського виробника MAC-PAN. Це дасть нам змогу покращити якість готової продукції , та збільшити асортимент та кількість випічки. Пекарня постійно намагається радувати покупців новинками. Наприклад, у листопаді у продажу з’явилися хліб для тостів з гірчицею, хліб для тостів пшеничний та багет гречаний зі смаженою цибулею. https://harch.tech/2024/12/04/hlib-z-pazhytnykom-korysna-dlia-zdorovia-novynka-menskoi- Попередній допис Наступний допис

< Назад 8 фактів, як в Україні з’явилася кава, і до чого тут Хмельницький і буряки. 5 лист. 2023 р. Гастроекскурс про стародавні рецепти, про Мартина Бурулю та Ольгу Франк П’єте щоранку горнятко американо чи кави по-турецьки і навіть не думаєте, як у нас з’явилася кава і завдяки кому? Не завдяки постачальникам, які завозять до нас «Лаваццу» чи виробляють «Галку». Не завдяки мамі, яка щоранку меле запашні зернятка до сніданку. Не завдяки баристі, який приготує улюблене мокко в кав”ярні біля офісу. Все це було б неможливе, якби три з половиною сторіччя тому напій не популяризував один підприємливий українець… Про нього та про інші цікаві факти «кави в Україні» розповіла Олена Брайченко для проекту про гастрономічну культуру їzhakultura. Факт 1. Першу загальнодоступну кав’ярню в Європі відкрив українець, виходець із Самбірщини Юрій Кульчицький І було це у Відні у 1683 році. В Італії, Франції та Англії кав’ярні існували вже довгий час, але саме Кульчицький став одним з масових розповсюджувачів цього напою. Його кава була помітно дешевшою, до того ж у його кав’ярні пропонувались різні її варіанти – з медом, з молоком. Згідно з Вікіпедією, коли Відень у 1683 році був облозі османів, Кульчицький за дорученням віденського бургомістра Лібенберґа вибрався з обложеного міста та через османські лінії дістався до табору австрійського головнокомандувача князя Карла Лотаринзького, що йшов на допомогу віденцям. Галичанин передав листа, розповів союзникам про становище в місті та повідомив про план координації бойових дій обложеного міста і військ союзників. Завдяки цьому австрійці завдали поразки османській армії і тим врятували місто, а Кульчицького нагородили будинком і 300 мішками кави з османського обозу. Згодом галичанин відкрив у подарованому будинку кав’ярню «Під синьою пляшкою», де продавав філіжанку кави за крейцер. Факт 2. Україна була однією з перших європейських держав, де кава набула поширення Потрапила вона сюди зі Сходу. Коли антіохійський патріарх Макарій мав зустріч з Богданом Хмельницьким (1595–1657 рр.), то в подарунок передав йому «посудину з кавовими бобами». А Іван Виговський (1608 1664 рр.) не лише куштував каву, а просто-таки «полюбляв її». Факт 3. У всі наступні століття кава була напоєм знаті, заможних родин. Але любов широких мас завоювала вже у ХІХ ст Факт 4. В Європі на початку ХХ ст вона вже стала масовим продуктом, символом інтелектуального сучасного життя У листах та спогадах сучасників першої третини ХХ ст. можна досить часто зустріти згадки про каву. Про те, яку каву і як часто пили у ті часи українці, та чи супроводжувалося це пиття певними ритуалами, відомо небагато. Факт 5. В Україні в середині ХІХ на початку ХХ ст. існувала мода на каву І хоча не всі могли собі дозволити справжню арабіку, охочих долучитися до кавової культури це не зупиняло. Існували рецепти кави, приготованої з цикорію, жита, жолудів, сушеного соняшникового насіння та навіть сушених буряків. Факт 6. Кава потрапила і на сторінки українських класиків У комедії «Мартин Боруля» (1886 р.) Івана Карпенко-Карого чудово зображено ставлення до кави й чаю: «Омелько привезе самуварь, чаю, сахарю і… кофію. Чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. Піди ти зараз до Сидоровички – вона зна – і повчися у неї. І розпитай гарненько, як його роблять і коли його подають: чи до борщу, чи на ніч?». Факт 7. Після Першої світової війни жителям українських земель, що опинилися у складі Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, придбати каву було простіше, хоча ціна на неї була дуже висока Дозволити собі пити натуральну каву могли лише заможні. Кількість ерзаців лише підтверджує моду на вживання кави. Це свідчить про популярність її серед великої кількості населення, у тому числі й серед тих, хто не міг собі дозволити такого дорогого напою, проте воліли доєднатися до культури його пиття. Факт 8. Через дорожнечу кави питання замінників на західноукраїнських землях було дуже актуальним Ольга Франко у своїй книзі «1-ша українська загальнопрактична кухня» (Коломия, 1929) радить замінити її житньою, домішувати до кави підсмажене насіння соняшника, мелених жолудів. Ці напої отримували назви «жолудева кава» чи просто «кава», хоча фактично вони не мали до справжньої кави жодного стосунку. В Осипи Заклинської у книзі «Нова кухня вітамінова. Книга зі старого креденсу» (Львів, 1928) знаходимо думку про те, що без цикорію кава не смакує добре, а також «подражнює нерви і серце». Яке щастя, дівчата, що ми маємо можливість пити каву яку хочеш і коли хочеш 🙂 Підемо зваримо собі горнятко… https://ukrainky.com.ua/8-czikavyh-faktiv-pro-te-yak-v-ukrayini-zyavylasya-kava-i-do-chogo-tut-hmelnyczkyj-i-buryaky/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Виставка «Рослинництво – важлива галузь сільського господарства» Рослинництво – важлива галузь сільського господарства 633.1 Г14 Гайдай, Ігор Істина в зерні: фотоальбом/ Ігор Гайдай. - [К.], 2019. - 39 с.: фото кольорові. - Назва на обкл.: "Verum in grano" Фотоальбом містить світлини різних зерен сільськогосподарських культур. Автор зазначає, що можна візуально розглядати зернину, його форму, "часто дуже цікаву, але ж головне в зерні інше - це інформація, яку не видно навіть у мікроскопі ". Розміщені кольорові фото зерна пшениці, жита, квасолі, гарбуза, кави, нуту, вівса, рису, перцю, соняшника, сої. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб, №31/ редкол.: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, Л.Н. Кобизєва; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, НЦ генетичних ресурсів рослин України. - Харків, 2022. - 131 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані статті з теоретичних основ генетичних ресурсів рослин, з питань збереження генофонду рослин, ідентифікації зразків генофонду рослин. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб., № 28/ ред. колегія: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, М.П. Гончаров, гол. ред. В.В. Кириченко; НААН України, Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків: ПП "Стиль-Іздат", 2021. - 164 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. В збірнику опубліковані оглядові статті з питань генетичних ресурсів рослин та їх використання, інформаційного забезпечення даної галузі. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб., № 29/ редкол.: О.М. Безугла, Р.Л. Богуславський, В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, М.П. Гончаров, гол. ред. В.В Кириченко; НААН України, Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків: ФОП Бровін О. В., 2021. - 160 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. Видання присвячене різним аспектам роботи з генетичним різноманіттям рослин: теоретичні основи та результати, ідентифікація зразків генофонду рослин, збереження генетичних ресурсів рослин та інше. 633 Г34 Генетичні ресурси рослин : зб/ редкол.: О.М. Безугла, Богуславський Р.Л., В.Д. Бугайов, Н.І. Васько, Л.Н. Кобизєва, гол. ред. В.В. Кириченко; Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва. - Харків, 2022. - 126 с.: іл. Опубліковані статті з актуальних питань генетичних ресурсів рослин за напрямами: ідентифікація зразків генофонду рослин, зберігання генетичних ресурсів рослин, виділення джерел і донорів цінних ознак рослин, реєстрація колекцій і зразків генофонду рослин. 633.1 Д55 Добір генотипів для мас-селекції кукурудзи на підвищений вміст каротиноїдів: наук.-метод. рек/ Л.М. Присяжнюк, Ю.О. Гончаров, Л.Г. Максімова и др; Укр. ін-т експертизи сортів рослин, Наук.-дослід. ін-т аграрного бізнесу. - 2-ге вид. - Вінниця: ТОВ "Твори", 2020. - 19 с.: табл. - Бібліогр.: с. 17-18 В методичних рекомендаціях представлено результати досліджень, авторами запропоновано функціональні маркери для визначення алельного стану ключових генів каротиногенезу у кукурудзи з метою їхньої ідентифікації та добору вихідного селекційного матеріалу. 633.1 З-58 Зернові культури = Grain crops: зб., Т. 5. № 1/ гол. ред. В.Ю. Черчель, ред. колегія: Й. Адамчик, Н.А. Боденко, А. Василев, Б.В. Дзюбецький, І.О. Зайцева; Ін-т зернових культур НААН України. - К., 2021. - 204 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 633.1 З-58 Зернові культури = Grain crops: зб, Том 5. №2/ редкол.: Й. Адамчик, Н.А. Боденко, А. Василев, Б.В. Дзюбецький, І.О. Зайцева; Ін-т зернових культур НААН України. - Дніпро, 2021. - 416 с.: табл. - Бібліогр. в кінці ст. 633.1 З-58 Зернові культури = Grain crops: зб, Том 6. №1/ редкол.: Й. Адамчик, Г. Бекавас, Н.А. Боденко, А. Василев, Б.В. Дзюбецький; Ін-т зернових культур НААН України. - Дніпро, 2022. - 200 с.: іл. - Бібліогр. в кінці ст. 633.1 К43 Кириченко, В.В. Гетерозис, методи визначення поліморфізму у кукурудзи: навч. посіб./ В.В. Кириченко, Л.М. Чернобай, С.С. Бабаніна; НААН України, Ін-т рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, Харк. нац. техн. ун-т сільск. госп-ва ім. П. Василенка. - Харків: ФОП Бровін О. В., 2021. - 120 с.: іл. - Бібліогр.: с. 108-119. - ISBN 978-617-8009-10-6 В навчальному посібнику викладено становлення, розвиток та сучасний стан вивчення ефекта гетерозиса та поліморфізм інбредних ліній кукурудзи. А також застосування різних маркерних систем у вивченні генетичної різноякості ліній в різних системах схрещувань. Видання рекомендоване викладачам, студентам, магістрам та науковим співробітникам ВУЗів і науково-дослідницьких установ 635 М54 Методика-класифікатор проведення експертизи сортів салату посівного (Lactuca sativa L.) на відмінність, однорідність і стабільність/ С.І. Кондратенко, О.М. Могильна, О.В. Хареба и др; НААН України, Ін-т овочівництва і баштанництва України, Укр. ін-т експертизи сортів рослин. - 2-ге вид., доп. і доопр. . - Вінниця: ТОВ "Твори", 2019. - 66 с.: табл. - Бібліогр.: с. 61-62. - ISBN 978-966-949-325-5 У методиці-класифікаторі висвітлено морфо-біологічні ознаки рослин салату посівного та мінливість їхніх параметрів залежно від генотипу і умов вирощування. Удосконалено методику проведення експертизи сортів на відмінність, однорідність і стабільність. 664.7 Т38 Технологія зберігання зерна з основами захисту від шкідників : навч. посіб./ Н.М. Осокіна та ін. - Умань: Сік Груп Україна, 2016. - 248 с.: іл. - Бібліогр.: с.236 . -Алф. покажч.: с.240-241 . - ISBN 978-617-7092-89-5 В навчальному посібнику наведено відомості про хімічний склад та властивості зернової маси як об'єкта зберігання і переробки. Розглянуто технологічні заходи, режими і способи, що забезпечують зберігання зернових мас. Висвітлено контроль якості зерна і насіння. Викладено найпоширеніші види шкідників хлібних запасів та основи захисту від них. 57 Т50 Тодосійчук, Т.С. Бактерії родів Streptomyces та Pseudomonas - продуценти антимікробічних речовин і препарати на їх основі: моногр./ Т.С. Тодосійчук; Київ. політехнічний ін-т ім. І. Сікорського. - Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. - 186 с.: іл. - Бібліогр. в кінці глав. - ISBN 978-966-990-002-7 Охарактеризовано мікроорганізми роду Streptomyces як продуценти двох третин відомих на сьогодні антибіотиків, а також синтетиків антимікробічних ферментних комплексів. Описано біосинтетичні властивості бактерій роду Pseudomonas, висвітлено їх роль у паталогіях людей і рослин, а також в очищенні довкілля й використанні для захисту сільськогосподарських культур від різних фітопатогенних мікроорганізмів. 632 Х32 Хвороби сочевиці : моногр./ В.П. Карпенко, І.І. Мостов'як, Т.П. Новікова и др; за ред. В.П. Карпенка; Уманський нац. ун-т садівництва, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Ін-т кормів та сільськ. госп-ва Поділля, НААН України, Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. - Київ; Умань: Вид. "Сочінський М. М.", 2021. - 112 с.: іл. - Бібліогр. в кінці розд.. - ISBN 978-966-304-401-9 В основу монографії покладено світові досягнення, наукові дослідження і виробничі перевірки, виконані на рослинах сочевиці. Монографія відображає симптоми хвороб сочевиці, їх поширення і шкодочинність, наведена біологічна характеристика збудників бактеріальних, грибних, вірусних і фітоплазмових хвороб та методи захисту рослин. Статті періодичних видань Байструк-Глодан, Л.З. Джерела цінних ознак для селекції багаторічних трав/ Л.З. Байструк-Глодан, М.М. Хом'як, Г.З. Жапалеу //Генетичні ресурси рослин. - 2021. - №28 . - С. 78-89. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: генетичні, ресурси, колекційні зразки, бобові культури, злаковий, сорт, зерно, урожайність, продуктивність--багаторічні, трави. Борзих, О.І. Дослідження післядії гербіцидів на основі сільськогосподарські культури/ О.І. Борзих, В.Г. Сергієнко, І.М. Сторчоус //Вісник аграрної науки . - 2022. - №4 . - С.30-40. - Бібліогр. в кінці ст. - Ін-т продресурсів НААН. Данко, Ю.Ю. Вплив саліцилової кислоти на стресостійкість рослин кукурудзи за умов засолення/ Ю.Ю. Данко, М.С. Кобилецька //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 46-47. Кл.слова: кукурудза, вирощування, регулятор, стійкість, кислота, грунт, засолення, антоціани. Зайцева, І.О. Константа швидкості водовіддачі як показник стійкості тканин листків до зневоднення / І.О. Зайцева //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 49-51. Кл.слова: вегетація, повітря, вода, швидкість, оцінка, посухостійкість, величина, регресійний, метод. Комариста, В.П. Зв'язок між нітратним та фосфатним живленням у деяких прісноводних і солоноводних водоростей/ В.П. Комариста //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 38-40. Кл.слова: водорості, фосфати, живлення, нітрати. Контроль вмісту нітратів у харчових продуктах - актуальні питання/ А.А. Деміч, А.В. Коваль, Н.О. Стаднічук и др //Єдине здоров'я та проблеми харчування України. - 2022. - №1 . - С. 19-34. - Текст паралельно англ. мовою Кл.слова: допустимий рівень--нітратні сполуки--нітратне забруднення--міжнародні вимоги. Лисенко, О.І. Вміст фотосинтетичних пігментів у листках гібридів кукурудзи за сумісної дії хрому і ніклю/ О.І. Лисенко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 53-54. Кл.слова: важкі метали, вміст, ріст, розвиток, іони, вирощування, розчини, функціонування--фотосинтез Окрушко, С.Є. Оцінка впливу гердіцидів та удобрення на забур'яненість і урожайність сої/ С.Є. Окрушко //Сільське господарство та лісівництво. - 2022. - №24 . - С. 114-127. - Бібліогр. в кінці ст. Кл.слова: МІКРОДОБРИВО, ПІДЖИВЛЕННЯ, ДОСЛІДЖЕННЯ Посухостійкість колекційних зразків нуту за дії ПЕГ-6000/ А.О. Борисенко, Н.О. Вус, А.О. Василенко, Л.М. Шевченко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 44-45. Кл.слова : зернобобові, урожайність, сорти, зразки, посуха, контроль, коефіцієнт варіації. Сучасний стан застосування біопрепаратів для післязбиральної обробки плодів і овочів/ Л.М. Пузік, В.К. Пузік, Є.А. Криштон, В.А. Бондаренко //Овочівництво і баштанництво. - 2021. - Вип.69 . - С. 120-130. - Посилання англ. мовою: С.126-130. Тимошенко, В.Ф. Вплив терміну опромінення червоним світлом на вміст нітратів у ізогенних за генами Е ліній сої/ В.Ф. Тимошенко //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 36-38. Кл.слова: світло, азот, ген, соя, опромінення, нітрати. Юхно, Ю.Ю. Ассимиляционные индексы изогенных по генам Е линий сои в разных фотопериодических условиях/ Ю.Ю. Юхно //Сучасна біологія рослин. Теоретичні та прикладні аспекти: тези доп. V Міжнар. наук. конф., 12-13 лютого 2020 . - 2020. - С. 22-24. Кл.слова: продуктивность, индекс, чувствительных, интегральные, показатели, продолжительность—фотопериод. Якимчук, Р.А. Поліпшення господарсько-корисних ознак озимої пшениці за дії техногенних мутагенних чинників навколишнього середовища/ Р.А. Якимчук //Фізіологія рослин і генетика . - 2022. - Т.54 , №1 . - С. 65- 84. Яновський, Юрій Стратегія захисту плодових насаджень України від коричнево-мармурового клопа/ Юрій Яновський //Садівництво та Овочівництво. Технології та Інновації.- 2022. - №3 серпень-жовтень . - С. 32-35. Попередня Далі

< Назад 1 вересня – День підприємця в Україні Відродитися із попелу: Як завод Chanta Mount відновлює свої потужності: [хліб, конд. вироби] //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1 (січень) . - С. 22-24. Кл. слова: хліб, круасани, фризери, асортимент, борошно, начинки, фінансовий, стан Вовченко, С. "Нас ніщо не зупинить!": [Інтерв'ю Голови Нагляд. ради ГК "Молочний Альянс" С.Вовченко]/ С. Вовченко //World of Paсkaging=Світ упаковки. - 2023. - №3 . - С. 22-25. Кл. слова: молочна, галузь, маркетинг, ринок, споживання, виробництво, продукція, обладнання, пакування, інновації, виробничі потужності Лідерство в інноваціях та якості: "ІНТЕРСТАБ" - флагман у виробництві харчових інгредієнтів //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №2 . - С. 12-13. Кл. слова: м'ясна продукція, можливості, сировина, традиції, обладнання, надійність Маценко, Г.О "Супутники" солодкого життя: [дизайн паковань цукерок, історія, "Парова фабрика цукерок, пряників і макаронів Д.Кромського, Харків]/ Г.О Маценко //Упаковка . - 2023. - №1 . - С. 40-43. - Бібліогр. в кінці ст. Кл. слова: упаковка, цукерки, дизайн, кондитерські, фабрики, співпраця, оформлення, графічне оформлення Ми пропонуємо тільки найкраще!: Високоякісні інгредієнти від ТОВ "Імперія Грандіс": [сорто-насінневий з-д, соняшник] //World of Food=Світ продуктів. - 2024. - №1 (січень) . - С. 15. Кл. слова: насіння, соняшник, якість насіння, лабораторії, показники, обладнання, продуктивність, розширення Складові стратегії довгострокового розвитку: Український виробник пластикової тари та систем дозування: [Бес. з власником ПП "КМВ" - "Комбінат мінер. в'яжучих Євгеном Гніденко] //World of Paсkaging=Світ упаковки. - 2023. - №3 . - С. 12-13. Кл. слова: закупорювальні засоби, тара, пластикові, хімічна, продукти харчування, якість, споживачі, обладнання, пет-тара Тривалість зберігання, як складова частина конкурентоспроможності кондитерської продукції: Шляхи збільшення терміну придатності кондитерської продукції: [ПрАТ "Харківська бісквітна фабрика"] //World of Paсkaging=Світ упаковки. - 2023. - №3 . - С. 30-33. Кл. слова: зберігання, кондитерські, вироби, покриття, захисний, термін зберігання, пакування, інновації, сировина, нетрадиційна Попередня Далі

< Назад Колишній футболіст створює на Прикарпатті витриманий сир з віскі 28 квіт. 2023 р. Молочна ферма “Мукко”, яка працює на Прикарпатті з 2015 року, цієї осені запропонувала українцям витриманий сир з віскі. Сир з віскі “Старий млин” – це ексклюзив, його витримка складає понад 6 місяців. Він створений для поціновувачів нового, креативного, смачного та незабутнього, говорять власники сироварні. Масова частка жиру в сухій речовині: 42,5%. Продукт створений із коров’ячого молока з додаванням закваски та сичужних ферментів. До речі, кінцевий продукт не містить алкоголю. Згідно технології виробництва, віскі додається в сирне зерно. Засновник молочної ферми “Мукко” Назар Кміль – колишній футболіст, який після травми перекваліфікувався на фермера. Стартував він з 300 кіз альпійської породи, привезених із Франції. Пізніше поголів’я збільшилося до 1600 кіз, а господарством почала займатися вся сім’я. Розповідає, що досвід переймали у Нідерландах, Франції. З-за кордону також запозичили ідею із великими вікнами у виробничих приміщеннях, щоб відвідувачі спостерігали за виготовленням та дозріванням сиру. Сироварня працює на сучасному європейському обладнанні. Нагадаємо, раніше 13 українських сирів отримали нагороди на найбільшому конкурсі у світі. Сири «Витриманий» та Козячий сир «Мукко» отримали Бронзу серед 4400 учасників. https://newfood.media/2022/11/17/kolyshniy-futbolist-stvoriuie-na-prykarpatti-vytrymanyy-syr-z-viski/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Вісім кавових гігантів збільшили закупівлі екологічної кави на 55% 21 вер. 2022 р. Вісім ключових обсмажувачів і роздрібних торговців кавової індустрії збільшили закупівлі екологічно чистої кави, свідчать дані нового звіту Глобальної платформа кави (GCP) пише newfood. В переліку тих, хто шукає альтернативу – JDE Peet’s, Melitta Group, Keurig Dr. Pepper, Nestlé, Strauss Coffee, SUPRACAFÉ, Tesco та Westrock Coffee. Саме ці компанії GCP називає лідерами, які задають тренд у споживанні екологічно чистої кави та «сприяють збільшенню виробництва». Загальна кількість зеленої кави, закупленої компаніями за минулий рік, склала 2,2 млн тонн. Згідно зі статистичними даними GCP, 99% зеленої кави (або 126 тис. т), придбаної американською компанією з виробництва напоїв Keurig Dr. Pepper, відповідали критеріям сталості. Для швейцарської Nestlé цей показник складає 82% при справді гіганських обсягах закупівлі – майже 1 млн т зеленої кави за рік. Британський супермаркет Tesco справився з задачею на 100%. Хоча обсяги закупівлі у даному випадку незначні – близько 7 тис. т. До слова, глобальну кавову платформу було створено в березні 2016 року, щоб колективно працювати над більш стійкою індустрією кави. Кроки до цього роблять всі ключові гравці. Проте у найближчі ринок чекають ще глибші трансформаційні зміни, вважає Аннет Пенсел, виконавчий директор GCP. І це дійсно так. Лише за останній рік у сегменті з’явилося безліч стійких інноваційних альтернатив, зокрема кава з молекул, протеїнова каву, кава з насіння фініків і навіть каву з вівса. Попередній допис Наступний допис

< Назад Цікаві факти про квасолю 11 лют. 2024 р. Квасоля входить до складу багатьох страв. Наприклад, хто не любить борщ з квасолею? А деяких країнах вона взагалі є невід’ємною частиною національної кухні, наприклад, в Мексиці. У ній міститься дуже багато корисних речовин, не говорячи вже про те, що вона просто смачна. Хоча, звичайно, все залежить від того, як її приготувати, та й смаки у всіх нас різні. Розглянемо сьогодні кілька цікавих фактів про квасолю. Цікаві факти про квасолю Не даремно квасолю вважають корисним продуктом. Вона є багатою на залізо, необхідне нам для кровотворення, клітковину. А також квасоля містить багато білка. Вміст білка в квасолі вище ніж у більшості інших рослин і може досягати 30%. А це навіть більше, ніж в курячому м’ясі! При цьому світлі сорти квасолі вважаються менш корисними, ніж темні, оскільки вміст корисних речовин і вітамінів в них менше. Археологи виявили, що люди почали вирощувати квасолю ще в V тисячолітті до нашої ери. Сталося це на території Південної Америки – корінні місцеві жителі традиційно використовували її для приготування різних страв. Пізніше, після відкриття Нового Світу європейцями, квасоля потрапила в Європу. Її стручки привіз зі своєї експедиції Христофор Колумб, і вона відразу зацікавила вчених того часу. Археологи стверджують, що люди почали вирощувати квасолю ще в V тисячолітті до нашої ери. Вони знаходили її насіння на території перу і Мексики. Місцеві жителі використовували її для приготування різних страв. Пізніше, після відкриття Нового Світу європейцями, квасоля потрапила в Європу. Її стручки привіз зі своєї експедиції Христофор Колумб, і вона відразу зацікавила вчених того часу. Схоже, що свою назву квасоля отримала від грецького слова «φασεολος» (фасеолус) – довгий вузький човен. І дійсно, стручок квасолі нагадує човник. У світі існує близько двохсот сортів квасолі, але не всі вони вирощуються в промислових масштабах. Перше місце за обсягами виробництва зараз займає Китай, хоча найбільш популярною квасоля є в Південній і Центральній Америці, зокрема, в Мексиці, Перу, Еквадорі і Колумбії. Сумарний світовий урожай оцінюється в 25 мільйонів тонн. А оскільки як вага однієї середньостатистичної квасолини становить близько 1 грама, то можна порахувати, що щорічно в світі вирощується близько 25 трильйонів квасолин! Деякі сорти цієї рослини є дуже цікавими. Наприклад, зерна сортів “Акіто” і “Ад Рем” мають запах схожий до м’яса. А всі сорти червоного кольору можна вживати в їжу лише після термічної обробки, оскільки в них містяться токсини, які в сирому вигляді становлять загрозу для людського організму. Лімська квасоля, точніше її листя, є улюбленою стравою гусені певного виду. Квасоля має дуже цікаву оборонну стратегію – як тільки гусінь починає її гризти, рослина виділяє в повітря ферменти, які приваблюють ос, які, в свою чергу, полюють на цю гусінь. Квасолю вживають в їжу не лише в звичайному вигляді, тобто у вареному чи тушкованому. У деяких країнах, особливо в Південно-Східній Азії, її висушують і перемелюють на борошно, з якого потім виготовляють найрізноманітнішу випічку. Використовується квасоля і в косметичній промисловості – квасолеві маски для обличчя робили ще в Стародавньому Єгипті. В епоху правління Наполеона Бонапарта квасоля була неодмінною частиною раціону французької армії. Імператор був упевнений в її мало не чарівні властивості, стверджуючи, що вона і м’язи зміцнює, і покращує реакцію, а також позитивно впливає на мозок (що, строго кажучи, не зовсім є правдою). Але Наполеон все одно включив квасолю в стандартний солдатський пайок. Стручкова квасоля має велику популярність в кулінарії. Для вживання в їжу самих стручків вирощують певні сорти цієї рослини, і збираються вони ще до того, як остаточно дозріють. А ще з стручків роблять ліки, в тому числі і призначені для людей, що страждають діабетом. Кілька століть тому назад, коли квасоля потрапила в Європу, вона не відразу поширилася по різних країнах. У Великобританію, наприклад, квасоля потрапила через Нідерланди, точніше, через Голландію, тому англійці і до цього дня називають її “голландські боби”. Хоча вони скоріше американські, а не голландські. Деякі сорти квасолі вирощують в декоративних цілях. Наприклад, вогненно-червона квасоля, вона ж багатоквіткова – під час цвітіння виглядає дуже гарно. У їжу її боби вживати можна, але лише тоді, коли вони ще далекі до дозрівання. https://zvidusil.in.ua/kvasolia/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Біопластик з помідорів: вчені створили неймовірний матеріал, який не буде шкодити довкіллю. 25 січ. 2023 р. Вже впродовж багатьох років науковці шукають альтернативні шляхи створення пластику. Це має допомогти людству турбуватися про стан екології, зазначає agro.24tv.ua Унікальний біопластик Іспанські вчені презентували дивовижне відкриття. Дослідникам з Інституту субтропічного та середземноморського садівництва в Малазі вдалося зробити біопластик зі шкірки томатів. Новий біопластик розкладається у морській воді лише за місяць. Для порівняння, звичайному пластику для цього треба як мінімум 450 років. Вчені використовують шкірку помідорів промислового виробництва, з яких роблять кетчуп та сальсу. Таким чином новий матеріал вирішує не лише проблему екології, а й поводження з промисловими харчовими відходами. Налагоджувати масове виробництво "помідорного" пластику наразі рано. Науковці хочуть зробити технології простішою та дешевшою, щоб його могло дозволити собі будь-яке підприємство у світі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Велика продуктова мережа продаватиме сіль, якій 300 млн років. Її збирають з підземних потоків в Африці 9 лют. 2025 р. Місцева приправа Південно-Африканської Республіки — пустельна сіль «Орікс» — незабаром з’явиться на полицях Whole Foods Market у США. Сіль Орікс добувають у пустелі Калахарі. Її збирають з підземних потоків, що протікають через древні скельні утворення Двіка, яким близько 280-300 млн років. Розчин висушують природним чином під пустельним сонцем, в результаті виходить чиста, природна, органічна сіль. За даними компанії, така сіль не містить консервантів та добавок, є необробленою та зберігає всі природні мінерали та мікроелементи з самонаповнюваного джерела в пустелі. Має тонкий, але виразний смаковий профіль та її розхід значно менший, ніж у класичної солі. Продається у скляних баночках з керамічними головками багаторазового використання, які можуть наповнюватись не менше 10 разів. Щоб баночка виглядала привабливо протягом тривалого терміну експлуатації, етикетка друкується прямо на склі. В цілях економії серед асортименту представлені коробочки з сіллю для заправки баночок. Мережа магазинів Whole Foods Market спеціалізується на екологічно-чистих продуктах та ретельно обирає постачальників. Місцевий приправний бренд Oryx Desert Salt стане одним з небагатьох південноафриканських брендів, що потрапить на полиці Whole Foods Market не лише у своїй країні, а й за її межами, безпосередньо в США. https://newfood.ua/2021/09/20/velyka-produktova-merezha-prodavatyme-sil-iakiy-300-mln-rokiv-yii-zbyraiut-z-pidzemnykh-potokiv-v-afrytsi/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Цікаві факти про сіль, які Ви могли не знати 14 лип. 2024 р. Сіль є єдиним різновидом каміння, який люди вживають в їжу. Його формування відбувається при умовах взаємодії нестабільної форми металевого натрію з газоподібним хлором. Але до складу солі також входять сульфати та хлориди інших лужноземельних металів, домішки бітумів, доломіту тощо. У Франції існує сіль вищого зразка якості, яка має назву Fleur de Sel. Її не використовують у процесі приготування їжі, а посипають нею лише готові страви. Висока вартість такою солі обумовлена способом її видобутку. З цією метою використовують спеціальні кошики, крізь які вручну відфільтровують морську воду, як це робили стародавні кельти. У Німеччині існує шлях, який у Середньовіччі використовували для перевезення солі. У той час її називали «білим золотом» через велику ціну. Такі ж дороги існували й у стародавньому Римі. Для їх охорони використовували солдат, яким за це платили досить великі суми грошей. Зараз добування солі промисловим способом не є дорогим процесом. Тому її велику кількість використовують для очищення авіаційного палива від води. А майже 17% від всього видобутку солі витрачається на посипання доріг при ожеледиці. Лише 6% хлориду натрію використовується у кулінарії. Сіль використовували у Стародавньому Китаї для самогубства. Достатньо було з’їсти її у дозуванні 1 г на 1 кг ваги, щоб спровокувати летальний кінець. Але цей спосіб могли дозволити собі лише досить заможні люди через високу вартість продукту. Надмірне вживання солі шкідливе для здоровʼя та спричиняє багато захворювань. Вчені наголошують, що безпечна добова кількість солі в середньому становить 5 г. Зараз цей показник у Європі дорівнює 7-8 г, але завдяки соціальній рекламі він поступово починає зменшуватися. Усі чули про шкоду надлишку надходження солі до організму. Проте нестача солі в раціоні також може спровокувати серйозні порушення з боку серцево-судинної та нервової системи, викликати цироз печінки, судоми, набряки та слабкість м’язів. У марафонців під час забігу може статися летальна гіпонатріємія через надмірне вживання води, яка вимиває натрій з організму. Ванни з морською сіллю використовують для лікування вульгарного іхтіозу, атопічного дерматиту та деяких інших дерматологічних захворювань. Але цей засіб виявився неефективним при такій генетичній хворобі, як псоріаз. Існує сіль зі зниженим рівнем натрію. У такому продукті хлорид натрію замінено хлоридом калію. Цю, на перший погляд, корисну інновацію швидко підхопили прихильники здорового харчування. Але лікарі попереджають, що вживання такої солі несе небезпеку людям, які страждають від хвороб серця, нирок та печінки. У тілі здорової людини міститься приблизно 100 г натрію. Він забезпечує роботу калієво-натрієвої помпи, завдяки якій поживні речовини надходять у клітини та виводяться продукти розпаду. Коли в організмі не вистачає натрію, активуються смакові рецептори у ротовій порожнині, які розрізняють солону їжу, і людині хочеться вжити чогось солоненького. https://pershij.com.ua/cikavi-fakti-pro-sil-yaki-vi-mogli-ne-znati/ Попередній допис Наступний допис

< Назад Перший український супутник для аграріїв вийшов на зв’язок 11 січ. 2023 р. Компанія SpaceX 3 січня вивела в космос перший супутник сузір’я EOSDA компанії EOS Data Analytics. Про це говориться у повідомленні компанії. «EOS SAT налічуватиме сім невеликих оптичних супутників компанії EOS Data Analytics, глобального постачальника аналітики супутникових зображень на основі штучного інтелекту, для підтримки впровадження методів сталого сільського господарства та екологічного моніторингу лісових угідь шляхом надання високоякісних даних для аналізу», — говориться у повідомленні. EOSDA, як глобальний провайдер супутникової аналітики, отримуватиме знімки з супутника для подальшої обробки та забезпечення своїх клієнтів якісними даними для прийняття обґрунтованих рішень у аграрному секторі. Попередній допис Наступний допис

< Назад Аграріям відкриють доступ до світових баз даних AgroChart − Мінагрополітики 16 вер. 2022 р. 15 вересня Міністерство аграрної політики та продовольства України уклало Меморандум про співробітництво з однією з найбільших у світі баз даних AgroChart, яка містить інформацію щодо цін та статистики аграрних ринків від 1970 року. Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики. Згідно з умовами Меморандуму, сторони домовились про подальшу співпрацю з метою забезпечення сільськогосподарських виробників актуальною інформацією про кон’юнктуру українського ринку, оцінки експортних можливостей, та відстеження змін, що впливають на експорт та імпорт сільськогосподарської продукції України.«Сьогодні, як ніколи раніше, важливо забезпечувати наших аграріїв достовірною інформацією щодо функціонування ринків зернових, олійних і кормових інгредієнтів, актуальною аналітикою експортної пропозиції та імпортного попиту в розрізі країн, цінами тощо. Все це допоможе їм з прийняттям виважених рішень, − пояснив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Він додав, що надалі можлива інтеграція з Державним аграрним реєстром, але про це згодом. agropolit.com/news/ Попередній допис Наступний допис